Формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищого професійного училища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СФЕРИ ПОСЛУГ У ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО УЧИЛИЩА

13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Котляревська Наталія Володимирівна

Київ - 2010

Анотація

Котляревська Н.В. Формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищого професійного училища. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти». - Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, Київ, 2010.

Дисертація є теоретично-експериментальним дослідженням проблеми формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищого професійного училища. Здійснено педагогічний аналіз змісту поняття «художньо-творчі уміння». Виявлено особливості організації позанавчальної діяльності у вищому професійному училищі як чинника формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг.

Теоретичний аналіз проблеми дослідження став основою для проведення констатувального експерименту, метою якого була педагогічна діагностика стану позанавчальної діяльності у вищих професійних училищах сфери послуг і виявлення рівня сформованості художньо-творчих умінь в учнів у цих навчальних закладах. Викладено мету, завдання й етапи проведення констатувального експерименту, обґрунтовано критерії, показники й рівні сформованості в учнів художньо-творчих умінь, здійснена їхня педагогічна діагностика.

Розроблено й теоретично обґрунтовано педагогічну модель системи формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищого професійного училища, що становить собою структурну єдність компонентів й адекватно відображає зміст та особливості функціонування системи формування означених умінь в учнів вищих професійних училищ сфери послуг і сприяє усвідомленню суб'єктами позанавчальної діяльності сутності й значення цього процесу. Компонентами моделі є: суб'єктний; цільовий; змістовий; організаційно-операційний; результативний. Вони тісно пов'язані між собою структурними й функціональними зв'язками, створюють складну ієрархічну систему внутрішньої взаємодії й характеризуються розгалуженою мережею зовнішніх і внутрішніх зв'язків із системами найбільш високого порядку, зокрема, із системою позанавчальної діяльності, навчально-виховним і навчально-виробничим процесами, процесом професійної підготовки майбутніх фахівців сфери послуг у вищих професійних навчальних закладах.

Ефективність моделі перевірено у ході формувального експерименту, що охоплював теоретичний, практичний та узагальнюючий етапи. Основні результати дослідження впроваджено у вищі професійні училища України.

Ключові слова: уміння, творчі уміння, художні уміння, художньо-творчі уміння, вище професійне училище, сфера послуг, позанавчальна діяльність, система формування вмінь, модель, школа моди.

Аннотация

Котляревская Н.В. Формирование художественно-творческих умений будущих специалистов сферы услуг во внеучебной деятельности высшего профессионального училища. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогического образования и образования взрослых Национальной Академии педагогических наук Украины, Киев, 2010.

Диссертация представляет собой теоретико-экспериментальное исследование проблемы формирования художественно-творческих умений будущих специалистов сферы услуг во внеучебной деятельности высшего профессионального училища. Осуществлен педагогический анализ содержания понятия «художественно-творческие умения». Выявлены особенности организации внеучебной деятельности высшего профессионального училища как фактора формирования художественно-творческих умений будущих специалистов сферы услуг.

Теоретический анализ проблемы исследования стал основанием для проведения констатирующего эксперимента, целью которого была педагогическая диагностика состояния внеучебной деятельности в высших профессиональных училищах сферы услуг и выявление уровня сформированности художественно-творческих умений у учащихся этих учебных заведений. Изложены цели, задачи и этапы проведения констатирующего эксперимента, обоснованы критерии, показатели и уровни сформированности у учащихся художественно-творческих умений, осуществлена их педагогическая диагностика.

Разработана и теоретически обоснована педагогическая модель системы формирования художественно-творческих умений будущих специалистов сферы услуг во внеучебной деятельности в высшем профессиональном училище, которая представляет собой структурное единство компонентов, адекватно отображает содержание и особенности функционирования этих умений у учащихся высших профессиональных училищ сферы услуг и содействует осознанию субъектами внеучебной деятельности сущности и значения этого процесса. Компонентами модели являются: субъектный, целевой, содержательный, организационно-операциональный, результативный. Они тесно связаны между собой структурными и функциональными связями, создают сложную иерархичную систему внутреннего взаимодействия и характеризуются разветвлённой сетью внешних и внутренних связей с системами более высокого порядка, в частности, с системой внеучебной деятельности, учебно-воспитательным и учебно-производственным процессами, процессом профессиональной подготовки будущих специалистов сферы услуг в высших профессиональных учебных заведениях.

Эффективность педагогической модели Школы моды проверена в ходе формирующего эксперимента, этапами которого были: теоретический, практический и обобщающий. Основные результаты исследования внедрены в процесс внеучебной деятельности высших профессиональных училищ Украины.

Ключевые слова: умения, творческие умения, художественные умения, художественно-творческие умения, высшее профессиональное училище, сфера услуг, внеучебная деятельность, система формирования умений, модель, школа моды.

Summary

Kotlarevskaya N.V. Formation of artistically-creative skills of future specialists of community services in the extracurricular activity of higher professional schools. - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of pedagogical sciences on a specialty 13.00.04 - Theory and methods of professional education. - Institute of pedagogical education and education adult National Academy of Pedagogical science of Ukraine, Kyiv, 2010.

The thesis is a theoretical and experimental research of artistically-creative skills of future specialists of community services in the extracurricular activities of higher professional schools. The theoretical analysis of essence of concept "artistically-creative skills" is carried out. The features of organization of extracurricular activity of higher professional school are educed as a factor of forming of artistically-creative skills of future specialists of community services.

