Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Система післядипломної педагогічної освіти у Великій Британії в контексті неперервної освіти

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Бойко Вікторія Валеріївна

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Горлівському державному педагогічному інституті іноземних мов Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Захист відбудеться 22 червня 2011 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, ауд.215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розіслано 20 травня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах інтеграційних процесів, які відбуваються у сьогоденному світі, перед педагогічною освітою України постали нові завдання. Вони потребують нових підходів до підготовки фахівця, здатного до креативної діяльності, відповідного реагування на вимоги часу, поглиблення й удосконалення професійних компетенцій тощо. Завдання щодо необхідності постійного професійного розвитку вчителів відображено в законах України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Національній доктрині розвитку освіти України ХХІ століття", "Концепції педагогічної освіти", Державній програмі "Учитель". Згідно з вищезазначеними документами, в Україні повинен забезпечуватися прискорений, випереджальний інноваційний розвиток освіти, а також створюватися умови для розвитку, самоствердження та самореалізації особистості протягом життя.

Зважаючи на викладені вище міркування, актуалізується проблема неперервності освіти як умови становлення нової освітньої парадигми у сучасному інтегрованому суспільстві. Безперервна освіта може розглядатися як навчання протягом усього життя індивідуума, що забезпечується особистісною мотивацією до самоосвіти, актуалізації власного потенціалу через структуру і зміст певної системи освіти.

У сучасному світі, де знання та вміння становлять основу суспільства, стратегії навчання впродовж життя потрібні для того, щоб бути конкурентоспроможними на ринку праці, творчо застосовувати нові технології, виявляти занепокоєність щодо глобальних проблем та брати активну участь у їхньому подоланні на локальному, регіональному та планетарному рівнях.

Добре відомо, що якісна освіта - це, перш за все, високопрофесійні педагогічні кадри. В умовах, коли змінюється освітня парадигма, професійна компетентність учителя набуває надзвичайно важливого значення. Це, у свою чергу, підвищує вимоги не лише до якості підготовки майбутнього вчителя та подальшого вдосконалення його професійних якостей на початку освітньої діяльності, але і протягом усього періоду роботи у навчальному закладі. Ці вимоги реалізуються через систему післядипломної педагогічної освіти. Саме в цьому полягає її головна місія.

Вчені більшості країн дотримуються думки, що отримання професії вчителя в університеті або коледжі - це лише перший крок до її опанування. Важливу роль у становленні спеціаліста відіграє саме післядипломна освіта, причому вона може бути як формальною (курси підвищення кваліфікації, семінари, дослідницька робота, наставництво тощо), так і неформальною (вивчення спеціалізованої літератури, перегляд освітніх програм, спілкування з колегами тощо).

Сучасний світ являє собою цілісну соціально-політичну і освітньо-культурну систему. Тому проблеми, що виникають в одній країні, неминуче призводять до змін в інших. Інтеграція освіти України в світовий освітній простір, зокрема її приєднання до Болонського процесу, потребує наукового дослідження історії та сучасного етапу розвитку післядипломної педагогічної освіти в країнах Західної Європи у контексті ідей неперервності, інтеграції і демократизації освіти, а також виявлення перспективних напрямів і тенденцій у цій галузі. Для України реформування післядипломної педагогічної освіти є одним із стратегічних пріоритетів розвитку національної системи освіти, що зумовлено інтенсивними змінами, які відбуваються в соціально-політичному й економічному житті країни.

Проблема неперервної педагогічної освіти є актуальною для багатьох країн світу. У розвинених країнах світу, принаймні європейських, постійний професійний розвиток розглядається як необхідність.

У теорії та практиці підготовки педагогів у Великій Британії чимало уваги приділено післядипломній педагогічній освіті як безпосередньо за місцем освіти (in-service education for teachers - INSET), так і неперервному професійному розвитку (Сontinuing Professional Development - CPD).

