Теорія і практика підготовки вчителя до педагогічного спілкування у вищих навчальних закладах Німеччини

Сучасні випускники педагогічних факультетів університетів у Німеччині мають бути добре обізнаними з теоріями навчання, психологічними особливостями розвитку дітей і підлітків, знати структуру, загальний стан і принципи функціонування системи освіти як галузі майбутньої фахової діяльності, усвідомлювати запити й потреби інформаційного суспільства до змісту, форм і методів педагогічної роботи з учнями. Програма підготовки вчителя побудована таким чином, щоб опановуючи її, студенти готувалися не лише до викладання предмета спеціалізації, а й навчалися аналізувати, планувати, оцінювати власні дії, володіти методиками диференційованого спостереження за учнями, набували здатності розв'язувати педагогічні проблеми різного характеру - організаційні, методичні, навчально-виховні, соціалізаційні тощо. У зв'язку з цим навчальні програми підготовки вчителів у Німеччині доповнюються такими рубриками: "Безробіття", "Проблеми сім'ї", "Дозвілля", "Телебачення і виховання", "Захист довкілля". Набуті знання мають бути підтверджені спеціальними уміннями, зокрема такими, як уміння слухати, організовувати й підтримувати дискусію, вести індивідуальну бесіду з учнем, володіти методикою організації та проведення рольових ігор, дбати про добрий стан здоров'я вихованців - фізичного, психічного, соціального.

Обов'язкова педагогічна практика в школах дає майбутнім учителям змогу набути практичних навичок викладання і фахового спілкування з учнями. Це може бути одноденна практика (відвідування уроків досвідчених учителів), соціально-виробнича практика (позакласна і позаурочна робота з учнями) і так звана блок-практика загальною тривалістю 13-15 тижнів. Програма педагогічної практики передбачає педагогічне спілкування - напрацювання власної комунікативної поведінки і мовного етикету в таких педагогічних ситуаціях, як, наприклад, пояснення уроку, виклик учня до дошки, коментарі, оцінки, зауваження, схвалення, подяка за сумісну роботу тощо. Перша блок-практика має переважно загальнопедагогічну спрямованість, друга - методичну. В більшості німецьких земель педагогічна блок-практика фактично полягає у заміні студентами-практикантами штатних учителів на певних уроках. Молоді спеціалісти й стажисти включаються в навчально-виховний процес поступово - від мінімального навантаження до проведення шести - десяти самостійних уроків щотижня. Крім того, вони беруть участь у шкільних заходах, відвідують уроки колег, консультуються з керівниками практики - менторами. Широко практикуються педагогічні стажування, що охоплюють прослуховування вступного курсу, теоретичних семінарів і експериментальні викладацькі практики.

На сучасному етапі розвиток педагогічної освіти у Німеччині загалом і комунікативної як її складової зокрема перебуває під помітним впливом загальноєвропейських тенденцій. "Європеїзація" як освітня стратегія заснована на ідеї "спільного європейського дому" і нормативних документах, що містять положення про формування єдиного європейського освітнього простору. Беручи участь у реалізації освітніх проектів європейського і світового рівня, Німеччина демонструє відкритість і плюралізм у баченні шляхів розв'язання педагогічних проблем. Свідченням цього є співіснування і поєднання емансипаційної, технократичної, соціалізаційної, гуманістичної, комунікативної, релігійної педагогічних парадигм у професійній підготовці німецьких учителів. З 1999 року в університетах Німеччини викладають навчальний курс "Єврознавство", в окремих з них запроваджено навчальний курс "Учитель-європеєць", що має значно підвищити шанси випускників німецьких вишів на працевлаштування в країнах спільноти.

У контексті загальноєвропейських тенденцій спостерігається перенесення наголосу з традиційних форм і методів педагогічної освіти на нетрадиційні - метод проектів, телебачення, мікровикладання, тренінги в динамічних групах, система замкнутого ланцюга тощо. І хоча лекції продовжують залишатися основною формою навчального процесу, спостерігається скорочення їх кількості на користь самостійної роботи і консультацій студентів з викладачами. Що ж стосується аудиторних занять, то тут помітним є розширення зони предметів за вибором, надання переваги міжпредметному підходу в реалізації змісту обов'язкових навчальних програм. Під час семінарських занять вільній груповій дискусії надається значна увага як формі організації пізнавальної діяльності, що стимулює самостійність та ініціативність студентів під час обговорення педагогічних проблем. Мета дискусій - навчити студентів аналізувати факти, сформувати здатність до оцінних суджень, потребу в постійному поповненні знань.

У сучасних німецьких університетах активно застосовується метод створення і використання типових педагогічних ситуацій, спрямованих на стимулювання пізнавальних інтересів студентів, індивідуалізацію навчального процесу. Важливим засобом індивідуального навчання стає комп'ютер і пов'язані з ним ІК-технології.

Психолого-педагогічний тренінг є інтерактивною формою групового навчання - шляхом до відкриття нових психологічних можливостей студентів, перетворення набутих знань в технології - входження в контакт, активне слухання, ведення дискусії, зняття емоційної напруги партнера, аргументація, мотивація, моделювання ситуацій, побудова словесних конструкцій, рольові ігри. Практикуються творчі майстерні, майстер-класи з формування комунікативних умінь. У майстер-класах вивчаються технічні, психологічні аспекти діалогу.

