Формування самосвідомості учнів початкової школи у процесі навчання інтегрованих предметів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ САМОСВІДОМОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

13.00.07 - теорія і методика виховання

ГОНЧАРУК ОЛЬГА ВАЛЕРІЇВНА

Миколаїв - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор, член-кореспондент АПН України Арцишевський Роман Антонович, Волинський національний університет імені Лесі Українки.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Савчин Мирослав Васильович, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри психології

кандидат педагогічних наук, доцент Рехтета Любов Олександрівна, завідувач кафедри теорії та практики інноваційних педагогічних систем Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського

Захист відбудеться " 12 " лютого 2010 року о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 38.134.02 у Миколаївському державному університеті імені В.О.Сухомлинського за адресою: 54030, м.Миколаїв, вул. Нікольська, 24. тел. 37 88 38

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського (54030, м.Миколаїв, вул. Нікольська, 24, тел. 37 88 38).

Автореферат розісланий "8" січня 2010р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.М.Старєва

АНОТАЦІЯ

Гончарук О.В. Формування самосвідомості учнів початкової школи у процесі навчання інтегрованих предметів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Волинський національний університет імені Лесі Українки. - Луцьк, 2010.

У дисертаційній роботі досліджена проблема змісту та педагогічних умов формування самосвідомості учнів початкової школи у процесі вивчення ними інтегрованих предметів.

На основі аналізу теоретичних джерел розкрито філософські й психолого-педагогічні аспекти проблеми; охарактеризовано вікові та психологічні особливості розвитку молодшого школяра; визначено компоненти, критерії, показники і виявлено рівні сформованості самосвідомості учнів початкової школи; доведено взаємоузгодженість чинників формування досліджуваної якості молодшого школяра; акцентовано на ролі інтегрованих предметів у початковій школі. Науково обґрунтовано й експериментально перевірено модель формування самосвідомості учнів молодшого шкільного віку під час вивчення інтегрованого курсу "Я і Україна"; визначено педагогічні умови ефективності реалізації моделі.

Ключові слова: формування самосвідомості, учень початкової школи, педагогічні умови, модель, взаємозв`язок, інтегрований курс "Я і Україна", вчитель.

АННОТАЦИЯ

Гончарук О.В. Формирование самосознания учеников начальной школы в процессе обучения интегрированных предметов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. Волынский национальный университет имени Леси Украинки. - Луцк, 2010.

Диссертационная работа посвящена исследованию содержания и педагогических условий формирования самосознания младших школьников в процессе изучения интегрированных предметов.

В диссертации раскрыты философские и психолого-педагогические аспекты проблемы; охарактеризованы возрастные и психологические особенности развития младшего школьника; определены компоненты, критерии, показатели и уровни формирования самосознания учеников начальной школы; выявлено взаимодействие факторов формирования самосознания младшего школьника; акцентировано на роли интегрированных предметов, изучающихся в младших классах. Научно обоснована, экспериментально проверена модель формирования самосознания учеников начальной школы в процессе изучения интегрированного курса "Я и Украина", определены педагогические условия эффективной реализации модели.

На основе теоретического анализа научной литературы и проведенного исследования установлено, что на формирование самосознания детей младшего школьного возраста влияют разные факторы: семья, средства массовой информации, начальная школа. Влияние последней из них является наиболее эффективным, поскольку именно школа способна обеспечить целеустремленное и систематическое формирование самосознания учеников. Важная роль в формировании самосознания учеников начальных классов принадлежит интегрированному курсу “Я и Украина”, созданному на основе образовательной отрасли “Человек и мир” Государственного стандарта начального образования.

Содержание реализации авторской модели основывалось на экспериментальном варианте программы курса “Я и Украина”, разработанном автором диссертации на основе концепции поэтапного формирования самосознания детей младшего школьного возраста, и реализовалось благодаря специфическому его организационно-методическому обеспечению.

В результате реализации модели формирования самосознания учеников начальной школы во время изучения курса "Я и Украина" доказана эффективность использования традиционных, а также инновационных форм и методов обучения младших школьников (дискуссий, анализа социально-моральных, проблемных ситуаций, учебно-педагогических игр, развивательно-стимулирующих упражнений, самоанализа, творческих работ); установлено, что преподавание курса должно организоваться таким образом, чтобы учебный материал “проектировался” на самого ученика, помогал ему осмысливать свой жизненный опыт и современную действительность; целесообразным является использование на уроках музыки, изобразительного искусства, художественной литературы, фольклора, кино, инсценизации, способствующих формированию у младших школьников не только знаний, эмоций и переживаний, а и убеждений.

Анализ экспериментальных данных показал, что основой формирования самосознания учеников начальной школы в процессе изучения интегрированных предметов может служить созданная нами модель, результатом реализации которой есть надлежащий уровень сформированности самосознания младших школьников.

В исследовании обосновано, что эффективность внедрения модели формирования самосознания учеников начальной школы во время изучения курса “Я и Украина” достигается благодаря реализации ряда педагогических условий: усовершенствования содержания курса относительно интеграции знаний о человеке, природе, обществе и их взаимосвязи; обеспечения специфической методики преподавания курса, направленной на формирование активного восприятия младшими школьниками информации, выработки их жизненной позиции и собственного миропонимания; педагогического управления процессом формирования самосознания учеников начальной школы, обеспечивающееся профессиональной компетентностью учителя.

Разработана и опубликована авторская учебная программа интегрированного курса "Я и Украина" для учеников младшего школьного возраста.

Ключевые слова: формирование самосознания, ученик начальной школы, педагогические условия, модель, взаимосвязь, интегрированный курс "Я и Украина", учитель.

SUMMARY

O.Goncharuk. The formation of the self-consciousness of the elementary school pupils in the process of teaching the integrated subjects. - A manuscript.

