Формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищого професійного училища

У ході цього етапу основна увага приділялася формуванню в учнів формотворчих і стилізаційних (моделювальних) художньо-творчих умінь. Це відбувалося шляхом посилення художньо-творчої спрямованості дидактичного напряму діяльності Школи моди.

Практичний етап спрямовувався на залучення учнів до професійно зорієнтованої художньо-творчої діяльності з метою розкриття їхніх художньо-творчих можливостей. Його завдання полягали у виробленні в майбутніх фахівців декораційних (оздоблювальних) умінь під час участі їх у конкурсній, фестивальній, виставковій діяльності, а також у діяльності Театру моди та Музею ляльок.

Узагальнюючий етап формувальної дослідно-експериментальної роботи передбачав аналіз та статистичну обробку її результатів. Підтвердження їх за допомогою методів математичної статистики засвідчило позитивну динаміку кількісних і якісних змін у рівнях сформованості художньо-творчих умінь в учнів експериментальної групи й відсутність значних змін у контрольній групі (таблиця 1).

Загалом рівень сформованості художньо-творчих умінь учнів контрольної та експериментальної груп на початку формувального експерименту можна було розцінити як незадовільний: (репродуктивний (низький) рівень КГ - 69,49%, ЕГ - 68,92%; конструктивний (середній) рівень КГ - 25,90%, ЕГ - 27,07%; творчий (високий) рівень КГ - 4,61%, ЕГ - 4,01% ).

Таблиця 1. Сформованість художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг

Наприкінці формувального експерименту рівень сформованості художньо-творчих умінь учнів у ЕГ зріс: творчий (високий) на 11,53%, конструктивний (середній) на 53,63%, репродуктивний (низький) рівень зменшився на 65,16%; у КГ творчий (високий) зріс на 1,03%, конструктивний (середній) - на 10,51%, репродуктивний (низький) рівень зменшився на 11,54%.

Узагальнення результатів формувальної дослідно-експериментальної роботи дало змогу простежити динаміку кількісних та якісних змін у рівнях сформованості художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг. Результати порівняння цих показників свідчать про наявність вираженої зміни виявлених співвідношень в експериментальній групі та відсутність статистично значущих змін у контрольній групі. Це пов'язано із забезпеченням художньо-творчої спрямованості змісту позанавчальної діяльності учнів вищих професійних училищ сфери послуг в експериментальних групах, впровадженням системного підходу до організації цієї діяльності, застосуванням інноваційних її форм і методів, встановленням їх взаємозв'язку із майбутньою професією.

Такі результати дають змогу стверджувати про ефективність розробленої системи формування художньо-творчих умінь у майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищого професійного училища та підтвердження висунутої гіпотези дослідження.

педагогічний естетичний фахівець

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення проблеми формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищих професійних училищ та обґрунтовано нові підходи до її здійснення. Теоретичний аналіз проблеми дослідження та проведений експеримент підтвердили гіпотезу, засвідчили ефективність розв'язання поставлених завдань і дали підстави для формулювання таких висновків:

1. На основі теоретичного аналізу філософської, мистецтвознавчої, психологічної та педагогічної літератури з проблеми дослідження визначено художньо-творчі уміння фахівців сфери послуг як їхню здатність створювати новий якісний, оригінальний і художньо привабливий продукт (моделі одягу й зачісок) шляхом творчого застосування професійно-теоретичних знань, практичних умінь й художніх професійних прийомів.

Особливості художньо-творчих умінь фахівців сфери послуг полягають у їхньому зв'язку з технологічними процесами з надання окремих видів побутових послуг, зокрема, з пошиття та реконструкції одягу й створення зачісок. Виокремлено основні види художньо-творчих умінь фахівців сфери послуг: формотворчі, стилізаційні (моделювальні), декораційні (оздоблювальні). При цьому за основу узято характеристику найважливіших видів художньо-творчо зорієнтованої професійної діяльності.

Формотворчі уміння базуються на усвідомленому застосуванні фахівцем сфери послуг необхідних засобів художньої виразності в процесі виконання художнього виробу (графіка, контрастність, допоміжні кольори й матеріали, технічний рисунок тощо). Стилізаційні уміння полягають у здатності надавати зовнішності людини певного стилю у процесі художнього моделювання. Декораційні уміння виявляються при виборі елементів декору та оздобленні моделі (композиції).

2. Педагогічні спостереження та багаторічний досвід роботи автора дисертації у вищому професійному училищі сфери послуг дали змогу виявити особливості організації позанавчальної діяльності у цих навчальних закладах, а саме:

1) залежність змісту і форм цієї діяльності від тенденцій розвитку моди на одяг та зачіски;

2) наявність у її змісті професійно зорієнтованого художньо-творчого компонента;

3) тісний зв'язок змісту і форм позанавчальної діяльності з дизайном та дизайн-освітою, народною творчістю;

4) активне залучення учнів до культурно-мистецької діяльності у галузі моди на різних рівнях (від загальноучилищних показів моделей - до участі у всеукраїнських конкурсах та фестивалях моди тощо);

5) індивідуалізація форм і методів позанавчальної художньо-творчої діяльності учнів.

