Формування відповідальності на заняттях з фізичного виховання у студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Г.С.СКОВОРОДИ

ЗЕЛЕНСЬКИЙ РОМАН МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 378.147: 796.011.1

Формування відповідальності на заняттях з фізичного виховання у студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації

13.00.07 - теорія і методика виховання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Золотухіна Світлана Трохимівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, завідувач кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Ткачова Наталія Олександрівна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, доцент кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук Дрожжина Тетяна Володимирівна, Комунальний вищий навчальний заклад Харківська академія неперервної освіти, проректор з навчальної роботи.

Захист відбудеться «15» грудня 2010 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: вул. Артема, 29, ауд. № 216, м. Харків, 61002.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: вул. Блюхера, 2, ауд. № 214-В, м. Харків, 61168.

Автореферат розісланий «11» листопада 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Попова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність теми дослідження. Потреба розбудови громадянського суспільства в Україні зумовила трансформаційні зміни не лише соціально-економічної сфери, але й системи цінностей, у переліку яких відповідальність посідає чільне місце. Однак утвердження ринкових відносин, зростання пріоритетів прагматичного способу життя, зміна стилю життєдіяльності особистості в суспільстві нерідко породжують серед учнівської та студентської молоді нівелювання такої особистісної якості, як відповідальність. Так, результати проведеного нами пілотажного опитування засвідчили той факт, що 38% із 1075 студентів взагалі не зараховують відповідальність до переліку морально-духовних цінностей, 27% постійно відмовляються від виконання доручень і зобов'язань, 32% пояснюють власні прорахунки зовнішніми факторами або волею долі і лише 8% характеризують себе як відповідальну особистість.

Актуальність теми дослідження обумовлена й підвищенням вимог до якості підготовки майбутніх спеціалістів у вищих навчальних закладах (ВНЗ), оскільки професіоналізм фахівця характеризується не лише глибокими фаховими знаннями, практичними вміннями та навичками, але і його особистісними якостями: дисциплінованістю, наполегливістю, організованістю, сумлінністю, активністю, ініціативністю, вимогливістю, які є ознаками відповідальності. За таких умов підвищення уваги до питань формування відповідальності значно зростає, оскільки вона, з одного боку, виступає запорукою саморозвитку і самореалізації особистості, а з іншого - її суспільного вибору.

Аналіз стану наукової розробки проблеми дав підстави свідчити, що категорія «відповідальність» у сучасних наукових дослідженнях розглядається в таких аспектах:

філософські підвалини дефініції «відповідальність» знайшли обґрунтування в працях А. Гусейнова, Л. Гусєва, Ю. Замошкіна, І. Кона, Н. Мінкіної, К. Мудзибаєва, А. Плахотного, В. Сперанського;

психологічне підґрунтя поняття «відповідальність» розкрито в дослідженнях Л. Божович, О. Ковальова, В. Крутецького, О. Леонтьєва, К. Абульханової-Славської, К. Платонова, С. Рубінштейна, П. Якобсона ;

педагогічні моделі, технології виховання відповідального ставлення учнівської молоді до навчання стали предметом дослідження О. Алферова, Н. Басюк, З. Васильєвої, Т. Вербової, Т. Веретенко, В. Вихрущ, С. Гагаріна, К. Гаджиєвої, В. Горовенко, Т. Гусак, А.Жаворонка, А. Іваненко, Л. Ітельсона, Т. Куниці, Л. Ленчукової, А. Медведицкова, В. Тернопільської.

Важливими для дослідження проблеми виховання відповідальності студентської молоді є праці вчених, у яких розглядаються особливості формування відповідальності як професійно-особистісної якості в освітньому просторі ВНЗ, а саме: зміст та напрями формування моральної відповідальності у студентів-першокурсників (Н. Берьозкіна); педагогічні умови формування відповідального ставлення до навчання в процесі самостійної роботи студентів (О. Коваленко); технології виховання відповідальності у майбутніх військовослужбовців (В. Балашов, С. Гречко, С. Морозов, Ю. Сичевський, С. Тюрін), морально-правові аспекти формування відповідальності у процесі фахової підготовки педагогічних працівників (Г. Васянович, О. Ельбрехт).

Водночас, незважаючи на наявність різнопланових і досить ґрунтовних досліджень окремих аспектів формування відповідальності учнівської й студентської молоді, практично відсутні наукові роботи, у яких би цілісно й усебічно розглядалася проблема формування відповідальності студентів ВНЗ у процесі фізичного виховання, яке має величезний потенціал для становлення морально-вольової сфери особистості.

Актуальність теми дослідження посилюється низкою виявлених у процесі дослідження суперечностей:

між прискореним розвитком виробничих сил, виникненням нових форм організації праці, які вимагають вияву моральних якостей спеціалістів, та недостатньо відповідальним ставленням багатьох із них як до навчання в студентські роки, так і до праці в конкретних виробничих умовах;

між потребою у формуванні відповідальності в процесі професійно-особистісного становлення майбутнього спеціаліста й відсутністю відповідної моделі забезпечення цього процесу в сучасних ВНЗ I-II рівнів акредитації;

між високим рівнем теоретичного обґрунтування виховних засад фізичного виховання та недостатньою розробкою їх навчально-методичного забезпечення.

