Формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 378. 147: 33

13.00.09 - теорія навчання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Малихіна

Світлана Вікторівна

Кривий Ріг

2010



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана у Криворізькому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор,

Буряк Володимир Костянтинович,

Криворізький державний педагогічний університет,

завідувач кафедри психології та педагогічних технологій.

Офіційні опоненти:

член-кореспондент НАПН України,

доктор педагогічних наук, професор,

Євдокимов Віктор Іванович,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди, перший проректор;

кандидат педагогічних наук, доцент,

Окса Микола Миколайович,

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького,

доцент кафедри педагогіки і педагогічної майстерності.

Захист відбудеться 14.10.2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 09.053.01 у Криворізькому державному педагогічному університеті за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, просп. Гагаріна, 54, ауд. 230.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, проспект Гагаріна, 54.

Автореферат розісланий 13.09.2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.Б. Штельмах

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження визначається необхідністю пошуку раціональних засобів інтенсифікації та оптимізації процесу навчання студентів, їх професійної підготовки, готовності до продуктивної праці, активної і плідної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства.

Ідея про необхідність цілеспрямованого формування самостійності, активності та пізнавальної самостійності тих, хто навчається, виникла досить давно, віддзеркалюючи потребу в ініціативних, самостійних, працелюбних і знаючих особистостях відповідно вимог того чи іншого суспільного ладу. На напрям і хід еволюції ідей самостійності у пізнанні завжди впливали соціальні фактори й завдання навчання кожного історичного періоду існування суспільства. Крім того, за переконливими дослідженнями в цій галузі (Г. Адамів, М. Брода, Л. Вяткін, Б. Єсіпов, Т. Квач, В. Пилипчук, Л. Степашко, Фен Винь Ме та інші) педагогічна ідея самостійності у процесі здобуття знань перетерплює у своєму становленні й розвитку певні періоди спаду й підйому.

Наприкінці ХХ ст. відбулася кристалізація й утворилася цілісна система педагогічних поглядів на формування пізнавальної самостійності й активності. Визначальною ланкою вирішення проблеми стало з'ясування сутності, структури пізнавальної самостійності як мети навчання, рівнів пізнавальної самостійності та разом з цим створення системи таких засобів (самостійних робіт, навчальних завдань, що послідовно ускладнюються, пізнавальних завдань) і таких методів навчання (проблемного викладу, частково-пошукового, дослідницького), які використовуються для досягнення даної освітньої мети (Фен Винь Ме).

Комплексно проблему розвитку пізнавальної самостійності тих, кого навчають, досліджують С. Архангельський, В. Буряк, М. Данилов, Н. Кузьміна, І. Лернер, В. Лозова, Н. Половникова, О. Половінкін, П. Підкасистий, О. Савченко, В. Сластьонін, Фень Вінь Ме та інші. З 90-тих років до цієї проблеми звернулися науковці в галузі професійної освіти - Г. Адамів, В. Бенера, Н. Бібік, Н. Дідусь, В. Казаков, Г. Ковальчук, Г. Костишина, З. Курлянд, Н. Ничкало, М. Солдатенко, Л. Тархова, М. Шайдур, О. Шпак, В. Шахов та інші. Чільне місце в цих дослідженнях відводиться засобам особистісно орієнтованого навчання, пошуку шляхів практичної реалізації особистого потенціалу кожним суб'єктом учіння.

Значні опрацювання питання формування пізнавальної самостійності реалізовано в різного роду дисертаційних дослідженнях. Зокрема, формування пізнавальної самостійності й активності в навчанні студентів економічних ВНЗ досліджували Р. Борківська, Я. Галета, О. Керекеша, С. Кустовський, О. Пиндик, Г. Романова, Л. Савчук та інші, також подальшої розробки набуло питання формування та розвитку пізнавальної самостійності учнів (М. Брода, Н. Зеленкова, І. Левіна, О. Набока, В. Тюріна та інші).

Таким чином, під впливом процесів демократизації, гуманізації та гуманітаризації в освіті, відбулося збагачення теорії навчання новими ідеями, які сконцентрувалися навколо проблеми формування пізнавальної самостійності учнів і студентів.

Віддаючи належне дослідникам даної проблеми, указуємо на наявність певних суперечностей у досліджуваному науковому напрямі:

· між існуючим достатньо цілісним і всебічним дослідженням психолого-педагогічних чинників формування пізнавальної самостійності студентів і однобічною прикладною розробкою даної проблеми у практиці навчання різних дисциплін;

· між потребами сьогодення до рівня розвитку професійних та особистісних якостей випускника ВНЗ і вузькою орієнтацією навчально-пізнавального процесу на рівень навченості студентів;

· між вимогами кредитно-модульної системи до обсягу, змісту і способів побудови навчання у ВНЗ і реальним станом організації й оцінювання самостійної та самоосвітньої діяльності студентів.

Відтак, актуальність дослідження вбачаємо, по-перше, у необхідності оновлення змісту поняття "пізнавальна самостійність" з огляду на нові підходи до організації самостійної та самоосвітньої діяльності студентів; по-друге, у виділенні тих видів пізнавальної самостійності, що реалізують різновиди пізнавальної діяльності у процесі навчання економічних дисциплін; по-третє, у створенні дидактичної схеми, адекватної природі становлення пізнавальної самостійності у процесі навчання; по-четверте, у побудові технології формування пізнавальної самостійності студентів, відповідної сучасному баченню організації навчально-пізнавального процесу у вищих навчальних закладах.

Багатогранність і складність зазначених питань зумовлюють вибір теми дослідження "Формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Криворізького державного педагогічного університету в частині наукової теми "Теорія та практика самостійної роботи учнів і студентів", державний реєстраційний номер 0100005594. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради КДПУ (протокол № 4, від 09.10.2006 р.) й узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 30.10.2007 р.).

