Главная
Коллекция "Revolution"
Педагогика
Формування природничо-наукової компетенції у майбутніх фахівців інженерного профілю
Формування природничо-наукової компетенції у майбутніх фахівців інженерного профілю
Аналіз структури природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю, критерії й рівні її сформованості. Педагогічні умови ефективного функціонування системи формування природничо-наукової компетенції у вищих навчальних закладах.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2015 |
| Размер файла | 168,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Формування природничо-наукової компетенції у майбутніх фахівців інженерного профілю
13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
Касярум Сергій Олегович
Черкаси - 2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук, доцент Савченко Олена Павлівна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту.
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор Кічук Надія Василівна, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри загальної та соціальної педагогіки;
кандидат педагогічних наук, доцент Бідюк Наталя Михайлівна, Хмельницький національний університет, завідувач кафедри практики іноземної мови та методики викладання.
Захист відбудеться "12" травня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, 2-й поверх, зал засідань.
Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.
Автореферат розісланий "09" квітня 2010 року.
Т. в. о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради І.А. Акуленко
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Перспективи інвестування інтелектуального капіталу у розвиток виробничого сектора України зумовлюють необхідність підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю. Теоретичні знання та практичні вміння, набуті майбутніми фахівцями інженерного профілю в процесі професійної підготовки у ВНЗ, закладають підґрунтя для якісної професійної діяльності. Ураховуючи, що в основу розробки галузевих стандартів вищої освіти нового покоління покладено компетентнісний підхід, в організації навчально-виховного процесу у ВНЗ особлива увага повинна приділятися формуванню професійних компетенцій майбутнього фахівця інженерного профілю, що забезпечується свідомим засвоєнням знань і вмінь з природничо-наукових дисциплін (фізики, хімії, інформатики, екології, інженерної та комп'ютерної графіки), які є базою для вивчення професійних дисциплін. Особливе місце серед природничо-наукових дисциплін посідає фізика, оскільки фізичні закони визначають сутність матеріального світу машин і механізмів, пристроїв і приладів. Професійна підготовка майбутнього фахівця інженерного профілю неможлива без ґрунтовної фізичної освіти, бо саме при вивченні фізики закладаються основи його природничо-наукової компетенції, яка є складовою професійних компетенцій.
Проблема компетенцій та їх формування розглядається в контексті теорії компетентності та компетентнісного підходу до професійної підготовки. Теоретичні засади формування професійної компетентності у вищій школі розроблені в працях таких вітчизняних науковців, як І. Бех, Н. Бібік, М. Вачевський, О. Гура, Н. Кічук, А. Кузьмінський, З. Курлянд, О. Локшина, О. Овчарук, В. Петрук, О. Пометун, О. Семеног, Т. Симоненко, Н. Тарасенкова та ін. Серед зарубіжних науковців проблеми компетентнісного підходу досліджують Дж. Боуден, Р. Боятзіс, В. Байденко, E. Дероус, Е. Зеєр, І. Зимняя, P. Еллстр, М. Ільязова, А. Маркова, Д. МакКлелланд, Р. Мірабл, С. Перрі, А. Петров, Л. Салганік, П. Симонс, Лайл і Сайн Спенсери, А. Субетто, Ю. Татур, В. Теніщева, Ю. Тихомиров, Р. Уайт, С. Флетчер, Н. Хомський, В. Хутмахер, А. Хуторськой, В. Шадриков, С. Шишов, Е. Шорт та ін. Різні аспекти проблеми формування компетентності стали предметом досліджень І. Акуленко, Т. Бутенко, В. Ковальчук, А. Муравйової, І. Родигіної, Н. Севериної, О. Ситник, В. Смірнова, С. Трубачевої, О. Цільмак, І. Чемерис та ін.
Значна кількість наукових праць присвячена формуванню окремих компетенцій у майбутніх педагогів або фахівців бізнес-сфери. Так, реалізацію компетентісного підходу аналізують у своїх дослідженнях О. Битюцьких, Н. Матушкін, І. Носко, Н. Северина, І. Столбова, Т. Шаргун, Н. Чурляєва, А. Юрасов. Формування базових компетенцій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю розкрито у працях Т. Андрюхиної, Н. Дондокової, Н. Кузнецової, В. Петрук, ключових компетенцій - О. Бобієнко, І. Чаплигіної, академічних компетенцій - Н. Горденко, окремі компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю розглядали Т. Бутенко, О. Вох, В. Куликов, Н. Баловсяк, Ю. Плаксина. Професійні компетенції студентів технічного ВНЗ досліджували О. Піралова, В. Теніщева, Е. Шищенко, Л. Ямалієва, студентів коледжу - І. Капц, С. Літвінчук. В умовах мобільності фахівців інженерного профілю значний інтерес викликають праці О. Лещинського, в яких висвітлено міжнародні моделі оцінювання якості інженерної освіти, а також дослідження Н. Бідюк з проблеми підготовки майбутніх інженерів у Великій Британії.
Аналіз результатів наукових пошуків учених засвідчив, що проблема формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю ще не знайшла достатнього розв'язання.
Вивчення досвіду підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю у ВНЗ вказує на наявність низки суперечностей: між вимогами до рівня сформованості професійної компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю і недостатньою їх природничо-науковою підготовкою; між вимогами до базового рівня природничо-наукових знань майбутніх фахівців інженерного профілю, необхідного для засвоєння природничо-наукових дисциплін у ВНЗ, та їх наявним рівнем; між значущістю природничо-наукових дисциплін у процесі освітньо-професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю та неналежним усвідомленням студентами необхідності оволодіння цими дисциплінами для подальшого професійного становлення; між усвідомленням викладачами потреби використання педагогічних технологій для формування в майбутніх фахівців інженерного профілю природничо-наукової компетенції та недостатністю розробки ефективних технологічних схем, які враховували б специфіку природничо-наукових дисциплін.
Актуальність і недостатня розробленість проблеми формування природничо-наукової компетенції в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін у ВНЗ, її теоретичне і практичне значення для вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю, а також відсутність науково обґрунтованих методичних розробок зумовили вибір теми дослідження: "Формування природничо-наукової компетенції у майбутніх фахівців інженерного профілю".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційний пошук зреалізовано в межах держбюджетної науково-дослідницької теми кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького - "Моделювання професійної діяльності майбутнього фахівця в умовах інтеграції України в європейський освітній простір" (державний реєстраційний номер № 0109U002550). Тема дисертації затверджена вченою радою Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького "Формування природничо-наукової компетенції у майбутніх фахівців інженерного профілю" (протокол №7 від 30.06.2009 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 7 від 27.10.2009 р.).
