Формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму у навчально-виховному процесі коледжу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК [377:338.48-32]:174](043.5)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму у навчально-виховному процесі коледжу

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ЧЕРЕЗОВА Мар'яна Володимирівна

Луганськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:доктор педагогічних наук, професор Савченко Сергій Вікторович, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, ректор університету, завідувач кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, доцент Кнодель Людмила Володимирівна, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри іноземних мов;

кандидат педагогічних наук, доцент Тімець Оксана Володимирівна, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, доцент кафедри географії та методики її викладання.

Захист відбудеться 15 грудня 2010 р. о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 15 листопада 2010 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої радиН. І. Черв'якова

професійний спілкування екскурсовод туризм

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Кінець ХХ - початок ХХІ століття ознаменувалися стрімким розвитком туристичної галузі, яка сьогодні є одним з найбільш потужних, високоприбуткових та динамічних напрямків світової економіки. Її успішний розвиток позитивно впливає на такі ключові сфери господарства, як транспорт, зв'язок, торгівля, будівництво, виробництво товарів народного споживання. Вступ України до Всесвітньої туристичної організації, прийняття Державної програми розвитку туризму на 2002 - 2010 рр., законодавчі акти, які регламентують та підтримують розвиток туризму в Україні, підтверджують його важливе значення для української економіки, соціокультурної сфери країни.

Розвиток туризму залежить від наявності широкого кола умов: природно-рекреаційних, соціокультурних, історико-архітектурних, сформо-ваної інфраструктури й, особливо, від забезпеченості висококваліфікова-ними кадрами. У центрі уваги туристичної галузі, спрямованої на задоволення потреб людини у відпочинку, оздоровленні, пізнанні, стабільно високими залишаються вимоги до особистості фахівця туристичної сфери, рівня його професійної підготовленості, мобільності, компетентності.

Зауважимо, що професійна туристична освіта відносно недавно ввійшла в проблемне коло педагогічних досліджень. Разом з тим, на сьогодні вже є досить вагомі результати, серед яких правомірно відзначити науковий доробок вітчизняних та російських учених: розробка теорії становлення й розвитку системи неперервної професійної туристичної освіти (Т. Борейко, Т. Власова, І. Зорін, В. Квартальнов, Л. Кнодель, П. Олійник, Л. Поважна, М. Скрипник, В. Федорченко та ін.) та концепції професійної освіти й змісту навчання на різних ступенях багаторівневої підготовки фахівців ( І. Зорін, В. Кальней, В. Лєдньов, О. Новиков, С. Шишов та ін.); дослідження шляхів інтенсифікації навчання студентів у системі професійної туристичної підготовки (В. Васильєв, В. Звонніков); обґрунтування системи підготовки кадрів для туризму за основними спеціальностями (Д. Єрмилова, Т. Єфімцева, Л. Курило); вивчення професійно значущих якостей фахівців у сфері туризму (Г. Бабій, О. Гараніна).

Аналіз наукової літератури з проблем підготовки фахівців сфери туризму дозволив виявити одну з провідних особливостей професійної туристичної діяльності - її комунікативний характер. У зв'язку з цим, найбільш значущою професійною якістю фахівця сфери туризму було визначено культуру професійного спілкування.

Проблема формування особистості фахівця з розвиненою культурою спілкування не є новою в психолого-педагогічній науці. Вплив спілкування на різні сфери життя людини, зокрема й професійну, підкреслювали К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, О. Бодальов, О. Леонтьєв, В. Кукушин та ін. На безпосередньому зв'язку процесу становлення особистості фахівця з розвитком культури професійного спілкування наголошували Л. Богданова, Н. Волкова, Л. Делінгевич, Л. Замкова, В. Кан-Калик, Г. Копил, І. Риданова, О. Шнурова та ін.

Особливо значущою є проблема формування культури професійного спілкування для екскурсоводів як однієї з найбільш поширених професій туристичної індустрії. Але, як засвідчив аналіз наукової літератури та дисертаційних праць, питання професійної підготовки фахівців саме цього спрямування, зокрема формування в них культури професійного спілкування, не знайшли широкого висвітлення.

Окремі аспекти професійної підготовки майбутніх екскурсоводів досліджено в контексті загальних питань теорії екскурсознавства (С. Голубнична, Г. Долженко, Б. Ємельянов, Н. Проскуріна, З. Тимченко). Питання підготовки фахівців сфери туризму до різних видів екскурсійної діяльності розглянуто в дисертаційних роботах, у яких розкрито проблеми методичного забезпечення підготовки студентів туристичних ВНЗ до екскурсійної діяльності (О. Житнікова, О. Красюк), професійної орієнтації учнів щодо професії „екскурсовод” (О. Казьміна), науково-методичного забезпечення підвищення кваліфікації екскурсоводів (Н. Хуусконен), визначення змісту й методики викладання курсу екскурсознавства (К. Смирнова).

Таким чином, аналіз наукової літератури засвідчив, що проблема формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації, зокрема щодо професійної підготовки майбутніх екскурсоводів, не була предметом спеціального наукового дослідження. Усе це підтверджує актуальність досліджуваної проблеми для теорії й практики професійної освіти фахівців туристичної галузі.

