Формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

УДК 371.132:331.101.3:371.134:63

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ

13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти»

Мозговий Віктор Леонідович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, м. Київ.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник,

Макаренко Ольга Анатоліївна,

старший науковий співробітник

науково-організаційного відділу

НАПН України, м. Київ.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

Гуревич Роман Семенович,

директор Інституту математики, фізики і

технологічної освіти Вінницького

державного педагогічного університету

імені Михайла Коцюбинського;

кандидат педагогічних наук,

Хоменко Микола Павлович,

директор Науково-методичного центру

аграрної освіти Міністерства

аграрної політики України.

Захист відбудеться 14 квітня 2010 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розіслано 12 березня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Лапаєнко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

професійний аграрний педагог готовність

Актуальність дослідження. Розвиток аграрного сектора економіки України в сучасних соціально-економічних умовах розвитку суспільства залежить від раціональної державної політики, яка визначається динамічною модернізацією агропромислового комплексу, ефективністю ринку сільськогосподарської продукції, професійністю сільськогосподарських виробників. На це спрямовують такі державні документи: Закони України «Про основні засади аграрної політики на період до 2015 року» (2005), «Про особисте селянське господарство» (2003), «Про фермерське господарство» (2003), Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» (1999), Постанова Кабінету Міністрів «Про підготовку фахівців для роботи в сільській місцевості» (1999), Концепція Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006-2010 рр. (2005).

Реформування агропромислового комплексу України спонукає до розв'язання актуальних проблем, однією з яких є підготовка кваліфікованих педагогічних кадрів для системи аграрної освіти. Існуюча практика підготовки інженерно-педагогічних кадрів у рамках ступеневої аграрної освіти ускладнена відсутністю єдиної концепції професійно-педагогічної підготовки фахівців-аграріїв, що негативно позначається на нормативно-правовому, навчально-методичному та організаційно-педагогічному забезпеченні навчального процесу. На сучасному етапі розвитку аграрної інженерно-педагогічної освіти є потреба у вирішенні питань розробки теоретичних основ психолого-педагогічної підготовки інженерів-педагогів аграрного профілю, формування готовності до педагогічної діяльності та професійної компетентності, спрямованої на осучаснення аграрної освіти відповідно до вимог європейських стандартів.

Вивчення нормативно-правових матеріалів, психолого-педагогічної літератури, детальний аналіз сучасної практики підготовки інженерно-педагогічних кадрів в аграрних ВНЗ III-IV рівнів акредитації надали можливість виявити низку суперечностей, що негативно позначаються на результатах професійно-педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю, зокрема, між: 1) усвідомленням у суспільстві та державі потреби у висококваліфікованих робітниках для аграрного виробництва і відсутністю відповідних соціально-педагогічних умов щодо їх підготовки з урахуванням потреб ринкової економіки; 2) традиційними підходами до підготовки інженерно-педагогічних кадрів промислової групи та особливостями професійної і практичної підготовки інженерів-педагогів аграрного профілю; 3) сучасними вимогами до готовності студентів інженерно-педагогічних факультетів вищих аграрних навчальних закладів здійснювати ефективну педагогічну діяльність у професійно-технічних навчальних закладах аграрного профілю та недостатньою теоретичною й практичною розробленістю цієї проблеми. Розв'язання зазначених суперечностей потребує осучаснення технологій професійно-педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю, що ґрунтуються на досягненнях вітчизняної і зарубіжної теорії і практики.

Дидактичні й методичні основи професійної підготовки інженерно-педагогічних кадрів розглянуто в працях С.Я. Батишева, К.Н. Катханова, В.С. Лєдньова, П.С. Лернера, Л.З. Тархан. Розв'язання цієї проблеми конкретизовано у дослідженні таких її аспектів: теоретичні основи професійного становлення педагога професійної освіти (С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, Е.Ф. Зеєр, І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна); концептуальні засади інженерно-педагогічної освіти (С.Ф. Артюх, О.Е. Коваленко, М.А. Цирельчук, О.І. Щербак); професійно-практична підготовка інженерно-педагогічних кадрів (А.Т. Ашеров, В.Б. Бакатанова, М.А. Березовін, І.Б. Васильєв, А.Ю. Джантиміров, Г.Н. Жуков, О.А. Макаренко, Є.В. Шматков).

Вивченню проблем сільськогосподарської освіти присвячено дослідження П.П. Панченко, В.А. Марчук (сучасна інтерпретація аграрної історії України), Д.В. Рибченко (становлення сільськогосподарської освіти в контексті всесвітньої історії), С.С. Білана (аналіз змісту вищої аграрної освіти України), Т.Д. Іщенко, М.П. Хоменко (фахове навчання в системі безперервної аграрної освіти); П.Г. Лузана, В.І. Свистун (проблеми професійної компетентності викладача аграрного ВНЗ), В.Т. Лозовецька, В.М. Манько (підготовка фахівців для сучасного аграрного виробництва), В.В. Мельніченко (особливості управління професійно-технічними навчальними закладами аграрного профілю), І.М. Бендери (підготовка інженерно-педагогічних кадрів для профтехосвіти в галузі механізації сільського господарства).

