Формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. ЯЛТА)

АВТОРЕФЕРАТ

ФОРМУВАННЯ АКСІОЛОГІЧНОЇ КОМПОНЕНТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Бердянському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, професор КРИЖКО Василь Васильович, Бердянський державний педагогічний університет, завідувач кафедри педагогіки вищої школи та управління освітніми закладами.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор КУЧЕРЯВИЙ Олександр Георгійович Донецький національний університет, завідувач кафедри педагогіки і психології;

кандидат педагогічних наук, доцент ГЛУЗМАН Неля Анатоліївна Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), завідувач кафедри методики початкової та дошкільної освіти Євпаторійського інституту соціальних наук.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2.

Автореферат розісланий „9” листопада 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. В. Горбунова

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Людиноцентричний підхід є головною передумовою подальшого розвитку суспільства, індивідуального розвитку людини, показником прогресу. Перетворення освіти на найважливішу сферу людської діяльності визначає проблему підготовки майбутніх фахівців однією з пріоритетних. Сучасна орієнтація на розвиток особистості й перехід від „культури корисності” до „культури гідності” потребує нової професійної культури змісту діяльності педагога. Розмитість і девальвація цінностей спонукають педагогічну науку до пошуку нових напрямів у формуванні педагогічної культури, особливо тих, хто визначився в отриманні професії вчителя початкових класів. Як свідчить практика, найчастіше причина професійних невдач педагогів - низький рівень знання навчальної дисципліни, недостатній рівень педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів.

Фахівці з різних галузей гуманітарних знань (А. Алексюк, С. Архангельський, О. Глузман, С. Гончаренко, М. Грищенко, І. Зязюн, М. Каган, О. Киричук, Н. Кічук, В. Ликова, Н. Ничкало, В. Паламарчук, О. Пєхота, О. Савченко, Л. Хомич, М. Ярмаченко та ін.) під час дослідження проблеми педагогічних цінностей висвітлюють, насамперед, теоретичне обґрунтування їх сутності і змісту. Специфіка ціннісної проблематики в галузі педагогіки виявляється в її прикладному аспекті, оскільки виникає необхідність не тільки у визначенні провідних для педагогічного процесу цінностей, але й у пошуку ефективних засобів їх трансляції молоді, формування в кожної особи її персональної системи цінностей.

Значний внесок у розвиток ціннісної проблематики педагогічної культури здійснили В. Андрєєв, С. Анісімов, В. Андрущенко, О. Асмолов, Н. Асташова, Г. Балл, Е. Баллер, М. Бахтін, І. Бех, Є. Бондаревська, М. Боришевський, Т. Бутківська, О. Вишневський, Б. Гершунський, В. Грехнєв, В. Гриньова, А. Гусейнов, М. Євтух, А. Здравомислов, Ф. Знанецький, І. Зязюн, Т. Іванова, П. Ігнатенко, М. Каган, В. Кремень, Т. Кравченко, В. Крижко, Л. Ломако, В. Малахов, М. Михальченко, В. Москаленко, В. Огнев'юк, Ю. Пелех, В. Постовий, М. Рокич, О. Савченко, В. Сержантов, В. Сластьонін, Е. Соколов, В. Струманський, О. Сухомлинська, І. Тараненко, Н. Ткачова, У. Томас, В. Тугарінов, Ю. Турчанінова, З. Файнбург, В. Франкл, І. Фролов, В. Шадріков.

Кожному майбутньому вчителеві початкових класів слід пам'ятати, що саме школяр є головною цінністю педагогічної взаємодії. Тому у процесі організації шкільної життєдіяльності необхідно створювати сприятливі умови для учнівського повноцінного розвитку та саморозвитку, цілеспрямовано формувати ціннісні знання школяра, вміння ключових компетентностей, певні особистісні якості. У процесі всебічного розвитку особистості особлива роль надається початковій ланці освіти, де цілеспрямовано виявляються і розвиваються здібності учня, формуються вміння та навички вчителя початкових класів, створюються умови для самовираження в різних видах діяльності. Важливого значення у зв'язку з цим набуває переорієнтація навчання з суто прагматичного на духовно-творчий рівень.

У свою чергу, реалізація аксіологічного підходу до організації педагогічного процесу передбачає забезпечення ціннісного наповнення всіх його структурних компонентів, бо тільки в цьому випадку можна говорити про ціннісно-зорієнтований педагогічний процес як цілісне системне утворення.

Поняття „культура” є загальнонауковим, існує безліч його концепцій. Для аксіологічної концепції культура - явище, що відображає духовну природу людини; вираження духовних цінностей і моральних норм людства.

Аксіологічний шар культури виникає в процесі інтеріоризації особистістю традиційних і актуальних загальнолюдських групових цінностей. Виокремлення педагогічної культури як однієї з найважливіших складових культури суспільства зумовлене специфікою педагогічної діяльності вчителя початкових класів, спрямованої на формування особистості, здатної в майбутньому відтворювати та збагачувати культуру суспільства.

