Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу "педагогічний коледж – університет"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

УДК 371.134

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ НАВЧАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ «ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ - ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Чепка Ольга

Володимирівна

Черкаси - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Побірченко Наталія Семенівна, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, ректор, завідувач кафедри соціальної педагогіки та історії педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, Дубасенюк Олександра Антонівна, Житомирський державний університет імені Івана Франка, професор кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, професор, Пономарьова Галина Федорівна, Харківський гуманітарно-педагогічний інститут, ректор.

Захист відбудеться «09» листопада 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, 81,
2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розіслано «08» жовтня 2010 р.

Т. в. о. ученого секретаря спеціалізованої вченої ради І. А. Акуленко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За сучасних умов модернізації системи освіти в Україні зростають суспільні вимоги до вчителя, змісту і методів його роботи, що спонукає педагогічні навчальні заклади до пошуку шляхів удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів. Педагогічна освіта України тривалий час була зорієнтована на забезпечення студентів знаннями і вміннями з окремих спеціальних дисциплін і не завжди забезпечувала їхню професійну підготовленість до цілісного гуманістично-демократичного виховання учнів і творчого самовдосконалення упродовж педагогічної діяльності. У контексті педагогічної освіти підготовці вчителя початкової школи належить особливе місце, адже початкова освіта визначена в Україні як обов'язкова фундаментальна, необхідна для подальшого життя і навчання дитини, як навчальна і виховна діяльність, що органічно поєднує родинне та соціальне виховання, є максимально пристосованою до природних особливостей та індивідуальних здібностей, інтересів і потреб дитини. Таке трактування початкової освіти відображено у Конституції України, Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Указі Президента України «Про основні напрямки реформування вищої освіти в Україні», Законі України «Про освіту», Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), структурі Державного стандарту початкової загальної освіти, Законі України «Про загальну середню освіту», Концепції педагогічної освіти, Законах України «Про професійну освіту», «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти та інших державних і галузевих документах.

Неперервний загальний професійний розвиток учителя початкових класів, якого можна досягти лише за умов багаторівневої підготовки педагога і ефективного функціонування педагогічних закладів, значною мірою забезпечує підвищення якості сучасної початкової освіти.

Автори наукових праць із проблеми розвитку в Україні багаторівневої освіти майбутніх учителів (О. Біда, О. Глузман, К. Корсак, Л. Пуховська, А. Сбруєва та ін.) мотивують потребу в переході до багаторівневої освіти педагогів інтенсивним розвитком міжнародного співробітництва в галузі освіти, спільним науково-технічним простором та виникненням за останні півстоліття глобальних проблем людства, до розв'язання яких Україна об'єктивно має долучатися.

У сучасній педагогічній науці нагромадилась значна сукупність знань
про багаторівневу освіту, а саме: визначено методологічні засади інтеграції змісту освіти в рамках системного багаторівневого уявлення, згідно з яким об'єктом дидактичного дослідження є професійна освіта (Ю. Бабанський, А. Беляєва, Л. Левчук), досліджено взаємозв'язок рівнів професійної освіти і розвитку особистості на основі єдності компонентів змісту професійної освіти (П. Атутов, С. Батищев, А. Глазунов), сформульовано фундаментальні положення змісту професійної освіти (Ю. Бабанський, Б. Гершунський, Н. Лернер), визначено основні принципи, структуру і зміст особистісного розвитку у неперервній професійній освіті (Б. Гершунський, М. Кларін, Н. Розіна та ін.), розкрито сутність особистісно-діяльнісного підходу до підготовки майбутніх учителів, що базується на їх суб'єктному розвитку (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, А. Божович, І. Якиманська та ін.). У низці наукових праць зроблено спробу сформулювати нове розуміння мети і змісту педагогічної освіти (А. Вербицький, В. Кан-Калик, А. Міщенко, В. Сластьонін та ін.). У питаннях системного аналізу педагогічних явищ і системної побудови освітнього процесу найбільш значущими є дослідження С. Архангельського, А. Вербицького, Л. Виготського, В. Давидова, Д. Ельконіна, В. Ільїна, В. Ледньова, В. Сластьоніна, Є. Юдіна, які обґрунтували зміст педагогічної освіти, що має базуватися на системному аналізі педагогічних явищ, системній побудові навчального матеріалу й актуалізації діяльнісного підходу.

Проблему наступності в освіті досліджено в різних аспектах: наступність як загальнодидактичний принцип, що реалізується на кожному із ступенів освіти, розглядається в роботах В. Ананьєва, В. Загв'язинського та ін.; у системі неперервної професійної підготовки фахівців - у працях О. Абдуліної, Б. Ананьєва, В. Беспалька, Л. Голуба, Л. Додонова, Н. Кузьміної, В. Мадзігона, В. Сластьоніна, І. Шапошникової та ін.; психолого-педагогічні основи наступності досліджували Л. Виготський, В. Давидов, В. Запорожець та ін.); неперервність розвитку особистості на вікових етапах - А. Богуш, В. Кузь, Є. Осоргін, З. Плохій; методологічні аспекти наступності - О. Антонова, Л. Депенчук, І. Огородник, І. Стогній; філософські основи наступності - Л. Виготський, А. Петров, С. Рубінштейн та ін. Науковці розглядають наступність як обов'язкову умову, як закономірність в організації перетворювальної діяльності, що здійснюється послідовно, від загального начала; як внутрішню основу розвитку, що зумовлює цілісність і спрямованість процесів розвитку.