Мета дослідження полягала в науковому обґрунтуванні, розробці й експериментальній апробації системи формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін у ВНЗ.
Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:
1. На основі теоретичного аналізу філософських, психолого-педагогічних джерел та емпіричного досвіду з'ясувати стан дослідженості проблеми формування природничо-наукової компетенції у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю у ВНЗ, розкрити сутність основних понять дослідження.
2. Розкрити структуру природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю та визначити критерії й рівні її сформованості.
3. Визначити педагогічні умови ефективного функціонування системи формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю у ВНЗ.
4. Обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити систему формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю в процесі професійної підготовки та модель її реалізації.
5. Розробити методичні рекомендації з формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю в процесі їх професійної підготовки у вищій школі.
Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю у ВНЗ.
Предмет дослідження - формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін у ВНЗ.
Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення й висновки праць вітчизняних та зарубіжних учених з проблем: професійної освіти (В. Андрущенко, С. Гончаренко, Т. Десятов, І. Зязюн, М. Євтух, В. Кремень, А. Кузьмінський, В. Мадзігон, Н. Ничкало); освітніх систем і системного підходу (А. Алексюк, С. Архангельський, Ю. Бабанський, І. Блауберг і В. Юдін, Т. Ільїна, О. Ковальов, Н. Кузьміна, Г. Сєріков, Н. Тализіна); компетентнісного підходу (І. Бех, Н. Бібік, A. Гонзі, Е. Дероус, І. Зимня, П. Еллстром, M. Ераут, K. Kін, Н. Кічук, З. Курлянд, О. Локшина, В. Луговий, Д. MакКлелланд, Р. Мірабл, О. Овчарук, С. Перрі, В. Петрук, О. Савченко, Л. Салганік, О. Семеног, Т. Симоненко, Лайл і Сайн Спенсери, Н. Тарасенкова, Р. Уайт, С. Флетчер, Н. Хомський, В. Хутмахер, А. Хуторськой, E. Шорт); методологічних і теоретичних основ моделювання (В. Арнольд, А. Дахін, В. Лукашевич, В. Міхеєв, К. Морозов, І. Новік, А. Уйомов, Я. Фридман, Р. Шеннон, В. Штофф); педагогічних технологій та впровадження їх у навчальний процес вищої школи (В. Безпалько, В. Бондар, І. Дичківська, М. Кларін, К.С. Мередит, О. Падалко, О. Пєхота, Е. Полат, О. Пометун, Г. Селевко, С. Сисоєва, Дж.Л. Стил, Ч. Темпл); психології педагогічної праці (А. Маркова, В. Семиченко, Д. Халперн).
Методи дослідження. Для досягнення мети, реалізації завдань дослідження використано такі методи: теоретичні - вивчення та аналіз філософських, психолого-педагогічних, навчально-методичних джерел з проблеми формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю; вивчення й порівняльний аналіз освітньо-професійних програм, навчальних планів та навчальних програм для визначення відмінностей у змісті природничо-наукової підготовки фахівців інженерного профілю; метод моделювання для розробки й обґрунтування моделі реалізації системи формування природничо-наукової компетенції у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю; емпіричні методи - педагогічне спостереження й анкетування для виявлення розуміння викладачами й майбутніми фахівцями інженерного профілю сутності природничо-наукової компетенції та її місця в структурі професійної компетенції; вивчення продуктів навчальної, наукової, самоосвітньої діяльності майбутніх фахівців інженерного профілю; педагогічний експеримент для визначення методологічних підходів, педагогічних принципів і умов, для перевірки ефективності функціонування системи формування природничо-наукової компетенції в майбутніх фахівців інженерного профілю; методи кількісної та якісної обробки експериментальних даних, які підтвердили ефективність запропонованої системи, достовірність результатів дослідно-експериментальної роботи.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено й теоретично обґрунтовано систему формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю у ВНЗ, яка включає цільову, змістову, технологічну й результативну складові та реалізується через модель; з'ясовано сутність поняття "природничо-наукова компетенція майбутнього фахівця інженерного профілю", потрактованого як динамічне інтегративне утворення, яке визначає здатність (знаннєво-операційний компонент) і готовність (мотиваційно-ціннісний компонент) особистості свідомо (рефлексивний компонент) застосовувати освітній потенціал, досвід і особистісні якості, набуті під час вивчення природничо-наукових дисциплін у вищій школі, для успішного оволодіння професійними компетенціями в певній галузі техніки і технологій; уточнено структуру (мотиваційно-ціннісний, знаннєво-операційний, рефлексивний компоненти), критерії, які співвідносяться з компонентами природничо-наукової компетенції, та рівні (фрагментарно-формальний, зацікавлено-репродуктивний, продуктивний, творчо-інтерпретаційний) сформованості природничо-наукової компетенції у майбутніх фахівців інженерного профілю; удосконалено процес професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю у ВНЗ через реалізацію міжпредметних зв'язків природничо-наукових та професійних дисциплін, використання технологій саморегульованого навчання і розвиваючих технологій професійної освіти, зокрема когнітивно-орієнтованих, діяльнісно-орієнтованих та особистісно-орієнтованих технологій; дістали подальшого розвитку науково-педагогічні положення щодо сукупності педагогічних умов забезпечення ефективності функціонування розробленої системи формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю в процесі навчання у ВНЗ.
Практичне значення результатів дослідження полягає у впровадженні в практику ВНЗ системи формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін, її методичного забезпечення й технологічних схем; методичних рекомендацій "Компетентнісний підхід до процесу підготовки фахівця: формування природничо-наукової компетенції у майбутнього інженера". Матеріали дослідження знайшли своє застосування при розробці навчальних програм та покладені в основу проектування навчально-методичних посібників із вивчення природничо-наукових дисциплін у ВНЗ.
