Формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

УДК 378.011.33-051;811

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Гавриленко Ольга Миколаївна

Кіровоград - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:доктор педагогічних наук, професор Кушнір Василь Андрійович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент Яшанов Сергій Микитович, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, завідувач кафедри інформаційних систем і технологій.

кандидат педагогічних наук, доцент Ярова Лариса Олегівна Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, доцент кафедри перекладу та загального мовознавства.

Захист відбудеться 06 жовтня 2011 року об 11 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.23.053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

Автореферат розісланий 03 вересня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Я.Довга

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Законом України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» визначено основні завдання розвитку інформаційного суспільства в Україні. Вони передбачають широке використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), надання можливості користуватися та обмінюватися інформацією та знаннями, виробляти інформаційні продукти та надавати послуги, повною мірою реалізовуючи свій потенціал, підвищуючи якість свого життя.

Поступове входження України до Європейського освітнього простору вимагає якісно нового підходу у підготовці студентів та учителів до застосування ІКТ у професійній діяльності.

На часі не лише необхідність набуття вчителями, зокрема іноземних мов, навичок та вмінь застосування ІКТ, а й забезпечення психолого-педагогічної готовності до їх творчого використання у практиці роботи вищої та середньої школи. Така діяльність передбачає організацію навчання із застосуванням ІКТ: робота в Інтернеті та локальних інформаційних мережах, участь у відео конференціях, пошук і використання звукової та друкованої навчальної інформації іноземними мовами, а також світової науково-освітньої мережі GLORIAD, європейської GEANT, Всеукраїнської URAN, URAN-2.

Аналіз навчально-виховного процесу вищих педагогічних навчальних закладів, спеціальної літератури з проблем застосування сучасних можливостей ІКТ у навчанні іноземних мов привели до виявлення невідповідності між потенційними можливостями сучасних ІКТ та практикою їх застосування.

Розв'язання суперечності має відбуватись у процесі формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ.

Поняття професійної готовності у педагогічній літературі розглядається як характеристика різних сторін педагогічної діяльності: здатність науково організувати свою працю, бачити перспективи, залучати до співпраці, вміти оцінювати стан, умови, рівень, причини педагогічної ситуації, проявляти нестандартні, креативні здібності.

Ми узагальнили відомі підходи, в яких готовність розглядається як стан (М.І.Дьяченко, Є.П.Ільїн, М.Д.Левітов, І.М.Назімов, Л.С.Нерсесян, В.Н.Пушкін, В.О.Ядов), як якість особистості (Є.М.Павлютенков, К.К.Платонов, В.В.Сері-ков, Е.В.Федорчук, В.Д.Шадріков), як комплекс здібностей (Б.Г.Ананьєв, С.Л.Рубінштейн), як синтез певних особистісних якостей (С.Н.Дибін, В.О.Кру-тецький), як системне особистісне утворення (С.О.Васильєва, А.В.Вєдєнов, М.І.Дьяченко, Л.О.Кандибович), як феномен установки (І.В.Імедадзе, О.М.Леонтьєв, Д.Н.Узнадзе).

Проблемою формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності займались вчені та педагоги Л.Г.Арчажнікова, В.О.Сластьонін, О.Ю.Коржова, А.І.Міщенко, Л.О.Савченко, І.С.Кон, Л.В.Кондрашова, Є.А.Кли-мов та інші. Акцентуючи увагу на готовності до наукової праці, до творчої роботи, організаторської і педагогічної діяльності в цілому, автори не розглядають готов-ність майбутнього вчителя іноземних мов до професійної діяльності в умовах широкого застосування ІКТ. Нерозривне функціонування інформаційних та комунікаційних складових технологій дозволяють забезпечити системність у пошуку, трансформації, експлікації, креативному та вибірковому переосмисленні педагогічних проблем.

У вказаних дослідженнях теоретично не обгрунтовано та не досліджено сукупність психолого-педагогічних умов, які сприяють формуванню готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Можливості ІКТ дозволяють одночасно реалізувати особистісно-орієнтований, діяльнісний, системний підходи, принципи науковості, систематичності, наочності, індивідуалізації, доцільності, активності, принципи інтеграційного, диференційованого та групового навчання.

Виявлені можливості ІКТ вимагають необхідності постановки і розв'язання педагогічної проблеми формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Зазначена проблема викликає необхідність дослідити структуру готовності, визначити компоненти, критерії, відповідні показники та рівні формування готовності до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Для розв'язання цих завдань нами запропонована модульна технологія формування готовності (ТФГ) майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у навчальній діяльності.

Вище виділені проблеми мало висвітлені й досліджені в науковій літературі як у теоретичному, так і у експериментальному планах, що і спричинило вибір теми нашого дослідження: «Формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Визначена тема є частиною науково-дослідної теми кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка «Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів» (№0104U003704). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради університету (протокол № 9 від 26 березня 2007 року) та узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 27 листопада 2007 р.).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці технології, що забезпечує ефективність формування готовності майбутніх вчителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Для практичного вирішення проблеми визначені наступні завдання:

1. Здійснити теоретичний аналіз педагогічної проблеми формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у навчанні, виявити закономірності її формування.

2. З'ясувати сутність, зміст, структуру готовності, виокремити критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх вчителів іноземних мов до застосування ІКТ у навчальному процесі.

