Виховання соціальних цінностей у студентів вищих технічних навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ НАПН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ВИХОВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

13.00.07 - теорія і методика виховання

КОРНИЦЬКА Юлія Анатоліївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання НАПН України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук,

старший науковий співробітник

КРАВЧЕНКО Тамара Володимирівна,

Інститут проблем виховання НАПН України,

завідувач лабораторії сімейного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ЛИТВИНЕНКО Світлана Анатоліївна,

Рівненський державний гуманітарний

університет, професор кафедри практичної психології і психотерапії;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

КАНІШЕВСЬКА Любов Вікторівна,

Інститут проблем виховання НАПН України,

завідувач лабораторії виховної роботи в закладах інтернатного типу.

Захист дисертації відбудеться „25” жовтня 2011 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.454.01 в Інституті проблем виховання НАПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту проблем виховання НАПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий „23” вересня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ж. В. Петрочко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

соціальний цінність студент технічний

Актуальність теми. Демократичні перетворення в українському суспільстві пов'язані насамперед з розгортанням соціокультурних процесів, формуванням принципово нових соціальних відносин, зміною пріоритетів: на перший план виходить не держава чи певна соціальна спільнота, а людина. За цих умов актуалізується необхідність виховання людини вільної, творчої, здатної безперервно самовизначатися не тільки і не стільки за цілями діяльності, скільки за загальнолюдськими цінностями. Лише така людина спроможна залучатися до соціальної співтворчості, суттєво впливати на суспільний розвиток, усвідомлено його реалізовувати.

Вагома роль у сприянні становленню такої особистості належить освіті, зокрема вищій. Сьогодні одне з найважливіших завдань, яке покликані вирішувати вищі навчальні заклади поряд з фаховою підготовкою, полягає у створенні умов для формування у студентів системних уявлень про навколишній світ, його цінності, забезпечення успішної самореалізації у період навчання й після його завершення, сприяння визначенню суспільно значущих ціннісних орієнтирів та здатності керуватися ними у власній життєдіяльності. Йдеться про виховання у майбутніх фахівців соціальних цінностей - керівних принципів, які детермінують їхнє головне і відносно постійне ставлення до інших людей, самих себе, допомагають оцінювати суспільні події та явища, визначатися з моделями соціальної взаємодії і соціальної поведінки.

Проблема соціальних цінностей складна й багатоаспектна за своєю сутністю. З погляду філософії до її вивчення звертаються В. Андрущенко, Л. Баєва, Л. Панченко та інші.

Як психологічний феномен, соціальні цінності набули висвітлення в працях І. Беха, М. Боришевського, Н. Дембицької, О. Киричука та інших.

Соціально-психологічний напрям цієї проблеми розробляється Ю. Борисовою, Т. Вольфовською, І. Липським, Г. Золотухіним та іншими.

У педагогічній науці проблема соціальних цінностей розкривається в дослідженнях О. Бондаревської, В. Долженко, О. Картатих, Т. Кравченко, Т. Равчиної та інших.

Водночас реалії сьогодення свідчать, що молодь, яка навчається у вищій школі, не завжди адекватно реагує на суспільні перетворення, що призводить до зміщення пріоритетів у ціннісній сфері, світосприйнятті, втрати віри в будь-які ідеали загалом. Це спричинює зростання серед студентства правопорушень і злочинності, поширення таких небезпечних явищ, як пияцтво та наркоманія, піднесення на вищий ціннісний щабель особистого збагачення.

У найбільш несприятливому становищі перебувають студенти вищих технічних навчальних закладів. Обмеження гуманітарних дисциплін, акцентування переважно на професійному становленні, часом на шкоду ціннісно особистісному, суттєві розбіжності між професійною підготовкою та загальнокультурним розвитком, нівелювання важливості залучення майбутніх фахівців до високих зразків культури призводить до звуження у студентів вищих технічних навчальних закладів емоційної сфери, домінування прагматичних цінностей на шкоду творчим настановленням і соціокультурному вдосконаленню, утруднює оволодіння якостями і властивостями, необхідними для успішної взаємодії в соціумі, посилює конфлікт між особистістю й соціальним середовищем, суспільними вимогами, потребами й особистісними цінностями молодої людини (М. Білик, О. Винославська, С. Даньшева, Г. Дубчак, М. Згуровський, Г. Золотухін, І. Липський, В. Рябченко та інші).

Вивчення проблеми виховання соціальних цінностей передбачає вирішення ряду суперечностей між:

 хаотичним впливом на ціннісну сферу студентів значної кількості суспільних факторів і відсутністю механізмів їх упорядкування в змісті виховної діяльності вищих технічних навчальних закладів;

 зростаючою потребою у фахівці, який характеризується не лише високим професіоналізмом, а й ціннісним ставленням до дійсності, активним залученням до соціальної взаємодії, і недостатньою увагою до цього питання у вищих технічних навчальних закладах;

 вагомими можливостями, закладеними у позааудиторній діяльності вищих технічних навчальних закладів, і традиційними підходами до її організації та реалізації.

Актуальність проблеми й виявлені суперечності зумовили вибір теми дисертації: “Виховання соціальних цінностей у студентів вищих технічних навчальних закладів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в контексті наукових досліджень Національного технічного університету України “КПІ” “Теорія і практика психолого-педагогічного забезпечення розвитку особистості у закладах вищої технічної освіти” (державний реєстраційний номер 0106U004492). Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Інституту проблем виховання НАПН України (протокол № 6 від 30.06.2006 р.), уточнена вченою радою Інституту проблем виховання НАПН України (протокол № 9 від 30.09.2010 р.) й узгоджена рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук України (протокол № 10 від 26.10.2010 р.)