Упровадження результатів дослідження. Основні положення, висновки й рекомендації, розроблені на основі узагальнення дослідницьких матеріалів, упроваджено в навчально-виховний процес Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 152/01-11 від 05.02.2010 р.), Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля (довідка № 2/1-171 від 05.02.2010 р.), Дніпродзержинського державного технологічного університету (довідка № 108-02/08 від 20.01.2010 р.), Приазовського державного технічного університету (довідка № 73/03-538 від 02.03.2010 р.), Черкаського державного технологічного університету (довідка № 161/01-07.04 від 09.02.2010 р.), Університету цивільного захисту України (довідка № 32/01 від 04.02.2010 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях: "Розвиток особистості в полікультурному освітньому просторі": IV Слов'янські педагогічні читання (Черкаси, 2005), "Природничі науки та їх застосування в діяльності служби цивільного захисту" (Черкаси, 2005, 2006, 2008, 2009), "Викладач і студент: суб'єкт-суб'єктні відносини" (Черкаси, 2008), "Вища школа: удосконалення якості підготовки фахівців" (Черкаси, 2009), "Викладач і студент: умови особистісного і професійного зростання" (Черкаси, 2009), "Сучасна освіта: наступність і неперервність освітньої системи "школа - ВНЗ" (Бєларусь, Гомель, 2009); всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу" (Черкаси, 2006), "Викладач і студент: проблеми ефективної співпраці" (Черкаси, 2006), "Викладач і студент: перспективи професійного зростання" (Черкаси, 2007), "Вища школа України в умовах глобалізації та інтеграції" (Черкаси, 2008); міжвузівських науково-практичних конференціях: "Природничі науки та їх застосування в діяльності пожежної охорони" (Черкаси, 2001), "Актуальні проблеми технічних та природничих наук у забезпеченні цивільного захисту" (Черкаси, 2009), а також на засіданнях кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького і кафедри природничо-наукових дисциплін Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля (2002 - 2010).
Публікації. Основні результати дисертації відображені в 37 наукових публікаціях автора, зокрема в 15 статтях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 6 статтях в інших наукових виданнях і 15 тезах у збірниках матеріалів конференцій, 1 методичних рекомендаціях.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (314 найменувань, з них 48 - іноземними мовами). Робота містить 30 таблиць, 30 рисунків, 13 додатків. Повний обсяг дисертації становить 309 сторінок. Основний зміст роботи охоплює 174 сторінок.
природнича наукова компетенція інженерний
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання роботи; висвітлено теоретичну основу, методи дослідження; конкретизовано наукову новизну, практичне значення здобутих результатів, подано відомості про їх апробацію та впровадження, описано структуру дисертації.
У першому розділі "Теоретичні засади компетентнісного підходу до професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін" проаналізовано науково-методичну літературу з проблеми компетентнісного підходу, проведено дослідження онтогенезу понять "компетентність" і "компетенція", розкрито їх класифікації, з'ясовано місце природничо-наукової компетенції у структурі професійних компетенцій майбутнього фахівця інженерного профілю, визначено її структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості.
Результати теоретичного аналізу нормативних освітніх документів, науково-педагогічних джерел свідчать про відсутність єдиного підходу вітчизняних і зарубіжних науковців до тлумачення сутності понять "компетентність" і "компетенція".
Науковий пошук уможливив визначення основних етапів становлення компетентнісного підходу, висвітлено онтогенезу понять "компетентність" і "компетенція". Треба зазначити, що більшість науковців дотримуються думки, згідно з якою компетенція відображає потенційний характер готовності фахівця до професійної діяльності й охоплює знання, уміння, навички, досвід, мотиви, здатності, Я-концепцію. У дослідженні поняття "компетентність майбутнього фахівця" розглядається як інтегральна якість особистості, що виявляється через здатність до діяльність й основується на знаннях, уміннях, навичках, цінностях і досвіді, яких набуває майбутній фахівець у процесі професійної підготовки у ВНЗ. "Компетенція майбутнього фахівця" визначається як сукупність його знань, умінь, навичок, способів діяльності, досвіду, цінностей, які формуються під час вивчення дисциплін, що входять до програми освітньо-професійної підготовки.
Аналіз поглядів учених Н. Бібік, Н. Кічук, А. Зимньої, О. Овчарук, О. Пометун, А. Субетто, А. Хуторського та інших на сутність понять "компетенція" та "компетентність" дав змогу дійти висновку, що компетенції формуються в процесі професійної освіти, а компетентність виявляється в процесі професійної діяльності й ґрунтується на сукупності компетенцій. Компетентнісно орієнтований підхід до організації процесу навчання у вищій школі спрямований на формування й розвиток ключових і професійних компетенцій фахівця.
Недостатнє наукове обґрунтування сутності компетенцій позначилося на невизначеності їх структури і класифікації. У науковій літературі та нормативних документах, які регламентують роботу ВНЗ, уживаються різні назви для позначення компетенцій, ототожнюються загальні й універсальні компетенції, а професійні компетенції мають такі найменування: профільні професійні, предметно орієнтовані професійні, професійні компетенції за видами діяльності, професійні спеціальні компетенції. У дослідженні дотримано переліку компетенцій, рекомендованого МОН України. Це загальнонаукові, соціально-особистісні, інструментальні й професійні (загально-професійні та спеціалізовано-професійні) компетенції.
Природничо-наукова компетенція майбутнього фахівця інженерного профілю формується в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін. Вона належить до загальнопрофесійних компетенцій, ураховує особливості професійної діяльності. На основі теоретичного аналізу визначено структурні компоненти природничо-наукової компетенції: мотиваційно-ціннісний, знаннєво-операційний, рефлексивний. Відповідно до визначених критеріїв та показників установлені такі рівні сформованості природничо-наукової компетенції: фрагментарно-формальний, зацікавлено-репродуктивний, продуктивний, творчо-інтерпретаційний. У дослідженні обґрунтовано динамічний характер процесу формування природничо-наукової компетенції.
У другому розділі "Специфіка формування природничо-наукової компетенції у майбутніх фахівців інженерного профілю" розкрито місце й роль природничо-наукових дисциплін у процесі професійного становлення майбутніх фахівців інженерного профілю, особливості моделювання процесу їх професійної підготовки, педагогічні умови формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю.