В умовах творчих майстерень майбутні німецькі педагоги опановують елементи техніки і режисури як основи педагогічної майстерності, досліджують художньо-образні засоби створення ситуації діалогу. Реалізується принцип набуття знань в дії, вироблення зразків професійного поведінкового репертуару. У педагогічних лабораторіях і дидактичних майстернях майбутні вчителі опановують різні форми і методи педагогічної дії: комунікацію, інтеракцію, розв'язання конфліктних ситуацій на основі елементів критики, невербальні форми педагогічного впливу - пози, контроль соціальної дистанції, вираз обличчя, контакт очей, тональність голосу, гучність і широта мовлення, добір теми бесіди, соціальні сигнали тощо. Слухачі педагогічних факультетів вивчають технічні, психологічні аспекти діалогу, опановують діалогічні педагогічні практики, ознайомлюються з моделями діалогічних ситуацій.

З посиленням значення комунікативної складової педагогічної освіти в Німеччині пов'язане зростання і популярності такої професії як медіа-педагог, яку можна здобути одночасно з іншими спеціальностями (театральний педагог, вчитель музики), вступивши до університету на факультет комунікативних технологій. До того ж формування медіа-компетенції розглядається як необхідна складова фахової підготовки сучасного вчителя будь-якої спеціалізації.

У четвертому розділі дисертації - "Тенденції розвитку педагогіки спілкування в контексті європейської інтеграції" - комунікативну компетентність розглянуто як особистісну якість учителя, набуту в процесі педагогічної освіти, проаналізовано форми, методи і технології інструментального застосування цієї компетентності за умов соціалізаційної парадигми шкільної освіти в Німеччині.

Сучасна стратегія розвитку європейської освіти ґрунтується на ідеї спільного європейського дому і підкріплюється нормативними документами щодо розбудови єдиного освітнього простору. Що ж стосується нових вимог до професії вчителя, то тут особливий наголос робиться на важливості комунікативної компетентності вчителя, спроможності творити навчальне середовище, сприятливе для успішної соціалізації учнів, їх виховання як вільних і свідомих громадян. В умовах гуманізації педагогічної галузі набувають актуальності філософські ідеї комунікативного суспільства, утверджуються цінності плюралізму, полікультурності, соціального партнерства, сталого розвитку, свободи особистісного вибору в навчальній і професійній діяльності.

У сучасній німецькій фаховій літературі гуманістичний учитель характеризується як професіонал, який навчився ефективно використовувати власні знання і досвід з метою досягнення педагогічних цілей на благо кожного вихованця і суспільства загалом. Йдеться передусім про творче самовизначення вчителя у напрямі гуманістичної комунікативної педагогіки, усвідомлення складності перенесення набутих знань у шкільне середовище: з тренувального семінару - в шкільний клас, від тренінгів зі студентами - до роботи з учнями, від одного предмета - до іншого, від нетривалого ефекту до тривалого, від теоретичних знань - до вербальних і невербальних форм діяльності.

Отже, у теорії і практиці підготовки вчителя до роботи в закладах шкільної освіти обов'язковими критеріями його професіоналізму визнаються:

- знання про себе, власні слабкі й сильні професійні якості, адекватна самооцінка і здатність до саморефлексії;

- знання в галузі суспільних наук (академічні дисципліни), розуміння принципів людського життя і праці в умовах діалогу культур;

- володіння різними стилями виховання, уміння їх поєднувати у фаховій діяльності;

- знання й розуміння людських стосунків, уміння їх налагоджувати й підтримувати;

- розуміння головного завдання й особливостей ролі, в якій вчитель перебуває в тій чи тій педагогічній ситуації;

- здатність визначати педагогічні цілі і планувати діяльність задля їх досягнення;

- уміння розв'язувати конфлікти.

Окремим блоком визначені дидактичні уміння вчителя, зокрема вони стосуються здатності:

вести спостереження, контроль, виправляти помилки;

досягати цілей уроку з якомога ширшим загалом учнів;

здійснювати відкрите навчання, активізувати пізнавальну діяльність учнів класу;

працювати в команді з урахуванням індивідуальних пізнавальних потреб кожного учня.

Фахова готовність німецьких учителів перевіряється в процесі практичної діяльності за такими основними параметрами: знання теорії навчання, загальної й предметної дидактик, уміння використовувати різноманітні методи навчання, застосовувати знання з медіа-педагогіки й психології, використовувати адекватні форми й методи оцінювання знань учнів передусім як стимули до покращення успішності учнів, застосовувати сучасні ІК-технології, забезпечувати міжпредметні зв'язки в процесі реалізації змісту шкільних знань, залучати комунікативні навички учнів у ході навчально-виховної й соціалізаційної роботи з ними, постійно підвищувати власний фаховий рівень.

Важливою передумовою визнання фахової майстерності німецьких учителів є їхня спроможність налагоджувати педагогічно доцільне спілкування, підтримувати доброзичливу, неконфліктну атмосферу в класі, дбати про життєву успішність і конструктивну соціалізацію кожної дитини. До цього додається готовність до виконання суспільних обов'язків, волонтерської, соціально-корисної роботи, висока відповідальність за результати власної діяльності, самодисципліна, повага до думки іншого, підтримання дружніх відносин у педагогічному колективі, щирість, чесність, ввічливість, дотримання етики й етикету професійного спілкування. Дотримання цих вимог контролюється вже самою процедурою призначення на вчительську посаду - конкурсним відбором, а також спостереженням за професійним зростанням і кар'єрою вчителя, розвитком його ділових і особистісних якостей. Оцінюванню підлягають: організаційно-методична робота з проведення уроків; рівень комунікативної культури; сформованість професійно значимих рис особистості, що визначають поведінку вчителя в типових ситуаціях; здатність до передбачення і проектування педагогічної діяльності з метою навчання, виховання і соціалізації школярів.

