Формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ГРОХОВА Ганна Павлівна

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Гриньова Валентина Миколаївна, Навчально-науковий інститут педагогіки та психології Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, заступник директора.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Романовський Олександр Георгійович, Національний технічний університет «ХПІ», проректор з навчальної роботи і перспективного розвитку;

кандидат педагогічних наук, професор Будаг'янц Георгій Миколайович, Інститут фізичного виховання та спорту Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, директор.

Захист відбудеться «14» червня 2011 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 215-В.

Автореферат розісланий «13» травня 2011 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.А. Штефан

АНОТАЦІЇ

Грохова Г.П. Формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків, 2011.

У дисертації вперше обґрунтовано суть рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів як інтегрованого особистісного утворення, що включає систему знань, умінь і якостей, спрямовану на покращення стану їхнього організму та формування здорового способу життя; визначено її структурні компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-процесуальний, контрольно-рефлексивний; науково обґрунтовано педагогічні умови формування рекреативної культури: здійснення індивідуальної корекції практичної діяльності за допомогою розробленої оздоровчої практики; використання природних умов щодо організації й проведення оздоровчих самостійних занять фізичною рекреацією; уточнено критерії сформованості компонентів рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-процесуальний, рефлексивно-контролюючий), показники їх прояву; подальшого розвитку набули форми та методи формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів в умовах вищого технічного навчального закладу.

Ключові слова: рекреативна культура, педагогічні умови, формування рекреативної культури, майбутній інженер-педагог, професійна підготовка.

Грохова А.П. Формирование рекреативной культуры будущих инженеров-педагогов в процессе профессиональной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С.Сковороды. - Харьков, 2011.

В исследовании обоснована сущность рекреативной культуры будущего инженера-педагога как интегрированного личностного образования, которое включает систему знаний, умений и качеств, направленную на улучшение состояния его организма и формирование здорового образа жизни.

Выяснено, что рекреативная культура будущего инженера-педагога включает такие структурные компоненты: мотивационно-ценностный, который предусматривает направленность студента на осуществление рекреативной деятельности (сформированность у студентов осознания ценности человека, его здоровья и здорового образа жизни, интереса к занятиям рекреативной деятельностью); когнитивно-процессуальный, включающий систему знаний оздоровительной и психолого-педагогической направленности, рекреативных проективных, организационных, конструктивных, рефлексивных умений и значимых качеств личности - двигательных (гибкость, ловкость, сила, скорость, выносливость) и волевых (целеустремленность, настойчивость, решительность, самостоятельность, самообладание и дисциплинированность); контрольно-рефлексивный, предусматривающий контроль и коррекцию собственной деятельности.

Научно обоснованы педагогические условия формирования рекреативной культуры будущих инженеров-педагогов в процессе профессиональной подготовки, а именно: осуществление индивидуальной коррекции практической и самостоятельной деятельности студентов; использование естественных условий относительно организации и проведения оздоровительных самостоятельных занятий физической рекреацией.

Осуществление индивидуальной коррекции практической и самостоятельной деятельности студентов на основе создания оздоровительной программы для каждого студента, в зависимости от подготовительного периода занятий, уровня его соматического здоровья, физического развития, двигательной подготовленности как в ходе, так и для непосредственного тренировочного процесса - характера физических нагрузок, интенсивности, продолжительности упражнения, количества повторений, включая оценку текущего состояния и коррекцию выполнения рекреативной деятельности; осуществление индивидуальной коррекции состояния и возможностей организма студентов, а именно: личностно-дифференцированного подхода к овладению знаниями, умениями и навыками и организации занятий по фитнес-аэробики.

Педагогическое условие использования естественных условий при организации и проведении оздоровительных самостоятельных занятий физической рекреацией создает наиболее благоприятные условия для занятий физической рекреацией, которые дополняют и усиливают эффективность действия движений на организм студента, учитывает влияние на организм этих факторов, изучает функциональные возможности организма.

Одним из главных требований при использовании естественных условий есть системное и комплексное их применения в сочетании с физическими упражнениями. Главным фактором использования естественных условий есть закаливание, правильное использование которого помогает реализовать механизм перенесения его эффекта, т.е. проявит приобретенный эффект в учебной и трудовой деятельности; создает возможности для преодоления больших нагрузок, и, таким образом, повышает трудоспособность; увеличивает сопротивление организма к действию радиации, перегрузок, вибрации; формирует высокие волевые качества.

Значительной группой разнообразных средств являются гигиеничные факторы, которые условно разделяются на две подгруппы: к первой подгруппе принадлежат средства, которые обеспечивают жизнедеятельность студента вне процесса физического воспитания, а именно: нормы личной и общественной гигиены, быта, обучения, работы, питания, отдыха, т.е. условия для полноценных занятий рекреацией. Ко второй группе относятся средства, которые включаются в процесс рекреативной деятельности, а именно: оптимизация режима нагрузок и отдыха соответственно гигиеничным нормам, обеспечение рационального питания, создание внешних условий для занятий физическими упражнениями (чистота воздуха, достаточная освещенность, искусственная аэробнизация, исправность инвентаря, удобство одежды и т.п.) и восстановление после них (купание, душ, массаж и т.п.).

На основе анализа результатов проведенного эксперимента доказано, что лучшие результаты получены в группе Е1, в которой у студентов были развиты двигательные качества личности, а именно - сила, гибкость и выносливость за счет акцента в обучении на осуществление индивидуальной коррекции состояния и возможностей организма студентов. В группе Е2 в большей ступени обеспечен рост уровней качества знаний и умений по рекреации за счет применения знаний и умений на практике с использованием естественных условий относительно организации и проведения самостоятельных занятий физической рекреацией.

Установлено, что после проведения эксперимента сформированность рекреативной культуры на высоком и достаточном уровнях выявили 88,5 % студентов группы Е2 и 62,5 % - группы Е1 (до эксперимента соответственно 57,7 % и 20,8 %), что объясняется эффективностью реализации педагогических условий. Это позволило студентам актуализировать, систематизировать, укрепить, расширить и применить рекреативные знания в практических ситуациях, как в аудиторное, так и вне аудиторное время, овладеть рекреативными умениями, добиться развития рекреативных качеств.

