Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С. КОСТЮКА

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

УДК 159.955:373.5(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ РОЛЬОВИХ ІГОР

Кущ Олександр

Сергійович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології імені Г. С. Костюка НАПН України, лабораторія психології творчості

Науковий керівник кандидат психологічних наук, професор МОРГУН Володимир Федорович, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, кафедра психології, завідувач

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор РИБАЛКА Валентин Васильович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, відділ педагогічної психології та психології праці, провідний науковий співробітник;

кандидат психологічних наук, професор МУЗИКА Олександр Леонідович, Житомирський державний університет імені Івана Франка, соціально-психологічний факультет, декан

Захист відбудеться 4 жовтня 2011 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології імені Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул.Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул.Паньківська, 2

Автореферат розісланий “2” вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т. М. Третяк

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний поступ суспільства вказує на те, що інтелектуальний і творчий потенціали особистості виступають вагомими чинниками соціального прогресу, тому одним із важливих завдань психології є вивчення умов розвитку активної творчої індивідуальності, зокрема, у ході освітнього процесу.

Дослідження проблеми розвитку творчого мислення посідає значне місце в психологічній науці. Сутність природи, характеристика параметрів мислення вивчались вітчизняними (Д. Б. Богоявленська, Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, Н. С. Лейтес, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, В. О. Моляко, Я. О. Пономарьов, В. А. Роменець, С. Л. Рубінштейн, М. Л. Смульсон, Б. М. Теплов та ін.) та зарубіжними (Е. де Боно, Дж. Гілфорд, Р. Стернберг, Е. П. Торренс та ін.) науковцями. Творче мислення у психології досліджувалось у контексті розвитку основних видів творчості (Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, Б. М. Теплов, М. О. Холодна та ін.), в тому числі соціальної (А. О. Деркач, А. А. Попель та ін.), особистісної (М. Й. Боришевський, А. Маслоу та ін.), інтелектуальної творчості (С. Медник та ін.), структури творчого мислення (Ж. Адамар, Д. Б. Богоявленська, О. М. Матюшкін, В. В. Рибалка та ін.) та механізмів його розгортання (В. С. Біблер, В. О. Моляко, О. Л. Музика, Я. О. Пономарьов, І. М. Семенов та ін.), умов розвитку творчого мислення (Г. С. Альтшуллер, В. В. Давидов, О. К. Дусавицький, Г. П. Щедровицький, Д. Б. Ельконін та ін.), а також його вікової динаміки (В. С. Мухіна, Л. Г. Чорна та ін.).

Психологічний аналіз ефективності впливу педагогічних чинників на процес формування особистості виявив ряд умов, що сприяють розвитку творчого мислення старшокласників: наслідуваність, цілеспрямованість, предметність творчого процесу, стратегіальність (план, ієрархія цілей) організації творчої діяльності, залучення школярів до творчого колективу, поєднання їх колективної та індивідуальної діяльності, спільна творчість школярів та вчителя (Г. О. Балл, П. Я. Гальперін, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, В. О. Моляко, О. М. Матюшкін, В. В. Рибалка, Н. В. Чепелєва, Ю. М. Швалб та ін.). Слід зазначити, що експериментальне вивчення творчого мислення та психологічних умов його становлення і розвитку засобами ігор стосувалось переважно дошкільного, молодшого шкільного, підліткового та дорослого віку (Ю. З. Гільбух, Д. Б. Ельконін та ін.). Але психологічні особливості розвитку творчого мислення засобами рольових ігор у юнацькому віці не отримали свого теоретичного обгрунтування та розробки в психологічній науці. Хоча в ході соціалізації саме в цьому віковому періоді відбувається ефективний процес розвитку особистості, коли провідні психічні процеси набувають серйозних діяльнісних форм (Л. С. Виготський), а ігрова форма організації навчальної діяльності забезпечує всебічний розвиток особистості завдяки інтегруючій взаємодії пізнавальної сфери і форм конкретної діяльності, через активізацію творчого мислення (О. К. Дусавицький, І. М. Семенов, Г. П. Щедровицький та ін.).

Таким чином, актуальність визначеної проблеми, а також її недостатнє вивчення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Психологічні умови розвитку творчого мислення старшокласників засобами рольових ігор».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов'язана з науково-дослідною темою лабораторії психології творчості Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України «Психологічне дослідження творчих перцептивних процесів на різних вікових рівнях» (номер держреєстрації 0107U012430). Тема дисертації затверджена вченою радою Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка (протокол № 4 від 2.11.1998 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 27 січня 2004 року).

Об'єкт дослідження - розвиток творчого мислення старшокласників.

Предмет дослідження - психологічні умови розвитку творчого мислення старшокласників засобами рольових ігор.