3. Науково обґрунтувати та виділити педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійної діяльності.

4. Розробити, теоретично обґрунтувати, визначити зміст модулів та страте-гій технології формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності, експериментально перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов.

Предмет дослідження - формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Гіпотеза дослідження - результативність процесу формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ буде більш ефективною за умов: створення та запровадження технології формування готовності у навчальний процес; усвідомлення студентами ціннісно-змістової важливості застосування ІКТ у професійній діяльності; створення ситуації успіху у навчанні; набуття досвіду практичної діяльності з оволодіння дидактичними можливостями ІКТ.

За теоретичну основу дослідження ми взяли: методологію науки (Б.М.Кедров, П.К.Енгельмейер, М.О.Бердяєв, М.Е.Омельяновський, В.С.Біблер, Є.Б.Громова, О.І.Шумілін), положення про єдність свідомості та діяльності (Г.В.Дьяконов, В.К.Дьяченко, М.І.Кандибович, О.В.Запорожець, Л.С.Виготсь-кий, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, О.К.Тихомирова), теорію змісту освіти (І.Я.Лернер, В.С.Ледньов, М.М.Скаткін), теорію змістовного узагальнення (Д.Б.Ельконін, В.В.Давидов), концепцію інформатизації освіти (О.П.Єршов, М.І.Жалдак, В.О.Ізвозчиков), концепцію логіко-психологічних основ використання комп'ютерних засобів у навчанні (Ю.І.Машбіц, І.Н.Горе-лов), праці вчених, присвячених аналізу методу моделювання (М.С.Бургін, Е.А.Штульман, І.С.Якиманська, С.В.Зайцев, М.В.Кларін, М.Д.Феллер, К.Є.Мо-розов, Н.Ф.Тализіна), загальнонаукові та методологічні положення про закономірності розвитку дидактики (Ю.К.Бабанський), положення про сутність структурних компонентів (І.С.Бессонова В.В.Давидов, В.П.Зінченко, Б.М.Ве-личковський, Г.Г.Вучетич, Л.В.Мар'яненко, А.М.Сохор), теоретичні основи інформаційного навчання (Б.С.Гершунський, Ю.І.Машбіц, П.І.Сердюков).

Методами дослідження є:

- теоретичні: аналіз філософської, психологічної, педагогічної та мето-дичної літератури з проблеми дослідження; порівняння, аналіз, узагальнення, систематизація, моделювання, що були використані для визначення структури готовності, критеріїв, рівнів, показників готовності студентів до застосування ІКТ у педагогічній діяльності, структури модулів та стратегій.

- емпіричні: анкетування, тестування, бесіди, психолого-педагогічні спостереження з метою дослідження стану сформованості готовності на різних етапах педагогічного експерименту, діагностики рівнів сформованості, визначення динаміки формування готовності майбутніх учителів до застосування ІКТ; метод педагогічного експерименту з метою перевірки ефективності запропонованих педагогічних умов та технології їх реалізації у формуванні готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ.

- статистичні: метод частотного розподілу, критерій Стьюдента, метод статистичного аналізу педагогічного експерименту (середньо-квадратичне відхилення, дисперсія, мода, коефіцієнт готовності). Методами статистичного аналізу дослідження визначили рівні сформованості готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійної діяльності із застосуванням ІКТ. У процесі формувального експерименту ці методи дали змогу експериментально перевірити та узагальнити рівні сформованості готовності до застосування ІКТ і підтвердити вірогідність отриманих результатів.

Експериментальна база дослідження. Робота виконувалась на базі Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Національного педагогічного університету імені М.П.Дра-гоманова, Волинського національного університету імені Лесі Українки, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Організація та основні етапи дослідження. Дослідження здійснювалося в три етапи:

На першому етапі (2003-2004р.р) - здійснено аналіз педагогічної, психологічної, методичної літератури, вивчено та узагальнено досвід науково-методичної роботи з формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності з метою визначення проблеми; уточнено теоретичні та методологічні основи дослідження, об'єкт, предмет, гіпотезу, завдання, методи дослідження.

На другому етапі (2004-2007р.р) - проведено констатувальний експеримент, узагальнено його результати; розроблено, науково обґрунтовано технологію формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності, виділено її модулі та стратегії.

На третьому етапі (2007-2010) - здійснено випробовування розробленої технології з наступним науковим аналізом, узагальненням, систематизуванням, статистичною обробкою експериментальних даних; сформульовано висновки; розроблено навчально-методичний посібник для упровадження зазначеної технології у навчальний процес.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше створена, науково обґрунтована і експериментально перевірена технологія формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності; визначені її модулі та стратегії; виділені критерії, показники та рівні сформованості такої готовності за компонентами; уточнено: поняття готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності; поняття технології формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності; систему дидактичних принципів і функцій ІКТ у навчанні; зміст критеріїв, рівнів, показників та компонентів готовності; форми організації навчання іноземних мов із застосуванням ІКТ; подальшого розвитку набули: діяльнісний, системний, особистісно-орієнтований, проблемно-розвиваючий підходи в умовах застосування ІКТ у навчанні іноземних мов; реалізація дидактичних принципів за зазначених умов.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується: забезпеченням теоретичного та методологіч-ного обґрунтування вихідних і кінцевих позицій формування готовності май- бутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності; системним аналізом теоретичного та емпіричного аспектів дослідження; поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих експериментальних результатів та статистично обґрунтованим експериментальним дослідженням ефективності технології формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності; позитивною оцінкою педагогічною громадськістю під час обговорення результатів дослідження на чисельних всеукраїнських і міжнародних конференціях і семінарах.