Актуальність та доцільність дослідження мотивується наявністю невирішених суперечностей між: гуманістичною спрямованістю і задатками, здібностями до здійснення професійно-педагогічної діяльності та зарахуванням абітурієнтів на факультети без урахування їхніх індивідуальних типологічних особливостей (як правило, за результатами складання вступних іспитів і тестів); усвідомленням колективом педагогів вищих навчальних закладів значення реалізації принципу формування педагогічної культури у майбутніх учителів початкових класів і недостатнім відображенням у навчальних планах, програмах аксіологічної компоненти педагогічної культури; існуючим у ВНЗ методичним забезпеченням формування різних аспектів педагогічної культури студентів та відсутністю його особистісно-розвивальної спрямованості.

Таким чином, наявність протиріччя в якості професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів і підготовки їх, як носія педагогічної культури, зумовлює актуальність обраної теми дослідження: „Формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою плану наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету, виконана у межах комплексної теми кафедри педагогіки вищої школи та управління освітніми закладами „Аксіологічна парадигма - методологічна база сучасної освіти” (протокол вченої ради Бердянського державного педагогічного університету № 7 від 29.01.2008 р.). Тему дисертації затверджено вченою радою Бердянського державного педагогічного університету (протокол № 8 від 29 березня 2005 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 5 від 20 травня 2005 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1) на основі аналізу філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури схарактеризувати сутність базових понять дослідження;

2) визначити стан сформованості аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів;

3) розробити модель формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів до складу якої входить педагогічна технологія з формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій;

4) експериментально перевірити результати розробленої моделі формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки.

Об'єктом дослідження є процес формування педагогічної культури у майбутніх учителів початкових класів.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у педагогічних вищих навчальних закладах.

Для розв'язання поставленої мети застосовано комплекс методів наукового дослідження. Для аналізу стану проблеми в теорії та практиці педагогічної освіти, конкретизації предмету, мети дослідження застосовувалися теоретичні методи: аналіз та узагальнення вітчизняної і зарубіжної філософської, психолого-педагогічної літератури з аксіологічної проблематики з метою уточнення сутності понять „аксіологічна компонента”, ,,аксіологічна парадигма”, ,,аксіологічний підхід”, ,,ціннісні орієнтації”, „професійні цінності вчителя початкових класів”, „педагогічна культура вчителя початкових класів”; методи класифікації, систематизації, теоретичного моделювання з метою узагальнення теоретичних ідей (1.1-1.3, тут і далі - підрозділи дисертації). Із метою дослідження стану підготовки, виявлення рівня сформованості професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів застосовувались емпіричні методи: діагностичні (анкетування, тестування, письмове й усне опитування, бесіди, інтерв'ювання); праксиметричні (вивчення та узагальнення досвіду професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, аналіз нормативно-правових документів) (2.1, 2.2). Для впорядкування, узагальнення і формалізації емпіричних даних із метою забезпечення вірогідності та об'єктивності результатів матеріали експериментального дослідження піддавалися обробці методами математичної статистики (констатувальний та формувальний експеримент, статистичне групування експериментальних даних, графічне відображення результатів дослідження, вимірювання за ранговою й інтегральною шкалою, визначення міри центральної тенденції, попарного вирівнювання груп для аналізу й інтерпретації результатів експерименту).

Дослідно-експериментальна база дослідження. Основною базою експериментального дослідження виступили факультет початкової освіти та практичної психології Бердянського державного педагогічного університету, соціально-гуманітарний факультет Мелітопольського державного педагогічного університету імені Б. Хмельницького, Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка, Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) в три етапи впродовж 2005-2010 рр. На трьох експериментальних етапах дослідження охоплено 882 особи, серед яких студенти, викладачі педагогічних дисциплін, учителі початкових класів.

Наукова новизна дослідження: вперше розроблено модель формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів на цілісній та особистісно-орієнтованій основах, визначено сутність, функціональну структуру, специфіку феномену „аксіологічна компонента педагогічної культури”; уточнено та науково обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування аксіологічної компоненти педагогічної культури в процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкових класів; схарактеризовано сутність понять „аксіологічна освіта”, „аксіологічна парадигма”, „аксіологічна компонента”, „аксіосфера”; набуло подальшого розвитку формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів.

Практична значущість результатів дослідження визначається їх достатньою готовністю до впровадження, наявністю навчального плану і програми спецкурсу „Професійно-педагогічні цінності майбутніх учителів початкових класів”; широкою географією можливого використання теоретичних положень, висновків і методичних рекомендацій; достатньо великою кількістю споживачів отриманих дослідником результатів, працівників системи післядипломної педагогічної освіти, працівників та слухачів, науковців, аспірантів, студентів. Результати дослідження впроваджено в роботу Бердянського державного педагогічного університету (№ 63/ 2051-01 від 27.05.2010 р.), Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Богдана Хмельницького (№ 06/2671 від 25.05.2010 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету ім. Володимира Винниченка (№ 68/2875 від 20.05.2010 р.), Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (№122, 89/01 від 17.05.2010).