Мета дослідження - узагальнити теоретичні засади становлення у особистості соціальних цінностей, обґрунтувати та апробувати педагогічні умови виховання їх у студентів вищих технічних навчальних закладів.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що виховання у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей відбуватиметься ефективніше за таких педагогічних умов: гуманізації виховного середовища вищого навчального закладу на основі демократизації взаємодії учасників педагогічного процесу; розроблення та запровадження змістового та організаційного забезпечення процесу виховання у студентів соціальних цінностей з метою формування в них умінь соціальної взаємодії, конструктивного діалогу, суспільно схвалюваної позиції; залучення студентів до різноманітної соціально ціннісної діяльності.

Завдання дослідження:

1. Узагальнити теоретичні засади виховання у студентів соціальних цінностей.

2. З'ясувати зміст соціальних цінностей та уточнити сутність поняття „вихованість соціальних цінностей” стосовно студентів.

3. Визначити компоненти, критерії, показники і рівні вихованості у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей.

4. Розробити та експериментально перевірити педагогічні умови виховання у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей.

Об'єкт дослідження - виховний процес у вищих технічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови виховання у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять філософські, соціологічні, психолого-педагогічні підходи до визначення природи і змісту соціальних цінностей (В. Болотіна, Б. Братусь, П. Гуревич, М. Каган, В. Лавриненко, В. Тугарінов); положення про особистість як суб'єкт виховання і соціального розвитку (Р. Антонюк, В. Долженко, Г. Золотухін, Г. Полякова, С. Савченко); концепції гуманістичного виховання (А. Маслоу, Г. Оллпорт, К. Роджерс); провідні ідеї особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів до роботи зі студентами (Б. Ананьєв, І. Бех, О. Бодальов, В. Рибалка); психолого-педагогічні положення щодо мети і змісту виховання студентів (М. Білик, Ю. Борисова, І. Липський, Т. Поснова).

Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використано комплекс взаємопов'язаних методів дослідження:

теоретичні: аналіз філософської, соціологічної, психологічної та педагогічної літератури, що дав змогу визначити об'єкт, предмет, мету дослідження, сформулювати його завдання, уточнити сутність поняття „вихованість соціальних цінностей”; синтез, порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних та емпіричних даних, за допомогою яких розроблено основні підходи до організації виховної роботи зі студентами вищих технічних навчальних закладів, теоретично обґрунтовано педагогічні умови виховання у них соціальних цінностей;

емпіричні: діагностичні (анкетування, тестування, ранжування, педагогічні спостереження, методи комп'ютерного програмування, констатувальний і формувальний етапи експерименту), за допомогою яких було визначено рівні вихованості у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей, доведено доцільність розроблених нами педагогічних умов виховання у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей.

Експериментальна база дослідження. Базою дослідно-експериментальної роботи стали Національний технічний університет України “КПІ”, Донецький національний технічний університет, Одеський національний політехнічний університет, Черкаський державний технологічний університет.

В експерименті брали участь 548 студентів 1-2 курсів, 123 куратори академічних груп.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше визначено педагогічні умови виховання у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей (гуманізація виховного середовища вищого навчального закладу на основі демократизації взаємодії учасників педагогічного процесу; розроблення і запровадження  змістового та організаційного забезпечення виховання у студентів соціальних цінностей з метою формування в них умінь соціальної взаємодії, конструктивного діалогу, суспільно схвалюваної позиції; залучення студентів до різноманітної соціально ціннісної діяльності; компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісний), критерії (знання; ставлення, ціннісні орієнтації; соціальна поведінка), показники (знання сутності соціальних цінностей, способів їх дотримання; емоційно-позитивне ставлення до соціальних цінностей, орієнтація на соціальні цінності у власній поведінці та міжособистісній взаємодії; уміння дотримуватися соціальних цінностей у власній поведінці та взаємодії з іншими людьми, активна соціальна позиція), рівні (високий, середній, низький) вихованості у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей;

уточнено зміст поняття „вихованість соціальних цінностей” як складного інтегративного особистісного утворення, що охоплює знання про сутність соціальних норм і цінностей, позитивне їх переживання як спонуки до виконання відповідних дій, умінь реалізовувати такі дії у реальній соціальній взаємодії;

подальшого розвитку набули ідеї гуманізації виховного середовища вищих технічних навчальних закладів, зміст, форми і методи виховання у студентів соціальних цінностей.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні та впровадженні методики педагогічного діагностування вихованості у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей, змісту, форм і методів виховання у студентів цього особистісного утворення (програма виховних годин “Виховання у студентів соціальних цінностей”, програма залучення студентів до різноманітної соціально ціннісної діяльності “Соціальна активність у дії”).

Матеріали та висновки дослідження можуть бути використані для розширення змісту курсів лекцій, практичних і семінарських занять з навчальної дисципліни “Теорія та методика виховання” у вищих педагогічних навчальних закладах, розроблення організаційно-методичного забезпечення виховної роботи у вищих технічних навчальних закладах, а також у системі післядипломної освіти педагогічних працівників.

Наукові положення дисертаційного дослідження впроваджено у виховну діяльність Національного технічного університету України “КПІ” (довідка №1900/39 від 31.05.2010 р.), Черкаського державного технологічного університету (довідка № 1232 від 27.05.2010 р.), Національного гірничого університету (довідка № 01-18/10а від 20.01.2011 р.)

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження доповідалися на конференціях різних рівнів - міжнародних: “Наука, освіта, суспільство очима молодих” (Рівне, 2009); всеукраїнських: “Психолого-педагогічні аспекти розвитку педагогічної майстерності викладачів в умовах євроінтеграції” (Глухів, 2007), “Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття” (Харків, 2008), “Культура ХХІ століття: стан, проблеми, перспективи” (Рівне, 2008), “Соціально-педагогічні засади виховання морально гармонійної особистості” (Київ, 2008), “Цінності особистості у контексті викликів сучасності” (Київ, 2009) науково-практичних конференціях; засіданнях лабораторії сімейного виховання Інституту проблем виховання НАПН України.

Публікації. Основні положення і висновки дисертації опубліковано у 8 одноосібних працях, з яких 5 - статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 - публікації у журналах, збірниках матеріалів конференцій, інших наукових виданнях, 1 - методичні рекомендації.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (237 назв, з них 13 іноземною мовою), 6 додатків на 22 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 218 сторінок, з них 174 сторінки основного тексту. Робота містить 15 таблиць, 20 рисунків на 18 сторінках (з них 1 таблиця на повну сторінку).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, ступінь розробленості проблеми, її зв'язок із науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження; сформульовано гіпотезу, теоретико-методологічну основу та методи дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; наведено дані про впровадження та апробацію результатів дослідження; представлено перелік публікацій, структуру й обсяг дисертації.

У першому розділі - “Теоретичні засади виховання соціальних цінностей у студентів вищих технічних навчальних закладів” - здійснено аналіз дослідженості зазначеної проблеми у філософській, соціологічній, психологічній і педагогічній літературі; уточнено сутність виховання соціальних цінностей; вивчено стан вихованості соціальних цінностей у студентів вищих технічних навчальних закладів.

На основі аналізу наукової літератури встановлено, що поняття „цінність” використовується у філософії, соціології, психології, педагогіці.

У філософії цінністю вважається те, що набуває культурного смислу (Г. Гегель, Г. Сковорода, М. Шеллер), або те, чому суб'єкт надає значущості, вільно обираючи його з-поміж іншого (В. Андрущенко, Л. Баєва, В. Баришков, В. Віндельбанд, Дж. Дьюї, М. Михальченко, Ч. С. Пірс, Г. Ріккерт).

У соціології під цінністю розуміється матеріальний чи ідеальний предмет, що має певну життєву значущість для соціального суб'єкта і спроможний задовольняти його потреби та інтереси; регулятор вибору особистістю моделей поведінки в спільноті (Г. Андреєва, Б. Безсонов, Т. Вольфовська, Г. Золотухін).

У психології цінності розглядають як когнітивно-мотиваційне утворення, яке спрямовує, організовує та орієнтує поведінку людини, визначає її пізнавальну роботу з інформацією; регулятори вибору моделей поведінки особистістю в спільноті; уявлення людей про провідні цілі своєї життєдіяльності, представлені як категорії, за допомогою яких особистість позначає ті чи інші явища світу (К. Абульханова-Славська, І. Бех, В. Карандешев).

З погляду педагогіки, цінності тлумачаться як особлива концентрація почуттів і думок, утілених у зразках прекрасного, істинного, доброго, благородного; внутрішнє осердя культури, об'єднуюча ланка всіх галузей духовного виробництва, форм суспільної свідомості. Система цінностей виступає найвищим (фундаментальним) рівнем соціальної регуляції; у ній зафіксовані критерії соціально цінного, визнаного суспільством, на ґрунті яких і розгортаються конкретні й спеціалізовані системи нормативного контролю, цілеспрямовані індивідуальні чи колективні дії людей (Р. Антонюк, В. Болотіна, О. Бондаревська, О. Вишневський, Т. Кравченко, Д. Леонтьєв).

Зважаючи на таке розуміння цінностей, можна твердити про важливість цілеспрямованого і відповідним чином побудованого виховання, орієнтованого на інтеріоризацію особистістю схвалених у суспільстві цінностей.

Сучасна психолого-педагогічна наука у методології теорії виховання соціально досконалої особистості керується особистісно орієнтованим підходом, зосереджуючи увагу на подоланні технократизму виховної дії. Його ключовою ознакою є забезпечення у виховному процесі несуперечливого переходу від спільного (педагога і вихованця) цілепокладання, пов'язаного з опануванням вихованцем певними соціальними цінностями, до відповідного цілепокладання як самостійного і творчого акту. Досягти переходу від виховання до самовиховання можливо у межах доцільно створених умов стимулювання успішного становлення особистості як члена певного соціуму, усвідомленого прийняття нею соціальних цінностей як регулятора міжособистісної соціальної взаємодії. Це актуалізує проблему педагогічного керівництва самовихованням студентів, під яким розуміється оптимальна організація їх життєдіяльності, акцентування уваги на питаннях саморозвитку, формування відповідальності за самих себе, своє сьогоднішнє і майбутнє, стимулювання самовиховної діяльності під час навчально-виховного процесу (І. Бех).

Виховання соціальних цінностей здійснюється під впливом численних факторів зовнішнього й внутрішнього середовища, дія яких набуває індивідуально-особистісних форм прояву. За умов систематизації і регуляції цих факторів відбувається формування розвиненої самосвідомості, яка дає індивіду змогу контролювати процеси саморозвитку, а також самостійно вирішувати питання своєї участі чи неучасті в суспільному житті; формування волі, усвідомлення своїх прав та обов`язків, готовності до самовдосконалення тощо. Цього можна досягти за умов такої організації виховного процесу, коли вихованець отримує широкі можливості для самостійної апробації соціальних цінностей, унаслідок чого ті перестають сприйматися як готові, продиктовані ззовні цінності, а усвідомлюються як продукт творчості самого індивіда (В. Довженко, Т. Вольфовська, Г. Золотухін).

