Професійна спрямованість навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

УДК 378.141'134'5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Професійна спрямованість навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Квас Валентина Миколаївна

Черкаси - 2010

Дисертацією є рукопис професійний інформаційний освіта

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Рацул Анатолій Борисович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, декан психолого-педагогічного факультету, професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Біда Олена Анатоліївна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, директор Навчально-наукового інституту педагогічної освіти соціальної роботи і мистецтва;

кандидат педагогічних наук, доцент Стрижак Світлана Володимирівна, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, доцент кафедри хімії та методики викладання хімії.

Захист відбудеться "13" квітня 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, 2-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розісланий "12" березня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О. П. Савченко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. У Державній доктрині розвитку інформаційного суспільства у XXI столітті наголошується на необхідності модернізації системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх здобутків науки, культури й соціальної практики. Відповідно до сучасних вимог суспільства виникає необхідність становлення продуктивної гуманістичної та культуроспрямованої моделі освіти, метою якої є формування особистості, здатної до культурного творення, до творчого діалогу з природою та соціумом, що вимагає використання культурологічного підходу до формування змісту, удосконалення та розробки системи навчання. До умов оновлення педагогічної освіти відносять неперервність загальнокультурної і професійно-освітньої підготовки, якісне оновлення змісту на основі принципів культуровідповідності, гуманізації та професіоналізації. З огляду на зміни, які відбуваються в освіті, особливо актуальною постає проблема вдосконалення професійної підготовки вчителів.

Науковці розглядають різні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів. Так, формування особистості вчителя розглянуто в працях О. А. Абдуліної, С. І. Архангельського, І. А. Зязюна, С. О. Сисоєвої, В. О. Сластьоніна, А. В. Усової та ін.; питанню гуманізації професійної підготовки майбутніх учителів у ВНЗ присвячені праці Ю. І. Мальованого, Н. Г. Ничкало, О. В. Плахотнік; питання змісту та методів навчання у ВНЗ розкриті в дослідженнях І. М. Богданової, А. І. Кузьмінського, В. О. Онищука, М. М. Фіцули та ін.; питання технології навчання знайшли відображення у працях вітчизняних учених А. П. Авдєєнко, А. М. Алексюка, В. І. Бондаря, А. О. Вербицького, С. У. Гончаренка, Р. С. Гуревича, Ю. М. Кулюткіна, В. А. Кушніра, О. Г. Мороза, О. М. Пєхоти, Г. С. Сухобської та ін.

Питанню підготовки вчителів предметів природничого циклу (хімії, біології та фізики) присвячені дослідження С. П. Гвоздій, С. В. Каплун,
Є. М. Смирнової-Тубульської, І. І. Сотніченко, С. В. Стрижак, О. В. Пуляк, О. Г. Ярошенко та ін. Розглядаючи питання загальнопедагогічної та методичної підготовки майбутніх учителів, Ю. К Бабанський, О. А. Біда, В. П. Безпалько, В. І. Бондар, О. Г. Мороз, З.І. Слєпкань, С.В. Стрижак та інші наголошують на тому, що особливого значення в підготовці майбутніх учителів у сучасних умовах набуває поєднання фундаменталізації освіти, глибокого засвоєння наукових засад професійної діяльності з формуванням практичних умінь і навичок, тобто професійна спрямованість навчання.

Питання загальної характеристики спрямованості особистості висвітлено у працях Л. І. Божович, А. Г. Ковальова, B. C. Мерліна, К. К. Платонова, С. Л. Рубінштейна. Розкриттю різних аспектів професійної спрямованості навчання присвячено теоретичні дослідження Р. Г. Ахмерової, К. Л. Біктагирова, А. О. Вербицького, О. А. Ізмайлова, О. Б. Каганова, Ф. І. Каптьоліної, Н. В. Кузьміної, В. О. Сластьоніна, Н. Ф. Тализіної, Н. Д. Хмель та ін. У низці праць висвітлюються питання професійної спрямованості навчання певних навчальних дисциплін (С. С. Гамідов, П. І. Кібалко, Н. Г. Кулікова, А. Г. Мордкович, Г. Е. Перевалова, Т. Р. Талаганова, О. П. Томащук). Проблемі професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу присвячені дослідження В. І. Андрєєва, В. А. Копетчука, Г. А. Муравйової, М. Д. Семенова, О. С. Шулиндіна.

Незважаючи на значну кількість наукових розвідок, дисертаційних робіт, в яких розглядається проблема професійної спрямованості навчання майбутніх учителів, необхідно зазначити, що відповідно до змін, які відбуваються у сучасній школі, проблема професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу потребує подальшої і ґрунтовної розробки. У дослідженнях не розкрито культурологічного, системного й діяльнісного підходів до розв'язання проблеми професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу; не висвітлено повною мірою можливості фахових дисциплін у формуванні в майбутніх учителів предметів природничого циклу загальнопедагогічних та методичних знань, умінь і навичок. Потребує вивчення взаємопов'язаний комплекс методичних прийомів і засобів, котрі сприяють професійній спрямованості навчання фахових дисциплін.