3. На основі з'ясування особливостей професійної діяльності фахівців сфери послуг визначено критерії та показники рівнів сформованості їхніх художньо-творчих умінь: 1) оригінальність художнього задуму моделі (показники: багатство творчої уяви; своєрідність творчого мислення; уміння висувати оригінальні, неповторні ідеї, незвичайно підходити до виконання художньо-творчого завдання); 2) гармонійність художнього й творчого у проявах уміння (показники: творчий підхід до забезпечення стильової єдності елементів у моделі (композиції); пропорційність частин й узгодженість кольорів; художня виразність і завершеність створеного образу; відповідність художнього авторського задуму кінцевим результатам виконання творчого завдання); 3) стійкість прояву уміння (показники: стабільність й систематичність його прояву); 4) якість результатів художньо-творчої діяльності (показники: співвідношення кількості вирішених і заданих художньо-творчих завдань; навчальні досягнення (успішність) учнів у художньо-творчій діяльності). Оскільки високий рівень розвитку окремих художньо-творчих умінь ще не є гарантією відповідно високого загального рівня їх сформованості, то п'ятим критерієм є 5)загальний обсяг умінь, що конкретизується загальною кількістю продіагностованих умінь у конкретного учня (за рівнями).

Для оцінювання якості і міри сформованості художньо-творчих умінь учнів вищих професійних училищ сфери послуг введено три рівні: репродуктивний (низький), конструктивний (середній) і творчий (високий).

Педагогічна діагностика рівнів сформованості художньо-творчих умінь в учнів вищих професійних училищ сфери послуг здійснювалася в ході констатувального експерименту й зумовила розподіл їх за цими рівнями таким чином: репродуктивний (70%), конструктивний (26,3%), творчий (3,7%).

4. З метою формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності учнів вищого професійного училища розроблено та експериментально перевірено педагогічну модель Школи моди, що являє собою структурну єдність компонентів й адекватно відображає зміст та особливості функціонування системи формування означених умінь в учнів вищих професійних училищ сфери послуг і сприяє усвідомленню суб'єктами позанавчальної діяльності сутності й значення цього процесу. Компонентами моделі є: суб'єктний; цільовий; змістовий; організаційно-операційний; результативний. Вони тісно пов'язані між собою структурними й функціональними зв'язками, утворюють складну ієрархічну систему внутрішньої взаємодії й характеризуються розгалуженою мережею зовнішніх зв'язків із системами більш високого порядку, зокрема, з системою позанавчальної діяльності, навчально-виховним і навчально-виробничим процесами як системами, процесом професійної підготовки майбутніх фахівців сфери послуг у вищих професійних училищах тощо.

Експериментальна перевірка ефективності моделі Школи моди відбувалася в ході формувального експерименту упродовж трьох етапів: теоретичного, практичного та узагальнюючого. Теоретичний етап підпорядковувався меті озброєння майбутніх фахівців сфери послуг необхідними професійними знаннями та формотворчими і стилізаційними (моделювальними) художньо-творчими уміннями. Практичний етап спрямовувався на вироблення в них декораційних (оздоблювальних) умінь у ході залучення до конкурсної, фестивальної й виставкової діяльності, а також до діяльності Театру моди та Музею ляльок. Результати експериментальної роботи аналізувалися під час узагальнюючого етапу експерименту. Їх кількісний і якісний аналіз за допомогою методів математичної статистики засвідчив ефективність упровадження авторської системи формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг до позанавчальної діяльності вищих професійних училищ.

5. З метою підвищення ефективності формування художньо-творчих умінь учнів вищих професійних училищ у позанавчальній діяльності розроблено навчально-методичний комплекс, до якого входять: навчальний посібник «Історія костюма», система творчих вправ, програми елективних курсів «Історія костюма» і «Основи художнього проектування костюма» (для майбутніх фахівців професії «Закрійник») та предметів «Історія зачіски» і «Основи створення іміджу» (для учнів професії «Перукар»).

Використання цього комплексу в роботі Школи моди сприяло забезпеченню високої результативності її діяльності з формування в майбутніх фахівців сфери послуг художньо-творчих умінь та підвищенню якісного рівня їхньої професійної підготовки.

Це дає змогу стверджувати, що завдання дослідження виконано, гіпотезу підтверджено, мети наукового пошуку досягнуто.