A theoretical analysis of problems of research became the basis for ascertaining experiment which purpose was pedagogical diagnostics of extracurricular activities of higher professional schools and identification of the level of formation of artistically-creative skills of the students attending these schools. It is stated the goals, objectives and milestones for ascertaining experiment, we based the criteria, indicators and levels of formation of students' artistically-creative skills, it is carried out their pedagogical diagnostics.

It is developed and theoretically grounded pedagogical model of the formation of artistically-creative skills of future specialists of community services in the extracurricular activities of higher professional schools, which is a structural unity of the components, adequately reflects the content and features of the functioning of these skills of students of higher professional schools and promotes awareness of extra-curricular subjects of the essence and value of this process. Model components are: the subjective, target, content, organizational, operational and effective. They are closely linked structural and functional relationship, creating a complex hierarchical system of internal communication and are characterized by an extensive network of internal and external relationships with higher-order system, in particular, with the system of extra-curricular activities, teaching and educational and training-production process, the training process of future specialists of community services in the extracurricular activities of higher professional schools.

The effectiveness of the pedagogical model of the School of Fashion tested during the formative experiment, which stages were: theoretical, practical and synthesis. Key findings are introduced in the process of extracurricular activities of higher professional schools in Ukraine.ПрослушатьНа латинице

Keywords: skills, creative skills, artistic skills, artistically-creative skills, higher professional school, service, model, extracurricular activity, system, School of Fashion.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. В умовах становлення ринкових відносин в Україні значно зростають вимоги до змісту і якості професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих професійних училищах. Вона спрямовується не просто на озброєння учнів системою визначених кваліфікаційною характеристикою знань, умінь і навичок, а на формування в них професійних компетенцій, загальної культури, творчого підходу до майбутньої професійної діяльності, прагнення здійснювати її на естетичних засадах. У Законах України «Про освіту» (1991), «Про професійно-технічну освіту» (1998), Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття») (1994), Національній доктрині розвитку освіти (2001), Концепції розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні (2004), Концепції професійно-художньої освіти (2000) наголошується на необхідності творчого розвитку майбутніх фахівців. У Класифікаторі професій (2006), Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (2005) викладено вимоги щодо кваліфікації випускників вищих професійних училищ, згідно з якими кожний учень (слухач) після завершення навчання у вищому професійному училищі повинен уміти самостійно виконувати всі види робіт, передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою, технологічними умовами і нормами, встановленими у відповідній галузі.

Водночас, для фахівців сфери послуг, окрім досконалого володіння визначеними у кваліфікаційній характеристиці професійними уміннями й технологічними операціями, принципово важливою є здатність творчо підходити до виконання своїх професійних обов'язків, забезпечуючи не лише добротність, а й високу художню якість виготовленої продукції.

Взаємодія художнього і творчого компонентів у змісті та результатах праці набуває особливого значення у таких професіях сфери послуг як «вишивальниця», «мереживниця», «кравець», «квіткарка», «закрійник», «перукар-модельєр» (ДСПТО 7433.2.D18028-2006, 7435.2.D18024-2006, 5141.2.000000-2008). Оскільки фахівцям цих професій доводиться працювати в усе більш жорстких умовах конкуренції з іноземними виробниками, то для того, щоб втриматися на ринку товарів і послуг, їхня продукція має бути вищої якості, оригінальною та художньо привабливою. Для виготовлення товарів і надання послуг такого рівня вони мають володіти розвиненими художньо-творчими вміннями. Ці уміння займають особливе місце серед загальнопрофесійних умінь майбутніх фахівців сфери послуг, оскільки вони є складними й інтегрують у собі прості професійні, художні та творчі уміння, синтез яких забезпечує здатність фахівців творити художній образ виконуваної ними моделі, відповідно до естетичного ідеалу.

У зв'язку з цим важливим завданням вищих професійних училищ є формування у майбутніх фахівців сфери послуг означених умінь. Втім, процес професійної підготовки учнів у цих навчальних закладах здебільшого обмежується виробленням у них навичок виконання технологічних операцій різного рівня складності, а формуванню професійно зорієнтованих художньо-творчих умінь не надається достатньої уваги.

Це зумовлено тим, що дидактичний процес у вищих професійних училищах сфери послуг не повною мірою реалізує закладені в ньому можливості щодо формування художньо-творчих умінь учнів. Тому основна роль у цьому процесі має відводитися позанавчальній діяльності. Як свідчить аналіз сучасної освітньої практики, їй не приділяється належної уваги у педагогічному процесі вищих професійних училищ, оскільки недооцінюється її значення. У зв'язку з цим виникає необхідність оновлення системи організації позанавчальної діяльності у вищих професійних училищах сфери послуг з метою реалізації її можливостей щодо формування в майбутніх фахівців художньо-творчих умінь.

Досліджуючи цю проблему, ми здійснили аналіз наукових праць, присвячених різним аспектам професійної підготовки майбутніх фахівців у системі професійної освіти. Зокрема, проблеми проектування змісту професійної освіти у вищих професійних училищах знайшли відображення у працях С.Я. Батишева, В.С.Безрукової, А.П. Біляєвої, Г.П. Васяновича, Р.С. Гуревича, В.С. Ледньова, М.І. Махмутова, Н.Г. Ничкало, В.О. Радкевич, М.Н. Скаткіна, В.В. Шапкіна, а також у дисертаційних дослідженнях І.Б. Васильєва, О.Е. Коваленко, М.П. Копельчака, А.В. Литвина, М.І. Михнюк, Л.М. Сергєєвої, Л.Я. Старовойт та ін.

