Дидактичні умови інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 37.091.39:377.8

13.00.09 - теорія навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТІВ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ В ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕДЖАХ

Луцик Ірина Геннадіївна

Кривий Ріг - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Волинському національному університеті імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Томашевська Ірина Петрівна, Волинський національний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри педагогіки вищої школи.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Семеног Олена Миколаївна, Інститут педагогічної освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України (м. Київ), старший науковий співробітник відділу теорії та історії педагогічної майстерності; кандидат педагогічних наук, доцент Рева Юрій Васильович, Криворізький державний педагогічний університет, доцент кафедри психології та педагогічних технологій.

Захист відбудеться 6 липня 2011 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 09.053.01 у Криворізькому державному педагогічному університеті за адресою: м. Кривий Ріг, просп. Гагаріна, 54, ауд. 230.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету (50086, м. Кривий Ріг, просп. Гагаріна, 54).

Автореферат розіслано 6 червня 2011 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г. Б. Штельмах



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Інтеграційні тенденції розвитку, характерні для XXI століття, дедалі більше утверджуються в усіх сферах життєдіяльності людини й суспільства. Передусім це тенденція зближення націй, народів, держав через створення спільного економічного, інформаційного, а зважаючи на вимоги Болонського процесу, - й освітнього простору Європи.

Матеріально-технічні потреби постійно зростають і випереджають процеси формування соціальної та психологічної зрілості людей, їхньої здатності до ведення діалогу, культури комунікацій, активного самопізнання й самовираження. Здійснення освітньої реформи нерозривно пов'язане зі зміною освітньої парадигми, з переходом від культуроцентричної до антропоцентричної концепції освіти. Принципова відмінність полягає в тому, що головним завданням освіти стає формування гармонійно розвиненої, творчої особистості, спрямованої на реалізацію власного інтелектуального, духовного, професійного потенціалів. Нова освітня парадигма базується на принципах гуманізації, демократизації, системності, гуманітаризації, цілісності, технологізації, диференціації освіти, на компетентісному, діяльнісному, особистісно орієнтованому дидактичному, суб'єкт-суб'єктному психологічному підходах до навчання. У центрі освітнього процесу знаходиться суб'єкт, який активно діє й усвідомлено опановує основи міжкультурної, пізнавальної, соціальної компетенції.

Спроби з'ясувати особливості процесу навчання у вищій школі більш послідовно, виробити єдиний підхід до оптимізації навчально-виховного процесу в сучасних умовах стали відправним пунктом для створення педагогічних теорій і концепцій навчання. З-поміж найбільш відомих і популярних сьогодні можна назвати такі теорії: проблемного навчання (А. Алексюк, Т. Кудрявцев, І. Лернер, В. Лозова, О. Матюшкін, М. Махмутов, В. Моляко, В. Оконь, М. Скаткін, А. Фурман); програмованого навчання (Ч. Купісевич, Н. Тализіна); розвивального навчання (В. Давидов, О. Дусавицький, Л. Занков, Д. Ельконін, Е. Ільєнков, В. Рєпкін); контекстного навчання (А. Вербицький); концепція особистісно орієнтованого професійного навчання (Д. Гришин, Н. Кузьміна, А. Маркова, Н. Ничкало, В. Сєриков), яка є складовою особистісно орієнтованого навчання та виховання (І. Бех, С. Подмазін, І. Зимня, І. Якиманська); метод навчальних проектів (Н. Альохіна, К. Баханов, О. Залужний, І. Єрмаков, М. Кларін, О. Коберник, А. Макаренко, Є. Полат, О. Стаднік).

Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури свідчить, що науковці приділяють велику увагу професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів (С. Гончаренко, І. Зязюн, Є. Ісаєв, Н. Кузьміна, О. Пєхота, О. Сисоєва, Л. Хомич, Л. Хоружа); особливостям професійної діяльності та професійного спілкування вчителів початкової школи (О. Деркач, В. Кан-Калік, Ю. Кулюткин, О. Реан); розробці вимог до професії вчителя (Ф. Гоноболін, О. Дем'янчук, О. Дубасенюк, М. Левківський, М. Лещенко, Н. Ничкало, В. Орлов, С. Сисоєва,); шляхам формування професійних, навчальних компетентностей майбутніх учителів (О. Семеног, А. Трофименко); умінням і якостям, необхідним учителеві (Є. Барбіна, Н. Кічук, А. Маркова); розробленню професіограми (Г. Падалка, О. Рудницька, В. Сластьонін); моделі діяльності вчителя (О. Бабакіна, Н. Кузьміна, М. Солдатенко).

Актуальність підготовки фахівців у педагогічних коледжах підтверджують численні дисертаційні дослідження (І. Вітковська, К. Волинець, Н. Дусь, Я. Кічук, Г. Кондратенко, О. Майборода, В. Михальська, О. Слободян, О. Юринець).

Особливе місце посідають дослідження, присвячені інтерактивному навчанню. Помітний поштовх до впровадження інтерактивного навчання поклали дослідження та розробки ділових та імітаційних ігор таких фахівців, як І. Абрамова, Л. Борисова, А. Вербицький, В. Платов, В. Подіновський, В. Рибальський, А. Смолкін, І. Сироєжин, С. Шмаков.

Питання спільної діяльності, спілкування та групової взаємодії, що є основою інтерактивного навчання, розглядалися вітчизняними та зарубіжними психологами (Б. Ананьєв, Л. Виготський, О. Леонтьєв, А. Маслоу, К. Рудестам). Науковцями напрацьовано концептуальні підходи до аналізу прояву особистості щодо спільної, групової, колективної та індивідуальної діяльності, чинників її ефективності.

