Спільна музично-ігрова діяльність як засіб корекції емоційної сфери першокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ ПЕДАГОГIЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

IНСТИТУТ ПСИХОЛОГIЇ ім. Г.С. КОСТЮКА

УДК 159.923.38

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

СПІЛЬНА МУЗИЧНО-ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ КОРЕКЦІЇ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Гордова Олена Валер'янівна

Київ 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка НАПН України (м. Київ), лабораторія методології та теорії психології

Науковий керівник

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Завгородня Олена Василівна, Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України (м. Київ), лабораторія методології та теорії психології, старший науковий співробітник

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент Піроженко Тамара Олександрівна, Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України (м. Київ), лабораторія психології дошкільника, завідувач;

кандидат психологічних наук, доцент Авдєєва Ірина Миколаївна, Севастопольський міський гуманітарний університет МОН України, проректор з наукової роботи, кафедра загальної психології, професор

Захист відбудеться " 22 " червня 2011 р. об 11. годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2

Автореферат розісланий " 21 " травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.М. Третяк

Анотації

Гордова О.В. Спільна музично-ігрова діяльність як засіб корекції емоційної сфери першокласників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. - Київ, 2011.

Дисертаційна робота містить дослідження проблеми емоційної сфери першокласників і можливості її корекції засобами спільної музично-ігрової діяльності. Розроблено модель організації спільної музично-ігрової діяльності першокласників як засобу корекції емоційних станів першокласників та підтримки їх емоційного благополуччя.

Емпіричне дослідження показало, що у значної частини дітей спостерігалися підвищені показники негативних емоцій (активних - агресії і пасивних - тривоги, пригніченості), низькі показники позитивних емоцій (щастя, радості). Упродовж навчального року виявлено тенденцію до зниження показників емоційного благополуччя і креативного вираження переживань; тобто, психолого-педагогічні умови в сучасних дитячих освітніх установах не сприяють розвиткові креативного вираження емоцій, швидше його гальмують. емоційний корекційний музичний

З урахуванням теоретичного аналізу та результатів емпіричного дослідження розроблено програму спільної музично-ігрової діяльності, яка сприяє креативному вираженню першокласниками переживань та підвищенню рівня емоційного благополуччя дітей. Результати дослідження підтвердили ефективність даної корекційно-розвивальної програми.

Ключові слова: емоційний розвиток, креативне вираження переживань, корекційно-розвивальна програма, адаптація, емоційне благополуччя.

Гордова Е.В. Совместная музыкально-игровая деятельность как средство коррекции эмоциональной сферы первоклассников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г.С. Костюка НАПН Украины. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена исследованию эмоциональной сферы первоклассников и возможности ее коррекции средствами совместной музыкально-игровой деятельности. На основе теоретического анализа имеющихся в психологической науке положений об эмоциональной сфере, об особенностях эмоционального развития первоклассников и особенностей креативного выражения переживаний создана модель организации совместной музыкально-игровой деятельности первоклассников как средства коррекции эмоциональной сферы и поддержки их эмоционального благополучия.

Эмпирическое исследование показало, что у значительной части детей наблюдаются повышенные показатели отрицательных эмоций (активных - агрессии и пассивных - тревоги, угнетенности) и низкие показатели положительных эмоций (счастья, радости). В течение учебного года наблюдалась тенденция к снижению показателей эмоционального благополучия и креативного выражения переживаний, то есть психолого-педагогические условия в современных детских образовательных учреждениях не способствуют развитию креативного выражения эмоций, скорее тормозят его.

С учетом теоретического анализа и результатов эмпирического исследования разработана и апробирована программа совместной музыкально-игровой деятельности, способствующая креативному выражению первоклассниками переживаний и повышению уровня эмоционального благополучия детей. Результаты исследования подтвердили эффективность данной коррекционно-развивающей программы.

Ключевые слова: эмоциональное развитие, креативное виражение переживаний, корекционно-развивающая программа, адаптация, эмоциональное благополучие.

Gordova E.V. Joint musical-game activity as means of correction of emotional sphere of first-graders. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of psychological sciences on a specialization 19.00.07 - Pedagogical and Age Psychology. G.S. Kostyuk Institute of Psychology at the National Academy of Pedagogical Scieces of Ukraine, Kiev, 2011.

The Dissertation is devoted research of emotional sphere of first-graders and possibility of its correction by means of joint musical-game activity.

At a considerable part of children the raised indicators of negative emotions (active - aggressions and passive - alarms, depression), low indicators of positive emotions (happiness, pleasure) are observed.

Within a year the tendency to decrease in indicators of emotional well-being and creative expression of experiences is observed.

Psyhological conditions in modern nurseries Educational institutions do not promote development of creative expression of emotions, brake it more likely. The оffered correctional developing program of creative expression of experiences raises emotional well-being of first-graders. Results of experiment confirm efficiency.

Key words: emotional development, creative expression of feelings, correctional developing program, adaptation, emotional prosperity.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Емоційна сфера є важливою складовою психіки дитини, основою її особистісного та пізнавального розвитку. В сучасній психології розвиток емоційної сфери дитини розглядається як одна з ключових передумов становлення готовності до школи (А. Кошельова, Т. Нежнова, К. Поліванова, А. Прихожан, О. Філіпова та ін.). Згідно з сучасними поглядами, перехід до навчання у школі є однією із найважливіших вікових криз у становленні особистості. І від того, наскільки продуктивним буде перехід від дошкільного до шкільного віку залежить стан та розвиток особистості в цілому. А продуктивність переходу обумовлюється, перш за все, станом емоційного благополуччя дитини в період кризи (І. Дубровіна, О. Завгородня, С. Максименко, А. Сиротюк та ін.). Тому забезпечення психічного здоров`я та психологічного благополуччя дитини в період адаптації до школи виступає найважливішим завданням сучасної освіти. Інтерес до цієї проблеми посилився в останні десятиліття XX ст. у зв'язку із зростанням так званих хвороб стресу, які призводять до дезадаптації особистості. Особливу увагу дослідники звертають на те, що саме у дитинстві проблеми психічного здоров'я здебільшого пов'язані з навколишнім середовищем. Мова йде переважно про несприятливі для психічного здоров'я умови.