Відповідно до навчальних планів підготовки вчителів предметів природничого циклу до фахових дисциплін належать фундаментальні (хімічні, фізичні та біологічні) навчальні дисципліни спеціальності та спеціалізації; навчальні дисципліни фахового спрямування; навчальні дисципліни з методики навчання шкільних предметів. Аналіз освітньо-професійних програм педагогічних ВНЗ з підготовки вчителів хімії, біології та фізики показує, що значна увага у процесі підготовки майбутніх фахівців приділяється вивченню загальної та неорганічної хімії. Характерною є подібність форм навчання студентів - майбутніх учителів предметів природничого циклу. Серед таких форм чільне місце посідають лабораторно-практичні заняття.

Науковці досліджують окремі аспекти питання професійної спрямованості лабораторно-практичних занять. Так, В. І. Андрєєва та О. С. Шулиндіна наголошують на необхідності залучення майбутніх учителів до елементів творчої діяльності під час лабораторних робіт; Г. А. Муравйова наводить приклади використання домашніх завдань, які передбачають роботу з шкільним підручником хімії; М. Д. Семенов рекомендує попереднє вивчення студентами на вступному лабораторному занятті особливостей організації пізнавальної діяльності з урахуванням змісту конкретної дисципліни, що є мотиваційним етапом дидактичного процесу.

Одним з недоліків у організації та проведенні лабораторних занять, складанні методичних рекомендацій є недостатнє врахування викладачами-методистами положень психолого-педагогічних теорії формування і засвоєння знань, умінь та навичок, що не дозволяє цілеспрямовано й ефективно формувати їх у студентів. Аналіз навчально-методичної літератури показує, що в організації та проведенні лабораторно-практичних робіт простежуються ідентичні підходи. У той же час студенти педагогічних ВНЗ, на відміну від студентів ВНЗ іншого спрямування, повинні оволодіти не лише фаховими, а й загальнопедагогічними, методичними знаннями, уміннями та навичками, які безпосередньо пов'язані з професійно-педагогічною діяльністю. Практика роботи педагогічних ВНЗ свідчить, що існує певна неузгодженість у викладанні фахових і психолого-педагогічних дисциплін. Це призводить до появи труднощів у застосуванні майбутніми вчителями предметів природничого циклу набутих у ВНЗ знань, умінь і навичок у самостійній професійній діяльності.

Соціально-педагогічна значущість проблеми професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу, її недостатня теоретична й методична розробленість зумовили вибір теми дослідження: “Професійна спрямованість навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка “Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів” (державний реєстраційний № 0104U003704). Тему затверджено вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол №1 від 31.08.2006 р.), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 31.10.2006 p.).

Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці системи забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

З'ясувати стан дослідження проблеми в педагогічній теорії та практиці підготовки майбутніх учителів предметів природничого циклу, уточнити сутність поняття “професійна спрямованість навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу”.

Визначити критерії, показники та рівні оволодіння майбутніми учителями предметів природничого циклу професійними знаннями, уміннями та навичками й обґрунтувати їх покомпонентну структуру.

Розробити систему забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу та модель її реалізації, ефективність якої перевірити дослідно-експериментальним шляхом.

Підготувати методичні рекомендації щодо впровадження запропонованої моделі організації навчального процесу, що забезпечує професійну спрямованість навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу.

Об'єкт дослідження - процес підготовки майбутніх учителів предметів природничого циклу.

Предмет дослідження - професійна спрямованість навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу.

Теоретичною і методологічною основою дослідження стали: психологічна теорія особистості (А. Г. Асмолов, Л. С. Виготській, В. В. Давидов, А. М. Леонтьев, С. Л. Рубінштейн та ін.); культурологічний підхід (А. І. Арнольдов, B. C. Біблер, М. Коул); діяльнісна теорія особистості (А. Г. Асмолов, Л. С. Виготській, С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв); основні положення теорії домінуючих мотивів (Л. І. Божович, М. С. Неймарк); теорія навчальної діяльності особистості (М. Б. Євтух, Н. В. Кузьміна, А.І. Кузьмінський, П. І. Підкасистий, В. А. Семиченко, В. О. Сластьонін, Н. Ф. Тализіна, В. А. Якунін); теорія проблемного та розвивального навчання (П. Я. Гальперін, Д. Б. Ельконін, В. В. Давидов); контекстний підхід до навчання (А. О. Вербицький); теорія педагогічних технологій (В. П. Безпалько, Т. М. Деркач, I. M. Дичківська, О. М. Пєхота, Г. К. Селевко).

Методи дослідження: теоретичні - аналіз, систематизація, порівняння й узагальнення наукових джерел із проблеми дослідження для відбору та осмислення фактичного матеріалу; емпіричні - методи опитування (бесіда, анкетування), стандартизовані й валідизовані методики, спостереження за особливостями прояву навчальної мотивації під час навчання фахових дисциплін; експериментальні - педагогічний експеримент, орієнтований на перевірку дидактичної ефективності запропонованої системи реалізації професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу; метод моделювання; математичної обробки результатів експериментального дослідження - кореляційний та регресійний аналіз обробки отриманих результатів для виявлення кількісних та якісних характеристик результативності експериментального дослідження.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:

– уперше розроблено та теоретично обґрунтовано систему забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу в умовах кредитно-модульної системи навчання, що реалізується через модель, яка ґрунтується на культурологічному, системному й діяльнісному підходах і в основу якої покладено взаємозв'язок цільового, організаційно-змістового та діагностико-результативного етапів та їх компонентів;

