Формування у майбутніх учителів трудового навчання умінь застосовувати засоби наочності у професійній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Т.Г. ШЕВЧЕНКА

ЯГУПЕЦЬ Юрій Іванович

УДК 371.01

ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ УМІНЬ ЗАСТОСОВУВАТИ ЗАСОБИ НАОЧНОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Чернігів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Слов'янському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент Торубара Олексій Миколайович, Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, декан індустріально-педагогічного факультету.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, Тверезовська Ніна Трохимівна, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри методики навчання;

кандидат педагогічних наук, доцент Терещук Андрій Іванович, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, доцент кафедри теорії та методики трудового і професійного навчання.

Захист відбудеться 12 лютого 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.02 в Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розіслано 12 січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.О. Дідух



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реалізація основних стратегічних цілей, модернізації вищої освіти в Україні можлива завдяки широкому та систематичному використанню дидактичних засобів, комп'ютерної техніки і запровадженню сучасних педагогічних технологій. Ефективність застосування різноманітних методів навчання, інтенсифікація навчання значною мірою залежить від використаних засобів навчання, які дозволяють розв'язувати різноманітні дидактичні завдання: забезпечувати науковість навчання; розвивати пізнавальні інтереси й здібності студентів; забезпечувати формування міцних знань; прискорювати темпи вивчення навчального матеріалу; індивідуалізувати навчання тощо. У зв'язку з цим необхідною складовою професійної підготовки студентів у вищому педагогічному навчальному закладі є формування готовності майбутніх учителів до ефективного застосування засобів навчання у навчально-виховному процесі. Основними напрямками розв'язання завдань розвитку вищої школи та підвищення кваліфікації вчителів є всебічне вдосконалення викладання фахових і психолого-педагогічних дисциплін на основі широкого запровадження засобів навчання та переоснащення освітніх закладів сучасною комп'ютерною технікою.

Аналіз праць С. Архангельського, В. Болтянського, В. Бикова, С. Величка, М. Вестицького, В. Волинського, І. Дриги, Ю. Жука, Л. Зазнобіної, Л. Прессмана, Б. Сладкевича, Л. Тичини, М. Шахмаєва, М. Шута показав, що найбільший пізнавальний ефект досягається при умові гармонійного поєднання засобів наочності (у сучасних умовах - переважно комп'ютернї техніки) із словесно-логічним методом викладання. Праці І. Дриги, О. Міхнушева, Н. Кузьміної, В. Онищука, та інших вчених підводять до розуміння необхідності застосування системного підходу при вирішенні цих питань.

Проблема запровадження засобів у навчально-виховний процес загальноосвітньої та вищої школи досліджувалась у наукових працях А. Молибога, Ю. Овакімяна, Н. Тализіної, С. Шаповаленко та інших. Ними розкриті загальнотеоретичні, дидактичні, методичні, технічні та філософські аспекти цієї проблеми.

Важливим джерелом нашого дослідження стали наукові праці вчених з проблем організації навчання (Ф. Гоноболін, Н. Казанський, О. Савченко); діяльності педагога (Н. Кузьміна, В. Сластьонін); формування педагогічної техніки, одним із компонентів якої є використання засобів навчання (І. Зязюн, В. Кан-Калик, О. Горська); формування готовності особистості до різних видів діяльності (К. Абульханова-Славська, М. Дяченко, Л. Кандибович, Л. Кондрашова, В. Сластьонін), формування умінь застосовувати засоби навчання у навчально-виховному процесі (О. Балл, І. Дрига, М. Духовна, В. Лапіс, М. Шахмаєв, О. Яковлєва та інші). Проведені психолого-педагогічні дослідження з названих проблем не повною мірою задовольняють потреби навчально-виховного процесу школи у світлі зрослих вимог до особистості вчителя. Одним із основних чинників, які поглиблюють протиріччя, що утворилися протягом останнього десятиліття, є поява нових видів і типів засобів навчання (зокрема, комп'ютерної техніки) із значно більшими педагогічними можливостями, ніж традиційні.

Суперечність між потребами шкільного навчально-виховного процесу в сучасних знаннях про засоби навчання та відзначеними нами недоліками щодо ефективного використання засобів навчання з одного боку, і відсутністю належного вивчення засобів навчання майбутніми вчителями трудового навчання з іншого - зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: "Формування у майбутніх учителів трудового навчання умінь застосовувати засоби наочності у професійній діяльності".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, затвердженого Вченою радою університету (протокол № 5 від 28 грудня 2000 року), наукового напряму "Зміст освіти, форми, методи і засоби підготовки вчителів" (номер державної реєстрації № 0198U001733).

Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Слов'янського державного педагогічного університету (протокол № 3 від 25 листопада 1999 року) та узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 27 січня року).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у розробці та експериментальній перевірці моделі навчального процесу, спрямованого на підготовку майбутніх учителів трудового навчання до ефективного застосування засобів навчання.

Відповідно до мети дослідження було визначено такі завдання:

1. Вивчити історико-педагогічний аспект проблеми використання засобів навчання у навчально-виховному процесі.

2. Розкрити дидактичні можливості засобів наочності у трудовому навчанні.

3. Визначити і дидактично обґрунтувати структуру та основні компоненти готовності майбутніх вчителів трудового навчання до застосування засобів наочності.

4. Виявити рівні готовності майбутніх учителів трудового навчання до використання засобів навчання у навчально-виховному процесі.

5. Створити систему оволодіння засобами наочності майбутніми вчителями трудового навчання та здійснити її експериментальну перевірку.

Об'єкт дослідження - процес підготовки майбутніх учителів трудового навчання до ефективного застосування засобів навчання у навчально-виховному процесі.

