Формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності
Теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності. Аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури з проблеми формування естетичного ставлення.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.07.2015 |
| Размер файла | 54,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
13.00.07 - теорія і методика виховання
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
УДК 373.5.015.31:78(043.3)
ФОРМУВАННЯ У ШКОЛЯРІВ ЕСТЕТИЧНОГО
СТАВЛЕННЯ ДО ДІЙСНОСТІ У ПОЗАУРОЧНІЙ
МУЗИЧНО-ТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
ЛЕБЕДЄВА АЛЛА ВОЛОДИМИРІВНА
Вінниця - 2011
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Молодиченко Наталія Алімджанівна, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, кафедра початкової освіти, доцент, м. Мелітополь.
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор Брилін Борис Андрійович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра музикознавства та інструментальної підготовки, професор, м. Вінниця;
кандидат педагогічних наук, доцент Сєрих Лариса Володимирівна, Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, кафедра теорії та методики виховання, доцент, м. Суми.
Захист відбудеться 21 жовтня 2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.02 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, 2-й корпус, зала засідань.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.
Автореферат розіслано 20 вересня 2011 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.Г. Кіт
Анотації
Лебедєва А.В. Формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2011. музичний педагогічний естетичний
Дисертація присвячена теоретико-експериментальному дослідженню проблеми формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності. У ній здійснено аналіз філософської, психологічної, педагогічної, методичної літератури та дисертаційних робіт з проблеми формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності; обґрунтовано й експериментально перевірено методику формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності. Розроблено критерії та рівні сформованості у школярів означеного феномену. Теоретично обґрунтовано визначені педагогічні умови і запропоновану корекційно-розвивальну програму формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності та експериментально перевірено їх ефективність. Проаналізовано результати формувального експерименту і доведено їх достовірність.
Ключові слова: естетичне ставлення школярів до дійсності, позаурочна музично-творча діяльність, педагогічні умови, корекційно-розвивальна програма.
Лебедева А.В. Формирование у школьников эстетического отношения к действительности во внеклассной музыкально-творческой деятельности. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского. - Винница, 2011.
Диссертация посвящена теоретико-экспериментальному исследованию проблемы формирования у школьников эстетического отношения к действительности во внеурочной музыкально-творческой деятельности.
Актуальность проблемы обусловлена тем, что проблема эстетического развития учеников во внеурочной музыкально-творческой деятельности полностью не разрешена в практике школьного воспитания. Существующая система организации такой работы в общеобразовательных учебных заведениях грешит формализмом, подчинена потребностям школьной отчетности, нередко игнорирует индивидуальные возможности и потребности ребенка, что в конечном итоге нивелирует духовно-ценностное влияние музыкального искусства на воспитанника и систему его личностных отношений к окружающему.
Проведённый психолого-педагогический анализ научной литературы позволил выяснить состояние проблемы исследования и ведущие образовательные тенденции эстетического воспитания подрастающего поколения, а также определить основные характеристики критериев (мотивационно-потребностного, эстетическо-осмысленного, эстетическо-мировоззренческого, деятельностно-творческого, эмоционально-интерпретационного) и уровней сформированности у школьников эстетического отношения к действительности. Выделены и обоснованы педагогические условия формирования у школьников эстетического отношения к действительности во внеурочной музыкально-творческой деятельности, при которых повышается эффективность обозначенного процесса (создание эстетико-воспитательной среды в детском коллективе на основе диалогического взаимодействия субъектов музыкально-творческой деятельности, обеспечения интериндивидуального развития школьников в условиях деятельности разновозрастных художественно-творческих коллективов; применение коррекционно-развивающих технологий во внеурочной музыкально-творческой деятельности учащихся с целью формирования у них стремления к акмеуспеху; вариативное обновление учебного и концертного репертуара с учетом полиаспектности художественных направлений, жанров, стилевых систем, средств художественной выразительности; применение мониторинга динамики формирования у школьников эстетического отношения к действительности во внеурочной музыкально-творческой деятельности).
В диссертации представлена разработанная автором коррекционно-развивающая программа, которая является специальным музыкально-творческим тренингом интериндивидуального развития личности, будучи основой формирования у школьников эстетического отношения к действительности во внеурочной музыкально-творческой деятельности. Она построена таким образом, что учебно-тренировочные занятия сочетаются с творческими занятиями, игровыми упражнениями с последующим психологическим анализом и интерпретацией. Содержание программы акцентировано на создание наиболее оптимальных педагогических условий для развития у учащихся эстетических качеств восприятия, вкуса, чувств, сознания как основных показателей эстетического отношения школьников к действительности.
В диссертации теоретически обоснована и экспериментально апробирована авторская методика формирования у школьников эстетического отношения к действительности, сущность которой заключается в систематизации и разделении творческих задач коррекционно-развивающей программы в зависимости от направления функционирования (репродуктивно-познавательные, системно-обобщающие, теоретически согласованные, интерпретационно-обобщающие, индивидуально-творческие); использовании целостно или поэлементно с постепенным усложнением материала и адекватным усилением музыкально-творческого процесса (от простого - к сложному, от известного - к неизвестному); организации "диалогического взаимодействия" между участниками процесса, которая строится на разных уровнях: диалог-форма, диалог-средство, диалог-содержание; эрисизматичной музыкально-творческой деятельности школьников, включающей взаимосвязанные компоненты (эстетическое восприятие произведений искусства, решение эстетического конфликта в произведениях искусства, эстетическое "проживание" художественного произведения, самостоятельность в процессе преобразования действительности; направлении учебно-воспитательного процесса на разновозрастные детские группы формирования у школьников эстетического отношения к действительности во внеурочной музыкально-творческой деятельности).