Мета дослідження полягає в розкритті сутності психологічного механізму та умов розвитку творчого мислення старшокласників засобами рольових ігор.

В основу дисертаційного дослідження покладено наступні гіпотези:

- творче мислення особистості розглядається як аксіо-когнітивний конструкт, характеризується впорядкованим багатовимірним ієрархічним взаємосполученням властивостей мислення як психічних новоутворень різних рівнів ускладнення, що включає лабільність, уміння встановлювати логічні закономірності, логічно-понятійне мислення та вміння утворювати складні аналогії, креативність мислення, значущу конструктивність;

- ефективний розвиток творчого мислення старшокласників можливий за умов: 1) цілеспрямованого сприяння зародженню та конструктивному переживанню учнями проблемної ситуації в межах спеціально побудованої навчальної діяльності; 2) урахування вікових, гендерних особливостей та цілеспрямованого розвитку конструктивних умінь юнаків засобами рольових ігор.

Відповідно до мети та гіпотез визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати теоретичні підходи до проблеми розвитку творчого мислення, які розкривають його зміст, механізми прояву, уточнити поняття творчого мислення, психологічних умов його розвитку.

2. Визначити структуру творчого мислення, розглянути підстави для використання ігрових засобів навчальної діяльності у процесі розвитку творчого мислення старшокласників.

3. Емпірично дослідити психологічні умови розвитку творчого мислення старшокласників у контексті вікових та гендерних особливостей.

4. Розробити та апробувати програму активізації творчого мислення старшокласників засобами рольових ігор.

Методологічну та теоретичну основу дослідження склали: принцип єдності діяльності та свідомості (П. К. Анохін, Г. С. Костюк, О. Р. Лурія, С.Л. Рубінштейн та ін.); генетичний підхід до розвитку психіки та існування особистості (Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, Ж. Піаже та ін.); концепції багаторівневої ієрархічної будови психічних явищ та структури особистості (К. О. Абульханова-Славська, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко, В. Ф. Моргун, К. К. Платонов, В. В. Рибалка та ін.); положення про взаємозв'язок зовнішніх і внутрішніх чинників у розвитку особистості (С. Д. Максименко); принцип єдності свідомості та діяльності (С. Л. Рубінштейн, М. Й. Боришевський); структурний аналіз мислення (А. В. Брушлінський, Дж. Гілфорд, С. Л. Рубінштейн та інші); особистісні і процесуальні аспекти аналізу творчості, творчого мислення (Ж. Адамар, В. С. Біблер, Д. Б. Богоявленська, Е. де Боно, В. О. Моляко, О. Л. Музика, Я. О. Пономарьов, В. А. Роменець та ін.); стратегіально-діяльнісний підхід до вивчення творчої діяльності (В. О. Моляко); теорія навчання та розвитку (Г. О. Балл, В. В. Давидов, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, Н. В. Чепелєва); теорiя поетапного формування розумових дiй (П. Я. Гальперiн, О. К. Дусавицький, Д. Б. Ельконін, Н. Ф. Тализiна); принцип системного аналізу пізнавальної діяльності (Г. М. Артамонов, А. Маслоу, Я. О. Пономарьов, І. М. Семенов та ін.); принципи цілеспрямованого формування та розвитку творчих здібностей особистості (Г. С. Альтшуллер, О. М. Матюшкін, В. О. Моляко, Б. М. Теплов та ін.).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використано комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження, який включає загальнонаукові методи теоретичного рівня (теоретичний аналіз, систематизація й узагальнення, синтез, порівняння, класифікація існуючих теоретичних підходів, теоретичне моделювання); емпіричні методи (спостереження, бесіда, анкетування, аналіз слів-індикаторів) були використані для виміру рівня розвитку творчого мислення; формувальний експеримент застосовано з метою апробації навчальної програми розвитку творчого мислення за допомогою рольових ігор; статистичні методи обробки результатів - для виявлення достовірності відмінностей у показниках.

Психодіагностичні методики, що використовувались для дослідження структурних компонентів мислення у старшокласників: методика визначення інтелектуальної лабільності (за Л. Д. Столяренко), методика виміру вміння визначати логічні закономірності (за О. Ліппманом), методика визначення рівня логічно-понятійного мислення та утворення складних аналогій (за Л. Д. Столяренко); для вивчення творчого мислення: методика дослідження мислення особистості на основі багатовимірного аналізу вільних словесних асоціацій (за В. Ф. Моргуном, у модифікації О. С. Куща), а також розроблені автором методика оцінки розвитку мислення на основі особистісного і процесуального показників та методика включеного спостереження творчого мислення у ході гри. Були використані математико-статистичні методи обробки результатів для виявлення достовірності відмінностей в показниках, а саме статистичні критерії G-критерій змін, ц*-критерій (кутове перетворення Фішера), інтерпретаційні методи (структурний та генетичний). Статистична обробка даних здійснювалась за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel 2003.

