Теоретичні і методичні засади формування лінгводидактичної компетентності у майбутніх учителів української мови і літератури

Користуючись різними методами дослідження (анкетування, тестування, бесіди зі студентами, проведення зрізових контрольних робіт, рецензування та саморецензування), було виявлено, що високий рівень володіння шістнадцятьма лінгводидактичними компетенціями у студентів ІІІ - ІV курсів становить 7 % у пробному тестуванні та 9 % у повторному. Низький рівень мають 70 % студентів у першому тестуванні та 62 % - при повторному.

Виявлено, що студенти третього курсу (72 %) повною мірою не розрізняють поняття «компетенція», «компетентність», «компетентнісний підхід» та «види лінгводидактичних компетенцій». Молоді вчителі-словесники краще обізнані з проблемами нововведень у сучасний навчальний процес ВНЗ та загальноосвітньої школи, правильно розкривають зміст зазначених вище понять, знають різновиди лінгводидактичних компетенцій. Проте на запитання анкети «З яких джерел Вам відомі терміни «компетенція» і «компетентність»? жоден учитель не зазначив, що з часів навчання у вищій школі, вказали, що з науково-методичних джерел - 39 %, з науково-практичного семінару - 32 %, із засідання районного методоб'єднання учителів-словесників - 11 %, з мережі Інтернет - 8 %, з курсів підвищення кваліфікації - 7 %, від старших колег з фаху - 3 %. До лінгводидактичних компетенцій молоді вчителі віднесли соціальну, особистісну, логічну, комунікативну, методологічну, творчу, рефлексивну та культурологічну.

З метою виявлення рівнів сформованості лінгводидактичних компетенцій у студентів філологічних факультетів проводились тестування та 2 зрізові контрольні роботи, результати яких засвідчили низькі показники у володінні студентами лінгводидактичної компетентності, зокрема її прогностичної, аксіологічної, методологічної, мотиваційної, креативної, рефлексивної та оцінної компетенцій.

У викладанні лінгвометодики переважає репродуктивна модель навчання. Студенти виконали найбільшу кількість тестів на запам'ятовування й розуміння лінгводидактичних категорій. Для 52 % продіагностованих значною проблемою виявилось розпізнання та розрізнення понять «метод дослідження» і «метод навчання», «наукові засади української лінгвометодики», «мовленнєва компетенція», «форма організації навчання української мови», «структурні компоненти уроків формування умінь та навичок, розвитку зв'язного мовлення, аналізу контрольного переказу», «сутність інтегрованого уроку мови».

У знаннях студентів спостерігається фрагментарність. 47 % учасників тестування виконали завдання окремих блоків лише частково, зокрема це стосується тестів другого блоку на виявлення обізнаності зі структурою та змістом шкільної програми з української мови та третього блоку, метою якого було встановити, чи розрізняють майбутні вчителі-словесники метод і прийом навчання та орієнтуються в основних підходах до класифікації методів навчання рідної мови.

Доведено, що на сучасному етапі розвитку вищої школи викладачі лінгвометодики недостатньо звертають увагу на впровадження компетентнісно зорієнтованого підходу в навчальний процес, надають перевагу традиційним методам навчання на лекційних, практичних та лабораторних заняттях. Застосування інноваційних методів і технологій у курсі методики навчання української мови відбувається епізодично.

Експериментально підтверджено необхідність розроблення ефективної методики формування лінгводидактичної компетентності в майбутніх учителів української мови і літератури, яка передбачала б вироблення 16 компетенцій на основі кредитно-модульного навчання та технології предметно-методичного проектування.

У п'ятому - «Дослідно-експериментальна робота з формування лінгводидактичної компетентності у майбутніх учителів української мови і літератури» - представлено програму формувального експерименту, описано етапи його проведення, охарактеризовано завдання, які пропонувалися студентам на моделювання навчальних ситуацій та проектування уроків української мови різних типів, позакласних заходів, зокрема засідань мовного гуртка; описано методику перевірки ефективності запропонованої системи формування лінгводидактичної компетентності у контрольних та експериментальних групах.

На основі проведеного аналізу психолого-педагогічної й лінгвометодичної літератури; діагностики стану підготовки студентів філологічних факультетів до впровадження компетентнісного підходу та інноваційної методичної діяльності в загальноосвітніх школах на уроках української мови; результатів анкетування студентів старших курсів було виділено критерії та показники рівня підготовленості майбутніх учителів-словесників до цього виду діяльності. Перелік критеріїв рівня підготовленості студентів до впровадження компетентнісного підходу та інноваційної методичної діяльності охопив параметри, які описані в теоретичних джерелах, а також і ті, що отримали щонайменше 75% позитивних ставлень студентів під час проведеного опитування в ході констатувальних зрізів.