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася теоретичною обґрунтованістю вихідних положень; використанням апробованого діагностичного інструментарію; експериментальною перевіркою висновків і методичних рекомендацій; застосуванням методів, що є адекватними меті, завданням дослідження; кількісним та якісним аналізом експериментальних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, методичні рекомендації і результати дослідження доповідалися на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Розвиток життєвої компетентності учнів у загальноосвітньому навчальному закладі” (м. Запоріжжя, 2004 р.), „Особистісно-орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу: проблеми та пошуки” (м. Бердянськ, 2005 р.), „Аксіологічна парадигма управління освітою” (м. Бердянськ, 2005 р.), „Гуманізація вищої освіти: філософські виміри” (м. Бердянськ, 2005 р.), „Організація навчально-виховного процесу у вищій школі в світлі входження України в Європейський освітній простір” (м. Бердянськ, 2006 р.), „Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої діяльності” (м. Мелітополь, 2006 р.), „Інтегративний характер ціннісних вимірів освіти в стандартах Болонського процесу” (м. Бердянськ, 2008 р.). Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалась також у ході дослідницько-експериментальної роботи через звіти на засіданнях кафедри початкової освіти Бердянського державного педагогічного університету.

Публікації. Основні положення та результати роботи відображено в 10 наукових та навчально-методичних працях у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Із них: 8 - одноосібних, 2 - у співавторстві, 1 - методичні рекомендації, 1 - програма спецкурсу.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (298 найменувань), 17 додатків на 41 сторінці. Робота містить 30 таблиць, 4 рисунка, що займають 26 сторінок основного тексту. Загальний обсяг роботи - 269 сторінок (основний зміст дисертації викладено на 203 сторінках).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки; визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано його мету та завдання; висвітлено наукову новизну та практичну значущість роботи; подано відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження, структуру та обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі „Аксіологічний зміст педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів” уточнено сутність понять „аксіологічна компонента”, „аксіологічна парадигма”, „педагогічна культура”, „цінність”, „ціннісна орієнтація”, „аксіологічний підхід”. У ході дослідження з'ясовано, що в наукових працях поняття „цінності” не має однозначно прийнятого трактування, а в багатьох із них воно тісно пов'язується авторами з іншими, близькими за значеннями, термінами: „смисл”, „соціальні потреби”, „ідеал”, „соціальні норми”, „ціннісні орієнтації”, „особистісні установки”. Для розмежування цих наукових термінів за змістом проведено порівняльний аналіз їх тлумачень; визначено соціальні та психолого-педагогічні вимоги до ціннісного змісту педагогічної культури вчителя початкових класів.

Встановлено, що педагогічна культура - складне інтегральне динамічне утворення, в якому представлено професійні та людські якості вчителя, показник сформованості різних видів його особистісної культури, умова і результат ефективної педагогічної діяльності майбутніх фахівців. Вона включає такі структурні компоненти, як науковий світогляд, педагогічне мислення, систему знань, систему вмінь та навичок; систему цінностей, різні види особистісної культури вчителя початкових класів.

Виходячи із специфіки діяльності майбутніх учителів початкових класів, різноманітності їхніх стосунків і спілкування, можливостей творчої саморегуляції, визначено пріоритетними такі функції педагогічної культури: пізнавальну, дидактично-професійну, виховну, комунікативну, діагностико-прогностичну, нормативну, захисну, рефлексивну, адаптаційну. Досліджено мотиваційний, змістовно-процесуальний, рефлексивний компоненти формування педагогічної культури, їх технологічний зміст.

Проведена робота дозволила зробити висновок про те, що дидактичними умовами формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі їхньої фахової підготовки є: цілісність і системність процесу формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів; безперервність і наступність цього процесу у системі „школа - вища школа”, що забезпечується врахуванням у навчальному процесі аксіологічної сформованості професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій як основи формування педагогічної культури студентів; побудова навчального процесу у вищій школі на принципах науковості, провідної ролі соціокультурного контексту навчання, креативності, індивідуалізації та диференціації, поєднання наукової та навчальної діяльності викладачів і студентів, участі студентів у науково-дослідній роботі; побудова змісту та структури навчального процесу у відповідності із завданнями та основними компонентами педагогічної культури; формування позитивної мотивації студентів до навчання й педагогічної діяльності; створення сприятливого емоційно-психологічного мікроклімату на заняттях, урахування емоційного самопочуття кожного студента; формування потреби в постійному самовдосконаленні, оволодінні педагогічною культурою.

Проблема цінностей у системі початкової освіти на сучасному етапі розвитку суспільства розв'язується в таких організаційно-педагогічних діях:

по-перше, йдеться про визначення цінностей як провідних пріоритетів, ідей, принципів освіти, що визначають подальший її розвиток узагалі; по-друге, передбачається відбір певної системи цінностей як домінуючих соціальних цінностей, що необхідно транслювати на рівень кожної конкретної особистості майбутнього вчителя початкових класів, перетворювати їх через „пробудження” педагогічними засобами зусиль самого вихованця в його індивідуальне надбання, ці дві групи цінностей об'єднані терміном „освітні цінності”; по-третє, необхідно визначити провідні цінності як навчально-виховні засоби, що дозволяють організувати під час здійснення педагогічного процесу ефективне опанування студентами визначених освітніх цінностей, ця група цінностей фігурує в дисертаційному дослідженні під назвою „педагогічні цінності”.