У сучасній Німеччині успішність соціалізації учнівської молоді пов'язують передусім із соціальним партнерством, розвивальним навчанням, відкритим навчанням із застосуванням таких форм роботи, як портфоліо, проекти, самонавчання, корпоративне навчання, інтерактивні уроки. Вчитель має сприяти кожному учневі у вільному виборі напряму навчальної діяльності, зміні власного кваліфікаційного і соціального статусу, досягненні самоідентифікації шляхом усвідомлення сутності власного "Я" і налагодженні гармонійних стосунків з іншими членами колективу.

Таким чином, мета наукового пошуку досягнута, визначені завдання виконано, що дає підстави сформулювати загальні висновки.

Висновки

Узагальнивши результати наукового пошуку, можемо зробити такі висновки:

1. Теоретичне вивчення ґенези педагогічного спілкування дало можливість простежити еволюцію і внутрішню логіку розвитку цієї категорії із біологічної потреби та природно-побутової форми людської взаємодії в соціально значущу педагогічну форму спілкування, в основний компонент професіоналізму сучасного вчителя

У процесі дослідження було знайдено підтвердження сучасних культурологічних положень і висновків людинотворчих наук про те, що освіта і навчальна культура в Європі зобов'язана раціоналізму, тобто просвіті, що дало змогу систематизувати й конкретизувати етапи розвитку педагогічного спілкування як явища.

У античній філософії спілкування прирівнювалося до мистецтва, яким володіли харизматичні вчителі-мислителі. Діалоги й бесіди Сократа, діалоги і дискурси Платона стали класичним зразком комунікативної майстерності для вчителя, застосованої з педагогічною метою. Історія підтвердила ефективність давньогрецьких педагогічних практик, а сучасність надала їм нового змісту, створила нові форми. Такі актуальні сьогодні в європейському освітньому просторі концепції, як діалог культур, педагогіка миру, педагогіка співробітництва, соціально-педагогічне партнерство є сутнісно суголосними ідеям античних мислителів і педагогів.

З педагогічною культурою середньовіччя пов'язане і виникнення класичних для педагогіки понять - виховання і навчання, а також найбільш поширених нині форм реалізації навчально-виховного процесу - уроку і лекції. Попри засилля теології і схоластики, середньовічна педагогіка тим не менше позначена певними досягненнями й у царині розвитку педагогіки спілкування. Історичне і граматичне тлумачення Біблії спонукало вчителя до вдосконалення таких форм роботи з учнями, як монолог, полілог, сповідь, проповідь.

Стрімкий розвиток капіталістичних відносин наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., що супроводжувався індустріалізацією й технологізацією виробництва, прискорив формування національних систем освіти в європейських країнах як масових державно регульованих інституцій. Підготовка кваліфікованих і соціально компетентних робітників супроводжувалась утвердженням практично-зорієнтованої і соціалізаційної парадигм освіти, реалізація яких на практиці відбувалася з опертям на соціально-педагогічні комунікації. Ці загальноєвропейські тенденції набули досить яскравих проявів у Німеччині. Технічний переворот кінця ХІХ - початку ХХ ст. спричинив появу плеяди німецьких педагогів-реформаторів, найбільш відомими з яких є Е. Вебер, К. Вентцеля, Ф. Ганзберг, Е. Лінде, Г. Шарельман. Представники цієї педагогічної течії виступали проти проявів авторитаризму, заформалізованості, зубріння в освітніх закладах і розпочали боротьбу за нову школу, за виховання вільної, гуманної, творчої особистості. Зросло значення суспільного виховання як альтернативи домашньому, посилилася роль трудової підготовки молоді, соціалізаційних педагогічних практик у шкільній освіті.

2. Розвитку комунікативної пардигми в німецькій педагогічній науці великою мірою посприяли представники комунологічного напряму німецької філософії - О. Больнов, М. Бубер, М. Хайдеггер, К. Ясперс. Філософські й педагогічні ідеї німецьких мислителів стали теоретико-методологічною основою для обґрунтування суб'єкт-суб'єктного типу стосунків учителя й учня в педагогічному процесі, заснованого на інтерактивній комунікації. У науковий обіг увійшли такі педагогічні терміни, як комунікативна педагогіка і комунікативна дидактика, комунікативні компетенції, діалогічність, відкритість, співробітництво, партнерство. Аналіз наукових праць з філософії комунікації К. Ясперса, М. Бубера, О. Больнова, Ю. Хабермаса дає підстави для визначення професійного спілкування вчителя як професійної комунікативної ситуативно-нормативної діяльності, спрямованої на успішну соціалізацію учнів.