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування сутності та змісту поняття "пізнавальна самостійність", розробка організаційно-педагогічної моделі її формування у студентів у процесі навчання економічних дисциплін.

Для реалізації поставленої мети передбачено розв'язання таких завдань:

1) здійснити дидактичний аналіз становлення проблеми пізнавальної самостійності у психолого-педагогічній літературі, визначити сучасний стан її розв'язання у практиці навчання економічних дисциплін;

2) виявити сутність і зміст поняття "пізнавальна самостійність студентів", уточнити критеріальну базу її сформованості у процесі навчання економічних дисциплін;

3) розробити організаційно-педагогічну модель, відповідну їй технологію та дидактичні умови формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін, дидактичний супровід формування пізнавальної самостійності студентів;

4) експериментально перевірити вплив педагогічної технології на компоненти пізнавальної самостійності студентів, рівні її сформованості у процесі навчання економічних дисциплін та сформулювати висновки.

Об'єкт дослідження - процес формування пізнавальної самостійності студентів.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічна модель і відповідна їй технологія формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін.

Методологічну та теоретичну основу дослідження складають розроблені у психолого-педагогічній науці положення про закономірності формування особистості в системі діяльності (Л. Божович, Л. Виготський, В. Давидов, І. Зимня, М. Каган, Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Максименко, А. Маслоу, С. Рубінштейн, Г. Щукіна); про розуміння суб'єкта діяльності як особистості (І. Бех, І. Зязюн, Р. Кеттел, А. Маслоу, К. Роджерс); про активність і самостійність як важливі характеристики особистості й умови її успішності у пізнавальній діяльності (А. Алексюк, Ю. Бабанський, В. Буряк, Л. Вяткін, М. Данилов, Н. Дідусь, Б. Єсіпов, І. Лернер, В. Лозова, М. Махмутов, Н. Половникова, В. Тюріна, Т. Шамова, Г. Щукіна та інші); положення щодо організації навчально-пізнавального процесу у ВНЗ (А. Алексюк, С. Архангельський, Н. Бібік, В. Бондар, С. Гончаренко, В. Євдокимов, В. Загвязинський, В. Кремень, Н. Ничкало, В. Шахов); про закономірності організації самостійної та самоосвітньої пізнавальної діяльності студентів (Ю. Бабанський, В. Буряк, В. Козаков, О. Малихін, П. Підкасистий, М. Солдатенко); методики викладання економічних дисциплін у ВНЗ (О. Аксьонова, Г. Ковальчук, І. Прокопенко, І. Сасова).

Методологічними орієнтирами дослідження виступили положення про взаємозв'язок, взаємообумовленість і взаємозалежність соціально-економічних і педагогічних явищ і процесів, необхідність їх урахування в конкретних умовах; особистісно-діяльнісний і системно-діяльнісний підходи як різнобічні та багаторівневі способи аналізу педагогічних проблем; положення теорії пізнання щодо системно організованої діяльності, самоосвіти.

Вихідні положення дослідження ґрунтуються на Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту", Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті, Концепції безперервної економічної освіти, Програмі національного виховання молоді в Україні.

З метою вирішення завдань дослідження було застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: теоретичних - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація теоретичних і дослідних даних, застосованих для з'ясування стану розробки досліджуваної проблеми, вивчення основних понять дослідження; емпіричних - спостереження для виявлення особливостей самостійної та самоосвітньої пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання економічних дисциплін; вивчення продуктів діяльності; анкетування, тестування, діагностичні контрольні роботи, експертне оцінювання, рейтинговий контроль, шкалування - для з'ясування рівня сформованості компонент пізнавальної самостійності студентів; педагогічний експеримент - для дослідження ефективності функціонування організаційно-педагогічної моделі формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін і дидактичних умов; методи статистичної обробки кількісних і якісних результатів педагогічного експерименту, через які перевірялись статистичні гіпотези, визначалась значущість і надійність отриманих результатів.

Дослідження проводилося у 2004-2010 рр. упродовж трьох взаємопов'язаних етапів науково-педагогічного пошуку.

На аналітико-констатувальному етапі (2004-2006 рр.) опрацьовувалися першоджерела дослідження, визначався методологічний апарат дослідження, вивчався сучасний стан розробки проблеми, здійснювався констатувальний експеримент.

На формувальному етапі (2007-2009 рр.) було реалізовано експериментальну перевірку гіпотези й концептуальних положень дослідження, аналіз результатів діагностичних модульно-рейтингових зрізів, проведено корекцію експериментальних методик.

На завершально-узагальнювальному етапі (2009-2010 рр.) відбувалося узагальнення результатів здійсненого дослідження, його оформлення відповідно до вимог ВАК України, редагування.

