Підготовка майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв’язків у початковій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Республіканський вищий навчальний заклад

„Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта)

УДК 371.13:81'243:371.32:378

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ'ЯЗКІВ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Бузінська Яна Михайлівна

Ялта - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент ГОРБУНОВА Наталія Володимирівна, Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта),директор Інституту педагогіки, психології та інклюзивної освіти; завідувач кафедри педагогічної майстерності вчителів початкових класів та вихователів дошкільних закладів.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор ПЕТУХОВА Любов Євгенівна, Херсонський державний університет, декан факультету дошкільної та початкової освіти;

доктор педагогічних наук, доцент ПЕЛЕХ Юрій Володимирович, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука, проректор із наукової роботи та міжнародних зв'язків.

Захист відбудеться „26” травня 2011 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 при Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд. 15.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2).

Автореферат розіслано „22” квітня 2011 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О. Ю. Пономарьова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Гарантією успішного виконання суспільством своєї освітньої місії є якість підготовки педагогічних кадрів. Відповідно до положень Закону України „Про вищу освіту”, Концепції розвитку педагогічної освіти, Національної доктрини розвитку освіти України у ХХI столітті підготовка фахівців у вищому педагогічному навчальному закладі передбачає: розвиток творчих здібностей студентів і їхніх навичок самостійного наукового пізнання; самоосвіту, самореалізацію особистості; забезпечення високого рівня загальної та педагогічної культури, що дозволяють зберігати, постійно вдосконалювати власний професійний рівень та творчу індивідуальність, а також розвиток можливостей інтегрувати набуті знання, втілюючи їх у подальшій професійній діяльності.

Професійна діяльність учителя початкової школи в низці інших педагогічних професій посідає особливе місце, що пояснюється, насамперед, унікальністю цієї діяльності, її роллю в подальшому житті людини. Саме тому на перший план у системі вузівської освіти майбутніх учителів початкової школи сьогодні висуваються вимоги, пов'язані із загальнотеоретичною, дидактико-методичною підготовкою студентів до майбутньої професійної діяльності. Різні аспекти підготовки майбутніх учителів відображено в працях вітчизняних учених: організація й удосконалення навчального процесу у вищій школі (Є. Барбіна, В. Безпалько, І. Богданова, О. Глузман, В. Гриньова, В. Євдокимов, М. Ігнатенко, Е. Карпова, Н. Кічук, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, З. Курлянд, А. Ліненко, С. Литвіненко, С. Мельничук, О. Мороз, Н. Никандров, О. Падалка, Л. Петухова, О. Пєхота, В. Семиченко, В. Сластьонін, Г. Троцко, Л. Хомич, О. Цокур); чинники активізації й оптимізації навчально-пізнавальної діяльності студентів (В. Вергасов, В. Лозова, П. Підкасистий); організація професійної підготовки педагогів (О. Абдуліна, М. Євтух, І. Зязюн, М. Ігнатенко, А. Киричук, Н. Кузьміна, Ю. Пелех); зміст і методи дидактичної підготовки майбутніх педагогів (П. Гусак, Т. Ільїна, В. Ільченко, М. Левіна, І. Лернер, І. Огородников, В. Онищук, В. Паламарчук, І. Підласий, О. Савченко, М. Скаткін). Принципове значення в контексті означеної проблеми мають дослідження, спрямовані на формування професійної готовності вчителя до роботи з молодшими школярами і, зокрема, до розвитку їхніх навчальних умінь і навичок (Н. Глузман, А. Дмитрієв, В. Денисенко, О. Івлієва, Л. Ізотова, О. Красовська, H. Лошкарьова, Л. Міщенко, Л. Подимова, М. Прокоф'єва, Л. Філатова).

На підставі аналізу існуючого стану професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи у вищих навчальних закладах, забезпечення рівня готовності педагогів до реалізації міжпредметних зв'язків у практиці роботи початкової ланки освіти очевидною є гострота суперечностей між:

- необхідністю реалізації міжпредметних зв'язків та їх інтеграції в початковій школі, відсутністю відповідного дидактико-методичного інструментарію забезпечення навчально-виховного процесу;

- потребою школи у фахівцях, здатних реалізовувати міжпредметні зв'язки у навчально-виховному процесі початкової школи та непідготовленістю більшості вчителів до практичного розв'язання цієї проблеми;

- необхідністю теоретичного обґрунтування, методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі та недостатньою розробленістю цього питання в педагогічній науці.

Отже, саме це актуалізує необхідність пошуку науково обґрунтованих можливостей оновлення процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи до реалізації міжпредметних зв'язків, що стало підставою для вибору теми дослідження: „Підготовка майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до плану науково-дослідної роботи Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) „Інтеграція змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів” (реєстраційний номер 0105v009161). Тему затверджено вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол № 2 від 24 вересня 2008 р.) і погоджено рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 8 від 28 жовтня 2008 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні моделі й експериментальній перевірці технології підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

1) обґрунтувати на основі аналізу психолого-педагогічної та науково-методичної літератури специфіку підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі, на цій підставі уточнити сутність ключового поняття дослідження „готовність майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі”;

2) визначити критерії, показники, рівні готовності студентів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі;

3) теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків;

4) проаналізувати результати експериментального впровадження технології підготовки студентів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі.

Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів початкових класів.

Предмет дослідження - модель і технологія підготовки студентів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі.

Методологічними засадами дослідження є системний, компетентнісний, комунікативний, особистісно орієнтований, особистісно-діяльнісний, акмеологічний підходи до професійної підготовки майбутнього вчителя; теоретико-методологічні основи вищої освіти; психолого-педагогічні концепції структури особистості професіонала; положення філософії модернізації освіти й освітнього простору; теорія наукового пізнання; філософські, психолого-педагогічні ідеї, положення про взаємозв'язок і взаємозумовленість явищ, процесів навколишнього.

Теоретичні основи дослідження становлять результати наукових розвідок щодо проблем внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків (В. Байдак, Г. Батуріна, В. Далингер, І. Звєрєв, Н. Лошкарьова, В. Максимова, М. Скаткін, Г. Федорець, В. Федорова); психологічні теорії професійного становлення (Є. Климов, Е. Зеєр, Т. Кудрявцев, Л. Мітіна, О. Фонарьов, В. Чорнобровкін); наукові праці, в яких розкриваються теоретичні основи змісту освіти (В. Ільченко, Н. Кузьміна, В. Лозова, О. Мороз, О. Савченко).

Для реалізації поставленої мети й завдань застосовувалися такі методи дослідження: теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури (1.1, 1.2, 1.3) й передового педагогічного досвіду для визначення методологічних засад і теоретичних основ дослідження (2.2); метод системного аналізу для обґрунтування принципів підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти (1.1, 1.2, 2.3); метод теоретичного моделювання для визначення структури, змісту й розроблювання моделі підготовки майбутніх педагогів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі (1.3); емпіричні: педагогічне спостереження, бесіда, анкетування (2.1), педагогічний експеримент (2.1, 2.4, 2,5), метод вивчення документації для виявлення стану та перспектив підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків (2.2); статистичні: методи математичної статистики для підтвердження достовірності результатів експериментального дослідження (2.5).

Експериментальною базою дослідження виступили Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь), Севастопольський міський гуманітарний університет, середні загальноосвітні школи №№ 2, 6, 12, 13, 15 м. Ялти. В експериментальній роботі взяли участь 348 студентів спеціальності 6.010102 „Початкова освіта”, 30 провідних викладачів дисциплін психолого-педагогічного циклу та методик викладання у вищих навчальних закладах, 24 вчителя початкової школи.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше розроблено та науково обґрунтовано модель підготовки майбутніх педагогів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі; педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків (поетапне впровадження моделі підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків; проектування навчального процесу у вищих навчальних закладах із психолого-педагогічних дисциплін щодо застосування міжпредметних зв'язків; розроблювання й активне використання дидактико-методичного забезпечення реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі); вдосконалено сутність поняття „готовність до реалізації міжпредметних зв'язків”; критерії (мотиваційний, системно-операційний, рефлексивний), показники (стійкий інтерес до навчання, оволодіння методиками та технологіями навчання; усвідомлення необхідності взаємозв'язків між навчальними предметами різних циклів у початковій ланці освіти; володіння системою знань окремих методик викладання; вміння оперувати системою знань із окремих методик викладання на практиці із застосуванням інтерактивних методів навчання; наявність креативного підходу до майбутньої професійної діяльності; здатність до самоаналізу власної професійної діяльності) та рівні (високий, достатній, середній, задовільний, низький) готовності майбутніх педагогів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі; набула подальшого розвитку професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти.

Практичне значення дослідження полягає в апробації діагностичних методик, спрямованих на виявлення рівня готовності майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі; впровадженні в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів технології підготовки майбутніх педагогів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі; залученні студентів спеціальності „Початкова освіта” до участі в роботі гуртка „Перший учитель”. Експериментальний матеріал може використовуватися в практиці роботи освітніх закладів, у процесі підготовки вчителів початкових класів у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації, в системі післядипломної освіти.

Достовірність результатів дослідження забезпечено теоретичним обґрунтуванням вихідних положень експериментальної роботи, адекватністю її методів меті та завданням, поєднанням кількісного та якісного аналізу, репрезентативністю вибірки, статистичною значущістю здобутих показників, значним обсягом емпіричних даних.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (акт про впровадження № 83/08 від 03.06.2009 р.), Севастопольського міського гуманітарного університету (акт про впровадження № 41 від 08.04.2009 р.), Республіканського вищого навчального закладу „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь) (акт про впровадження № 15/07 від 19.01.2009 р.), Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (акт про впровадження № 339 від 19.12.2010 р.), середніх загальноосвітніх шкіл №№ 2, 6, 12, 13, 15 м. Ялти (акт про впровадження № 12/04 від 07.04.2009 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (Краматорськ, 2008), „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу” (Ялта, 2008), „Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ” (Рівне, 2008), „Процес творчості у науково-педагогічному просторі” (Слов'янськ, 2009), „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (Ялта, 2006-2009), „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2007-2009). початковий школа педагогічний міжпредметний

Результати дослідження обговорювалися та набули позитивної оцінки на засіданнях, науково-методичних семінарах кафедри педагогіки та управління навчальними закладами Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (впродовж 2007-2011 років).