За результатами дослідження запропоновано рекомендації для викладачів професійно-технічних навчальних закладів сфери послуг щодо формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців у позанавчальній діяльності, що полягають у:

- врахуванні національних та етнонаціональних традицій, світових тенденцій розвитку моди при проектуванні змісту позанавчальної діяльності вищих професійних навчальних закладів сфери послуг;

- створенні в цих закладах матеріально-технічного забезпечення та естетичного, розвивального середовища;

- застосуванні особистісно зорієнтованих креативних педагогічних технологій, створенні «ситуацій успіху»;

- ознайомленні широкої громадськості з творчими досягненнями учнівської молоді за допомогою засобів масової інформації;

- здійсненні професійного відбору на професії художньо-творчої спрямованості, зокрема, «вишивальниця», «мереживниця», «кравець», «квіткарка», «закрійник» й «перукар-модельєр».

Проведене дослідження не претендує на остаточне розв'язання проблеми формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг у позанавчальній діяльності вищого професійного училища. У подальшому доцільно спрямувати наукові пошуки на визначення педагогічних умов застосування інтерактивних технологій формування художньо-творчих умінь учнів у навчально-виробничому процесі, розвитку їхньої художньо-естетичної культури, впровадження етнодизайну до змісту позанавчальної діяльності учнів вищих професійних училищ сфери послуг тощо.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

Посібники, програми:

1. Котляревская Н.В. История костюма: учеб. пособ. для уч-ся проф.-техн. учеб. завед. профессии «Закройщик» / составитель Наталия Котляревская. - Симферополь: ИТ «АРИАЛ», 2009. - 288 с., ил.

2. Котляревська Н.В. Історія костюма: навч. програма предмета: авторський курс для учнів проф.-техн. навч. закл. професії «Закрійник» / Наталія Котляревська. - Сімферополь: ВД «АРІАЛ», 2009. - 24 с.

3. Котляревська Н.В. Основи художнього проектування костюма: навч. програма для учнів проф.-техн. навч. закл. професії «Закрійник» / Наталія Котляревська. - Сімферополь: ВД «АРІАЛ», 2009. - 29 с.

4. Котляревська Н.В. Історія зачіски: навч. програма для учнів проф.-техн. навч. закл. професії «Перукар» / Наталія Котляревська. - Сімферополь: ВД «АРІАЛ», 2009. - 24 с.

5. Котляревська Н.В. Основи створення іміджу: навч. програма для учнів проф.-техн. навч. закл. професії «Перукар» / Наталія Котляревська. - Сімферополь: ВД«АРІАЛ», 2009. - 24 с.

Статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України:

6. Котляревська Н. Розвиток творчих здібностей майбутніх фахівців швейного профілю / Н. Котляревська // Професійно - художня освіта України: зб. наук. праць / [редкол.: І.А. Зязюн (голова), В.О. Радкевич, Н.М. Чепурна та ін.] - К.; Черкаси, 2007. - Вип. 4. - С. 160-164.

7. Котляревська Н. Форми позаурочної культурно-мистецької діяльності учнів вищих професійних училищ сфери послуг / Наталія Котляревська // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2007. - № 3. - С. 184-190.

8. Котляревська Н. Роль конкурсів у професійній підготовці майбутніх фахівців сфери послуг / Н. Котляревська // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2008. - № 5. - С. 93-95.

9.Котляревська Н.В. Критерії та рівні сформованості художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг / Наталія Котляревська // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2008. - №5. - С. 83-91.

10. Котляревська Н.В. Вплив мистецтва на формування художньо-творчих умінь учнів вищих професійних училищ сфери послуг / Н.В. Котляревська // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Сер. 14. Теорія і методика мистецької освіти: зб. наук. пр. - К., 2009. - Вип. 8 (13): Гуманістичні орієнтири мистецької освіти: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 22-24 квітня 2009, м. Київ. - С. 58-62.

11. Котляревська Н.В. Формування художньо-творчих умінь фахівців швейного профілю у процесі професійно-теоретичної підготовки / Наталія Котляревська // Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. праць / Благодійний фонд ім. А.С.Макаренка. - К., 2009. - Вип. 2. - С. 123-131.

Статті у збірниках матеріалів конференцій:

12. Котляревська Н.В. Основні напрями позаурочної культурно-мистецької діяльності у вищих професійних училищах сфери послуг / Н.В. Котляревська // Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти: зб. матеріалів наук.-методол. семінару / Ін-т пед. освіти і освіти дорослих АПН України. - Чернівці, 2007. - С. 58-60.

13. Котляревська Н.В. Формування художньо-творчих умінь майбутніх фахівців сфери послуг / Наталія Котляревська // Професійно-мистецька школа у системі національної освіти: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 1-3 жовтня 2008 р., смт. Мала Білозірка Запорізької обл. - Чернівці, 2008. - С. 375-377.

14. Котляревська Н.В. Дидактичні засади використання мистецтва у професійній підготовці майбутніх фахівців сфери послуг / Наталія Котляревська // Педагогічна майстерність як система професійних і мистецьких компетентностей: зб. матеріалів VІІ педагогічно-мистецьких читань пам'яті професора О.П. Рудницької / [за ред. О.М. Отич]. - Чернівці: Зелена Буковина, 2010. - С. 342-344.

Размещено на Allbest.ru