Формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України в процесі позакласної роботи з фізичної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

УДК 377.112.4+378.124.

13.00.07 - теорія і методика виховання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в збройних силах України в процесі позакласної роботи з фізичної культури

Гончаренко Олег Станіславович

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Слов'янському державному педагогічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор БОРИСОВ В'ячеслав Вікторович, Слов'янський державний педагогічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, професор кафедри педагогіки і методики технологічної підготовки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор КУЗЬМЕНКО Василь Васильович, Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри педагогіки і психології;

кандидат педагогічних наук, доцент СЕРЕБРЯК Володимир Васильович, Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дидоренка Міністерства внутрішніх справ України, декан факультету економічної безпеки.

Захист дисертації відбудеться 11 жовтня 2011 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, ауд.215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розіслано 9 вересня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова

Анотації

Гончаренко О.С. Формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України в процесі позакласної роботи з фізичної культури. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 ? теорія і методика виховання. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. ? Луганськ, 2011. педагогічний психологічний фізичний

У дисертації на підставі аналізу філософських, психолого-педагогічних, соціальних досліджень розглянуто теоретичні й практичні аспекти проблеми формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України в процесі позакласної роботи з фізичної культури.

Позакласна робота з фізичної культури розглядається як система. де позакласна спортивна робота є одним з її елементів.

Обґрунтовано взаємозв'язок наступності і спадкоємності виховних аспектів у формуванні у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України. Уточнено сутність структурно-змістової характеристики компонентів системи позакласної роботи з фізичної культури, спрямованої на формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України. Теоретично обґрунтовано педагогічну технологію формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України в процесі позакласної роботи з фізичної культури. Розглянуто можливості залучення учнів у педагогічно доцільні види військово-патріотичних відносин в процесі позакласної роботи з фізичної культури. Розвинені ідеї про обумовленість мотивації особистості рівнем розвитку знань, умінь і навичок та фізичної підготовленості.

Теоретично обґрунтовано, що ефективними педагогічними умовами формування позитивного ставлення до військової служби і готовності учнівської молоді до захисту Вітчизни є: поетапне виявлення рівня військово-патріотичної готовності школярів до захисту Вітчизни, просвітницька робота серед вчителів в усвідомленні ними та школярами доцільності забезпечення ефективного функціонування механізму ціннісно-нормативної регуляції військово-патріотичної культури особистості, включення школярів у педагогічно-доцільні види військово-патріотичних відносин, збагачення військово-патріотичних якостей у процесі взаємодії освітніх навчальних закладів та причетних суспільних інституцій в особистісному розвитку, саморозвитку й самовдосконаленні.

Ключові слова: виховання, педагогічні умови, позакласна робота, фізична культура, позитивне ставлення, педагогічна технологія, старшокласники, Збройні Сили України.

Гончаренко О.С. Формирование у старшеклассников позитивного отношения к службе в Вооруженных Силах Украины в процессе позаклассной работы по физической культуре. ? Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 ? теория и методика воспитания. ? Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. ? Луганск, 2011.

В диссертации на основе анализа философских, психолого-педагогических, социальных исследований рассмотрены теоретические и практические аспекты проблемы формирования у старшеклассников позитивного отношения к службе в Вооруженных Силах Украины в процессе внеклассной работы по физической культуре.

Внеклассная работа по физической культуре рассмотрена как система. Одним из элементов этой системы является внеклассная спортивная работа.

Выделены внешние и внутренние закономерности внеклассной работы по физической культуре.

Первые, характеризуют зависимость внеклассной работы от социальных процессов и условий: социальных, экономических, политических, уровня культуры, потребностей общества в определенном типе личностей.

Вторые описывают связи между компонентами внеклассной работы по физической культуре. Закономерности динамики внеклассной работы по физическому воспитанию, которые состоят в том, что величина всех последующих изменений во внеклассной работе по физической культуре, направлена на формирование у старшеклассников позитивного отношения к службе в Вооруженных Силах Украины зависит от величины изменений на предыдущем этапе. Это означает, что внеклассная работа по физической культуре - взаимодействие между педагогами и учащимися, которое имеет поступательный характер. Закономерность развития личности во внеклассной работе по физической культуре, которая включает темпы и достигнутый уровень обучения, вопситания, развития и социализации.

Теоретически обоснован и экспериментально подтвержден системный характер воздействия средств и методов физического воспитания на формирование позитивного отношения у молодежи к службе в армии. Повышение физической подготовленности и смена представлений о армии способствуют укреплению уверенности личности в собственных силах.

Эффективными педагогическими условиями формирования позитивного отношения к воинской службе и готовности старшеклассников к защите Отечества являются: поэтапное определение военно-патриотической готовности старшеклассников к защите Отечества, просветительская работа среди учителей и учащихся, включение учащихся в педагогически целесообразные виды военно-патриотических отношений, обогащение военно-патриотических качеств в процессе взаимодействия учебных заведений и общественных организаций.

Ключевые слова: воспитание, педагогические условия, внеклассная работа, физическая культура, позитивное отношение, педагогическая технология, старшеклассники, Воруженные Силы Украины.

Goncharenko O.S. The Formation of the Positive Attitude to the Service in the Armed Forces of Ukraine with Senior School Pupils in the Process of Extracurricular Activity in Physical Culture. - The manuscript.