Публікації. Результати й основні положення дисертаційного дослідження відображено в 11 публікаціях, 5 із них - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 6 - у збірках матеріалів міжнародних науково-практичних конференцій.

Структура роботи: дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (340 найменувань, із них - 3 англійською мовою). Загальний обсяг роботи - 227 сторінок, із них - 179 сторінок основного тексту. Робота містить 16 таблиць, 3 рисунки, що займають 6 самостійних сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт, предмет, методологічні засади та теоретичні основи, методи, наукову новизну дослідження, розкрито практичну значущість одержаних результатів, подано відомості щодо апробації основних положень дисертації, публікацій автора та структури роботи.

Перший розділ дисертації - „Теоретичні основи проблеми підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі” - присвячено визначенню особливостей реалізації міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти; виявленню специфіки підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків; уточненню змісту та структури моделі підготовки майбутніх учителів до впровадження міжпредметних зв'язків у початковій школі.

Реалізація ідеї міжпредметних зв'язків у педагогіці та методиці викладання тісно пов'язана з методологічними поглядами вчених на проблему синтезу й аналізу наукового знання як конкретного вираження диференціації наук. Теоретичне та практичне розв'язання означеної проблеми змінювалося відповідно до розвитку суспільства, його соціального замовлення педагогічній науці та школі. Затвердження та зміцнення предметної системи викладання в сучасній школі нерозривно пов'язано з розвитком ідеї міжпредметних зв'язків.

Міжпредметні зв'язки у шкільному навчанні є конкретним вираженням інтеграційних процесів, що відбуваються сьогодні в науці й у житті суспільства. Ці зв'язки відіграють важливу роль у підвищенні практичної та науково-теоретичної підготовки учнів. За допомогою міжпредметних зв'язків не лише на якісно новому рівні розв'язуються завдання навчання, розвитку та виховання учнів, а також закладається фундамент для комплексного бачення, підходу та розв'язання складних проблем реальної дійсності. Саме тому міжпредметні зв'язки є важливою умовою, результатом комплексного підходу в навчанні та вихованні молодших школярів. Міжпредметні зв'язки враховують спільне між навчальними предметами як у змісті, так і в навчально-виховному процесі. За умови їх систематичного та цілеспрямованого здійснення перебудовується весь процес навчання, тобто вони виступають як сучасний дидактичний принцип, що веде до інтеграції (об'єднання в одному навчальному предметі узагальнених знань тієї чи іншої галузі). За класифікацією В. Максимової, міжпредметні зв'язки за складом: змістовні за фактами, поняттями, законами, теоріями, методами наук; операційні за навичками, вміннями, операціями мислення, що формуються; методичні за застосуванням педагогічних методів і прийомів; організаційні за формами та способами організації навчально-виховного процесу; за напрямом: односторонні, двосторонні, багатосторонні (прямі, зворотні, відновлювальні); за способом взаємодії зв'язкоутворюючих елементів: хронологічні, хронометричні, синхронні, перспективні, локальні, середньодіючі, тривалодіючі.

Характерною для початкової школи є практична спрямованість змісту, міжпредметних зв'язків, що дозволяє краще враховувати визначальну особливість молодших школярів - цілісність сприйняття й опанування навколишньої дійсності. Отже, міжпредметні зв'язки розглядаємо як педагогічну категорію для позначення синтезуючих, інтеграційних відносин між об'єктами, явищами та процесами реальної дійсності, що знайшли відображення у змісті, формах і методах навчально-виховного процесу.

Успішна реалізація міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти залежить від готовності педагога до означеного виду діяльності. Формування готовності майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків здійснюється в процесі загальної підготовки фахівців початкової освіти та є складною, багатоаспектною, багаторівневою проблемою, відтак її розв'язання вимагає системного підходу. У педагогічній літературі поняття „професійна підготовка” трактується як процес формування сукупності спеціальних знань, умінь і навичок, якостей, трудового досвіду і норм поведінки, що забезпечують можливість успішної професійної діяльності. Різні аспекти професійної підготовки вивчали Н. Кічук, Г. Нагорна, В. Сластьонін, А. Щербаков (процес формування професійних якостей учителя); В. Козієв, Г. Костюк, А. Ліненко, Н. Максимчук О. Мороз, С. Ніколаєнко (формування психологічної готовності до педагогічної діяльності); В. Желанова, Г. Іванова, К. Клімова, І. Пальшкова (розвиток професійної культури майбутнього вчителя); В. Загвязинський, О. Кучерявий (розвиток творчого педагогічного мислення); Є. Барбіна, І. Богданова, К. Дурай-Новакова, М. Кобзев, Н. Кузьміна, О. Пєхота, В. Семиченко, В. Сластьонін, Л. Хомич, Н. Черв'якова (підготовка майбутніх учителів до педагогічної діяльності).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків

Феномен „готовність майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі” визначаємо в декількох аспектах: мотиваційному - наявність розвинутої системи спонукальних якостей (мотиви пізнання, досягнення, самореалізації); змістовому - володіння знаннями, вміннями та навичками щодо міжпредметності й інтеграції; операційному - володіння способами реалізації міжпредметних зв'язків, набуття досвіду реалізації міжпредметних зв'язків під час педагогічної практики в початковій школі; соціально-психологічному - вміння реалізовувати міжпредметні зв'язки, підтримувати стосунки в дитячо-дорослому колективі. На основі аналізу психолого-педагогічної та науково-методичної літератури визначено специфіку готовності майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі. Зокрема майбутній учитель початкових класів має бути добре обізнаним із усіма методиками та технологіями викладання в початковій школі; вміти встановлювати взаємозв'язки між навчальними предметами; усвідомлювати сутність міжпредметності й інтеграції; інтегрувати фундаментальні та професійно орієнтовані дисципліни; знати специфіку викладання дисциплін на міжпредметній основі. Незважаючи на взаємозв'язок навчальних дисциплін, що викладаються в початковій школі, міжпредметні зв'язки не посідають чільного місця в освітньому процесі, хоч знаходяться в „полі зору” провідних учених, методистів, педагогів. Вбачаємо причину цього в тому, що вчителю не вистачає знань і вмінь визначити спільне в змісті навчальних предметів початкової ланки освіти.

У дослідженні розроблено та науково обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі (див. рис. 1). Результатом її впровадження є особистісне набуття кожним студентом відповідної готовності у складі мотиваційного, змістового, рефлексивного, реалізаційного компонентів.

Досягнення означеного результату можливе за певних педагогічних умов: поетапне впровадження моделі підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків; розроблювання й активне застосування дидактико-методичного забезпечення реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі; проектування навчального процесу у вищих навчальних закладах із психолого-педагогічних дисциплін щодо застосування міжпредметних зв'язків.

У другому розділі - „Експериментальна перевірка ефективності технології підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі” - визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків; розкрито стан проблеми підготовки майбутніх педагогів до реалізації міжпредметних зв'язків; виявлено педагогічні умови, що забезпечують ефективність підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі; висвітлено етапи впровадження технології підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі й аналіз результатів експериментальної роботи. Для об'єктивного визначення рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків розроблено програму експериментальної роботи, що включала декілька послідовних етапів, до кожного з яких дібрано адекватні методи дослідження. Зокрема: контент-аналіз літератури, навчальних програм і планів підготовки майбутніх учителів у вищих навчальних закладах, спостереження за процесом підготовки майбутніх фахівців початкової ланки освіти й успішністю навчальної діяльності студентів спеціальності „Початкова освіта”; анкетування; методи математичної та статистичної оцінки. З метою виявлення стану підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі визначено критерії та показники рівнів сформованості відповідної готовності: мотиваційний критерій із показниками: стійкий інтерес до навчання, володіння методиками та технологіями навчання; усвідомлення необхідності взаємозв'язків між навчальними предметами різних циклів у початковій ланці освіти; системно-операційний критерій із показниками: володіння системою знань із окремих методик викладання; вміння оперувати відповідною системою знань на практиці із застосуванням інтерактивних методів навчання; рефлексивний критерій із показниками: наявність креативного підходу до майбутньої професійної діяльності; здатність до самоаналізу власної професійної діяльності.

Визначені критерії та показники перевірялись за допомогою анкетування, тестування, розроблювання фрагментів уроків, планів-конспектів уроку, його проведення й аналізу. На основі виділених критеріїв і показників визначено рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків: високий, достатній, середній, задовільний, низький.

Високий рівень готовності майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків характеризувався стійким інтересом до навчання, володінням методиками та технологіями навчання; усвідомленням необхідності взаємозв'язків між навчальними предметами різних циклів у початковій ланці освіти; володінням системою знань із окремих методик викладання; вмінням оперувати ними на практиці із застосуванням інтерактивних методів навчання; наявністю креативного підходу до майбутньої професійної діяльності; здатністю до самоаналізу власної професійної діяльності.

Для майбутніх учителів, у яких виявлено достатній рівень готовності до реалізації міжпредметних зв'язків, властиві стійкий інтерес до навчання, достатній рівень володіння методиками та технологіями навчання. Студенти означеного рівня усвідомлювали необхідність взаємозв'язків між дисциплінами різних циклів у початковій ланці освіти; володіли системою знань із окремих методик викладання й оперували ними на практиці із застосуванням інтерактивних методів навчання. Водночас у них відсутня здатність до самоаналізу власної професійної діяльності, креативний підхід до неї.

Середній рівень готовності до реалізації міжпредметних зв'язків продемонстрували майбутні вчителі початкових класів, які мали стійкий інтерес до навчання, усвідомлювали необхідність взаємозв'язків між навчальними предметами різних циклів, володіли методиками та технологіями навчання, знаннями з окремих методик викладання, вміли оперувати ними на практиці із застосуванням деяких інтерактивних методів навчання. Водночас у них відсутня здатність до самоаналізу власної професійної діяльності; креативний підхід до майбутньої творчої діяльності.