Наукове значення роботи. Результати дослідження:

- збагачують теорію педагогіки вищої школи у частині формування готовності майбутніх учителів до професійної діяльності;

- розширюють можливості виділення педагогічних умов нової сутності і змісту, що сприяють ефективному формуванню готовності майбутніх учителів до застосування ІКТ у професійній діяльності;

- надають можливості за допомогою методу аналізу обґрунтувати систему дидактичних принципів навчання іноземних мов у нових умовах;

- дозволяють трансформувати запропоновану модульну технологію формування готовності до застосування ІКТ у навчанні іноземних мов у інші аспекти готовності до професійній діяльності майбутнього учителя.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що вони:

- збагачують практичну підготовку майбутніх учителів іноземних мов технологією формування готовності до професійної діяльності з використанням ІКТ;

- дозволяють науково обґрунтувати програму спецкурсу з формування готовності студентів до застосування ІКТ у навчанні іноземних мов;

- надають можливість створювати нове проблемно-розвивальне середовище на основі використання ІКТ;

- дозволяють за умови застосування ІКТ одночасно здійснити недиз'юнктивну інтеграцію знань й умінь, набутих студентами у вивченні різних навчальних дисциплін, поза навчальним процесом університету, в результаті життєвого досвіду.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою, що містить дослідження, отримані автором особисто. У статті [12] автор визначає кількісні та якісні експериментальні методи аналізу одержаної інформації та обґрунтовує їх співвідношення з позиції парадигмального «зсуву». Вплив розвитку інформаційного суспільства на педагогічний процес, уточнення структури освітнього інформаційного простору, аналіз світової інформаційної системи розглядається автором у статтях [13,18]. Автору належить розкриття співвідношення навчання та розвитку [14] у процесі формування особистості, обґрунтування понять «компетентність», «готовність» [15,19], методичний аналіз використання різних засобів навчання у педагогічному процесі [20].

Апробація та впровадження результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях: IІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Науково-методичні засади управління якістю освіти в університетах» (Київ, 2010 р.), республіканській науково-практичній конференції «До 80-річчя В.О.Сухомлин-ського» (Кіровоград, 1998 р.); «До 90-річчя В.О.Сухомлинського» (Кіровоград, 2008 р.); 2-й Всеукраїнській науковій конференції “Досвід і проблеми організації самостійної роботи і контролю знань студентів” (Суми, 1995 р.); міжвузівській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розвитку творчої особистості в процесі вивчення математики та інформатики» (Суми, 1997 р.); Всеукраїнській конференції «Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін» (Рівне, 1999 р.); міжвузівських науково-практичних конференціях у Кіровоградському держав-ному педагогічному університеті ім. В.Винниченка (1999-2010) рр.; Кіровог-радському обласному інституті післядипломної освіти (1999, 2000), 2005 рр.; Всеукраїнській науково-практичній конференції «Особливості навчання природничо-математичних дисциплін у профільній школі» (м. Херсон 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Освітні вимірювання» Націо-нального педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (м. Київ, 2010 р.)

Запропоновані автором теоретичні висновки, методичні та практичні результати дослідження впроваджено в практику роботи Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 113-н від 08.02.2011 р.), Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського (довідка № 382 від 12.05.2011), Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (довідка № 5/3487 від 12.10.2010р.), Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 3/1794 від 29.04.2011 р.), Уманського державного педагогічного університету імені П.Г.Тичини (довідка № 606/01 від 16.12. 2010 р).

Публікації: результати дослідження опубліковані в 22 наукових працях. Серед них 15 фахових статей у виданнях, визначених ВАК України, (12 - одноосібні), 5 тез доповідей науково-практичних конференцій, 2 навчально-методичні посібники. Загальний обсяг публікацій складає 22,5 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків до кожного параграфу та розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (336), 12 додатків. Робота містить 14 таблиць, 4 рисунки. Основний зміст викладено на 179 сторінках, загальний обсяг дисертації - 287 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність роботи, визначено мету і завдання, об'єкт та предмет дослідження, сформульовано гіпотезу. Охарактеризовано методи й етапи дослідження, наукову новизну, теоретичну і практичну значимість результатів дисертаційного дослідження. Наведені дані про апробацію та впровадження результатів дослідження й публікації.

У першому розділі - «Теоретичні основи формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності» - проаналізовано літературні джерела з проблеми формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ, розглянуті різні підходи до з'ясування понять «інформаційно-комунікаційні технології навчання», «системний підхід», «логістична система», «готовність та її структура», «технологія навчання», «методика навчання», «функції ІКТ», «педагогічні умови формування готовності». Обґрунтовано особливості використання ІКТ майбутніми учителями іноземних мов у професійній діяльності.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Ресурсні складові інформаційно-комунікаційних технологій

Аналіз наукових праць надав можливість простежити один з головних пріоритетів розвитку України - прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей відкрите для всіх і спрямоване на розбудову інформаційне суспільство. На нашу думку, інформаційне суспільство - це глобальне суспільство, в якому обмін інформацією не буде мати ні часових, ні просторових, ні політичних кордонів; яке, з одного боку, сприяє взаємопроникненню культур, а з іншого - відкриває кожному співтовариству нові можливості для самоідентифікації й розвитку власної унікальної культури. педагогічний учитель іноземний професійний

Окрім цього, це суспільство знань, в якому головною умовою добробуту кожної людини і кожної держави стають знання, отримані шляхом безперешкодного доступу до інформації та вміння працювати з нею.