У 1990-х роках Велика Британія взяла курс на здійснення загальноєвропейської стратегії розвитку післядипломної педагогічної освіти з метою підвищення якості європейської освіти в цілому і розвитку професіоналізму вчителя зокрема: з'явилися дослідження з проблем підготовки та підвищення кваліфікації вчителів, було накопичено певний позитивний практичний досвід у цій галузі.

Постійне оновлення освіти взагалі та педагогічної зокрема призводить до структурних та змістових змін у післядипломній освіті. За останні десятиріччя у Великій Британії підвищився інтерес до післядипломної підготовки вчителів: з'явилася низка досліджень, документів, що безпосередньо пов'язані з даною проблемою, в науковий обіг було введено термін "неперервний професійний розвиток", післядипломна освіта почала розглядатися в контексті концепції "навчання впродовж усього життя" тощо.

Проблеми теорії і практики післядипломної педагогічної освіти у Великій Британії розглядалися в роботах таких провідних британських науковців, як М. Барбер (M. Barber), Дж. Мак Біт (J. McBeat), Р. Болам (R. Bolam), К. Галтон (C. Galton), Д. Гаргевс (D. Hargeaves), Р. Гарднер (R. Gardner), Е. Герденсон (E. Henderson), Д. Гопкінс (D. Hopkins), Мак Грегор (R. Mc Gregor), Л. Грей (L. Grey), К. Дей (C. Day), Е. Джеймс (E. James), Дж. Еліот (J. Elliot), А. Йогев (A. Yogev), Дж. Мак Кроун (J. McCrone), А. Мак Махон (A. McMahon), Д. Найт (D. Knight), Дж. Робінсон (J. Robinson), Д. Свейн (D. Swain), М. Соулсбі (M. Soulsby), Л. Стенхауз (L. Stenhouse), П. Уелш (P. Welsh), М. Флекное (M. Flecknoe) та інших.

Українськими та російськими педагогами також проводилися дослідження підготовки та професійного розвитку вчителів у Великій Британії. Так, дисертаційні дослідження Ю. Алфьорова, Т. Андреєвої, О. Леонтьєвої, Д. Сабірової, Н. Яцишин, А. Парінова присвячені аналізу підготовки педагогічних кадрів у Великій Британії у різні історичні періоди.

Фундаментальні дослідження з різних галузей педагогічної освіти у розвинених країнах світу були здійснені Я. Бельмаз, О. Бочаровою, Б. Вульфсоном, Т. Десятовим, М. Євтухом, Т. Кошмановою, Т. Левченко, М. Лещенко, З. Мальковою, Л. Пуховською, А. Саргсян, О. Сухомлинською, В. Червонецьким та ін.

Проблеми підвищення кваліфікації вчителів та післядипломної педагогічної освіти у Великій Британії аналізуються в дослідженнях таких науковців, як Л. Акмаєв (Росія), Ю. Кіщенко, С. Синенько (Україна).

Опрацювання робіт з досліджуваної проблематики засвідчує, що, незважаючи на сталий інтерес до неї багатьох учених, у вітчизняній педагогічній науці досліджень, присвячених цілісному вивченню досвіду післядипломної педагогічної освіти у Великій Британії, які б охоплювали початок ХХІ століття, немає, хоча зазначені вище праці вчених слугують серйозним підґрунтям для здійснення даного дослідження. Так, в умовах оновлення педагогічної освіти у Великій Британії не знайшла всебічного висвітлення проблема післядипломної освіти вчителів у контексті неперервної освіти, включаючи аналіз останніх документів у галузі післядипломної освіти педагогів і досліджень британських науковців, не приділено достатньої уваги таким аспектам проблеми, як поняття "неперервний професійний розвиток", стандарти професійного розвитку педагогів Великої Британії, критерії ефективності постійного професійного розвитку вчителів, становлення молодого фахівця.

Брак досліджень із зазначеної проблематики та потреба в них для подальшого оновлення і розвитку післядипломної педагогічної освіти на засадах принципу неперервності в Україні формують протиріччя, що стало підставою для вибору теми дисертаційного дослідження: "Система післядипломної педагогічної освіти у Великій Британії в контексті неперервної освіти".