Отже, актуальність означеної проблеми, недостатній рівень її наукової розробленості та об'єктивна необхідність усунення виявлених суперечностей обумовили вибір теми дослідження: «Формування відповідальності на заняттях з фізичного виховання у студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладах» (РК 3 1-200199004104). Тема затверджена вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 1 від 29 лютого 2008 р.), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 3 від 25 березня 2008 р.)

Мета дослідження полягає у визначенні впливу реалізації науково обґрунтованих педагогічних умов формування відповідальності студентів на заняттях з фізичного виховання у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації на підвищення рівня її сформованості.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування відповідальності студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації на заняттях з фізичного виховання.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування відповідальності студентської молоді ВНЗ I-II рівнів акредитації на заняттях з фізичного виховання залежить від реалізації таких педагогічних умов: 1) створення ситуацій суб'єкт-суб'єктної взаємодії через організацію спільної діяльності, що дозволяє включати студентів у відносини відповідальної залежності з позиції виконавця й організатора; 2) використання виховних можливостей навчальних занять з фізичного виховання для стимулювання студентів до самовиховання відповідальності.

Відповідно до об'єкта, предмета та для реалізації поставленої мети було визначено завдання дослідження:

На підставі аналізу психолого-педагогічної та спеціальної літератури з'ясувати суть поняття «відповідальність», визначити її роль та місце в системі вимог до фахівця.

Схарактеризувати виховні можливості фізичного виховання як навчальної дисципліни у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації щодо формування досліджуваної якості.

Обґрунтувати педагогічні умови формування відповідальності на заняттях з фізичного виховання у студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації та експериментально перевірити їх ефективність.

На основі уточнення критеріїв і показників рівнів сформованості відповідальності студентської молоді розробити факторно-критеріальну модель її оцінки.

Для розв'язання поставлених завдань було використано методи дослідження: теоретичні - аналіз філософської, етичної, психолого-педагогічної, методичної літератури та нормативних документів з проблеми дослідження - для розкриття суті, змісту, ознак відповідальності як інтегральної якості особистості та виявлення сучасного стану розробки проблеми; емпіричні - спостереження, анкетування, тестування, інтерв'ю, бесіда, ранжування - з метою обґрунтування висновків про стан і динаміку рівнів сформованості відповідальності у студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації на основі розробленої факторно-критеріальної моделі оцінки відповідальності; педагогічний експеримент - для перевірки ефективності визначених педагогічних умов формування відповідальності на заняттях з фізичного виховання у студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації; математичної статистики - для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісної залежності між досліджуваними явищами, процесами.

Експериментальна база дослідження. Наукове дослідження проводилося в коледжах Національного Фармацевтичного університету (м. Харків), Харківського гуманітарно-педагогічного інституту, Харківському автомобільно-дорожньому технікумі, Харківському технікумі залізничного транспорту, де всіма видами опитування було охоплено 1075 студентів. Перевірка ефективності педагогічних умов формування відповідальності на заняттях з фізичного виховання у ВНЗ I-II рівнів акредитації здійснювалась у коледжі Національного Фармацевтичного університету (м. Харків).

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування відповідальності студентської молоді на заняттях з фізичного виховання: 1) створення ситуацій суб'єкт-суб'єктної взаємодії через організацію різних форм спільної діяльності, що дозволяють включати студентів у відносини відповідальної залежності з позиції виконавця (старанність і своєчасність виконання поставлених завдань, уміння підкорятися вимогам інших) й організатора (уміння й навички планувати роботу, розподіляти обов'язки, доручення, контролювати хід їх виконання, завчасно надавати допомогу, враховувати внесок кожного у виконання поставленого завдання); 2) використання виховних можливостей навчальних занять з фізичного виховання для стимулювання студентів до самовиховання відповідальності (усвідомлення духовно-моральних цінностей у збереженні власного здоров'я; укладання індивідуальних програм оздоровлення, здійснення самоконтролю за станом свого здоров'я); розроблено факторно-критеріальну модель оцінки рівнів сформованості відповідальності студентів ВНЗ I-II рівнів акредитації.

Уточнено поняття «особистісна відповідальність» як інтегральна якість, що вказує на зобов'язання особистості усвідомлено діяти відповідно до етичних і соціальних норм, професійних вимог і відповідати за власні дії перед собою, колективом і суспільством у цілому; критерії й показники відповідальності: усвідомлення відповідальності як суспільної норми в конкретній діяльності (сформованість знань про сутнісні характеристики відповідальності, сумлінне виконання доручень, зобов'язань, здатність брати відповідальність на себе за власні прорахунки й прорахунки інших); сформованість рис характеру, що виражають відповідальне ставлення особистості до себе й тих, хто її оточує (упевненість, вимогливість, самокритичність, самоповага); розвиток вольових якостей, що сприяють вияву відповідальності в дії (самостійність, наполегливість, активність, ініціативність, рішучість, дисциплінованість); наявність якостей, що забезпечують здатність до самовдосконалення (організованість, самоконтроль).

Подальшого розвитку набули форми і методи реалізації виховного потенціалу фізичного виховання для формування морально-вольових якостей особистості.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що експериментальна перевірка науково обгрунтованих педагогічних умов формування відповідальності студентів на заняттях з фізичного виховання дозволяє рекомендувати їх до впровадження у роботу вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації для підвищення ефективності навчально-виховного процесу, а також вищих педагогічних навчальних закладів та закладів післядипломної освіти з метою підготовки вчителів фізичного виховання до виховної роботи.