Ми узагальнили зміст поняття «інформаційно-комунікаційна технологія» і склали її структурно-логічну і функціональну схему, рис. 1. Необхідною умовою успішної професійної підготовки сучасного вчителя іноземних мов є опанування ІКТ, та їх застосування у навчанні. Такі технології розширюють поле професійних можливостей не тільки у навчанні, а й у реалізації педагога як особистості. В умовах використання ІКТ педагог більш органічно входить в інформаційне суспільство, відчуває його ритм, орієнтується у особливостях та закономірностях розвитку суспільства, формує себе як особистість.

Ми здійснили аналіз цих процесів і виділили шість моделей організації роботи з суб'єктами навчання в умовах запровадження ІКТ. Вказані моделі були використані в ТФГ майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності.

В ході дослідження ми прийшли до висновку, що ефективність діяльності особистості у застосуванні ІКТ характеризується активністю, самовизначенням, самореалізацією, відповідальністю як інтегральних характеристик, які виступають пропедевтикою формування готовності до використання цих технологій через прояв у операційній, інформаційно-змістовій, оцінно-рефлексивній, емоційно-вольовій діяльності.

На основі системного аналізу використання ІКТ у педагогічному процесі, ми виокремили наступні його функції: структурування та виділення складових ІКТ; утворення системного впливу; постійного діагностування впливу системного ефекту; координації та кореляції; варіативності; встановлення впливу середовища ІКТ на майбутнього учителя іноземних мов; креативного розвитку. Визначені функції допомагають виділити сукупність методів і засобів формування готовності до застосування ІКТ у професійній діяльності.

В ході дослідження нами виокремлено педагогічні умови, що сприяють формуванню готовності студентів до застосування ІКТ та забезпечують професійне становлення майбутнього вчителя. У формуванні педагогічних умов ми спирались на системний підхід дослідження складноорганізованих об'єктів. До педагогічних умов ми віднесли: врахування виділених особливостей реалізації діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів у ТФГ майбутніх учителів до застосування ІКТ в професійній діяльності; формування позитивної мотивації майбутнього вчителя до свідомого, активного, творчого використання ІКТ у навчанні іноземних мов; формування і постійного розвитку бази теоретичних знань з ІКТ; постійне удосконалення операційно-діяльнісних умінь та навичок роботи з ІКТ, вміння переносити психолого-педагогічні та дидактичні знання у практичну діяльність; створення за допомогою ІКТ розвивального середовища навчання іноземних мов; включення у навчальні програми з педагогіки, психології, методики, практики мови, технічних засобів навчання питань застосування ІКТ, за аспектом дисципліни, що розроблені у запропонованій технології формування готовності, або впровадження технології формування готовності до застосування ІКТ (реалізованої спецкурсом) у навчальний процес студентів.

Ми розглядаємо готовність майбутнього вчителя іноземних мов до використання ІКТ у професійній діяльності у єдності особистісних та професійних якостей, які забезпечують цілеспрямоване, доцільне, творче використання ІКТ у навчально-педагогічній діяльності. Це особистісне складне утворення, яке передбачає наявність у педагога вмотивованого, ціннісного ставлення до педагогічної діяльності, володіння знаннями, навичками та вміннями ефективного використання ІКТ у професійній діяльності, здатність до критично-аналітичної та проектно-конструктивної рефлексії.

Спираючись на аналіз наукової літератури, враховуючи специфіку діяльності вчителя іноземних мов та результати педагогічного експерименту, ми виділили наступні структурні компоненти готовності: мотиваційний, інфор-маційно-змістовий, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий, оцінно-рефлексивний. Також були визначені рівні, критерії, показники зазначеної готовності.

У другому розділі - «Технологія формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності» - обгрунтовувались наукові засади ТФГ майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності з урахуванням виділеної структури готовності, педагогічних умов, що сприяють реалізації навчальних модулів та стратегій у професійній підготовці.

На основі узагальнення досліджень вчених під технологією формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до використання ІКТ у професійній діяльності ми розуміємо інтегровану систему, яка включає методику навчання та механізм забезпечення організації процесу навчання. Така система керується закономірностями системного підходу і включає принципи дидактики та передбачає функціонування особистісних, інструментальних, методологічних засобів, спрямованих на вмотивоване, діяльнісне оволодіння знаннями, вміннями і навичками ефективного використання ІКТ у професійній діяльності. Це система взаємопов'язаних компонентів, які забезпечують безперервний, цілеспрямований і послідовний психолого-педагогічний вплив на майбутніх учителів з метою формування в них особистісних та професійних якостей, що дозволяють ефективно та творчо використовувати ІКТ у професійній діяльності. Специфічною особливістю технології формування готовності є наявність розвиваючого середовища. Реалізація такого розвиваючого середовища ТФГ без застосування ІКТ вбачається малоефективною, бо саме ІКТ забезпечує взаємодію, інтеграцію, системну ефективність комплексу складових середовища, можливість їх оптимального впливу на розвиток сприймання, мислення, пам'яті, уяви, навчальних досягнень майбутніх учителів іноземних мов.

Згідно із структурними компонентами готовності нами були виділені у структурі ТФГ навчальні модулі, окреслено сукупність знань, умінь та навичок, що забезпечують кожен модуль, розроблені форми роботи, відпрацьована схема стратегій ТФГ майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Модуль передбачає знання теоретичних основ, закономірностей, принципів використання ІКТ. Структура стратегій та зміст модуля залежить від самої форми організації ІКТ, від багатоаспектності їх використання, та реалізації педагогічних умов, які розглянуті у першому розділі. У модулі знання розглядаються як основний елемент змісту ІКТ, що відображає накопичений досвід використання ІКТ у професійній діяльності вчителя іноземних мов.

Зміст модулів направлений на опанування ІКТ у двох площинах: застосування ІКТ в загальнопедагогічному та методичному аспектах при підготовці та організації навчання іноземних мов; та в аспекті розробки, створення та застосування інформаційно-комунікаційних середовищ (ІКС).

ІКС ми розглядаємо як інтеграцію сукупності інформаційного, організаційного, програмного забезпечення, методичних, технічних, педагогічних, психологічних, дидактичних засобів, методів навчання, де реалізація такого середовища без застосування ІКТ неможлива на сучасному етапі розвитку суспільства. Реалізація авторських програмованих ІКС має форму комп'ютерних програм, або програмних оболонок, написаних певною алгоритмічною мовою.

Зміст кожного модуля реалізується за чотирма стратегіями.

Перша стратегія передбачає використання ІКС, запропонованих освітнім ринком та розгляд можливостей використання ІКТ в організації навчального процесу.

Друга - розробку і застосування студентами елементів власних дидактичних матеріалів у структурі ІКС згідно з цілями навчання і застосування можливостей ІКТ у навчальному процесі.

Третя - створення і впровадження студентами дидактичних структур ІКС (сценаріїв занять, окремих тем за власними локальними технологіями), творче використання можливостей ІКТ у навчальному процесі.

Четверта стратегія - перспективна, полягає у розробці студентами власної технології навчання іноземних мов і створенні відповідної ІКС, передбачає творче, системне використання можливостей ІКТ у навчальному процесі.

У стратегіях розроблено передумови, на основі яких у майбутніх учителів іноземних мов виникає особиста зацікавленість навчатись та навчати іноземних мов з використанням ІКТ. В них ми виділяємо види мотивації, що формуються: зовнішня та внутрішня мотивація, комунікативна, лінгвопізнавальна, інструментальна мотивації.

У нашому дослідженні формування модулів та стратегій готовності здійснено у рамках синергетичної моделі освіти, на якій грунтується особистісно-орієнтоване навчання і яка характеризується багатоаспектністю і варіативністю. На відміну від традиційної раціональної моделі, де головним є трансляція знань, синергетична ставить перед собою мету взаємодії між викладачем, студентами та ІКТ.

Результати дослідження показали, що ідея генералізації готовності за модулями та стратегіями у формуванні готовності майбутніх учителів до використання ІКТ у професійній діяльності не адаптує майбутнього учителя до змісту навчальної дисципліни, а стимулює його вмотивовану активність. Вона поступово переходить у готовність студентів до відшукання таких навчальних конструктів, які б забезпечили максимальну внутрішню і зовнішню мотивацію до застосування ІКТ у професійній діяльності. Формування готовності відбувається безпосередньо у процесі навчання за спецкурсом.

Зміна акценту навчальних програм і технологій навчання на наскрізне формування готовності майбутнього учителя до застосування ІКТ протягом всього періоду навчання у вищому педагогічному закладі змінює не інтерпретацію традиційного навчально-виховного процесу, а надає їм якісно нового змісту.

Розроблені нами модулі та стратегії формування готовності майбутніх учителів до використання ІКТ у навчальному процесі передбачають уточнення дидактичних принципів навчання. Це, насамперед, стосується принципів системності, науковості, наочності, доступності тощо.

У третьому розділі - «Експериментальне дослідження ефективності технології формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності» - представлено хід упровадження у навчальний процес спецкурсу з формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності, визначено його ефективність, обґрунтовані рівні, критерії, показники, що характеризують компоненти готовності.

На підготовчому етапі експерименту нами визначались рівні сформова-ності готовності студентів до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Констатувальний експеримент проводився протягом 2003-2007 р. Система тестових завдань, анкет відображає структуру компонентів та критеріїв і зміст показників, за якими діагностувався рівень сформованості готовності.

Основними завданнями констатувального експерименту були:

- визначення діагностичних методів, вивчення критеріїв і рівнів готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності, виділення відповідних показників;

- проведення порівняльного діагностичного дослідження рівнів сформованості готовності до визначеної діяльності;

- аналіз даних діагностичного дослідження, з'ясування закономірностей сформованості рівнів готовності студентів до застосування ІКТ у професійній діяльності;

- виявлення основних тенденцій недостатньої сформованості педагогічного мислення щодо застосування ІКТ у професійній діяльності;

- дослідження прояву інтегральних характеристик особистості, виділених у першому та другому розділах.