Період 6-7 років для дитини є досить складним, пов'язаним із значними змінами її особистісної та пізнавальної сфер. Більшість першокласників не завжди ефективно долають труднощі даного періоду (Н. Бастун, М. Безруких, О. Запорожець, О. Захаров, І. Мамайчук, О. Сапогова, Г. Семенович, А. Сиротюк). З цим пов'язано особливу актуальність вивчення емоційної сфери першокласників, а також шляхів її корекції та фасилітації розвитку.

У процесі пошуку нових методів впливу на емоційну сферу дітей та сприяння її розвитку перевага надається таким, які, по-перше, інтегральні й багатофункціональні за своїм характером; по-друге, створюють умови для самореалізації і самоактуалізації особистості дитини; по-третє, сприяють суб`єктному залученню до пізнавальної діяльності; по-четверте, органічно вписуються у діючі навчально-виховні системи. У сучасній психології можна виокремити кілька основних підходів до розвитку і корекції емоційної сфери дитини. Це технології і техніки психодинамічного підходу, основи якого розроблено в школі психоаналізу (М. Кляйн, З. Фройд, А. Фройд та ін.), гуманістичної психології (А. Маслоу, К. Роджерс), поведінкового і когнітивного підходів (А. Бандура, Б. Скіннер, Т. Халл), а також культурно-історичного та діяльнісного (Л. Виготський, Д. Ельконін, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та інші).

Одним із важливих напрямків теорії і практики корекційної та профілактичної роботи вважається вивчення розвивального потенціалу музичної діяльності та перспектив її використання в початковій школі, у дітей, які перебувають у стані вікової кризи (В. Лубовський, В. Петрова, У. Ульєнкова, О. Усанова та ін.). Думка про те, що більшість першокласників, зважаючи на їх успішне навчання та гарну поведінку, добре адаптується до школи, недостатньо обґрунтована, оскільки не завжди береться до уваги внутрішній емоційний аспект проблеми. У різних контингентах першокласників понад 80 % дітей переживають стан внутрішнього емоційного дискомфорту різного ступеня вираженості. Труднощі об`єктивного спостереження і фіксації, а відповідно пропедевтики і корекції, станів емоційного дискомфорту у школярів в багатьох випадках пов`язані з тим, що діти не вміють адекватно виражати свої емоційні стани, як позитивні, так і негативні.

Питання емоційного розвитку, зокрема, здатності виражати емоції у творчих формах, тісно пов'язані з проблемою психологічного благополуччя, оскільки відомо, що вираження емоцій сприяє зниженню психоемоційної напруги. На нашу думку, саме перетворення емоцій в процесі виконання творчих завдань у спільній музично-ігровій діяльності, організоване в межах навчального процесу, може сприяти успішній адаптації школярів, отже, стати важливою складовою і передумовою розкриття їх інтелектуальних і творчих здібностей. Виходячи із закономірностей формування особистісних новоутворень, становлення навичок адекватного вираження емоцій здійснюється в умовах групових взаємодій. Об'єднання дітей у групу, формування дитячого співтовариства, створення умов для розвитку навичок взаємодії, спонтанності, творчого самовираження може бути реалізовано засобами спільної музично-ігрової діяльності, яка має значний розвивально-корекційний потенціал.

В корекційно-розвивальному процесі музично-творча діяльність першокласників має бути представлена не тільки і не стільки з позиції освоєння дітьми навичок музикування, скільки з позиції зміцнення їх психоемоційного здоров'я, розвитку внутрішніх чинників захисту від провокуюче-агресивного впливу соціуму, розширення адаптивних можливостей.

Можливості музики як ефективного корекційно-розвивального засобу в роботі з першокласниками, організаційно-методичні умови та психологічні засади реалізації цих можливостей в спільній дитячій діяльності на сьогодні недостатньо вивчені. Враховуючи актуальність проблеми, її недостатню наукову розробленість, нами була обрана тема дисертаційного дослідження: "Спільна музично-ігрова діяльність як засіб корекції емоційної сфери першокласників".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження відповідає основним напрямам досліджень НАПН України, проведених у рамках комплексних науково-дослідних тем: "Теоретико-методологічні засади гуманістичної орієнтації у психології" (державний реєстраційний номер 0103U00319, 2003-2006 рр.) та "Інтегративно-особистісний підхід у психологічній науці та практиці" (державний реєстраційний номер 0107U000308, 2007-2010 рр.), які виконувались в Інституті психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої Ради Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України (протокол № 6 від 5 квітня 2005 р.) і узгоджена кординаційною Радою досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 7 від 27.09.2005 р.).

Об'єкт дослідження - емоційна сфера дитини.

Предмет дослідження - особливості корекції емоційної сфери першокласників засобами музично-ігрової діяльності.

Мета дослідження - вивчення можливостей спільної музично-ігрової діяльності як засобу корекції емоційної сфери першокласників.

Гіпотезу склали такі припущення:

існує зв'язок між емоційним благополуччям дитини та її здатністю до креативного вираження своїх переживань;

психологічною умовою корекції емоційної сфери першокласників є спрямованість спільної музично-ігрової діяльності на творче вираження дітьми своїх переживань.

Згідно з метою та гіпотезою дослідження сформульовано такі завдання:

На основі теоретичного аналізу проблеми розвитку емоційної сфери дитини розробити модель організації спільної музично-ігрової діяльності першокласників як засобу підтримки емоційного благополуччя та корекції їх емоційної сфери.

Виявити особливості емоційної сфери першокласників на початку та в кінці навчального року та охарактеризувати наявні рівні їх емоційного благополуччя.