– уточнено сутність поняття професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу, потлумаченого як орієнтація кожного компонента навчального процесу на формування професійно значущих якостей особистості, формування знань, умінь та навичок, необхідних для виконання професійних функцій;

– удосконалено організацію та проведення лекційних та лабораторно-практичних занять і самостійної роботи студентів - майбутніх учителів предметів природничого циклу - під час навчання їх фахових дисциплін у ВНЗ шляхом моделювання педагогічних ситуацій та залучення студентів до квазіпрофесійної діяльності, використання педагогічного портфоліо, раціонального поєднання індивідуальної та групової роботи студентів, використання методів, прийомів і засобів навчання, які сприяють активізації розумової діяльності та оволодінню професійними знаннями, уміннями та навичками;

– подальшого розвитку набули наукові положення щодо рівнів оволодіння майбутніми учителями предметів природничого циклу професійними знаннями, вміннями та навичками через обґрунтування покомпонентної структури їх оволодіння.

Практичне значення результатів дослідження полягає у розробці та впровадженні в практику ВНЗ:

– методичних рекомендацій з курсу “Техніка хімічного експерименту”, навчально-методичного посібника “Професійна спрямованість лабораторно-практичних занять” для викладачів і студентів (майбутніх учителів предметів природничого циклу) щодо формування професійно значущих знань, умінь і навичок, спрямованих на удосконалення їхньої професійної підготовки;

– пізнавальних завдань з курсу “Загальна хімія” та “Неорганічна хімія” (тестових завдань, запитань, творчих завдань), що вимагають інтегрованих знань і вмінь студентів з фахових та загальнопедагогічних дисциплін та передбачають їх залучення до квазіпрофесійної діяльності та навчально-дослідницької роботи у формі виконання педагогічного портфоліо.

Упровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження впроваджено у навчальний процес Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 3/4513 від 31.12.2009), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченко (довідка № 04-н від 11.01.2010.), Рівненського державного педагогічного університету (довідка № 234 від 29.12.2009), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 482/03 від 08.12.2009), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка №1626/01 від 21.12.2009).

Особистий внесок здобувача. У статті “Значення міжпредметних зв'язків у процесі формування професійної спрямованості майбутніх учителів природничих дисциплін”, опублікованій у співавторстві з А. Б. Рацулом, авторові дисертації належить розробка міжпредметних проблемних ситуацій у навчанні хімії.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися й дістали схвалення на міжнародній науково-практичній конференції “Методи і засоби забезпечення неперервності едукаційного процесу в закладах освіти” (Черкаси, 2008), усеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасного природознавства” (Херсон, 2003), усеукраїнських науково-практичних інтернет-конференціях: “Сучасний соціокультурний простір” (Київ, 2007), “Науковий потенціал України” (Київ, 2008); обласній науково-практичній конференції “Технологія фахової майстерності: актуальні проблеми викладання природничих дисциплін у школі” (IV обласні Хмурівські методичні читання) (Кіровоград, 2008); науково-методичних семінарах кафедри хімії, кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (2003 - 2009), Кіровоградського регіонального інституту післядипломної освіти (2003 - 2009).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено в 15 публікаціях автора, з яких 14 одноосібних. Серед них 9 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 5 тез конференцій, 1 навчально-методичний посібник.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 270 сторінок, основний зміст дисертації викладено
на 160 сторінках, додатки - на 51 сторінці. Список використаних джерел містить 280 найменувань. У роботі 24 таблиці на 11 сторінках та 14 рисунків на 6 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність; визначено мету, завдання, об'єкт і предмет, теоретичну та методологічну основу дослідження, наукову новизну, практичне значення отриманих результатів; наведено дані про апробацію та впровадження результатів наукового пошуку; подано відомості про публікації, структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи проблеми професійної спрямованості навчання фахових дисциплін в системі підготовки вчителів предметів природничого циклу” на основі аналізу філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури розкрито теоретико-методологічні основи дослідження, подано характеристику професійної спрямованості навчання загалом, і професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу зокрема, з'ясовано стан дослідженості проблеми в теорії і практиці професійної освіти, визначено коло основних проблем, пов'язаних із професійною підготовкою вчителів природничих дисциплін під час навчання фахових дисциплін у ВНЗ, окреслено конкретні шляхи розв'язання цих проблем.

Теоретико-методологічною основою проблеми професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого визначено культурологічний, діяльнісний та системний підходи. Розкрито динаміку поглядів науковців на зміст професійної спрямованості навчання: від вузького розуміння професійної спрямованості навчання як ґрунтовного й всебічного висвітлення під час навчання у педагогічних ВНЗ основ курсу природничих дисциплін, передбачених програмою загальноосвітніх навчальних закладів, до широкого розуміння професійної спрямованості навчання як концепції, що обґрунтовує необхідність цілеспрямованого й неперервного формування в студентів професійної майстерності, що базується на глибоких знаннях шкільного курсу природничих дисциплін, їх наукових основ і методичного забезпечення.

Аналіз наукових праць з проблеми професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів дає підстави умовно поділити їх на дві групи. У працях першої групи розкриваються питання професійної спрямованості змісту фахових дисциплін. До другої групи належать праці, присвячені професійній спрямованості методів та прийомів навчання фахових дисциплін, формування окремих методичних знань, умінь і навичок у студентів під час їх вивчення.

Значну частину серед професійно-важливих знань, умінь і навичок учителів предметів природничого циклу займають загальнопедагогічні й методичні знання, уміння й навички, адже більшість із цих знань, умінь і навичок безпосередньо стосуються здійснення діяльності з навчання учнів природничих дисциплін. Успішно оволодівати цією діяльністю можна лише на прикладі конкретної дисципліни. Саме у формуванні в студентів таких знань, умінь та навичок і полягають загальні цілі професійної підготовки вчителів природничих дисциплін у педагогічних ВНЗ. Вважаємо фахові дисципліни основним компонентом підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін за умов їхньої організації і проведення на засадах професійної спрямованості. Професійна спрямованість навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу полягає у глибокому оволодінні теоретичних основ фундаментальних наук, органічному зв'язку їх зі змістом шкільної освіти, посиленням розвитку мотивації до навчання і майбутньої професійної діяльності, реалізація якої можлива через створення системи навчання, що передбачає використання в навчальному процесі ВНЗ новітніх педагогічних та інформаційних технологій. Удосконалення підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін вимагає створення системи організації навчального процесу, що забезпечує професійну спрямованість навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу, яка відповідала б сучасним потребам освіти. Створення такої системи неможливе без розв'язання низки проблем. Аналіз стану навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу показав, що: зміст цих дисциплін спрямований на оволодіння фундаментальними знаннями майже без урахування професіоналізації; у змісті фахових дисциплін не завжди простежується наступність та врахування міжпредметних зв'язків; традиційна організація та проведення лекційних і лабораторно-практичних занять не забезпечує повною мірою розвиток творчого мислення й інтересу, активізації пізнавальної діяльності студентів та не сприяє оволодінню формами, методами і прийомами навчання, які необхідні для майбутньої професійної діяльності.

У другому розділі “Модель реалізації системи забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу”, ураховуючи теорію мотивації діяльності та власне навчально-пізнавальної діяльності, представлена обґрунтована модель реалізації системи забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу, висвітлено заходи, спрямовані на вдосконалення основних компонентів навчання - змісту, методів, форм і засобів з позиції їх професійної спрямованості.

Успішність оволодіння студентами професійними знаннями, уміннями й навичками, досягнення конструктивних цілей навчання природничих дисциплін великою мірою залежить від ставлення студентів до навчання та майбутньої професійної діяльності, тобто від мотивів навчальної діяльності. Тому побудова ефективної моделі реалізації системи забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу має спиратися на теорію мотивації діяльності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури виявив різні класифікації мотивів навчальної діяльності студентів ВНЗ. У контексті дослідження виділено професійні, пізнавальні й соціальні мотиви. Вивчення проблеми мотивації навчальної діяльності дозволило встановити, що ефективність оволодіння студентами професійними знаннями, вміннями й навичками під час навчання у ВНЗ забезпечується домінуванням у їх мотиваційних сферах мотивів навчальної діяльності. У роботі розкрито зміст професійних, пізнавальних та соціальних мотивів, що дало змогу визначити умови успішного формування їх у студентів, а саме - професійна спрямованість навчання, використання викладачами методів активного навчання.

Проведення експериментального дослідження на природничо-географічному факультеті Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка уможливило виявлення основних мотивів вивчення студентами природничих дисциплін, простежити їх динаміку й тенденції впродовж навчання студентів у педагогічному ВНЗ. Результати експерименту показали, що в більшості студентів провідними мотивами навчання є пізнавальні (29,11%) і професійні (30,09%) Від цієї групи студентів можна очікувати підвищення інтересу до занять з фахових дисциплін. Певна частина студентів керуються, вступаючи до ВНЗ, соціальними мотивами - 15,74% та мотивами самоствердження - 7,41%. Однак, як свідчить дослідження, є студенти, котрі обирають місце навчання під впливом спонукальних (9,55%) та меркантильних (8,10%) мотивів. Крім того, під час бесід зі студентами, було встановлено, що максимальне задоволення від обраної професії спостерігається у студентів першого курсу. Далі цей показник знижується протягом усіх років навчання у ВНЗ, аж до п'ятого курсу. У дослідженні зроблено аналіз такого явища і виявлено основні причини негативної динаміки інтересу студентів до навчання природничих дисциплін та оволодіння педагогічною професією. До таких причин належать: невисокий рівень професійної спрямованості навчання цих дисципліни і недостатнє використання методів активного навчання викладачами ВНЗ.