Thesis for Candidate Degree in Pedagogics on Speciality 13.00.07 - theory and methodology of upbringing. - The Volodymyr Dahl Eastern Ukrainian National University. - Luhansk, 2011.

In the dissertation on the basis of analysis of philosophical, psychological, pedagogical, social researches there are viewed upon the theoretical and practical aspects of the formation of the positive attitude to the service in the armed forces of Ukraine with senior school pupils in the process of extracurricular activity in Physical Culture.

The extracurricular activity in Physical Culture is investigated as a system. One of the elements of this system is extracurricular sport work.

There are defined the outer and inner patterns of extracurricular work in Physical Culture.

The former ones characterize the dependence of extracurricular work on the social processes and conditions: social, economic, political, the level of culture, the needs of the society in the definite type of a personality.

The latter ones describe the connections between the components of extracurricular work in Physical Culture. The patterns of dynamics of extracurricular work in Physical Culture which presuppose that the quantity of all the subsequent changes in extracurricular work in Physical Culture, directed to the formation of the positive attitude to the service in the armed forces depend on the quantity of the changes at the previous level. This means that extracurricular work in Physical Culture is the interaction between teachers and pupils which is of the progressive character. The pattern of the development of a personality in extracurricular work in Physical Culture which includes rates and the achieved level of education, upbringing, development and socialization.

There is theoretically grounded and experimentally proved the system character of influence of the means and methods of physical upbringing on the formation of the positive attitude with the youth to the service in the armed forces. The rise of physical training and the change of the images about the armed forces promote the strengthening of confidence of a personality in its own forces.

The effective pedagogical conditions of the formation of the positive attitude to the armed service and readiness of senior school pupils to the defense of the Motherland there are the leveled defining of the military and patriotic readiness of senior school pupils to the defense of the Motherland, the educational work among teachers and pupils, the including of the pupils into the pedagogically meaningful types of the military and patriotic relations, the enrichment of the military and patriotic traits in the process of the interaction of educational institutions and social organizations.

Key words: upbringing, pedagogical conditions, extracurricular work, physical culture, positive attitude, pedagogical technology, senior school pupils, the Armed Forces of Ukraine.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах модернізації українського суспільства одним із стратегічних завдань є інтеграція виховних сил суспільства з метою всебічного розвитку особистості, становлення її фізичного і морального здоров'я, здатності адаптуватися до динамічних соціокультурних, економічних, політичних умов життя і гідно виконати один із найважливіших обов'язків людини ? бути патріотом, готовим до праці та захисту Вітчизни.

Розуміння суспільством різних видів військової небезпеки як соціально-психологічного явища, передбачає вивчення впливів уявлень про свої війська і війська супротивника на результат військового протистояння. Сучасні наукові дослідження свідчать про значення іміджу збройних сил і уявлення про фізичну підготовку для досягнення результатів у військових конфліктах.

Як свідчить багатовіковий досвід, ставлення суспільства до збройних сил визначає морально-психологічний стан військових, а отже, і боєздатність війська. Сприйняття Збройних Сил, як елемента Української держави, певним чином впливає на стабільність суспільства і настрої людей. А отже, імідж Збройних Сил України, як образ в свідомості, що цілеспрямовано формується, є важливим елементом безпеки України. Стратегічне інформаційно-психологічне протистояння "другого покоління" включає в себе систему глобальних заходів з "управління враженням" (Perception Management). Серед іншого, цей вид протистояння спрямований на руйнування у населення супротивника і третіх країн образів державних органів і збройних сил супротивника. З іншого боку ведеться цілеспрямована робота з формування уявлення у населення супротивника про привабливу фізичну і інтелектуальну підготовку військових, яка є недосяжную для супротивника (Проект "Deadliest Warrior").

Відповідно ставиться і питання про захист власного населення і складу збройних сил від такого впливу з боку супротивника. У збройних силах США, Німеччини, Франції та інших країн створено розгалужену мережу зв'язків з громадськістю, головним завданням якої є формування позитивного ставлення до служби у збройних силах. Більшість розвинених країн, які комплектують збройні сили на контрактній основі, проводять інтенсивну рекламу військової служби, фізичної культури, ефективність якої забезпечується науковими дослідженнями. Таким чином, серед світових держав стає чітким розуміння необхідності позитивного іміджу збройних сил в сучасному військовому протистоянні. Стратегії формування іміджу переважно спрямовані на молодь. Цілком слушно молодь розглядається як резерв для поповнення особового складу збройних сил і, відповідно, як одна з цільових груп для технологій формування позитивного ставлення до служби в збройних силах. Більш 85% військовослужбовців відноситься до молоді.

Здобуття Україною державної незалежності та відродження національної самосвідомості висунули на перший план як найважливішу умову суспільно-політичного відродження країни подальший розвиток усіх складових національної освіти, у тому числі й військово-патріотичного виховання молоді. Україна як незалежна держава і суб'єкт міжнародного права, виходить з того, що захист Вітчизни є справою всього народу. Збройні Сили України в сучасних геополітичних умовах повинні бути мобільними, мати сучасну техніку і особистий склад з міцним моральним духом і високою фізичною підготовкою. На жаль, значна частина учнівської молоді сьогодні проявляє недостатню громадянсько-патріотичну, фізичну, соціально-психологічну і військово-професійну готовність до захисту Вітчизни.