Уточнены критерии (мотивационно-ценностный, когнитивно-процессуальный, рефлексивно-контрольный) и показатели (характер мотивации, степень сформированности рекреативных знаний, умений и качеств личности; оптимальность их применения в рекреативной деятельности и наличие умений осуществления самоанализа и самоконтроля) уровней готовности будущих инженеров-педагогов к профессиональной и рекреативной деятельности.

Ключевые слова: рекреативная культура, педагогические условия, формирование рекреативной культуры, будущий инженер-педагог, профессиональная подготовка.

рекреативний культура інженер педагог

Grohova G.P. Forming of recreative culture of future engineer-teachers in the process of professional training. - Manuscript.

The dissertation for the degree of Candidate of Pedagogical Science, speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - Kharkiv G.S. Skovoroda National Pedagogical University. - Kharkiv, 2011.

In the dissertation the essence of recreative culture of future engineer-teachers as integrated personal creation which includes the system of knowledge, skills and qualities, aimed to improve the state of their organism and form a healthy way of life is grounded for the first time; the components of its structure are defined: motivational and valued, cognitive and processional, control and reflexive; the pedagogical conditions of recreative culture forming are scientifically grounded: realization of individual correction of practical activity with the help of worked out practice of sanitation; using the natural conditions as for organizing and carrying out the sanitation individual exercises of physical recreation; the criteria of formed components of recreative culture of future engineer-teachers (motivational and valued, cognitive and processional, reflexive and control) and their indices are specified; the forms and methods of future engineer-teachers recreative culture forming in conditions of high technical educational establishment have been further developed.

Key words: recreative culture, pedagogical conditions, recreative culture forming, future engineer-teacher, professional training.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Проблема збереження й зміцнення здоров'я населення, особливо студентської молоді, залишається однією з найактуальніших для держави. На цьому наголошено в Законах України “Про освіту” і “Про фізичну культуру і спорт” та в Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття), Державній програмі розвитку фізичної культури «Концепція фізичного виховання в системі освіти України».

Метою|ціль| підготовки майбутнього інженера-педагога при навчанні у вищому навчальному закладі (ВНЗ) є сприяння формуванню гармонійно розвиненої, творчої особистості студента|особистості|, здатної|здібного| орієнтуватися в складних педагогічних ситуаціях, уміти швидко приймати правильні рішення, володіти новітніми|найновішими| технологіями в галузі інженерної та педагогічної освіти.|утворення|

Одночасно необхідно зауважити, що важливим чинником професійної підготовки майбутніх фахівців є стан здоров'я. Студент має піклуватися про своє здоров'я, берегти його як цінність, набуваючи навичок професійного здоров'я - інтегральної характеристики функціонального стану організму людини, що характеризує її здатність до певної професійної діяльності, у даному випадку інженера-педагога, із заданою ефективністю й тривалістю впродовж навчання у ВНЗ, а також стійкість до супутніх несприятливих чинників цієї діяльності й умінням пристосовуватися до них. Головним показником професійного здоров'я майбутнього фахівця є його працездатність.

На успішність професійної діяльності майбутнього фахівця, зокрема інженера-педагога, значний вплив має саме фізичний стан його організму, що, у свою чергу, залежить від показників фізичного розвитку. Усе це знаходиться в прямо залежить від фізичної активності, здатності студентів до самостійних регулярних занять фізичною та рекреативною діяльністю, яка в структурі професійної діяльності майбутнього інженера-педагога посідає важливе місце. Саме рекреація спрямована на використання фізичної культури як засобу зміцнення й розвитку фізичних і духовних якостей студентів, спілкування та відпочинку, формування орієнтації на свободу вибору форм занять, можливість активізації|спроможність| ініціативи та самостійності.

Проблемою рекреації у вищих технічних навчальних закладах освіти займаються І.Агарова, Н.Алексєєв, В.Зайцев, О.Каравишкіна, вважаючи, що одним з найважливіших напрямів у профілактиці захворювань у студентів є формування здорового способу життя, що віддзеркалює типову структуру їхньої життєдіяльності.

Проведене опитування 130 студентів першого курсу технологічного факультету Української інженерно-педагогічної академії засвідчило, що 68 % з них не мали уявлення про фізичну рекреацію та рекреативну культуру взагалі, також було виявлено, що 72 % студенток бажають регулярно займатися фітнес-аеробікою замість дисципліни «Фізичне виховання».

Водночас у педагогічній науці процес формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів не став предметом спеціального дослідження. Такий стан наукового знання зумовлює необхідність вирішення суперечностей, що мають місце в теорії та практиці педагогіки, а саме: між вимогами, що висуваються до майбутнього інженера-педагога як суб'єкта здійснення рекреативної діяльності, та існуючою системою його професійної підготовки у вищому навчальному закладі; між необхідністю розробки й упровадження ефективних методів, засобів і форм формування рекреативної культури та превалюванням у системі освіти традиційних підходів до навчання майбутніх інженерів-педагогів.

Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, об'єктивна потреба вирішення вище зазначених суперечностей зумовили вибір теми: “Формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки”.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри педагогіки і методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії 5-7 «Теоретичні та методичні основи педагогічної складової інженерно-педагогічної освіти» (протокол № 16 від 16.06.2004). Тему дослідження затверджено Вченою радою Української інженерно-педагогічної академії (протокол № 8 від 31.01 2006р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 30.05.2006 року).

Метою дослідження є виявлення впливу розроблених, науково обґрунтованих і експериментально реалізованих педагогічних умов формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки на рівні її сформованості.

Відповідно до мети визначено такі завдання:

1. На основі аналізу наукової літератури обґрунтувати суть і структуру рекреативної культури майбутнього інженера-педагога.

2. Розробити, науково обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів.

3. Уточнити критерії та показники рівнів сформованості рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки інженерів-педагогів у вищому технічному навчальному закладі.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що ефективність формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів значно підвищиться, якщо в процесі професійної підготовки реалізувати такі педагогічні умови як-от: здійснювати індивідуальну корекцію практичної й самостійної діяльності студентів за допомогою розробленої оздоровчої програми; використовувати природні умови при організації й проведенні оздоровчих самостійних занять фізичною рекреацією.