Експериментальною базою дослідження було обрано Криворізький держаний педагогічний університет, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. Різними видами експериментальної роботи було охоплено 750 студентів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

· уперше визначено види пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін (інформаційно-пізнавальну, пізнавально-процесуальну, професійно-спрямовану, суб'єктно-перетворювальну), обґрунтовано дидактичну схему формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін, що через мотиваційно-цільовий, орієнтувальний, виконавчий, контрольно-корекційний модулі реалізує повний цикл пізнавальних дій студентів, створено організаційно-педагогічну модель формування пізнавальної самостійності у процесі навчання економічних дисциплін, як сукупності концептуального, змістового, процесуального і результативного блоків;

· подальшого розвитку та конкретизації набуло: поняття "пізнавальна самостійність студентів", "самостійна пізнавальна діяльність", "самоосвітня діяльність", "структурування навчального матеріалу"; основи класифікації навчально-пізнавальних завдань у процесі навчання економічних дисциплін, процедури модульно-рейтингового контролю навчально-пізнавальних досягнень студентів;

· уточнено структуру пізнавальної самостійності (мотиваційно-цільова, емоційно-вольова, змістова, орієнтувальна, діяльнісна й оцінно-рефлексивна компоненти), критерії її сформованості (мотиваційно-цільовий, змістовий, діяльнісний, емоційно-вольовий та оцінно-рефлексивний) у процесі навчання економічних дисциплін; дидактичні умови формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечено обраними методологічними основами дослідження; відповідністю методів дослідження його меті та завданням; відповідністю основних положень дисертації відомим результатам психолого-педагогічних і дидактичних досліджень; якісним і кількісним аналізом одержаних даних, результатами експериментального навчання, використанням методів математичної статистики.

Наукове значення роботи полягає в тому, що визначено теоретичні аспекти формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін, її види, зміст, показники та критерії сформованості, спроектовано організаційно-педагогічну модель і відповідну їй технологію формування пізнавальної самостійності студентів, обґрунтовано сукупність дидактичних умов, що забезпечують супровід реалізації технології.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблено й упроваджено у практику навчання економічних дисциплін технологію формування пізнавальної самостійності студентів на основі курсу "Основи економічної теорії", а також супровідну йому програму роботи студентської проблемної групи; створено систему навчально-пізнавальних завдань, ігрових і професійно-орієнтованих ситуацій; розроблено картки модульно-рейтингового контролю рівня навчально-пізнавальних досягнень студентів; засоби діагностики компонент пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін.

Одержані результати мають безпосередній вихід на практику організації навчання економічних дисциплін у вищій школі.

Упровадження результатів дослідження здійснювалося у Криворізькому державному педагогічному університеті (довідка № 27-300 від 24.06.2010), Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка (довідка № 183 від 29.06.2010), Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка (довідка № 555-33/26 від 28.05.2010), Приватному вищому навчальному закладі "Соціально-педагогічний інститут Педагогічна академія" (довідка № 129/01 від 16.07.2010).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукової роботи викладено на наукових і науково-практичних конференціях - міжнародних: "Методи і засоби забезпечення неперервності едукаційного процесу в закладах освіти" (Черкаси, 2008 р.), "Викладач і студент: суб'єкт-суб'єктні відносини" (Черкаси, 2008 р.), "Безперервна економічна освіта: проблеми і перспективи розвитку" (Харків, 2010 р.), "Динаміка сучасної науки" (Софія, 2010 р.; Пшемішль, 2010 р.), "Актуальні проблеми науки" (Прага, 2010 р.) всеукраїнських: "Проблема структурування педагогічних знань як умова підготовки майбутніх фахівців" (Кривий Ріг, 2006 р.), регіональних: "Євронаука" (Кривий Ріг, 2007 р.), щорічних звітних науково-практичних конференціях Криворізького державного педагогічного університету - Кривий Ріг (2006-2010 рр.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 13-ти одноосібних публікаціях, 5 з яких - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 - методичних рекомендаціях та 7 тезах наукових конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, коротких і загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Список використаних джерел налічує 220 найменувань. 9 додатків мають обсяг 43 сторінки. Повний обсяг роботи складає 237 сторінок, основного змісту - 172 сторінки. У тексті вміщено 25 таблиць, 11 рисунків.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання, розкрито методологічні та теоретичні засади, методи дослідження, описано новизну, теоретичне, практичне та наукове значення роботи, подано інформацію щодо апробації й упровадження її результатів.

У першому розділі - "Теоретичні аспекти формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін" - здійснено дидактичний аналіз становлення проблеми пізнавальної самостійності у психолого-педагогічній літературі, проаналізовано сутність поняття "пізнавальна самостійність студентів"; визначено зміст, критерії, показники та рівні її сформованості, обґрунтовано організаційно-педагогічну модель і дидактичні умови формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін.

Опрацювання першоджерел надало підстав стверджувати, що процес формування пізнавальної самостійності суб'єктів навчання є достатньо вивченою науково-педагогічною проблемою, яка має витоки ще з періоду Античності. Дидактичний аналіз історії розвитку досліджуваної категорії показав, що на напрям і хід еволюції ідей самостійності у пізнанні завжди впливали соціальні фактори й завдання навчання кожного історичного періоду існування суспільства, при цьому педагогічна ідея самостійності у процесі здобуття знань перетерплює у своєму становленні й розвитку певні періоди спаду й підйому (Г. Адамів, М. Брода, Л. Вяткін, Б. Єсіпов, Т. Квач, В. Пилипчук, Л. Степашко, Фен Винь Ме та інші). Невипадково, що і сьогоднішній етап, спираючись на досягнення передової науки та педагогічної практики, висуває нові завдання і спрямовує на подальше дослідження даної проблеми на новому якісному рівні.

У Розділі показано, що попри існування чисельних трактувань, кожен дослідник, виходячи зі свого аспекту розгляду, на перший план висуває найбільш важливі в контексті свого дослідження риси пізнавальної самостійності й ця обставина утруднює побудову адекватної стратегії її формування. У першу чергу, пізнавальна самостійність розглядається як складна інтегративна характеристика особистості того, хто навчається (Л. Арістова, Л. Вяткін, В. Паламарчук, Т. Шамова та інші), як сукупність її особистісних і когнітивних рис (Н. Дайрі, М. Кухарєв). Є. Голант, Н. Зеленкова, Н. Половникова, В. Тюріна та інші більше уваги у трактуванні пізнавальної самостійності приділяють ступеню готовності учня до навчання й оволодіння знаннями, а також до творчого їх застосування. У сфері професійного навчання пізнавальна самостійність вивчається в рамках активності й самостійності мислення в ході реалізації студентами самостійної пізнавальної діяльності (Г. Адамів, В. Буряк, С. Заскалєта, В. Лозова, С. Максименко, М. Солдатенко та інші).