Теоретичні та практичні аспекти, пов'язані з визначенням сутності інтерактивного навчання, класифікацією методів інтерактивного навчання, визначенням найбільш ефективних видів з метою розв'язання навчальних завдань, набули висвітлення в працях таких дослідників, як Н. Балицька, К. Баханов, О. Біда, Г. Волошина, О. Єльникова, Г. Коберник, О. Коберник, Н. Коломієць, Л. Кондрашова, О. Коротаєва, А. Мартинець, Г. Мітіна, О. Пєхота, Л. Пироженко, Н. Побірченко, О. Пометун, Г. Самохіна, Т. Сердюк, М. Скрипник, Н. Суворова, Г. Шевченко, П. Шевчук.

Аналіз наукових джерел показав, що зусилля науковців спрямовуються переважно на визначення сутності інтерактивного навчання, розробку різних форм і методів інтерактивного навчання, при цьому визначення дидактичних умов ефективної організації інтерактивного навчання у педагогічних коледжах залишається поза увагою. Проблема організації навчально-виховного процесу в педагогічних коледжах на основі впровадження інтерактивного навчання, визначення його впливу на зміну рівня активності навчально-пізнавальної діяльності студентів, а також дидактичних умов інтерактивного навчання не була предметом спеціального дослідження.

Аналіз психолого-педагогічної літератури та практичного педагогічного досвіду впровадження інтерактивного навчання в освітній процес педагогічного коледжу дав можливість виявити суперечності між: потребами суспільства у творчих, самостійно діючих фахівцях і принципами побудови навчально-виховного процесу, зорієнтованого на трансляцію культурного досвіду; тенденціями посилення уваги до навчально-пізнавальної діяльності майбутнього вчителя в умовах модернізації освіти та реальним станом навчально-пізнавальної, науково-дослідної підготовки студентів у педагогічних коледжах; вимогами сьогодення щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів, готових до інтеракції та взаємодії, та здатністю сучасної вітчизняної системи педагогічної освіти здійснювати підготовку таких спеціалістів.

Недостатня розробленість проблеми впровадження й організації інтерактивного навчання в теорії та практиці, потреби активізації освітньої практики навчання студентів педагогічного коледжу та необхідність підвищення рівня оволодіння студентами знаннями зумовили вибір теми дисертації «Дидактичні умови інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах».

Зв'язок роботи з науковими темами, планами, програмами. Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки вищої школи Волинського національного університету імені Лесі Українки «Сучасні педагогічні технології». Тему дисертації затверджено вченою радою Волинського національного університету імені Лесі Українки (протокол № 8 від 27 березня 2008 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 28 листопада 2008 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити дидактичні умови інтерактивного навчання суспільно-гуманітарних дисциплін у педагогічних коледжах.

Відповідно до мети було сформульовано такі завдання дослідження:

1. Дослідити стан проблеми організації інтерактивного навчання в педагогічних коледжах, на цій підставі уточнити визначення понять «інтерактивне навчання», «методи інтерактивного навчання»; на основі аналізу наукових джерел виявити особливості впровадження інтерактивного навчання в педагогічних коледжах.

2. Виявити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити комплекс дидактичних умов, що сприяє впровадженню інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах.

3. Розробити й науково обґрунтувати структурно-функціональну модель інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах. інтерактивний гуманітарний педагогічний коледж

4. Розробити методичні рекомендації для викладачів педагогічних коледжів щодо впровадження інтерактивного навчання в організацію навчально-виховного процесу.

Об'єкт дослідження - навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах.

Предмет дослідження - інтерактивне навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах.

У процесі дослідження перевірялася гіпотеза, що впровадження інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах буде ефективним за умови комплексного дотримання дидактичних умов: зорієнтованість інтерактивного навчання на моделювання в навчанні соціального та предметного контексту майбутньої професійної діяльності; диференційоване використання форм і методів інтерактивного навчання з урахуванням рівня підготовленості студентів; поступове (поетапне) впровадження інтерактивного навчання суспільно-гуманітарних дисциплін; активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів педагогічного коледжу у процесі організації інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу; налагодження партнерської взаємодії між учасниками навчального процесу.

Методи дослідження. Для досягнення мети, реалізації завдань дослідження використовувалися такі методи: теоретичні: вивчення та аналіз філософських, соціологічних, психолого-педагогічних, навчально-методичних джерел для вивчення стану й теоретичного обґрунтування проблеми впровадження інтерактивного навчання в освітній процес педагогічних коледжів; метод моделювання для розробки й обґрунтування структурно-функціональної моделі інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах; емпіричні: цілеспрямоване педагогічне спостереження та анкетування для виявлення розуміння студентами сутності інтерактивного навчання; вивчення продуктів навчальної, наукової, практичної самоосвітньої діяльності студентів для визначення особливостей функціонування інтерактивного навчання; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) для перевірки ефективності визначених дидактичних умов інтерактивного навчання та змісту впровадження інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах; упровадження й експертиза спеціального курсу для студентів педагогічного коледжу; методи кількісної та якісної обробки експериментальних даних, які підтвердили ефективність запропонованої моделі, достовірність результатів дослідно-експериментальної роботи.

