Підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів на засадах андрагогіки в післядипломній освіті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

УДК 37.013.83: 37.018.46

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів на засадах андрагогіки в післядипломній освіті

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Смирнова Марина Євгенівна

Полтава - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент ЛУНЯЧЕК Вадим Едуардович, Харківський регіональний інститут державного управління Національної Академії державного управління при Президентові України, декан вечірнього факультету з екстернатною формою навчання.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент КРАВЧЕНКО Любов Миколаївна, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, завідувач кафедри культурології;

кандидат педагогічних наук, доцент ПОЛЯКОВА Ганна Анатоліївна, Харківський національний економічний університет, доцент кафедри соціології та психології управління

Захист відбудеться 27 жовтня 2010 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 44.053.01 у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка за адресою: 36003, м. Полтава, вул. Остроградського 2.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (36003, м. Полтава, вул. Остроградського, 2).

Автореферат розіслано 27 вересня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради В.П. Шпак

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. У сучасних умовах світової інтеграції України, її повноправної участі у створенні європейського і світового простору освіти та інтенсивному обміні висококваліфікованими кадрами актуальним є реформування сфери управління освітою, що передбачає у першу чергу модернізацію післядипломної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ). Необхідність забезпечення управління школою на рівні кращих світових, європейських і національних стандартів відображена у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, де підкреслюється потреба підвищення компетентності управлінців усіх рівнів, спрямування процесу підвищення кваліфікації керівних кадрів на формування нового типу керівника, здатного вирішувати актуальні оперативні та перспективні завдання розвитку навчального закладу в умовах ринку освітніх послуг.

Сьогодні існує чітко окреслена законодавча та нормативно-правова база, яка орієнтує систему післядипломної педагогічної освіти на подальше реформування: Закони України «Про освіту» (1996 р.), «Про загальну середню освіту» (1999 р.), «Про вищу освіту» (2002 р.), Державна програма «Вчитель» (2002 р.), Державна програма розвитку освіти на 2006-2010 роки та ін., де відображено тенденції професіоналізації, особистісної орієнтації та безперервності підвищення кваліфікації, передбачено заходи, спрямовані на становлення керівників навчальних закладів як суб'єктів модернізації освітньої галузі.

Сучасні директори загальноосвітніх навчальних закладів і заступники директорів з навчально-виховної роботи мають поєднувати педагогічний уплив з використанням теорії й практики менеджменту освіти, що вимагає від керівника ЗНЗ чіткого усвідомлення необхідності неперервного професійного зростання, підвищення управлінської кваліфікації, якісного оволодіння новітніми знаннями, інноваційними методами і формами та кращими зразками досвіду управлінської діяльності у сфері шкільної освіти. Проте аналіз даних опитування педагогічних працівників - слухачів курсів підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ (321 особа) - виявив: 81,2 % опитаних вважають, що у процесі фахового вдосконалення не враховуються вікові та рівнево-кваліфікаційні особливості тих, хто навчається; 74,3 % - підкреслюють, що недостатньо використовується їхній особистісний досвід; 56,7 % - відзначають низький рівень урахування індивідуальних освітніх потреб та дотримання принципу свободи вибору способів професійного вдосконалення.

Це свідчить про нагальну потребу в оновленні наукових підходів до підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ та пошук оптимальних засобів досягнення вищої ефективності педагогічного процесу в системі післядипломної освіти. Професійне навчання, самоосвіта, самовдосконалення особистісно-професійних якостей і досвіду управлінської діяльності сьогодні мають здійснюватися на засадах андрагогіки як науки про освіту дорослих людей, що надасть змогу враховувати у процесі підвищення кваліфікації специфіку віку соціально зрілої людини (за даними дослідження вік керівників ЗНЗ становить 32-57 років); рівнево-кваліфікаційні особливості (кожен керівник має першу або вищу кваліфікаційну категорію як учитель); досвід управлінської діяльності та індивідуальні освітні потреби слухачів.

У ході аналізу комплексу наукових праць і матеріалів з досвіду роботи виявлено, що теоретичні основи післядипломної педагогічної підготовки ґрунтовно досліджені В. Бондарем, Т. Браже, М. Ващенком, Л. Даниленко, Г. Дмитренком, А. Зубком, С. Крисюком, А. Кузьмінським, Ю. Кулюткіним, Т. Лукіною, В. Масловим, В. Олійником, В. Пікельною, В. Пуцовим, М. Романенком, Н. Протасовою, Т. Сущенко, Л. Черніковою, П. Худомінським та ін. У працях цих учених визначені методологічні основи функціонування системи післядипломної педагогічної освіти, аналізуються теоретичні засади професійного та особистісного розвитку педагогів у процесі підвищення кваліфікації, акцентується увага на необхідності його оновлення. Як сутнісна складова і базовий процес системи післядипломної педагогічної освіти розглядається підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Проблемі формування та розвитку професійної компетентності керівника ЗНЗ приділено увагу в наукових дослідженнях І. Гришиної, Г. Єльникової, Л. Калініної, Ю. Конаржевського, Л. Кравченко В. Кричевського, В. Маслова, Є. Павлютенкова, О. Пометун, Є. Тонконогої; питання розвитку професіоналізму управлінської діяльності керівників ЗНЗ вивчалося в роботах Т. Сорочан, Л. Васильченко, С. Королюк, В. Лунячека, В. Мельник; формування готовності до управління якістю освіти та мотивація вдосконалення управлінської діяльності директора школи були предметом дослідження Б. Жебровського, Т. Панчук, Л. Пермінової, Г. Тимошко та ін.