Визначити зв'язок між емоційним благополуччям дитини і особливостями креативного вираження переживань.

Розробити та апробувати розвивально-корекційну програму психологічної підтримки емоційного благополуччя першокласників засобами спільної музично-ігрової діяльності.

Теоретико-методологічними основами дослідження є наступні положення психологічної науки: розуміння людини як активного суб'єкта, що пізнає і перетворює світ та самого себе в процесі діяльності (О. Асмолов, Л. Венгер, І. Кон, О. Леонтьєв, А. Петровський, С. Рубінштейн та ін.); розуміння дитини як вищої цінності і мети суспільного розвитку (Л. Божович, Л. Виготський, О. Ельконіна, О. Запорожець, В. Мухіна та ін.); концепція розвитку, навчання і виховання дитини (Л. Виготський, Г. Костюк, С. Максименко); загальні положення теорії творчості (С. Грузенберг, В. Клименко, В. Моляко, Я. Пономарьов, Б. Теплов), а також художньої творчості дітей (О. Завгородня, О. Мелік-Пашаєв, З. Новлянська, Ю. Полуянов). Концепції психологічної адаптації людини (Г. Балл, Ф. Березін, Ц. Короленко, М. Налчаджян та ін.). Теоретико-методологічними основами розробки моделі організації спільної музично-ігрової діяльності першокласників як засобу підтримки емоційного благополуччя та корекції їх емоційної сфери є принципи цілісності, активності, розвитку.

Методи дослідження. Для перевірки висунутої гіпотези та виконання поставлених завдань використано такий комплекс теоретичних та емпіричних методів:

теоретичні - аналіз, порівняння, узагальнення, моделювання;

емпіричні - бесіда, спостереження, опитування, метод експертної оцінки, аналіз продуктів творчості, проективні методи.

З метою з'ясування рівня емоційного благополуччя здійснювався аналіз рівня вираженості як негативних, так і позитивних емоцій. Для визначення рівня вираженості негативних емоцій (пригніченості, агресії, тривожності) застосовувалися тест "Будинок-Дерево-Людина" (Дж. Бук), карта спостережень Д. Стотта, проективна методика "Школа звірів" (С. Панченко, в модифікації Н. Мікляєвої та П. Рум'янцевої), тест "Тривожність" (Р. Темпл, М. Даркі, В. Амен). Для визначення вираженості позитивних емоцій (переживання щастя, радості) використовувалася модифікована "Методика самооцінки" (Т. Дембо, С. Рубінштейн) і модифікація методики "Кодування" (З. Старович). Для визначення доступного рівня креативного вираження переживань використовувалися методи творчих завдань, аналіз продуктів діяльності, експертні оцінки. Для обробки результатів дослідження було застосовано методи якісного та кількісного аналізу даних, зокрема, методи математичної статистики. Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою програми STATISTICA 6.0.

Організація та експериментальна база дослідження. Емпіричне дослідження проводилося в 2002 - 2008 рр. на базі ЗОШ № 38, № 24, № 16, № 18 м. Севастополя. Загальна кількість досліджених дітей складає 160 осіб (з них: 79 дітей шістьох років, 81 - сімох років, 78 хлопчиків, 82 дівчинки).

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження. У дисертації показано залежність емоційного благополуччя дитини від здатності до креативного вираження переживань. Розроблено модель організації спільної музично-ігрової діяльності першокласників як засобу підтримки емоційного благополуччя та корекції їх емоційної сфери. Поглиблено існуючі уявлення про емоційну сферу першокласників у віковому і гендерному аспектах. Окреслено основні типи емоційного неблагополуччя у молодших школярів у період адаптаційної кризи. Конкретизовано зміст поняття "Спільна музично-ігрова діяльність", розширено уявлення про можливості музики як засобу корекції емоційної сфери у дітей. Виокремлено психолого-педагогічні та організаційно-методичні умови підтримки емоційного благополуччя та корекції емоційної сфери, визначено завдання психолога (педагога) щодо забезпечення емоційного благополуччя у молодших школярів.

Практичне значення результатів дослідження. Розроблено програму фасилітації креативного вираження переживань для першокласників і показано її ефективність та можливості використання в умовах діючих навчальних систем. Результати дослідження можуть бути застосовані при підготовці фахівців психологів та педагогів в організації навчально-виховного процесу психологічних, педагогічних і музичних ВНЗ (в курсах "Вікова психологія", "Педагогічна психологія", "Психологія творчості", "Психологія емоцій", а також в системі післядипломної освіти.

Впровадження результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження впроваджено в процес підготовки майбутніх практичних психологів Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (спецкурс "Корекційна педагогіка" - довідка про впровадження № 40 від 13. 02. 2010 р.). Авторський "Тренінг креативного вираження переживань для першокласників", рекомендований методичною службою Севастопольського міського гуманітарного університету для застосування також у спеціальних закладах освіти (довідка про впровадження № 1 від 22. 01. 2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження представлено на Першому Всеукраїнському конгресі психологів (IV з'їзді Товариства психологів України (м. Київ, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції "Генеза буття особистості", присвяченій ювілею наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д. Максименка (м. Київ, 2006); на науковій конференції "Соціальна психологія versus психоаналіз: до 150-річчя від дня народження З. Фройда" (м. Сімферополь, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції "Особистісне зростання і гуманізація стосунків між поколіннями" (м. Полтава, 2007); Третій міжнародній науково-практичній конференції "Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми" (м. Київ, 2008); Міжвузівському науково-методичному семінарі "Гуманістичні орієнтири в методології психологічної науки" (15 березня м. Севастополь, 2007); постійно діючому науковому семінарі "Особистість у просторі культури" (м. Севастополь, 2008 - 2009); на II Севастопольському Міжнародному науково-практичному симпозіумі "Особистість у просторі культури", (м. Севастополь, 23 вересня 2010), на засіданнях лабораторії методології та теорії психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України (2004 - 2008) та кафедри психології Навчально-консультаційного пункту Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського в м. Севастополі (2005 - 2009).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 12 одноосібних статтях автора, з них 8 - у фахових наукових виданнях, включених до переліку, затвердженого ВАК України.

Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури (239 найменувань, зокрема 29 іноземною мовою), 9 додатків (на 42 сторінках). Робота ілюстрована 35 малюнками (на 35 сторінках), 26 таблицями (на 28 сторінках). Обсяг основного тексту дисертації складає 183 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, основні завдання і методи дослідження, охарактеризовано теоретико-методологічні основи дослідження, подано відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі "Проблема корекції емоційної сфери першокласників: теоретичний аналіз" розкрито методологічну базу дослідження, проведено теоретичний аналіз проблеми розвитку емоційної сфери дитини, розглянуто підходи до вивчення емоційного благополуччя / неблагополуччя в контексті розвитку особистості дитини. Окреслено труднощі емоційного розвитку першокласників, зумовлені шкільними ситуаціями, пов'язаними з неблагополучною течією адаптаційної вікової кризи, розглянуто можливості спільної музично-ігрової діяльності як засобу корекції емоційної сфери першокласників, розроблено модель психологічної підтримки емоційного благополуччя та корекції емоційної сфери першокласників на основі розширення їх досвіду креативного вираження переживань.

В психологічної науці вивчення емоцій здійснюється в різних аспектах: фізіологічному (У. Джеймс, І. Павлов, У. Кеннон та ін.), експресивному - дослідження експресивного компоненту емоцій (В. Вілюнас, П. Екман, В. Лабунська, Т. Малкова, В. Фризен); імпресивному - дослідження суб'єктивних аспектів переживань (В. Квінн, О. Плоткін, С. Рубінштейн). Особлива увага приділяється вивченню ролі емоцій, у тому числі й негативних, у творчості (Д. Матроверс, Д. Робінсон, П. Симонов).

Значна кількість досліджень присвячена ролі емоцій у процесах становлення особистості в дитячому віці, зокрема у періоди вікових криз, серед яких визначне місце посідає криза переходу до шкільного навчання. Систематизація різних досліджень з вивчення емоційного розвитку дошкільників і молодших школярів свідчить про багатогранність даного явища. Важливим аспектом проблеми емоційного розвитку дітей цього віку є питання емоційного благополуччя.

У дослідженнях О. Арнаутової, І. Ільїна, Г. Кошельової, В. Перегуди та ін. показано, що емоційне благополуччя є одним із показників загального психічного розвитку і психологічного здоров'я. Емоційне благополуччя - це стійкий позитивний, комфортний емоційний стан, який вважається базовим, пов'язаним з цілісним ставленням дитини до світу, таким, що впливає на особливості переживання сімейних і шкільних ситуацій, пізнавальну і вольову сферу дитини. Змістом емоційного благополуччя є активно-довірливе ставлення до світу основою формування якого у дитини є батьківська любов (А. Варга, Е. Еріксон, А. Співаковська, Е. Фромм та ін.) і стійкий позитивно-емоційний фон настрою (М. Колоскова), який психологи вважають віковою нормою емоційного життя молодшого школяра.

Згідно з концепціями Л. Божович, Л. Виготського, О. Леонтьєва, С. Максименка, М. Папучі та ін. молодший шкільний вік є сенситивним для творчого становлення особистості. За сприятливих психологічних умов, ключовою з яких є переживання емоційного благополуччя, у дитини цього віку може сформуватися здатність до створення внутрішнього художнього продукту, рефлексії переживання цього продукту, можуть закладатися основи продуктивної естетичної активності і суб'єктної активності взагалі.

Проте емоційний розвиток дітей 6-7 років ускладнюється соціально-психологічними труднощами шкільної адаптації. Деструктивні впливи в системі шкільних стосунків збільшують ризик психосоматичних і невротичних розладів. Нова система шкільних обов'язків і правил поведінки ("потовщення" пласту соціальних патернів) може пригнічувати емоційну виразність дитини. У свою чергу, зниження емоційної експресивності школяра приводить до зниження рівня його емоційного благополуччя, втрати спонтанності, довіри до себе. Таким чином, вік 6-7 років є критичним для становлення емоційної сфери дитини. У цьому контексті особливої значущості набувають питання підтримки і корекції ії розвитку.

В плані корекції емоційної сфери у психологічних дослідженнях розглядаються можливості музичної діяльності в контексті взаємодії різних видів мистецтв, педагогіки, медицини (В. Анісимов, Ю. Брюкнер, В. Петрушин, А. Співаковська, Ю. Отт, У. Рюрег, Ф. Хайгл, Д. Швабе). Вивчення музично-ігрової діяльності як засобу корекції емоційної сфери дітей охоплює ряд аспектів: використання спільної ігрової діяльності, музики та гри, безпосередньо у корекційних цілях (Л. Абрамян, А. Варга, А. Верна, І. Вигодська, А. Захаров, А. Співаковська, М.Ч истякова); музикотерапія психічної сфери дітей, що включає і пантоміму, і різні способи малювання під музику (Ю. Брюкнер, І. Медераке, Д. Ульбріх), коли здійснюється корекція емоційних відхилень, страхів, рухових і мовленнєвих розладів, психосоматичних захворювань, поведінкових розладів, комунікативних труднощів (P. Бенензон, Р. Грюс, У. Грюс, 3. Мюллер, Д. Швабе); вивчення зв'язку креативності та соціальних емоцій (О. Никіфорова), креативності та соціо-емоційних потреб дитини (Ш. Блумен-Пардо, Е. Ландау); вивчення проективної, компенсаторної і катарсичної функцій музичного мистецтва; вивчення впливу музичної діяльності на інтелектуальну, емоційну, духовно-етичну сфери дітей під час шкільного навчання (Ю. Алієв, О. Апраксина, Д. Кабалевський, Н. Терент'єва, Б. Яворський). Педагоги-музиканти відзначають, що будь-який витвір музичного мистецтва має значний потенціал у фасилітації розвитку та корекції емоційної сфери дитини.

Специфіка корекційної роботи в процесі музично-ігрової взаємодії відображується у формах її організації (індивідуальні і групові заняття та тренінги), що охоплюють такі види музичної діяльності: вокальну діяльність (дитячий фольклор, рольові пісні, мелодизовані мовні ігри, вокально-артикуляційна гімнастика), музично-ритмічну діяльність (рухові динамічні паузи, ритміка з елементами лікувальної фізкультури, творчі завдання на невербально-рухову реалізацію певних музичних образів, проективне малювання, мелодизовані пальчикові ігри), музично-дидактичні ігри корекційно-розвивальної спрямованості (розвиток фонемного слуху, дрібної моторики, пізнавальної діяльності) та ін. Проте, питання щодо використання потенціалу спільної музично-ігрової діяльності для підтримки емоційного благополуччя та корекції емоційних станів у молодших школярів вивчені недостатньо, відсутні методичні розробки (тренінги, індивідуально-консультаційні заняття тощо), зручні для використання у масовій шкільній практиці, обґрунтовані програми підготовки шкільних психологів та вчителів початкової школи до організації спільної музично-ігрової діяльності. Водночас відомо, що саме спільна діяльність, зокрема музично-ігрова, є базовим підгрунтям для реалізації соціальної ситуації розвитку дитини, зовнішнім джерелом її внутрішньоособистісних здібностей до самопідтримки емоційного благополуччя (Л. Виготський).

На основі теоретичного аналізу і узагальнення даних наукових джерел нами сформульовано наступні припущення:

1) існує зв'язок між емоційним благополуччям дитини та її здатністю до креативного вираження своїх переживань;

2) психологічною умовою корекції емоційної сфери першокласників є спрямованість спільної музично-ігрової діяльності на творче вираження дітьми своїх переживань.

Виходячи із зазначених припущень, розроблено теоретичну модель організації спільної музично-ігрової діяльності першокласників як засобу підтримки емоційного благополуччя та корекції їх емоційної сфери (див. рис. 1.).

В основу моделі склали такі положення. Емоційний розвиток дитини ми розглядаємо як процес диференціації та збагачення емоційної сфери, а також розширення можливостей експресії емоцій. У молодшому шкільному віці емоційний розвиток ускладнюється вимогами шкільної адаптації. У контексті узгодження суспільних і особистісних потреб важливого значення набуває збереження емоційного благополуччя першокласників через розширення їх можливостей щодо конструктивного вираження емоцій. Емоційне благополуччя - це стійке домінування позитивних емоційних станів (щастя, радості), що не виключає негативних емоцій за умови їх конструктивного вираження (наприклад, в творчій грі). У свою чергу, емоційне неблагополуччя - це стійке переважання у дитини негативних емоційних станів, пов'язане з недовірою до себе і світу та іншими проблемами. Для корекції емоційних станів та підтримки емоційного благополуччя дітей важливе значення має можливість креативного вираження ними своїх переживань.

Конструктивне вираження емоцій, зокрема негативних, може бути внутрішнім механізмом збереження емоційного благополуччя. Що більшою мірою дитина опановує культурні засоби емоційної експресії, то ймовірніше збереження її емоційного благополуччя. У процесі креативного вираження переживань відбуваються якісні позитивні зміни емоційного стану дитини.



Емоційні стани людини бувають переважно позитивно або негативно забарвленими. Невизначені (орієнтовні) емоційні стани характерні для ситуацій, коли людина потрапляє в нові, незнайомі умови. Якщо що-небудь перешкоджає задоволенню потреб, або усвідомлюється неможливість їх задоволення, складається негативне емоційне ставлення до чинників перешкод. Якщо потреба задовольняється, або є надія щодо її задоволення, то виникають позитивні переживання (наприклад, у зв'язку із задоволенням потреб у враженнях, спілкуванні, грі, творчості та ін.).

В процесі креативного вираження переживань дитині необхідно розпізнати, позначити, символізувати свої почуття. При створенні образу, символу, знаку відбувається дистанціювання від негативних емоцій, дитина переживає радість, пов'язану із задоволенням творчої потреби і естетичне задоволення від створюваного продукту. В ході цього процесу відбувається трансформація емоційного стану дитини.

Відновлення емоційного благополуччя потребують діти із стійкими високими показниками тривожності, агресивності та пригніченості. Ці діти часто зазнають труднощів у визначенні власних переживань, у розрізренні видокремленні почуттів та тілесних відчуттів (прояви алекситімії). Розуміння своїх емоцій і почуттів є важливим моментом в становленні особистості, а також у її соціальній адаптації. Проте можливості повного усвідомлення молодшим школярем своїх відчуттів і розуміння чужих переживань ще обмежені. Діти не завжди точно орієнтуються у вираженні емоцій, як своїх, так і оточуючих, оцінюючи їх неточно. Недосконалість у сприйманні і розумінні почуттів призводить до виключно зовнішнього наслідування дорослих у вираженні почуттів, і тому молодші школярі часто нагадують батьків і вчителя за зовнішніми ознаками стилю спілкування з людьми.

Емоційно благополучні діти, порівняно з неблагополучними, зазвичай легше долають труднощі шкільної адаптації. Проте і у таких дітей може спостерігатися зниження емоційного благополуччя упродовж першого шкільного року. Сказане підкреслює необхідність цілеспрямованої роботи щодо створення у процесі шкільного навчання умов для переживання дітьми станів емоційного благополуччя.

Оптимальні можливості, з нашої точки зору, для створення цих умов надає спільна музично-ігрова діяльність. Робота з дітьми в процесі такої діяльності спрямована не лише на зниження високих показників тривожності, агресії, пригніченості в емоційно неблагополучних першокласників, але і на фасилітацію їх особистісного розвитку, зміцнення довіри до себе, оволодіння культурно-креативними засобами самовираження. Розвиток емоційної сфери першокласників - це, з одного боку, диференціація та збагачення її змістовних компонентів (переживань), а з іншого - розширення діапазону інструментальних компонентів (засобів експресії), в процесі спільної музично-ігрової діяльності. При цьому особлива увага приділяється ознакам і можливостям дітей виражати свої переживання в культурно-креативной формі. Включення дітей у цікаву спільну музично-ігрову діяльність, яке відбувається у навчальному процесі, може сприяти успішній адаптації школярів, а також бути найважливішою передумовою розкриття їх інтелектуальних і творчих можливостей. Участь дітей в спільній музично-ігровій діяльності також є профілактикою порушень емоційного благополуччя.

Для підтримки емоційного благополуччя та ефективної корекції емоційної сфери першокласників важливі такі психолого-педагогічні та організаційно-методичні умови:

· створення соціальної ситуації розвитку культурно-креативних навичок творчого самовираження;

· організація спільної взаємодії, в процесі якої: у дітей виникає потреба у творчих проявах, діти навчаються соціально прийнятним засобам самовираження та мають можливість апробувати різні способи творчого самовираження в атмосфері психологічної безпеки;

· наявність програмного забезпечення спільної музично-ігрової діяльності.

В процесі спільної музично-ігрової діяльності психолог (педагог), використовуючи різні форми роботи, виконує такі основні завдання:

забезпечує підтримку емоційного благополуччя дитини засобами спільної музично-ігрової діяльності;

стимулює дітей до творчих проявів;

надає зразки соціально адекватних культурно-креативних засобів самопрояву;

стимулює у всіх учасників зацікавленість до дій та переживань одне одного;

створює ситуацію успіху для кожної дитини.

У другому розділі дисертації "Емпіричне дослідження емоційної сфери першокласників" висвітлено констатувальну частину дослідження. Мета даного етапу полягала у визначенні рівня емоційного благополуччя першокласників у зв'язку з їх можливостями креативного вираження переживань залежно від віку, статі. Дослідження здійснювалось на початку і наприкінці року, що дозволило визначити особливості вікових змін в емоційній сфері першокласників. Нами було досліджено 160 учнів перших класів ЗОШ № 38, 24, 18, 16 різних районів м. Севастополя (з них: 79 дітей шістьох років, 81 - сімох років, 78 хлопчиків, 82 дівчинки). Вибір методів дослідження відповідав таким вимогам: врахуванню вікових особливостей дітей; адекватності предмету дослідження; природному характеру ситуації, в якій здійснювалось дослідження тощо. Для визначення негативних емоційних станів (тривожності, агресивності, пригніченості) використовувалися проективні методики "Школа звірів" (С. Панченко, в модифікації Н. Мікляєвої та П. Рум'янцевої), "Будинок-Дерево-Людина" (Дж. Бук), тест "Тривожність" (Р. Темпл, М. Даркі, В. Амен) та карта спостережень Д. Стотта. Одержані дані представлено у табл. 1.

Таблиця 1 Визначення негативних і позитивних емоційних станів у першокласників на початку року

Кількість дітей, що переживають дані емоційні стани (%)
	Тривожність	Агресія	Пригніченість	Позитивні емоційні стани
Високий	37,5	23,5	20	17
Середній	37,5	45	19	48
Низький	25	37,5	20	35

Для визначення позитивних емоційних станів (переживання щастя, радості) використовувалася модифікована "Методика самооцінки" (Т. Дембо та С. Рубінштейн) і модифікація методики "Кодування" (З. Старович). Одержані дані представлено у табл. 1.

За результатами емпіричного дослідження нами було виокремлено три групи дітей, які відповідають трьом рівням емоційного благополуччя: 1) благополучні; 2) не зовсім благополучні; 3) неблагополучні. Емоційно благополучними ми вважаємо дітей з відносно низьким рівнем негативних емоційних станів (тривожності, агресії, пригніченості) та з достатньою вираженістю високими позитивних емоційних станів (щастя, радості). До не зовсім емоційно благополучних ми зарахували дітей з середнім рівнем вираженості високих показників тривожності, пригніченості, агресії, і водночас з низьким рівнем вираженості показниками позитивних емоцій. До емоційно неблагополучних ми зарахували дітей з відносно високим рівнем тривожності, агресії, пригніченості та недостатньою вираженістю відносно низькими показниками позитивних емоцій.

У групі емоційно неблагополучних виділено три підгрупи: тривожно-агресивний, тривожно-депресивний, депресивний. У дітей першої підгрупи разом із характерним високим рівнем тривожності відзначена схильність до імпульсивного вираження негативних емоцій (злість, роздратування, гнів), спрямованого на джерело фрустрацій. У дітей другої підгрупи відзначене поєднання високого рівня тривожності і пригніченості. Деякі з цих дітей можуть виявляти змішаний тривожно-депресивний синдром, з ознаками відчуття психічного дискомфорту, гіперактивності. У дітей третьої підгрупи - відзначаються дуже високі показники пригніченості.

Упродовж навчального року у першокласників спостерігається тенденція до зниження показників як негативних, так і позитивних переживань (показники тривожності і агресії знизилися, пригніченості не змінилися, щастя, радості - знизилися). Це може свідчити про тенденцію до зменшення виразності і спонтанності емоційних проявів. Така тенденція може зумовлювати більшу слухняність та "зручність" дитини для педагогів, але не сприяє її особистісному та пізнавальному розвиткові.

У дівчаток частіше спостерігався підвищений рівень пригніченості, у хлопчиків - агресії. За вираженістю позитивних переживань у хлопчиків і дівчаток значущих відмінностей не виявлено. У шестирічних дітей, порівняно з семирічними, спостерігалось більш виражене зниження позитивних емоцій від початку до кінця року.

