Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 371.13 (043.3)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів університету у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Скібіна Олена Володимирівна

Луганськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Бутенко Людмила Леонідівна, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Коротяєв Борис Іванович, Слов'янський державний педагогічний університет, професор кафедри природничо-математичних наук і педагогічних технологій початкової освіти;

кандидат педагогічних наук, доцент Антоненко Тетяна Леонардівна, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, доцент кафедри педагогіки.

Захист дисертації відбудеться 28 жовтня 2010 р. о 9.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

Автореферат розіслано 28 вересня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.І. Черв'якова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Перехідні процеси, що відбуваються в Україні в останні роки, посилили залежність ефективності вирішення школою навчально-виховних завдань|задач| від рівня кваліфікації педагогічних кадрів. Одним з основних і унікальних чинників справжнього реформування освіти є вчитель, який уміє не тільки ставити й вирішувати освітні завдання та транслювати знання, але й є активним суб'єктом педагогічної діяльності, орієнтованим на розвиток особистості учня. Реалізація завдань гуманізації та гуманітаризації освіти, особистісно-орієнтованої спрямованості навчання й виховання вимагають від системи професійної педагогічної освіти, зокрема університетської, вирішення завдань підготовки вчителя з гнучким педагогічним мисленням, сформованими гуманістичними цінностями як базовими пріоритетами професійної діяльності.

У сучасному освітньому просторі України класичний університет покликаний реалізувати провідну роль у формуванні інтелектуальної еліти нації, забезпеченні фундаментальної підготовки фахівців для різних галузей економічного та соціокультурного життя країни. Підготовка педагогічних кадрів у класичному університеті здійснюється з урахуванням науково-дослідної спрямованості, фундаменталізації та універсалізації університетської освіти. Разом з тим, аналіз теорії й практики університетської педагогічної освіти свідчить, що навчально-виховний процес у таких закладах освіти не завжди орієнтовано на специфічні вимоги загальноосвітньої школи, ціннісні орієнтири студентства суттєво залежать від професійної орієнтації на той чи інший вид майбутньої діяльності, педагогічні дисципліни для студентів непедагогічних спеціальностей викладаються в межах загальноосвітньої підготовки, додаткову кваліфікацію „викладач” студенти не завжди розглядають як передумову конкурентоспроможності на сучасному ринку праці. Саме тому проблема особистісної орієнтації процесу формування в студентів ціннісних уявлень про ідеал педагога постає актуальною.

Значну увагу в сучасній психолого-педагогічній літературі приділено питанням розвитку університетської освіти в цілому та університетської педагогічної освіти зокрема (А. Алексюк, В. Андрущенко, О. Глузман, М. Гуса-ковський, В. Козаков, Н. Ладижець, О. Мещанінов, Л. Нечепоренко, В. Сагарда та ін.), теорії та практиці професійного розвитку майбутнього педагога (Є. Бєло-зерцев, Є. Бондаревська, Г. Бордовський, І. Вачков, Н. Дем'яненко, О. Дуба-сенюк, І. Зязюн, М. Ігнатенко, Б. Кобзар, Б. Коротяєв, В. Кузь, П. Підкасистий, І. Підласий, Н. Рудась, В. Сластьонін, Є. Шиянов, І. Юсупов та ін.).

Особливості професійної діяльності педагога розкрито в наукових дослідженнях С. Вершловського, Ф. Гоноболіна, А. Дорошенко, В. Загвя-зинського, В. Зінченка, В. Кан-Калика, Н. Кузьміної, Ю. Кулюткіна, А. Мар-кової, Л. Мітіної, З. Равкіна, О. Щербакова та ін. Ціннісно-смислове ставлення до професійної педагогічної діяльності розглянуто в працях Т. Антоненко, Н. Асташової, О. Гукаленко, О. Єсипової, А. Кір'якової, М. Никандрова, В. Сластьоніна, Г. Чижакової та ін.

Важливими в контексті дослідження постають філософські положення про ідеал (Е. Ільєнков, І. Кант, Г. Гегель), аксіологічне значення ідеалу в культурі (М. Бердяєв, М. Каган, Е. Фромм, Т. Харламова та ін.). Питання пошуку ідеалу педагога в контексті проблем професійного виховання вчителя в історії філософсько-педагогічної думки представлено в роботах А. Репринцева, евристичний потенціал поняття „ідеал учителя” в історії педагогіки - у дослідженнях М. Лукацького, місце ідеалу в структурі ціннісної свідомості педагога - у публікаціях Л. Вершиніної, Н. Дудіної та ін.