Відтак, для цілісного й системного аналізу поняття "пізнавальна самостійність студента вищого навчального закладу" з огляду на специфіку навчання, визначальним є вибір теоретико-методологічних стратегій, що найбільш повно відображають підхід до дослідження цього складного особистісного утворення. У дисертації такими провідними підходами обрано особистісно-діяльнісний і системно-діяльнісний.

Особистісно-діяльнісний підхід надав можливість трактувати пізнавальну самостійність студентів як якість особистості, що включає в себе єдину систему спрямованості, здатності й уміння активно, власними зусиллями, без сторонньої допомоги здійснювати повний цикл пізнавальної діяльності, зокрема, самостійно опановувати загальнонавчальними та спеціальними знаннями, уміннями й навичками, використовувати сучасні засоби навчання та комунікації з метою вирішення професійно й соціально значущих завдань.

Системно-діяльнісний підхід виокремив зміст пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін. З'ясовано, що пізнавальна самостійність є якістю особистості, складним системним об'єктом, який характеризується певною динамічністю за змістом і особистісним рівнем, обумовлюється конкретною специфікою самостійної та самоосвітньої пізнавальної діяльності й має риси предметності, особистісної спрямованості, продуктивності, опосередковується пізнавальною активністю та вольовими зусиллями, володіє поліфункціональністю в застосуванні засобів самостійної та самоосвітньої пізнавальної діяльності. На цій основі було виділено види пізнавальної самостійності, які найбільш повно відображують специфіку навчання економічних дисциплін у ВНЗ - інформаційно-пізнавальну, пізнавально-процесуальну, професійно-спрямовану, суб'єктно-перетворювальну.

Структуру пізнавальної самостійності студентів як якість, що формується під час навчання тим чи іншим дисциплінам, у дисертації охарактеризовано органічною єдністю проявів спонукальної, змістової та технологічної складових і відповідних їм компонент: мотиваційно-цільової, емоційно-вольової, змістової, орієнтувальної, діяльнісної й оцінно-рефлексивної. Підставою для виділення компонент є: результати дослідження в даному напрямі Г. Адамів, Я. Галети, Н. Дідусь, І. Лернера, Н. Половникової, Л. Тархової, В. Тюріної, Т. Шамової та інших, а також структура та специфіка пізнавальної діяльності студентів у процесі навчанні економічних дисциплін і необхідність забезпечення здійснення ними самостійно повного циклу пізнавальних дій і формування провідних видів пізнавальної самостійності.

Критеріями сформованості пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін обрано мотиваційно-цільовий, змістовий, діяльнісний, емоційно-вольовий і оцінно-рефлексивний. А відповідними рівнями - низький, середній і високий, що конкретизовані в Розділі як за кожною компонентою пізнавальної самостійності, так і загально.

Під час пошуку доцільної дидактичної схеми формування пізнавальної самостійності студентів ми виходили з аналізу та специфіки даного процесу, що керується і спрямовується як зовнішніми факторами процесу навчання економічних дисциплін, так і внутрішніми чинниками, - закладеними у структурі особистості студента мотивами, потребами, базовим рівнем готовності до здійснення самостійної та самоосвітньої пізнавальної діяльності. Відтак, головним механізмом формування пізнавальної самостійності студентів визначено безпосередню доступну їм економічну діяльність і ті відносини, до яких вони залучаються в ході цієї діяльності (О. Аксьонова, І. Балагіна, Г. Ковальчук, Б. Лихачов, А. Лобанова, П. Хейне, О. Шпак).

Провідною ідеєю створеної дидактичної схеми є побудова навчального процесу з максимально можливим і доцільним співвідношенням аудиторної роботи та самостійної й самоосвітньої пізнавальної діяльності студентів. Основними орієнтирами реалізації цієї ідеї виступала ієрархія чотирьох рівнів засвоєння економічних знань: базового, нормативного, поглибленого та професійно-орієнтованого рівнів. Спираючись на структуру та зміст пізнавальної діяльності студентів у процесі навчання економічних дисциплін у розроблену дидактичну схему включено: мотиваційно-цільовий, орієнтувальний, виконавчий, контрольно-корекційний модулі. Під модулем мається на увазі змістовно завершена частина дидактичного циклу, що реалізовує певну мету у формуванні пізнавальної самостійності студентів і її різновидів (див. рис. 1).

У сукупності й динаміці відображує процес формування пізнавальної самостійності студентів організаційно-педагогічна модель. Розроблена модель є сукупністю 4-х блоків: концептуального, який включає цілі, принципи, функції моделі, що розробляється, змістового, який моделює рівні засвоєння економічних знань і рівні сформованості пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання, процесуального, що описує форми, методи, засоби і послідовні етапи формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін, результативного - сукупності результатів, на які націлюється педагогічне моделювання.

Ефективність функціонування організаційно-педагогічної моделі формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін забезпечується дидактичними умовами. Такими умовами є: структурування навчального матеріалу відповідно до рівня пізнавальної перспективи студентів; активізація пізнавальної діяльності; переклад самостійної пізнавальної діяльності студентів у режим самоосвітньої; професіоналізація змісту навчального матеріалу на основі реалізації міжпредметних зв'язків економічних дисциплін з фаховими; управління процесом формування пізнавальної самостійності студентів засобами модульно-рейтингового контролю навчально-пізнавальних досягнень.

У другому розділі - "Дослідно-експериментальна робота з формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін" - дістало конкретизації і реалізації технологія формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін.

З метою підтвердження гіпотези дослідження про те, що формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін буде ефективним, якщо відбувається моделювання даного процесу за пропедевтичним етапом, етапом реалізації й оцінно-рефлексивним етапом і реалізовується послідовним здійсненням мотиваційно-цільового, орієнтувального, виконавчого та контрольно-корекційного модулів, за наявності визначених дидактичних умов, була організована експериментальна робота, провідним методом дослідження якої виступав педагогічний експеримент, що проводився у природних умовах навчально-пізнавального процесу педагогічного ВНЗ.

Експериментальна робота здійснювалася поетапно серед студентів неекономічних спеціальностей Криворізького державного педагогічного університету та Кіровоградського державного педагогічного університету ім. Володимира Винниченка.

На констатувальному етапі експерименту було розроблено та апробовано методику діагностики рівня пізнавальної самостійності студентів. А саме: виявлено провідні мотиватори навчання студентів, визначено обсяг їх пізнавальної перспективи в навчанні економічних дисциплін; діагностовано стан сформованості мотиваційно-цільової, змістової, орієнтувальної, діяльнісної, емоційно-вольової й оцінно-рефлексивної компонент за відповідними критеріями; оцінено загальний стан сформованості пізнавальної самостійності студентів засобами навчання економічних дисциплін; виокремлено експериментальну та контрольну групи. навчання педагогічний мотиваційний економічний

Аналіз отриманих даних надав можливість з'ясувати протиріччя та труднощі в досліджуваному напрямі. Серед основних труднощів виділено: низьку внутрішню вмотивованість навчання студентів, перевагу утилітарних мотивів пізнавальної діяльності, орієнтування на ближні пізнавальні перспективи в засвоєнні економічних знань, низький соціальний статус освіченості та пізнавальної самостійності у студентській групі; неправильний підхід до організації студентами самостійної пізнавальної діяльності й неповне орієнтування в її змісті та сутності, підміну більшістю студентів регулярної підготовки до занять і послідовного засвоєння знань епізодичною й безсистемною самостійною роботою; відсутність сформованих, стійких навичок самостійної пізнавальної діяльності; розвиненої вольової сфери; рефлексивних і прогностичних умінь; нестачу досвіду й методичного забезпечення самоосвітньої діяльності; брак часу на розширення обсягу самостійної пізнавальної діяльності студентів. Як наслідок, недостатній рівень сформованості пізнавальної самостійності в майже 80% студентів експериментальної вибірки та інформаційно-пізнавального, пізнавально-процесуального, професійно спрямованого й суб'єктно-перетворювального видів пізнавальної самостійності в кожного третього студента.

Метою формувального етапу експериментальної роботи була апробація й упровадження у процес навчання економічних дисциплін організаційно-педагогічної моделі та відповідної їй технології формування пізнавальної самостійності студентів. Розроблену технологію було розгорнуто поетапно під час вивчення третьокурсниками неекономічного профілю курсу "Основи економічної теорії".

На першому, пропедевтичному етапі здійснювалося: спеціальне модульне структурування змісту навчального матеріалу (1. Загальні основи соціально-економічного розвитку. 2. Мікроекономіка. 3. Макроекономіка. Світове господарство), виділення в ньому інваріантів знань, розподіл на блоки обов'язкового, нормованого, поглибленого та професійно-орієнтованого рівнів; виявлення обсягу і змісту самостійної та самоосвітньої пізнавальної діяльності студентів для різного рівня засвоєння й різної проблемності, створення на цій основі системи управління процесом формування пізнавальної самостійності студентів через доцільні форми і методи; виокремлення міжпредметних зв'язків економічних дисциплін і предметів загальної та спеціально-фахової підготовки у ВНЗ, шляхів міжциклової координації у формуванні пізнавальної самостійності студентів.

У відборі змісту курсу та його супровідних компонентів (навчально-методичного комплексу) було враховано різні аспекти економічної підготовки студентів педагогічних університетів. Серед них: змістовий аспект, який передбачає формування у студентів економічних понять і категорій, законів розвитку суспільства, економічної політики; процесуальний аспект, що окрім загальнопредметної спрямованості враховує необхідність формування у студентів умінь і навичок раціональної організації навчальної та трудової діяльності, професійно-орієнтований характер економічної освіти у педагогічному ВНЗ, містить засоби здобуття студентами практичних навичок економічного виховання школярів у навчальному процесі, у суспільно корисній продуктивній праці, а також досвіду раціональної організації різних видів діяльності учнів; методологічний аспект - спеціально сконструйовані засоби формування компонент пізнавальної самостійності студентів та її різновидів.

Етап реалізації технології передбачав послідовне відтворення дидактичної схеми формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін (див. рис. 1) за наявності розроблених дидактичних умов.

Одним з основних методів активізації пізнавальної діяльності студентів під час навчання економічних дисциплін (2-а дидактична умова) є пізнавальні завдання різного рівня складності та змісту, які в ході експерименту було класифіковано таким чином: за рівнем пізнавальної діяльності з засвоєння економічних знань - репродуктивні, частково-продуктивні, продуктивні, творчі; за методами економічних досліджень - інформаційні, аналітичні, прогностичні, задачі на моделювання, на екстраполяцію; за змістом - задачі економічні, розрахункові, теоретичні, міжпредметні, психолого-педагогічні завдання-ситуації; за етапами пізнавальної діяльності - мотиваційні, вступні, орієнтувальні, тренувальні, узагальнюючі; за формою представлення - текстові, табличні, графічні, модельні, тестові; за ступенем реалізації міжпредметних зв'язків - економічні задачі, комплексні, професійно-орієнтовані. Експериментальна технологія передбачала різнорівневу систему таких завдань - дидактичних текстів на основі актуальних матеріалів ЗМІ, спеціалізованих економічних видань, педагогічних ситуацій.

Різновиди завдань слугували підставою широко застосовуваних нами, у ході реалізації дидактичної схеми формування пізнавальної самостійності студентів, сучасних активних методів економічного навчання на інтерактивній основі, як-от: "Мозковий штурм", "Дерево цілей", "Акваріум", "Мікрофон", метод ПРЕС, "Синтез думок", "Спільний проект", "Коло ідей", "Займи позицію", "Дерево рішень", "Колесо", "Дебати", "Пошук інформації", "Валіза" та ін. Знайшли своє чинне місце і технології розвитку критичного мислення студентів: есе, метод ситуаційного аналізу (кейс-метод), метод рольових ігор, розбору ділової кореспонденції, різні види тренінгів, інтелект-картки (Т. Бьюзен, Б. Бьюзен, О. Аксьонова). У ході дослідження нами було розроблено, зокрема, зміст наступних ситуацій: "Купуємо нерухомість", "Вкладаємо інвестиції", "Вирушаємо на відпочинок", "Шукаємо роботу", "Профконсультуємо", "Плануємо бюджет" та ін., а також конструктор зазначених вправ і завдань, адекватний процесу формування різновидів пізнавальної самостійності студентів.

Професіоналізація змісту навчального матеріалу на основі реалізації міжпредметних зв'язків економічних дисциплін з фаховими, як важлива дидактична умова формування пізнавальної самостійності студентів, передбачала всебічне вивчення специфіки професійної підготовки студентів педагогічного університету, виділення в ній домінантної спрямованості й урахування її у процесі навчання економічних дисциплін. Такою домінантною складовою визначено підготовку студентів до організації економічного та трудового навчання й виховання учнів, зокрема, формування в них основ економічного мислення. О. Шпак убачає її в можливості реалізації студентами у подальшій педагогічній діяльності пізнавально-розвивальної, пізнавально-навчальної, виховної, пізнавально-діяльнісної, соціально-захисної, компенсувальної, професійно-орієнтаційної функцій економічної освіти й виховання школярів. Задля цього нами було розроблено й упроваджено окремі види та форми роботи, основані на специфіці виробничих ситуацій у ході організації навчально-виховного процесу в школі. Зокрема: дидактичні ігри "Ох ці гроші", "Порада батькам", "Вибір професії", "Моделювання особи керівника" тощо; імітаційно-ігрові ситуації "Доходи та витрати сім'ї", "Сімейний бюджет", "Профконсультація"; "Оцінка суспільно-корисної праці підлітка"; написання есе чи підбір питань до дискусії на теми "Молодь і вільний час", "Учитель чи менеджер освітнього процесу?", "Економіка і ми", "Потреби та багатство", "Діти та гроші" тощо.

Відмінною рисою розробленої технології є створення механізмів перекладу самостійної пізнавальної діяльності студентів у режим самоосвітньої (3-я дидактична умова). Один з таких механізмів зачіпає зміст і структуру основної форми навчання студентів у ВНЗ - лекцію і додатково спрямовує її на засвоєння студентами пізнавальних стратегій. Апробована в ході дослідження тематична картка лекції з економічних дисциплін містить: необхідні змістові опори (тему, план, напрям самостійної роботи, ключові категорії тощо), випереджальні дискусійні питання, які визначатимуть її проблемне поле, контрольні завдання на осмислення результатів роботи над лекцією.

Додатковим важливим засобом переходу студентів на поглиблений і професійно-орієнтований рівень у процесі навчання економічних дисциплін і відповідний їм рівень сформованості пізнавальної самостійності слугувала діяльність студентської проблемної групи "Економіка і ми". Робота проблемної групи передбачала широке застосування тих активних методів, які не "вміщуються" в рамки аудиторного заняття при вивченні економічних дисциплін, зокрема мова йде про Інтернет-практикуми, дискусії, дебати, "круглі столи", рольові та ділові ігри, інтерактивні вправи, опрацювання сучасних комп'ютерних і настільних економічних ігор ("Таємниці багатіїв", "Біляче коло", "Грошовий потік"), проектних методик тощо.

Розроблена та реалізована технологія формування пізнавальної самостійності студентів передбачала також управління формуванням у студентів різновидів пізнавальної самостійності, через залучення їх до різних сфер навчально-пізнавальної діяльності. При цьому, окрім зазначених вище, широко використовувалися досить результативні та перевірені практикою викладання методи, такі, як, наприклад, метод постановки проблеми, формулювання мети й завдань діяльності, стимулювання активності та самостійності студентів, поінформування і практикування в засвоєнні пізнавальних дій і процедур тощо.

Нарешті, функціонування рефлексивно-прогностичного етапу технології формування пізнавальної самостійності студентів підтримувалося засобами модульно-рейтингового контролю їх навчально-пізнавальних досягнень (5-та дидактична умова). У ході формувального експерименту нами було розроблено спеціальні рейтингові картки. Перша з них - індивідуальна картка - призначалася для чіткої регламентації діяльності студента в засвоєнні знань за певним модулем, побудови пізнавальної перспективи, орієнтирів щодо якості, змісту та форм самостійної пізнавальної діяльності. Друга карта використовувалася викладачем для оцінки пізнавальних досягнень студентської групи. Картки розроблено відповідно до 100-бальної системи оцінки навчально-пізнавальної діяльності студентів, а їх відзнакою є застосовані показники сформованості пізнавальної самостійності студентів як важливі орієнтири якості засвоєння предметних знань.