У дослідженні встановлено наявність ціннісних протиріч у структурі аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів, використані методи дослідження засвідчують змістовну неповноту цієї компоненти, що зумовлено відсутністю науково-обгрунтованих технологій.

У другому розділі „Дослідно-експериментальна робота з апробації моделі формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів” наведено основні етапи, завдання та експериментальну програму професійної підготовки, результати педагогічного експерименту з формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки.

В організації дослідно-експериментальної роботи виділено три періоди, що відповідають періодам цілісного наукового дослідження і водночас мають власне наповнення. Для проведення експериментальної роботи обрано шість груп студентів факультету початкової освіти і практичної психології Бердянського державного педагогічного університету: три експериментальні та три контрольні. Першу експериментальну групу складали студенти ІІІ-го курсу, другу - студенти ІV-го курсу і третю студенти V-го курсу. Відповідно сформовано й контрольні групи. Студенти ІІ-их курсів брали участь в експериментальній роботі на загальних засадах. Педагогічний експеримент проводився у природних умовах навчально-виховного процесу університету.

У межах вивчення педагогічних цінностей майбутніх учителів початкових класів, як основи їхнього професіоналізму, проведено педагогічний констатувальний експеримент, основне завдання якого - створення функціональної моделі формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів.

В основу діагностики сформованості педагогічних цінностей покладено методи дослідження педагогічних явищ у галузі професіоналізації особистості майбутнього вчителя початкових класів. Використаний дидактичний матеріал для створення функціональної моделі формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів оформлений у вигляді спеціальних контрольних процедур - тестів, тренінгів і творчих робіт. Тести орієнтовані на конкретні цілі і вимірюють досягнення саме цих цілей. Як показник педагогічних цінностей застосовувалися тести, що вимагали розташування названих предметів за порядком (в процесі тестування майбутнім учителям початкових класів пропонувався список педагогічних операцій); тренінги професійного й особистісного зростання майбутніх педагогів початкової школи; творчі роботи (рецензування наукової статті з аксіології й акмеології, аналіз першоджерел і написання творчої роботи „Портрет сучасного вчителя початкових класів: ідеал і реальність”). Крім того, застосовувалися методи педагогічного дослідження: аналіз і синтез, аналогія і порівняння, вивчення передового педагогічного досвіду, спостереження, анкетування.

У ході роботи досліджено та визначено оптимальну кількість організаційно-педагогічних умов формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки, серед яких провідні: усвідомлення значущості професійно-педагогічних цінностей; стимулювання розвитку смислових утворень і ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів; формування потреби в педагогічній рефлексії; висока якість наукової та методичної підготовки педагогічних працівників.

Перша організаційно-педагогічна умова - усвідомлення значущості професійно-педагогічних цінностей - є наріжним каменем формування майбутнього педагога початкових класів. Проблема дослідження професійно-педагогічних цінностей визначається насамперед реальними потребами суспільства, гуманізацією педагогічної освіти, підвищенням якості навчання і виховання.

Стимулювання розвитку смислових утворень і ціннісних орієнтацій є другою організаційно-педагогічною умовою; виконуючи рефлексивну функцію і функцію самоорганізації (синергетичний принцип), базуючись на ціннісно-смислових орієнтирах студентів, визначає ступінь та рівні професійної сформованості і готовності студента до майбутньої діяльності вчителя початкових класів.

Формування потреби в педагогічній рефлексії є третьою організаційно-педагогічною умовою. Педагогічна рефлексія майбутнього вчителя початкових класів - це діяльність, що зумовлює здібність особистості до самоаналізу з метою усвідомлення цілей і структури власної діяльності та засобів оптимізації професійної діяльності.

На особливу увагу заслуговує четверта організаційно-педагогічна умова - висока якість наукової та методичної підготовки педагогічних працівників як фактор впливу на особистість майбутніх фахівців.

Аналізуючи ціннісно-смислові орієнтири майбутніх учителів початкових класів, зроблено акцент на професійній компетенції (основою якої є „знаннєвий чинник”). Професійні компетенції поділяють на: фундаментальні знання професійно-орієнтованих дисциплін, саморефлексію, вміння здійснювати міжпредметні зв'язки, реалізацію методико-технологічних принципів для підвищення якості освітнього процесу, принцип науково-дослідницької діяльності з експериментальною й емпіричною складовими та академічні, що включають обсяг знань та навичок, необхідних для оволодіння професією.

