Психолого-педагогічні умови формування суб'єктної позиції студента у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

УДК 378.04

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ СУБ'ЄКТНОЇ ПОЗИЦІЇ СТУДЕНТА В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН ПЕДАГОГІЧНОГО ЦИКЛУ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ЦИМБАЛ Оксана Юріївна

Черкаси 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор Савченко Олена Павлівна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Радул Валерій Вікторович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Франчук Тетяна Йосипівна, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, завідувач кафедри педагогіки.

Захист відбудеться “07” червня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 73.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, 2-й поверх, зал засідань.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розіслано “06” травня 2011 р.

Т. в. о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради О. А. Біда

ВСТУП

Актуальність дослідження. Соціально-економічні перетворення в Україні окреслили принципово нові пріоритети розвитку системи освіти й посилили вимоги до рівня професійної підготовки майбутніх фахівців. Успішне функціонування системи вищої освіти на засадах гуманістичної філософії, її інтеграція в європейський освітній простір умотивовують потребу у формуванні вільної творчої особистості громадянина української держави, у сприянні всебічному особистісному та професійному самовизначенню, забезпеченні суспільства кваліфікованими працівниками - компетентними, готовими самореалізуватися в професійній діяльності й повсякденному житті як суб'єкти пізнання та діяльності.

Виконанню такого завдання сприяє радикальність переорієнтування системи вітчизняної освіти на гармонійний розвиток особистості студента шляхом забезпечення суб'єктності його позиції в освітньому процесі ВНЗ через зміну парадигми освіти з авторитарної на гуманістичну. Зазначена стратегія потребує від науковців і науково-педагогічних працівників теоретико-методологічного переосмислення сутності теорії та практики навчальної діяльності, мети й змісту професійної освіти, наповнення їх особистісним змістом і цінностями майбутньої професійної діяльності, цілеспрямованого, комплексного переходу освіти на особистісно орієнтовану парадигму.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розроблення механізмів реалізації пріоритетних напрямів розвитку вищої професійної освіти, що представлені в Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), Законі України «Про вищу освіту», Національній доктрині розвитку освіти, а також аргументована потребою з'ясування специфічних умов їх реалізації в педагогічному процесі ВНЗ.

Особливої актуальності набуває проблема формування суб'єктної позиції студента в структурі навчального процесу в умовах інтеграції в загальноєвропейський освітній простір, що характеризується новими освітніми стандартами. Продуктивність професійної освіти буде суттєвою мірою залежати від того, наскільки ефективно студент зможе керувати процесом власного професійного розвитку, відповідно до особистісного потенціалу, здібностей.

Формування суб'єктної позиції студента в структурі професійної підготовки є складним і суперечливим. Усталені стандарти організації навчальної діяльності не розв'язують проблеми як такої, оскільки цей процес є перманентним і може видозмінюватися залежно від умов діяльності, ситуації, вікових особливостей та ін. З огляду на це важливо допомогти студентові сформувати власну логіку, зміст, технологію та стиль навчальної діяльності, оволодіти навичками її творення, що забезпечить професійний саморозвиток фахівця впродовж життя та уможливить ефективне управління процесом власного професійного росту. Тому особливого значення окреслена проблема набуває в умовах формування професійно важливих якостей студента на особистісно орієнтованій основі, у структурі суб'єкт-суб'єктних взаємин учасників педагогічного процесу.

У ході аналізу наукових робіт, присвячених проблемі суб'єктності позицій особистості, з'ясовано, що досліджуваний феномен кваліфікують в педагогіці як один з актуальних напрямів наукового пошуку, створюючи передумови для формування нового сегменту структури педагогічних знань - суб'єктної педагогіки (Н. Боритко, С. Годник, Н. Сергєєв, В. Сєріков, В. Сластьонін та ін.).

Досліджуючи особливості розвитку особистості в освітньому процесі та пов'язану з ним проблему формування позиції студента, учені акцентують увагу на різних її аспектах, а саме: трактування освіти як гуманітарної системи, як засобу реалізації сутнісної потреби людини в розвитку (B. Біблер, Є. Бондаревська, Е. Гусинський, А. Маслоу, К. Роджерс, В. Сєріков, В. Слободчиков, Ю. Турчанінова й ін.); формування особистості людини як цілісності, забезпечення її розвитку протягом усього життя (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, А. Брушлинський, Л. Виготський, М. Каган, Г. Костюк, О. Леонтьєв, О. Лурія, С. Рубінштейн та ін.); тлумачення періоду студентства як етапу індивідуально-професійного становлення спеціаліста (Г. Аксьонова, Б. Ананьєв, Н. Головатний, Т. Деркач, І. Ісаєв, Н. Кузьміна, В. Лісовський, М. Мєшков, А. Міщенко, В. Радул та ін.); особливості організації діяльності на основі взаємодії суб'єктів освітнього процесу вищої школи (С. Архангельський, Н. Астаф'єва, А. Вербицький, В. Горшкова, А. Кузьмінський, Н. Радіонова, О. Савченко, Н. Суртаєва, В. Якунін та ін.); обґрунтування особистісного підходу в освітній діяльності (Г. Балл, І. Бех, В. Давидов, О. Мороз В. Семиченко, Т. Титаренко, І. Якиманська); дослідження професійно-особистісного розвитку й саморозвитку людини як суб'єкта освітнього процесу (Л. Арістова, М. Виленський, В. Киричук, М. Левіна, Є. Лєванова, В. Лозова, А. Мудрик, С. Осипова, В. Сластьонін й ін.).

