Формування у майбутніх перекладачів соціокультурної компетенції у процесі вивчення німецької мови після англійської

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 378:811.11

Спеціальність 13.00.02 - теорія і методика навчання: германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ ПІСЛЯ АНГЛІЙСЬКОЇ

Голуб Іванна Юріївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор БОРИСКО Наталія Федорівна, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри методики викладання іноземних мов

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент МОРСЬКА Лілія Іванівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри англійської філології

кандидат педагогічних наук ЖДАНОВА Наталія Сергіївна, Київський національний лінгвістичний університет, старший викладач кафедри іноземних мов Економіко-правового інституту та факультету слов'янських мов

Захист відбудеться “12” жовтня 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.01 у Київському національному лінгвістичному університеті (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73).

Автореферат розісланий “10” вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.Б. Бігич



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У час розширення міжнародного співробітництва України з іншими державами світу зростає роль перекладу як особливого виду міжкультурного спілкування, виду мовного і культурного посередництва, мета якого -- максимально наблизити двомовну комунікацію до одномовної і нейтралізувати негативний вплив об'єктивно існуючих міжкультурних відмінностей (Л. К. Латишев, А. В. Федоров, О. Д. Швейцер).

Формування професійної особистості перекладача відбувається у процесі оволодіння ним перекладацькою компетенцією (В. Н. Комісаров, Л. К. Латишев), причому професійна підготовка студентів повинна стати невід'ємною складовою практичних занять з іноземної мови (ІМ) вже на початковому і середньому ступенях навчання, ще до вивчення перекладацьких дисциплін (випереджаюча професіоналізація).

У більшості ВНЗ, які готують перекладачів, студенти вивчають дві ІМ, оволодіваючи при цьому “комплексною полікультурною і плюрилінгвальною компетенцію”, що передбачає оволодіння на різному ступені кількома ІМ та досвідом кількох культур (Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти, 2003). Для виконання професійних завдань: подолання лінгвоетнічного бар'єру між комунікантами і забезпечення адекватного впливу текстів оригіналу і перекладу на адресатів перекладачеві потрібно здійснювати модифікаційні дії з матеріалом перекладу, тобто оволодіти професійно спрямованою соціокультурною компетенцією (СКК).

Проблеми формування іншомовної СКК у студентів та учнів широко дискутуються у вітчизняній та російській науковій літературі: Є. М. Верещагін, В. Г. Костомаров заклали основи лінгвокраїнознавства; роботи Н. Ф. Бориско, Ю. І. Пассова, В. В. Сафонової, С. Г. Тер-Мінасової, В. П. Фурманової присвячені теоретичним аспектам формування СКК у процесі міжкультурної комунікації, а О. Б. Тарнопольський та Н. К. Скляренко розглянули можливості навчання студентів стандартам комунікативної поведінки, прийнятим у США. Окрім того, було розроблено різноманітні методики формування СКК: у короткостроковому інтенсивному курсі навчання ІМ - О.І. Селіванова (1993); під час читання текстів різного типу - О. В. Бирюк (2006), П. Ю. Мельник (2005), Л. П. Рудакова (2004); в усному мовленні - Т. О. Стеченко (2004); за допомогою розвитку емпатії - Н. В. Богушевич (2005); шляхом використання відеофільмів - Т. О. Яхнюк (2002); на матеріалах супутникового телебачення - С. А. Могілевцев (2002); шляхом навчання стандартів комунікативної поведінки - М. Л. Писанко (2008) та використання паралінгвістичних засобів - С. В. Соколова (2006); у студентів немовних ВНЗ - Н. Б. Ішханян (1996), В. М. Топалова (1998); у середніх загальноосвітніх закладах - Л. П. Голованчук (2003), А. Й Гордєєва (2004), В. І. Калінін (2004), О. Л Красковська (2006), Ю. В. Кузьменко (2007). Проте формування СКК у майбутніх перекладачів (МП) у процесі вивчення німецької мови (НМ) після англійської (АМ) ще досі не досліджено.

Дотепер увага методистів приділялась виключно лінгвістичному та культурологічному аспектам формування СКК. Проте з огляду на професійні завдання, що ставляться перед перекладачами з двох ІМ, необхідно розглянути можливості формування у МП професійно спрямованої СКК під час вивчення другої ІМ шляхом розвитку у них психологічної готовності до діалогу культур і посередництва у ньому та оволодіння ними стратегічним вмінням розуміти і вивчати іноземні культури.

Таким чином соціальне замовлення суспільства на підготовку перекладачів з двох ІМ (англійської і німецької) та доцільність формування у них професійно спрямованої СКК ще до вивчення перекладацьких дисциплін, необхідність врахування ролі психологічного фактору і стратегічних міжкультурних вмінь у формуванні СКК у МП та недостатня наукова розробленість цих проблем у методичному плані зумовили актуальність дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напряму дослідження безпосередньо пов'язаний із науково-дослідною темою “Дослідження шляхів реалізації мовної полікультурної освіти як фактора інтеграції до світового освітнього простору” (номер держреєстрації 0106U001112), яка виконується у відповідності до плану наукової роботи кафедри методики викладання ІМ Київського національного лінгвістичного університету. Тему дисертації затверджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні 23 січня 2007 року (протокол №1) і вченою радою Київського національного лінгвістичного університету 26 березня 2007 (протокол №8).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці методики формування СКК у майбутніх перекладачів шляхом розвитку їхньої соціокультурної сенсибілізації (СКС), яка полягає в усвідомленні ними взаємозалежності мови і культури суспільства, взаємовпливу рідної та іноземних мов і культур у процесі комунікації та передбачає чутливість студентів до можливих результатів такого взаємовпливу.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання наступних завдань: перекладач сенсибілізація соціокультурний іноземний

Проаналізувати Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти, чинні програми з ІМ та інші освітні документи з точки зору формування СКК.

Визначити і охарактеризувати зміст і структуру СКК у майбутніх перекладачів, психологічні передумови та методичні засади її формування під час вивчення НМ як другої ІМ на базі АМ.

Відібрати навчальний матеріал для моделювання полілогу культур України та німецькомовних країн за визначеними критеріями його відбору.

Конкретизувати мінімально необхідний обсяг знань з теорії міжкультурної комунікації, яким слід оволодіти студентам, та дослідити особливості і прийоми соціокультурного аналізу ситуацій міжкультурного спілкування.