Результати дослідно-експериментальної роботи впроваджено у навчально-виховний процес коледжу Національного Фармацевтичного університету (довідка № 01-09/ 86 від 14 травня 2010 р); коледжу Харківського гуманітарного педагогічного інституту (довідка № 01-11/ 170 від 14 червня 2010 р.); Інституту післядипломної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (довідка № 01-312 від 3 червня 2010 р.).

Теоретичні положення, практичні напрацювання, викладені в дисертації, можуть бути використані педагогами-науковцями, вчителями-практиками при підготовці підручників, укладанні навчальних програм та методичних рекомендацій з педагогіки, теорії і методики фізичного виховання; студентами вищих педагогічних закладів під час практики та написання курсових і дипломних робіт.

Особистий внесок дисертанта у працях, написаних у співавторстві, полягає в уточненні суті поняття відповідальність, обґрунтуванні педагогічних умов її формування у студентів ВНЗ I-II рівнів акредитації на заняттях з фізичного виховання та науковій обробці отриманих результатів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи ХНПУ імені Г.С. Сковороди; Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність» (2008 р.); Міжвузівській науково-методичній конференції педагогічних працівників та співробітників вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації Харківської області (2008 р.); щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2007-2010 рр.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується обґрунтованістю вихідних методологічних позицій, адекватних меті й завданням дослідження; аргументованістю основних положень та висновків дисертації; комплексною методикою дослідження проблеми; єдиним порядком одержання та фіксації результатів; поєднанням кількісно-якісних емпіричних даних; позитивними наслідками впровадження результатів дослідження в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації.

Публікації. Основні результати дослідження відображено в 11 публікаціях, із них: 6 - у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі педагогіки, 4 - у матеріалах наукових конференцій (1 - у співавторстві), 1- у навчально-методичному посібнику (у співавторстві).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до них, списку використаних джерел (192 найменування), 35 таблиць, 6 додатків на 20 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 212 сторінок. Основний зміст викладено на 173 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу, завдання, методологію та основні методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість одержаних результатів дослідження, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження в практику.

У першому розділі «Теоретичні питання формування відповідальності студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації» здійснено теоретичний аналіз підходів до розкриття суті поняття «відповідальність» у науково-педагогічній літературі, визначено роль та місце відповідальності в системі вимог до фахівця, схарактеризовано виховні можливості фізичного виховання як навчальної дисципліни у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, обґрунтовано педагогічні умови формування відповідальності студентів на заняттях з фізичного виховання.

У процесі наукового пошуку встановлено, що проблема формування відповідальності на філософському рівні знайшла своє розкриття у дослідженнях Н. Головко, І. Канта, Р. Клішаве, В. Маркова, Дж. Міллера, О. Плахотного, Е. Фромма, в яких категорія «відповідальність» визначається як регулятор соціально-моральних відносин у суспільстві, що полягає в усвідомленні індивідом свого обов'язку перед колективом, групою, суспільством й передбачає узгодження власних дій з тими вимогами й завданнями, що виникають у зв'язку з потребами суспільного розвитку. Суттєвим аспектом розгляду відповідальності філософи вважають її поєднання зі свободою прийняття рішень, свободою вибору цілей, методів і прийомів їх досягнення.

У психології (К. Абульханова-Славська, Л. Божович, Г. Костюк, О. Леонтьєв, Ж. Піаже, К. Роджерс, С. Рубінштейн та інші) відповідальність тлумачиться як одна з найбільш загальних якостей, як результат інтеграції всіх психічних функцій особистості, оцінки власних чуттєвих ресурсів, емоційного ставлення до обов'язку, волі.

У педагогічній літературі (А. Алферов, І. Бех, Н. Вознюк, І. Ільїн, А. Макаренко, І. Мар'єнко, А. Медведицков, Н. Нечаєва, Ю. Рева, В. Савченко, М. Сметанський, В. Сухомлинський, О. Сухомлинська, М. Шевченко та інші) відповідальність розглядається як якість особистості, що характеризується прагненням і вмінням оцінювати свою поведінку з погляду її доцільності або шкоди для суспільства, здатністю приймати самостійні виважені рішення й відповідати перед суспільством за їх наслідки. Науковці акцентують увагу на тому, що відповідальність як інтегральна якість особистості формується й розвивається не ізольовано, а в єдності й тісній взаємодії з такими якостями особистості, як активність, ініціативність, дисциплінованість, самостійність, упевненість, вимогливість, наполегливість, організованість, самокритичність, почуття обов'язку тощо, які одночасно виступають як умова формування відповідальності і як показник її вияву. Так, почуття обов'язку забезпечує підгрунтя для перетворення моральних норм у програму відповідальних дій особистості. Водночас, саме відповідальність вносить у вчинки й дії елементи суспільного обов'язку, оскільки відображає межі усвідомлення особистістю цих моральних норм і забезпечує їх добровільне виконання. У зв'язку з цим В. Сухомлинський розглядав відповідальність особистості як похідну від обов'язку, совісті, вини і свободи, наголошуючи на тому, що відповідальність знаходить вияв безпосередньо у внутрішньому прийнятті обов'язку, перетворенні його на принцип свідомої доброї волі, що спирається на совість, самооцінку й самоконтроль.