Окремі аспекти проблеми суб'єктності досліджено в дисертаційних роботах, присвячених: формуванню суб'єктної позиції вчителя в процесі професійної підготовки (Г. Аксьонова, 1998), становленню особистості вчителя як суб'єкта педагогічної діяльності (Р. Асадуллін, 2000), розвиткові суб'єктної позиції учнів (С. Осіпова, 2001), формуванню професійно-суб'єктної позиції майбутнього вчителя (О. Трещев, 2001), суб'єктності студента педагогічного ВНЗ (Ф. Мухаметзянова, 2002), умовам і засобам розвитку суб'єктності (Н. Большунова, 2006), індивідуально-типологічним особливостям суб'єктної регуляції діяльності (Г. Пригін, 2006), становленню суб'єктності студента університету (Т. Ольхова, 2007) та ін.

Унаслідок ретельного вивчення наукової психолого-педагогічної літератури за напрямами дослідження, а також аналізу практики роботи вищих навчальних закладів, зафіксовано певні суперечності, а саме між: необхідністю формування суб'єктної позиції студента в ході професійного становлення та недосконалістю обраної стратегії й тактики реалізації цього процесу в практиці викладання педагогічних дисциплін; традиційним «знаннєвим» навчанням у ВНЗ та актуальністю системного розвитку більшості особистісних характеристик суб'єктності позиції студентів у контексті професійної освіти; потребою організовувати процес становлення суб'єктної позиції студента в навчальній діяльності та відсутністю реальної можливості робити вибір (дисциплін, завдань, способу їх виконання) відповідно до особливостей індивідуального розвитку, власної траєкторії професійного становлення; усвідомленням важливості та необхідності власного особистісного й професійного саморозвитку й недостатнім рівнем суб'єктного досвіду для його ефективної реалізації.

У дисертації наголошено, що до недостатньо досліджених проблем варто віднести формування суб'єктної позиції студента в процесі вивчення педагогічних дисциплін, зокрема структурування змістової та технологічної основи навчання, з'ясування сприятливих психолого-педагогічних умов, що забезпечують результативність формування суб'єктної позиції студента та його особистісну самореалізацію в ході набуття професійної компетентності в структурі майбутньої професійної діяльності.

Необхідність розв'язання зазначених суперечностей актуалізувала проблему дослідження й зумовила спрямування педагогічного пошуку на процес формування суб'єктної позиції студента під час вивчення педагогічних дисциплін, а саме на окреслення психолого-педагогічних умов її формування та розвитку. З огляду на вищезазначене, сформульовано тему педагогічного дослідження: «Психолого-педагогічні умови формування суб'єктної позиції студента у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконано відповідно до тематичного плану кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту Навчально-наукового інституту педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького в межах держбюджетної науково-дослідницької теми «Моделювання професійної діяльності майбутнього фахівця в умовах інтеграції України в європейський освітній простір» (державний реєстраційний номер № 0109U002550).

Тема затверджена вченою радою Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 9 від 19 червня 2008 року), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 8 від 28 жовтня 2008 року).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці психолого-педагогічних умов, що забезпечують ефективність функціонування системи формування суб'єктної позиції студента в процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу у вищому навчальному закладі.

Мета дослідження передбачала виконання таких завдань:

1. На підставі аналізу наукової літератури й узагальнення стану опрацювання порушеної проблеми в педагогічній науці представити понятійно-термінологічний апарат дослідження й з'ясувати сутність поняття суб'єктної позиції студента в процесі його професійного становлення.

2. Визначити психолого-педагогічні умови формування суб'єктної позиції студента в процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу.

3. Розробити систему формування суб'єктної позиції студента в навчальному процесі та відповідну структурно-функціональну модель її реалізації.

4. Експериментально перевірити результативність розробленої системи формування суб'єктної позиції студента в освітньому процесі ВНЗ, з'ясувати її вплив на ефективність навчальної діяльності.

5. Укласти методичні рекомендації для викладачів дисциплін педагогічного циклу для формування суб'єктної позиції студента в процесі професійного становлення.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки студентів у ВНЗ.

Предмет дослідження - організація процесу формування суб'єктної позиції студента під час викладання педагогічних дисциплін у ВНЗ.