Педагогічні проблеми готовності учнівської молоді до служби в Збройних силах України вивчали В. Івашковський, Г. П'янковський, М. Томчук, В. Ягупов; підготовку юнаків до служби в Збройних силах України у процесі вивчення предмету "Захист Вітчизни" досліджували Г. Єдинак, О. Кириченко, Я. Конотопенко, В. Третяков; розвиток прикладної фізичної підготовки у школярів, здорового способу життя розкрили в наукових працях Б. Ведмеденко, О. Винничук, О. Дубогай, М. Зубалій, Г. Терещук, А. Цьось, Б. Шиян; формування військово-патріотичних якостей учнівської молоді висвітлили в своїх працях О. Аксьонова, А. Артюшенко, М. Варій, А. Злотніков, В. Кузьменко, С. Рашидова.

В останні роки з'явилися дослідження, пов'язані з впливом народної педагогіки, патріотичних традицій на духовно-моральний розвиток учнівської молоді в контексті формування готовності до захисту Вітчизни (В. Каюков, О. Кириченко, І. Охрименко, Л. Петрук, Ю. Підборський, Ю. Руденко, М. Чепіль). Аналіз педагогічної літератури з підготовки учнівської молоді до військової служби показує, що у більшості досліджень поглиблено розглядаються окремі аспекти зазначеної підготовки: морально-політичної (О. Аронов, В. Божик, П. Казенко, В. Масний); військово-технічної (О. Комаров); фізичної (М. Зубалій, В. Новосельський); початкової військової (допризовної) (Н. Асланов, М. Бєлоусов, В. Третьяков); психологічної (Л. Кандибович, Г. Крисько, А. Столяренко, М. Томчук) та інші. В науковій літературі останніх десятиліть з'явились дослідження, присвячені питанням формування у громадян військового обов'язку (П. Петраш), соціально-психологічним проблемам підготовленості учнів до служби в Збройних Силах України (М. Томчук), педагогічній оцінці ефективності військово-патріотичного виховання призовної молоді (Г. П'янковський, Б. Мисак), допризовній підготовці як одного з обов'язкових державних предметів (Я. Конотопенко, Ю. Крамаренко, Ю. Квашньов).

Результати аналізу теоретичних та емпіричних даних свідчать про необхідність розробки комплексної системи підготовки учнівської молоді до служби в Збройних Силах України. Сучасний зміст допризовної підготовки вимагає реформування його фізичної складової. Головним напрямом роботи щодо поліпшення якості навчання, перебудови всієї педагогічної діяльності з допризовниками повинна бути переорієнтація характеру військово-патріотичного виховання школярів з формального на дієвий.

Актуалізують дослідження наявні суперечності між: запитами суспільства в справі підготовки молоді до захисту Вітчизни і недостатньою фізичною підготовкою її до виконання військового обов'язку; важливістю процесу виховання військово-патріотичних якостей в учнівської молоді та його низькою ефективністю, формалізмом в організації позакласної роботи з фізичної культури, досить позитивним вербальним сприйняттям Збройних Сил України і фактичним небажанням служити в армії.

Таким чином, недостатня вивченість факторів, що впливають на формування готовності школярів до військової служби, недостатня теоретична та методична розробленість системи військово-патріотичного виховання і визначили тему наукового дослідження "Формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України в процесі позакласної роботи з фізичної культури".

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена на засіданні Bченої ради Слов'янського державного педагогічного університету (протокол № 7 від 29.01.2004 р.), входить до плану науково-дослідних робіт кафедри педагогіки СДПУ і є складовою теми "Гуманізація навчально-виховного процесу" (протокол № 9 засідання Bченої ради СДПІ від 28.12.1997 р.).

Тему дисертаційного дослідження узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 24.02.2009 р.)

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічної технології формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1. Проаналізувати філософську, психологічну, соціологічну, науково-педагогічну літературу з питань військово-патріотичного виховання молоді як акмеолого-педагогічної проблеми.

2. Вивчити стан виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів з формування у старшокласників позитивного ставлення до служби у збройних силах як аспект військово-патріотичного виховання.

3. Обгрунтувати структурно-змістову характеристику компонентів системи формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України в процесі позакласної роботи з фізичної культури.

4. Розробити педагогічну технологію формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України в процесі позакласної роботи з фізичної культури та перевірити її ефективність.

Об'єктом дослідження є процес формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України.

Предметом дослідження є зміст, форми і методи формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України в процесі позакласної роботи з фізичної культури.

Методологічною основою дослідження стали: положення про діяльнісну природу особистості, її активну соціальну сутність, сформульовані в працях Л. Виготського, Г. Костюка, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна та збагачені і удосконалені І. Бехом, В. Бондарем, С. Максименком, В. Моляко, конструктивістський підхід (Дж. Брунер, Дж. Келлі); теорія соціальних уявлень (С. Московічі); концепція соціально-психологічного розвитку готовності учнів до служби в Збройних Силах України (М. Томчук); ідея підвищення ефективності військово-патріотичного виховання учнів у військово-патріотичних об'єднаннях (В. Радзиховський); ідея ефективності військово-патріотичного виховання призовної молоді (Г. П'янковський).