Результатами экспериментального исследования доказана эффективность внедрения методики формирования у школьников эстетического отношения к действительности во внеурочной музыкально-творческой деятельности.
Проанализированы результаты формирующего эксперимента и доказана их достоверность. Результаты подтвердили позитивное качественное влияние использования этапной методики на формирование у школьников эстетического отношения к действительности во внеурочной музыкально-творческой деятельности.
Ключевые слова: эстетическое отношение школьников к действительности, внеурочная музыкально-творческая деятельность, педагогические условия, коррекционно-развивающая программа.
Lebedeva A.V. The formation of pupils' aesthetic attitude to reality in the extracurricular music and creative activities. - Manuscript.
The dissertation for the degree of candidate of pedagogical sciences, in specialty 13.00.07 - theory and methods of education. - Vinnitsa State Pedagogical University named after Myhailo Kotsyubinsky. - Vinnitsa, 2011.
The dissertation is devoted to the theoretical and experimental study of formation problem of pupils' aesthetic attitude to reality in the extracurricular music and creative activities.
The psychological, pedagogical and methodical literature as well as the dissertations on the problem of formation of pupils' aesthetic attitude to reality in the extracurricular music and creative activities are analyzed in the article. Also the methods of formation of pupils' aesthetic attitude to reality in the extracurricular music and creative activities are grounded and experimentally verified. The criteria and indicators of formation levels of pupils' aesthetic attitude to reality in the extracurricular music and creative activities are worked out. The determined pedagogical conditions and proposed correctional developing program of formation of pupils' aesthetic attitude to reality in the extracurricular music and creative activities are theoretically grounded and experimentally verified their effectiveness. The results of the formation experiment are analyzed and their authenticity is proved.
Key words: formation of pupils' aesthetic attitude to reality, extracurricular music and creative activities, pedagogical conditions, correctional developing program.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Суспільна потреба в естетичній освіті та вихованні громадянина України невпинно зростає, оскільки виклики глобалізації соціального розвитку висувають гостру вимогу якнайшвидшої гармонізації стосунків у системі "людина - навколишній світ". Кризові явища в екології та економіці обумовлені нівелюванням культурних цінностей, ігноруванням духовно-мистецького досвіду, накопичених людством упродовж цивілізаційного поступу.
Освіта як суспільний інститут зобов'язана адекватно реагувати на потреби сьогодення, вчасно спрямовуючи педагогічну науку і шкільну практику до пошуку оптимальних шляхів підвищення рівня естетичного розвитку учнівської молоді з подальшим формуванням у неї естетичного ставлення до дійсності. Проблемі естетизації освітнього простору абсолютно закономірно приділяється все більше уваги (Державна національна програма "Освіта" ("Україна ХХІ століття"), Закон України "Про загальну середню освіту", Національна доктрина розвитку освіти, Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні, Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах та ін.). Сучасна школа покликана розвивати в дітях потребу сприймати культурні цінності, нагромаджувати мистецький досвід та використовувати їх як основу для особистісного самотворення та гармонізації ставлення до навколишнього світу.
Істотно цінну роль у розв'язанні окресленої проблеми здатна відіграти організація позаурочної музично-творчої діяльності школярів, у процесі якої формується естетичне світорозуміння, розширюється палітра художніх уподобань, гартується характер і креативність поведінкових програм вихованців. Музично-творча діяльність учнів, завдяки особистісній спрямованості, благотворно впливає на систему естетичних орієнтацій школярів, направляючи їх вектор у площину духовних цінностей. Це значно врівноважує ставлення дітей до дійсності, позбавляючи його від зайвого прагматизму, агресії та жорстокості. Натомість у позаурочній музично-творчій діяльності вихованці здобувають досвід естетичного реагування на подразники зовнішнього світу, що врешті-решт збагачує і облагороджує систему стосунків з навколишнім.
Роль музично-творчого розвитку в гармонізації стосунків особистості зі світом завжди наголошувалась мислителями різних епох (Арістофан, Платон, Арістотель, Піфагор, Леонардо да Вінчі, Е. Кант, Г. Гегель та ін.). Проблема формування особистості засобами мистецтва знайшла відображення у працях Я. Коменського, М. Довгалевського, Ф. Прокоповича, Г. Сковороди, М. Чернишевського, М. Драгоманова, Г. Ващенка, І. Огієнка, С. Русової, В. Сухомлинського та ін.
Сучасний етап дослідження проблеми формування у школярів естетичного ставлення до дійсності представлений у філософському (В. Андрущенко, Д. Джола, І. Зязюн, В. Кремень, В. Кудін, Л. Левчук та ін.), психологічному (Б. Ананьєв, І. Бех, Л. Божович, Л. Виготський, І. Кон, Г. Костюк, О. Костюк, О. Леонтьєв, А. Мелік-Пашаєв, В. Моляко, В. Роменець та ін.), педагогічному (Н. Ветлугіна, Н. Дмитрієва, Д. Кабалевський, Л. Коваль, Г. Локарєва, Б. Неменський, Н. Миропольська, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Рудницька, А. Щербо та ін.) аспектах.