Для визначення доступного дітям рівня креативного вираження переживань використовувалися методи творчих завдань "Колірні форми" і "Музичні уявлення", аналіз продуктів діяльності та експертних оцінок. Оцінка також здійснювалася на початок і в кінці навчального року. Експертами виступали викладачі художньо-музичних дисциплін.

Упродовж року спостерігалась тенденція до зниження показників здатності креативно виражати свої переживання. Таким чином, можна сказати, що навчання в школі не сприяє розвитку креативного вираження емоцій, а швидше гальмує його. Наступним завданням нашого дослідження було визначення зв'язку між рівнем емоційного благополуччя дитини і її вмінням креативно виражати свої переживання. Для цього ми порівняли середні показники креативного вираження в групах з різним рівнем емоційного благополуччя. Найвищі показники креативного вираження емоцій спостерігались у емоційно благополучних (5,1), дещо нижчі (3,8) - у не зовсім благополучних, найбільш низькі (2,2) - у емоційно неблагополучних. Відмінності за показниками в групі емоційно благополучних і емоційно неблагополучних є статистично значущими (t=3,68; р<0,001), що свідчить про позитивний зв'язок між здатністю до креативного вираження переживань та емоційним благополуччям. Це дозволило припустити, що для розвитку і корекції емоційної сфери дітей необхідно розширити їх репертуар засобів креативного вираження емоційних станів.

У третьому розділі дисертації "Психологічна підтримка емоційного благополуччя засобами спільної музично-ігрової діяльності" описано розроблену корекційно-розвивальну програму яка є науково-методичним забезпеченням моделі організації спільної музично-ігрової діяльності першокласників, а також результати її апробації. Умовою корекції емоційних станів першокласників є спрямованість програми на розвиток творчого вираження емоцій. Саме така спрямованість створює можливості не лише для корекції, але і для розвитку емоційної сфери першокласників. При розробці методичного комплексу програми ми засновувались на положення про трансформацію змісту емоційних переживань в процесі діяльності дитини (О. Запорожець, Я. Неверович, П. Якобсон та інші). У програмі особлива увага приділяється опрацюванню переживань, які перешкоджають нормальному емоційному самопочуттю дітей, їх спілкуванню з ровесниками, утруднюють процес адаптації до школи. Програма демонструє можливості музичної діяльності як основного чинника корекційно-розвивальної роботи (прослуховування музичних творів, індивідуальна і групова музична діяльність), так і як доповнення в якості музичного супроводу до інших форм.

Програма корекції та розвитку креативного вираження емоцій у першокласників складається з вправ, спрямованих на розвиток конструктивної взаємодії дітей в процесах музично-ігрової діяльності; на перетворення емоційних станів в ході виконання творчих завдань, зокрема трансформацію психоемоційної напруги. При доборі та розробці музично-ігрових вправ ми спиралися на дослідження розвивальних та корекційних можливостей музичного мистецтва та різних видів музичної діяльності. При використанні елементів арттерапії в груповій роботі ми враховували важливість стимулювання естетичної реакції дітей. При цьому ми використовували засоби, що базуються на ігровій та музично-естетичній взаємодії. При розробці вправ для вираження емоційного стану в рухах, танці, малюнку ми спиралися на існуючі методи групової корекційно-розвивальної роботи з дітьми молодшого шкільного віку, а також методи, які використовуються для вивчення здібностей розпізнавання емоційних станів з опорою на зображення, визначення емоційного змісту художніх творів ("емоційний слух" і "емоційне бачення").

Заняття проводилися впродовж року у доступній і цікавій для дітей формі. Використовувалися такі методи: бесіда, ситуаційно-рольові, розвивальні ігри, вправи з музично-ігровими елементами, малювання, рухові і тілесно-орієнтовані техніки, рефлексійне прослуховування віршів, розповіді під музичний супровід. На початку і після закінчення занять, з метою визначення ефективності програми, здійснювалась діагностика основних показників емоційного благополуччя першокласників. Згідно з моделлю організації спільної музично-ігрової діяльності, програмою передбачено наступну послідовність завдань:

· оптимізація засобів музично-естетичної взаємодії (створення емоційних взаємозв'язків у ході музично-естетичної взаємодії);

· розпізнавання емоційного змісту музичних творів і візуальних композицій;

· розпізнавання власних емоційних станів;

· освоєння художньо-виразних засобів (малюнку, аплікації, розповіді, віршування, співу, заняття музичної творчості);

· розпізнавання емоційних станів учасників взаємодії;

· перетворення негативних емоційних станів через їх вираження та керовану рефлексію в ході виконання творчих завдань.

Для визначення ефективності корекційно-розвивальної програми ми порівнювали показники емоційних станів та креативного вираження переживань в експериментальній і контрольній групах. Одержані дані відображено у табл. 2.

Таблиця 2 Динаміка показників емоційного благополуччя і креативного вираження переживань у дітей контрольної та експериментальної груп на початку і наприкінці року

	Контрольна група	Експериментальна група
	На початку року	В кінці року	На початку року	В кінці року
Тривожність	4,125	3,525*(t = 1,96; р<0,05)	4,225	1,475*(t =4,77; р < 0,001)
Пригніченість	4,075	4,025	4,05	1,375*(t =3,35; р < 0,01)
Агресивність	4	3,4	4,05	1,3*(t =2,36; р < 0,05)
Суб'єктивне переживання щастя	3,275	2,977	3,25	4,951*(t =2,97; р < 0,01)
Креативне вираження	2,697	2,325	2,787	4,27*(t =2,04; р < 0,05)

Примітка: * означає статистичну значущість відмінностей показників на початку і наприкінці року

У дітей експериментальної групи підвищилися не лише показники креативного вираження переживань, але й показники позитивних емоцій. Відмінності між показниками початку та кінця року статистично значущі (за t - критерієм Ст'юдента). У дітей контрольної групи, хоча і меншою мірою, також знизилися показники негативних емоцій, а показники позитивних емоцій і креативного вираження переживань залишились на тому ж рівні (значущі відмінності виявлено лише за показниками тривожності). Отже, в емоційній сфері дітей експериментальної групи, порівняно з контрольною, спостерігались значні позитивні зрушення. Рис. 2 та 3.