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що необхідною умовою забезпечення домінування в мотиваційній сфері студентів широких професійних, пізнавальних та соціальних мотивів вивчення природничих дисциплін та оволодіння педагогічною професією, а отже, й умовою успішного оволодіння професійними знаннями, вміннями та навичками, є професійна спрямованість навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу. Розроблена модель реалізації системи забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу (рис. 1), яка побудована на культурологічному, діяльному та системному підходах і містить взаємопов'язані цільовий, організаційно-змістовий та діагностико-результативний етапи. Цільовий етап визначає вимоги суспільства до якості підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін, а також мету й завдання формування професійної педагогічної спрямованості студентів. Він розглядається як процес, у результаті якого актуалізується діяльність, що має для майбутніх учителів предметів природничого циклу особистісне значення, формує інтерес до майбутньої педагогічної діяльності, перетворює зовнішні цілі на внутрішні потреби особистісного розвитку. Організаційно-змістовий етап включає принципи культурологічного (антропоцентричності, особистісної спрямованості, пріоритету творчості, особистої самоцінності), діяльнісного (предметності, активності, врахування адаптивних і неадаптивних проявів особистості) та системного підходів (єдності всіх компонентів процесу, спрямованих на досягнення поставленої мети); фактори реалізації професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу (соціальні, соціально-педагогічні, педагогічні та психолого-педагогічні); зміст, форми, методи і засоби навчання фахових дисциплін. Зміст фахової природничо-наукової підготовки студентів у ВНЗ передбачає вдосконалення програми з цих дисциплін, через оптимальне співвідношення фундаменталізації та професіоналізації навчання. При цьому наголошується на необхідності більш детального висвітлення під час навчання природничих дисциплін тем шкільного курсу. Розкрито роль навчального матеріалу предметів природничого циклу в формуванні у студентів професійних знань, умінь та навичок. Зміст запропонованої моделі реалізовано як під час аудиторних занять (лекційні й лабораторно-практичні заняття), так і під час самостійної роботи студентів (індивідуальні домашні завдання, педагогічне портфоліо). Це дає змогу охопити всі основні форми й методи підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності. Розкрито роль лекційних і лабораторно-практичних занять у професійній підготовці вчителів предметів природничого циклу та схарактеризовано методи і прийоми навчання, спрямовані на формування у студентів фахових знань, умінь і навичок. Зокрема, запропоновано розглядати під час навчання природничих дисциплін різні підходи до опрацювання тих понять, які вивчаються в школі. При цьому студентам надається інформація щодо реалізації кожного із підходів у шкільних підручниках, здійснюється аналіз логічної послідовності введення у них понять, порівнюються варіанти пояснення понять у курсі середньої та вищої школи.

Наголошено, що для досягнення вагомих результатів у професійній підготовці вчителів предметів природничого циклу кожен метод і прийом, використаний викладачем, повинен поставати не лише як ілюстрація викладу навчального матеріалу, взаємопов'язаної діяльності викладача і студентів, спрямована на досягнення цілей освіти, але і як об'єкт спеціального вивчення студентами для використання його в майбутній професійно-педагогічній діяльності. Висвітлено заходи, спрямовані на формування у майбутніх учителів предметів природничого циклу фахових знань, умінь і навичок, пов'язаних із змістом різних методів і прийомів навчання та застосуванням цих прийомів і методів у майбутній професійній діяльності. Тим самим стверджується необхідність залучення студентів до роботи, адекватній майбутній професійній діяльності. Подано рекомендації щодо використання завдань із професійним змістом, пошукових завдань та проблемних ситуацій з майбутньої професійної діяльності. Це необхідно для відпрацювання професійних функцій, залучення студентів до добору різноманітних завдань, реалізації елементів мікровикладання (квазіпрофесійна діяльність). Проілюстровано науково-обґрунтований підхід до формування у майбутніх учителів професійних умінь розв'язувати задачі, розкрито можливості використання педагогічного портфоліо під час навчання фахових дисциплін та його роль у професійній підготовці вчителів предметів природничого циклу. Діагностико-результативний етап визначає критерії (мотиваційний, когнітивний і технологічний) та рівні оволодіння професійними знаннями, уміннями і навичками майбутніми учителями предметів природничого циклу (переднормативний, нормативний, творчий). Він визначає кінцевий результат моделі реалізації системи забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу та передбачає виявлення й аналіз результатів забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу.

Усі взаємопов'язані і змістовно-процесуально наповнені компоненти запропонованої моделі утворюють цілісну поетапну систему реалізації завдань дослідження.

Обґрунтовано умови ефективного функціонування моделі реалізації системи забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу: здійснення неперервного розвитку мотиваційної сфери особистості студентів під час вивчення ними фахових дисциплін; залучення студентів до діяльності адекватної майбутній професійній (через застосування методів знаково-контекстного навчання); застосування інноваційних педагогічних технологій.

У третьому розділі “Організація та результати експериментального дослідження” визначено рівні та обґрунтовано покомпонентну структуру оволодіння майбутніми учителями предметів природничого циклу професійними знаннями, вміннями й навичками, подано характеристику організації і проведення експерименту, проаналізовано результати дослідження.

Експериментальна робота проводилась у навчальному процесі Волинського національного університету імені Лесі Українки, Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Рівненського державного гуманітарного університету, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Уманського державного педагогічного університету імені П. Тичини. В експерименті брали участь 798 студентів.

Теоретико-методичне й експериментальне дослідження виконувалося протягом 2003 - 2009 років.

На констатувальному етапі експерименту (2003 - 2005 pp.) уточнено вихідні теоретичні положення; сформульовано мету, завдання та визначено адекватні їм методи дослідження, розроблено анкети, методику перевірки рівнів оволодіння студентами професійними знаннями, уміннями і навичками під час вивчення фахових дисциплін; сформовано контрольну (КГ) й експериментальну (ЕГ) групи, уточнено критерії (мотиваційний, когнітивний та технологічний) і показники (характер мотивації, ступінь оволодіння фаховими та загальнопедагогічними знаннями, уміннями й навичками), визначено й описано рівні (переднормативний, нормативний та творчий) оволодіння студентами професійними знаннями, уміннями й навичками.