Методи дослідження. Для реалізації мети й розв'язання порушених завдань застосовано комплексний підхід до вибору методів дослідження, серед яких: теоретичні - метод теоретичного аналізу філософської, психологічної й педагогічної літератури, зокрема інформаційний моніторинг різних аспектів проблематики дослідження, представлений у мережі інтернет, що вможливив з'ясування сутності й змісту основних понять: «суб'єкт», «суб'єктність», «суб'єктна позиція», «педагогічна взаємодія»; метод порівняння дав змогу виявити спільне та відмінне в поглядах учених стосовно концепцій досліджуваної проблеми; метод узагальнення сприяв узагальненню педагогічного досвіду та формулюванню синтезованих висновків; прогностичні методи моделювання й проектування оптимізували отримання інформації про суб'єкт вивчення та розроблення авторської системи формування суб'єктної позиції студента; емпіричні - метод збору інформації (спостереження, анкетування), у процесі застосування якого отримано фактичний матеріал із досліджуваної проблеми; метод вивчення педагогічної документації, що забезпечив об'єктивні дані, які характеризують реальну практику організації педагогічного процесу у ВНЗ стосовно формування суб'єктної позиції студента; методи діагностування (тестування, бесіда, праксіометричні методи, аналіз усної та письмової рефлексії) допомогли з'ясувати рівень сформованості суб'єктної позиції студента та ефективності її формування; метод педагогічного експерименту (констатувальний - уможливив вивчення стану функціонування предмета дослідження, формувальний - забезпечив перевірку впливу окреслених психолого-педагогічних умов реалізації запропонованої системи й ефективності впливу рівня сформованості суб'єктної позиції студента на результативність навчального процесу); методи якісного й кількісного аналізу експериментальних даних використано для доведення достовірності та надійності результатів: метод математичної статистики дав змогу довести однорідність обраних груп для проведення експериментальної роботи, констатувати й виміряти кількісну залежність між досліджуваними явищами, тобто рівнем сформованості суб'єктної позиції студента та дотриманням окреслених психолого-педагогічних умов для її формування; з'ясувати причинно-наслідкові зв'язки між рівнем сформованості суб'єктної позиції студента й результативністю його навчальної діяльності.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що: уперше обґрунтовано комплекс психолого-педагогічних умов формування суб'єктної позиції студента в процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу, а саме: групу внутрішньо-детермінованих умов професійно-особистісного розвитку (досвід самопізнання та самореалізації; активність життєвої позиції; усвідомлений вибір професії; рефлексивна діяльність; формування власної концепції й технології навчальної діяльності та їх максимальне узгодження зі змістом навчальної дисципліни; проектування студентом шляху розвитку власної навчальної діяльності) та групу зовнішньо-детермінованих умов професійно-особистісного розвитку (використання на заняттях новітніх освітніх технологій, що мають особистісну орієнтованість; систематичність і тривалість застосування інноваційних методів навчання; варіативність завдань та шляхів їх виконання; беззаперечне сприйняття учасників навчального процесу; суб'єкт-суб'єктні взаємини учасників навчального процесу та інтерактивна взаємодія); розроблено й теоретично аргументовано науково-методичну систему формування суб'єктної позиції студента в навчальному процесі, що подано у вигляді структурно-функціональної моделі її реалізації; удосконалено процес формування суб'єктної позиції студента через окреслення оптимальних психолого-педагогічних умов та з'ясування потенціалу інноваційних освітніх технологій у розвитку складників суб'єктної позиції студента в процесі навчальної діяльності, із використанням його особистісної орієнтації; дістали подальший розвиток науково-педагогічні положення стосовно структури суб'єктної позиції студента ВНЗ, з'ясування сутності суб'єктної позиції студента в процесі професійного становлення; рівнів сформованості та етапів її розвитку в навчальній діяльності; застосування особистісно-розвивальних технологій для актуалізації потенціалу студентів як суб'єктів навчальної та майбутньої професійної діяльності. суб'єктний навчальний викладач педагогічний

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що представлені положення, окреслені складники суб'єктної позиції студента, рівні її сформованості, апробований у ході експериментального дослідження комплекс діагностичних засобів і науково-методична система формування суб'єктної позиції студента в навчальному процесі дають змогу оцінювати ефективність та обирати напрям подальшого розвитку суб'єктної позиції особистості студента. Удосконалено курс «Вища освіта України і Болонський процес» на основі впровадження інноваційних педагогічних технологій із формування суб'єктної позиції студента. Навчально-методичне забезпечення дисципліни збагачене авторськими напрацюваннями відповідного методичного супроводу, зорієнтованого на формування суб'єктності позиції студента з окресленням психолого-педагогічних умов та поданням практичних рекомендацій. Створено навчально-методичний посібник для викладачів та студентів із дисципліни «Вища освіта України і Болонський процес», методичні рекомендації якого варто використовувати в ході вивчення педагогічних дисциплін для формування суб'єктної позиції студента. Розроблена авторська система формування суб'єктної позиції студента в навчальному процесі формує цілісне уявлення про процес становлення та розвиток суб'єктної позиції студента.

Результати дослідження можуть бути використані під час організації й оптимізації навчального процесу з програм вищої професійної освіти для моделювання й проектування розвивального освітнього простору ВНЗ.

Упровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 1/03-а від 04.01.2010 р.), Ульяновського державного університету (довідка № 77/12-в від 14.12.2010 р.), ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського (довідка № 50/1 від 13.01.2011р.), Слов'янського державного педагогічного університету (довідка № 68-01-18 від 20.01.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. В опублікованій у співавторстві з О. П. Савченко статті «Технологія розвитку суб'єктної позиції студента» дисертантці належить розроблення технології організації навчального процесу для розвитку суб'єктної позиції студента на прикладі дисципліни «Вступ до університетських студій», огляд сучасних тлумачень поняття «суб'єкт». Ідеї й позиції співавтора в роботі не використано.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи представлено на міжнародних науково-практичних конференціях: «Викладач і студент: суб'єкт-суб'єктні відносини» (Черкаси, 2008), «Болонський процес очима студентів» (Київ, 2008), «Современное образование: преемственность и непрерывность образовательной системы «школа - вуз» (Гомель, Білорусь, 2009), «Викладач і студент: умови особистісного і професійного зростання» (Черкаси, 2009), «Викладач і студент: розвиток ефективного співробітництва» (Черкаси, 2010); усеукраїнських: «Вища школа України в умовах глобалізації та інтеграції» (Черкаси, 2008); на засіданнях науково-методичних рад та кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту Навчально-наукового інституту педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (2008 - 2010).

