Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

Психолого-педагогічна підготовка майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій

Артеменко Інна Едуардівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, м. Київ.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України СИСОЄВА Світлана Олександрівна, завідувач відділу інноваційних педагогічних технологій Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент, КОВАЛЬ Тамара Іванівна, завідувач кафедри інформатики та ком'ютерних технологій Київського національного лінгвістичного університету;

кандидат педагогічних наук, доцент, ПОЯСОК Тамара Борисівна, декан факультету економіки та управління бізнесом Кременчуцького інституту Дніпропетровського університету економіки та права.

Захист відбудеться “14” квітня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, 5-ий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “13” березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.В. Лапаєнко

1. Загальна характеристика роботи

податковий інспектор педагогічний висококваліфікований

Актуальність та доцільність дослідження. В умовах євроінтеграційних тенденцій та внутрішньополітичних змін податкова система України виступає фінансовою базою державотворення і головним знаряддям реалізації економічної доктрини держави. Забезпечення ефективного функціонування податкової системи можливо завдяки підготовці висококваліфікованих фахівців державної податкової служби. Демократизація суспільства і реформування податкової системи України, нестабільне податкове законодавство, перехід до світових стандартів звітності висувають нові вимоги до професійної підготовки фахівців державної податкової служби України. Сьогодні фахівець податкової служби України повинен крім суто професійних знань та умінь в галузі права, спеціальних знань в економічній та фінансовій сферах володіти ще й теоретичними знаннями та практичними уміннями з психології та педагогіки, оскільки ефективність професійної діяльності податкового інспектора значною мірою залежить від його знань та умінь щодо спілкування з колегами, платниками податків, необхідністю вирішення конфліктних ситуацій, які виникають в процесі його професійної діяльності, здатності до саморегуляції, самоконтролю, саморозвитку, самоорганізації та організації діяльності колективу, групи. Тому психолого-педагогічна підготовка майбутніх податкових інспекторів є однією з вирішальних умов підвищення ефективності їх майбутньої професійної діяльності. З іншого боку за умов інформатизації різних сфер суспільства особливого значення набуває застосування інформаційно-комунікаційних технологій у підготовці майбутніх податкових інспекторів, зокрема й у психолого-педагогічній.

Вихідні концептуальні положення щодо професійної підготовки майбутніх податкових інспекторів закладено в Законах України „Про освіту” (2006 р.), „Про вищу освіту” (2004 р.), у Національній доктрині розвитку освіти, Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.98 № 65), Положення про затвердження Державної програми „Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки”: (Постанова Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 року № 1153), Програмі розвитку освіти України на 2005-2010 роки, інших законодавчих актах України.

Дослідженню проблем професійної підготовки майбутніх фахівців з вищою освітою приділяється належна увага, зокрема таким аспектам: методологічні основи сучасної філософії освіти (В.Г. Кремень, І.А. Зязюн); теоретико-методологічні засади неперервної професійної освіти (С.У. Гончаренко, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва); загальнопедагогічні засади організації навчального процесу у вищій школі (А.М.Алексюк, С.І. Архангельский, Л.Ф.Тализіна); розробка та впровадження сучасних освітніх технологій у процес професійної підготовки фахівців (В.П. Беспалько, Т.І.Коваль, П.В.Стефаненко); психолого-педагогічна підготовка студентів економічного профілю (В.А.Козаков, В.С.Лозниця, І.Б.Міщенко, Т.Б.Поясок); психологічні особливості підготовки фахівців державної податкової служби України (С.М.Богдан, О.В.Плотко); управлінські аспекти становлення системи підвищення кваліфікації фахівців податкової служби України (В.Л.Журавський).

Проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті активно досліджуються у сучасній педагогічній теорії за напрямами: використання інформаційних технологій у навчальному процесі вищих навчальних закладів (В.Ю.Биков, Р.С.Гуревич, В.В.Олійник,); організаційно-педагогічні основи дистанційної освіти (В.Н.Кухаренко, П.В.Стефаненко); розвиток інформаційної культури студентів в процесі їх професійної підготовки (А.М.Коломієць, О.Я.Романишина); професійна підготовка з інформаційних технологій майбутніх фахівців економічного профілю (Т.І.Коваль, М.Г.Коляда).

Теоретичний аналіз наукових праць, в яких відображено результати проведених досліджень, свідчить, що проблема психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів у вищих навчальних закладах засобами інформаційно-комунікаційних технологій ще недостатньо досліджена у теоретичному і практичному аспектах, зокрема поза увагою дослідників лишилася проблема відбору змісту, форм, методів проведення занять психолого-педагогічного циклу та організації контролю за психолого-педагогічною підготовкою майбутнього податкового інспектора засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Разом з тим, вивчення сучасного стану психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів показало необхідність впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у практику такої підготовки.