Відповідальність пов'язана з виявленням активності особистості, яка, у свою чергу, здатна реалізовуватися повною мірою в умовах відповідального ставлення особистості до своїх обов'язків. Формування цієї якості розглядається в тісному взаємозв'язку з вихованням дисциплінованості, оскільки свідоме дотримання дисципліни характеризується дослідниками як вияв відповідальності. Відповідальність передбачає також наявність самостійності, рішучості, які виявляються у здатності особистості самостійно приймати виважені рішення, орієнтуватися в різноманітних життєвих ситуаціях, виступати з певними ініціативами. Поєднання самостійності й ініціативності розглядається дослідниками (Ж. Завадська, Л. Шевченко) як показник найвищого рівня прояву відповідальності. Показниками відповідальності слугують і такі особистісні якості, як вимогливість, організованість, упевненість, самокритичність, що характеризуються пред'явленням особистістю високих моральних вимог до себе й тих, хто її оточує.

У залежності від сфери суспільної діяльності особистості вирізняють відповідальність особистісну, соціальну, політичну, правову, професійну, економічну, моральну тощо. У проведеному дослідженні розкриваються особливості особистісної відповідальності, яка розглядається як інтегральна якість, що вказує на зобов'язання особистості усвідомлено діяти відповідно до етичних і соціальних норм, професійних вимог і відповідати за власні дії перед собою, колективом і суспільством у цілому.

На основі аналізу наукової літератури (А. Алферов, Л. Висотіна, М. Левківський, Г. Солохо, А. Точин) установлено, що відповідальність передбачає усвідомлення суб'єктом змісту своїх обов'язків, соціальних і моральних наслідків їх невиконання для себе та інших; наявність ціннісних орієнтацій, що відповідають потребам соціуму; здатність діяти для досягнення свідомо поставленої мети.

Важливим фактором у формуванні відповідальності як особистісної якості є врахування вікових особливостей індивіда. Так, старшому юнацькому віку, який співпадає з періодом навчання молоді у ВНЗ I - II рівнів акредитації, притаманні такі соціально-психологічні риси, як підвищена реакція на конкретні ситуації, жага до пошуків нового, мобільність життєвих установок, загострений інтерес до свого внутрішнього світу тощо. Саме в цей період відбувається становлення розумової, фізичної, емоційно-вольової, громадянської зрілості, утвердження постійної структури характеру, з'являється потреба в самовизначенні, прагнення виробити власне ставлення до навколишньої дійсності й одночасно простежується схильність до прагматичних дій, недооцінка значення морально-духовних цінностей у житті й професійній діяльності.

На підставі аналізу спеціальної та психолого-педагогічної літератури (Г. Васянович, Л. Барановська, О. Ельбрехт, Д. Котов, Л. Нор, Н. Чернова та інші) встановлено, що необхідність виховання відповідальності студентської молоді підсилюється й тим, що в процесі фахової підготовки у ВНЗ I - II рівнів акредитації особливої актуальності набуває проблема формування відповідальності не лише як особистісної, але й професійно важливої якості майбутнього спеціаліста. Вивчення професіограм різних спеціальностей (бухгалтер, автослюсар, агроном, фармацевт, учитель, правозахисник, інженер, технолог приготування страв тощо) свідчить, що відповідальність як інтегральна якість особистості є обов'язковою складовою кваліфікаційних характеристик будь-якої спеціальності. Вона, з одного боку, спирається на обов'язок і совість фахівця, а з іншого - виступає своєрідним гарантом професійних вимог, оскільки без готовності до самозвіту за власні дії, прийняття на себе вини за можливі їх наслідки ці вимоги не можуть бути реалізовані повною мірою в процесі професійної діяльності.

Доведено, що значний ресурс для формування відповідальності під час навчання студентської молоді у ВНЗ I-II рівнів акредитації мають заняття з фізичного виховання, які забезпечують розвиток як фізичної, так і духовної сфери особистості. Вони дають можливість не лише декларувати ті чи інші цінності, але й відповідно діяти; створюють потужні важелі для формування морально-вольових якостей (наполегливість, самовладання, стриманість, зібраність, рішучість, ініціативність тощо), норм і правил колективної поведінки, навичок самоорганізації й саморегуляції; сприяють самовихованню, саморозвитку, самовдосконаленню особистості; активізують готовність повноцінно реалізувати свої сутнісні сили в здоровому й продуктивному способі життя й професійній діяльності. Саме можливості впливу занять з фізичного виховання не лише на біологічну, але й на інтелектуальну, емоційну, духовну сфери особистості обумовили включення до переліку обов'язкових дисциплін гуманітарного освітнього циклу згідно з державним стандартом вищої професійної освіти України навчальної дисципліни «Фізичне виховання».

У роботі акцентується увага на тому, що виховний вплив занять з фізичного виховання у ВНЗ I-II рівнів акредитації на формування у студентської молоді такої особистісної якості, як відповідальність, підсилюється тим, що їх специфічним ядром виступають відносини, що ставлять студентів перед необхідністю шукати гуманні взаємини один з одним, усвідомлювати сенс моральних понять. При цьому відбувається перевтілення соціального досвіду у властивості особистості й перетворення її сутнісних сил у зовнішній результат.

Аналіз наукової літератури, а також власного досвіду дисертанта дали змогу визначити педагогічні умови, що впливають на формування відповідальності студентів на заняттях з фізичного виховання. При цьому спиралися на положення особистісно-діяльнісного підходу, який спрямований на те, щоб організувати діяльність суб'єкта, в якій він був би активним у пізнанні, праці, спілкуванні, своєму розвитку.