Thesis for the Candidate Degree in Pedagogy. Speciality 13.00.07 - Theory and Methodology of Upbringing. - Lesya Ukrainka Volyn National University. Lutsk, 2010.

The problem of content and pedagogical conditions providing the formation of the self-consciousness of the elementary school pupils in the process of their studying the integrated subjects is investigated in this dissertation.

The philosophical, psychological and pedagogical aspects of the problem are revealed in the dissertation. The age and psychological peculiarities of the junior pupil development are characterized in it. The components, criteria and indices of the formation of the junior pupils' self-consciousness as well as its levels are determined. The interrelation of the factors that influence the formation of the self-consciousness of the junior school pupil is revealed. A special attention is given to the integrated subjects which the pupils of the elementary school study. The model of the formation of the junior pupils' self-consciousness in the process of studying the integrated course “Ukraine and Me” is scientifically proved and experimentally verified. The pedagogical conditions for the effective realization of this model are determined.

Key words: the formation of self-consciousness, the pupil of the elementary school, the pedagogical conditions, model, interconnection, an integrated course “Ukraine and Me”, teacher.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Динамічні соціально-економічні зміни в житті суспільства зумовлюють вихід освіти на якісно новий рівень, що стверджено Конституцією держави, Законом України "Про освіту", "Національною доктриною розвитку освіти у ХХI столітті", Національною програмою "Діти України". Мова йде про створення нової школи України, яка плекала б творчу особистість, створила умови для повноцінного фізичного, інтелектуального, духовного розвитку дитини з орієнтацією на всю різноманітність життєдіяльності в соціумі. Це спонукає до подолання усталених стереотипів, застарілих цінностей і підходів, пошуку нових ідей, створення інтелектуальної основи освітнього закладу XXI століття - школи самореалізації особистості, життєтворчості, полікультурного виховання, в якій здійснюється проективна особистісно зорієнтована педагогіка.

Сучасний випускник має бути не просто носієм певної суми знань, а, насамперед, - громадянином України, соціально активним її будівничим, і водночас творцем самого себе, людиною зі сформованими моральними якостями, інтересами, високою культурою праці та поведінки. Передбачається формування особистості з притаманними їй самостійністю у прийнятті рішень, здатністю до їх вибору в різних життєвих ситуаціях; індивідуальною відповідальністю та вмінням співробітничати і взаємодіяти, сприймати різні точки зору. Водночас школяр повинен відзначатися унікальністю не лише у визнанні й усвідомленні своєї неповторності, а й інших людей, рефлексивністю як здатністю критично оцінювати свої дії та вчинки. Виділені особистісні характеристики можуть бути властиві тільки людині з розвиненим почуттям власної гідності, впевненій у своїх можливостях, здатній ставити перед собою й вирішувати завдання самовдосконалення.

Перед сучасною системою освіти постає проблема формування основ розуміння динамічно змінюваного світу, в якому особистість відчуває себе як його творцем, так і самої себе, запорукою чого є гармонія людини із власним "Я", з оточуючим середовищем. Вирішення цього завдання вимагає розширення психолого-педагогічних досліджень, які б розкривали закономірності розвитку людини як цілісної особистості, формування її самосвідомості, особистісного ставлення до себе, її ціннісних орієнтацій тощо.

Досліджуваний процес надзвичайно складний, зумовлений впливом багатьох чинників, серед яких провідним є школа. Тільки за умови оптимального його впливу формування самосвідомості учнів здійснюватиметься організовано й цілеспрямовано. Основи людської самосвідомості закладаються вже у дитинстві, що підвищує роль початкової ланки освіти.

Проблеми самосвідомості та її формування розглядалися в різних аспектах: філософському (І.Кант, Г.Сковорода, Сократ, О.Спіркін, В.Тугаринов ,Л.Фейєрбах, В.Шинкарук та ін.), соціологічному (І.Кон, Л.Скворцов, Л.Сохань); історичному (Б.Поршнєв); етнографічному (Ю.Бромлей); психологічному (Р.Бернс, Л.Виготський, У.Джемс, І.Кон, Г.Костюк, В.Роменець, С.Рубінштейн, В.Столін, І.Чеснокова, К.Юнг), педагогічному (П.Блонський, А.Дістервег, Я.Коменський, К.Ушинський, В.Сухомлинський, Я.Чепіга).

Предметом експериментального вивчення були здебільшого окремі характеристики самосвідомості, зокрема, самовизначення та самооцінка рівня інтелекту, емоційного стану, особистісних якостей (Л.Божович, В.Вольф, Г.Ліпкіна, С.Куперсміт, А.Петровський, Є.Савонько, К.Ханлі, С.Юлдашева та ін.).

Результати аналізу філософських, соціологічних, психолого-педагогічних джерел переконують, що формування самосвідомості особистості відбувається нерівномірно, має свої вікові особливості, які обов'язково повинні враховуватися під час організації та реалізації цього процесу.

Істотною особливістю значної кількості досліджень є їх зосередження на двох вікових категоріях: вивчення процесу становлення самосвідомості у дітей дошкільного віку та свідомості й самосвідомості підлітків .

Висвітленню ж особливостей формування самосвідомості в учнів початкової школи були присвячені праці Л.Божович, В.Сухомлинського, П.Чамати та деяких інших авторів.

Вагомий інтерес у контексті нашого дослідження становлять роботи Р.Арцишевського, І.Беха, М.Боришевського, В.Кременя, С.Максименка та інших.