З метою виконання визначених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження:

· теоретичні: аналіз наукової літератури для порівняння, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення поняттєво-категоріального апарату, розробки педагогічних умов формування рекреативної культури студентів;

· емпіричні: анкетування, опитування, тестування, спостереження, бесіда, діалог, методи експертних оцінок, самооцінки, вивчення продуктів навчально-пізнавальної діяльності студентів, педагогічний експеримент для перевірки гіпотези дослідження;

· методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Наукова новизна й теоретична значущість отриманих результатів дослідження полягає в тому, що:

вперше обґрунтовано суть рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів як інтегрованого особистісного утворення, що включає систему знань, умінь і якостей, спрямовану на покращення стану їхнього організму та формування здорового способу життя; визначено її структурні компоненти: мотиваційно-ціннісний (сформованість у студентів усвідомлення цінностей людини, її здоров'я та здорового способу життя, інтересу до занять рекреативною діяльністю), когнітивно-процесуальний (сформованість системи знань оздоровчої та психолого-педагогічної спрямованості; сформованість проективних, організаційних, комунікативних, рефлексивних умінь та значущих рухових і вольових якостей особистості (гнучкість, спритність, сила, швидкість, витривалість; цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, самостійність й дисциплінованість), контрольно-рефлексивний (здатність до самооцінки й корекції власної діяльності); науково обґрунтовано педагогічні умови формування рекреативної культури: здійснення індивідуальної корекції практичної діяльності за допомогою розробленої оздоровчої програми; використання природних умов щодо організації й проведення оздоровчих самостійних занять фізичною рекреацією;

уточнено критерії сформованості компонентів рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-процесуальний, рефлексивно-контролюючий), показники їх прояву (характер мотивації, ступінь сформованості рекреативних знань, умінь та якостей особистості; оптимальність їх застосування в рекреативній діяльності й наявність умінь здійснення самоаналізу й самоконтролю);

подальшого розвитку набули форми та методи формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів в умовах вищого технічного навчального закладу.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в підготовці автором науково-методичних матеріалів, розробці педагогічних умов, застосуванні комплексної програми, що дозволяє створювати комплекси фізичних вправ і проводити заняття з метою підвищення рівня рекреативної культури в студентів вищих технічних навчальних закладів.

Матеріали дослідження впроваджено в навчальний процес Української інженерно-педагогічної академії (акт упровадження № 105-01/19 від 17.06.2010р.), Української державної академії залізничного транспорту (акт упровадження № 498/01-37/21 від 24.04.2008 р.) та Харківської державної академії фізичної культури (акт упровадження 128/5 від 16.04.2008 р.).

Теоретичні положення, практичні напрацювання, викладені в дисертації, можна використовувати у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації для оновлення змісту лекційних і практичних занять із педагогіки, валеології, безпеки життєдіяльності, фізичного виховання; при організації педагогічної й виробничої практики; для написання студентами курсових, дипломних і магістерських робіт; у процесі підготовки підручників, посібників, спецкурсів для майбутніх інженерів-педагогів.

Вірогідність висновків і результатів дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень, використанням комплексу методів, адекватних об'єкту, предмету, меті, гіпотезі й завданням дослідження; експериментальною перевіркою гіпотези, кількісним та якісним аналізом результатів експерименту, можливістю відтворення експерименту, доказовістю логічних та несуперечливих висновків, широкою апробацією матеріалів дисертації.

Апробація результатів дослідження здійснювалася через публікацію матеріалів дисертації, у виступах на міжнародних і міжвузівських науково-практичних конференціях «Формування та розвиток особистості в умовах вищих навчальних закладів МНС України» (Харків 2003), «Состояние и перспективы формирования здорового образа жизни» (Красноярск, 2008), «Оптимизация учебно-воспитательного и тренировочного процесса в учебных заведениях высшего профессионального образования» (Красноярок, 2010), «Человек - Природа - Общество: Теория и практика безопасности жизнедеятельности, экологии и валеологии» (Сімферополь, 2010), конференції науково-педагогічних працівників, аспірантів та співробітників УІПА (Харків, 2010).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у 16 одноосібних публікаціях, із них - 8 у провідних наукових фахових виданнях, 1 - в інших наукових виданнях, 5 - у матеріалах наукових конференцій, 2 - у методичних рекомендаціях.

Структура і обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (213 найменувань, з них 14 - іноземними мовами), 39 таблиць (на 10 сторінках), 6 додатків (на 55 сторінках). Загальний обсяг роботи становить 234 сторінки (158 сторінок - основний текст).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність та ступінь розробленості, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання, гіпотезу, наукову новизну, теоретичне и практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію та впровадження результатів роботи.

У першому розділі - «Формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів як наукова проблема» - на основі аналізу наукової літератури розкрито теоретичні аспекти професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів; визначено суть і структуру рекреативної культури; науково обґрунтовано педагогічні умови формування рекреативної культури.

Аналіз наукових джерел (В.Гриньова, О.Коваленко, О.Романовський) засвідчив, що метою|ціль| професійної підготовки майбутнього інженера-педагога при навчанні у вищому технічному навчальному закладі є сприяння формуванню гармонійно розвиненої, творчої особистості студента|особистості|, здатної|здібного| орієнтуватися в складних педагогічних ситуаціях, уміти швидко приймати правильні рішення, володіти новітніми|найновішими| технологіями в галузі інженерної та педагогічної освіти.|утворення| У той же час необхідно зауважити, що важливим чинником професійної підготовки майбутніх фахівців є стан здоров'я їхнього організму та його збереження, організація дозвілля студентів.

У дослідженні з`ясовано, що вченими розроблено концепції оздоровчої рухової активності (М.Амосов, Л.Головіна, А.Менхін, І.Муравов, Е.Хоулі); концепції здорового способу життя (В.Бальсевич, В.Горащук, О.Іонова, А.Царик); теорії здоров`я (В.Петренко); теорію розвитку рухових здібностей (А.Ухтомський, В.Фарфель); положення теорії фізичної культури про місце й роль рекреації в життєдіяльності людини (Г.Будагьянц, В.Видрін, Г.Виноградов, Ю.Галкін, А.Джумаєв, С.Єрмаков, В.Зайцев, С.Крамськой, А.Лотоненко, Л.Піотровски, Л.Рубіс, Ю.Рижкін). Однак відсутні праці з питань формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів.