Під час констатувального експерименту ми проаналізували рівні сформованості готовності студентів до застосування ІКТ у навчальній діяль-ності, (див. табл.1). У ході констатувального експерименту виявлено почат-ковий рівень готовності студентів до застосування ІКТ у педагогічній діяльності. Було оцінено показники рівнів готовності. Використовували завдання різного ступеня складності й характеру: репродуктивні, проблемні і пошукові.

Таблиця 1. Рівні сформованості готовності студентів до використання ІКТ у професійній діяльності

Рівні готовності	Компоненти готовності до використання ІКТ (у відсотках)
	Мотиваційний	Інформаційно-змістовий	Операційно-діяльнісний	Емоційно-вольовий	Оцінно-рефлексивний
Початковий	32	38	38	27	49
Середній	30	32	32	40	31
Достатній	22	19	18	12	12
Високий	16	11	12	21	8

До програми формувального експерименту входило дослідження мотиваційного, операційно-діяльнісного, інформаційно-змістового, емоційно-вольового, оцінно-рефлексивного компонентів, які забезпечують єдність процесуальної та змістової сторін навчального процесу.

Рис. 3.1. Діаграма змін рівнів готовності за результатами дослідження у контрольних та експериментальних групах (у %)

Діаграма показує різницю коефіцієнтів загальної готовності у контрольних та експериментальних групах, також висвітлює підсумкові значення.

Організація навчального процесу на основі такої єдності є важливою умовою формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у своїй педагогічній діяльності. Така єдність знайшла відображення у розробленому нами спецкурсі з формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності. В основу спецкурсу було покладено розроблену нами та докладно викладену у другому розділі ТФГ. Спецкурс містить розгорнуті плани підготовки і проведення лекційних та практичних занять з формування готовності майбутніх учителів до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Об'єм вибірки визначався за таблицями достатньо великих чисел. Контрольні зрізи проводились у 28 експериментальних (388 студентів) та 26 контрольних групах (368 студентів). На основі одержаних даних обраховано: середньоарифметичне число позитивного ставлення К_п, середньоквадратичне відхилення , мода М, коефіцієнт асиметрії А_s, критерій Стьюдента t, (див.табл.2)

Таблиця 2. Основні характеристики статистичних відхилень

Групи	Кг		М	Аs	T
Експериментальні	0,5089	0,17	55,8%	-0,104	10,76
Контрольні	0,2458	0,16	26,3%	-0,041

Різниця коефіцієнтів позитивних відповідей та рішень (К_п) отриманих у результаті перевірки тестів та анкет у експериментальних і контрольних групах, дорівнює

d_д = К_пе - К_пк = 27,6%.

Отже, результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої у спецкурсі методики формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності. Аналіз результатів дослідження засвідчив, що у процесі навчання відбулись відчутні зміни у рівнях показників сформованості готовності майбутніх фахівців до застосування ІКТ. Отримані результати підтвердили висунуту нами гіпотезу дослідження.

На основі узагальнення результатів дослідження в дисертації сформульовані загальні висновки, які підтверджують гіпотезу, мету дослідження.

Загальні висновки

На основі узагальнення результатів дослідження в дисертації сформульовані загальні висновки, які стверджують основні положення дослідження:

1. Освітня парадигма ХХІ століття передбачає посилення особистісно-орієнтованого підходу формування педагогічних якостей майбутніх учителів, а відповідно передбачає переосмислення характеру їх професійної підготовки, заміну центральної ролі знань у навчальному процесі на формування у студентів готовності до творчої, пошукової професійної діяльності.

Психолого-педагогічною та дидактичною основою вирішення означених у нашій роботі завдань є: дослідження педагогічного поняття формування готовності до застосування ІКТ у навчанні як ознаки професіоналізму сучасного вчителя з позицій особистісно-орієнтованого, діяльнісного та системного підходів; обґрунтування поняття «ІКТ» як основи для формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до їх застосування у педагогічній діяльності.

2. Перетворення нинішнього історичного етапу розвитку науки здійснюється в напрямку з техногенно-економічного на гуманістично-екологічний і грунтується на поглибленому міждисциплінарному вивченні тенденцій розвитку освіти у загальнонауковому аспекті. Тому розроблена ТФГ містить в собі психологічні, педагогічні, дидактичні аспекти, які забезпечують інтегровану взаємодію принципів, методів, засобів, що забезпечує ефективний навчальний вплив. Реалізація процесу інтеграції здійснена у розробленому і апробованому спецкурсі з формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Конкретизовано сутність визначальних понять: готовність, інформаційно-комунікаційна система освіти, здійснено наукове обгрунтування критеріїв та рівнів сформованості готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ.

3. В ході аналізу наукової літератури, ми дійшли висновку, що вчені розглядають поняття готовності майбутнього вчителя до професійної діяльності з різних позицій. Встановлено, що вони розкривають загально-педагогічні характеристики готовності, професіоналізму сучасного вчителя і складають основу процесу виявлення змісту, структури та особливостей компонентів готовності майбутніх учителів до застосування ІКТ.

4. На основі системного підходу розроблено, педагогічно обгрунтовано структуру модулів та стратегій ТФГ. За основу формування модулів взято інформаційно-змістовий, операційно-діяльнісний, оцінно-рефлексивний, емоційно-вольовий компоненти готовності. Виділені нами у технології показники знайшли своє змістове відображення у стратегіях ТФГ за рівнями. Означена структура дає змогу реалізувати різні напрямки застосування ІКТ у навчанні, цілісно здійснити теоретичне обгрунтовання і забезпечити експериментальну перевірку розробленої ТФГ майбутніх учителів іноземних мов. Наукове обґрунтування є теоретичною основою для вироблення раціональної технології навчання студентів.