Студенти із задовільним рівнем готовності до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі усвідомлювали необхідність взаємозв'язків між навчальними предметами різних циклів у початковій ланці освіти; володіли знаннями з окремих методик викладання, проте не завжди вдало оперували ними на практиці, не могли застосовувати інтерактивні методи навчання. У них відсутня здатність до самоаналізу власної професійної діяльності; креативний підхід до майбутньої професійної діяльності. Майбутні вчителі мали недостатньо стійкий інтерес до навчання.

Низький рівень готовності до реалізації міжпредметних зв'язків виявили майбутні вчителі, які недостатньо усвідомлювали необхідність взаємозв'язків між дисциплінами; володіли окремими знаннями з методик викладання, проте не завжди вдало оперували ними на практиці, не могли застосовувати інтерактивні методи навчання. Вони мали нестійкий інтерес до навчання; в них відсутня здатність до самоаналізу власної професійної діяльності.

Спостереження за організацією навчально-виховного процесу в початковій школі під час практики студентів дають підстави стверджувати, що переважна більшість учителів користуються застарілими формами, засобами, методами та прийомами організації навчальної діяльності, які не сприяють формуванню цілісної картини світу дитини, педагоги майже не застосовують елементи інтеграції шкільних предметів, не встановлюють міжпредметні зв'язки навчальних дисциплін. Причиною тому є відсутність методичних рекомендацій для вчителів, дидактико-методичного забезпечення реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі. Водночас, аналіз навчально-виховного процесу засвідчив, що під час підготовки майбутніх учителів початкової школи в сучасних педагогічних вищих навчальних закладах приділяється недостатня увага проблемі реалізації міжпредметних зв'язків. Із метою поліпшення ситуації нами розроблено й експериментально перевірено технологію підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків, основою якої є системний, компетентнісний, комунікативний, особистісно орієнтований, особистісно-діяльнісний, акмеологічний підходи, сукупність і послідовність етапів, форм і методів, педагогічних умов, діагностичного інструментарію. Означена технологія впроваджувалась у три етапи (організаційно-підготовчий, когнітивно-аналітичний, креативно-діяльнісний). Мета першого - організаційно-підготовчого етапу - систематизувати знання майбутніх учителів щодо сутності міжпредметних зв'язків та особливостей їх реалізації у початковій школі. На організаційно-підготовчому етапі реалізовувалась така педагогічна умова, як проектування навчального процесу у вищих навчальних закладах із психолого-педагогічних дисциплін щодо застосування міжпредметних зв'язків. Організаційне забезпечення першого етапу реалізовано зі студентами другого курсу в процесі вивчення дисциплін циклу професійно орієнтованої та практичної підготовки, як „Дидактика”, „Методика викладання української мови”, „Методика викладання російської мови”, „Методика викладання математики”, „Образотворче мистецтво з методикою викладання”, „Індивідуалізація та диференціація навчання молодших школярів” та спостережувальної педагогічної практики („Уроки в початковій школі”). Методами підготовки визначено активні лекції, практичні заняття, метод роботи з книгою. Організаційним забезпеченням на означеному етапі було: активні навчальні лекції; „журчащі” групи; інтерактивна технологія „синдикат”; презентація системи роботи із застосуванням міжпредметних зв'язків на основі вивчення, систематизації передового педагогічного досвіду. У результаті реалізації першого етапу технології студенти розуміли сутність понять „міжпредметні зв'язки”, „інтеграція”, чітко їх диференціювали, були обізнані з класифікацією міжпредметних зв'язків.

Другий етап роботи - когнітивно-аналітичний - мав за мету розширення й удосконалення знань майбутніх учителів початкових класів про реалізацію міжпредметних зв'язків. На означеному етапі реалізовувалась така педагогічна умова, як розроблювання й активне використання дидактико-методичного забезпечення реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі. Організаційне забезпечення на означеному етапі передбачало розроблювання та використання інтелект-карт; інформаційний лабіринт; аналіз ситуацій, кейс-стаді. Методами підготовки виступили інтерактивні технології, наочні ілюстрації та схеми; презентації, демонстрація слайдів. Означені форми роботи реалізовано зі студентами третього курсу спеціальності „Початкова освіта” під час вивчення таких дисциплін, як „Методика викладання української мови”, „Методика викладання російської мови”, „Методика викладання математики”, „Педагогічні технології в початковій школі”, „Методика викладання природознавства”, „Людина і світ з методикою викладання”, „Фізична культура з методикою викладання”, „Трудове навчання з практикумом”, „Музичне виховання й основи хореографії з методикою викладання”, „Актуальні проблеми початкової освіти” та досвід проходження педагогічної практики („Пробні уроки в школі”). У результаті реалізації другого етапу роботи студенти володіли теоретичними знаннями з окремих методик і технологій викладання в початковій школі, використовували їх на практиці; застосовувати міжпредметні зв'язки під час педагогічної практики.