Організація занять з фізичного виховання як складова педагогічного процесу у ВНЗ I-II рівнів акредитації є багатоплановою сферою взаємодії суб'єктів: викладач - студенти, студент - студент, студент - група студентів, яка знаходить вияв у навчальному співробітництві через організацію спільної діяльності (колективна робота, робота в групах, у парах, змагання тощо), що дає можливість включати їх у систему колективних стосунків, основою яких є взаємна відповідальність. Це вимагає від педагога створення ситуацій, які дозволяють забезпечувати дії суб'єктів з позиції виконавця й організатора.

Позиція виконавця - це початковий етап в організації спільної діяльності й одночасно один із найбільш масових способів залучення особистості до відповідальної дії. Вона вимагає чіткого, точного, старанного й своєчасного виконання поставлених завдань, уміння підкорятися вимогам інших. Ця позиція забезпечує вправляння у вольових діях, сприяє вихованню наполегливості й самовладання. Усвідомлюючи обов'язковість виконання поставлених вимог, емоційно переживаючи хід їх виконання, прагнучи досягти найкращих результатів, особистість виявляє необхідні для цього сумлінність, дисциплінованість, організованість, здатність до самоконтролю тощо.

Позиція організатора передбачає відповідальність особистості не тільки за себе, за свою діяльність, але й результати роботи інших членів колективу. Виконання функцій організатора вимагає від студента вмінь і навичок планувати роботу, розподіляти обов'язки, контролювати процес їх виконання, завчасно надавати допомогу, виявляти непримиренне ставлення до безвідповідальності окремих членів колективу. Досвід організатора спільної діяльності розвиває й поглиблює такі якості особистості як активність, ініціативність, самостійність, рішучість, вимогливість, упевненість, самокритичність, здатність брати на себе відповідальність за власні прорахунки й прорахунки інших. Саме комплекс цих важливих якостей, перебуваючи в тісному зв'язку з відповідальністю, активізує процес її формування, створює умови для її вияву як стійкої форми поведінки студентської молоді.

На підставі аналізу наукової літератури встановлено, що успішність використання виховних можливостей навчальних занять з фізичного виховання щодо формування відповідальності студентської молоді визначається стимулюванням їх до самовиховання, оскільки спонукання до активної роботи над собою викликає позитивні мотиваційні установки для подальшого вдосконалення своєї особистості. Означена вимога спирається на принцип виховного навчання, згідно з яким у кожному навчальному предметі закладено потужні важелі для формування досвіду емоційно-ціннісного ставлення особистості як до навколишньої дійсності, так і до самої себе.

Самовиховання у фізкультурно-спортивній діяльності пов'язане з діями, спрямованими на самовдосконалення особистості (тренування, проведення оздоровлювальних процедур, стеження за станом здоров'я, формування морально-вольових якостей), що вимагають відповідальності. Керівна роль у стимулюванні студентів до самовиховання на заняттях з фізичного виховання належить викладачеві й передбачає такі етапи: підготовчий (переконання у необхідності самовиховання, можливості досягти бажаних результатів для формування у студентів позитивної мотивації, потреби в діяльності; визначення основних цілей і завдань самовиховання), основний (ознайомлення з основними компонентами самовиховання, допомога в укладанні програми самовиховання, виборі прийомів, способів, форм, методів її реалізації), аналітичний (аналіз та самоаналіз досягнутих результатів і відповідна корекція дій з боку викладача і студентів).

Отже, педагогічними умовами формування відповідальності на заняттях з фізичного виховання є створення ситуацій суб'єкт-суб'єктної взаємодії через організацію спільної діяльності, що дозволяє включати студентів у відносини відповідальної залежності з позиції виконавця й організатора, та використання виховних можливостей навчальних занять з фізичного виховання для стимулювання студентів до самовиховання відповідальності.

У другому розділі «Експериментальна перевірка умов формування відповідальності на заняттях з фізичного виховання у студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації» розкрито загальні питання організації та зміст проведення педагогічного експерименту, уточнено критерії й показники рівнів сформованості відповідальності студентів, здійснено обробку, систематизацію, узагальнення отриманих результатів.

Із метою перевірки гіпотези дослідження було проведено педагогічний експеримент на базі коледжу Національного Фармацевтичного університету (м. Харків) протягом 2007-2010 рр., до якого було залучено 215 студентів I - II курсів відділення виробництва фармацевтичних препаратів, аналітичного контролю якості хімічних лікарських сполук та фармацевтичного. Для цього було сформовано експериментальну групу (Е) - 100 студентів, де на заняттях з фізичного виховання забезпечувалися визначені педагогічні умови формування відповідальності, та контрольну групу (К) - 115 студентів, де заняття з фізичного виховання моделювалися без цілеспрямованої реалізації обґрунтованих умов.

Для визначення рівня сформованості та ступеня вияву відповідальності студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації у процесі дослідно-експериментальної роботи було розроблено факторно-критеріальну модель оцінки рівнів сформованості означеної якості, яка ґрунтувалася на єдності таких факторів (критеріїв): усвідомлення відповідальності як суспільної норми в конкретній діяльності; сформованість рис характеру, що виражають відповідальне ставлення особистості до себе й тих, хто її оточує; розвиток вольових якостей, що сприяють вияву відповідальності в дії; наявність якостей, що забезпечують здатність до самовдосконалення.