Науково обгрунтована педагогічна структура формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у навчально-виховному процесі є інтегративною властивістю дидактичних принципів науковості, системності, наочності, доцільності. Ми визначили ці тенденції під час формування мультимедійних опор засобами ІКТ у комп'ютерній програмі для навчання аудіювання «Master your skills in listening comprehension»

Розглянуті підходи дозволяють: удосконалити систему загальнотеоретичних вихідних принципів теорії, структури і змісту готовності студентів до застосування ІКТ; використати модулі та стратегії для створення ТФГ.

5. З огляду на визначену мету дослідження процесу формування майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ навчання визначається: за психолого-педагогічним переходом від освітніх систем інформативно-об'єктиваційного типу до мотивованих розвивально-особистісних; за структурою і змістом від суб'єктивно-соціологічного до критеріально-стандартного інформаційно-змістового; за предметом змісту від систем предметно-диференційованих до онтогологічно-інтегрованих операційно-діяльнісних; за формами організації навчання - від замкненорегламентованих до відкрито-креативних оцінно-рефлексивних; за методами навчання - від репродуктивно-монологічних до продуктивно-полілогічних; за формами контролю від суб'єктивно-статистичного до емоційно-вольового особистісно-критерійно-об'єктивного.

6. Виконаний аналіз проблеми формування готовності особистості до застосування ІКТ у професійній діяльності показує перспективність практичного використання методу психолого-педагогічних узагальнень і особистісно-орієнтованого, діяльнісного та системного підходів у підготовці учителя інформаційного суспільства, де акцент робиться на процесуальній складовій. Реалізація вказаних узагальнень і підходів передбачається за схемою: методологія інформаційного суспільства структура готовності створення ТФГ за модулями і стратегіями пошук механізму реалізації ТФГ вихід на створення цілісного освітнього розвивального середовища практичне запровадження в конкретних навчальних дисциплінах та спецкурсі створення цілісної технології формування готовності у майбутніх учителів. Запропонована психолого-педагогічна схема збагачує педагогічну науку новими знаннями, де інформація виконує роль стратегічного ресурсу.

Доведено, що формування готовності майбутніх учителів до застосування ІКТ здійснюється за наявністю відповідних педагогічних умов, які виділені окремими блоками: організаційним, змістовим, навчально-методичним. Усвідомлення студентами змісту блоків викликає потребу саморозуміння, самопізнання, самоактуалізації, самоздійснення, самореалізації. Поступово формуються вміння характерні для сучасного вчителя, який працює в умовах інформаційного суспільства: застосовувати ІКТ у власній роботі; використовувати відповідну термінологію та ресурси; користуватись програмним забезпеченням і засобами ІКТ; набувати майстерності застосування ІКТ у педагогічній діяльності. Оцінка готовності майбутнього учителя здійснюється за рівнями.

7. Розроблена методика та ТФГ майбутніх учителів до застосування ІКТ у професійній діяльності надає можливість здійснити вільний вибір студентами навчальних завдань, способів їх виконання під час навчання за спецкурсом, фахових дисциплін, проходження студентами педагогічної практики, підбиття підсумків результатів навчальних досягнень учнів експериментальних класів, де студенти проходили педагогічну практику.

8. У експериментальному навчанні доведено достовірність і ефективність розроблених підходів до формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до застосування ІКТ у навчальному процесі.

Аналіз результатів педагогічного експерименту з реалізації ТФГ показав:

- значний ріст коефіцієнтів готовності за показниками, рівнями, компонентами;

- високу достовірність одержаних кількісних даних;

- системне бачення студентами ефективності запропонованої педагогічної діяльності в процесі засвоєння ТФГ;

- вміння створювати студентами освітнього середовища, що дало їм свободу вибору навчальних завдань , способів їх виконання, а також вміння створювати ситуації успіху кожному учаснику дослідного навчання.

9. Дослідження варто продовжити в таких напрямках:

а) методологічному з'ясуванні можливостей застосування загальнонаукових принципів, підходів до обґрунтування шляхів дослідження психолого-педагогічного поняття «готовності»;

б) психолого-педагогічному вивченні проблеми використання ІКТ в умовах рівневого диференційованого навчально-виховного процесу;

в) дидактичному забезпеченні формування готовності майбутніх учителів до застосування ІКТ у професійній діяльності.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Гавриленко О.М. Комп'ютерні вправи для навчання аудіювання в загальноосвітній школі / О.М.Гавриленко //Вісник Київського державного лінгвістичного університету. - К.: Видав. центр КНЛУ, 2000. - Вип. 3. - С. 136-143. - (Серія Педагогіка та психологія).

2. Гавриленко О.М. Навчання аудіювання як виду мовленнєвої діяльності учнів старших класів загальноосвітньої школи / О.М.Гавриленко //Наукові записки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. - Вип. 28. - С. 89-91. - (Серія: Педагогічні науки).

3. Гавриленко О.М. Навчання аудіювання як виду мовленнєвої діяльності в комп'ютерній лінгводидактиці / О.М.Гавриленко //Наукові записки. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2001. - Вип. 39. - С. 143-147. - (Серія: Педагогічні науки).