Останнім часом з'явилася низка наукових праць, присвячених проблемам підготовки вчителів нового покоління, які мають забезпечити якісне навчання і виховання дітей. З-поміж багатьох привертають до себе увагу дослідження В. Андрущенка, В. Бондаря, О. Дубасенюк, І. Зязюна, В. Кременя, А. Кузьмінського, О. Кучерявого, В. Лугового, О. Пєхоти, В. Рацул, О. Савченко, В. Семиченко та ін.

Однак, незважаючи на велику кількість науково-педагогічних досліджень із проблем наступності у професійній підготовці майбутніх учителів залишається недослідженою проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет», що зумовило вибір теми наукового пошуку у формулюванні «Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є одним із аспектів проблеми підготовки вчителя початкової школи, яку вивчають науково-дослідні лабораторії «Проблеми сільської початкової школи» та «Педагогічна компетентність» в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Тему дисертації затверджено вченою радою Уманського державного педагогічного університету
імені Павла Тичини (протокол № 1 від 30.08.2007 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 7 від 25.09.07 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати організаційно-педагогічні умови, що забезпечують професійну підготовку майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет», та розробити й експериментально перевірити її структурно-функціональну модель.

Відповідно до мети окреслено такі завдання дослідження:

1. Виявити стан дослідженості проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у педколеджі та в педуніверситеті.

2. Визначити основний понятійний апарат дослідження, конкретизувати сутність понять «професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів» та «навчальний комплекс «педагогічний коледж - педагогічний університет».

3. Виокремити організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у навчальному комплексі «педагогічний коледж - педагогічний університет».

4. Розробити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність розробленої структурно-функціональної моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет».

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у педагогічному коледжі та педагогічному університеті.

Предмет дослідження - шляхи реалізації принципу наступності у процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет».

Розв'язання поставлених завдань дослідження здійснено з використанням таких методів дослідження: теоретичні - пошуково-бібліографічний з метою систематизації, аналізу та узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблем професійної підготовки майбутніх учителів; порівняльний аналіз для зіставлення навчальних планів, програм, державних стандартів підготовки майбутніх учителів початкових класів педагогічного коледжу і педагогічного університету для порівняльної характеристики змісту навчальних дисциплін, що вивчаються у педагогічному коледжі та педагогічному університеті, форм та засобів підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах I - II, III - IV рівнів акредитації; контент-аналіз з метою конкретизації дефініцій педагогічних понять «професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів», «навчальний комплекс «педагогічний коледж - педагогічний університет» та ін.; метод моделювання з метою обґрунтування та розробки структурно-функціональної моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет»; емпіричні - цілеспрямоване спостереження, бесіда, емпатійне слухання, метод аналізу результатів діяльності студентів та узагальнення незалежних характеристик, що дало можливість зібрати первинний аналітичний матеріал про рівні сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний етапи) для впровадження структурно-функціональної моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів; методи математичної статистики, за допомогою яких здійснено перевірку ефективності впровадження в навчально-виховний процес педагогічних вищих навчальних закладів структурно-функціональної моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в комплексній розробці теоретичних положень професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у навчальному комплексі «педагогічний коледж - педагогічний університет», зокрема уперше: визначено організаційно-педагогічні умови: макроумови (соціальне замовлення суспільства на підготовку майбутніх учителів початкових класів, розробка й узгодження нормативних документів, які регламентують взаємодію ступенів освіти), мезоумови (професійна орієнтація та професійне становлення майбутніх учителів початкових класів на етапі педагогічного коледжу, професійна адаптація їх на перехідному етапі професійної освіти у навчальному комплексі та професійне вдосконалення на етапі навчання у педагогічному університеті), мікроумови (актуалізація суб'єктивного досвіду студентів, набутого на етапі навчання в педагогічному комплексі); розроблено структурно-функціональну модель професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет», що складається з таких блоків: нормативно-цільового (галузеві стандарти, скоординовані навчальні плани, узгоджені навчальні програми, мета професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, що реалізується у системі «педагогічний коледж - педагогічний університет»); змістово-критеріального (забезпечення наступності змісту професійної підготовки єдністю технологій подачі навчального матеріалу, організації навчально-виховної та інших видів діяльності студентів, стимулювання їх й аналіз результатів професійного становлення, динаміка засвоєння знань, умінь, навичок); організаційно-результативного (раціональний добір організаційних форм (аудиторних та позааудиторних), активних методів навчання та засобів забезпечення професійної підготовки студентів у навчальному комплексі); навчально-методичного супроводу (методичні, дидактичні матеріали, консультування викладачів базових дисциплін та відповідних методик їх викладання, визначення ознак готовності майбутнього вчителя початкових класів до професійної діяльності);

- удосконалено процес підготовки майбутніх учителів початкових класів шляхом впровадження скорегованих наскрізних програм

- набули подальшого розвитку сукупність принципів підготовки майбутніх учителів початкових класів в навчальному комплексі «педагогічний коледж - педагогічний університет» (неперервності, наступності, гнучкості, всеохопності, варіативності, координації, цілісності, інтеграції, випереджальної підготовки майбутнього вчителя, диверсифікації).