Актуальність дослідження зумовлена також протиріччями між: зростаючою потребою туристичної галузі у фахівцях, яким притаманний високий рівень розвитку культури професійного спілкування, і недостатньою розробленістю теоретико-методичних засад її формування в навчально-виховному процесі коледжу; значними потенційними можливостями реалізації практико орієнтованого навчання в коледжі та усталеною традицією сцієнтизму в професійній підготовці фахівців; необхідністю формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховному процесі коледжу та невизначеністю педагогічних умов, що сприяють ефективності досліджуваного процесу.

Ураховуючи недостатню теоретичну розробленість указаної проблеми, її соціальну значущість, практичну потребу в підготовці фахівців для туристичної галузі, а також виявлені протиріччя, темою дисертаційної роботи було обрано - „Формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму у навчально-виховному процесі коледжу”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної праці входить до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка „Розробка та впровадження інноваційно-педагогічних технологій в системі університетської освіти” (державний реєстраційний номер 0105U004274), узгоджена з темою науково-методичної роботи Кримського коледжу економіки і управління (м. Сімферополь) „Активізація творчо-пізнавальної діяльності студентів як умова якісної підготовки молодших спеціалістів” (протокол № 6 від 26.05.2006 р.). Тему затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 27.06.2006 р.).

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму у ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховному процесі коледжу.

Мета дослідження полягає в розробці, науковому обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, що забезпечують ефективність процесу формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховному процесі коледжу.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні: формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму набуде ефективності шляхом реалізації педагогічних умов, що передбачають:

· розробку та цілеспрямоване включення в зміст навчальних дисциплін квазіпрофесійних комунікативно-діяльнісних ситуацій;

· застосування в освітньому процесі коледжу комунікативно-тренінгових занять, ділових ігор, імітаційно-рольового моделювання, розв'язання студентами творчих професійно орієнтованих завдань у навчальній та позааудиторній роботі;

· організацію проектної діяльності студентів у формі розробки індивідуальних, групових та колективних завдань з конструювання екскурсійних маршрутів;

· включення в план виховної роботи коледжу заходів, спрямованих на створення освітньо-виховного простору з метою формування суб'єкт-суб'єктних відносин у студентській групі та оволодіння студентами культурою поведінки в міжособистісному та професійному спілкуванні.

Згідно з предметом, метою й гіпотезою дисертаційної роботи визначено такі завдання:

1. Дослідити особливості підготовки майбутніх фахівців сфери туризму у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації в сучасних умовах неперервної професійної освіти.

2. На підставі аналізу наукової літератури з проблеми дослідження визначити сутність понять „культура професійного спілкування”, „культура професійного спілкування екскурсовода”.

3. Розкрити сутність і структуру професійного спілкування фахівців сфери туризму на прикладі професії „екскурсовод”.

4. Розробити структурно-функціональну модель процесу формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців туристичної галузі в навчально-виховному процесі коледжу.

5. Визначити та теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховному процесі коледжу.

6. На основі розроблених критеріїв та показників сформованості культури професійного спілкування екскурсовода експериментально перевірити ефективність педагогічних умов її формування в навчально-виховному процесі коледжу.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять наукові ідеї, концептуальні положення, теоретичні засади: розвитку особистості в процесі спілкування (К. Абульханова-Славська, В. Аннушкін, Б. Ананьєв, О. Бодальов, О. Леонтьєв); соціальної природи спілкування (В. Кукушин, І. Сайтарлі); організації навчально-виховного процесу у вищій школі, зокрема у ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації (А. Алексюк, О. Глузман, Л. Делінгевич, О. Домінський, В. Мороз, Ю. Сухарніков, В. Таранніков); професійної підготовки фахівців сфери туризму (П. Буркхард, В. Гюнтер, Б. Ємельянов, Л. Кнодель, Л. Поважна, М. Скрипник, В. Федорченко); психологічних особливостей юнацького віку та їх урахування в навчально-виховному процесі (І. Кон, Е. Еріксон); особистісно орієнтованого підходу та гуманізації освіти (Є. Бондаревська, О. Пєхота, А. Присяжна, С. Подмазін, В. Сєриков); педагогічного спілкування (Н. Волкова, В. Кан-Калик, І. Риданова); урахування зв'язку професійного становлення особистості з розвитком культури професійного спілкування (Л. Богданова, О. Зарецька М. Філоненко); середовищного підходу в навчально-виховному процесі (М. Боритко, І. Іванов, Ю. Мануйлов, В. Ромайкин, С. Савченко); моделювання в педагогічній науці (Н. Вознюк, О. Дахін, О. Чуб); використання тренінгових методик розвитку комунікативних здібностей (А. Грецов, П. Сопер, Є. Рогов, П. Таранов).