Загальнотеоретичні аспекти дослідження цінностей та ціннісних уявлень представлено в роботах Б. Ананьєва, А. Здравомислова, Д. Леонтьєва, М. Рокича, С. Рубінштейна та ін. Важливими також слід визнати дослідження таких феноменів, як соціальні установки, диспозиції (О. Асмолов, С. Моско-вичі, В. Ядов та ін.), стереотип й еталон (Г. Андреєва, О. Бодальов, З. Рябікіна та ін.), образ картини світу (О. Леонтьєв, В. Пєтухов, С. Смирнов та ін.), особистісні смисли (О. Асмолов, О. Бодальов, Б. Братусь, Д. Леонтьєв та ін.); перфекціонізм (І. Грачова). Теоретичні та практичні засади формування образу професії розкрито в працях Є. Климова, Н. Пряжникова та ін.

Наукові положення щодо загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів представлено в дослідженнях таких авторів, як О. Абдулліна, Ю. Болотін, Н. Дем'яненко, М. Окса, В. Шахов та ін., теоретичні та практичні питання викладання педагогіки у ВНЗ - В. Анісімов, О. Дубасенюк, І. Колесникова, Н. Коршунова, В. Краєвський, А. Орлов, А. Роботова, Т. Стефановська та ін., психології - Б. Бадмаєв, О. Двіжона, В. Карандашев, В. Ляудіс, О. Полонніков, І. Руснак, Л. Яворовська та ін.

Проблеми ідеалу педагога, формування образу педагога в майбутніх учителів висвітлено в дисертаційних роботах останніх років. Так, І. Лельчицький розглядав історико-педагогічний контекст проблеми ідеалу педагога, Е. Панасенко - ідеал учителя у вітчизняній педагогічній журналістиці другої половини ХІХ - початку ХХ ст., О. Уткін - ідеал учителя як джерело формування уявлень про освітню місію педагога в ХІХ ст., О. Салов - формування гуманістичного образу особистості вчителя у вітчизняній педагогіці 20-х рр. ХХ ст., Н. Мазурчук - генезис поглядів видатних діячів вітчизняної освіти XVIII - початку XX ст. на професійно-педагогічні якості вчителя, В. Введенський - розвиток педагогічної професії як соціального інституту, О. Мартинюк - роль психолого-педагогічних дисциплін у формуванні ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів. Заслуговує на увагу дослідження С. Смислової, присвячене концепту „учитель” у вітчизняному педагогічному дискурсі кінця ХІХ - початку ХХ ст. Однак, питання про ідеал педагога як цінності-мети, функції ідеалу педагога як основного критерію професійних учинків особистості, що збуджують студента до активної професійної самореалізації, про структуру, особливості, форми та методи формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів університету залишаються недостатньо розробленими в педагогіці вищої школи.

Актуальність дослідження зумовлена також протиріччями між: вимогами сучасного суспільства до особистісного самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти майбутнього педагога та відсутністю теоретико-методичних засад формування ціннісних уявлень про ідеал педагога як однієї з цілей педагогічної підготовки у ВНЗ; системою наявних цінностей особистості та інтеріоризованими цінностями щодо педагогічної професії, що, у свою чергу, впливає на розвиток нових інтересів, орієнтацій, потреб; рівнем підготовки майбутнього вчителя в університетах і недостатньо повним використанням можливостей психолого-педагогічних дисциплін для формування ціннісних уявлень про ідеал педагога.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична й практична розробленість і виявлені протиріччя й зумовили вибір теми дисертаційної роботи „Формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів університету у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін”.

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна праця виконувалась у межах комплексної теми, що досліджується в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка: „Модернізація діяльності вищого закладу освіти в контексті європейської інтеграції” (державний реєстраційний номер 0103V004993). Тему дисертації затверджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 21.03.2006 р.).

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки студентів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів університету в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів університету в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що процес формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів вищих навчальних закладів буде ефективним за умов: ціннісно-цільового спрямування змісту, форм та методів викладання психолого-педагогічних дисциплін в університеті на формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів з урахуванням механізму внутрішньо-особистісного розвитку людини; забезпечення гуманного, особистісно-орієнтованого характеру взаємодії студентів та викладачів; організації педагогічної практики студентів університету на рефлексивних засадах як підґрунтя для формування ціннісних уявлень про ідеал педагога.