Теоретичний аналіз і вивчення сучасного стану професійно-педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності свідчить про недостатню розробленість цієї проблеми у вітчизняній педагогічній науці, що зумовило вибір теми дисертаційного дослідження - «Формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою комплексних програм науково-дослідної роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України «Інноваційні педагогічні технології підготовки педагога вищої школи» (РК № 0108U000440).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (з 20.02.2007 р. перейменований в Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих) (протокол № 11 від 23 грудня 2004 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 31 січня 2006 р.).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю.

Предмет дослідження - модульна технологія формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці модульної технології формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що професійна підготовка майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю набуває ефективності у разі дотримання педагогічних умов формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю, а саме: 1) наявність модульної технології формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів аграрного профілю; 2) володіння викладачами ВНЗ аграрного профілю модульною технологією формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів аграрного профілю; 3) створення і розвиток у майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю мотивації до педагогічної діяльності у професійно-технічних навчальних закладах; 4) наскрізної професіоналізації підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю.

Завдання дослідження:

1) здійснити історико-педагогічний аналіз підготовки фахівців сільськогосподарської галузі (початок XVIII ст. - кінець XX ст.), вивчити сучасний стан формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю у педагогічній теорії і практиці;

2) обґрунтувати модель професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності;

3) розробити та експериментально перевірити модульну технологію формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю;

4) обґрунтувати педагогічні умови формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю;

5) визначити критерії і рівні готовності до педагогічної діяльності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей вищих аграрних навчальних закладів;

6) розробити методичні рекомендації щодо реалізації модульної технології формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів у вищих аграрних навчальних закладах.

Концептуальна ідея дослідження ґрунтується на тому, що підготовка майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності має здійснюватися із застосуванням системно-діяльнісного та компетентністного підходів. Формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю розглядається як неперервний, цілісний процес, що залежить від уніфікації підходів щодо підготовки інженерів-педагогів у вищих аграрних навчальних закладах, врахування перспектив професійної підготовки фахівців напряму «Професійна освіта (за профілем) », світового досвіду з метою використання його прогресивних ідей у системі вищої аграрної освіти. Саме це зумовлює необхідність ґрунтовного аналізу сучасної підготовки інженерів-педагогів аграрного профілю у контексті вітчизняної кредитно-модульної системи організації навчального процесу, урахування досвіду зарубіжних країн та умов, що сприяють його ефективній реалізації в освітньому просторі України.

Основні положення концепції реалізуються шляхом запровадження авторської модульної технології формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю, сутність якої полягає в удосконаленні дисциплін професійної і практичної підготовки шляхом наскрізного введення педагогічно орієнтовних змістових модулів.

Методологічну основу дослідження становлять: основні філософські положення теорії наукового пізнання; методологія ретроспективного аналізу; провідні положення психології і педагогіки професійної освіти; теорія системно-діяльнісного підходу до аналізу й розв'язання психолого-педагогічних проблем підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності.

Теоретичну основу дослідження становлять положення і висновки наукових праць з проблем: філософії освіти (В.П. Андрущенко, С.Ф. Артюх, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень); неперервної професійної освіти (С.Я. Батишев, С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, Е.Ф. Зеєр, Ю.Ф. Зіньковський, К.Н. Катханов, А.А. Киверялг, В.С. Лєдньов, П.С. Лернер, Н.Г. Ничкало, В.О. Попков); теорії та історії інженерно-педагогічної освіти (В.Б. Бакатанова, І.Б. Васильєв, Г.Н. Жуков, Г.І. Кругліков, О.Е. Коваленко, О.А. Макаренко, О.І. Щербак); формування професійно-педагогічної компетентності інженерів-педагогів (П.Г. Лузан, Ю.І. Торба, М.О. Цирельчук, Є.В. Шматков, Л.З. Тархан); розвитку ступеневої аграрної освіти (І.М. Бендера, К.О. Богатирьов, Т.Д. Іщенко, В.Т. Лозовецька, В.М. Манько, В.І. Свистун, М.П. Хоменко); впровадження педагогічних технологій (В.П. Безпалько, В.В. Гузеєв, О.А. Дубасенюк, А.К. Колеченко, О.С. Падалка, О.М. Пєхота, С.О. Сисоєва, Г.К. Селевко, Н.Е. Щуркова); розвитку особистості в процесі професійної діяльності (О.А. Абдуліна, Л.М. Ахмедзянова, Є.С. Барбіна, А.Є. Голомшток, Ф.Н. Гоноболин, О.М. Леонтьєв, Е.М. Павлютенков, А.А. Реан, Г.Б. Скок).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези використовувались загальнонаукові методи:

· теоретичні: ретроспективний аналіз підготовки фахівців сільськогосподарської галузі; аналіз та узагальнення філософської, педагогічної, психологічної і методологічної літератури з метою встановлення рівня розв'язання проблеми в теорії і методиці інженерно-педагогічної освіти; контент-аналіз готовності до різних видів діяльності у теорії і практиці професійної освіти; аналіз нормативно-правової бази, наукової літератури вітчизняних і зарубіжних авторів щодо формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю;

· емпіричні: методи збору інформації (анкетування, спостереження, метод експертної оцінки та самооцінки, тестування, інтерв'ю, бесіда, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, порівняльний) з метою перевірки ефективності формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю; метод експертного оцінювання для визначення рівнів сформованості готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю;

· методи математичної статистики (перевірка статистичних гіпотез, критерій знаків) для аналізу результатів експериментальної роботи.

Організація та етапи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося в три етапи протягом 2004 - 2009 років.

На першому етапі (2004 - 2006) вивчено і проаналізовано психолого-педагогічну, методичну літературу з проблеми дослідження; здійснено аналіз, узагальнення й систематизацію дослідницьких матеріалів з проблеми формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю.

На другому етапі (2006 - 2007) обґрунтовано модель професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності; розроблено модульну технологію формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю; визначено критерії та рівні готовності до педагогічної діяльності.

На третьому етапі (2007 - 2009) здійснювалася експериментальна перевірка ефективності модульної технології формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю; зіставлялися проміжні і кінцеві результати експериментальної роботи; коригувалася запропонована модульна технологія. Це дало змогу узагальнити результати експериментальної роботи, сформувати загальні висновки дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Миколаївського державного аграрного університету, Національного університету біоресурсів та природокористування України (м. Київ), Херсонського державного університету, Інституту механізації і електрифікації сільського господарства Подільського державного аграрно-технічного університету (м. Кам'янець-Подільський). В експерименті брали участь 840 студентів, 16 викладачів вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, 117 викладачів аграрних коледжів, ліцеїв, ПТНЗ аграрного профілю.

Наукова новизна та теоретичне значення здобутих результатів полягає в тому, що: вперше на основі ретроспективного аналізу визначено етапи підготовки фахівців сільськогосподарської галузі (початок XVIII ст. - кінець XX ст.) та історико-педагогічні передумови становлення інженерно-педагогічної освіти аграрного профілю; обґрунтовано й розроблено модель професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю, модульну технологію та педагогічні умови формування готовності до педагогічної діяльності; визначено критерії та рівні готовності до педагогічної діяльності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей вищих аграрних навчальних закладів; уточнено сутність понять «інженер-педагог аграрного профілю», «формування готовності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності»; вдосконалено зміст підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності; розвинуто і деталізовано положення щодо організації наскрізної професійно-педагогічної підготовки студентів інженерно-педагогічних спеціальностей в аграрних вищих навчальних закладах III- IV рівнів акредитації.

Практичне значення здобутих результатів полягає в тому, що розроблено й впроваджено в практику модульну технологію формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю; розроблено комплекс навчально-методичного забезпечення підготовки інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності, що включає: методичні розробки змістових модулів дисциплін професійної і практичної підготовки; діагностику оцінювання готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю (тестові завдання, опитувальники); методичні рекомендації для студентів напряму підготовки «Професійна освіта» з вивчення дисциплін професійної і практичної підготовки; методичні рекомендацій щодо реалізації модульної технології формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю.

Впровадження результатів дослідження. Основні теоретичні положення та рекомендації щодо формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю впроваджено в практику роботи трьох вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, а саме: Миколаївського державного аграрного університету (довідка № 1549 від 11.09.2009 р.), Подільського державного аграрно-технічного університету (м. Кам'янець-Подільський) (довідка № 71-14-209 від 09.04.2009 р.), Херсонського державного університету (довідка № 07-11/1219 від 15.09.2009 р.) та Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України (довідка № 18-1-16/270 від 09.03.2010 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується: методологічною обґрунтованістю вихідних позицій; застосуванням методів, адекватних предмету, меті й завданням; якісним і кількісним аналізом експериментальних даних; використанням методів статистичного аналізу; репрезентативністю вибірки; позитивними результатами дослідження та їх впровадження в практику професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності.

Особистий внесок здобувача. В опублікованих у співавторстві з А.І. Кіктенко методичних рекомендаціях [3] автору належить розробка лабораторно-практичних занять (розділ 2). У методичних рекомендаціях [4], опублікованих у співавторстві з К.М. Горбуновою, автору належить розробка лабораторно-практичних занять та додатки (розділ 3). В опублікованій у співавторстві з О.О. Ковальовим статті [18] автору належить теоретичне обґрунтування проблеми. В опублікованій у співавторстві з К.М. Горбуновою статті [20] автору належить аналіз та узагальнення результатів дослідження.