Аксіологічні механізми духовно-естетичного становлення особистості досліджені в роботах В. Бутенка, О. Глузмана, О. Дем'янчука, О. Коберника, В. Кудіна, В. Рибалки, М. Сметанського, О. Сухомлинської, Г. Тарасенко, Г. Троцко, В. Шахова, Г. Шевченко, О. Шестопалюка, В. Штифурак та ін. Аспект організації позаурочної творчої діяльності школярів висвітлено у працях Т. Дем'янюк, О. Дубасенюк, Н. Кічук, Б. Кобзаря, С. Мартиненко, Н. Молодиченко, Л. Руденко, Л. Сєрих, С. Сисоєвої та ін. Особливості формування естетичної культури особистості у музично-творчій діяльності вивчали Б. Брилін, В. Дряпіка, О. Лобова, Л. Масол, О. Отич, В. Орлов, В. Рагозіна, О. Ростовський, Л. Хлєбнікова, О. Щолокова та ін.
В останні десятиліття виконано низку дисертаційних досліджень (Л. Аристова, І. Білецька, В. Вербець, С. Замашна, І. Лавриш, О. Лисенко, В. Лихвар, Ю. Максимчук, К. Слесик, М. Татаренко, В. Шахрай, В. Холоденко, Т. Шмельова, Л. Якубова та ін.) з проблем індивідуально-творчого розвитку і музично-естетичного виховання дітей та молоді. Дослідники вивчають педагогічні умови організації виховного процесу в школі у контексті розширення сфери дозвілля дитини, методику організації музично-творчої діяльності дітей різного віку. Утім комплексного підходу до формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності допоки не розроблено.
Водночас проблема естетичного розвитку учнів у позаурочній музично-творчій діяльності повністю не розв'язана і в практиці шкільного виховання.
Наявна система організації такої роботи в загальноосвітніх навчальних закладах хибує на формалізм, підпорядкована потребам шкільної звітності, нерідко ігнорує індивідуальні можливості і потреби дитини, що зрештою нівелює духовно-ціннісний вплив музичного мистецтва на вихованця та систему його особистісних ставлень до світу.
Отже, актуальність порушеної проблеми, недостатня її розробка в науково-теоретичному й методичному аспектах, потреби шкільної практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності".
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану і загальної проблеми наукових досліджень Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького як складову дослідження "Впровадження новітніх педагогічних технологій у практику роботи сучасної школи" (номер державної реєстрації 0103U001165). Тему дисертації затверджено Вченою радою Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (протокол № 2 від 28 жовтня 2007 р.) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 27.04.2010 р.).
Мета дослідження - обґрунтувати та експериментально перевірити методику формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності.
Гіпотеза дослідження - ефективність формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності уможливлена дотриманням таких педагогічних умов:
* створення естетико-виховного середовища в дитячому колективі на основі діалогічної взаємодії суб'єктів музично-творчої діяльності;
* забезпечення інтеріндивідуального розвитку школярів в умовах діяльності різновікових художньо-творчих колективів;
* застосування корекційно-розвивальних технологій у позаурочній музично-творчій діяльності учнів з метою формування в них прагнення до акмеуспіху;
* варіативного оновлення навчального і концертного репертуару з урахуванням поліаспектності художніх напрямів, жанрів, стильових систем, засобів художньої виразності;
* моніторингу динаміки формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності.
Завдання дослідження:
1. З'ясувати сутність поняття "естетичне ставлення школярів до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності".
2. Визначити критерії та рівні сформованості у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності.
3. Виявити педагогічні умови формування в учнів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності.
4. Розробити методику формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності та перевірити її ефективність через впровадження у навчально-виховний процес авторської корекційно-розвивальної програми.
Об'єкт дослідження - процес формування у школярів естетичного ставлення до дійсності.
Предмет дослідження - методика формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: сучасні філософсько-педагогічні концепції виховання (І. Бех, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Моляко, О. Савченко, О. Сухомлинська та ін.); аксіологічні підходи до духовно-естетичного становлення особистості (В. Бутенко, О. Дем'янчук, О. Коберник, В. Рибалка, М. Сметанський, Г.Тарасенко, В. Шахов, Г.Шевченко, О. Шестопалюк та ін.); наукові положення щодо гуманізації освітньо-виховного середовища навчального закладу (О. Дубасенюк, Т. Дем'янюк, С. Карпенчук, Б. Кобзар, Т. Поніманська, Г. Троцко та ін.); ідеї естетично-практичного освоєння світу засобами мистецтва (П. Бурдьє, С. Гольдентріхт, Б. Замбровський, М. Каган, Л. Левчук та ін.); психофізіологічні основи естетичного освоєння дійсності (І. Бех, Л. Божович, Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, В. Роменець та ін.); культурологічні засади художньо-естетичного виховання учнівської молоді (Б. Брилін, Н. Ветлугіна, В. Дряпіка, Л. Масол, Н. Миропольська, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, А. Щербо, Б. Юсов та ін.).
Для досягнення поставленої мети й реалізації завдань використано комплекс взаємопов'язаних теоретичних й емпіричних методів наукового дослідження:
теоретичні - аналіз, синтез, порівняння, класифікація, узагальнення наукових джерел з проблеми дослідження, вивчення педагогічного досвіду, нормативних документів - для з'ясування стану розробленості проблеми формування у школярів естетичного ставлення до дійсності та обґрунтування теоретичних положень дослідження;
емпіричні - бесіда, анкетування, тестування, інтерв'ювання учителів, батьків та учнів загальноосвітніх навчальних закладів з метою визначення місця естетичного виховання та музично-творчої діяльності в навчально-виховному процесі, кола пізнавальних інтересів учнів, виявлення впливу емоцій і мотивів на їхню музично-творчу діяльність для розроблення та апробації корекційно-розвивальної програми з формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності; спостереження, ранжування, педагогічний моніторинг, методи експертної оцінки та узагальнення незалежних характеристик, педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності педагогічних умов і методики формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності;
статистичні - для оброблення результатів констатувального й формувального етапів педагогічного експерименту, які дозволили довести їх достовірність, значущість і надійність.
Експериментальна база дослідження: Мелітопольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1, Мелітопольські спеціалізовані школи І-ІІІ ступенів № 23, 25, Одеська гімназія № 1 імені А.П. Бистріної Одеської міської ради, Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 9, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Черкаської міської ради. На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 367 школярів, 54 педагоги, 129 батьків учнів.
Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:
- вперше обґрунтовано методику формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності та експериментально перевірено її ефективність через впровадження у навчально-виховний процес авторської корекційно-розвивальної програми; виявлено педагогічні умови формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності (створення естетико-виховного середовища в дитячому колективі на основі діалогічної взаємодії суб'єктів музично-творчої діяльності; забезпечення інтеріндивідуального розвитку школярів в умовах діяльності різновікових художньо-творчих колективів; застосування корекційно-розвивальних технологій у позаурочній музично-творчій діяльності учнів з метою формування в них прагнення до акмеуспіху; варіативне оновлення навчального і концертного репертуару з урахуванням поліаспектності художніх напрямів, жанрів, стильових систем, засобів художньої виразності; моніторинг динаміки формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності); визначено компонентну структуру естетичного ставлення школярів до дійсності у процесі позаурочної музично-творчої діяльності (ціннісно-орієнтаційний, емоційно-почуттєвий, когнітивно-пізнавальний, творчо-синтезуючий і оцінювально-інтерпретаційний компоненти); визначено критерії (мотиваційно-потребнісний, естетично-осмислювальний, естетично-світоглядний, художньо-інтерпретаційний, діяльнісно-творчий) та рівні (високий, середній, низький) сформованості у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності;
- уточнено сутність поняття "естетичне ставлення школярів до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності", яке в контексті нашого дослідження визначаємо як безкорисливе емоційно-ціннісне сприймання учнями об'єктів і явищ навколишнього світу та його художньо-музичного образу, емпатійне розуміння музичного твору і здатність ідентифікувати себе з художньо-музичним образом на основі набутого мистецького досвіду, уміння інтерпретувати сприйняті художні образи дійсності у власній музично-творчій діяльності зі спрямуванням на акмеуспіх, потребу в творчій самореалізації та інтеріндивідуальному розвитку на основі сформованих музично-естетичних ідеалів, здатність до активно-творчого перетворення дійсності за законами гармонії і краси;
- подальшого розвитку набули методичне забезпечення та форми позаурочної музично-творчої діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні і впровадженні методики формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності та методичних рекомендацій щодо корекційно-розвивального підходу до формування у школярів означеного феномену.
Матеріали дослідження можуть бути використані для розроблення навчально-виховних програм гуртків, укладання підручників, навчально-методичних посібників.
Основні результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Богуславської спеціалізованої школи № 1 - загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів Київської області (довідка № 70 від 04.03.2011 р.), Мелітопольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 (довідка № 26 від 21.02.2011 р.), Мелітопольських спеціалізованих шкіл І-ІІІ ступенів № 23 (довідка № 87 від 01.03.2011 р.), № 25 (довідка № 11/82 від 26.01.2011 р.), Одеської гімназії № 1 імені А.П. Бистріної Одеської міської ради (довідка № 121 від 02.03.2011 р.), Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 9 (довідка № 5 від 17.01.2011 р.), спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу № 302 м. Києва (довідка № 107 від 01.03.2011 р.), середньої загальноосвітньої школи № 182 м. Києва (довідка № 20/1 від 07.02.2011 р.), загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Черкаської міської ради та на курсах підвищення кваліфікації в Черкаському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 24 від 25.02.2011 р.).
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення і результати дослідження у формі доповідей та повідомлень оприлюднено на науково-практичних та науково-методичних конференціях:
міжнародних: "Мова і культура" (Київ, 2001), "Українознавство - наука самопізнання українського народу" (Київ, 2001), "Акмеологія - наука ХХІ століття" (Київ, 2005), ІХ міжнародний "Тиждень освіти дорослих" в Україні: "Освіта дорослих для безпеки громадян і організацій об'єднаної Європи" (Київ, 2008), "Розвиток творчої особистості студента як суб'єкта професійної самоактуалізації: проблеми, пошук, тенденції" (Донецьк, 2009), "1020-річчя історії шкільної освіти в Україні: традиції, сучасність та перспективи" (Київ, 2009), Ірпінські науково-педагогічні читання "Проблеми відродження духовності в умовах глобальної кризи" (Ірпінь, 2010);
всеукраїнських: "Педагогічні технології навчання, виховання і розвитку молодших школярів" (Переяслав-Хмельницький, 2003), "Творчий потенціал особистості: проблеми розвитку та реалізації" (Київ, 2005), "Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача" (Київ, 2005), "Формування професійної компетентності вчителя початкової школи в контексті моніторингу якості освіти" (Переяслав-Хмельницький, 2006);
міжрегіональних: "Шляхи формування духовно-моральної та соціальної культури майбутніх спеціалістів" (Київ, 2003), ІV науково-практична конференція "Полікультуротворча діяльність" (Київ, 2006).
Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 17 одноосібних працях, з яких 9 статей - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (382 найменування), 7 додатків. Робота містить 5 рисунків на 5 сторінках, 15 таблиць на 11 сторінках, 4 схеми на 3 сторінках, 11 гістограм на 6 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 387 сторінок, з яких основного тексту - 187 сторінок.
Основний зміст дисертації
У вступі обґрунтовано актуальність теми та доцільність проведення дослідження; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження; сформульовано гіпотезу роботи; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення одержаних результатів. Указано на зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами; визначено його теоретико-методологічну основу; наведено відомості про апробацію і впровадження основних положень дослідження.