Розробити методику розвитку соціокультурної сенсибілізації студентів до взаємодії культур під час міжкультурного спілкування. Обґрунтувати і створити підсистему вправ для формування СКК у майбутніх перекладачів, які вивчають НМ після АМ.

Створити модель навчання майбутніх перекладачів соціокультурного аспекту міжкультурної комунікації та укласти комплекс вправ для формування СКК.

Експериментально перевірити ефективність розробленої методики формування СКК, перевірити достовірність результатів експериментального навчання математичними методами статистики.

Дослідити і показати можливості адаптації існуючих підручників з НМ до формування СКК студентів шляхом розвитку їхньої СКС та укласти методичні рекомендації для викладачів.

Об'єктом дослідження є процес професійно спрямованого навчання майбутніх перекладачів іншомовної міжкультурної комунікації.

Предметом дослідження виступає методика формування у майбутніх перекладачів соціокультурної компетенції шляхом розвитку їхньої соціокультурної сенсибілізації у процесі вивчення НМ після АМ на середньому ступені навчання.

Для вирішення поставлених завдань використані такі методи:

Теоретичні: критичний аналіз наукової літератури з методики навчання ІМ, психології, лінгвістики, перекладознавства, культурології, сучасних нормативних документів та підручників з НМ щодо формування СКК у МП; вивчення і узагальнення досвіду викладачів з навчання міжкультурного спілкування НМ; моделювання навчального процесу;

Емпіричні: наукове спостереження за навчальним процесом, опитування перекладачів з НМ і АМ, студентів з метою з'ясування їхніх поглядів на особливості формування професійно спрямованої СКК; тестування для визначення сформованості СКК у студентів ІІІ курсу; експериментальне навчання студентів Ш курсу; спостереження за їхньою діяльністю під час експериментального навчання; перевірка достовірності результатів експериментального навчання математичними методами статистики.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

вперше досліджено, теоретично обґрунтовано і розроблено методику формування соціокультурної компетенції у майбутніх перекладачів з англійської та німецької мов шляхом розвитку їхньої соціокультурної сенсибілізації;

вдосконалено визначення і уточнено особливості понять “соціокультурна сенсибілізація”, “соціокультурна рефлексія”, “механізм виникнення міжкультурного непорозуміння”, “адекватне порівняння”, “ситуація міжкультурного непорозуміння”, “соціокультурні стратегії”;

набуло подальшого розвитку вирішення проблеми змісту і структури професійно спрямованої СКК у МП.

Практична значущість одержаних результатів дослідження полягає у: створенні комплексу вправ для формування СКК у МП у процесі вивчення НМ на середньому ступені навчання і відповідної моделі навчання, укладанні методичних рекомендацій для викладачів щодо формування СКК студентів шляхом розвитку їхньої СКС, визначенні шляхів і прийомів адаптації чинних підручників з НМ до методики розвитку СКС.

Запропоновану методику впроваджено в навчальний процес у Київському національному лінгвістичному університеті, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Сумському державному університеті.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на науково-практичній конференції “Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (Київський національний лінгвістичний університет, 2007), міжнародній науково-технічній конференції “Комп'ютерні науки та інформаційні технології” (Національний університет “Львівська політехніка”, 2007), XІV Міжнародній науково-практичній конференції Асоціації українських германістів “Німецька мова і література у європейському контексті” (Донецький національний університет, 2007), міжнародній науково-практичній конференції “Мови і світ: Дослідження та викладання” (Кіровоградський державний педагогічний університет ім. Володимира Винниченка, 2008), науково-практичній конференції “Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій” (Київський національний лінгвістичний університет, 2008), І Всеукраїнській науковій конференції “Людина. Комп'ютер. Комунікація”. (Національний університет “Львівська політехніка”, 2008), міжнародній науково-практичній конференції “Полікультурні аспекти іншомовної освіти в контексті євроінтеграції” (Чернігівський державний лінгвістичний університет, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика навчання іноземних мов і світової літератури” (Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2009), науково-практичній конференції “Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій-ІІ” (Київський національний лінгвістичний університет, 2009), XVI Міжнародній науково-практичній конференції Асоціації українських германістів “Перспективи німецької мови та германістики в Україні” (Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, 2009), міжвузівських методичних семінарах для викладачів німецької мови на тему “Німеччина в українському дзеркалі. Проблеми міжкультурної комунікації” (Національний університет “Львівська політехніка”, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, 2008).

Публікації. Результати дисертації відображені в 11 наукових статтях (6 з них опубліковані в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України), 4 тезах доповідей на наукових конференціях.

Особистий внесок здобувача. У праці № 11 автору належать розробка і виклад концепції та структури семінару для викладачів ІМ, присвяченого проблемам міжкультурної комунікації.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації -373 сторінки. Робота містить 25 таблиць і 2 рисунки, 1 схему. 40 додатків мають обсяг 163 сторінки. Список використаних джерел налічує 162 найменування, з яких 65 - німецькою та англійською мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі проаналізовано освітні програми та наукові праці щодо формування СКК студентів та учнів у процесі навчання і вивчення ІМ, визначено зміст і структуру СКК та проаналізовано особливості її формування у МП, які вивчають дві ІМ, досліджено шляхи і засоби ефективного формування СКК у МП шляхом розвитку їхньої соціокультурної сенсибілізації.

У результаті дослідження проблем міжкультурної комунікації зроблено висновок про те, що оптимальний підхід до формування СКК у МП повинен поєднувати оволодіння соціокультурними знаннями і вміннями у конкретній культурно-мовній спільноті та загальними міжкультурними знаннями і вміннями, які необхідні учаснику і посереднику у міжкультурному спілкуванні. На цій підставі було внесено до змісту і відображено у структурі СКК міжкультурні знання і вміння.

Вивчення наукових праць із проблем перекладознавства та підготовки перекладачів показало, що їхня професійна діяльність передбачає оволодіння специфічними соціокультурними вміннями з метою успішного подолання під час перекладу міжкультурних лінгвоетнічних бар'єрів і забезпечення комунікативно-функціональної еквівалентності оригіналу і перекладу, а саме: дистанціюватися від рідної культури (РК) і здійснювати контроль власної культурної детермінованості, бути чутливим до можливих культурних відмінностей, усвідомлювати проблемні моменти у міжкультурній комунікації, передбачати міжкультурні непорозуміння і запобігати їм, порівнювати феномени у іноземній культурі (ІК) і РК у відповідності до конкретної ситуації і комунікативної мети.