На захист виносяться:

1) теоретично обґрунтована модель професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності, розроблена на основі системно-діяльнісного та компетентнісного підходів;

2) теоретично обґрунтована та експериментально перевірена модульна технологія формування готовності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності, особливість якої полягає у наскрізному введенні змістових модулів до блоку дисциплін професійної і практичної підготовки, що уможливлює формування мотиваційно-діяльнісного, операційно-технічного, особистісно-професійного компонентів готовності.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні і практичні положення, висновки і результати дисертаційного дослідження обговорено на 4 міжнародних науково-практичних конференціях: «Стратегія управління закладами освіти в умовах формування інформаційного суспільства» (Миколаїв, 2004), «Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології» (Київ, 2007), «Motrol motoryzacja i energetyka rolnictwa» (Lublin, 2008), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2008); на 7 всеукраїнських наукових конференціях: «Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Теорія і практика « (Харків - Крим - Алупка 2005), «Проблеми фахової підготовки інженерів-педагогів спеціальності «Професійне навчання» (Херсон 2005, 2006), «Освітнє середовище як методична проблема» (Херсон, 2006), «Проблеми підготовки фахівців-аграріїв у вищих навчальних закладах вищої та професійної освіти» (Кам'янець-Подільський, 2007, 2009), «Проблеми фахової підготовки спеціалістів з напряму «Професійна освіта» (Херсон, 2008); а також на «Причорноморській регіональній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу» (2006, 2007, 2008, 2009) та на Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми сучасної вищої школи у контексті Болонського процесу» (2009).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 24 наукових працях (20 написано без співавторів), у тому числі: 10 статей опубліковано у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 8 статей - у збірниках матеріалів конференцій (у тому числі 3 одноосібних), 1 стаття - у науково-методичному журналі, 5 науково-методичних і методичних рекомендацій (у тому числі 3 одноосібних). Загальний обсяг публікацій - 18,4 авт. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел. Робота містить 13 таблиць, 7 рисунків, 8 додатків. Список використаних джерел включає 305 найменувань, з них 3 - іноземними мовами. Обсяг додатків 78 сторінок. Загальний обсяг дисертації складає 313 сторінок, обсяг основної частини становить 196 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, сформульовано його гіпотезу, розкрито теоретичні основи, етапи, методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, а також наведено відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі - «Теорія і практика формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю» здійснено історико-педагогічний аналіз підготовки фахівців сільськогосподарської галузі, розглянуто формування готовності до педагогічної діяльності інженерів-педагогів аграрного профілю як психолого-педагогічну проблему, визначено сучасний стан формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю в умовах ступеневого навчання і висвітлено особливості формування готовності до педагогічної діяльності інженерів-педагогів аграрного профілю.

Визначено основні етапи підготовки фахівців сільськогосподарського профілю, а саме: дореформений, дореволюційний, колективізації, планового господарства, перехідний. Схарактеризовано передумови становлення інженерно-педагогічної освіти аграрного профілю, зокрема: 1) виникнення перших практичних шкіл землеробства та потреба у кваліфікованих кадрах для державних навчальних закладів аграрного профілю (1721-1861 рр.); 2) підготовка фахівців для сільського господарства та підвищення вимог до професійної підготовки викладачів спецдисциплін, викладачів нижчих сільськогосподарських училищ (1862-1917 рр.); 3) підготовка робітничих кадрів широкого профілю в системі професійної освіти, закладення основ радянської сільськогосподарської науки (1918-1945 рр.); 4) виникнення агропедагогічних навчальних закладів, підготовка інженерів-педагогів за профілем виробництва, поява широкої мережі курсових комбінатів з підвищення кваліфікації робітників сільськогосподарського профілю (1946-1990 рр.); 5) модернізація та багатопрофільність спеціальностей сільськогосподарського профілю, розвиток системи підготовки інженерно-педагогічних кадрів аграрного профілю (1991 р. - до сьогодні).

Аналіз стану зарубіжної професійної освіти виявив функціонування розгалужених багатоступеневих систем підготовки інженерно-педагогічних кадрів аграрного напряму (Російська Федерація, Білорусія, Республіка Узбекистан, США, Велика Британія, Франція, Німеччина, Польща). Встановлено, що система підготовка інженерів-педагогів аграрного профілю у вищих навчальних закладах України, на відміну від зарубіжних аналогів, більш орієнтована на професійно-педагогічну освіту, яка в сучасних умовах розвитку агропромислового комплексу України забезпечує широкі можливості вибору напрямів трудової діяльності для фахівців-аграріїв.

Визначено сутність поняття «інженер-педагог аграрного профілю», яке розглядається нами як кваліфікаційний рівень фахівця, який підготовлений до роботи в загальноосвітніх навчальних закладах (класи з профільним навчанням аграрно-технологічного напряму), аграрних ліцеях, професійно-технічних навчальних закладах аграрного профілю, аграрних вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, консультативних, дорадчих сільськогосподарських службах, інститутах підвищення кваліфікації працівників агропромислового комплексу України.