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження використано у розробці інтегрованих програм із навчальних дисциплін «Українська мова», «Методика навчання української мови», «Математика», «Методика навчання математики» «Основи природознавства», «Методика викладання природознавства», «Дитяча література з основами культури і техніки мовлення», «Методика трудового навчання з практикумом», впровадження яких у педагогічний процес забезпечує наступність професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів і більш швидку адаптацію випускників педагогічного коледжу до умов навчання у педагогічному університеті. Методики підготовки та проведення лабораторно-практичних, ігрових занять, комплекс навчальних задач, тестових завдань, що розроблялися і використовувалися автором під час експериментальної роботи увійшли до методичних рекомендацій «Методичні аспекти реалізації навчальних програм з підготовки вчителів початкових класів в умовах навчально-освітнього комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет». Це дало змогу зробити відповідні корективи в системі неперервної професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, підготовці методичних рекомендацій з питань впровадження у практику методичних аспектів проблемного навчання базових дисциплін у практику педагогічного коледжу та педагогічного університету.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 1558 від 30 вересня 2010 р.), Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. Т. Г. Шевченка (довідка № 723 від 27 вересня 2010 р.), ДЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди» (довідка № 827 від 1 жовтня 2010 р.), Ржищівського гуманітарного коледжу (довідка № 140 від 4 жовтня 2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження було обговорено на засіданнях кафедр теорії початкового навчання та методики початкового навчання, науково-дослідних лабораторій «Проблеми сільської початкової школи» та «Педагогічна компетентність» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, популяризовано на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних - «Роль едукаційного середовища у підготовці вчителя сільської школи» (Умань, 2007), «Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: європейський вектор розвитку вищої школи» (Луганськ - Москва, 2009), «Особистісно орієнтований підхід у підготовці майбутнього вчителя» (Луганськ, 2009), «Значення педагогічної практики для професійного становлення майбутніх учителів початкових класів» (Пшемишль, 2010), «Професійна орієнтація майбутніх учителів початкових класів на етапі підготовки у педколеджі» (Прага, 2010), «Становлення майбутніх учителів початкових класів на етапі неперервної професійної підготовки у педуніверситеті» (Софія, 2010), «Менеджмент якості освіти і новітні технології навчання у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору» (Київ, 2010); усеукраїнських - «Українська педагогічна преса у становленні національного шкільництва: на перехресті століть» (Умань, 2006), «Педагогічне краєзнавство у підготовці майбутніх учителів» (Умань, 2007), «Значення креативного середовища для підготовки майбутніх вчителів» (Умань, 2008), «Професійна адаптація студентів у системі «педколедж - педуніверситет» (Запоріжжя, 2010); регіональних - «Стан підготовки майбутніх учителів початкових класів у практиці педколеджу та педуніверситету» (Євпаторія, 2010), «Уманщина: здобуття вітчизняних вчених» (Умань, 2009); методичних та науково-практичних семінарах: «Сучасні проблеми дошкільної та початкової освіти» (Умань, 2008), «Наступність у навчально-виховній роботі суміжних ланок освіти - дошкільної та початкової» (Умань, 2009), «Інноваційні технології навчання і виховання як засіб розвитку творчої активності особистості» (Умань, 2010).

Публікації. Результати дослідження відображено у 11 одноосібних публікаціях автора, із них 5 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 6 матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, семи додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг роботи ? 263 сторінки, з них ? 188 сторінок основного тексту, який містить 8 таблиць, 2 рисунки. Список використаних джерел становить 322 найменування.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання; зазначено методи дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення роботи; подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження; описано структуру дисертації.

У першому розділі «Теоретичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет» висвітлено стан розробленості проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет», зокрема конкретизовано сутність понять «професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів» та «навчальний комплекс «педагогічний коледж - педагогічний університет», окреслено завдання, функції, принципи діяльності педагогічних навчальних комплексів.

Аналіз фундаментальних та прикладних досліджень із проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у навчальному комплексі «педагогічний коледж - педагогічний університет» виявив, що переважна частина наукових праць стосується окремих аспектів і напрямів, у тім числі й проблеми наступності у професійній підготовці майбутніх учителів. Тим часом здійснення наступності на практиці значно випереджає розробку психолого-педагогічної теорії, концептуальні положення якої значною мірою залишаються декларативними, а тому потребують перевірки на практиці. У самій системі неперервної професійної підготовки має місце неузгодженість освітніх стандартів її ступеневих підсистем. Крім того, фактично залишились поза увагою дослідників питання поєднання можливостей різних підходів і принципів у професійній підготовці майбутніх учителів, зокрема в організаційно-педагогічній діяльності середніх професійних та педагогічних вищих навчальних закладів.