4. Гавриленко О.М. Методичні аспекти навчання аудіювання в комп'ютерній лінгводидактиці / О.М.Гавриленко //Вісник Київського національного лінгвістичного університету. - К.: Видав. центр КНЛУ, 2001. - Вип. 4. - С. 209-215. - (Серія: Педагогіка та психологія).

5. Гавриленко О.М. Експериментальна перевірка ефективності автоматизованого курсу з навчання аудіювання англомовних текстів учнів загальноосвітньої школи / О.М.Гавриленко //Вісник КНЛУ. - К.: ВЦ КНЛУ, 2002. - Вип. 5. - С. 287-293. - (Серія: Педагогіка та психологія).

6. Гавриленко О.М. Використання опор в автоматизованому курсі з навчання аудіювання / О.М.Гавриленко //Вісник Київського національного лінгвістичного університету. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. - Вип.6 - С. 303-311. - (Серія: Педагогіка та психологія).

7. Гавриленко О.Н. Психолого-педагогические требования созданию компьютерных программ по аудированию / О.Н.Гавриленко // Наука и инновации ХХІ века: V Открытая окружная конф. молодых ученых, 25-26 ноября 2004 года. - Сургут: Изд-во СурГУ, 2005. - С. 244-245.

8. Гавриленко О.М. Інформаційне суспільство: реалії й перспектива / О.М.Гавриленко //Наукові записки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2006. - Вип. 71. - С. 40-47. - (Серія: Педагогічні науки).

9. Гавриленко О.М. Готовність майбутніх учителів іноземних мов до використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності / О.М.Гавриленко // Наукові записки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2009. - Вип. 87. - С.47-50. - (Серія: Педагогічні науки).

10. Гавриленко О.М. Інформаційно-комунікаційні технології у професійній підготовці майбутнього учителя / О.М.Гавриленко // Наукові записки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2009. - Вип. 82, Ч. 1. - С. 24-29. - (Серія: Педагогічні науки).

11. Гавриленко О.М. Технологія формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до використання інформаційно-комунікаційних технологій / О.М.Гавриленко // ISSN 2076-8184. Інформаційні технології і засоби навчання. 2010. №2 (16): http://www.ime.edu-ua.net/em.html.

12. Гавриленко О.М. Проблеми парадигмального зсуву в психолого-педагогічних дослідженнях / О.М.Гавриленко, М.І.Садовий //Наукові записки.- Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. - 2006. - Вип. 66, Ч. 2. -С. 3-9. - (Серія: Педагогічні науки). (Автору належить розгляд та систематизація поняття «парадигмальний зсув»).

13. Гавриленко О.М., Шмидт В.Ф. Інформаційне суспільство й педагогічна освіта в Україні / В.Ф.Шмидт, О.М.Гавриленко //Наукові записки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім.В.Винниченка, 2008. - Вип. 77, Ч. 1. - С. 151-156. - (Серія: Педагогічні науки). (Автор аналізує вплив розвитку інформаційного суспільства на формування основних напрямків педагогічної освіти).

14. Гавриленко О.М. Проблеми формування особистісної зрілості людини / М.І.Садовий, О.М.Гавриленко // Наукові записки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2010. - Вип. 88. - С. 16-20. - (Серія: Педагогічні науки). (Автор розглядає вплив освітнього інформаційного простору на розвиток особистості ).

15. Гавриленко О.М. Компетентність і готовність відображення інтеграційної суті результату освіти / О.М.Гавриленко, М.І.Садовий // Науковий часопис Національного пед. ун-ту імені М.П.Драгоманова: [зб. наук.пр. / за ред. Сергієнка В.П.]. - К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2010. - Вип. 22. (- С. 77-82) - 582 с. - (Серія №5. Педагогічні науки: реалії та перспективи). (Автору належить ідея інтеграційної суті процесу освіти).

Публікації за матеріалами конференцій:

16. Гавриленко О.М. Психологічні аспекти активізації розумової діяльності з використанням мультимедійних опор у навчанні аудіювання / О.М.Гавриленко // Сучасні тенденції комп'ютерізації процесу навчання іноземних мов: друга Міжнарод. наук.-практ. конф., 26 травня 2004 р. - Луганськ: Вид-во Східноєвропейського нац. ун-ту ім. Даля, 2004. - С 83-85.

17. Гавриленко О.М. Модульне формування готовності майбутніх учителів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності / О.М.Гавриленко //Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі: Міжнарод. наук.-практ. конф. XVI Каришинські читання; заг. ред. проф. М.В.Гриньова. - Полтава: Астрая, 2009. - С. 268- 270.

18. Гавриленко О.М., Болонський процес: його перспективи і реалії / М.І Садовий, О.М. Гавриленко //Педагогічний вісник: [наук.-метод. щоквартальний журнал]. - Кіровоград: Поліграф-Терція, 2007. - №1 - С. 4-6. (Автор аналізує вплив інформаційного простору на навчальний процес).

19. Гавриленко О.М. Про роль ІКТ у формуванні компетентності і готовності вчителя до навчання учнів / О.М.Гавриленко, М.І.Садовий // Освітні вимірювання в інформаційному суспільстві: [матеріали міжнародн. наук.-практ. конф.] - К.: НПУ, 2010. - С. 73-74. (Автору належить ідея формування готовності вчителя до застосування ІКТ у педагогічній діяльності).

...