Відповідно до мети й гіпотези було визначено необхідність постановки та вирішення таких завдань:

1. На основі аналізу філософської, культурологічної, психолого-педагогічної літератури визначити ступінь дослідження проблеми, розкрити історико-педагогічний аспект формування уявлень про ідеал педагога.

2. Визначити сутність і структуру ціннісних уявлень про ідеал педагога та особливості їх формування в студентів у сучасних соціокультурних умовах.

3. Визначити критерії та проаналізувати реальну практику формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів університету.

4. Теоретично обґрунтувати та розробити педагогічні умови формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

5. У ході організації й проведення дослідно-педагогічної роботи перевірити ефективність зазначених педагогічних умов у навчально-виховному процесі університету.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять принципи цілісності, єдності загального, особливого та одиничного, історичного й логічного в педагогічних дослідженнях, філософське розуміння людини як особистості, що саморозвивається, суб'єкта освіти та професійного станов-лення; системний (В. Афанасьєв, В. Садовський, Ю. Блауберг), особистісно орієнтований (Г. Балл, С. Подмазін, В. Сєриков, І. Якиманська), аксіологічний (Н. Асташова, І. Бех, М. Боришевський, А. Кір'якова), культурологічний (М. Бахтін, В. Біблер, Є. Бондаревська, Н. Крилова, М. Мамардашвілі) підходи; сучасні положення: теорії й практики університетської освіти (А. Алексюк, В. Андрущенко, О. Глузман, М. Гусаковський, В. Козаков, Н. Ладижець, О. Ме-щанінов, В. Сагарда), особистісно-професійного становлення майбутнього вчи-теля (Є. Бондаревська, Б. Вульфов, О. Глузман, І. Зязюн, Б. Коротяєв, Н. Кузь-міна, Л. Мітіна, А. Мудрик, М. Нікандров, В. Семиченко, В. Сластьонін); формування ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів (Т. Антоненко, Н. Асташова, І. Бех, С. Вершловський, В. Загвязинський, В. Зінченко, А. Марко-ва, Л. Мітіна); філософські положення про сутність ідеалу (Е. Ільєнков, Г. Гегель, І. Кант), психологічні теорії щодо уявлень, ціннісних уявлень особистості (Г. Андреєва, Б. Ананьєв, О. Асмолов, О. Бодальов, Д. Леонтьєв, С. Московичі, В. Ядов); наукові положення про історичний і соціокультурний характер еволюції особистісно-професійного ідеалу педагога (І. Лельчицький, М. Лукацький, Е. Панасенко, З. Равкін), сутність професійно-педагогічного ідеалу педагога (С. Ільїна, А. Маркова, Л. Мітіна, А. Репринцев, Н. Стрелянова); образ професії (Е. Зеєр, Є. Климов, В. Овсянникова); сучасні підходи до викладання дисциплін психолого-педагогічного циклу у ВНЗ (В. Анісімов, Б. Бадмаєв, О. Двіжона, О. Дубасенюк, В. Карандашев, Н. Коршунова, В. Краєв-ський, В. Ляудіс, О. Полонніков, А. Роботова, Т. Стефановська), основні поло-ження законодавчих та нормативних документів про освіту, зокрема Закони України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті.

У дисертаційній роботі використано комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури для визначення історико-педагогічного аспекту проблеми й теоретико-методологічних засад дослідження, сутності основних категорій та понять; ретроспективний аналіз власного досвіду викладання у ВНЗ, систематизація й узагальнення педагогічного досвіду для визначення оптимальних шляхів формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів університету; емпіричні методи: діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, бесіда); спостереження, експертна оцінка, вивчення документації й продуктів творчої діяльності для визначення рівня сформованості в студентів ціннісних уявлень про ідеал педагога; педагогічний експеримент для перевірки ефективності визначених педагогічних умов у практиці роботи університету; методи математичної статистики для визначення статистичної значущості отриманих у ході експерименту результатів.

Експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалося в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського впродовж 2004 - 2008 рр. До дослідно-експериментальної роботи було залучено 439 студентів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому що: уперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови, які забезпечують сформованість ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів університету (ціннісно-цільове спрямування змісту, форм та методів викладання психолого-педагогічних дисциплін в університеті на формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів з урахуванням механізму внутрішньо-особистісного розвитку людини; забезпечення гуманного, особистісно орієнтованого характеру взаємодії студентів та викладачів; організація педагогічної практики студентів університету на рефлексивних засадах як підґрунтя для формування ціннісних уявлень про ідеал педагога); набули подальшого розвитку наукові уявлення про ідеал педагога, сутнісні характеристики сучасного вчителя, механізми формування ціннісних уявлень майбутніх учителів у контексті завдань професійно-педагогічної діяльності; удосконалено науково-методичне забезпечення викладання психолого-педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів: розроблено комплексну програму формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін; методичні рекомендації щодо формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів; розроблено комплекс завдань для формування ціннісних уявлень про ідеал педагога під час педагогічної практики.

Результати й висновки дослідження можуть бути використані в підготовці фахівців з додатковою спеціалізацією „викладач”, у процесі професійної підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації, у процесі вдосконалення навчально-методичного забезпечення дисциплін психолого-педагогічного блоку, у самоосвітній та самовиховній діяльності студентської молоді.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/3021 від 23.11.09 р.), Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (довідка про впровадження № 73/412 від 27.10.09 р.), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка про впровадження № 66 від 27.11.09 р.).

Особистий внесок автора в роботі, опублікованій у співавторстві, полягає у визначенні методичних підходів до вивчення професійної спрямованості студентів психолого-педагогічного факультету ВНЗ.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, практичні результати дисертаційної роботи представлено в доповідях та повідомленнях на науково-практичних конференціях різного рівня - Міжнародних: „Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (Луганськ, 2005), „Теорія та практика розвиваючого навчання” (Луганськ, 2006), „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: інноваційний розвиток освітніх систем” (Луганськ, 2007), „Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу” (Одеса, 2008), „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2009); Всеукраїнській - „Історико-педагогічні дослідження: регіональний вимір” (Луганськ, 2006); обговорювалися на засіданнях кафедр педагогіки та психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної праці відображено в 10 публікаціях (9 - одноосібних), з них 7 статей у наукових фахових виданнях.

Структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (276 найменувань, з них 8 іноземними мовами), 8 додатків на 42 сторінках. Робота містить 14 таблиць, 11 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 248 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено ступінь її розробленості, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету, гіпотезу, завдання, висвітлено теоретико-методологічні засади, методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення роботи; наведено відомості про апробацію результатів дисертації.

У першому розділі „Теоретико-методичні засади формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін” розкрито історико-педагогічний аспект проблеми, проаналізовано поняття „ідеал”, „ідеал педагога”, „уявлення”, „цін-нісні уявлення”; визначено сутність і структуру поняття „ціннісні уявлення про ідеал педагога”; розкрито специфіку, критерії й показники ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів університету; наведено результати констатувального етапу експериментального дослідження.

Аналіз філософської, культурологічної, психолого-педагогічної літератури з проблеми особистісної орієнтації процесу формування в студентів ціннісних уявлень про ідеал педагога довів її змістовну складність та багатоаспектність, оскільки вона поєднує великий фонд наукових знань з різних галузей: філософії, педагогіки, психології.

У загальнофілософському розумінні ідеал - зразок, норма, образ, що є втіленням досконалості, вища мета прагнень людини, що визначає спосіб і характер поведінки людини або суспільного класу. Узагальнення філософських (І. Кант, М. Бердяєв, Г. Гегель, І. Ільїн, В. Соловйов, Е. Ільєнков, М. Каган та ін.), психологічних (Л. Виготський, С. Рубінштейн та ін.) підходів до визначення поняття „ідеал” засвідчує такі його характеристики: ідеальний образ, досконалість, образ належного; уявлення про загальну норму, зразок людського поводження; внутрішня мета; вища кінцева мета прагнень, діяльності; компонент ідеології; регулятор відносин усередині суспільства, відображення тенденцій суспільного розвитку; вихід за межі безпосереднього досвіду, інструмент для здійснення в сьогоденні активного задуму особистості. Аналіз різних варіантів трактування поняття „ідеал” переконує в тому, що, по-перше, його значеннєве ядро, яке розуміється як мірило досконалості, залишається в науковому дискурсі незмінним; по-друге, ідеали виникають з уявлень про досконалість, базуючись на фундаменті цінностей.

На основі узагальнення ідей видатних педагогів минулого про ідеал учителя, сутнісні характеристики педагога (Я. А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці, Й. Гербарт, А. Дістервег, М. Пирогов, К. Ушинський, Л. Тол-стой, П. Каптерев, С. Русова, Г. Ващенко, М. Рубінштейн, А. Макаренко та ін.) визначено, що підґрунтям моделювання ідеалу педагога є філософські концепції про ідеал людини, визнання ідеалу вчителя як інтегральної характеристики педагога як особистості й професіонала. Ідеал педагога є відображенням об'єктивних змін, які відбуваються в суспільному житті, значною мірою визначається ідеологією, світоглядом певного суспільства. Аналіз генези поглядів видатних діячів вітчизняної та зарубіжної освіти свідчить, що на різних етапах історичного розвитку людства до педагога висувалися різні вимоги, але|та| всі автори переконливо характеризують високе суспільне призначення педагога, підкреслюють значущість особистості педагога в педагогічному процесі, орієнтовну функцію ідеалу педагога в реалізації завдань навчання та виховання дітей і молоді.

У контексті цього дослідження категорія „ідеал педагога” - це критеріальна конструкція, що призначена для визначення уявлень про місію педагога, аксіологічну складову його діяльності, пріоритетні особистісно-професійні якості, моральний бік його життєвої стратегії. Як пізнавальна категорія „ідеал педагога” має високий евристичний потенціал, оскільки дає можливість не лише описувати, оцінювати та пояснювати складний педагогічний феномен, а й прогнозувати зміну ролі, місця, функцій, місії педагога в освітньому просторі.

Доведено, що проблема уявлень є міждисциплінарною й традиційно розглядається у філософії, фізіології, когнітивній і соціальній психології (Б. Ананьєв, В. Вундт, Ф. Гальтон, Л. Леві-Брюль, Б. Ломов, Ж. Піаже, С. Рубінштейн, C. Смирнов, К. Юнг та ін.). Важливою постає позиція С. Рубінштейна, що уявлення - не механічна репродукція сприйняття, яка зберігається як ізольований незмінний елемент для того, щоб виникнути на поверхні свідомості, а це мінливе, динамічне утворення, що за певних умов знову створюється й відображає складне життя особистості. Уявлення можуть бути не тільки конкретними, але й узагальненими, тому вони відіграють важливу пізнавальну роль, забезпечують перехід від сприйняття до абстрактно-логічного мислення, але при цьому вони ще належать образно-емоційній сфері, унаслідок чого можуть володіти безпосередньою регулятивною силою. ціннісний студент соціокультурний педагог

Аналіз філософських та психологічних підходів до визначення понять „цінності”, „ціннісні уявлення особистості” (С. Анісімов, О. Дробницький, А. Здравомислов, М. Каган, Д. Леонтьєв, В. Тугаринов, В. Ядов та ін.) дозволив визначити, що ціннісні уявлення про ідеал педагога - це свідомі переконання особистості про цінність педагогічної професії. Усвідомленість (за Д. Леонтьєвим) - не необхідна й достатня характеристика особистісних ціннос-тей, а істотна умова їхнього становлення, практичного включення суб'єкта в діяльність. Ціннісні уявлення виконують функцію збереження стабільності свідомості, детермінують поведінку, стають підґрунтям для інтерпретації фактів та їх включення в існуючу в індивіда картину світу (С. Московичі).

Ціннісні уявлення майбутнього фахівця - це структурний компонент його свідомості, що виступає в ролі особистісної цінності, підґрунтя для формування мотивів професійного становлення студента і сприяє єдності його емоційно-вольової та когнітивної сфер і, як результат, розвитку професійної самосвідомості. Принциповою в контексті дослідження є позиція І. Беха про те, що саме система ціннісних уявлень має бути інтегрована в смисловий простір професіонала, щоб трансформуватися в його особистісні смисли й цінності - тільки тоді професійна діяльність стане відображенням зрілої особистості, джерелом і формою втілення життєвих цілей і цінностей.

Аналіз сутності таких понять, як „ідеал”, „ідеал педагога”, „уявлення”, „ціннісні уявлення” в контексті філософського, культурологічного та психолого-педагогічного знання дозволив визначити поняття „ціннісні уявлення про ідеал педагога”. Ціннісні уявлення про ідеал педагога - це свідомі переконання особистості про цінність педагогічної професії, складне системне особистісне утворення, що має гуманістичну спрямованість та включає: прийняття особистості дитини як цінності; знання про смисл та мету педагогічної діяльності, місію педагога, особистісні та професійні якості вчителя, про засоби реалізації педагогічних цілей; образні уявлення, пов'язані з досвідом педагогічної діяльності (власної та іншого педагога); емоційну оцінку педагогічної діяльності; навички та вміння аналізу й оцінки професійно-особистісних змін через рефлексію професійно-педагогічного становлення.

Ціннісні уявлення про ідеал педагога відіграють суттєву роль у формуванні перспектив професійного розвитку, у побудові концепції майбутнього та співвіднесенні її з досвідом минулого в процесі професійного самовизначення (А. Маркова). Визначено такі функції ідеалу педагога в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя - мотиваційна, ціннісно-цільова, виховна, прогностична, контрольно-корегуюча, регуляторна, захисна. Уявлення про ідеал педагога стимулюють активну внутрішню роботу самого студента, що зумовлює особливе значення не лише когнітивної складової, а й насамперед емоційної, оскільки регуляція поведінки людини передбачає емоційно-вольовий механізм саморегуляції її життєдіяльності

З урахуванням вимог системного підходу виокремлено взаємозумовлені компоненти ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів університету - уявлення про: місію педагога; цінності та цілі педагогічної діяльності; пріоритетні особистісно-професійні якості професіонала; себе як майбутнього вчителя („образ Я”, який ідентифіковано з педагогічною спеціальністю). Важливим є і прийняття особистості дитини як цінності. Однак ми не виділяємо його як самостійний компонент, оскільки це уявлення є системоутворювальною характеристикою всього комплексу ціннісних уявлень про ідеал педагога.

Процес формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів має враховувати особливості студентського віку: особлива чутливість до смисложиттєвих, екзистенційних проблем, природне прагнення до випробувань у різних галузях життя, соціальна активність, критичність щодо думки інших, інтенсивність інтелектуального та емоційного життя, прагнення відстояти право на специфічну молодіжну субкультуру та ін.

Дослідження дозволило визначити чинники, що впливають на формування ціннісних уявлень студентів про ідеал педагога: соціальний статус учителя в суспільстві; створення іміджевих характеристик педагога ЗМК; особистісний досвід спілкування з педагогами у шкільній та вузівській практиці; вплив конкретних педагогів; образи педагогів, що втілені в кінофільмах, художній літературі; ставлення до професії вчителя в родинному оточенні та ін. Закладені у свідомості образи (за механізмом імпритингу, тобто закарбовування) можуть стати й позитивним, і негативним чинником у формуванні відповідних ціннісних уявлень. Уміння та навички рефлексивної оцінки власної системи переконань, ціннісних уявлень про ідеал педагога, уміння співвідносити загальноприйняті в соціумі уявлення про ідеал педагога з власними позиціями постають вагомим чинником у процесі формування ціннісних уявлень.

З урахуванням визначених теоретичних засад дослідження, особливостей формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів університету було визначено такі критерії сформованості досліджуваного феномена: когнітивний (уявлення про цілі педагогічної діяльності; особистісні та професійні якості сучасного вчителя; обсяг та глибина знань про сутність поняття „ідеал педагога” та цінності педагогічної діяльності), емотивний (емоційно-ціннісне ставлення до педагогічної діяльності; ставлення до себе як майбутнього педагога; задоволеність обраною професією), поведінковий (уміння аналізувати свої особистісні характеристики та практичну діяльність з позицій вимог професії; оцінки професійно-особистісних змін через рефлексію ідеалу педагога) та відповідні рівні (високий, достатній, середній, критичний, низький).

Застосування комплексу діагностичних методик (анкетування студентів, школярів, учителів-практиків, тестування, спостереження, бесіда, аналіз продуктів діяльності тощо) на констатувальному етапі експериментальної роботи дозволило зробити висновок про невисокий загальний рівень сформованості ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів університету. Виявлено недостатній рівень професійної мотивації більшості студентів, які, вступаючи до ВНЗ, орієнтовані насамперед на здобуття вищої освіти, а вже потім на опанування професії педагога. З'ясовано, що більшість студентів найчастіше ототожнюють педагога тільки з учителем; не бачать різноманіття його професійних завдань; недостатньо усвідомлюють цілі педагогічної діяльності; мають недостатньо сформовані навички рефлексивної оцінки власної системи переконань, не завжди вміють співвідносити загальноприйняті в соціумі уявлення про ідеал педагога з власними позиціями та вчинками.