У дослідженні обґрунтовано суть рекреативної культури майбутнього інженера-педагога як інтегрованого особистісного утворення, що включає систему знань, умінь і якостей, спрямовану на покращення стану їхнього організму та формування здорового способу життя.

З`ясовано, що рекреативна культура майбутнього інженера-педагога включає такі структурні компоненти: мотиваційно-ціннісний, що передбачає спрямованість студента на здійснення рекреативної діяльності (сформованість у студентів усвідомлення цінностей людини, її здоров'я та здорового способу життя, інтересу до занять рекреативною діяльністю); когнітивно-процесуальний, що включає систему знань оздоровчої та психолого-педагогічної спрямованості, проективних, організаційних, конструктивних, рефлексивних умінь та значущих якостей особистості - рухових (гнучкість, спритність, сила, швидкість, витривалість) та вольових (цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, самостійність і дисциплінованість); контрольно-рефлексивний, що передбачає контроль та корекцію власної діяльності.

Необхідно зазначити, що всі компоненти| взаємозв'язані, а в процесі формування| необхідно домагатися| їх єдності: уміння без знань| неможливі, творча| діяльність здійснюється на певному| змістовому матеріалі знань|, умінь та розвитку якостей.

Науково обґрунтовано педагогічні умови формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки, а саме: здійснення індивідуальної корекції практичної й самостійної діяльності студентів; використання природних умов щодо організації та проведення оздоровчих самостійних занять фізичною рекреацією.

Здійснення індивідуальної корекції практичної й самостійної діяльності студентів на основі створення пошуку оздоровчої програми для кожного студента, залежно від підготовчого періоду занять, рівня його соматичного здоров'я, фізичного розвитку, рухової підготовленості як у ході, так і для безпосереднього тренувального процесу - характеру фізичних навантажень, інтенсивності, тривалості вправи, кількості повторень, включаючи оцінку поточного стану здоров'я й корекцію виконання рекреативної діяльності; здійснення індивідуальної корекції стану і можливостей організму студентів, а саме: індивідуально-диференційованого підходу до оволодіння знаннями, уміннями й навичками та організації занять з фітнес-аеробіки.

Як відомо, індивідуальні особливості кожного студента визначаються набором якостей та властивостей його особистості (стать, вік, тип нервової системи, фізичний та руховий потенціал), наявність яких та їх прояв пов'язані як із спадковими передумовами, так і з умовами життя і діяльності, зокрема фізичним розвитком. Подібні відмінні риси та особливості кожної людини впливають на ефективність функціонування систем організму, а також змінюються в певних межах (від максимального до мінімального порогу). Проте деяку категорію студентів можна об'єднати на основі «групових» характеристик, тобто типового для них прояву якостей і властивостей, що підтверджують їх близькість і схожість різного ступеня. Така подібність визначає загальний характер поведінки конкретної групи людей у відповідних умовах, що підходить для занять з фізичного виховання, зокрема з фітнес-аеробіки.

У зв'язку з цим знання особливостей поведінки студента в процесі його життєдіяльності може дозволити виявити як деяку «типологію» окремої групи студентів, так і індивідуальні відмінності, що дозволяють реалізувати принцип «індивідуалізації» в умовах конкретної рухової діяльності.

Отже, знання індивідуальних особливостей і загальногрупових властивостей студентів набувають певного значення щодо формування рекреативної культури студентів, а саме: для ефективної організації оздоровчого процесу майбутніх інженерів-педагогів та розробки оздоровчої програми з фітнес-аеробіки.

Реалізація індивідуального підходу до рекреативної діяльності дозволяє диференціювати педагогічні дії й створює передумови для «рухової складової» активної життєдіяльності майбутнього інженера-педагога. Основою для диференціації студентів є інтегрований показник якості знань з професійно спрямованих навчальних дисциплін або інтерес до більш глибокого їх засвоєння. Тому слід реалізувати означену педагогічну умову, адаптовану згідно психологічних особливостей і специфічних завдань, які виникають у зв'язку з профілізацією навчання й цілеспрямованою підготовкою до майбутньої професійної діяльності.

З`ясовано, що на практичних заняттях з фізичного виховання колективне навчання юнаків та дівчат за єдиною програмою для всіх не є однаково ефективним. Тут оптимальним є використання диференційованого навчання за гендерним підходом з ураховуванням різного початкового рівня фізичної підготовки.

Педагогічна умова використання природних умов при організації та проведенні оздоровчих самостійних занять фізичною рекреацією створює найбільш сприятливі умови для занять фізичною рекреацією, що доповнюють і підсилюють ефективність дії рухів на організм студента, враховує вплив на організм цих чинників, вивчає функціональні можливості організму.

Однією з головних вимог при використанні природних умов є системне й комплексне їх застосування в поєднанні з фізичними вправами. Головним чинником використання природних умов є гартування, правильне використання якого дозволяє реалізувати механізм перенесення його ефекту, тобто виявити набутий ефект у навчальній та трудовій діяльності; створює можливості для подолання великих навантажень, а, отже, підвищення працездатності; збільшує опір організму до дії радіації, перевантажень, вібрації; формує високі вольові якості.

Значною групою різноманітних засобів є гігієнічні чинники, що умовно поділяються на дві підгрупи: до першої підгрупи належать засоби, що забезпечують життєдіяльність студента поза процесом фізичного виховання, а саме: норми особистої й суспільної гігієни, побуту, навчання, праці, харчування, відпочинку, тобто умови для повноцінних занять рекреацією. До другої групи входять засоби, які включаються до процесу рекреативної діяльності, а саме: оптимізація режиму навантажень і відпочинку відповідно до гігієнічних норм, забезпечення раціонального харчування, створення зовнішніх умов для занять фізичними вправами (чистота повітря, достатня освітленість, штучна аеронізація, справність інвентарю, зручність одягу тощо) і відновлення після них (баня, душ, масаж тощо).