Проблему організації процесу підвищення кваліфікації педагогічних кадрів на основі андрагогіки розглядають у своїх наукових працях В. Буренко, А. Зубко, Н. Протасова, В. Савченко, Л. Сігаєва, А. Ситник, Л. Шевчук та ін. Окремі аспекти використання принципів і технологій андрагогіки у підготовці керівників загальноосвітніх навчальних закладів знаходимо в дослідженнях І. Гришиної (андрагогічне керівництво процесом формування професійної компетентності директора школи), Т. Сорочан (підготовка керівників шкіл на засадах закономірностей андрагогіки), В. Мельник (професійна підготовка керівників ЗНЗ у форматі індивідуалізованої за часом, темпом і спрямованістю спеціальної освіти) та ін.

Проте не виявлено наукових праць, які б містили теоретичні й організаційно-методичні засади процесу підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ, розроблені на основі досягнень андрагогіки.

Отже, аналіз комплексу наукових джерел та даних з досвіду організації підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ засвідчив про існування об'єктивних суперечностей, які потребують розв'язання:

- між потребою середньої освіти країни у висококваліфікованому, інноваційно налаштованому керівникові ЗНЗ і усталеними традиціями системи післядипломної педагогічної підготовки;

- між світовими і європейськими стандартами професіоналізму керівників ЗНЗ і наявними у цієї категорії педагогічних працівників можливостями врахування у процесі підготовки віку, досвіду, рівнево-кваліфікаційних особливостей соціально зрілої особистості;

- між потребою керівників ЗНЗ в організації процесу підвищення кваліфікації на засадах андрагогіки і неготовністю вітчизняної системи післядипломної освіти до забезпечення такого підходу.

Зазначене вище зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: «Підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів на засадах андрагогіки в післядипломній освіті».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за темою «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в загальноосвітніх і вищих навчальних закладах» (РК № 1 - 200199U004104). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 1 від 06 березня 2009 року), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 27 жовтня 2009 року).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці процесу підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів на засадах андрагогіки у системі післядипломної освіти.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

- проаналізувати теоретичні основи підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у післядипломній освіті;

- теоретично обґрунтувати специфіку підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів на засадах андрагогіки;

- розробити та експериментально перевірити модель підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної освіти;

- уточнити показники сформованості професійної кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у післядипломній освіті на засадах андрагогіки;

- розробити навчально-методичний супровід, спрямований на формування й розвиток професійної кваліфікації керівників ЗНЗ у системі післядипломної освіти на засадах андрагогіки.

Об'єктом дослідження є підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ у системі післядипломної освіти.

Предмет дослідження - процес підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної освіти на засадах андрагогіки.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що формування і розвиток професійної кваліфікації керівників ЗНЗ буде значно ефективнішим, якщо процес підвищення їхньої кваліфікації у системі післядипломної освіти побудувати на основі моделі, яка ґрунтується на принципах андрагогіки і включає взаємозумовлені структурні складові: цільову, змістову, процесуально-діяльнісну, оцінно-результативну.

Для розв'язання поставлених завдань використані такі методи дослідження: теоретичні: методи аналізу (порівняльного, історичного, ретроспективного, концептуального, контент-аналізу), міждисциплінарного синтезу - для формулювання гіпотези дослідження, виявлення специфіки процесу підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів на засадах андрагогіки; емпіричні: анкетування, опитування, інтерв'ю, бесіда, спостереження - для вивчення стану проблеми в практиці; педагогічний експеримент - для визначення ефективності моделі підвищення кваліфікації на засадах андрагогіки; праксиметричні (аналіз досвіду практичної діяльності та ефективності результатів діяльності) - для визначення відмінностей традиційної та андрагогічної моделей підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної освіти, визначення рівнево-кваліфікаційних критеріїв ефективності навчального процесу; прогностичні: (екстраполяції, експертних оцінок, моделювання) - для проведення дослідження складної системи на спрощеній моделі, забезпечення можливостей перевірки правомірності та практичної придатності запропонованої узагальненої моделі; статистичні: визначення середнього значення декількох оцінок, статистичне групування експериментальних даних, графічне відображення показників - для порівняння даних вхідного та підсумкового діагностування.

Експериментальною базою дослідження стала кафедра управління якістю освіти Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти. Усього експериментальною роботою було охоплено 427 осіб: 216 директорів загальноосвітніх навчальних закладів і 211 заступників директорів з навчально-виховної роботи м. Харкова та Харківської області.

Наукова новизна результатів дослідження:

вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено процес підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів на засадах андрагогіки в системі післядипломної освіти; виявлено та обґрунтовано його специфіку: соціально-андрагогічну (підвищення кваліфікації соціально зрілої особистості віком понад 32 роки з певним рівнем кар'єрних досягнень і високою кваліфікаційною категорією вчителя) та організаційно-андрагогічну (організація процесу відбувається з урахуванням усвідомленої потреби особистості в неперервному навчанні; вибіркового ставлення до змісту, технологій і форм підвищення кваліфікації; рефлексії як критичного ставлення особистості до власного досвіду та досвіду своїх колег; систематичного, поетапного використання даних психолого-андрагогічної діагностики; здійснення освітнього процесу через взаємодію й співпрацю викладача зі слухачем, установлення їхніх партнерських стосунків; ролі викладача як фасилітатора-коуча-тьютора; модульно-пролонгованої логіки навчальних програм підвищення кваліфікації); розроблено модель процесу підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної освіти у єдності цільової, змістової, процесуально-діяльнісної, оцінно-результативної складових;

уточнено показники сформованості професійної кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у післядипломній освіті на засадах андрагогіки;

подальшого розвитку дістали методи й форми (очно-заочно-дистанційна, модульно-пролонгована) освітньої діяльності з певною віковою категорією слухачів, що сприяють розкриттю потенціалу зрілої особистості у професійному становленні та андрагогічній взаємодії викладача і слухачів, яка має суб'єкт-суб'єктний характер і будується у площині партнерських стосунків.