Про ефективність розробленої відповідно моделі технології формування пізнавальної самостійності студентів свідчать дані контрольного етапу дослідно-експериментальної роботи. Проведений кількісний, якісний і статистичний аналіз виявив тенденцію змін у перебігу самостійної та самоосвітньої діяльності студентів із засвоєння основ економічної теорії, мотиваційній сфері особистості студентів, обсягу їх пізнавальної перспективи, рівнях навчально-пізнавальних досягнень, структурі пізнавальної самостійності, загальних рівнях сформованості пізнавальної самостійності студентів експериментальних груп у процесі навчання економічних дисциплін у позитивний бік (див. табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльні результати дослідно-експериментальної роботи

Критерії / показники, що досліджуються	Якісні та кількісні результати діагностичного зрізу
	Експериментальна група	Контрольна група
Мотиваційно-цільовий критерій:
- характер мотивів і цілей у навчанні;	перевага навчально-пізнавальних і професійно-значущих мотивів;	значна вага утилітарних мотивів;
- обсяг пізнавальної перспективи;	тенденція до підвищення ваги широкої та професійно-орієнтованої пізнавальної перспективи	перевага професійно-орієнтованої та ближньої пізнавальної перспективи
- динаміка компоненти	+Д 6,2	+Д 0,4
Емоційно-вольовий критерій:
- динаміка компоненти	+ Д 5,0	+Д 0,2
Змістовий критерій:
- динаміка рівнів навчально-пізнавальних досягнень;	+ Д 24,0	+ Д 11,2
- динаміка компоненти	+ Д 6,4	+ Д 2,5
Діяльнісний критерій:
- динаміка орієнтувальної компоненти;	+ Д 2,6	+ Д 0,4
- динаміка діяльнісної компоненти	+ Д 4,4	+ Д 1,1
Оцінно-рефлексивний критерій:
- динаміка компоненти	+ Д 2,3	+ Д 0,2
Рівень сформованості пізнавальної самостійності:
- динаміка;	+ Д 12,0	+ Д 0,4
- характер змін у структурі	пропорційний розвиток компонент	без значних змін

Динаміку рівнів сформованості пізнавальної самостійності студентів можна уявити за допомогою діаграм рис. 2. Статистичну значущість змін у структурі пізнавальної самостійності студентів експериментальних груп підтверджено за допомогою t-критерію Стьюдента, а значущість динаміки змін у рівнях сформованості досліджуваної якості - за ²-критерієм Пірсона.

Експериментальна група

Контрольна група

Рис. 2. Динаміка рівнів сформованості пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін

Таким чином, установлено характер і величину змін показників обраних критеріїв під впливом експериментальної технології (студенти експериментальних груп) і поза неї (у студентів контрольних груп), який свідчить на користь обраної нами технології формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін.



ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження підтвердили основні положення дисертації та дають підстави зробити такі висновки:

1. Дидактичний аналіз становлення проблеми пізнавальної самостійності у психолого-педагогічній літературі показав, що напрям і хід еволюції цієї ідеї визначають соціальні фактори та завдання навчання кожного історичного періоду існування суспільства. Відтак, сьогоднішній етап, спираючись на досягнення передової науки та педагогічної практики, характеризується концентруванням навколо новітніх форм, методів і засобів навчально-пізнавальної діяльності, пріоритетів активності та самостійності тих, хто навчається, у навчальному процесі.

2. Пізнавальна самостійність студентів є якістю особистості, що включає в себе єдину систему спрямованості, здатності й уміння активно, власними зусиллями, без сторонньої допомоги здійснювати повний цикл пізнавальної діяльності, зокрема, самостійно опановувати загальнонавчальні та спеціальні знання, уміння й навички, використовувати сучасні засоби навчання та комунікації з метою вирішення професійно та соціально значущих завдань.

Зміст пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін обумовлюється конкретною специфікою пізнавальної діяльності та має риси предметності, особистісної спрямованості, продуктивності, опосередковується пізнавальною активністю та вольовими зусиллями, володіє поліфункціональністю в застосуванні засобів самостійної й самоосвітньої пізнавальної діяльності та визначається видами пізнавальної самостійності студентів - інформаційно-пізнавальним, пізнавально-процесуальним, професійно-спрямованим, суб'єктно-перетворювальним.

Структуру пізнавальної самостійності студентів складає мотиваційно-цільова, емоційно-вольова, змістова, орієнтувальна, діяльнісна й оцінно-рефлексивна компоненти. Відповідними критеріями сформованості пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін є мотиваційно-цільовий, змістовий, діяльнісний, емоційно-вольовий та оцінно-рефлексивний.

3. Процес формування пізнавальної самостійності студентів у динаміці відображує організаційно-педагогічна модель. Розроблена модель є сукупністю 4-х блоків: концептуального, який включає цілі, принципи, функції моделі, що розробляється; змістового, який моделює рівні засвоєння економічних знань і рівні сформованості пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання; процесуального, що описує форми, методи й засоби формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін і послідовні етапи; результативного - сукупності результатів, на які націлюється педагогічне моделювання процесу формування пізнавальної самостійності студентів. Важливою структурною частиною організаційно-педагогічної моделі є дидактична схема формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін, яка включає мотиваційно-цільовий, орієнтувальний, виконавчий, контрольно-корекційний модулі, що забезпечують здійснення студентами повного циклу пізнавальних дій відповідно запроектованим рівням навчально-пізнавальної діяльності. Ефективність функціонування організаційно-педагогічної моделі формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін забезпечується дидактичними умовами, що створюються в навчальному процесі.

