Професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів до розв’язання дидактико-методичних задач

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК [378.011.3 - 051:373.3] (043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Маляренко Ольга Сергіївна

Луганськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Черв'якова Наталія Іванівна,

Луганський національний університет

імені Тараса Шевченка, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Хомич Лідія Олексіївна,

Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих Національної Академії педагогічних наук України (м. Київ), заступник директора з науково-дослідної роботи;

кандидат педагогічних наук, доцент

Крамаренко Алла Миколаївна,

Бердянський державний педагогічний університет, декан факультету початкової освіти та практичної психології.

Захист відбудеться 22 червня 2010 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

Автореферат розіслано 21 травня 2010 року.

В. о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради Н. В. Гавриш

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

вчитель задача дидактичний початковий

Актуальність дослідження. Одним з пріоритетних напрямків державної освітньої політики України є професійна підготовка педагогів, і в першу чергу майбутніх учителів початкових класів. Це зумовлено суттєвими змінами, що відбулися в українському суспільстві, а саме - здобуття державної незалежності, перехід до інформаційного суспільства, спрямованість на інтеграцію до європейського та світового співтовариства.

У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті зазначено, що підготовка педагогічних працівників, їхнє професійне вдосконалення постає важливою умовою модернізації освіти. Передусім це стосується підготовки вчителів початкових класів, від результатів професійної діяльності яких залежить рівень творчого розвитку молодших школярів, їхнє подальше самовдосконалення, підготовка до сприйняття навколишнього світу, набуття знань, умінь та навичок, необхідних для включення в різні форми життєдіяльності.

Необхідність модернізації системи вищої педагогічної освіти України, у тому числі професійної підготовки майбутніх учителів початкової ланки загальноосвітньої школи, зумовлена новою ситуацією в розвитку початкової освіти, що пов'язана з утвердженням особистісно орієнтованої парадигми в освіті, переходом на нові державні стандарти освіти, оновлені варіативні програми та підручники. Усе це вимагає того, що майбутні вчителі початкових класів повинні орієнтуватися не лише в типових педагогічних ситуаціях, а й уміти організовувати навчальну діяльність молодших школярів в умовах варіативності, педагогічних ситуацій, які постійно виникають і потребують розв'язання.

Успішність професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів визначається наявністю в нього підготовленості до вирішення педагогічних, у тому числі дидактико-методичних задач, що передбачає володіння вміннями всебічного аналізу проблемних навчальних ситуацій, самостійного прийняття відповідних рішень, розвиненого почуття відповідальності за долю дитини, гуманізму й ціннісного ставлення до неї в будь-якій ситуації, а також професійної мобільності та конструктивності.

Формування вмінь та навичок розв'язання дидактико-методичних задач як окремого інтегрованого виду педагогічних задач у процесі професійної підготовки сприяє розвитку готовності майбутнього фахівця до вирішення проблемних ситуацій організації та управління навчально-пізнавальною діяльністю молодших школярів, забезпечує інтеграцію теорії з практикою, оволодіння досвідом квазіпрофесійної діяльності вже на етапі підготовки у ВНЗ.

Проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів розглянуто Ш. Амонашвілі, Н. Бібік, О. Бігіч, О. Бідою, І. Бужиною, Ю. Вавіловим, М. Вашуленком, Н. Гавриш, Н. Глузман, П. Гусаком, Л. Коваль, Я. Кодлюк, А. Коломієць, О. Кучерявим, С. Литвиненко, М. Ніколаєвою, С. Мартиненко, І. Пальшковою, О. Савченко, Л. Хомич, Л. Хоружою та ін.

Задача як науковий феномен була предметом дослідження психологів (Г. Балл, В. Давидов, Г. Костюк, О. Леонтьєв, А. Маркова, Е. Машбиць, В. Моляко, Л. Фрідман та ін.) і педагогів (В. Беспалько, П. Ерднієв, В. Краєвський, Г. Саранцев, А. Уман, А. Усова та ін.).

На думку широкого кола дослідників (О. Дубасенюк, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, М. Левіна, В. Сластьонін, Л. Спірін, Л. Фрумкін та ін.), цілеспрямоване включення задач у процес професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів сприяє формуванню педагогічного мислення, оволодінню педагогічними вміннями та навичками, зв'язку теорії з практикою, реалізації особистісно-діяльнісного підходу.