Аналіз психолого-педагогічних напрацювань останніх десятиріч дає змогу переглянути існуючі уявлення про вікові можливості молодших школярів (В.Давидов, О.Дусавицький, Д.Ельконін, Л.Занков, С.Максименко, В.Рєпкін) і дійти висновку, що їхні пізнавальні можливості практично невичерпні. Спостерігаються кардинальні зміни у мотиваційній структурі особистості учнів, а процес налагодження різноманітних міжособистісних зв'язків у спілкуванні дітей сприяє розвитку самосвідомості.

Психолого-педагогічна спадщина минулого, підтверджена доробком сучасних українських науковців, засвідчує, що особливості внутрішньої динаміки самосвідомості, структура і специфіка ставлення особистості до себе має регулюючий вплив на різні суттєві сторони життєдіяльності людини, на розвиток міжособистісних стосунків, формування мотивації, ініціативи та відповідальності, виховання самоповаги, гідності, що робить надзвичайно актуальними дослідження, спрямовані на вивчення педагогічних умов цілеспрямованого формування конструктивного ставлення особистості до себе.

Зусилля вчених та практиків спрямовані на пошуки нових організаційно - змістових компонентів навчальної діяльності, що сприяє оптимізації навчально-виховного процесу, розвитку мислення молодших школярів.

Реформування освіти в Україні приводить до низки позитивних змін у початковій освіті, створення й запровадження інтегрованих курсів, зокрема "Я і Україна", що репрезентує освітню галузь "Людина і світ" Державного стандарту початкової освіти, головним завданням якої є формування самосвідомості учнів початкових класів. Створення таких навчальних курсів, що враховують реальний досвід школярів та зону їх найближчого розвитку, доцільність їх упровадження в шкільну практику підтверджується дослідженнями педагогів і психологів сьогодення - Р.Арцишевського, І.Беха, Н.Бібік, С.Гончаренка, К.Гуза, І.Зязюна, М.Іванчук, В.Ільченко, І.Козловської, В.Моргуна, Н.Ничкало, В.Семиченко, Т.Яценко. Аналіз концептуальних положень зазначених авторів дозволяє констатувати, що інтегроване навчання ґрунтується на розвитку творчих здібностей, спонукає учнів до аналізу та узагальнення запропонованого навчального матеріалу, сприяє формуванню їхнього цілісного бачення природних явищ та картин світу, світогляду загалом.

Попри наявність ґрунтовних досліджень у педагогічній науці не розкритий цілісний процес досліджуваного явища в навчально-виховній діяльності початкової школи.

Поінформованість сучасних школярів, збагачення предметної свідомості дещо випереджують розвиток їх самосвідомості. Означені суперечності засвідчують необхідність переорієнтації шкільної практики на процес формування самосвідомості молодших школярів засобами інтеграції знань та розширення педагогічних досліджень у цьому контексті. Актуальність проблеми, її недостатня розробленість зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження: "Формування самосвідомості учнів початкової школи у процесі навчання інтегрованих предметів".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконувалося у межах комплексної теми Волинського національного університету імені Лесі Українки "Оновлення змісту суспільно-гуманітарної освіти в умовах переходу до дванадцятирічного навчання" (державний реєстраційний номер 0.107.U000737). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Волинського державного університету імені Лесі Українки (протокол №4 від 24.11.2005 року) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №4 від 22.04.2008 року).

Мета дослідження полягає у розробці й експериментальній перевірці моделі формування самосвідомості учнів початкової школи у процесі вивчення інтегрованого курсу "Я і Україна" та обґрунтуванні педагогічних умов її ефективності.

Завдання дослідження:

1. З'ясувати стан проблеми у теорії й навчально-виховній практиці.

2. Розкрити сутність поняття “самосвідомість” та структурно-функціональні особливості формування означеної якості в учнів молодшого шкільного віку.

3. Визначити критерії, показники та охарактеризувати рівні сформованості самосвідомості учнів початкової школи під час навчання інтегрованих предметів.

4. Теоретично розробити й експериментально апробувати модель формування самосвідомості молодших школярів у процесі вивчення інтегрованих курсів, зокрема "Я і Україна".

5. Виявити і науково обґрунтувати педагогічні умови ефективності реалізації авторської моделі.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес початкової школи.

Предмет дослідження - формування самосвідомості молодших школярів під час вивчення інтегрованого курсу "Я і Україна".

Методи дослідження:

- теоретичні: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація науково-методичної літератури з метою обґрунтування педагогічних умов формування самосвідомості учнів початкової школи на уроках курсу "Я і Україна"; метод порівняльного аналізу для визначення критеріїв і рівнів сформованості самосвідомості молодших школярів;

- емпіричні: педагогічний експеримент; діагностичні методи (опитування учнів, учителів, батьків, тестування, бесіди, аналіз учнівських робіт); обсерваційні методи (пряме й опосередковане спостереження), експертні оцінки, що сприяли реалізації методики дослідження і дали змогу визначити якісні та кількісні зміни в ефективності формування самосвідомості учнів початкових класів на уроках інтегрованого курсу "Я і Україна";

- статистичні: метод математичної статистики для визначення валідності та надійності одержаних результатів, порівняння експериментальних даних з вихідними.

Експериментальна база дослідження. Пошуково-дослідницька робота проводилася з 2004 до 2009 року в початкових класах загальноосвітніх шкіл I-III ступенів міста Луцька (гімназія №4, гімназія №21 імені Михайла Кравчука), ЗОШ I-IIIступенів м. Берестечка Горохівського району Волинської області та ЗОШ I-IIIступенів с. Перемиль Горохівського району Волинської області, спеціалізованої ЗОШ №19 І-ІІІст. імені академіка Михайла Павловського м. Хмельницького. Експериментом було охоплено було охоплено 475 учнів початкової школи, 18 вчителів та 122 батьків.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

вперше обґрунтовано зміст, форми й методи формування самосвідомості учнів початкової школи;

уточнено сутність досліджуваного поняття й структурно-функціональні особливості щодо конкретної вікової категорії школярів;

визначено критерії та показники, рівні самосвідомості молодших школярів;

теоретично розроблено й експериментально перевірено модель формування досліджуваної якості у процесі вивчення інтегрованого курсу "Я і Україна";

виявлено і обґрунтовано педагогічні умови ефективності розробленої моделі у навчально-виховному процесі початкової школи;

набули подальшого розвитку спрямованість змісту інтегрованого курсу "Я і Україна" на формування самосвідомості молодших школярів та методика його вивчення.