Рис. 2. Показники емоційної сфери першокласників контрольної та експериментальної групи на початку і наприкінці року

Примітка: КГ - контрольна група; ЕГ - експериментальна група.

Рис 3. Емоційне благополуччя першокласників в процесі шкільної адаптації:

а) у звичайних умовах; б) в умовах психологічної підтримки засобами спільної музично-ігрової діяльності

Примітка: Рівні емоційного благополуччя

Отже, показники емоційного благополуччя зросли саме в експериментальній групі, водночас у контрольній групі зростання емоційного благополуччя протягом навчального року було не значним. Отримані дані засвідчують ефективність запропонованої програми.

Висновки

Проведений теоретичний аналіз та емпіричне дослідження проблеми корекції емоційної сфери першокласників та підтримки їх емоційного благополуччя дозволили підтвердити висунуту гіпотезу і сформулювати такі загальні висновки:

1. У сучасній психолого-педагогічній літературі відсутні ефективні розробки щодо використання спільної музично-ігрової діяльності для корекції емоційної сфери першокласників, хоча корекційно-розвивальні можливості музики вивчені у різних аспектах і доведені. На основі аналізу і узагальнення теоретичних джерел та виходячи з розуміння емоційного розвитку дитини як процесу диференціації та розширення змістового діапазону емоційної сфери, а також зростання інструментальних можливостей вираження емоцій, розроблено модель організації спільної музично-ігрової діяльності першокласників як засобу корекції емоційної сфери першокласників та підтримки їх емоційного благополуччя. При цьому емоційне благополуччя ми розглядали як стійке домінування позитивних емоційних станів (щастя, радості), що не виключає конструктивно опрацьованих негативних емоцій (наприклад, в творчій грі).

2. Виокремлено три рівні емоційного благополуччя першокласників: 1) високий; 2) знижений; 3) низький. До групи дітей з високим рівнем ми вважаємо дітей з відносно низьким рівнем негативних емоційних станів тривожності, агресії, пригніченості та з достатньою вираженістю позитивних емоційних станів (щастя, радості). До групи зі зниженим рівнем ми зарахували дітей з середнім рівнем вираженості високих показників тривожності, пригніченості, агресії, і водночас з низьким рівнем вираженості показниками позитивних емоцій. До групи з низьким рівнем ми зарахували дітей з відносно високим рівнем тривожності, агресії, пригніченості та недостатньою вираженістю позитивних емоцій.

3. У результаті емпіричного дослідження визначено динаміку змістовних компонентів емоційної сфери першокласників упродовж навчального року. На початку року у більшої частини дітей виявлено підвищений (високий та середній) рівень вираженості негативних емоцій (активних - агресії і пасивних - тривоги, пригніченості), знижений - позитивних емоцій (щастя, радості). У дівчат частіше диагностувався підвищений рівень пригніченості, у хлопчиків - агресії. Виявлено тенденцію до зниження рівня вираженості як негативних, так і позитивних емоцій у першокласників упродовж навчального року.

4. Вивчено інструментальний компонент емоційної сфери першокласників, розвиток якого пов'язаний, насамперед, із здатністю дітей творчо виражати свої переживання. Рівень такої здатності виявився приблизно однаковим у хлопчиків та дівчаток, у шестирічних та семирічних дітей. Від початку до кінця року спостерігалась тенденція до зниження показників здатності креативно виражати свої переживання. Визначено середні показники креативного вираження переживань у трьох групах дітей, різних за рівнем емоційного благополуччя. Найвищі показники креативного вираження емоцій спостерігаються у емоційно благополучних, дещо нижчі - у не зовсім благополучних, найнижчі - у емоційно неблагополучних. Відмінності за показниками в групі емоційно благополучних і емоційно неблагополучних - статистично значущі. Тобто, існує позитивний зв'язок між розвитком інструментального компонента емоційної сфери дитини та її емоційним благополуччям.

5. Розроблено й апробовано в практиці шкільного навчання програму фасилітації здатності до креативного вираження переживань засобами спільної музично-ігрової діяльності, яка виступає методичним забезпеченням моделі організації спільної музично-ігрової діяльності першокласників.

6. У процесі реалізації корекційно-розвивальної програми виокремлено основні психолого-педагогічні та організаційно-методичні умови корекції емоційних станів першокласників та підтримки їх емоційного благополуччя: створення соціальної ситуації розвитку культурно-креативних навичок самовираження; організація спільної взаємодії, в процесі якої у дітей виникає потреба у творчих проявах, діти навчаються соціально прийнятним засобам самовираження та мають можливість апробувати різні способи творчого самовираження в атмосфері психологічної безпеки; наявність програмного забезпечення спільної музично-ігрової діяльності. Установлено значне поліпшення показників емоційного благополуччя упродовж навчального року у першокласників під впливом їхньої участі в спільній музично-ігровій діяльності.

Перспективи подальшого дослідження передбачають його розвиток за двома напрямками: по-перше, створення цілісної психологічно обґрунтованої концепції музично-ігрової діяльності як засобу підтримки емоційного благополуччя дітей; по-друге, розробки тренінгових програм, спрямованих на творче вираження своїх переживань людьми різних вікових груп.

Список опублікованих праць за темою дослідження

1. Гордова Е.В. Эмоциональные представления первоклассников в процессе восприятия музыки / Е.В. Гордова // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України / за ред. С.Д. Максименка. - К., 2004. - Т. 7, вип. 6. - С. 92-98.

...