Враховуючи соціальну значущість якісної професійної підготовки майбутніх податкових інспекторів для розбудови економічно стабільної України, актуальність проблеми психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій, а також її недостатню теоретичну та практичну розробленість, темою дисертаційного дослідження було обрано: “Психолого-педагогічна підготовка майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-кумунікаційних технологій”

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукової роботи відділу інноваційних педагогічних технологій Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (до 20.02.2007 Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України) за темами “Психолого-педагогічні засади реформування організації і змісту діяльності вищої школи в Україні (теоретико-методологічний аспект)” (РК №0196U008876) і “Психолого-педагогічне забезпечення впровадження сучасних інформаційних технологій у професійних навчальних закладах освіти” (РК№0104U010419) на базі Національного університету державної податкової служби України.

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України від 24 лютого 2005р., (протокол №3) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України 25.10.2005р. (протокол №8).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх податкових інспекторів у вищих навчальних закладах України.

Предмет дослідження - зміст, форми і методи психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій у вищих навчальних закладах ІV рівня акредитації.

Мета дослідження полягає у визначенні змісту, форм та методів психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій у вищих навчальних закладах ІV рівня акредитації.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що психолого-педагогічна підготовка майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій набуває ефективності, якщо:

вона здійснюється на засадах модульної технології організації навчального процесу через специфічну взаємодію “студент - ЕОМ - викладач”, яка забезпечує реалізацію принципу індивідуалізації навчання, поєднання традиційних методів навчання (аналіз проблемних ситуацій, практичні завдання та вправи) з активними (ігрове моделювання) в індивідуально-тренінговій формі навчання;

зміст психолого-педагогічної підготовки із застосуванням інформаційно - комунікаційних технологій спрямовується на формування у майбутнього податкового інспектора професійно значущих якостей;

у майбутнього фахівця податкової служби України формується усвідомлене ставлення до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній та професійній діяльності.

Відповідно до предмета, мети і гіпотези дослідження визначено основні завдання дослідження:

Проаналізувати стан дослідження проблеми у педагогічній теорії і практичній діяльності вищих навчальних закладів України.

Розробити та обґрунтувати структуру психолого-педагогічної компетентності податкового інспектора.

Розкрити зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації.

Здійснити відбір та експериментальну перевірку форм і методів психолого-педагогічної підготовки майбутнього податкового інспектора із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій.

Визначити та обгрунтувати критерії ефективності психолого-педагогічної підготовки майбутнього податкового інспектора засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Розробити навчально-методичні матеріали з психолого-педагогічної підготовки майбутнього податкового інспектора засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Методологічну основу дослідження становлять: загальнотеоретичні і методологічні положення наукового пізнання, концептуальні положення філософії, психології, педагогіки щодо всебічного розвитку особистості; компетентнісний та діяльнісний підходи; сучасні концепції: демократизації та гуманізації освіти й виховання, особистісно орієнтованого навчання; положення про активність суб'єкта у пізнавальній діяльності.

Теоретичну основу дослідження становлять положення і висновки щодо: теоретико-методологічного обгрунтування неперервної професійної освіти і прогнозування її розвитку (І.А.Зязюн, В.Г.Кремень, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєва); психології особистісно-орієнтованого навчання (Б.Г.Ананьев, Г.О.Балл, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, В.О.Моляко, А.В.Петровський, К.К.Платонов, В.В.Рибалка, І.В.Роберт, С.Л.Рубінштейн, Н.Ф.Тализіна); організації навчального процесу у вищому навчальному закладі (С.І.Архангельський, В.П.Беспалько, І.І.Тихонов); закономірностей, принципів, форм і методів дидактичного процесу (В.І.Бондар, С.У. Гончаренко, І.Ф. Харламов); відбору, структурування і стандартизації змісту професійної підготовки і його науково-методичного забезпечення (В.М.Вергасов, О.С.Дубинчук, Е.В.Лузик, Ю.Р.Тартур,); тенденцій розвитку економічної освіти в сучасних умовах (В.Я.Бобров, І.Ф.Прокопенко, Н.М.Ушакова); професійної підготовки фахівців фінансово-економічного профілю (К.Ф.Беркита, Г.О.Ковальчук, В.А.Козаков, О.В.Куклін, Т.Б.Поясок, Н.П.Статінова, Т.Л.Шепеленко); наукових праць щодо впровадження сучасних інформаційних технологій в навчальний процес вищої школи (В.Ю.Биков, Р.С.Гуревич, О.М.Довгяло, Т.І.Коваль, В.М.Кухаренко, В.В.Олійник, Ю.І.Машбиць), зокрема у навчальний процес вищої економічної школи (Т.І. Коваль, Т.Б. Поясок).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези були використані методи: а) теоретичні: системно-структурний (класифікація, систематизація, моделювання), ретроспективний аналіз, порівняння та узагальнення, праксиметричні (вивчення та узагальнення досвіду роботи аналіз документів), які були застосовані для здійснення теоретичного аналізу стану проблеми дослідження, визначення місця і ролі психолого-педагогічних знань у професійній діяльності майбутніх фахівців податкової служби для вищих навчальних закладів фінансово-економічного профілю ІІ рівня акредитації; б) емпіричні: метод анкетування, тестування, педагогічного спостереження, самоспостереження, самооцінки, статистичної обробки отриманих даних, які були застосовані для аналізу стану проблеми в практичній діяльності вищих навчальних закладів, що готують податкових інспекторів; відбору методик оцінювання ефективності психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців податкової служби; експериментальної перевірки результатів впровадження розробленої структури і змісту психолого-педагогічної підготовки у вищому навчальному закладі майбутнього фахівця податкової служби України засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось у три етапи, впродовж 2002 - 2009 років.