Аналіз сучасної практики університетської освіти, опитування студентської молоді та викладачів ВНЗ засвідчив і суттєві проблеми, які слід ураховувати у вирішенні завдань дослідження: підхід до студента як об'єкта масового відтворення кадрів та ігнорування його як суб'єкта психічного та професійного розвитку (В. Сластьонін); наявність у певної частини студентів перфекціоністських настанов; орієнтація в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін на оперування кінцевими, „абсолютними” знаннями-істинами, що не підлягають о-смисленню, пере-осмисленню, до-мисленню з боку студентів.

У другому розділі „Експериментальне дослідження педагогічних умов формування в студентів університету ціннісних уявлень про ідеал педагога у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін” представлено теоретичне обґрунтування та результати експериментальної перевірки визначених педагогічних умов формування в студентів ВНЗ ціннісних уявлень про ідеал педагога.

Аналіз теоретичних засад дослідження, результатів констатувального етапу експерименту дозволив визначити педагогічні умови формування в студентів університету ціннісних уявлень про ідеал педагога в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

Перша педагогічна умова - ціннісно-цільове спрямування змісту, форм та методів викладання психолого-педагогічних дисциплін в університеті на формування ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів з урахуванням механізму внутрішньоособистісного розвитку особистості - передбачала акцентування змісту психолого-педагогічних дисциплін на аксіологічній складовій педагогічного та психологічного знання, утвердження суб'єктної ролі студента в освітньому процесі. Теоретичними засадами для обґрунтування цієї педагогічної умови стали: нелінійний принцип розвитку педагогічного знання, концептуальні підходи до сутності історико-педагогічного знання (Е. Днєпров, Б. Бім-Бад, З. Равкін, О. Сухомлинська, Г. Корнетов та ін.), некумулятивний підхід до опанування історико-педагогічними знаннями (Н. Макарова), що передбачає відмову від абсолютизації ідей, відкритість історико-педагогічного процесу, взаємодоповнюваність педагогічних ідей та цінностей, що співвідноситься з ідеями діалогу культур М. Бахтіна та В. Біблера, унаслідок чого має утверджуватися не узагальнення, а спілкування різних культурних (а відповідно й освітніх) форм, діалог минулого, теперішнього та майбутнього. Крім того, важливими визнано ідеї щодо персоніфікації ідеалів педагогічної культури, художньо-образного пізнання педагогічних явищ (А. Роботова, О. Овченкова, О. Морозова та ін.), метафоризації психологічних та педагогічних уявлень. Провідною вимогою в контексті зазначеної умови постає саме опанування психолого-педагогічними знаннями, що передбачає включення такого знання в досвід емоційно-ціннісного ставлення, реагування на цінності й подальшу їх інтеріоризацію.

З урахуванням того, що забезпечення реалізації всіх можливостей психолого-педагогічних дисциплін не можливо без особливого типу взаємин (суб'єкт-суб'єктний характер взаємодії, діалог, гуманістична спрямованість, творчість і ін.) між викладачем і студентом у процесі навчання, було визначено другу педагогічну умову - забезпечення гуманного, особистісно орієнтованого характеру взаємодії студентів та викладачів. У ході визначення другої умови встановлено, що трансформація цінностей педагогічної професії в індивідуальну систему ціннісних уявлень студента можлива тільки через постійне переосмислення студентом визнаних (суб'єктивно-об'єктивних), фактичних (об'єктивних) і власних педагогічних цінностей. Суттєву роль у цьому напрямку відіграють діалогові форми семінарських і практичних занять. Орієнтація студентів на цінності педагогічної професії найбільш ефективно здійснюється при взаємодії особистісно-орієнтованих значеннєвих позицій учасників педагогічного процесу. Усе це дозволяє перетворювати зміст цінності, що існує незалежно від її прийняття, в особистісно-значущу цінність.

Третя педагогічна умова полягала в забезпеченні педагогічної практики студентів університету на рефлексивних засадах, спрямованої на формування „образу Я” майбутнього педагога, дослідження сучасного ідеалу педагога, тобто постійне включення студентів у процес педагогічної рефлексії, власної творчої педагогічної діяльності, яка постає як „найважливіший опосередкований фактор переходу зовнішнього у внутрішнє” (В. Столін).