Практичне значення дослідження полягає у розробленні навчально-методичного супроводу підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ у системі післядипломної освіти на засадах андрагогіки: навчально-методичний посібник «Розвиток управлінської компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу»; «Щоденник слухача курсів підвищення кваліфікації»; вхідне та підсумкове анкетування; програми спецкурсів «Модернізація підходів до управління якістю освіти в загально освітньому навчальному закладі», «Управління розвитком сучасної школи», «Управління процесом формування дидактичної компетентності педагогічного колективу ЗНЗ», «Формування основ управлінської компетентності майбутнього керівника ЗНЗ», «Лідерство - основа професійного успіху керівника», спрямованих на вдосконалення професійної компетентності керівника ЗНЗ упродовж атестаційного періоду.

Основні результати дослідження впроваджено в практику роботи Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти (довідка № 782 від 27.05.2010 р.); міського методичного кабінету м. Лозова Харківської області (довідка № 03-1/413-д від 27.08.2010 р.); Харківського регіонального інституту державного управління Національної Академії державного управління при Президентові України (довідка № 01-1344/04-03 від 07.09.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення, результати та висновки дисертації доповідалися на науково-практичних конференціях і семінарах: міжнародних - «Соціально-психологічні технології управління персоналом» (Харків, 2006), «Інноваційні технології в освіті» (Алушта, 2007); всеукраїнських - «Інтегративний характер ціннісних вимірів освіти в стандартах Болонського процесу» (Бердянськ, 2008), «Компетентнісно зорієнтована освіта: досвід, проблеми, перспективи» (Донецьк, 2008), «Ідеї андрагогіки в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського та їх реалізація в сучасних умовах» (Сімферополь, 2008), «Соціально-психологічні технології управління персоналом» (Харків, 2010).

Публікації. Основні положення й висновки дисертації викладено в науково-методичному посібнику та 13 одноосібних публікаціях (з них 4 - у наукових фахових виданнях України).

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, 2 розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (278 найменувань). Загальний обсяг дисертації 275 сторінок, основний зміст дисертації викладено на 167 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь розробленості проблеми дослідження, його мету, завдання, об'єкт, предмет, сформульовано гіпотезу, охарактеризовано методи, розкрито наукову новизну і практичне значення, подано відомості про форми апробації і впровадження в навчальний процес отриманих результатів.

У першому розділі - «Теоретичні основи підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів на засадах андрагогіки» - на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури та узагальнення досвіду роботи закладів післядипломної освіти розглянуто наукові основи підвищення кваліфікації педагогічних працівників у системі післядипломної освіти, визначено специфіку процесу підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ на засадах андрагогіки, здійснено теоретичне обґрунтування моделі підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ у системі післядипломної освіти.

Теоретичною основою дослідження стали наукові праці з питань безперервної педагогічної освіти (А. Алексюк, А. Бойко, С. Вейт, С. Вершловський, О. Владиславлєв, В. Гершунський, В. Даниленко, Г. Ільїн, Л. Кравченко, О. Кульчицький, Т. Ломакіна, Є. Михайлова, Є. Павлютенков, Є. Савицька, Р. Хмелюк, П. Щедровицький та ін.); роботи, у яких аналізуються проблеми розвитку післядипломної педагогічної освіти (В. Бондар, М. Ващенко, А. Вербицький, Л. Даниленко, І. Жерносєк, А. Зубко, І. Зязюн, В. Краєвський, М. Красовицький, С. Крисюк, А. Кузьмінський, М. Кухарєв, Ю. Кулюткін, В. Максимова, В. Маслов, В. Олійник, О. Онушкін, Л. Покроєва,Т. Рогова, М. Романенко, Т. Сущенко, Л. Шевчук та ін.); праці з питань реалізації андрагогічного підходу до навчання дорослих (Л. Анциферова, Т. Браже, Н. Вербицька, С. Вершловський, І. Вірт, І. Гавриш, М. Галущинський, І. Гришина, М. Громкова, Г. Гротхофф, А. Даринський, П. Джарвіс, С. Змєйов, Н. Карапузова, І. Колеснікова, Ю. Кулюткін, А. Марон, О. Огієнко, В. Олійник, Ф. Пеггелер, Н. Протасова, О. Тонконога та ін.); дослідження аспектів реалізації андрагогічного підходу в системі післядипломної педагогічної освіти (Л. Набока, Н. Протасова, В. Пуцов, В. Савченко, Л. Сігаєва, А. Ситник, Т. Сорочан, Ю. Укке); наукові праці з проблем освітнього менеджменту (Л. Даниленко, Г. Єльникова, Ю. Конаржевський, Л. Кравченко, В. Крижко, В. Лунячек, В. Маслов, Є. Павлютенков, В. Пікельна, Г. Полякова, О. Пометун, М. Поташник, В. Симонов, П. Третьяков, М. Сунцов, К. Ушаков, Є. Хриков, П. Худоминський, Т. Шамова та ін.); дослідження аспектів компетентності керівника навчального закладу (Л. Даниленко, І. Гришина, Г. Єльникова, Л. Карамушка, Ю. Конаржевський, С. Королюк, Р. Кричевський, В. Лунячек, В. Маслов, Н. Островерхова, В. Стрельніков, Т. Сорочан та ін.).