На основі проведеного у жовтні 2006 року опитування 70 студентів - МП, та аналізу навчання іншомовного спілкування на практичних заняттях з ІМ було виявлено, що формування професійно спрямованої СКК відбувається здебільшого стихійно, без застосування методики, без достатнього усвідомлення і рефлексії. Такий підхід спричиняє значні труднощі у вивченні перекладацьких дисциплін на старших курсах. Опитування, проведене серед 44 перекладачів-практиків з німецької, англійської мов, показало, що їхні погляди збігаються з теоретичними підходами до проблеми формування СКК у МП.

Аналіз психологічних передумов навчання МП засвідчив, що формування у них СКК неможливе без усвідомлення взаємозв'язку мови і культури, взаємовпливу мов і культур у міжкультурному спілкуванні і без розвитку чутливості до можливих результатів такого взаємовпливу. Ці процеси сприяють розвитку психологічної готовності майбутніх фахівців до міжкультурного спілкування і до вирішення професійних завдань перекладача. За таких умов одним з ефективних засобів формування СКК є рефлексія, яка спрямована на осмислення студентами особливостей свого сприймання і розуміння ІК та своєї поведінки у міжкультурному спілкуванні, а також закономірностей діалогу культур.

Врахування об'єктивних труднощів формування СКК, особливостей її змісту і структури у перекладачів дозволило дійти висновків про те, що існуючу методику формування СКК шляхом засвоєння явищ, символів, правил, норм і стандартів поведінки у культурах, мова яких вивчається, треба доповнити методикою, яка дає змогу оволодіти загальними вміннями розуміти ІК і брати участь у міжкультурному спілкуванні. При цьому акцент у формуванні СКК повинен робитися на усвідомленні студентами взаємозалежності і взаємовпливу рідної та іноземної мов і культур у комунікації та на розвитку їхньої чутливості до такої взаємодії. Для позначення вищевказаних процесів було запропоновано термін “соціокультурна сенсибілізація” (СКС), до складу якого входять поняття “соціокультурне усвідомлення” і “соціокультурна чутливість”, тобто СКС - це здатність особистості усвідомлювати взаємозалежність мови і культури, взаємовплив рідної та іноземних мов і культур у процесі комунікації, а також її чутливість до можливих результатів такого взаємовпливу і відмінностей між культурами. Отже, наш підхід до формування СКК у МП полягає у розвитку їхньої СКС.

Методика розвитку СКС у МП передбачає врахування її складових (особливості сприймання людиною ІК, розкриття соціокультурного потенціалу лексичних одиниць, здійснення порівняння культур, аналіз ситуацій міжкультурного спілкування, вироблення стратегій попередження міжкультурних непорозумінь), до кожної із цих складових обґрунтовано і сформульовано або відібрано прийоми розвитку СКС студентів.

У другому розділі роботи розв'язано проблему відбору матеріалу для формування СКК шляхом розвитку СКС студентів, визначено етапи її розвитку і створено відповідну підсистему вправ. Для організації навчання за розробленою методикою запропоновано модель навчання МП соціокультурного аспекту іншомовного спілкування.

З метою відбору матеріалу для розвитку СКС у МП під час міжкультурного навчання НМ було інтерпретовано у руслі досліджуваної проблематики сформульовані у науковій літературі основні критерії відбору: репрезентативності, достовірності, типовості, сучасності, актуального історизму, соціокультурного потенціалу, контрастивності, ступеня інтерференції з рідною культурно-мовною спільнотою, а також визначено і обґрунтовано додаткові критерії, а саме: суб'єктивності змістів, іноземного авторства, використання перекладів, використання текстів з першої ІМ, інформування про теорію міжкультурної комунікації, відкритості, вибірковості змістів.

Аналіз методичних засад формування СКК шляхом розвитку СКС у МП зумовив виокремлення наступних етапів її формування:

Сенсибілізація студентів до механізму сприймання рідної та іноземних культур.

Сенсибілізація студентів до культурних відмінностей шляхом розкриття специфічних соціокультурних значень лексичних одиниць, мовленнєвих дій і стандартів поведінки.

Сенсибілізація студентів до механізму порівняння культур.

Сенсибілізація студентів до механізму міжкультурного спілкування і подолання непорозумінь.

Сенсибілізація студентів до впливу соціокультурних факторів на здійснення перекладу і його результати.

Відповідно до цілей кожного з етапів було визначено і сформульовано, знання і вміння. Знання, які потрібно засвоїти студентам, є елементарними знаннями з теорії міжкультурної комунікації про: поняття культури як орієнтаційної системи і культурні стандарти; специфіку сприймання іноземної культури крізь призму рідної; форми вияву культури в ІМ на рівні слів, мовленнєвих дій і стандартів поведінки; особливості порівняння культур; вплив стереотипів про іншу націю на наше сприймання і розуміння культури цієї нації; механізм міжкультурної комунікації і виникнення непорозумінь; лінгвістичні фактори, які можуть спричиняти виникнення непорозумінь; існуючі стратегії поведінки у ситуаціях міжкультурного спілкування; явище “культурного шоку” і можливості мінімізації його дії на особу; особливості здійснення перекладу із врахуванням впливу соціокультурних факторів. Соціокультурні вміння для розвитку СКС у МП наведено далі у табл.1-5.

Ці знання та вміння мають міжкультурний характер, тобто дають можливість здобути СКК без огляду на конкретну культуру. Водночас вони враховують особливості професійно зорієнтованого навчання студентів-перекладачів.

Методика формування СКК шляхом розвитку СКС зумовила розробку вправ із соціокультурною рефлексією. Рефлексія вводиться як окрема додаткова фаза до класичної трьохкомпонентної структури вправи. Вона спрямована на аналіз і усвідомлення впливу ІК на ІМ, і, відповідно, РК на рідну мову та взаємодію культур і мов під час міжкультурного спілкування. Ця фаза відбувається переважно у формі евристичної бесіди викладача зі студентами під час виконання завдання або під час чи після його контролю шляхом постановки викладачем спеціально зорієнтованих питань, що спонукають студентів до відповідних аналітичних операцій. Саме під час рефлексії у студентів розвиваються соціокультурне усвідомлення і чутливість, які є складовими СКС.

Відповідно до виділених етапів розвитку СКС та їх особливостей створено підсистему вправ для розвитку СКС, яка складається з п'яти груп і відповідних видів вправ визначеного нами додаткового типу - вправ із соціокультурною рефлексією (див. табл. 1-5).

Наведемо приклади вправ кожної групи.

Приклад 1. (група І, вправа І.4 у табл. 1)

Мета вправи: контроль студентами процесу сприймання іншокультурної дійсності завдяки свідомому розмежуванню під час опису ними фотографії етапів сприймання, інтерпретації і оцінки.

Примітка: Студенти працюють у малих групах над однією з фотографій.

Завдання (крок 1): Beschreiben Sie das Bild schriftlich in drei Schritten: 1. Beschreiben Sie das Bild mцglichst genau, ohne es zu interpretieren.



Таблиця 1 - Група І. Вправи для розвитку сенсибілізації студентів до механізму сприймання рідної та іноземних культур

Етап	Формування вмінь соціокульту-ної сенсибілізації	Види вправ	Цілі сенсибілізації	Розвиток мовленнєвих умінь
Етап І. Сенсибілізація до механізму сприймання рідної та іноземних культур	Контролю-вати власну соціокультурну детермінованість під час сприймання іноземної культури Розмежовувати у процесі сприймання рідної та іноземних культур етапи: власне сприймання, інтерпретації та оцінки	І.1. Аналіз власних спонтанних коментарів до фото або тексту	Усвідомлення специфіки механізму сприймання, яке супроводжується процесами інтерпретації та оцінки	говоріння, письма
		І.2. Порівняння опису і розповіді, зроблених студентами до фото		говоріння, письма
		І.3. Опис ситуації на фото з німецькомовних країн і порівняння результатів сприймання із авторським текстом - коментарем	Сенсибілізація студентів до впливу на сприймання ІК символів, образів, моделей РК	говоріння, читання/ аудіювання
		І.4. Розмежування при описі фото етапів власне сприймання, інтерпретації та оцінки	Контроль процесу сприймання ІК завдяки свідомому розмежуванню етапів сприймання, інтерпретації та оцінки	говоріння, аудіювання
		І.5. Опис особи чи ситуації на фото із провокуючим коментарем викладача	Усвідомлення можливості маніпулювати сприйманням, впливу стереотипів на сприймання ІК	говоріння, аудіювання
		І.6. Зміна соціокультурної перспективи при передачі почутого чи прочитаного повідомлення	Зміна перспективи сприймання з метою врахування факторів, які можуть бути важливими з точки зору представників ІК	говоріння, читання/ аудіювання

2. Interpretieren Sie das Bild (Zusammenhдnge, Grьnde, Folgen). Wo kцnnte das sein? Was fьr eine Situation kцnnte es sein? Wie ist es zu dieser Situation gekommen? Was passierte als nдchstes? 3. Wie wirkt das Bild auf Sie?

Завдання (крок 2): Lesen Sie Ihre Geschichte fьr alle vor.

Рефлексія: Was ermцglicht diese Technik der Bilderbeschreibung? (Man lernt damit seine Wahrnehmung kontrollieren.) Ist es Ihnen schwer gefallen, diese Schritte zu trennen? Wenn ja, warum? Wenn nein, warum? (Die Trennung fдllt meistens schwer, weil die Prozesse von Wahrnehmung, Interpretation und Wertung unbewusst zusammen kommen.)

Таблиця 2 - Група ІІ. Вправи для розвитку сенсибілізації студентів до культурних відмінностей шляхом розкриття специфічних соціокультурних значень лексичних одиниць, мовних дій, моделей поведінки

Етап	Формування вмінь соціокультурної сенсибілізації	Види вправ	Цілі сенсибілізації	Розвиток мовленнєвих умінь
Етап ІІ. Сенсибілізація до культурних відмінностей шляхом розкриття специфічних соціокультурних значень лексичних одиниць, мовленнєвих дій, моделей поведінки	Розкривати соціокультурні значення лексичних одиниць, мовленнєвих дій, стандартів поведінки Вести комунікацію з метою розкриття значення лексичних одиниць, мовленнєвих дій, стандартів поведінки	ІІ.1. Створення асоціограм до понять РК і порівняння їх із відповідними асоціаціями у ІК	Встановлення відмінностей у соціокультурних фонах понять ІК та РК	говоріння читання
		ІІ.2. Створення колажів до понять ІК та РК	Усвідомлення існування системи культуроспецифічних соціальних зв'язків між поняттями у РК та ІК	говоріння читання
		ІІ.3. Розкриття з контексту соціокультурних значень понять	Розкриття за допомогою контексту соціокультурного фону поняття	говоріння читання
		ІІ.4. Визначення прототипів понять рідної мови і порівняння їх із прототипами понять ІМ	Виявлення відмінностей між прототипами, які пов'язуються із словом у РК та ІК	говоріння
		ІІ.5. Формулювання “пошукових” питань	Розкриття за допомогою “пошукових” питань соціокультурних значень понять	говоріння читання

Приклад 2. (група ІІ, вправа ІІ.1 у табл. 2)

Мета вправи: розкриття і порівняння соціокультурних фонів слів-відповідників в українській і німецькій мові.

Завдання (крок 1): Was assoziieren Sie mit dem Wort “відпочивати”? Schreiben Sie Ihre Assoziationen in der Muttersprache jeder fьr sich alleine auf.

Примітка: Студенти називають асоціації до слова “відпочивати”, викладач записує їх на дошці. Подібні асоціації об'єднуються, таким чином знаходяться найбільш типові (у даній соціальній групі) асоціації до українського слова “відпочивати”.

Завдання (крок 2): ДuЯern Sie bitte Ihre Vermutungen darьber, was fьr Assoziationen Deutsche zum Wort “sich erholen” haben kцnnten.

Завдання (крок 3): Vergleichen Sie das deutsche und das ukrainische Assoziogramm.

Примітка: Викладач демонструє асоціограму, створену на основі опитувань німців. Студенти порівнюють українську і німецьку асоціограми, при цьому позначаються подібності і відмінності у них.

Рефлексія: Warum sind manche Assoziationen verschieden? (Sie sind kulturspezifisch geprдgt und reflektieren die historisch entstandene Lebenspraxis einer Gesellschaft.)

Завдання (крок 4) виконується факультативно: Fragen Sie Ihre auslдndischen Freunde und Bekannten (per E-Mails), was sie mit dem Wort “відпочивати” in ihren Kulturen assoziieren.