Установлено, що всі три педагогічні умови достатньо тісно взаємопов'язані й суттєво, і процесуально.

Для впровадження визначених педагогічних умов було розроблено програму контекстного включення теоретичного матеріалу, тренінгових занять, завдань та вправ, що поступово збагачували уявлення студентів про педагога як професіонала, сприяли розвитку ціннісної сфери особистості студентів і моделювали ціннісне ставлення до педагогічної діяльності. Змістовні блоки, що входять у програму, реалізовувалися в рамках навчальних дисциплін психолого-педагогічного блоку („Педагогіка”, „Історія педагогіки”, „Основи педагогічної майстерності”, „Загальна психологія”, „Вікова і педагогічна психологія”).

У навчально-виховному процесі використовувалися різні форми й методи: діалогові форми семінарських і практичних занять, рольові ігри, мозковий штурм, тренінги, групова та індивідуальна робота, зокрема диспут „Професія масова й унікальна, вічна і творча”, представлення досвіду педагогів-новаторів („Педагогічний майстер-клас”); інтерв'ю з учителями шкіл щодо особливостей діяльності сучасного педагога; круглий стіл за проблемою „Ідеал педагога ХХІ століття”; написання есе (наприклад, „Любов до дітей” - поняття педагогічне (за книгою В. Сухомлинського „Серце віддаю дітям”); тренінг особистісного росту „Не доводь мене до досконалості!” та ін.

Ситуація рефлексії реалізовувалася через різні форми індивідуальної й колективної рефлексії: написання синквейна, аналіз заняття з рольових позицій „Аналітик”, „Оптиміст”, „Критик”, „Новатор” та ін. На заняттях створювалися різноманітні ситуації діалогової взаємодії з навчальним матеріалом, на основі аналізу художніх текстів студенти складали узагальнений портрет учителя, співвідносили себе як учителя з літературним образом педагога.

У процесі вивчення курсу „Історія педагогіки” етапи розвитку педагогічної науки розглядалися в логічному взаємозв'язку із соціокультурною ситуацією, у системі педагогічних поглядів та уявлень про ідеал педагога в конкретну історичну епоху. Ціннісному усвідомленню досліджуваного феномена сприяло знайомство з теоріями та працями видатних філософів і педа-гогів різних епох (ідеал педагога у творчій спадщині Я. А. Коменського, Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці, А. Дістервега, А. Макаренка, В. Сухомлинського та ін.). На підставі історичного екскурсу студентам пропонувалося порівняти сучасні уявлення про ідеал педагога з ідеалом педагога минулих часів, визначити універсалі педагогічного знання в різні історичні епохи.

Використання активних методів (мозковий штурм, дискусія, ділова гра, круглий стіл тощо) сприяло активізації процесу смислотворчості, вихованню поваги та терпимості до іншої думки й відстоюванню своїх позицій на принципах діалогічності спілкування.

Основою рефлексивної складової педагогічної практики є робота студентів з вивчення особистості педагога, виявлення її сильних і слабких сторін, які впливають на педагогічний процес, реалізації завдань професійної педагогічної діяльності, діагностики власних професійних намірів та ціннісних настанов. У процесі обговорення результатів педагогічної практики важливого значення надавалося особистому прикладу викладача щодо володіння культурою рефлексивного аналізу, подоланню ефекту „когнітивного дисонансу” між теоретичними знаннями, набутими у ВНЗ, та реаліями педагогічної практики.

Упроваджені в процесі формувального етапу педагогічні умови сприяли інтеріоризації цінностей педагогічної діяльності у внутрішній світ особистості студента, розвитку внутрішньої мотивації педагогічної діяльності, становленню професійної ідентичності, визначенню власних професійних очікувань і цінностей.

У процесі дослідно-експериментальної роботи за допомогою комплексної системи вимірювальних процедур відстежувався рівень сформованості основних показників ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів університету. До експериментальної роботи було залучено 439 студентів. До складу контрольної групи (КГ) входив 231 студент, експериментальної групи (ЕГ) - 208 студентів.

Аналіз результатів формувального етапу експерименту відповідно до визначених критеріїв та рівнів сформованості ціннісних уявлень про ідеал педагога засвідчив позитивну динаміку в експериментальних групах і відсутність такої в контрольних групах (Табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка рівнів сформованості ціннісних уявлень про ідеал педагога в студентів експериментальних та контрольних груп (%)