Відповідно до поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння положень наукової літератури для обґрунтування теоретико-методологічних засад та визначення поняттєво-категоріального апарату проблеми формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців туристичної галузі; моделювання для розкриття структурно-функціональних зв'язків досліджуваного процесу та обґрунтування педагогічних умов його ефективності; емпіричні: спостереження, бесіда, анкетування, тестування, аналіз навчально-методичної документації, ранжування, метод експертних оцінок для визначення рівня розвитку культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму; педагогічний експеримент для перевірки ефективності розроблених педагогічних умов формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховному процесі коледжу; методи математично-статистичного оцінювання результатів експерименту з метою визначення їх статичної значущості.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося протягом 2003 - 2009 рр. на базі Кримського коледжу економіки і управління, Львівського вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму, Кримського факультету Київського національного університету культури і мистецтв, Сімферопольського коледжу Національного університету харчових технологій, Сімферопольського вищого професійного училища сфери обслуговування і будівництва, Кримського екскурсійно-методичного центру.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше визначено й обґрунтовано педагогічні умови формування культури професій-ного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховному процесі коледжу; дістали подальшого розвитку наукові уявлення про сутність понять „культура професійного спілкування”, „культура професійного спілкування екскурсовода”, особливості підготовки майбутніх фахівців сфери туризму у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації в сучасних умовах вищої освіти України; удосконалено зміст, форми, методи підготовки майбутніх фахівців сфери туризму за рахунок розробки навчально-методичного забезпечення процесу формування культури професійного спілкування.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчально-виховний процес ВНЗ І - ІІ рівнів акредитації туристичного профілю: розроблено програму формування культури професійного спілкування, що включає: робочі програми та відповідне навчально-методичне забезпечення курсів „Основи психології спілкування”, „Психологія конфлікту”, „Екскурсознавство”; тематику та плани проведення тренінгових занять з культури спілкування; відеотеку комунікативних тренінгів; добірку творчих завдань для самостійної позааудиторної роботи студентів з підготовки екскурсійних текстів різного тематичного спрямування; план виховної роботи для кураторів академічних груп. Створено бібліотеку навчальних екскурсійних текстів „Перлини Криму” для студентів 2 - 4 курсів; розроблено план роботи студентського гуртка „Культура спілкування”, тематику занять предметного гуртка „Екскурсійна справа”, банк методик для діагностики рівня сформованості культури професійного спілкування студентів як майбутніх екскурсоводів.

Розроблені матеріали можуть бути використані в процесі підготовки фахівців сфери туризму у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації, короткотермінових курсах підготовки екскурсоводів, у самоосвітній та самовиховній діяльності студентів.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи Кримського коледжу економіки і управління (довідка про впровадження № 90 від 22.12.2009 р.), Львівського вищого професійного училища ресторанного сервісу та туризму (довідка про впровадження №22/а від 22.01.2010 р.), Кримського факультету Київського національного університету культури і мистецтв (довід-ка про впровадження №8/а від 23.01.2010 р.), Сімферопольського коледжу Національного університету харчових технологій (довідка про впровадження № 243 від 23.12.2009 р.), Сімферопольського вищого професійного училища сфери обслуговування і будівництва (довідка про впровадження № 42 від 25.01.2010 р.), Кримського екскурсійно-методичного центру (довідка про впровадження № 18 від 25.12.2009 р.).

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнарод-них: „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2004), „Культура і освіта фахівців туристської сфери: сучасні тенденції та прогнози” (Київ, 2004), Кунцевські Забелинські читання (Москва, 2004, 2006), „Культурна парадигма сучасного туризму: закономірності, тенденції, перспективи” (Луганськ, 2007), „Міжнародний вектор туризму: сьогодення, майбуття” (Луганськ, 2008), „Туристична індустрія: сучасний стан та пріоритети розвитку” (Луганськ, 2009); Всеукраїнській: „Використання інноваційних технологій - запорука успіху у підготовці спеціалістів” (Сімферополь, 2008); щорічних республіканських семінарах викладачів ВНЗ І - ІІ рівня акредитації (АР Крим); засіданнях педагогічної та методичної ради Кримського коледжу економіки і управління, кафедри педагогіки й кафедри туризму та готельного господарства Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 11 одноосібних публікаціях (з них 6 статей - у наукових фахових виданнях).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (200 найменувань, з них іноземною мовою - 5), 11 додатків на 32 сторінках. Робота містить 32 таблиці, 12 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 245 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, визначено об'єкт, предмет, гіпотезу, мету та завдання, методи, теоретико-методологічні засади дослідження, розкрито його наукову новизну, практичну значущість, наведено відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - „Теоретико-методичні основи формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму у вищих навчальних закладах І - ІІ рівня акредитації” - розкрито особливості підготовки майбутніх фахівців сфери туризму у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації; проаналізовано понятійно-категоріальний апарат дослідження; визначено та охарактеризовано сутність і структуру культури професійного спілкування екскурсовода, критерії, показники й рівні її сформованості; наведено дані пілотажного експерименту.

Сучасна система професійної освіти майбутніх фахівців сфери туризму орієнтована на створення фундаменту для становлення студента як майбутнього професіонала, якому притаманні компетентність, висока духовна культура, мобільність, уміння вільно орієнтуватися в новітніх досягненнях науки та практики, високий рівень розвитку морально-етичних якостей і професійної етики. За таких умов суттєво підвищуються вимоги до формування таких якостей особистості майбутніх фахівців сфери туризму, як професіоналізм, відповідальність, ініціативність, комунікабельність, креативність, моральність.