Приклад 3. (група ІІІ, вправа ІІІ.4 у табл. 3)

Мета вправи: усвідомлення суб'єктивності стереотипів про інші нації та мовних індикаторів стереотипізації.

Завдання (крок 1): Wir beschдftigen uns mit Berichten von Auslдndern, die in Deutschland leben. Jede Gruppe bekommt einen Text mit Aussagen eines Vertreters einer anderen Nation. Lesen Sie Ihren Text und tragen Sie Informationen aus dem Text in den Raster ein. Was bezeichnen die Personen als typisch deutsch? Wie bewerten Sie es?

Завдання (крок 2): Vergleichen Sie Ihre Ergebnisse im Plenum.

Рефлексія: Worin sind die Autoren ьber Deutschland und die Deutschen einig? Wovon zeugt das? (Es gibt fьr eine bestimmte Kultur spezifische kulturelle Werte, Normen, Verhaltensmodelle.) Warum gibt es in manchen Punkten widersprьchliche Feststellungen? (Da die eigene Kultur als Folie zur Beschreibung der anderen Kultur dient.)

Завдання (крок 3): Jetzt wollen wir die Texte von der sprachlichen Seite betrachten. Schauen Sie Ihren Text noch einmal durch und suchen Sie bitte die Formulierungen, die am hдufigsten zur Typisierung/Pauschalisierung benutzt werden; eine Bewertung implizieren (bitte beides mit einem roten Stift markieren). Mit welchen Formulierungen wird versucht, eine Ьbergeneralisierung zu vermeiden? (bitte mit einem blauen Stift markieren).

Рефлексія: Worauf mьssen wir achten, wenn wir uns ьber die fremde Kultur дuЯern? (Dass unsere ДuЯerungen ьber die fremde Kultur, der Blick durch eine “eigene Brille” auf diese Kultur sind, und nur im Zusammenhang mit der eigenen Kultur einen Sinn ergeben. Darum darf man nicht ьbergeneralisieren und sollte seine Aussagen sprachlich differenzierter und vorsichtiger formulieren.)

Таблиця 3 - Група ІІІ. Вправи для розвитку сенсибілізації студентів до механізму порівняння культур

Етап	Формування вмінь соціокультурної сенсибілізації	Види вправ	Цілі сенсибілізації	Розвиток мовленнєвих умінь
Етап ІІІ. Сенсибілізація до механізму порівняння культур	Абстрагуватися від РК і глянути на неї зі сторони Переймати перспективу представників ІК і розуміти їхню поведінку Працювати із стереотипами Помічати й аналізувати міжкультурні порівняння Порівнювати явища у різних культурах, знаходячи функціональний еквівалент для порівняння	ІІІ.1. Контрастування або співставлення явищ у РК та ІК	Розвиток сенсибілізації до подібностей і відмінностей між явищами у РК та ІК	говоріння читання
		ІІІ.2. Зміна перспектив при співставленні явищ у РК та ІК	Розвиток сенсибілізації до можливого впливу на поведінку представників ІК їх РК	говоріння читання, письма
		ІІІ.3. Розвиток емпатії під час інтерпретації соціокультурних явищ	Намагання позитивно інтерпретувати незрозумілі, нехарактерні для РК явища в ІК	говоріння читання
		ІІІ.4. Рефлексія ролі стереотипів у порівнянні культур	Усвідомлення суб'єктивності стереотипів, виявлення мовних індикаторів стереотипізації	говоріння читання
		ІІІ.5. Аналіз зроблених іншими порівнянь явищ РК та ІК	Усвідомлення того, що РК є основою для порівнянь, виявлення мовних індикаторів порівнянь	говоріння читання
		ІІІ.6. Порівняння явищ у різних культурах	Порівняння явищ у різних культурах, пошук функціональних еквівалентів для порівнянь	говоріння читання

Приклад 4. (група IV, вправа IV.3 у табл. 4)

Мета вправи: виявлення і аналіз соціолінгвістичних і культурологічних факторів, які можуть викликати міжкультурні непорозуміння. Цей прийом формування СКК зустрічається у зарубіжних роботах з практики міжкультурної комунікації під назвою Culture Assimilator-Training.

Завдання (крок 1): 1. Lesen Sie eine Missverstдndnissituation.

Таблиця 4 - Група IV. Вправи для розвитку сенсибілізації студентів до механізму міжкультурного спілкування і подолання непорозумінь

Етап	Формування вмінь соціокультурної сенсибілізації	Види вправ	Цілі сенсибілізації	Розвиток мовленнєвих умінь
Етап IV. Cенсибілізація до механізму міжкультурного спілкування і подолання непорозумінь	Здійснювати рефлексію впливу на нас іншокультурних явищ, не психологізувати поведінку співрозмовника; Здійснювати рефлексію можливого впливу власних мовленнєвих дій на співрозмовника; Передбачати непорозуміння у ситуаціях міжкультурної комунікації і долати їх; Аналізувати ситуації міжкуль-турного спілку-вання і визначати соціокультурні фактори, які спричинили непорозуміня;	ІV.1. Рольова гра з метою відчути на собі взаємовплив різнокультурних стандартів у міжкультурному спілкуванні	Усвідомлення того, що відмінності у моделях поведінки у РК та ІК часто несвідомо негативно сприймаються суб'єктами міжкультурного спілкування	Невербальних умінь діалогічного мовлення
		ІV.2. Презентація і аналіз механізму виникнення непорозумінь у ситуаціях міжкультурного спілкування	Усвідомлення того, що причини незрозумілої поведінки іншокультурного партнера часто шукаються у його особистих якостях	говоріння, аудіювання
		ІV.3. Ознайомлення із соціолінгвістичними та культурологічними факторами, які можуть спричиняти міжкультурні непорозуміння	Виявлення і аналіз соціолінгвістичних і культурологічних факторів, які можуть спричиняти міжкультурні непорозуміння	говоріння, читання
		ІV.4. Аналіз запропонованих викладачем або/і пережитих особисто студентами ситуацій міжкультурних непорозумінь	Усвідомлення взаємо-зв'язку і комплексності факторів, які можуть спричинити непорозуміння у міжкультурному спілкуванні	говоріння, читання
	Застосовувати стратегії міжкультурного спілкування і виробляти нові відповідно до ситуації і комунікативної мети	ІV.5. Застосування стратегій між-культурного спіл-кування для ви-правлення непорозумінь і запобігання їх виникненню	Аналіз стратегій між-культурного спілкування та вправляння в їх застосуванні для виправлення міжкультурних непорозумінь	говоріння, читання

Завдання (крок 2): 2. ДuЯern Sie Ihre Meinungen zur Situation. Warum ist es zu einem Missverstдndnis gekommen?