Проблемі вдосконалення системи підготовки кваліфікованих робітників, у тому числі сфери послуг, присвячені праці І.В. Андрощук, Л.М. Гасюк, І.А. Гриценок, Л.І Денисенко, К.Р. Лазур, С.В. Нечіпор, М.І. Пальчук, О.Ю. Пінаєвої, Л.А. Руденко, Л.В. Сідорової, Л.З. Тархан, В.В. Усова та ін.

Дослідження різноманітних проблем організації позанавчальної діяльності учнівської молоді здійснено у роботах В.П. Авраменко, О.С. Газмана, В.П. Жука, Л.В. Заремби, Л.В. Клименко, О.І. Киричук, Л.В. Онучак, В.С. Петровича, Л.Є. Сидорової, Л.І. Хімчук та ін.

Розгляд позанавчальної діяльності у контексті проблеми вільного часу й організації дозвілля молоді здійснено у працях В.В. Артемова, Б.А. Бриліна, В.А. Воловика, Г.І. Мінца, В.Н. Орлова, В.М. Пічі, Н.М. Флегонтової, Н.М. Цимбалюк.

З метою дослідження значення позанавчальної діяльності як чинника формування художньо-творчих умінь учнівської молоді було проаналізовано наукові праці з проблеми розвитку загальних і професійних умінь (О.А. Абдулліна, Ю.К. Бабанський, Є.І. Бойко, С.І. Кисельгоф, В.А. Крутецький, Є.А. Мілерян, О.П. Рудницька), художніх умінь (Л.В. Бичкова, З.В. Гіптерс, Н.М. Голота, В.І. Ковальчук, Ю.А. Мохірєва, Г.І. Сотська) та художньо-творчих умінь (О.Д. Сидоренко, І.В. Шинтяпіна).

Проблемам формування творчих і художніх умінь присвячено дисертаційні дослідження Н.М. Голоти - «Формування художніх і конструктивних умінь у майбутніх вихователів дошкільних закладів» (2000); О.М. Кириченко - «Методика формування творчих умінь в майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю» (2003); О.В. Плотницької - «Формування художньо-аналітичних умінь майбутніх учителів музики» (2005); О.В. Саган - «Формування художньо-графічних умінь і навичок майбутніх учителів початкових класів» (2000); О.Д. Сидоренка - «Розвиток художньо-творчих умінь і навичок майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки» (2006); І.В. Шинтяпіної - «Формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки» (2005).

Незважаючи на значну увагу вчених до різних аспектів проблеми формування умінь майбутніх фахівців, аналіз їхніх наукових праць засвідчив, що, перебуваючи постійно в полі зору науковців, ця проблема не розглядалася в аспекті вироблення художньо-творчих умінь у спеціалістів сфери послуг, оскільки основна увага приділялася вивченню процесу розвитку означених умінь переважно в майбутніх учителів трудового навчання й учителів музики.

Необхідність розв'язання означеної проблеми зумовлюється виявленими нами суперечностями, що гальмують цей процес:

- між вимогами ринку праці до рівня і якості професійної підготовки фахівців сфери послуг та неспроможністю професійно-технічних навчальних закладів задовольнити ці вимоги;

- між необхідністю посилення творчої спрямованості професійної підготовки майбутніх фахівців сфери послуг і переважно репродуктивним підходом до її здійснення;

- між зростанням питомої ваги художньо-творчої складової у змісті професійної діяльності фахівців сфери послуг і нерозробленістю напрямів художньо-творчої діяльності учнів вищих професійних училищ сфери послуг у змісті їхньої професійної підготовки, недостатньою увагою до формування в них художньо-творчих умінь.

Подолання цих суперечностей можливе, на нашу думку, за умови розробки педагогічної системи формування художньо-творчих умінь учнів у позанавчальній діяльності вищого професійного училища.

Актуальність означеної проблеми, її недостатня розробленість у педагогічній теорії та потреби освітньої практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищого професійного училища».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України з теми «Творчий розвиток особистості засобами мистецтва в системі професійної освіти» (РК№ 0104U010513).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (з 2007 року - Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України) 26 жовтня 2006 року (протокол № 10) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 23 січня 2007 року (протокол №1).

Об'єкт дослідження: позанавчальна діяльність учнів вищих професійних училищ.

Предмет дослідження: система формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищих професійних училищ.

Мета дослідження: розробити та експериментально перевірити систему формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищих професійних училищ.

Концептуальна ідея дослідження. Зростання конкуренції на ринку товарів і послуг спричиняє динамічні зміни на підприємствах сфери послуг і актуалізує необхідність розвитку у фахівців цієї галузі художньо-творчих умінь. Їх сутність полягає у здатності фахівців створювати новий якісний, оригінальний і художньо привабливий продукт на основі творчого застосування професійно-теоретичних знань, практичних умінь й художніх професійних прийомів.

Ефективність формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у вищих професійних училищах залежить від усвідомлення педагогами й учнями цих навчальних закладів художньо-творчого характеру професійної діяльності фахівців галузі, яку вони обрали, а також оновлення змісту та форм організації позанавчальної діяльності на засадах креативного й системного підходів, що дає змогу об'єднати ці складові у цілісну систему формування художньо-творчих умінь у майбутніх фахівців сфери послуг. Такою є Школа моди, яка є підсистемою системи більш високого порядку - позанавчальної діяльності вищого професійного училища.