У першому розділі - "Естетичне ставлення особистості до дійсності як педагогічна проблема" - здійснено теоретико-методологічний аналіз філософської, психологічної і педагогічної літератури з проблеми дослідження; розкрито сутність базових понять; висвітлено психолого-педагогічні особливості формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності; з'ясовано структуру естетичного ставлення школярів до дійсності, критерії, показники, рівні його сформованості в учнів; проаналізовано стан сформованості в дітей досліджуваної якості.
Опрацювання філософської (Д. Джола, С. Гольдентрихт, І. Зязюн, М. Каган, Л. Левчук та ін.) і психолого-педагогічної літератури (І. Бех, Б. Брилін, В. Бутенко, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Дем'янчук, В. Зінченко, Г. Костюк, О. Леонтьєв, А. Мелік-Пашаєв, Н. Миропольська, О. Ростовський, Б. Юсов та ін.) дало змогу з'ясувати стан проблеми дослідження, провідні освітні тенденції щодо естетичного виховання молодого покоління та сутність базових понять.
Естетичне ставлення людини до дійсності тлумачиться як цілісне сприймання явищ, об'єктів навколишнього світу і чуттєве його опанування в унікальному єдиному об'єкті - загальних закономірностях життєдіяльності і універсальних людських значеннях буття. Цілісне, чуттєво-образне уявлення особистості про навколишній світ відображає його винятковість та суб'єктивну сторону, зумовлену власне суб'єктом, і віддзеркалює його емоції, почуття, бажання, мрії, ідеї, думки, ідеали, уявлення, асоціації та ін.
Формування в особистості естетичного ставлення до дійсності є процесом цілеспрямованого розвитку естетичних почуттів, здатності до оцінювання предметів і явищ навколишньої дійсності за естетичними критеріями. Сформованість естетичного ставлення до дійсності є інтегрованим утворенням у структурі особистості, що включає здатність до сприймання та оцінювання цілісної картини світу, розуміння естетичної сутності її об'єктів, наявність мистецьких знань, умінь і навичок; розвиненість мотиваційно-потребнісної установки на естетичне освоєння навколишнього світу, яка реалізується в здатності особистості до самостійної творчості, уможливлює позитивні зміни в характері, у ставленні до природи, у взаємовідносинах з колективом та родиною.
З'ясовано сутність поняття "естетичне ставлення школярів до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності", яке в контексті нашого дослідження визначаємо як безкорисливе емоційно-ціннісне сприймання учнями об'єктів і явищ навколишнього світу та його художньо-музичного образу, емпатійне розуміння музичного твору і здатність ідентифікувати себе з художньо-музичним образом на основі набутого мистецького досвіду, уміння інтерпретувати сприйняті художні образи дійсності у власній музично-творчій діяльності зі спрямуванням на акмеуспіх, потребу в творчій самореалізації та інтеріндивідуальному розвитку на основі сформованих музично-естетичних ідеалів, здатність до активно-творчого перетворення дійсності за законами гармонії і краси.
Позаурочну музично-творчу діяльність розуміємо як систему взаємодії вчителя та учнів, що здійснюється в позаурочний час з метою формування у школярів естетичного ставлення до дійсності, котре відбувається у процесі входження їх у творчу атмосферу сприйняття і розуміння музичного твору, переживання музично-рольового образу, що врешті уможливлює усвідомлення художньої ідеї твору.
Визначено функції позаурочної музично-творчої діяльності у загальноосвітній школі:
- навчально-виховна (озброєння дітей новими знаннями, накопичення і розширення їх культурного досвіду, виховання школярів шляхом залучення до мистецтва);
- творчо-синтезувальна (створення гнучкої системи інтеріндивідуального розвитку особистості засобами інтеграції мистецтв);
- компенсаторна (освоєння учнями нових напрямів діяльності, створення емоційно-позитивної атмосфери в дитячому колективі, надання певних гарантій досягнення акмеуспіху);
- рекреаційна (організація позаурочної музично-творчої діяльності як сфери поновлення психофізичних сил дитини);
- особистісно-орієнтаційна (формування стійких інтересів до музично-творчої діяльності, усвідомлення та диференціація власних соціально-значимих потреб);
- інтеграційна (наступність методів і форм навчання і позаурочної музично-творчої діяльності у школі);
- соціалізаційна (набуття та усвідомлення дитиною соціального та мистецького досвіду, навичок міжособистісних зв'язків та власних якостей);
- самореалізаційна (самовизначення школяра у формах позаурочної музично-творчої діяльності, саморозвиток через переживання ним ситуацій успіху.
У термінологічне поле дослідження введено поняття "інтеріндивідуальний розвиток школяра" та "акмеуспіх". Феномен "інтеріндивідуальний розвиток школяра" тлумачимо як музично-творчий розвиток дитини, пронизаний компонентами різних видів мистецтва в їх поєднанні та взаємодії між ними, котрі обумовлюють процес цілеспрямованого естетичного виховання через: формування здатності сприймати і бачити красу в мистецтві й житті та вміння оцінювати її; формування художньо-естетичного смаку; розвиток здібностей до самостійної творчості і створення прекрасного; розвиток вміння створювати продукти власної творчості та досягати акмеуспіху як максимально вдалої інтерпретації музично-вокальних творів, позитивних результатів участі в конкурсах, успішного, естетично грамотного репродукування творів мистецтва та власних витворів; наявність у дитини високих показників естетичного світорозуміння та світосприймання.
Структурно-компонентний аналіз феномену естетичного ставлення школярів до дійсності дав змогу з'ясувати критерії його сформованості. Зокрема, для ціннісно-орієнтаційного компоненту визначено мотиваційно-потребнісний критерій (показники: стійкість інтересів, потреб у сфері музичного мистецтва; потреба в самовдосконаленні, самореалізації в музично-творчій діяльності); для емоційно-почуттєвого компоненту - естетично-осмислений критерій (показники: естетичне сприймання творів мистецтва, інтерес та емпатія, здатність до естетичних переживань); для когнітивно-пізнавального - естетично-світоглядний критерій (показники: наявність знань у сфері музичного мистецтва; естетичне мислення, естетичний ідеал, естетичний досвід особистості; творче сприймання навколишнього світу; усвідомлення цінності музичного твору, вміння аналізувати твір мистецтва); для творчо-синтезуючого - діяльнісно-творчий критерій (показники: інтерпретація творів музичного мистецтва, застосування набутих культурологічних, мистецтвознавчих та естетичних знань у процесі міжособистісного спілкування; здатність до художньо-естетичного саморозвитку, активність у музично-творчій естетичній діяльності); для оцінювально-інтерпретаційного - емоційно-інтерпретаційний критерій (показники: здатність до естетичного переживання; вміння визначати емоційний зміст музичного твору та власне ставлення до нього; здатність ідентифікувати себе з художнім образом твору; емоційно-естетичне сприймання цінностей суспільства, явищ дійсності).
На основі виокремлених критеріїв та показників були визначені рівні сформованості у школярів естетичного ставлення до дійсності - високий (висока емоційно-емпатійна чутливість, асоціативна активність; мотивація до акмеуспіху; стійка естетична система поглядів; ефективне застосування набутих знань і естетичного досвіду в різних формах позаурочної музично-творчої діяльності; яскраво виражені емоційні властивості в музично-інтерпретаційній діяльності; насичений зміст та динаміка емоційно-почуттєвої сфери школярів), середній (розвинена емоційно-емпатійна чутливість, опосередковане асоціативне мислення, усвідомлена інтерпретація мистецьких образів, слабо виражена ідентифікація себе у творах музичного мистецтва; наявність естетичної системи поглядів; естетичне мислення інформаційного характеру; застосування набутих знань та естетичного досвіду в музично-творчій діяльності на рівні відтворення; сприймання творів мистецтва на рівні переживань; виражені емоційні властивості в музично-інтерпретаційній діяльності; достатній зміст та динаміка емоційно-почуттєвої сфери школярів), низький (слабо розвинена (відсутня) емоційно-емпатійна чутливість, асоціативне мислення; нерозвиненість вміння відрізняти позитивні естетичні показники явищ (предметів) від негативних; пасивне ставлення до людей, до життєдіяльності; превалювання у поведінці астенічних емоцій - пригнічення, невдоволення, байдужість, відсутність естетичної системи поглядів; невміння аналізувати події; усвідомлення прекрасного на рівні уявлень; низький рівень змісту та динаміки емоційно-почуттєвої сфери).
Констатувальний експеримент складався з трьох блоків: перший блок - з'ясування рівня розуміння вчителями мистецьких дисциплін і батьків дефініції "естетичне ставлення школярів до дійсності" та впливу позаурочної музично-творчої діяльності на означений процес; другий блок - визначення стану усвідомленості школярами поняття естетичного ставлення до дійсності з урахуванням здобутих знань, умінь, навичок і набутого естетичного досвіду; третій блок - виявлення реального стану сформованості у школярів естетичного ставлення до дійсності. Завдання кожного блоку вирішувались на основі опитування (бесід, анкетування, інтерв'ювання) школярів, педагогів і батьків, що дозволило змоделювати особистісну структуру формування в учнів естетичного ставлення до дійсності.
Аналіз визначення стану сформованості в учнів естетичного ставлення до дійсності з урахуванням здобутих якісних і кількісних показників, набутого естетичного досвіду показав слабкий рівень їх естетичного сприймання та спрямованості художньо-життєвих асоціацій, недостатність естетичних знань та ригідність мисленнєвих процесів: низький рівень - 46,6 %; середній рівень - 39,0 %; високий рівень - 14,5 %.
Результати констатувального етапу експерименту стали фактологічною базою для розробки методики формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності та проведення формувального етапу експерименту.
У другому розділі - "Методика формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності" - обґрунтовано методичне забезпечення (зміст, форми, методи та педагогічні умови) формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності, подано опис дослідно-експериментальної роботи з перевірки ефективності запропонованої методики через впровадження в навчально-виховний процес авторської корекційно-розвивальної програми формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності.
Виявлено, що ефективними педагогічними умовами формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності є: створення естетико-виховного середовища в дитячому колективі на основі діалогічної взаємодії суб'єктів музично-творчої діяльності; забезпечення інтеріндивідуального розвитку школярів в умовах діяльності різновікових художньо-творчих колективів; застосування корекційно-розвивальних технологій у позаурочній музично-творчій діяльності учнів з метою формування у них прагнення до акмеуспіху; варіативне оновлення навчального і концертного репертуару з урахуванням поліаспектності художніх напрямів, жанрів, стильових систем, засобів художньої виразності; моніторинг динаміки сформованості у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності.