Основні результати дослідження відображено в чотирнадцяти публікаціях, із них сім статей - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, шість тез доповідей у збірниках конференцій, один навчально-методичний посібник для студентів і викладачів вищих навчальних закладів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (365 найменувань, із них 15 іноземними мовами), 5 додатків на 58 сторінках. Повний обсяг дисертації становить 278 сторінок, обсяг основного тексту - 162 сторінки. Дисертація містить 17 таблиць, 15 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; аргументовано об'єкт, предмет дослідження, сформульовано мету й завдання роботи; охарактеризовано методи дослідження; доведено наукову новизну та практичне значення результатів; подано інформацію про апробацію та впровадження отриманих у ході дослідження результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи формування суб'єктної позиції студента в структурі професійної підготовки» проаналізовано розвиток і сучасний стан проблеми формування суб'єктної позиції студента у ВНЗ України та за кордоном, охарактеризовано нові тенденції, які переважають у психологічній і педагогічній науці щодо зазначеного питання; досліджено критерії й показники суб'єктності студента та суб'єктної позиції; зосереджено увагу на перевагах особистісно орієнтованої освіти в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців.

У міжнародних документах щодо співпраці в галузі освіти наголошено на необхідності формування людини XXI століття - професіонала, мобільної особистості, стійкої в динамічному розвитку й самореалізації. У новій концепції вищої освіти України акценти зміщено із суто професійного підходу до підготовки фахівців на підхід усебічного інтелектуально-духовного розвитку студента.

Аналіз теоретичних засад формування суб'єктної позиції вможливив з'ясування сутнісних характеристик феномена суб'єктності, узагальнення й інтерпретацію наукових положень стосовно суб'єктності та суб'єктної позиції студента зокрема. У вітчизняній і зарубіжній літературі поняття суб'єктності потрактовано багатопланово й широко - від загальнофілософських підходів до практичних орієнтирів сучасної освітньої політики. У науці усталеною є думка про суб'єктність як цілісну, системну якість особистості, утілення внутрішнього світу людини, базову характеристику, що має специфічні життєві функції, власні закони існування й розвитку.

На основі аналізу сучасних фахових вітчизняних і зарубіжних наукових джерел досліджено показники суб'єктності та їх вияви, окреслено основні складові суб'єктності (М. Алексєєв, В. Горшкова, Є. Ісаєв, В. Слободчиков). У широкому сенсі суб'єкт тлумачать як творця власного життя, розпорядника душевних і тілесних сил; здатного перетворювати власну життєдіяльність у предмет практичного перетворення, поважно ставитися до самого себе, оцінювати способи своєї діяльності, контролювати її хід і результати, змінювати прийоми. Суб'єктну позицію науковці кваліфікують як зорієнтованість особистості в різних сферах життєдіяльності (М. Боритко і О. Мацкайлова), як здатність суб'єкта освоювати й творчо перетворювати дійсність, змінювати внутрішній світ, обираючи стратегію й тактику власної життєдіяльності (В. Сластьонін, Є. Шиянов), як спосіб самореалізації (О. Акулініна), як зв'язок діяльності людини та її ставлення до світу (М. Бітянова), як готовність до діяльності (І. Вачков), як сукупність певних характеристик (Р. Акбашева, С. Осипова) та ін.; обґрунтовують її критерії й показники (О. Акулініна, С. Кашлєв) зазначають функції (М. Боритко, О. Мацкайлова). Усі науковці солідарні стосовно твердження, що суб'єктна позиція - складна інтегрована цілісна система, яка структурно поєднує різні компоненти й способи взаємодії між ними.

Аналіз поглядів сучасних науковців уможливив формулювання авторської інтерпретації зазначених категорій. Критерії суб'єктної позиції студента описано на основі ретельного вивчення передових педагогічних досліджень та на підставі даних, отриманих унаслідок проведення констатувального експерименту. Вона складається з трьох блоків характеристик, що мають конкретні показники, за якими визначено рівень розвитку суб'єктної позиції.

Теоретичний аналіз наукової літератури дав підстави для потрактування освітнього простору ВНЗ як джерела розвитку суб'єктної позиції студента. У дисертації з'ясовано основні підходи до способів організації освітнього процесу, провідною концепцією яких є забезпечення умов для формування суб'єктної позиції студентів. Теоретична рефлексія психолого-педагогічного надбання допомогла констатувати той факт, що особистісно орієнтований підхід у навчанні - найбільш ефективна умова для формування суб'єктної позиції студента, оскільки він у контексті навчальної діяльності й професійної підготовки загалом формує власний суб'єктний досвід студента, що направлений на його професійне становлення, формування цілісного життєвого простору, де навчання, а згодом і професійна діяльність стають значущими складниками, сферою особистісної самореалізації.

В історичному ракурсі досліджено розвиток ідеї взаємозалежності продуктивної діяльності в педагогічному процесі й позиції суб'єктів, які її реалізують. Узагальнене теоретичне підґрунтя спонукало до висновку, що умовою успішної педагогічної взаємодії є налагодження «суб'єкт-суб'єктних» взаємин викладача й студента. Згідно із суб'єктною парадигмою, центрами педагогічного процесу постають суб'єкти діяльності - викладачі та студенти, а схеми, технології, моделі перетворюються в педагогічному процесі на умови його перебігу (В. Беспалько, Є. Голант, В. Давидов, Д. Ельконін, А. Кузьмінський, С. Подмазін, О. Савченко, Г. Щукіна, Т. Франчук та ін.). За такого розуміння вагомості набуває окреслення тих умов, які найбільш ефективно забезпечать формування суб'єктної позиції студента в освітньому процесі.