Доведено, що між різними типами навчальних закладів не завжди встановлюється функціональний спектр необхідних освітніх взаємозалежностей. Особливо гостро відчувається відсутність означених інтегративних зв'язків між коледжами і вишами, що проявляється у невідповідності освітнього рівня випускників багатопрофільних навчальних закладів середньої ланки вимогам, які висуваються до них під час вступу до ВНЗ. З огляду на це, першочергового значення набуло дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у навчальному комплексі «педагогічний коледж - педагогічний університет». Постала потреба науково-теоретичного обґрунтування наступності у підготовці майбутніх учителів початкових класів у системі «педагогічний коледж - педагогічний університет» як науково-навчального об'єднання нового типу, оновлення її змісту, визначення організаційно-педагогічних умов підвищення якості професійної підготовки студентів відповідно до міжнародних стандартів і потреб вітчизняного ринку праці. Проблема підготовки майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в реаліях сьогодення потребує окремої уваги.

У другому розділі «Організаційно-педагогічні основи професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет» представлено аналіз стану професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у практиці педколеджу та педуніверситету, визначено організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів та обґрунтовано структурно-функціональну модель професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет».

Аналізу змісту навчальних планів та програм визначених дисциплін засвідчив їх неузгодженість у системі неперервної освіти «педагогічний коледж - педагогічний університет». У ході дослідження з'ясовано, що нагальною є потреба координації змісту професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів за принципом цілісності, системності та інтеграції; врахування тих процесів, які визначають діяльність сучасної початкової школи. професійний підготовка педагогічний університет

Структуровано організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у навчальному комплексі «педагогічний коледж - педагогічний університет» як макроумови, мезоумови та мікроумови. Макроумови включають соціальне замовлення суспільства на підготовку майбутніх учителів початкових класів та розробку і узгодження нормативних документів, які регламентують взаємодію ступенів освіти, а саме: розробку узгоджених навчальних програм у комплексі «педагогічний коледж - педагогічний університет»; розробку навчальних планів за спеціальностями педколеджу і педуніверситету і формування переліку дисциплін, вивчення яких в умовах педколеджу забезпечить у майбутньому опанування освітньої програми педуніверситету; врахування наступності програм навчальних дисциплін, що передбачає визначення однойменних дидактичних одиниць у змісті дисципліни, необхідного рівня засвоєння навчальних елементів, узгодження змісту практичних занять, лабораторних робіт, завдань для самостійної роботи студентів, форм підсумкового контролю; створення робочих програм педагогічної практики на засадах наступності. До другої групи організаційно-педагогічних умов (мезоумови) належать: професійна орієнтація та професійне становлення майбутніх учителів початкових класів на етапі навчання у педколеджі, їх професійна адаптація у процесі здійснення наступності у навчальному комплексі та професійне вдосконалення на етапі навчання у педуніверситеті. Професійна орієнтація та професійне зростання на етапі навчання у педколеджі здійснюється на основі набуття знань, умінь і навичок, формування уявлень про професію вчителя, моделювання себе в майбутній професії. Підвищення рівня знань, умінь і навичок забезпечується переходом від ступеня до ступеня в процесі неперервної підготовки в навчальному комплексі «педагогічний коледж - педагогічний університет», що, як доведено дослідженням, зумовлює формування готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності. При переході до наступного ступеня професійної підготовки закладаються більш глибокі її основи, які забезпечують ефективне виконання майбутніми вчителями професійних функцій у початковій школі. Третя група умов, мікроумови, включає актуалізацію суб'єктивного досвіду студентів, набутого на етапі навчання в педагогічному комплексі. До цієї групи належать: індивідуалізація навчання студентів, яка передбачає їхню самостійну роботу; залучення до науково-дослідницької діяльності, що є підсистемою професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів; творчий розвиток особистості кожного студента.

Розроблено і науково обґрунтовано структурно-функціональну модель професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет», яка складається з трьох блоків: нормативно-цільовий, змістово-критеріальний, організаційно-результативний (рис. 1).

Блок 1 - нормативно-цільовий - представлений двома складниками:

1. Нормативний - визначається державним замовленням (Галузевий стандарт за напрямом підготовки 0101 Педагогічна освіта (5.010102 «Початкове навчання» та 6.010100 «Початкове навчання»)), освітніми цілями; стандартизованим обсягом змісту, форм, методів навчання.

2. Цільовий є реальним практичним орієнтиром для організації засвоєння, відбору змісту навчання і контролю усіх педагогічних засобів, потрібних для усвідомлення певного змісту, а також індикатором досягнення кінцевих результатів.

Блок 2 - змістово-критеріальний. Досягнення ефективного результату професійної підготовки майбутніх учителів стає можливим за умови розроблення відповідного змістового наповнення, яке враховує те, що змістова структура професійної підготовки визначається наявністю соціального і педагогічного досвіду, який належить засвоїти. У рамках дослідження процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів передбачає формування когнітивного, технологічного і творчого компонентів готовності до цієї діяльності.