У ході експериментального дослідження в Бердянському державному педагогічному університеті, Мелітопільському державному педагогічному університеті ім. Богдана Хмельницького, Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. Володимира Винниченка, Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) запроваджено інтегрований спецкурс „Професійно-педагогічні цінності майбутніх учителів початкових класів”, спрямований на формування цілісної особистості майбутнього вчителя початкових класів. Зміст лекційних і семінарських занять інтегрованого спецкурсу, проведення дидактичних ігор, тренінгів особистого і професійного зростання допомогли у створенні педагогічної технології, що входить до складу функціональної моделі формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів та розробленні авторської технології формування психолого-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів початкової школи. Метою спецкурсу є формування педагогічних і національних цінностей, духовно-етичної сфери особистості майбутнього вчителя початкових класів, забезпечення творчого становлення і подальшого вдосконалення особистості фахівця.

Конструювання змісту матеріалу педагогічної технології з формування психолого-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів здійснювалося з урахуванням специфіки професійної спрямованості майбутніх педагогів початкової школи. Крім того, поставлено такі завдання: 1) вивчення аксіологічних основ педагогічного процесу; 2) розгляд особливостей педагогічної діяльності й особистості вчителя початкових класів; 3) проведення тренінгів особистісного і професійного зростання фахівця, оволодіння їх методикою; 4) формування ціннісних орієнтацій учителя початкових класів і становлення його як особистості, що творчо саморозвивається.

Розглядаючи педагогічну технологію в контексті професійно-педагогічної культури майбутніх педагогів початкової школи, правомірно виділити в її структурі такий елемент, як технологія педагогічної діяльності, що включає сукупність прийомів і способів забезпечення цілісності навчально-виховного процесу. Досягнення мети технології відбувається через реалізацію структурного компоненту завдань. Педагогічна технологія з формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів складається з чотирьох взаємозалежних етапів.

Для забезпечення достовірності результатів дослідно-експериментальної роботи здійснено вибірку групи студентів ІІІ-го курсу, на якому упроваджено інтегрований спецкурс; у контрольних та експериментальних групах роботу проводили досвідчені викладачі; протягом навчального року в групах відповідно до курсу навчання вивчався однаковий за змістом і структурою навчальний матеріал. В основу формувального педагогічного експерименту покладено розроблену нами педагогічну технологію формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів.

Для виявлення змісту професійної самосвідомості майбутніх педагогів початкової школи у ході дослідження здійснено професіографічний підхід, при якому відправними у визначенні важливих для цієї професії ціннісних орієнтацій виступали вимоги щодо відповідної спеціальності. Використано метод вільного самоопису; за тимчасовою ознакою педагогічні завдання підрозділялися на стратегічні, оперативні й тактичні.

Визначені групи педагогічних завдань є типовими для майбутнього вчителя початкових класів як суб'єкта професійної діяльності, проте припускають творче індивідуально-особистісне їх розв'язання в конкретній педагогічній ситуації.

Достовірність функціональної моделі безпосередньо пов'язана із ступенем розподілу тих одиниць-елементів, із яких визначено всю систему, що описує структуру об'єкта. Ці елементи виступають у вигляді інтегральних блоків - складових формування професійно-педагогічних цінностей, що забезпечують позитивну реалізацію сукупності операцій і дій, які складають професійну діяльність учителя початкових класів.

Модель аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів, на нашу думку, є вихідною позицією формування професійних цінностей у педагогічній діяльності вчителя.

Функції запропонованої моделі прогнозують визначений результат і планують хід діяльності для досягнення необхідного результату та наочно демонструють для всіх учасників навчального процесу структуру створюваного ними об'єкта, організовують професійну діяльність, слугують критерієм при оцінці результатів усіх циклів діяльності, які входять до процесу формування професійно-педагогічних цінностей, що базуються на визначених критеріях, компонентах і умовах їх успішного здійснення. Подальша робота щодо формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів здійснюється за допомогою індивідуально-творчого компонента педагогічної культури, який відображає творчий характер особистості студента.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки

Виходячи із завдань дослідження, виділено дві групи узагальнених критеріїв. Перша група дозволяє визначити зміни в суб'єкті та рівні розвитку цінностей особистості (інтелектуальні, творчі, емоційно-особистісні). Другу групу складають узагальнені критерії сформованості ціннісного відношення на основі взаємодії: а) суб'єкт-об'єктного, б) чуттєвого і раціонального, в) одиничного, особливого і загального.

На наш погляд, критерієм аналізу процесу розвитку системи цінностей особистості майбутніх учителів початкових класів виступає типологізація протиріч між системами цінностей осіб та системами цінностей, що пропонує аксіологічна освіта за характером взаємодії та їх приналежності. Критеріями сформованості педагогічної культури студента є: загально-інтелектуальний рівень розвитку; практична реалізація загально-педагогічних знань і вмінь; система фахових знань, умінь і навичок; наявність професійних інтересів; усвідомлення професійних цінностей; наявність професійних цінностей; професійна спрямованість; самоосвітня діяльність; самооцінка професійної діяльності.

У дисертаційному дослідженні визначено чотири рівні сформованості аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів: адаптивний, репродуктивний, евристичний, креативний.