У другому розділі «Формування суб'єктної позиції студента в процесі професійної підготовки у ВНЗ» проаналізовано сучасний стан реалізації проблеми формування суб'єктної позиції студента в навчальній діяльності у ВНЗ України та зарубіжжя; розроблено й обґрунтовано психолого-педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування суб'єктної позиції студента; визначено рівні її розвитку; аргументовано необхідність структурно-функціонального підходу до розв'язання порушеної проблеми й пояснено доцільність створеної науково-педагогічної системи, яку представлено у вигляді моделі.

Результати проведених досліджень дають змогу стверджувати, що формування суб'єктної позиції студента є актуальною проблемою, яка потребує розв'язання через окреслення психолого-педагогічних умов та розроблення системи ефективного формування зазначеної позиції. Для цього на підставі принципів особистісно орієнтованої освіти обґрунтовано низку психолого-педагогічних умов, які лягли в основу системи формування суб'єктної позиції студента та умовно поділені на дві групи: внутрішньо-детерміновані та зовнішньо-детерміновані умови професійно-особистісного розвитку. Кожна з поданих умов детально аргументована з погляду формування суб'єктної позиції студента й проілюстрована прикладами.

Професійно-особистісний розвиток, відповідно до сучасної освітньої концепції, - бажаний та очікуваний результат навчальної діяльності студента у ВНЗ, частиною чого і є його суб'єктна позиція. Унаслідок даних констатувального експерименту й аналізу психолого-педагогічної літератури виокремлено три блоки базових характеристик навчальної діяльності студента, повнота вияву яких залежить від рівня сформованості суб'єктної позиції студента й певним чином його відображає. Диференційовано чотири рівні сформованості суб'єктної позиції студента за ступенем її розвиненості: початковий; перспективний; аналітико-технологічний; власне суб'єктний, кожен з яких детально описаний і логічно пояснений. З огляду на суб'єктну парадигму навчальної діяльності, взаємодія викладача й студента зорієнтована на самореалізацію особистості майбутнього фахівця як суб'єкта навчальної діяльності та на створення умов для вищезазначеного процесу.

У роботі представлено завдання, які повинен виконати студент, залучений до навчального процесу як до сфери власної діяльності, а також викладач, який посідає позицію партнера, організатора, координатора, консультанта. Згідно зі складовими суб'єктної позиції студента, показником її сформованості є його вміння навчатися, тобто результативність навчальної діяльності. Отже, цілеспрямоване формування навчальної діяльності в межах конкретного заняття за власними стандартами студента впливає на розвиток його суб'єктних характеристик.

На підставі аналізу теоретичних джерел та отриманих практичних даних аргументовано необхідність структурно-функціонального підходу до розв'язання порушеної проблеми й обґрунтовано доцільність запропонованої емерджентної системи формування суб'єктної позиції студента, яку представлено у вигляді структурно-функціональної моделі (рис.1).

У третьому розділі «Дослідна-експериментально перевірка ефективності системи формування суб'єктної позиції студента в процесі вивчення педагогічних дисциплін» - відображено результати експериментальної перевірки окреслених психолого-педагогічних умов як складників створеної системи формування суб'єктної позиції студента; дослідним шляхом виявлена й методами математичної статистики доведена взаємозалежність та причинно-наслідкові зв'язки між рівнем сформованості суб'єктної позиції студента й результативністю його навчальної діяльності; обґрунтована ефективність науково-педагогічної системи; виокремлені два основні шляхи формування суб'єктної позиції студента.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для перевірки ефективності розробленої науково-педагогічної системи формування суб'єктної позиції студента проведено багатовимірний колективний експеримент, основним завданням якого було: розробити
і впровадити в навчальний процес ВНЗ науково-педагогічну систему формування суб'єктної позиції студента під час вивчення педагогічних дисциплін; довести дієвість створеної системи. Констатувальний експеримент спрямований на вимірювання та отримання даних наявного рівня розвитку суб'єктної позиції. Сформованість суб'єктної позиції студента охарактеризовано як інтегративну властивість.

На першому (установчому) етапі дослідження окреслено мету й завдання педагогічного експерименту, дібрано методики з діагностування окремих характеристик сформованості суб'єктної позиції та розроблено анкети з декількох тем, що визначають рівень розвитку суб'єктної позиції студента.

На другому (діагностичному) етапі дослідження проведено діагностичну роботу для з'ясування рівня сформованості суб'єктної позиції студента за конкретними показниками, які дали змогу зробити висновки стосовно ставлення студентів до інноваційних освітніх технологій, в основі яких - суб'єкт-суб'єктні взаємини учасників педагогічного процесу, характеру взаємин «викладач-студент» у системі навчальної діяльності та рівня професійного саморозвитку.

Зібрано інформацію шляхом індивідуального письмового анкетування студентів. Усі запитання безпосередньо або опосередковано стосувалися позиції студента в навчальному процесі та передбачали однозначну відповідь. Запропонована шкала вможливила диференціювання ступеня радикальності відповіді, що дало змогу більш точно визначити рівень актуалізації факторів безпосереднього та опосередкованого формування суб'єктної позиції студента в структурі його професійної підготовки.

Для з'ясування рівня розвитку суб'єктної позиції студента в процесі вивчення педагогічних дисциплін розроблено систему діагностування, яка відображає більшість сторін досліджуваного феномена за виокремленими показниками. Засоби діагностики обрано з урахуванням теоретично обґрунтованих уявлень про структуру й зміст поняття суб'єктності студентів.

Запропонована система вможливила одержання, окрім якісних, деяких кількісних характеристик, що сприяло об'єктивності дослідження.