До особливих чинників відносять і «педагогіку канікул», що містить уявлення про сукупність педагогічних умов, які забезпечують свободу самовизначення й саморозвитку особистості в цікавій для неї діяльності, зокрема дозвіллєвій, і створюють можливості набуття життєво важливого соціального практичного досвіду в студентській спільності поза домівкою та ВНЗ. Характерним є те, що «педагогіка канікул» передбачає «активний» відпочинок, у ході якого вирішуються певні завдання саме оздоровчої спрямованості. Інтенсивне розповсюдження «педагогіки канікул» обумовлене зростаючою потребою у вдосконаленні форм і методів організації повноцінного відпочинку й оздоровлення студентів у літній період зокрема. Адже літній відпочинок - канікули - традиційно розглядається як період рекреації, час вільної життєдіяльності студента, безпосередньо пов'язаної з його інтересами і його життєвим досвідом, можливістю формування його рекреативної культури. А тому все більш різноманітними в рекреаційному плані стають програми заміських таборів та туристських походів.

Отже, визначеними теоретичними положеннями нами доведено важливу роль формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів. Передбачено, що ефективність її формування забезпечується розробленими педагогічними умовами.

У другому розділі - “Експериментальна перевірка впливу педагогічних умов на формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки” ? розкрито загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, проаналізовано отримані результати дослідження.

З метою перевірки висунутої гіпотези дослідження впродовж 2005-2008 років в умовах природного навчального процесу на базі Української інженерно-педагогічної академії було проведено педагогічний експеримент, до якого було залучено 93 студентки першого курсу технологічного факультету.

Пілотажне дослідження передбачало виявлення найбільш значущих складових елементів підвищення ефективності навчального процесу. До них студенти перших курсів (130 опитаних) віднесли такі: заняття обраним видом спорту - 82%; здійснення індивідуального підходу до кожного студента (з урахуванням здоров'я, побажань, інтересів тощо) - 79% ; проведення додаткових занять - 68%.

На підставі вивчення психолого-педагогічної літератури, спостережень за навчальною та позанавчальною діяльністю студентів, їхніх самооцінок і експертних оцінок уточнено основні критерії, кількісні й якісні показники, які відображали зміни у сформованості рекреативної культури майбутнього інженера-педагога, а саме: сформованість позитивної мотивації (позитивне ставлення до проблем рекреативної культури, стійкий інтерес до формування рекреативної культури); сформованість рекреативних знань, умінь та якостей. На їх основі було виділено дві експериментальні та одну контрольну групи студентів.

До контрольної групи «КГ» (30 особи) увійшли студентки першого курсу навчання, які займалися відповідно до робочої програми спеціалізації «Фізичне виховання», що ґрунтується на державній програмі фізичного виховання для студентів ВНЗ.

До експериментальної групи «ЕГ₁» (32 особи) увійшли студентки першого курсу другого семестру навчання, у яких (згідно опитування) було бажання займатися фітнес-аеробікою та здійснювати індивідуальну корекцію практичної та самостійної діяльності на основі оздоровчої програми (реалізація першої педагогічної умови).

До експериментальної групи «ЕГ₂» (31 особа) - увійшли студентки першого курсу другого семестру навчання, у яких (згідно опитування) теж було бажання займатися фітнес-аеробікою, здійснювати індивідуальну корекцію практичної та самостійної діяльності на основі оздоровчої програми, а також активно використовувати природні умови щодо організації та проведення оздоровчих самостійних занять фізичною рекреацією (реалізація обох педагогічних умов).

На формувальному етапі педагогічного експерименту здійснювалася експериментальна перевірка науково обґрунтованих педагогічних умов формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки.

Було розроблено оздоровчу програму зі спецкурсу «Фітнес-аеробіка», що розрахована на 3-річний освітній цикл. Її розробка передбачала аналіз науково-методичної літератури з педагогіки, психології, валеології, анатомії та фізіології людини, фітнес-аеробіки, а також спеціальної літератури з питань, що стосуються фізичного розвитку, фізичної підготовленості й рухового режиму дівчат 17-21 року, їхніх вікових особливостей розвитку організму, теорії тестів, побудови й планування занять з фітнес-аеробіки.

Реалізація педагогічних умов - здійснення індивідуальної корекції практичної й самостійної діяльності студентів та використання природних умов щодо організації й проведення оздоровчих самостійних занять фізичною рекреацією вимагала конкретної відповідної роботи в кожній із експериментальних груп. Так, увагу студентів групи ЕГ₁ спрямовували на здійснення індивідуальної корекції стану й можливостей організму. Для цього студентам пропонувалося скласти комплекси вправ: покращення самопочуття, позбавлення від швидкої втомлюваності та прискорення відновлення свого організму після розумового, емоційного та фізичного навантажень.

Зі студентами групи ЕГ₂ використовували ситуації, що вимагали від них активно використовувати природні умови при організації та проведенні самостійних занять фізичною рекреацією. Студентам пропонували завдання у вигляді рефератів та доповідей зі складання певних комплексів вправ та програм з максимальним використанням природних умов, спрямованих на розширення рекреативної діяльності: ранкова гігієнічна гімнастика; фізкультхвилинка; маршрути піших прогулянок; походів вихідного дня та інших заходів під час зимових та літніх канікул. Кожному студенту доручалося самостійне проведення зі своєю групою спочатку як окремої частини (підготовчої, основної або заключної), а потім повного практичного заняття.

Реалізація педагогічних умов передбачала формування компонентів рекреативної культури в обох експериментальних групах, зокрема, формування мотиваційно-ціннісного компоненту, а саме: позитивної мотивації та стійкого інтересу майбутніх інженерів-педагогів до здійснення рекреативної діяльності. З цією метою використовували цікаві факти із життя відомих людей, підбір рекреативних завдань з урахуванням інтересів і можливостей студентів, розробку вправ для індивідуальної роботи студентів над власним удосконаленням, створення сприятливого емоційно-психологічного клімату занять, заохочення навчальних досягнень (створення ситуації успіху, віра в пізнавальні можливості студентів).