Когнітивний компонент сприяє усвідомленню та оцінюванню студентом системи професійних педагогічних знань, які створюють основу для оволодіння вчителем механізмами професійної діяльності, її змістовою та операційною сторонами. Показниками прояву когнітивного компонента є: обізнаність із сутністю, змістом, засобами, формами і методами професійної підготовки, обізнаність із специфікою професійної підготовки.

Технологічний компонент професійної підготовки в розробленій моделі розкривається через опис сукупності прийомів і способів навчально-виховного процесу, які формують уміння професійної діяльності, що охоплює комплексне варіативне використання теоретичних знань і практичних умінь; бачення нової проблеми в знайомій ситуації, її розв'язанні різними шляхами; самостійне комбінування і перетворення відомих способів діяльності в нові; творче використання різних поєднань засобів і прийомів навчання і виховання (вміння розробляти плани, сценарії і конспекти заходів для роботи з учнями, вміння здійснювати педагогічну діяльність у початковій школі); застосування у нестандартних випадках нових способів розв'язання педагогічних завдань.

Творчий компонент є синтезом теоретичних знань і практичних умінь, оцінкою готовності студентів до професійної діяльності в початковій школі, залученням майбутніх учителів початкових класів до практики активного творчого навчально-виховного процесу (формування практичних навичок та досвіду для майбутньої педагогічної діяльності, вміння самостійно аналізувати процеси, що відбуваються навколо, і самостійно приймати рішення, що проявляється в гнучкості, варіативності і нетрадиційності рішень і поведінки у професійній взаємодії з молодшими школярами).

Формування когнітивного, технологічного та творчого компонентів здійснюється в процесі поступового ускладнення характеру діяльності студентів, завдяки чому, згідно з результатами дослідження, досягається один із трьох рівнів: низький (репродуктивно-творчий), середній (творчо-репродуктивний), високий (творчий).

Блок 3 - організаційно-результативний - визначає сукупність організаційних та методичних аспектів, які уможливлюють реалізацію поставлених цілей засобами діяльності викладачів і студентів на різних етапах навчального процесу. Результативний компонент моделі включає визначення ознак професійної готовності майбутнього вчителя до професійної діяльності, яка передбачає наявність покликання до педагогічної професії, стійких мотивів педагогічної діяльності, професійно значущих якостей особистості, певної сукупності професійних знань, умінь, навичок, а також певного досвіду їх застосування на практиці.

У третьому розділі «Дослідно-експериментальна робота з професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в навчальному комплексі «педагогічний коледж - педагогічний університет» висвітлено організацію та методику проведення дослідно-експериментальної роботи, описано реалізацію моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у навчальному комплексі «педагогічний коледж - педагогічний університет» та проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася у три етапи: констатувальний, формувальний і узагальнювальний. У дослідженні брали участь 588 осіб (студенти Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Т. Г. Шевченка та Ржищівського гуманітарного коледжу, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та ДЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди», учителі сільських шкіл та шкіл м. Умані, що співпрацювали в навчальних комплексах «педагогічний коледж - педагогічний університет», викладачі педколеджів і педуніверситетів, представники шкільних адміністрацій і вчителі, які були експертами), із них 288 осіб - студенти контрольної та експериментальної груп.

Результати констатувального етапу педагогічного експерименту засвідчують недостатній рівень сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності, що підтверджує необхідність удосконалення професійної підготовки студентів у навчальному комплексі «педагогічний коледж - педагогічний університет».

Формувальний експеримент передбачав упровадження скоординованих навчальних планів, узгоджених навчальних програм і застосування засобів, форм та активних методів навчання у навчально-виховному процесі педколеджу (ІІ зріз) і педуніверситету (ІІІ зріз).

Організація діяльності студентів експериментальної групи під час першого етапу формувального експерименту полягала у поєднанні традиційного та інноваційного способів професійної підготовки майбутніх учителів до педагогічної діяльності у початковій школі за рахунок уведення у навчально-виховний процес педколеджу навчальних планів, скоординованих із планами педуніверситету, у використанні узгоджених навчальних програм і застосуванні засобів, форм та активних методів навчання (ІІ зріз).

Програмою формувального етапу експерименту передбачалося визначити динаміку професійної готовності майбутніх учителів під час впровадження у навчально-виховний процес університету наскрізних скоординованих навчальних планів і програм, узгоджених із відповідними планами і програмами педколеджу, та застосування засобів, форм й активних методів навчання (ІІІ зріз). Основною формою реалізації цього етапу є аудиторні заняття. Однак, беручи до уваги завантаженість навчальних програм та планів, необхідне активне використання можливостей позааудиторних форм роботи, а також педагогічної практики. У навчальному процесі було використано такі активні методи навчання: розв'язання педагогічних та методичних завдань, актуалізація мовних умінь, дослідження граматичних явищ, розвиток мнемотехнічних здібностей, інтерпретація авторських концепцій, ситуація вибору, ігрове проектування, рольові ігри, метод аналізу конкретних ситуацій тощо. До засобів забезпечення професійної підготовки у навчальному комплексі належать: державний освітній стандарт, навчальні плани та програми, комп'ютерна техніка, слайд-проектор, бібліотечний фонд, нові інформаційні технології на основі створення єдиного інформаційного освітньо-педагогічного простору. На заняттях упроваджувалися індивідуальна та групова форми роботи, чим досягалися, з одного боку, самостійність прийняття рішень студентами, а з іншого - корпоративна взаємодія в результаті обговорення вибору оптимального варіанта. Цей прийом формував у студентів якісно нове ставлення до навчальних дисциплін і корпоративної взаємодії.