Практична значущість дослідження полягає у розробці та запровадженні в практику моделі формування самосвідомості учнів початкової школи під час вивчення інтегрованого предмета "Я і Україна"на основі авторської програми названої дисципліни, вдосконаленні її методичного забезпечення. Розроблені матеріали можуть бути використані вчителями початкової ланки освіти в навчальному процесі та позакласній виховній роботі; студентами й викладачами вищих навчальних закладів при підготовці навчальних програм, інструктивно-методичних рекомендацій; у підвищенні професійної компетентності педагогів та керівників навчальних закладів на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Упровадження результатів дослідження здійснювалося в загальноосвітніх школах міста Луцька: гімназії № 4 (довідка № 310/02-11 від 2 червня 2009 р.), гімназії №21 імені Михайла Кравчука (довідка № 316/1-18 від 11 червня 2009 р.), Перемильській ЗОШ I-III ст. Горохівського району Волинської області (довідка №48 від 11 червня 2009р.), ЗОШ I-III ст. м. Берестечка Горохівського району Волинської області.(довідка № 210/12 від 1 червня 2009 р.), спеціалізованій ЗОШ №19 І-ІІІст. імені академіка Михайла Павловського м. Хмельницького (довідка №438 від 05.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у наступному: розроблена й опублікована програма інтегрованого курсу ("Я і Україна") для 1-4 класів загальноосвітніх шкіл у співавторстві з Р.А.Арцишевським; теоретично обґрунтована й апробована модель формування самосвідомості молодших школярів на основі вищезазначеного курсу з авторським представленням навчально-методичного забезпечення. Матеріали співавторів публікацій у дисертації автором не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Наука, освіта, суспільство очима молодих" (Рівне, 2006 р.); "Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку" (Дніпропетровськ, 2007 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях: "Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє"(Луцьк, 2007, 2008, 2009 роки); "Актуальні проблеми психології толерантності у ХХІ столітті" (Луцьк, 2008 р.), "Розвиток творчої особистості студента як суб'єкта професійної самореалізації: проблеми, пошук, тенденції" (Донецьк, 2009 р.); "Сприяння здоров'ю дітей та молоді: теоретико - методичні аспекти"(Луцьк,2009 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції: "Особистісно-орієнтований потенціал педагогіки В.О.Сухомлинського" (Кам'янець-Подільський, 2008 р.); педагогічних читаннях "Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: ідеї, пошуки, перспективи", (Луцьк, 2008 р.).

Результати дослідження обговорено на засіданнях кафедри педагогіки дошкільної та початкової освіти Педагогічного інституту Волинського національного університету імені Лесі Українки; на теоретичних і практичних семінарах керівників шкіл, вчителів - викладачів курсу "Я і Україна" в початкових класах загальноосвітніх шкіл, на кафедрі педагогіки та психології Волинського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2006, 2007, 2008, 2009 рр.).

Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 18 публікаціях, а саме: 1 - методична розробка (авторська програма), 7 - одноосібних публікацій у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 10 - матеріалів конференцій (статей, тез).

Структура дисертації: дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (267 найменувань), 8 додатків. Загальний обсяг дисертації - 207 сторінок, з них основного тексту - 160 сторінок. У дисертації міститься 14 таблиць та 8 рисунків на 15 сторінках.

педагогічний самосвідомість психологічний школяр

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано загальний стан проблеми у педагогічній теорії та виховній практиці, визначено мету, об'єкт, предмет, завдання, теоретико-методологічні засади роботи, окреслено комплекс методів, сформульовано наукову новизну, практичне значення, інформовано про апробацію та впровадження одержаних результатів, обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі - "Науково-теоретичні засади формування самосвідомості учнів початкової школи" розкрито характеристику категорій "свідомість", "самосвідомість", здійснено структурно-функціональний аналіз досліджуваного поняття на основі узагальнення філософського, психолого-педагогічного трактувань; проаналізовано особливості розвитку самосвідомості у молодшому шкільному віці; висвітлено закономірності та чинники впливу на означений процес; акцентовано на важливій ролі інтегрованих предметів у системі формування самосвідомості молодших школярів; визначено компоненти, критерії, показники, рівні досліджуваного поняття.

Аналіз філософського підходу до проблеми дозволив з`ясувати, що розвиток самосвідомості індивіда пов'язаний з різними формами суспільної самосвідомості, відбувається з допомогою механізмів соціальної ідентифікації або соціальної персоніфікації. У філософському контексті самосвідомість тлумачиться як своєрідне ядро структури особистості, інтегруючий чинник різних виявів людської життєдіяльності, що забезпечує її цілісність, сталість у змінних умовах життя. Самосвідомість є своєрідним каталізатором формування особистості, що зумовлює прискорення її соціального дозрівання у процесі соціалізації.

Вивчення психолого-педагогічних джерел дозволяє дійти висновку, що формування самосвідомості молодших школярів зумовлено віковими особливостями й закономірностями їх розвитку. У дисертаційній роботі наголошено на тому, що самосвідомість у молодшому шкільному віці формується двома взаємозалежними шляхами: як індивідуальна, коли у процесі самоідентифікації дитина усвідомлює себе як неповторну особистість, і як соціальна, що пов`язана з усвідомленням своєї належності до різних людських спільнот, а також до часових і просторових меж її життя та ідентифікації з ними. Узагальнення сутності, структури, функції самосвідомості дало можливість розглядати досліджуване поняття як інтегративну якісну характеристику особистості.

Концепція поетапного формування самосвідомості учнів початкової школи та її структура обґрунтована І.Коном, В.Роменцем, В.Сухомлинським, П.Чаматою. Особливості розвитку самосвідомості у дітей молодшого шкільного віку, чинники впливу на її формування розкрили Р.Арцишевський, І.Бех, Н.Бібік, М.Боришевський, О.Дусавицький, В.Кремень, С.Максименко, О.Савченко та ін. На основі аналізу їх положень ми стверджуємо, що формування самосвідомості дітей молодшого шкільного віку ще відстає від збагачення їх предметної свідомості. Сказане зумовлює необхідність певного прискорення (стимулювання) цього розвитку, зокрема, внаслідок збагачення змісту освіти знаннями про людину й цілісними характеристиками певних елементів її соціального і природного оточення та усвідомлення своєї належності до них.

З огляду на це відзначаємо актуальність акценту на інтегрованих предметах, представлених освітньою галуззю "Людина і світ" у Державному стандарті початкової загальної освіти, яка передбачає формування усвідомлення школярами своєї належності до природи і суспільства, забезпечення елементарної бази для засвоєння учнями відповідно до вікових особливостей різновидів соціального досвіду, системи цінностей суспільства, морально-правових норм, традицій.

На підставі аналізу різних варіантів програм інтегрованих навчальних предметів для початкової школи, відповідних підручників і посібників ми доходимо висновку, що формування самосвідомості молодших школярів є одним із головних завдань організації навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи в цілому й початкової, зокрема.

Проаналізовані нами програми й підручники мають достатній потенціал впливу на формування самосвідомості молодших школярів. Підкреслюємо, це забезпечується як їх змістовим наповненням, так і функціональним спрямуванням системи навчально-виховної діяльності при вивченні інтегрованого курсу "Я і Україна". Водночас вивчення методичного супроводу та практики роботи вчителів дає змогу виявити гальмівні чинники досліджуваного процесу. Вважаємо, що у діючих програмах і підручниках недостатньо реалізований принцип поетапного формування самосвідомості учнів початкових класів. На сьогоднішній день не всі вчителі школи першого ступеня професійно готові до цього, недостатньо використовують виховний потенціал інтегрованих предметів. Спостерігається низький рівень впливу сім'ї, засобів масової інформації на формування самосвідомості, що унеможливлює цілісність та системність досліджуваного процесу.

За допомогою анкетування, спостереження, бесід з учнями, батьками та вчителями, аналізу дитячих малюнків ми прагнули, передусім, визначити чинники і засоби формування самосвідомості у молодших школярів, а також діагностувати її реальний рівень.

Констатувальний етап експерименту дав можливість визначити критерії самосвідомості учнів початкової школи: пізнавальний, ціннісний, поведінковий, а також охарактеризувати їх показники. На основі цих критеріїв виділені три рівні самосвідомості молодших школярів. Учням з достатнім рівнем властиві ґрунтовні знання, вміння встановлювати логічні взаємозв'язки між елементарними поняттями, робити власні висновки, умовиводи. До цього ж рівня відносимо школярів із активно-позитивним ставленням до себе, адекватною самооцінкою, загальнолюдською ціннісною спрямованістю, задоволенням рівнем взаємостосунків у групі, сім'ї, самостійністю; їм притаманна висока вихованість, відповідальність, активна участь у громадських справах, проектування майбутньої діяльності, зорієнтованість на певну професію. Для учнів із середнім рівнем характерні невисокий рівень навчальних досягнень, недостатньо глибокі, несистематизовані знання, ситуативні вміння встановлювати певні зв'язки, позитивно-стимульоване ставлення до себе, адекватна самооцінка, загальнолюдська ціннісна спрямованість, вибіркова самостійність, задоволення стосунками у групі однолітків; логіка і повнота самостійних висновків у них недостатня. Для низького рівня властиві низька успішність, недостатні, фрагментарні знання, відсутність логічних зв'язків, власних висновків; індиферентне, негативне ставлення до себе, неадекватна (завищена або занижена) самооцінка, невизначеність у ціннісній системі, замкнутість та ізольованість у соціальному середовищі; гіпер - або гіпосамостійність ( аж до відчуження в сім'ї); пасивність, байдужість до навколишнього світу, невихованість, грубість (інколи навіть жорстокість), безвідповідальність, відсутність проектування майбутньої діяльності та вибору професії.

Результати констатувального етапу дослідження засвідчили переважну тенденцію середнього рівня самосвідомості (55,8% у контрольних і 55,2% - в експериментальних класах).

Недостатній рівень самосвідомості учнів початкової школи зумовлений такими причинами: ігноруванням у програмах інтегрованого курсу поетапного формування досліджуваної якості; епізодичним використанням ефективних технологій, інноваційних форм та інтерактивних методів роботи з учнями початкової школи; відсутністю відповідної підготовки вчителів до реалізації діяльності школярів за змістом курсу "Я і Україна" з формування їхньої самосвідомості.

У другому розділі -"Експериментальне дослідження процесу формування самосвідомості молодших школярів" представлено зміст та етапи дослідної роботи, домінантою якої стала розроблена функціональна модель формування самосвідомості учнів молодших класів; виявлено й обґрунтовано педагогічні умови ефективного впровадження моделі, подано порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального етапів дослідження.