Діяльність Школи моди спрямована на пробудження в учнів інтересу до художньо-творчої діяльності, задоволення їх потреб у професійному самовизначенні і творчій самореалізації, формування художньо-творчих умінь, розвиток професійної компетентності, педагогічну підтримку обдарованої молоді.

Педагогічна модель Школи моди охоплює мету, принципи, зміст, напрями позанавчальної діяльності, форми, методи, умови організації тощо. Взаємодія цих елементів на засадах системного й компетентнісного підходів сприяє актуалізації художнього і творчого потенціалу учнів, створює сприятливі умови для формування в них позитивної Я-концепції, усвідомлення ними необхідності набуття нових знань та розвитку художньо-творчих умінь зі спеціальності.

Гіпотеза дослідження. Художньо-творчі уміння як передумова успішної професійної діяльності майбутніх фахівців сфери послуг ефективно формуються у позанавчальній діяльності вищого професійного училища за умов:

- розроблення і впровадження авторської педагогічної моделі Школи моди як системи формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищого професійного училища;

- створення навчально-методичного комплексу для забезпечення діяльності Школи моди згідно з сучасними вимогами професії;

- формування розвивального естетичного середовища вищого професійного училища;

- залучення учнів до участі у конкурсній, фестивальній і виставковій діяльності.

Відповідно до предмета, мети, гіпотези дослідження визначено такі його завдання:

1. На основі теоретичного аналізу літератури з проблеми дослідження визначити сутність і види художньо-творчих умінь фахівців сфери послуг.

2. З'ясувати особливості організації позанавчальної діяльності учнів вищих професійних училищ сфери послуг.

3. Визначити критерії, показники та рівні сформованості художньо-творчих умінь у майбутніх фахівців сфери послуг, здійснити їх педагогічну діагностику.

4. Розробити та експериментально перевірити педагогічну модель Школи моди як системи формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищих професійних училищ.

5. Створити комплекс навчально-методичного забезпечення процесу формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищих професійних училищ.

Методологічну основу дослідження становлять філософські погляди щодо розуміння сутності особистості, діяльності й творчості; ідеї і провідні положення психології творчості й психології діяльності щодо розвитку творчої особистості в процесі активної творчої діяльності, діалектичного зв'язку об'єктивних і суб'єктивних чинників розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, В.І. Андреєв, О.М. Леонтьєв, В.О. Моляко, Я.А. Пономарьов, О.О. Потебня, В.В. Рибалка, В.А. Роменець, С.Л. Рубінштейн, О.П. Рудницька, Б.М. Тєплов); психології художньої творчості щодо взаємозв'язку художнього і творчого начал у художньо-творчому розвитку особистості (В.І. Андрєєв, Л.С. Виготський, Т.П. Гусєва, І.А. Зязюн, О. Лілов, В.І. Шинкарук, Б.П. Юсов); загальнопедагогічні та дидактичні принципи професійного навчання, концептуальні положення теорії моделювання.

Визначальними методологічними підходами дослідження є системний, компетентісний, особистісно-діяльнісний та креативно-технологічний.

В основу дослідження покладено ключові ідеї концепцій професійної освіти (Б.С. Гершунський, С.У. Гончаренко, Н.Г. Ничкало); професійно-художньої освіти (В.О. Радкевич); виховної діяльності (О.А. Дубасенюк); «Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні» та інші нормативно-правові документи з професійно-технічної (професійної) освіти, затверджені Кабінетом Міністрів України, Міністерством освіти і науки та Міністерством праці і соціальної політики.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення і висновки, що стосуються: теорії філософії освіти (В.П. Андрущенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень); теоретичних підходів до проектування змісту освіти, в тому числі професійної (В.П. Безпалько, С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, А.О. Молчанова, Н.Г. Ничкало, М.М. Скаткін та ін.); системного підходу (В.І. Загв'язинський, В.В. Краєвський, І.Я. Лернер); теорії і методики професійної підготовки фахівців у вищих професійних училищах (І.Б. Васильєв, Г.Є. Гребенюк, Л.І. Денисенко, М.І. Пальчук, Л.Я. Старовойт); організації навчально-виховного процесу (Ю.К. Бабанський, О.А. Дубасенюк, М.Н. Скаткін, І.С. Якіманська); організації позанавчальної діяльності (Н.А. Анікєєва, В.П. Жук, В.С. Петрович); порівняльної професійної освіти (О.В. Матвієнко, Л.П. Пуховська); організації художньо-творчої діяльності (В.Г. Ражников, В.І. Шинкарук, Б.П. Юсов); мистецької освіти (В.Ф. Орлов, О.М. Отич, О.П. Рудницька); формування в учнів і студентів різних видів умінь (О.А. Абдулліна, Ю.К. Бабанський, Є.І. Бойко, С.І. Кисельгоф, В.А. Крутецький, Н.Д. Левітов, Є.А. Мілерян, В.П. Тименко, І.В. Шинтяпіна).

Методи дослідження: для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети та перевірки гіпотези використовувалися:

- теоретичні методи дослідження: аналіз, синтез, систематизація, проектування, моделювання, порівняння, узагальнення науково-теоретичних і емпіричних експериментальних даних - з метою обґрунтування теоретичних засад дослідження та розробки методики дослідно-експериментальної роботи; як провідний теоретичний метод дослідження використовувався метод моделювання;

- емпіричні методи: анкетування, бесіда, педагогічне спостереження, узагальнення сучасного педагогічного досвіду, творчі завдання, експертне оцінювання сформованості художньо-творчих умінь учнів - з метою педагогічного діагностування рівнів сформованості їхніх художньо-творчих умінь; констатувальний та формувальний педагогічний експеримент - з метою діагностування та формування цих умінь;

- статистичні методи - для кількісної та якісної обробки одержаних експериментальних даних.

