Методика формування фонетико-орфоепічних умінь українського літературного мовлення у першокласників в умовах верхньонадборжавських говорів

Вправи на розрізнення слів, різних за звучанням. ”Послухайте верхньонадборжавські слова, а потім українською літературною мовою. Запам'ятайте їх переклад”: возір - вікно, горниць - каструля, хыжа - хата, бороцква - абрикос, капура - ворота. ”Послухайте пари слів, які з них однакові? Сины - сини, хытрый - хитрий, сині- сіні, сірый - сірий..

Вправи на розрізнення слів, вимовлених правильно та неправильно. ”Уважно прослухайте речення і спробуйте помітити слово, вимовлене українською мовою неправильно?: [Грип] росте у лісі. Бабуся [мині(міні)] прочитала цікаву [каску]”.

Вправи на засвоєння слів, які відрізняються місцем наголосу. ”Чи однаково вимовляються слова? Що відмінного у їх вимові?” укр. [б'ібл'іотйка] - верхн. гов. [б'іблґіутика]; укр. [шофйр] - верхн. гов. [шуфер]; укр.[дивбн] - верхн. гов. [днван].

Розрізнення слів в окремих словосполученнях української літературної мови та верхньонадборжавських говорів: ”Послухайте пари словосполучень: опадає листя - падем листя (або падат листя); грає музика - играє музика; танцює дівчина - играт дявка; сидить хлопець - сидит хлопиць. Які з них є літературними українськими, а які верхньонадборжавськими?”

Під час експерименту ми переконалися, що такі завдання допомагають засвоїти першокласникам не лише вимову, а й написання слів та дають можливість розвивати логічне мислення.

Корисним для піднесення якості знань учнів в умовах верхньонадборжавських говорів є використання таких видів роботи, як прослуховування платівок із записами мовлення майстрів слова, радіо, відвідування театру. Перед учнями ми ставили завдання переказати, дотримуючись орфоепічних норм, прослухану напередодні радіо- чи телепередачу для дітей. Під час роботи над наголосом у першому класі ми використовували не лише ігри, змагання, а й розучували цікаві пісні, які носять навчальний характер. Під час їх виконання діти рухаються, відпочивають і водночас засвоюють правильне літературне наголошування слів.

На заключному етапі дослідного навчання було проведено контрольні зрізи, метою яких було з'ясування ефективності пропонованої методики формування фонетико-орфоепічних умінь українського літературного мовлення у першокласників в умовах верхньонадборжавських говорів Закарпаття.

У ході контрольних зрізів здійснено індивідуальні прослуховування учнів, а також частково проведено і проаналізовано контрольні роботи. Лінгвістичний матеріал для зрізів був підібраний на основі програмового матеріалу, крім цього, для зіставлення ми додали матеріал верхньонадборжавських говорів.

В учнів експериментальних класів спостерігалася мінімізація помилок у вимові звуків у словах, словосполученнях, реченнях та невеличких текстах, а також розрізненні і впізнаванні (ідентифікації) і диференціації звуків української літературної мови та верхньонадборжавських говорів на слух; поліпшення орфоепічного рівня українського літературного мовлення.

Порівняльні таблиці рівнів сформованості фонетико-орфоепічних умінь першокласників ЕК і КК (контрольні зрізи)

Таблиця 2 (Контрольна робота № 1)

Таблиця 3 (Контрольна робота № 2)

Аналіз рівнів сформованості фонетико-орфоепічних умінь українського літературного мовлення в умовах закарпатських говорів, у їх верхньонадборжавській частині, засвідчив позитивні зрушення. Більшість учнів ЕК оволоділи фонетико-орфоепічними вміннями на високому й середньому рівнях, тобто вищому за середній на 8,9% та 13,8% більше, ніж у КК. Аналіз відповідей першокласників ЕК і КК класів показав, що завдання, які передбачали вимову слів українською літературною мовою, 35,3% та 42,8% учнів у ЕК і 30,2% та 33,1% учнів КК виконали правильно. Інші учні допускали помилки саме в першому та останньому завданнях, де замінювали побачені малюнки верхньонадборжавськими словами.