Методологічною основою дослідження виступили положення про системний підхід до безперервної освіти протягом життя; концепція навчального колективу як механізму розвитку особистості; загальнопсихологічна теорія діяльності; положення про конструктивність впливу групових форм діяльності, навчального колективу на формування особистих та інтелектуальних якостей суб'єкта; діяльнісний, особистісно зорієнтований, компетентісний, інформаційно-психологічний, синергетичний підходи до організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.

Теоретична основа дослідження базується на наукових працях, у яких викладені: основні положення сучасної вітчизняної парадигми освіти (А. Алексюк, Г. Балл, І. Бех, В. Бондар, І. Зязюн, В. Кремень, С. Сисоєва, А. Фурман); положення теорії навчання стосовно формування загальних і специфічних прийомів навчальної діяльності (Л. Занков, Н. Менчинська, В. Паламарчук), розвитку навчального інтересу (Н. Бібік, О. Киричук, В. Сухомлинський, Г. Щукіна), проблеми організації самостійної навчальної діяльності (Н. Бібік, В. Буряк, Т. Вахрушева, Є. Голант, Г. Домбровецька, Ш. Лернер, В. Ляудіс, О. Малихін, М. Нікандров, П. Підкасистий, О. Савченко, І. Шимко), мотивації навчання (Г. Костюк, О. Леонтьєв, П. Якобсон), засобів пізнавальної активності (Г. Ващенко, М. Носков, П. Підкасистий), теоретичні положення про роль спілкування та спільної діяльності (О. Леонтьєв, І. Зимня, Г. Китайгородська, Л. Петровська, Л. Щерба), психологічні й дидактичні принципи структурування навчально-пізнавальної діяльності (Ю. Бабанський, П. Гальперін, В. Давидов, Д. Ельконін, В. Євдокимов, Л. Кондрашова, В. Онищук, М. Скаткін, В. Шадріков); вирішення проблем активізації навчально-пізнавальної діяльності (К. Вазіна, І. Лернер, В. Лозова, С. Максименко, М. Махмутов, Т. Шамова, Г. Щукіна); характеристики інтерактивних технологій навчання (Н. Баліцька, К. Баханов, О. Біда, Г. Волошина, М. Окса, Л. Пироженко, Н. Побірченко, О. Пометун); теорії ігрового та інтерактивного навчання (І. Абрамова, Н. Борисова, А. Вербицький, Ю. Ємельянов, І. Іванов, Д. Кавтарадзе, В. Платов, В. Рибальський, А. Смолкін, І. Сироєжин, К. Фопель, Т. Чепель, С. Шмаков).

Ключові положення роботи ґрунтуються на засадах загальнодержавних нормативних документів, що висвітлюють пріоритетні ідеї здійснення навчального процесу у вищому навчальному закладі: Законах України «Про Освіту», «Про вищу освіту», Державній національній програмі «Освіта: Україна ХХІ століття», Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Програмі національного виховання молоді в Україні, Болонської конвенції.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: уперше визначено та експериментально перевірено ефективність дидактичних умов інтерактивного навчання суспільно-гуманітарних дисциплін у педагогічних коледжах; розроблено, теоретично обґрунтовано та впроваджено структурно-функціональну модель інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах; розроблено та апробовано діагностичний комплекс критеріїв оцінювання ефективності організації інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу; удосконалено процес навчання студентів педагогічного коледжу на основі впровадження науково обґрунтованої структурно-функціональної моделі інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу; подальшого розвитку та конкретизації набули сутність понять «інтерактивність», «інтерактивне навчання», «методи інтерактивного навчання», особливості процесу організації інтерактивного навчання в педагогічних коледжах, класифікація методів інтерактивного навчання за критеріями характеру навчально-пізнавальної діяльності, форми взаємодії учасників, характеру мети та завдань навчального процесу, що забезпечило ефективність навчально-пізнавальної діяльності студентів педагогічного коледжу.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження покладено в основу розробки методичних рекомендацій для викладачів педагогічних коледжів щодо впровадження інтерактивного навчання в організацію навчально-виховного процесу. Розроблено навчальну програму та комплекс навчально-методичного забезпечення з курсу «Теорія і практика інтерактивного навчання» (для студентів педагогічних коледжів відділення «Початкове навчання»). Матеріали дослідження можуть служити базою для подальшого вдосконалення навчального процесу у вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації. Апробовані в ході дослідження критерії та методики визначення ефективності організації інтерактивного навчання дозволяють запроваджувати це навчання при вивченні будь-якої дисципліни суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах.

Положення, висновки й рекомендації, розроблені на основі узагальнення дослідницьких матеріалів, упроваджено в навчально-виховний процес Луцького педагогічного коледжу (довідка № 118 від 30 червня 2009 р.), Володимир-Волинського педагогічного коледжу імені А. Ю. Кримського (довідка № 35 від 29 січня 2010 р.), Сарненського педагогічного коледжу Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 15/2-1 від 28 січня 2010 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечено теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, відповідністю використаних методів дослідження меті та завданням, логіко-системним аналізом джерельної бази; кількісним і якісним аналізом одержаних даних, позитивними висновками експертів щодо ефективності впровадженої в практику вищої школи структурно-функціональної моделі інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу, відтворюваністю результатів і репрезентативністю експериментальних даних, отриманих за допомогою методів математичної статистики.

Організація й основні етапи дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася впродовж 2005-2010 рр. у Луцькому педагогічному коледжі, Володимир-Волинському педагогічному коледжі імені А. Ю. Кримського, Сарненському педагогічному коледжі Рівненського державного гуманітарного університету. В експерименті взяли участь 291 студент та 40 викладачів вищих навчальних закладів.