На різних етапах дослідження використовувався ретроспективний аналіз багаторічного педагогічного досвіду автора дисертації, безпосередньо пов'язаного з темою дисертації.

Організація дослідження. Науковий пошук здійснювався упродовж 2005-2010 років і охоплював три етапи.

На першому етапі дослідження (2005-2006) здійснено теоретичний аналіз праць з проблеми формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності учнів вищого професійного училища. На основі аналізу філософської, наукової та методичної літератури теоретично обґрунтовано сутність і види художньо-творчих умінь фахівців сфери послуг, педагогічні умови організації позанавчальної діяльності учнів вищих професійних училищ; визначено теоретичні засади, об'єкт, предмет, мету, основні завдання дослідження, сформульовано концептуальну ідею, робочу гіпотезу, розроблено програму і методику дослідження, здійснено прогнозування очікуваних результатів, розроблено методику констатувального експерименту.

На другому етапі дослідження (2006-2008) виявлено особливості організації позанавчальної діяльності учнів вищих професійних училищ, проаналізовано її вплив на формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг. Визначено й обґрунтовано критерії, показники, рівні сформованості художньо-творчих умінь учнів вищих професійних училищ сфери послуг, дібрано методики педагогічної діагностики рівнів сформованості художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг, проведено констатувальний експеримент, проаналізовано його проміжні й кінцеві результати, обґрунтовано зміст і структуру Школи моди як системи формування художньо-творчих умінь учнів вищих професійних училищ у позанавчальній діяльності, розроблено педагогічну модель цієї системи.

На третьому етапі дослідження (2008-2010) проведено формувальний експеримент з перевірки ефективності педагогічної моделі Школи моди як системи формування художньо-творчих умінь учнів вищих професійних училищ сфери послуг у позанавчальній діяльності; здійснено аналіз її результатів; експериментально апробовано комплекс навчально-методичного забезпечення діяльності Школи моди; впроваджено результати дослідження у практику роботи вищих професійних училищ України; сформульовано висновки дослідження, узагальнено результати наукового пошуку, оформлено їх у вигляді рукопису дисертації.

Експериментальна база: дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу «Сімферопольське вище професійне училище сервісу та дизайну» й Державного професійно-технічного навчального закладу «Харківське вище професійне училище сфери послуг». Крім означених ВПУ, на констатувальному етапі експерименту були задіяні: Тернопільське, Богуславське, Дніпропетровське й три Київських вищих професійних училища сфери послуг. Дослідженням було охоплено 572 учні та 106 викладачів, майстрів виробничого навчання й керівників учнівських об'єднань.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що автором уперше теоретично обґрунтовано педагогічну модель авторської системи формування художньо-творчих умінь учнів у позанавчальній діяльності вищих професійних училищ; визначено сутність і види художньо-творчих умінь фахівців сфери послуг; розроблено критерії та показники рівнів їх сформованості в учнів вищих професійних училищ сфери послуг; доведено значення позанавчальної діяльності у формуванні в учнів вищих професійних училищ художньо-творчих умінь; створено комплекс навчально-методичного забезпечення процесу формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищих професійних училищ; уточнено зміст понять «художньо-творчі уміння», «позанавчальна діяльність»; зміст і структуру професійної підготовки майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищих професійних училищ; дістали подальший розвиток положення щодо необхідності посилення художньо-творчої, дидактичної та професіоналізуючої спрямованості змісту й форм позанавчальної діяльності вищих професійних училищ сфери послуг.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці авторського навчально-методичного комплексу для забезпечення процесу формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищих професійних училищ, що охоплює: навчальний посібник «Історія костюма», навчальні програми з дисциплін «Історія костюма» й «Основи художнього проектування костюма» (для майбутніх фахівців професії «Закрійник»), «Історія зачіски» та «Основи створення іміджу» (для учнів професії «Перукар»); систему творчих вправ з діагностики та формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищих професійних училищ.

Запропоновані навчально-методичні матеріали можуть бути рекомендовані для використання у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців сфери послуг у вищих професійних училищах України.

У ході дослідно-експериментальної роботи започатковано всеукраїнський фестиваль творчих колективів професійно-технічних навчальних закладів швейного профілю «Формула успіху моди» (м. Сімферополь); загальноучилищний конкурс серед учнів спеціальностей «Закрійник», «Кравець» і «Перукар» на виконання моделей одягу і зачісок з нетрадиційних матеріалів (паперу, целофану, плівки, картону, пінопласту, гуми, квіткових прикрас, сітки, стрічок, обрізків тканини, шкіри, хутра та ін.), де учні мають можливість виявити свою фантазію, творчі можливості, виразити естетичні смаки та ідеали у виготовлених моделях.

Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес: державних професійно-технічних навчальних закладів України - Харківського вищого професійного училища сфери послуг (довідка № 93від 15.02. 2010 р.), Тернопільського вищого професійного училища сфери послуг та туризму (довідка № 77від 11.02. 2010 р.), Богуславського вищого професійного училища сфери послуг» (довідка №6 від 5.02. 2010 р.), Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу «Сімферопольське вище професійне училище сервісу та дизайну» (довідка №097від 17.05. 2010 р.), Київського вищого професійного училища сервісу і дизайну (довідка № 82від 02.03. 2010 р.), Київського вищого професійного училища технологій та дизайну одягу (довідка № 247від 12.03. 2010 р.), Київського вищого професійного училища швейного та перукарського мистецтва (довідка № 186/3від 25.05. 2010 р.), вищого професійного училища № 55 м. Дніпропетровська (довідка №108від 26.02. 2010 р.); професійних ліцеїв - Севастопольського професійного ліцею сфери послуг (довідка №72від 24.05. 2010 р.), Одеського професійного ліцею технологій та дизайну Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (довідка № 111від 25.05. 2010 р.); Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти моделювання і дизайну м. Львова (довідка № 174від 27.05. 2010 р.).

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечено теоретико-методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, використанням комплексу методів, що відповідають його об'єкту, предмету, меті і завданням; поєднанням якісного та кількісного аналізу результатів дослідно-експериментальної роботи.

На захист виносяться положення:

1. Художньо-творчі уміння фахівця сфери послуг (швейного і перукарського профілю) - це його здатність успішно виконувати професійні дії художньо-творчого характеру на основі усвідомлення набутих професійних і художніх знань та вироблення навичок художньо-творчої діяльності, що зумовлює такий рівень володіння художніми засобами відображення реальності у результатах своєї праці, який характеризується принциповою новизною і оригінальністю. Ці уміння поділяються на види: формотворчі, стилізаційні (моделювальні), декораційні (оздоблювальні) й виявляються в здатності переймати художній досвід і навички, накопичені попередниками і в здатності збагатити цей досвід в процесі власної професійної діяльності.

2. Критерії сформованості художньо-творчих умінь у майбутніх фахівців сфери послуг - це показники якості, властивості та ознаки рівня знань, умінь і навичок. До них ми відносимо: оригінальність художнього задуму моделі; гармонійність художнього і творчого у виявленні уміння; стійкість вияву уміння; якість результатів художньо-творчої діяльності; загальний обсяг умінь.

3. Школа моди є підсистемою загальної системи позанавчальної діяльності учнів вищого професійного училища. Її структура охоплює суб'єктний, цільовий, змістовий, організаційно-операційний та результативний компоненти, спрямовані на формування художньо-творчих умінь у майбутніх фахівців сфери послуг.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на міжнародних конференціях: ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Модернізація освіти, пошуки, проблеми, перспективи» (Ялта, 29-30.05. 2007 р.); ІМіжнародна науково-практична конференція «Професійно-мистецька школа у системі національної освіти» (с. Мала Білозерка, Василівського р-ну, Запорізької обл., 1-3. 10. 2008 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти» (Київ, 22-24. 04. 2009 р.); VII Міжнародні педагогічно-мистецькі читання пам'яті професора О.П.Рудницької (Київ, 7-8. 06. 2010 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах: ІV і V Мистецько-педагогічні читання пам'яті професора О.П. Рудницької (Київ, 2006 р., 2007 р.).

Основні теоретичні положення й результати дослідження доповідалися на звітних наукових конференціях Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України за 2006 рік «Теорія і практика неперервної професійної освіти: науковий пошук, результати, перспективи» (Київ, 20-21. 02. 2007 р.), за 2007 рік «Педагогічна майстерність в освітньо-виховних системах: теорія і практика» (Київ, 2-3. 04. 2008 р.), на семінарі директорів професійно-технічних навчальних закладів України з впровадження виробничих та педагогічних технологій при підготовці робітничих кадрів для швейної галузі (Сімферополь, 21. 05. 2010 р.); на засіданнях відділу педагогічної естетики та етики Інституту педагогіки освіти і освіти дорослих НАПН України.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, концептуальну ідею та гіпотезу дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне та практичне значення; викладено етапи й методику експериментальної роботи, сформульовано основні положення, що виносяться на захист; висвітлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику діяльності вищих професійних училищ.

У першому розділі - «Теоретичні засади формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищих професійних училищ» - висвітлено результати теоретичного аналізу базових понять дослідження; розкрито особливості професійної підготовки майбутніх фахівців сфери послуг у вищих професійних училищах; визначено зміст і структуру їхніх художньо-творчих умінь; з'ясовано педагогічні можливості позанавчальної діяльності вищих професійних училищ як чинника формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг.

Відповідно до логіки дослідження проаналізовано та уточнено зміст понять: «вище професійне училище сфери послуг», «уміння», «творчість», «творчі уміння», «художні уміння», «художньо-творчі уміння», «позанавчальна діяльність». На цій основі визначено сутність поняття «художньо-творчі уміння фахівців сфери послуг» як їхню здатність успішно виконувати професійні дії художньо-творчого характеру на основі усвідомлення набутих професійних і художніх знань та навичок художньо-творчої діяльності, що зумовлює такий рівень володіння художніми засобами відображення реальності у результатах своєї праці, що характеризується новизною й оригінальністю. З'ясовано, що у процесі професійного становлення фахівця змінюється характер умінь: від репродуктивного - до творчого.

Характерною особливістю роботи фахівців сфери послуг є те, що у продуктах їхньої праці все більшого значення набуває художнє начало. Це зумовлює необхідність посилення уваги педагогів у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців сфери послуг до формування в них художньо-творчих умінь, удосконалення художніх і творчих здібностей, професійної художньо-творчої майстерності та реалізації особистісного й творчого потенціалів кожного учня.