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дослідження виконано згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. "Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (Державний реєстраційний № 0104U000529) та в межах проекту "Педагогічна освіта: європейський вимір" (Державний реєстраційний № 0108U000529).

Тему дисертації затверджено Вченою радою Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (протокол № 9 від 23.05.2007 р.) і погоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 19.06.2007 р.).

Мета дослідження - проаналізувати і узагальнити теоретичні ідеї і практичний досвід організації післядипломної педагогічної освіти у Великій Британії в контексті неперервної освіти; визначити можливість їхнього використання для подальшого вдосконалення і розвитку аналогічної системи в Україні.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

- розкрити сучасні підходи до інтерпретації поняття "неперервна освіта” педагога;

- здійснити теоретичний аналіз феномена післядипломної педагогічної освіти у Великій Британії та виявити специфіку її розвитку на історичних етапах;

- проаналізувати форми та методи післядипломної педагогічної освіти у Великій Британії;

- висвітлити стандарти та критерії ефективності професійного розвитку вчителів у Великій Британії;

- розкрити особливості професійної підтримки вчителів-початківців у Великій Британії;

- визначити можливості використання в Україні британського досвіду післядипломної освіти педагогів на засадах неперервності.

Об'єкт дослідження - система післядипломної педагогічної освіти у Великій Британії.

Предмет дослідження - теоретичні засади, форми, методи та стандарти неперервної післядипломної педагогічної освіти у Великій Британії.

неперервна освіта педагог британія

Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять: принципи системного підходу до пізнання, які передбачають взаємозв'язок, взаємозумовленість і цілісність явищ об'єктивної дійсності (економіки, політики, культури, освіти тощо); логіко-історичний, феноменологічний та комплексний підходи до наукового дослідження; принципи науковості, історизму, цілісності, соціальної зумовленості, об'єктивності, культуровідповідності, єдності національного і загальнолюдського, теорії і практики навчання і виховання, освіти і самоосвіти; найважливіші положення теорії пізнання і теорії навчання; положення, викладені в міжнародних та національних документах щодо вчителя, його підготовки та діяльності.

Теоретичною основою дослідження постають: положення методології порівняльної педагогіки (Б. Вульфсон, О. Джуринський, Г. Дмитрієв, В. Кларін, М. Лещенко, З. Малькова, Л. Пуховська, В. Червонецький та ін.), концептуальні положення щодо організації та розвитку системи післядипломної педагогічної освіти (М. Красовицький, С. Крисюк, В. Маслов, В. Олійник, В. Пікельна, Н. Протасова, Т. Сущенко), роботи британських науковців з проблем теорії та практики післядипломної освіти вчителів (Р. Болам, Дж. Еліот, Д. Гопкінс, Е. Джеймс, Л. Стенхауз, Е. Герденсон, А. Йогев, Р. Гарднер, К. Дей, Дж. Робінсон, Мак Грегор, Д. Гаргевс, П. Уелш, М. Барбер, Соулсбі, Свейн, Мак Біт, Галтон, Л. Грей, А. Мак Махон, М. Флекное, Д. Найт, Мак Кроун).

У дослідженні було використано комплекс методів: а) теоретичні (аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, систематизація, зіставлення, аналогія) для визначення вихідних теоретико-методологічних позицій дослідження; б) історичні (порівняльно-історичний, ретроспективний, проблемно-хронологічний, генетичний) забезпечили можливість виявити умови, за яких формувалася система післядипломної освіти на неперервній основі в одній з найбільш розвинених країн світу - Великій Британії, дослідити стан розробленості проблеми неперервної освіти в даній галузі педагогічної теорії і практики, розкрити зміст та сучасні педагогічні технології професійного розвитку британських педагогів; в) соціологічні (систематизація і аналіз фактів, вихідних даних джерел, журнальних публікацій), що надало можливість виявити та узагальнити кількісні та якісні показники рівня професійного розвитку вчителів у системі післядипломної освіти у Великій Британії.