Третій етап - креативно-діяльнісний - мав за мету створення умов для творчого застосування теоретичних знань на практиці з метою реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі. Методи роботи на третьому етапі - інсценування, презентація, метод самоаналізу. Організаційне забезпечення означеного етапу включало: інсценування; креативні вправи; ігрове проектування; самопрезентацію; розробку конспектів і презентацію уроків із використанням міжпредметних зв'язків, цей етап реалізовувався зі студентами четвертого курсу в ході вивчення таких дисциплін, як „Основи педагогічної творчості”, „Методика вивчення валеології, основ безпеки життєдіяльності в початковій школі”, „Народознавство з методикою викладання в початковій школі”, „Основи педагогічної інноватики й інноваційні технології в початковій школі” та досвіду проходження переддипломної педагогічної практики, що слугувало критерієм оцінювання рівня готовності майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків. Упродовж усіх трьох етапів роботи реалізовувалася така педагогічна умова, як поетапне впровадження моделі підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків. Унаслідок реалізації третього етапу технології майбутні вчителі стали здатними оперувати методами та прийомами організації навчально-виховного процесу в початковій школі із використанням міжпредметних зв'язків; розробляти та презентувати конспекти уроків із метою реалізації міжпредметних зв'язків.

На контрольному етапі дослідження студенти виконували завдання, аналогічні констатувальному експерименту. Порівняльні результати дослідно-експериментальної роботи подано в табл. 1. Унаслідок реалізації технології в експериментальній групі відбулись відчутні позитивні зміни. Загальні кількісні результати збільшилися за високим (із 8,7% до 19,2%), достатнім (із 17,4% до 33,1%), середнім (із 26,8% до 34,3%) рівнями та значно зменшилися за задовільним (із 27,9% до 8,7%) та низьким (із 19,2% до 4,7%).

Таблиця 1 - Порівняльна таблиця рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків (у %)

У контрольній групі відбулись незначні позитивні зміни щодо перерозподілу рівнів готовності майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків. Загальні кількісні результати несуттєво зросли за високим (із 8,5% до 9,7%), достатнім (із 16,5% до 18,8%), середнім (із 27,8% до 29,5%) рівнями відповідної готовності та зменшилися за задовільним (із 29% до 26,7%), низьким (із 18,2% до 15,3%). Аналіз якісних результатів переконливо свідчить про те, що майбутні вчителі зрозуміли сутність поняття „міжпредметні зв'язки” та їх класифікацію, вдало оперували методами та прийомами організації навчально-виховного процесу в початковій школі із використанням міжпредметних зв'язків; розробляли та презентувати конспекти уроків із метою реалізації міжпредметних зв'язків.

Ефективність розробленої та впровадженої технології підтверджено методами математичної статистики (емпіричний критерій Пірсона). Отже, кількісні та якісні результати переконливо свідчать про ефективність розробленої технології підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі.

ВИСНОВКИ

Дослідження присвячено одному з важливих аспектів професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів - формуванню готовності до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі.

1. В умовах зростання ролі знань, інтенсифікації процесів глобалізації професійна освіта розглядається як дієвий інструмент формування конкурентоспроможного, творчого фахівця, здатного жити в час динамічних змін. Особливої актуальності набуває підготовка майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі, оскільки, по-перше, саме в цей період один учитель викладає декілька навчальних предметів, а забезпечення міжпредметних зв'язків між ними підвищує рівень їх засвоєння. По-друге, „дрібний підхід” не дозволяє реалізувати головне завдання шкільного навчання - формування цілісної гармонійної особистості.

2. На основі аналізу психолого-педагогічної, науково-методичної літератури обґрунтовано специфіку готовності майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі. Зокрема, майбутній учитель початкових класів має бути добре обізнаним із методиками та технологіями викладання; вміти встановлювати взаємозв'язки між навчальними предметами; усвідомлювати сутність міжпредметних зв'язків та інтеграції; інтегрувати фундаментальні та професійно орієнтовані дисципліни; знати специфіку викладання дисциплін на міжпредметній основі. Незважаючи на те, що взаємопов'язане вивчення низки навчальних предметів, міжпредметні зв'язки викликають пильну увагу практиків і вчених, вони недостатньо застосовуються в практиці роботи загальноосвітньої школи. Порівняльний аналіз літературних джерел, спостереження за організацією навчально-виховного процесу в початковій школі доводять, що найбільшу ефективність засвоєння навчального матеріалу забезпечують саме міжпредметні зв'язки, оскільки майже всі об'єкти, що вивчаються, є багатоплановими, а інформація про їх сутність міститься в різних навчальних дисциплінах.

3. Уточнено сутність ключового поняття дослідження „готовність майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі”. Результатом аналізу концептуальних ідей змісту професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів на сучасному етапі виявилося формулювання авторського розуміння феномену „готовність майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі”, який ми розглядаємо у декількох аспектах: мотиваційному - наявність розвинутої системи спонукальних якостей (мотиви пізнання, досягнення, самореалізації); змістовому - володіння знаннями, вміннями та навичками щодо міжпредметності й інтеграції; операційному - володіння способами реалізації міжпредметних зв'язків, набуття досвіду реалізації міжпредметних зв'язків під час педагогічної практики в початковій школі; соціально-психологічному - вміння реалізовувати міжпредметні зв'язки, підтримувати стосунки в дитячо-дорослому колективі.