На основі аналізу освітньо-професійних програм підготовки фахівців інженерного профілю та виявлених відмінностей у кількості та обсязі природничо-наукових дисциплін, що вивчаються в процесі фахової підготовки у ВНЗ, виділено шість груп напрямів інженерної діяльності: інженерна діяльність зі знаковою інформацією (інженери-інформатики, математики); інженерна діяльність з розробки та переробки корисних копалин; інженерна діяльність у конкретній галузі техніки; інженерна діяльність з фізичним спрямуванням; інженерна діяльність з хімічним спрямуванням; інженерна діяльність специфічного спрямування (інженери пожежної безпеки).
У дослідженні показано значення фізики як однієї з провідних природничо-наукових дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю. Важливість фізики полягає в тому, що її вивчення забезпечує формування природничо-наукової компетенції як складової професійної компетенції фахівця. Формування природничо-наукової компетенції у майбутніх фахівців інженерного профілю при вивченні фізики здійснюється через моделювання викладачем ВНЗ технологій саморегульованого навчання і розвивальних технологій професійної освіти. Основними вимогами до педагогічних технологій формування природничо-наукової компетенції майбутнього фахівця виступають: сприяння формуванню позитивної мотивації до навчання; домінування практичної діяльності серед видів навчально-пізнавальної діяльності; можливість реалізації індивідуальних траєкторій навчання. При розробці педагогічної технології вивчення природничо-наукових дисциплін слід ураховувати: місце навчальної дисципліни у системі професійної підготовки, мету й результат навчання, кількість годин аудиторної й самостійної роботи, співвідношення теоретичного та практичного матеріалу, методичне забезпечення самостійної роботи, рівень мотивації студентів до навчальної дисципліни. Для формування природничо-наукової компетенції майбутнього фахівця інженерного профілю найбільш доцільні технології проблемного навчання, диференційованого навчання, тестового контролю, візуалізації змісту навчання, проектування, розвитку критичного мислення, інтерактивні, інформаційні.
Узагальнення результатів аналізу напрацювань дослідників, досвіду викладачів ВНЗ виявило певну ізольованість природничо-наукових і професійних дисциплін у процесі підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю, тому для якісної професійної підготовки цих фахівців необхідне оновлення змісту природничо-наукових дисциплін і методики їх викладання для посилення професійної спрямованості процесу підготовки у ВНЗ. Під формуванням професійної спрямованості розуміємо стимулювання позитивного ставлення студентів до майбутньої професії; створення уявлення про себе як представника інженерної професії, розвиток професійних поглядів та переконань; прагнення опанувати необхідні компетенції для успішного виконання професійних обов'язків та підвищення своєї кваліфікації після закінчення ВНЗ.
Провідним чинником формування природничо-наукової компетенції майбутнього фахівця інженерного профілю є їх мотивація до вивчення природничо-наукових дисциплін. Професіоналізація навчальної діяльності й моделювання змісту навчання з урахуванням професійної спрямованості забезпечується інтеграцією змісту природничо-наукових і професійних дисциплін, для реалізації якої було: проведено аналіз змісту природничо-наукових і професійних дисциплін; виділено навчальні елементи, які мають міжпредметні зв'язки; реалізовано відповідний зміст у навчальних завданнях (задачах, лабораторних роботах, дослідницьких завданнях, проектах тощо).
Системний підхід до аналізу навчального процесу у ВНЗ дав змогу виявити неефективні взаємозв'язки між його складовими. Це зумовило необхідність розробки методичного забезпечення процесу формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю (технологічні схеми навчальних модулів, критерії та рівні сформованості компонентів природничо-наукової компетенції, сукупність апробованих у процесі дослідження педагогічних технологій, технологічні схеми навчальних занять, систему задач з професійним спрямуванням, систему діагностики та контролю якості формування природничо-наукової компетенції).
Спираючись на аналіз навчальних планів (Україна, Росія і Велика Британія), наукові здобутки дослідників, з'ясовано особливості у навчанні природничо-науковим дисциплінам фахівців інженерного профілю, зокрема: жорстку прагматичну спрямованість професійної підготовки на результат; відповідність змісту природничо-наукових дисциплін напряму професійної підготовки фахівця інженерного профілю.
На основі аналізу педагогічних досліджень та результатів констатувального експерименту з'ясовано педагогічні умови ефективного функціонування системи формування природничо-наукової компетенції майбутнього фахівця інженерного профілю.
У третьому розділі "Дослідно-експериментальна перевірка ефективності системи формування природничо-наукової компетенції у майбутніх фахівців інженерного профілю" узагальнено результати педагогічного експерименту, запропоновано й обґрунтовано систему формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю у ВНЗ, розроблено методичне забезпечення й перевірено її ефективність.
Дослідження охоплювало декілька етапів науково-педагогічного пошуку: теоретико-аналітичний (1999 - 2005 рр.), діагностико-пошуковий (2006 - 2008 рр.), формувально-узагальнювальний (2008 - 2010 рр.). В експерименті взяли участь 795 студентів та 136 викладачів ВНЗ, у яких здійснюється підготовка майбутніх фахівців інженерного профілю. У процесі констатувального експерименту визначено рівень сформованості природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю, який виявився недостатнім.
Дослідно-експериментальна робота з формування природничо-наукової компетенції ґрунтувалася на методологічних підходах (гуманістичний, компетентнісний, діяльнісний, аксіологічний, акмеологічний, рефлексивний) та педагогічних принципах (системності; професійної спрямованості навчання; єдності мотиваційного, аксіологічного й рефлексивного забезпечення навчального процесу; єдності змістового та процесуального компонентів навчального процесу; відповідності процесу професійної підготовки закономірностям навчання у вищій школі).
Система формування природничо-наукової компетенції репрезентована цільовою, змістовою, технологічною й результативною складовими, взаємодія яких забезпечує її цілісність та ефективність функціонування (рис.1).
Рис. 1. Модель реалізації системи формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю
Реалізація системи формування природничо-наукової компетенції майбутнього фахівця інженерного профілю відбувалась з урахуванням сукупності педагогічних умов за наступними організаційними етапами: змістово-моделювальний, знаннєво-діяльнісний, діагностично-контролювальний, рефлексивно-ціннісний. Кінцевим результатом експериментальної роботи стало визначення рівня сформованості природничо-наукової компетенції за інтегративним значенням її компонентів.
Формування мотиваційно-ціннісного компонента природничо-наукової компетенції відбувалося за допомогою технології проблемного навчання (проблемні лекції, проблемні задачі, проблемні запитання), інформаційних технологій (віртуальний інструктаж до лабораторних робіт, віртуальне унаочнення дисципліни) та технології проектування (метод проектів).