Джерельну базу дисертаційного дослідження становить наукова література з фондів Національної бібліотеки України ім. Вернадського, Донецької обласної наукової бібліотеки ім. Н.К. Крупської, Російської державної бібліотеки, електронних бібліотек "Questia”, "ERIC”, "Teacher Training Resource Bank”, "Teachernet”, праці британських та вітчизняних науковців з проблеми післядипломної освіти вчителів (Б.Л. Вульфсон, В.М. Кларін, М.П. Лещенко, З.О. Малькова, В.Я. Пилиповський, Л.П. Пуховська, Н.Г. Протасова, В.І. Пуцов, Т.І. Сущенко, Л. Акмаєв, Ю. Кіщенко, С. Синенько, Р. Болам, Дж. Еліот, Д. Гопкінс, Е. Джеймс, Л. Стенхауз, Е. Герденсон, А. Йогев, Р. Гарднер, К. Дей, Дж. Робінсон, Мак Грегор, Д. Гаргевс, П. Уелш, М. Барбер, Д. Соулсбі, Д. Свейн, Мак Біт, Галтон, Л. Грей, А. Мак Махон, М. Флекное, Д. Найт, Мак Кроун), матеріали періодичних видань ("Charated Teacher Magazine”, "Journal of In-service Education”, "Educational Management and Administration”, GTC Magazine "Teaching”, "Педагогіка", "Шлях освіти", "Рідна школа", "Вища школа", "Вища освіта України", "Педагогіка та психологія"), документи міжнародних організацій стосовно вчителя, його статусу, функцій, професійної підготовки і діяльності (ЮНЕСКО, Ради Європи, Європейської асоціації педагогічної освіти, Комісії Європарламенту), законодавчі акти в галузі освіти Міністерства освіти та вмінь Великої Британії, Загальної ради вчителів Англії та Уельсу, Шотландії, Північної Ірландії, Управління (відомства) зі стандартів в освіті, Агенції розвитку вчителів, матеріали комп'ютерної мережі Інтернет.

Наукова новизна дослідження. У дисертації вперше у вітчизняній педагогіці на матеріалах Великої Британії дана комплексна характеристика післядипломної освіти учителів у контексті неперервної освіти, враховуючи останні зміни у підході до вирішення цієї проблеми, розкриті сучасні підходи до інтерпретації поняття "неперервна освіта” педагога, розглянуті стандарти професійного розвитку вчителів в Англії, Уельсі, Шотландії, Північній Ірландії; дістав подальшого розвитку аналіз проблеми неперервної післядипломної педагогічної освіти у Великій Британії та специфіки її історичного розвитку; удосконалено знання про види, форми, методи, критерії ефективності постійного професійного розвитку вчителів, професійну підтримку вчителів-початківців у школах Великої Британії; у науковий обіг введено нові матеріали щодо проблеми післядипломної освіти вчителів у Великій Британії.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що її основні положення і висновки можуть бути використані в подальшому вдосконаленні та реформуванні післядипломної педагогічної освіти в Україні; матеріали дисертації можуть використовуватися в науково-дослідній і викладацькій роботі при підготовці навчально-методичних посібників, лекційних курсів і семінарських занять у системі післядипломної освіти, а також спецкурсів з порівняльної педагогіки; результати дослідження сприятимуть більш ефективному здійсненню порівняльного аналізу післядипломної педагогічної освіти у різних країнах світу.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (довідка № 1088/01 від 18.05.2010 р.), Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 394/02 від 12.05.2010 р.).

Обґрунтованість і достовірність отриманих наукових результатів і його висновків обумовлена чіткими методолого-теоретичними позиціями, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів наукового пошуку відповідно до мети і завдань дисертаційної роботи, використанням широкої джерельної бази.