Навчальний процес у комплексі «педагогічний коледж - педагогічний університет» орієнтований на формування вчителя-дослідника. Розроблено спеціальну програму підготовки вчителів початкових класів до дослідницької діяльності. Завдання її полягає в тому, щоб упродовж шести років навчання в комплексі майбутні вчителі оволоділи найбільш поширеними прийомами і методами педагогічного дослідження: навчитися аналізувати наукову літературу і писати доповіді, реферати; вивчати і аналізувати продукти діяльності студентів, спостерігати, опитувати, давати експертну оцінку педагогічним явищам; вивчати, узагальнювати й описувати передовий педагогічний досвід, вести дослідну роботу і використовувати соціологічні методики. Одним із основних завдань роботи зі студентами була організація педагогічного контролю. З позиції ефективного та успішного процесу професійної підготовки досить важливими є такі нетрадиційні форми проміжного контролю, як візуалізація основних блоків навчального матеріалу з подальшим груповим обговоренням. Застосування таких форм контролю сприяло кращому засвоєнню навчального матеріалу, а отже, ефективній професійній підготовці майбутніх учителів.

За результатами експерименту оптимальними виявились такі традиційні форми контролю: відповіді на запитання, контрольні роботи, семінари, експрес-контроль, і такі нетрадиційні: складання конспекту після заняття, розв'язання завдання до практичних занять та їх компетентне обговорення, складання конспекту начального матеріалу, що виходить за рамки програми, ініціативні виступи на семінарах. Заслуговують на увагу й нові форми контролю, зокрема рейтингова. Для ефективної реалізації системи рейтингового контролю було застосовано друковані тексти, лекції, підручники, методичні вказівки і рекомендації, контрольні завдання, письмові форми перевірки знань.

За результатами формувального етапу дослідження побудовано графік динаміки середньоарифметичного зростання знань, умінь, навичок майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки (рис. 2)

Із аналізу графіка випливає, що до початку експерименту узагальнені оцінки знань, умінь і навичок майбутніх учителів початкових класів студентів були однакові, але вже на першому етапі формувального експерименту (вивчення наскрізних програм із навчальних дисциплін у педколеджі) показовою є різниця в рівні знань студентів обох груп. Рівень знань, умінь, навичок майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки змінювався: середні дані для експериментальної групи від 2,23 до 4,44 бала (приріст 44,2 %), для контрольної від 2,2 до 3,6 бала (приріст 27,7 %).

Рис. 2. Динаміка зростання рівня знань, умінь, навичок майбутніх учителів початкових класів

Загальна порівняльна характеристика за всіма результатами експерименту дає змогу виявити різницю в узагальненій оцінці знань, умінь і навичок студентів експериментальної і контрольної груп у межах кожного зрізу. До початку експерименту узагальнена оцінка знань, умінь і навичок студентів експериментальної групи була на 0,2 % вищою від узагальненої оцінки знань, умінь і навичок студентів контрольної групи. Після першого етапу формувального експерименту, в результаті запровадження наскрізних програм у педколеджі, узагальнена оцінка знань, умінь і навичок студентів експериментальної групи зросла на 11,05 % (ІІ зріз), після введення наскрізних програм у педуніверситеті - на 16,8 % (ІІІ зріз) порівняно з відповідною оцінкою контрольної групи.

Таким чином, як показали результати формувального експерименту, на основі вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів за рахунок координації навчальних планів, вивчення навчальних дисциплін за наскрізними програмами, розробленими на основі принципу наступності, використання засобів, форм та активних методів навчання значно зріз рівень готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в загальноосвітніх школах. Аналіз результатів проведеної роботи дає можливість говорити про зростання рівня сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності; цьому сприяє накопичення суб'єктивного досвіду студентів, який актуалізує потенційні можливості, інтенсифікує розвиток особистості, її самореалізацію як суб'єкта професійної діяльності.

ВИСНОВКИ

У дисертації досліджено теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет». З урахуванням вимог сучасної теорії та практики освіти розроблено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено структурно-функціональну модель професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет». Матеріали теоретичного й експериментального етапів дослідження вказують на досягнення мети, виконання поставлених завдань і уможливлюють формулювання узагальнених висновків.