Виявлено на основі системного аналізу наукової літератури, що модернізація системи післядипломної освіти та процесу підвищення кваліфікації керівних кадрів організації освіти в цілому, приведення їх у відповідність до світових, європейських і національних стандартів є актуальною проблемою педагогічної науки і практики. Розв'язання цієї проблеми має забезпечити не лише професійне і кар'єрне зростання керівника, а й неперервний особистісний розвиток зрілої людини впродовж життя. Тому формування професійної компетентності цієї категорії педагогічних працівників має враховувати теоретичні й практичні напрацювання андрагогіки як науки, яка орієнтує освіту дорослих на неперервне навчання, на самоосвіту і самовдосконалення, оскільки це відповідає сучасним вимогам до процесу підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ.

Визначено засобами історичного та концептуального аналізу робіт, присвячених проблемам андрагогіки (П. Джарвіс, М. Ноулз, С. Вершловський, М. Громкова, С. Змійов, А. Зубко, І. Колеснікова, Л. Набока, Н. Протасова, Л. Сігаєва, Т. Сорочан та ін.), що провідні андрагогічні принципи (індивідуального досвіду та розвитку індивідуальних освітніх потреб; рівнево-кваліфікаційного підходу; життєвої і посадової перспективи; вікового підходу; створення умов і свободи вибору професійної траєкторії; стимулювання самоосвіти і самостійності особистості; спільної діяльності і відповідальності за її результат; розвитку творчого потенціалу та морально-вольової сфери особистості) відповідають специфіці підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ, завданням безперервного вдосконалення їхньої науково-педагогічної та методичної підготовки, стимулюють набуття додаткових знань за базовою спеціальністю та саморозвиток професійних управлінських умінь, посилюють соціальну відповідальність керівника як менеджера на ринку освітніх послуг. керівник навчальний професійний андрагогіка

Отже, у системі післядипломної освіти, яка базується на рівневому підвищенні кваліфікації педагогічних кадрів упродовж життя, в першу чергу - керівників ЗНЗ, андрагогіку розглядаємо як цілісність теоретичних знань та сукупність технологій освіти, самоосвіти і самовиховання, що відповідають особливостям розвитку дорослої людини, сприяють проявам самостійності професіонала, актуалізують його приховані професійно значущі здібності і потреби. Це означає, що підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ на засадах андрагогіки стає фактором не тільки успішної модернізації даного процесу, але й набуває особистісної зорієнтованості його суб'єктів на систематичне професійне самовдосконалення, що відповідає запитам ринку освітніх послуг.

Установлено у ході аналізу нормативних документів та вивчення матеріалів з досвіду впровадження українсько-голандського проекту з освітнього менеджменту UDEM, роботи Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти (ХОНМІБО), ряду районних методичних кабінетів Харківської області, що процес підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ на засадах андрагогіки має соціально-андрагогічну специфіку, адже передбачає навчання, самоосвіту і самовдосконалення особистісно-професійних якостей соціально зрілої особистості (віком понад 32 роки) з певним рівнем кар'єрних досягнень і високою кваліфікаційною категорією вчителя.

Виявлено особливості цього процесу:

- ґрунтується на усвідомленій потребі особистості керівника в неперервному самовдосконаленні і його принциповій позиції стосовно професійного навчання як пріоритету діяльності;

- передбачає розуміння викладача закладу післядипломної педагогічної освіти як фасилітатора (того, хто надихає, запалює), тьютора (того, хто організовує, спрямовує, підтримує) і коуча (того, хто показує приклад, веде за собою);

- заснований на рефлексії, тобто критичному ставленні керівника ЗНЗ до власного досвіду та досвіду колег, професійному аналізі нових знань і вибірковому ставленні до їх використання у практиці; управлінській діяльності;

- носить характер андрагогічної суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладачів і слухачів груп підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ, що ґрунтується на їхній співпраці і партнерських відносинах як рівноправних суб'єктів процесу підвищення кваліфікації;

- має логіку модульно-пролонгованого підходу до структури програм підвищення кваліфікації, що передбачає інтегративну єдність знань з різних аспектів професійної управлінської діяльності;

- заснований на принципі вибіркового ставлення особистості керівника ЗНЗ до змісту, технологій і форм підвищення кваліфікації залежно від його потреб і запитів;

- ураховує пріоритет неповторного, самобутнього досвіду кожного слухача, при якому нові знання засвоюються і сприймаються на основі використання власних досягнень у професійній управлінській діяльності та індивідуалізованих рекомендацій викладача чи консиліуму викладачів.

Сукупність цих особливостей визначено як організаційно-андрагогічну специфіку процесу підвищення кваліфікації у системі післядипломної освіти в рамках даного дослідження. Доведено, що розуміння і реалізація специфіки (соціально-андрагогічної та організаційно-андрагогічної) сприяють ліквідації протиріч між: традиційним підвищенням кваліфікації та потребою у безперервному професійному розвитку керівників ЗНЗ, усталеними й інноваційними формами проходження курсової підготовки та можливостями дистанційного навчання; суб'єкт-об'єктною взаємодією, характерною для традиційних методів і форм підвищення кваліфікації, і потребою в реалізації суб'єкт-суб'єктних відносин рівних партнерів (слухача курсів і викладача), що є одним із основних положень андрагогіки.