Кількісні та якісні зміни показників визначених критеріїв простежувались на основі обчислення коефіцієнту відповідності (v) на констатувальному й контрольному етапах експерименту. Для одержання достовірної інформації про рівень сформованості й ступінь вияву відповідальності у студентів експериментальної й контрольної груп використовувався комплекс відповідних методик. Так, коефіцієнт відповідності за показником «сформованість знань про сутнісні характеристики відповідальності» критерію «усвідомлення відповідальності як суспільної норми в конкретній діяльності» було визначено завдяки методу інтерв'ю. Показник «сумлінне виконання доручень, зобов'язань» перевірявся за анкетою, складеною на основі опитувальника «ОТКЛЕ». Ступінь вияву відповідальності за показником «здатність брати на себе відповідальність за власні прорахунки та прорахунки інших» відстежувалася за методикою визначення суб'єктивного контролю. Показники за критерієм «сформованість рис характеру, що виражають відповідальне ставлення особистості до себе, й тих, хто її оточує» (упевненість, вимогливість, самокритичність, самоповага) перевірялися шляхом анкетування, тестового опитувальника «Упевненість у собі» та методики визначення особистісного диференціала (ОД) за фактором «Самоповага». Діагностування студентів з метою визначення ступеня вияву показників критерію «розвиток вольових якостей, що сприяють вияву відповідальності в дії» здійснювалося за методикою, розробленою Л. Уманським, І. Френкелем, А. Лутошкіним. Для перевірки ступеня вияву у студентів показників критерію «наявність якостей, що забезпечують здатність до самовдосконалення», було використано тестовий опитувальник «Чи організована Ви людина?» та особистісний тест Р. Кеттела (за фактором Q).

У процесі констатувального етапу експерименту встановлено, що відповідальність ще не набула ознак стійкої якості у студентів ВНЗ I-II рівнів акредитації. Відповідно до прийнятого діапазону кількісної оцінки рівнів сформованості відповідальності згідно стандартів кваліметрії (за Г. Єльніковою) (1,00 - 0,75 - високий; 0,74 - 0,5 - середній; 0,49 - 0,0 - низький), усереднений коефіцієнт її прояву як для експериментальної, так і для контрольної груп знаходився в межах 0,48-0,49, що дало змогу визначити рівень сформованості відповідальності як низький.

Формувальний етап експерименту передбачав створення на заняттях з фізичного виховання ситуацій суб'єкт-суб'єктної взаємодії через організацію спільної діяльності, як умови формування відповідальності, з метою включення студентів у відносини відповідальної залежності з позиції - виконавця, що вимагала чіткого, точного, старанного й своєчасного виконання визначених вимог, відповідальності кожного за поставлене завдання, узгодження своїх дій з діями партнерів. Найбільш оптимальною в цьому плані виявилася колективна форма роботи. Наприклад, естафетний біг, стройові вправи, переміщення, зустрічні естафети («Легка атлетика»); виконання колективних пірамід, подолання смуги перешкод («Гімнастика»); навчальна і двостороння гра («Волейбол»); передача м'яча на місці і в рухову («Баскетбол»); організація оборони проти швидкого та поступового нападу («Футбол») тощо, за яких кінцевий результат діяльності залежав від злагодженої роботи всіх членів колективу. Це, у свою чергу, сприяло формуванню таких якостей особистості, як активність, дисциплінованість, організованість, сумлінність, почуття обов'язку, вимогливість, що слугують ознаками прояву відповідальності. Разом із цим перебування в позиції виконавця забезпечували й такі форми навчального співробітництва як групова робота та взаємонавчання, у процесі організації яких створювалися умови для формування у студентів умінь підкорятися вимогам товаришів, приймати допомогу, якісно й стабільно виконувати кожен прийом, пояснювати невдачі власними прорахунками, а також розвивалися навички самоконтролю, самоаналізу, самоперевірки;

- організатора, що потребувала відповідальності особистості не тільки за себе, свою діяльність, але й за результати роботи інших членів колективу. Цьому сприяли робота у створених мікрогрупах з розподілом функцій («колові тренування»), парна робота (вправи на узгодження й протидію партнеру, акробатичні, зі скакалкою, м'ячем, ігрові тощо), взаємонавчання (робота окремих студентів у якості консультантів для надання допомоги, моральної підтримки, забезпечення страхування), змагання (на першість групи, курсу, відділення з баскетболу, гандболу, легкої атлетики тощо). Саме завдяки таким формам навчального співробітництва створювалися найбільш сприятливі умови для самовираження й самореалізації кожного студента, виявлялися й формувалися лідерські якості й організаторські здібності (уміння давати оцінку вчинкам і діям товаришів по команді, займати принципову позицію в конфліктній ситуації, організовувати роботу групи, відповідати за її результати тощо). Виконання функцій організатора стимулювало студентів до пошуку найбільш ефективних способів виконання навчальних завдань, раціонального розподілу часу, дотримання техніки безпеки, досконалого оволодіння технікою виконання окремих операцій, максимального напруження фізичних і психічних сил, прийняття миттєвих самостійних рішень і водночас вияву вольових якостей в дії, які характеризують відповідальну особистість.

Використання можливостей навчальних занять з фізичного виховання для стимулювання студентів до самовиховання відповідальності, основою якого є стратегія розвитку, розкриття й реалізація особистісного потенціалу особистості, була спрямована на формування у студентів стійкої установки до збереження власного здоров'я, морально-вольових якостей (цілеспрямованість, самостійність, вимогливість, наполегливість тощо), умінь і навичок планувати свій час, вести облік виконаної роботи, здійснювати самооцінку і самоконтроль, що в сукупності забезпечують виховання такої форми відповідальної поведінки, як самовідповідальність.