Переднормативний рівень (умовно професійно непридатний). У студентів відсутній інтерес до педагогічної та навчально-виховної діяльності, або він має епізодичний характер. Студент виступає в ролі пасивного учасника навчального процесу, має поверхневі знання з фахових дисциплін, не може визначати основні поняття, встановити зв'язки між поняттями, здатен виконати лабораторний експеримент лише на репродуктивному рівні, більшість знань уважає непотрібними для майбутньої професійної діяльності. У студентів відсутні усвідомлені уявлення про себе як про суб'єкт навчально-пізнавальної діяльності. Студент не вміє проектувати знання з фахових дисциплін на майбутню професійно-педагогічну діяльність.

Нормативний рівень. Студент має нестійке, але позитивне ставлення до навчально-пізнавальної діяльності та майбутньої професії, зацікавленість до самопізнання своєї освітньої траєкторії, тобто метою навчання студента є лише особистий розвиток безвідносно до майбутньої професійно-педагогічної діяльності. Студент володіє педагогічними компетенціями в межах обов'язкового мінімуму і надає перевагу діяльності, що має чітко визначений алгоритм. Суб'єктивні труднощі студента пов'язані з рефлексивним володінням педагогічними знаннями, уміннями і навичками співвідносити навчальну діяльність у ВНЗ з майбутньою професійною діяльністю.

Творчий рівень. Студент має стійке позитивне ставлення до професійно-педагогічної діяльності, яскраві емоційні переживання, пов'язані з обраною професією, стійкий інтерес до пізнання та самопізнання, рефлексивне володіння професійними знаннями, вміннями та навичками, високий рівень пізнавальної діяльності, надає переваги діяльності з широкою невизначеністю, конструюванню навчально-пізнавальної та дослідницької діяльності з урахуванням об'єктивних вимог до неї та своїх суб'єктивних можливостей.

Дослідження теоретико-методологічних основ проблеми професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу, визначення критеріїв, показників та рівнів оволодіння студентами професійними знаннями, вміннями та навичками дозволило обґрунтувати його покомпонентну структуру (рис. 2) та конкретизувати кожну її складову.

На підставі даних констатувального етапу експерименту щодо вихідного рівня оволодіння майбутніми вчителями професійними знаннями, вміннями та навичками під час вивчення ними фахових дисциплін зроблено висновок, що в більшості студентів оволодіння професійними знаннями, вміннями та навичками знаходиться на переднормативному та нормативному рівнях. Результати теоретичного аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури з проблем підготовки вчителів предметів природничого циклу та констатувального експерименту, дозволили встановити, що однією з причин неналежного рівня їх професійної підготовки є недостатній рівень професійної спрямованості навчання фахових дисциплін, та засвідчили необхідність розробки та впровадження моделі реалізації системи забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу.

Рис. 2. Покомпонентна структура оволодіння професійними знаннями, вміннями та навичками майбутніми учителями предметів природничого циклу під час вивчення фахових дисциплін

На етапі пошукового експерименту (2005 - 2006 pp.) визначено шляхи удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів предметів природничого циклу; розроблено й теоретично обґрунтовано модель реалізації системи забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу у ВНЗ; удосконалено зміст та визначено дидактичні засоби підготовки майбутніх учителів предметів природничого циклу; визначено умови ефективного функціонування запропонованої системи.

На завершальному етапі дослідження (2006 - 2009 pp.) проведено формувальний експеримент, його аналіз та статистичну обробку результатів; сформульовано основні висновки; оформлено текст дисертації; окреслено перспективи дослідження проблеми.

Формувальний етап експерименту передбачав впровадження в практику педагогічних ВНЗ моделі реалізації системи забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу, котра сприяла оволодінню майбутніми учителями предметів природничого циклу професійними знаннями, уміннями й навичками під час вивчення фахових дисциплін; здійснення поточного контролю, корекції та підсумкового контролю ефективності запропонованої системи, а також пошук ефективних шляхів індивідуальної корекції рівнів оволодіння професійними знаннями, уміннями й навичками. В експериментальній групі (394 особи) навчальний процес здійснювався з упровадженням обґрунтованої моделі, а в контрольній групі (404 особи) навчання лишалося традиційним.

Експериментальне навчання було спрямоване, по-перше, на вдосконалення фахової підготовки майбутніх учителів предметів природничого циклу з тих тем, які розглядаються в загальноосвітній школі; по-друге, на формування у студентів узагальненого вміння розв'язувати задачі; по-третє, на формування у них професійно-значущих мотивів; по-четверте, на підвищення рівня їх загальнопедагогічної та методичної підготовки.

Отримані результати свідчать, що в експериментальних групах кількість студентів, які досягли переднормативного рівня зменшилась на 20,32% і становить 8,97%, кількість студентів, які досягли нормативного рівня зросла на 8,07% і становить 59,47%, а кількість студентів, які оволоділи творчим рівнем зросла на 12,25% і становить 31,56%. Переважна більшість студентів експериментальних груп досягла нормативного рівня оволодіння професійними знаннями, вміннями та навичками (59,47%). Якщо додати показники нормативного і творчого рівнів, отримуємо 91,03%, що на 20,32% перевищує показники до експерименту.