Змістову складову розробленої методики становить корекційно-розвивальна програма з формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності як частина цілісної системи позаурочного навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах. Загальна структура корекційно-розвивальної програми містить провідні завдання, принципи, навчально-тематичний зміст корекційно-розвивальної діяльності, методи і форми роботи з учнями, дидактичні матеріали. Розроблена корекційно-розвивальна програма є спеціальним музично-творчим тренінгом особистісного росту і стимуляції розвитку естетичного ставлення школярів до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності. Авторська програма побудована таким чином, що навчально-тренувальні заняття поєднуються з творчими заняттями, ігровими вправами з наступним психологічним аналізом та інтерпретацією.
У процесі реалізації запропонованої програми широко впроваджувалася система навчально-виховних методів: методи викладання (бесіда, розповідь, показ, демонстрація, пояснення); методи учіння (спостереження, слухання, споглядання, аналіз, вправи, самостійна пошуково-дослідницька робота музично-естетичного спрямування, моделювання виконавської діяльності); емоційно забарвлені методи (ігрові) і раціональні ("навчальні пакети" тощо) та методи виховання (переконання, позитивний приклад, вправляння, схвалення, вимога, контроль за поведінкою).
Використання різноманітних форм, методів і засобів естетичного виховання школярів у позаурочній діяльності відбувалося на основі врахуванням специфіки, досвіду роботи й традицій навчального закладу: ціннісно-орієнтаційна й ціннісно-пошукова діяльність (складання школярами особистісного та колективного портфоліо; зустрічі з діячами культури й мистецтва; конкурси, виховні години, диспути, дискусії, ток-шоу тощо); просвітницька діяльність (заняття, інтелектуально-пізнавальні ігри, вікторини, брейн-ринги; турніри знавців, бесіди, відверті розмови; круглі столи, усні журнали); музично-творча діяльність (фольклорний блок, хореографія; ситуації самопізнання й усвідомлення себе як творця прекрасного; вечори художньої самодіяльності, авторської пісні, конкурси вокалістів, концерти, тематичні вечори й дискотеки, музичні вітальні, дні відкритих дверей, батьківські збори та ін.).
Сплановані й проведені музично-творчі заняття носили переважно комплексний характер ("Природа в музиці", "Джерела душі" та ін.). В них успішно поєднувалися і музика, і образотворче мистецтво, і літературна мова.
Результатами взаємодії різних видів мистецтв на таких заняттях стали: досягнення школярами більш високого рівня розуміння художнього образу, його основної ідеї; розширення знань про світ; емоційного досвіду і в цілому естетичного виховання школярів. Окрім того, ефективність самостійної музично-творчої діяльності школярів простежувалася завдяки своїй результативності: від репродуктивної, відтворювальної - до творчо-перетворювальної діяльності. Включення в корекційно-розвивальну програму різноманітних релаксаційних, арт-терапевтичних вправ, психологічних тренінгів сприяло виробленню у школярів уміння керувати власною діяльністю, створювати оптимальний для себе режим роботи, спрямованої на забезпечення емоційної стабільності. Завдяки використанню системи психологічно-релаксаційних вправ у школярів розвивалися вміння самоконтролю, самореалізації, самовдосконалення.
У процесі творчої роботи школярів практикувався педагогічний моніторинг у поєднанні з проведенням індивідуальних бесід, колективних обговорень, вирішенням проблемних питань. Структурними компонентами педагогічного моніторингу якості позаурочної музично-творчої діяльності школярів визначено: виділення параметрів її вивчення, які об'єктивно довго зберігаються в часі; накопичення даних за заданими параметрами; оцінка поточного стану й характеру динаміки змін у діяльності; визначення причин змін; складання прогнозу подальшого розвитку; здійснення дій із забезпечення позитивної динаміки. З'ясування кількісних і якісних змін здійснювалося за програмою третього блоку констатувального етапу експерименту на виявлення реального стану сформованості у школярів естетичного ставлення до дійсності на основі виділених критеріїв шляхом порівняльного аналізу результатів.
Порівняльний аналіз загальних показників рівнів сформованості у школярів структурних компонентів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності засвідчує позитивні зміни (табл. 1).
Таблиця 1 Порівняльний аналіз загальних показників сформованості у школярів естетичного ставлення до дійсності
|
Рівні |
ЕГ % |
КГ% |
Різниця(%) |
|
|
На початку експерименту |
||||
|
Високий |
13,6 |
15,4 |
1,8 |
|
|
Середній |
39,4 |
38,5 |
0,9 |
|
|
Низький |
47,0 |
46,1 |
0,9 |
|
|
У кінці експерименту |
||||
|
Високий |
43,9 |
24,6 |
19,3 |
|
|
Середній |
45,5 |
44,6 |
0,9 |
|
|
Низький |
10,6 |
30,8 |
20,2 |
Так, аналіз показників після проведення констатувального і формувального етапів експерименту засвідчив, що 43,9 % школярів ЕГ виявили високий рівень та 45,5 % - середній рівень сформованості естетичного ставлення до дійсності. Відповідно 24,6 % та 44,6 % школярів КГ розвинули в собі спроможність до естетичного сприйняття явищ та предметів дійсності і досягли високого та середнього рівнів сформованості естетичного ставлення до дійсності. Визначені показники вказують на важливість опанування школярами обсягу знань, уміннями здійснювати аналіз явищ дійсності з метою визначення естетичної сутності навколишнього світу.
Істотна різниця в кількісних і якісних показниках рівнів знань, умінь і навичок учнів підтвердила ефективність теоретичного обґрунтування та експериментальної перевірки педагогічних умов і методики впровадження корекційно-розвивальної програми формування у школярів естетичного ставлення до дійсності у позаурочній музично-творчій діяльності.
...Подобные документы
Педагогічна система формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва засобами художньої культури та на засадах особистісно-орієнтованого підходу. Впровадження у навчально-виховний процес сучасних інтерактивних педагогічніих технологій.