Завдання (крок 2): Wдhlen Sie eine Ihrer Meinung nach passende Variante fьr die Erklдrung dieses Missverstдndnisses aus vier mцglichen und begrьnden Sie Ihre Wahl.

Рефлексія: 1. Warum sind Missverstдndnisse seitens Ukrainerin entstanden? (Die Erwartungen der Ukrainerin wurden nicht erfьllt, weil die Handlungen und kulturelle Regeln sich in diesem Fall in der ukrainischen und der deutschen Kultur unterscheiden.) 2. Welche soziolinguistischen /kulturellen Faktoren haben hier wohl die Rolle gespielt? (Kulturspezifische Handlungen und Rituale).

Приклад 5. (група V, вправа V.2 у табл. 5)

Мета вправи: усвідомлення існування відмінностей у правилах, за якими укладаються тексти різних видів у різних культурах, тому семантично і стилістично еквівалентний переклад не завжди є прагматично адекватним.

Завдання (крок 1): Sie bekommen zwei deutsche Varianten eines Briefes. Lesen Sie beide Varianten. Worum geht es im Brief? Was ist das Ziel des Schreibens?

Вказівка: студентам пропонується два варіанти перекладу українського листа-подяки на німецьку мову: один з них відповідає прийнятим у німецькій культурі нормам комунікації для текстів такого виду, а інший є семантично і стилістично еквівалентним перекладом українського оригіналу.

Рефлексія: 1. Unterscheiden sich die beiden Varianten? Worin? Vergleichen Sie dafьr manche Passagen in den Texten. (Sie unterscheiden sich im Schreibstil.) 2. Wie wirken die beiden Texte auf Sie? (Der erste Text klingt auf Deutsch sehr gehoben. Der zweite sachlicher.) 3. Wie sind Ihrer Meinung nach die zwei Varianten entstanden? Ьbersetzen Sie dafьr den ersten Brief wцrtlich ins Ukrainische. Wie klingt die ukrainische Ьbersetzung? (Die wцrtliche Ьbersetzung ins Ukrainische klingt fьr unsere Ohren sehr gut. Der erste Text ist also eine wцrtliche Ьbersetzung

aus dem ukrainischen Original und der zweite eine Ьbersetzung nach deutschen Konventionen.) 4. Worauf muss man bei der schriftlichen und mьndlichen Kommunikation in einer Fremdsprache und bei der Ьbersetzung achten? (Es gibt bestimmte Normen/Regeln, wie etwas angemessen formuliert/ausgedrьckt wird bzw. was man in welcher Situation sagen sollte. Diese Normen sind kulturspezifisch, darum ist eine wцrtliche Ьbersetzung von dem, was man in seiner eigenen Sprache sagen wьrde, hдufig nicht passend.)

Завдання (крок 2) виконується факультативно: Stellen Sie sich vor, der Dankbrief ist fьr einen Adressaten aus England/ den USA bestimmt. Wie wьrde der Brief in diesen Kulturen klingen? Machen Sie zuerst selbst eine Ьbersetzung von dem Brief und besprechen Sie diese mit Ihrer Englischlehrerin/Ihren auslдndischen Bekannten und Freunden. Wodurch unterscheiden sich Dankbriefe in ukrainischer, deutscher, englischer/amerikanischer Kulturen?



Таблиця 5 - Група V. Вправи для розвитку сенсибілізації студентів до впливу соціокультурних факторів на здійснення перекладу і його результати

Етап	Формування вмінь соціокультурної сенсибілізації	Види вправ	Цілі сенсибілізації	Розвиток мовленнєвих умінь
Етап V. Сенсибілізація до впливу соціокультурних факторів на здійснення перекладу і його результати	Переходити з однієї культури на іншу при здійсненні перекладу; Здійснювати процес контрастування двох культур і вироблення внаслідок цього специфічних для конкретної ситуації значень понять, мовленнєвих дій і моделей поведінки; Застосовувати дослівний переклад при аналізі соціокультурних явищ; Застосовувати „культурний фільтр” для досягнення прагмати-ної адекватності перекладу; Застосовувати соціокультурні стратегії при здійсненні перекладу.	V.1. Порівняння і переклад мовленнєвих дій у англійській, німецькій, українських мовах	Виявлення відмінностей у комунікативних стилях мовленнєвої поведінки у різних культурах	перекладу
		V.2. Дослівний переклад текстів для виявлення відмінностей, які має один і той же вид тексту у різних культурах	Усвідомлення того, що семантично і стилістично еквівалентний переклад не завжди є прагматично адекватним	перекладу
		V.3. Застосування “культурного фільтру” під час перекладу	Застосування під час перекладу деяких видів текстів “культурного фільтру”	перекладу
		V.4. Здійснення міжкультурної комунікації за участі мовного посередника (рольова гра)	Усвідомлення того, що при здійсненні непрофесійного мовного посередництва слід зважати на соціокультурні фактори	перекладу
		V.5. Застосування існуючих стратегій міжкультурного спілкування для здійснення перекладу	Використання стратегій міжкультурного спілкування для здійснення перекладу	перекладу

На основі запропонованої підсистеми вправ було розроблено комплекс вправ для розвитку СКС на матеріалі програмних тематичних розділів. В якості зразка було обрано один з чинних навчально-методичних комплексів з НМ, в якому ми адаптували до методики розвитку СКС навчальний матеріал восьми розділів, вводячи нові вправи та/або модифікуючи існуючі.

Для виявлення найбільш ефективної організації навчального процесу було створено два варіанти моделі навчання ІМ за методикою розвитку СКС. Модель охоплює один цикл формування СКК, що відповідає одному навчальному семестру (двом навчальним модулям). Кожен з етапів формування СКК відповідає конкретній темі/розділу підручника і утворює мікроцикл. Чотири таких мікроцикли об'єднуються у один підцикл, який відповідає одному навчальному модулю.

Два варіанти моделі відповідають двом варіантам виконання комплексу вправ:

Варіант А - неконцентрована форма виконання вправ з соціокультурною рефлексією: вправи рівномірно розподілено на всі заняття циклу навчання;

Варіант Б - концентрована форма виконання вправ з соціокультурною рефлексією: вправи виконуються на одному-двох останніх заняттях кожного мікроциклу, які повністю присвячені розвитку СКС.