4. Розроблено й обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі, що включала такі компоненти відповідної готовності: мотиваційний, змістовий, рефлексивний, реалізаційний. Означена модель є результатом узагальнення професіограми й освітньо-кваліфікаційної характеристики вчителя початкових класів. Впровадження моделі у навчально-виховний процес вищої школи супроводжувалося наповненням навчального процесу міжпредметними зв'язками; поєднанням інноваційних та інтерактивних методів; упровадженням спеціальних форм і засобів у педагогічну практику та науково-дослідну роботу; прагненням майбутніх фахівців до педагогічної рефлексії, саморозвитку; динамічними змінами у рівнях компонентів готовності до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі.

5. Визначено критерії, показники рівнів готовності майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі: мотиваційний критерій із показниками: стійкий інтерес до навчання, володіння методиками та технологіями навчання; усвідомлення необхідності взаємозв'язків між навчальними предметами різних циклів у початковій ланці освіти; системно-операційний критерій із показниками: володіння системою знань із окремих методик викладання; уміння оперувати ними на практиці із застосуванням інтерактивних методів навчання; рефлексивний критерій із показниками: наявність креативного підходу до майбутньої професійної діяльності; здатність до самоаналізу власної професійної діяльності. На підставі визначених критеріїв та показників схарактеризовано рівні відповідної готовності: високий, достатній, середній, задовільний, низький.

6. Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків. Організаційним забезпеченням упровадження такої педагогічної умови, як проектування навчального процесу у вищих навчальних закладах із психолого-педагогічних дисциплін щодо застосування міжпредметних зв'язків було: активні навчальні лекції, „журчащі групи”, інтерактивна технологія „синдикат”, презентація системи роботи з використанням міжпредметних зв'язків на основі вивчення та систематизації передового педагогічного досвіду, гурток „Перший учитель”. Задля реалізації педагогічної умови розроблювання й активне застосування дидактико-методичного забезпечення реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі застосовували таке організаційне забезпечення: інтелект-карти, комунікативні вправи, інформаційний лабіринт, аналіз ситуацій, кейс-стаді. Упродовж усіх етапів роботи експериментально перевірялась така педагогічна умова як поетапне впровадження моделі підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків, організаційним забезпеченням якої було: інсценування, креативні вправи, ігрове проектування, самопрезентація, розроблювання і презентація конспектів уроків.

7. Аналіз результатів упровадження технології підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі та педагогічних умов засвідчив їх ефективність. Зокрема майбутні вчителі чітко усвідомили сутність поняття „міжпредметні зв'язки”, використовували міжпредметні зв'язки у власній професійній діяльності під час педагогічної практики, розробляли та презентувати конспекти уроків із метою реалізації міжпредметних зв'язків. В експериментальній групі відбулись відчутні позитивні зміни щодо перерозподілу рівнів відповідної готовності: збільшилися в експериментальній групі за високим (із 8,7% до 19,2%), достатнім (із 17,4% до 33,1%), середнім (із 26,8% до 34,3%) рівнями та значно зменшилися за задовільним (із 27,9% до 8,7%) та низьким (із 19,2% до 4,7%). У контрольній групі загальні кількісні результати несуттєво зросли за високим (із 8,5% до 9,7%), достатнім (із 16,5% до 18,8%), середнім (із 27,8% до 29,5%) рівнями відповідної готовності та зменшилися за задовільним (із 29% до 26,7%), низьким (із 18,2% до 15,3%).

Поставлені завдання повністю виконано, водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання вдосконалення методичного забезпечення щодо реалізації міжпредметних зв'язків у навчально-виховному процесі початкової школи, вдосконалення змісту підготовки фахівців до реалізації міжпредметних зв'язків у напрямі пошуку нових шляхів впливу на мотиваційну сферу майбутніх учителів початкових класів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Верба Я. М. Формирование профессиональной компетентности будущих учителей на основе модульной технологии обучения (понятийный аспект) / Я. М. Верба // Проблеми сучасної педагогічної освіти. сер.: педагогіка і психологія. - Зб. статей : Вип. 13. Ч. 1. - Ялта : РВВ КГУ, 2007. - 300 с. - С. 66-72.

2. Верба Я. М. Методический портфель студента-практиканта как средство формирования профессиональной компетентности будущего учителя / Я. М. Верба // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей : Вип. 17. Ч. 1. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - 232 с. - С. 45-51.

3. Верба Я. М. Експериментальна модель підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі / Я. М. Верба // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. - К. : Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2009. - Вип. 58. Ч. ІІ. - 314 с. - С. 273-276.

4. Верба Я. М. Теоретичні аспекти підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі / Я. М. Верба // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - Вип. 21. - Ч. 3. - 240 с. - С. 85-89.

5. Верба Я. М. Взаємоз'язок та сутність інтеграції та міжпредметні зв'язки / Я. М. Верба // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - Вип. 23. - Ч.