Сформованість суб'єктної позиції студента досліджено як інтегративну властивість за описаними вище показниками.

Відповідно до даних, отриманих у ході констатувального етапу експерименту, студентів, які брали безпосередню участь у дослідженні, розподілено за чотирма рівнями: низьким, нижчим за середній, вищим від середнього і високим (табл. 1). Доведено, що сформованість суб'єктної позиції студентів, за результатами діагностичного зрізу констатувального експерименту, недостатня для успішної навчальної діяльності в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у вищому навчальному закладі. Узагальнену оцінку суб'єктної позиції студента обраховано як суму всіх числових значень її показників.

Таблиця 1

Рівні сформованості суб'єктної позиції студентів (результати констатувального етапу експерименту)

Отримані дані свідчать про існування зв'язку між рівнем сформованості суб'єктної позиції та успішністю з педагогічних дисциплін, вираженій у лінійній залежності.

Для проведення формувального експерименту серед академічних груп обрано по чотири контрольні (К₁, К₂, К₃ і К₄) та експериментальні (Е₁, Е₂, Е₃ і Е₄) групи студентів - усього 251 особа. Унаслідок проведеного діагностичного зрізу рівня сформованості суб'єктної позиції студентів, отримано дані, які дали змогу розподілити студентів контрольних та експериментальних груп за визначеними рівнями: високий, вищий від середнього, нижчий за середній та низький. Відмінностей між контрольними й експериментальними групами не зафіксовано, що вможливлює проведення експериментальної роботи.

Метою проведення третього (процесуального) етапу дослідження була реалізація розробленої науково-методичної системи формування суб'єктної позиції студента з дотриманням окреслених психолого-педагогічних умов, через упровадження педагогічних інноваційних технологій у процес вивчення педагогічних дисциплін.

Здійснений під час констатувального експерименту аналіз програми спецкурсу «Вища школа України і Болонський процес» засвідчив, що її зміст та методи викладання не орієнтовані на розвиток суб'єктної позиції студента, проте мають великий формувальний потенціал.

Удосконалено процесуальну частину зазначеної дисципліни, що відповідає сучасному рівню розвитку педагогічної науки. Посиленим об'єктом інтересу впродовж вивчення спецкурсу «Вища школа України і Болонський процес» поставали окремі критерії формування суб'єктної позиції в структурі навчального процесу, а саме:

- самовизначення в контексті теми, що вивчають на навчальному занятті (студент формує свою думку стосовно обговорюваних проблем, з'ясовує, у чому цінність теми, формує мотиваційну основу її вивчення, узгоджує зі своїми знаннями та вже сформованими позиціями, які безпосередньо та опосередковано стосуються теми, аргументує професійну цінність теми, перспективи подальшої роботи над нею);

- формування власної логіки навчальної роботи (визначає рівень та характер участі в роботі над темою впродовж навчального заняття, обирає найбільш адекватні форми та методи роботи з виконання запропонованих викладачем навчальних завдань, зокрема домашніх);

- участь у груповій фронтальній діяльності на занятті, аналізі та оцінюванні результативності навчальної праці своїх колег;

- опанування вмінь комплексного самоаналізу навчальної роботи як системи, вивчення ситуацій успіху та умов їх забезпечення, проблемних зон, оцінювання загального рівня професійної компетентності, сформованості особистісних якостей, що стосуються як сфери професійної діяльності, так і безпосередньо навчального процесу.

Четвертий (оцінно-контрольний) етап дослідження спрямований на з'ясування результативності та ефективності розробленої авторської методичної системи формування суб'єктної позиції студента в процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу.

Метод математично-статистичного аналізу отриманих даних дав змогу констатувати й виміряти кількісну залежність між досліджуваними явищами. У процесі формувального етапу експерименту відбулися відчутні зміни в підвищенні рівня сформованості суб'єктної позиції студентів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Як засвідчили дані, в експериментальних групах (Е₁, Е₂,) зафіксовано суттєві позитивні зрушення щодо суб'єктної позиції студентів на відміну від контрольних груп. Аналогічні зміни відбулися в експериментальних (Е3, Е4) групах, порівняно з контрольними (К3, К4).

Результати діагностичного зрізу довели, що в групах Е₁, Е_2, Е₃, Е₄ відбулись відчутні зміни в рівні сформованості суб'єктної позиції студента, порівняно з групами К₁, К₂, К₃, К₄, що підтверджує ефективність розробленої системи формування суб'єктної позиції студента в навчальному процесі ВНЗ (рис. 2).

Рис. 2 Гістограми попарного порівняння результатів контрольних (К₁ і К₂) та експериментальних (Е₁ і Е₂) груп на різних етапах експерименту (констатувального й формувального)

Примітка: К₁₁ і К₂₁ - контрольні групи (констатувальний етап експерименту);

Е₁₁ і Е₂₁ - експериментальні групи (констатувальний етап експерименту);

К₁₂ і К₂₂ - контрольні групи (формувальний етап експерименту);

Е₁₂ і Е₂₂ - експериментальні групи (формувальний етап експерименту).