Відповідно до поставлених завдань і мети було використано такі методи дослідження: аналіз наукових та літературних джерел, директивних та нормативних документів, навчальних планів і програм з допризовної підготовки, фізичного та військово-патріотичного виховання, якісний і кількісний аналіз емпіричних фактів і результатів педагогічного експерименту.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: теоретично обґрунтовано взаємозв'язок наступності і спадкоємності виховних аспектів у формуванні у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України; виявлено сутність структурно-змістової характеристики компонентів системи позакласної спортивної роботи як складової системи роботи з фізичної культури, закономірності позакласної роботи з фізичної культури з формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України; конкретизовано взаємозв'язок військово-патріотичного виховання з іншими складовими системи виховання, можливості залучення учнів у педагогічно доцільні види військово-патріотичних відносин в процесі позакласної роботи з фізичної культури, особливості формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України; удосконалено методи формування у старшокласників позитивного ставлення до військової служби з урахуванням вікових, соціальних та індивідуальних чинників, уявлення про обумовленість мотивації особистості рівнем розвитку знань, умінь і навичок та фізичної підготовленості.

Практичне значення дослідження полягає: у розробці практичних рекомендацій щодо формування у допризовної молоді позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України з урахуванням сучасних суспільних умов; в організації виховних заходів, спрямованих на формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України; у впровадженні результатів дослідження в практику підготовки учнів загальноосвітніх навчально-виховних закладів України.

Теоретичні положення та практичні напрацювання, викладені в дисертації, можуть бути використані керівниками спортивних секцій, клубів, а також викладачами і студентами вищих навчальних закладів.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Слов'янської загальноосвітньої школи № 16 (довідка про впровадження № 18 від 03.02.2010 р.), в роботу відділу у справах сім'ї, молоді, фізичної культури та спорту міської ради м. Слов'янська Донецької області (довідка № 13 від 10.02.2010 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті та завданням, кількісним та якісним аналізом експериментальних даних.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження обговорювались та дістали позитивну оцінку на засіданнях кафедри педагогіки Слов'янського державного педагогічного університету, на щорічних науково-практичних конференціях Слов'янського державного педагогічного університету "Дні науки" (2006 ? 2010), на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Професіоналізм педагога. Інноваційні підходи до процесу його формування" (Краматорськ, 2008), "Науково-методичне забезпечення позашкільної освіти: теорія і практика" (Київ, 2008), "Якість освіти ? управління, сертифікація, визнання" (Краматорськ, 2009).

Публікації. Основні теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження викладено в 6 одноосібних наукових публікаціях у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел, який містить 217 джерел. Загальний обсяг роботи складає 200 сторінок, обсяг основного тексту ? 173 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, охарактеризовано методи дослідження; висвітлено наукову новизну, практичне значення роботи, подано відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів, публікації автора, структуру роботи.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження" подано результати аналізу філософської, психологічної та педагогічної літератури з проблеми дослідження, з'ясовано сутність та стан готовності учнівської молоді до виконання свого конституційного обов'язку, охарактеризовано можливості народно-педагогічного досвіду виховання військово-патріотичних рис молоді на сучасному етапі.

Проведений теоретичний аналіз стану військово-патріотичної роботи показав значну роль у цьому процесі: народної педагогіки, яка використовує кращі здобутки традицій княжої доби, козаччини, січового стрілецтва, героїзму воїнів Другої світової війни та визвольних змагань; надбання церкви у вихованні в учнівської молоді поваги до Української держави, яка спрямовує свою увагу на плеканні в неї патріотичних почуттів.

На сучасному етапі розвитку суспільства на формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України активно впливають фактори, які діють на всіх рівнях і напрямах розвитку суспільства і його інститутів. Вони об`єктивно проявляються як причини, що звужують сферу цілеспрямованого формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України:

- системна криза, що охопила всі сфери функціонування суспільства, яка проявляється в девальвації соціальних цінностей, таких як патріотизм;

- падіння соціального, економічного статусу молоді, що супроводжується посиленням її духовної кризи, відхиленням психічного і фізичного здоров`я від норми;

- антіармійські кампанії, що проводяться багатьма засобами масової інформації, що свідомо підривають довіру до Збройних Сил України;

- невирішеність проблеми статусу осіб, що приймали участь у збройних конфліктах ХХ століття;

- фактична ліквідація початкової військової підготовки в загальноосвітніх закладах, що сприяло падінню авторитета армії в очах майбутніх потенціальних призовників;

- ліквідація ланки структур і їх функцій з патріотичного виховання - громадських об`єднань і організацій в школах і інших освітніх закладах, за місцем проживання і підприємствах;

- недостатня фізична підготовка молоді.

Між тим, як свідчить досвід, завдання військово-патріотичного виховання можуть бути розв`язані лише в межах військово-патріотичної діяльності всіх суб`єктів цього процесу ? органів державного і військового керівництва, освітніх закладів, громадських об'єднань, учнів та ін.

Центральним елементом структури відповідального ставлення старшокласника до служби в Збройних Силах України, який забезпечує його цілісність і єдність є те, що він складається з мотиваційної та інтелектуальної сфер особистості старшокласників.

Військово-патріотичне виховання передбачає формування мілітарної культури, заснованої на єдності загальнолюдських цінностей, національних військових традицій і цивільного, зокрема педагогічного, обґрунтування складових цієї культури: усвідомлення потреби у військовому захисті нації та життєвих інтересів України; переконання в необхідності постійної готовності до її захисту, почуття відповідальності за безпеку держави.