Серед напрямів формування знаннєво-операційного компонента природничо-наукової компетенції виділено: використання когнітивних категорій при визначенні мети навчання; розвиток критичного мислення; моделювання системних зв'язків між фізичними поняттями, законами й закономірностями, які є основою вивчення професійно спрямованих дисциплін; організація вивчення природничо-наукових дисциплін на основі їх нелінійного структурування; використання структурно-логічних схем і логіко-математичних моделей у процесі навчання; візуалізація навчального матеріалу задля сприяння осмисленості знань при їх сприйманні; розробку й використання віртуальної наочності й віртуального інструктивного супроводу до лабораторних робіт; розробка прикладних і рівневих задач; створення системи діагностики й контролю формування природничо-наукової компетенції, яка охоплює розробку діагностичного інструментарію та систему заходів моніторингу.
Формування рефлексивного компонента мало наскрізний характер і здійснювалося завдяки рефлексивним вправам, інтерактивним технологіям ("Мозковий штурм", "Займи позицію", "Метод ПРЕС", "Круглий стіл", "Два - чотири - всі разом"), технологіям розвитку критичного мислення ("Асоціативний кущ", "Дошка запитань", "Діаграма Ейлера-Венна", "Знаємо - Хочемо знати - Дізналися"), технології тестового контролю.
Результати впровадження запропонованої системи формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю свідчать про її ефективність: сприяння підвищенню мотивації студентів до вивчення природничо-наукових дисциплін й усвідомленню ними значущості природничо-наукових знань для подальшого професійного навчання й становлення, осмисленості сутності фізичних понять і законів, засвоєнню способів діяльності, способів застосування фізичних знань у професійній діяльності. Це підтверджено результатами діагностичних зрізів (таблиця 1), які проводились на кожному етапі педагогічного експерименту для з'ясування рівнів сформованості кожного компонента природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю.
Таблиця 1
Результати педагогічного експерименту формування природничо-наукової компетенції у майбутніх фахівців інженерного профілю (у %)
|
Рівні сформованості природничо-наукової компетенції |
Етапи експерименту |
||||||||
|
констатувальний експеримент |
формувальний експеримент |
||||||||
|
ЕГ1 |
ЕГ2 |
КГ1 |
КГ2 |
ЕГ1 |
ЕГ2 |
КГ1 |
КГ2 |
||
|
фрагментарно-формальний |
22,6 |
19,2 |
18,8 |
15,4 |
16,1 |
11,5 |
15,6 |
15,4 |
|
|
зацікавлено-репродуктивний |
45,2 |
65,4 |
59,3 |
61,5 |
32,3 |
50 |
56,3 |
57,7 |
|
|
продуктивний |
25,7 |
15,4 |
18,8 |
19,2 |
38,7 |
30,8 |
25 |
23,1 |
|
|
творчо-інтерпретаційний |
6,5 |
- |
3,1 |
3,8 |
12,9 |
7,7 |
3,1 |
3,8 |
За результатами проведеного експерименту виявлено такі зміни сформованості природничо-наукової компетенції в студентів експериментальних груп (ЕГ1, ЕГ2): фрагментарно-формальний - відповідно 16,1 % і 11,5 % (у контрольних групах - 15,6 % і 15,4 %), зацікавлено-репродуктивний - 32,3 % і 50 % (у контрольних - 56,3 % та 57,7 %), продуктивний - 38,7 % і 30,8 % (у контрольних - 25 % і 23,1%), творчо-інтерпретаційний - 12,9 % і 7,7 % (у контрольних - 3,1 % і 3,8 %). Зміни рівня сформованості природничо-наукової компетенції у студентів контрольних груп (КГ1, КГ2) виявилися незначними. Достовірність отриманих даних перевірено методами математичної статистики (ч2 та критерій t-Стьюдента).
Висновки
У дисертації науково обґрунтовано, розроблено й експериментально апробовано систему формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю у процесі вивчення природничо-наукових дисциплін у ВНЗ. Результати дослідження дають підстави для таких висновків.
1. Проведений теоретичний аналіз філософських і психолого-педагогічних джерел з проблеми дослідження виявив здобутки і суперечності в наукових пошуках з проблеми компетентнісного підходу, дозволив з'ясувати етапи становлення теорії компетентності у світовій і вітчизняній науковій літературі, виокремити особливості розвитку компетентнісного підходу. У роботі розкрито різні підходи до сутності понять "компетентність" і "компетенція", встановлено зв'язки й співвідношення між ними, систематизовано класифікації та проаналізовано структури компетенції. Дослідження показало, що науковці визначають поняття "компетенція" через знання, навички, здібності та особистісні характеристики індивіда, а також через опис або компоненти його поведінки.
Порівняння англійського й американського напрямів компетентнісного підходу засвідчує, що англійська школа компетентісного підходу використовує поняття "компетентність" як провідне поняття, на відміну від американської, прибічники якої частіше застосовують поняття компетенції фахівця. Якщо в менеджменті компетенцію визначають через характеристики й опис професійної діяльності, то в галузі освіти її пов'язують з кваліфікацією, здатністю, готовністю, системою знань, умінь, навичок і відносин.
Для професійної діяльності та життєдіяльності у суспільстві фахівцю необхідні загальнонаукові, соціально-особистісні, інструментальні й професійні (які поділяють на загально-професійні та спеціалізовано-професійні) компетенції. При цьому природничо-наукова компетенція майбутнього фахівця інженерного профілю належить до загально-професійних компетенцій.
Природничо-наукова компетенція майбутнього фахівця інженерного профілю є динамічним інтегративним утворенням, яке визначає здатність і готовність особистості застосовувати освітній потенціал, досвід і особистісні якості, набуті під час вивчення природничо-наукових дисциплін у вищій школі, для успішного оволодіння професійними компетенціями в певній галузі техніки і технологій.
2. Структуру природничо-наукової компетенції майбутнього фахівця інженерного профілю можна окреслити як сукупність мотиваційно-ціннісного, знаннєво-операційного та рефлексивного компонентів. Сформованість мотиваційно-ціннісного компонента визначає ефективність формування інших складових природничо-наукової компетенції. Основними показниками сформованості мотиваційно-ціннісного компонента виступають: потреба майбутніх фахівців інженерного профілю у засвоєнні професійних знань і вмінь; усвідомлення своїх професійних інтересів і здібностей; мотивація до успішної навчально-професійної діяльності; готовність до саморозвитку; ступінь усвідомлення значущості природничо-наукових знань.