Ґрунтуючись на результатах вивчення загальних характеристик організа-ції та здійснення навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації (Л. Делінгевич, О. Домінський, Г. Копил, Є. Климов, Т. Левченко, В. Мороз, С. Подмазін, А. Присяжна, В. Сергєєв, Ю. Сухарніков, В. Таранніков та ін.), було виокремлено особливості підготовки майбутніх фахівців сфери туризму у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації в сучасних умовах, зокрема тісний взаємозв'язок усіх суб'єктів навчально-вихов-ного процесу, а саме: студентів, викладачів, студентських груп, кураторів-коор-динаторів з виховної роботи, фахівців-практиків туристичної галузі; інтеграція теоретичної та практичної підготовки; надання позааудиторній роботі практико-орієнтованого комунікативного характеру; посилення соціокультурної спрямованості виховної роботи в студентській групі; широке використання інформаційно-комунікативних технологій у навчально виховному процесі.

Поєднання вказаних напрямків роботи забезпечує професійну орієнтацію студентів, практичне спрямування навчання, діалогізацію навчально-виховного процесу, суб'єктність стосунків у різних системах навчально-виховної діяльності, особистісно орієнтований підхід щодо формування професійного досвіду майбутнього фахівця сфери туризму.

У визначенні сутності понять „культура спілкування” та „культура про-фесійного спілкування” враховувалися дослідження соціальної природи спілку-вання (В. Кукушин, Є. Рогов, І. Сайтарлі), її індивідуальний характер (К. Абуль-ханова-Славська, Б. Ананьєв, О. Бодальов, П. Сопер), взаємозв'язок загальної культури особистості з рівнем розвитку культури спілкування (В. Аннушкін, С. Буттароні, О. Зарецька, Н. Петрова, В. Полторацька, В. Саф'ьянов), зв'язок культури професійного спілкування з рівнем сформованості професіоналізму фахівця (Л. Богданова, Н. Волкова, Л. Кондрашова, М. Ожеван).

Культура спілкування є особистісною інтегративною якістю, що виявляється в здатності людини висловлювати свої думки й почуття в зрозумілій, чіткій, виразній формі; керувати своїм емоційним станом; уміти будувати доцільні стосунки з оточуючими на гуманістичних засадах, осягати стан іншої людини, виявляти емпатію й толерантність. Культура професійного спілкування особистості виявляється в професійних ситуаціях і реалізується як адекватна мовленнєва поведінка, висококультурна інтерактивна взаємодія в ситуаціях, пов'язаних з виконанням професійних завдань.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми спілку-вання, вивчення емпіричного досвіду екскурсійної діяльності фахівців турис-тичної галузі (експертна оцінка екскурсоводів, відгуки споживачів екскурсійних послуг), урахування досліджень з проблем риторики, зокрема педагогічної (Н. Бабич, Т. Ладиженська, О. Мурашов, Г. Сагач, П. Сопер та ін.), культури педагогічного спілкування (Н. Волкова, В. Кан-Калик, В. Полторацька, Л. Са-венкова) було виявлено спорідненість професій „екскурсовод” та „вчитель” і встановлено, що екскурсії притаманні педагогічні ознаки (Б. Ємельянов). Для визначення особливостей професійного спілкування екскурсовода було розглянуто структуру його мовленнєвих вчинків (за І. Ридановою).

Установлено, що провідними характеристиками професійного спілкуван-ня екскурсовода є: активність, тематичність, регламентованість, інформатив-ність, експресивність, усномовність, діалогічність, підготовленість, імпровіза-ційність. Таке спілкування виконує інформативну, регулятивну, емотивну, виховну функції. Професійне спілкування екскурсовода є визначальним показ-ником його професійної майстерності й проявляється як „мистецтво живої розповіді” (О. Крейн).

Під професійним спілкуванням екскурсовода в дослідженні розуміється комунікативна усномовна взаємодія екскурсовода з екскурсантом (екскурсійною групою) за темою екскурсії, що здійснюється за допомогою вербальних та невербальних засобів комунікації, з урахуванням особливостей екскурсійної методики з метою інформування, установлення та підтримання контакту, обміну почуттями та емоціями, регулювання поведінки, взаємодії та взаємовпливу один на одного учасників екскурсії.

Культура професійного спілкування екскурсовода є особистісною якістю, що забезпечує високий рівень мовленнєвої поведінки в ході проведення екскурсії та дозволяє екскурсоводові взаємодіяти з екскурсантами з метою повідомлення екскурсійної інформації в усній формі, установлювати та підтримувати контакт, регулювати власну поведінку, координувати дії, запобігати конфліктам, обмінюватися почуттями та емоціями.

Ефективність процесу формування культури професійного спілкування майбутніх екскурсоводів буде забезпечуватися, якщо розглядати цей процес як цілісну ланку педагогічного процесу; наблизити його до реальних життєвих і професійних ситуацій; за технологічну основу прийняти різні форми організації навчально-виховного процесу; забезпечити стійкий інтерес до оволодіння культурою професійного спілкування; включити студентів до суб'єкт-суб'єктних стосунків у виховному просторі студентської групи.

Дослідження рівня сформованості культури професійного спілкування в майбутніх фахівців сфери туризму здійснювалося на підставі таких критеріїв та відповідних показників: когнітивний (психолого-педагогічні знання про сутність спілкування, культуру спілкування, особливості її прояву у сфері екскурсійної діяльності; предметні знання з екскурсознавства, методики проведення екскурсійної роботи; знання з краєзнавства); операційно-діяльнісний (комунікативні вміння та навички; культура й техніка мовлення; уміння невербального спілкування), особистісний (комунікабельність, емоційна стабільність, толерантність, ерудованість). Відповідно до розроблених критеріїв і показників визначено рівні сформованості культури професійного спілкування екскурсовода: високий, достатній, середній, критичний, низький.