У формуванні в школярів позитивного ставлення до військової служби у лавах Збройних Сил України велике значення мають їх емоційні переживання. Формування ж позитивних емоцій у старших підлітків перебуває у прямій залежності від конкретних умов організації навчального процесу, позакласної та позашкільної роботи. За умов умілої, методично правильної організації фізичного навантаження у старших підлітків створюються оптимальні емоційні стани, які позитивно впливають на процес формування патріотичних якостей. Необхідно забезпечувати почуття емоційної задоволеності в процесі позакласної роботи ? організації військово-оборонних гуртків, проведення краєзнавчо-туристських походів по місцях бойової і трудової слави дідів, воєнізованих ігор, створення в школах музеїв і куточків бойової слави, проведення зустрічей з ветеранами та учасниками Великої Вітчизняної війни.

Найефективнішими засобами формування емоційної сфери старших підлітків у процесі формування позитивного ставлення до військової служби є проведення роботи по ознайомленню учнів з бойовими подвигами, здійсненими українським народом у роки війни, з історією і славними традиціями нашої армії. Нагальною потребою сьогодення є реконструкція етнічної моделі патріотичного і його складової ? військово-патріотичного виховання; необхідно виявити при цьому засоби фізичної культури і спорту (фізичні вправи, природні та гігієнічні фактори); прослідкувати їх використання в умовах реформування освіти відповідно до потреб і запитів суспільного життя в сучасній Україні. Вирішити ці завдання можливо у зверненні до досвіду етнопедагогіки, яка сьогодні (за Концепцією безперервної системи національного виховання, 1994р.) визначає засади виховної роботи з молоддю: народність, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізація, демократизація, етнізація. Культ фізичного самовдосконалення українського козацтва є яскравим національним надбанням та історичним феноменом українського фізичного виховання і має стати основою здорового способу життя у молоді.

У роботі доведено, що складовим змістом сучасної фізичної підготовки майбутніх захисників Вітчизни серед старшокласників у процесі їх допризовної підготовки є тенденція до формування учнями свого "Я" засобами особистісно зорієнтованої спрямованості на підвищення мотивації до зміцнення власного здоров'я, фізичного самовдосконалення та тіловиховання на основі військово-козацьких традицій українського народу.

У процесі дослідження встановлено, що удосконалення педагогічного забезпечення діючих програм з фізичного виховання можливе за рахунок реалізації системи покращення індивідуальної фізичної підготовки особистості. Перспективна орієнтація на опанування вершинами майстерності у військовій справі на основі фізичної підготовленості і слугує головним орієнтиром у військово-патріотичному вихованні молоді. Підготовка до військової праці на основі фізичної підготовки у військово-патріотичному вихованні займає чільне місце, але не єдине і в сучасних умовах покликано розв'язувати завдання більш широкого плану. Вони пов'язані з формуванням громадянськості, патріотизму, почуття любові до Вітчизни і народу, усвідомленням обов'язку перед Батьківщиною, а також готовності і здатності до її захисту та відповідальності за майбутнє країни.

Тому закономірно виділяється зв'язок військово-патріотичного виховання і всіх інших компонентів виховання, а також з навчанням і саморозвитком. Педагогічне забезпечення удосконалення діючих програм фізичного виховання та реалізація актуальних державних проблем щодо зміцнення здоров'я української нації потребують впровадження в сучасний навчально-виховний процес ефективної системи покращення індивідуальної фізичної підготовки школярів на основі надбань козацької педагогіки.

Формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України в процесі позакласної роботи з фізичної культури доцільно здійснювати за наступними принципами:

Духовно-моральний ? усвідомлення особистістю вищих цінностей, ідеалів і орієнтирів, соціально значущих процесів і явищ реального життя, здатність керуватися ними як визначаючими принципами, позицій в практичній діяльності і поведінці. Воно вміщує розвиток високої культури і освіченості, усвідомлення ідеї, в ім`я якої проявляється готовність до гідного служіння Батьківщині, формування високоморальних, професійно-етичних норм поведінки, відповідальності і колективізму.

Історичний ? пізнання наших корінь, усвідомлення неповторності Батьківщини, її судьби, причетність до діянь предків, сучасного покоління і історичної відповідальності за те, що відбувається в суспільстві і державі.

Політико-правовий ? формування глибокого розуміння конституційного і військового обов`язку, політичних і правових подій і процесів в суспільстві і державі.

Патріотичний ? виховання важливих духовно-моральних і культурно-історичних цінностей, що віддзеркалюють специфіку формування і розвитку нашого суспільства і держави, національної самосвідомості.

Виконання вимог цих принципів покликано забезпечити створення акмеологічної системи формування у старшокласників позитивного ставлення до служби у Збройних Силах, яка дозволяє реалізувати цілі і завдання наступного змісту.

По-перше, сформувати розуміння цінності фізичного здоров`я і досконалості та їх необхідності для військової служби.

По-друге, закласти духовно-моральні основи у молоді, які необхідні для їх підготовки до військової служби.

По-третє, створення такої системи дозволить реалізувати цілеспрямовану політику, продуктивну практику і умов з підготовки молоді до військової служби.