Предмет дослідження - формування в майбутніх учителів трудового навчання умінь застосовувати засоби навчання у навчально-виховному процесі.

Методи дослідження:

теоретичні - аналіз психолого-педагогічної, методичної та спеціальної літератури й документації за темою дослідження з метою вивчення дидактичних можливостей засобів навчання; вивчення, аналіз та узагальнення передового педагогічного досвіду з питань ефективного використання засобів навчання; вивчення навчально-нормативної документації з питань застосування засобів наочності у трудовому навчанні;

емпіричні - анкетування студентів та вчителів трудового навчання з метою визначення рівнів їхньої готовності до використання засобів навчання; спостереження з метою виявлення системи знань, умінь і навичок у студентів використовувати засоби навчання у навчально-виховному процесі; самооцінка майбутніми учителями набутих знань, умінь і навичок щодо засобів навчання; діагностичні методи (анкетування, бесіди, самооцінка); дослідна перевірка ефективності розробленої системи формування готовності майбутніх учителів до використання засобів наочності у навчально-виховному процесі; узагальнення одержаних експериментальних даних і теоретичного матеріалу, апробація їх у практиці педагогічного університету;

методи математичної статистики для встановлення достовірності результатів формувального експерименту

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:

вперше формування готовності до застосування засобів наочності у процесі трудового навчання розглянуто як невід'ємну складову професійної підготовки майбутніх вчителів; теоретично обґрунтовано структуру та основні компоненти готовності майбутніх вчителів до застосування засобів наочності у трудовому навчанні;

уточнено критерії оцінювання та визначенні рівнів сформованості компонентів готовності майбутніх учителів трудового навчання до використання засобів навчання у навчально-виховному процесі;

удосконалено систему підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до застосування засобів наочності;

подальшого розвитку набули засоби та зміст формування у майбутніх учителів трудового навчання умінь застосовувати засоби наочності у навчально-виховному процесі.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впровадження у навчально-виховний процес вищих навчальних педагогічних закладів спецкурсу "Засоби наочності у трудовому навчанні" та комплексу методичного забезпечення, спрямованих на формування у майбутніх учителів трудового навчання умінь застосовувати засоби навчання у навчально-виховному процесі.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в практику роботи у практику роботи вищих навчальних закладів: Української інженерно-педагогічної академії (довідка № 105-44-268 від 13 квітня 2007 року), Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 1/882 від 10 травня 2007 року), Слов'янський державний педагогічний університет (довідка № 68-07-134 від 20 вересня 2007 року).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення, висновки і пропозиції у дисертаційній роботі сформульовані особисто автором та є його науковим доробком. У статті "Компоненти готовності майбутніх учителів до застосування засобів наочності у професійній діяльності", написаній у співавторстві з В.К. Сидоренко, авторові належить дослідження особливостей визначення компонентів готовності майбутніх учителів. У статті "Визначення рівнів готовності вчителів і студентів до ефективного використання ТЗН у сучасній школі", написаній у співавторстві із З.М. Ягупець, авторові належить дослідження показників та на їх основі сформованих рівнів готовності до використання технічних засобів навчання. У статті "Специфіка формування умінь застосовувати технічні засоби навчання у студентів фізико-математичних і загальнотехнічних спеціальностей", написаній у співавторстві з С.Ю. Ягупець, авторові належить дослідження особливостей формування умінь застосовувати технічні засоби навчання у студентів загальнотехнічних спеціальностей. У статті "Модель оволодіння технічними засобами навчання для майбутніх учителів трудового навчання", написаній у співавторстві із З.М. Ягупець, авторові належить обґрунтування структури моделі оволодіння технічними засобами навчання майбутніми вчителями трудового навчання. У статті "Забезпечуючи педагогічні умови готовності студентів до використання ТЗН у навчально-виховному процесі", написаній у співавторстві із З.М. Ягупець, авторові належить обґрунтування педагогічних умов, що сприяють формуванню готовності майбутніх учителів використовувати засоби навчання. У статті "Особливості формування у майбутніх вчителів трудового навчання готовності до ефективного застосування ТЗН", написаній у співавторстві із С.Ю. Ягупець, авторові належить уточнення особливостей формування у майбутніх вчителів трудового навчання готовності до застосування технічних засобів навчання. У дисертації не використовувалися ідеї і розробки, що належать співавторам.

Апробація результатів дисертації здійснювалась на науково-практичних конференціях:

міжнародних:

"Динаміка наукових досліджень - 2005" (Дніпропетровськ, 2005); "Україна - суб'єкт європейського освітнього простору" (Київ, 2005); "Наука та інновації - 2005" (Дніпропетровськ, 2005); "Динаміка наукових досліджень - 2006". (Дніпропетровськ, 2006); "Європейська наука XXI століття: стратегія і перспективи розвитку - 2006" (Дніпропетровськ, 2006); "Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи" (Херсон, 2006); "Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики" (Полтава, 2007); "Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи" (Масандра, 2007); ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (присвячена пам'яті академіка Д.О. Тхоржевського і 30-ти річчю факультету технології та дизайну Полтавського державного університету імені В.Г. Короленка (Полтава, 2008);