Апробація результатів роботи. Основні положення і результати дисертаційного дослідження були предметом обговорення та одержали схвалення на міжнародних конференціях: V Міжнародна науково-практична конференція "Розвиток творчої особистості студента як суб'єкта педагогічної взаємодії" (Донецьк, 2008), Міжнародна науково-практична конференція студентів та молодих науковців "Молодий науковець ХХІ століття" (Кривий Ріг, 2008), Міжнародна науково-практична конференція "Професіоналізм педагога у контексті європейського вибору України" (Ялта, 2008), IV та V Міжнародна науково-практична конференція "Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном", (Горлівка, 2009; 2010); на всеукраїнських науково-практичних конференціях: Всеукраїнська науково-методична конференція "Проблеми підготовки педагогів професійного навчання: теорія та практика (Кривий Ріг, 2007), Всеукраїнська науково-методична конференція "Сучасна освіта та інтеграційні процеси - досвід, проблеми, перспективи" (Краматорськ, 2008); у доповідях на наукових семінарах кафедри педагогіки Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов та публікаціях.

Особистий внесок здобувача у праці, написаній у співавторстві з Я.М. Бельмаз, полягає в розробці першої та другої лекцій.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць (9 з них одноосібні), з них 7 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 статті в інших наукових виданнях та методичні рекомендації.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (205 найменувань, з них - 138 англійською мовою). Загальний обсяг роботи - 194 сторінки, з них - 173 сторінки основного тексту.

Основний зміст дисертації

1. У дисертації показано теоретичне узагальнення і розв'язання проблеми організації післядипломної педагогічної освіти у Великій Британії в контексті навчання впродовж усього життя. Основна увага приділяється питанням розвитку теорії і практики професійного розвитку британських учителів, а також вивченню видів, форм та методів післядипломної освіти, стандартам професійного розвитку вчителів у Великій Британії.

2. З'ясовано, що поняття "неперервна освіта" можна тлумачити з позиції становлення особистості, освітнього процесу та організаційних структур. Тобто, по-перше, неперервна освіта знаходить своє вираження у багаторівневості і системності освітніх педагогічних структур за рахунок наступності, перспективності і спадкоємності як базових складових неперервності освіти. По-друге, освітня парадигма передбачає формування особистості вчителя у світлі випереджувального зростання її можливостей. Результат такого розвитку може бути продіагностований через окремі професійно-педагогічні якості, набуті особистістю у процесі навчання. По-третє, поняття "неперервна освіта" знаходить вираження у змісті методів і форм підготовки вчителя, які відтворюються в конкретних організаційних моделях, що носять інноваційний характер і являють собою рушійну силу і засіб формування особистості вчителя.

3. Дослідженням встановлено, що проблема післядипломної освіти та професійного розвитку вчителів є актуальною для британських педагогів, про що свідчить ціла низка наукових праць та офіційних документів стосовно вищезазначених питань. У Великій Британії післядипломна освіта, як і інші її види і форми, розвивається на ідеях неперервності, які підтримуються, насамперед педагогічною спільнотою Європи та Сполучених Штатів Америки. Дослідженням встановлено, що більшість педагогічної громадськості Великої Британії спирається на дефініцію, запропоновану ЮНЕСКО, згідно з якою неперервна освіта означає будь-якого роду свідомі дії, які взаємно доповнюють одна одну і відбуваються як в рамках системи освіти, так і за її межами в різні періоди життя; ця діяльність орієнтована на здобуття знань, всебічний розвиток здібностей особистості, включаючи вміння вчитися і підготовку до виконання різноманітних соціальних і професійних обов'язків, а також участі у соціальному розвитку в межах країни і на світовому рівні.

Аналіз термінології, яка використовується для означення післядипломної освіти в англійському контексті, свідчить, що наприкінці 90 х рр. ХХ століття відбувається зміна термінології, замість терміну INSET все частіше використовується CPD. При застосуванні терміна "неперервний професійний розвиток" акцент робиться на тому, що сам учитель є відповідальним за свій професійний розвиток.