автореферат [47,9 K], добавлен 10.04.2009Особливості художньо-естетичного виховання в молодшому шкільному віці. Шляхи і засоби художньо-естетичного виховання. Ритм як складова музично-ритмічного виховання. Використання музично-ритмічних вправ в початкових класах та позакласній виховній роботі.
курсовая работа [50,0 K], добавлен 14.12.2012Формування у школярів громадянської відповідальності, правової самосвідомості. Першооснови громадянського виховання молодших школярів у позаурочній діяльності. Формування і розвиток в учнів почуття приналежності до суспільства, в якому вони живуть.
курсовая работа [91,7 K], добавлен 30.05.2014Сутність і теоретичні підходи до проблеми естетичного виховання школярів. Шляхи і засоби естетичного виховання в системі освіти. Втілення методів естетичного виховання в практичній діяльності, розкриття естетичних властивостей в учбово-виховному процесі.
курсовая работа [54,8 K], добавлен 17.07.2010Молодший школяр як об’єкт і суб’єкт формування гуманних якостей, стан виховної роботи в даній сфері педагогічної діяльності. Формування гуманних якостей у молодших школярів у позаурочній роботі, аналіз і оцінка практичної ефективності даного процесу.
дипломная работа [92,5 K], добавлен 17.06.2014- Формування у молодших школярів навичок естетичного сприймання у процесі використання творів живопису
Роль образотворчого мистецтва в естетичному вихованні школярів, зміст та шляхи формування навичок естетичного сприймання творів живопису. Розробка методики естетичного сприймання творів живопису у початкових класах, її практична апробація, ефективність.
дипломная работа [94,6 K], добавлен 27.09.2009 Проблема естетичного виховання у естетико-педагогічному аспекті. Основні шляхи та форми естетичного виховання молодших школярів. Формування естетичних цінностей засобами образотворчого мистецтва та літератури, музики та співів, художньої самодіяльності.
дипломная работа [269,6 K], добавлен 27.03.2013Ретроспективний аналіз праць В.О. Сухомлинського. Методологічні підходи, принципи, методи та форми роботи щодо естетичного виховання молодших школярів у творчій спадщині педагога. Зв'язок змісту естетичного розвитку дітей з культурою емоцій педагога.
статья [28,4 K], добавлен 24.04.2015Необхідність формування у молоших школярів художньо-естетичного ставлення до дійсності. Нестандартні методи викладання образотворчого мистецтва. Використання художньо-дидактичних вправ та ігор для активізації образотворчості учнів початкових класів.
курсовая работа [52,2 K], добавлен 26.04.2012Аналіз психолого-педагогічної проблеми формування музично-інтелектуальних умінь молодших школярів. Вплив сформованості навичок просторової диференціації музичного матеріалу на оптимізацію розвитку адекватного сприймання музики і музичні здібності дітей.
дипломная работа [101,5 K], добавлен 05.03.2012Шляхи активізації музично-естетичного виховання засобами дидактичних ігор. Творчі аспекти розвитку здібностей школярів у процесі ігрової діяльності. Напрямки активізації ігрової діяльності. Методика застосування ігор у музично-естетичному вихованні.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 11.05.2009Сутність естетичного виховання. Методика підготовки дітей до сприймання музичного твору. В. Сухомлинський про важливість музики в житті дитини. Технологія "Виховання розуму і серця" Д.Б. Кабалевського. Музично-естетичний розвиток молодших школярів.
курсовая работа [70,3 K], добавлен 10.03.2014Місце екологічної освіти у соціальній стабільності суспільства. Аналіз шляхів розвитку бережливого ставлення до природи у молодших школярів. Приклад розробки уроку з природознавства з використанням елементів формування бережливого ставлення до природи.
курсовая работа [88,0 K], добавлен 24.10.2010Теоретичні засади та історія розвитку проблеми патріотичних почуттів, патріотичного виховання у педагогічній науці, їх змістова структура. Діагностика рівня сформованості патріотичних почуттів молодших школярів, форми, методи, засоби їх формування.
магистерская работа [793,7 K], добавлен 20.07.2010Мова графіки, її засоби. Ставлення зображуваного предмета до простору як ознака графіки. Художнє виховання та творчий розвиток учнів засобами образотворчого мистецтва. Розвиток естетичного ставлення до дійсності в основі знайомства з мистецтвом.
реферат [44,4 K], добавлен 14.12.2015Вимоги до професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті сучасних парадигм освіти. Проблема розширення естетичних знань учнів. Розгляд методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду школярів.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 31.03.2010Психолого-педагогічні основи формування, сутність, особливості графічної навички у молодших школярів, організаційно-дидактичні умови розвитку навичок. Шляхи реалізації естетичного виховання першокласників засобами каліграфічного письма, методичні засади.
дипломная работа [172,3 K], добавлен 24.09.2009Слухання музики і його значення у вихованні естетичного ставлення дітей молодшого шкільного віку до дійсності. Методика підготовки до слухання музичного твору. Вікові особливості і музична характеристика молодших школярів. Поняття інтерпретації музики.
курсовая работа [58,5 K], добавлен 15.01.2011Історія розвитку портретного жанру. Теоретичні основи малювання голови людини, анатомо-конструктивні основи зображення. Методика формування у молодших школярів уявлень про портрет і автопортрет, естетичного ставлення до творів портретного жанру.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 27.09.2009В статті автор аналізує проблему професійної готовності в сучасній науковій літературі. Висвітлюються шляхи ефективного формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності. Аналіз останніх досліджень і публікацій з даної проблеми.
статья [30,1 K], добавлен 22.12.2009