У третьому розділі дослідження описано підготовку, організацію та хід експериментального навчання; проаналізовано його результати; представлено методичні рекомендації щодо формування СКК у МП шляхом розвитку їхньої СКС.

З метою перевірки ефективності розробленої методики формування СКК було проведено навчальний експеримент, який відбувся з 16 лютого по 10 червня 2009 року у чотирьох групах студентів ІІІ курсу (50 осіб) Національного університету “Львівська політехніка”, майбутніх перекладачів з англійської та німецької мов. Під час підготовки до експерименту було сформульовано таку гіпотезу: досягти високого рівня сформованості СКК у студентів - майбутніх перекладачів, які вивчають НМ як другу ІМ, можливо за умови застосування у процесі навчання іншомовного міжкультурного спілкування обґрунтованої і розробленої методики розвитку СКС, використання відповідної підсистеми вправ, а також вибору оптимального варіанта виконання цих вправ.

За умовами та методикою проведення експеримент був природним вертикально-горизонтальним відкритим із стандартними неварійованими величинами. Варійованою величиною став ступінь концентрації вправ з соціокультурною рефлексією: неконцентрована форма виконання вправ (варіант А моделі навчання -- експериментальні групи (ЕГ) ЕГ-1 і ЕГ-2), концентрована форма виконання вправ (варіант Б моделі навчання -- ЕГ-3 і ЕГ-4).

Для проведення експериментального навчання було вирішено проблему вимірювання і контролю рівня сформованості СКК як певного рівня розвитку СКС. Для кожної групи соціокультурних сенсибілізаційних умінь (об'єкти контролю) були сформульовані відповідні критерії контролю: власного сприймання РК та ІК (1), розкриття соціокультурних значень лексичних одиниць, мовленнєвих дій, стандартів поведінки (2), адекватного співставлення і порівняння явищ у різних культурах (3), аналізу міжкультурних непорозумінь (4), врахування соціокультурних факторів під час перекладу (5). Рівень прояву кожного з сенсибілізаційних умінь вимірювався за розробленою нами критеріально-аналітичною шкалою.

Знання про специфіку міжкультурної комунікації ми контролювали опосередковано, фіксуючи, як користуються цими знаннями студенти у змодельованих ситуаціях міжкультурного спілкування.

Для отримання об'єктивних даних щодо ефективності методики розвитку СКС у студентів-перекладачів з двох ІМ проведено комплексний контроль, який складався з: 1) письмового тестування рівня розвитку СКС студентів під час перед- та післяекспериментального зрізів; 2) аналізу процесу експериментального дослідження на різних етапах його проведення; 3) рефлексії учасниками експерименту власної поведінки шляхом виконання завдань для самоаналізу.

Завдання письмового тесту із змодельованими ситуаціями міжкультурного спілкування провокували студентів до вияву СКС. За допомогою вищенаведених критеріїв контролю перевірявся рівень сформованості соціокультурних сенсибілізаційних умінь. Одночасно проводився контроль динаміки формування у студентів компетенцій у читанні і письмі з метою перевірки додаткової гіпотези: вправи на формування СКК шляхом розвитку СКС позитивно впливають на формування мовленнєвих компетенцій, зокрема двох зазначених.

Ефективність експериментального навчання засвідчують його результати, наведені у табл. 6.

Таблиця 6 - Середні показники перед- та післяекспериментального зрізів рівня розвитку соціокультурної сенсибілізації у студентів (коефіцієнт навченості)

Групи	Зрізи	Приріст
	Передекспериментальний	Післяекспериментальний
ЕГ-1	0,36	0,83	0,47 (в 2,3 рази)
ЕГ-2	0,32	0,75	0,43 (в 2,3 рази)
ЕГ-3	0,31	0,73	0,42 (в 2,4 рази)
ЕГ-4	0,36	0,74	0, 38 (в 2,1 рази)

Аналіз процесу навчання на різних етапах проведення експерименту, а саме, спостереження за діяльністю учасників експерименту і аналіз зразків їхнього мовлення, виявив поступовий розвиток СКС студентів.

Відповіді учасників експерименту на питання для самоаналізу свідчать про усвідомлення студентами суті СКК і вміння помічати ознаки сформованості цієї компетенції у себе.

Достовірність отриманих результатів було перевірено статистичними методами.

Результати навчання за двома варіантами моделей суттєво не відрізнялись, що дозволяє рекомендувати для використання у навчанні обидва варіанти.

Отже, результати експериментального навчання довели ефективність розробленої нами методики і підтвердили основну гіпотезу дослідження про те, що досягти високого рівня сформованості СКК у студентів - МП, які вивчають НМ як другу ІМ, можливо за умови застосування в процесі навчання іншомовного

міжкультурного спілкування обґрунтованої і розробленої методики розвитку СКС.

Окрім цього було підтверджено додаткову гіпотезу: вправи на формування СКК у студентів шляхом розвитку їхньої СКС позитивно впливають на формування у них мовленнєвих компетенцій, зокрема у читанні і письмі. Показники контролю рівня сформованості компетенції у читанні перед- та післяекспериментального зрізів (коефіцієнт навченості) зросли у ЕГ-1 з 0,79 до 0,87; у ЕГ-2 - з 0,58 до 0,75; у ЕГ-3 - 0,65 до 0,75; ЕГ-4 - 0,73 до 0,81, хоча тексти, які ми використали, були вищої складності. Показники контролю рівня сформованості компетенції у писемному мовленні зросли у ЕГ-1 з 0,54 до 0,83; у ЕГ-2 - з 0,49 до 0,84; у ЕГ-3 - 0,54 до 0,82; ЕГ-4 - 0,56 до 0,82.

Крім того аналіз процесу і результатів навчального експерименту дозволив дійти висновків, що застосування розробленої методики формування СКК студентів у НМ як другій ІМ сприяє формуванню СКК у АМ як першій ІМ і навпаки. Було підтверджено, що оволодіння СКК відбувається ефективніше, якщо до діалогу залучено більшу кількість культур. Виявлено, що на основі рефлексії студентами взаємовпливу більшої кількості культурно-мовних спільнот (німецько- і англомовних та рідної) студентам легше усвідомити загальні механізми міжкультурного спілкування, здобути міжкультурні знання і вміння та уникнути перенесення кліше і стереотипів з культур першої ІМ на інші ІК.

