Реалізація мотиваційного компонента контролю англомовної лексичної компетенції молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Спеціальність 13.00.02 - теорія і методика навчання: германські мови

Реалізація мотиваційного компонента контролю англомовної лексичної компетенції молодших школярів

Москалюк Людмила Валеріанівна

Київ _ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор Малихіна Олена Віталіївна Одеський обласний інститут удосконалення вчителів, професор кафедри педагогіки і психології

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Левченко Тетяна Іванівна, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри психології і педагогіки;

кандидат педагогічних наук Ягеніч Лариса Вікторівна Кримський юридичний інститут Одеського державного університету внутрішніх справ доцент кафедри іноземної та української мови

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Бігич О.Б.

Анотація

англомовний компетенція школяр

Москалюк Л.В. Реалізація мотиваційного компонента контролю англомовної лексичної компетенції молодших школярів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання: германські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2010.

Дисертацію присвячено вирішенню проблеми вмотивованого контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції молодших школярів та підвищення їх успішності у засвоєнні англійської мови. У роботі теоретично обґрунтовано і практично розроблено методику формування мотивації молодших школярів до виконання контрольних завдань.

Уточнені поняття мотив, мотивація, виявлено шляхи формування контрольної дії у розумовій діяльності людини, досліджено теоретичні основи формування мотивації до виконання контрольних завдань. Підкреслено, що формування лексичної компетенції включає презентацію школярам знань лексичних одиниць (ознайомлення з ними) та формування лексичних навичок (автоматизація дій з ними). Доведено: для того, щоб контроль став вмотивованим, необхідно підпорядкувати його змістовий і процесуальний компоненти мотиваційному; планомірно перевіряти рівні запам'ятовування школярами знань лексичних одиниць та сформованості їхніх лексичних навичок; поступово зменшувати вплив деструктивних факторів навчального процесу; стимулювати контролюючу діяльність молодших школярів.

Теоретично обґрунтовано і практично розроблено контрольні завдання для виявлення рівня сформованості лексичної компетенції в учнів початкової школи. Ефективність запропонованої методики перевірено та підтверджено у ході експериментального навчання. Математично розраховані перспективи застосування методики формування вмотивованого контролю для успішності засвоєння англійської мови. Сформульовано методичні рекомендації для вчителів щодо формування мотивації молодших школярів до виконання контрольних завдань, що знайшли своє практичне застосування у навчальному процесі шести загальноосвітніх шкіл під час апробації.

Ключові слова: мотивація, лексична компетенція, знання лексичних одиниць, рівень сформованості лексичних навичок, змістовий, процесуальний і мотиваційний компоненти контролю, стиль педагогічного спілкування, коефіцієнт кореляції, цілеутворення.

Аннотация

Москалюк Л.В. Реализация мотивационного компонента контроля англоязычной лексической компетенции младших школьников. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения: германские языки. - Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2010.

Диссертация посвящена актуальной проблеме повышения мотивации младших школьников к выполнению контрольных заданий во время установления уровня сформированности их лексической компетенции.

Использование в учебном процессе средств и приемов формирования мотивации к выполнению контрольных заданий способствует скорейшему овладению школьниками всеми компонентами учебной деятельности, поскольку её становление начинается с усвоения учащимися действий контроля и оценивания.

По данным нашего исследования, мотивационный компонент контроля не учитывается в полной мере в действующих учебниках и учебно-методических комплексах по английскому языку. У школьников чаще формируется внешняя мотивация (стремление получить вознаграждение или избежать наказания). Становлению же внутренней мотивации к выполнению контрольных заданий (интересу к собственно процессу контроля и его результату) не уделяется надлежащего внимания, в результате чего контроль не всегда является мотивированной составляющей учебного процесса.

На основе анализа научной и учебной литературы в работе теоретически обоснована и разработана методика формирования мотивации младших школьников к выполнению контрольных заданий. Рассмотрены теоретические основы становления контроля как действия, сопровождающего любую умственную деятельность человека. Уточнены понятия мотив и мотивация относительно контроля, исследованы теоретические основы мотивации контроля и определена значимость её формирования.

Подчёркнуто, что овладение лексической единицей происходит в процессе формирования лексической компетенции и включает презентацию школьникам лексических знаний (ознакомление с новими лексическими единицами) и формирование их лексических навыков (автоматизация действий с ними).

Две насущные проблемы - формирование мотивации учения и создание контрольных заданий для выявления уровней усвоения школьниками знаний лексических единиц и сформированности их лексических навыков - решались в органическом единстве. Принцип мотивационного обеспечения контроля рассматривался как системообразующий; ведущая роль в системе функций контроля отдавалась мотивационной; дидактический материал контрольных заданий был организован таким образом, что их выполнение способствовало эффективности усвоения лексики английского языка.

Доказано, что контроль уровня сформированности лексической компетенции становится мотивированной составляющей урока, если: 1) постоянно уделять внимание формированию внутренней мотивации к выполнению контрольных заданий; 2) предлагать детям контрольные задания, построенные с учётом ведущей роли принципа мотивационного обеспечения контроля и мотивационной функции; 3) предлагать интересные по содержанию контрольные задания, связанные с повседневной жизнью ребёнка, обогащать их эмоционально насыщенным материалом и сопровождать предметно-картинной наглядностью; 4) использовать организационные формы контроля, вызывающие у детей живой интерес (скрытый контроль с элементами игры) и способы выполнения контрольных заданий, которые активизируют работу их мышления; 5) внедрять поэтапный контроль; 6) использовать контрольные задания, выполнение которых требует использования психических функций зоны ближайшего развития ребенка, обеспечивать помощь преподавателя в процессе их выполнения; 7) уменьшать влияние деструктивных факторов процесса контроля _ авторитарного стиля педагогического общения и негативного оценивания; 7) стимулировать мотивацию младших школьников к выполнению контрольных заданий путём: использования урока-диалога; применения преподавателем демократического стиля педагогического общения; формирования у младших школьников внутреннего локуса каузальности; формирования восприятия учеником текущего контроля как информирующего фактора учебного процесса; использования в процессе контроля тестовых заданий; применение в процессе контроля аутентичных материалов; обучения младших школьников целеполаганию; использования учителем оценочных суждений; применение в учебном процессе приёма «активной ассистенции»; выполнения контрольных заданий, направленных на выявление уровня сформированности лексического навыка с учётом индивидуальной скорости оперирования школьниками материалом на родном языке.

Эффективность предложенной методики контроля уровня сформированности лексической компетенции младших школьников проверена и подтверждена в ходе экспериментального обучения, в ходе которого уровень мотивации школьников к выполнению контрольных заданий повысился в 1,8_4,3 раза, а их успешность в овладении лексикой английского языка _ в 1,4_1,6 раза. Рассчитаны перспективы использования методики текущего мотивированного контроля методами математической статистики. Сформулированы методические рекомендации для учителей, касающиеся формирования мотивации младших школьников к выполнению контрольных заданий. Данные рекомендации нашли своё практическое применение в учебном процессе шести общеобразовательных школ Украины во время внедрения разработанной методики.

Ключевые слова: мотивация, лексическая компетенция, знания лексических единиц, уровень сформированности лексических навыков, содержательный, процессуальный и мотивационный компоненты контроля, стиль педагогического общения, коэффициент корреляции, целеполагание.

Resume

Moskaluk L.V. Realization of motivational component of control of the English-speaking lexical competence of younger schoolchildren. ? Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Pedagogical Studies. Speciality 13.00.02 - Theory and Methodology: Germanіс Languages. - Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2010.

The thesis deals with the problem of increasing motivation to fulfilling of control tasks by younger schoolchildren during the estimation of their lexical competence. The technology of increasing of motivation is proved theoretically and developed practically.

Theoretical bases of education of motivation are investigated, the concepts motive and motivation are specified; the ways of formation of control activity of younger schoolchildren are revealed. It is underlined, that formation of lexical competence of the pupils includes presentation of new lexical units (lexical knowledge) and automation of the actions with them (lexical skills). It is proved: performing control tasks by younger schoolchildren will become motivated, if its substantial and remedial components are subordinate to motivational; lexical knowledge and skills are checked systematically; destructive factors are reduced, educational achievements of schoolchildren are estimated in view of factor of correlation, children are taught aim-forming.

The tasks for checking English lexical competence of the younger schoolchildren are theoretically proved and practically developed. The efficiency of the offered method is checked up and confirmed during experimental training. The prospects of increasing of motivation of younger schoolchildren to fulfilling control tasks and success in training younger schoolchildren under conditions of application of a methodic of forming of motivated control at the lessons of English are mathematically calculated. Methodical recommendations concerning formation of motivation to performing control tasks by younger schoolchildren are worked out. The methodic have found its practical application in educational process of six comprehensive schools.

Key words: motivation, lexical competence, lexical knowledge, lexical skills, substantial, remedial and motivational components of control, style of pedagogical dialogue, factor of correlation, aim-forming.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку українського суспільства відбувається його реформування на демократичних засадах. Суспільні зміни впливають і на навчальну діяльність школярів, яка є окремим видом загальнолюдської діяльності. А оскільки, за словами О. М. Леонтьєва, діяльності без мотиву не буває, усі компоненти навчальної діяльності дітей на уроках іноземної мови, у тому числі й контроль, мають бути вмотивованими.

Мотивацію школяра до здійснення контролю ми розуміємо як елемент його індивідуальної поведінки, який проявляється в його бажанні виконувати контрольні завдання і виникає завдяки застосуванню системи спеціальних методичних засобів і прийомів.

Розробці окремих питань контролю у навчанні іноземних мов приділяється достатньо уваги у сучасних наукових дослідженнях. Так, Ю.В. Головач розглядає особливості контролю рівня сформованості професійно-фонетичної компетенції студентів; Р.Ю. Мартинова торкається питань контролю у рамках загальнодидактичної моделі навчання іноземних мов; І.О. Зимня, Г.Г. Городилова та Н.Ф. Тализіна розробляють проблеми виявлення кількісних характеристик сформованості іншомовних навичок; О.П. Петращук та В.А. Коккота висвітлюють питання лінгводидактичного тестування; О.Б. Бігич, С.Ю. Ніколаєва та інші вчені пропонують низки контрольних завдань для діагностики рівнів сформованості мовленнєвих компетенцій.

Питання мотивації навчальної діяльності розглядаються у численних роботах учених: Т.І. Левченко розроблені проблеми мотивації студентів вищих навчальних закладів, О.В. Малихіна детально освітлює вмотивованість навчальної діяльності молодших школярів; Роллан В'є розробляє питання мотивації у навчальному контексті; Е. Дісі, В. Грьольник та Р. Руайан розглядають вплив мотивації на навчальну діяльність школярів. Учені переконливо доводять провідну роль мотивації як однієї з неодмінних складових процесу навчання, яка обумовлює його успішність.

У науковій літературі останнім часом підкреслюється ініціюючий вплив мотивації на успішність виконання контрольних завдань. Однак ми не знаходимо наукових праць, у яких досліджувалася б проблема формування мотивації школярів до виконання контрольних завдань. Отже, розробка вмотивованого контролю є актуальною проблемою, оскільки вона недостатньо розв'язана як у науковому, так і у практичному планах.

За даними нашого дослідження, мотиваційний компонент контролю не враховується повною мірою у чинних підручниках та навчально-методичних комплексах з англійської мови. У школярів частіше за все формується зовнішня мотивація (прагнення отримати винагороду або уникнути покарання). Становленню ж внутрішньої мотивації до виконання контрольних завдань (інтересу до власне процесу та результату) не приділяється належної уваги, внаслідок чого контроль не завжди вмотивований.

Під вмотивованим контролем ми розуміємо таке виконання школярем контрольних завдань, яке ініціюється самим учнем. Таким чином, вмотивований контроль - це власна вмотивована і цілеспрямована контролююча діяльність школяра.

Формування мотивації до виконання контрольних завдань саме у молодших школярів набуває першорядного значення, оскільки вченими (В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін та ін.) доведено, що оволодіння компонентами навчальної діяльності починається із засвоєння школярами дій контролю та оцінювання. Тому використання у навчальному процесі засобів і прийомів формування мотивації контролю сприяє їх скорішому оволодінню усіма компонентами навчальної діяльності.

Згідно чинних програм, навчальна діяльність школярів має бути спрямована на формування їхньої іншомовної комунікативної компетенції, в основі якої лежать мовна і мовленнєва компетенції. Складовими мовної компетенції є фонетична, графічна, орфографічна, лексична та граматична компетенції. Учені-методисти (В.М. Плахотник, Г.В. Рогова, Н.К. Скляренко та багато ін.) слушно вважають, що процес формування лексичної компетенції включає ознайомлення з новими лексичними одиницями (презентація лексичних знань) та автоматизацію дій з ними (формування лексичних навичок) у тих, кого навчають. Завдання нашого дослідження - розробка методичних засобів і прийомів, які забезпечують вмотивоване виконання школярами контрольних завдань для виявлення рівнів засвоєння лексичних одиниць (лексичні знання) та володіння ними (лексичні навички) під час поточного контролю.

Отже, актуальність проблеми контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції на мотиваційних засадах обумовлюється тим, що питання формування у школярів сталої мотивації до виконання контрольних завдань є важливим, складним і водночас мало дослідженим, тоді як саме з оцінювання та контролю починається оволодіння школярами навчальною діяльністю.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибір напрямку дослідження безпосередньо пов'язаний з науково-дослідною темою лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки АПН України «Науково-методичне забезпечення навчання іноземних мов у початковій школі» (реєстр. № 0102U000312).

Тема затверджена на засіданні вченої ради Інституту педагогіки Академії педагогічних наук України, протокол № 5 від 12 травня 2005 року і закоординовано в Бюро ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні, протокол № 8 від 25 жовтня 2005 року.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці методики формування поточного вмотивованого контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції молодших школярів і у встановленні результативності застосування цієї методики на уроках англійської мови щодо підвищення якості формування у школярів англомовної лексичної компетенції і англомовної комунікативної компетенції в цілому.

Для досягнення мети дослідження були розв'язані такі завдання: 1) проаналізовано науково-теоретичну літературу, програми, підручники, посібники з проблеми дослідження; 2) розроблено методику формування поточного вмотивованого контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції молодших школярів; 3) виявлено чинники, які суттєво впливають на формування внутрішньої мотивації школярів до виконання контрольних завдань; 4) упорядковано системи принципів і функцій контролю у такий спосіб, який сприяє формуванню внутрішньої мотивації школярів до виконання контрольних завдань; 5) визначено етапи, які вимагають виявлення рівня сформованості лексичної компетенції; розроблено комплекс контрольних завдань, який включає завдання для виявлення рівнів засвоєння лексичних знань та сформованості лексичних навичок школярів і запропоновано способи їх виконання; 6) експериментально перевірено розроблену методику і обчислено її результативність і перспективність методами математичної статистики; 7) розроблено методичні рекомендації для вчителів щодо організації і здійснення поточного вмотивованого контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції молодших школярів.

Об'єкт дослідження - процес формування у молодших школярів мотивації до здійснення поточного контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції у ході вивчення англійської мови.

Предмет дослідження - методика формування поточного вмотивованого контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції молодших школярів.

Для розв'язання поставлених завдань використано такі методи дослідження: критичний аналіз наукової літератури з методики навчання іноземних мов, психології, педагогіки, лінгвістики, психолінгвістики з метою визначення теоретичних основ поточного вмотивованого контролю англомовної лексичної компетенції молодших школярів і розробки методичних засобів і прийомів для його реалізації; анкетування учнів, учителів і батьків та спостереження за школярами з метою встановлення рівня їхньої мотивації до виконання контрольних завдань; спостереження за вчителями і бесіди з ними з метою встановлення стилю педагогічного спілкування; тестування школярів та аналіз шкільної документації з метою встановлення рівня засвоєння лексики англійської мови; розвідувальний експеримент з метою встановлення індивідуальної швидкості оперування англомовним лексичним матеріалом молодшими школярами; експериментальне навчання з метою виявлення ефективності розробленої методики формування поточного вмотивованого контролю; математична статистика для перевірки достовірності результатів експериментального навчання і встановлення перспективності застосування розробленої методики; апробація розробленої методики з метою встановлення доцільності її застосування у масовому навчанні англійської мови.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше науково обґрунтовано і розроблено методику формування поточного вмотивованого контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції молодших школярів; удосконалено комплекс контрольних завдань з виявлення рівня сформованості англомовної лексичної компетенції молодших школярів у такий спосіб, що вони сприяють формуванню внутрішньої мотивації дітей до здійснення контролюючої діяльності; конкретизовано об'єкти контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції молодших школярів; набули подальшого розвитку основні підходи до визначення чинників, які забезпечують вмотивоване виконання контрольних завдань молодшими школярами.

Практичне значення дослідження полягає в запровадженні в навчальний процес загальноосвітньої школи методики формування поточного вмотивованого контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції молодших школярів, яка сприяє підвищенню успішності засвоєння ними англійської мови; розробці комплексу контрольних завдань на мотиваційних засадах та методичних рекомендацій для вчителів англійської мови з організації поточного вмотивованого контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції молодших школярів.

Результати дослідження можуть бути екстрапольовані на навчання молодших школярів інших іноземних мов у середній школі, а також використані для створення навчально-методичних посібників з іноземних мов.

Матеріали наукового дослідження впроваджено у навчальний процес Хмельницької середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 21, спеціалізованої загальноосвітньої школи № 1 ім. О.В. Суворова I-II ступенів з поглибленим вивченням англійської мови м. Ізмаїла Одеської області, Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 113, Запорізького багатопрофільного ліцею № 99, Запорізької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 100 Запорізької міської ради та Горлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 85. Загалом у дослідному навчанні взяв участь 571 учень.

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні місця мотивації у навчальному процесі, упорядкуванні системи принципів і функцій контролю англомовної лексичної компетенції молодших школярів, аналізі стилів педагогічного спілкування вчителів під кутом зору формування мотивації, розробці засобів виховання демократичного стилю педагогічного спілкування, аналізі стресового стану та страхів школярів перед негативною оцінкою і шляхів їх ліквідації; аналізі шляхів формування самостійності і креативності мислення як мотиваційних чинників учіння школярів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені автором у доповідях і повідомленнях на ряді міжнародних та всеукраїнських конгресів, наукових, науково-методичних та науково-практичних конференціях, семінарах, зокрема на Всеукраїнській науково-методичній конференції «Особливості організації навчально-виховного процесу в школах недержавної форми власності» (Одеса, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Виховні системи загальноосвітніх шкіл-інтернатів: нові підходи» (Миколаїв, 2001), ХІ Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики «Функциональное описание естественного языка и его единиц» (Ялта, 2004), Всеукраїнській науково-методичній конференції «В.О. Сухомлинський і гуманістична педагогіка» (Сімферополь, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції «Освіта і доля нації» (Харків, 2004), ХІІ Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики «Функционализм как основа лингвистических исследований» (Ялта, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні і за кордоном» (Горлівка, 2006), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні і за кордоном» (Горлівка, 2007), науково-практичній конференції КНЛУ «Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві» (Київ, 2007), VII Міжнародна науково-практична конференція «Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку» ХНУ ім. В.Н. Каразіна (Харків 2009), науково-практична конференція КНЛУ «Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій - II» (Київ 2009). Публікації. Основний зміст та результати дослідження розкрито у 2 колективних монографіях, 15 одноосібних статтях та 1 статті у співавторстві у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 8 - у матеріалах і тезах конференцій та конгресів. Структура дисертації: робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел (227 джерел, з них 50 - англійською та французькою мовами). Повний обсяг дисертації - 231 сторінка тексту у комп'ютерному наборі, з них 179 сторінок основного тексту, який містить 30 таблиць та 11 рисунків, 1 сторінка - схема, 31 сторінка додатків.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі дисертаційного дослідження визначено місце і роль мотивації і контролю у процесі оволодіння школярами англійською мовою, проаналізовано особливості мотивації молодших школярів та виявлено сучасні підходи до вирішення проблеми контролю у методиці навчання іноземних мов під кутом зору його вмотивування.

Більшість учених (Ю.К. Бабанський, Л.С. Виготський, І.О. Зимня, О.Я. Савченко та ін.) визначає навчальну діяльність як діяльність школяра з метою оволодіння загальними способами навчальних дій та саморозвитку в процесі розв'язання навчальних завдань, спеціально поставлених викладачем, на основі зовнішнього контролю.

Навчальна діяльність школярів на уроках іноземних мов ініціюється навчальною мотивацією і полягає у формуванні в школярів іншомовної комунікативної компетенції, в основі якої лежить їхнє володіння мовною та мовленнєвою компетенціями. Лексична компетенція входить до складу мовної компетенції і її формування включає два етапи: ознайомлення школярів з новими лексичними одиницями (презентація знань лексичних одиниць) та автоматизацію дій учнів з ними (формування лексичних навичок). Поточний вмотивований контроль, здійснюваний послідовно на етапах презентації лексичних знань і формування лексичних навичок, створює умови для безпомилкового функціонування лексичних одиниць у мовленні.

Ефективна реалізація вмотивованого контролю неможлива без урахування особливостей мотивації дітей молодшого шкільного віку. Фахівці (Б.Г. Ананьєв, Д.Б. Ельконін, А.К. Маркова та ін.) позитивними характеристиками мотивації молодших школярів вважають їхнє загальне позитивне ставлення до школи, широту їхніх інтересів, допитливість, а негативними ? недостатню дієвість мотивів, їхню нестійкість і недостатнє усвідомлення, орієнтування переважно на результат учіння, а не на способи навчальної діяльності.

Кожен вік дитини характеризується соціальною ситуацією розвитку дитини, формуванням вікових психічних новотворів, типом провідної діяльності, що слід враховувати, коли йдеться про особливості мотивації молодшого школяра.

Соціальна ситуація розвитку дитини у молодшому шкільному віці пов'язана із зміною її життєвих обставин, формуванням стосунків з учителями та однолітками. Взаємини з учителем є однією з основних проблем, з якими стикається учень. Він має відчувати увагу та емпатію вчителя. Це особливо стосується контролю, який, як відомо, є для молодшого школяра найнапруженішою частиною навчального процесу.

Особливості мотивації кожного наступного шкільного віку зароджуються у вже існуючому віковому періоді. Тому слід працювати над ними заздалегідь і організувати процес контролю так, щоб виконання контрольних завдань вимагало реалізації психічних функцій дитини, що знаходяться у зоні її найближчого розвитку: теоретичної свідомості і мислення, рефлексії, здібності до аналізу, довільності пам'яті та уваги, внутрішнього плану дій. Для стимулювання найшвидшого розвитку цих психічних функцій необхідно пропонувати школярам такі контрольні завдання, які вимагають виокремлення більш і менш істотних ознак предметів і явищ, розділення цілого на частини, порівнянь, висновків і теоретичних узагальнень, самостійного формулювання відповідей і надавати учням допомогу, поступово навчаючи їх самостійного виконання таких завдань. Тоді контроль сприятиме формуванню внутрішньої мотивації школярів.

До зони найближчого розвитку молодшого школяра належить також цілеутворення, тобто вміння учня самостійно формулювати й усвідомлювати цілі власної контролюючої діяльності. Цілеутворення допомагає учню усвідомити об'єкти контролю, що сприяє формуванню мотивації до виконання контрольних завдань.

Провідною діяльністю учнів молодшого шкільного віку є власне навчальна діяльність, але й гра не виключається. Тому використання ігрових контрольних завдань у навчальному процесі є також важливим мотиваційним чинником.

Розглядаючи основні характеристики поточного контролю у методиці навчання іноземних мов, ми мали на меті визначення об'єктів вмотивованого контролю, принципів його організації, функцій, методів його реалізації і форм проведення.

Об'єктами поточного вмотивованого контролю рівня сформованості лексичної компетенції молодших школярів є лексичні знання і навички.

Поточний вмотивований контроль рівня сформованості англомовної лексичної компетенції має здійснюватися у відповідності до системи принципів, системоутворюючим серед яких є принцип мотиваційного забезпечення контролю, який полягає в орієнтуванні вчителя на цілеспрямоване формування мотивації до виконання школярами контрольних завдань. На рівні мовних знань принцип мотиваційного забезпечення контролю взаємопов'язаний з принципами економності (визначає обсяг контрольного завдання, оптимального для виявлення рівня володіння лексичним матеріалом, що перевіряється), відкритої та закритої інформації (визначає, яка інформація повідомляється учням заздалегідь, а яка має залишитися для них невідомою), об'єктивності (забезпечує надання всім учням рівних умов для здійснення контролю і оцінювання його результатів) і гласності (забезпечує проведення відкритих випробувань усіх школярів за одними й тими ж критеріями). На рівні мовленнєвих навичок до вказаних додаються принципи автентичності (вимагає використання у завданнях автентичного матеріалу і сприяє функціонуванню під час контролю мовленнєвих механізмів, які реалізують мовленнєве спілкування у природних умовах реального життя), креативності (вимагає використання у контрольних завданнях ситуацій, що створюють стан інтелектуальних труднощів) та комунікативної спрямованості (передбачає цілеспрямоване моделювання ситуацій реального іншомовного спілкування).

Ми також дотримуємося думки, що в поточному контролі рівня сформованості англомовної лексичної компетенції мотиваційна функція відіграє провідну роль. Вона спонукає учнів до виконання контрольних завдань і їй підпорядковані навчальна (передбачає покращення рівня володіння дітьми лексичною компетенцією за допомогою контрольних завдань), розвиваюча (сприяє розвиткові особистості учня засобами системи контрольних завдань), виховна (сприяє становленню системи особистісних цінностей школяра засобами контрольних завдань), керуюча (забезпечує отримання інформації про хід засвоєння у ході актуалізації зовнішнього та внутрішнього зворотного зв'язку) та оцінювально-діагностична (передбачає виявлення інформації про успіх чи неуспіх учня) функції.

Відомо, що за місцем у навчальному процесі і відповідно до його мети виділяють попередній, поточний, періодичний і підсумковий види контролю. Ми розробили мотиваційний компонент саме для поточного контролю, оскільки об'єктами нашого дослідження є лексичні знання і навички школярів. У нашому дослідженні ми застосовуємо індивідуальні й фронтальні, усні й письмові форми контролю.

Контроль здійснюється способами і прийомами, які спрямовано на досягнення його цілей, і які реалізуються через завдання різних типів. Контрольні завдання можна умовно поділити на нетестові і тестові. Ми пропонуємо як тестові, так і нетестові методи контролю в залежності від його об'єктів. Це дозволяє забезпечити проведення об'єктивного контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції і сприяє розвитку мотивації контролю.

У другому розділі роботи сформульовано чинники, які сприяють формуванню вмотивованого контролю молодших школярів та розроблено методику формування поточного контролю рівня сформованості їхньої англомовної лексичної компетенції на мотиваційній основі.

Спираючись на думку Т.І. Левченко, вважаємо, що на формування мотивації контролю впливають: організація процесу контролю; його зміст; усунення деструктивних факторів; стимулювання контролюючої діяльності.

Ми виділили такі основні організаційні заходи вмотивування молодших школярів до виконання контрольних завдань:

поетапність контролю відповідно етапам формування англомовної лексичної компетенції: етап презентації знань лексичних одиниць та формування лексичних навичок;

здійснення контролю у зоні найближчого розвитку молодшого школяра, що вимагає виконання контрольних завдань, які сприяють реалізації психічних функцій дитини, що формуються;

прихованість контролю, коли дитина не усвідомлює, що її контролюють;

ігрова форма організації контролю, що викликає інтерес дитини, забезпечує емоційне піднесення, знижує її тривожність і зменшує стресовий характер контролю.

Змістом контролюючої діяльності молодших школярів є рецептивні і репродуктивні лексичні знання і навички. Контрольні завдання мають бути пов'язані з повсякденним життям дитини, з її проблемами та людьми, що її оточують, збагачені цікавим емоційно насиченим матеріалом, супроводжувані предметно-картинною наочністю, а також вимагати інтелектуальних зусиль школяра для їх виконання.

Найважливішими деструктивними факторами поточного контролю вважаємо авторитарний стиль педагогічного спілкування і зловживання негативними оцінками.

Застосування вчителем авторитарного стилю педагогічного спілкування призводить до виникнення стійких конфліктних ситуацій, зниження інтересу школярів до виконання контрольних завдань. Необхідність виконувати їх стає для дитини негативним чинником, що згубно впливає на її організм, блокує її здатність до контролю, затримує формування мотивації.

Зловживання негативними оцінками також утворює стресову ситуацію, яка може мати руйнівні наслідки для здоров'я дітей. А психологічно оцінка у балах створює у школяра враження закінченої роботи над матеріалом уроку. Тому під час поточного контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції слід намагатися не застосовувати негативні оцінки.

Стимулювання контролюючої діяльності молодших школярів розуміється нами як використання стимулів з метою переходу їх у мотиви до виконання контрольних завдань. Як найважливіші виділено такі стимули: використання уроку-діалогу; застосування вчителем демократичного стилю педагогічного спілкування; формування у молодших школярів внутрішнього локусу каузальності (розміщення причини); сприйняття учнем поточного контролю як інформуючого фактора навчального процесу; використання тестових завдань і автентичних матеріалів; застосування умовно-мовленнєвих контрольних завдань; навчання молодших школярів цілеутворення; застосування вчителем оцінювальних суджень; використання прийому «активної асистенції», виконання контрольних завдань з виявлення рівня сформованості англомовної лексичної навички молодших школярів з урахуванням індивідуальної швидкості оперування ними матеріалом рідною мовою. Розглянемо ці стимули детальніше.

Визнання рівності особистісних позицій, відкритість і довіра партнерів є головними ознаками діалогічного педагогічного спілкування. Ці ознаки, як зазначають учені (І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін.), є сутністю суб'єкт-суб'єктних стосунків. Важливо забезпечити спільний аналіз, спільне виправлення помилок. Такий підхід сприяє становленню високого рівня мотивації у процесі поточного контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції молодших школярів.

Демократичний стиль педагогічного спілкування, який передбачає визнання активної ролі учасників навчального процесу, їх взаємоприйняття та взаємоорієнтування є найефективнішими стимулами до формування внутрішніх мотивів контролюючої діяльності школярів.

Внутрішній локус каузальності формується у школяра тоді, коли він самостійно приймає рішення про виконання контрольного завдання, зовнішній - коли це робить учитель. Важливо, щоб учень самостійно прийняв рішення про виконання певного контрольного завдання на відповідному етапі формування англомовної лексичної компетенції. Цього можна досягти в ході уроку-діалогу і завдяки демократичному стилю педагогічного спілкування вчителя.

Сприйняття молодшим школярем контролю як інформуючого фактора процесу вивчення англійської мови стає можливим, якщо учитель акцентує увагу на тому, що виконання певних завдань уроку необхідне для отримання інформації про рівень засвоєння навчального матеріалу. Як правило, вчитель не вживає слова «контроль», «перевірка», «тест», а говорить приблизно таке: «Нам необхідно отримати інформацію про те, наскільки добре ви запам'ятали нові слова (чи вмієте ви вживати їх у висловлюваннях тощо). Для цього ми виконаємо таке завдання». Поступово учень починає розуміти інформуючу сутність контролю і його мотивація до виконання контрольних завдань підвищується.

Використання у процесі контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції тестових завдань справляє мотиваційний вплив на молодшого школяра завдяки новизні їхньої структури.

Використання автентичних матеріалів для контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції також підвищує рівень мотивації молодших школярів до виконання контрольних завдань. Статична автентичність (використання автентичного матеріалу) має інформуюче значення, розширює кругозір учнів; динамічна автентичність (функціонування під час виконання контрольних завдань саме тих мовленнєвих механізмів, які реалізують мовленнєве спілкування у природних умовах реального життя) сприяє розвитку мовлення школярів, наближеного до норм носіїв мови.

Виконання умовно-мовленнєвих контрольних завдань, які характеризуються мовленнєвою задачею та ситуативністю, змушує школяра переключати увагу на інші сторони лексичної одиниці, оскільки, як зазначає В.А. Бухбіндер, такі завдання забезпечують змінюваність оточення слова, його позицію відносно інших слів, іншу словоутворювальну форму, кількість і склад символів, що сприймаються (а, отже, і реконструюються), кількість повторень тощо. Необхідним елементом умовно-мовленнєвих контрольних завдань є їхня пов'язаність із повсякденним життям дитини, що має на школяра мотиваційний вплив.

Цілеутворення є одним із сильнодіючих факторів спонукання школярів до виконання контрольних завдань. Учені (В.Г. Леонтьєв, О.В. Малихіна, А.К. Маркова, М.В. Матюхіна та ін.) вважають, що насамперед необхідно навчати дітей уміння сприймати зовні поставлені цілі, потім ставити їх з допомогою вчителя, а зрештою _ самостійно. Уміння самому поставити кінцеву й проміжну мету власної навчальної і контролюючої діяльності, співвіднести її зі своїми потребами і прийняти рішення про її здійснення має найвище мотивуюче значення.

Оцінювальні судження вчителя стимулюють формування мотивації школярів до виконання контрольних завдань. Слід підкреслювати позитивні моменти і просування у засвоєнні навчального матеріалу. Оцінювання буде ефективнішим, якщо воно супроводжуватиме контроль на всіх етапах формування лексичної компетенції школяра. Оцінювальні судження вчителя мають превалювати у навчальному процесі.

Прийом «активної асистенції» застосовується тоді, коли деякі школярі виконують завдання досить легко, а деякі не можуть виконати їх взагалі. Якщо в таких умовах відразу перейти до наступного етапу роботи, з'являється небезпека нагромадження прогалин у слабших дітей. Розв'язати цю проблему допоможуть «коригуючі індивідуалізовані вправи» (С.Ю. Ніколаєва), які виконуються у режимі «активної асистенції»: такі вправи даються слабшим учням, а сильнішим пропонується допомогти їм у роботі.

Доцільність використання в контролі лімітованих у часі виконання контрольних завдань обумовлюється тим, що швидкість оперування лексичними одиницями є одним із показників сформованості лексичної навички. Дуже важливо, щоб цей час враховував індивідуальну швидкість оперування школярами матеріалом рідною мовою.

З метою встановлення кореляції між швидкістю оперування школярами матеріалом рідною та іноземною мовою у квітні 2004 року з 50-ма учнями четвертих класів школи № 69 міста Одеси було проведено розвідувальний експеримент.

Результати експерименту дозволили зробити такі висновки: 1) за умови сформованості іншомовної навички швидкість оперування учнями іншомовним матеріалом більша за швидкість оперування ними матеріалом рідною мовою в 1,9-2,2 рази; 2) індивідуальний час виконання кожного окремого контрольного завдання можна вираховувати за допомогою розробленого нами коефіцієнта кореляції R, який спирається на це співвідношення.

Отже, для формування мотивації молодших школярів до виконання контрольних завдань необхідно застосовувати у навчальному процесі мотиваційні чинники і використовувати їх у різних сполученнях на етапах презентації знань лексичних одиниць і формування лексичних навичок поряд із специфічними для окремих етапів.

Услід за В.Л. Скалкіним, ми розуміємо лексичні знання як орієнтовне, нетверде володіння лексичними одиницями, що спирається на роздум, свідоме вилучення їх із пам'яті, аналіз і синтез. Специфічним мотиваційним чинником на етапі презентації знань лексичних одиниць є сполучення свідомого та імітативно-практичного шляхів презентації ізольованої лексичної одиниці.

Об'єктами поточного вмотивованого контролю на етапі презентації лексичних знань є виявлення рівня запам'ятовування учнем форми і значення ізольованої лексичної одиниці, яка розпізнається у процесі сприйняття школярем її звукового та графічного образу (рецептивні лексичні знання), а також відтворюється учнем усно та письмово (репродуктивні лексичні знання). Комплекс контрольних завдань на цьому етапі є ієрархічно організованим: спочатку перевіряються лексичні знання у рецепції, а потім - у репродукції.

Наведемо приклад контрольного завдання, яке пропонується виконати після презентації знань лексичних одиниць. Об'єкт контролю у цьому завданні _ рівень засвоєння школярами лексичних одиниць, відтворюваних усно. Необхідно підготувати 2 комплекти малюнків із зображеннями предметів, з назвами яких діти щойно ознайомилися.

Приклад № 1. Учні діляться на дві команди і шикуються у проходах між партами. За сигналом вчителя вони швидко ідуть до столу, беруть один з малюнків, вимовляють англійською мовою слово, яке позначає зображений на ньому предмет, і відкладають картку. Потім вони повертаються до своєї команди, легко плескають по долоні наступного учня (що є сигналом до його дії) і стають у кінець шеренги. Тепер до столу іде наступний учень, і так далі. Виграє команда, члени якої швидше і без помилок вимовили всі слова.

Успішно виконані контрольні завдання з встановлення рівня засвоєння лексичних знань обумовлюють можливість переходу до формування лексичних навичок і контролю рівня їхньої сформованості.

З аналізу наукової літератури (В.А. Бухбіндер, І.Я. Лернер, С.Л. Рубінштейн, H.E. Palmer та багато ін.) відомо, що навички _ це автоматизовані, доведені до високого ступеню досконалості компоненти діяльності, які формуються на основі набутих знань шляхом учіння та вправляння.

Учені (С.П. Шатілов, А.В. Петровський та ін.) виділяють орієнтовно-підготовчий, стереотипно-ситуативний та варіативно-ситуативний етапи формування навички. Орієнтовно-підготовчий етап формування лексичної навички ми співвідносимо з етапом презентації знань лексичних одиниць, контроль на якому ми вже розглянули.

На стереотипно-ситуативному етапі об'єктами поточного вмотивованого контролю рівня сформованості лексичної навички є здатність учня до здійснення рецептивних і репродуктивних однорідних лексичних операцій у процесі розуміння і породження окремих речень/фраз у знайомих ситуаціях.

Параметри, яким мають відповідати операції з новими лексичними одиницями _ це якість і швидкість оперування ними. Показником якості оперування лексичною одиницею є правильне розуміння і відтворення її форми і значення. Показник швидкості _ час виконання конкретного завдання, який ми запропонували розраховувати з використанням коефіцієнту кореляції R.

На стереотипно-ситуативному етапі у якості специфічних мотиваційних чинників використовуються автентичні матеріали та лімітовані у часі виконання контрольні завдання. Наведемо приклад контрольного завдання цього етапу. Об'єкт контролю - здатність учнів до здійснення однорідних операцій з новими лексичними одиницями, які позначають час, у складі речень у рецепції (читання).

Приклад № 2. Прочитай речення і намалюй на розташованих поряд годинниках стрілочки, які б вказували на час виконання дії, про яку в них йдеться. Час виконання завдання 74_196 секунд (розрахунок часу виконання завдання: у реченнях для читання 152 склади (скл.): 2,26 скл./сек. = 67 сек.; 152 скл. : 0,8скл./сек. = 190 сек. Малювання стрілочок: 10 стрілочок : 1,58 = 7сек; 10 : 1,76 = 6сек; 67 + 7 = 74сек; 190 + 6 = 196сек.).

На варіативно-ситуативному етапі об'єктами поточного вмотивованого контролю рівня сформованості лексичної навички є здатність учнів до здійснення рецептивних і репродуктивних різнорідних лексичних операцій у процесі розуміння і породження понадфразових єдностей/абзаців/невеликих текстів у варіативних умовно-мовленнєвих комунікативно-орієнтованих ситуаціях.

Параметри, яким мають відповідати операції з лексичними одиницями _ якість оперування лексичною одиницею: здатність до переносу у нові умови спілкування і швидкість виконання мовленнєвих дій з новою лексичною одиницею, яка має корелювати зі швидкістю мовлення учня рідною мовою. Специфічними мотиваційними чинниками на варіативно-ситуативному етапі є використання аутентичних матеріалів і варіативних навчально-мовленнєвих ситуацій.

Наведемо приклад контрольного завдання цього етапу. Об'єкт контролю у ньому _ здатність учнів до виконання операцій з новими лексичними одиницями, які позначають назви професій, у коротких текстах у рецепції (читання) та репродукції (мовлення) у навчально-мовленнєвій ситуації.

Приклад № 3. Вчитель каже: Я попросила учнів 4-В класу написати короткі тексти про професії їхніх батьків та про те, що вони роблять на роботі. Я зробила подвійні картки з їхніх текстів, але забула пронумерувати частини. А тепер все переплуталося. Я б хотіла попросити вас поставити номери перед частинами, щоб вони відповідали одна одній. Тоді ви прочитаєте короткі тексти, що утворилися, і розповісте про професії батьків учнів 4-В класу і про те, що вони роблять на роботі. Ті, хто виконає завдання швидше за інших, допоможе мені прослухати інших учнів.

Учні формулюють мету завдання і отримують картки.

Виконавши письмову частину завдання, школярі читають тексти, що утворилися, а потім відкладають картки і розповідають про професії батьків учнів 4-В класу. Ті, хто виконав завдання раніше за інших, допомагають учителю вислухати своїх однокласників.

У третьому розділі дисертаційного дослідження описано підготовку до експериментальної перевірки методики формування поточного вмотивованого контролю, результати встановлення доекспериментальних рівнів мотивації та успішності школярів, експериментальне навчання та математична обробка його результатів, виконане короткострокове прогнозування результативності запропонованої методики і сформульовані методичні рекомендації для вчителів щодо вмотивованого контролю рівня сформованості англомовної лексичної компетенції молодших школярів.

Експеримент проводився з учнями початкових класів шкіл № 8, 65 та 69 міста Одеси. Він тривав 3 навчальні роки: 2 навчальних роки відстежувалася динаміка мотивації одних і тих самих дітей, які навчалися в 2-му, а потім 3-му класах. Протягом третього навчального року проводилося власне експериментальне навчання з тими ж школярами, які навчалися вже у 4-му класі. Загалом в експериментальному навчанні взяли участь 80 школярів.

Гіпотеза експерименту: результативність формування англомовної лексичної компетенції молодших школярів покращиться за умови формування їхньої внутрішньої мотивації до виконання контрольних завдань шляхом: поступового зменшення впливу авторитарного стилю педагогічного спілкування і використання вчителем демократичного стилю у ході уроку-діалогу; регулярного виконання контрольних завдань, побудованих з урахуванням провідної ролі принципу мотиваційного забезпечення контролю, мотиваційної функції контролю та вікових особливостей молодших школярів; поступового формування в учнів внутрішнього локусу каузальності і сприйняття поточного контролю як інформуючого фактора навчального процесу; використання прихованого контролю в ігровій формі; застосування тестових завдань і автентичних матеріалів; цілеспрямованого навчання школярів цілеутворення, уникнення негативних оцінок та широкого застосування вчителем оцінювальних суджень; використання прийому «активної асистенції»; використання індивідуального часу виконання контрольних завдань на стереотипно-ситуативному етапі формування лексичних навичок з урахуванням коефіцієнту кореляції R.