Розроблено з урахуванням вимог особистісного, діяльнісного, системного і компетентнісного наукових підходів та визначеної специфіки підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ модель як умовний аналог цього процесу, яка відображає систематизований комплекс основних закономірностей діяльності і взаємодії його учасників. У центрі уваги моделі знаходиться доросла (зріла) людина як суб'єкт навчання, самоосвіти і самовдосконалення, тому її метою є формування та розвиток професійної кваліфікації керівника ЗНЗ. Пропонована модель (рис. 1) розглядається як система взаємозумовлених структурних складових (цільової, змістової, процесуально-діяльнісної, оцінно-результативної) у взаємозв'язку і нерозривній єдності, що передбачає можливості оперативного корегування особистісних цілей і групових завдань слухачів курсів підвищення кваліфікації упродовж п'ятилітнього атестаційного періоду.

Цільова складова означає спрямування процесу навчання на формування професійно значущих якостей особистості керівника та подальше вдосконалення його професійної кваліфікації як педагога і менеджера. Змістова складова передбачає організацію навчання на основі навчальних планів та навчальних програм, що відображають зміст професійної підготовки й ураховують організаційно-андрагогічну специфіку процесу підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Процесуально-діяльнісна складова використовує різноманітні засоби навчання в роботі з керівниками ЗНЗ, які індивідуалізують процес підвищення, кваліфікації, спрямовують його на врахування освітніх потреб та запитів слухачів. Оцінно-результативна складова визначає ефективність упровадження моделі підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ на основі показників рівнів сформованості професійної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Результатом упровадження розробленої моделі має стати суттєве підвищення рівневих показників кваліфікації керівників ЗНЗ як менеджерів і педагогічних працівників.

У другому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності моделі підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної освіти» - дано загальну характеристику організації і проведення експериментального дослідження, видів, методів і форм реалізації пропонованої моделі процесу, представлено дані підсумкового аналізу результатів експериментальної роботи.

Дослідження проводилося в реальних умовах навчального процесу Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти впродовж 2006-2009 років. До експериментальної групи ввійшло 427 слухачів курсів підвищення кваліфікації: 216 директорів ЗНЗ та 211 заступників директорів ЗНЗ з навчально-виховної роботи.

Рис. 1. Модель процесу підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної освіти

Визначення вихідних і підсумкових показників експериментальної роботи та їх порівняння проводилося методом констатування якісного покращення лише в даній експериментальній групі на фоні внутрішніх позитивних змін рівня професійної кваліфікації її учасників, коли контрольними вважалися дані вхідного психолого-андрагогічного діагностування цієї групи.

Аналіз результативності впровадження розробленої моделі підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ проводився за такими критеріями: ступінь сформованості професійних знань (знання теоретичних і методологічних основ здійснення управлінської діяльності; знання психолого-педагогічних основ педагогічної та управлінської діяльності; додаткові знання - фінанси, право, соціологія, економіка тощо); ступінь сформованості управлінських умінь (аналітичних, проектувальних комунікативних, креативних, оцінних та ін.); ступінь розвитку ціннісного ставлення до професії та готовності до особистісної ініціативи й подальшого професійного зростання. Було визначено і теоретично обґрунтовано рівні професійної кваліфікації керівників ЗНЗ: високий рівень професійної кваліфікації (керівники-інноватори); достатній рівень професійної кваліфікації (керівники, спрямовані на адаптацію); низький рівень професійної кваліфікації (керівники-конформісти), що відображено у відповідних особистісно-професійних рівнево-кваліфікаційних характеристиках.

Установлено, що на етапі вхідного психолого-андрагогічного діагностування експериментальні групи керівників ЗНЗ за рівнями розподілилися так:

- «конформісти» (32 % від загальної кількості) - розглядають управління ЗНЗ як нормативне керівництво, стандартизовану діяльність, що відповідає певному алгоритмові дій в умовах традиційного функціонування школи;

- «спрямовані на адаптацію» (52 % від загальної кількості) - усвідомлюють, що для виконання завдань управління сучасною школою потрібні ініціатива і свобода дій, тому готові до підвищення кваліфікації шляхом адаптації нових знань і технологій до умов функціонування закладу на ринку освітніх послуг;

- «інноватори» (9 % від загальної кількості) - перебувають у постійному пошуку нових способів розуміння і розв'язання проблем управління дорученим ЗНЗ, постійно відчувають потребу в додаткових знаннях, необхідних для виконання стратегічних завдань розвитку і ефективного функціонування конкретного, очолюваного ними ЗНЗ.

Виявлені мотиваційні й особистісні характеристики слухачів склали основу реалізації цільової складової моделі підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ. За підсумками аналізу даних психолого-андрагогічного діагностування характеру запитів і очікувань слухачів від процесу підвищення кваліфікації були визначені цільові установки для груп слухачів, сформованих у ході експерименту: для керівників-«конформістів» - зорієнтованість діяльності на конкретні, життєво важливі цілі на основі принципів комунікативного спілкування, враховуючи професійну та соціальну діяльність слухачів як основну умову успішного підвищення кваліфікації, стимулювання емоційно-мотиваційної сфери особистості кожного слухача, створення ситуацій саморефлексії та самопізнання; для керівників, «спрямованих на адаптацію» - створення умов для критичного аналізу власного досвіду з метою орієнтації слухачів на перспективи власного професійного розвитку та підпорядкованої школи; для керівників-«інноваторів» - спрямованість освітнього процесу на встановлення суб'єктних, партнерських стосунків між його учасниками через презентацію досвіду, обговорення результатів і перспектив розвитку закладу та можливих ризиків у роботі, які сприятимуть отриманню корисної інформації, знаходженню додаткових ресурсів для збагачення власного досвіду управлінської діяльності, розвитку професійних інтересів та здібностей.