На першому етапі (2002-2003 рр.) вивчався стан дослідженості даної проблеми в її теоретичному аспекті та в діяльності вищих навчальних закладів, що готують фахівців податкової служби; було висунуто ідею, гіпотезу дослідження, сформульовано його об'єкт, предмет та завдання, визначено програму дослідницької роботи, проведено констатувальний експеримент.

На другому етапі (2004-2007 рр.) було розроблено і теоретично обгрунтовано структуру і зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців податкової служби у вищому навчальному закладі, методики експериментальної роботи, проведено формувальний експеримент, систематизовано й проаналізовано отримані, дані експерименту; результати дослідження впроваджено у діяльність вищих навчальних закладів, що готують податкових інспекторів.

На третьому етапі (2008 - 2009 рр.) підведено підсумки формувального експерименту, розроблено методичні рекомендації для викладачів щодо організації психолого-педагогічної підготовки студентів вищого навчального закладу, що готує податкових інспекторів за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій; здійснено написання й оформлення тексту дисертаційної роботи.

Експериментальна база дослідження. Науково-дослідна робота проводилась на базі Національного університету державної податкової служби України, Київського національного економічного університету, Львівського державного університету внутрішніх справ, Західнодонбаського приватного інституту економіки і управління. Вибір експериментальної бази був зумовлений особливостями психолого-педагогічної підготовки майбутніх працівників податкової служби України як складової їх професійної підготовки. Дослідженням охоплено 961 студента і 109 викладачів.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження: вперше розроблено й обґрунтовано зміст, форми, методи та критерії ефективності психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій; професіограму та структуру психолого-педагогічної компетентності податкового інспектора; вдосконалено технології створення електронного підручника для психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів; організації контролю психолого-педагогічної підготовки засобами інформаційно-комунікаційних технологій; подальшого розвитку набули положення щодо формування у майбутніх податкових інспекторів професійно-значущих якостей і психолого-педагогічних умінь; уточнено теоретичну сутність поняття “психолого-педагогічна підготовка майбутніх податкових інспекторів”.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено і впроваджено: електронний підручник з курсу «Професійна педагогіка і психологія»; методичні рекомендації до курсу «Психологія взаємодії з платниками податків»; робочі та навчальні програми курсу „Професійна педагогіка і психологія”, курсу „Методика викладання економіки”, курсу „Психологія діяльності і навчальний менеджмент” і курсу „Інноваційні педагогічні технології”; комплекти комп'ютерних презентацій (Microsoft Power Point) лекцій до курсів „Психологія і педагогіка”, „Професійна педагогіка і психологія”, „Методика викладання економіки”, „Психологія діяльності і навчальний менеджмент”; комплекс тренінгових навчальних завдань, вправ і кейс-ситуацій до курсу «Професійна педагогіка і психологія», для викладачів економічної школи та студентів за напрямом "Економіка і підприємництво", спеціальності "Оподаткування" .

Основні концептуальні положення та рекомендації щодо психолого-педагогічної підготовки в процесі професійної підготовки впроваджено у навчально-виховний процес Національного університету державної податкової служби України ( довідка № 1674/01-12 від 2 червня 2009 року ), у навчально-виховний процес Київського національного економічного університету (довідка за протоколом засідання кафедри педагогіки і психології КНЕУ № 8 від 12 травня 2009р.), у навчально-виховний процес Львівського державного університету внутрішніх справ (довідка за протоколом засідання Вченої ради економічного факультету № 10 від 26 травня 2009р.), у навчально-виховний процес Західнодонбаського приватного інституту економіки і управління (довідка № 198 від 9 червня 2009р.), у навчально-виховний процес Миколаївського політехнічного інституту (довідка за протоколом засідання науково методичної ради Миколаївського політехнічного інституту № 18 від 5 травня 2009р.) .

Впродовж усього періоду наукового дослідження автор особисто брала участь в організації та проведенні експериментальної роботи, впровадженні розроблених рекомендацій, працюючи старшим викладачем психолого-педагогічних дисциплін кафедри соціології, психології і педагогіки Національного університету державної податкової служби України і старшим викладачем психолого-педагогічних дисциплін кафедри психології і педагогіки Київського національного економічного університету.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його меті та завданням, кількісним і якісним аналізом емпіричного матеріалу, результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези, застосуванням сучасного математичного апарату та комп'ютерною обробкою одержаних даних.

На захист виносяться наукові положення:

- Структура психолого-педагогічної компетентності податкового інспектора включає: комунікативну, організаційно-педагогічну, особистісно-розвивальну та емоційно - регулятивну компетенції і є системною цілісністю знань, умінь, навичок і професійно-значущих якостей його особистості.

- Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій повинен забезпечувати формування у майбутніх податкових інспекторів психолого-педагогічної компетентності.

- Інформаційно-комунікаційні технології сприяють модернізації форм і методів психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів (автоматизовані лекції, автоматизовані семінари, автоматизовані практичні заняття; презентації лекційного матеріалу, демонстрації навчальних відео-сюжетів і науково-популярних фільмів, відео-дискусії, відео-конференції, групові відео-проекти, опрацювання електронних підручників, електронне листування, Інтернет-консультації, комп'ютерне психологічне тестування) та забезпечують підвищення її ефективності.

- Критерії ефективності психолого-педагогічної підготовки майбутнього податкового інспектора відображають: рівень підвищення мотивації до психолого-педагогічної підготовки; ступінь оволодіння психолого-педагогічними знаннями; сформованість психолого-педагогічних вмінь, необхідних у професійній діяльності майбутнього податкового інспектора.

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом участі автора в таких конференціях: других Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читаннях з проблем гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти (травень 2004 р., м. Ірпінь); V Міжнародному „Тижні освіти дорослих” в Україні (19-24 вересня 2004 рік, м. Київ); VІ Міжнародному „Тижні освіти дорослих” в Україні „Освіта дорослих для свободи совісті і віри” (19-24 вересня 2005 рік, м. Київ); VІІ Міжнародному „Тижні освіти дорослих” в Україні (19-24 вересня 2006 рік, м. Київ); першій науковій конференції „Інформаційні технології в системі підготовки фахівців у вищій школі” (жовтень 2006 р, м. Київ), Звітній науковій конференції Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за 2006 рік „Теорія і практика неперервної професійної освіти: науковий пошук, результати, перспективи” (20 - 21 лютого 2007 рік, м. Київ); VІІІ Міжнародному „Тижні освіти дорослих” в Україні „Освіта дорослих для культури ціложиттєвого навчання” (6-11 вересня 2007 рік, м. Київ); Звітній науковій конференції Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за 2007 рік „Педагогічна майстерність в освітньо-виховних системах: теорія і практика” (2-3 квітня 2008 рік, м. Київ); виїзному засіданні наукової школи з проблем творчості і технологій у неперервній професійній освіті „Наукові дослідження неперервної освіти в контексті вирішення державної проблеми: забезпечення здоров'я української нації” (12-15 червня 2008 рік, м. Запоріжжя); науково-практичній конференції „Інформаційні технології в системі підготовки фахівців у вищій школі” (жовтень 2008 р, м. Київ); Звітній науковій конференції Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за 2008 рік „Ціннісні орієнтири педагогічної освіти і освіти дорослих на початку ХХІ століття” (16-17 березня 2009 рік, м. Київ); Х Міжнародному „Тижні освіти дорослих” в Україні „Освіта для дорослих сучасної родини” (11-17 вересня 2009 рік).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 14 одноосібних опублікованих працях, у тому числі: 2 методичних рекомендаціях, 10 статтях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 статті у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг особистого внеску - 9 др. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел (210 найменувань). Робота містить 13 таблиць, 1 структурну схему, 2 рисунків, 6 додатків на 40 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 225 сторінок. Основний зміст викладено на 163 сторінках.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, особистий внесок здобувача; основні положення, що виносяться на захист; висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Теорія і практика психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій” - проаналізовано проблему психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів у вищих навчальних закладах у педагогічній теорії; охарактеризовано сучасні інформаційно-комунікаційні технології та напрями їх застосування в процесі професійної підготовки майбутніх податкових інспекторів, зокрема визначено поняття „інформаційно-комунікаційні технології навчання”, надана характеристика основних видів інформаційно-комунікаційних технологій; подано сучасний стан психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Теоретичний аналіз основних дефініцій дослідження показав, що психолого-педагогічна підготовка розглядається як: певна підготовленість, яка передбачає сформованість в особистості необхідних для тієї чи іншої діяльності індивідуально-психологічних властивостей особистості (Г.О. Балл); формування психологічної готовності до діяльності (М.І. Дьяченко); спеціально організований процес оволодіння майбутніми фахівцями психолого-педагогічними знаннями, уміннями й навичками в процесі вивчення системи професійно спрямованих дисциплін психолого-педагогічного циклу (Т.Б. Поясок). Психолого-педагогічна підготовка у дослідженні розглядається як спеціально організований процес оволодіння майбутніми податковими інспекторами психолого-педагогічними компетенціями, спрямованими на їх подальшу професіоналізацію. Психолого-педагогічна підготовка майбутніх податкових інспекторів спрямована на: гуманітаризацію і гуманізацію освіти; розвиток особистості; професіоналізацію майбутнього податкового інспектора; дотримання цілісності і системності змісту психолого-педагогічної підготовки; демократизацію навчання; застосування в процесі психолого-педагогічної підготовки фахівців податкової інспекції інформаційно-комунікаційних технологій.

Теоретичний аналіз сучасних інформаційно-комунікаційних технологій дозволив виділити три підходи щодо розуміння сутності поняття інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Інформаційно - комунікаційні технології навчання розглядають відповідно до: інформаційного підходу - як сукупність методів, прийомів, способів роботи з інформацією, за допомогою технічних засобів (аудіо-, кіно-, відеоапаратура, радіо-, комп'ютер, пристрої й обладнання зв'язку та телекомунікацій тощо) та засобів масової інформації (С.О.Сисоєва); діяльнісного підходу - як комунікаційні технології навчання розглядають як сукупність засобів (програмного і технічного забезпечення, теоретичних знань, методичних прийомів) і способів їх застосування для ефективної діяльності студентів і викладачів при самостійній роботі на лекціях, практичних і лабораторних заняттях і т.п.( В.І. Гриценко); інтеграційного підходу - як нові (перспективні) способи роботи з інформацією (науковою, учбовою, комунікаційною і др.) в освіті з використанням сучасних комп'ютерних засобів, і як важливі компоненти сучасних освітніх систем усіх рівнів та освітніх процесів, що реалізуються в них (Н.А. Селезнева). В ході дослідження було встановлено, що впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес сприяє розвитку у студентів інформаційної культури, як способу життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві, що засвоєний фахівцем в процесі загальної і спеціальної (професійної) підготовки. Інформаційна культура включає в себе крім умінь працювати з комп'ютером і навичок пошуку інформації і спілкування у інформаційно - комунікаційних мережах, також комплекс професійних і загальноосвітніх умінь, які формують уміння навчатися протягом всього життя, а також комунікативні навички.

Проведене дослідження дозволило виділити і охарактеризувати такі групи інформаційно-комунікаційних технологій як: неінтерактивні ( друковані матеріали, матеріали на аудіо- та відео-носіях); технології комп'ютерного навчання (електронні або комп'ютерні підручники, комп'ютерне тестування і контроль знань, медіатеки, новітні засоби мультимедіа); інтерактивні (електронну пошту, чати, освітні сайти і портали, дистанційні курси, які створюються і функціонують в певних віртуальних навчальних середовищах).

Вивчення сучасного стану психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій показало, що, незважаючи на значні досягнення і практичне підтвердження доцільності використання інформаційно-комунікаційних технологій у психолого-педагогічній підготовці майбутніх податкових інспекторів рівень застосування їх в навчальному процесі можна визначити як недостатній. Анкетування викладачів вищої школи (109 особи) і студентів вищих навчальних закладів ІV рівня акредитації (961осіб) підтвердило актуальність дослідження проблеми психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій: 57% студентів зазначило необхідність застосування в учбовому процесі інформаційно-комунікаційних технологій; 61% студентів виявили готовність та зацікавленість до психолого-педагогічної підготовки засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Аналіз, проведеного серед викладачів Національного університету державної податкової служби України (64 респондента), опитування стосовно використання інформаційних технологій на лекціях і семінарських заняттях з дисциплін психолого-педагогічного циклу показав, що 90% опитаних викладачів цих дисциплін не тільки не застосовують але й не бачать можливості застосування інформаційних технологій під час занять, 30% опитаних викладачів використовують на лекційних заняттях графопроектори. Серед причин викладачі називають: слабо розвинену матеріально-технічну базу (83%) опитаних), непідготовленість професорсько-викладацького складу до використання інформаційних технологій (77%), відсутність необхідності у застосуванні інформаційних технологій (83%), відсутність мотиваційної складової у застосуванні інформаційних технологій (94%), непідготовленість студентської аудиторії (58%). В той час, як аналіз проведеного аналогічного опитування серед викладачів Київського національного економічного університету імені В.Гетьмана показав, що викладачі цього вищого навчального закладу не тільки розуміють необхідність використання інформаційно-комунікаційних технологій на лекційних і практичних заняттях, а широко використовують їх у своїй роботі з аудиторією. Так, з 46 опитаних викладачів кафедри психології і педагогіки Київського національного економічного університету 28% опитаних застосовують на лекційних заняттях мультимедійні презентації, 82% опитаних використовують на лекційних заняттях графопроектори. Серед причин недостатнього, на їх погляд, використання інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях викладачі назвали наступні: недостатня кількість мультимедійних проекторів (68% респондентів), непідготовленість професорсько-викладацького складу (60% респондентів), відсутність мотиваційної складової у застосуванні інформаційних технологій (56% опитаних), непідготовленість студентської аудиторії (36% опитаних). Зроблено висновок, що рівень застосування інформаційних технологій у психолого-педагогічній підготовці майбутніх податківців можна визначити як недостатній, що пов'язано зі специфічністю набуття майбутніми податковими інспекторами психолого-педагогічних компетенцій, слабо розвиненою матеріально-технічною базою, не підготовленістю професорсько-викладацького складу до використання інформаційних технологій, відсутністю необхідності у застосуванні інформаційних технологій, відсутність мотивації у професорсько - викладацького складу щодо застосуванні інформаційних технологій.

Показано, що психолого-педагогічними умовами успішного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в практику психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів є: готовність педагогів до використання нових технологій навчання; пошук й обґрунтування ефективних способів організації учбово-пізнавальної діяльності студентів; добору, підготовки, структурування й упорядкування змісту психолого-педагогічної підготовки податківців.

У другому розділі - „Зміст, форми та методи психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій” - обґрунтуванно структуру психолого-педагогічної компетентності майбутніх податкових інспекторів; розкрито зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів; форми і методи проведення занять з психолого-педагогічних дисциплін з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; організація контролю за психолого-педагогічною підготовкою майбутнього податкового інспектора засобами інформаційно-комунікаційних технологій; подано технологію створення електронного підручника для психолого-педагогічної підготовки майбутнього податкового інспектора.

Структура психолого-педагогічної підготовки майбутнього податкового інспектора визначається структурою психолого-педагогічної компетентності. Структура психолого-педагогічної компетентності майбутнього податкового інспектора включає такі компоненти: комунікативну (знання з психології міжособистісної взаємодії та ділового спілкування, знання з конфліктології, комунікативні уміння, уміння попереджувати і вирішувати, в разі їх виникнення, конфлікти з колегами і платниками податків), організаційно-педагогічну (знання з педагогіки та психології щодо самоуправління та самоорганізації, управлінські вміння), особистісно-розвивальну (знання з психології та педагогіки щодо особистісного і професійного розвитку особистості упродовж життя, вміння ефективно використовувати власний психологічний ресурс та розвивати особистісні якості та вчитися упродовж життя), емоційно - регулятивну (знання з психології та педагогіки щодо регуляції психоемоційного стану, вміння контролювати власні психоемоційні стани та психічні стани співрозмовника).

Обґрунтовано принципи відбору змісту психолого-педагогічної підготовки фахівців податкової служби України (поєднання матеріального і формального підходів до відбору змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів; орієнтованість змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів на професіоналізацію; врахування при формуванні змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів можливостей використання інформаційних технологій) та розкрито їх зміст.

Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутнього податкового інспектора у вищих навчальних закладах ІІІ -IV рівнів акредитації включає систему навчальних дисциплін („Психологія і педагогіка”, „Психологія діяльності та навчальний менеджмент”, „Комунікативні процеси у навчанні”). Аналіз навчальних програм цих дисциплін показав, що знання, уміння і навички, які формуються у студентів в процесі психолого-педагогічної підготовки, носять узагальнений характер і їх недостатньо для набуття майбутнім податковим інспектором професійно необхідної психолого-педагогічної компетентності. У процесі дослідження зроблено висновок про доцільність доповнення психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів інтегрованою дисципліною, яка б була результатом поєднання дисциплін економічної сфери (макроекономіки, мікроекономіки, політичної економії, менеджменту тощо) та соціолого-психологічних дисциплін (соціології, загальної психології, педагогіки, економічної психології, конфліктології тощо) і спрямована на формування психолого-педагогічної компетентності податкового інспектора. В процесі дослідження було розроблено навчальну програму і зміст інтегрованої навчальної дисципліни „Професійна педагогіка і психологія”.

Встановлено, що формами проведення занять з психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів із використанням інформаційно-комунікаційних технологій є: автоматизовані лекції, автоматизовані семінари, автоматизовані практичні заняття. Серед методів психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій виділено: презентації лекційного матеріалу у вигляді схем, таблиць, малюнків; демонстрації навчальних відео сюжетів і науково-популярних фільмів; відео-дискусії; відео-конференції; групові відео проекти; опрацювання електронних підручників; електронне листування; Інтернет консультації.

У процесі дослідження було встановлено, що для періодичного і підсумкового контролю психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів найефективнішим є комп'ютерне тестування. Тести розроблялись у середовищі Microsoft Office FrontPage 2003. Застосування інформаційних технологій для забезпечення контролю психолого-педагогічних знань майбутніх податкових інспекторів сприяє підвищенню якості такої підготовки; рівня самостійності студентів в оволодінні психолого-педагогічними знаннями та навичок самостійної роботи; активізації процесу психолого-педагогічної підготовки; вдосконаленню навичок роботи з персональним комп'ютером, забезпечує можливість управління процесом професійної підготовки відповідно до принципів зворотного зв'язку, діяльнісного та індивідуального підходу.

Авторська технологія створення електронного підручника для психолого-педагогічної підготовки майбутнього податкового інспектора вимагає раціонального вибору електронного середовища, в якому буде створено електронний підручник. Технологія створення електронного підручника для психолого-педагогічної підготовки податкового інспектора включає такі послідовні етапи: відбір текста та ілюстративного матеріалу до кожної теми підручника, вибір середовища, в якому створюватиметься підручник, розробка структури підручника і дизайну оформлення сторінок, розробка інтерфейсу, стратегії навігації за сторінками підручника, проведення тестування і корегування матеріалів електронного підручника, встановлення електронного комплексу на Web-сервері Internet-мережі, або у локальні мережі університету, або на автономному комп'ютері, вирішення питання захисту електронного підручника від несанкціонованого доступу для зміни його змісту.

Структуру електронного підручника для психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів можна представити у вигляді таких взаємопов'язаних елементів: заставка з назвою електронного підручника; вступ, навчально-тематичний план курсу, психологічні тести з курсу, перелік тем рефератів і тематика наукових робіт, контрольні заходи з дисципліни, глосарій.

У третьому розділі - Організація і проведення педагогічного експерименту - подано та обґрунтовано критерії ефективності застосування інформаційно-комунікаційних технологій у психолого-педагогічній підготовці майбутніх податкових інспекторів; розкрито етапи та методику педагогічного експерименту; проаналізовано його результати.

Критерії ефективності застосування інформаційних технологій у психолого-педагогічній підготовці майбутніх податкових інспекторів включають: критерій підвищення мотивації до психолого-педагогічної підготовки, який відображає рівень вмотивованості майбутнього податківця у внутрішній самодисципліні та самоорганізації, застосуванні у своїй професійній діяльності психолого-педагогічних знань, умінь і навичок та їх поновленні протягом життя засобами інформаційно-комунікаційних технологій; критерій підвищення ступеню оволодіння психолого-педагогічними знаннями, що визначає рівень засвоєння отриманих студентом за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, знань з психології та педагогіки необхідних майбутньому податковому інспектору у його професійній діяльності; критерій сформованості психолого-педагогічних умінь, необхідних у професійній діяльності майбутньому податковому інспектору, який визначає рівень сформованості у податківця навичок професійного спілкування, навичок самоорганізації і саморозвитку, управлінських умінь, а також навичок психоемоційної саморегуляції. Обгрунтовано показники, що розкривають зміст кожного критерію.

Для проведення педагогічного експерименту здійснено відбір та модифікацію методик: П.М.Воловик, С.У.Гончаренка (методика проведення аудиторного експерименту), В.П. Беспалька (методика визначення коефіцієнта засвоєння знань), С.О. Сисоєвої (методика проведення експертної оцінки), Н.В. Баловсяк (методика визначення рівня сформованості інформаційної компетентності); було розроблено анкети щодо аналізу сучасного стану психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій; анкети щодо виявлення переліку необхідних податковому інспектору у професійній діяльності психолого-педагогічних знань, умінь, навичок і якостей; індивідуальні картки для визначення рівня сформованості мотивації студентів щодо застосування інформаційних технологій у професійній підготовці; тестові завдання для проведення моніторингу та контролю психолого-педагогічних знань майбутніх податкових інспекторів; було підібрано методики психодіагностики показників критерію сформованості психолого-педагогічних вмінь необхідних у професійній діяльності майбутньому податковому інспектору.

Педагогічний експеримент проводився у чотирьох вищих економічних навчальних закладах за такими етапами: констатувальний, формувальний, узагальнюючий.

На констатувальному етапі визначався попередній рівень психолого-педагогічної підготовленості майбутніх податкових інспекторів до професійної діяльності у контрольних та експериментальних групах.

Метою формувального етапу експерименту було доведення положення, що використання інформаційно-комунікаційних технологій при психолого-педагогічній підготовці майбутніх податкових інспекторів, підвищує ефективність такої підготовки. На формувальному етапі проводилось впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в процес психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів за авторською методикою в експериментальних групах.

Метою узагальнюючого етапу був аналіз та узагальнення результатів експериментальної роботи щодо ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій при психолого-педагогічній підготовці майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що рівень сформованості мотивації в експериментальних групах зріс на 34%, у контрольних - на 13%; рівень сформованості психолого-педагогічних знань в експериментальних групах зріс на 19%, в контрольних - на 1,8%; рівень сформованості психолого-педагогічних вмінь необхідних у професійній діяльності майбутньому податковому інспектору в експериментальних групах зріс на 54,4%, а у контрольних - на 6,4%.

Таблиця 1 Динаміка зміни рівня сформованості мотивації щодо психолого-педагогічної підготовки за 2003-2006 н. рр.

Таблиця 2 Динаміка зміни рівня сформованості психолого-педагогічних знань за 2003-2006 н. рр.

Таблиця 3 Динаміка зміни рівня сформованості психолого-педагогічних вмінь необхідних у професійній діяльності майбутньому податковому інспектору за 2003-2006 н. рр.

Результати статистичного аналізу дозволили спостерігати стійку тенденцію зростання рівня сформованості мотивації до психолого-педагогічної підготовки; рівня сформованості психолого-педагогічних знань; рівня сформованості психолого-педагогічних вмінь, необхідних у професійній діяльності майбутньому податковому інспектору, в експериментальних групах. За допомогою комп'ютерних програм були розраховані та проаналізовані статистичні показники: середнє арифметичне, дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, перевірка гіпотези про нормальний розподіл вибірки за критерієм Пірсона. Застосовуючи методику статистичної перевірки статистичної гіпотези про нормальний закон розподілу із застосуванням критерію Пірсона при рівні значущості , було отримано позитивний результат, що вказує на незначне відхилення теоретичних частот від емпіричних або узгодженість з гіпотезою про нормальний закон розподілу даних спостережень, що характеризують показники рівня сформованості психолого-педагогічних вмінь, необхідних у професійній діяльності майбутньому податковому інспектору, в експериментальних групах на другій стадії експерименту. Відповідність даних спостережень емпіричної функції розподілу рівня сформованості психолого-педагогічних вмінь, необхідних у професійній діяльності майбутньому податковому інспектору, в експериментальних групах (впродовж заключної стадії експерименту) нормальному закону розподілу свідчить про прийняття динаміки зміни рівня психолого-педагогічних вмінь, необхідних у професійній діяльності майбутньому податковому інспектору, систематичного, керованого, чітко визначеного позитивного значення.

Дані спостережень підтверджують впорядкований, передбачуваний, контрольований ріст показників критеріїв ефективності застосування інформаційних технологій у психолого-педагогічній підготовці майбутніх податкових інспекторів, що свідчить про ефективність запропонованої методики. У загальних висновках викладено результати теоретичної і методичної розробки застосування інформаційних технологій у психолого-педагогічній підготовці майбутніх податкових інспекторів.

Висновки

1. Науковий аналіз проблеми психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій дав змогу зробити висновок, що податковий інспектор повинен крім суто професійних компетентностей (юридична компетентність, економічна компетентність, компетентність з діловодства) володіти ще й психолого-педагогічною компетентністю, яка є необхідною умовою успішної взаємодії його з платниками податків і злагодженої роботи в трудовому колективі. Психолого-педагогічна компетентність структурно включає: комунікативну; організаційно-педагогічну; особистісно-розвивальну; емоційно - регулятивну компетенції і є результатом психолого-педагогічної підготовки майбутнього податкового інспектора у процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах. В умовах інформаційного суспільства, застосування інформаційних технологій у психолого-педагогічній підготовці майбутніх податкових інспекторів є однією з умов підвищення ефективності його професійної підготовки.

2. Зміст психолого-педагогічної підготовки утворює системну інформаційну цілісність, яка спрямована на формування психолого-педагогічної компетентності майбутнього податкового інспектора. Принципами відбору змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів є: спрямованість змісту на гуманітаризацію і гуманізацію освіти; принцип особистісного підходу; спрямованості змісту психолого-педагогічних дисциплін на професіоналізацію майбутнього податкового інспектора; принцип дотримання цілісності і системності змісту психолого-педагогічної підготовки; принцип демократизації навчання; орієнтація на застосування в процесі психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів інформаційно-комунікаційних технологій. Успішне вирішення проблеми інформаційного забезпечення психолого-педагогічної підготовки фахівців податкової служби можливе лише при виконанні психолого-педагогічних умов, а саме: готовність педагогів до використання нових інформаційно-комунікаційних технологій навчання, використання ефективних способів організації навчально-пізнавальної діяльності студентів, добір й структурування змісту психолого-педагогічної підготовки податкових інспекторів із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій.

3. Форми проведення занять з психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій включають: автоматизовані лекції, автоматизовані семінари, автоматизовані практичні заняття. До методів психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів засобами інформаційно-комунікаційних технологій віднесено: презентації лекційного матеріалу у вигляді схем, таблиць, малюнків; демонстрації навчальних відеосюжетів і науково-популярних фільмів; відеодискусії; відеоконференції; групові відео проекти; опрацювання електронних підручників; електронне листування; Інтернет-консультації, комп'ютерне психологічне тестування. Організація занять з дисциплін психолого-педагогічного циклу засобами інформаційно-комунікаційних технологій не передбачає заміни викладача комп'ютером та комп'ютерними програмами. Інформаційно-комунікаційні технології є складовим елементом системи засобів навчання, додатковим джерелом інформаційних ресурсів, обов'язковою складовою професійної діяльності кожного викладача.

4. Для періодичного і підсумкового контролю психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів доцільно використовувати комп'ютерне тестування. Застосування інформаційних технологій для забезпечення контролю психолого-педагогічних знань майбутніх податкових інспекторів сприяє підвищенню якості такої підготовки; рівня самостійності студентів в оволодінні психолого-педагогічними знаннями та навичок самостійної роботи; активізації процесу психолого-педагогічної підготовки; вдосконаленню навичок роботи з персональним комп'ютером, забезпечує можливість управління процесом професійної підготовки відповідно до принципів зворотного зв'язку, діяльнісного та індивідуального підходу.

5. Розроблена та обґрунтована технологія створення електронного підручника для психолого-педагогічної підготовки податкового інспектора включає такі послідовні етапи: відбір тексту та ілюстративного матеріалу до кожної теми підручника, вибір середовища, в якому створюватиметься підручник, розробка структури підручника і дизайну оформлення сторінок, розробка інтерфейсу, стратегії навігації за сторінками підручника, проведення тестування і корегування матеріалів електронного підручника, встановлення електронного комплексу на Web-сервері Internet-мережі, або у локальні мережі університету, або на автономному комп'ютері, вирішення питання захисту електронного підручника від несанкціонованого доступу для зміни його змісту. Структуру електронного підручника для психолого-педагогічної підготовки майбутніх податкових інспекторів можна представити у вигляді взаємопов'язаних елементів: заставка з назвою електронного підручника; вступ, навчально-тематичний план курсу, психологічні тести з курсу, перелік тем рефератів і тематика наукових робіт, контрольні заходи з дисципліни, глосарій.