1. Доведено актуальність розв'язання проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у процесі їх неперервної підготовки, що зумовлено зрослими вимогами суспільства до рівня професійної компетентності учителя, переосмислення його ролі в освітньому процесі початкової школи, у вихованні дітей. З'ясовано, що між навчальними закладами різних типів не завжди встановлюються функціональні освітні взаємозалежності. Особливо гостро відсутність інтегративних зв'язків відчувається між коледжами і ВНЗ, і це виявляється у тому, що за багатьма критеріями освітній рівень випускників багатопрофільних навчальних закладів середньої ланки не відповідає вимогам, які висуваються до них під час вступу до вищих навчальних закладів. Зважаючи на це, першочергового значення набуває вирішення проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у навчальному комплексі «педагогічний коледж - педагогічний університет».

2. Конкретизовано зміст понять «професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів» та «навчальний комплекс «педагогічний коледж - педагогічний університет» з урахуванням вимог сучасної теорії та практики освіти. Професійну підготовку майбутніх учителів початкових класів розглядаємо як неперервний керований процес становлення майбутнього вчителя початкової школи як викладача, вихователя і організатора діяльності учнів на основі оволодіння студентами професійними компетенціями, необхідними для майбутньої професійної діяльності, формування майбутнього вчителя як суб'єкта високої культури і моралі, здатного до самовдосконалення та саморозвитку, мобільного та конкурентоздатного. Поняття «навчальний комплекс «педагогічний коледж - педагогічний університет» визначаємо як об'єднання коледжу і університету на принципах неперервності, наступності, гнучкості, всеохопності, варіативності, координації, цілісності, інтеграції, випереджальної підготовки майбутнього вчителя з метою створення організаційно-педагогічних умов упровадження багатоступеневої професійної підготовки майбутнього вчителя.

3. Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, а саме: макроумови (соціальне замовлення суспільства щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів, розробка й узгодження нормативних документів, які регламентують взаємодію ступенів освіти), мезоумови (професійна орієнтація та професійне становлення майбутніх учителів початкових класів на етапі педколеджу, професійна адаптація їх у процесі здійснення наступності у навчальному комплексі та професійне вдосконалення на етапі навчання у педуніверситеті), мікроумови (актуалізація суб'єктивного досвіду студентів, набутого на етапі навчання в педагогічному комплексі).

4. Розроблено структурно-функціональну модель професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, що охоплює змістові й структурно-функціональні характеристики і складається з трьох блоків: нормативно-цільового, змістово-критеріального, організаційно-результативного, кожен із яких відповідно включає комплекс компонентів. Нормативно-цільовий охоплює компоненти: нормативний - визначається державним замовленням (Галузевий стандарт за напрямом підготовки 0101 Педагогічна освіта (5.010102 «Початкове навчання» та 6.010100 «Початкове навчання»)), освітніми цілями; цільовий є реальним практичним орієнтиром для організації засвоєння, відбору змісту навчання і контролю усіх педагогічних засобів, потрібних для усвідомлення певного змісту, а також індикатором досягнення кінцевих результатів. Змістово-критеріальний блок включає змістовий компонент, що характеризує відповідне змістове наповнення, в якому враховано, що змістова структура професійної підготовки визначається наявністю соціального і педагогічного досвіду, який належить засвоїти; критеріальний компонент, який передбачає формування когнітивного, технологічного і творчого компонентів професійної підготовки, здійснюваної у процесі поступового ускладнення характеру діяльності студентів, у результаті чого виділено її три рівні: низький (репродуктивно-творчий), середній (творчо-репродуктивний), високий (творчий). Організаційно-результативний блок охоплює раціональний добір організаційних та методичних аспектів, які забезпечують наступність змісту, форм, методів, засобів, сукупність яких уможливлює реалізацію поставлених цілей у процесі діяльності викладачів і студентів на різних етапах навчання і гарантує очікуваний результат - готовність майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності.

Експериментально перевірено ефективність упровадження у навчальний комплекс «педагогічний коледж - педагогічний університет» структурно-функціональної моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, яка передбачає визначення змісту, методів, форм, засобів і етапів її реалізації. Доведено, що реалізації запропонованої структурно-функціональної моделі сприяють аудиторні заняття, педагогічна практика; активні методи навчання: розв'язання педагогічних та методичних завдань, актуалізація мовних умінь, дослідження граматичних явищ, розвиток мнемотехнічних здібностей, інтерпретація авторських концепцій, ситуація вибору, ігрове проектування, рольові ігри, метод аналізу конкретних ситуацій тощо; засоби забезпечення професійної підготовки у навчальному комплексі: державний освітній стандарт, навчальні плани та програми, комп'ютерна техніка, слайд-проектор, бібліотечний фонд, нові інформаційні технології, які забезпечують створення єдиного інформаційного освітньо-педагогічного простору. Статистичні методи перевірки результатів експериментальної роботи засвідчили зростання рівня сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності: високий рівень готовності студентів до професійної діяльності у початковій школі у експериментальних групах зріс на 58,2 %, середній - 27,71 %, низький зменшився на 85,91 %, у контрольних групах високий рівень зріс на 32,3 %, середній - 43,51 %, низький зменшився на 74,81 %.