Здійснене теоретичне та експериментальне дослідження дало можливість сформулювати рекомендації щодо застосування методики розвитку СКС та адаптації до неї чинних підручників з НМ, які дозволяють ефективно організувати навчання міжкультурного спілкування у різних ВНЗ, що готують перекладачів.



ВИСНОВКИ

Наукові та практичні результати реферованого дослідження є підґрунтям для викладених нижче висновків.

Основні цілі навчання МП іншомовного міжкультурного спілкування передбачають формування у них професійно спрямованої СКК, до якої окрім знань, навичок і вмінь у конкретних культурно-мовних спільнотах, мови яких вивчаються, входять загальні міжкультурні знання та вміння, які необхідні учаснику і посереднику у міжкультурному спілкуванні, а також психологічна готовність до діалогу культур і посередництва у ньому.

Необхідність оволодіння майбутніми фахівцями у галузі перекладу міжкультурними складовими СКК зумовила теоретичне обґрунтування, практичну розробку і експериментальну перевірку методики формування СКК шляхом розвитку СКС майбутніх перекладачів при вивченні НМ після АМ. Такий підхід до формування СКК полягає в усвідомленні студентами взаємозалежності мов і культур, взаємовпливу рідної та іноземних мов і культур у процесі комунікації і передбачає формування чутливості студентів до можливих результатів такого взаємовпливу та до існуючих соціокультурних відмінностей.

Процес розвитку СКС відбувається поетапно і передбачає сенсибілізацію студентів до механізму сприймання рідної та іноземних культур (етап І); культурних відмінностей шляхом розкриття специфічних соціокультурних значень лексичних одиниць, мовленнєвих дій і стандартів поведінки (етап ІІ); механізму порівняння культур (етап ІІІ); механізму міжкультурного спілкування і подолання непорозумінь (етап ІV); впливу соціокультурних факторів на здійснення перекладу і його результати (етап V).

Методика формування СКК шляхом розвитку СКС у процесі вивчення НМ після АМ зумовила розробку вправ із соціокультурною рефлексією. Рефлексія, яка є обов'язковою фазою у структурі таких вправ, спрямована на аналіз і усвідомлення впливу іншомовних культур на ІМ, і, відповідно, рідної культури на рідну мову та взаємодію культур і мов під час міжкультурного спілкування. Вона відбувається переважно у формі евристичної бесіди викладача зі студентами під час виконання завдання до вправ і сприяє розвитку соціокультурного усвідомлення і чутливості.

Відповідно до виділених етапів розвитку СКС створено підсистему вправ для розвитку СКС, яка складається з п'яти груп і відповідних видів вправ. Формування СКК шляхом розвитку СКС студентів відбувається на практичних заняттях з НМ під час навчання іншомовного спілкування, без порушення комунікативного і тематичного спрямування процесу навчання згідно з програмами і навчальними планами. Тому розроблена підсистема вправ дає можливість створювати на основі адаптації програмних навчальних матеріалів і чинних підручників з НМ комплекси вправ для розвитку СКС. Один з таких комплексів було розроблено нами для практичної реалізації цієї методики під час експериментального навчання. Сформульовані методичні рекомендації дозволяють ефективно організувати навчання міжкультурного спілкування у різних ВНЗ, які готують перекладачів.

Результати експериментального навчання підтвердили ефективність методики розвитку соціокультурної сенсибілізації для формування СКК у МП, а також її позитивний вплив на формування на заняттях з НМ мовленнєвих компетенцій студентів. Було зроблено висновок про те, що застосування розробленої методики формування СКК студентів у НМ як другій ІМ сприяє формуванню СКК у АМ як першій ІМ і навпаки

Основними результатами дисертаційного дослідження є обґрунтування і розробка теоретичних і практичних положень методики формування СКК у МП у процесі вивчення НМ після АМ шляхом розвитку їхньої СКС, укладання комплексу вправ на основі створеної підсистеми вправ, розробка моделі навчання, організація процесів навчання і контролю сформованості СКК.

Результати дисертації можна використовувати в дослідженнях, присвячених проблемам формування СКК у МП, іноземних філологів, у процесі укладання підручників і посібників для навчання іншомовного спілкування та перекладу, розробці спецкурсів і курсів за вибором з теорії та практики міжкультурної комунікації.

Проведене дослідження не претендує на остаточне розв'язання проблеми формування професійно спрямованої СКК у МП. Одержані результати можуть стати основою для досліджень формування СКК у процесі навчання перекладу.



Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях

1. Голуб І. Ю. Професійно спрямована соціокультурна компетенція як важлива складова підготовки майбутніх перекладачів на практичних заняттях з другої іноземної мови / І. Ю. Голуб // Проблеми лінгвістики науково-технічного і художнього тексту та питання лінгвометодики: Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. - Львів, 2007. - № 586. - С. 60 - 64.

2. Голуб І. Ю. Особливості відбору навчального матеріалу для формування у майбутніх перекладачів соціокультурної компетенції/ І. Ю. Голуб // Комп'ютерні науки та інформаційні технології: збірник наукових доповідей міжнародної науково-технічної конференції / Національний університет “Львівська політехніка”. - Львів, 2007. - С. 315 - 317.

3. Голуб І. Ю. Використання перекладу для формування соціокультурної компетенції у майбутніх перекладачів на практичних заняттях з німецької мови/ І. Ю. Голуб // Наукові записки. - Вип. 75(5). - Серія: Філологічні науки (мовознавство) / Кіровоградського державного педагогічного університету імені В.Винниченка. - Кіровоград, 2008. - С.120 - 125.

4. Голуб І. Ю. Сенсибілізація щодо соціокультурного потенціалу лексичних одиниць як один з етапів формування соціокультурної компетенції у майбутніх перекладачів / І. Ю. Голуб // Людина. Комп'ютер. Комунікація: Збірник наукових праць / Національний університет “Львівська політехніка”. - Львів, 2008. - С. 130 - 132.

5. Голуб І. Ю. Особливості формування соціокультурної компетенції у майбутніх перекладачів із двох іноземних мов на початковому ступені / І. Ю. Голуб / Вісник Київського національного лінгвістичного університету. - Серія Педагогіка та психологія. - К., 2008. - Вип. 14. - С. 165 - 173.

6. Голуб І. Ю Можливості адаптації підручників з іноземної мови для соціокультурної сенсибілізації студентів / І. Ю. Голуб // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. - Харків, 2009. - № 838. - С. 110 - 116.

...