У знаннєво-операційному компоненті виділено дві підструктури: знаннєву й операційну. Показниками сформованості знаннєвої підструктури є: повнота знань з природничо-наукових дисциплін; усвідомлення цих знань; їх міцність і ґрунтовність, рівень засвоєння; розуміння міжпредметних зв'язків дисциплін природничо-наукового і професійного циклів підготовки. Показниками сформованості операційної підструктури виступають: повнота уявлень щодо практичного застосування знань з природничо-наукових дисциплін у процесі реалізації професійних функцій; правильність виконання предметних дій, що становлять базову структуру професійної діяльності; рівень предметних дій з природничо-наукових дисциплін; ступінь усвідомлення виконання практичних дій (оволодіння внутрішнім планом дії); ступінь автоматизації в засвоєнні основних операцій і прийомів роботи з апаратурою та обладнанням, пов'язаних із професійною діяльністю.
Особливістю застосування рефлексії у процесі дослідження є її наскрізний характер. Основними показниками сформованості рефлексивного компонента природничо-наукової компетенції визначено: прагнення до самовдосконалення (самоаналізу, самооцінки, самоосвіти, самореалізації); ставлення до професійного навчання і професійної кар'єри; адекватна оцінка себе як суб'єкта навчально-професійної діяльності; наполегливість у професійній підготовці, навчальна активність і самостійність.
Результативність роботи з формування природничо-наукової компетенції майбутнього фахівця інженерного профілю встановлювалася за фрагментарно-формальним, зацікавлено-репродуктивним, продуктивним і творчо-інтерпретаційним рівнями.
3. Проведене дослідження уможливило виокремлення педагогічних умов формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю, а саме: аксіологічне забезпечення вивчення природничо-наукових дисциплін майбутніми фахівцями інженерного профілю через посилення уваги до мотиваційних чинників навчання, усвідомлення ролі та специфіки природничо-наукових дисциплін у процесі професійної підготовки; професіоналізація навчальної діяльності майбутніх фахівців інженерного профілю, що досягається інтеграцією змісту природничо-наукових й професійних дисциплін, для формування мотиваційно-ціннісного і рефлексивного компонентів природничо-наукової компетенції; моделювання змісту вивчення природничо-наукових дисциплін у контексті майбутньої професійної діяльності на основі реалізації міжпредметних зв'язків природничо-наукових і професійних дисциплін для формування змістово-операційного компонента природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю; змістово-цільове спрямування педагогічних технологій на формування позитивної мотивації навчання майбутніх фахівців інженерного профілю; вироблення навичок рефлексивного аналізу проблем, процесу та результатів вивчення природничо-наукових дисциплін як етапу професійного становлення майбутнього фахівця інженерного профілю; діагностування рівня сформованості природничо-наукової компетенції і корекція процесу професійної підготовки майбутнього фахівця інженерного профілю.
4. У системі формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю, яка охоплює цільову, змістову, технологічну й результативну складові, визначено мету, зміст (система фізичних знань, система вмінь і навичок з фізики, система цінностей, ставлень і оцінок), сукупність технологій (інтерактивні технології, метод проектів, технології проблемного навчання, інформаційні технології, диференційованого навчання, технології розвитку критичного мислення, технології тестового контролю), організаційні етапи (змістово-моделювальний, знаннєво-діяльнісний, діагностично-контролювальний і рефлексивно-ціннісний), компоненти (мотиваційно-ціннісний, знаннєво-операційний, рефлексивний) та рівні (фрагментарно-формальний, зацікавлено-репродуктивний, продуктивний і творчо-інтерпретаціний) сформованості природничо-наукової компетенції майбутнього фахівця інженерного профілю.
Модель реалізації системи формування природничо-наукової компетенції ґрунтується на методологічних підходах, педагогічних принципах та ефективно функціонує у визначених педагогічних умовах.
Порівняльний аналіз результатів констатувального й формувального етапів експерименту засвідчив ефективність дослідно-експериментальної роботи з проблеми наукового пошуку за розробленою системою, яка оцінювалася за визначеними показниками критеріїв сформованості мотиваційно-ціннісної, знаннєво-операційної та рефлексивної компонент природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю.
5. Методичні рекомендації "Компетентнісний підхід до процесу підготовки фахівця: формування природничо-наукової компетенції у майбутнього інженера" розроблені відповідно до моделі реалізації системи формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю. У пропозиціях для викладачів ВНЗ і майбутніх фахівців інженерного профілю узагальнено матеріали проведеного дослідження, наведено класифікацію компетенцій у сучасній педагогічній теорії, конкретизовано форми й методи діяльності учасників навчально-вихованого процесу ВНЗ щодо формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю й удосконалення процесу їх підготовки до професійної діяльності. Комплексне застосування методичних рекомендацій спрямоване на підвищення ефективності процесу професійної підготовки конкурентноспроможних фахівців інженерного профілю.
Вірогідність результатів дослідження забезпечено теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, відповідністю методів дослідження меті й завданням, логіко-системним аналізом джерельної бази; кількісним і якісним аналізом одержаних даних, позитивними висновками експертів щодо ефективності впровадженої в практику вищої школи системи формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю, відтворюваністю результатів і репрезентативністю експериментальних даних, отриманих за допомогою методів математичної статистики.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування природничо-наукової компетенції майбутніх фахівців інженерного профілю і переконує в необхідності її подальшої розробки, зокрема: вивчення залежності змісту природничо-наукової компетенції від напряму професійної підготовки фахівця інженерного профілю й дослідження процесу формування загальнонаукових компетенцій.
Список опублікованих праць з теми дисертації
Статті у наукових фахових виданнях
1. Касярум С.О. Гносеологія розвитку концепцій педагогічних технологій / С.О. Касярум // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси: ЧДУ, 1999. - Вип.10. - С.44-46.
2. Касярум С.О. Моделювання педагогічних технологій на основі системного підходу / С.О. Касярум // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси: ЧДУ, 2000. - Вип.17. - С.40-43.