На початковому етапі дослідно-експериментального дослідження було проведено пілотажний експеримент, результати якого засвідчили перевагу більше як у половини респондентів критичного рівня сформованості культури професійного спілкування у сфері туристичної діяльності. Середній бал оцінки за визначеними критеріями та показниками не перевищував 2,5 бали, що підтвердило актуальність проблеми дослідження й нагальну потребу її практичного розв'язання.

У другому розділі - „Розробка та експериментальна перевірка педагогічних умов формування культури професійного спілкування студентів - майбутніх фахівців сфери туризму” - представлено структурно-функціональну модель процесу формування культури професійного спілкування в навчально-виховному процесі коледжу; подано наукове обґрунтування й результати експериментальної перевірки педагогічних умов формування культури професійного спілкування.

З метою визначення теоретичних засад процесу формування культури професійного спілкування студентів туристичних ВНЗ, педагогічних умов його ефективної реалізації було розроблено базову структурно-функціональну модель формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців туристичної сфери. Цю модель ми розглядаємо як вид педагогічної моделі, у якій шляхом декомпозиції виокремлено сукупність субмоделей, що розкривають окремі структурні компоненти процесу формування культури професійного спілкування. Базова модель становить ієрархічну динамічну нелінійну систему, що включає сукупність взаємоузгоджених субмоделей і реалізується у вигляді спеціально розробленої програми формування культури професійного спілкування майбутніх екскурсоводів.

При побудові моделі процесу формування культури професійного спілкування враховувалося, що головним об'єктом і суб'єктом педагогічного процесу є особистість студента коледжу, який перебуває одночасно під впливом і спеціально організованого, і стихійного комунікативно-виховного середовища, і взаємодіє з широким колом учасників навчально-виховного процесу - викладачами, одногрупниками, кураторами студентських груп та ін.

Формування культури професійного спілкування студентів туристич-ного ВНЗ постає як поетапний процес, у якому враховується вихідний рівень сформованості культури спілкування студентів, динаміка та внутрішня логіка розвитку компонентів культури професійного спілкування. Результатом реаліза-ції кожного з етапів є новоутворення в системі засвоєних студентом коледжу психолого-педагогічних, предметних, професійно орієнтованих знань; сформо-ваних у нього комунікативних умінь та навичок; розвитку особистісних якостей майбутнього фахівця туристичного профілю, які в сукупності репрезентують рівень розвитку культури професійного спілкування майбутніх екскурсоводів.

Розробка та обґрунтування педагогічних умов формування культури спілкування майбутніх фахівців туристичної сфери в навчально-виховному процесі коледжу потребували аналізу чинників, що впливають на досліджуваний процес. Установлено, що найбільш суттєвий позитивний вплив на формування компонентів культури професійного спілкування майбутніх фахівців спричиняють такі чинники: системність, умотивованість, діалогічність, подієвість, рефлексивність, емотивність процесу навчання та виховання майбутніх екскурсоводів; діагностичне цілепокладання; поєднання традиційних та інноваційних форм, методів і технологій навчання; інтеграція навчальної й виховної роботи коледжу; професійне спрямування навчального процесу та виховної позааудиторної роботи; фасилітативна й партнерська позиція викладача в навчально-виховному процесі; реалізація особистісно орієнтованого, комунікативно-діяльнісного та середовищного підходів.

Узагальнення результатів аналізу науково-методичної літератури з проблеми формування культури спілкування майбутніх екскурсоводів, урахування структурно-функціональних компонентів розробленої базової моделі, даних пілотажного експерименту та виявлені чинники позитивного впливу на досліджуваний процес дозволили визначити такі педагогічні умови формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховному процесі коледжу: розробка та цілеспрямоване включення в зміст навчальних дисциплін квазіпрофесійних комунікативно-діяльнісних ситуацій; застосування в навчально-виховному процесі коледжу комунікативно-тренінгових занять, ділових ігор, імітаційно-рольового моделювання, розв'язання студентами творчих професійно спрямованих завдань у навчальній та позааудиторній роботі; організація проектної діяльності студентів у формі розробки індивідуальних, групових та колективних завдань з конструювання екскурсійних маршрутів; включення до плану виховної роботи коледжу заходів, спрямованих на створення освітньо-виховного простору з метою формування суб'єкт-суб'єктних відносин у студентській групі та оволодіння студентами культурою поведінки в міжособистісному й професійному спілкуванні.

Реалізація виокремлених педагогічних умов здійснювалася шляхом упровадження програми формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації в три етапи - мотиваційно-змістовний, діяльнісно-практичний, пошуково-творчий..

Мотиваційно-змістовний етап передбачав формування в студентів позитивної мотивації, інтересу та усвідомленого ставлення до процесу оволодіння культурою професійного спілкування як необхідної умови ефективності майбутньої професійної діяльності екскурсовода.