Адаптивний рівень формування аксіологічної компоненти педагогічної культури характеризується нестійким відношенням майбутніх учителів початкових класів до педагогічної реальності. Майбутні фахівці, що перебувають на цьому рівні, не виявляють активності у професійно-педагогічному самовдосконаленні, підвищення кваліфікації здійснюють за необхідністю, або взагалі не визнають її.

Другий - репродуктивний рівень формування аксіологічної компоненти педагогічної культури припускає схильність до стійкого ціннісного відношення до педагогічної реальності: вчитель початкових класів більш високо оцінює роль психолого-педагогічних знань, виявляє прагнення до встановлення суб'єкт-суб'єктних відносин між учасниками педагогічного процесу, йому властивий більш високий індекс задоволеності педагогічною діяльністю. За цим рівнем розвитку професійно-педагогічної культури студентом успішно розв'язуються конструктивно-прогностичні завдання, що припускають цілепокладання й планування професійних дій.

Більш високою цілеспрямованістю, стійкістю шляхів і способів професійної діяльності характеризується третій, евристичний рівень формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів. На цьому рівні педагогічної культури відбуваються зміни у структурі технологічного компоненту; на високому рівні сформованості перебувають уміння розв'язувати оціночно-інформаційні й корекційно-регулюючі завдання.

Останній, креативний рівень формування аксіологічної компоненти педагогічної культури характеризується високим ступенем результативності педагогічної діяльності, мобільністю психолого-педагогічних знань. Позитивно-емоційна спрямованість діяльності студента стимулює стійку перетворювальну, творчу й самотворчу активність особистості. Педагогічна імпровізація, педагогічна інтуїція, уява в діяльності вчителя початкових класів займають важливе місце й сприяють розв'язанню педагогічних завдань.

Аксіологічна компонента професійно-педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів включає сукупність педагогічних цінностей, визнаних на сучасному етапі розвитку освіти. У процесі педагогічної діяльності відбувається оволодіння основними ідеями, концепціями, сукупністю знань і вмінь. Знання, ідеї, концепції, що мають найбільшу значущість для суспільства й окремої педагогічної системи, виступають у якості педагогічних цінностей.

Формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів передбачає розвиток особистості в її цілісності. У ході першого етапу реалізації технології, яка є складовою функціональної моделі, з'ясовано, що оволодіння професією вчителя початкових класів спрямоване на формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій, які виступають ядром психолого-педагогічної структури особистості. Професійна спрямованість, навчальна, професійна мотивації, характерологічні риси, педагогічні вміння, навички, здібності залежать від рівня сформованості ціннісних орієнтацій, ціннісного ставлення до навчальної та професійно-педагогічної діяльності, що носить загальнолюдський характер.

Таблиця 1 Контрольний етап педагогічної технології формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів

Як свідчать результати констатувального етапу дослідження сформованості професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів, найбільш поширеним є репродуктивний та креативний рівні.

Результати експериментального дослідження формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів свідчать, що високий рівень сформованості професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій в експериментальних групах зріс на 20,3% порівняно з контрольними групами. Це вказує на продуктивність розробленої педагогічної технології; необхідність цілеспрямованого формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів; наповнення аксіологічним змістом дисциплін психолого-педагогічного циклу; доцільність викладання інтегрованого спецкурсу „Формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів на старших курсах, особливо перед виходом студентів на виробничу практику.

Отримані результати свідчать про необхідність цілеспрямованого формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки.

За результатами аналізу теорії та практики досліджуваної проблеми, а також даних констатувального експерименту обґрунтовано педагогічну технологію формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів, що базується на аксіологічних засадах, усвідомленні взаємодії загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей, на принципах демократизації та гуманізації освіти і передбачає декілька взаємопов'язаних етапів, а саме: діагностика рівнів сформованості професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів; засвоєння професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій, забезпечення ціннісного ставлення студентів до професії вчителя зокрема та до педагогічних цінностей узагалі.

Аналіз різних підходів до групування ціннісних орієнтацій довів доцільність такої класифікації професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій: загально-педагогічні, спрямовані на суспільно-соціальні цінності педагогічної професії; особистісно-розвивальні, що сприяють розвитку особистості школяра; предметно-діяльнісні, спрямовані на предметно-викладацьку діяльність педагога; особистісні, що передбачають самовираження вчителя у професійній діяльності; професійно-прагматичні, пов'язані з особливостями педагогічної професії.

Аксіологічну компоненту педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів досліджено через ієрархію професійно-педагогічних цінностей у процесі викладання дисциплін психолого-педагогічного циклу, розробленого спецкурсу, виховної роботи, педагогічної практики, участі в науково-дослідній роботі, раціональне застосування інноваційних освітніх технологій; трансформації професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій через усвідомлення „професійного Я; формування професійного самовизначення та педагогічного ідеалу (еталону поведінки), свідомого ставлення до ідеалу, що забезпечує цільову спрямованість професійного самовизначення; формування педагогічних переконань, поглядів, установок; проектування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій.