Виявлено наявність різних педагогічних концепцій, які до сьогодні не об'єднані єдиним стандартом підготовки інженерів-педагогів вищих навчальних закладів аграрного профілю; поширення тенденцій домінування формування технічних знань над гуманітарною підготовкою майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю, низький рівень мотивації на педагогічну діяльність, недостатній рівень науково-методичного забезпечення підготовки до педагогічної діяльності.

Обґрунтовано запровадження певних інноваційно-педагогічних дій у системі професійної підготовки інженерів-педагогів у ВНЗ III-IV рівнів акредитації щодо формування готовності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності, під яким ми розуміємо динамічний стан особистості, спрямований на реалізацію професійних здібностей, нахилів, уподобань у структурі професійно-педагогічної діяльності; змістового та методичного удосконалення дисциплін професійної та практичної підготовки; розроблення технології формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю.

На основі контент-аналізу педагогічної, психолого-педагогічної літератури обґрунтовано компоненти готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю: мотиваційно-діяльнісний, операційно-технічний, особистісно-професійний.

У другому розділі - «Технологія формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю» розроблено модель професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності, обґрунтовано модульну технологію та педагогічні умови формування готовності до педагогічної діяльності, визначено критерії та рівні готовності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності.

Модель професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності розроблена на основі системно-діяльнісного підходу. Її основу складають: цільовий, стимулюючо-мотиваційний, змістовий, операційно-дієвий, контрольно-регулюючий та оцінно-результативний компоненти. Особливість розробленої моделі полягає у спрямуванні всіх її компонентів на формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю. Модель професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності подано на рис. 1.

Теоретично обґрунтовано дидактичні компоненти модульної технології формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю. Концептуальна основа модульної технології (компонент А) полягає у наскрізному впровадженні педагогічно орієнтованих змістових модулів у зміст дисциплін професійної та практичної підготовки. Мотиваційна характеристика модульної технології (компонент Б) спрямована на формування відповідного ставлення до професійно-педагогічної діяльності інженера-педагога аграрного профілю та формування відповідної бази знань, умінь і навичок щодо педагогічної діяльності в структурі ступеневої аграрної освіти. Особливістю змістового наповнення модульної технології (компонент В) є обґрунтування введення педагогічно орієнтованих змістових модулів: «Підготовка інженерно-педагогічних кадрів в умовах ступеневої аграрної освіти», «Вивчення індивідуально-психологічних особливостей учнів ПТНЗ аграрного профілю», «Історія становлення та розвиток аграрної освіти», «Педагогічна майстерність», «Проектування педагогічних систем в умовах ступеневої аграрної освіти», «Професійна етика інженера-педагога», «Дидактичні основи створення навчального кіно». Організаційні форми, методи та засоби модульної технології (компонент Г) орієнтовані на формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю. Навчально-методичним забезпеченням (компонент Д) є розроблені змістові модулі, які складаються з інформаційного, практичного, тестового блоків та організації самостійної роботи студентів.

Системно-діяльнісний підхід дав змогу виокремлити сукупність педагогічних умов формування готовності до педагогічної діяльності, а саме: 1) наявність технології формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю; 2) володіння викладачами ВНЗ аграрного профілю технологією формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів аграрного профілю; 3) створення і розвиток у майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю мотивації до педагогічної діяльності; 4) наскрізної професіоналізації професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю.

Критеріями формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю є: спрямованість на організацію педагогічної діяльності, реалізація системи знань, умінь та навичок у професійно- педагогічній діяльності, відповідність потенціалу особистості обраному типу професійної діяльності. Визначено рівні готовності: низький, середній, високий. У розділі викладено характеристику кожного з них. Для проведення оцінювання рівнів сформованості готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю використовувалася 100-бальна шкала, що в цілому відповідає загальноприйнятим нормам оцінювання результативності рівня навчальних досягнень студентів ВНЗ III-IV рівнів акредитації.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю» викладено етапи та методика експериментальної роботи, здійснено аналіз результатів педагогічного експерименту на початку і після його завершення.

Експеримент проводився з метою визначення ефективності розробленої модульної технології: сформованості мотиваційно-діяльнісного, операційно-технічного, особистісно-професійного компонентів готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю.

У формувальному експерименті брали участь 174 студенти напряму підготовки «Професійна освіта» спеціалізація «Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт» та 16 викладачів ВНЗ III-IV рівнів акредитації.

Дослідження мотиваційно-діяльнісного компонента готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю здійснювалося за методикою А.А. Реана та Н.В. Бордовської, допоміжним засобом слугувало анкетування. Порівняльний аналіз результатів на початку та після його завершення свідчить про позитивну зміну мотиваційних комплексів орієнтованих на професійно-педагогічну діяльність майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю. Результати аналізу показників мотивації у студентів КГ і ЕГ на різних етапах експерименту подано у табл.1.