Засвоєння студентами коледжу знань про психологічні аспекти комунікативної діяльності екскурсовода; педагогічні основи спілкування; форми, методи та засоби вербального й невербального спілкування; вимоги щодо культури мови та правил мовленнєвої поведінки; природознавчі, соціокультурні особливості різних регіонів України; знань з екскурсознавства як фундаментальної основи професійної діяльності екскурсовода, зокрема про особливості та види екскурсійних текстів, стало теоретичним підґрунтям формування культури професійного спілкування.

Засвоєння знань відбувалося в процесі вивчення студентами курсів „Основи психології спілкування”, „Професійні конфлікти”, „Основи ораторської майстерності”, а також таких фундаментальних навчальних дисциплін, як „Екскурсознавство”, „Краєзнавство”, „Географія туризму”, до змісту яких включалися спеціально розроблені квазіпрофесійні комунікативно-діяльнісні ситуації з метою підсилення їхньої спрямованості щодо майбутньої професійної діяльності екскурсоводів.

На діяльнісно-практичному етапі роботу було спрямовано на організацію індивідуальної, групової та колективної творчої діяльності студентів з оволодіння практичними вміннями та навичками культури професійного спілкування екскурсовода. З цією метою студенти залучалися до комунікативно-тренінгових занять з використанням відеотренінгу, включалися в ділові ігри на основі імітаційно-рольового моделювання, аналізували та розв'язували професійно орієнтовані задачі комунікативного змісту, розробляли індивідуальні, групові й колективні проектні завдання з конструювання екскурсійних маршрутів. У процесі позааудиторної роботи проводилися тренінги спілкування (за методикою А. Грецова) з метою згуртування студентської групи. Самостійна робота студентів передбачала організацію творчо-пошукової роботи за темою „Моя мала батьківщина”, добір та накопичення інформаційно-ілюстративного матеріалу для складання екскурсійних текстів. На цьому етапі здійснювалося також проведення навчальних міських оглядових екскурсій. Виховна робота зі студентами передбачала активне їх залучення до занять у гуртку акторської майстерності, підготовки та проведення циклу поетичних вечорів, до екскурсійної програми.

На пошуково-творчому етапі згідно з програмою формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму процес підготовки студентів набував рис науково-дослідницької діяльності й характеризувався зростанням обсягів самостійної роботи студентів, що включала: вивчення та аналіз психолого-педагогічної, екскурсознавчої, природознавчої, мистецької, краєзнавчої літератури з наступною підготовкою та захистом рефератів; проведення дослідження самостійно обраного екскурсійного маршруту чи об'єкта та складання відповідного портфоліо; підготовка й захист індивідуаль-ного курсового проекту „Екскурсійний текст” за різним тематичним спрямуван-ням. Студенти старших курсів залучалися до проведення занять з професійно орієнтованих дисциплін на молодших курсах. Зазначений етап передбачав також підготовку й самостійне проведення студентами екскурсій в умовах реальних професійних ситуацій. Формуванню культури професійного спілку-вання сприяло включення до плану виховної роботи коледжу та окремих сту-дентських груп професійно орієнтованих виховних заходів, а також заходів загальнокультурного, пізнавально-розвивального характеру, що сприяло ство-ренню в студентській групі виховного простору як середовища для оволодіння культурою поведінки в міжособистісному та професійному спілкуванні.

Особливість реалізації розробленої програми на останньому етапі полягала в тому, що формування культури професійного спілкування передбачало органічне поєднання індивідуального підходу до кожного студента з організацією колективної навчальної та виховної діяльності в умовах студентської групи. Зазначимо, що саме студентську групу ми розглядаємо як суб'єкт професійно орієнтованої комунікативно-діяльнісної підготовки майбутніх екскурсоводів, яка характеризується специфічним комплексом функціональних та особистісних стосунків, у процесі реалізації яких відбувається розвиток і групи в цілому, і кожного її члена.

Розроблена програма спрямовувалася на створення в студентській групі сприятливого виховного простору, що забезпечував формування такої ознаки студентського колективу, як згуртованість, яка характеризується загальним прагненням щодо досягнення мети, спільною діяльністю, толерантними суб'єкт-суб'єктними стосунками, індивідуальною та груповою рефлексією, емоційно-ціннісною єдністю членів студентського колективу. Виховний простір у студентській групі як спеціально змодельоване середовище характеризується насиченістю педагогічного процесу подіями, що мають значний освітній, виховний, комунікативний потенціал; позитивною емоційною забарвленістю взаємодії й співпраці суб'єктів, рефлексивністю.

Дослідно-експериментальна робота з апробації та експериментальної перевірки ефективності розробленої програми формування культури професійного спілкування проводилася в студентських групах спеціальності „Обслуговування у готелях та туристичних комплексах” Кримського коледжу економіки і управління. Діагностика сформованості культури професійного спілкування студентів туристичного коледжу проводилася на основі аналізу та оцінювання їхньої поведінки в спеціально змодельованій професійній ситуації (проведення екскурсії). Оцінюванню підлягав кожний з компонентів культури професійного спілкування за показниками відповідно до визначених крите-ріїв: 1) повнота та правильність екскурсійного тексту; 2) техніка мовлення; 3) культура жестів та пластики; 4) культура зовнішнього вигляду; 5) мовленнєвий етикет; 6) мовні норми; 7) емоційний комфорт у спілкуванні; 8) способи реагування в конфліктній ситуації. Сумарна бальна оцінка сформованості культури професійного спілкування майбутніх екскурсоводів складалась з оцінок: експерта (екскурсовод-методист), екскурсантів (запрошені особи), самооцінювання. Показники сформованості культури професійного спілкування в контрольних та експериментальних групах представлено в Таблиці 1.