3. Касярум С.О. Системний підхід до моделювання педагогічних технологій у вищій школі / С.О. Касярум // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси: ЧДУ, 2000. - Вип.18. - С.32-35.
4. Касярум С.О. Моделювання педагогічних технологій у вищій школі / С.О. Касярум // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси: ЧДУ, 2001. - Вип.26. - С.54-58.
5. Касярум С.О. Використання сучасних оптимізаційних методів дидактики при моделюванні педагогічних технологій у вищій школі / С.О. Касярум // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси: ЧДУ, 2002. - Вип.34. - С.98-100.
6. Касярум С.О. Формування позитивної мотивації курсантів як необхідний компонент запровадження педагогічних технологій / С.О. Касярум // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси: ЧДУ, 2002. - Вип.35. - С.33-40.
7. Касярум С.О. Наукові засади моделювання педагогічних технологій у системі вивчення фундаментальних дисциплін / С.О. Касярум // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси: ЧДУ 2002. - Вип.43. - С.136-141.
8. Касярум С.О. Деякі результати дослідження проблеми розробки моделі педагогічної технології при викладанні фундаментальних дисциплін у вищій школі / С.О. Касярум // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси: ЧНУ, 2006. - Вип.81. - С.87-92.
9. Касярум С.О. Моделювання як метод та його застосування при викладанні фундаментальних наук у вищій технічній школі / С.О. Касярум // Вісник Черкаського університету: Серія: Педагогічні науки. - Вип.88. - Черкаси: ЧНУ, 2006. - С.141-145.
10. Касярум С.О. Моделювання в педагогічній теорії та у навчальному процесі в закладах вищої освіти / С.О. Касярум // Вісник Черкаського університету: Серія: Педагогічні науки. - Черкаси: ЧНУ, 2007. - Вип.112. - С.110-117.
11. Касярум С.О. Деякі результати моделювання змісту навчального матеріалу на основі використання граф-схем / С.О. Касярум // Вісник Черкаського університету: Серія: Педагогічні науки. - Черкаси: ЧНУ, 2008. - Вип.125. - С.151-155.
12. Касярум С.О. Різноманітність аспектів використання моделей та моделювання у діяльності викладача вищої технічної школи / С.О. Касярум // Вісник Черкаського університету: Серія: Педагогічні науки. - Черкаси: ЧНУ, 2008. - Вип.136. - С.181-184.
13. Касярум С.О. Математичні моделі процесу навчання у вищій школі / С.О. Касярум // Вісник Черкаського університету: Серія Педагогічні науки. - Черкаси: ЧНУ, 2009. - Вип.147 - С.146-150.
14. Касярум С.О. Інтеграція фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін у підготовці майбутніх інженерів у вищій технічній школі / С.О. Касярум // Вісник Черкаського університету: Серія: Педагогічні науки. - Черкаси: ЧНУ, 2009. - Вип.164. - С.153-156.
15. Касярум С.О. Базові знання з природничо-наукових дисциплін як основа для професійної підготовки майбутніх фахівців інженерного профілю у вищій технічній школі / С.О. Касярум // Вісник Черкаського університету: Серія: Педагогічні науки. - Черкаси: ЧНУ, 2009. - Вип.165. - С.141-144.
Методичні рекомендації
16. Касярум С.О. Компетентнісний підхід до процесу підготовки фахівця: формування природничо-наукової компетенції у майбутнього інженера: методичні рекомендації для викладачів вищих навчальних закладів, аспірантів, слухачів магістратури / С.О. Касярум. - Черкаси: ЧНУ, 2010. - 99 с.
Матеріали і тези конференцій
17. Касярум С.О. Дослідження мотивації навчання курсантів як необхідний компонент технологій навчання у вищій школі / С.О. Касярум // Природничі науки та їх застосування в діяльності пожежної охорони: матеріали міжвузівської наук.-практ. конф., Черкаси, 18 травня 2001 р. - Черкаси: ЧІПБ, 2001. - С.18-19.
18. Касярум С.О. Особливості впровадження тестового методу у навчальний процес вищого навчального закладу / С.О. Касярум // Розвиток особистості в полікультурному освітньому просторі: матеріали Міжнародного конгресу - IV Слов'янські педагогічні читання, Черкаси, 30 червня - 1 липня 2005 р. - Черкаси: ЧНУ, 2005. - С.263-264.
19. Касярум С.О. Система тестового контролю як складова педагогічної технології / С.О. Касярум // Природничі науки та їх застосування в діяльності служби цивільного захисту: матер. наук.-практ. міжвуз. конф., Черкаси, 28 квітня 2005 р. - Черкаси: ЧІПБ - 2005. - С.37.
20. Касярум С.О. Дослідження мотиваційного чинника як елемент моделювання педагогічних технологій / С.О. Касярум // Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу: зб. матер. всеукр. наук.-практ. конф., Черкаси, 16 - 17 лютого 2006 р. - Черкаси: ЧНУ, 2006. - С.38-40.
21. Касярум С.О. Технологія розробки тестових завдань / С.О. Касярум // Природничі науки та їх застосування в діяльності служби цивільного захисту: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Черкаси: ЧІПБ, 2006. - С.187-188.
22. Касярум С.О. Застосування моделювання як методу при викладанні фундаментальних наук у вищій технічній школі / С.О. Касярум // Викладач і студент: проблеми ефективної співпраці: зб. матер. всеукр. наук. - практ. конф., Черкаси, 5 - 6 жовтня 2006 р. - Черкаси: ЧНУ, 2006. - С.22-23.
23. Касярум С.О. Щодо використання моделювання в педагогічній теорії та навчальному процесі закладів вищої освіти / С.О. Касярум // Викладач і студент: перспективи професійного зростання: зб. матер. всеукр. наук. - практ. конф., Черкаси, 25 - 26 жовтня 2007 р. - Черкаси: ЧНУ, 2007. - С.59-61.
24. Касярум С.О. Використання граф-схем при моделюванні змісту навчального матеріалу / С.О. Касярум // Вища школа України в умовах глобалізації та інтеграції: зб. матер. всеукр. наук.-практ. конф., Черкаси, 27 - 28 березня 2008 р. - Черкаси: ЧНУ, 2008. - С.95.