Теоретичний аналіз проблеми дослідження зумовив висновок: актуалізації таких можливостей майбутніх фахівців сфери послуг сприяє новий тип навчального закладу - вище професійне училище. Професійна підготовка майбутніх фахівців у цих навчальних закладах здійснюється за Державним стандартом професійно-технічної освіти, що ґрунтується на створенні ступеневої структури професійної підготовки та навчання з інтегрованої групи професій, в ході якої учні одержують професійну підготовку від початкового до найвищого кваліфікаційного розряду за модульним (блочним) принципом. Процес професійної підготовки фахівців сфери послуг здійснюється в єдності навчання із продуктивною працею учнів у реальних умовах виробництва (швейні майстерні, перукарні).

На основі вимог Державного стандарту професійно-технічної освіти професій «Закрійник» й «Перукар» до професійних умінь учнів та аналізу різноманітних класифікацій умінь виокремлено художньо-творчі уміння майбутніх фахівців сфери послуг, де за основу обрано характеристику найважливіших видів навчально-пізнавальної і художньо-творчої діяльності. Виокремлено такі види художньо-творчих умінь, як: формотворчі, стилізаційні (моделювальні) й уміння декораційні (оздоблювальні). Ці уміння виявляються у здатності учнів переймати художній досвід і навички, накопичені попередниками та збагачувати їх у процесі власної професійної діяльності шляхом створення нового, оригінального продукту.

Вивчення літературних і документальних джерел з проблеми організації позанавчальної діяльності учнів та аналіз досвіду формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців у вищих професійних училищах сфери послуг свідчать, що основне завдання позанавчальної діяльності у цих навчальних закладах - це розвиток інтересів, нахилів, здібностей майбутніх фахівців, формування в них професійних умінь, задоволення їхньої потреби у пізнанні нового, виховання в них любові до творчої й «красивої» праці.

Значення позанавчальної діяльності як чинника формування цих умінь в учнів вищих професійних училищ сфери послуг зумовлене тим, що вона ґрунтується не на примусі їх до засвоєння навчальної або художньої інформації, а на принципах добровільності, свободи вибору, врахування інтересів, здібностей та їхніх прагнень до творчої самореалізації, визнання неповторності їхньої творчої індивідуальності.

У другому розділі - «Педагогічна діагностика рівнів сформованості художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг» - викладено цілі, завдання й етапи проведення констатувального експерименту; обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості в учнів художньо-творчих умінь; проаналізовано сучасний стан організації позанавчальної діяльності у вищих професійних училищах сфери послуг; здійснено педагогічну діагностику рівнів сформованості художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг.

Вивчення теоретичних засад проблеми дослідження стало основою для проведення констатувального експерименту, метою якого було здійснення педагогічної діагностики стану позанавчальної діяльності у вищих професійних училищах сфери послуг та виявлення рівнів сформованості художньо-творчих умінь в учнів цих навчальних закладів.

Експеримент здійснювався у два етапи. На першому етапі з метою виявлення спрямованості змісту професійної підготовки на формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг було проаналізовано зміст і навчальні програми дисциплін професійно-технічного циклу Державного стандарту професійно-технічної освіти професій «Закрійник» і «Перукар». Аналіз документації дав змогу з'ясувати, що навчальний процес не повною мірою задовольняє потреби учнів у самореалізації й оволодінні художньо-творчими уміннями у зв'язку з його регламентованістю Державним стандартом. Тому, основна увага приділялася позанавчальній діяльності, під час якої учні мають можливість надавати більше уваги професійному самовдосконаленню і використовувати своє право вільно творити себе, виходячи із особистих здібностей і можливостей.

У ході констатувального експерименту проаналізовано сучасний стан організації позанавчальної діяльності у вищих професійних училищах сфери послуг та рівень її спрямованості на формування у майбутніх фахівців художньо-творчих умінь. З цією метою було вивчено зміст та організаційно-педагогічні форми позанавчальної діяльності у вищих професійних училищах різних регіонів України. Аналіз планів, програм та іншого навчально-методичного забезпечення цієї діяльності, а також її результатів зумовили висновок про обмеженість кількості форм позанавчальної діяльності, їх безсистемність та слабкий взаємозв'язок, відсутність творчої спрямованості роботи гуртків і студій та зв'язку їх діяльності з майбутньою професією учнів.

Усі проаналізовані нами форми позанавчальної діяльності (гурткова робота; учнівські об'єднання клубного типу, світлиці, загальноучилищні свята та інші заходи) мають переважно розважальний характер і не забезпечують змістовності дозвілля учнів, не реалізують професіоналізуючої й художньо-творчо-розвивальної функції й тому суттєво не впливають на формування їхніх художньо-творчих умінь.

На основі анкетування й письмового опитування майбутніх фахівців сфери послуг з'ясовано якісні характеристики самооцінки ними власного рівня володіння художньо-творчими уміннями й виявлено ступінь усвідомлення значення цих умінь для їхньої майбутньої професійної діяльності.

На другому етапі констатувального експерименту, завданням якого була педагогічна діагностика рівнів сформованості художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг, які навчаються у вищих професійних училищах, розроблено критерії сформованості означених умінь (оригінальність художнього задуму моделі; гармонійність художнього й творчого у прояві уміння; стійкість прояву уміння; якість результатів художньо-творчого завдання та загальний обсяг умінь), а також конкретизовано їх за допомогою відповідних показників.