Формування когнітивно-процесуального компоненту рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів передбачало в «ЕГ₁» та «ЕГ₂» проведення спецкурсу «Фітнес-аеробіка» з використанням активних форм і методів навчання, який включав теоретичний та практичний розділи. З цією метою проводили таку роботу:

· на початку кожного заняття надавалася теоретична інформація, тобто знання оздоровчої («Фізичне виховання», «Валеологія», «Безпека життєдіяльності», «Екологія») та психолого-педагогічної («Педагогіка», «Психологія») спрямованості, а саме: «Теоретичні аспекти фізичної рекреації»; «Професійно-прикладна фізична підготовка»; «Розвиток фізичних якостей»; «Виробнича гімнастика»; «Оздоровча фізична культура при профілактиці професійних захворювань»; «Нетрадиційні засоби оздоровлення», проводився міжпредметний семінар-дискусія «Фізичне виховання - Валеологія - Безпека життєдіяльності - Екологія», підсумковий семінар «Здоровий спосіб життя» та «Планування власної фізкультурно-рекреативної діяльності», що сприяло систематизації й узагальненню рекреативних знань майбутніх інженерів-педагогів, розвитку їхньої активності й самостійності;

· до практичного розділу спецкурсу «Фітнес-аеробіка» входили такі види: класична аеробіка, степ-аеробіка, вправи з гантелями та фітболом. Заняття складалося з підготовчої, основної й заключної частин. Для кожної з них було виділено характерні для даного напряму оздоровчих занять фрагменти, що дозволяли вирішувати певні індивідуальні завдання. Після теоретичної інформації починалася підготовча частина, тобто розминка тривалістю 7-10 хвилин. Її метою була підготовка опорно-рухового апарату й усіх систем організму до основної частини заняття, що передбачала аеробні та силові вправи. Залежно від спрямованості заняття (класичної аеробіки на 1 та 2 курсі, степ-аеробіки на 3 та 4 курсі), послідовність і тривалість вправ основної частини була різною. Тривалість основної частини заняття, що включала аеробні рухи, заминку, силові вправи на всі групи м'язів, вправи з гантелями та фітболом, а також вправи з елементами йоги, складала 40-45 хвилин.

Кожному студенту доручалось самостійне проведення практичного заняття зі своєю підгрупою. Контроль за станом свого організму, крім медичного огляду, здійснювався за допомогою «Щоденника моніторингу оцінки стану здоров'я», який вони заповнювали в VII навчальному семестрі, студенти вдосконалювалися в класичній аеробіці та степ-аеробіці.

У процесі занять відбувався розвиток рекреативних умінь, а саме: проективних (поетапне планування режиму дня, що передбачало регулярні фізкультурно-рекреативні заняття як у секціях за інтересом, так і самостійних, враховуючи матеріальні можливості студента, стан та можливості його організму), організаційних (організовувати власну діяльність як у аудиторний, так і позааудиторний час; реалізовувати заплановані заходи впродовж поточного дня, проведення заняття з іншими студентами, використовувати творчі можливості щодо пристосовування занять фізичною рекреацією до умов середовища існування, організовувати заняття фізичною рекреацією у вихідні дні та під час канікул), конструктивних (обирати засоби фізкультурно-рекреативної діяльності, використовуючи методичну літературу, досвід викладача та інших оточуючих людей, складати комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики та фітнесу, який сприяє розвитку певних рухових якостей особистості, використовувати інтегративні знання та уміння з дисциплін фізичне виховання, валеологія, безпека життєдіяльності, екологія у своїй рекреативній діяльності, використовувати отримані знання, уміння та навички в майбутній самостійній діяльності після закінчення ВНЗ), рефлексивних (корегувати, самостійно оцінювати, аналізувати власну рекреативну діяльність), та значущих якостей особистості - рухових: гнучкість (здатність виконувати рухи з великою амплітудою), спритність (здатність за короткий час оволодівати новими рухами, правильно реагувати на швидку зміну ситуацій), сила (здатність людини долати зовнішній опір або протидіяти йому за рахунок м'язових зусиль), швидкість (здатність збільшувати і підтримувати швидкість руху, яка залежить від швидкості рухових реакцій, окремих рухів і частоти рухів), витривалість (здатність організму протистояти втомі при тривалій роботі) та вольових: цілеспрямованість (характеризується ясністю мети, завдань, неухильним прагненням до їх досягнення, незважаючи на будь-які труднощі, підпорядкування вирішенню завдань усіх думок, відчуттів і дій), наполегливість (характеризується неухильним активним досягненням наміченої мети, постійним контролем своєї поведінки), рішучість (здатність швидко, продумано і без коливань ухвалювати обґрунтовані рішення), самостійність (це такий прояв волі, який виражається в умінні самостійно ставити цілі, намічати шляхи їх реалізації, організовувати свою діяльність), дисциплінованість (виражається в умінні підпорядковувати свої дії встановленим нормам і правилам поведінки, завданням колективу, рекреативній діяльності, програмі).

Розвитку рекреативних умінь та якостей сприяв комплекс завдань: фізичні вправи, ситуації, задачі, інтегровані завдання (планування та реалізація різноманітних традиційних та нетрадиційних фізкультурно-рекреативних засобів упродовж дня, у вихідні дні та під час канікул; використання природних умов щодо організації та проведення самостійних занять фізичною рекреацією з творчим підходом; розробка комплексів вправ ранкової гігієнічної гімнастики та фітнесу, що сприяє відновленню сил після навчальних навантажень; самостійне встановлювання зв'язків між знаннями з дисциплін: фізичне виховання, валеологія, безпека життєдіяльності, екологія та використання їх у своїй фізкультурно-рекреативній діяльності після закінчення ВНЗ тощо). Спочатку викладач демонстрував алгоритм вирішення завдання, а потім до цієї діяльності залучався студент. Як було виявлено в процесі співбесід, їм найбільш імпонували завдання, в яких пропонувалося доводити свої думки, організовувати та проводити заняття, які були відображені в педагогічних ситуаціях та завданнях.

Контрольно-рефлексивний компонент рекреативної культури передбачав: контроль і самоконтроль за ходом рекреативної діяльності студенток; своєчасну корекцію й самокорекцію організації самостійних занять рекреацією; оцінювання і самооцінку досягнутих результатів; проектування навчальних завдань з урахуванням визначених недоліків, а також корегування організації професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів, її змісту, етапів, вибору методів для досягнення поставленої мети, характеру, а також своєчасне усунення труднощів, які виникають, попередження можливих помилок і корегування власної рекреативної діяльності.