У процесі проведення формувального етапу експерименту було розроблено й апробовано програму дій викладача фізичного виховання з метою стимулювання студентів експериментальної групи до самовиховання відповідальності, яка включала:

інформування студентів про роль людини, її способу життя, мотиваційних настанов та морально-духовних цінностей у збереженні власного здоров'я. Для цього прочитано лекції, зокрема такі як «Основні фактори ризику втрати здоров'я”, «Роль самовиховання у збереженні здоров'я», «Духовно-моральна основа здоров'я», «Основи здорового тренування», «Гігієнічні основи фізичних вправ» тощо;

консультування, спрямоване на надання допомоги в укладанні індивідуальних програм оздоровлення (визначались напрями роботи; узгоджувався комплекс ранкової гігієнічної гімнастики для юнаків та дівчат; розроблялись вправи для проведення «хвилин бадьорості», орієнтовний режим дня та харчування, перелік показників самоконтролю за станом власного здоров'я - самопочуття, сон, апетит, працездатність, рухова активність, харчування, пульс, вага; проводилась цілеспрямована робота по залученню студентів до занять у спортивних секціях, гуртках тощо);

здійснення зворотного зв'язку у системі викладач-студенти з метою виявлення ступеня реалізації програм оздоровлення (індивідуальні бесіди, анкетування, аналіз викладачем позитивних змін у сформованості відповідальності, ознайомлення зі щоденниками самоконтролю за бажанням студентів).

На контрольному етапі експерименту було проаналізовано результати проведеної роботи за визначеними автором критеріями й показниками. Динаміка сформованості відповідальності студентів експериментальної й контрольної груп на основі кваліметричних обчислень представлена в таблиці. 

Таблиця 1 - Результати експериментальної роботи (у коефіцієнтах) (Е - 100 осіб; К - 115 осіб)

відповідальність фізичний виховання

Узагальнені результати контрольного етапу експерименту дають підстави свідчити про зміну рівня сформованості відповідальності студентів експериментальної й контрольної груп від низького до середнього. Однак приріст усередненого коефіцієнта сформованості відповідальності у експериментальній групі склав 0,20, контрольній - 0,05.

Отже, проведеним педагогічним експериментом підтверджено положення висунутої гіпотези й доведено ефективність визначених умов формування відповідальності студентів I-II рівнів акредитації на заняттях з фізичного виховання.

Узагальнені результати експериментальної роботи слугують підставою для формулювання загальних висновків:

Проведений аналіз філософських та психолого-педагогічних праць дав підстави визначити відповідальність як інтегральну якість, що вказує на зобов'язання особистості усвідомлено діяти відповідно до етичних і соціальних норм, професійних вимог і відповідати за власні дії перед собою, колективом і суспільством у цілому. Формування відповідальності відбувається не ізольовано, а в єдності й тісній взаємодії з такими якостями особистості, як активність, ініціативність, дисциплінованість, самостійність, наполегливість, вимогливість, організованість, самокритичність, почуття обов'язку тощо, які одночасно виступають умовою і показниками її вияву.

З'ясовано, що особистісна відповідальність є обов'язковою складовою професіограми фахівця будь-якої спеціальності. Спираючись на обов'язок і совість, вона виступає своєрідним гарантом виконання професійних вимог, оскільки без готовності особистості до самозвіту за власні дії, прийняття на себе вини за можливі їх наслідки ці вимоги не можуть бути реалізовані повною мірою в процесі професійної діяльності. Це підсилює важливість формування відповідальності особистості в старшому юнацькому віці, який співпадає з періодом фахової підготовки у ВНЗ I-II рівнів акредитації. Даний період є основою вибору життєвої стратегії, у якій відповідальність перед суспільством, іншими людьми, самим собою за результати власної діяльності відіграє першорядну роль.

Доведено, що фізичне виховання як обов'язкова навчальна дисципліна гуманітарного освітнього циклу у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації здатна забезпечити той соціокультурний прошарок практики, який базується на відносинах, що розвивають не лише фізичну, але й духовну сферу особистості, збагачуючи її нормами, ідеалами, ціннісними орієнтаціями. Тому саме заняття з фізичного виховання мають потужні виховні важелі для формування у студентської молоді морально-вольових якостей, норм і правил колективної поведінки, навичок самоорганізації й саморегуляції, які складають підґрунтя для становлення майбутнього спеціаліста з розвиненим почуттям соціально-професійної й особистісної відповідальності.

У дослідженні визначено й обґрунтовано педагогічні умови, що впливають на формування відповідальності студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації на заняттях з фізичного виховання:

створення ситуацій суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників навчально-виховного процесу через організацію спільної діяльності, що дозволяють включати студентів у відносини відповідальної залежності й виконувати покладені на них зобов'язання з позиції виконавця (вимагає чіткого, точного, старанного і своєчасного виконання поставлених завдань, уміння підкорятися вимогам інших) й організатора (потребує умінь і навичок планувати роботу, розподіляти обов'язки, доручення, контролювати хід їх виконання, завчасно надавати допомогу, враховувати внесок кожного у виконання поставленого завдання), створюючи передумови для виховання дисциплінованості, рішучості, вимогливості, організованості, наполегливості, активності, ініціативності, упевненості, почуття обов'язку тощо, які забезпечують формування відповідальності;

використання виховних можливостей навчальних занять з фізичного виховання з метою стимулювання студентів до самовиховання відповідальності, зокрема усвідомлення її місця і ролі у збереженні власного здоров'я; спонукання до укладання індивідуальних програм оздоровлення, ведення щоденників самоконтролю за станом здоров'я; переконання у необхідності самостійних занять фізичними вправами в режимі дня тощо. Такі заходи сприяють вихованню самостійності, організованості, наполегливості, вмінь і навичок планувати свій час, вести облік виконаної роботи, здійснювати самоконтроль і самооцінку, забезпечуючи формування відповідальності особистості.