Указана проблема стала провідною для низки дисертаційних робіт. Так, питання підготовки майбутніх учителів до розв'язання педагогічних задач розглядалися І. Алексашиною, Ю. Кравченко, дидактичних - Т. Максаєвою, методичних - М. Азейнбергом, Т. Ковтуновою, соціально-педагогічних - В. Ковальчук, акмеологічних - І. Бодровою, управлінських - О. Тряпіциним, психологічних - С. Корнієнком, Р. Карпюк. Окремі дисертаційні праці присвячено проблемі підготовки вчителя початкових класів до розв'язання педагогічних задач (Н. Демидова, І. Лавринець, Н. Черв'якова). Задачі як засіб розвитку професійно значущих якостей майбутніх учителів досліджувалися К. Журавльовою, Н. Касперович, О. Поляковою, С. Решновою, С. Шоленковою та ін. Задачний підхід у підготовці фахівців інших спеціальностей був предметом розгляду Т. Лазарєвої, О. Мондраєвої, Н. Праворської, О. Смілянець та ін.

Водночас усебічний аналіз наукових джерел засвідчив, що задачний підхід частіше за все реалізується в практиці викладання шкільних предметів. Значно менше досліджень присвячено вивченню шляхів його застосування в освітньому процесі вищих навчальних закладів, а проблема формування готовності вчителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач узагалі не була предметом спеціального наукового дослідження.

Аналіз теорії й практики підготовки майбутнього вчителя початкової школи свідчить про наявність суперечностей між: вимогами суспільства до рівня професійної підготовки вчителя початкової школи, здатного якісно розв'язувати широке коло професійних задач, й усталеною орієнтацією освітнього процесу вищих педагогічних навчальних закладів на теоретичну підготовку майбутніх фахівців, яка не забезпечує повною мірою формування такої здатності; значними педагогічними можливостями дидактико-методичних задач для професійного та особистісного розвитку майбутнього вчителя початкових класів і недостатнім їх використанням у процесі підготовки фахівців цього напрямку; необхідністю цілеспрямованого формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач та нерозробленістю педагогічних умов забезпечення ефективності цього процесу.

Актуальність проблеми дослідження, її теоретична та практична зна-чущість, необхідність розв'язання виявлених протиріч зумовили вибір теми дисертаційної роботи „Професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження є складовою комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри дошкільної та початкової освіти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка „Оптимізація процесу підготовки професійно компетентних фахівців з дошкільної та початкової освіти” (державний реєстраційний номер 0104U005504). Тему дослідження затверджено Вченою радою Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 5 від 23.12.2005 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 7 від 26.09.2006 р.).

Обє'кт дослідження - процес професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач у процесі фахової підготовки.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач.

В основу дослідження покладено гіпотезу: формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач буде ефективним, якщо забезпечити: умотивованість студентів до майбутньої професійної діяльності як процесу розв'язання дидактико-мето-дичних задач шляхом створення ціннісно-смислових навчальних ситуацій; роз-робку та включення в зміст професійно орієнтованих дисциплін системи знань про типи дидактико-методичних задач і способи їх розв'язання; формування в студентів комплексу вмінь розв'язувати дидактико-методичні задачі на основі використання інтерактивних технологій навчання; взаємозв'язок розвитку компонентів готовності майбутнього вчителя початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач у процесі вивчення спецкурсу.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези дослідження визначено такі завдання:

1. Проаналізувати наукову літературу з проблеми дослідження й визначити роль та місце задачного підходу в професійній підготовці вчителя початкових класів.

2. Розкрити сутність, структуру та типологію дидактико-методичних задач як компонента підготовки майбутнього вчителя початкових класів.

3. Визначити структуру, критерії та рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач.

4. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач.

5. Здійснити експериментальну перевірку ефективності педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач та розробити відповідне навчально- методичне забезпечення.

Теоретико-методологічні засади дослідження становлять: філо-софсько-методологічні положення єдності теорії та практики; наукові положення про провідну роль діяльності у формуванні особистості; ідеї гуманізації освіти; принципи системного підходу; педагогічні теорії про-фесійної підготовки вчителя (О. Абдулліна, О. Глузман, І. Зязюн, Н. Кузьміна, В. Сластьонін) та підготовки майбутнього вчителя початкових класів (Ю. Вавілов, Л. Коваль, О. Савченко, Л. Хомич, Л. Хоружа); положення особистісно орієнтованого підходу в освіті (І. Бех, Є. Бондаревська, О. Пєхота, С. Подмазін, В. Сєриков, М. Чобітько); концепції формування професійної готовності до педагогічної діяльності (К. Дурай-Новакова, М. Дьяченко, Л. Кандибович, О. Кучерявий, А. Ліненко, В. Сластьонін); загальнотеоретичні положення задачного підходу (Г. Балл, В. Загвязинський, А. Єсаулов, Д. Пойа, Д. Толлінгерова, Л. Фрідман); положення щодо теорії та практики розв'язання педагогічних задач (Н. Бордовська, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, Ю. Кулюткін, М. Левіна, В. Сластьонін, Л. Спірін, Г. Сухобська, Л. Фрумкін); професійної підготовки майбутніх фахівців до розв'язання дидактико-методичних задач (В. Євдокимов, Н. Істоміна, А. Іщенко, В. Ковальчук, Г. Саранцев, М. Соловейчик, О. Сосновська, А. Усова, Н. Черв'якова); використання інтерактивних технологій у професійній підготовці фахівців у ВНЗ (О. Пєхота, О. Пометун, Д. Чернілевський, П. Щербань).

Для розв'язання поставлених у дисертаційній роботі завдань та перевірки гіпотези було використано комплекс методів дослідження: теоретичні - аналіз, систематизація та узагальнення наукової літератури з метою розкриття понятійно-категоріального апарату дослідження, обґрунтування педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач; контент-аналіз нормативної та навчально-методичної документації, класифікація для визначення комплексу вмінь розв'язувати дидактико-методичні задачі й розробки типології дидактико-методичних задач; емпіричні: спостереження, анкетування, тестування, бесіди, аналіз продуктів діяльності, метод експертних оцінок для діагностування рівнів сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач; педагогічний експеримент з метою перевірки педагогічних умов формування досліджуваного виду готовності; методи математичної статистики для визначення статистичної значущості отриманих у ході експерименту результатів.

Експериментальна база дослідження: Стахановський навчальний комплекс Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут педагогіки і психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, факультет підготовки вчителів початкових класів Слов'янського державного педагогічного університету.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше: розроблено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач; набули подальшого розвитку наукові уявлення про типологію дидактико-методичних задач як засобу професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів; алгоритм розв'язання дидактико-методичних задач студентами в процесі фахової підготовки; критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутнього вчителя початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач; удосконалено зміст, організаційні форми, методи, засоби підготовки майбутніх учителів початкових класів до розв'язання професійно-педагогічних задач за рахунок розробки відповідного навчально-методичного забезпечення.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в освітній процес вищих педагогічних навчальних закладів: розроблено навчально-методичне забезпечення реалізації задачного підходу в процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін: „Вступ до педагогічної професії”, „Дидактика”, „Дидактика початкової школи”, „Основи педагогічної майстерності”, „Методика образотворчого мистецтва з практикумом”; програму та методичні рекомендації до спецкурсу „Розв'язання дидактико-методичних задач учителем початкових класів (на матеріалі методики викладання образотворчого мистецтва в початкових класах)”; банк дидактико-методичних задач і навчально-професійних ситуацій різного цільового призначення; пакет діагностичних матеріалів щодо визначення рівнів сформованості компонентів готовності майбутнього вчителя початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач.

Результати дослідження можуть бути використані в процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації, а також учителів інших спеціальностей; у системі післядипломної підготовки й підвищення кваліфікації вчителів початкової школи; у самоосвітній діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в навчальний процес Стахановського навчального комплексу Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 115 від 17.06.2009), Інституту педагогіки і психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 3-485 від 11.06.2009), Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 57/570-01.11 від 14.04.2009) та Слов'янського державного педагогічного університету (довідка № 68-09-68 від 22.04.2009).

Особистий внесок здобувача в роботі, опублікованій у співавторстві, полягає в розробці змісту педагогічних ситуацій для використання в процесі викладання методики образотворчого мистецтва.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи обговорювалися на конференціях різного рівня: Міжнародних: „Дошкільна освіта: традиції та перспективи”, присвяченій 150-річчю з дня народження Софії Федорівни Русової (Луганськ, 2006); „Дошкольное детство: Наука - практике” (Могильов, 2007); „Моніторинг якості професійної підготовки фахівців педагогічної освіти” (Луганськ, 2007); „Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття: інноваційний розвиток освітніх систем” (Луганськ - Москва, 2007); „Самостійна робота студентів - соціологічний та психолого-педагогічний аспекти” (Дніпропетровськ, 2009); Всеукраїнських: „Історико-педагогічні дослідження: регіональний вимір” (Луганськ, 2007); „Початкова школа: реалії та перспективи” (Суми, 2008); „Використання сучасних педагогічних технологій під час викладання дисциплін гуманітарного циклу в дошкільній та початковій ланках освіти” (Херсон, 2008); на засіданнях кафедри дошкільної та початкової освіти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка; на Днях науки в Стахановському навчальному комплексі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (2005 - 2009 рр.); на засіданнях предметних (циклових) комісій Стахановського навчального комплексу Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Результати дисертаційної роботи викладено в 9 публікаціях (8 - одноосібні), у тому числі 6 статей у наукових фахових виданнях.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (275 найменувань, з них 2 іноземною мовою), 8 додатків на 112 сторінках, 20 таблиць, 10 рисунків. Загальний обсяг дисертації - 322 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Заключний етап (IV курс) передбачав упровадження педагогічної умови, що забезпечувала взаємозв'язок розвитку компонентів готовності майбутнього вчителя початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач у процесі вивчення спецкурсу „Розв'язання дидактико-методичних задач учителем початкових класів (на матеріалі методики викладання образотворчого мистецтва в початкових класах)”. Відбувалося формування в студентів цілісного уявлення про феномен „дидактико-методична задача”, інтеграція психолого-педагогічних, дидактико-методичних та поліпредметних знань, формування комплексу вмінь розв'язувати дидактико-методичні задачі, що забезпечувало цілісне формування готовності до розв'язання дидактико-методичних задач як цілісної інтегрованої якості майбутніх учителів.

Відповідні завдання щодо формування в майбутніх учителів початкових класів готовності розв'язувати дидактико-методичні задачі були включені до наскрізної модульної програми педагогічної практики, починаючи з IІ курсу. Залучення студентів до безпосередньої взаємодії з учнями та вчителями-практиками сприяло вдосконаленню їхніх професійних умінь, подальшому формуванню професійних якостей, усвідомленню рівня власної підготовки як майбутнього вчителя початкових класів.

Аналіз результатів формувального етапу експериментального дослідження за визначеними критеріями й показниками сформованості готовності майбутнього вчителя початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач засвідчив позитивні зрушення в експериментальних (ЕГ₁ та ЕГ₂) і контрольній групах відповідно до зазначених рівнів (Табл. 1).

Таблиця 1. Рівні сформованості компонентів готовності майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач (%)

Достовірність результатів експериментальної роботи доведено за допомогою застосування критерію знаків G.

Результати дослідження переконують, що впровадження вище- визначених педагогічних умов сприяє ефективному формуванню готовності майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач у вищому педагогічному навчальному закладі.

Теоретичний аналіз проблеми й одержані результати дослідно-експериментальної роботи дозволяють зробити такі висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та новий підхід до розв'язання наукової проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач, що виявляється в обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності визначених педагогічних умов.

2. Аналіз наукової літератури дозволив з'ясувати, що задачний підхід у контексті особистісно-діяльнісної та практико орієнтованої парадигми освіти набуває все більшого поширення в процесі загальноосвітньої й професійної підготовки. Зумовлено це широкими педагогічними можливостями, притаманними задачам як засобу організації різних видів діяльності особистості. Цілеспрямоване включення задач у процес професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів сприяє формуванню в них педагогічного мислення, оволодінню педагогічними вміннями та навичками, зв'язку теорії з практикою.

3. На основі узагальнення та систематизації науково-педагогічної, психологічної та дидактико-методичної літератури подано теоретичне обґрунтування базових понять дослідження: „задача”, „педагогічна задача”, „дидактико-методична задача”. Задача як загальнонауковий феномен, міждисциплінарне поняття означає згорнуту схему людської діяльності; ситуацію, що вимагає від суб'єкта певної дії; мету, що ставиться за конкретних умов і потребує ефективного способу її досягнення шляхом перетворення цих умов відповідно до визначеної процедури.

Педагогічна задача ? це усвідомлена вчителем мета педагогічної діяль-ності, що пов'язана з необхідністю досягнення прогресивних змін у знаннях, уміннях та навичках учнів, їх розвитку, вихованні, на основі вибору й упрова-дження в начально-виховний процес оптимальних засобів педагогічного впливу.

Дидактико-методична задача в діяльності вчителя початкових класів - це вид педагогічних задач, що виникають у процесі організації та здійсненні навчального (дидактичного ) процесу й пов'язанні з виконанням професійних дій, спрямованих на створення умов для ґрунтовного засвоєння молодшими школярами знань, умінь та навичок, розвиток творчого мислення, їх особистісне зростання. Дидактико-методична задача як компонент професійної діяльності розглядається як спеціально сконструйована знакова модель професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкових класів.

4. У процесі дослідження встановлено, що сутнісні характеристики дидактико-методичної задачі розкриваються через виявлення її функцій та структурних компонентів. Основними функціями визначено: інтеграційно-когнітивну, особистісно розвивальну, професійно орієнтовну. Структурні компоненти дидактико-методичної задачі як педагогічної сукупності включають: проблемну навчальну ситуацію, що об'єктивно виникає в навчальному процесі й потребує розв'язання; учителя початкових класів як суб'єкта розв'язання дидактико-методичної задачі; молодшого школяра як учасника суб'єкт-суб'єктних взаємин процесу розв'язання задачі; механізм аналізу ситуації, формулювання проблеми та прийняття педагогічного рішення щодо її розв'язання; реалізації прийнятого рішення на засадах особистісно орієнтованого підходу; аналіз та рефлексія результатів і наслідків розв'язання дидактико-методичної задачі.

Теоретичний аналіз наукової літератури, вивчення нормативно-методичної документації, експертне опитування вчителів початкових класів дозволили класифікувати дидактико-методичні задачі за різними ознаками й розробити їх типологію: за часовими параметрами та масштабом завдань, етапами управління, рівнем складності, цільовим призначенням і місцем у процесі професійно-педагогічної підготовки, способом представлення умов задачі, дидактичною метою.

5. Готовність майбутнього вчителя початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач розглядається в дослідженні як комплекс якостей особистості, що виявляється в здатності студента сприймати дидактико-методичні задачі як проблемні навчальні ситуації, які потребують цілісного й усебічного аналізу, розробки та реалізації оптимальних шляхів їх розв'язання на засадах особистісно орієнтованого, гуманістичного підходу до молодшого школяра, і ґрунтується на володінні студентами сукупністю інтегрованих дидактико-методичних, психолого-педагогічних та поліпредметних знань як теоретичним фундаментом розв'язання варіативних дидактико-методичних задач, сформованості комплексу вмінь застосовувати теоретичні знання в конкретних навчальних ситуаціях, на позитивній мотивації та спрямованості на професійну діяльність як процес розв'язання дидактико-методичних задач, умінні, творчо мислити, адекватно аналізувати результати педагогічних впливів на молодшого школяра, виявленні прагнення та ініціативи до подальшого професійно-особистісного зростання.

6. У дисертаційній роботі розроблено критерії та показники сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач: мотиваційно-ціннісний (ціннісне ставлення до дитини як суб'єкта навчальної діяльності, стійка позитивна мотивація до професійної діяльності як процесу розв'язання дидактико-методичних задач); когнітивний (оволодіння системою психолого-педагогічних, дидактико-методичних і поліпредметних знань; знання про види дидактико-методичних задач, їх структуру та особливості; знання про способи розв'язання стандартних і творчих задач); процесуально-діяльнісний (уміння розв'язувати дидактико-методичні задачі: формулювати задачу, програмувати спосіб педагогічної дії, здійснювати дії з розв'язання задачі, аналізувати процес та результат розв'язання дидактико-методичної задачі; сформованість досвіду поведінки в різноманітних ситуаціях взаємин з учасниками педагогічного процесу).

7. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач: умотивованість студентів до майбутньої професійної діяльності як процесу розв'язання дидактико-методичних задач шляхом створення ціннісно-смислових навчальних ситуацій; розробка та включення в зміст професійно орієнтованих дисциплін системи знань про типи дидактико-методичних задач і способи їх розв'язання; формування в студентів комплексу вмінь розв'язувати дидактико-методичні задачі на основі використання інтерактивних технологій навчання; взаємозв'язок розвитку компонентів готовності майбутнього вчителя початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач у процесі вивчення спецкурсу.

Реалізація педагогічних умов сприяла підвищенню рівня сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач.

8. Результати дослідження підтверджують ефективність запропонованих педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач, засвідчують суттєву динаміку рівнів сформованості компонентів готовності експериментальних груп порівняно з контрольними групами за визначеними критеріями та показниками. Так, в експериментальних групах Е₁ та Е₂ показники високого рівня мотиваційно-ціннісного компонента готовності збільшилися відповідно на 55,27 % та 21,54 % (у контрольній групі - на 6,03 %), когнітивного компонента - на 62,69 % та 38,46 % (у контрольній групі - на 15,66 %), процесуально-діяльнісного компонента - 71,64 % та 40,0 % (у контрольній групі - на 12,05 %). Статистичну значущість отриманих результатів підтверджено використанням критерію знаків G для незалежних вибірок.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач. Перспективним є розробка кейсів дидактико-методичних задач для використання їх у процесі викладання професійно орієнтованих дисциплін.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

1. Маляренко О. С. Критеріальні дидактико-методичні задачі як засіб діагностики професійно-педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів / О. С. Маляренко // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2006. - № 18 (113) - С. 141 - 146.

2. Маляренко О. С. Проблема задачного підходу в професійній підго-товці вчителя початкових класів / О. С. Маляренко // Вісн. Луган. держ. пед.

ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2007. - № 3. - С. 156 - 160.

3. Маляренко О. С. Професійні та навчальні дидактико-методичні задачі в підготовці майбутніх вчителів початкових класів / О. С. Маляренко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. : Т. І. Сущенко та ін. - Вип. 50. - Запоріжжя, 2008. - С. 232 - 239.

4. Маляренко О. С. Дидактико-методична задача як одна із форм реалізації квазіпрофесійної діяльності майбутніх вчителів початкових класів / О. С. Маляренко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. : Т. І. Сущенко та ін. - Вип. 49. - Запоріжжя, 2008. - С.142 - 147.

5. Маляренко О. С. Розв'язання дидактико-методичних задач учителем початкових класів як умова успішної реалізації технології навчання молодших школярів / О. С. Маляренко // Педагогічні науки : зб. наук. пр. - Вип. 49. - Херсон, 2008. - С. 262 - 266.

6. Маляренко О. С. Розв'язання дидактико-методичних задач як компонент готовності майбутнього вчителя початкових класів до професійної діяльності / О. С. Маляренко // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - 2009. - № 9 (172). - С. 148 - 153.

7. Маляренко О. С. Розв'язання дидактико-методичних задач вчителем початкових класів як умова підвищення ефективності уроків образотворчого мистецтва / О. С. Маляренко // Початкова школа: реалії та перспективи : матеріали наук.-практ. конф. для студ., магістрантів, аспірантів. - Суми, 2008. - С. 101 - 104.

8. Маляренко О. С. Розвиток у студентів як майбутніх фахівців самостійності у процесі розв'язання педагогічних задач / О. С. Маляренко // Гуманіт. журн. - Д., 2009. - С. 111 - 115.

9. Маляренко О. С. Ситуационные упражнения как средство форми-рования дидактико-методической компетентности будущего учителя на-чальных классов / О. С. Маляренко, Н. И. Червякова // Дошкольное детство: наука - практике : материалы науч.-практ. конф. - Могилев, 2007. - С. 328 - 331.

АНОТАЦІЇ

Маляренко О. С. Професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2010.

Дисертацію присвячено проблемі підготовки майбутніх учителів початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач. Розкрито роль задачного підходу в підвищенні якості професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів; визначено сутність поняття „дидактико-методична задача”, її структуру та типологію, комплекс умінь розв'язувати дидактико- методичні задачі; подано змістовну характеристику готовності майбутнього вчителя початкових класів до розв'язання дидактико-методичних задач, критерії, показники та рівні її сформованості.