Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі

Сінопальнікова Наталія Миколаївна

Харків 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Іонова Олена Миколаївна, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, завідувач кафедри природничо-математичних дисциплін.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Хомич Лідія Олексіївна, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (м.Київ), заступник директора з науково-експериментальної роботи;

кандидат педагогічних наук Бабакіна Оксана Олексіївна, Харківський гуманітарно-педагогічний інститут, декан факультету початкового навчання.

Захист відбудеться „ 30 ” вересня 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 215-В.

Автореферат розісланий „ 27 ” серпня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Штефан Л.А.

1. Загальна характеристика роботи

вчитель інтегрований навчальний шкільний

Актуальність і доцільність дослідження. Одним із пріоритетних напрямів розвитку вищої педагогічної освіти є підготовка кваліфікованих учителів початкової школи, які здатні забезпечувати гармонійний розвиток дитини, формувати ключові і предметні компетенції молодших школярів, закладаючи тим самим міцний фундамент для їх подальшого навчання, розвитку й виховання.

Важлива роль у цьому процесі належить готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу, що зумовлено низкою чинників. По-перше, їх застосування активізує навчальну діяльність, стимулює інформаційне та емоційне сприймання школярами навчального матеріалу, уможливлює всебічний розгляд явищ і понять, а отже, адекватно відповідає потребі й здатності учнів цього віку до цілісного пізнання дійсності. По-друге, використання інтегрованих форм організації навчання дозволяє ущільнювати освітній процес, підвищувати узагальненість засвоєних дітьми знань і вмінь, що сприяє розвитку логічності й гнучкості мислення особистості, формуванню її системного світогляду. По-третє, розроблення зазначеної проблеми певним чином заповнює дидактико-методичні «прогалини» щодо сформованості у майбутніх учителів початкових класів готовності до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу. Це підтверджується аналізом наукових джерел (О.Глузман, П.Гусак, О.Савченко, Л.Хомич та інші), а також даними проведеного нами на етапі пошукового експерименту опитування 310 студентів старших курсів факультету початкового навчання Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Так, більшість респондентів (57,2 %) не усвідомлювала значущості інтегрованого підходу як чинника цілісного впливу на становлення й розвиток особистості школяра. 43,9 % студентів мали недостатню сформованість знань про інтеграційні процеси в початковій школі, дидактико-методичне забезпечення формування інтегрованого змісту початкової освіти, форми й методи його засвоєння. Лише у третини опитаних були певні уявлення про сутність поняття «інтеграція» і можливості проектування змісту навчання шляхом застосування інтегрованих форм організації навчального процесу молодших школярів.

Одержані дані підтверджують практичну значущість підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу.

Аналіз психолого-педагогічних джерел дозволяє визначити, що основними джерелами осмислення означеної проблеми є:

* обґрунтування теоретичних засад професійної підготовки педагогів (В.Гриньова, В.Євдокимов, І.Зязюн, В.Лозова, О.Мороз, І.Прокопенко, В.Семиченко, А.Троцко) і, зокрема вчителів початкових класів (Н.Бібік, О.Бабакіна, О.Глузман, П.Гусак, О.Острянська, О.Савченко, Л.Хомич);

* висвітлення основ педагогічної інтеграції (В.Безрукова, М.Берулава, Т.Дмитренко, В.Доманський, І.Климова, І.Колєснікова, М.Прокоф'єва, І.Ревенко);

* розроблення інтегрованого змісту професійної педагогічної освіти та шляхів його засвоєння (О.Абдуліна, О.Гилязова, С.Гончаренко, В.Горшкова, Ю.Колєсніченко, О.Мариновська, Ю.Сьомін, Ю.Тюнніков);

* застосування інтегрованих форм організації навчання в основній (М.Безрук, Т.Браже, Г.Ібрагімов, Ю.Колягін, В.Максимова, Н.Таланчук, В.Яковлева) та початковій (О.Алексенко, Т.Башиста, Н.Бібік, Н.Груздева, О.Іонова, В.Ільченко, О.Савченко, Н.Світловська, С.Шпілєва, С.Якименко) школах.

Водночас у педагогічній науці процес підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу не став предметом спеціального дослідження.

Такий стан наукового знання зумовлює необхідність розв'язання суперечностей, що об'єктивно мають місце в освітній практиці, а саме: між необхідністю формування в молодших учнів цілісних уявлень про навколишній світ та недостатньою підготовленістю вчителя початкових класів до здійснення професійної діяльності інтегрованого характеру; між потребою цілеспрямованого формування готовності майбутнього вчителя початкової школи до використання інтегрованих форм організації навчання та відсутністю необхідного для цього науково-методичного забезпечення.

Отже, актуальність проблеми підготовки вчителя початкових класів до застосування інтегрованих форм організації навчання, її недостатня наукова розробленість, а також об'єктивна потреба розв'язання означених суперечностей зумовили вибір теми дослідження - «Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди «Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих навчальних закладах» (РК № 1-200199U004104). Тему дослідження затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (протокол № 4 від 26.10.2007 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 18.12.2007 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, що сприяють ефективному формуванню готовності майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі для підвищення якості їхньої професійності.

Відповідно до мети в дослідженні визначено такі завдання:

1. Визначити сутність підготовки й охарактеризувати структурні складники готовності майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчання в початковій школі.

2. З'ясувати зміст поняття «інтегровані форми організації навчання», виокремити види означених форм.

3. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інтегрованих навчальних форм у професійній діяльності.

4. Уточнити критерії, показники та рівні сформованості готовності студентів до застосування інтегрованих форм організації навчання молодших школярів.

Об'єкт дослідження - процес професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Предмет дослідження - забезпечення реалізації педагогічних умов підготовки студентів до використання інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі.

Гіпотеза дослідження: підготовка майбутніх учителів початкових класів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі буде ефективною, якщо забезпечити реалізацію сукупності таких педагогічних умов: організація діяльності викладачів психолого-педагогічних і предметно-методичних дисциплін із упровадження інтегрованого підходу до навчання студентів; спрямованість професійної підготовки на формування у студентів мотиваційно-ціннісного компоненту готовності; оволодіння майбутнім учителем психолого-педагогічними і предметно-методичними знаннями про сутність, види та організаційні форми інтеграції в навчанні молодших школярів; набуття студентами досвіду використання інтегрованих форм організації навчального процесу.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: філософські, психолого-педагогічні положення про людину як найвищу цінність; про активність особистості, її розвиток у процесі спілкування й взаємодії з навколишнім світом; цілісний, системний, особистісно-діяльнісний, гуманістичний, культурологічний, компетентнісний підходи до формування особистості (К.Абульханова-Славська, Б.Гершунський, С.Гончаренко, А.Здравомислов, В.Лутай); положення про сутність і структуру професійно-педагогічної підготовки вчителя (О.Абдулліна, О.Бабакіна, В.Гриньова, О.Киричук, В.Лозова, О.Мороз, В.Семиченко, А.Троцко, Л.Хомич); теорія та практика педагогічної інтеграції (В.Безрукова, М.Берулава, В.Загвязинський, Г.Ібрагимов, М.Іванчук, І.Климова, І.Козловська, В.Максимова, М.Махмутов, Г.Сериков, Ю.Сьомін, Ю.Тюнніков, Н.Чапаєв, С.Шпілєва); рекомендації щодо організації навчально-пізнавальної діяльності учнів у різних закладах освіти (Є.Голант, В.Гузєєв, М.Данилов, Б.Єсипов, І.Лернер, В.Онищук, І.Огородніков, М.Скаткін), зокрема у початковій школі (Н.Бібік, Л.Варзацька, М.Вашуленко, О.Іонова, Н.Коваль, Я.Кодлюк, О.Савченко, В.Сухомлинський, С.Якименко); використання сучасних педагогічних технологій (А.Андрущук, В.Євдокимов, П.Єрдинєв, М.Кларін, В.Краєвський, Л.Коваль, О.Пєхота, І.Прокопенко, В.Рибальський, Г.Селевко), активних форм і методів навчання студентів (Н.Волкова, О.Гребенюк, А.Старцева, Т.Яценко).

З метою реалізації визначених завдань і перевірки гіпотези були використані такі методи дослідження: теоретичні: ретроспективний аналіз наукової літератури, зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, визначення поняттєво-категорійного апарату, обґрунтування педагогічних умов підготовки студентів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі; емпіричні: анкетування, опитування, тестування, спостереження, бесіда, діалог, методи експертних оцінок, самооцінки, вивчення продуктів навчально-пізнавальної діяльності студентів для визначення рівня готовності до використання інтегрованих форм організації навчання молодших школярів за різними показниками; педагогічний експеримент для виявлення ефективності реалізації визначених педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі; методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Експериментальною базою дослідження обрано Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди.

Наукова новизна й теоретичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вперше: обґрунтовано суть підготовки майбутнього вчителя до застосування інтегрованих форм організації навчання в початковій школі як освітнього процесу, що забезпечує готовність майбутніх учителів до діяльності інтегрованого характеру (здійснення внутрішньопредметної й міжпредметної інтеграції у процесі викладання основних шкільних дисциплін); визначено й експериментально перевірено педагогічні умови цієї підготовки (організація діяльності викладачів психолого-педагогічних і предметно-методичних дисциплін із упровадження інтегрованого підходу до навчання студентів; спрямованість професійної підготовки на формування у студентів мотиваційно-ціннісного компоненту готовності; оволодіння майбутнім учителем психолого-педагогічними і предметно-методичними знаннями про суть, види та організаційні форми інтеграції в навчанні молодших школярів; набуття студентами досвіду використання інтегрованих форм організації навчального процесу).

Уточнено зміст структурних компонентів готовності майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі (спрямованість на здійснення діяльності інтегрованого характеру, сформованість знань про інтеграційні процеси в початковій освіті, оволодіння сукупністю гностично-діагностичних, змістово-конструювальних, оцінно-прогностичних умінь, орієнтованих на успішне використання інтегрованих форм організації навчання); критерії, показники й рівні сформованості цієї готовності; поняття «інтегровані форми організації навчання» (чітка організація навчальної діяльності учнів із засвоєння інтегрованого змісту освіти); види інтегрованих форм організації навчання в початковій школі (інтегрований урок, інтегровані дні, проектна робота).

Практична значущість результатів дослідження полягає в тому, що реалізація педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя до застосування інтегрованих форм організації навчання в початковій школі, яка підтвердила свою ефективність, може бути впроваджена в умовах інших вищих педагогічних навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди (довідка № 07-941 від 26.03.10), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (довідка № 1796/01-37/19 від 28.04.2010), Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти (довідка № 145-24 від 16.04.10 ).

Теоретичні положення, практичні напрацювання, викладені в дисертації, є основою науково-методичних рекомендацій «Підготовка майбутніх учителів початкової школи до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу», спецкурсу «Інтегровані форми організації навчання в початковій школі», які можуть бути використані в системі вищої й післядипломної педагогічної освіти, а також у підготовці підручників, навчальних посібників із дидактики і методики початкової освіти, під час написання студентами курсових, дипломних і магістерських робіт.

Особистий внесок автора у працях, написаних у співавторстві, полягає в теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми, а також науковій інтерпретації отриманих даних.

Вірогідність та обґрунтованість висновків дисертації забезпечено теоретико-методологічною виваженістю вихідних положень, використанням методів, що відповідають меті, завданням, об'єкту, предмету дослідження; експериментальною перевіркою гіпотези, кількісним і якісним аналізом експериментальних даних, позитивними результатами експерименту, можливістю його повторення; доказовістю й логічною несуперечливістю висновків; широкою апробацією матеріалів дисертації.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, а також на Міжнародній науково-практичній конференції «Внесок академіка В.С.Ледньова у становлення та розвиток теорії і структури змісту сучасної інженерно-педагогічної освіти» (Харків, 2009), на науково-практичних конференціях молодих учених «Методологія наукових досліджень» (Харків, 2006-2008), на науково-практичній конференції до 120-річчя А.С.Макаренка «Науково-виховна спадщина А.С.Макаренка: досвід та перспективи (Харків, 2008).

Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 15 публікаціях автора (13 одноосібних): у 5 статтях, опублікованих у провідних наукових фахових виданнях; 1 статті в інших виданнях; 5 статтях у збірниках матеріалів наукових конференцій, у 4 науково-методичних матеріалах.

Структура й обсяг дисертації зумовлені логікою наукового пошуку. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (405 найменувань), 11 таблиць (на 17 сторінках), 1 рисунку (на 1 сторінці), 4 формул, 16 додатків (на 39 сторінках). Загальний обсяг роботи 247 сторінок (173 сторінок - основний текст).

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь наукового опрацювання обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, його методологічно-теоретичні засади, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про апробацію й упровадження результатів дисертації, визначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі - «Теоретичні питання підготовки вчителів початкових класів до використання інтегрованих форм організації навчального процесу» - на основі аналізу і узагальнення наукових джерел розкрито поняття «інтеграція», «інтегровані форми організації навчального процесу», науково обґрунтовано суть і педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі.

Ґрунтуючись на результатах досліджень, викладених у психолого-педагогічних джерелах (М.Берулава, В.Бєлов, Р.Бунєєв, М.Іванчук, В.Максимова, Н.Світловська, В.Сидоренко, О.Сухаревська, Н.Чапаєв та інші) з'ясовано, що в педагогіці під інтеграцією розуміють процес і результат цілеспрямованого об'єднання або злиття в одне ціле диференційованих структурних елементів змісту освіти, методів, засобів, організаційних форм навчання, що веде до виникнення нових якісних можливостей цієї цілісності, а також до змін властивостей самих елементів. Залежно від об'єктів, що інтегруються, виділяють такі основні напрями інтеграції: предметно-змістовий, орієнтований на створення інтегрованого змісту освіти, та операційно-процесуальний, який полягає в розробці адекватного інструментарію для засвоєння учнями інтегрованого навчального змісту.

Урахування вищезазначеного, а також опрацювання наукової літератури в галузі дидактики (Є.Голант, В.Гузєєв, Б.Єсіпов, І.Лернер, М.Скаткін, М.Сорокін, Т.Хлєбнікова) дозволило розкрити інтегровані форми організації навчання як чітку організацію навчальної діяльності учнів із засвоєння інтегрованого змісту освіти. Останній є результатом оптимізації зв'язків і системного поєднання декількох навчальних тем або предметів, що сприяє цілісному сприйняттю й засвоєнню школярами навчальної інформації.

До інтегрованих форм організації навчання в початковій школі належать: інтегрований урок (виклад навчальних тем, близьких за змістом, логічно взаємопов'язаних, об'єднаних провідною ідею, реалізація якої забезпечує цілісність заняття, підвищення його пізнавальної цінності); інтегровані дні (проведення протягом навчального дня серії уроків, що підпорядковуються спільним навчально-пізнавальним цілям і завданням); проектна робота (групове й індивідуальне розв'язання учнями комплексних педагогічних завдань, що передбачає застосування сукупних знань і вмінь із різних шкільних дисциплін).

На підставі аналізу наукових джерел (Н.Бібік, О.Глузман, О.Острянська, О.Савченко, Л.Хомич), освітньо-кваліфікаційних характеристик майбутніх фахівців з'ясовано специфіку професійної діяльності вчителя початкової школи, що має інтегрований характер, а саме: учитель як безпосередній і головний організатор навчання молодших школярів викладає майже всі шкільні дисципліни, що вимагають внутрішньопредметної та міжпредметної інтеграції, спрямованої на гармонійний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу.

З урахуванням сучасних досліджень педагогічної теорії та практики (Є.Богданов, П.Гальперін, М.Дяченко, Л.Кандибович, Н.Кузьміна, В.Сластьонін) підготовку студентів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі розглянуто як процес навчання, що забезпечує готовність майбутніх учителів до діяльності інтегрованого характеру в межах їхньої професійної компетенції. Готовність визначається як інтегрована характеристика результату підготовки майбутніх учителів і передбачає сформованість таких структурних складників, як:

* мотиваційно-ціннісна готовність - відбиває ціннісні орієнтації, потреби, інтереси, мотиви, цілі, переконання, що забезпечують усвідомлення й позитивне ставлення майбутнього вчителя до формування в учнів цілісних уявлень про навколишній світ, активність і зацікавленість студента в оволодінні теорією та практикою застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі;

* науково-теоретична готовність - передбачає опанування студентами системи психолого-педагогічних, предметно-методичних знань та уявлень про сучасні інтеграційні тенденції й процеси в початковій освіті, про загальнонауковий аспект понять «інтеграція», «педагогічна інтеграція», «інтегровані організаційні форми», про алгоритми інтеграції змісту початкової освіти й форми його засвоєння; про базові поняття та надпредметні (ключові), міжпредметні, предметні компетентності, що забезпечує початкова освіта; про види інтегрованих форм організації навчання молодших школярів, способи їх упровадження, функції й результати навчання на інтегрованій основі;

* практична готовність - полягає в оволодінні сукупністю вмінь, спрямованих на успішне використання інтегрованих форм організації навчання, а саме: гностично-діагностичних (уміння аналізувати й відбирати навчальний матеріал шкільних предметів для з'ясування узагальнених «наскрізних» понять і компетентностей, що формуються в початковій школі; виявляти й установлювати чітку ієрархію внутрішньопредметних, міжпредметних і позапредметних зв'язків), змістово-конструювальних (уміння утворювати й удосконалювати погоджену взаємодію між навчальними темами і дисциплінами початкової школи, розробляти навчальні завдання інтегрованого характеру, обирати доцільні інтегровані форми організації навчання, проектувати та реалізовувати алгоритми їх використання), оцінно-прогностичних (уміння правильно оцінювати й передбачати результати застосування інтегрованих форм організації навчання).

На основі теоретичного аналізу використання інтегрованих форм організації навчання (О.Алексенко, Т.Башиста, М.Безрук, В.Безрукова, М.Берулава, Т.Браже, В.Ляміна, О.Мариновська, Н.Таланчук, Ю.Тюнніков), особливостей діяльності вчителів початкових класів (Н.Бібік, О.Глузман, О.Іонова, І.Колєснікова, О.Савченко, Л.Хомич, С.Шпілєва), узагальнення педагогічного досвіду (Л.Дашевська, Л.Варзацька, В.Коваленко, В.Тименко, О.Чекіна, С.Якіменко) науково обґрунтовано, що ефективність підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу забезпечується реалізацією таких педагогічних умов:

* організація діяльності викладачів психолого-педагогічних і предметно-методичних дисциплін із упровадження інтегрованого підходу до навчання студентів.

Необхідність розв'язання цієї проблеми зумовлена тим, що у викладанні психолого-педагогічних та предметно-методичних циклів превалює диференціація навчальних дисциплін, що зумовлена неузгодженістю навчальних програм. Через це відбувається дублювання частини інформації, а також спостерігається відсутність необхідних зв'язків між циклами навчальних предметів. Зокрема у змісті методичних курсів недостатньо враховується специфіка загальноосвітнього та конкретно-предметного інструментарію засвоєння змісту початкової освіти. У процесі вивчення цих дисциплін не розкриваються особливості залучення й розвитку уявлень, мислення, емоцій, творчих здібностей студентів.

За результатами проведеного нами опитування 45 викладачів з'ясовано, що більшість із них (64,4 %) стикається з певними труднощами реалізації міжпредметних зв'язків у процесі застосування інтегрованого підходу в навчанні студентів. Це зокрема незнання алгоритмів здійснення інтеграції знань (вибір інтегруючого фактору, установлення виду інтеграції й інтеграційних зв'язків, створення інтегрованого об'єкту); відсутність відповідних науково-методичних рекомендацій і комплексів; складність залучення викладачів інших дисциплін до проведення інтегрованих занять; брак часу для розроблення інтегрованого змісту дисциплін та ін.

Отже, реалізація педагогічної умови щодо організації діяльності викладачів із упровадження інтегрованого підходу до навчання майбутнього вчителя вимагає вироблення викладачами психолого-педагогічних і предметно-методичних циклів спільної стратегії й розроблення інтегрованого змісту навчання студентів - підготовка модульних навчальних блоків інтегрованого характеру, інтегрованих спецкурсів, відповідних науково-методичних матеріалів (посібників, рекомендацій, підручників, задачників та ін.);

* спрямованість професійної підготовки на формування у студентів мотиваційно-ціннісного компоненту готовності, що зумовлено передусім такими основними чинниками, як недостатня орієнтація переважної більшості студентів у діяльності інтегрованого характеру, нерозвиненість зацікавленості, установ і потреб у використанні інтегрованих форм організації навчання.

Активізації пізнавальної діяльності майбутніх учителів, формуванню мотивів, що спонукають і регулюють процес підготовки та складають основу засвоєння знань і вмінь застосування інтегрованих форм організації навчання молодших школярів, сприйняттю студентами цінностей і цілей майбутньої професійної діяльності, усвідомленню її інтегрованого характеру сприятиме залучення цікавих фактів з історії та сучасних досліджень педагогічної інтеграції, ознайомлення з найважливішими проблемами оновлення змісту початкової освіти, вивчення професіограми вчителя початкової школи, добір дидактичних завдань з урахуванням інтересів і можливостей студентів, формування сприятливої психоемоційної атмосфери занять (створення ситуації успіху навчання, віра в пізнавальні можливості студентів);

* оволодіння майбутнім учителем психолого-педагогічними і предметно-методичними знаннями про суть, види та організаційні форми інтеграції в навчанні молодших школярів. Це пов'язане з тим, що такі знання забезпечують усвідомлення значення педагогічної інтеграції, її внутрішніх відношень і зв'язків, конкретних шляхів її виявлення в початковій школі. Відсутність сформованої системи знань не дозволяє ні відтворювати способи інтеграції, ні творчо застосовувати інтегровані форми організації навчального процесу.

Формуванню науково-теоретичної готовності студентів до застосування інтегрованих форм навчання молодших школярів має підпорядковуватись утілення в освітню практику інтегрованого змісту підготовки майбутнього вчителя, а також використання інтегрованих форм (міжпредметних комплексних семінарів, інтегрованих днів, інтегрованих факультативних занять) навчання. Це дозволяє не лише ліквідувати дублювання навчального матеріалу, створити резерв робочого часу, а й надає можливість синтезувати професійно значущі знання, систематизувати й узагальнити уявлення про доцільне об'єднання змісту початкової освіти й оптимальну організацію його засвоєння;

* набуття студентами досвіду застосування інтегрованих форм організації навчання як умова успішності підготовки майбутнього вчителя до діяльності інтегрованого характеру орієнтує навчальний процес не на механістичне запам'ятовування навчальної інформації, а на розвиток здатності студента осмислювати, інтерпретувати, трансформувати свій особистісний досвід. Це передбачає використання інтерактивних методів (ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань, проведення «круглих столів», «мозкових штурмів») підготовки, орієнтації педагогічних практик на врахування особистісного досвіду студента в застосуванні інтегрованих форм організації навчання. Названі шляхи дозволяють наблизити навчальний процес до конкретного середовища професійної діяльності, відкривають майбутньому вчителеві можливості актуалізувати свій досвід і ефективно сприймати досвід інших у проектуванні й здійсненні навчання молодших школярів. Усе це спонукає студента до рефлексії (самоспостереження й самовдосконалення), до оволодіння різноманітними професійними вміннями і навичками, а отже, сприяє формуванню практичної готовності майбутнього вчителя до застосування інтегрованих форм організації навчання в початковій школі.

У дисертації наголошується на тому, що визначені умови є взаємопов'язаними, взаємозумовленими, доповнюють одна одну, а отже, в реальному освітньому процесі мають реалізовуватись комплексно.

У другому розділі - «Дослідно-експериментальна робота з формування готовності студентів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі» - розкриваються загальні питання організації й проведення експериментальної роботи, змістово-процесуальна сутність реалізації педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу, аналізуються результати педагогічного експерименту.

З метою перевірки гіпотези дослідження протягом 2006-2009 рр. на базі Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди було проведено педагогічний експеримент, до якого залучено 170 студентів факультету початкового навчання. Відповідно до програми експерименту утворено дві групи: експериментальну Е (84 особи) та контрольну К (86 особи).

Констатувальний етап експерименту було зорієнтовано на виявлення вихідного рівня готовності майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі. Формувальний етап був спрямований на реалізацію педагогічних умов підготовки студентів групи Е до використання інтегрованих форм організації навчання молодших школярів.

Забезпечення організації діяльності викладачів психолого-педагогічних і предметно-методичних дисциплін із упровадження інтегрованого підходу до навчання студентів як умови підготовки майбутнього вчителя до застосування інтегрованих форм полягало в налагодженні тісної взаємодії викладачів вище зазначених циклів, сприянні педагогам у оволодінні технологією інтегрованого навчання майбутнього вчителя. На це було спрямовано:

? функціонування постійно діючого науково-практичного семінару «Педагогічна інтеграція», під час роботи якого опрацьовано такі теми: «Інтегративні процеси в підготовці майбутнього вчителя початкової школи», «Інтеграція як провідна тенденція оновлення змісту педагогічної вищої освіти», «Технологічні аспекти інтеграції змісту підготовки вчителя початкових класів», «Інтегровані форми й методи навчання студентів». Систематично проводилися засідання методичної ради факультету початкового навчання, у сферу діяльності якої входили зокрема координація роботи викладачів і організація їхньої самоосвіти;

? роботу творчої групи педагогів, до складу якої, окрім викладачів університету, входили вчителі-методисти початкової школи. Основним напрямом діяльності створеної групи було розроблення інтегрованого змісту професійно-педагогічної підготовки студентів. Так, з метою виявлення внутрішньодисциплінарних і міждисциплінарних зв'язків проаналізовано програми предметів психолого-педагогічного та предметно-методичного циклів, які передбачені навчальним планом факультету початкового навчання університету. За результатами проведеного аналізу розроблено модульні навчальні блоки інтегрованого характеру, а саме: 1)«Формування базових понять у початкових класах - людина, здоров'я, природа, суспільство; буква, слово, речення; цифра, число, величина тощо»; 2)«Способи розвитку ключових компетентностей молодших школярів - умінь вчитися, загальнокультурної, соціальної, інформаційно-комунікативної, здоров'язбережувальної»; 3)«Інтегрований характер діяльності вчителя початкових класів»; 4)«Інтеграція початкової освіти і розвиток особистості учня»; 5)«Види інтегрованих форм навчання молодших школярів»; 6)«Використання засобів навчання у процесі застосування інтегрованих навчальних форм»; 7)«Оптимальне поєднання методів навчання на інтегрованих уроках»; 8)«Ефективне поєднання форм і методів засвоєння інтегрованого змісту». Зміст цих модулів та методику їх застосування розкрито в дисертації.

Реалізація педагогічних умов - спрямованість професійної підготовки на формування у студентів мотиваційно-ціннісного компоненту готовності, оволодіння майбутнім учителем психолого-педагогічними і предметно-методичними знаннями про організаційні форми інтеграції в навчанні молодших школярів - здійснювалась у процесі вивчення курсів фахових методик (ІІ-ІІІ курси), до яких включалися розроблені навчальні блоки у вигляді лекцій-консультацій, лекцій-прес-конференцій, бінарних лекцій. Цілісний підхід до розгляду питань інтеграційних процесів початкової освіти дозволяв актуалізувати значущість підвищення професійної готовності майбутніх учителів початкових класів, систематизувати знання, засвоїти студентом узагальнені уявлення про застосування інтегрованих форм організації навчання в початковій школі.

На формування мотиваційно-ціннісного та науково-теоретичного складників готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу спрямовувалось також використання інтегрованих форм підготовки майбутніх учителів, а саме: міжпредметні комплексні семінари «Психолого-педагогічна та методична підготовка до проведення уроку в початковій школі», «Психолого-педагогічний і методичний аналіз та самоаналіз уроків» (програми семінарів представлено в додатку Б дисертації); інтегровані навчальні дні (проведення в одній групі впродовж навчального дня декількох занять, присвячених розкриттю загальної проблеми), інтегровані факультативні заняття (орієнтовані на поглиблене засвоєння предметних знань із комплексних проблем сучасної педагогіки та дидактики початкової школи). Це давало можливість майбутньому вчителю безпосередньо сприймати зразки узагальнених способів організації освітнього процесу.

Ефективним засобом набуття студентами досвіду застосування інтегрованих форм організації навчання як обґрунтованої умови було проведення розробленого автором спецкурсу «Інтегровані форми організації навчання в початковій школі» (ІV курс). У процесі його викладання здійснювалось:

? створення проблемних ситуацій, проведення дискусій («Чому інтегрований, а не традиційний урок?»), «синтезу думок» («Інтегроване навчання та розвиток особистості молодшого школяра»), «мозкових штурмів» («У чому полягає успіх учителя в організації інтегрованого навчання?»), «обговорення проблеми в загальному колі» («У чому я особисто бачу цінність інтеграції навчання?»), що надавало можливість активізовувати творчий потенціал майбутнього вчителя, засвоювати варіативність інтеграції навчальної інформації, спонукало до актуалізації й осмислення студентом суб'єктного досвіду, сприяло сприйняттю досвіду інших в організації інтегрованого навчання молодших школярів;

? індивідуальне та групове розв'язання, моделювання й розігрування різноманітних педагогічних ситуацій і завдань (елементи діяльності вчителя з аналізу й конструювання інтегрованого змісту навчання, фрагменти організації роботи педагога з відбору засобів і видів навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів, способи репрезентації учням навчального змісту й конкретних завдань інтегрованого характеру, визначення наявних ресурсів інтегрованих форм навчання, пошуки оптимальних варіантів і визначення ймовірних наслідків їх використання). Під час розв'язання ситуацій увага студентів особливо зверталася на значущість тих або інших моментів для професійно-педагогічної діяльності вчителя початкової школи, усвідомлення суперечностей між власним досвідом і вимогами, що висуваються в певних ситуаціях. Це стимулювало майбутнього вчителя до пошуку оптимальних моделей професійної діяльності та підвищувало результативність опанування ним уміннями і навичками, необхідними для ефективного застосування інтегрованих форм навчання в початковій школі;

? виконання комплексних проектів, орієнтованих на втілення у практику міждисциплінарних зв'язків навчальних дисциплін початкової школи, зокрема математики і природознавства («Квітковий годинник»), математики й фізичної культури («Геометрія та спорт»), природознавства й музики («Пори року»), природознавства й образотворчого мистецтва («Дитина та навколишній світ»), української мови та музики («Мова наша солов'їна»). Проектне навчання дозволяло наблизити навчальний процес до умов реальної професійної діяльності майбутнього вчителя, давало студентам можливість обмінюватися досвідом й акумулювати новий досвід, сприяло взаємозбагаченню один одного.

Окрім вище зазначеної роботи, професійному вдосконаленню студентів сприяло також виконання спеціальних завдань під час проходження всіх видів педагогічної практики, а саме: аналіз досвіду роботи вчителя-наставника із застосування інтегрованих форм навчання молодших школярів; діагностика ефективності використання інтегрованих форм; розроблення планів-конспектів і проведення інтегрованих уроків із різних шкільних дисциплін (зокрема «уроки серед природи», «заняття на екологічній стежці», уроки-спостереження тощо); планування й участь у проведенні інтегрованих днів (математичний день, день рідної мови або екологічних знань); організація фотовиставки «Інтегрований день у початкових класах»; створення портфоліо «Мої інтегровані уроки», методичного кейсу «Банк інтегрованих завдань»; конструювання навчального проекту за певною тематикою та ін. Це націлювало майбутнього вчителя на конкретну роботу з апробації набутих знань і вмінь використання інтегрованих форм організації навчання молодших школярів.

На контрольному етапі експерименту було здійснено аналіз та оцінка проведеної роботи з метою її коригування.

З метою оцінювання ефективності експериментальної перевірки педагогічних умов підготовки студентів до застосування інтегрованих форм організації навчання в початковій школі на підставі вивчення психолого-педагогічної літератури, спостережень за навчальною та позанавчальною діяльністю студентів, їхніх самооцінок і експертних оцінок уточнено основні критерії, кількісні та якісні показники, що відображали зміни у сформованості досліджуваної якості, а саме: сформованість мотиваційно-ціннісного складника (позитивне ставлення до проблем педагогічної інтеграції, стійкий інтерес до формування готовності до інтегрованої діяльності); сформованість знань (їх повнота й рівень засвоєння) та вмінь застосування інтегрованих форм організації навчання (гностично-діагностичних, змістово-конструювальних, оцінно-прогностичних). Залежно від прояву сукупності визначених показників готовність студентів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу початкової школи диференціюється в поданих у дисертації рівнях: високий, достатній, низький. Узагальнені результати експериментальної роботи з формування готовності майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу подано в таблиці (с.14).

Аналіз результатів експерименту свідчить про успішність роботи з формування готовності студентів групи Е до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу: виявлене ґрунтовне засвоєння студентами знань і вмінь, зацікавленість, усвідомленість і здатність до професійного використання інтегрованих форм організації навчання в початковій школі.

Ефективність формування всіх компонентів готовності майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчання дає підстави стверджувати, що вихідні теоретичні положення визначено правильно, поставлені завдання виконано повністю, мету досягнуто. Отримані теоретичні та практичні висновки сприятимуть реалізації процесу підготовки майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчання молодших школярів в умовах вищого педагогічного навчального закладу.

Висновки

Узагальнення результатів теоретичного пошуку, експериментального дослідження дозволяють зробити такі висновки.

1. Науково обґрунтовано суть підготовки майбутнього вчителя до застосування інтегрованих форм організації навчання в початковій школі як освітнього процесу, що забезпечує готовність майбутніх учителів до діяльності інтегрованого характеру (здійснення внутрішньопредметної й міжпредметної інтеграції у процесі викладання основних шкільних дисциплін).

Розкрито структуру і змістове наповнення складників цієї готовності: мотиваційно-ціннісна готовність (ціннісно-смислова спрямованість студентів на здійснення діяльності інтегрованого характеру); науково-теоретична готовність (сформованість системи психолого-педагогічних і предметно-методичних знань про інтеграційні процеси в початковій освіті, використання інтегрованих організаційних форм); практична готовність (оволодіння сукупністю вмінь - гностично-діагностичних, змістово-конструювальних, оцінно-прогностичних, спрямованих на успішне застосування інтегрованих форм організації навчання).

2. Уточнено зміст поняття «інтегровані форми організації навчання» (чітка організація навчальної діяльності учнів із засвоєння інтегрованого змісту освіти, що є результатом оптимізації зв'язків і системного поєднання декількох навчальних тем або предметів, що сприяє цілісному сприйняттю й засвоєнню школярами навчального матеріалу), види інтегрованих форм організації навчання в початковій школі (інтегрований урок, інтегровані дні, проектна робота).

Таблиця 1 Результати експериментальної роботи, спрямованої на формування готовності студентів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі (приріст у %)

3. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі, а саме: організація діяльності викладачів психолого-педагогічних і предметно-методичних дисциплін із упровадження інтегрованого підходу до навчання студентів; спрямованість професійної підготовки на формування у студентів мотиваційно-ціннісного компоненту готовності; оволодіння майбутнім учителем психолого-педагогічними і предметно-методичними знаннями про сутність, види та організаційні форми інтеграції в навчанні молодших школярів; набуття студентами досвіду використання інтегрованих форм організації навчального процесу.

4. Уточнено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, процесуальний), показники (позитивне ставлення до проблем педагогічної інтеграції, стійкий інтерес до формування готовності до інтегрованої діяльності, сформованість сукупності знань і вмінь використання інтегрованих організаційних форм) й рівні (високий, достатній, низький) сформованості готовності майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі.

5. Проведено дослідно-експериментальну роботу, аналіз результатів якої підтвердив правомірність і достатність педагогічних умов формування у студентів готовності до застосування інтегрованих форм організації навчання. Так, високий і достатній рівні готовності виявили 78,8 % студентів експериментальної групи та 54,6 % - контрольної групи (до експерименту відповідні показники становили 35,7 % і 36,0 %), що пояснюється ефективністю впровадження теоретично обґрунтованих педагогічних умов. Це забезпечило засвоєння студентами експериментальної групи ціннісних орієнтацій, системи знань про інтеграційні процеси в початковій школі, оволодіння сукупністю вмінь, спрямованих на успішне використання інтегрованих форм організації навчання молодших школярів.

Проведена робота не вичерпує всіх аспектів дослідження проблеми. Перспективу її подальшого вивчення вбачаємо в розробленні методик упровадження інтегрованого підходу в підготовці майбутніх учителів до формування у молодших школярів ключових компетенцій, розробленні й утіленні освітніх портфоліо як інтегрованої форми навчання й розвитку.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

І. Статті у провідних наукових фахових виданнях:

1. Сінопальнікова Н.М. Проблема підготовки вчителя в контексті педагогічних ідей В.О. Сухомлинського / Н.М. Сінопальнікова // Теорія та методика навчання та виховання : зб. наук. пр. - Харків : Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2008. - Вип. 21. - С. 134-139.

2. Сінопальнікова Н.М. Сутність і структура підготовки вчителя початкових класів / Н.М. Сінопальнікова // Теорія та методика навчання та виховання : зб. наук. пр. - Харків : Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2008. - Вип. 22 - С. 159-164.

3. Сінопальнікова Н.М. Інтеграція психолого-педагогічних і методичних знань як педагогічна умова підготовки майбутніх учителів початкової школи / Н.М. Сінопальнікова // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. - Київ - Запоріжжя : Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України, ЗОІППО, 2009. - Вип. 3 (56). - С. 359-364.

4. Сінопальнікова Н.М. Інтеграція у навчальному процесі початкової школи / Н.М.Сінопальнікова // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. - Київ - Запоріжжя : Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України, ЗОІППО, 2009. - Вип. 5 (58). - С. 275-279.

5. Сінопальнікова Н.М. Набуття досвіду застосування інтегрованих форм і методів навчання в процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи / Н.М.Сінопальнікова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків : Харківська державна академія дизайну і мистецтв (ХХПІ), 2010. - №6. - С. 121-124.

ІІ. Статті в інших виданнях:

6. Сінопальнікова Н.М. Філософський аспект педагогічної інтеграції / Н.М. Сінопальнікова // Науковий вісник. Серія «Філософія». - Харків : Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди., 2008. - Вип. 29. - С. 78-81.

ІІІ. Матеріали конференцій:

7. Сінопальнікова Н.М. Інтеграція змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів / Н.М. Сінопальнікова // Внесок академіка В.С. Ледньова у становлення та розвиток теорії і структури змісту сучасної інженерно-педагогічної освіти : Міжнар. наук.-практ. Конф., 19 - 20 лютого 2009р.: матер. конф. - Харків : Українська індустріально-педагогічна академія, 2009. - С. 65

8. Сінопальнікова Н.М. Шляхи удосконалення методичної підготовки майбутніх учителів початкової школи / Н.М. Сінопальнікова // Методологія сучасних наукових досліджень : ІV наук.-практ. конф. мол. учених, 18 травня 2007р. : матер. конф. - Харків : Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2007. - С. 62.

9. Сінопальнікова Н.М. Напрямки інтеграції змісту підготовки вчителя початкової школи / Н.М. Сінопальнікова // Методологія сучасних наукових досліджень : V наук.-практ. конф. мол. учених, 12 листопада 2008 р. : матер. конф. - Харків : Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2008. - С. 107.

10. Сінопальнікова Н.М. Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до застосування інтегрованих форм організації навчального процесу в початковій школі / Н.М. Сінопальнікова // Методологія сучасних наукових досліджень : VІ наук.-практ. конф. мол. учених, 30 - 31 жовтня 2009р. : матер. конф. - Харків.: Харківський Національний Педагогічний Університет імені Г.С. Сковороди, 2009. - С. 70.

11. Сінопальнікова Н.М. Значення педагогічних ідей А.С. Макаренка для підготовки майбутніх учителів / Н.М. Сінопальнікова // Науково-виховна спадщина А.С. Макаренка : досвід та перспективи: наук.-практ. конф. до 120 - річчя з дня народження А.С. Макаренка : матер. конф. - Харків : Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2008. - С. 56-59.