Висновки

Дослідження присвячене проблемі особистісної ціннісної орієнтації процесу формування аксіологічної компоненти майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки.

1. Актуальність та доцільність експериментального дослідження „Формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів” мотивується наявністю проблеми особистісної орієнтації процесу формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні й науково-методичній розробці системи організації педагогічного процесу в вищих навчальних закладах на аксіологічних засадах.

2. На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури уточнено сутність понять: „аксіологічна компонента”, „аксіологічна парадигма”, „аксіологічний підхід”, „ціннісні орієнтації”, „професійні цінності вчителя початкових класів”, „педагогічна культура вчителя початкових класів”. Встановлено, що процес формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у реальній практиці не набрав системного характеру і потребує методологічного та технологічного дослідження. Ефективне здійснення цього процесу можливо лише за умов цілісного соціально-педагогічного впливу на особистість студента, а саме на формування його ціннісної свідомості, розвиток емоційно-чуттєвої і вольової сфери, моральних якостей згідно з визначеними гуманістичними цінностями, а також формування вмінь-цінностей ключових професійних компетенцій.

3. Визначено стан сформованості аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів та ієрархічний ряд аксіологічних ознак у студентів педагогічних вищих навчальних закладів для формування педагогічної культури: цінності - ціннісні орієнтації - ціннісна свідомість. Досліджено та визначено необхідну і достатню кількість організаційно-педагогічних умов формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки, серед яких ми виокремили такі: усвідомлення значущості професійно-педагогічних цінностей; стимулювання розвитку смислових утворень і ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів; формування потреби в педагогічній рефлексії.

4. Розроблено науково обґрунтовану модель формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки. До моделі входить технологія з формування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя початкових класів, що базується на аксіологічних засадах, усвідомленні взаємодії загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей, на принципах демократизації та гуманізації освіти і передбачає декілька взаємопов'язаних етапів, а саме: діагностики рівнів сформованості професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів; присвоєння професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій; трансформації професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій через усвідомлення „професійного Я; формування професійного самовизначення та педагогічного ідеалу (еталону поведінки), формування педагогічних переконань, поглядів, установок; проектування професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій: прогнозування професійної перспективи; здібність проектувати себе у професійне майбутнє; вміння знаходити шляхи вирішення педагогічних ситуацій, здатність до рефлексії.

5. Розроблена та апробована програма спецкурсу „Професійно-педагогічні цінності майбутніх учителів початкових класів”, яка суттєво впливає на результат формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів для організації педагогічного процесу в вищому навчальному закладі.

Проведене дослідження не вирішує всіх питань, пов'язаних із проблемою організації педагогічного процесу у вищому навчальному закладі на аксіологічних засадах. Серед перспективних напрямів її подальшого розвитку заслуговують на увагу такі: організація ефективного управління ціннісно-зорієнтованим процесом у масштабі навчального закладу, здійснення спеціальної підготовки студентів у вищих навчальних закладах як майбутніх учителів до організації педагогічного процесу у школі на аксіологічних засадах, висвітлення системного зв'язку ціннісно-зорієнтованого педагогічного процесу з позааудиторною виховною роботою у шкільному закладі. аксіологічний педагогічний вчитель початковий

Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в таких публікаціях автора

1. Паскар В. І. Аксіологічний контекст педагогічної культури / В. І. Паскар // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - № 4. - Бердянськ : БДПУ, 2004. - 202 с.

2. Паскар В. І. Аксіологічна культура особистості студента як персональна рефлексія / В. І. Паскар // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - № 1. - Бердянськ : БДПУ, 2006. - 216 с.

3. Паскар В. І. Вивчення передового педагогічного досвіду як чинник становлення творчості вчителя / В. І. Паскар // Тези. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої діяльності” - Мелітополь : МДПУ, 2006. - 222 с.

4. Паскар В. І. Запровадження європейських цінностей до освітніх стандартів початкової школи / В. І. Паскар // Збірник наукових праць „Педагогіка і психологія. Формування творчої особистості : проблеми і пошуки”. - № 42. - Запоріжжя : Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Гуманітарний університет „ЗІДМУ”, 2007. - 412 с.

5. Паскар В. І. Аксіологічні Сцілла і Харбіна студентів педагогічних ВНЗ (гендерний аспект) / В. В. Крижко, В. І. Паскар // ж-л Соціальна педагогіка : теорія та практика. - № 4. - 2007. - С. 79-86.

6. Паскар В. І. Ціннісні характеристики педагогічної акмеології як напрямку міждисциплінарних досліджень результатів діяльності вчителів початкової школи / В. І. Паскар // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - № 3. - Бердянськ : БДПУ, 2008. - 207 с.

7. Паскарь В. И. Ценностные флуктации и предупреждение конфликтов между поколеними / Паскарь В. И., Крижко В. В., Немченко С. Г. // Известия академии педагогических и социальных наук. - Ч. І, Т. ХІІ. - изд. НПО „Модэк”. - Москва-Воронеж. - 2008. - С. 293-296.