У нашому контексті модель розглядається як теоретико-конструктивна технологія вивчення курсу "Я і Україна", спрямована на формування самосвідомості молодших школярів.

Компонентами моделі визначено: мету, завдання, зміст, форми, методи та результати дослідницького задуму. Мета моделі полягала у формуванні самосвідомості учнів початкової школи на основі вивчення предмета "Я і Україна". Змістовий компонент моделі базується на реалізації авторської програми інтегрованого курсу, яка передбачає доповнення традиційної філософсько-педагогічної системи "Всесвіт - Земля - Природа - Суспільство - Людина" компонентом - "Я", тобто перетворення її на педагогічно-формуючу систему, оскільки особистісне "Я" формується в процесі навчання, виховання, розвитку і становлення учня як особистості, громадянина своєї держави, члена суспільства та людства в цілому.

Ми переконалися, що вихідними у відборі матеріалу для інтегрованого курсу “Я і Україна” мають бути такі принципи:

- концентрично-акумулятивного засвоєння наукової картини світу, який полягає у засвоєнні учнями початкової школи знань про природу, людину та світ, поступовому їх розширенні й поглибленні на наступних ступенях навчання;

- врахування вікових та пізнавальних можливостей молодших школярів;

- відповідності навчального матеріалу соціокультурним цінностям сучасного та образам майбутнього;

- антропності, тобто розгляд (на доступному для учнів початкової школи) Всесвіту як такого, що включає людину як невід'ємний компонент;

- синтезу різноманітних способів світопізнання (науково-теоретичного, духовно-практичного, художнього) для забезпечення цілісного сприйняття світу;

- індивідуалізації навчання, що передбачає врахування специфічних психофізіологічних особливостей кожного молодшого школяра, його світосприймання, життєвого, ціннісного досвіду та забезпечення формування самосвідомості й самовдосконалення;

- духовності, що акумулює наявність системи ідеалів, які стимулюють прагнення учнів початкової школи до життя за законами Краси і Добра; мрій про людину як суб'єкта культури і гармонії; про пізнання самого себе як шляху до інших форм пізнання тощо.

Таким чином, зміст курсу “Я і Україна” має включати матеріал, що сприятиме забезпеченню цілісності й визначеності світобачення молодшого школяра, його самосвідомості та самореалізації. Однак, як переконливо доводять результати нашого дослідження, формування самосвідомості учнів початкової школи залежить не лише від визначення змісту інтегрованого навчального курсу, а й від його викладання. Важливим є забезпечення кожному учневі статусу суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності та спілкування.

При ознайомленні з матеріалом вищезазначеного предмета молодший школяр із знань про своє найближче соціальне середовище життя самостійно творить “Образ світу”, “Образ “Я” в світі”, “Образ Я”. Цей синергетичний процес неможливий під час пасивного сприймання учнем початкової школи інформації, запам'ятовування ним слів і думок учителя, хоч би якими доцільними вони не були. Саме тому суттєвим вважаємо реалізацію особистісно орієнтованої освіти, ознакою якої є наявність у дитини вище названих “образів”. За такого підходу “Образ” є цілісністю знань, що може сформуватися на основі уявлень про самозбереження, збереження свого роду (народу), свого середовища життя (довкілля). Пізнання названих закономірностей, як і пізнання довкілля, зумовлено природними потребами молодшого школяра. Цілісність знань забезпечує їх розуміння, а розуміння неможливе без включення незрозумілого в цілісність. Водночас, розуміння є природним способом буття, необхідною умовою розвитку інтересу учнів початкової школи. А тому методично ефективне викладання цілісного курсу “Я і Україна” створює умови для природного буття молодшого школяра, поступового перетворення дитячого мислення в розум соціально зрілої особистості, розвитку цілісності його свідомості, формування самосвідомості та світобачення.

Доведено, що реалізація змістового наповнення вищезазначеної навчальної дисципліни вимагала дотримання таких методичних вимог, як: засвоєння учнями означеного вікового етапу певної суми знань про конкретні об'єкти; опанування школярами сутності системи "природа-людина-суспільство-природа"; пізнання повинно бути не самоціллю, а спрямоване на досягнення цілісного бачення гармонії взаємодії людини з природним довкіллям; вироблення ціннісного ставлення до отриманих знань, а також бажання і вміння їх збереження та удосконалення; формування усвідомлення необхідності пізнаного для подальшого саморозвитку, самовдосконалення, самооцінки своїх знань та дій. Передбачалося, що в центрі уваги має бути особистість учня, потреби, інтереси, почуття та інші вияви сутнісних характеристик із тим, щоб засвоюваний навчальний матеріал розглядався ним не абстраговано, байдуже, а зацікавлено, позитивно умотивовано. Зміст курсу в процесі його засвоєння учнями співвідносився зі змістом інших навчальних предметів і пов'язувався з власним життєвим досвідом школярів. Ми не обмежувалися лише пізнавально-розумовою діяльністю, а намагалися залучати учнів до різноманітних видів діяльності. Суттєвою відзначаємо практичну спрямованість курсу з використанням різних технологій, зокрема, зваженим поєднанням традиційних та інтерактивних методів і форм роботи, а саме: дискусія, аналіз соціально-моральних проблемних ситуацій, навчально-педагогічні ігри, розвивально-стимулюючі вправи, самоаналіз, творчі роботи. Органічна єдність пізнавальної, розвивальної та виховної функцій вимагала розробки і застосування таких критеріїв та методів оцінювання, які давали б змогу об'єктивно відобразити ступінь реалізації кожної з них і відігравали заохочувальну роль у навчальній та позанавчальній діяльності учнів початкової школи.

Для отримання об'єктивних результатів формування самосвідомості у ході дослідної роботи застосовувалися: анкетування, бесіда, спостереження, тестування, узагальнення незалежних оцінок. З метою підтвердження ефективності запропонованої моделі відстежувалася динаміка рівнів самосвідомості до початку і після завершення експерименту.

Так, на формувальному етапі дослідження виявлено, що високий рівень сформованості самосвідомості учнів початкової школи у експериментальних класах зріс від 21,1% до 44,2%, а в контрольних - від 22,9% до 24,8%. Середній рівень особливих змін не зазнав (у контрольних класах був 55,8%, став - 57,9%; в експериментальних - був 55,2%, став - 45,1%). Помітні зміни спостерігаються в учнів із низьким рівнем сформованості самосвідомості в експериментальних класах: від 23,8% до 10,9%; у контрольних - був 21,3% - став 17,2% (табл.1).

Таблиця 1. Характеристика рівнів самосвідомості учнів початкової школи

Клас Рівні	На початку експерименту	Після завершення експерименту
	контрольні	експериментальні	контрольні	експериментальні
достатній	22,9	21,1	24,8	44,2
середній	55,8	55,2	57,9	45,1
низький	21,3	23,8	17,2	10,9

Унаочнення здобутих результатів сформованості самосвідомості молодших школярів у контрольних і експериментальних класах ілюструє гістограма (рис.2.).

Очевидно, що показники рівнів сформованості досліджуваної якості учнів у експериментальних класах набагато перевищують показники в контрольних класах.



Рис.2. Рівні сформованості самосвідомості учнів початкової школи (після завершення експерименту)

Для статистичного підтвердження результатів нашого дослідження використано критерій однорідності ч²_емп, емпіричне значення якого обчислюється за формулою:

де N - загальна кількість учнів у контрольних класах;

M - загальна кількість учнів у експериментальних класах;

L - кількість рівнів сформованості самосвідомості;

n - кількість учнів контрольних класів з конкретним рівнем сформованості самосвідомості;

m - кількість учнів експериментальних класів з певним рівнем сформованості самосвідомості.

Оскільки в дисертаційному дослідженні порівнювалися показники трьох рівнів самосвідомості учнів (достатній, середній, низький) контрольних і експериментальних класів до початку експерименту та після його завершення, то емпіричне значення критерію однорідності ч²_емп обчислювали на основі таких параметрів:

1) показники рівнів (достатнього, середнього і низького) контрольних та експериментальних класів до експерименту;

2) показники трьох рівнів контрольних класів до і після експерименту;

3) показники рівнів експериментальних класів до і після завершення експерименту;

4) показники всіх рівнів контрольних й експериментальних класів після експерименту.

Обчислені емпіричні значення порівнювалися з критичним значенням критерію для рівня значущості 0,05. У нашому дослідженні це значення дорівнює 5,99.

У першому випадку N=238, M=237, n=55, m=50, обчислене значення ч²_{емп =} 0,71 ? 5,99, тобто достатній, середній, низький рівні самосвідомості учнів початкової школи контрольних і експериментальних класів збігаються з рівнем значущості 0,05. У другій позиції обчислене значення ч²_емп = 1,29 ? 5,99, тобто, всі рівні означеної якості молодших школярів контрольних класів до експерименту та після його завершення мають показник значущості 0,05. У третьому вимірі обчислене емпіричне значення критерію ч²_емп = 33,2 > 5,99, що засвідчує достовірність (95%) відмінностей характеристик достатнього, середнього й низького рівнів самосвідомості учнів експериментальних класів початкової школи до і після завершення експерименту. У четвертому випадку емпіричне значення критерію ч²_емп = 19,34 > 5,99, що також ілюструє достовірність відмінностей показників усіх рівнів досліджуваного феномена учнів контрольних і експериментальних класів після завершення експерименту. Встановлено, що рівень сформованості самосвідомості молодших школярів у експериментальних класах вищий, ніж у контрольних.

Сказане доводить достовірність емпіричних висновків нашого дослідження.

Результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили, що формування самосвідомості молодшого школяра є складною педагогічною проблемою, розв'язання якої можливе при створенні й врахуванні оптимальних умов дієвості розробленої функціональної моделі.

Пріоритетними ми виділяємо такі:

? опора на обґрунтовані загальні закономірності, принципи педагогічного процесу та особливості розвитку молодшого школяра;

? спрямованість інформативності навчального матеріалу на забезпечення цілісності знань про природу, суспільство, людину та усвідомлення гармонії взаємодії людини з довкіллям;

? дотримання поетапності та системності формування самосвідомості молодших школярів;

? впровадження специфічної методики викладання курсу й використання методичного інструментарію, зорієнтованих на формування активного сприйняття молодшими школярами інформації, вироблення їхньої життєвої позиції та власного світобачення;

? використання інтерактивних технологій із максимальним врахуванням творчого потенціалу і сензитивності молодшого школяра, коректне поєднання їх із традиційними методиками;

? педагогічне управління процесом формування самосвідомості учнів початкової школи професійно компетентним учителем;

? організація цілісної системи виховної роботи на основі особистісно зорієнтованого характеру взаємодії у підсистемі "вчитель - учень";

? "проектування" навчального матеріалу на особистість школяра з метою допомоги йому в осмисленні свого життєвого досвіду й реальної дійсності;

? поєднання традиційних і нетрадиційних форм організації навчального процесу (екскурсії, ігрові заняття, уроки-подорожі тощо);

? проведення інтегрованих уроків з використанням музики, образотворчого мистецтва, художньої літератури, фольклору, кіно з метою формування в учнів не тільки знань, емоцій і переживань, а й переконань.

Акцентуємо, що запропонована нами модель може бути дієвою лише при сталості та взаємозв'язку її компонентів.