Таблиця 1 Результати оцінювання сформованості культури професійного спілкування майбутніх фахівців туристичної сфери (КГ та ЕГ, у балах)

Примітка: критерії - 1) повнота та правильність екскурсійного тексту; 2) техніка мовлення; 3) культура жестів та пластики; 4) культура зовнішнього вигляду; 5) мовленнєвий етикет; 6) мовні норми; 7) емоційний комфорт у спілкуванні; 8) способи реагування в конфліктній ситуації.

Достовірність отриманих результатів доведено за допомогою якісного й кількісного аналізу, зокрема критерію Фішера-*, Пірсона-², однофакторного дисперсійного аналізу.

Упровадження розроблених педагогічних умов формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховному процесі коледжу й одержані результати експериментального дослідження підтвердили гіпотезу й дозволяють сформулювати такі висновки:

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення проблеми формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховному процесі коледжу, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, які сприяють підвищенню ефективності досліджуваного процесу.

1. Система професійної туристичної освіти включає формування: спеціальної системи професійно значущих знань, умінь та навичок, яка визначається за окремими професійними угрупуваннями; системи загальнопрофесійних знань, умінь та навичок; особистісних якостей для роботи в туризмі, професійної культури, культури професійного спілкування; фізичний та психоемоційний розвиток, який передбачає готовність до фізичних, психоемоційних, комунікативних навантажень.

2. Досліджено сутність та структуру професійного спілкування екскурсо-вода, виявлено його ознаки, функції, цілі, зміст, засоби, що дало підстави визна-чити професійне спілкування екскурсовода як комунікативну усномовну взаємо-дію екскурсовода з екскурсантом (екскурсійною групою) за темою екскурсії, що здійснюються за допомогою вербальних та невербальних засобів комунікації, з урахуванням особливостей екскурсійної методики з метою інформування, уста-новлення та підтримання контакту, обміну почуттями та емоціями, регулювання поведінки, взаємодії та взаємовпливу один на одного учасників екскурсії.

Культура професійного спілкування екскурсовода є особистісною інтегративною якістю, що забезпечує високий рівень мовленнєвої поведінки в ході проведення екскурсії та дозволяє екскурсоводові взаємодіяти з екскурсантами з метою повідомлення екскурсійної інформації в усній формі, установлювати та підтримувати контакт, регулювати власну поведінку, координувати дії, запобігати конфліктам, обмінюватися почуттями та емоціями.

3. Сформованість культури професійного спілкування екскурсовода визначалася за такими критеріями та показниками: когнітивний (психолого-педагогічні знання про сутність спілкування, культуру спілкування, особливості її прояву у сфері екскурсійної діяльності; предметні знання з екскурсознавства, методики проведення екскурсійної роботи; знання з краєзнавства); операційно-діяльнісний (комунікативні вміння та навички; культура й техніка мовлення; уміння невербального спілкування), особистісний (комунікабельність, емоційна стабільність, толерантність, ерудованість). Визначено рівні сформованості культури професійного спілкування екскурсовода: високий, достатній, середній, критичний, низький.

4. Визначення теоретичних засад процесу формування культури професійного спілкування студентів туристичних ВНЗ послужило підґрунтям для розробки базової структурно-функціональної моделі формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців туристичної сфери, що розглядається як вид педагогічної моделі, у якій шляхом декомпозиції виокремлено сукупність субмоделей відповідно до структурних компонентів процесу формування культури професійного спілкування. Базова модель характеризується як ієрархічна динамічна нелінійна система, що включає сукупність взаємоузгоджених субмоделей і реалізується у вигляді спеціально розробленої програми формування культури професійного спілкування майбутніх екскурсоводів.

Установлено, що формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців туристичної сфери виступає як поетапний процес, у якому враховується вихідний рівень сформованості культури спілкування студентів, динаміка та внутрішня логіка розвитку компонентів культури професійного спілкування, що характеризується появою відповідних новоутворень у системі засвоєних студентом коледжу психолого-педагогічних, предметних, професійно орієнтованих знань; сформованих комунікативних умінь та навичок; у розвитку особистісних якостей майбутнього фахівця туристичного профілю, які в сукупності репрезентують рівень розвитку культури професійного спілкування майбутніх екскурсоводів.

Виявлено позитивні чинники, що найбільш суттєво впливають на формування компонентів культури професійного спілкування майбутніх фахівців: системність, умотивованість, діалогічність, подієвість, рефлексивність, емотивність процесу навчання та виховання майбутніх екскурсоводів; діагностичне цілепокладання; поєднання традиційних та інноваційних форм, методів та технологій навчання; інтеграція навчальної й виховної роботи коледжу; професійне спрямування навчального процесу та виховної позааудиторної роботи; фасилітативна й партнерська позиція викладача в навчально-виховному процесі; реалізація особистісно орієнтованого, комунікативно-діяльнісного та середовищного підходів.