Експериментально доведено, що реалізація науково обґрунтованих педагогічних умов формування відповідальності студентів ВНЗ I-II рівнів акредитації на заняттях з фізичного виховання сприяла позитивним змінам досліджуваної якості. На контрольному етапі експерименту зафіксовано, що студенти експериментальної групи досягли показників високого рівня у розвитку вольових якостей, що сприяють вияву відповідальності в дії, та сформованості якостей, що забезпечують здатність до самовдосконалення. Зокрема, 71% студентів стали виявляти активність й ініціативність; 69% - демонстрували здатність до подолання труднощів у досягненні поставленої мети; для 62% домінуючою стала здатність приймати швидкі й виважені рішення; 61% студентів набули навичок самостійного виконання завдань без указівок керівника; 55% - докладали максимум зусиль, щоб виконати поставлені завдання у повному обсязі; 64% - набули навичок планувати свій час й вести облік виконаної роботи.

Менш відчутна динаміка простежувалася в усвідомленні відповідальності як суспільної норми в конкретній діяльності (приріст 0,04 у кваліметричних одиницях) та сформованості рис характеру, що виражають ставлення відповідальної особистості до себе й тих, хто її оточує (приріст 0, 03), що пояснюється низьким відсотком теоретичної складової у викладанні навчальної дисципліни «Фізичне виховання».

Розроблено факторно-критеріальну модель оцінки рівнів сформованості відповідальності, що ґрунтується на єдності таких критеріїв і показників: усвідомлення відповідальності як суспільної норми в конкретній діяльності (сформованість знань про сутнісні характеристики відповідальності, сумлінне виконання доручень, зобов'язань, здатність брати відповідальність на себе за власні прорахунки й прорахунки інших); сформованість рис характеру, що виражають відповідальне ставлення особистості до себе й тих, хто її оточує (впевненість, вимогливість, самокритичність, самоповага); розвиток вольових якостей, що сприяють вияву відповідальності в дії (самостійність, наполегливість, активність, ініціативність, рішучість, дисциплінованість); наявність якостей, що забезпечують здатність до самовдосконалення (організованість, самоконтроль).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми, а пропонує один із шляхів її вирішення. Більш глибокого вивчення, на наш погляд, вимагають такі напрями формування відповідальності студентської молоді під час навчання у ВНЗ I-II рівнів акредитації, як організація виробничої практики, виконання науково-дослідницьких робіт, включення у систему самоврядування тощо.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Зеленський Р. М. Категорія «відповідальність» - психологічний аспект / Р. М. Зеленський // Педагогіка та психологія: зб. наук. праць - Х. : Курсор, 2007. - Вип. 32. - С. 156-160.

2. Зеленський Р. М. Структурні компоненти професійної відповідальності працівника фармацевтичної галузі / Р. М. Зеленський // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць - Вип. XXXVIII. - Слов'янськ: Видав. центр СДПУ, 2007. - С. 82-84.

3. Зеленський Р. М. Професійно-прикладана фізична підготовка майбутніх провізорів / Р. М. Зеленський // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. монографія. - Х. : ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - №1. - С. 52-55.

4. Зеленський Р. М. Виховні можливості фізичної культури і спорту у системі підготовки майбутніх спеціалістів до трудової діяльності / Р. М. Зеленський // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. монографія. - Х. : ХДАДМ (ХХПІ), 2008. - №3. - С. 71-74.

5. Зеленський Р. М. Формування відповідальності студентської молоді в процесі фізкультурно-спортивної діяльності / Р. М. Зеленський // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. праць. - Запоріжжя. - 2008. - Вип. 49. - С. 89-91.

6. Зеленський Р. М. Стимулювання до самовиховання як умова формування відповідальності «перед собою» / Р. М. Зеленський // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць. - Вип. XLVII. - Слов'янськ: СДПУ, 2009. - С. 180-183.

7. Зеленський Р. М. Проблема формування відповідальності учнівської молоді у творчому доробку А. Макаренка та В. Сухомлинського / Р. М. Зеленський // Матеріали науково-практичної конференції викладачів та аспірантів кафедри загальної педагогіки 15-17 травня 2007 р. - Х. : ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2007. - С. 24-26.

8. Зеленський Р. М. Модульно-рейтингова модель оцінювання навчальних досягнень студентів з дисципліни «Фізичне виховання» / Р. М. Зеленський, В. О. Рябченко // Кредитно-модульна та модульно-рейтингова система організації навчального процесу в коледжах і технікумах. Стан. Проблеми. Перспективи. Збірник матеріалів науково-методичної конференції педагогічних працівників та співробітників вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації Харківської області (22 лютого 2008 р.). - Х., 2008. - С. 116-117.

9. Зеленський Р. М. Відповідальність як професійна риса фахівця / Р. М. Зеленський // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і соціальні проблеми суспільства : освіта, культура, духовність», 20-21 травня 2008 року. - Х. : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2008. - Ч.1. - С. 454-455.