Формування у старшокласників позитивного ставлення до служби у Збройних Силах повинно враховувати певні характеристики молоді: вікові і національні особливості,специфіку сімейного виховання, зміст практичного досвіду і умови життя, своєрідність інтересів і нахилів, властивості темпераменту і риси характеру, стійкі прояви психічного стану, рівень фізичної підготовленості.

У другому розділі "Формування у старшокласників позитивного ставлення до служби у Збройних Силах України" подано педагогічну технологію системи формування у старшокласників позитивного ставлення до служби у Збройних Силах України в процесі позакласної роботи з фізичної культури. Ми зосередилися на виявленні закономірностей позакласної роботи.

У позакласній роботи з фізичної культури можна виділити зовнішні і внутрішні закономірності, де перші характеризують залежність позакласної роботи від суспільних процесів і умов: соціальних, економічних, політичних, рівня культури, потреб суспільства в певному типі особистостей і рівня освіти. До внутрішніх закономірностей позакласної роботи з фізичної культури належать зв'язки між її компонентами.

Узагальнюючи виявлені закономірності позакласної роботи з фізичної культури, серед них можна з певністю виділити дві групи: загальнопедагогічні та спеціальні.

До загальнопедагогічних закономірностей ми віднесли:

- закономірності навчально-виховного процесу, які визначають ефективність педагогічної дії, що залежить від: інтенсивності зворотних зв'язків між учнями і педагогами; величини, характеру і обґрунтованості дій корекції на вихованців;

- закономірності стимулювання, які зумовлюють продуктивність позакласної спортивної роботи, що залежить від: дії внутрішніх стимулів (мотивів); інтенсивності, характеру, своєчасності зовнішніх стимулів.

До спеціальних закономірностей ми віднесли:

- закономірності динаміки спортивної позакласної роботи, які полягають у тому, що величина всіх подальших змін позакласної спортивної роботи з формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України залежить від величини змін на попередньому етапі. Це означає, що позакласна робота з фізичної культури ? взаємодія, що розвивається, між педагогами і учнями має поступовий характер; чим вищі проміжні досягнення, тим вагоміше кінцевий результат;

- закономірність розвитку особистості в позакласній спортивній роботі, яка включає темпи і досягнутий рівень навчання, виховання, розвитку та соціалізації, що залежать від: спадкових можливостей учнів; особливостей виховного і навчального середовища; включення в навчально-виховний процес; засобів і способів педагогічної дії.

Результати дослідження підтвердили висунуте нами припущення про те, що ефективними педагогічними умовами формування позитивного ставлення до військової служби і готовності учнівської молоді до захисту Вітчизни є: поетапне виявлення рівня військово-патріотичної готовності школярів до захисту Вітчизни, просвітницька робота серед вчителів в усвідомленні ними та школярами доцільності забезпечення ефективного функціонування механізму ціннісно-нормативної регуляції військово-патріотичної культури особистості, включення школярів у педагогічно-доцільні види військово-патріотичних відносин, збагачення військово-патріотичних якостей у процесі взаємодії освітніх навчальних закладів та причетних суспільних інституцій в особистісному розвитку, саморозвитку й самовдосконаленні.

Важливою умовою прояву вчинкової діяльності у сфері військово-патріотичних відносин є усвідомлення психолого-педагогічних механізмів здійснення окремого циклу дії-ставлення (фізичної, громадянської, вольової). Зокрема, цикл фізичної дії-ставлення складає взаємозалежність таких структурних елементів у їхній функціональній єдності: суспільних вимог, задоволення і правильного формування потреб фізичного розвитку особистості, усвідомлення норм фізичної поведінки, цінностей фізичної культури, рівня домагань у зіставленні з самооцінкою, установок у сфері фізичної діяльності, функцій мотиваційно-смислової регуляції фізичної діяльності. Основними формами фізичної підготовки призовників в позакласній роботі є: навчально-тренувальні заняття з прикладних видів спорту; змагання по військово-прикладним видам спорту; військово-спортивні свята та здача нормативів комплексу з спеціальної фізичної підготовки.

При визначенні структури та основних елементів системи організаційних форм позакласної спортивної роботи в умовах реалізації компетентнісного підходу нами виділені групова та індивідуальна робота.

Компетентнісний підхід в позакласній роботі з фізичної культури реалізує декілька функцій. По-перше, він забезпечує формування компетентної особистості, яка має знання, вміння, навички, досвід, культуру. При цьому компетентнісний підхід не лише поєднує декілька сторін, складових у досягненні результату, а забезпечує якісно новий, системний, цілісний результат. По-друге, компетентнісний підхід забезпечує якість позакласної спортивної роботи, сам її результат, що є категорією і характеристикою якості. По-третє, компетентнісний підхід забезпечує підвищення ефективності процесу навчання, виховання, розвитку та соціалізації, їх результативність. Це зумовлено тим, що позитивний вплив на один процес позитивно позначиться на інших. Одночасне вирішення не одного завдання, а цілого комплексу сприятиме підвищенню ефективності роботи в цілому, її інтенсивності.

Функції компетентнісного підходу в позакласній роботі з фізичної культури включають: функцію формування компетентної особистості; функцію забезпечення якості позакласної спортивної роботи; функцію підвищення ефективності процесу навчання, виховання, розвитку та соціалізації.