Технологія формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін передбачає поетапну реалізацію організаційно-педагогічної моделі. А саме: забезпечення послідовного проходження пропедевтичного етапу, етапу реалізації та рефлексивно-прогностичного етапу за наявності створених дидактичних умов.

4. Про ефективність розробленої відповідно моделі технології формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін свідчать дані контрольного етапу дослідно-експериментальної роботи. Проведений кількісний, якісний і статистичний аналіз виявив тенденцію змін у мотиваційній сфері особистості студентів, обсягу їх пізнавальної перспективи, рівнях навчально-пізнавальних досягнень, структурі пізнавальної самостійності, загальних рівнях сформованості пізнавальної самостійності студентів експериментальних груп у процесі навчання економічних дисциплін у позитивний бік.

Викладені факти свідчать, що у процесі дослідження підтвердилася висунута нами гіпотеза, вирішені поставлені завдання та досягнута мета.

Результатом дослідження є створення оригінального підходу до визначення сутності, змісту, показників, ознак, рівнів сформованості пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін, розробка організаційно-педагогічної моделі та відповідної їй технології, побудова діагностичної методики на предметному змісті. Отримані результати можуть бути використані у практиці навчання, що знайшло відображення при апробації роботи у вищих навчальних закладах.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання. Подальшої розробки потребують такі проблемні питання, як-от: удосконалення змісту самостійної та самоосвітньої пізнавальної діяльності студентів, побудова підходів до створення індивідуальних пізнавальних стратегій студентів у процесі навчання, професіоналізація змісту дисциплін, що складають основу загальнокультурного розвитку особистості в системі вищої освіти.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України

1. Малихіна С. В. Формування пізнавальної самостійності студентів економічного напряму підготовки в процесі вивчення фахових дисциплін / С. В. Малихіна // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. - Кривий Ріг : КДПУ, 2006. - Вип. 15. - С. 141-146.

2. Малихіна С. В. Педагогічні умови формування інформаційно-пізнавальної самостійності студентів економічних спеціальностей у процесі фахової підготовки / С. В. Малихіна // Наукові записки : зб. наук. ст. / М-во освіти і науки України ; НПУ імені М. П. Драгоманова - К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - Серія : педагогічні та історичні науки. - Вип. LXXIV (74). - C. 129-135.

3. Малихіна С. В. Методологічні основи формування пізнавальної самостійності студентів у процесі навчання економічних дисциплін / С. В. Малихіна // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка : зб. наук. пр. - Вип. 11. Харків-Луганск : СтильІздат, 2008. - С.198-207.

4. Малихіна С. В. Питання формування пізнавальної самостійності студентів у навчально-виховному процесі / С. В. Малихіна // Вісник Черкаського університету: зб. наук. пр. - Черкаси : Черкаський національний університет, 2009. - Серія : педагогічні науки. - Вип. 166. - С. 95-97.

5. Малихіна С. В. Проектування технології формування пізнавальної самостійності студентів ВНЗ при вивченні економічних дисциплін / С. В. Малихіна // Педагогіка вищої та середньої школи : зб. наук. пр. - Кривий Ріг : КДПУ, 2010. - Вип. 27. - С. 176-181.

Науково-методичні матеріали

6. Малихіна С. В. Формування пізнавальної самостійності студентів (на матеріалі економічних дисциплін) : метод. рек. до курсу "Основи економічної теорії" у ВНЗ / С. В. Малихіна // Кривий Ріг : КДПУ, 2010. - 24 с.

Матеріали конференцій і тези доповідей

7. Малихіна С. В. Надбання і труднощі на шляху впровадження кредитно-модульної системи навчання у вищих навчальних закладах / С. В. Малихіна // Матеріали ІХ наукової регіональної конференції "Євронаука" та ІХ сесії Малої Академії наук Криворізької філії Європейського університету. - Вип. 3 : наук. пр. - К. : Вид. Європ. ун-ту, 2007. - С. 280-288.

8. Малихіна С. В. Формування пізнавальної самостійності студентів економічного напряму підготовки як психолого-педагогічна проблема / С. В. Малихіна // Методи і засоби забезпечення неперервності едукаційного процесу в закладах освіти : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (24-25.11.2008). - Черкаси : Вид. ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2008. - С. 52-53.

9. Малихіна С. В. Проблема формування пізнавальної самостійності студентів економічного напряму підготовки на сучасному етапі / С. В. Малихіна // Викладач і студент: суб'єкт-суб'єктні відносини : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Черкаси: Вид. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. - С. 17.

10. Малихіна С. В. Шляхи оптимізації самостійної пізнавальної діяльності студентів ВНЗ у процесі загальноекономічної підготовки / С. В. Малихіна // Безперервна економічна освіта: проблеми і перспективи розвитку : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (28-30 квітня 2010 р.). - Харків: Вид. ХНУ, 2010. - С.35-37.

11. Малихіна С. В. Реалізація системно-діяльнісного підходу у процесі формування пізнавальної самостійності студентів при вивченні економічних дисциплін / С. В. Малихіна // Materiбly VІ mezinбrodnн vмdecko-praktickб konference "Аktuбlnн vymozenosti vмdy - 2010", (27.06.2010 - 05.07.2010). - Dнl 11 : Pedagogika. Politike vмdy. - Praha : Publishing House "Education and Science" s.r.o. - S.23-25.

12. Малихіна С. В. Дидактична схематизація процесу формування пізнівальної самостійності студентів при вивченні економічних дисциплін / С. В.Малихіна // Materiaіy VІ Miкdzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji "Dynamika naukowych badac - 2010", (07-15 lipca 2010 roku). - Volume 7 : Pedagogiczne nauki. - Przemyњl : Nauka i studia - S. 3-6.

...