Аналіз наукової літератури й результати констатувального та формувального експериментів умотивовують висновок, що в межах сучасної освітньої системи доцільно виокремити два основні шляхи реалізації поставленої мети - формування суб'єктної позиції студента через проведення спеціального навчання (теорія, практика, тренінги), що стосується формування власних навчальних технологій, стратегії оволодіння професією в цілому, тобто розроблення спеціальної дисципліни; реалізація зазначених цілей шляхом формування технології професійного становлення в межах навчальних занять з усіх дисциплін, що вивчають за програмою. Це така концепція організації заняття, за якою предметом пізнавального інтересу поставатиме не лише зміст навчальної дисципліни, а й процес оволодіння знаннями, уміннями та навичками.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано теоретичне обґрунтування й здійснено практичне розв'язання наукової проблеми - формування суб'єктної позиції студента під час вивчення ним у процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладів педагогічних дисциплін на основі виокремлених психолого-педагогічних умов. Результати науково-педагогічного пошуку свідчать про успішне виконання визначених завдань і досягнення мети дослідження, що дає підстави для переконливих і обґрунтованих висновків.

1. На основі теоретичного аналізу джерел вітчизняних і зарубіжних науковців охарактеризовано ступінь опрацювання зазначеної проблеми. Результати проведеного аналізу емпіричних даних опитування й анкетування викладачів і студентів ВНЗ дали змогу з'ясувати рівень актуальності проблеми формування суб'єктної позиції студента під час його освітньо-професійної підготовки у вищих навчальних закладах України.

У контексті характерних для сучасної вищої школи тенденцій спрямованості на європейський освітній простір і переорієнтації на гармонійний розвиток особистості студента пріоритетним завданням науковців і науково-педагогічних працівників є забезпечення суб'єктності в освітньому процесі вищого навчального закладу.

З урахуванням надбань педагогічної науки обґрунтовано понятійний апарат дослідження: уточнено сутність таких понять, як «суб'єктність», «суб'єктна позиція», запропоновано їх авторську інтерпретацію. Суб'єктність потрактовано як інтегративну властивість людини, що включає здатність і готовність до самовияву в суспільній діяльності, пошук і реалізацію умов для вияву власної активності, бажання та вміння постійно самовдосконалюватись у ній та сприймати себе як продюсера, усвідомлювати причини власного розвитку, руху вперед. Суб'єктність студента виявляється в едукаційному процесі, що й свідчить про її особливість.

«Суб'єктну позицію» охарактеризовано як рівень готовності до самозмін, ступінь вираженості особистісного й професійного саморозвитку. Суб'єктна позиція студента - це система відношень, які регулюють власний шлях пізнавальної діяльності та ступінь вибору її умов (способу, форм і методів навчальної діяльності), узгодження цих відношень і їх інтеграція для максимально успішної навчальної та професійної діяльності.

З'ясовано роль суб'єктної позиції в процесі професійного становлення студента, виокремлено складники зазначених категорій.

У ході наукового пошуку з'ясовано, що провідним із погляду формування суб'єктної позиції студента є особистісно орієнтований підхід в освіті, який дає майбутньому фахівцеві змогу спроектувати власну траєкторію навчання. Основні положення особистісно орієнтованої освіти, що теоретично й практично обґрунтовані сучасними науковцями, були покладені в основу системи формування суб'єктної позиції студента в процесі вивчення педагогічних дисциплін. Досягнення поставленої мети стало можливим завдяки дотриманню психолого-педагогічних умов, які виокремлені на основі структури суб'єктної позиції студента та забезпечують ефективність її формування.

2. Узагальнення результатів наукового пошуку, урахування даних констатувального експерименту й принципів особистісно орієнтованої освіти дали змогу окреслити психолого-педагогічні умови, які впливають на формування суб'єктної позиції студента під час вивчення дисциплін педагогічного циклу. Аналізовані умови об'єднано у дві групи: внутрішньо-детерміновані та зовнішньо-детерміновані умови професійно-особистісного розвитку. Для з'ясування їхньої ефективності розмежовано чотири рівні сформованості суб'єктної позиції студента за ступенем її розвиненості: початковий, перспективний, аналітико-технологічний, власне суб'єктний. Дослідним шляхом доведено взаємовплив і взаємозалежність навчальної успішності й рівня розвитку суб'єктної позиції студента.

3. Відповідно до сучасних вимог до педагогічних досліджень, використано системний і структурно-функціональний підходи до організації експериментально-дослідної роботи. На основі результатів експериментального навчання виокремлено компоненти й системоутворювальні зв'язки педагогічного процесу для створення системи формування суб'єктної позиції студента; охарактеризовано основні чинники, що впливають на функціонування створеної системи; вивчено окремі елементи, що зазнають перетворювального впливу; досліджено процедури управління для досягнення поставленої мети; оцінено роль і місце системи як цілісного утворення в контексті інших педагогічних явищ і створено структурно-функціональну модель реалізації системи формування суб'єктної позиції студента в навчальному процесі.

Метою реалізації створеної системи є формування суб'єктної позиції студента, а результатом - успішність у навчальній діяльності.

4. Результативність розробленої системи формування суб'єктної позиції студента в навчальному процесі ВНЗ доведена експериментальним шляхом. Основу експериментального навчання становлять педагогічні дисципліни: «Новітні педагогічні технології», «Педагогіка вищої школи», «Порівняльна педагогіка» та ін. Особливості та методику організації роботи відображено в спецкурсі «Вища школа України і Болонський процес», де основну увагу зосереджено на розвитку складників суб'єктності студента в навчальному процесі через дотримання окреслених психолого-педагогічних умов для формування суб'єктної позиції.