Сучасний студент має навчитися розуміти не лише навколишній матеріальний світ, а насамперед самого себе й оточуючих людей, володіти розвиненою емпатією і рефлексією, вміннями співпереживати і радіти за інших, бути спроможним приносити радість оточуючим і самій собі (Г. Берулава, М. Беру лава, Т. Поснова).

Важлива роль у цьому належить позааудиторній виховній діяльності, яка своєю сутністю, технологічними особливостями гармонійно поєднується з принципами особистісно орієнтованого підходу, здатна задовольнити схильності та інтереси студента. Така діяльність є невід'ємною складовою життя студентів, критерієм їх соціальної активності, сприяє формуванню в них усвідомленого ставлення до суспільних фактів і загалом до навколишнього соціального світу, тобто виховання у них соціальних цінностей (С. Даньшева, С. Савченко).

Вивчення проблеми виховання студентської молоді, формування у неї цінностей різного порядку засвідчує, що дослідники комплексно підходять до її вирішення. Ця комплексність виявляється у визначені суперечностей, які негативно впливають на ціннісні орієнтації студентів, основних критеріїв виміру відповідних особистісних якостей та стану їх сформованості, вироблені умов поліпшення виховного процесу у ВНЗ. Однак розвиток суспільства постійно привносить у зміст визнаних ним цінностей нові смислові параметри. Це актуалізує пошуки інноваційних підходів до реалізації виховного процесу у вищій технічній школі, спроможних забезпечити його потужність, принагідність до формування в студентської молоді соціальних цінностей. Вирішення цієї проблеми потребує визначення сутності соціальних цінностей, виокремлення з-поміж них тих, які мають важливе значення для повноцінного розвитку особистості студентів вищих технічних навчальних закладів.

Для проведення експериментальної роботи, спрямованої на виховання у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей, нами було конкретизовано сутність поняття „вихованість соціальних цінностей”, під яким розуміли складне інтегративне особистісне утворення, що охоплює знання про сутність соціальних норм і цінностей, позитивне їх переживання як спонуки до виконання певних дій, умінь реалізовувати такі дії у реальних ситуаціях соціальної взаємодії.

Відповідно до результатів аналізу психолого-педагогічних праць розроблено структуру вихованості у студентів соціальних цінностей. Компонентами цього утворення визначено: когнітивний (знання), емоційно-ціннісний (ставлення, ціннісні орієнтації) та поведінковий (соціальна поведінка). Ця структура враховувалася нами у розробленні критеріїв, які були ідентичними до внутрішнього змісту названих структурних компонентів.

Логіка дослідження зумовила визначення показників вихованості у студентів соціальних цінностей.

Показники критерію “знання”: знання сутності соціальних цінностей, способів їх дотримання.

Показник критерію “ставлення”: емоційно-позитивне ставлення до соціальних цінностей; критерію “ціннісні орієнтації”: орієнтація на соціальні цінності у власній поведінці та міжособистісній взаємодії.

Показники критерію “соціальна поведінка”: уміння дотримуватися у власній поведінці та взаємодії з іншими людьми соціальних цінностей, активна соціальна позиція.

За допомогою структурних компонентів, критеріїв та показників визначено рівні вихованості у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей: високий, середній, низький.

Високий рівень відзначається: ґрунтовними знаннями про сутність соціальних цінностей, способи їх прояву; емоційно-позитивним ставленням до соціальних цінностей, орієнтацією на їх дотримання у власній поведінці та взаємодії з іншими людьми; опорою на соціальні цінності у поведінці та міжособистісній взаємодії, активною соціальною позицією.

Середній рівень характеризується: несистематизованими знаннями про сутність соціальних цінностей, способи їх дотримання; загалом позитивним ставленням до соціальних цінностей, але недостатньою орієнтацією на їх дотримання у власній поведінці та взаємодії з іншими людьми; ситуативною опорою на соціальні цінності у поведінці та міжособистісній взаємодії; прагматичністю соціальної активності.

Низький рівень відзначається: фрагментарними, іноді помилковими знаннями про сутність соціальних цінностей, способи їх дотримання; байдужим ставленням до соціальних цінностей, орієнтацією на їх порушення як у власній поведінці, так і в процесі взаємодії з іншими людьми; ситуативною опорою на соціальні цінності у поведінці та міжособистісній взаємодії, наданням переваги деструктивним моделям поведінки; відсутністю соціальної активності.

Для виявлення рівнів вихованості у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей використано сукупність діагностичних методик та методів, а саме: опитування за наявними в психолого-педагогічній літературі та розробленими автором анкетами, тестування, ранжування, педагогічні спостереження, методи комп'ютерного програмування.

Для статистичної обробки даних на базі факультету прикладної математики НТУУ “КПІ” було розроблено програмний продукт, що відповідає індивідуальним параметрам необхідних для нас розрахунків. Програма статистичної обробки даних оснащена інтуїтивним інтерфейсом, здатна якісно візуалізувати результати і складається з двох блоків. Перший блок базується на шаблонах анкет, які використовувалися під час констатації. Анкетування студентів відбувалося в електронному форматі, отримані дані зберігалися на сервері факультету й оброблялися програмою автоматично. Другий блок програми призначений для побудови діаграм різного типу. Отримані за першим блоком дані, відповідно до заданих параметрів, відображалися в графічному вигляді на діаграмах. Тип діаграми встановлювався автоматично, згідно із заданим параметром “Наочність”; програма сумісна з Windows XP, Windows Vista.

До експериментальної групи (ЕГ) дослідження увійшло 277 студентів Національного технічного університету України “КПІ” та Черкаського державного технологічного університету. Контрольну групу (КГ) дослідження склало 270 студентів Донецького національного технічного університету та Одеського національного політехнічного університету.

Аналіз результатів констатувального етапу експерименту показав, що високий рівень вихованості соціальних цінностей мають 19,9 % студентів ЕГ та 16,0 % студентів КГ; середній - 45,6 % студентів ЕГ та 46,2 % студентів КГ; низький - 34,5 % студентів ЕГ та 37,8 % студентів КГ.

Отримані дані свідчать про те, що кількісні показники рівнів вихованості у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей в обох групах - експериментальній і контрольній - суттєво не різняться.

Констатувальний етап експерименту засвідчив, що в навчально-виховному процесі вищих технічних навчальних закладів недостатньо уваги приділяється вихованню у студентів соціальних цінностей; відносини між учасниками педагогічного процесу часто мають суб'єкт-об'єктну спрямованість, негативно впливаючи на оволодіння студентами гуманістичними цінностями; відсутність чітко визначеного змісту, форм і методів виховної роботи призводить до фрагментації цінностей студентів, посилення суб'єктивного фактору на тлі лібералізму й утвердження особистісної свободи, домінування вітальних та утилітарних цінностей; доволі терпимо сприймаються асоціальна поведінка, аморальність, прагматизм; ситуативне і несистематичне залучення студентів до соціально схвалюваної діяльності зумовлює формування в них соціальної пасивності, утруднюючи оволодіння вміннями конструктивної соціальної взаємодії.

У другому розділі - “Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов виховання у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей” - обґрунтовано педагогічні умови виховання у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей; розкрито зміст і методику формувального етапу експерименту; подано аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи.

Формувальний етап експерименту мав на меті створення таких педагогічних умов:

 гуманізація виховного середовища вищого навчального закладу на основі демократизації взаємодії учасників педагогічного процесу;

 змістове та організаційне забезпечення виховання у студентів соціальних цінностей з метою формування в них умінь соціальної взаємодії, конструктивного діалогу, суспільно схвалюваної позиції;

залучення студентів до різноманітної соціально ціннісної діяльності для стимулювання в них соціальної активності.

Гуманізація вищої освіти передбачає визнання людини як особистості, її права на свободу, реалізацію її спроможностей, утвердження блага людини як провідного критерію суспільних відносин. Основу гуманізації становить формування у студентів системи цінностей, які давали б їм змогу активно залучатися до гуманістично спрямованих перетворень у сучасному суспільстві, світогляду, що ґрунтується на ставленні до людини як до найвищої цінності, стимулювання гармонійного розвитку і прояву творчого потенціалу особистості.

У нашій роботі гуманізація передбачала модифікацію виховного середовища вищих технічних навчальних закладів для усунення чинників, що спричинюють прояви міжособистісних конфліктів, зумовлюють негативне самопочуття студентів. Адже неспроможність набути рис, потрібних для успішної взаємодії, всупереч внутрішнім бар'єрам та егоцентричним тенденціям не лише зумовлює, а й посилює конфлікт між соціумом і особистістю. Як наслідок, посилюється ймовірність виникнення конфлікту між суспільними вимогами, потребами й особистісними цінностями молодої людини.

Гуманізація виховного середовища досягалася завдяки створенню ситуацій морального вибору, культивування відносин, які сприяли формуванню у студентів єдності знань, переживань і поведінки щодо соціальних цінностей і передбачала забезпечення творчого, емоційно насиченого проживання студентами свого буття, самовизначення і вибору кожним власної справи, свого кола змістовного спілкування, місця реалізації сил.

Гуманізації виховного середовища сприяло також запровадження ряду демократичних принципів взаємодії учасників педагогічного процесу як загальних вимог, які детермінували спрямованість виховної діяльності, зумовлювали перетворення закладеного в ній змісту на індивідуальні надбання студентів. Такими принципами визначено: принцип системності, принцип демократизації виховання, принцип тісного зв'язку виховання із соціальною дійсністю, принцип культуровідповідності, принцип поєднання цілеспрямованої виховної діяльності з ініціативою студентів.

Важливою педагогічною умовою виховання у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей є розроблення змісту, організаційних форм і методів виховної роботи, орієнтованих на: осмислення студентами сутності соціальних цінностей та їх значущості для власної життєдіяльності; переживання нових ціннісних ставлень у взаємодії з іншими; залучення студентів до ситуацій ціннісного вибору як передумови формування в них умінь соціально схвалюваної поведінки.

Вирішення поставлених завдань набуло втілення в стратегії, яка розроблялася у вигляді програми виховної діяльності „Виховання у студентів соціальних цінностей”, і тактиці. Зокрема, визначалася сукупність форм і методів, найбільш прийнятними серед яких виявилися: бесіди (“Цінності, соціальні цінності: сутність і способи прояву”, “Соціальні норми. Роль соціальних норм у житті суспільства і людини”, “Основи міжособистісної взаємодії і комунікації”, “Конфлікти та шляхи їх вирішення”, “Я - особистість. Соціальні властивості людини” тощо), вправи (“Хто для мене найбільш чужий?”, “Вгадай цінність”, “Драбинка”, “Перетворюємо проблеми на цілі”, “Традиції нашої групи”, “Хто мені подобається і хто не подобається”, “Скажи про себе щось хороше”, `Невпевнений - упевнений - самовпевнений”, “Негативні якості, або Антиреклама”, “Я вільний”, “Що я хочу змінити?”, “Ранжування цінностей”), дискусії (`Ціна і цінність”, “Джерела та пішаки”, “Активна соціальна позиція. Що це означає?”), ігрові методики (“Чарівний магазин”, “Соціальні норми”, “Чим я привабливий і чим небезпечний для оточуючих”, “Контакт”), творчі завдання (характеристика різних видів соціальних норм та визначення особливостей їх прояву в сучасному українському суспільстві, групові проекти щодо розуміння вислову: “Поспішай робити добро”, створення “образу” сприятливих для ефективної життєдіяльності умов, “Книга життя”, “Обговорення спільного проведення вихідного дня”, “Розподіл премії у колективі”). Обов'язковим структурним елементом кожного виховного заходу стала індивідуальна та групова рефлексія.

Запровадження третьої педагогічної умови - залучення студентів до різноманітної соціально ціннісної діяльності - передбачало:

1) організацію інформаційного простору як провідного фактору формування ціннісно смислової свідомості студентів;

2) стимулювання активності в тих видах діяльності, які безпосередньо пов'язані з вихованням і проявом соціальних цінностей;

3) регулювання, корекцію спілкування у процесі розгортання основних видів діяльності; стимулювання вчинкової активності;

4) надання студентам допомоги і педагогічної підтримки у розв'язанні індивідуальних, внутрішніх і зовнішніх проблем, пов'язаних із соціальним самопочуттям, прийняттям соціальних цінностей, міжособистісною комунікацією, самопізнанням, самовизначенням, самореалізацією;

5) допомога окремим студентам у складанні індивідуальних корекційних програм завдяки добору найбільш ефективних методів самовиховання;

6) створення ситуацій, які вимагали б від студента здатності співвідносити завдання вчорашнього, сьогоднішнього і завтрашнього дня, близької й далекої перспектив.

Для упорядкування педагогічних дій із залучення студентів до різних видів діяльності було розроблено програму залучення студентів до різноманітної соціально ціннісної діяльності “Соціальна активність у дії”, в основу якої покладалася ініціатива, самостійність студентів як при виборі тієї чи іншої форми діяльності, так і при її реалізації.

Серед форм і методів, які довели свою ефективність у рамках цієї програми, слід назвати: студентські збори (спільне обговорення проблем групи, факультету, вирішення питань, пов'язаних із залученням до різних громадських акцій), конференції (“Здоровий спосіб життя: за і проти”, соціальний проект “Збережи своє життя” (профілактика СНІДу), “Моральні властивості людини як цінність”, “Соціальні цінності сьогодні і завтра”), фестиваль (“Творча індивідуальність сучасного студента”), конкурси (“Комунікативний марафон”, “Нетрадиційні вітання”, “Хто я?”, “Встановлення контактів”, “Ритуали прощання”, “Провокаційні запитання”), зустрічі-спілкування (“Віч-на-віч”, “Сон про майбутнє”, “Я та інші”), соціальні акції (рейди до гуртожитку “У здоровому тілі - здоровий дух”, “Цікаве дозвілля” (пропаганда ідей здорового способу життя), “Я - громадянин світу” (усунення конфліктності між студентами з різних країн, які проживають у гуртожитку); упорядкування території навколо університету) тощо.

Підсумки контрольних зрізів, які проводилися після апробації розроблених нами педагогічних умов, засвідчили суттєві позитивні зміни у рівнях вихованості у студентів експериментальної групи соціальних цінностей. У контрольній групі суттєвих позитивних змін не було зафіксовано (рис.1 і рис.2).

Рис. 1. Рівні вихованості соціальних цінностей у студентів ЕГ до формувального етапу експерименту та після його завершення

Рис. 2. Рівні вихованості соціальних цінностей у студентів КГ до формувального етапу експерименту та після його завершення

В експериментальній групі динаміка показників рівнів вихованості у студентів соціальних цінностей становила: для високого рівня 57,6 - 19,9 = + 37,7, для середнього рівня - 36,1 - 45,6 = - 9,5, для низького рівня - 6,4 - 34,5 = - 28,1.

У контрольній групі динаміка показників рівнів вихованості у студентів соціальних цінностей мала такий вигляд: для високого рівня - 16,1 - 16,0 = + 0,1, для середнього рівня - 47,9 - 46,2 = + 1,7, для низького рівня - 36,0 - 37,8 = - 1,8.

Таким чином, результати формувального етапу експерименту, й зокрема позитивна динаміка показників високого рівня вихованості у студентів вищих технічних навчальних закладів досліджуваного особистісного утворення, підтверджують ефективність і правомірність висунутої на початку дослідно-експериментальної роботи гіпотези.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до розв'язання наукової проблеми виховання у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей, що визначається обґрунтуванням змісту, форм і методів, критеріїв та показників, рівнів вихованості соціальних цінностей, ефективних для досліджуваного процесу. Результати теоретичного аналізу та експериментального дослідження підтвердили правомірність висунутої гіпотези, досягнення мети, ефективність вирішення поставлених завдань і стали підставою для формулювання таких висновків:

1. Аналіз стану дослідженості проблеми засвідчив, що поняття “цінності” використовується для позначення того, що є для людини важливим, значущим. Це водночас і суб'єктивне, й об'єктивне явище, що може міститися як у самій людині, так і в навколишній дійсності - природній, соціальній, духовній.

З'ясовано, що серед розмаїття вироблених людством цінностей вагоме місце посідають базові цінності суспільства, що формуються, виходячи з цілей і завдань, які суспільство висуває у певний історичний період, і відображають найбільш значущі суспільні потреби. До базових цінностей суспільства належать: людина, її життя і здоров'я, справедливість, рівність, орієнтація на добро тощо.

Теоретичний аналіз наукових праць з питань цінностей дає змогу стверджувати, що за своєю сутністю цінності завжди соціально значущі, виступають регуляторами відносин між суспільством та особою, людиною та іншими людьми, надаючи цим стосункам відносної форми, цілеспрямованості, слугуючи основою мотивації соціальних дій і поведінки. Наявність цінностей є свідченням небайдужості людини до різних об'єктів навколишнього світу, її звільнення від ситуативних впливів і здатності свідомо управляти своєю активністю, у тому числі й соціальною. Соціальна інтерпретація цінностей передбачає розуміння їх як еталонів (конкретних норм і стандартів) або ідеалів, що задають напрям діяльності та поведінки особистості.

Особистісного змісту (мотивація поведінки і вчинкової діяльності) соціальні цінності набувають за умов глибокого їх усвідомлення і сприйняття людиною як власних, що передбачає оцінювання суб'єктом соціальних явищ та їх об'єктивну значущість для нього у певних історичних умовах. Соціальні цінності розкривають способи бачення людиною світу, його прийняття чи заперечення, є світоглядними, ідеологічними орієнтирами, що визначають сенс, зміст та цілі життя особистості.

2. Встановлено, що до соціальних цінностей, які мають вагому значущість для студентів, належать соціальна взаємодія та позиція, яку індивід займає стосовно інших людей, суспільства загалом.

Соціальна взаємодія - це система конструктивних взаємодій індивіда з іншими людьми, соціальними групами; аспект спілкування, що виявляється в організації взаємних дій, спрямованих на реалізацію спільної діяльності, досягнення спільної мети; система взаємозумовлених соціальних дій, за яких дії одного суб'єкта є причиною і наслідком відповідних дій інших. У процесі діяльності люди обмінюються не тільки інформацією, а й різними діями, що забезпечує планування спільної діяльності, її координацію і розподіл функцій, взаємне стимулювання, взаємний контроль та взаємодопомогу і передбачає, що кожний з учасників - партнерів по взаємодії - зробить свій внесок, забезпечуючи в такий спосіб більшу ефективність порівняно із сумою окремих індивідуальних дій.

Позиція охоплює систему настановлень, мотивів, цілей та їх прояв у відповідній діяльності. Соціально активна позиція виражає міру залучення особистості до життєдіяльності суспільства, її спрямованість на інших людей і суспільство загалом; характер реалізації за допомогою суспільства певних цілей, інтересів, потреб у конкретних діях.

На основі аналізу наукової літератури, виявлення особливостей студентів вищих технічних навчальних закладів уточнено сутність поняття „вихованість соціальних цінностей”, під яким розуміємо складне інтегративне особистісне утворення, що охоплює знання про сутність соціальних норм і цінностей, позитивне їх переживання як спонуки до виконання певних дій, умінь реалізовувати такі дії у реальній соціальній взаємодії.

3. Визначено структурні компоненти (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісний), критерії (знання; ставлення, ціннісні орієнтації; соціальна поведінка), показники (знання сутності соціальних цінностей, способів їх дотримання; емоційно-позитивне ставлення до соціальних цінностей, орієнтація на соціальні цінності у власній поведінці та міжособистісній взаємодії; уміння дотримуватися у власній поведінці та взаємодії з іншими людьми соціальних цінностей, активна соціальна позиція), рівні (високий, середній, низький) вихованості у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей.

Встановлено, що на початку формувального етапу експерименту найбільша кількість студентів (45,6 % респондентів ЕГ та 46,2 % КГ) перебувала на середньому рівні вихованості соціальних цінностей, 34,5 % студентів ЕГ та 37,8 % КГ - на низькому рівні, 19,9 % студентів ЕГ та 16,0 % КГ - на високому рівні.

4. Розроблено педагогічні умови виховання у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей: гуманізація виховного середовища вищого навчального закладу на основі демократизації взаємодії учасників педагогічного процесу;  розроблення і запровадження змістового та організаційного забезпечення виховання у студентів соціальних цінностей з метою формування в них соціальної свідомості, умінь соціальної взаємодії, конструктивного діалогу, суспільно схвалюваної позиції; залучення студентів до різноманітної соціально ціннісної діяльності для стимулювання в них соціальної активності.

Гуманізація виховного середовища досягалася шляхом культивування відносин, спрямованих на формуванню у студентів єдності знань, переживань і поведінки щодо соціальних цінностей, забезпечення творчого, емоційно насиченого проживання студентами свого буття, самовизначення і вибору кожним власної справи, свого кола змістовного спілкування, місця реалізації сил. Гуманізації сприяло запровадження принципів взаємодії учасників педагогічного процесу, які детермінували спрямованість виховної діяльності й зумовлювали перетворення закладеного в ній змісту на індивідуальні надбання студентів: принцип системності, принцип демократизації виховання, принцип тісного зв'язку виховання із соціальною дійсністю, принцип культуровідповідності, принцип поєднання цілеспрямованої виховної діяльності з ініціативою студентів.

Розроблене змістове та організаційне забезпечення виховної роботи орієнтувалося на осмислення студентами сутності соціальних цінностей та їх значущості для власної життєдіяльності; переживання нових ціннісних ставлень у взаємодії з іншими; залучення студентів до ситуацій ціннісного вибору як передумови формування в них умінь і навичок соціально схвалюваної поведінки. Зміст набув утілення в програмі виховних годин “Виховання у студентів соціальних цінностей” та програмі залучення студентів до різноманітної соціально ціннісної діяльності “Соціальна активність у дії”.

Найбільш ефективними формами і методами виховної роботи виявилися: бесіди, вправи, дискусії, ігри, групова робота, творчі завдання, студентські збори, конференції, конкурси, зустрічі-спілкування, соціальні акції.

5. Результати контрольних зрізів, які проводилися в експериментальній та контрольній групах, засвідчили позитивні зміни в рівнях вихованості у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей. Так, в експериментальній групі кількість студентів з високим рівнем вихованості соціальних цінностей зросла на 37,7 %, із середнім рівнем зменшилася на 9,5 %, з низьким рівнем зменшилася на 28,1 %. У контрольній групі кількість студентів із високим рівнем збільшилася на 0,1 %, із середнім рівнем на 1,7 %, з низьким рівнем зменшилася на 1,8 %.