Таким чином, отримані експериментальні дані засвідчують ефективність моделі, розробленої на основі авторської програми інтегрованого курсу "Я і Україна", реалізованої в освітньому середовищі початкової школи.

Експериментальна перевірка результативності впровадження в практику спроектованої моделі дає змогу стверджувати, що систематизоване, свідоме засвоєння знань сприяє не лише оволодінню світоглядних знань молодших школярів про світ, природу, людину, суспільство, але й актуалізує їх цінності, виробляє особистісно-ціннісне ставлення до світу, формує життєву позицію і сприяє самовихованню, підвищенню самооцінки, самоставлення.

Узагальнення результатів здійсненого теоретико-експериментального дослідження проблеми формування самосвідомості молодших школярів на матеріалі вивчення інтегрованого курсу “Я і Україна” дало змогу дійти висновків та окреслити перспективи подальших досліджень.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз теоретичних джерел дав змогу узагальнити, що самосвідомість є складним багатоаспектним поняттям, якісною характеристикою особистості, своєрідним каталізатором особистісного становлення молодшого школяра. Шляхи її формування у процесі навчання та виховання стосовно учнів школи першого ступеня вимагають глибшого узагальнення у педагогічній теорії й удосконалення у практиці.

На основі вивчення філософської й психолого-педагогічної літератури виявлено, що розв'язання проблеми формування самосвідомості молодшого школяра базується на вихідних засадах розуміння сутності, структури, функцій самосвідомості, її ролі в життєдіяльності зростаючої особистості. Самосвідомість є невід'ємною властивістю соціального суб'єкта, вищим, порівняно зі свідомістю, рівнем духовного освоєння ним дійсності й самого себе, в якій, на відміну від предметної свідомості, суб'єкт і світ розглядаються у їх нерозривній єдності. Як найбільш синтетична форма духовного освоєння дійсності самосвідомість включає в себе елементи різних видів такого осягнення: пізнавальний, ідеалізуючий, оцінний, нормативно-регулятивний, мотиваційний.

З'ясовано, що самосвідомість особистості молодшого школяра не може бути зведена лише до самопізнання, а включає самоставлення, самопроектування, самооцінку, самомотивацію, самовиховання та самовдосконалення.

Підтверджено, що формування самосвідомості учнів молодшого шкільного віку відбувається на основі загальних закономірностей розвитку їх духовності та мислення, для якого притаманні конкретно-образний характер, емоційна забарвленість, домінування уяви й фантазії тощо. Доведено, що розвиток самосвідомості в цьому віці відбувається двома шляхами: через усвідомлення власного "Я" (індивідуальна самосвідомість) і своєї належності до різних людських спільнот (соціальна самосвідомість).

2. Обґрунтовано сутність поняття “самосвідомість” та структурно-функціональні особливості формування означеної якості в учнів молодшого шкільного віку у процесі вивчення інтегрованих предметів і доцільність поетапності його забезпечення. На першому етапі формуються уявлення про зовнішні особливості та біологічне "Я", на другому - про психічне й духовне "Я". Розвиток соціальної самосвідомості учнів початкової школи починається з усвідомлення своєї належності до найближчого соціального й природного середовища (перший етап), і пізніше (на другому етапі) молодші школярі починають ідентифікувати себе зі своїм краєм, Україною і людством в цілому.

3. Узагальнення матеріалів дослідження дало змогу визначити критерії самосвідомості молодших школярів - пізнавальний, ціннісний, поведінковий. Показниками пізнавального критерію є загальна успішність учня, його якість знань про природу, суспільство, людину, світ, Всесвіт; усвідомлене засвоєння елементарних світоглядних та людинознавчих понять і встановлення взаємозв'язків між ними; наявність у молодшого школяра вміння робити власні висновки та елементарні узагальнення. До показників ціннісного критерію ми віднесли: самоставлення молодшого школяра, пов`язане з адекватністю його самооцінки, задоволення становищем учня у групі однолітків, у сім'ї; ціннісна спрямованість особистості молодшого школяра, ступінь самостійності. Показниками поведінкового критерію слугували: активна участь у житті класу, школи; відповідальність, умотивованість діяльності молодшого школяра, проектування майбутньої особистої діяльності, зорієнтованість на професію; здатність до самовиховання і саморегуляції. На основі означених критеріїв та показників виявлено три рівні сформованості самосвідомості: достатній, середній, низький.

4. Теоретично розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено модель формування самосвідомості учнів початкової школи у процесі вивчення інтегрованого предмета "Я і Україна", складниками якої є мета, завдання, принципи, зміст, форми і методи роботи з учнями. Реалізація моделі ґрунтувалася на визначеному нами змісті програми курсу "Я і Україна", основою конструювання якої постала концепція поетапного формування самосвідомості дітей молодшого шкільного віку та авторська технологія організаційно-методичного забезпечення.

5. Доведено, що ефективність упровадження моделі формування самосвідомості учнів початкової школи під час вивчення курсу "Я і Україна" досягається завдяки реалізації низки педагогічних умов:

- врахування загальних закономірностей, принципів педагогічного процесу та специфіки розвитку учнів початкових класів;

- спрямування змісту курсу на забезпечення цілісності знань про людину, природу, суспільство та усвідомлення їх взаємозв'язку;

- впровадження специфічної методики викладання курсу й використання методичного інструментарію, зорієнтованих на формування активного сприйняття молодшими школярами інформації, вироблення їхньої життєвої позиції та власного світобачення;

- дотримання поетапності та системності формування самосвідомості молодших школярів;

- використання інтерактивних технологій із максимальним урахуванням творчого потенціалу і сензитивності молодшого школяра, коректне поєднання їх із традиційними методиками;

- педагогічне управління процесом формування самосвідомості учнів початкової школи професійно компетентним учителем;

...