У ході розроблення критеріїв враховано специфіку реалізації технологій кредитно-модульного навчання та предметно-методичного проектування у вищих навчальних закладах:

- перший критерій - теоретичний. До показників теоретичного критерію відносимо ступінь усвідомлення сутності компетентнісного підходу, компетенцій і компетентностей, лінгводидактичних компетенцій; розуміння їх важливості та місця в навчальному процесі ВНЗ узагалі й у засвоєнні курсу методики навчання української мови, технології сучасного уроку рідної мови зокрема; ролі технологій кредитно-модульного навчання та предметно-методичного проектування у формуванні лінгводидактичної компетентності;

- другий критерій - практичний. Показником цього критерію є усвідомлення системи лінгводидактичних компетенцій, необхідних для успішної майбутньої професійної діяльності в загальноосвітній школі, та ступінь готовності до впровадження методичних інновацій на заняттях з лінгвометодики;

- третій критерій - результативний. Рівень успішності засвоєння дисциплін методичного спрямування та формування лінгводидактичних компетенцій завдяки впровадженню технологій кредитно-модульного навчання та предметно-методичного є показником цього критерію (результати зрізових контрольних робіт, показники рейтингів, диференційовані заліки, екзамени).

Методика формувального експерименту була спрямована на розв'язання таких завдань: 1) виявити ефективність запропонованої системи формування компетенцій лінгводидактичної компетентності; 2) перевірити на практиці впровадження компетентнісного підходу в навчальний процес лінгвометодичної підготовки студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів; 3) сформувати в майбутніх учителів-словесників лінгводидактичні компетенції на заняттях з дисциплін «Шкільний курс української мови та методика її навчання» і «Технологія сучасного уроку рідної мови»; 4) визначити вплив інноваційних технологій кредитно-модульного навчання й предметно-методичного проектування на рівень формування лінгводидактичних компетенцій у студентів філологічних факультетів вищої школи; 5) виявити й обґрунтувати ефективність застосування активних та інтерактивних методів навчання у контексті технології предметно-методичного проектування.

Формувальний експеримент здійснювався в три етапи:

І етап (підготовчий) підтвердив доцільність вибору форм, методів і технологій навчання для проведення лекційно-практичних, лабораторних занять з лінгводидактики та спецпрактикуму «Технологія сучасного уроку рідної мови». Активізації пізнавальної навчальної діяльності студентів сприяли методи (лекція-візуалізація, лекція-конференція, мозковий штурм), кредитно-модульна технологія, консультації викладачів, використання навчально-методичних матеріалів.

ІІ етап (інтеграційний) був спрямований на інтеграцію знань студентів з дидактики, психології та лінгводидактики про загальнотеоретичні питання сучасної методичної науки. Базовою для проведення другого етапу експериментального навчання стала дисципліна «Шкільний курс української мови та методика її навчання». Заняття проводилися за кредитно-модульною технологією з використанням таких організаційних форм, як лекційне, практичне, лабораторне, тьюторське заняття, контрольне тестування, рейтингування студентів, та методів навчання - дидактичної гри, сократівської бесіди, ситуативного моделювання, методичної розминки, дискусії. Проведенню лекційно-практичних занять передувала самостійна робота студентів з кожної лінгводидактичної теми. Виходячи з того, що лінгводидактична підготовка студентів-філологів спрямована на вироблення стійкого вміння самостійно й творчо працювати й повинна носити систематичний, а не епізодичний характер, питома вага самостійної роботи студентів зростала, їм доводилось самостійно виконувати різні навчальні завдання перед практичними й лабораторними заняттями. На самостійній підготовці студентів будувалися й тьюторські заняття.

Тьюторські заняття, які будувались на основі проведеної самостійної роботи студентів у позааудиторний час, включали в себе обов'язкові та творчі завдання. Кожне обов'язкове завдання оцінювалось від 1 до 5 балів при умові, якщо студент у визначений термін його виконав і прозвітував перед викладачем. У разі несвоєчасного виконання студент максимально одержував 0,5 бала. Якщо студенти без поважних причин не з'являлись на тьюторське заняття і протягом визначеного часу не прозвітували перед викладачем, то від їхнього рейтингу віднімалось 5 балів.

Творчі завдання виконувались з метою підвищення власного рейтингу, оскільки за кожне виконане творче завдання максимально можна одержати 7 балів.

Тьюторські заняття піднімають престиж самостійної роботи студентів, яка має на меті не тільки закріпити й поглибити знання з лінгводидактики, а й розвинути творчі вміння й навички, навчити організовувати й планувати свій час, самостійно розібратися в потоці наукової інформації. Тобто тьюторські заняття максимально сприяють формуванню й удосконаленню інформаційної, стратегічної й креативної компетенцій.

Як показало експериментальне дослідження, студенти можуть сприймати й переробляти велику кількість інформації за умови високого рівня самостійної роботи, використання широкого діапазону різнорівневих завдань, наукової організації праці, проведення методично доцільного консультування з боку викладача.

Для проведення тьюторських занять виносились наступні теми: «Комунікативна спрямованість у навчанні української мови», «Поняття про бінарні методи навчання». Програмоване навчання на уроках української мови»; «Нетрадиційні форми навчання рідної мови», «Сучасні підходи до навчання української мови в загальноосвітніх закладах»; «Моделювання уроків мови різних типів» тощо.