Дослідження якісних змін ґенези післядипломної педагогічної освіти у Великій Британії дозволило визначити основні етапи цього процесу і виявити специфіку кожного з них.

4. З'ясовано, що британські педагоги розглядають поняття "неперервний професійний розвиток" у полісемічному контексті, як розвиток, що відбувається на різних рівнях: у школі, на рівні співпраці декількох шкіл, на позашкільному (зовнішньому) рівні. НПР втілюється у різних формах, як формальних, так і неформальних. В основі класифікації форм підвищення кваліфікації вчителів лежать різні критерії, а саме: місце проведення (шкільні, міжшкільні, позашкільні), термін (довгострокові, середньострокові, короткострокові), завдання (отримання диплому, підвищення освітнього рівня, самооцінювання і самовдосконалення), джерело ініціативи (зовнішні, внутрішні, індивідуальні).

Виявлено, що в арсеналі методів, які використовуються для підвищення кваліфікації вчителів, найчастіше зустрічаються лекції, бесіди, дискусії, драматизація, рольові та ситуативні ігри, метод проектів, дослідницькі методи, консультації, активні методи розв'язання проблем, аналітичний метод, симулятивний метод тощо.

Встановлено, що труднощі в оцінці якості післядипломної освіти пов'язані з відсутністю єдиного набору критеріїв, які мають стати відправним моментом у визначенні якості програм та курсів. Визначено, що спільними критеріями оцінки курсів підвищення кваліфікації вчителів можна вважати ґрунтовну теоретичну базу курсів, моделювання або демонстрацію практичних занять, відтворення роботи в класі, зворотній зв'язок від надання матеріалів до учасників навчального процесу, постійний зв'язок з практикою.

5. Аналіз нових професійних стандартів, що діють з вересня 2007 року в Англії та Уельсі, дає підставу стверджувати, що структура професійних стандартів для вчителів визначає характеристику вчителів на кожному етапі кар'єри. Стандарти являють собою схему кар'єри вчителів і роз'яснюють, як виглядає прогрес на кожному етапі. Для того, щоб досягти наступної стадії у кар'єрі, вчителю необхідно продемонструвати, що він відповідає певним стандартам.

6. Доведено, що у британській системі неперервної педагогічної освіти особливе місце посідає перший рік роботи в школі, адаптаційний період. У ході дослідження було з'ясовано, що в перший рік роботи молоді спеціалісти отримують систематичну професійну підтримку з боку адміністрації школи, організацій післядипломної освіти, вчителів-наставників, що допомагає їм краще адаптуватися до роботи в школі.

Установлено, що в британській системі неперервної освіти педагогів актуальною залишається проблема підготовки вчителів-наставників, які є важливою ланкою професійної підтримки молодих спеціалістів. При зміні статусу такі вчителі самі потребують підтримки, яка здійснюється через спеціальні програми професійного розвитку. Єдиної програми не існує, всі вони мають свої характерні особливості залежно від вимог, що висуваються до наставників та стажерів.

7. Ретельний аналіз наукових праць з проблеми післядипломної педагогічної освіти у Великій Британії дозволяє стверджувати, що досвід професійного розвитку викладачів у зазначеній країні є позитивним для вдосконалення післядипломної педагогічної освіти України. Зокрема, на увагу заслуговують такі теоретичні ідеї та практичні надбання: підхід до післядипломної педагогічної освіти як до постійного професійного розвитку, розширення альтернативних шляхів підвищення кваліфікації вчителів, розробка оновлених стандартів професійного розвитку вчителів, система професійної підтримки вчителів-початківців, програми професійно-педагогічної підготовки наставників.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. До перспективних напрямів її дослідження можна віднести вивчення неперервного професійного розвитку в контексті європейського виміру, ступеня готовності молодих спеціалістів до педагогічної діяльності, порівняльний аналіз британської системи післядипломної освіти з іншими країнами, підвищення кваліфікації викладачів вищої школи.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях