Формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки у процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

МАЗУР НЕЛЯ ІВАНІВНА

УДК 378.091.21

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА ПЕДАГОГІКИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кіровоград - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Кравцов Віталій Олександрович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, доцент кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Кічук Надія Василівна, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри загальної та соціальної педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Гнезділова Кіра Миколаївна, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, доцент кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту.

Захист відбудеться 25 листопада 2010 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

Автореферат розісланий “23” жовтня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т. Я. Довга



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Перехід в Україні до європейської системи вищої освіти вимагає від викладача вищої школи здатності працювати в умовах двоступеневої системи освіти, готовності до забезпечення європейської якості освіти, реалізації нових форм і методів організації навчального процесу, забезпечення мобільності роботи студентів в умовах загострення конкуренції на ринку освітніх послуг, інформатизації та інтернаціоналізації вищої освіти тощо. Отже, ефективність реформ у вищій школі залежить насамперед від рівня професіоналізму викладача, як інтегрованої особистісної характеристики, яка забезпечує успішність та ефективність його професійної діяльності, спрямовує якісне професійне самовдосконалення та самореалізацію.

Встановлено, що від професіоналізму саме викладача педагогіки найбільшою мірою залежить формування гуманістичної педагогічної позиції та професійної педагогічної культури майбутнього вчителя, становлення його ціннісних орієнтацій та спрямованості до організації особистісно й національно зорієнтованого виховного процесу у загальноосвітній школі.

Відповідно актуальним є завдання наукового обґрунтування змісту та умов ефективного формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки, як інтегрованої особистісної характеристики, що зумовлює продуктивність педагогічної діяльності, містить спрямованість на роботу в умовах змінного соціокультурного середовища, готовність до наукової співпраці в європейських масштабах, ціннісні орієнтації на основі поєднання досягнень національної і світової вищої школи та розвиненість особистості педагога-професіонала у діалектичній єдності культуровідповідної професійно-педагогічної позиції, компетентності та культури педагогічного мислення, емоційно-почуттєвої та поведінкової сфер.

Враховуючи, що підготовка майбутніх викладачів здійснюється в процесі фахової підготовки у ВНЗ та аспірантурі, рівень професіоналізму педагогів вищої школи залежить насамперед від науково-методичної забезпеченості та спрямованості всіх ступенів професійної освіти на формування даної особистості.

Таким чином, актуальність дослідження ми вбачаємо в тому, що його результати дозволять більш ефективно розв'язати визначені вище завдання та сприятимуть усуненню наступних протиріч:

між рівнем вимог щодо функціональної готовності майбутніх викладачів педагогіки до професійно-педагогічної діяльності та реальним рівнем становлення їхнього професіоналізму у процесі професійної підготовки;

між вимогами до європейської якості вищої освіти та здатністю майбутніх викладачів педагогіки до її забезпечення;

між запитами педагогічної практики на науково обґрунтовані моделі педагогічного професіоналізму, процесів його формування, становлення й розвитку та недостатнім рівнем теоретичної розробленості зазначеної проблеми;

між широкою уживаністю терміну “професіоналізм” у сучасній педагогічній науці та недостатньо розвинутими теоретичними уявленнями про сутність, зміст і структуру професіоналізму майбутнього викладача педагогіки.

Слід відзначити, що науковцями досліджено різні аспекти соціально-професійного становлення особистості викладача вищої школи, а саме: проблеми формування соціальної та професійної зрілості педагога (І.А.Зязюн, М.П.Лебедик, В.В.Радул та ін.); професійної майстерності вчителя (В.І. Авершин, Ю.Л.Баланюк, І.А.Зязюн, І.Т.Федоренко, І.І.Чернокозов, Л.Л. Хоружая, С.О.Шмаков та ін.); професійно-педагогічної культури (Ж.Л.Вітлін, І.А.Зязюн, І.Ф.Ісаєв, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєва, В.О.Сластьонін та ін.), умови становлення професійної мотивації майбутнього педагога (В.К.Буряк, В.М.Галузинський, Н.В.Кічук, Н.Г.Ничкало та ін.); проблеми його професійної освіти (В.П.Андрущенко, В.І.Бондарь, О.А.Дубасенюк, І.А.Зязюн, С.Б.Єлканов, Л.В.Кондрашова, А.І.Кузьмінський, В.І.Луговий, Н.Г.Ничкало, О.М.Пєхота, О.Я.Савченко, С.О.Сисоєва та ін.).

У науково-педагогічній літературі накопичено значний досвід обґрунтування умов формування професіоналізму педагога. Зокрема, проблема становлення професіоналізму майбутнього педагога досліджується в психології праці, акмеології, професійній педагогіці - у працях С.Я.Батишева, А.О.Деркача, Є.О.Климова, Т.В.Кудрявцева, А.К.Маркової, Ю.П.Поваренкова, О.В.Романової, В.В.Рибалка, В.Д.Шадрикова та ін. Дослідження окремих аспектів професіоналізму педагога як наукової проблеми започатковано в дисертаціях І.Д.Багаєвої (1991), Т.І.Руднєвої (1996), А.В.Соложина (1997), Л.К.Гребенкіної (2000), Б.А.Дьяченка (2000), Н.В.Гузій (2007). Проте недостатньо дослідженими, на наш погляд, залишаються аспекти теоретичної інтерпретації змісту професіоналізму майбутнього викладача педагогіки та визначення організаційно-педагогічних умов його ефективного формування.

Отже, потреба розв'язання вищезазначених проблем, відсутність спеціальних наукових досліджень означеної проблеми зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження - “Формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки у процесі професійної підготовки”.

Зв'язок роботи з науковими темами:

Дослідження пов'язане з реалізацією основних програм та планів розвитку вищої освіти України в контексті входження у Болонський процес, має зв'язок з науково-дослідницькою темою кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка “Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів” (реєстраційний шифр № 0104U003704). Тема дисертації затверджена вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 1 від 29 серпня 2008 року) та узгоджена у такому формулюванні на засіданні Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогіки і психології (протокол № 8 від 28. 10. 2008 року).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні змісту, визначенні та експериментальній апробації організаційно-педагогічних умов формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки в процесі професійної підготовки.

Завдання дослідження:

1) систематизувати та обґрунтувати теоретичні засади інтерпретації професіоналізму майбутнього викладача педагогіки;

2) визначити сутність та зміст професіоналізму майбутнього викладача педагогіки;

3) обґрунтувати і визначити педагогічні умови ефективного формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки у навчально-виховному процесі педагогічного ВНЗ;

4) розробити та експериментально реалізувати технологію формування професіоналізму майбутніх викладачів педагогіки в процесі професійної підготовки;

5) підготувати комплекс навчально-методичного забезпечення процесу становлення професіоналізму майбутнього викладача педагогіки.

Об'єкт дослідження: процес професійної підготовки майбутнього викладача педагогіки.

Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови становлення професіоналізму майбутнього викладача педагогіки.

Для розв'язання завдань передбачається використати комплекс методів дослідження:

- теоретичних: методи аналізу (порівняльного, історичного, контекст-аналізу) філософської, психолого-педагогічної, соціологічної літератури з проблеми дослідження; систематизації, узагальнення, синтезу, абстрагування, індукції і дедукції, кореляції та моделювання з метою отримання об'єктивних висновків на основі використання різних джерел, встановлення змісту, структури та педагогічних умов формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки;

- емпіричних: науково-педагогічного спостереження, бесіди, інтерв'ювання, опитування, вивчення документації, методу незалежних характеристик, ранжування, тестування з метою одержання експериментальних даних про динаміку становлення професіоналізму майбутніх викладачів педагогіки; педагогічного експерименту для перевірки гіпотези дослідження;

- методи математичної статистики (кореляційний аналіз) для статистичної обробки та узагальнення експериментальних даних.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 2003-2010 років у три етапи.

На першому етапі (2003 - 2004 рр.) проаналізовано наукову літературу з досліджуваної проблеми, розроблено мету, завдання, гіпотезу, методику та програму дослідження, уточнено сутність та зміст професіоналізму майбутнього викладача педагогіки, визначено педагогічні умови його ефективного формування в навчально-виховному процесі педагогічного ВНЗ.

На другому етапі (2004 - 2009 рр.) сформульовано критерії та визначено рівні розвитку професіоналізму майбутнього викладача. Розроблено та реалізовано програму дослідно-експериментальної роботи з формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки у процесі професійної підготовки.

На третьому етапі (2009 - 2010 рр.) проаналізовано експериментальні дані, узагальнено та систематизовано результати дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше цілісно визначено сутність і зміст професіоналізму майбутнього викладача педагогіки;

- уточнено й конкретизовано категорію “професіоналізм майбутнього викладача педагогіки”;

- здійснено подальше теоретичне обґрунтування та систематизацію підходів до визначення процесу професіоналізації майбутнього викладача;

- уточнено систему критеріїв та рівнів розвитку професіоналізму майбутнього викладача педагогіки;

- удосконалено систему педагогічних умов та методику оптимізації процесу професійно-педагогічної підготовки в контексті ефективного формування професіоналізму майбутніх викладачів педагогіки.

Обґрунтованість і достовірність результатів дослідження забезпечується теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій дисертації з використанням провідних педагогічних теоретико-методологічних концепцій; застосуванням методів, адекватних предмету, меті й завданням дослідження; позитивним характером дослідно-експериментальної роботи, що охоплювала значну кількість респондентів, передбачала кількісний та якісний аналіз експериментального матеріалу, забезпечувала дослідно-експериментальну апробацію теоретичних висновків дисертації; можливістю відтворення експерименту, порівнянням отриманих даних з результатами інших досліджень.

Наукове значення роботи полягає у конкретизації наукових підходів щодо розвитку професіоналізму майбутнього викладача педагогіки як системної особистісної характеристики, так і його елементів: професійної компетентності, професійно-педагогічної культури, педагогічної майстерності, професійно-важливих якостей та здібностей. Обґрунтовані у дослідженні критерії, рівні та методика діагностики розвитку професіоналізму дозволяють більш якісно оцінити ефективність процесу професійної підготовки майбутнього викладача педагогіки. У процесі дослідно-експериментальної роботи доведено, що посилення впливу визначених у дисертації організаційно-педагогічних умов дозволяє оптимізувати методики та технології професійної підготовки майбутніх викладачів педагогіки, суттєво підвищити рівень розвитку їхнього професіоналізму.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розробці та запровадженні технології ефективного формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки; у розробці методичних рекомендацій щодо оптимізації викладання дисциплін психолого-педагогічного циклу, магістерської практики та виховної роботи в процесі бакалаврської та магістерської підготовки студентів психолого-педагогічного факультету; у вдосконаленні навчальних курсів “Вступ до педагогічної професії”, “Методологія науково-педагогічних досліджень”; у розробці авторського спецкурсу “Основи професіоналізму майбутнього викладача педагогіки”. Результати дослідження можуть використовуватися в процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх викладачів педагогіки та в науково-методичній роботі педагогічних університетів.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки й методичні рекомендації висвітлювалися на V Міжнародній науково-практичній конференції “Викладач і студент: умови особистісного і професійного зростання” (Черкаси, 2009), міжвузівському науково-практичному семінарі “Психолого-педагогічні умови розвитку обдарованості особистості” (Кіровоград, 2010), регулярно заслуховувалися на засіданнях та методологічних семінарах кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка у 2004-2010 рр.

Результати наукового дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 931 від 08.09.2010 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (довідка № 3964/ 01- 37-3 від 07.09.2010 р.), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 1185/01-11 від 31.08.2010 р).

Публікації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 7 одноосібних статтях у фахових виданнях, з них 6 - у виданнях, затверджених ВАК України та одноосібному навчальному посібнику.

Структура дисертації: Дослідження складається із вступу, 3-х розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел (251 позиція) 6 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 184 сторінках. Робота містить 1 рисунок, 1 схему, 9 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, визначено науковий апарат дисертації, сформульовано наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “Теоретичні засади формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки” - визначено сутність, зміст, теоретичні засади та педагогічні умови формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки у процесі професійної підготовки.

На основі теоретичного аналізу чинних наукових підходів до розвитку та інтерпретації професіоналізму, педагогіки як науки та педагогічної діяльності визначено основні періоди та етапи ґенези проблеми дослідження.

Перший період - (зі стародавнього часу до початку ХХ ст.) - поява у суспільній свідомості, висловлюваннях видатних зарубіжних і вітчизняних педагогічних діячів уявлень про ознаки високопродуктивної педагогічної праці та формування вимог до педагогічної діяльності та професіоналізму педагога.

Другий період - (ХХ ст. - поч. ХХІ ст.) характеризується як подальшою розробкою теоретичних засад педагогічної науки (у межах різних напрямків і течій (класичної, реформаторської, постмодерністської педагогіки), так і запровадженням у більшості національних систем освіти практики підготовки педагогів, що зумовило певну інституалізацію професії викладача педагогіки, спроби її професіографічного опису. Визначено, що на сучасному етапі розвитку педагогічної науки (90-і роки ХХ століття - сьогодення) відбувається активізація безпосередніх комплексних досліджень проблеми професіоналізму педагога на сучасній методологічній та методичній базі (І.Д. Багаєва, Л.К. Гребенкіна, Б.А. Дьяченко, І.А. Зязюн, М.В. Кларин, Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, Л.М. Мітіна, Т. Попкевич, Л.П. Пуховська, Є.І. Рогов та ін.). Протягом цього періоду було уточнено зміст і сутність професіоналізму як еталону підготовки фахівця відповідно до вимог професії, розроблено моделі професійного становлення особистості, уточнено кваліфікаційні характеристики та професіограми різних фахів і професій. У цей час активізувалися дослідження проблеми формування професіоналізму майбутнього педагога на засадах особистісного (Н.О. Асташова, І.Д.Бех, Г.Г.Горєлова та ін.), культурологічного (В.О.Сластьонін, О.Б. Гармаш, В.М.Гриньова, В.Зелюк, І.А.Зязюн, Т.В.Іванова, І.Ф.Ісаєв, О.П. Рудницька та ін.), компетентнісного (О.А. Дубасенюк, В.І. Лозова, М.В. Михайліченко, О.Я. Савченко, О.В. Сухомлинська, Л.І. Хоружа, І.О. Зимняя, В.В. Краєвський, Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, Л.М. Мітіна, Ж.Делор, Х. Мюнклер, Б. Оскарссон, Г. Халаж, В Хутмахєр та ін.), акмеологічного (Б.Г. Ананьєв, А.О. Деркач, О.О. Бодальов, Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, Є.О. Клімов, В.Д. Шадріков та ін.) підходів. Проаналізовано специфіку та спрямування досліджень проблеми формування професіоналізму майбутнього викладача в межах кожного з теоретичних підходів.

Визначено, що професіоналізм педагогічної діяльності - це здатність майбутнього викладача педагогіки стабільно демонструвати високі зразки професійної діяльності відповідно до сучасної філософії освіти та парадигми педагогічної діяльності, у процесі виконання функціональних обов'язків згідно з посадовими вимогами та сучасними вимогами до діяльності викладача ВНЗ. Обґрунтовано, що професіоналізм майбутнього викладача педагогіки є системною характеристикою особистості, яка являє собою сукупність і результат сформованості професійної компетентності та майстерності, професійно-педагогічної культури, індивідуальних професійно-важливих якостей та здібностей, забезпечує ефективність та якісну організацію професійної діяльності, досягнення вершин у професійному розвиткові.

Узагальнення наукових підходів щодо визначення змісту професіоналізму викладача ВНЗ та власні теоретичні й дослідно-експериментальні дослідження дозволили зробити висновок про метасистемний характер досліджуваної характеристики та визначити такі елементи професіоналізму майбутнього викладача педагогіки: професійна компетентність, професійно-педагогічна культура, педагогічна майстерність, прояв індивідуальності (професійно важливі якості та здібності). Професійна компетентність і педагогічна майстерність, на нашу думку, характеризують змістовно-функціональну сферу професіоналізму майбутнього викладача, а професійно-педагогічна культура та професійно важливі якості й здібності - культурно-особистісну.

Професійну компетентність майбутнього викладача педагогіки ми розглядаємо як знаннєво-функціональну основу його професіоналізму, інтегровану особистісну якість, що зумовлює готовність майбутнього фахівця на належному рівні виконувати викладацько-педагогічну та науково-дослідну роботу у вищому навчальному закладі. Визначено, що педагогічна майстерність - це професійне вміння оптимізувати всі види навчально-виховної діяльності, спрямувати їх на всебічний розвиток та удосконалення особистості, що забезпечує високу організацію педагогічного процесу. Вона характеризується високим рівнем розвитку спеціальних професійно-необхідних умінь та навичок, що забезпечують здатність викладача організовувати навчально-виховний процес на високому рівні.

Обґрунтовано, що професійна культура викладача з погляду діяльнісного підходу - це характеристика більш високого рівня професіоналізму, досягнутого через філософське осмислення й саморефлексію професії, міра і спосіб творчої самореалізації фахівця в різних видах професійної діяльності та спілкуванні, спрямовані на засвоєння, передачу та створення професійних цінностей і нових технологій.

До основних професійно-необхідних якостей, що характеризують професіоналізм майбутнього викладача педагогіки віднесено: загальнолюдські, громадянські, морально-психологічні, науково-педагогічні та індивідуально-психологічні якості.

На основі аналізу змісту професіоналізму майбутнього педагога як особистісного утворення та характеристики діяльності обґрунтовано такі провідні критерії професіоналізму майбутнього викладача педагогіки: педагогічна компетентність; методологічна компетентність; професійно-педагогічна спрямованість; соціально-професійна зрілість.

Педагогічна компетентність розглядається як інтегральна професійно-особистісна характеристика, що визначає готовність і здатність викладача виконувати педагогічні функції відповідно до встановлених у соціумі нормам, стандартів, вимог. Педагогічна компетентність передбачає, що людина, яка є професіоналом у галузі педагогіки, здатна раціонально використовувати всю сукупність цивілізаційного досвіду в процесі навчання й виховання, достатньою мірою володіє способами й формами організації педагогічної діяльності та відносин у педагогічному процесі.

Методологічна компетентність визначається як комплексна готовність майбутнього викладача до теоретичної й практичної діяльності з перетворення педагогічної дійсності, заснована на методологічних знаннях.

Професійно-педагогічну спрямованість ми трактуємо як якісну характеристику розвитку професіоналізму майбутнього викладача педагогіки, що зумовлюється виявом його ціннісних орієнтацій, мотивів та установок діяльності у професійному середовищі. Загальними показниками професійно-педагогічної спрямованості визначено: вияв особистісної самосвідомості; професійно-педагогічне самовизначення; стійкість мотивів педагогічної діяльності та професійного саморозвитку; пріоритет педагогічних цінностей у структурі ціннісних орієнтацій.

Соціально-професійна зрілість характеризує стан особистісно-культурного розвитку майбутнього викладача як професіонала. Показниками зазначеного критерію є: самореалізація у професійно-педагогічній діяльності; здатність до педагогічної творчості; сформованість і дієвість професійної позиції; рівень загальної культури особистості; значущість життєвого досвіду; міцність уявлень про можливість досягнення акме у професійно-педагогічній діяльності.

У другому розділі дисертації - “Організаційно-педагогічні умови ефективного формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки” - обґрунтовано наукові засади методики та педагогічні умови формування професіоналізму майбутнього викладача.

У дослідженні під професійним розвитком особистості розуміється процес цілісного розвитку майбутнього викладача як суб'єкта професійної діяльності, який детермінований організацією навчального процесу у ВНЗ та активністю самого студента. Обґрунтовано, що процес становлення професіоналізму викладача педагогіки відбувається за такими етапами:

1) вибір педагогічної професії та базова педагогічна підготовка у процесі здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр” та “спеціаліст”;

2) фахова підготовка майбутнього викладача у магістратурі;

3) науково-педагогічна підготовка майбутнього викладача у аспірантурі;

4) саморозвиток та самореалізація у професійно-педагогічній діяльності, досягнення вершин у професійному розвитку.

Обґрунтовано, що вирішальне значення у становленні професіоналізму майбутнього викладача педагогіки відіграє процес професійної підготовки, що змістовно поєднує етапи базової педагогічної освіти та магістерської підготовки. Процес професійної підготовки зумовлює розвиток усіх складових професіоналізму, готовність майбутнього викладача здійснювати професійну діяльність у вищому навчальному закладі, репродуктивно відтворювати педагогічні методики й технології організації навчально-виховного процесу у вищій школі; забезпечує передумови та спрямованість до подальшої наукової підготовки, ефективної професійної адаптації, самореалізації та саморозвитку у професійній діяльності.

На основі аналізу й узагальнення змісту, етапів процесу професіоналізації майбутнього викладача та визначених критеріїв, обґрунтовано рівні розвитку професіоналізму майбутнього викладача педагогіки: початковий (інтуїтивний), базовий (репродуктивний), достатній (адаптивний), високий (творчий), встановлено сукупність показників, що характеризують кожен із рівнів.

Визначено організаційно-педагогічні умови ефективного формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки: побудова процесу професійно-педагогічної підготовки на засадах педагогічної акмеології; активізація комунікативної взаємодії в системах “викладач-студент” та “студент-студент” у соціокультурному просторі педагогічного університету; методологізація та педагогічне спрямування науково-дослідної діяльності майбутнього викладача.

Обґрунтовано, що найважливішими акмеологічними факторами професіоналізації є прагнення особистості до самореалізації, високі особистісні та професійні стандарти, високий рівень професійного сприйняття й мислення, престиж професіоналізму тощо. Визначено, що організація навчально-виховного процесу у педагогічному ВНЗ на засадах педагогічної акмеології дозволить спрямувати процес професійної підготовки на розвиток професіоналізму майбутнього викладача, комплексно здійснити процедуру цілепокладання особистісно-професійного саморозвитку майбутнього викладача педагогіки, реалізувати технологічний підхід в організації освіти, поєднати процес набуття кваліфікаційних характеристик із цілісним розвитком особистості фахівця, задіяти механізми професійного самовизначення, самоствердження, самореалізації, створення професійного образу “Я” й особистісно-професійного росту майбутнього викладача в контексті самовираження особистості в професії. Визначено, що задіяння законів та принципів педагогічної акмеології у процесі професійної підготовки зумовлює становлення майбутнього викладача як соціально зрілої особистості, носія наукового світогляду, передбачає розвиток його рефлексії, усвідомлення себе суб'єктом науково-педагогічної діяльності, носієм певних суспільних та професійних цінностей, соціально корисною особистістю.

Визначено, що необхідною умовою становлення здатності до педагогічної комунікації є оволодіння майбутнім викладачем структурою цього процесу, знаннями того, яким чином можна організувати комунікативну взаємодію та удосконалити виховний вплив на студентів. Обґрунтовано, що умовою активізації комунікативної діяльності майбутніх викладачів є вироблення у них стратегій та умінь комунікативної взаємодії, осмислене засвоєння норм взаємин викладача зі студентами, колегами.

Обґрунтовано, що реалізована в комплексі науково-дослідницька діяльність майбутніх викладачів забезпечує розв'язання таких основних завдань розвитку їхнього професіоналізму: формування наукового світогляду, оволодіння методологією й методами наукового дослідження; розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у виконанні практичних завдань; прищеплення студентам навичок самостійної науково-дослідницької діяльності; розвиток ініціативи, здатності застосовувати теоретичні знання у власній практичній роботі, розвиток пізнавальної активності та спрямованості на науково-дослідну діяльність, тощо. Встановлено, що методологізація професійної підготовки майбутнього викладача може бути реалізована через соціокультурний принцип єдності й різноманіття змісту навчального процесу, а також через своєрідність форм його організації, що дає можливість перенести акцент з інформаційного навчання на методологічне, здійснити перехід від трансляції готового знання до формування творчого мислення. Майбутній викладач повинен зрозуміти значимість методологічної рефлексії як засобу осмислення своєї роботи в світлі орієнтирів, що входять до її методологічного забезпечення. У самому методологічному забезпеченні ці орієнтири повинні бути представлені у вигляді характеристик педагогічного дослідження, за якими можна було б оцінювати його якість і правильність обраного шляху.

У третьому розділі - “Методика і зміст дослідно-експериментальної роботи з формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки у процесі професійної підготовки” - висвітлено методику та показано результати педагогічного експерименту, метою якого було: встановити адекватність сформульованих теоретичних положень та дієвість обґрунтованої на їхній основі технології формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки, а також провести моніторинг динаміки розвитку досліджуваної характеристики в умовах традиційної та оптимізованої системи професійної підготовки.

На початку дослідно-експериментальної роботи з метою уточнення критеріїв досліджуваної характеристики та їхньої значущості, а також з метою визначення питомої ваги індикаторів оцінки професіоналізму, було проведено анкетування експертів, а також студентів різних факультетів та курсів, майбутніх викладачів педагогіки та аспірантів. Узагальнення результатів опитування дозволило уточнити показники розвитку професіоналізму майбутніх викладачів педагогіки та встановити ступінь їхньої кореляції з обґрунтованими нами критеріями. Визначено, що в узагальненому вигляді сумарних оцінок рівні розвитку професіоналізму майбутнього викладача педагогіки будуть розташовуватися в таких числових інтервалах: високий (творчий) - 4,51 - 5,0; достатній (адаптивний) - 4,01 - 4,5; базовий (репродуктивний) - 3,51 - 4,0; початковий (інтуїтивний) - 1,0-3,5.

З метою визначення рівня розвитку професіоналізму майбутнього викладача педагогіки на різних етапах його професійної підготовки визначався індекс розвитку професіоналізму (I проф.) на основі узагальнення значень індексів вияву основних критеріїв: педагогічної компетентності (I пк), методологічної компетентності (I мк), професійно-педагогічної спрямованості (I ппс), соціально-професійної зрілості (I спз).

Обчислення індексу розвитку професіоналізму проводилося за формулою:

професіоналізм вчитель самореалізація

У процесі діагностики динаміки розвитку професіоналізму майбутніх викладачів педагогіки застосовувались як методики комплексної оцінки експертами та самооцінки рівня професіоналізму за авторськими анкетами, так і методики, що дозволяли оцінити окремі складники цієї характеристики (педагогічне спостереження, психологічне тестування, опитування, методика оцінки ціннісних орієнтацій Рокіча, інтерв'ювання за анкетою відкритого типу, врахування результатів успішності тощо).

Результати констатувально-прогностичного етапу експерименту підтвердили значущість обґрунтованих нами педагогічних умов формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки. За наслідками констатувального дослідження було сформовано експериментальну (ЕГ) та контрольну (КГ) групи, до складу яких увійшли студенти психолого-педагогічного факультету спеціальностей “початкова освіта” та “соціальна педагогіка” 2003-2009 років навчання (КГ), 2004-2010 років навчання (ЕГ). При утворенні експериментальних і контрольних груп використовувалися метод соціометричного вирівнювання; їхній якісний і кількісний склад принципово не відрізнявся. Враховуючи специфіку процесу професійної підготовки, було утворено КГ-1 (h = 302) та ЕГ-1 (h = 298) зі складу студентів денної форми навчання, які одержували базову педагогічну освіту та у 2008-2009 рр. було утворено КГ-2 (h = 106) та ЕГ-2 (h = 110) зі складу магістрантів денної і заочної форм навчання.

Програма формувального етапу експерименту в організаційному плані передбачала проведення такої роботи: розробка педагогічної технології формування професіоналізму майбутніх викладачів педагогіки; розробка акмеограми та професіограми викладача педагогіки; модернізація курсу “Вступ до педагогічної професії” в контексті цілепокладання та актуалізації професійного розвитку майбутніх педагогів; організаційно-методична робота з викладачами гуманітарних, психолого-педагогічних та спеціальних дисциплін у контексті реалізації програми дослідно-експериментальної роботи, підготовка та видання навчального посібника для методичного забезпечення цього процесу; удосконалення змісту та методики викладання курсів “Педагогіка”, “Історія педагогіки” та “Основи педагогічної майстерності”; навчально-методична робота з відповідальними за виховну роботу, кураторами академічних груп та активом студентського самоврядування з метою активізації комунікативної діяльності, спрямованої соціалізації та самореалізації майбутніх учителів і викладачів у соціокультурному просторі університету; вдосконалення програми з педагогічної практики з метою практичного залучення майбутніх учителів до розвитку педагогічної компетентності та майстерності; вдосконалення змісту та активізація науково-дослідної роботи студентів; вдосконалення змісту навчального курсу “Основи професійного становлення особистості майбутнього вчителя”; підготовка та викладання спецкурсу “Основи професіоналізму майбутнього викладача педагогіки”; оптимізація змісту навчальних дисциплін для магістеріуму; ознайомлення представників експериментальних груп з методикою діагностики розвитку професіоналізму; залучення майбутніх викладачів до роботи науково-методологічних семінарів кафедр педагогіки; проведення семінарів викладачів та аспірантів спільно з молодими викладачами, активізація та стимулювання інформаційно-комунікативної діяльності майбутніх викладачів.

З метою забезпечення організаційно-методичного супроводу, впорядкування та систематизації впливів зазначених організаційно-педагогічних умов у процесі професійної підготовки, було розроблено педагогічну технологію формування професіоналізму майбутніх викладачів педагогіки, яка в методичному плані ґрунтувалася на реалізації загальнопедагогічних принципів організації процесу професійної підготовки: культуровідповідності, педагогізації соціокультурного середовища, єдності ціннісно-змістового й професійного спрямування освіти, інтегративності, науковості, адекватності та положень акмеологічного підходу.

В організаційному плані реалізація педагогічної технології передбачала постановку мети й завдання, поетапність здійснення, визначення змісту діяльності викладачів та студентів, реалізацію педагогічних умов формування професіоналізму майбутнього викладача, теоретичних та методичних аспектів організації процесу професійної підготовки, задіяння системи педагогічних стимулів, моніторинг динаміки розвитку досліджуваних характеристик, прогнозування результату. Педагогічна технологія формування професіоналізму майбутнього викладача охоплювала процес професійної підготовки від його початку до одержання майбутніми викладачами освітньо-кваліфікаційного рівня магістра й містила такі етапи: організаційний, проектувально-методичний, етап цілепокладання, етап базової педагогічної підготовки, етап професійного самовизначення, етап професійно-педагогічної підготовки, корекційно-стимулювальний.

Аналітико-коригувальний етап дослідно-експериментальної роботи мав на меті встановлення динаміки розвитку професіоналізму майбутніх викладачів педагогіки в експериментальній та контрольній групах, порівняння одержаних результатів, корекцію окремих положень та методичних засад педагогічної технології, реалізованої на формувальному етапі експерименту.

Результати застосування методики комплексної оцінки рівня розвитку професіоналізму на різних етапах професійного становлення засвідчили якісну динаміку розвитку досліджуваної характеристики у представників ЕГ в порівнянні з КГ на всіх етапах (результати підсумкової комплексної діагностики подано у таблицях 1 і 2).

Таблиця 1 - Результати підсумкової комплексної самооцінки рівня розвитку професіоналізму майбутніх викладачів педагогіки

Критерії	Розподіл студентів за рівнями у %
	Високий	Достатній	Базовий	Початковий
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Педагогічна компетентність	3,3	1,1	20,6	11,5	58,5	56,5	17,6	30,9
Методологічна компетентність	2,2	0	12,2	7,7	44,2	38,4	41,4	53,9
Професійно-педагогічна спрямованість	5,5	0	25,8	18,5	62,4	55,6	6,3	25,9
Соціально-професійна зрілість	3,3	1,1	11,4	7,8	52,1	44,2	33,2	46,9
Загальний рівень самооцінки	3,3	0	15,6	10,5	56,2	48,4	24,9	41,1

Таблиця 2 - Результати підсумкової комплексної оцінки експертами рівня розвитку професіоналізму майбутніх викладачів педагогіки

Критерії	Розподіл студентів за рівнями у %
	Високий	Достатній	Базовий	Початковий
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Педагогічна компетентність	3,3	1,1	18,4	10,1	58,8	56,5	19,5	32,3
Методологічна компетентність	1,1	0	10,1	7,7	44,2	36,4	44,6	55,9
Професійно-педагогічна спрямованість	4,4	0	22,3	16,5	64,4	58,4	8,9	25,1
Соціально-професійна зрілість	2,2	0	11,3	5,5	50,1	42,2	36,4	52,3
Загальний рівень самооцінки	2,2	0	14,8	8,5	54,2	46,2	28,8	45,3

Дані, одержані за допомогою часткових методик, у цілому підтвердили одержані результати. Застосування методик порівняння даних опитування експертів та результатів самооцінок засвідчили високий ступінь узгодженості одержаних даних, зростання цього показника в процесі розвитку рівня професіоналізму майбутніх викладачів.

Оскільки більш якісну позитивну динаміку формування професіоналізму у ЕГ засвідчили як результати комплексного дослідження, так і застосування методик, що мали на меті вивчення стану окремих складових досліджуваної характеристики, а зростання показників цієї групи спостерігалося як за абсолютною більшістю індикаторів, так і на рівні загального показника, нами визначено позитивний характер дослідно-експериментальної роботи.

У висновках узагальнено результати дослідження:

У сучасній теорії та методиці професійної освіти професіоналізм розглядається як базова категорія, що характеризує стан і результат професійного розвитку особистості фахівця, його спроможність до якісного виконання завдань професійної діяльності.

Професіоналізація педагогічної діяльності має довготривалу історію наукового дослідження. Як наукова категорія професіоналізм активно досліджувався протягом XX століття. Зокрема, у 60-80-ті рр. ХХ століття відбулося поглиблення науково-теоретичних та експериментальних досліджень різноманітних аспектів проблеми професіоналізму педагогічної праці. Було здійснено обґрунтування науково-педагогічних засад підготовки майбутнього викладача, змісту та умов формування системних характеристик професіоналізму. У кінці XX - на початку XXI століття відбулася активізація безпосередніх комплексних вітчизняних та зарубіжних досліджень проблеми професіоналізму педагога на сучасній методологічній та методичній базах.

Сучасні наукові дослідження змісту й умов формування професіоналізму майбутнього викладача не відрізняються методологічною сталістю та змістовною вичерпністю, здійснюються в межах діяльнісного, культурологічного, компетентнісного, акмеологічного підходів, що зумовлює розмаїття визначень сутності та змістовних характеристик досліджуваної категорії.

У нашому розумінні професіоналізм педагогічної діяльності - це здатність майбутнього викладача педагогіки стабільно демонструвати високі зразки професійної роботи відповідно до сучасної філософії освіти та парадигми педагогічної діяльності, у процесі виконання функціональних обов'язків згідно з посадовими вимогами та сучасними вимогами до діяльності викладача ВНЗ. В особистісному контексті професіоналізм - інтегральна якісна характеристика діяльності та особистісно-професійного розвитку майбутнього викладача педагогіки, психічне особистісне новоутворення, що є результатом професійної освіти та особистісно-професійного самовдосконалення.

Професіоналізм майбутнього викладача педагогіки є системною інтегральною характеристикою особистості, що являє собою сукупність і результат сформованості професійної компетентності та майстерності, професійно-педагогічної культури, індивідуальних професійно-важливих якостей та здібностей, що забезпечує ефективність та якісну організацію професійної діяльності.

Основними елементами професіоналізму майбутнього викладача педагогіки є: професійна компетентність, професійно-педагогічна культура, педагогічна майстерність, прояв індивідуальності (професійно-важливі якості та здібності). Професійна компетентність і педагогічна майстерність характеризують змістовно-функціональну сферу професіоналізму майбутнього викладача, а професійно-педагогічна культура та професійно важливі якості й здібності - культурно-особистісну.

Критеріями професіоналізму майбутнього викладача педагогіки визначено: педагогічну компетентність; методологічну компетентність; професійно-педагогічну спрямованість; соціально-професійну зрілість. У своїй сукупності критерії дозволяють якісно оцінити динаміку розвитку професіоналізму майбутнього викладача педагогіки й характеризуються сукупністю показників.

Процес формування професіоналізму майбутніх викладачів педагогіки є довготривалим, охоплює період від вибору педагогічної професії (профорієнтація та початок професійної підготовки за педагогічним напрямком) до становлення соціально-професійної зрілості та досягнення вершин професійного розвитку у перспективі; передбачає поетапне проходження всіх елементів системи неперервної професійної освіти (від одержання освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» до захисту кандидатської й докторської дисертацій із педагогічних спеціальностей), залучення особистості до професійно-педагогічної, соціально-педагогічної та науково-дослідної діяльності, її професійний саморозвиток, самовдосконалення, самореалізацію в професійному соціокультурному середовищі.

Етапи формування професіоналізму майбутнього викладача зумовлюються особливостями й динамікою особистісно-професійного розвитку та змістом професійної освіти.

На основі аналізу й узагальнення змісту та етапів процесу професіоналізації майбутнього викладача та виходячи з обґрунтованих у першому розділі дослідження критеріїв, визначено рівні сформованості професіоналізму майбутнього викладача педагогіки: початковий (інтуїтивний), базовий (репродуктивний), достатній (адаптивний), високий (творчий), окреслено сукупність показників, що в якісному та кількісному вимірах характеризують їхній зміст.

Формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки в процесі професійної підготовки зумовлюється рядом організаційно-педагогічних умов, об'єктивних та суб'єктивних факторів, що визначають зміст, методику та технології організації навчально-виховного процесу у ВНЗ, спрямованість та активність різних видів навчальної, розвивальної, соціальної та науково-дослідної діяльності студента, спрямовуються закономірностями, принципами та технологіями організації сучасної професійної педагогічної освіти.

Організаційно-педагогічними умовами, що зумовлюють оптимізацію динаміки формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки визначено: побудову процесу професійно-педагогічної підготовки на засадах педагогічної акмеології; активізацію комунікативної взаємодії в системах “викладач-студент” та “студент-студент” у соціокультурному просторі педагогічного університету; методологізацію та педагогічне спрямування науково-дослідної діяльності майбутнього викладача.

В основу авторської методики діагностики динаміки формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки нами було покладено елементи діагностичних методик та процедурні підходи одержання дослідно-експериментальних даних, розроблених у психолого-педагогічній науці. Використання сукупності методів науково-педагогічних досліджень, що передбачали як комплексне визначення рівнів розвитку досліджуваної характеристики, так і його оцінку за окремими критеріями дозволило розробити та реалізувати систему моніторингу динаміки розвитку професіоналізму майбутнього викладача педагогіки на різних етапах професійної підготовки.

У ході формувального етапу експерименту встановлено, що процес професійної підготовки майбутніх викладачів педагогіки має змістовно поєднувати навчальний та соціокультурний аспекти їхнього професійно-педагогічного становлення; в організаційному плані містити такі складники: загальну мету та сукупність цілей реалізації; принципи моделювання навчально-виховного та соціокультурного середовища; методи та педагогічну технологію формування професіоналізму майбутніх викладачів; систему провідних організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність процесу формування професіоналізму; критерії та рівні оцінки сформованості досліджуваної характеристики; чітко визначений кінцевий результат застосування педагогічної технології та організаційно-педагогічних умов, систему моніторингу та корекції динаміки розвитку професіоналізму.

В організаційно-методичному плані оптимізація процесу формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки зумовлюється педагогічною технологією, що передбачає активізацію впливів організаційно-педагогічних умов та вдосконалення змісту й методики процесу професійної підготовки, залучення майбутніх викладачів до різних видів соціально-професійної діяльності й активності.

Реалізація системи моніторингу та підсумкова діагностика динаміки розвитку професіоналізму майбутніх викладачів педагогіки засвідчила якісне зростання рівня професіоналізму у представників експериментальної групи у порівнянні як з показниками контрольної групи так і власним рівнем на попередньому етапі професійної підготовки. Це дало змогу визначити позитивний характер дослідно-експериментальної роботи.

Дисертаційне дослідження не претендує на повноту й вичерпність вивчення теоретичних і методичних аспектів формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки. До перспектив дослідження відносимо вивчення особливостей розвитку професіоналізму викладача педагогіки у процесі наукової підготовки та в умовах адаптації і самореалізації у науково-педагогічній діяльності.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Мазур Н.І. Становлення професіоналізму майбутнього викладача педагогіки. - Кіровоград: Центр оперативної поліграфії “Авангард”, 2010. - 75с.

2. Мазур Н.І. Сутність і теоретичні аспекти формування професійної культури викладача / Н.І. Мазур // Наукові записки. - Вип.71 - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. - 2006. - С.176-180.

3. Мазур Н.І. Зміст професійної культури викладача вищої школи / Н.І. Мазур // Рідна школа. - 2007. - № 4. - С. 12-14.

4. Мазур Н.І. Сутність професіоналізму майбутнього викладача педагогіки / Н.І. Мазур // Наукові записки. - Вип.83 - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. - 2009. - С.117-122.

5. Мазур Н.І. Акмеологічні засади формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки / Н.І. Мазур // Наукові записки. - Вип.91 - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. - 2010. - С.129-134.

6. Мазур Н.І. Теоретичні аспекти формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки / Н.І. Мазур // Вісник Черкаського університету. - Серія: Педагогічні науки. - Вип.145. - 2009. - С.70-74.

7. Мазур Н.І. Складові професіоналізму майбутнього викладача педагогіки / Н.І. Мазур // Наукові записки. - Вип.87 - Серія: Педагогічні науки. - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. - 2009. - С.111-116.

8. Мазур Н.І. Зміст професіоналізму майбутнього викладача педагогіки / Н.І. Мазур // Викладач і студент: умови особистісного і професійного зростання. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. - Черкаси: Видавництво ЧНУ ім. Б. Хмельницького. - 2009. - С.42-45.



АНОТАЦІЯ

Мазур Н.І. Формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки у процесі професійної підготовки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. - Кіровоград, 2010.

У дослідженні обґрунтовано, що професіоналізм майбутнього викладача педагогіки є системною характеристикою особистості, що являє собою сукупність і результат сформованості професійної компетентності та майстерності, професійно-педагогічної культури, індивідуальних професійно-важливих якостей та здібностей, забезпечує ефективність та якісну організацію професійної діяльності.

Організаційно-педагогічними умовами, що зумовлюють оптимізацію динаміки формування професіоналізму майбутнього викладача педагогіки визначено: побудову процесу професійно-педагогічної підготовки на засадах педагогічної акмеології; активізацію комунікативної взаємодії в системах “викладача-студент” та “студент-студент” у соціокультурному просторі педагогічного університету; методологізацію та педагогічне спрямування науково-дослідної діяльності майбутнього викладача.

Ключові слова: професіоналізм, професійна підготовка, професійна культура, професійна компетентність, професійна майстерність, соціально-професійна зрілість, майбутній викладач педагогіки.



АННОТАЦИЯ

Мазур Н.И. Формирование профессионализма будущего преподавателя педагогики в процессе профессиональной подготовки. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности - 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко. - Кировоград, 2010.

В исследовании профессионализм рассматривается как одна из базовых категорий в определении уровня профессионального развития будущего преподавателя педагогики. Определено, что современные научные исследования содержания и условий формирования профессионализма будущего преподавателя осуществляются на основе деятельностного, культурологического, компетентностного, акмеологического подходов, что обуславливает значительное разнообразие определений сущности и содержательных характеристик исследуемой категории.

...