На цьому етапі експериментального навчання ставилося завдання сформувати у студентів уміння й навички оперувати лінгводидактичними категоріями, здатність набувати первинний методичний досвід, інтегруючи знання з психолого-педагогічних, лінгвістичних та лінгвометодичних дисциплін. Студентам пропонувалося будувати моделі макро- й мікроструктури аспектних уроків української мови та занять з розвитку зв'язного мовлення в різних класах; моделювати фрагменти календарного планування уроків рідної мови за мовною, мовленнєвою, стратегічною та соціокультурною змістовими лініями чинної шкільної навчальної програми з мови; установлювати відповідність між змістом вимог навчальної програми з української мови і назвою лінгводидактичної компетенції, закладеної в її змісті.

Завданням ІІІ етапу (власне методичного проектування) була перевірка ефективності впровадження технології предметно-методичного проектування на заняттях спецпрактикуму «Технологія сучасного уроку рідної мови», яка складалася з моделювання, власне проектування та конструювання занять, фрагментів аспектних уроків української мови, уроків розвитку зв'язного мовлення, засідань мовного гуртка та позакласних заходів з української мови.

У ході формувального експерименту остаточно перевірено перелік основних лінгводидактичних компетенцій, необхідних майбутньому вчителеві української мови і літератури для успішної професійної діяльності в загальноосвітній школі.

Ефективність експериментальної методики було підтверджено результатом, обрахованим за формулою статистичного критерію Пірсона :

,

що перевищує критичне значення .

Для введення до формули даних використано таблицю визначення важливості впливу експериментальної методики на навчання студентів філологічних факультетів (табл. 2).

Таблиця 2

а, b, с, d - частоти випадків отримання балів Кг (В1) та Ег (В2) у діапазонах А1 та А2.

Визначення значення впливу технології предметно-методичного проектування на рівень формування лінгводидактичних компетенцій студентів філологічних факультетів за формулою статистичного критерію Пірсона (Хі - квадрат) становило 8,46. Такий результат показав, що експериментальна методика є ефективною, і різниця в діапазонах балів зумовлює застосування технології предметно-методичного проектування як оптимальної інноваційної системи формування лінгводидактичної компетентності в майбутніх учителів-словесників.

Протягом ІІ етапу експериментального навчання в ЕГ та КГ двічі проводилось тестування студентів, що й дозволило скласти сукупний рейтинговий бал груп (табл. 3).

Таблиця 3 Сукупний рейтинговий бал виборок за результатами тестування студентів ЕГ та КГ

І перше, і друге тестування складалось з 30 запитань, кожне з них оцінювалось за умови правильної відповіді в один бал, тому студенти і ЕГ, і КГ максимально могли набрати 750 балів (25*30). За даними визначення критеріїв ефективності рівня сформованості лінгводидактичних компетенцій середній бал виборок у відсотковому відношенні становив після першої тестової роботи у КГ 56,8, а в ЕГ - 55,8, після другого тестування в КГ - 59,7, тоді як у ЕГ - 66,9. У контрольній групі середній приріст показників склав 2,9%, а в експериментальній - 11,1%. Приріст, що наближається або ж перевищує 10%, вважається вірогідно значущим і дає підстави стверджувати про ефективність експерементельного навчання, яке забезпечується технологією предметно-методичного проектування.

Як видно з гістограми, різниця між показниками високого рівня сформованості лінгводидактичних компетенцій в ЕГ та КГ складає під час виконання завдань І блоку 11,59%, під час виконання завдань ІІ блоку - 8,24%, ІІІ блоку - 11,18%, різниця між даними достатнього рівня в ЕГ і КГ досягає 13,9% (І блоку), 8,95% (ІІ блоку), 10,3% (ІІІ блоку).

За результатами формувального експерименту встановлено, що динаміка формування показників лінгводидактичної компетентності у майбутніх учителів української мови і літератури, які навчалися за експериментальною програмою, була достатньо високою.

Таким чином, якісний і кількісний аналіз результатів експериментального навчання дає підстави для висновку, що запропонована система формування лінгводидактичної компетентності у студентів філологічних факультетів у цілому є ефективною і дає позитивні результати.

Висновки

У ході дослідження виявлено недостатнє обґрунтування теоретико-методичних засад формування лінгводидактичної компетентності у майбутніх учителів української мови і літератури, відсутність концептуальної бази впровадженння компетентнісно зорієнтованого підходу до навчання сучасної лінгводидактики у вищій педагогічній школі та ефективних технологій навчання студентів філологічних спеціальностей. Основні положення комплексного аналізу проблеми дослідження, науково-теоретичні результати стали базою методики формування лінгводидактичних компетенцій як складових лінгводидактичної компетентності.

Відповідно до завдань дослідження здобуто низку теоретичних і практичних результатів:

1. Визначено й науково обґрунтовано сутність поняття «лінгводидактична компетентність» як інтегрованого утворення, що являє собою володіння випускником (учителем української мови і літератури) системою знань, умінь, навичок, досвідом та оцінним ставленням до об'єкта, предмета, змісту та структури науки про мову, принципів, методів, прийомів та форм навчання. Це інтегрована характеристика якості випускника філологічного факультету, результативний блок його університетської методичної підготовки.

Лінгводидактична компетентність належить до групи загальнопредметних, оскільки лінгводидактика як загальнотеоретична частина лінгвометодики інтегрує важливі лінгвістичні, дидактичні, психологічні, соціологічні, прагматичні, етно- і соціокультурні проблеми.

2. Створення моделі образу вчителя української мови і літератури як науково обґрунтованого комплексу мінімуму характеристик (якостей, здібностей, знань, умінь і навичок) особистості має важливе суспільне й професійно-педагогічне значення. З огляду на це розроблено оптимальну модель образу сучасного вчителя української мови і літератури (лінгводидактичний аспект), яка являє собою комплекс вимог до випускника ВНЗ (фахівця, вихователя й людини як національно-мовної особистості), сформульованих на основі державних кваліфікаційних характеристик, і складається з трьох блоків: лінгвістичного, комунікативного й культурологічного. У них вагоме місце посідають вимоги до володіння студентами високим рівнем лінгводидактичних і лінгвометодичних компетенцій.

3. Доведено, що готовність до інноваційної діяльності майбутніх учителів української мови і літератури - це складне інтегративне явище, в основі якого знаходиться настанова, це внутрішня сила, що формує інноваційну позицію особистості. Інноваційна методична діяльність є процесом створення нового - концепцій, оригінальних проектів, упровадження новітніх технологій навчання.

4. Установлено, що лінгводидактика, яка складається з теоретичних основ методики навчання рідної мови, має чотири блоки: методика навчання української мови як наука й фахова дисципліна; зміст і організація навчання української мови в освітніх закладах; теорія і практика сучасного уроку; технологія навчання української мови. Зміст і мета навчальних тем кожного з блоків чітко зумовлюють вибір 16 лінгводидактичних компетенцій, з яких і складається лінгводидактична компетентність, - інформаційної, мотиваційної, логічної, соціальної, методологічної, аксіологічної, особистісної, технологічної, комунікативної, проективної, стратегічної, рольової, креативної, дискурсивної, діагностичної та рефлексивної.

5. Виявлено взаємозв'язки у формуванні лінгводидактичних та лінгвометодичних компетенцій, які здійснюються шляхом реалізації принципів інтегративності, наступності й перспективності, зв'язку теорії з практикою, зв'язку теорії з життям. Їх вироблення відбувається на заняттях як дисциплін методичного, так і лінгвістичного циклів. Зокрема, інтегративний характер спостерігається у формуванні комунікативно-мовної, комунікативно-мовленнєвої, аксіологічної (культурологічної), стратегічної компетенцій.

6. Підтверджено припущення про те, що формування у студентів філологічних факультетів лінгводидактичної компетентності як інтегративного явища є ефективним шляхом поєднання двох технологій навчання - кредитно-модульної на загальнопредметному рівні та технології методичного проектування на локальному (проектування навчальних занять: уроків, позакласних мовних заходів, методичних ситуацій). Методичне проектування як інноваційна технологія навчання охоплює три взаємозумовленні етапи: моделювання, яке пов'язане з формулюванням мети та визначенням основних способів її досягнення, створенням певної системи навчання; власне проектування, що передбачає подальшу розробку побудованої моделі й доведення її до рівня практичного використання, та конструювання, суть якого полягає в деталізації розробленого проекту, що наближає його до використання в конкретних умовах реальними учасниками навчального процесу. Застосування технології методичного проектування спрямовує на вироблення у студентів філологічних спеціальностей проективної, ігрової, стратегічної, креативної, особистісної, комунікативної та рефлексивної компетенцій.

7. Експериментально доведено, що розроблена система формування лінгводидактичних компетенцій як складових лінгводидактичної компетентності у майбутніх учителів української мови й літератури сприяє підвищенню методичної підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах, активізації спільної діяльності викладача і студентів на заняттях, використанню інноваційних методів і технологій навчання. Провідне місце у системі формування лінгводидактичної компетентності належить самостійній пізнавальній діяльності студентів, педагогічній практиці з фаху (з української мови та літератури), які спрямовані на переорієнтацію технології навчання шляхом переходу від репродуктивних методів навчання до активних.

Дослідженням підтверджено доцільність вивчення розробленого спецпрактикуму «Технологія сучасного уроку рідної мови», що є інноваційним, спрямованим на формування лінгводидактичної компетентності майбутнього вчителя-словесника. Оптимальній організації розробленої системи лінгводидактичної підготовки студентів-філологів сприяє навчально-методичний комплекс, що охоплює: програми лінгвометодичних дисциплін, навчальні посібники, матеріали й завдання до практичних і лабораторних занять, методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів, інструкції з виконання індивідуальних практичних завдань.

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування лінгводидактичної компетентності в студентів філологічних спеціальностей. Подальшого розроблення потребують: визначення науково-дослідницьких засад лінгводидактичних компетенцій; зміст і умови використання сучасних засобів навчання на основі компетентнісного підходу, зокрема для вироблення технічної компетенції; реалізація принципу наступності й перспективності у формуванні лінгводидактичної компетентності у вищій педагогічній школі та професійній діяльності вчителів української мови і літератури в загальноосвітніх закладах.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено в таких публікаціях

Монографія

1. Остапенко Н. М. Теорія і практика формування лінгводидактичних компетентностей у студентів філологічних факультетів ВНЗ / Н. М. Остапенко. - Черкаси: видавець Чабаненко Ю., 2008. - 330 с.

Навчальні програми і посібники

2. Технологія сучасного уроку рідної мови / За заг. ред. Н. М. Остапенко. - Черкаси: Відлуння. - 1999. - 127 с.

3. Основи наукових досліджень: Навчально-методичний посібник для студентів-філологів / Автори: Голуб Н. Б., Дяченко Л. М., Остапенко Н. М.: Черкаси: Відлуння. - 1999. - 80 с.

4. Уміння спілкуватися: Уроки розвитку зв'язного мовлення учнів / Навчально-методичний посібник для студентів-філологів вищих навчальних закладів / Автори: Остапенко Н. М., Голуб Н. Б. - Черкаси: Брама. - 2001. - 160 с.

5. Теорія та методика навчання рідної мови в загальноосвітній школі: Лабораторні роботи: Методичні рекомендації до проведення лабораторних занять / Автори: Остапенко Н. М., Голуб Н. Б. - Черкаси: Інлес. - 1998. - 32с.

Статті у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць

6. Остапенко Н. М. До питання нетрадиційних форм навчання рідної мови / Н. М. Остапенко // Українська мова і література в школі. - 1998. - №1. - С. 64 - 69.

7. Остапенко Н. М. Родина. Сім'я. (Дидактичний матеріал) / Н. М. Остапенко, Н. Б. Голуб // Українська мова і література в школі. - 2000. - №4. - С. 63 - 69 (у співавторстві).

8. Остапенко Н. М. Мова - духовний скарб народу (Дидактичний матеріал з розвитку зв'язного мовлення для учнів 6 - 7 класів) / Н. М. Остапенко, Н. Б. Голуб // Українська мова і література в школі. - 2000. - № 2. - С. 25 - 29 (у співавторстві).

9. Остапенко Н. М. Наша Батьківщина - велика і мала (Дидактичний матеріал з розвитку зв'язного мовлення) / Н. М. Остапенко, Н. Б. Голуб // Українська мова і література в школі. - 2000. - №3. - С. 23 - 26 (у співавторстві).

10. Остапенко Н. М. Проблема традиційних і нетрадиційних форм навчання рідної мови / Н. М. Остапенко // Вісник Черкаського університету. - Черкаси, 2000. - Вип. 18. - С. 99 - 105. - (Серія «Педагогічні науки»).

11. Остапенко Н. М. Традиційні й нетрадиційні форми навчання рідної мови як складова частина сучасної педагогічної технології / Н. М. Остапенко // Вісник Черкаського університету. - Черкаси, 2000. - Вип. 17. - С. 99 - 104 - (Серія «Педагогічні науки»).

12. Остапенко Н. М. Дидактичний матеріал з розвитку мовлення учнів для 6 - 7 класів (Матеріальна культура. Етика побуту українців. Інтер'єр української хати. Піч, скриня як предмет побуту і мистецтва, їх роль у народних обрядах. Предмети давнього українського побуту) / Н. М. Остапенко, Н. Б. Голуб // Українська мова і література в школі. - 2001. - № 3. - С. 18 - 21 (у співавторстві).

13. Остапенко Н. М. Дидактичний матеріал з розвитку зв'язного мовлення учнів 6 - 7 класів (Українське мистецтво, народна архітектура. Зразки храмів, хат, вітряків. Іконостас, дерев'яна скульптура, петриківський розпис. Майстри школи художнього розпису) / Н. М. Остапенко, Н. Б. Голуб // Українська мова і література в школі. - 2001. - №4. - С. 17 - 23 (у співавторстві).

14. Остапенко Н. М. До проблеми побудови моделі ідеального вчителя-словесника / Н. М. Остапенко // Вісник Черкаського університету. - Черкаси, 2001. - Вип. 23. - С. 101 - 110. - (Серія «Педагогічні науки»).

15. Остапенко Н. М. Контроль і оцінка знань студентів з лінгводидактики у вищих навчальних закладах / Н. М. Остапенко // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ. - 2001. - № 9 (41). - С. 145 - 154.

16. Остапенко Н. М. Модульно-рейтингове навчання у системі підготовки вчителя-словесника / Н. М. Остапенко // Теоретичні питання освіти та виховання: Збірник наукових праць. - 2001. - №16. - С. 98 - 107.

17. Остапенко Н. М. Місце дидактичної гри в лінгводидактиці вищої школи/ Н. М. Остапенко // Теоретичні питання освіти та виховання: Збірник наукових праць. - Київ, 2001. - №18. - С. 146 - 150.

18. Остапенко Н. М. Формування національно-мовної особистості та розвиток зв'язного мовлення як проблема в лінгводидактиці вищої школи / Н. М. Остапенко // Українська мова і література в школі. - 2002. - №3. - С. 35 -39.

19. Остапенко Н. М. Методологічні підстави інтеграції форми навчання в метод у контексті безперервної освіти / Н. М. Остапенко // Вісник Черкаського університету. - Черкаси, 2002. - Вип. 43. - С. 64 - 67. - (Серія «Педагогічні науки»).

20. Остапенко Н. М. Особливості технології гри у системі підготовки магістрів-філологів ВШ / Н. М. Остапенко // Українська мова і література в школі. - 2003. - №4. - С. 53 - 58.

21. Остапенко Н. М. Зміст, структура та особливості вивчення курсу «Методика викладання мовознавчих дисциплін у вищій школі» / Н. М. Остапенко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ. - 2003. - №12. - С. 152 - 160.

22. Остапенко Н. М. Місце моделювання як методу навчання в педагогічному проектуванні (на матеріалі лінгводидактики вищої школи) / Н. М. Остапенко // Українська мова і література в школі. - 2004. - № 6. - С. 41 - 47.

23. Остапенко Н. М. Тестування як метод навчання на заняттях з ділової української мови у ВНЗ / Н. М. Остапенко // Вісник Черкаського університету. - Черкаси: Вид. ЧНУ. - 2004. - Вип. 54. - С. 105 - 110. - (Серія «Педагогічні науки»).

24. Остапенко Н. М. Методичний аспект магістерської практики студентів-філологів вищої школи / Н. М. Остапенко // Рідна школа. - 2004. - № 3. - С. 56 - 59.

25. Остапенко Н. М. Компетентнісний підхід до оцінювання базових лінгводидактичних знань магістрів-філологів / Н. М. Остапенко // Вісник Черкаського університету. - Черкаси: Вид-во ЧНУ. - 2005. - Вип. 72. - С. 69 - 76. - (Серія «Педагогічні науки»).

26. Остапенко Н. М. Педагогічна діагностика та лінгводидактична підготовка магістрів-філологів / Н. М. Остапенко // Вісник Черкаського університету. - Черкаси: Вид-во ЧНУ імені Б. Хмельницького. - 2006. - Вип. 81. - С. 117 - 120. - (Серія «Педагогічні науки»).

27. Остапенко Н. М. Суб'єкт-суб'єктні відносини та формування лінгводиактичних компетентностей як складової професійної компетентності майбутнього вчителя на заняттях з лінгводидактики у ВНЗ / Н. М. Остапенко // Вісник Черкаського університету. - Вип. 89. - С. 20 - 25. - (Серія «Педагогічні науки»).

28. Остапенко Н. М. Понятійно-термінологічні проблеми розмежування категорій «компетенція», «компетентність», «компетентнісний підхід до навчання в лінгводиактиці вищої школи» / Н. М. Остапенко // Вісник Черкаського університету. - Вип. 101. - Черкаси. - 2007. - С. 24 - 32. - (Серія «Педагогічні науки»).

29. Остапенко Н. М. Готовність майбутнього вчителя-словесника до інноваційної методичної діяльності: теоретичний аспект / Н. М. Остапенко // Вісник Черкаського університету. - Вип. 112. - Черкаси, 2007. - С. 138 - 144. - (Серія «Педагогічні науки»).

30. Остапенко Н. М. Організаційно-технологічні умови предметно-методичного проектування у контексті проблеми формування лінгводидактичних компетентностей майбутніх учителів-словесників / Н. М. Остапенко // Вісник Черкаського університету. - Вип. 113. - Черкаси. - 2007. - С. 14 - 20. - (Серія «Педагогічні науки»).

31. Остапенко Н. М. Аналіз чинних навчальних планів, програм, підручників, науково-методичних посібників зі спеціальності «Українська мова і література» у контексті компетентнісного підходу / Н. М. Остапенко // Вісник Черкаського університету. - Вип. 120. - 2008. - С. 8 - 13. - (Серія «Педагогічні науки»).

32. Остапенко Н. М. Поєднання традиційних та інноваційних методів навчання на заняттях з лінгвометодичних дисциплін у контексті компетентнісного підходу / Н. М. Остапенко // Вісник Черкаського університету.- Вип. 125. - 2008. - С. 104 - 107. - (Серія «Педагогічні науки»).

33. Остапенко Н. М. Методичний аспект магістерської практики студентів-філологів вищої школи / Н. М. Остапенко // Рідна школа. - 2004. - № 3. - С. 56 - 59.

34. Остапенко Н. М. Організаційні передумови впровадження кредитно-модульної та проектної технологій на заняттях спецпрактикуму «Технологія сучасного уроку рідної мови» у ВНЗ / Н. М. Остапенко // Вісник Черкаського університету. - Вип. 149. - Черкаси. - 2009. - С. 20 - 24. - (Серія «Педагогічні науки»).

35. Остапенко Н. М. Особливості методики проведення експериментально-дослідного навчання з проблеми формування лінгводидактичних компетентностей студентів-філологів / Н. М. Остапенко // Вісник Черкаського університету. - Вип. 148. - Черкаси. - 2009. - С. 12 - 17. - (Серія «Педагогічні науки»).

Тези, матеріали конференцій

36. Остапенко Н. М. Моделювання як засіб вироблення комунікативних умінь і навичок / Н. М. Остапенко, Т. О. Гаврилова // Матеріали міжнародної конференції. - Черкаси, 1999. - С. 37 - 41 (у співавторстві).

37. Остапенко Н. М. Особливості методики викладання лінгводидактики у вищому навчальному закладі / Н. М. Остапенко // Тринадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка у Черкасах: Тези доповідей на засіданнях секцій і комісій Осередку НТШ у Черкасах. - 12 березня. - 3 квітня 2002 року. - Черкаси, 2002. - С. 21 - 23.

38. Остапенко Н. М. Проблема інтеграції методів науки і методів навчання в лінгводидактиці вищої школи / Н. М. Остапенко // Тези доповідей і повідомлень Міжнародної наукової конференції. - Умань. - 23 - 25 травня 2002 року. - Умань: Графіка. - 2002. - С. 71 - 72.

39. Остапенко Н. М. Понятие формы в современной украинской лингводидактике высшей школы / Н. М. Остапенко // Актуальные проблемы изучения гуманитарных наук. - Межвузовский тематический сборник. - Вып. 2. - Баку, 2002. - С. 66 - 73.

40. Остапенко Н. М. Сучасна класифікація методів навчання та вплив Г. Ващенка на її формування / Н. М. Остапенко // Г. Ващенко - видатний педагог національного відродження України Зб. наук. праць. Черкаси: Вид.-во ЧДУ. - 2003. - С. 15 - 23.

41. Остапенко Н. М. Тьюторські заняття з лінгводидактики в системі модульно-рейтингового навчання студентів-філологів / Н. М. Остапенко // В кн.: Організація самостійної робти студентів / За заг. ред. В. М. Король, В. П. Мусієнко, Н. Т. Токової. - Черкаси: Вид-во ЧДУ. - 2003. - С. 189 - 205.

42. Остапенко Н. М. Особливості використання педагогічних технологій у системі професійної підготовки майбутнього вчителя-словесника / Н. М. Остапенко // У кн.: Українська філологія: теоретичні та методичні аспекти вивчення: Збірник праць науково-практичних читань до 80-річчя Г. Р. Передрій. - Черкаси: Брама - Україна. - 2005. - С. 69 - 76.

43. Остапенко Н. М. Педагогічна діагностика та лінгводидактична підготовка магістрів-філологів / Н. М. Остапенко // У кн.: Вища школа України: проблеми модернізації навчально-виховного процесу: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, 16 - 17 лютого 2006 року. - Черкаси: Видавництво ЧНУ імені Богдана Хмельницького. - 2006. - С. - 92.

44. Остапенко Н. М. Сучасні тенденції розвитку української лінгводидактики у вищій педагогічній школі Павло Гнатович Житецький і сучасна українська лінгвістика / Н. М. Остапенко // Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції. - Черкаси, 15 - 16 лютого 2007 року. - Черкаси: Вид. ЧНУ. - 2007. - С. 180 - 183.

45. Остапенко Н. М. Інтеграційний характер методів навчання на заняттях з лінгводидактики у ВНЗ / Н. М. Остапенко // Вища школа України в умовах глобалізації та інтеграції: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Черкаси: Вид. ЧНУ імені Б. Хмельницького, 2008. - С. 101 - 103.

46. Остапенко Н. М. Організаційно-технологічні умови предметно-методичного проектування у контексті реалізації компетентнісного підходу на заняттях у ВНЗ / Н. М. Остапенко // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 50. - Частина 2. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. - С. 216 - 220.

Анотації

Остапенко Н. М. Теоретичні і методичні засади формування лінгводидактичної компетентності у майбутніх учителів української мови і літератури. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 - теорія і методика навчання (українська мова). - Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2010.

Робота являє собою теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування лінгводидактичної компетентності у майбутніх учителів української мови і літератури.

Теоретично обґрунтовано важливість упровадження в навчальний процес вищої школи компетентнісного підходу, вибір технологій, форм і методів навчання студентів філологічних факультетів, спрямованого на вироблення в них лінгводидактичної компетентності.

Удосконалено оптимальну модель образу сучасного вчителя-словесника як національно-мовної особистості, виявлено, відібрано й систематизовано лінгводидактичні компетентності, які становлять основу методичної підготовки студентів філологічних факультетів, визначено критерії й показники сформованості лінгводидактичних компетенцій у студентів і молодих учителів-словесників, розроблено систему вправ, завдань і тестів з методики навчання української мови на основі поєднання кредитно-модульної технології та технології предметно-методичного проектування. Автор приділяє увагу формуванню у студентів шістнадцяти лінгводидактичних компетенцій: інформаційної, мотиваційної, логічної, методологічної, особистісної, технологічної, комунікативної, проективної, рольової, аксіологічної, соціальної, креативної, стратегічної, діагностичної, дискурсивної та рефлексивної.

Розроблену методику успішно апробовано, її ефективність експериментально підтверджено.

Ключові слова: лінгводидактика, лінгвометодична підготовка, оптимальна модель образу сучасного вчителя української мови і літератури, лінгводидактична компетентність, компетенція, кредитно-модульна технологія навчання, технологія предметно-методичного проектування.

Остапенко Н.Н. Теоретические и методические основы формирования лингводидактической компетентности у будущих учителей украинского языка и литературы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (украинский язык). - Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, Киев, 2010.

Работа является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы формирования лингводидактической компетентности у будущих учителей украинского языка и литературы.

В диссертации впервые в методике преподавания украинского языка в высших учебных заведениях Украины комплексно представлена система работы по лингводидактической подготовке студентов филологических факультетов с использованием технологии предметно-методического проектирования в сочетании с кредитно-модульным обучением.

В диссертации научно обосновано значение внедрения в учебный процесс высшей школы компетентностного подхода, выбор технологий, форм и методов обучения студентов филологических факультетов, нацеленных на формирование у них лингводидактической компетентности. Реализация идей компетентностного подхода будет способствовать усовершенствованию профессиональной подготовки учителя-словесника, формированию его компетентностных качеств.

Усовершенствована оптимальная модель образа современного учителя украинского языка и литературы как национально-языковой личности; выявлены, отобраны и систематизированы лингводидактические компетенции, которые составляют основу методической подготовки студентов филологических факультетов; определены критерии и показатели сформированности лингводидактических компетенций у студентов и молодых учителей-словесников; разработана система упражнений, заданий и тестов по методике преподавания украинского языка в высшей школе на основе объединения кредитно-модульной технологии и технологии предметно-методического проектирования.

Определено, что лингводидактическая компетентность является интегрированной характеристикой качества личности выпускника - учителя украинского языка и литературы, результативный блок его университетской методической подготовки. Лингводидактическая компетентность принадлежит к группе общепредметных компетентностей, то есть таких, которые формируются на базе нескольких дисциплин одной отрасли.

Лингводидактика как общетеоретическая часть лингвометодики интегрирует важные лингвистические, дидактические, психологические, социологические, прагматические, логические, этнолингвистические проблемы. В связи с этим выделены шестнадцать компетенций, которые входят в состав лингводидактической компетентности. Их определяют содержание и задачи теоретической части предмета «Школьный курс украинского языка и методика его обучения», состоящей из четырёх блоков: методики обучения украинского языка как науки и профессиональной дисциплины; содержания и организации преподавания украинского языка в общеобразовательных заведениях; теории и практики современного урока; технологии обучения украинскому языку.

Автор уделяет особое внимание формированию у студентов таких компетенций: информационной, мотивационной, логической, методологической, личностной, технологической, коммуникативной, проектной, ролевой, аксиологической, социальной, креативной, стратегической, диагностической, дискурсивной и рефлексивной.

Уточнено содержание курсов методики обучения украинскому языку в общеобразовательной школе и методы оценки учебных достижений студентов на основании ожидаемых результатов обучения с целями, главным среди которых является формирование лингводидактической компетентности.

Среди важных педагогических предусловий развития лингводидактической компетентности студентов выступают гуманизация образования, интеграция, оптимизация процесса обучения украинскому языку.

Основным средством формирования лингводидактической компетентности являются использование кредитно-модульной технологии на общепредметном уровне и технологии методического проектирования на локальном, при изучении отдельных разделов или тем по лингводидактике. Раскрыты особенности трех важных компонентов проектной технологии: моделирования, собственно проектирования и конструирования методических ситуаций на занятиях по методике украинского языка и спецпрактикума «Технология современного урока родной речи». Представлена модель системы формирования лингводидактической компетентности у будущих учителей-словесников, которая состоит из трех уровней: феноменологического, методологического и креативного, каждый из которых имеет когнитивную, мотивационную, операционно-технологическую составные.

Разработана система упражнений, заданий и тестов по лингвометодике, способствующих усовершенствованию процесса формирования 16 лингводидактических компетенций.

Доказано, что предложенная методика обучения студентов лингводидактике продуктивно способствует повышению профессионализма, интереса к будущей педагогической деятельности.

Апробация системы формирования лингводидактической компетентности будущих учителей украинского языка и литературы, результаты экспериментальной проверки подтвердили выдвинутую в диссертации гипотезу и засвидетельствовали ее эффективность.

Ключевые слова: оптимальная модель образа современного учителя украинского языка и литературы, лингводидактика, лингвометодика, лингводидактическая компетентность, лингводидактическая компетенция, кредитно-модульная технология, технология предметно-методического проектирования.

Ostapenko N.M. Theoretical and methodical grounds of the lingvodidactic competence formation of future teachers of Ukrainian language and literature. -Manuscript.

The dissertation for the degree of the Doctor of Pedagogical Sciences, specialty 13.00.02 - Theory and Methods of Education (Ukrainian language). - The M.P.Dragomanov National Pedagogic University, Kyiv, 2010.

The dissertation is a theoretic and experimental study devoted to the problem of the lingvodidactic competence formation of future teachers of Ukrainian language and literature.

The importance of the competence approach implementation in the high school educational process as well as of the choice of technologies, forms and methods of education of philology students, directed to the lingvodidactic competence formation, is theoretically grounded.

The optimal contemporary language and literature teacher as a national speech personality model is improved. Lingvodidactic competences, which present the basis of methodic training of philology students, are revealed, selected and systematized. The criteria and indicators of lingvodidactic competences having been formed in students and young language and literature teachers are defined. The system of exercises, tasks and tests in Ukrainian language training methods, based on joining the credits-modules technology and the subject-methodic designing technology is worked out. The author pays attention to the formation of the sixteen students' lingvodidactic competences: informative, motivational, logical, methodological, personal, technological, communicative, projective, role-playing, axiological, social, creative, strategic, diagnostic, discourse and reflexive.

The worked out methods are successfully tested, their effectiveness is experimentally confirmed.

Key words: lingvodidactics, lingvomethodic training, the optimal contemporary language and literature teacher model, lingvodidactic competence, competence, credits-modules education technology, subject-methodic designing technology, personal designing, construction of Ukrainian language classes.

Размещено на Allbest.ru