Таким чином, розроблені й апробовані педагогічні умови виховання у студентів вищих технічних навчальних закладів довели свою ефективність.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми виховання у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей. Подальшого вивчення потребують питання, пов'язані з можливістю використання предметів гуманітарного циклу (українська, англійська мови) для формування у студентів відповідних знань та вмінь. Перспективним є наукове розроблення теоретичного і методичного аспектів цієї проблематики у конкретизації напрямів: теорія і методика оптимізації діяльності студентських громадських організацій та органів студентського самоврядування; залучення студентів до реалізації суспільно схвалюваних соціальних акцій, проектів; забезпечення соціального становлення студентів у полікультурному середовищі вищого навчального закладу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Корницька Ю. А. Виховання у студентів суспільствознавчих цінностей: спроба теоретичного аналізу / Ю. А. Корницька // Вісник Глухівського держ. пед. ун-ту. Серія: Педагогічні науки. - 2008. - Вип. 11. - С. 123-126.

2. Корницька Ю. А. Суспільствознавчі цінності як якість особистості / Ю. А. Корницька // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді / Ін-т проблем виховання АПН України. - 2008. - Вип. 12, Кн. 1. - С. 107-114.

3. Корницька Ю. А. Модель реалізації педагогічних умов підвищення ефективності вихованості у студентів технічних ВНЗ суспільствознавчих цінностей / Ю. А. Корницька // Вісник Черкаського університету. Серія „Педагогічні науки”. - Вип. 165. - Черкаси, 2009. - С. 100-104.

4. Корницька Ю. А. Суспільствознавчі цінності сучасного студентства / Ю. А. Корницька // Нова педагогічна думка. - 2009. - Вип. 2. - С. 96-98.

5. Корницька Ю. А. Цiннiсно-смислова сфера сучасного студентства / Ю. А. Корницька // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. - Луганськ  : ЛСНУ ім. В. Даля, 2009. - Вип. 5 (34). - С. 100-107.

Матеріали конференцій

6. Корницька Ю. А. Структура суспільствознавчих цінностей сучасного студентства: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [“Наука, освіта, суспільство очима молодих”] (Рівне, 13-14 трав. 2009 р.) / Ю. А. Корницька.-Рівне : РДГУ, 2010. - С. 24-25.

7. Корницька Ю. А. Суспільствознавчі цінності в бутті особистості: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених [“Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття”] (Харків, 24-25 квіт. 2008 р.) / Ю. А. Корницька - Харків: ХДАК, 2008. - С. 128-129.

Методичні рекомендації

8. Корницька Ю. А. Виховання у студентів соціальних цінностей: метод. рек. / Ю. А. Корницька. - К. : Науковий світ, 2011. - 56 с.

АНОТАЦІЇ

Корницька Ю. А. Виховання соціальних цінностей у студентів вищих технічних навчальних закладів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Інститут проблем виховання НАПН України. - Київ, 2011.

У дисертації здійснено аналіз філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури для розкриття наукових поглядів на поняття “соціальні цінності”. Уточнено сутність поняття “вихованість соціальних цінностей” як складного інтегративного особистісного утворення, що охоплює знання про сутність соціальних норм і цінностей, позитивне їх переживання як спонуки до виконання певних дій, умінь реалізовувати такі дії у соціальній взаємодії. Визначено структурні компоненти, критерії, показники вихованості у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей, виявлено рівні такої вихованості. Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання у студентів вищих технічних навчальних закладів соціальних цінностей.

Ключові слова: виховання, педагогічні умови, позиція, соціальна взаємодія, соціальні цінності, студенти вищих технічних навчальних закладів.

Корницкая Ю. А. Воспитание социальных ценностей у студентов высших технических учебных заведений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Институт проблем воспитания НАПН Украины. - Киев, 2011.

На основе анализа исследованности проблемы в научной литературе установлено, что понятие “ценности” используется для обозначения того, что есть для человека важным, значимым. Это одновременно и субъективное, и объективное явление, которое может содержаться как в самом человеке, так и в окружающей действительности - природной, социальной, духовной.

Выяснено, что среди разнообразия выработанных человечеством ценностей, весомое место занимают базовые ценности общества, которые формируются, исходя из целей и заданий, которые общество выдвигает в определенный исторический период, и отображают наиболее значимые общественные потребности. К базовым ценностям общества относятся: человек, его жизнь и здоровье, справедливость, равенство, ориентация на добро и др.

Теоретический анализ научных трудов по вопросам ценностей показывает, что по своему характеру ценности всегда социально значимые, выступают регуляторами отношений между обществом и личностью, человеком и другими людьми, задавая этим отношениям целенаправленность, выступая основой мотивации социальных действий и поведения. Наличие ценностей свидетельствует о внимании человека к разным объектам окружающего мира, освобождении его от ситуативных влияний и способности сознательно управлять своей активностью, в том числе и социальной. Социальная интерпретация ценностей предусматривает понимание их как эталонов (конкретных норм и стандартов) или идеалов, которые задают направление деятельности и поведения личности.

Личностное звучание социальные ценности приобретают при условиях глубокого их осознания и восприятия человеком как собственных, что предусматривает оценку субъектом социальных явлений и их объективную значимость для него в определенных исторических условиях. Социальные ценности раскрывают способы виденья человеком мира, его принятия или отрицания, являются мировоззренческими, идеологическими ориентирами, определяющими смысл, содержание и цель жизни личности.

...