Таблиця 1

Показники мотивації студентів КГ і ЕГ

Групи	Кількість студентів	Показники мотивації
		Внутрішня мотивація (ВМ)	Зовнішня позитивна мотивація (ЗПМ)	Зовнішня негативна мотивація (ЗНМ)
		поч.	зав.	поч.	зав.	поч.	зав.
		±динаміка	±динаміка	±динаміка
КГ	86	4	4,5	4,7	4,5	3,1	3,9
		+0,5	-0,2	+0,8
ЕГ	88	3,5	4,5	3,9	4,3	3,3	3,9
		+1	+0,4	+0,6

Зазначимо, на початок експерименту мотиваційні комплекси в обох групах були ідентичними й мали таку конфігурацію: ВМ<ЗПМ>ЗНМ. Після завершення експерименту мотиваційні комплекси дещо змінилися: ВМ=ЗПМ>ЗНМ у КГ і ВМ>ЗПМ>ЗНМ у ЕГ.

З метою виявлення зрушень в операційно-технічному компоненті застосовувалися розроблені тестові завдання для визначення готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю та метод оцінки достовірності зрушень у значеннях досліджуваної ознаки (критерій знаків G). Проведений аналіз рівня знань з дисциплін професійної і практичної підготовки у студентів як експериментальних, так і контрольних груп після завершення експерименту виявив позитивну динаміку, зокрема, коефіцієнт успішності в експериментальній групі збільшився на 11 %.

Дослідження самооцінки студентів реалізовувати операційно-технічний компонент готовності до педагогічної діяльності, здійснюване за п'ятибальною шкалою (полігон частоти), показало, що в контрольних групах найнижчий бал відсутній, а в експериментальних становить 2,5 % від загальної кількості оцінок. Зазначимо, позитивні зрушення мали місце в обох групах, проте суттєве збільшення найвищого балу самооцінки характерне для експериментальних груп. Динаміку змін операційно-технічного компонента на різних етапах експерименту подано на рис. 2.

Контрольна група Експериментальна група початок завершення початок завершення

Рис. 2 Результати самооцінки сформованості операційно-технічного компонента готовності до педагогічної діяльності студентів КГ і ЕГ

Дослідження особистісно-професійного компонента готовності до педагогічної діяльності здійснювалося за «Методикою дослідження підготовленості до педагогічної діяльності» О.А. Дубасенюк. Як допоміжний засіб використовувалося анкетування. Встановлено, що на початок експерименту показники готовності до педагогічної діяльності в експериментальній групі був нижчими на 6 % ніж у контрольної. Після завершення експерименту різниця у показниках готовності до педагогічної діяльності студентів експериментальної і контрольної груп становила 3 %, що також свідчить про результативність створених педагогічних умов формування готовності до педагогічної діяльності. Результати сформованості особистісно-професійного компонента на різних етапах експерименту подано на рис. 3.

Початок експерименту Завершення експерименту

Рис.3. Сформованість особистісно-професійного компонента готовності до педагогічної діяльності студентів КГ і ЕГ

Комплексне дослідження проблеми формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю дало змогу простежити динаміку оцінювання компонентів і рівнів готовності упродовж терміну проведення педагогічного експерименту (2007-2009 н.р.). Результати самооцінки компонентів і рівнів готовності до педагогічної діяльності у студентів контрольної та експериментальної груп на різних етапах експерименту подано у табл.2.

Таблиця 2

Самооцінка рівнів сформованої готовності до педагогічної діяльності у студентів КГ і ЕГ

Рівень готовності	Компоненти готовності до педагогічної діяльності
	мотиваційно-діяльнісний	операційно-технічний	особистісно-професійний
	поч.	заверш.	поч.	заверш.	поч.	заверш.
	КГ	ЕГЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Низький	5 6%	21 23%	3 3%	9 10%	13 15%	25 28%	9 10%	7 7%	9 10%	17 19%	5 6%	6 7%
Середній	70 81%	66 74%	72 84%	71 80%	61 71%	56 64%	65 75%	66 75%	59 69%	62 71%	64 74%	69 78%
Високий	11 13%	3 3%	11 13%	8 5%	12 14%	7 8%	12 13%	15 18%	18 21%	9 10%	17 20%	13 15%
Кількість студентів	86 100%	88 100%	86 100%	88 100%	86 100%	88 100%	86 100%	88 100%	86 100%	88 100%	86 100%	88 100%

Зазначимо, що зростання рівня сформованості готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю забезпечувалось як в експериментальних, так і в традиційних умовах підготовки. Однак, самооцінка рівнів сформованості готовності до педагогічної діяльності студентів експериментальних груп має більш виражену позитивну динаміку, що свідчить про результативність розробленої модульної технології.

З метою підвищення валідності результатів експериментальної перевірки ефективності формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю було використано метод незалежної експертної оцінки.