Матеріали конференцій та тези доповідей:

6. 6. Верба Я. М. Технологія підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі / Я. М. Верба // Диалог культур в современном образовательном пространстве: Материалы Международной научно-практической конференции (заочной). - Ульяновск : Издательство „Корпорация технологий продвижения”, 2007. - С. 193-195.

7. Верба Я. М. Специфіка підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі / Я. М. Верба // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України”, 18-20 вересня 2008 р., м. Ялта. - Зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Ч. 5. - 132 с. - С. 57-60.

8. Верба Я. М. Характеристика критеріїв і рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків у процесі фахової підготовки / Я. М. Верба // Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 9-11 квітня 2009 р., м. Ялта. - Зб. статей. Вип. 5. Ч. 2. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - 236 с. - С. 89-91.

9. Верба Я. М. Аналіз сформованості рівнів готовності майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків у процесі фахової підготовки / Я. М. Верба // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України”, 22-23 вересня 2009 р., м. Ялта. - Зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2009. - Ч. 4. - 180 с. - С. 41-43.

10. Бузінська Я. М. Особливості реалізації міжпредметних зв'язків учителем початкових класів / Я. М. Бузінська // Материалы международной научно-практической конференции „Январские педагогические чтения „Стратегия развития педагогической науки и образования в 21 веке: проблемы, перспективы”. - Симферополь, 2011. - С. 88-92.

11. Бузінська Я. М. Характеристика педагогічних умов ефективної підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі / Я. М. Бузінська // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції ,,Тенденції розвитку вищої освіти: європейський вектор”, Ялта, 2011. - С. 124-130.

АНОТАЦІЯ

Бузінська Я. М. Підготовка майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта). - Ялта, 2011.

У дослідженні визначено специфіку підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків; розроблено модель підготовки майбутніх учителів, експериментально перевірено ефективність технології підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі. Організаційне забезпечення організаційно-підготовчого етапу передбачало: активні навчальні лекції; „журчащі” групи; інтерактивну технологію „синдикат”; презентацію системи роботи з використанням міжпредметних зв'язків; когнітивно-аналітичного: розроблювання та використання інтелект-карт; інформаційний лабіринт; аналіз ситуацій, кейс-стаді; креативно-діяльнісного: інсценування; креативні вправи; ігрове проектування; самопрезентацію; розроблювання конспектів і презентацію уроків із використанням міжпредметних зв'язків.

Ключові слова: професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів, міжпредметні зв'язки, готовність майбутніх учителів початкових класів до реалізації міжпредметних зв'язків, педагогічні умови, модель підготовки майбутніх учителів до реалізації міжпредметних зв'язків у початковій школі, технологія.

АННОТАЦИЯ

Бузинская Я. М. Подготовка будущих учителей к реализации межпредметных связей в начальной школе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Республиканское высшее учебное заведение „Крымский гуманитарный университет” (г. Ялта). - Ялта, 2011.

В исследовании определено особенности реализации межпредметных связей в начальном звене образования; выявлено специфику подготовки будущих учителей к реализации межпредметных связей в начальной школе. Межпредметные связи взаимно учитывают общее между учебными предметами как в содержании, так и в учебно-воспитательном процессе. При условии их систематического и целенаправленного осуществления перестраивается весь процесс обучения, то есть они выступают как современный дидактический принцип, ведущий к интеграции (объединению в одном учебном предмете обобщенных знаний в той или иной отрасли), что приводит к разрешению противоречия, существующего в предметной системе между разрозненным по предметам усвоением знаний учащихся и необходимостью их комплексного применения на практике.

Специфика подготовки будущих учителей к реализации межпредметных связей заключается в том, что студенты должны владеть методиками и технологиями преподавания в начальной школе; уметь устанавливать взаимосвязи между дисциплинами; осознавать сущность межпредметности и интеграции; интегрировать фундаментальные и профессионально ориентированные дисциплины; знать специфику преподавания дисциплин на межпредметной основе. Несмотря на то, что взаимосвязанное изучение ряда предметов, межпредметные связи вызывают пристальное внимание педагогов, методистов, ученых, они не могут прочно и навсегда укорениться в школе. Причина этого заключается в том, что учителю не всегда удается среди многообразия учебных предметов выделять общее. Сравнительный анализ литературных источников доказывает, что наиболее часто предметом исследований выступают многоплановые объекты, информация о сущности которых содержится в различных учебных дисциплинах.

Результатом анализа концептуальных идей содержания профессиональной подготовки будущих учителей начальных классов на современном этапе служит формулировка авторского понимания феномена „готовность будущих учителей к реализации межпредметных связей в начальной школе”, рассматриваемый нами в нескольких аспектах: мотивационном - наличие развитой системы побудительных качеств (мотивы познания, достижения, самореализация); содержательном - владение знаниями, умениями и навыками относительно межпредметности и интеграции; операционном - владение способами реализации межпредметных связей, приобретение опыта реализации межпредметных связей во время педагогической практики в начальной школе; социально-психологическом - умение реализовывать межпредметные связи, поддерживать отношения в детско-взрослом коллективе.