Таким чином, на кінець ХХ століття в педагогічній науці Німеччини набули обґрунтування концептуальні засади комунікативної педагогіки. У контексті нової парадигми школу стали розглядати як середовище спілкування дітей, молоді та дорослих, місцем, де відбувається їхня соціалізація, а шкільний урок - як фрагмент реального життя. Це потребувало нових підходів до організації педагогічного процесу в школах, де традиційно панував дух індивідуалізму, утвердження в шкільному навчально-виховному середовищі демократичних стосунків між учителем і учнем. У комунікативній педагогіці сформульовано новий образ учителя як фахівця, здатного до автономної діяльності, самостійного мислення, особистості з розвинутою здатністю до діалогічного спілкування з вихованцями, яка усвідомлює свою відповідальність перед учнями і суспільством. Підготовка вчителя до педагогічного спілкування з учнями починає розглядатись як особливий напрям комунікативної педагогічної діяльності з притаманними їй змістом, функціями, до якої необхідно цілеспрямовано готувати.

3. Аналіз праць вітчизняних і зарубіжних, зокрема німецьких, учених дає підстави для висновку, що професіоналізм учителя передбачає здатність досягати успіху в різних видах діяльності, зокрема таких, як: розвивальна - формування особистості учня, дотримання правил поведінки, норм моралі, розвиток критичного мислення; нормативно-пізнавальна - передавання знань і загальнолюдських цінностей в процесі навчання; регулятивна - створення сприятливої психологічної атмосфери спільної та індивідуальної діяльності для досягнення очікуваного результату; емоційно-вольова - встановлення і регулювання міжособистісних стосунків, підтримання сприятливого психологічного клімату в школі, на уроці; комунікативна - встановлення міжособистісного контакту вчителя з учнем, інтерактивні педагогічні практики, розвиток комунікативного середовища як джерела знань і компетентностей учнів. У цьому контексті педагогічне спілкування постає як професійна діяльність учителя, в процесі якої відбувається передавання знань, обмін інформацією, соціально-педагогічна взаємодія.

Виконання вчителем ролі комунікатора і фасилітатора навчальної діяльності учнів потребує міжпредметної підготовки, ґрунтовних знань у галузі педагогіки, психології, етики, соціології, культурології. Вчитель має добре володіти змістом, методикою і мовою предмета викладання, сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, інтерактивними методиками й засобами реалізації педагогічного процесу. Необхідними й корисними щодо цього є також уміння слухати і чути, володіти мовою, вести діалог, підтримувати увагу учнівської, аудиторії, розв'язувати конфлікти, вмотивовувати учнів до спільної діяльності, підтримувати командний дух, створювати ситуації успіху.

Готовність учителя здійснювати фахову комунікативну взаємодію з учнями передбачає сформованість у нього необхідних для цього особистісних якостей: емпатії, відкритості, довіри, толерантності, солідарності, доброзичливості, щирості, рефлексії, відповідальності, здатності до самоконтролю, низьких рівнів агресії й депресивності. У процесі спілкування з учнями вчитель має бути зорієнтованим на загальнолюдські цінності, враховувати особливості культури навчального закладу, в якому він працює. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що зміст, форми й методи освіти майбутніх учителів в університетах Німеччини відповідають вимогам і потребам їхнього фахового становлення, зокрема і в тому, що стосується їхньої підготовки до педагогічного спілкування з учнями.

4. Вивчення чинного законодавства та нормативних документів у галузі педагогічної освіти в Німеччині дають підстави стверджувати, що на сучасному етапі у цій країні значна увага надається підвищенню якості підготовки педагогічних кадрів. З цією метою здійснюється моніторинг якості змісту навчальних програм (внутрішня і зовнішня система акредитації й сертифікація), посилюється відповідальність університетів за якість освітніх послуг.

На відміну від традиційної моделі педагогічної освіти з наголосом на професіоналізацію майбутнього вчителя шляхом надання необхідних знань, умінь і навичок, впровадження інноваційної моделі передбачає полівалентність як можливість на підставі знань, набутих в одній або кількох предметних галузях, опановувати педагогічні компетентності, поглиблюючи спеціалізовану освіту. У зв'язку з цим останні за часом німецькі реформи в галузі педагогічної освіти здійснюються передусім у таких напрямах: перехід на багаторівневу підготовку вчителів у поєднанні з предметно-рейтинговими формами контролю; запровадження міжпредметного підходу в реалізації змісту навчальних програм, фахова підготовка майбутніх учителів за кількома спеціальностями, розвиток ключових соціальних компетентностей (міжособистісна взаємодія, робота в команді, соціальне партнерство); теоретико-педагогічна підготовка вчителя до спілкування в різних формах (комунікативні практики, інтерактивне навчання, застосування медіа- ІК- технологій); посилення вимог до проходження педагогічної практики, підготовка до викладання кількома європейськими мовами, запровадження європейського виміру в університетській освіті.

5. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що методологічною основою сучасної педагогічної освіти в Німеччині є ідеї філософії комунікації. У контексті цих ідей зростає значення і роль гуманістичної комунікативної педагогіки у навчальному процесі німецьких університетів, зокрема це стосується таких його компонентів, як знаннєво-інформаційний, комунікативно-діяльнісний (технологічний) і самоосвітній. Знаннєво-інформаційний компонент стосується передусім теоретичної підготовки студентів до педагогічного спілкування, комунікативно-діяльнісний (технологічний) - це, по суті, надання студентам знань про національну систему освіти (структура, зміст, функції, суб'єкти, ресурси), а також ознайомлення із способами взаємодії з нею; самоосвіта передбачає саморозвиток і самовдосконалення молодого фахівця як організатора і учасника процесу педагогічної комунікації. Теоретико-методологічна підготовка німецьких студентів до педагогічного спілкування здійснюється в процесі вивчення навчальних курсів з педагогіки, історії педагогіки, соціальної педагогіки, соціальної психології, конфліктології, риторики, іноземних мов, медіа-педагогіки, комунікативної дидактики, етики, професійної етики.

Комунікативне спрямування процесу підготовки педагогічних кадрів у Німеччині спричинило появу дидактики нового типу - комунікативної дидактики. Спираючись на теорії соціальної взаємодії, ця наука вивчає культуру педагогічного спілкування. На відміну від традиційної дидактики, де спілкування розглядається переважно як засіб передавання знань, комунікативна дидактика трактує навчальний процес передусім як шлях до вдосконалення педагогічного спілкування, що у свою чергу відкриває додаткові можливості до досягнення цілого ряду педагогічних цілей - навчально-виховних, інформаційних, соціалізаційних тощо.

Цілі і завдання підготовки майбутніх німецьких учителів до педагогічного спілкування потребують адекватних методик. Тому останнім часом в німецьких університетах набули поширення інтерактивні, проектні методи навчання, проблемні, відкриті семінари, портфоліо, а також такі форми роботи зі студентами, як рольові ігри, дискусії, імітації типових педагогічних ситуацій, прес-конференції, круглі столи, дискусії, інтерв'ювання, експериментальні уроки.

6. Сучасна стратегія розвитку освіти у Європі ґрунтується на ідеї спільного європейського дому і нормативних документах щодо розвитку єдиного освітнього простору, прийнятих Радою Європи (1988), Парламентом Ради Європи (1989), зокрема в рекомендаціях Болонської конференції (1990), Кодексі європейських базових цінностей "Питання інтеграції", Резолюції Ради з питань освіти ЄС "Європейський вимір в освіті: навчання і зміст програм" (1991). Рамкові європейські програми з розвитку освіти стосуються передусім взаємного погодження діяльності освітніх інституцій, єдиних вимог до змісту навчальних програм, підтримки мобільності науковців, студентів, учителів, школярів, взаємного визнання дипломів, досягнення еквівалентності навчальних модулів і планів.

У документах Ради Європи, що стосуються освіти, визначаються нові вимоги до професії вчителя, наголошується на важливості таких його якостей, як здатність до міжособистісної взаємодії і володіння комунікативною компетентністю, уміння створювати педагогічне середовище, яке максимально сприяло б соціалізації учнівської молоді у сучасному суспільстві. В умовах інтеграційних і глобалізаційних процесів комунікативна педагогіка набуває особливої ваги на європейському континенті як така, що сприяє діалогу культур, обміну інформацією, досягненню соціального консенсусу.

З-поміж загальноєвропейських тенденцій розвитку педагогічної освіти, що суттєво впливають і на підготовку педагогічних кадрів у Німеччині, виокремлюємо такі, як: гуманізація, демократизація, європеїзація, диверсифікація педагогічних парадигм, інформатизація, посилення комунікативної складової в педагогічній теорії й практиці.

7. Вивчення та узагальнення на теоретичному і практичному рівні німецької педагогічної освіти дає підстави для визначення головних досягнень у цій царині, а саме: на теоретичному рівні - це посилення комунікативної спрямованості і міжпредметних зв'язків у плані комунікативної компетентності вчителя, тобто системне ознайомлення студентів з плюралізмом філософських, соціально-педагогічних напрямів і тенденцій, зокрема комунікативної діалогової спрямованості зарубіжних концепцій, теоріями М. Вебера, К. Роджерса, Ю. Хабермаса, Х. Реттера.

На організаційно-педагогічному рівні слід відмітити полівалентність як засіб підготовки вчителя відповідно до вимог ринку праці: формування комунікативної компетентності, що допоможе забезпечити його конкурентоспроможність у будь-якій роботі, а також тісний зв'язок педагогічної науки з практикою, стандартозорієнтований, міжпредметний підхід до реалізації змісту навчальних програм, цільову підготовку педагогічних кадрів для певних типів шкіл, полівалентний характер університетської підготовки майбутніх учителів, надання студентам можливості обирати напрями і форми навчання, контроль за якістю освітніх послуг на педагогічних факультетах, поєднаний з контролем якості знань студентів, прагматична модульно-блочна побудова навчального процесу, дотримання рекомендацій Болонської конференції щодо мовної політики в педагогічній освіті, посилення загальноєвропейського вектора в університетській освіті.

У контексті завдань і європейських перспектив вітчизняної педагогічної освіти важливими є європейські тенденції і досягнення німецьких освітян у розвитку комунікативної педагогіки загалом і комунікативної складової в підготовці майбутніх учителів зокрема. Актуальним у даному контексті постає досвід німецьких колег з упровадження та реалізації в циклі психолого-педагогічних дисциплін таких навчальних курсів, як "Комунікативна дидактика", "Діагностика", "Єврознання", "Професійне спілкування", "Комунікативна діяльність вчителя" , "Медіа-педагогіка". Формування професійної комунікативної лінгвокультурологічної компетенції може стимулювати розвиток педагогічної філології та герменевтики, як науки про виховну силу слова, постійне оновлення навчально-методичного та дидактичного супроводу для студентів, використання можливостей мас-медіа.

Для збагачення форм організації навчального процесу використовуються окремі інноваційні форми організації навчання, що практикуються в німецьких університетах, зокрема, ситуативні семінари за визначеними актуальними темами. Наприклад, "Проблема сім'ї", "Безробіття", "Молодь та насилля". Ці проблеми обговорюються в конкретних ситуаціях з метою формування критичного мислення й власної позиції.

Основне у професійній підготовці вчителя і учнів Німеччини є становлення соціальної особистості, активної, відповідальної, готової жити в діалозі культур демократичного громадянського суспільства. При цьому, з одного боку, зберігається традиційне авторитарне виховання і навчання, з іншого, виховання спрямовується на заохочення самостійності, евристичності, мовної комунікативності, високої культури та гуманності. Інновації інтегруються у традиційну національну систему освіти Німеччини.

Результати проведеного дослідження засвідчують правильність вихідної методології, плідність концепції, завдяки чому реалізовано визначені завдання, мети досягнуто, наукові положення мають важливе значення і сприятимуть удосконаленню професійної підготовки вчителя.

Водночас подальшого дослідження потребує комунікативна спрямованість підготовки вчителів у педагогічних ВНЗ України; проблема підвищення культури комунікативної дидактики. Потребують впровадження в навчальний процес педагогічних університетів та інститутів України навчальні предмети "Комунікативна педагогіка", "Комунікативна дидактика", "Діагностика", "Конфліктологія", "Теорія комунікації", "Комунікативна діяльність учителя" - в статусі окремої дисципліни.

З метою формування комунікативної компетентності вчителя у вищих навчальних закладах України необхідно впровадити вивчення двох іноземних мов (англійської - як міжнародної та однієї з європейських - німецької або французької). Крім того, на наш погляд, необхідно вивчити можливості впровадження полівалентної гуманітарної соціально спрямованої підготовки бакалаврів в аспекті комунікації.

німецький педагогічний професійний вчитель

Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації

1. Чулкова Л.А. Проблемы общения учителя в педагогике Германии : [монография] / Людмила Афанасьевна Чулкова. - Бердянск: Модем, 2006. - 192 с.

2. Чулкова Л.А. Подготовка учителя к педагогическому общению в университетах Германии: теория и практика / [монография] / Людмила Афанасьевна Чулкова. - Бердянск: Видавець Ткачук О.В., 2009. - 276 с.

3. Чулкова Л.А. Всё начинается с искусства общения / Л.А. Чулкова // Дошкольное воспитание. - 1991. - № 11. - С. 64-69.

4. Чулкова Л.О. До питання педагогічного спілкування в зарубіжній педагогіці / Л.О. Чулкова // Сучасні тенденції розвитку педагогічної теорії і практики в зарубіжних країнах. - К., 1991. - С. 90-93.

5. Чулкова Л.О. Професійне спілкування вчителя як об'єкт структурно-компонентного аналізу / Л.О. Чулкова // Психолого-педагогічні науки / МОН України, Ніжинський пед. ун-т імені Миколи Гоголя. - Ніжин, 2002. - № 4, ч. 1. - С.69-73.

6. Чулкова Л.О. Становлення проблеми спілкування в педагогічній науці / Чулкова Л.О. // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: зб. наук. праць. / Київ. нац. лінгвіст. ун-т - К., 2002 - Вип. 22. - С. 11-14.

7. Чулкова Л.О. Теорія взаємодії / Л.О. Чулкова // Зб. наук. праць. - Бердянськ-Суми, 2002. - С.18-23.

8. Чулкова Л.О. Комунікативна компетенція як складова професійної підготовки вчителя / Л.О. Чулкова // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки) / Бердянськ. держ. пед. ун-т. - Бердянськ, 2004. - № 4. - С. 81-89.

9. Чулкова Л.О. Комунікативний підхід у навчанні іноземної мови в загальноосвітній школі / Л.О. Чулкова // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - Бердянськ, 2002. - № 6. - С. 181- 189.

10. Чулкова Л.О. Підготовка студентів у педагогічних університетах ФРН до спілкування / Л.О. Чулкова // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (педагогічні науки). - Бердянськ, 2002. - № 3: Сучасні технології викладання іноземних мов у професійній підготовці фахівців: матеріали наук.-практ. конф. - С. 78-84.

11. Чулкова Л.О. Комунікативна педагогіка як основа процесу соціалізації в Німеччині / Л.О. Чулкова // Зб. наук. праць / Бердянський держ. пед. ун-ту (Педагогічні науки). - Бердянськ, 2003. - № 4. - С. 142-158.

12. Чулкова Л.О. Розвиток категорії спілкування як методологічної основи сучасної комунікативної педагогіки / Л.О. Чулкова // Теоретичні питання культури, освіти і виховання: зб. наук. праць Київ. нац. лінгвіст. ун-т. - К., 2004. - № 26. - С. 115-118.

13. Чулкова Л.А. Плюрализм концепций в педагогике Германии конца ХІХ начала ХХ веков. / Чулкова Людмила Афанасьєва // Проблема сучасної педагогічної освіти. Сер. Педагогіка і психологія / МОН України, кримський гуманіт. ун-т.- Ялта, 2007. - Вип. 13, ч. 11. - С. 271-278.

14. Чулкова Л.О. Професіоналізм учителя в контексті становлення єдиного європейського освітнього простору / Л.О. Чулкова // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук праць // [редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]; Запорізьк, обл. ін-т післядипл. пед. освіти. - Запоріжжя, 2007 - Вип. 43. - С. 383-387.