Дисертаційна робота здійснювалася поетапно впродовж 2005-2010 рр.

На першому етапі (2005-2007 рр.) проведено вивчення та аналіз основ названої проблеми в галузі педагогіки, психології, філософії та соціології, розроблено теоретико-методологічні підходи до дослідження проблеми, визначено сутнісні характеристики понятійного апарату дослідження, визначено мету та завдання дослідження, конкретизовано об'єкт і предмет дослідження.

На другому етапі (2007-2009 рр.) розроблено методику дослідно-експериментальної роботи; здійснено констатувальний експеримент; визначено та експериментально перевірено дидактичні умови інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу; розроблено та апробовано структурно-функціональну модель інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах (формувальний етап експерименту).

На третьому етапі (2009-2010 рр.) завершено дослідно-експериментальну роботу, здійснено аналіз проміжних і кінцевих результатів роботи, проведено корекцію експериментальних методик, систематизацію, узагальнення та математичну обробку отриманих даних, сформульовано узагальнюючі висновки. Одержані результати впроваджено в навчальний процес вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, знайшли відображення в авторському спецкурсі, методичних рекомендаціях, у публікаціях і виступах на конференціях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати проведеного дослідження обговорювалися й отримали позитивну оцінку на засіданнях кафедри педагогіки вищої школи Волинського національного університету імені Лесі Українки (2005-2010 рр.), оприлюднювалися на науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема на міжнародних: І Міжнародній соціально-педагогічній конференції студентів і молодих науковців (м. Луцьк, 2006 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (м. Луцьк, 2010 р.); всеукраїнських: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування професійної компетентності вчителя початкової школи в контексті моніторингу якості освіти» (м. Переяслав-Хмельницький, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інформаційні технології у педагогічній освіті» (м. Луцьк, 2006 р.), V Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції «Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив» (м. Київ, 2008 р.), науково-практичній конференції «Інноваційні методи та технології у процесі викладання іноземних мов» (м. Луцьк, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві: теорія, методологія, досвід у підготовці педагогічних та інженерних кадрів» (м. Луцьк, 2009 р.); на міжвузівській науково-практичній конференції «Професійна підготовка вчителя іноземної мови початкової школи: проблеми, реалії, перспективи» (м. Луцьк, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертації відображено в 13 одноосібних наукових публікаціях автора, зокрема 8 статтях у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 статтях і тезах у збірниках матеріалів конференцій, 1 методичних рекомендаціях.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (232 найменування, із них 21 - іноземними мовами), додатків. Робота містить 23 таблиці, 15 рисунків, 14 додатків. Загальний обсяг дисертації - 287 сторінок. Основний зміст роботи викладено на 190 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи, теоретичну основу, наукову новизну, теоретичне та практичне значення; охарактеризовано етапи дослідної роботи; наведено відомості про апробацію, упровадження та публікацію результатів наукового пошуку.

У першому розділі «Теоретичні засади організації інтерактивного навчання» на основі аналізу психолого-педагогічних, філософських та соціологічних джерел розглянуто актуальні проблеми організації інтерактивного навчання у вищих навчальних закладах; здійснено аналіз понятійно-категоріального апарату дослідження; проаналізовано історико-педагогічні аспекти розвитку інтерактивного навчання, конкретизовано методологічні основи та уточнено дидактичну сутність основних понять дослідження «інтеракціонізм», «інтерактивність», «інтерактивне навчання», проаналізовано наукові підходи до класифікації методів інтерактивного навчання, визначено особливості організації інтерактивного навчання суспільно-гуманітарних дисциплін у педагогічних коледжах.

На основі аналізу наукових праць (Г. Блумера, Ч. Кулі, Дж. Міда, Дж. Морено) окреслено особливості інтеракціонізму як теоретико-методологічного напряму в зарубіжній соціології та соціальній психології, для якого характерним є розгляд розвитку та життєдіяльності особистості в контексті соціальної взаємодії. Визначено, що інтерактивність - це не лише процес взаємного впливу суб'єктів, а спеціально організована пізнавальна діяльність, що має яскраво виражену соціальну спрямованість.

У розділі проаналізовано основні поняття дослідження: «активне навчання», «інтерактивне навчання», «інтерактивні методи навчання», - що дало можливість визначити специфіку поняття «інтерактивне навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу». На основі студіювання науково-педагогічних джерел з'ясовано, що сутність дефініції «інтерактивне навчання» є предметом дослідження багатьох науковців (О. Єльнікова, Г. Коберник, Н. Коломієць, О. Комар, Т. Кравченко, Г. Крівчикова, В. Мартинюк, Н. Павленко, Л. Пироженко, Є. Полат, О. Пометун, Т. Чепель, Г. Харханова). Під інтерактивним навчанням дослідниками розуміється пізнавальний розвиток особистості шляхом організованої, цілеспрямованої навчальної взаємодії суб'єкта з навчальним середовищем.

Узагальнення результатів наукових джерел (А. Балаєв, В. Беспалько, О. Єльнікова, О. Пометун, Г. Селевко), власне бачення проблеми уможливило характеристику інтерактивного навчання як такої організації навчального процесу, що має проблемно-пошукову природу, здійснюється за допомогою засобів комунікації та базується на спільній діяльності, у процесі якої педагог перебуває в позиції фасилітатора, а студенти активно взаємодіють між собою та викладачем.

Під методами інтерактивного навчання розуміємо такі методи, які зумовлюють процес активної взаємодії суб'єкта навчання з навчальним середовищем з метою досягнення визначених дидактичних результатів.