Контрольний етап експерименту передбачав узагальнення результатів контрольного етапу експерименту з реалізації основних її компонентів формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів на основі уточнених критеріїв.

Результати експерименту представлено в таблиці.

Установлено, що найбільш позитивні зрушення в рівнях сформованості рекреативної культури виявлено у студентів групи ЕГ₂.

Ефективність формування всіх компонентів рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів дає підставу вважати, що вихідна методологія була правильною, поставлені завдання виконано повністю, мету досягнуто.

Таблиця Результати експериментальної роботи, спрямованої на формування рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів (приріст у %)

Критерії та показники	Групи (93 особи)
	ЕГ-1 (32 особи)	ЕГ-2 (31 особа)	КГ (30 осіб)
1	2	3	4
Мотиваційно-ціннісний компонент: - ставлення до рекреативної культури: · позитивне: повне усвідомлення цінностей людини, її здоров'я та здорового способу життя; стійкий інтерес та позитивна мотивація до рекреативної культури; усвідомлення важливості та потреби в самостійних заняттях фізкультурно-рекреативного діяльністю; · нейтральне: прийняття цінностей людини, її здоров'я, але в окремих випадках; виявляє епізодичну зацікавленість до рекреативної культури, розвиток внутрішньої позитивної мотивації; не усвідомлює важливості самостійних занять, але потреба у фізкультурно-рекреативній діяльності іноді виникає; · негативне: неусвідомленість цінностей людини, її здоров'я та здорового способу життя; не цікавиться фізкультурно-рекреативною діяльністю; не має потреби займатися фізкультурно-рекреативною діяльністю.	+15,4 +3,8 -19,2	+20,8 +16,7 -37,5	+8,1 +12,3 -20,4
Когнітивно-процесуальний компонент: - сформованість системи знань: · високий рівень: має глибокі й повні знання, самостійно встановлює зв'язки між знаннями оздоровчої та психолого-педагогічної спрямованості (фізичне виховання, валеологія, безпека життєдіяльності, екологія), використовує їх у власній рекреативній діяльності; · достатній рівень: за допомогою викладача встановлює зв'язки між знаннями оздоровчої та психолого-педагогічної спрямованості, поверхово використовує їх у власній рекреативній діяльності; · низький рівень: не встановлює зв'язки між знаннями оздоровчої та психолого-педагогічної спрямованості, не використовує їх у власній рекреативній діяльності. - сформованість рекреативних умінь: · високий рівень: планує та реалізує різноманітні традиційні та нетрадиційні рекреативні засоби упродовж дня, у вихідні дні та під час канікул; використовує творчо природні умови для організації та проведення самостійних занять фізичною рекреацією; розробляє комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики та фітнесу, що сприяє розвитку певних рухових якостей та відновленню сил після навчальних навантажень; здійснення самоконтролю з використанням найпростіших методик та систематичне ведення «Щоденника моніторингу оцінки стану здоров'я»; сформованість стійкої навички самостійного вдосконалення своєї рухової активності за рахунок лавірування навантаженням і складністю рухів (комплексів вправ і ігор); розвинене вміння передавати отримані знання та уміння іншим людям; · достатній рівень: планування рекреативних засобів упродовж дня, у вихідні дні та під час канікул, але із застосуванням переважно традиційних засобів; часткове використовування природних умов для організації та проведення самостійних занять фізичною рекреацією; є труднощі в розробці комплексів вправ для відновлення сил після навчального навантаження; вимагає допомоги при здійсненні самоконтролю з використанням найпростіших методик; систематичне ведення «Щоденника моніторингу оцінки стану здоров'я»; нестійка навичка самостійного удосконалення своєї рухової активності за рахунок лавірування навантаженням і складністю рухів (комплексів вправ і ігор); володіє умінням передавати отримані знання та уміння іншим людям свого оточення, проте не завжди в оптимальній послідовності;	+21,3 +25,8 -47,1 +15,4 +11,5	+23,8 +31,4 -55,2 +18,2 +21,9	+11,2 +19,8 -31,0 +9,3 +12,2
· низький рівень: не завжди здатен спланувати рекреативні засоби впродовж дня, у вихідні дні та під час канікул; не використовує природні умови щодо організації та проведення самостійних занять фізичною рекреацією; припускає багато помилок при розробці комплексів вправ для розвитку певних рухових якостей особистості та відновленню сил після навчальних навантажень). - виявлення особистісно значущих рекреативних якостей (рухових: гнучкість, спритність, сила, швидкість, витривалість; вольових: цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, самостійність, самовладання і дисциплінованість): · високий (якості виявляються постійно); · достатній (якості виявляються, але деякі вимагають удосконалення); · низький (не завжди виявляє якості, особливо вольові).	-26,9 +19,2 +9,9 -29,1	-40,1 +21,4 +15,8 -37,2	-21,5 +9,8 +17,3 -27,1
Контрольно-рефлексивний компонент: · високий рівень: постійне здійснення аналізу власної рекреативної діяльності; постійний самоконтроль за станом здоров'я свого організму; постійне внесення корективів, змін у рекреативну діяльність); · достатній рівень: постійне здійснення аналізу власної рекреативної діяльності, але за допомогою викладача; постійний самоконтроль за станом свого організму за допомогою викладача; постійне внесення корективів, змін у рекреативну діяльність; · низький рівень: відсутній аналіз власної рекреативної діяльності; самоконтроль та корекція не здійснюється; не здійснює самоконтроль з використанням найпростіших методик. ...

Подобные документы

• Виховання толерантності у майбутніх соціальних педагогів

  Толерантність у майбутніх соціальних педагогів як важлива соціально-педагогічна проблема. Структура, критерії та рівні сформованості толерантності у майбутніх соціальних педагогів, педагогічні умови її формування. Розробка методичних рекомендацій.
  
  дипломная работа [953,5 K], добавлен 19.11.2012
  

• Методика формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій

  Аналіз стану проблеми формування економічних знань у психолого-педагогічній літературі. Роль засобів комп’ютерних технологій в формуванні економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів. Формування комп’ютерних, економічних і технічних дисциплін.
  