Аналіз практики переконливо підтвердив, що особливо важливою формою реалізації методики позакласної спортивної роботи, як підсистеми позакласної роботи з фізичної культури, на основі компетентнісного підходу є змагання учнів. Основною метою змагань є представлення пізнавальних, творчих, спортивних, туристичних, технічних та інших досягнень, визначення найсильніших учнів і команд. Змагання викликають живий інтерес в учнів, сприяють піднесенню загального тонусу життя колективу, а через те їх доцільно практикувати в різних напрямах. У змаганнях здебільшого мають виступати кілька колективів, команд, що борються за досягнення вищих результатів з певного виду діяльності. При цьому можуть бути й індивідуальні змагання та конкурси між учнями. Серед них варто проводити змагання юних туристів, із спортивного орієнтування, скелелазіння, спелеології.

Важливими формами в реалізації методики позакласної спортивної роботи на основі компетентнісного підходу є походи, експедиції. Слід відмітити, що ці форми мають спільну рису: учні виходять за межі навчального закладу. Найчастіше дані форми застосовуються в туристсько-краєзнавчому та еколого-натуралістичному напрямах позакласної спортивної роботи. Так, широкою є практика, зокрема, туристичних походів, що пов'язано з подорожжю, переборенням певних труднощів. Водночас особливою формою масової роботи в навчальних закладах є експедиції, які передбачають направлення учнів для проведення досліджень, вивчення історії і культури певної місцевості, її природних багатств тощо.

Позакласна робота з фізичної культури ? це вільний і самостійно обраний молоддю шлях самореалізації поза заданими жорсткими межами, термінами, темпами, результатами. Для кожного старшокласника, як і для вчителя, виховання виявляється нерозривно пов'язаним з реалізацією унікально неповторних властивостей кожної окремої людини, з її самоідентифікацією, самовизначенням, самореалізацією.

Військово-патріотичне виховання молоді діалектичне поєднує в собі низку окремих напрямів виховання: військового, морального, правового, фізичного і технічного.

Головним результатом виховних зусиль має стати готовність молодої людини до військово-патріотичної діяльності як внутрішнього системного утворення, що передбачає шість основних компонентів ? освітній, фізичний, психологічний, соціальний і духовний і проявляється в позитивному ставленні до служби в Збройних Силах України.

Освітня готовність ? це, передусім, обсяг знань героїчного минулого українського народу, історії його Збройних Сил. Вона передбачає також певний обсяг знань з допризовної підготовки, фізичної культури, спорту, гігієни побуту. Головне при цьому ? дієвість засвоєних знань, що виявляється в навчально-пізнавальній активності старшокласників на уроках допризовної підготовки, підвищеному інтересі до змісту українознавчих предметів, доланні перешкод у його засвоєнні.

Фізична готовність передбачає певний рівень розвитку в юнаків фізичної сили, витривалості, спритності, швидкості в рухах; сформованість необхідних для військової діяльності рухових навичок та вмінь. Передумовою цього виступають достатній рівень фізично-оздоровчої активності учня на уроках фізичної культури, участь у спортивних секціях тощо.

Психологічна готовність включає в себе позитивну мотивацію участі учнів у військово-патріотичних заходах. Разом з тим, за результатами обстеження старшокласників, вона передбачає певний рівень сформованості таких якостей, як емоційна стійкість, розсудливість, сміливість, рішучість, мужність, цілеспрямованість.

Соціальна готовність передбачає вірність бойовим та національно-історичним традиціям, військовому обов'язку, присязі та військовому статуту, високу дисциплінованість, конструктивну соціально-комунікативну, громадське корисну та національно-громадянську активність.

Духовна готовність проявляється в наявності ідеалу, в пошуках старшокласниками життєвого смислу і цінностей; самоусвідомленні свого Я-фізичного, психічного, соціального; самоочищенні та самовдосконаленні, в духовно-катарсичній активності. Остання передбачає рефлексію як акт самопізнання юнаком окремих ознак своєї індивідуальності, власних рис характеру, що відображають знання внутрішнього світу.

Основною властивістю цих п'яти складових готовності, як показує аналіз кореляційного взаємозв'язку між ними, виступає позитивне ставлення людини до служби в Збройних Силах України. Така позиція розвивається шляхом послідовної зміни, трансформації простіших властивостей, якостей особистості на вікових стадіях до призову в армію, з притаманною їй структурою і психологічними закономірностями. Разом з тим, позитивне ставлення людини до служби у Збройних Силах України є необхідною передумовою подальшого розвитку військово-патріотичної активності ? внутрішньої активної позиції молодої людини щодо військової служби.

Педагогічна технологія формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних силах України ґрунтується на трьох соціально-психологічних механізмах: порівняння з ідеалом, військово-соціальна ідентифікація, ідентифікація з фізично досконалим вояком.

Механізм "Ідентифікації з фізично досконалим вояком" реалізується як спроба молодих людей, сприймаючи збройні сили, поглянути на них з інших позицій, порівняти цінності фізичної культури військового з особистими цінностями. дати суб'єктивну оцінку привабливості служби в армії.

Механізм "Військово-соціальної ідентифікації" передбачає сприйняття ЗС України крізь призму зовнішніх загроз для українського суспільства, що походять від інших спільнот, і функції армії у стриманні цих загроз. Відповідно під військово-соціальною ідентичністю слід розуміти усвідомлене самовизначення старшокласників щодо збройних сил як соціального інституту, функції військовослужбовця, обов'язків по захисту Вітчизни. Така ідентичність безпосередньо виявляється в критичні моменти для Батьківщини. В звичайних умовах вона проявляється опосередковано.