5. На підставі теоретичного узагальнення результатів аналізу науково-методичної літератури з проблеми формування культури спілкування майбутніх екскурсоводів, урахування структурно-функціональних компонентів розробле-ної базової моделі, даних дослідно-експериментальної роботи визначено такі педагогічні умови формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховному процесі коледжу: розробка та цілеспрямоване включення в зміст навчальних дисциплін квазіпрофесійних комунікативно-діяльнісних ситуацій; застосування в навчально-виховному процесі коледжу комунікативно-тренінгових занять, ділових ігор, імітаційно-рольового моделювання, розв'язання студентами творчих професійно спрямованих завдань у навчальній та позааудиторній роботі; організація проектної діяльності студентів у формі розробки індивідуальних, групових та колективних завдань з конструювання екскурсійних маршрутів; включення до плану виховної роботи коледжу заходів, спрямованих на створення освітньо-виховного простору з метою формування суб'єкт-суб'єктних відносин у студентській групі та оволодіння студентами культурою поведінки в міжособистісному та професійному спілкуванні.

Реалізація виокремлених педагогічних умов здійснювалася шляхом упровадження програми формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації в три етапи - мотиваційно-змістовний, діяльнісно-практичний, пошуково-творчий - і передбачала формування в студентів позитивної мотивації, інтересу та усвідомленого ставлення до процесу оволодіння культурою професійного спілкування, засвоєння знань про психологічні аспекти комунікативної діяльності екскурсовода, форми, методи й засоби вербального та невербального спілкування, вимоги щодо культури мови та правила мовленнєвої поведінки, знань з екскурсознавства як фундаментальної основи професійної діяльності екскурсовода, зокрема про особливості та види екскурсійних текстів; опанування практичними вміннями та навичками культури професійного спілкування екскурсовода. Упроваджена програма спрямовувалася на створення в студентській групі сприятливого виховного простору, що забезпечував формування згуртованості студентського колективу, яка характеризується толерантними суб'єкт-суб'єктними стосунками, індивідуальною та груповою рефлексією, емоційно-ціннісною єдністю членів студентського колективу.

6. У ході дослідно-експериментальної роботи виявлено, що розроблені педагогічні умови уможливлюється інтегрувати в навчально-виховний процес коледжу та забезпечити їх ефективність, якщо: розглядати процес формування культури професійного спілкування як цілісну ланку педагогічного процесу; наблизити його до реальних життєвих і професійних ситуацій; за технологічну основу прийняти різні форми організації навчально-виховного процесу; забезпечити стійкий інтерес до оволодіння культурою професійного спілкування; включити студентів до суб'єкт-суб'єктних стосунків у виховному просторі студентської групи.

7. Ефективність розроблених педагогічних умов формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховному процесі коледжу доведено експериментально. Дані формувального етапу експерименту свідчать про зростання рівня сформованості культури професійного спілкування майбутніх фахівців туристичної галузі. Порівняння оцінок сформованості окремих компонентів структури професійного спілкування вказує, що найбільш сформованими виявилися когнітивний та операційно-діяльнісний компоненти. Поточні вимірювання засвідчили розвиток комунікативних здібностей студентів, якісну зміну стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях та розвиток згуртованості студентських груп, у яких було реалізовано програму формування культури професійного спілкування.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму в навчально-виховному процесі коледжу. Перспективними напрямком є теоретичне обґрунтування особливостей професійної діяльності екскурсовода, розробка науково-методичного супроводу підготовки екскурсоводів у ВНЗ І - ІІ рівня акредитації, визначення організаційно-методичних основ створення виробничо-навчального комплексу „Студентська екскурсійна агенція”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Черезова М. В. Індивідуально-особистісний підхід до студентів як засада соціалізації та становлення особистості / М. В. Черезова // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. - Вип. 5 / редкол. : І. А. Зязюн (голова) та ін. - К., Вінниця : ДОВ Вінниця, 2004. - С. 689 - 695.

2. Черезова М. В. Культура спілкування як важливий компонент професійної культури / М. В. Черезова // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2008. - № 8 (147). - С. 214 -220.

3. Черезова М. В. Педагогічні ознаки екскурсії / М. В. Черезова // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2009. - № 10 (173). - С. 96 - 103.

4. Черезова М. В. Психолого-педагогический анализ профессиональной деятельности гида-переводчика / М. В. Черезова // Культура народов Причерноморья : науч. журн. - Симферополь : Межвузцентр „Крым”, 2009. - № 155. - С. 142 - 145.

5. Черезова М. В. Роль виховного простору у реалізації заходів формування культури професійного спілкування майбутніх фахівців сфери туризму / М. В. Черезова // Нові технології навчання : наук.-метод. зб. / кол. авт. - К. : Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2008. - Вип. 54. - С. 36 - 41.

6. Черезова М. В. Сучасні вимоги до випускника коледжу / М. В. Черезова // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2008. - № 12 (151). - С. 306 - 316.

7. Черезова М. В. Мотивированное обучение как фактор социализации студентов / М. В. Черезова // Забелинские чтения (Кунцовские) 2004. Любимый город? Проектирование нового качества жизни (Москва, 2 - 22 марта 2004 г.) / науч. ред. С. П. Пимчев. - М. : МИОО, 2005. - С. 169 - 175.