25. Касярум С.О. Питання моделювання навчального процесу у вищій технічній школі / С.О. Касярум // Природничі науки та їх застосування в діяльності служби цивільного захисту: зб. міжнар. наук.-практ. конф., Черкаси, 10 жовтня 2008 р. - Черкаси: АПБ, 2008 р. - C.184-186.
26. Касярум С.О. Використання моделей та моделювання у професійній діяльності викладача вищої школи / С.О. Касярум // Викладач і студент: суб'єкт-суб'єктні відносини: зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф., Черкаси, 27 - 28 листопада 2008 р. - Черкаси: ЧНУ, 2008. - С.60-62.
27. Касярум С.О. Різноманітність підходів до побудови математичних моделей процесів навчання / С.О. Касярум // Вища школа: удосконалення якості підготовки фахівців: зб. матер. міжнар. наук.-практ. конф., Черкаси, 16 - 17 квітня 2009 р. - Черкаси: ЧНУ, 2009. - С.50-52.
28. Касярум С.О. Моделирование учебного процесса в вузе / С.О. Касярум // Современное образование: преемственность и непрерывность образовательной системы "школа-вуз": материалы VII междунар. научно-метод. конф., Гомель, 21 мая 2009 г.: в 2 ч. - Гомель: ГГУ им.Ф. Скорины, 2009. - Ч2. - С.42-44.
...Подобные документы
Етапи формування інформаційно-технологічної компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки. Вплив посібників, створених для навчання майбутніх фахівців, на процес формування їх ІТ-компетентності.
статья [329,5 K], добавлен 13.11.2017Поняття "творчі здібності" майбутніх лікарів і провізорів. Характеристика завдань з природничо-наукової підготовки, їх роль у процесі формування інформаційно-технологічної компетентності студентів. Методика оцінювання рівнів творчих здібностей фахівців.
статья [140,6 K], добавлен 31.08.2017Впровадження інтегрованого навчання в системі природничо-математичних дисциплін у вищих навчальних закладах України; огляд закордонного досвіду. Побудова міждисциплінарних зв’язків між застосуванням інформатики з природничо-математичними предметами.
статья [19,0 K], добавлен 14.08.2017Аналіз проблеми формування креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів культурно-мистецького профілю. Вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців, яка базується на широкому спектрі креативних технологій викладання.
статья [26,5 K], добавлен 18.12.2017Системна модель і структура готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності. Методи мотивації до безперервної освіти з туризмознавства, показники критеріїв ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства.
статья [20,9 K], добавлен 06.09.2017Розробка, теоретичне обґрунтування й експериментальна апробація лінгводидактичної моделі та експериментальної методики формування дискурсивної компетенції у сфері писемної комунікації студентів філологічних факультетів, педагогічні умови її реалізації.
автореферат [36,6 K], добавлен 11.04.2009Визначення сутності та структури професійної компетентності майбутніх зубних гігієністів. Основні критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності даних фахівців у галузі стоматології. Ознаки сформованості змістовного компоненту.
статья [19,6 K], добавлен 13.11.2017Толерантність у майбутніх соціальних педагогів як важлива соціально-педагогічна проблема. Структура, критерії та рівні сформованості толерантності у майбутніх соціальних педагогів, педагогічні умови її формування. Розробка методичних рекомендацій.
дипломная работа [953,5 K], добавлен 19.11.2012Розкриття вмісту лексичної компетенції і характеристика процесу вчення лексичної компетенції на листі. Комплексне дослідження видів ігор і методів, використовуваних для формування франкомовної лексичної компетенції на листі у учнів четвертого класу.
курсовая работа [751,8 K], добавлен 09.08.2011Актуальність і необхідність формування управлінської культури у студентів - майбутніх викладачів економіки в процесі психолого-педагогічної підготовки в економічному університеті. Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та спорту у вищих навчальних закладах України. Розгляд напрямів впровадження нових інноваційних педагогічних технологій у процес професійної підготовки студентів.
статья [22,4 K], добавлен 15.01.2018Аналіз волонтерської діяльності в Україні та за кордоном. Забезпечення вищого рівня компетентності суб’єкта нефілологічного профілю. Застосування студентами соціокультурних знань і навичок мовленнєвої та невербальної поведінки. Участь у групових роботах.
статья [21,3 K], добавлен 27.08.2017Аналіз досвіду проектування, моделювання й оцінювання освітніх систем в наукових дослідженнях. Визначення структуроутворювальних методичних підходів в процесі формування професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій.
статья [43,7 K], добавлен 24.11.2017Дослідження сучасних принципів побудови освіти у вищих навчальних закладах Індії. Огляд особливостей економічної, технічної та гуманітарної освіти. Аналіз навчання іноземних студентів, грантів на освіту, які видають ученим і представникам наукової еліти.
реферат [27,9 K], добавлен 17.01.2012Особливості навчання лексичного матеріалу на уроках іноземної мови. Зміст лексичної компетенції та комплекс вправ для її формування. Лексична складова соціолінгвістичної компетенції. Типи наочності для контролю лексичних знань на уроках англійської мови.
курсовая работа [142,3 K], добавлен 10.11.2010Сутність та структура соціокультурної компетенції, її формування в учнів середніх класів. Характеристика сучасного уроку іноземної мови. Розробка нетрадиційних занять з англійської мови. Аналіз результатів експериментальної роботи в приватній гімназії.
дипломная работа [683,3 K], добавлен 18.08.2011Інформаціоналізм як новий спосіб розвитку людської цивілізації. Сучасні умови існування освітнього середовища - один з основних факторів, що обумовлюють необхідність розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з обліку і оподаткування.
статья [11,8 K], добавлен 31.08.2017Аналіз проблеми формування пріоритетних гуманістичних цінностей у майбутніх вихователів до дітей з особливими потребами. Формування цінностей і толерантності у майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у процесі дослідницької діяльності.
статья [264,5 K], добавлен 05.10.2017Характеристика та сутність риторики, її значення в професійній діяльності вчителя. Аналіз компетенції дизайнера: структура, ключові компетенції. Основні особливості встановлення взаємозв’язків компетенції дизайнера та вчителя образотворчого мистецтва.
курсовая работа [33,9 K], добавлен 13.01.2012Функції та види рольових ігор, доцільність їх використання у навчально-виховному процесі та вимоги до проведення. Вимірювання показників сформованості в молодших школярів англомовної соціокультурної компетенції, її розвиток за допомогою рольових ігор.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 06.02.2014