Змістова складова моделі була реалізована через корегування навчальних програм і оновлення їх змістової частини; здійснення апробації особистісно орієнтованих спецкурсів, дистанційного навчання, самоосвіти, які індивідуалізують зміст підвищення кваліфікації, спрямовують його на врахування освітніх потреб та запитів слухачів.

Програма освітньої діяльності курсів підвищення кваліфікації директорів загальноосвітніх навчальних закладів містить три варіанти навчальних і навчально-тематичних планів: очно-заочної, очно-заочно-дистанційної і модульно-пролонгованої форм навчання. Професійний модуль навчальних планів побудований на основі принципів диференціації, інваріантності й варіативності, індивідуалізації та практичної спрямованості навчання. Диференціація здійснюється за рівнем професійної кваліфікації, за наявністю управлінського досвіду, за професійними потребами керівників, які визначаються результатами вхідного тестування й анкетування. Інваріантність віддзеркалена в змісті навчальних одиниць професійного модуля. Обов'язковими є теми, що складають основу управлінської діяльності керівника ЗНЗ. До варіативної складової професійного модуля навчальних планів включені теми, які враховують інноваційну спрямованість діяльності керівника школи. Індивідуалізація та практична спрямованість навчання реалізується в тематиці спецкурсів, зорієнтованої на ті професійні потреби керівників шкіл, які неможливо повністю врахувати в переліку тем професійного модуля традиційної програми навчання. Спецкурси обираються слухачами. Практика свідчить, що користуються попитом спецкурси, які відповідають практичним професійним потребам і очікуванням слухачів.

Процесуально-діяльнісна складова моделі передбачала використання різноманітних методів, форм і засобів підвищення кваліфікації, які індивідуалізували процес навчання, спрямовували його на врахування освітніх потреб та запитів слухачів (очно-заочний, очно-заочно-дистанційний, модульно-пролонгований види навчання; лекція-дискусія, «круглий стіл», case-study, конференція, ділова або рольова гра, метод проектного навчання тощо).

Виявлено у процесі формувального експерименту, що стосовно організаційних форм підвищення кваліфікації абсолютна більшість керівників експериментальних груп висловилася на підтримку спецкурсів (57 %), підвищення кваліфікації за індивідуальною програмою (19 %); програм самоосвіти (19 %); дистанційного навчання (15 %). Особливу підтримку слухачів знайшла така форма підвищення кваліфікації, як спецкурси і семінари на місцях (62 %) з організацією зустрічей, дискусій, використанням рольових ігор і групових форм роботи на основі активних методів навчання, що позитивно впливають на мотивацію і результативність підвищення кваліфікації. За підсумками опитування позитивне ставлення й бачення переваг дистанційної форми навчання відзначили у середньому 48 % слухачів групи керівників-«конформістів»; 81 % «спрямованих на адаптацію» і 82 % керівників-«інноваторів». Перевагами дистанційної форми підвищення кваліфікації, на думку слухачів, є: індивідуалізація навчання, коли кожен керівник налагоджує взаємодію з викладачем, колегами, що проходять курси підвищення кваліфікації на основі своїх знань, умінь, уявлень, керуючись власними професійними потребами; встановлення діалогічної, партнерської взаємодії між слухачами курсів, між слухачем і викладачем, слухачем і тьютором Центру дистанційної освіти; виконання викладачем ролі консультанта-фасилітатора і коуча, який підтримує слухача, спрямовує його рух на шляху професійного зростання, допомагає у виборі засобів пізнавальної діяльності при розв'язанні практичних питань; опора на знання й професійний досвід зрілих керівників дозволяють кожному з них критично оцінити власну практику управління педагогічним колективом і спонукають до подальшого безперервного самовдосконалення.

Оцінно-результативна складова моделі підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ передбачала визначення ефективності її запровадження на основі порівняння показників ступеня сформованості професійної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, отриманих на етапі підсумкового діагностування в експериментальній групі, з контрольними результатами вхідного діагностування (табл.1).

Підсумковий аналіз даних комплексу оцінок з основних показників (оцінювання проводилося за 11-ма оцінками у 100-бальній шкалі; експертами виступав 21 викладач основних навчальних курсів і 15 кураторів-тьюторів) відповідно рівнево-кваліфікаційних характеристик професійної компетентності керівників ЗНЗ - учасників експериментальної групи - виявив значне покращення аналітичних, оцінних і креативних управлінських умінь; зростання рівня теоретичних знань і знань нормативних документів, суттєве покращення рівня готовності слухачів до особистісної ініціативи та професійного зростання.

Таблиця 1. Результати підсумкового узагальнення ефективності процесу підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ на основі пропонованої моделі

Середній статистичний приріст +25,3%

Статистичний аналіз експериментальних даних з використанням t-критерію Ст'юдента надав змогу визначити достовірність отриманих якісних змін та вірогідність і надійність отриманих результатів. Отже, гіпотезу дослідження підтверджено в цілому.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв'язання проблеми модернізації процесу підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів на засадах андрагогіки у системі післядипломної освіти. Теоретичний аналіз проблеми дослідження та одержані результати експериментальної роботи дали можливість сформулювати висновки відповідно визначених завдань:

1. Проаналізовано комплекс наукових джерел і матеріалів з досвіду підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ у системі післядипломної освіти. У процесі порівняльного, ретроспективного, концептуального, контент-аналізу виявлено, що модернізація системи післядипломної освіти та процесу підвищення кваліфікації керівних кадрів навчальних закладів в цілому, приведення їх у відповідність до світових, європейських і національних стандартів є актуальною проблемою педагогічної науки і практики, розв'язання якої має забезпечити неперервний особистісний і професійний розвиток керівника як зрілої людини впродовж життя. Формування професійної компетентності цієї категорії педагогічних працівників має враховувати теоретичні і практичні напрацювання андрагогіки як науки про неперервну освіту, самоосвіту і самовдосконалення дорослих. Це відповідає сучасним вимогам до процесу підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ. Визначено, що у системі післядипломної освіти, яка базується на неперервному рівневому підвищенні кваліфікації педагогічних кадрів впродовж життя, андрагогіку розглядаємо як цілісність теоретичних знань та сукупність технологій освіти, самоосвіти і самовиховання, що відповідають особливостям розвитку дорослої людини, сприяють проявам самостійності професіонала, актуалізують його приховані професійно значущі здібності і потреби. Отже, підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ на засадах андрагогіки набуває особистісної зорієнтованості його суб'єктів на систематичне професійне самовдосконалення, що відповідає запитам ринку освітніх послуг.

2. Теоретично обґрунтовано специфіку процесу підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ на засадах андрагогіки у системі післядипломної освіти, яка має соціально-андрагогічний аспект (підвищення кваліфікації соціально зрілої особистості віком понад 32 роки з певним рівнем кар'єрних досягнень і високою кваліфікаційною категорією вчителя) та організаційно-андрагогічний аспект (організація процесу відбувається з урахуванням усвідомленої потреби особистості в неперервному навчанні; вибіркового ставлення до змісту, методів і форм підвищення кваліфікації; передбачає рефлексію як критичне ставлення особистості до власного досвіду та досвіду своїх колег; систематичне, поетапне використання даних психолого-андрагогічної діагностики; здійснення освітнього процесу через взаємодію й співпрацю викладача зі слухачем, установлення їхніх партнерських стосунків; сприяє ролі викладача як фасилітатора-коуча-тьютора; має модульно-пролонговану логіку навчальних програм підвищення кваліфікації).

3. Розроблено з урахуванням визначеної специфіки підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ та експериментально перевірено модель як умовний аналог освітнього процесу, яка відображала систематизований комплекс основних закономірностей андрагогічної взаємодії його учасників. Метою моделі стало формування та розвиток професійної кваліфікації керівника ЗНЗ. Модель розглядалася як система структурних складових (цільової, змістової, процесуально-діяльнісної, оцінно-результативної) у взаємозв'язку і нерозривній єдності. Експериментальна перевірка результативності впровадження пропонованої моделі підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ проводилася за критеріями і показниками: ступінь сформованості професійних знань (знання теоретичних і методологічних основ здійснення управлінської діяльності; знання психолого-педагогічних основ педагогічної та управлінської діяльності; додаткові знання - фінанси, право, соціологія, економіка тощо); ступінь сформованості управлінських умінь (аналітичних, проектувальних комунікативних, креативних, оцінних та ін.); ступінь розвитку ціннісного ставлення до професії та готовності до особистісної ініціативи й подальшого професійного зростання. Перевірка ефективності моделі виявила якісне покращення сукупних показників на 25,3 % та достовірність і надійність отриманих даних, що свідчить про підтвердження гіпотези дослідження в цілому.

4. Уточнено показники сформованості професійної кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у післядипломній освіті на засадах андрагогіки. Визначено і теоретично обґрунтовано рівні професійної кваліфікації керівників ЗНЗ: високий рівень (керівники-інноватори - перебувають у постійному пошуку нових способів розуміння і розв'язання проблем управління дорученим ЗНЗ, постійно відчувають потребу в додаткових знаннях, необхідних для виконання стратегічних завдань розвитку і ефективного функціонування конкретного, очолюваного ними ЗНЗ); достатній рівень (керівники, спрямовані на адаптацію - усвідомлюють, що для виконання завдань управління сучасною школою потрібні ініціатива і свобода дій, тому готові до підвищення кваліфікації шляхом адаптації нових знань і технологій до умов функціонування закладу на ринку освітніх послуг); низький рівень (керівники-конформісти - розглядають управління ЗНЗ як нормативне керівництво, стандартизовану діяльність, що відповідає певному алгоритмові дій в умовах традиційного функціонування школи). Ці рівні відображено у відповідних особистісно-професійних рівнево-кваліфікаційних характеристиках.

5. Розроблено навчально-методичний супровід підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ у системі післядипломної освіти на засадах андрагогіки, що включає посібник «Розвиток управлінської компетентності керівника загальноосвітнього навчального закладу», «Щоденник слухача курсів підвищення кваліфікації», анкети вхідного та підсумкового психолого-андрагогічного діагностування, програми спецкурсів «Модернізація підходів до управління якістю освіти в загальноосвітньому навчальному закладі», «Управління розвитком сучасної школи», «Управління процесом формування дидактичної компетентності педагогічного колективу ЗНЗ», «Формування основ управлінської компетентності майбутнього керівника ЗНЗ», «Лідерство - основа професійного успіху керівника», які можуть використовуватися в закладах післядипломної педагогічної освіти, районних (міських) методичних кабінетах, у ЗНЗ в процесі внутрішньошкільної методичної роботи, для організації індивідуальної самоосвіти і самовдосконалення особистісно-професійних компетенцій керівників.

Проведене дослідження не вичерпує повністю багатоаспектної педагогічної проблеми. Подальший пошук може бути спрямований на вирішення на засадах андрагогіки завдань підготовки та підвищення кваліфікації керівників дошкільних і позашкільних закладів освіти, методистів районних (міських) методичних кабінетів, викладачів інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Список опублікованих автором праць за темою дослідження

Навчальні посібники

1. Розвиток управлінської компетентності керівника загальноосвітнього

навчального закладу : [навч.-метод. посіб.] / уклад. М. Є. Смирнова. -- 2_ге вид., доп. -- Х. : ХОНМІБО, 2010. -- 136 с.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Смирнова М. Моніторинг якості навчально-виховного процесу як основа ефективного управління ЗНЗ / М. Смирнова // Імідж сучасного педагога. -- 2006.-- № 3-4.-- С. 76-77.

3. Смирнова М. Є. Оновлення навчально-виховного процесу в загальноосвітньому закладі в контексті компетентнісного підходу / М. Є. Смирнова // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 335 Педагогіка та психологія. Зб. наук. праць. -- Чернівці : «Рута», 2007. -- С. 175-180.

4. Смирнова М. Є. Методологічні основи розвитку професіоналізму керівників ЗНЗ в системі підвищення кваліфікації / М. Є. Смирнова // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). - №3 (частина 2). -- Бердянськ : БДПУ, 2008. -- 222 с. -- С. 41-45.

5. Смирнова М. Є. Технологічні аспекти реалізації андрагогічного підходу в системі підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ / М. Є. Смирнова // Освіта на Луганщині. -- 2009. -- № 1(30). -- С. 55-58.

Статті в інших наукових виданнях, матеріали конференцій

6. Смирнова М. Є. Профілізація старшої школи - напрямок модернізації сучасної освіти / М. Є. Смирнова // Управління школою. -- 2004. -- № 10. -- С. 28-31.

7. Смирнова М. Є. Якісна освіта - умова ефективного реформування загальноосвітньої школи / М.Є. Смирнова // Моніторингові дослідження як інформаційна база в системі управління якістю освіти: матер. всеукр. наук.-практ. конф., 29-39 берез. 2005 р. -- Луцьк, 2005. -- С.106-109.

8. Смирнова М. Є. Людиноцентристський підхід до управління як основа сучасного менеджменту / М. Є. Смирнова // Управління розвитком. --2007.-- № 1.-- С.70-77.

9. Смирнова М. Є. Управлінська компетентність керівника загальноосвітнього навчального закладу в контексті акмеологічного підходу / М.Є. Смирнова // Моделі компетентного випускника 12-річної школи: сутність, пріоритети, пошуки відповідей на виклики ХХІ століття: матер. всеукр. наук.-пошук. конф.,16-17 трав. 2007 р. -- Донецьк, 2007. -- С.346-352.

10. Смирнова М. Є. Лідерство як умова реалізації антропосоціальної моделі управління в освіті / М.Є. Смирнова // Инновационные технологии в образовании: матер. IV межд. науч.- практ. конф., 21-22 верес. 2007. -- Симферополь, 2007. -- С.99-104.

11. Смирнова М. Є. Андрагогічне навчання як основа професійного розвитку в системі підвищення кваліфікації / М.Є. Смирнова // Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка: матер. всеукр.ї наук.-практ. конф., 16-17 квіт. 2008 р. -- Суми : ВТД «Університетська книга», 2008. -- 420 с. -- С. 354-358.

12. Смирнова М. Є. Андрагогічні основи навчання керівників ЗНЗ у системі підвищення кваліфікації / М.Є.Смирнова // Ідеї андрагогіки в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського та їх реалізація в сучасних умовах: матер. всеукр. наук.-практ. конф., 24-26 верес. 2008 р. -- Сімферополь, 2008. -- С.111-113.

13. Смирнова М. Є. Модернізація регіональної системи підвищення кваліфікації менеджерів освіти на засадах андрагогіки // Механізми забезпечення соціальної безпеки на рівні регіону: практика реалізації: [монографія] / В. Г. Бульба, С. О. Горбунова-Рубан, А. В. Меляков [та ін.] ; за ред. В. Г. Бульби, А. В. Мелякова. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2010. - С. 341 - 355.

Анотація

Смирнова М.Є. Підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів на засадах андрагогіки в післядипломній освіті. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Полтава, 2010.

У дисертації з'ясовано, що підвищення кваліфікації, як базовий процес системи післядипломної педагогічної освіти, потребує суттєвої модернізації і має бути спрямоване на розвиток особистісно-професійних якостей керівника загальноосвітнього навчального закладу, на формування мотивації неперервного особистісного та професійного саморозвитку.

У роботі проаналізовано теоретичні основи підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у післядипломній освіті; теоретично обґрунтовано специфіку підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів на засадах андрагогіки; розроблено та експериментально перевірено модель підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної освіти; уточнено показники сформованості професійної кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів у післядипломній освіті на засадах андрагогіки; розроблено навчально-методичний супровід, спрямований на формування й розвиток професійної кваліфікації керівників ЗНЗ у системі післядипломної освіти на засадах андрагогіки.