  автореферат [51,3 K], добавлен 24.03.2009
  

• Основні методи та засоби професійного навчання інженерів-педагогів

  Сутність і специфіка, становлення та розвиток системи професійної підготовки інженерів-педагогів під час навчання у вищому учбовому закладі. Форми і методи організації навчального процесу. Цілі, пов'язані з формуванням європейської зони вищої освіти.
  
  курсовая работа [58,6 K], добавлен 11.03.2012
  

• Критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх зубних гігієністів

  Визначення сутності та структури професійної компетентності майбутніх зубних гігієністів. Основні критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності даних фахівців у галузі стоматології. Ознаки сформованості змістовного компоненту.
  
  статья [19,6 K], добавлен 13.11.2017
  

• Формування естетичної культури майбутніх соціальних педагогів при вивченні нових інформаційних технологій

  Структура, функції естетичної культури особистості. Закономірності розвитку структурних компонентів естетичної культури особистості. Оптимізація процесу формування естетичної культури соціальних педагогів. Створення педагогом естетичних умов для навчання.
  
  дипломная работа [2,2 M], добавлен 19.11.2012
  

• Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей

  Процес написання курсової роботи з дисципліни "Дидактичні основи професійної освіти" для майбутніх інженерів-педагогів. Ефективна підготовка компетентних педагогів, навчальний матеріал. Професійна педагогічна компетентність інженерно-педагогічних кадрів.
  
  методичка [733,1 K], добавлен 08.12.2010
  

• Психолого-педагогічні засади професійної підготовки педагогів - майбутніх викладачів дисципліни "Дизайн одягу"

  Аналіз проблем психологічних та педагогічних засад професійної підготовки педагогів. Формування психологічних якостей особистості, які дають можливість педагогу створювати зразки сучасного одягу з опорою на власний творчій потенціал, естетичну підготовку.
  
  статья [25,8 K], добавлен 18.12.2017
  

• Програма формування методичної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки

  Проблема формування та розвитку культури вчителя у працях багатьох сучасних науковців. Сутність комунікативного тренінгу, проведення круглого столу на тему "Креативний вчитель - запорука професійного успіху". Аналіз електронного методичного портфоліо.
  
  статья [21,8 K], добавлен 31.08.2017
  

• Педагогічні умови формування професійної культури майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи

  Представлено результати обґрунтування педагогічних умов формування професійної культури майбутніх спеціалістів сестринської справи в умовах їхньої фахової підготовки в сучасному медичному училищі. Умови реформування національної системи охорони здоров’я.
  
  статья [18,8 K], добавлен 24.11.2017
  

• Проблеми підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту до професійної діяльності у вищих навчальних закладах

  Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та спорту у вищих навчальних закладах України. Розгляд напрямів впровадження нових інноваційних педагогічних технологій у процес професійної підготовки студентів.
  
  статья [22,4 K], добавлен 15.01.2018
  

• Критерії ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у вищих навчальних закладах

  Системна модель і структура готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності. Методи мотивації до безперервної освіти з туризмознавства, показники критеріїв ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства.
  
  статья [20,9 K], добавлен 06.09.2017
  

• Методика формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій

  Підтримка Україною положень Болонської декларації. Викладачі технічних дисциплін (інженери-педагоги). Обґрунтування та розробка методики формування економічних знань у майбутніх викладачів технічних дисциплін за допомогою засобів комп’ютерних технологій.
  
  автореферат [58,1 K], добавлен 29.03.2009
  

• Деякі питання підготовки майбутніх соціальних педагогів до формування здорового способу життя

  Аналіз стану основних напрямів здорового способу життя дітей та молоді в Україні. Обґрунтування необхідності професійної підготовки соціальних педагогів як суб’єктів формування здорового способу життя в умовах загальноосвітнього навчального закладу.
  
  статья [22,5 K], добавлен 31.08.2017
  

• Проблема формування у майбутніх педагогів критичного мислення та здатності вирішувати проблеми

  Аналіз розвитку у студентів педагогічних спеціальностей здатності вирішувати проблеми як важливої складової професійної компетентності. Дослідження якостей та умінь, які необхідно розвивати у майбутніх педагогів для вироблення у них критичного мислення.
  
  статья [22,5 K], добавлен 06.09.2017
  

• Культура безпеки як складова базової культури особистості

  Формування основ культури безпеки життєдіяльності в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах вищого навчального закладу. Формування у студентів умінь наукового пошуку, оволодіння науковими методами пізнання і способами організації.
  
  статья [21,4 K], добавлен 15.01.2018
  

• Методика організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни "Деталі машин" (на прикладі Української інженерно-педагогічної академії)

  Самостійна робота студентів при викладанні професійно-орієнтованих дисциплін. Специфіка підготовки майбутніх iнженерiв-педагогiв. Обґрунтування та розробка методики організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни "Деталі машин".
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 14.09.2012
  

• Суть професійного самовиховання майбутніх соціальних педагогів

  Становлення особистості студента як суб`єкта навчально-професійної діяльності. Технологія особистісного розвитку майбутнього соціального педагога у вищому педагогічному навчальному закладі. Самовиховання студентів у процесі оволодіння професією педагога.
  
  курсовая работа [47,3 K], добавлен 18.04.2011
  

• Геоінформаційні технології як засіб формування екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю

  Теоретичні основи використання геоінформаційних технологій у навчанні майбутніх інженерів гірничого профілю. Цілі та зміст спецкуру "Екологічна геоінформатика". Дослідження ефективності реалізації методики використання геоінформаційних технологій.
  
  автореферат [469,4 K], добавлен 19.03.2015
  

• Результати сформованості фахової комунікативної компетентності у майбутніх провізорів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін після проведення формувального експерименту

  Мета та завдання формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності (ФКК) у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні і показники сформованості ФКК.
  
  статья [506,9 K], добавлен 21.09.2017
  

• Методичні рекомендації щодо удосконалення психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки у вищих навчальних закладах економічного профілю

  Актуальність і необхідність формування управлінської культури у студентів - майбутніх викладачів економіки в процесі психолого-педагогічної підготовки в економічному університеті. Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки.
  
  статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам