Педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

СУШЕНЦЕВ Олександр Єгорович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України, м. Кривий Ріг

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Пікельна Валерія Семенівна, Криворізький державний педагогічний університет, професор кафедри педагогіки та методики трудового навчання

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Лузан Петро Григорович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри педагогіки

кандидат педагогічних наук, доцент Васенко Василь Васильович, Інститут педагогіки АПН України, докторант

Захист відбудеться 24 березня 2010 р. о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.04 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розіслано 23 лютого 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г. Є. Левченко

АНОТАЦІЇ

Сушенцев О.Є. Педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика трудового навчання. - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2010.

У дисертації досліджується проблема активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання. В дослідженні визначено та науково обґрунтовано педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності учнів: систематичний, цілеспрямований розвиток мотивації навчально-трудової діяльності, створення “ситуації успіху” в пізнавальній діяльності, диференціація процесу трудового навчання, організація проблемного навчання, використання методичної комп'ютерно-орієнтованої системи навчання. Запропонована модель активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання та розроблено технологію формування пізнавальної активності учнів.

Ключові слова: діяльність, пізнавальна діяльність, пізнавальна активність, активізація пізнавальної діяльності, педагогічні умови, модель активізації пізнавальної діяльності, технологія формування пізнавальної активності.

Сушенцев А.Е. Педагогические условия активизации познавательной деятельности учащихся основной школы на уроках трудового обучения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика трудового обучения. - Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2010.

В диссертации исследуется проблема активизации познавательной деятельности учащихся основной школы на уроках трудового обучения. Проанализировано основные понятия: “деятельность”, “познавательная деятельность”, “активизация познавательной деятельности”, “познавательная активность”. Определено, что деятельность - это процесс взаимодействия субъекта с объектом, в результате которого в объекте происходят изменения. Деятельность выступает основной формой проявления активности. Существенные свойства деятельности раскрываются в активизации познавательной деятельности. Активизация - это организация деятельности учащихся и использование средств, которые будут обеспечивать формирование их активности. Активизация познавательной деятельности предусматривает такую организацию учебного процесса, при которой объект познания включается в сферу деятельности учащегося.

Познавательная активность проявляется в отношении личности к познавательной деятельности, которая осуществляется в процессах мышления, внимания, памяти и воли, и предусматривает состояние готовности, стремление к самостоятельной деятельности, ориентированной на усвоение индивидом социального опыта, накопленных человечеством знаний и способов деятельности, а также проявляется в качестве познавательной деятельности.

В диссертации были изучены различные средства, которые влияют на активизацию познавательной деятельности учащихся. Такими средствами были определены: система дидактических принципов; содержание обучения; стимулирование познавательной деятельности; нетрадиционные формы организации обучения; активные методы обучения; межпредметные связи; самостоятельная работа учащихся; материально-техническая база школьных мастерских.

В исследовании определены и научно обоснованы педагогические условия активизации познавательной деятельности учащихся: систематическое, целенаправленное развитие мотивации учебно-трудовой деятельности, создание “ситуации успеха” в познавательной деятельности, дифференциация процесса трудового обучения, организация проблемного обучения, использование методической компьютерно-ориентированной системы обучения. Разработанная в исследовании методика диагностирования, в основу которой положены выделенные нами критерии сформированности познавательной активности учащихся (готовность учащегося к познавательной деятельности; самостоятельность в познавательной деятельности; сформированность знаний, умений и навыков учащихся; познавательная активность), позволила с допустимым уровнем вероятности определить уровни сформованности познавательной активности учащихся (творческий уровень - высокий; продуктивный уровень - средний; репродуктивный уровень - низкий).

Рассматривая познавательную активность как интегрированный критерий результативности процесса активизации познавательной деятельности, совершаемой на основе системного подхода и протекаемой в определенных педагогических условиях при помощи определенных средств, мы определили это положение в основу разработки модели активизации познавательной деятельности учащихся основной школы на уроках трудового обучения.

Основными подструктурными компонентами модели активизации познавательной деятельности учащихся основной школы на уроках трудового обучения определены: педагогические условия; цель и задачи познавательной деятельности; выбор уровня сложности учебного материала (низкий, средний и высокий); составление программы собственной деятельности соответственно поставленной цели; совершение учебных действий; самоконтроль познавательной деятельности; контроль и оценивание; диагностика уровня познавательной активности; средства активизации такой деятельности. Предложена также разработанная технология формирования познавательной активности учащихся основной школы на уроках трудового обучения.

Раскрыты этапы педагогического эксперимента, показаны результаты констатирующего эксперимента, проанализированы результаты работы на различных этапах формирующего эксперимента, тенденции формирования познавательной активности учащихся основной школы на уроках трудового обучения.

Ключевые слова: деятельность, познавательная деятельность, познавательная активность, активизация познавательной деятельности, педагогические условия, модель активизации познавательной деятельности, технология формирования познавательной активности.

Sushencev A.E. Pedagogical conditions of activation of cognitive activities of pupils of basic school at the lessons of labour training. -Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of pedagogical sciences in speciality 13.00.02 - is a theory and method of labors studies. - The Institute of Pedagogic of APS of Ukraine, Kyiv, 2010.

Problem of activity of pupils of basic school at the lessons of labour training is researched. Pedagogical terms of activation of cognitive activities of pupils: systematic, purposeful development of motivation of educational - labour activity, creation of “Situation of success” in cognitive activities, differentiation of process of labours stadies, organization of problem study, use of the methodical computer-oriented system of studies are scientifically grounded in research.

Model of activation of cognitive activities of pupils of basic school at the lessons of labour training is offered and technology of forming of cognitive activities of pupils is developed.

Key words: activity, cognitive activities, cognitive activity, activation of cognitive activities, pedagogical conditions, model of activation of cognitive activities, technology of forming of cognitive activities.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Радикальні зміни в економіці, політичному і суспільному житті України не могли не торкнутися і такої сфери суспільного життя, як освіта.

У “Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті” особлива увага акцентується на реформуванні освіти через її модернізацію та демократизацію на всіх рівнях. Сучасна загальноосвітня школа покликана підготувати таких випускників, в яких буде сформоване активне позитивне ставлення до праці, надбань матеріальної та духовної культур.

У зв'язку з цим найважливішим завданням, яке ставить суспільство перед загальноосвітньою школою, зокрема перед трудовим навчанням, є розвиток і виховання кожного учня на основі природних здібностей та інтересів, задоволення його потреби в пізнанні та самопізнанні.

Основна мета трудового навчання - формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в сучасному високотехнологічному, інформаційному суспільстві. У цих умовах успішна реалізація педагогічних закономірностей при побудові й вдосконаленні навчально-виховного процесу передбачає врахування складного взаємозв'язку факторів, що відображають співвідношення в системі “учитель - учень”. У цій системі взаємозв'язку учитель є ланкою, яка спрямовує та стимулює навчально-пізнавальну діяльність учня. Важливим фактором успішної взаємодії між учителем і учнем є активна пізнавальна діяльність учнів. Саме в ній і полягає головний сенс організації навчального процесу в загальноосвітній школі, оскільки становлення учня як суб'єкта діяльності під час навчання забезпечує його активну життєву позицію не тільки в роки навчання, а й в майбутньому самостійному житті. Однією з найважливіших форм вияву активного ставлення людини до навколишньої дійсності є її діяльність. Для того щоб діяльність мала розвивальний вплив, обов'язковою є умова: учень повинен бути включений в активну діяльність, ефективність якої залежатиме від якості активності учня як суб'єкта. Постановка завдань пізнавальної діяльності є змістовою стороною її активізації. Другою, не менш важливою стороною, є соціальна організація предметної діяльності з метою максимальної активізації особистості. Якщо діяльність є успішною, то в особистості підсилюється бажання займатися нею. Це відображається в інтенсивному розвитку пізнавального інтересу в учнів. Разом з тим діяльність спрямована на засвоєння ними системи знань, умінь і навичок.

Проблема активізації пізнавальної діяльності була і є предметом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців, методистів і педагогів-практиків. Особливості формування особистості учня, його розвитку в процесі особистої діяльності, спрямованої на “відкриття” ним нових знань, активну участь в навчально-пізнавальному процесі, розкрито у працях О. Вербицького, Л. Виготського, П. Гальперіна, І. Гербарта, В. Давидова, А. Дистервега, Д. Дьюї, Д. Ельконіна, Я. Коменського, К. Ушинського, Г. Щедровицького та ін. Розкриттю психологічних аспектів пізнавальної діяльності присвятили свої праці К. Абульханова-Славська, С. Крягдже, О. Леонтьєв, Ю. Машбиць, С. Рубінштейн та ін. Дидактичні аспекти активізації пізнавальної діяльності досліджували Л. Арістова, В. Буряк, І. Волощук, П. Гальперін, Є. Голант, М. Гончаров, М. Данилов, Л. Занков, О. Коберник, М. Корець, Н. Кузьміна, І. Лернер, В. Лозова, П. Лузан, В. Мадзігон, М. Махмутов, В. Осинська, В. Пікельна, Н. Половнікова, В. Сидоренко, М. Скаткін, В. Сухомлинський, Н. Тализіна, Т. Шамова, Г. Щукіна та ін.

Проте, як свідчить аналіз психолого-педагогічної літератури, досліджень щодо активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання дуже мало. Переважно це дослідження, що стосуються: дидактичних основ пізнавальної діяльності учнів на уроках трудового навчання (А. Дьомін); дидактичних основ проблемності на уроках трудового навчання (В. Гетта, Д. Тхоржевський); проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання (О. Коберник, В. Бербец, Т. Бербец, Н. Дубова, Т. Кравченко, О. Мелентьєв, В. Харитонова, Л. Хоменко, С. Ящук); вдосконалення змісту і форм організації трудової підготовки учнів 5-9 класів (В. Мадзігон, Ю. Кирильчук); інтеграції трудового навчання і креслення (В. Сидоренко); індивідуального підходу до учнів на уроках трудового навчання (Г. Терещук); програмованого контролю знань на уроках трудового навчання (Г. Левченко); умов реалізації змісту трудового навчання у профільній старшій школі (М. Корець); залучення старшокласників до підприємницької діяльності (М. Вачевський, С. Мельников, С. Ткачук).

У практичній роботі загальноосвітньої школи накопичено значний досвід з організації трудового навчання. Проте на сучасному етапі її розвитку спостерігається прояв низки соціальних, психологічних і педагогічних суперечностей, від успішного вирішення яких залежатиме результативність активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках трудового навчання. Насамперед, це суперечності між: збільшенням потреб ринку праці у кваліфікованих фахівцях, здатних самостійно приймати рішення, та недостатньою підготовкою їх до такої діяльності в загальноосвітній школі; підвищенням вимог до рівня трудової підготовки учнів і станом організації трудового навчання в загальноосвітніх школах; підвищенням вимог до рівня організації пізнавальної діяльності учнів на уроках трудового навчання та рівнем готовності вчителів до управління їх пізнавальною активністю.

Подолання цих суперечностей можливе за умови теоретико-методологічного обґрунтування проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів, розробки науково обґрунтованої технології формування пізнавальної активності учнів на уроках трудового навчання. Тому в системі актуальних завдань, що стоять перед педагогічною наукою, одне з важливих місць посідає визначення педагогічних умов успішної активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання.

Зазначене вище зумовило вибір теми дисертаційного дослідження “Педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дослідження є складовою науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та методики трудового навчання Криворізького державного педагогічного університету “Підготовка майбутніх учителів праці до реалізації завдань особистісно орієнтованого підходу до учнів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої та професійної школи”. Тему дисертації розглянуто й затверджено на засіданні Вченої ради Криворізького державного педагогічного університету (протокол № 4 від 15 квітня 2000 року) та погоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 20 червня 2000 року).

Мета дослідження - визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання.

Завдання дослідження:

1. Дослідити проблему активізації пізнавальної діяльності в психолого-педагогічній теорії та практиці.

2. Визначити та теоретично обґрунтувати педагогічні умови і засоби успішної активізації пізнавальної діяльності учнів у сучасній загальноосвітній школі.

3. Розробити модель та технологію активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання.

4. Експериментально перевірити ефективність визначених педагогічних умов активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання та узагальнити результати дослідно-експериментальної роботи.

Об'єкт дослідження - процес активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи.

Предмет дослідження - педагогічні умови, що сприяють підвищенню пізнавальної активності учнів основної школи на уроках трудового навчання.

Гіпотеза дослідження. Активізація пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання буде значно ефективнішою за таких педагогічних умов:

– систематичного, цілеспрямованого розвитку мотивації навчально-трудової діяльності учнів;

– створення “ситуації успіху” в пізнавальній діяльності;

– диференціації процесу трудового навчання;

– організації проблемного навчання;

– використання методичної комп'ютерно-орієнтованої системи навчання.

Методологічна основа дослідження. В основу дослідження покладено загальнотеоретичні та методологічні принципи теорії наукового пізнання; концептуальні філософські, психологічні, педагогічні положення про єдність діяльності і свідомості, активності особистості як суб'єкта діяльності; психолого-педагогічна теорія активізації пізнавальної діяльності особистості; закономірності навчально-виховного процесу щодо взаємозалежності результатів навчання від використання інноваційних педагогічних і комп'ютерних технологій в навчально-виховному процесі, залежності між розвитком особистості та активізацією її пізнавальної діяльності; основні положення теорії систем.

Теоретична основа дослідження. Дослідження виконувалось з урахуванням положень і висновків психологічної та педагогічної наук щодо: методології та методики наукового дослідження (І. Волощук, С. Гончаренко, М. Євтух, Є. Кулик, О. Савченко, В. Сидоренко, С. Сисоєва та ін.); концептуальних ідей видатних психологів щодо теорії діяльності (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, Л. Виготський, С. Крягдже, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.); дидактичних аспектів організації діяльності (Н. Бойко, Н. Бондар, Л. Герасименко, А. Дьомін, Б. Іщенко, В. Мельник та ін.); вдосконалення організації трудової підготовки учнів (В. Васенко, А. Воловиченко, Е. Зеєр, В. Карсонов, Ю. Кирильчук, М. Корець, М. Левківський, Г. Левченко, В. Мадзігон, В. Пікельна, В. Сидоренко, Д. Тарнопольський, Г. Терещук, Д. Тхоржевський та ін.); форм та методів організації самостійної пізнавальної діяльності (А. Алексюк, О. Барановська, В. Буряк, Л. Вяткін, А. Кошелєв, А. Ольнєва, П. Підкасистий та ін.); активізації пізнавальної діяльності (Л. Арістова, М. Данилов, Б. Єсипов, Л. Занков, О. Коберник, В. Коган, І. Лернер, В. Лозова, П. Лузан, О. Любашенко, М. Махмутов, М. Скаткін, Н. Тализіна, Т. Шамова, Г. Щукіна та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження нами використовувався комплекс методів дослідження. Теоретичні: вивчення й аналіз філософської, психологічної, соціологічної та педагогічної літератури щодо виявлення теоретичних аспектів проблеми дослідження; аналіз, порівняння й узагальнення концептуальних підходів щодо досліджуваної теми з метою визначення напрямів дослідження; виявлення особливостей організації пізнавальної діяльності учнів; аналіз продуктів діяльності; моделювання, завдяки якому розроблено та обґрунтовано модель активізації пізнавальної діяльності учнів; вивчення та аналіз навчальних програм з трудового навчання. Емпіричні: спостереження, анкетування, тестування, ранжування, які було використано для вивчення психолого-педагогічних механізмів, критеріїв, умов, засобів активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання. Основним на всіх етапах проведення дослідження був метод педагогічного експерименту: констатувальний і формувальний (для одержання достовірних даних про рівень пізнавальної активності учнів основної школи на уроках трудового навчання). Статистичні: збирання та обробка експериментальних даних, які було використано з метою кількісної та якісної інтерпретації й узагальнення результатів дослідження.

Етапи дослідження. Дослідження здійснювалось поетапно протягом 2000-2009 рр.

На першому етапі (2000-2004 рр.) на основі вивчення вітчизняних і зарубіжних джерел з методології, теорії та практики пізнавальної діяльності учнів визначалися та коригувалися об'єкт, предмет і мета дослідження; було сформульовано наукову гіпотезу; визначалися завдання і методи дослідження; проводився констатувальний експеримент та узагальнювалися результати констатувальної діагностики.

На другому етапі (2005-2006 рр.) продовжувалося вивчення наукової літератури, досвіду організації пізнавальної діяльності учнів та їх активізації на уроках трудового навчання. На основі узагальнення результатів теоретичного дослідження було розроблено методику проведення формувального експерименту, конкретизовано виявлені теоретичним шляхом педагогічні умови, перевірено ефективність розробленої моделі та технології активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання.

На третьому етапі (2007-2009 рр.) узагальнювалися результати проведеного дослідження; було оцінено ефективність визначених педагогічних умов активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання; проведено статистичну обробку одержаних результатів дослідження; сформульовано загальні висновки; здійснено технічне оформлення дисертаційної роботи. За матеріалами дослідження було підготовлено методичні рекомендації, які впроваджено у практику роботи вчителів технічної праці.

Експериментальна база дослідження. В експериментальній роботі були задіяні учні 5-9 класів загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів № № 7, 15, 56, 66, 75, 118 Саксаганського та Дзержинського районів міста Кривого Рогу. Дослідженням було охоплено 1289 учнів 5 - 9 класів та 75 учителів трудового навчання основної школи.

Наукова новизна результатів дослідження. За результатами виконаного дослідження:

– вперше розроблено та обґрунтовано модель активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання;

– уточнено педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання та критерії, за якими оцінено їх ефективність;

– подальшого розвитку набула технологія активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання.

Теоретичне значення дослідження. Визначено та обґрунтовано педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання (систематичний, цілеспрямований розвиток мотивації навчально-трудової діяльності учнів; створення “ситуації успіху” в пізнавальній діяльності; диференціація процесу трудового навчання; організація проблемного навчання; використання методичної комп'ютерно-орієнтованої системи навчання) та критерії (готовність учня до пізнавальної діяльності; самостійність у пізнавальній діяльності; сформованість знань, умінь і навичок учнів; пізнавальна активність), за якими було визначено їх ефективність.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні технології активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання та методичних рекомендацій “Методичні засади активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання”, які запроваджено у практичну роботу вчителів трудового навчання. Результати проведеного дослідження доводять, що створення педагогічних умов активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання підвищує пізнавальну активність учнів, має значні розвивальні можливості, забезпечує суттєві зміни рівня готовності учнів до пізнавальної діяльності, у сформованості пізнавальної самостійності та сприяє істотному підвищенню якості знань, умінь та навичок учнів, що підтверджує важливість трудового навчання у загальноосвітній підготовці школярів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних меті й завданням; репрезентативністю вибірки; коректного використання методів математичної обробки кількісних даних; якісною інтерпретацією одержаних результатів; методичною реалізацією основних розробок і рекомендацій щодо активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання та позитивними результатами їх упровадження.

Особистий внесок здобувача в опублікованих у співавторстві з Л. Сушенцевою та О. О. Сушенцевим працях полягає у визначенні факторів, що впливають на рівень пізнавальної активності учнів на уроках трудового навчання та обґрунтуванні можливостей використання комп'ютерних навчально-контролюючих програм на уроках трудового навчання. Ідеї співавторів у роботі не використовувалися.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження проходили апробацію на науково-практичних конференціях:

міжнародних: ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики” (присвячена пам'яті академіка Д. О. Тхоржевського) (Полтава, 2007);

ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи” (Массандра, 2007); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики” (присвячена пам'яті академіка Д. О. Тхоржевського і 30-річчю факультету технологій та дизайну Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка) (Полтава, 2008); ІХ Міжнародна науково-практична конференція “Освіта дорослих в Україні” (Київ, 2008); Міжнародна науково-практична конференція “Інновації в педагогічній освіті європейського простору” (Полтава, 2009).

всеукраїнських: Всеукраїнська науково-практична конференція “Розвиток особистості в системах трудової та професійної підготовки молоді” (Кривий Ріг, 2002); Всеукраїнська науково-практична конференція “Трудова та професійна підготовка молоді на засадах особистісно орієнтованого підходу” (Кривий Ріг, 2004); Всеукраїнська науково-методична конференція “Проблеми підготовки педагога професійного навчання: теорія і практика” (Кривий Ріг, 2007); Всеукраїнська науково-практична конференція “Формування професійної компетентності майбутніх педагогів” (Кривий Ріг, 2008);

звітно-наукових: Інституту ПТО АПН України “Теорія і практика професійно-технічної освіти в контексті інтеграції України в європейський освітній простір” (Київ, 2008), а також систематично обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки та методики трудового навчання Криворізького державного педагогічного університету (2000-2009 рр.), на засіданнях лабораторії загально технічної підготовки Інституту ПТО АПН України (2006-2009 рр.), на семінарах і засіданнях методичних об'єднань учителів трудового навчання шкіл м. Кривого Рогу (2000-2009 рр.).

Впровадження результатів дослідження. Матеріали дослідження впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів № 7 (довідка № 31 від 18.03.09), № 15 (довідка № 12 від 09.02.09), № 56 (довідка № 30 від 09.02.09), № 66 (довідка № 17 від 09.02.09), № 75 (довідка № 21 від 12.02.09), № 118 (довідка № 454 від 09.07.07) м. Кривого Рогу; Павлоградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 16 (довідка № 21 від 19.01.09); Павлоградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 (довідка № 19 від 20.01.09); загальноосвітніх шкіл Павлоградського району (довідка № 47д від 03.02.09 Павлограського районного відділу освіти); середньої загальноосвітньої школи № 6 м. Новомосковська Дніпропетровської області (довідка № 22 від 26.01.09); комунального закладу освіти “Навчально-виховний комплекс № 66” Гімназія - початкова школа - дошкільний навчальний заклад” м. Дніпропетровська (довідка № 51 від 10.03.09).

Публікації. Основний зміст та результати досліджень висвітлено у 21 публікації автора (у т.ч. 19 одноосібних): 1 методичні рекомендації, 7 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 7 статей у збірниках наукових праць; 6 статей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 11 додатків (на 24 сторінках), списку використаних джерел (189 найменувань). Робота містить 23 таблиці і 7 рисунків. Загальний обсяг дисертації - 222 сторінки, з них 180 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет і мету, сформульовано гіпотезу, завдання, розкрито методологічні та теоретичні засади дослідження; висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження здобутих результатів, визначено їх вірогідність, описано етапи дослідження, названо його методи та експериментальну базу.

У першому розділі “Теоретичні основи активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи” представлені результати теоретичного аналізу проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів в психолого-педагогічній літературі, характеризуються засоби активізації пізнавальної діяльності та визначаються і обґрунтовуються педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності учнів у сучасній загальноосвітній школі.

Аналіз проблеми активізації пізнавальної діяльності у психолого-педагогічній літературі дав змогу конкретизувати сутність і специфіку понять: “діяльність”, “пізнавальна діяльність”, “пізнавальна активність”, “активізація пізнавальної діяльності”. Незважаючи на те, що поняття “діяльність” у різних авторів трактується дещо неоднозначно, проте є спільні для них елементи, узагальнення яких дає можливість стверджувати, що діяльність - це процес взаємодії суб'єкта з об'єктом, в результаті якої в об'єкті відбуваються зміни. У пізнавальній діяльності мають місце процеси мислення, уваги, пам'яті, волі, в ній завжди виражається ставлення людини до оточуючих явищ. Феномен діяльності в педагогіці знаходить свою конкретизацію в процесі навчання, яке передбачає взаємозв'язок двох форм діяльності: вчителя та учня. Водночас зазначено, що активізацію пізнавальної діяльності не можна розглядати тільки як процес управління діяльністю учнів учителем. Процес активізації визначається власною діяльністю учня, яка детермінована його спрямованістю, ініціативою, прагненням ставити перед собою завдання, знаходити шляхи їх вирішення, тобто саморегуляцією.

Визначено, що активність є певною характеристикою діяльності і є показником її рівня. Пізнавальна активність - це риса особистості, що виявляється у її ставленні до пізнавальної діяльності та передбачає стан готовності, прагнення до самостійної діяльності, спрямованої на засвоєння індивідом соціального досвіду, накопичених людством знань і способів діяльності, а також проявляється як пізнавальна діяльність.

Суттєві властивості діяльності розкриваються в активізації пізнавальної діяльності. Активізація - це створення відповідних умов організації діяльності учнів та використання засобів, які будуть забезпечувати формування активності учня. Активізація пізнавальної діяльності передбачає таку організацію навчального процесу, коли об'єкт пізнання включається у сферу діяльності учня.

Теоретичний аналіз проблеми використання засобів активізації пізнавальної діяльності учнів свідчить, що сьогодні в арсеналі вчителів загальноосвітньої школи є значна їх кількість. Основою активності учня є його бажання діяти. Для виникнення такого бажання необхідно, щоб учень поставив перед собою відповідну мету, яка залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів.

Засобами активізації пізнавальної діяльності учнів можуть бути: принципи, зміст, форми, методи навчання, між предметні зв'язки, наочність, самостійна робота учнів, матеріальна база навчального процесу, особистісні якості вчителя, але основою її є дії учнів при сприйнятті навчального матеріалу та розв'язанні проблемних питань, які виникають під час навчання.

Створення мотиваційно-цільової складової пізнавальної діяльності учнів передбачає проектування мети трьома способами: через вивчення змісту навчального матеріалу, діяльність учителя і через внутрішні процеси інтелектуального, емоційного, особистісного розвитку учня. Успіх навчання ґрунтується, перш за все, на зацікавленості учнів змістом навчального матеріалу та процесом навчання. Тому рушійною силою процесу навчання є пізнавальний інтерес, який спонукає учнів до діяльної активності. Залежність пізнавальної активності від індивідуальних психофізіологічних особливостей учнів викликала потребу у запровадженні диференційованого підходу Диференціація створює найбільш сприятливі умови для індивідуалізації навчання та активізації пізнавальної діяльності учнів. При диференційованому підході з'являються широкі можливості для організації допомоги кожному учню, враховувати різні за успішністю групи і планувати для них різні за трудністю завдання, продумувати різні методи і прийоми подачі й перевірки їх виконання. Реалізацію потенційних можливостей учнів забезпечує створення у навчально-пізнавальній діяльності “ситуацій успіху”, які необхідно планувати ще до початку пізнавальної діяльності учнів. Активність учнів у процесі пізнавальної діяльності неможлива без досягнення успіху. В психології виділяють мотив досягнення успіху та мотив уникнення невдачі. Мотивація успіху однозначно позитивна. Практика свідчить, що така мотивація сприяє підвищенню особистісної активності учня і спрямовує його дії на досягнення конструктивних позитивних результатів.

Одним із найбільш ефективних способів активізації навчально-виховного процесу є проблемність. Можливості активізувати пізнавальну діяльність учнів на уроці трудового навчання значно зростають, коли вчитель організує діяльність учня так, що він буде змушений не просто виконувати трудове завдання за зразком чи вказівкою вчителя, а прагнув би особисто внести нехай найпростіші зміни.

Використання комп'ютера в процесі трудового навчання значно підвищує продуктивність пізнавальної діяльності учнів, оскільки він забезпечує високу ступінь індивідуалізації навчання, створює можливості приведення у відповідність вимоги і складності навчальної програми до рівня здібностей і можливостей кожного учня.

Педагогічними умовами успішної активізації пізнавальної діяльності учнів у навчально-виховному процесі основної школи є: систематичний, цілеспрямований розвиток мотивації навчально-трудової діяльності учнів; створення “ситуації успіху” в пізнавальній діяльності; диференціація процесу навчання; організація проблемного навчання; використання методичної комп'ютерно-орієнтованої системи навчання.

У другому розділі - “Методичні основи активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання” - обґрунтовано модель активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання, розкрито технологію формування пізнавальної активності учнів на уроках трудового навчання.

На основі аналізу сучасних поглядів на систему, системний підхід зроблено спробу розкрити сутність процесу активізації пізнавальної діяльності учнів на основі особистісно-орієнтованого та системного підходів з використанням моделювання. Водночас констатовано, що модель на відміну від теорії не може розкривати змісту об'єкту пізнання у формі понять; модель сама по собі потребує теоретичного трактування; модель повинна бути активною, сприяти проникненню в глибину об'єкта дослідження, в його сутність. Моделювання пізнавальної діяльності передбачає побудову системи, яка функціонує аналогічно до досліджуваного об'єкта, методів, засобів, форм і змісту навчання тощо. Модель - це об'єкт будь-якої природи, який спроможний замістити досліджуваний об'єкт (чи клас об'єктів) так, що його вивчення дасть нову інформацію про цей об'єкт.

Для наукового опису моделі активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання нами було обґрунтовано структурно-функціональний тип моделі. Така модель відображає зв'язок і взаємодію всіх ланок та функції кожної ланки системи. До складу моделі входять такі компоненти: процес пізнавальної діяльності, який включає мету і завдання пізнавальної діяльності; вибір рівня складності навчального матеріалу (низький, середній, високий); складання програми власної діяльності відповідно до поставленої мети; здійснення навчальних дій; самоконтроль пізнавальної діяльності; контроль і оцінка; діагностика рівня пізнавальної активності; засоби активізації пізнавальної діяльності та педагогічні умови, створення яких буде сприяти активізації пізнавальної діяльності учнів. Використання вчителем розробленої нами моделі активізації пізнавальної діяльності учнів забезпечить зростання рівня їх пізнавальної активності.

Систематичність навчання передбачає орієнтацію технології навчання на застосування в практиці системно-діяльнісного підходу, коли учні включені в навчально-пізнавальну діяльність з розв'язання технічних задач на моделювання, доконструювання, переконструювання і власне конструкторські задачі. Такі завдання потребують мнемонічного відтворення даних (упізнавання або репродукція окремих елементів чи об'єкта в цілому), простих розумових операцій (виявити, перерахувати, порівняти, узагальнити тощо), складних розумових операцій (завдання з індукції, дедукції, інтерпретації, верифікації та ін.), повідомлення даних (мовленнєвий процес) і творчого мислення (це вже ті завдання, які передбачають не тільки знання, але й здатність комбінувати їх у більші блоки, структури тощо).

Підвищенню активності учнів сприяє використання на уроках трудового навчання парної і групової форм організації навчально-трудової діяльності, в процесі якої здійснюється планування роботи, обговорення і вибір способів вирішення конкретних завдань, взаємодопомога і співробітництво, взаємоконтроль і взаємооцінка.

У третьому розділі - “Дослідно-експериментальна робота щодо перевірки педагогічних умов активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання” - розкрито організацію і методику проведення констатувального експерименту, формувальний експеримент і узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи. На етапі констатувального експерименту ставилися такі завдання: дослідити проблему активізації пізнавальної діяльності в психолого-педагогічній теорії та практиці; розкрити засоби активізації пізнавальної діяльності учнів загальноосвітньої школи; визначити і теоретично обґрунтувати педагогічні умови, що сприяють такій активізації на уроках трудового навчання; визначити критерії ефективності запропонованої технології активізації пізнавальної діяльність учнів.

Для участі в експерименті було відібрано 244 учні восьмих класів із шести загальноосвітніх шкіл міста Кривого Рогу. Були сформовані контрольна група “А” (121 учень) і експериментальна група “Б” (123 учні). В експериментальну і контрольну групи залучалися учні, результати попереднього тестування яких були досить близькими. Це давало нам можливість на етапі формувального експерименту, у випадку виявлення певних змін порівняно з попереднім тестуванням в експериментальній групі, визначити їх як вплив запропонованої нами технології. З метою вивчення готовності вчителів трудового навчання до активізації пізнавальної діяльності учнів на етапі констатувального експерименту при проведенні районних і міських семінарів (м. Кривий Ріг), на курсах підвищення кваліфікації (Криворізький державний педагогічний університет) нами проводились бесіди з учителями трудового навчання (технічна і обслуговуюча праця) - всього 75 осіб. Було відвідано і обговорено 56 уроків трудового навчання, проведено бесіди, анкетування, ранжування. Встановлено, що вчителі трудового навчання по-різному ставляться до проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів і визначають фактори, що на неї впливають. З огляду на це, ми вважали доцільним зосередити увагу на необхідності надання методичної допомоги вчителям трудового навчання, які були залучені до дослідно-експериментальної роботи.

Для практичного вирішення завдань дослідження постала необхідність визначення критеріїв, які давали б можливість виявити рівень сформованості пізнавальної активності учнів на етапі констатувальної діагностики, прослідкувати її динаміку в ході формувального експерименту і здійснити порівняльний аналіз. Як перший критерій активізації ми визначили готовність учня до пізнавальної діяльності. При цьому виходили з того, що готовність, як складне психологічне утворення, включає такі компоненти: мотиваційний, орієнтаційний, операційний, емоційно-вольовий, оціночний. Оцінювання здійснювалась за 10-бальною шкалою. Найвищий рівень сформованості певного показника оцінювався в 10 балів, найнижчий - 1 бал. Аналіз отриманих результатів готовності учнів до пізнавальної діяльності дав можливість встановити, що на початковому етапі учні контрольних і експериментальних класів не мають суттєвих відмінностей.

Другим критерієм було визначено пізнавальну самостійність. Аналіз результатів свідчить, що в практиці трудового навчання, яка склалася в школі, не спостерігається бажаного рівня пізнавальної самостійності учнів: майже кожен третій учень в обох групах демонструє низький рівень.

Виходячи з того, що пізнавальна активність багатьма вченими розглядається як мета діяльності, як засіб її досягнення і результат, активізацію пізнавальної діяльності учнів слід розуміти як мобілізацію вчителем інтелектуальних, вольових і фізичних сил учнів для досягнення конкретних навчальних цілей. У нашому дослідженні пізнавальна активність є критерієм активної пізнавальної діяльності.

А її інтегрованим показником будуть засвоєнні знання та сформовані вміння і навички. Нами визначено три рівні пізнавальної активності: репродуктивний рівень (низький), продуктивний (середній) і творчий (високий). Як свідчать узагальнені результати, найбільш чисельну групу складають учні з репродуктивним рівнем (низьким) як в експериментальному, так і в контрольному класах.

При всій відносності отриманих результатів все-таки вони відображають об'єктивні тенденції і дозволяють констатувати, з одного боку, задовільний рівень розуміння учнями значимості пізнавальної діяльності, а з іншого - низький рівень активності, яку вони проявляють в пізнавальній діяльності.

З метою перевірки гіпотези дослідження був організований і проведений формувальний експеримент, спрямований на активізацію пізнавальної діяльності учнів шляхом організації цілеспрямованого формування пізнавальної активності.

На етапі формувального експерименту з учителями трудового навчання, які залучались до експерименту, були проведені тематичні семінари “Сутність активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках трудового навчання” та “Фактори, що впливають на рівень активності учнів на уроці трудового навчання”. Для усунення випадковості у визначенні педагогічних умов активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання групі вчителів (експертам), які були учасниками семінарів, було запропоновано проранжувати за значимістю визначені нами теоретичним шляхом педагогічні умови, що сприятимуть підвищенню пізнавальної активності учнів на уроках. По завершенні дослідження, відповідно до визначених критеріїв і показників, проводився контрольний зріз, що був за змістом тотожним діагностичному вивченню, проведеному на констатувальному етапі.

Кількість учнів експериментальних класів (гр. Б), які проявили високий рівень готовності до пізнавальної діяльності, становила 31,7 % проти 22,8 % на етапі констатувального експерименту. Відбулися значні зміни в групі з низьким рівнем сформованості готовності до пізнавальної діяльності, про що свідчить зменшення там кількості учнів на 27,6 %. Зміни в параметрах готовності до пізнавальної діяльності суттєво позначились на рівні сформованості пізнавальної самостійності учнів: кількість учнів у експериментальних класах з високим рівнем збільшилась з 22 % до 27,6 %; з низьким рівнем зменшилась з 35 % до 17,9 % за рахунок збільшення кількості учнів з середнім рівнем сформованості пізнавальної самостійності. Водночас у контрольній групі ці показники змінилися несуттєво. Після відповідної роботи в експериментальних класах кількість учнів з високим рівнем знань збільшилася на 9,8 %, відповідно кількість учнів з низьким рівнем зменшилась майже в два рази. Приблизно така сама ситуація спостерігається при порівняльному аналізі рівня сформованих умінь і навичок.

Інтегральним критерієм результативності дослідно-експериментальної роботи є пізнавальна активність, зміни в рівнях (творчий рівень - високий, продуктивний рівень - середній, репродуктивний рівень - низький) якої свідчать про ефективність запропонованої системи активізації пізнавальної діяльності учнів. Порівняння даних, отриманих у формувальному експерименті, з показниками констатувального етапу експериментальної і контрольної груп дало змогу зробити висновок про підвищення активності учнів у пізнавальній діяльності (рис. 2). Підтвердженням цьому є зростання на 16,2 % кількості учнів експериментальної групи з творчим рівнем при відповідному зменшенні на 8,9 % кількості учнів з репродуктивним рівнем пізнавальної активності.

педагогічний пізнавальний діяльність учень

Рис. 2. Динаміка зміни рівня пізнавальної активності учнів основної школи на уроках трудового навчання

При збереженні у контрольній групі значної частини учнів з репродуктивним рівнем (зменшення на 2,4 %), кількість учнів з творчим рівнем зросла всього на 0,8 %, а з продуктивним - на 1,6 %.

Таким чином, результати проведеного дисертаційного дослідження педагогічних умов активізації пізнавальної діяльності учнів засвідчили, що вони забезпечують суттєві зміни в рівні готовності учнів до такої діяльності, в сформованості пізнавальної самостійності та сприяють істотному підвищенню якості знань, умінь і навичок учнів. У цілому результати експериментальної роботи підтверджують ефективність визначених нами педагогічних умов і підтверджують правомірність висунутої гіпотези.

ВИСНОВКИ

Важливість і складність завдань, що стоять сьогодні перед загальноосвітньою школою, вимагають підвищення рівня активності учнів у навчально-виховному процесу, зокрема на уроках трудового навчання. З психолого-педагогічної точки зору, вирішення цього завдання пов'язане з забезпеченням умов, що сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання.

Вище викладене зумовило наш науковий пошук щодо нових підходів до розв'язання цієї проблеми. Результати проведеного дослідження дають можливість зробити такі основні висновки.

1. Науковці по-різному підходять до розкриття проблеми активізації пізнавальної діяльності, що привело до варіативності визначення її сутності. Різноманітність підходів свідчить про очевидне прагнення науковців глибоко вивчити й обґрунтувати цей педагогічний феномен. Всі запропоновані точки зору на сутність активізації пізнавальної діяльності слід розглядати як ті, що взаємодоповнюють, а не взаємовиключають одна одну. Проте спеціальне дослідження педагогічних умов активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках трудового навчання вперше здійснено у даній роботі.

2. Діяльність - це процес взаємодії суб'єкта з об'єктом, у результаті якої в об'єкті відбуваються зміни. Діяльність є основною формою прояву активності. Пізнавальна діяльність має місце в процесах мислення, уваги, пам'яті, волі, в ній завжди відображається ставлення людини до оточуючих явищ. Суттєві властивості діяльності розкриваються в активізації пізнавальної діяльності.

Активізація - це створення відповідних умов організації діяльності учнів і використання засобів, які будуть забезпечувати формування їх активності. Активізація пізнавальної діяльності передбачає таку організацію навчального процесу, коли об'єкт пізнання включається у сферу діяльності учня.

Пізнавальна активність виявляється у ставленні особистості до пізнавальної діяльності, яка здійснюється в процесах мислення, уваги, пам'яті, волі, та передбачає стан готовності, прагнення до самостійної діяльності, спрямованої на засвоєння індивідом соціального досвіду, накопичених людством знань і способів діяльності, а також знаходить вияв як пізнавальна діяльність.

3. Для підвищення активності учнів на уроках трудового навчання використовують різноманітні засоби активізації пізнавальної діяльності учнів. До них слід віднести: систему дидактичних принципів; зміст навчання; стимулювання пізнавальної діяльності; нетрадиційні форми організації навчання; активні методи навчання; міжпредметні зв'язки; самостійну роботу учнів; матеріально-технічну базу шкільних майстерень тощо.

4. Педагогічними умовами ефективної активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках трудового навчання є: систематичний, цілеспрямований розвиток мотивації навчально-трудової діяльності, створення “ситуації успіху” в пізнавальній діяльності, диференціація процесу трудового навчання, організація проблемного навчання, використання методичної комп'ютерно-орієнтованої системи навчання.

5. Розробка моделі активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання можлива за умови наукового обґрунтування процесу моделювання. В основу розробки моделі покладено положення: пізнавальна активність - це інтегрований критерій результативності процесу активізації пізнавальної діяльності, що здійснюється на засадах системного підходу і проходить у визначених педагогічних умовах за допомогою визначених засобів.

Основними підструктурними компонентами моделі активізації пізнавальної діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання є: мета і завдання пізнавальної діяльності; вибір рівня складності навчального матеріалу (низький, середній і високий); складання програми власної діяльності відповідно до поставленої мети; здійснення навчальних дій; самоконтроль пізнавальної діяльності; контроль і оцінювання; діагностика рівня пізнавальної активності. У моделі відображено засоби активізації пізнавальної діяльності та педагогічні умови, створення яких буде сприяти активізації такої діяльності учнів основної школи на уроках трудового навчання.