всеукраїнських: "Проблеми практичної підготовки інженерів-педагогів у ВНЗ"; "Науково-методичне забезпечення загальної інженерної підготовки студентів ВНЗ"; "Проблеми формування конструкторсько-технологічних знань та умінь студентів ВНЗ"; "Сучасні педагогічні технології формування готовності молоді до соціально-виробничої адаптації в профільному та професійному навчанні"; "Проблеми фахової підготовки інженерів-педагогів спеціальності "Професійне навчання"; "Актуальні проблеми ступеневої підготовки вчителя трудового навчання" (Херсон, 2004-2008), "Науковий потенціал України 2006" (Дніпропетровськ, 2006) а також доповідалися на засіданнях кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження висвітлено в 12 публікаціях автора з яких 6 одноосібних: 6 наукових статей в збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, 6 у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків (6 на 24 сторінках) і списку використаних джерел (243 найменувань). Загальний обсяг становить 219 сторінок друкованого тексту, з яких 173 сторінки основного тексту. Робота містить 16 рисунків, 12 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, проаналізовано загальний стан наукової проблеми, розкрито зв'язок дисертації з науковими програмами та темами, визначено мету та завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито методи дослідження, представлено наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення для педагогічної науки, висвітлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, наведено структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі "Теоретичні засади формування умінь застосовувати засоби навчання" показано роль засобів навчання як основи реалізації дидактичного принципу наочності, розкрито психолого-дидактичні аспекти застосування засобів наочності у навчанні, проаналізовано дидактичні можливості засобів навчання у трудовій підготовці школярів і визначено підходи до формування умінь застосовувати засоби навчання у процесі професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

На основі аналізу психолого-педагогічної, технічної та спеціальної літератури з'ясовано роль, місце і педагогічні можливості засобів навчання як складової частини наочності на різних етапах розвитку освіти (історико-педагогічний аспект). На всіх етапах розвитку освіти постійна увага педагогами приділялася принципу наочності у навчанні.

Необхідність і ефективність використання засобів навчання як одного із засобів наочності у навчально-виховному процесі визначається доцільністю їх застосування з певною дидактичною метою і педагогічними можливостями кожного типу засобів наочності. Крім закладених у засобах наочності педагогічних можливостей, безперечно, на успішне засвоєння учнями навчального матеріалу суттєво впливає особистість вчителя, його знання, уміння і навички успішно здійснювати за допомогою засобів навчання освітньо-виховні цілі навчання.

Проаналізовані різні підходи дослідників до проблеми класифікації засобів навчання за певними ознаками і запропонований власний підхід, який ґрунтується на загальноприйнятих вимогах вітчизняних і зарубіжних вчених до класифікації дидактичних засобів та навчальної техніки. Доведено, що у класифікації засобів навчання і особливо сучасних засобів (відео- та комп'ютерної техніки), поділ технічних пристроїв на різні групи за їх призначенням, способом впливу на учнів та за іншими ознаками стає менш значущим, ніж з'ясування ролі, яку відіграють навчально-інформаційні матеріали, що цими пристроями демонструються (відтворюються) у навчально-виховному процесі.

У дисертації обґрунтовано, що підготовка майбутніх вчителів трудового навчання до застосування засобів наочності має відбуватися за таких умов:

1. З можливостями засобів навчання студенти будуть знайомитися у процесі викладання курсів педагогічних дисциплін, зокрема педагогіки, методики трудового навчання, спецкурсів, спецсемінарів тощо. А це означає, що необхідно виробити вміння у студентів визначати теми та розділи шкільної програми трудового навчання, які вимагають використання засобів наочності у різних організаційних формах навчання; визначати методичні прийоми навчання, які забезпечують ефективне запровадження різних засобів у навчанні; аналізувати та визначати необхідність використання тих чи інших дидактичних посібників (кіно- та відеоматеріалів, комп'ютерних програм).

2. Дисципліни психолого-педагогічного циклу ознайомлять студентів з особливостями використання засобів навчання, емоційного впливу їх на учнів, психолого-педагогічних та інших вимог до розробки, виготовлення та використання сучасних засобів навчання тощо.

3. Підготовка майбутнього вчителя на лекційних та лабораторних заняттях з засобів навчання буде проводитися на конструктивній основі. Це означає вивчення не лише будови, принципу дії та педагогічних можливостей сучасних засобів навчання, але й можливостей удосконалення різноманітних засобів навчання. Необхідно також ознайомити студентів з принципами обладнання шкільних кабінетів та навчальних майстерень, навчити їх самостійно виготовляти дидактичні посібники, складати анотації на них у відповідності до педагогічних вимог, а також вивчати методику використання засобів навчання як під час викладання конкретних питань змісту трудового навчання, так і під час вивчення основ дидактики, загальних питань методики навчання, розвитку та виховання школярів у циклі психолого-педагогічних дисциплін.

4. У вищому педагогічному навчальному закладі при викладанні всіх дисциплін, що входять до навчального плану, будуть широко, ефективно і на належному педагогічному та технічному рівні використовуватися різноманітні засоби навчання. За таких умов майбутні вчителі трудового навчання самі переконуються в їх необхідності та ефективності, у студентів сформується психологічна готовність до використання засобів навчання на робочому місці вчителя.

Вивчення стану використання засобів навчання у навчально-виховному процесі шкіл Донецької області дає підстави сформулювати основні недоліки застосування сучасних засобів навчання, які можна об'єднати у такі характерні групи:

перша група - сформований у деяких учителів і адміністраторів шкіл психолого-педагогічний бар'єр (боязливість, невпевненість, невміння визначати доцільність застосування засобів навчання у навчально-виховному процесі), що є причиною недостатнього рівня загальної методичної та технічної їх підготовки для ефективного запровадження різних засобів навчання, включаючи і сучасні засоби навчання (персональні комп'ютери, інтерактивні дошки тощо);

друга група - відсутність (недостатність) матеріального забезпечення навчальних закладів комплексом засобів навчання для їх запровадження у навчально-виховний процес;

третя група - недостатня розробка та недостатнє розуміння вчителями сутності запровадження різних видів засобів навчання, які входять до комплексу засобів навчання.

У другому розділі "Формування готовності майбутніх учителів трудового навчання до застосування засобів навчання" обґрунтовано структуру і основні компоненти готовності майбутніх вчителів трудового навчання до застосування засобів навчання, розкрито особливості формування у майбутніх учителів готовності до ефективного застосування засобів навчання, розроблено модель оволодіння засобами навчання.

У дисертації готовність майбутніх вчителів трудового навчання до застосування засобів наочності у навчально-виховному процесі розглянуто як сукупність чотирьох взаємопов'язаних компонентів.

1. Мотиваційного (зацікавленість і позитивне ставлення до викорис-тання засобів навчання у навчально-виховному процесі, усвідомлення необхідності застосування засобів навчання і поповнення своїх знань про дидактичні можливості і методичні особливості застосування сучасних засобів).

2. Операційно-пізнавального (знання історичних відомостей про винайдення, розвиток і застосування засобів навчання у навчально-виховному процесі визначними педагогами минулого та сучасності, знання сучасних засобів навчання та методики їх застосування, здібність і потреба та необхідність постійно удосконалювати свою майстерність з питань використання засобів навчання у навчально-виховному процесі).

3. Емоційно-вольового (цілеспрямованість, самостійність, впевненість в успішному застосуванні технічних засобів, здатність зосередитися на визначеному завданні та успішному його вирішенні).

4. Оцінювального (оцінка і самооцінка своєї готовності до використання засобів навчання у навчально-виховному процесі).

Зв'язок основних компонентів у структурі готовності студентів до ефективного використання засобів навчання підпорядковується діалектиці відношень між сукупністю і взаємозалежністю цих компонентів та взаємозв'язками з особистістю майбутнього учителя, що їх об'єднують.

Домінуючим компонентом, який входить до змісту готовності, є мотиваційний компонент, тобто, найголовнішим є особиста зацікавленість і позитивне ставлення до використання засобів навчання, усвідомлення необхідності застосовувати засоби навчання у навчально-виховному процесі й постійно поповнювати свої знання у цій галузі.

Основними складовими формування готовності майбутніх вчителів трудового навчання до оволодіння засобами наочності є: засвоєння необхідних знань, умінь і навичок (психолого-педагогічних, методичних і технічних); формування позитивного відношення до навчально-виховної роботи, успішне здійснення якої на сучасному етапі багато в чому залежить від уміння ефективно застосовувати засобів навчання у відповідних ситуаціях.

Система оволодіння засобами наочності для майбутніх учителів трудового навчання має такі складові: психолого-педагогічну, методичну і технічну (рис. 1).

Психолого-педагогічна підготовка передбачає вивчення: психологічних особливостей сприйняття засобів наочності; психолого-педагогічних вимог до розробки та виготовлення сучасних наочних посібників; педагогічних можливостей засобів навчання різного типу; емоційного впливу різноманітних засобів навчання на окремого учня.

Методична підготовка вчителя до використання засобів навчання передбачає: визначення тем і розділів програми, які вимагають використання засобів навчання у різних організаційних формах навчання; визначення методичних прийомів, які забезпечують ефективне запровадження засобів навчання у шкільному процесі; уміння аналізувати та визначати необхідність використання тих чи інших дидактичних посібників (кіно- та відеоматеріалів, комп'ютерних програм тощо); уміння формувати в учнів за допомогою засобів навчання навички самостійної роботи з метою поповнення своїх знань.



система ОВОЛОДІННЯ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ

Психолого-педагогічна підготовка

Методична підготовка

Технічна підготовка

Психологічні особливості сприйняття аудіовізуальних засобів

Психолого-педагогічні вимоги до аудіовізуальних посібників

Педагогічні можливості різноманітних засобів навчання

Емоційний вплив засобів навчання різного типу на окремого учня

Визначення тем програми, що вимагають використання засобів навчання

Визначення ефективних методичних прийомів запровадження засобів навчання

Визначення необхідності конкретних дидактичних посібників

Формування в учнів навички самостійної роботи з різними засобами навчання

Ознайомлення з принципом дії і правилами експлуатування засобів навчання

Вивчення технічних можливостей, принципів конструювання засобів навчання

Самостійне виготовлення дидактичних посібників до апаратури

Ознайомлення з принципами обладнання засобами навчання шкільних кабінетів

Рис. 1 - Схема основних складових системи оволодіння засобами навчання

Технічна підготовка включає: ознайомлення із принципом дії та правилами експлуатування різноманітних засобів передачі інформації, а також її аналізу (звукозаписуючої та звуковідтворюючої апаратури, комп'ютерів, телевізорів тощо); вивчення технічних можливостей різноманітних засобів навчання; уміння самостійно виготовляти дидактичні посібники (транспаранти, магнітофонограми, відеофільми, та програмно-методичне забезпечення для персональних комп'ютерів у навчальному процесі); ознайомлення із принципами обладнання шкільних кабінетів і навчальних майстерень, оснащених засобами навчання і технічними пристроями; ознайомлення із принципами конструювання засобів навчання (вивчення будови, принципу дії та можливостей з удосконалення).

Аналіз змісту педагогічних умінь, які складають основу формування готовності майбутніх учителів до застосування засобів навчання у навчально-виховному процесі, дозволяє виділити серед них найважливіші та об'єднати їх (традиційно) у дві групи: загально-педагогічні та експлуатаційні (технічні) вміння.

До загально-педагогічних умінь відносять: планування навчально-виховної роботи з конкретної дисципліни, при викладанні якої застосовують засоби навчання (конструктивно-проектувальні); викладання конкретних предметів з використанням технічних засобів (організаторські); аналіз занять, з використанням засобів навчання (гностичні); встановлення взаємовідносин з учнями на заняттях, які проводяться з використанням засобів навчання (комунікативні).

До експлуатаційних умінь відносять: уміння використовувати різноманітні засоби навчання, які входять до обладнання шкільних кабінетів і навчальних майстерень, на високому професійному рівні (експлуатаційно-технічні); контроль якості роботи відповідних пристроїв та створення електронних навчальних посібників (контрольно-технічні).

Відповідно загально-педагогічні та експлуатаційні вміння визначають готовність майбутніх учителів до застосування засобів навчання у навчально-виховному процесі.

Проаналізувавши зміст готовності майбутнього вчителя до використання засобів навчання у навчально-виховному процесі, ми визначили основні критерії готовності майбутнього вчителя до цього виду діяльності.

1. Зацікавленість, потреба і установка на необхідність використання засобів навчання у навчально-виховному процесі.

2. Знання, які розкривають сутність, зміст, теорію та методику застосування засобів навчання у навчально-виховному процесі.

3. Практичні уміння використовувати засобів навчання у навчально-виховному процесі.

4. Самовдосконалення педагогічної техніки майбутнього вчителя (тієї її частини, яка стосується уміння раціонально застосовувати засоби навчання).

5. Оцінка і самооцінка результатів діяльності, пов'язаної з використанням засобів навчання у сучасній школі.

У третьому розділі "Апробація педагогічних умов формування готовності студентів до застосування засобів навчання" визначено рівні готовності майбутніх вчителів трудового навчання до ефективного використання засобів навчання, розкрито підходи до вдосконалення підготовки студентів до використання засобів навчання, викладено результати дослідно-експериментальної перевірки готовності майбутніх учителів до використання засобів навчання.

На основі всебічного аналізу навчально-програмних та нормативних документів, опитування студентів та вчителів було визначено показники готовності до практичного використання засобів наочності у процесі трудового навчання, до яких віднесено: позитивне ставлення до використання засобів наочності у навчально-виховному процесі; володіння знаннями й уміннями ефективно застосовувати засоби наочності у навчально-виховному процесі; цілеспрямованість, впевненість в успішному застосуванні засобів навчання; уміння проаналізувати результативність у використанні засобів навчання; уміння самооцінювати, виявляти недоліки і враховувати їх.

Визначені показники було покладено в основу рівнів готовності студентів до застосування засобів навчання у професійній діяльності, які характеризуються:

високий - глибокими, осмисленими і систематизованими знаннями теоретичних, психолого-педагогічних та спеціальних основ застосування засобів наочності у процесі трудового навчання, а також стійкими бажанням, прагненням і умінням ефективно застосовувати технічні засоби у професійній діяльності;

середній - ґрунтовною психолого-педагогічною і технічно спрямованою на засоби навчання підготовкою, глибокими знаннями основ запровадження засобів наочності у процес трудового навчання, але наявністю певних ускладнень в їхній практичній реалізації;

низький - володінням необхідним мінімумом знань щодо засобів навчання, але відсутністю бажання застосовувати ці знання на практиці.

Перевірка фактичного стану рівня готовності студентів до застосування засобів навчання та аналіз практики роботи шкіл Донецької області дозволили виявити недостатній рівень готовності випускників вищих педагогічних навчальних закладів до практичного застосування засобів наочності у процесі трудового навчання школярів.

Виявлені причини низького рівня готовності студентів до застосування засобів навчання, основними серед яких є: відсутність стійкої зацікавленості та позитивного ставлення до використання засобів наочності у навчально-виховному процесі, відсутність сформованості потреби займатися даною діяльністю; недостатнє використання можливостей вищого навчального закладу у професійному становленні студентів; відсутність розроблених методичних рекомендацій з проблеми підготовки майбутніх учителів трудового навчання до ефективного використання засобів наочності; недосконалість діючих навчальних програм і методичних посібників, які не враховують специфіку роботи майбутніх учителів.

Загальні результати констатуючого експерименту показали, що сучасний стан готовності майбутніх учителів трудового навчання до використання засобів наочності у навчально-виховному процесі не відповідає вимогам, які ставить суспільство до сучасного вчителя.

Основою підготовки студентів під час проведення формуючого експерименту слугували: технологія навчання у вищому педагогічному навчальному закладі, яка заснована на принципах ролевої перспективи і моделювання педагогічних ситуацій; спецкурс "Засоби наочності у трудовому навчанні". Зміст розробленого спецкурсу відображає вироблену нами модель педагогічних умінь застосовувати засоби наочності на уроках трудового навчання.

Метою формувального експерименту було порівняння рівнів готовності до застосування засобів навчання студентами експериментальних і контрольних груп, і здійснювалося за такими напрямками: перевірка знань, умінь та навичок з питань застосування засобів навчання, які обумовлюються професіограмою, реальними потребами навчально-виховного процесу і складають основу виробленої моделі педагогічних умінь щодо засобів навчання для вчителів трудового навчання; визначення відношення майбутніх учителів трудового навчання до використання засобів навчання у навчально-виховному процесі.

Знання, уміння та навички, які складають основу системи педагогічних умінь щодо засобів навчання для вчителів, а також ставлення студентів до використання засобів навчання у навчально-виховному процесі сучасної школи перевірялися під час проведення лабораторно-практичних занять з методики трудового навчання. Після завершення виконання лабораторно-практичних (індивідуальних, самостійних) завдань на контрольно-заліковому занятті студентам пропонувалися тести із 100 запитань у звичайному або електронному вигляді, які були згруповані тематично у 3 блоки. Крім тестових завдань на лабораторно-практичних заняттях студентам пропонувалися педагогічні задачі (одні з них були завчасно підготовлені, інші складалися одними студентами для інших безпосередньо на заняттях), які дозволяли визначити уміння студента об'єктивно оцінювати та аналізувати діяльність вчителя, пов'язану з використанням засобів наочності, на основі імітації педагогічних ситуацій.

Експериментальна робота показала, що підготовка студентів до застосування засобів навчання дає позитивні результати при виконанні сукупності внутрішніх і зовнішніх педагогічних умов, серед яких найважливішими є: професійна спрямованість навчання у вищому навчальному закладі; наявність достатнього рівня сформованості позитивного відношення майбутніх учителів до застосування сучасних засобів навчання; професійна спрямованість майбутніх учителів; розвиток творчих здібностей на основі запровадження засобів навчання у навчально-виховний процес; запровадження нових технологій навчання на основі ефективного застосування засобів навчання; розвиток у студентів умінь самооцінювання, самоаналізу і самоконтролю; створення клімату максимальної зацікавленості студентів засобами навчання на основі популяризації наочних і активних методів навчання; переборювання психологічного бар'єру на шляху до зближення людини і техніки.

Формування умінь застосовувати засобів навчання здійснювалися поетапно на основі заздалегідь розробленої методики, яку відображає тематичний план проведення занять і зміст лабораторно-практичних занять.

Результати аналізу знань студентів експериментальної групи (203 особи) та контрольної групи (208 осіб) подані у табл. 1.

Таблиця 1 - Загальні результати перевірки рівня готовності студентів до використання засобів навчання

Тип групи	Кількість студентів	Відповіді студентів К і Е груп на кожен із 3-х блоків запитань
		1	2	3
		факт	%	факт	%	факт	%
Контрольна (К)	208	137	66	162	78	141	68
Експериментальна (Е)	203	177	87	181	89	160	79

На основі проведеної перевірки за тестовими завданнями та самооцінки студентів були визначені рівні їхньої готовності до застосування засобів навчання. Одержані результати подано у табл. 2.

Таблиця 2 - Сформованість основних компонентів готовності майбутніх учителів до використання засобів навчання

Компоненти готовності до використання засобів навчання	Показники	Рівні
		Н	С	В
Мотиваційний	Позитивне ставлення до використання засобів наочності у трудовому навчанні	9	51	40
Операційно-пізнавальний	Володіння знаннями і вміннями ефективно застосовувати засоби наочності у трудовому навчанні	8	48	44
Емоційно-вольовий	Цілеспрямованість, впевненість в успішному застосуванні засобів навчання, емоційний настрій	19	48	33
Оцінювальний	Аналіз досягнутого у використанні засобів навчання, уміння самооцінювати, виявляти недоліки і враховувати їх	14	57	29
Узагальнений показник рівня готовності	12,5	51,0	36,5

У процесі проведення формуючого експерименту (табл. 2), у студентів підвищився рівень готовності до використання засобів навчання у майбутній педагогічній діяльності. У 51 % студентів спостерігається достатній рівень готовності до практичного застосування засобів навчання і у 36,5 % - високий рівень готовності. Тому цілком обґрунтованим є припущення про те, що середній і високий рівень готовності спостерігається у студентів з позитивним ставленням до вивчення і використання засобів наочності на уроках трудового навчання, 12,5 % студентів мають низький рівень готовності до даного виду діяльності. Для порівняння доцільно відмітити, що під час проведення констатуючого експерименту студенти з низьким рівнем готовності складали 31 %. Цей факт вказує на те, що рівень готовності до такої діяльності підвищився внаслідок використання у навчальному процесі вищого навчального закладу активних методів навчання, а також введення до змісту професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання спецкурсу "Засоби наочності у трудовому навчанні".

Спостереження та бесіди зі студентами експериментальних груп у період проходження педагогічної практики показали, що більшість з них змінили своє ставлення до засобів навчання, а саме: сміливо застосовують засоби навчання, якщо цього вимагає конкретна педагогічна ситуація; у них виникає потреба застосовувати різноманітні засобів навчання під час проведення виховних заходів. Підготовка до уроку з використанням засобів навчання і сам процес їх застосування, а також іншої наочності сприяє формуванню у студентів якостей, які необхідні сучасному вчителю (і студенти самі це визнають): самостійність, організованість, ініціативність, цілеспрямованість.

Одержані внаслідок проведення констатуючого і формуючого експерименту дані про динамічність рівнів готовності до використання засобів навчання узагальнені у табл. 3.

Таблиця 3 - Співвідношення рівнів готовності студентів до використання засобів навчання

Рівні	Констатуючий експеримент	Формуючий експеримент
Низький	31,0	12,5
Середній	43,8	51,0
Високий	25,0	36,5

Одержані результати свідчать на користь ефективності розробленої нами програми дослідно-експериментальної роботи з формування умінь у майбутніх учителів трудового навчання застосовувати засоби наочності у шкільній практиці.

Оцінка рівнів готовності після експериментального навчання показала, що збільшилася кількість студентів із 43,8 % до 51,0 % з середнім рівнем підготовки та із 25,0 % до 36,0 % - з високим внаслідок зменшення (із 31,0 % до 12,5 %) кількості студентів з низьким рівнем підготовки.

Таким чином, дослідно-експериментальною перевіркою доведена ефективність сформульованих нами педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів до даного виду діяльності, а також показана ефективність навчальної програми змісту і методичного забезпечення спецкурсу "Засоби наочності у трудовому навчанні", що сприяє підвищенню рівня професійної готовності сучасного вчителя трудового навчання до педагогічної діяльності відповідно до вимог кваліфікаційних характеристик і реальних потреб шкільного процесу. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи дозволяє стверджувати, що запропоновані зміст, засоби і методи підготовки студентів разом із розробленим методичним забезпеченням підвищують рівень готовності майбутніх учителів до використання засобів наочності у навчально-виховному процесі школи.



ВИСНОВКИ

трудовий навчання наочність вчитель

Узагальнення результатів дослідження дає підстави сформулювати такі висновки:

1. На сучасному етапі вдосконалення системи трудового навчання застосування засобів наочності у навчально-виховному процесі є досить актуальною, про що свідчать численні дослідження у цій галузі та практичний досвід загальноосвітніх шкіл. На основі аналізу психолого-педагогічної, технічної та спеціальної літератури з'ясовані роль, місце і педагогічні можливості засобів навчання як складової частини наочності на різних етапах розвитку освіти (історико-педагогічний аспект). Всебічно проаналізовано відомості про винайдення і використання засобів навчання у різних аспектах освітньої діяльності. Суперечливі дані, які опубліковані у різних літературних джерелах, вказують на недостатню вивченість цього напрямку педагогічної науки і вимагають додаткового дослідження.

2. Специфіка оволодіння засобами наочності майбутніми вчителями трудового навчання зумовлюється особливостями навчально-виховної роботи з учнями на уроках трудового навчання. Ефективність застосування засобів навчання заснована на особливостях розвитку мислення учнів, яке розвивається від конкретного до абстрактного. Учні в трудовому навчанні мислять образами, а не поняттями. Тому в системі підготовки вчителів трудового навчання до застосування засобів наочності чільне місце має займати врахування особливостей анатомо-фізіологічного і соціально-психологічного розвитку учнів середнього шкільного віку.

Засоби навчання визначено як взаємопов'язану сукупність навчально-інформаційних матеріалів, яка забезпечує виконання окремих функцій у трудовому навчанні (повідомлення навчальної інформації, контроль знань тощо). Засоби навчання необхідні для розширення можливостей викладача, підвищення продуктивності та культури його праці, повнішого використання пізнавальних можливостей учнів у процесі проектної діяльності на уроках трудового навчання. Із означення засобів навчання випливає, що їх використання у навчально-виховному процесі має два аспекти: психолого-педагогічний і технічний. Психолого-педагогічний аспект охоплює питання створення засобів навчання (фонограм, кіно- та відеоматеріалів, програмного забезпечення тощо), а також методику їх застосування у навчально-виховному процесі. Засоби навчання повинні відповідати певним педагогічним вимогам, зокрема, внаслідок використання створених навчально-інформаційних матеріалів повинна вдосконалюватися сенсомоторна сфера учнів, розвиватися зорова і слухова чутливість, формуватися вміння сприймати відповідну інформацію тощо. Технічний аспект охоплює питання експлуатування потрібних для заняття засобів навчання. На уроках трудового навчання засоби навчання полегшують і поглиблюють: пізнання дійсності; одержання знань про дійсність; формування принципів емоційного впливу на учнів; розвиток діяльності, яка перетворює дійсність.

3. Аналіз проблеми використання засобів наочності у навчальному процесі в педагогічній теорії та практиці дає підстави стверджувати про педагогічну доцільність постійного розширення сфери їх застосування на уроках трудового навчання. Це зумовлює потребу вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів до практичного застосування засобів наочності.

4. Аналіз сучасного стану підготовки студентів до ефективного застосування засобів наочності у трудовому навчанні показує, що рівень їхньої готовності до такої діяльності є недостатнім порівняно з вимогами кваліфікаційних характеристик, що негативно впливає на результативність навчально-виховного процесу трудового навчання.

На основі всебічного аналізу навчально-програмних та нормативних документів, опитування студентів та вчителів було визначено показники готовності до практичного використання засобів наочності у процесі трудового навчання. Визначені показники було покладено в основу рівнів готовності студентів до застосування засобів навчання у професійній діяльності, які характеризуються: високий - глибокими, осмисленими і систематизованими знаннями теоретичних, психолого-педагогічних та спеціальних основ застосування засобів наочності у процесі трудового навчання, а також стійкими бажанням, прагненням і умінням ефективно застосовувати технічні засоби у професійній діяльності; середній - ґрунтовною психолого-педагогічною і технічно спрямованою на засоби навчання підготовкою, глибокими знаннями основ запровадження засобів наочності у процес трудового навчання, але наявністю певних ускладнень в їхній практичній реалізації; низький - володінням необхідним мінімумом знань щодо засобів навчання, але відсутністю бажання застосовувати ці знання на практиці.

5. Важливою умовою формування умінь у майбутніх учителів ефективно застосовувати засоби наочності є наявність такої системи, що забезпечує формування в студентів основних компонентів готовності (мотиваційного, операційно-пізнавального, емоційно-вольового та оцінного. Ефективність використання системи підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до застосування засобів навчання забезпечується реалізацією певних умов, таких, як: посилення психолого-педагогічної спрямованості під час підготовки студентів до застосування засобів навчання; поєднання навчальних занять з науково-дослідною роботою студентів; посилення професійної спрямованості при підготовці майбутніх учителів до практичного використання дидактичних засобів і навчальної техніки; запровадження стандартизованого контролю знань під час вивчення засобів навчання; налагодження міжпредметних зв'язків з дисциплінами психолого-педагогічного циклу, методикою трудового навчання та педагогічною практикою студентів.

Названі умови значною мірою враховані при створенні спецкурсу "Засоби наочності у трудовому навчанні", який сприяв формуванню основних компонентів готовності майбутніх вчителів трудового навчання до застосування засобів наочності і дав змогу підняти загальний рівень готовності студентів до такого виду діяльності. Для реалізації завдань спецкурсу нами розроблене навчально-методичне забезпечення (інструктивні матеріали, наочні посібники, індивідуальні і тестові завдання, комп'ютерна програма контролю знань студентів), встановлені міжпредметні зв'язки з дисциплінами психолого-педагогічного циклу, методикою трудового навчання та педагогічною практикою студентів.

Педагогічний експеримент показав, що основні завдання дослідження значною мірою вдалося розв'язати. Проте, проблема оволодіння майбутніми вчителями засобами навчання не вичерпується проведеним дослідженням. Перспективи подальшої роботи у дослідженні даної проблеми ми вбачаємо у розробці таких напрямків: дослідження історико-педагогічного аспекту розвитку засобів навчання, методики конструювання навчального матеріалу з трудового навчання на основі ефективного застосування засобів навчання нового покоління, педагогічних основ раціонального поєднання реального та віртуального в навчально-виховному процесі трудового навчання, пошук оптимальних способів підготовки студентів до ефективного застосування засобів навчання з урахуванням профілю спеціалізації.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ягупець Ю.І. Стан і вимоги підготовки майбутніх учителів трудового навчання до використання ТЗН у навчальному процесі / Ю.І. Ягупець // Проблеми трудової і професійної підготовки: Наук.-метод. зб. - Слов'янськ: СДПУ, 2003. - Вип. 8. - С. 86-95.

2. Ягупець Ю.І. Удосконалення підготовки студентів до використання технічних засобів навчання / Ю.І. Ягупець // Молодь і ринок. - 2004. - № 1(7). - С. 104-107.

3. Ягупець Ю.І. Дидактичні можливості засобів наочності (теоретико-методологічний аналіз) / Ю.І. Ягупець // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, 2004. - № 6. - С. 9-12.

4. Ягупець Ю.І. Компоненти готовності майбутніх учителів до застосування засобів наочності у професійній діяльності / В.К. Сидоренко, Ю.І. Ягупець // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. - 2004. - Вип. 5. - С. 111-116.

5. Ягупець Ю.І. Психолого-педагогічні аспекти застосування наочних та технічних засобів навчання при вивченні фундаментальних дисциплін на технологічних факультетах / Ю.І. Ягупець // Збірник наукових праць. - Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2006. - С. 315-318.

6. Ягупець Ю.І. Визначення рівнів готовності вчителів і студентів до ефективного використання ТЗН у сучасній школі / Ю.І. Ягупець, З.М. Ягупець // Проблеми трудової і професійної підготовки: Наук.-метод. зб. - Слов'янськ: СДПУ, 2008. - Вип. 13. - С. 86-88.

7. Тези і матеріали конференцій:

8. Ягупець Ю.І. Удосконалення підготовки студентів до використання технічних засобів навчання / Ю.І. Ягупець // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Україна - суб'єкт європейського освіт-нього простору". - К.: Вид. Європейського університету, 2005. - С. 303-305.

9. Ягупець Ю.І. Компоненти готовності майбутніх учителів до застосування засобів наочності у професійній діяльності / Ю.І. Ягупець // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції "Динаміка наукових досліджень - 2005". Том 35. - Проблеми підготовки фахівців. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 75-77.

10. Ягупець Ю.І. Специфіка формування умінь застосовувати технічні засоби навчання у студентів фізико-математичних і загальнотехнічних спеціальностей / Ю.І. Ягупець, С.Ю. Ягупець // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції "Динаміка наукових досліджень - 2006". Педагогічні науки. - Том 8. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 32-33.

11. Ягупець Ю.І. Модель оволодіння технічними засобами навчання для майбутніх учителів трудового навчання / Ю.І. Ягупець, З.М. Ягупець // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. "Нау-ковий потенціал України 2006". - К.: ТОВ "ТК Меганом", 2006. - С. 45-46.

12. Ягупець Ю.І. Забезпечуючи педагогічні умови готовності студентів до використання ТЗН у навчально-виховному процесі / Ю.І. Ягупець, З.М. Ягупець // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Наука та інновації - 2005". Том 15. - Педагогічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 54-57.

13. Ягупець Ю.І. Особливості формування у майбутніх вчителів трудового навчання готовності до ефективного застосування ТЗН / Ю.І. Ягупець, С.Ю. Ягупець // Матеріали I Міжнародної науково-практич-ної конференції "Європейська наука XXI століття: стратегія і перспективи розвитку - 2006". Том 13. - Проблеми підготовки спеціалістів. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С.45-46.



АНОТАЦІЯ

Ягупець Ю.І. Формування у майбутніх учителів трудового навчання умінь застосовувати засоби наочності у професійній діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика трудового навчання. - Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка. - Чернігів, 2010.

У дисертації вперше формування готовності до застосування засобів наочності у процесі трудового навчання розглянуто як невід'ємну складову професійної підготовки майбутніх вчителів; теоретично обґрунтовано структуру та основні компоненти готовності майбутніх вчителів до застосування засобів наочності у трудовому навчанні; уточнено критерії оцінювання та визначенні рівнів сформованості компонентів готовності майбутніх учителів трудового навчання до використання засобів навчання у навчально-виховному процесі; удосконалено систему підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до застосування засобів наочності; подальшого розвитку набули засоби та зміст формування у майбутніх учителів трудового навчання умінь застосовувати засоби наочності у навчально-виховному процесі.

...