8. Паскар В. І. Гносеологічний аналіз ціннісного змісту початкової освіти / В. І. Паскар // Молодь і ринок. - № 8 (55). - серпень 2009. - С. 95-100.

9. Паскар В. І. Аксіосфера вчителя початкових класів як інтегральний показник педагогічної культури / В. І. Паскар // Молодь і ринок. - № 3 (62). - березень 2010. - С. 95-99.

10. Паскар В. І. Особливості формування ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки / В. І. Паскар // Молодь і ринок. - № 6 (65). - червень, 2010. - С. 89-95.

Анотація

Паскар В. І. Формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Ялта, 2010.

Аналізуючи різні підходи розподілу на групи ціннісних орієнтацій була визначена класифікація професійних і педагогічних ціннісних орієнтацій: загальні педагогічні орієнтації, спрямовані на соціальні цінності педагогічної професії; особистісно-розвивальні орієнтації, спрямовані на розвиток особистості дитини; предметно-активні орієнтації, спрямовані на предметно-викладацьку діяльність в початковій школі; особистісні орієнтації, які передбачають самовираження студентів у професійній діяльності; професійні і прагматичні орієнтації, які пов'язані з деякими особливостями педагогічної професії.

У дисертаційному дослідженні представлена науково обґрунтована модель формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутнього вчителя початкових класів у процесі фахової підготовки. Модель включає технологію формування професійних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкових класів. Технологія побудована на аксіологічних поняттях та передбачає кілька етапів: діагностика рівнів формування професійних та педагогічних ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя початкових класів; присвоєння професійних і педагогічних орієнтацій, ціннісне відношення студентів до професії вчителя початкових класів; трансформація професійних і педагогічних ціннісних орієнтацій через реалізацію „професійного Я”; проектування професійних педагогічних ціннісних орієнтацій.

Дослідна робота не виключає проблем та передбачає подальше наукове дослідження, яке пов'язане з обґрунтуванням можливостей формування аксіологічної компоненти педагогічної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі фахової підготовки.

Аннотация

Паскарь В. И. Формирование аксиологической компоненты педагогической культуры будущего учителя начальных классов в процессе профильной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Республиканское высшее учебное заведение „Крымский гуманитарный университет” (г. Ялта), Ялта, 2010.

В диссертации исследуются теоретические и методические основы формирования аксиологической компоненты педагогической культуры будущего учителя начальных классов в процессе профильной подготовки.

Аксиологическая компонента профессионально-педагогической культуры будущих учителей начальных классов составляет совокупность педагогических ценностей, созданных человечеством и составленных в целостный педагогический процесс на современном этапе, где учитель начальных классов овладевает идеями и технологией педагогической деятельности, и в зависимости от степени их использования в реальной жизни, ценит их как наиболее значимые.

Учет указанных методологических оснований дает возможность обосновать модель формирования аксиологической компоненты педагогической культуры будущих учителей начальных классов, инструментальными аспектами которой есть аксиологический, технологический и индивидуально-творческий компоненты.

Компонента профессионально-педагогической культуры включает совокупность педагогических ценностей, распространенных на современном этапе развития образования. В процессе педагогической деятельности происходит овладение определяющими идеями, концепциями, совокупностью знаний и умений. Знание, идеи, концепции, которые имеют на определенном этапе наибольшую значимость для общества и отдельной педагогической системы, выступают как педагогические ценности.

Ценности учителя начальных классов - это внутренний, эмоционально-основанный регулятор деятельности, который определяет его отношение к окружающему миру, к себе и моделирует содержание и характер осуществляемой им профессиональной деятельности.

В зависимости от изменений условий социально-педагогической деятельности, развития нужд общества и школы, личности изменяются и переоцениваются педагогические ценности.

В процессе развития ценностного сознания студентов важную роль сыграет технологический компонент профессионально-педагогической культуры, который тесно связан с понятием педагогической деятельности.

Рассматривая педагогическую технологию в контексте профессионально-педагогической культуры будущего учителя начальных классов, правомерно выделить в ее структуре такой элемент, как технология педагогической деятельности, которая включает совокупность приемов и способов целостной учебно-воспитательной деятельности педагога.

Проанализировав полученные результаты выявления динамики педагогических ценностей, мы пришли к таким выводам: 1) для студентов характерна потребность в профессиональном росте и стремление к достижению конкретных результатов в любой деятельности; 2) важной для большинства будущих учителей начальных классов на современном этапе развития образования есть реализация таких ценностей, как конкурентоспособность, это объясняется современным состоянием рынка занятости и социально-экономическими условиями украинского общества; 3) анализ результатов исследования показывает, что вопреки нашим ожиданиям для будущих учителей начальных классов значимыми в профессии учителя начальных классов является духовная культура, любовь к детям и педагогическая рефлексия.

Для студентов имеет значение потребность в сохранении индивидуальности, творческий подход к педагогической работе учителя начальных классов, который дает возможность формировать индивидуальный стиль в профессиональной деятельности.