Проведений аналіз результатів експерименту виявив складну і багатогранну структуру фонетико-орфоепічних помилок, які припускаються учнями, що проживають в умовах верхньонадборжавських говорів, у процесі вимови й читання. З виявлених фонетико-орфоепічних помилок найбільший відсоток поширеності доводиться на змішування твердих і м'яких, дзвінких і глухих, подовжені приголосні та заміну голосних звуків української літературної мови звуками верхньонадборжавських говорів. Проте найбільший відсоток становлять помилки в наголошуванні слів.

Особливі зрушення відбулися у мовленні учнів з низьким рівнем сформованості фонетико-орфоепічних умінь, що навчалися за експериментальною програмою. Так, в експериментальних класах на кінець експерименту більше половини учнів покращили фонетико-орфоепічні вміння щодо помилкової заміни звуків української літературної мови верхньонадборжавськими, дзвінкості-глухості, подовжених приголосних, неправильного наголошування тощо.

Результати формувального експерименту дали підстави стверджувати, що основна проблема формування українського літературного мовлення першокласників, які проживають в умовах верхньонадборжавських говорів, полягає в оптимальних засобах коригування мовленнєвих умінь, які притаманні володінню діалектної (материнської мови) говірки. Створення нової понятійної системи пов'язане з доповненням і коригуванням наявних навичок відповідно до української літературної мови, і результативність у такому випадку визначається операційною структурою мовної дії на рівні коригування і ланцюга операцій від програми до її реалізації.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Проведене нами дослідження показало, що одним із актуальних питань сучасної методики початкового навчання української мови є формування фонетико-орфоепічних умінь першокласників в умовах діалектного мовленнєвого середовища. Важливість цієї теми пояснюється тим, що курс української мови є не тільки навчальним предметом, а й виступає основним засобом опанування всіх інших шкільних предметів. Добре розвинене мовлення допомагає сприймати навколишній світ, реалізовувати навчальні, пізнавальні і виховні функції мови. Свідоме ставлення учнів до норм, притаманних системі української мови, здатне забезпечити досконалий рівень мовлення дітей, який вимагає дотримання фонетичних, лексичних, граматичних норм сучасної української літературної мови і визначає ступінь оволодіння мовленнєвою культурою. У дослідженні розроблено лінгводидактичну систему (вона складалася з трьох етапів), визначено педагогічні умови, описано методику і дібрано дидактичне забезпечення розвитку фонетико-орфоепічних умінь учнів першого класу, які опановують грамоту в умовах верхньонадборжавських говорів.

2. Усне мовлення дитини - це ті елементи рідної мови, якими вона користується відповідно до рівня свого розвитку, освіти в різних сферах діяльності. У дослідженні доведено, що вміння користуватися українським літературним словом становить складний комплекс, який об'єднує активно діючі мовленнєві знання і відповідні їм спеціальні вміння й навички та досвід у застосуванні цих знань.

3. Розгляд особливостей відхилень від орфоепічних норм української літературної мови на нормативному рівні в діалектному говірковому середовищі сприяв висновку про те, що для нейтралізації негативного впливу верхньонадборжавських говорів на учнівське мовлення процес формування цих умінь має будуватися на основі зіставлення і протиставлення звукових систем діалекту та української літературної мови. Це дає можливість передбачити можливі помилки і тим самим віднайти шляхи запобігання їм, а також визначити методи і прийоми навчання, типи уроків і вправ тощо, які застосовуються у навчально-мовленнєвій діяльності першокласників.

4. Аналіз психолінгвістичних особливостей формування фонетико-орфоепічних умінь першокласників в умовах верхньонадборжавських говорів переконав, що домінувальними чинниками розвитку українського літературного мовлення є: рівень розвитку інтелектуальних процесів (пам'яті, уваги, спостережливості та ін.); уміння розрізняти звуковий склад слова; відчуття гальмівного впливу специфічних звуків і слів верхньонадборжавських говорів.

5. В експериментальному навчанні важливо спиратися не тільки на відомі загальнодидактичні принципи, а й на специфічні лінгводидактичні: принцип уваги до матерії мови; не тільки імітації, наслідування, а й усвідомлення мовленнєвих явищ; відчуття й оцінювання виразності мовлення; розвитку мовного чуття; домінувальної ролі мовленнєвих вправ; комунікативності; взаємопов'язаного навчання всіх видів мовленнєвої діяльності. Ефективними методами формування фонетико-орфоепічних умінь українського літературного мовлення першокласників в умовах верхньонадборжавських говорів виявились: спостереження, аналогія й наслідування; дидактичні прийоми: зіставлення, протиставлення, аналіз, синтез, узагальнення, класифікація тощо, вибір яких залежав від мети, змісту навчального матеріалу, способів взаємодії вчителя й учнів.

6. Під час експерименту було з'ясовано, що систематичний облік помилок у процесі виконання будь-яких вправ допомагав планувати й організовувати корекційну роботу, своєчасно усувати прогалини у знаннях і вміннях та коригувати дитяче мовлення. Необхідною умовою щодо реалізації запропонованої методики була якісна підготовка вчителя до кожного уроку, яка проявлялась у раціональному доборі змісту, відповідних методів і прийомів навчання; урахуванні принципу доступності запропонованих вправ для кожного учня зокрема.

7. На основі здобутих результатів можна стверджувати, що в процесі формування фонетико-орфоепічних умінь українського літературного мовлення першокласників в умовах верхньонадборжавських говорів Закарпаття слід приділяти увагу виробленню вмінь добирати слова (літературні відповідники), з'ясовувати лексичне значення, поєднувати їх у словосполучення, речення; аналізувати правильність добору звуків, складів, слів, уміння висловлювати свої думки логічно, чітко, послідовно і правильно наголошувати слова. Перед тим, як розпочати виконання тієї чи іншої вправи, необхідно проводити підготовчу роботу: забезпечувати відтворення раніше сформованих умінь і навичок; з'ясовувати розуміння змісту завдання, осмислення необхідних орфоепічних умінь і мовленнєвих дій.

8. Позитивні результати експериментальної роботи свідчать про ефективність пропонованої методики формування фонетико-орфоепічних умінь українського літературного мовлення першокласників в умовах верхньонадборжавських говорів.

Здійснене дослідження не охоплює всі аспекти досліджуваної проблеми. Перспективи нових досліджень можуть стосуватися проблеми формування в учнів фонетико-орфоепічних умінь на наступних етапах навчання в початкових класах, а також в умовах інших діалектів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ І ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ОДНООСІБНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Лавренова М.В. Особистість учителя в педагогічній концепції Олександра Духновича / М.В.Лавренова // Освіта Закарпаття. - 2008. - №7. - С. 50-52.

2. Лавренова М.В. Особливості вивчення української мови в початкових класах в умовах гіперактивного функціонування діалектів / М.В.Лавренова // Освіта Закарпаття. - 2008. - №8. - С. 55-57.

3. Лавренова М. Робота над засвоєнням нормативного наголошування загальновживаних слів першокласниками в умовах верхньонадборжавських говорів/ М.В.Лавренова // Початкова школа. - 2010. - №3. - С. 24-28.

4. Лавренова М. Система вправ з формування орфоепічних навичок українського літературного мовлення першокласників в умовах закарпатських говорів / М.В.Лавренова // Українська мова і література в школі. - 2010. - №3. - С. 33-36.

5. Лавренова М. Психологічні засади формування українського літературного мовлення молодших школярів в умовах діалектного середовища/ М.В.Лавренова // Психологія і педагогіка. 2010. № 1 (66). С. 119 129.

6. Лавренова М. Розвиваємо гарне усне мовлення дітей шестирічного віку/ М.В.Лавренова // Початкова школа. № 12. С. 5 8.

7. Лавренова М.В. Вчимося говорити правильно. Дидактичний матеріал для усунення недоліків звуковимови молодших школярів в умовах діалектного середовища. - У.: Ґражда, 2010. - 50 с.

8. Лавренова М.В. Робота над словниковими словами в початкових класах. Цікаві вправи та ігри для їх засвоєння. - У.: Ґражда, 2009. - 60 с.

9. Лавренова М.В. Словничок-малючок для маленьких діточок.- У.: Ґражда, 2010. - 52 с.

10. Лавренова М.В. 1100 загадок на будь-який випадок. - У.: Ґражда, 2009. - 144 с.

11. Лавренова М.В. Розвиваємо руки дитини та засвоюємо нові слова. - У.: Ґражда, 2010.- 50 с.

Размещено на Allbest.ru