На основі означених критеріїв і показників обґрунтовано рівні сформованості художньо-творчих умінь у майбутніх фахівців сфери послуг, під якими ми розуміємо якісну характеристику їхніх стійких властивостей, що визначають ступінь прояву виділених нами сутнісних ознак умінь та узгодженості їх між собою. Для оцінювання якості і міри сформованості художньо-творчих умінь учнів уведено три рівні: репродуктивний (низький), конструктивний (середній) й творчий (високий).

З метою діагностування означених рівнів в майбутніх фахівців сфери послуг було використано емпіричні методи дослідження: анкетування, ранжування, самооцінки, творчих завдань та експертних оцінок.

Аналіз результатів констатувального експерименту дав змогу дійти висновку щодо переважання низького (70%) рівня сформованості художньо-творчих умінь в учнів вищих професійних училищ сфери послуг. Це зумовлено, на нашу думку тим, що позанавчальну діяльність майбутніх фахівців організовано у цих закладах переважно як репродуктивну, в ході якої вони виступають пасивними об'єктами навчального чи виховного впливу педагога-організатора. Тому в учнів слабко розвинена творча уява, вони не здатні до самостійного створення якісно нових, оригінальних моделей, до діяльності з прикрашання й декоративного оздоблення художніх виробів, створення гармонійного образу людини перукарськими та швейними засобами з урахуванням конкретного стилю.

Отже, за результатами проведеного констатувального дослідження можна зробити висновок, що позанавчальна діяльність сучасних вищих професійних училищ сфери послуг не реалізує закладених у ній можливостей щодо формування художньо-творчих умінь в учнівської молоді. Тому випускники цих професійних навчальних закладів не можуть повною мірою задовольнити потреби підприємств сфери послуг у творчих кваліфікованих робітниках високої категорії, здатних працювати на рівні мистецтва.

У зв'язку з цим постає необхідність розробки такої системи організації позанавчальної діяльності учнів вищих професійних училищ сфери послуг, яка зможе задовольняти ці вимоги. Такою системою, на нашу думку, є Школа моди, обґрунтування змісту та структури якої викладено у третьому розділі дисертації.

У третьому розділі - «Експериментальна робота з формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищих професійних училищ» - теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено авторську систему формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищих професійних училищ; викладено методику організації навчально-виховного процесу, спрямованого на розв'язання цього завдання; розроблено педагогічну модель Школи моди як системи формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності ВПУ; висвітлено хід формувального експерименту; проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

При створенні авторської системи формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищих професійних училищ ми виходили з того, що найбільшої ефективності можна досягти за умови системного підходу до її організації.

Застосування теоретичних положень системного підходу до розгляду навчально-виховного процесу у вищих професійних училищах сфери послуг уможливлює розуміння його як педагогічної системи, що складається з підсистем різного рівня. Однією з них є підсистема позанавчальної діяльності. Вона розглядається нами як система нижчого порядку, що підпорядкована меті формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг.

Розробляючи структуру системи позанавчальної діяльності вищих професійних училищ сфери послуг, спрямованої на формування в учнів художньо-творчих умінь, ми визначили центральним її елементом Школу моди, яка є підсистемою цієї діяльності. Оскільки відображення будь-якої структури є найбільш адекватним за допомогою моделі, то розробка педагогічної моделі Школи моди як системи формування художньо-творчих умінь учнів ВПУ сфери послуг усвідомлюється нами як один із найважливіших чинників процесу проектування змісту й організації їхньої професійної підготовки у цих навчальних закладах.

Основними ознаками педагогічної моделі Школи моди як системи формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності, є: наявність внутрішньої організації, ієрархія й підпорядкованість компонентів, стійкість і динамічність. Розроблена модель є теоретично узагальненим відображенням системи позанавчальної діяльності, у якій виявляються всі її ознаки (рис. 1). В основу розробки моделі покладено положення системного підходу й теорії моделювання щодо адекватності моделі процесу чи явищу, аналогом яких вона виступає.

Компонентами моделі виступають: суб'єктний (суб'єкти позанавчальної діяльності, спрямованої на формування в майбутніх фахівців сфери послуг художньо-творчих умінь); цільовий (мета, завдання, принципи позанавчальної діяльності), змістовий (зміст і напрями цієї діяльності); організаційно-операційний (форми, методи, умови її організації); результативний (рівень сформованості художньо-творчих умінь учнів) тощо.

З метою виявлення ефективності розробленої системи формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг було проведено формувальний експеримент на базі Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу «Сімферопольське вище професійне училище сервісу та дизайну» й Державного професійно-технічного навчального закладу «Харківське вище професійне училище сфери послуг». В експерименті взяли участь 263 учні. Вони були розподілені на дві групи, однакові за рівнем успішності й кількістю респондентів (контрольна (КГ) - 130 учнів й експериментальна (ЕГ) - 133 учня).

Експериментальна робота з перевірки ефективності Школи моди як системи формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності ВПУ проводилась в контрольній групі на основі традиційної організації навчально-виховного процесу, а в експериментальній групі - в умовах організації діяльності Школи моди. Вона охоплювала три етапи: теоретичний, практичний та узагальнюючий.

Теоретичний етап підпорядковувався меті створення умов для художньо-творчого розвитку учнів, оволодіння ними уміннями, необхідними для організації художньо-творчої діяльності відповідно до здібностей, нахилів, професійних інтересів.

Рис. 1. Педагогічна модель системи формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищого професійного училища