15. Чулкова Л.А. Типология профессиональной деятельности учителя в Германии / Чулкова Л.А. // Стратегические вопросы мировой науки - 2007: материалы // Междунар. науч.-практ. Конференции. - Д., 2007. - Т.1.: педагогические науки. Музыка и жизнь. - С. 24-29.

16. Чулкова Л.О. Структура професійно-педагогічної освіти в Германії. / Л.О. Чулкова // Зб. наук. праць. Пед. науки / Бердян. жерж. пед. ун-т. - Бердянськ, 2007. - № 1- С.33-37.

17. Чулкова Л.О. До проблеми соціалізації учнів в школах Німеччини / Людмила Чулкова. // Рідна школа. - 2007. - № 5. - С.77-78.

18. Чулкова Л.А. Учебно-речевая ситуация основной способ развития коммуникативно-иноязычной компетенции студентов / Чулкова Л.А. // Актуальні проблеми філології: зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - Бердянськ, 2007. - № 2 - С.44-49.

19. Мандрикіна Т.С. Просвітницька діяльність приазовських німців: Етнопедагогічні детермінанти (друга половина ХІХ - початок ХХ століття) / Таміла Мандрикіна, Людмила Чулкова // Українсько-німецькі педагогічні студії: зб. наук. пр. учених ун-ту Фрідріха Александра та Бердянського держ. пед. ун-ту. - Бердянськ, 2005. - С. 193 - 205.

20. Чулкова Л.О. Структура професійно-педагогічної освіти в Німеччині / Л.О. Чулкова // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - Бердянськ:, 2007. - № 1 - С. 33-37.

21. Чулкова Л.А. Формирование ценностей структуры личности современного учителя в аспекте Болонского процесса / Чулкова Л.А. // Зб. наук. праць Бердянского державного педагогічного університету (педагогічні науки). - Бердянськ, 2008. - № 3, ч. 2: Інтегративний характер ціннісних вимірів освіти в стандартах болонського процесу. - С.88-91.

22. Чулкова Л.А. Критерии профессионализма учителя-европейца / Чулкова Л.А. // Материалы Международной науч.-практ. конф. ["Национальна идентичность высшего образования в России: вызовы и перспективы модернизации"] / Невинномысский гос. гум.-тех. ин-т, Бердянский гос. пед. ун-т. - Невинномысск, 2008. - С. 478-483.

23. Чулкова Л.А. Тенденции развития педагогического образования в Германии: европейский аспект / Чулкова Л.А. // Українсько-російські педагогічні студії. - Бердянськ-Невинномиськ-Таганрог, 2009. - С.16-19.

24. Чулкова Л.О. Ситуативний метод формування іншомовленнєвої компетенції студентів як засіб формування критичного мислення / Чулкова Л.О. // Зб. наук. праць Бердянського держ. пед. ун-ту (Педагогічні науки). - Бердянськ, 2009. - № 4. - С. 148-153.

25. Чулкова Л.А. Общение в семье / Людмила Чулкова - К.: Знание, 1991.

26. Чулкова Л.А. Методические рекомендации по развитию навыков информационного чтения текстов профессионально-педагогической направленности / Людмила Афанасьевна Чулкова. - Бердянськ, 1991. - 41 с.

27. Чулкова Л.О.Методичні вказівки з лексикології для студентів 5 курсів для педагогічних університетів за спеціальністю 7.010103 "Педагогіка і методика середньої освіти". Мова і література (німецька) / Людмила Опанасівна Чулкова. - Бердянськ, 2003. - 34 с.

28. Чулкова Л.О. Збірник текстів з інформаційного читання для студентів педвузів (німецька мова): для студ. пед. учнів / [уклад: Чулкова Людмила Опанасівна]. - Бердянськ: БДПУ, 2003. - 102 с.

29. Чулкова Л.О. Методичні вказівки зі стилістики для студентів 5 курсів до педагогічних університетів за спеціальністю 7.010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Мова і література (німецька) / Людмила Опанасівна Чулкова. - Бердянськ: ДПУ, 2004. - 25 с.

30. Чулкова Л.О. Методичні вказівки з теоретичної граматики для студентів 5 курсів до педагогічних університетів за спеціальністю 7.010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Мова і література (німецька) / Людмила Опанасівна Чулкова. - Бердянськ: ДПУ, 2005. - 34 с.

31. Чулкова Л.О. Матеріали до самостійної роботи студентів з комунікативної методики навчання іноземної мови / Людмила Опанасівна Чулкова. - Бердянськ: ДПУ, 2003. - 60 с.

32. Чулкова Л.О. Комунікативна методика навчання іноземній мові: лекції з методики навчання іноземній мові: в 3-х ч. / Л. О. Чулкова - Бердянськ: БДПУ, 2007. -

33. Чулкова Л.О. Комунікативна методика навчання іноземній мові. Матеріали для самостійної роботи студентів / Людмила Опанасівна Чулкова - Бердянськ, 2007. - Ч. ІІ. - 56 с.

34. Чулкова Л.О. Комунікативна методика навчання іноземній мові. організаційно-методичні матеріали / Людмила Опанасівна Чулкова. - Бердянськ, 2007. - Ч. ІІІ. - 119 с.