Аналізуючи інтерактивне навчання, необхідно враховувати множинність не лише трактувань цього поняття, але й класифікації методів інтерактивного навчання. Огляд бібліографії, присвяченої інтерактивному навчанню, дав можливість зробити висновок, що на сьогодні науковцями (А. Алексюк, Е. Литвиненко, П. Підкасистий, В. Платов, А. Смолкін) найчастіше використовується така класифікація методів інтерактивного навчання: імітаційні та неімітаційні. У цьому дослідженні дотримано класифікацію методів інтерактивного навчання, запропоновану П. Підкасистим, оскільки ця класифікація є найбільш придатною для освітнього процесу в педагогічних коледжах.

У розділі встановлено, що особливостями організації інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах є індивідуалізація навчання, гнучкість, еклектичність, контекстний підхід, розвиток співпраці. Організація інтерактивних занять з предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічному коледжі вимагає реалізації ряду ознак інтерактивного навчання: проблемності навчання, взаємонавчання, мотивації учіння, активної взаємодії суб'єктів навчання та інших.

З'ясовано, що основними чинниками, які спонукають та підвищують активність студентів педагогічного коледжу та які необхідно враховувати в процесі впровадження інтерактивного навчання, є професійний інтерес, творчий характер навчально-пізнавальної діяльності, ігровий характер проведення занять, емоційний вплив.

Усе зазначене вище привело до висновку про необхідність наукового обґрунтування й експериментальної перевірки дидактичних умов інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу, розробки й наукового обґрунтування структурно-функціональної моделі інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах.

У другому розділі «Структурно-функціональна модель інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах» на основі аналізу психолого-педагогічної літератури та власного педагогічного досвіду описано дидактичні умови інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу, науково обґрунтовано та описано структурно-функціональну модель інтерактивного навчання в педагогічних коледжах.

На основі аналізу наукової літератури у дослідженні під «дидактичними умовами» розуміється сукупність обставин, засобів і заходів, які сприяють ефективності організації інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах.

У процесі експериментального дослідження визначено та охарактеризовано такі дидактичні умови інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах: зорієнтованість інтерактивного навчання на моделювання в навчанні соціального та предметного контексту майбутньої професійної діяльності; диференційоване використання форм і методів інтерактивного навчання з урахуванням рівня підготовленості студентів; поступове (поетапне) впровадження інтерактивного навчання суспільно-гуманітарних дисциплін; активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів педагогічного коледжу в процесі організації інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу; налагодження партнерської взаємодії між учасниками навчального процесу; орієнтація на діалогічне спілкування зі студентами, яке забезпечує сприятливий психологічний мікроклімат і атмосферу творчості під час занять.

Запропоновано структурно-функціональну модель інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах (рис. 1), розроблену на основі принципів і цілей навчання, змісту програмного матеріалу, умов, здійснення освітнього процесу, контингенту студентів і напрямку їхньої професійної підготовки.



У моделі передбачено, що освітній процес - це взаємопов'язана діяльність викладача і студентів, зумовлена співпрацею та діалоговим спілкуванням. У процесі інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу змінюється діяльність викладача та його взаємодія зі студентами: активність педагога поступається місцем активності студентів, а завданням педагога стає створення умов для прояву їхньої ініціативи. Виокремлено основні форми діяльності студентів: навчальна, імітаційна, соціальна.

Виявлено, що основою успішного впровадження інтерактивного навчання суспільно-гуманітарних дисциплін є особистий досвід викладача, його методична підготовка, яка досягається внаслідок підвищення професійного педагогічного рівня.

Зазначено, що метою інтерактивного навчання є не лише засвоєння студентом знань, умінь і навичок, а й оволодіння цілісною професійною діяльністю, загальний та професійний розвиток майбутнього фахівця.

Установлено, що основними принципами інтерактивного навчання є: особистісне включення студентів у навчальну діяльність; моделювання в навчальній діяльності студентів цілісного змісту, форм і умов професійної діяльності фахівців; проблемність змісту навчання в освітньому процесі; адекватність форм навчальної діяльності студентів цілям і змісту освіти; міжособистісна взаємодія та діалогічне спілкування суб'єктів освітнього процесу (викладача і студентів, студентів між собою); педагогічно обґрунтоване поєднання нових і традиційних методів навчання; єдність навчання і виховання особистості фахівця. З'ясовано, що найбільший ефект досягається при системному підході до вибору різних форм і методів інтерактивного навчання відповідно до тих завдань, які ставить перед собою педагог при викладанні певного курсу.

За результатами проведеного експериментального дослідження виявлено, що через діяльність викладача як фасилітатора, його методичну підготовку (семінари, тренінги, майстер-класи), інструментарій інтерактивного навчання (зміст, мета, принципи, форми та методи інтерактивного навчання) та дидактичні умови, зазначені вище, реалізуються етапи впровадження інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в освітній процес у педагогічних коледжах. Такими етапами є: підготовчий, практичний, моделюючий, творчий.

У третьому розділі «Експериментальна апробація дидактичних умов інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах» описано хід проведення експериментального дослідження, подано кількісні результати впровадження структурно-функціональної моделі інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу, визначено критерії ефективності інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу та проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

На основі теоретичного аналізу особливостей організації інтерактивного навчання у педагогічних коледжах було виокремлено дидактичні умови. Виявлений комплекс дидактичних умов виступив як визначальний фактор в організації навчання суспільно-гуманітарних дисциплін за дослідною моделлю, яку було взято за основу розробки програми формувального експерименту.

Експериментальна перевірка дидактичних умов інтерактивного навчання в рамках структурно-функціональної моделі в умовах навчально-виховного процесу ВНЗ здійснювалася шляхом уведення під час викладання фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін додаткової професійно-комунікативної інформації. Викладачі ВНЗ, які брали участь в експериментальній роботі, були ознайомлені з методикою реалізації запропонованої моделі.

У процесі апробації розробленої моделі було використано класичні методи емпіричного дослідження: опитування, спостереження, анкетування, проведення математичних обчислень, аналіз продуктів навчальної діяльності студентів (модульних контрольних робіт, тестових завдань, творів).

З'ясовуючи приналежність вибірок до однієї генеральної сукупності, ми використали t-критерій Стьюдента, у результаті чого був зроблений висновок про те, що студенти експериментальних (Е1, Е2, Е3) і контрольних (К1, К2, К3) груп мають однаковий рівень знань і можуть буди задіяні в експерименті. Для порівняння експериментальних результатів, отриманих у групах, використовувалися методи математичної статистики.

Формувальний експеримент передбачав чотири етапи впровадження інтерактивного навчання в організацію навчально-пізнавальної діяльності студентів педагогічного коледжу: підготовчий, практичний, моделюючий, творчий. Підготовчий етап реалізовувався через адаптацію студентів до умов навчання в педагогічному коледжі. На другому (практичному) етапі проводилось поступове впровадження інтерактивного навчання суспільно-гуманітарних дисциплін. На третьому етапі інтерактивне навчання впроваджувалось з метою моделювання професійної діяльності студентів педагогічного коледжу в умовах педагогічної практики. Четвертий (творчий) етап мав на меті опанування студентами спецкурсу «Теорія і практика інтерактивного навчання», який розширює уявлення студентів про теоретичні аспекти інтерактивного навчання, допомагає вдосконалити набуті студентами професійні вміння та навички, формує в студентів навички вирішення конфліктних ситуацій, розвиває діалогову культуру особистості.

Необхідність виявлення ефективності впровадження структурно-функціональної моделі інтерактивного навчання суспільно-гуманітарних дисциплін спонукала розробити комплекс критеріїв: рівень засвоєння навчального матеріалу, задоволеність навчально-пізнавальною діяльністю, пізнавальна активність, мотивація учіння, критерій індивідуально-особистісного розвитку студентів, інтенсивність емоційної реакції студентів.

Дані, отримані в результаті формувального експерименту, указують на позитивну динаміку та зростання рівня засвоєння навчального матеріалу з предметів суспільно-гуманітарного циклу в студентів експериментальних груп (рис. 2). В експериментальних групах рівень засвоєння студентами навчального матеріалу зріс у середньому на 30 %, у контрольних - на 5 %.

Рис. 2. Рівень засвоєння навчального матеріалу

Зросли показники індексу задоволеності студентів навчально-пізнавальною діяльністю. Після проведення формувального експерименту індекс задоволеності збільшився у групі Е1 на 0,29 балів; Е2 на 0,42 балів; Е3 на 0,37 балів. У контрольних групах К1 індекс задоволеності збільшився на 0,16 балів, у групі К2 на 0,12 балів, у групі К3 на 0,1 бал.

На основі результатів експериментального дослідження можемо констатувати, що впровадження інтерактивного навчання приводить до зростання рівня пізнавальної активності студентів педагогічного коледжу. Рівень пізнавальної активності в експериментальних групах зріс від репродуктивного до творчого, тоді як у контрольних групах залишився репродуктивний рівень, лише в групі К3 підвищився до продуктивного.

Проведене дослідження довело, що у студентів експериментальних груп значно зріс рівень комунікативної культури (в середньому на 14 %), комунікабельності (в середньому на 27 %), сформованості прогностичних, організаторських, комунікативних, аналітичних умінь (в середньому на 16 %).

Результати експериментального дослідження дають можливість стверджувати, що дотримання дидактичних умов інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах забезпечує підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, задоволеності навчально-пізнавальною діяльністю, високою мотивацією учіння студентів.

Отримані результати щодо дидактичних умов, які детермінують ефективність інтерактивного навчання та експериментальна оцінка продуктивності цього виду навчання, свідчать про позитивне ставлення до нього з боку студентів та викладачів, про високу результативність навчання при використанні методів інтерактивного навчання з метою підвищення навчальної мотивації та про загальну ефективність інтерактивного навчання, незалежно від спрямованості навчання.

Узагальнення результатів теоретичного аналізу фахової літератури й дослідно-експериментальної роботи дозволяє зробити такі висновки.

1. На основі аналізу філософських, соціологічних, психолого-педагогічних джерел та емпіричного досвіду з'ясовано особливості організації інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу.

У дисертації проаналізовано основні поняття дослідження «інтерактивність», «інтерактивне навчання», «методи інтерактивного навчання», класифікацію методів інтерактивного навчання, особливості організації інтерактивного навчання, що дало можливість доповнити та запропонувати власне визначення поняття «інтерактивне навчання» як таку організацію навчального процесу, що має проблемно-пошукову природу, здійснюється за допомогою засобів комунікації та базується на спільній діяльності, за якої педагог знаходиться в позиції фасилітатора, а студенти активно взаємодіють між собою та викладачем. Під методами інтерактивного навчання розуміємо такі методи, які зумовлюють процес активної взаємодії суб'єкта навчання з навчальним середовищем з метою досягнення визначених дидактичних результатів.