Проведене дослідження не вичерпує можливостей подальшого наукового пошуку шляхів вирішення проблеми оптимізації навчального процесу у комплексі «педагогічний коледж - педагогічний університет». Серед різноманітних напрямів дослідження як перспективні можуть бути шляхи встановлення наступності у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів на всіх етапах неперервної підготовки - допрофесійної, на етапах середньої та вищої професійної освіти, а також на етапі післядипломного підвищення професійної кваліфікації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Чепка О. В. Науково-педагогічний комплекс «педагогічний коледж - ВНЗ» : постановка проблеми / О. В. Чепка // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол. : Побірченко Н. С. (гол. ред.) та інші]. - Умань : РВЦ «Софія», 2008. - Випуск 25. - С. 208-212.

2. Чепка О. В. К. Ушинський про підготовку вчителя народної школи / О. В. Чепка // Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки» (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) / [за заг. ред. проф. Є. І. Коваленко]. - Ніжин : Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2009. - № 5. - С. 127-129.

3. Чепка О. В. Наступність у підготовці майбутніх учителів початкових класів в освітньому комплексі «педколедж - педуніверситет» (теоретичний аспект) / О. В. Чепка // Педагогіка і психологія. - 2009. - № 2 (63). - С. 96-104.

4. Чепка О. В. Особистісно орієнтований підхід у підготовці майбутнього вчителя / О. В. Чепка // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка / [ред. кол. : Курило В. С. (гол. ред.) та інші]. - Видавництво Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2009. - №. 23. - С. 146-151.

5. Чепка О. В. Педагогічні принципи функціонування навчального комплексу «педколедж - педуніверситет» / О.В. Чепка // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол. : Побірченко Н. С. (гол. ред.) та інші]. - Умань : ПП Жовтий О.О., 2009. - Випуск 31. - С. 148-155.

Матеріали і тези конференцій

6. Чепка О. В. Значення педагогічної практики для професійного становлення майбутніх учителів початкових класів / О. В. Чепка // «Naukowa myњl informacyjnego wieku - 2010» : materiбly V Miкdzynarodowej naukowi-praktycznej konferencj. - Volume 8. Pedagogiczne nauki. Muzyka i їycie. - Przemyњl : Nauka i studia, 2010. - S. 27-29.

7. Чепка О. В. Професійна адаптація студентів в системі «педколедж-педуніверситет» / Чепка О. В. // «Інноваційний потенціал Української науки - ХХІ сторіччя» : збірник доповідей учасників шостої всеукраїнської науково-практичної конференції, 1 - 15 квітня 2010 р. - Запоріжжя : Видавництво ПГА., 2010. - С. 66-71.

8. Чепка О. В. Професійна орієнтація майбутніх учителів початкових класів на етапі підготовки у педколеджі / Чепка О. В. // «Dny vмdy - 2010» : materiбly VI meznбrodnн vмdecko - praktickб konference. - Dil 19. Pedagogika. - Praha : Publishing House «Education and Science» s.r.o., 2010. - S. 51-52.

9. Чепка О. В. Становлення майбутніх учителів початкових класів на етапі неперервної професійної підготовки у педуніверситеті / О. В. Чепка // «Последните научни постижения» : материали VI Міжнародної наукової практичної конференції. - Том 13. Педагогічні науки. - София : «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2010. - С. 11-13.

10. Чепка О. В. Стан підготовки майбутніх учителів початкових класів у практиці педколеджу та педуніверситету / О. В. Чепка // Інтеграція змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів : матеріали міжвузівської наук.-практ. конф., 30-31 березня 2010 р. / Євпаторійський інститут соціальних наук РВНЗ «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта). - Євпаторія, 2010. - С. 159-163.

11. Чепка О. В. Дослідницька діяльність студентів в умовах навчального комплексу / О. В. Чепка // Менеджмент якості освіти і новітні технології навчання у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору : матеріали VII Міжнародної науково-методичної конференції / [упорядник Л. Т. Коломієць]. - К. : МНТУ, 2010. - С. 95-96.

АНОТАЦІЯ

Чепка О.В. Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2010.

У дисертації досліджено проблему підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет», розкрито поняття «професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів» та «навчальний комплекс «педагогічний коледж - педагогічний університет», обґрунтовано завдання, функції, принципи діяльності педагогічних навчальних комплексів. Проаналізовано стан, особливості, проблеми та можливості вдосконалення процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет». Представлено організаційно-функціональну модель професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в умовах навчального комплексу «педагогічний коледж - педагогічний університет»; визначено її складники, зміст і соціально-педагогічне значення. Основу моделі становить триблоковий конструкт, змістове наповнення якого вказує на взаємозалежність і взаємодоповнюваність його компонентів. Структурно-функціональна модель охоплює предметно-технологічний і соціально-моральний аспекти навчальної та майбутньої професійної діяльності студентів, дає можливість гармонійно поєднувати цілі навчання й виховання. Виявлено та структуровано компонентно-критеріальні складники професійної підготовки: когнітивний, технологічний і творчий, які виявляються на трьох рівнях: низькому (репродуктивно-творчому), середньому (творчо-репродуктивному), високому (творчому).