У ході формувального експерименту застосовано комплекс емпірико-теоретичних і математичних методів, що сприяли кількісному і якісному опрацюванню отриманих даних. Діагностичні зрізи забезпечили розподіл студентів усіх груп за рівнями сформованості суб'єктної позиції: високим, вищим від середнього, нижчим від середнього та низьким. Порівняння даних констатувального й формувального експериментів надали підстави для фіксації позитивних змін у рівнях сформованості суб'єктної позиції студентів експериментальних груп, які загалом становили 6,31 %.

Проведене дослідження дало змогу констатувати й виміряти кількісну залежність між досліджуваними явищами, а саме: рівнем сформованості суб'єктної позиції студента та дотримання визначених психолого-педагогічних умов для її формування; причинно-наслідковим зв'язком між рівнем сформованості суб'єктної позиції студента та результативністю його навчальної діяльності.

Результати експериментального навчання й аналіз отриманих даних доводять взаємозалежність успішності освітньої діяльності студента та її організації з урахуванням обґрунтованих психолого-педагогічних умов, засвідчують ефективність розробленої структурно-функціональної моделі реалізації системи формування суб'єктної позиції студента в освітньому процесі вищого навчального закладу.

5. Основні положення дисертації, присвяченої вивченню формування суб'єктної позиції студента в процесі професійної підготовки у вищій школі, відображено в навчально-методичному посібнику та методичних рекомендаціях, розроблених для викладачів і студентів вищих навчальних закладів. Комплексне використання в едукаційному процесі навчально-методичного посібника й методичних рекомендацій спрямоване на підвищення ефективності формування суб'єктної позиції студента в навчальному процесі ВНЗ. Результати наукового пошуку можуть бути використані для вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців не лише в межах педагогічних дисциплін.

Достовірність результатів дослідження забезпечена теоретичним і методичним обґрунтуванням його вихідних положень, усебічним і ґрунтовним аналізом проблеми, дотриманням вимог системного підходу, застосуванням комплекту наукових методів, адекватних меті і завданням дослідження, репрезентативністю вибірки учасників експериментальної роботи, тривалістю експерименту, експериментальною перевіркою основних положень і висновків роботи.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми та засвідчує необхідність її подальшого розроблення за такими найбільш перспективними напрямами, як: вивчення педагогічної готовності викладачів вищих навчальних закладів організовувати навчальну діяльність студентів для становлення їхньої суб'єктної позиції; з'ясування гендерних особливостей формування та вияву суб'єктної позиції студента вищого навчального закладу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Цимбал О. Ю. Основи організації навчальної діяльності студентів за вимогами Болонського процесу / О. Ю. Цимбал // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. пр. / за заг. ред. проф. В. І. Сипченка. Слов'янськ, 2007. Вип. XXXVIII. С. 209-212.

2. Цимбал О. Ю. Проблема готовності педагога та студента до роботи за особистісно-орієнтованими навчальними технологіями в науковій літературі / О. Ю. Цимбал // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. пр. / ред. кол.: О. Г. Мороз, Н. В. Гузій та ін. Вип. 7(17). К., 2007. 233 с.

3. Цимбал О. Ю. Суб'єктна позиція студента ВНЗ та педагогічні умови її формування / О. Ю Цимбал // Освіта Донбасу: наук.-метод. вид. 2009. № 6 (137). С. 53-57.

4. Цимбал О. Ю. Позиція викладача та студента в різних моделях навчання / О. Ю. Цимбал // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / редкол.: Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін. Запоріжжя, 2009. Вип. 53. С. 375-379.

5. Цимбал О. Ю. Дослідження позиції викладача у взаємовідносинах «викладач-студент» у навчальному процесі / О. Ю Цимбал // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського: зб. наук. пр. Одеса, 2009. № 3, Ч. 2. С. 130-135.

6. Савченко О. П. Технологія розвитку суб'єктної позиції студента (на прикладі викладання дисципліни «Вступ до університетських студій») / О. П. Савченко, О. Ю. Цимбал // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія: зб. наук. праць. Вінниця, 2009. Вип. 27. С. 373-378.

7. Цимбал О. Ю. Аналіз окремих результатів експериментального навчання щодо формування суб'єктної позиції студента / Цимбал О. Ю. // Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки: [зб. наук. ст.]. Черкаси, 2010. Вип. 189, Ч. 3 - С. 27-32.

Навчально-методичний посібник

8. Цимбал О. Ю. Вища освіта України в умовах європейської інтеграції: [навч. посібник] / О. Ю. Цимбал. Черкаси, 2011. 76 с.

Матеріали і тези доповідей на конференціях

9. Цимбал О. Ю. Умови формування суб'єктної активності студентів / О. Ю. Цимбал // Вища школа України в умовах глобалізації та інтеграції: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. Черкаси: Видавництво ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. С. 140 - 141.

10. Цимбал О. Ю. Позиція викладача і студента у різних моделях навчання / О. Ю. Цимбал // Викладач і студент: суб'єкт-суб'єктні відносини: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. Черкаси: Видавництво ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. С. 184-186.

11. Цимбал О. Ю. Формування суб'єктної позиції студента в контексті ідей Болонського процесу / О. Ю. Цимбал // Болонський процес очима студентів: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 11 грудня 2008р.: У 2 -х томах / редкол.: І. І. Тимошенко (відп. ред.) та ін. К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2009. Т. 1. С. 267 - 270.

12. Цимбал О. Ю. Основные условия формирования субъектной позиции студента в рамках изучения дисциплин педагогического цикла / О. Ю. Цимбал // Современное образование: преемственность и непрерывность образовательной системы «школа-вуз»: Сборник материалов Международной научно-методической конференции. Гомель, Белоруссия, Университет имени Франциска Скорины, май 2009.