Порівняння вихідних даних і кінцевого результату дослідження дає підставу зробити висновок, що впровадження запропонованої моделі реалізації системи забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу сприяє підвищенню ефективності підготовки майбутніх учителів предметів природничого циклу до професійно-педагогічної діяльності.

Для додаткової перевірки ефективності запропонованої моделі реалізації системи забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу було співставлено узагальнені результати педагогічного експерименту з оцінюванням викладачами й учителями роботи студентів контрольних і експериментальних груп при проходженні педагогічної практики.

Аналіз результатів педагогічного експерименту свідчить, що підготовка студентів експериментальних груп за запропонованою моделлю виявилася ефективнішою порівняно з підготовкою студентів контрольних груп, що здійснювалася за традиційною системою.

Результати статистичної обробки даних експерименту (критерії Стьюдента і Пірсона вищі за їх критичні значення при достовірності 95%) доводять ефективність та доцільність впровадження запропонованої системи реалізації професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу у педагогічні вищі навчальні заклади.

Висновки

Аналіз науково-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження переконав, що проблема професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу недостатньо теоретично обґрунтована і розроблена. Вивчення стану проблеми в практиці ВНЗ довело, що навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу сьогодні зорієнтовано на засвоєння студентами певної суми знань і оволодіння низкою практичних умінь, які не завжди співвідносяться із їх майбутньою професійною діяльністю. Тому проблема професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу залишається актуальною. У дослідженні запропоновано шляхи розв'язання проблеми реалізації професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу і зроблено наступні висновки.

1. Дослідження проблеми професійної спрямованості навчання фахових дисциплін в педагогічній теорії і практиці підготовки майбутніх учителів засвідчило, що на сучасному етапі у педагогічних ВНЗ не сформувалася цілісна й ефективна система забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу.

Одним із ефективних шляхів підвищення рівня професійної підготовки вчителів природничих предметів відповідно до вимог сучасної освіти визначено професійну спрямованість навчання фахових дисциплін. Проаналізовано й уточнено сутність поняття “професійна спрямованість навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу”, яка полягає у ґрунтовному вивченні теоретичних основ фундаментальних наук, їх органічному зв'язку зі змістом шкільної освіти, розвитку мотивації до навчання. Основним компонентом професійної підготовки майбутніх учителів предметів природничого циклу визначено фахові дисципліни.

2. Визначено критерії (ставлення студентів до навчання та педагогічної професією, знання студентів з фахових дисциплін, уміння й навички студентів використовувати набуті знання), показники (характер мотивації, ступінь засвоєння професійно-педагогічних знань, умінь і навичок, здатність до їх використання в майбутній професійній діяльності) та виділено рівні (переднормативний, нормативний та творчий) оволодіння майбутніми вчителями предметів природничого циклу професійними знаннями, уміннями й навичками під час навчання фахових дисциплін у педагогічних ВНЗ. Обґрунтовано покомпонентну структуру оволодіння майбутніми учителями предметів природничого циклу професійними знаннями, уміннями й навичками під час вивчення фахових дисциплін, що дає змогу простежити динаміку розвитку мотиваційного, когнітивного та технологічного компонентів у майбутніх учителів предметів природничого циклу під час навчання їх фахових дисциплін у педагогічних ВНЗ. Конкретизовано кожну складову цієї структури.

3. Проведене дослідження дозволило розробити, теоретично обґрунтувати та дослідно-експериментальним шляхом перевірити ефективність моделі реалізації системи забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу як педагогічно доцільний та спеціально спроектований процес, спрямований на гарантоване досягнення мети - підвищення ефективності підготовки майбутніх учителів предметів природничого циклу до професійно-педагогічної діяльності відповідно до сучасних вимог. Цей процес охоплює усі ланки процесу навчання студентів у ВНЗ: мету, зміст, методи, засоби, відповідну організацію перевірки, оцінювання та управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів.

Ефективність обґрунтованої та експериментально-перевіреної моделі реалізації системи забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу засвідчує формування в студентів досить широкого спектру професійних знань, умінь і навичок, зокрема загальнопедагогічних та методичних, і розвиток у них провідних мотивів успішного оволодіння професійними знаннями, вміннями і навичками.

4. Розроблено та апробовано методичні рекомендації (“Професійна спрямованість лабораторно-практичних занять”, “Професійна спрямованість вивчення курсу “Техніка хімічного експерименту”) в яких розкрито умови та засоби реалізації професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу на лабораторно-практичних заняттях. А саме, обґрунтовано необхідність: включення до змісту вступних лабораторних занять питань формування уявлень про етапи наукового пізнання, про їх роль у навчальному пізнанні та про необхідність відпрацювання методів наукового пізнання для майбутнього вчителя; ознайомлення з професійно-педагогічними функціями вчителя відповідно до спеціалізації і можливостями відпрацювання цих функцій в умовах лабораторно-практичних занять; розкриття ролі експерименту у підготовці вчителів предметів природничого циклу; залучення студентів до діяльності, адекватної за структурою майбутній професійній діяльності в школі, включаючи змістовне наповнення компонентів; шляхом залучення студентів до сучасних технологій розвиваючого навчання (у процесі виконання лабораторних робіт) формування у них знань про технологічний підхід до навчання і умінь застосовувати його у професійно-педагогічній діяльності.

Вірогідність результатів експериментальної роботи забезпечується теоретичним обґрунтуванням вихідних позицій дослідження; дотриманням вимог системного підходу та використанням комплексу різноманітних взаємодоповнювальних методів, адекватних меті й завданням дослідження; тривалою дослідно-експериментальною перевіркою теоретичних засад; об'єктивністю оцінювання; кількісним та якісним аналізом результатів експерименту; репрезентативністю вибірки учасників педагогічного експерименту; початковою однорідністю контрольної та експериментальної груп; перевіркою значимості змін досліджуваних складових рівнів оволодіння майбутніми учителями предметів природничого циклу професійними знаннями, уміннями і навичками за кількома показниками.

Дослідження не вичерпує всього комплексу проблем щодо забезпечення професійної спрямованості навчання фахових дисциплін майбутніх учителів предметів природничого циклу. Подальші перспективи цієї проблеми вбачаємо у проведенні детального аналізу процесу навчання окремих природничих дисципліни для виявлення їх можливостей у формуванні в студентів загальнопедагогічних та методичних знань, умінь і навичок, не розкритих у дослідженні.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

Квас В. М. Формування екологічної освіти і виховання в історії філософії та педагогіки / В. М. Квас // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. - Вип. 71. - С. 109 - 113.

Квас В. М. Структурно-логічний взаємозв'язок змісту дисциплін вищої і середньої освіти / В. М. Квас // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. / гол. ред. М. Т. Мартинюк. - К.: Міленіум, 2006. - Ч.2. - С. 104 - 110.

Квас В. М. Концептуальні основи трансформації вузівських знань та вмінь на навчання школярів / В. М. Квас // Імідж: Науково-практичний освітньо-популярний журнал сучасного педагога. - Полтава, 2007. - № 1 - 2
(70 - 71). - С. 10 - 13.

Квас В. М. Культурологічний та діяльнісний підходи як методологічні передумови вивчення і формування професійної спрямованості майбутніх учителів. / В. М. Квас // Наукові записки КДПУ ім. В. Винниченка. Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: ТОВ „Імекс-ЛТД”, 2007. - Вип. 74. - С. 116 - 125.

Квас В. М. Професійна спрямованість як провідна інтегральна якість особистості вчителя / В. М. Квас // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси, 2007. - Вип. 98. - С. 37 - 43.

Квас В. М. Самодостатність вузівських дисциплін для професійної підготовки студентів / В. М. Квас // Рідна школа. - 2007. - №4. - С. 20 - 23.

Рацул А. Б., Квас В. М. Значення міжпредметних зв'язків у процесі формування професійної спрямованості майбутніх учителів природничих дисциплін / А. Б. Рацул, В. М. Квас // Педагогіка вищої та середньої школи. - Кривий Ріг, 2007. - Вип. 19. - С.86 - 95.

Квас В. М. Модель процесу формування професійної спрямованості студентів - майбутніх учителів природничих дисциплін / В. М. Квас // Науковий вісних Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. - Ужгород, 2008. - Вип. 14. - С. 68 - 71.

Квас В. М. Критерії, показники та рівні визначення професійної педагогічної спрямованості майбутніх учителів / В. М. Квас // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. - Черкаси, 2008. -
Вип. 131. - С. 66 - 72.

Тези і матеріали конференцій

Квас В. М. Використання учбових комп'ютерних моделей у класах з поглибленим вивченням хімії / В. М. Квас // Теорія і практика сучасного природознавства: збірник наукових праць. - Херсон: Терра, 2003. - С. 61 - 62.

Квас В. М. Інтеріоризація знань вузівських дисциплін у професійні якості студента / В. М. Квас // Сучасний соціокультурний простір : зб. матеріалів Четвертої всеукраїнської науково-практичної інтернет-конф.,
20 - 22 вересня 2007 року. - К., 2007. - С. 47 - 49.

Квас В. М. Здійснення професійної спрямованості лабораторно-практичних занять / В. М. Квас // Науковий потенціал України :
зб. матеріалів Четвертої всеукраїнської науково-практичної інтернет-конф.,
26 - 28 березня 2008 року. - К., 2008. - Ч. 2. - С.28 - 30.

Квас В. М. Професійна спрямованість навчання вчителів як запорука якісної шкільної хімічної освіти / В. М. Квас // Технологія фахової майстерності: актуальні проблеми викладання природничих дисциплін у школі: матеріали IV обласних Хмурівських методичних читань, 22 - 23 січня
2008 року / Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського, кафедра теорії та методики середньої освіти. - Кіровоград, 2008. - С. 7 - 14.

Квас В. М. Педагогічні умови процесу формування професійної педагогічної спрямованості студентів у процесі вивчення фахових дисциплін / В. М. Квас // Методи і засоби забезпечення неперервності едукаційного процесу в закладах освіти: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., 24 - 25 листопада 2008 року. - Черкаси, 2008. - С. 40 - 42.

Навчально-методичний посібник

Квас В. М. Професійна спрямованість лабораторно-практичних занять. / В. М. Квас. // Навч.-метод. посіб. (для студентів та викладачів природничих факультетів вищих педагогічних навчальних закладів).-Кіровоград: вид-во “Поліграфія”, 2009. - 89 с.