35. Чулкова Л.О. Дидактичні матеріали для вчителів з методики навчання іноземної мови (англійська, німецька) / Людмила Опанасівна Чулкова. - Бердянськ, 2008. - 45 с.

36. Чулкова Л.О. Дидактичні рекомендації для магістрів / Л. О. Чулкова. - Бердянськ: БДПУ, 2008. - 39 с.

37. Чулкова Л.О. Дидактична гра як комунікативний засіб навчання / Л. О.Чулкова. - Бердянськ: БДПУ, 2008. - 112 с.

38. Чулкова Л.О. Педагогічне спілкування вчителя: спецкурс. / Л. О. Чулкова. - Бердянськ: ДПУ, 2008. - 67 с.

39. Чулкова Л.О. Kommunikatives Deutsch навчальний посібник для студ. немовних спец. / Л. О. Чулкова. - Бердянськ: ДПУ, 2008. - 45 с.

40. Чулкова Л.О. Лексикологія (німецька мова): лекції, практичні заняття / Л. О.Чулкова. - Бердянськ, 2009. - 64 с.

41. Чулкова Л.А. Коммуникативная культура учителя / Чулкова Л.А. // Психология перестройки народного образования: Всесоюз. научно-полит. конф. Бердянск, 9-11 ноября 1989. - Бердянск, 1989. - С. 29-31.

42. Чулкова Л.О. До питання педагогічного спілкування у зарубіжній педагогіці / Л.О. Чулкова // Сучасні тенденції розвитку педагогічної теорії і практики в зарубіжних країнах: матеріали Республіканського наукового семінару НДІ Педагогіки УРСР. - К., 1991. - С.30-32.

43. Чулкова Л.О. Основа навчальної мовленнєвої діяльності вчителя / Л.О.Чулкова // Гуманістичне виховання особистості: матеріали наук.-метод. конф. - Бердянськ, 1992. - С. 112-118.

a. Чулкова Л.А. Проектная методика обучения иностранному языку / Л.А. Чулкова // Нові підходи до філології у вищій школі: матеріали четвертої Всеукр. наук. конф. - Запоріжжя, 1998. - С. 52-56.

b. Чулкова Л.О. Комунікативний підхід до викладання іноземної мови у педвузі / Л.О. Чулкова // Мова й культура народів Приазов'я: IV Міжвузів. наук. конф. - Бердянськ, 2001. - С. 67-71.

44. Чулкова Л.О. Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців / Чулкова Л.О. // Проблеми управління. - Л., 2002. - С. 91-95.

45. Чулкова Л.О. Сучасні технології викладання іноземних мов у професійній підготовці фахівців / Чулкова Л.О. // Проблеми методики викладання іноземних мов - К., 2003. - С. 99-102.

46. Чулкова Л.О. Вчитель сучасної школи: досягнення проблеми та перспективи його підготовки / Чулкова Л.О. // Педагогічні науки - Бердянськ, 2003. - С. 80-102.

a. Чулкова Л.О. Комунікативний аспект філософії в Німеччині / Л.О.Чулкова // Гуманізація вищої освіти: філософські виміри: зб. ст. за матеріалами IV Міжнар. наук.-практ. конф., 30 черв.-2 лип. 2009 р. / за ред. Слівінської А.Ф; Ін-т філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. - Суми; Бердянськ, 2004. - С. 223-225.

47. Чулкова Л.О. Комунікативний аспект філософії в Німеччині / Чулкова Л.О. / Сумський державний університет. - Суми; Бердянськ, 2004. - С. 221-223.

48. Чулкова Л.А. Проблемное обучение иностранному языку в неязыковых вузах / Чулкова Л.А. // Мовна освіта: шлях до євро інтеграції: тези доп.: Міжнародний форум. - К., 2005. - С. 91-93.

49. Чулкова Л.А. К проблеме обучения иностранному языку в неязыковых вузах / Л.А.Чулкова // Мовна освіта: шлях до євро інтеграції: междунар. форум. - К., 2005. - С. 235-237.

50. Чулкова Л.А. Спілкування в спадщині Я.А.Коменского / Л.А.Чулкова // Наследие Я.А.Коменского в культуре образования: материалы наук. конф. - Прага, 2007. - С. 263-269.

51. Чулкова Л.О. Актуальні проблеми іноземної філології. // Всеукраїнська наукова конференція. Бердянськ, 2007 (жовтень).

52. Чулкова Л.О. Ситуативний метод навчання студентів, як засіб формування критичного мислення студентів іншомовленнєвої компетенції / Л.О. Чулкова // Розвиток критичного мислення на уроках гуманітарних предметів: Всеукраїнська наук.-практ. конф. - Бердянськ, 2008. - С. 66-70.

53. J.A.Comenius Legacy in the modern Education. Tob. Comenius Museum. Prag. (november). - 2007. - С. 106-107.

54. Чулкова Л.О. Концептуальний аналіз рекламних інтертекстів в аспекті виховання особистості / Л.О. Чулкова // Проблеми виховання особистості в медіа просторі: матеріали міжнар. наук.-інтер. конф. - Бердянськ, 2009 - С. 10-14.

55. Чулкова Л.А. Современные технологии обучения иностранному языку / Л.А. Чулкова // Материалы II межд. научн. конф.: Актуальные вопросы филологии и методики преподавания иностранных языков. - СПб, 2010. - Ч. 2. - С. 245-249.

Размещено на Allbest.ru