Виявлено особливості впровадження інтерактивного навчання в педагогічних коледжах, а саме: індивідуалізація навчання, гнучкість, еклектичність, контекстний підхід, розвиток співпраці.

Основними чинниками, що спонукають та підвищують активність студентів педагогічного коледжу, які необхідно враховувати у процесі впровадження інтерактивного навчання, є професійний інтерес, творчий характер навчально-пізнавальної діяльності, ігровий характер проведення занять, емоційний вплив.

2. У процесі аналізу психолого-педагогічної літератури та педагогічної практики визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено дидактичні умови інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах, а саме: зорієнтованість інтерактивного навчання на моделювання у навчанні соціального та предметного контексту майбутньої професійної діяльності; диференційоване використання форм і методів інтерактивного навчання з урахуванням рівня підготовленості студентів; поступове (поетапне) впровадження інтерактивного навчання суспільно-гуманітарних дисциплін; активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів педагогічного коледжу в процесі організації інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу; налагодження партнерської взаємодії між учасниками навчального процесу, орієнтація на діалогічне спілкування зі студентами, яке забезпечує сприятливий психологічний мікроклімат, атмосферу творчості під час занять.

3. Розроблено й науково обґрунтовано структурно-функціональну модель інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах. Побудова структурно-функціональної моделі інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічному коледжі спиралася на такі концептуальні засади: модель - це предметна, знакова або уявна (мислима) система, що відтворює, імітує чи відображає принципи внутрішньої організації або функціонування, певні властивості, ознаки та характеристики об'єкта дослідження (оригіналу), безпосереднє вивчення якого неможливе, ускладнене або недоцільне, і може замінити цей об'єкт у пізнавальному процесі з метою одержання нових знань про нього. Запропонована автором структурно-функціональна модель інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах складається з таких елементів: мета та результати навчання, діяльність викладача, діяльність студентів, методична підготовка та інструментарій інтерактивного навчання (мета, зміст, методи, форми та принципи навчання), дидактичні умови та етапи впровадження інтерактивного навчання.

Визначено критерії й показники ефективної організації інтерактивного навчання суспільно-гуманітарних дисциплін у педагогічних коледжах: рівень засвоєння навчального матеріалу, задоволеність навчально-пізнавальною діяльністю, пізнавальна активність студентів, мотивація учіння, критерій індивідуально-особистісного розвитку студентів, інтенсивність емоційної реакції студентів.

Формувальний експеримент підтвердив дієвість дидактичних умов інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах.

Результати дослідно-експериментальної роботи дають можливість стверджувати, що запропонована структурно-функціональна модель інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах є ефективною та може впроваджуватися в інших вищих навчальних закладах.

4. Здійснення теоретико-експериментального дослідження стало основою для розроблення методичних рекомендацій для викладачів педагогічних коледжів щодо впровадження інтерактивних методів і технологій в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Доведено, що введений спецкурс «Теорія і практика інтерактивного навчання» дав можливість удосконалити професійні вміння й навички студентів, розвинути професійні якості та діалогову культуру особистості. У процесі занять у студентів формувалися вміння організації спілкування на основі самоаналізу, аналізу особистості партнера, групи, соціально-психологічної ситуації, навички вирішення конфліктних ситуацій, навички емоційної саморегуляції.

Таким чином, досягнуто мету дослідження, визначено теоретичні та методичні засади інтерактивного навчання в педагогічних коледжах; виявлено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено дидактичні умови інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах; розроблено, науково обґрунтовано та впроваджено структурно-функціональну модель інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах; визначено критерії й показники ефективної організації інтерактивного навчання суспільно-гуманітарних дисциплін у педагогічних коледжах.

Викладені в дисертації висновки не вичерпують усіх аспектів досліджуваної проблеми та не претендують на повноту й завершеність. До перспективних напрямів подальших наукових досліджень відносимо розробку шляхів упровадження інтерактивного навчання в організацію навчально-пізнавальної діяльності студентів ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації; виявлення психолого-педагогічних умов подальшого вдосконалення процесу організації інтерактивного навчання на конкретних спеціальностях.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Статті в наукових фахових виданнях

2. Луцик І. Г. Як подолати труднощі використання інтерактивних методів та перетворити їхні слабкі сторони у сильні / Ірина Геннадіївна Луцик // Проблеми педагогічних технологій : збірник наукових праць. - Луцьк, 2006. - № 2-4 (31-33). - С. 267-272.

3. Луцик І. Г. Використання методу кейс-стаді при викладанні іноземних мов / Ірина Геннадіївна Луцик // Нові технології навчання : наук.-метод. збірник / колектив авторів - К. : Інститут інноваційних технологій й змісту освіти МОН України. - К., 2006. - Вип. 43. - С. 51-55.

4. Луцик І. Г. Формування професійної компетентності студентів педагогічного коледжу засобами інтерактивних технологій навчання / Ірина Геннадіївна Луцик // Школа першого ступеня: теорія і практика : збірник наукових праць Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. - Тернопіль : Астон, 2006. - Вип. 17-18. - С. 41-51.

5. Луцик І. Г. Рольова гра як засіб інтенсифікації процесу навчання іноземним мовам у педагогічному коледжі / Ірина Геннадіївна Луцик // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - Львів, 2007. - Вип. 22. - С. 131-137.

6. Луцик І. Г. Використання інтерактивних методів як засіб створення інтенсивного освітнього середовища / Ірина Геннадіївна Луцик // Нові технології навчання : наук.-метод. збірник / колектив авторів. - К. : Інститут інноваційних технологій й змісту освіти МОН України - К., 2007. - Вип. 46. - С. 51-55.