Експеритизі підлягали: самооцінка сформованості готовності до педагогічної діяльності майбутніми інженерами-педагогами аграрного профілю; теоретична і практична значущість навчально-методичного комплексу, спрямована на формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю. Незалежними експертами виступили викладачі аграрних ліцеїв (10 фахівців), викладачі ВНЗ III-IV рівнів акредитації (16 фахівців).

Порівняльний аналіз оцінок незалежних експертів щодо сформованості готовності до педагогічної діяльності у майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю довів, що результати самооцінки готовності до педагогічної діяльності студентами контрольної та експериментальної груп є достовірними.

Експертне оцінювання навчально-методичного комплексу полягало в аналізі змістових модулів, спрямованих на формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю за визначеними якісними судженнями та кількісними показниками з подальшим опрацюванням результатів. Експертизі підлягали: організаційні форми роботи, мотивація вивчення дисциплін професійної і практичної підготовки, позитивні зрушення у формуванні готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю, педагогічні критерії оцінки запропонованого змістового модуля щодо реалізації основних дидактичних вимог підготовки навчально-методичних матеріалів. Узагальненням результатів експертної оцінки було визначення середнього балу (за п'ятибальною шкалою) інноваційності запропонованої модульної технології формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю. Математична обробка результатів оцінювання дало змогу встановити, що середній бал інноваційності запропонованої модульної технології становить 4,1.

На основі узагальнення результатів експериментальної перевірки ефективності розробленої модульної технології формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю зроблено висновок, що завдання з формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю реалізовано у ході формувального експерименту.

ВИСНОВКИ

1. Досліджено, визначено і теоретично обґрунтовано етапи підготовки фахівців сільськогосподарської галузі (від початку XVIII ст. - до сьогодні) та історико-педагогічні передумови становлення інженерно-педагогічної освіти в аграрній галузі.

Аналіз науково-педагогічної літератури і практичного досвіду підготовки інженерів-педагогів в аграрних ВНЗ дав змогу виявити суперечності між сучасними вимогами до майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю та недостатнім рівнем їхньої професійно-педагогічної підготовки. Встановлено, що в процесі вивчення дисциплін професійної та практичної підготовки перевага надається знаннєвому підходу, який здебільшого орієнтує майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю на теоретичне осмислення загально-педагогічних основ професійної діяльності і недостатньо приділяє уваги формуванню вмінь і навичок практичної реалізації педагогічної функції в умовах ступеневої аграрної освіти.

Проаналізовано поняття «інженер-педагог аграрного профілю», уточнено сутність поняття «формування готовності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності». Визначено компоненти готовності: мотиваційно-діяльнісний, операційно-технічний, особистісно-професійний.

2. На основі системно-діяльнісного, компетентнісного підходів розроблено, теоретично обґрунтовано модель професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності, яка складається зі взаємопов'язаних цільового, стимулюючо-мотиваційного, змістового, операційно-дієвого, контрольно-регулюючого та оцінно-результативного компонентів. Встановлено, що одним із продуктивних шляхів реалізації компонентів моделі професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю є наскрізна професіоналізація. Завдяки наскрізній професіоналізації процес формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю набуває логічності, послідовності й системності.

3. Розроблена та експериментально перевірена модульна технологія формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю надала можливість суттєво поліпшити професійно-педагогічну підготовку фахівців за рахунок наскрізного введення до дисциплін професійної і практичної підготовки педагогічно орієнтованих змістових модулів.

Запропонована модульна технологія є комплексом науково-методичних дій, спрямованих на активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів на розвиток у них професійно важливих особистісних якостей, а також мотивації до педагогічної діяльності. Зазначений комплекс складається з: а) методичних розробок змістових модулів дисциплін професійної та практичної підготовки; б) діагностики оцінювання готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю (тестові завдання, опитувальники); в) методичних рекомендації для студентів напряму підготовки «Професійна освіта» з вивчення дисциплін професійної і практичної підготовки; г) методичних рекомендацій щодо реалізації модульної технології формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю.

Ефективність запропонованої технології перевірена показниками порівняння констатувального та формувального етапів експерименту. Зокрема результати дослідження мотиваційно-діяльнісного компонента свідчать, що: внутрішня мотивація (ВМ) у контрольній групі збільшилися на 0,5 бала, в експериментальній - на 1 бал; зовнішня позитивна мотивація (ЗПМ) у контрольній зменшилася на 0,2 бала, а в експериментальній збільшилася на 0,4 бала; зовнішня негативна мотивація (ЗНМ) у контрольній збільшилися на 0,8 а в експериментальній на 0,6 бала. Аналіз зрушень в операційно-технічному компоненті формування готовності за критерієм знаків G дав змогу встановити взаємозалежність позицій досліджуваної ознаки (нетипових зрушень мало < нетипових зрушень багато), яка підтверджує робочу гіпотезу про те, що зрушення у формуванні готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю в експериментальній групі не є випадковими і мають системний характер. Оцінка особистісно-професійного компонента в контрольній і експериментальній групах також дала можливість виявити позитивну динаміку. Суттєвими є зміни в експериментальній групі, де високий рівень сформованості готовності збільшився на 26,7 %, середній залишився незмінним - 33,3 %, а низький зменшився на 26,6 %. Доведено, що рівень готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю після формувального експерименту є значно вищим.

4. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю. Узагальнений аналіз показників готовності до педагогічної діяльності свідчить, що у студентів експериментальних груп виявлено більшу динаміку росту зазначеного новоутворення, ніж у студентів контрольних груп, де навчання здійснювалося за традиційними планами і програмами. А відтак педагогічні умови є дієвими і можуть бути запроваджені у практику підготовки інженерно-педагогічних кадрів в умовах ступеневої аграрної освіти.

5. Критеріями ефективності формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю визначено спрямованість на організацію педагогічної діяльності; реалізацію системи знань, умінь і навичок у професійно-педагогічній діяльності; відповідність потенціалу особистості обраній сфері діяльності.

З метою визначення рівнів готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю (низький, середній і високий) розроблено комплекс взаємопов'язаних методів діагностування, серед яких використовувалися як стандартні, відомі у педагогічній практиці, так і спеціально підготовлені й перевірені нами. Зокрема, для об'єктивного оцінювання досягнутого рівня знань і вмінь студентів у результаті вивчення модифікованих дисциплін професійної і практичної підготовки було розроблено авторську систему тестів.

6. Теоретично обґрунтовані положення професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності покладені в основу методичних рекомендацій щодо реалізації модульної технології формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів у вищих аграрних навчальних закладах, які, за умови їх запровадження, нададуть можливість підвищити рівень формування готовності до цього виду діяльності.

Отже, мету дослідження досягнуто, гіпотезу про те, що професійна підготовка майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю набуває ефективності у разі дотримання педагогічних умов формування готовності до педагогічної діяльності підтверджено, поставлені завдання реалізовано. Відтак сукупність сформульованих наукових висновків має важливе значення для теорії і практики підготовки майбутніх інженерів-педагогів у структурі ступеневої аграрної освіти.

Результати дослідження можуть бути використані на загальнодержавному рівні з метою посилення питомої ваги педагогічно орієнтованих компонентів у процесі розробки освітніх стандартів інженерно-педагогічної освіти, а також нормативно-правового забезпечення діяльності вищих аграрних навчальних закладів з урахуванням динамічних змін на ринку праці та сучасних потреб у фахівцях-аграріях. У вищих аграрних навчальних закладах доцільно вивчати питання щодо підготовки фахівців для дорадчих служб агропромислового комплексу України.

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування готовості до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів аграрного профілю. Подальшого дослідження потребують: теоретико-методологічні проблеми розвитку ступеневої аграрної освіти; організація і проведення наскрізних педагогічних практик для студентів напряму підготовки «Професійна освіта»; удосконалення організаційних форм навчання у процесі підготовки інженерів-педагогів аграрного профілю до педагогічної діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Методичні рекомендації:

1. Методичні рекомендації для студентів спеціальності 6.01.100 «Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт» по вивченню дисципліни «Технічні засоби навчання» за кредитно-модульною системою організації навчального процесу / Укл. В.Л. Мозговий. - Миколаїв, МДАУ. - 2005. - 51 с. (3,1 дрк. арк.)

2. Методичні рекомендації по вивченню дисципліни «Етика та естетика» для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» та спеціальності 7.050201 «Менеджмент організацій» заочної форми навчання / Укл. В.Л. Мозговий. - Миколаїв, МДАУ.- 2005. - 19 с. (1,2 дрк. арк.)

3. Методичні рекомендації для студентів спеціальності 6.01.100 «Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт» по вивченню дисципліни «Етика та естетика» за кредитно-модульною системою організації навчального процесу / Укл. А.І. Кіктенко, В.Л. Мозговий. - Миколаїв, МДАУ. - 2005. - 31 с. (2 дрк. арк.)

4. Методичні рекомендації по вивченню дисципліни «Методика виховної роботи» для студентів спеціальності 6.010100 «Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт» ОКР «Бакалавр» / Укл. К.М. Горбунова, В.Л. Мозговий. - Миколаїв, МДАУ. - 2007. - 49 с. (3 дрк. арк.)

5. Мозговий Віктор. Модульна технологія формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів: метод. рек. / Віктор Мозговий; Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України. - МДАУ. - Миколаїв, 2010. - 56 с. (3,56 дрк. арк.)

Статті у наукових фахових виданнях:

6. Мозговий В.Л. Формування життєвої компетентності особистості як стратегія її розвитку // Науково-методичний, інформаційно-освітній журнал «Вересень», спецвипуск квітень 2004р. - С.175-179 (0,3 дрк. арк.)

...