Механізм "Порівняння з ідеалом" включає оцінку відповідності реальних ЗС України їх ідеалу за низкою характеристик, що сприймаються старшокласниками. Зазначимо, що у значної частини сучасних старшокласників існує прагнення ігнорувати цю ідентичність або навіть боротися із нею. Аналіз результатів нашого дослідження дозволяє зробити висновок: старшокласники негативно сприймають не збройні сили, а перспективу служити в них.

У третьому розділі "Реалізація моделі системи позакласної роботи з фізичної культури з формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України" подано результати експериментальної роботи з формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України.

Успішне формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України в процесі позакласної роботи з фізичної культури та підвищення її якості може ефективно здійснюватися за наявності системи забезпечення. виходячи із змісту і спрямованості позакласної роботи з фізичної культури в сучасних умовах. Ми виділяємо такі основні складові її забезпечення: нормативно-правове, організаційно-управлінське, кадрове, науково-методичне, фінансове та матеріально-технічне.

В нашому дослідженні ми дотримуємось тієї позиції, що поняття "старшокласники" в сучасних умовах набуває соціальної природи. Отже, при визначенні категорії "старшокласники" важливо не обмежуватися розглядом антропологічного і вікового змісту, а слід враховувати соціальні критерії.

Важливою характеристикою старшокласників є сприйняття себе саме як "молоді", як групи, яка має статус і особливості молоді, на відміну від дітей і дорослих. Для старшокласників приналежність до молоді реалізується шляхом усвідомлення факту певної психологічної спільності з іншими членами цієї соціальної групи і прагненням до самоствердження. Саме це само сприйняття дозволяє розглядати старшокласників як соціальну групу. Організація виховання і навчання молоді за віком посилює цю вікову гомогенність і сприяє формуванню специфічної "молодіжної" самосвідомості і стилю життя. Отже, старшокласники, як реальна соціальна група, має три основні ознаки колективної суб'єктності: взаємозв'язок, спільна активність, групова саморефлексія. Це дає підстави стверджувати, що спільна діяльність з фізичної культури формує певні її психологічні характеристики.

Маючи напрацьований досвід роботи в молодіжних патріотичних організаціях ми надаємо вільному часові юнаків суспільно-корисної спрямованості, більше й активніше підключаємо до важливої справи новітні організації - "Учнівські братства", "Спілку української молоді" (СУМ) та ін.

Науково-методичне забезпечення зокрема передбачає обґрунтування соціально-психологічних механізмів формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в Збройних Силах України.

Результати дослідно-експериментальної роботи вказують на те, що одним із факторів ефективного формування позитивного ставлення до служби у Збройних силах України є забезпечення цього багатопланового процесу адекватним моніторингом. Ставлення особистості до служби в Збройних Силах України має емоційне забарвлення. Тому на першому етапі нашого дослідження були проведені дослідницькі процедури для розкриття семантичного компоненту ставлення до служби в армії. Дослідницьким критерієм є структура семантичного простору сприйняття ЗС України, а показниками ? фактори цього семантичного простору. Теоретичний аналіз сутності ставлення до ЗС України показав, що найбільш функціональними для його дослідження є психосемантичні методи.

З метою виявлення особливостей формування у старшокласників позитивного ставлення до служби в ЗС України був проведений психосемантичний експеримент. Під час емпіричного дослідження створювалися експериментальні ситуації. Респондентам пропонувалися різноманітні завдання і фіксувалися їх вербальні реакції. Це дозволило встановити склад груп, що входять в семантичну систему Збройні Сили України. Визначення цих груп дозволило спланувати соціально-психологічний супровід формування у старшокласників позитивного ставлення до служби у Збройних Силах України

Діяльність із соціально-психологічного супроводу ефективного формування позитивного ставлення до служби у Збройних Силах України охоплює весь комплекс фізичної підготовки. Дослідно-експериментальна робота проводилася впродовж п'яти років в освітніх установах м. Слов'янська, м. Краматорська, м. Красного Лиману. Нами проводився формуючий експеримент.

Серед випускників міст Краматорська і Слов`янська було проведено опитування. Запитання які ставилися випускникам, стосувались їх ставлення до служби в Збройних Силах України: 1) чи треба готуватися до служби у ЗС України; 2) чи підготовлені Ви фізично до служби у ЗС України; 3) чи маєте Ви бажання служити у ЗС України?

В опитуванні взяли участь 237 осіб. Близько 30% опитаних випускників мають бажання навчання у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації (в анкетних даних не проводилася диференціація опитаних за ознакою "Рівень акредитації навчального закладу") та вважають що не треба готуватися до служби у Збройних Силах України.

При самооцінці фізичної підготовки 71% опитаних відповіли, що вважають себе достатньо фізично підготовленими до служби у ЗС України. Але експертна оцінка фізичних можливостей випускників, на відміну від самооцінки показала, що тільки 17,7% (42 особи) фізично підготовлені до військової служби. Таким чином ми зафіксували невідповідність між оцінкою власних можливостей випускниками та їх реальною фізичною підготовкою. Це свідчить про те, що старшокласники не усвідомлюють важливість фізичної підготовки і загартовування.

...