7. Луцик І. Г. Особливості застосування інтерактивних технологій навчання у педагогічних коледжах / Ірина Геннадіївна Луцик // Нові технології навчання : наук.-метод. збірник / колектив авторів ; Інститут інноваційних технологій й змісту освіти МОН України. - К., 2008. - Вип. 53. - С. 47-51.

8. Луцик І. Г. Управління іншомовною діяльністю студентів педагогічних коледжів на основі застосування інтерактивних методів навчання / Ірина Геннадіївна Луцик // Вісник Черкаського університету. Серія педагогічна. - Черкаси, 2009. - Вип. 145. - С. 67-70.

9. Луцик І. Г. Інтерактивні семінари як форма активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих закладів освіти / Ірина Геннадіївна Луцик // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія «Педагогіка». - Тернопіль, 2009. - № 3. - С. 125-130.

10. Методичні рекомендації

11. Луцик І. Г. Застосування інтерактивних технологій у процесі навчання за кредитно-модульною системою: методичні рекомендації / Ірина Геннадіївна Луцик. - Луцьк : Луцький педагогічний коледж, 2009. - 98 с.

12. Матеріали і тези конференцій

13. Луцик І. Г. Використання дискусії при викладанні іноземних мов в педагогічному коледжі / Ірина Геннадіївна Луцик // Матеріали І Міжнародної соціально-педагогічної конференції студентів і молодих науковців. - Луцьк, 2006. - С. 89-98.

14. Луцик І. Г. Технологія впровадження методів інтерактивного навчання в освітній процес у педагогічних коледжах / Ірина Геннадіївна Луцик // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції «Сучасність, наука, час. Взаємодія та взаємовплив» / Інститут наукового прогнозування, Кримський інститут економіки та господарського права, TOB «TK Меганом». - К., 2008. - С. 21-23.

15. Луцик І. Г. Підготовка майбутніх учителів іноземних мов до використання інтерактивних методів навчання / Ірина Геннадіївна Луцик // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції «Професійна підготовка вчителя іноземної мови початкової школи: проблеми, реалії, перспективи». - Луцьк, 2010. - С. 28-32.

16. Луцик І. Г. Інтерактивні технології як засіб формування особистості студента / Ірина Геннадіївна Луцик // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» : у 2 т. - Т. 1. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. - С. 190-191.



АНОТАЦІЯ

Луцик І. Г. Дидактичні умови інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.09 - теорія навчання. - Криворізький державний педагогічний університет, Кривий Ріг, 2011.

У дисертації здійснено дослідження теоретичних засад інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах.

На основі аналізу філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури проаналізовано актуальні проблеми організації інтерактивного навчання в сучасних умовах, уточнено педагогічну сутність понять «інтерактивність», «інтерактивне навчання», «методи інтерактивного навчання».

Теоретично обґрунтовано дидактичні умови інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах.

Розроблено структурно-функціональну модель інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу в педагогічних коледжах, яка складається з таких елементів: мета та результати навчання, діяльність викладача, діяльність студентів, методична підготовка та інструментарій інтерактивного навчання (мета, зміст, методи, форми та принципи навчання), дидактичні умови та етапи впровадження інтерактивного навчання. Охарактеризовано навчальні (дидактичні) та психологічні критерії й показники ефективності інтерактивного навчання, що склали основу оцінки їх успішності під час експериментального навчання. Розроблено методичні рекомендації для викладачів педагогічних коледжів щодо впровадження інтерактивних методів і технологій в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Доведено, що спецкурс «Теорія і практика інтерактивного навчання», введений у навчальний процес, дав можливість удосконалити професійні вміння і навички студентів, розвинути професійні якості та діалогову культуру особистості.

Ключові слова: інтерактивне навчання, інтерактивність, методи інтерактивного навчання, діалогова взаємодія, дидактичні умови інтерактивного навчання предметів суспільно-гуманітарного циклу.



АННОТАЦИЯ

Луцик И. Г. Дидактические условия интерактивного обучения предметам общественно-гуманитарного цикла в педагогических колледжах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 - теория обучения. - Криворожский государственный педагогический университет, Кривой Рог, 2011.

В диссертации осуществлено исследование теоретических основ интерактивного обучения предметов общественно-гуманитарного цикла в педагогических колледжах.

На основе изучения философской, социологической, психолого-педагогической литературы проанализированы актуальные проблемы организации интерактивного обучения в современных условиях, уточнена педагогическая сущность понятий «интерактивность», «интерактивное обучение», «методы интерактивного обучения», которые в диссертации относятся к базовым; рассмотрено состояние проблемы в зарубежной и отечественной литературе; установлена недостаточность наработок, связанных с применением интерактивного обучения в педагогических колледжах.

Интерактивное обучение рассмотрено как организация учебного процесса, которая имеет проблемно-поисковую природу, осуществляется с помощью средств коммуникации и основывается на совместной деятельности, при которой педагог находится в позиции фасилитатора, а студенты активно взаимодействуют между собой и преподавателем. Интерактивность рассмотрена не только как процесс взаимного влияния субъектов друг на друга, а специально организованная познавательная деятельность, которая носит ярко выраженную социальную направленность. Под методами интерактивного обучения мы понимаем методы, обуславливающие процесс активного взаимодействия субъекта обучения с обучающей средой с целью достижения определённых дидактических результатов.

...