Організація та експериментальна база роботи. Дослідження проводилось у три етапи впродовж 2000-2010 рр. на базі загальноосвітньої школи № 17 «Вибір» імені М. Г. Неленя м. Кременчука Полтавської області. Дослідженням було охоплено 133 учні віком 15-16 років, у тому числі у формувальному експерименті взяв участь 101 старшокласник.

На першому етапі (2000-2001 рр.) здійснено теоретичний аналіз проблеми, розроблено програму дослідження

На другому етапі (2001-2002 рр.) емпірично досліджено психологічні умови, розроблено та апробовано програму розвитку творчого мислення старшокласників з використанням методик цілеспрямованого розвитку конструктивних умінь засобами рольових ігор.

На третьому етапі (2002-2010 рр.) проведено обробку та інтерпретацію отриманих даних. Здійснено кількісний та якісний аналіз з наочним представленням результатів в вигляді таблиць і малюнків.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічною обгрунтованістю вихідних положень, використанням емпіричних методів, адекватних меті і завданням дослідження; поєднанням методів кількісного та якісного аналізу отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в наступному: вперше виділені і описані параметри творчого мислення особистості як аксіо-когнітивного конструкту, що співвідноситься з багатовимірною моделлю структури мислення особистості; визначено, що одночасна та цілеспрямована активізація аксіо-когнітивних компонентів оптимізує розвиток творчого мислення старшокласників. Уточнено психологічний механізм творчого мислення, його рівневу побудову, характеристики інваріантів багатовимірної структури мислення особистості. Дістало подальшого розвитку уявлення про зовнішні та внутрішні психологічні умови розвитку творчого мислення старшокласників.

Теоретичне значення роботи полягає у розширенні та поглибленні уявлень про психологічні умови розвитку творчого мислення старшокласників, а саме: визначено психологічні умови як певну сукупність відносин між генетично зумовленими якостями, внутрішньо детермінованими, та зовнішніми впливами, які є необхідними для виникнення, існування або зміни психічних утворень індивіда, внутрішнім джерелом його особистісного розвитку. Визначено структуру творчого мислення особистості як аксіо-когнітивного конструкту, що характеризується психічними новоутвореннями чотирьох рівнів ускладнення. Виявлено провідний вплив на процес розвитку творчого мислення старшокласників засобів ігрової діяльності як інтерпсихічних умов.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці та апробації навчальної програми розвитку творчого мислення старшокласників за допомогою рольових ігор; в розробці методики діагностики та розвитку творчого мислення особистості. Розроблена програма дасть можливість вчителям старших класів поліпшити процес профільного навчання учнів, а врахування психологічних умов, що досліджувались, допоможе педагогам оптимізувати навчальний процес та психологам - корекційну роботу зі старшокласниками.

Впровадження результатів дослідження. Запропонована навчальна програма розвитку творчого мислення особистості старшокласників була застосована як в умовах шкільної, для підвищення ефективності навчальної діяльності в умовах профілізації шкільної освіти, так і в умовах позашкільної освіти. Розроблені у дослідженні методики діагностики творчого мислення були використані вчителями, практичними психологами та батьками у профільній освіті. Основні результати дослідження було впроваджено в межах програми «Розвиток творчого мислення та соціальної підприємливості у молоді», яка реалізувалась Кременчуцькою міською Асоціацією підтримки інноваційних технологій «Астра» (довідка про впровадження № 14 від 14 грудня 2010 р.); у Кременчуцькому навчально-консультаційному центрі Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (довідка № 1-100802 від 02 серпня 2010 р.) та у факультативному курсі для учнів Х-ХІ класів «Основи підприємницької діяльності» у загальноосвітній школі № 17 «Вибір» імені М. Г. Неленя м. Кременчука (довідка № 01-0111 від 14 січня 2011 р.).

Особистий внесок. В публікаціях у співавторстві автору належить теоретичний аналіз засад розвитку творчого мислення як складової частини гуманітарного виховання студентів та обгрунтування методичних особливостей психодіагностичного виміру структури мислення (зокрема, творчого) у контексті профорієнтаційної роботи зі старшокласниками.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації дістали своє відображення в публікаціях автора, доповідалися й обговорювалися на засіданнях лабораторії психології творчості Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

Результати дисертаційної роботи доповідались і були схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасного естетичного виховання у контексті педагогічної спадщини Василя Сухомлинського» (м. Полтава, 1998 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції «Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості» (м. Полтава, 2003 р.); на Міжнародному симпозіумі «Революція в університетській освіті: глобалізація та індивідуалізація - погляд у майбутнє» (м. Одеса, 2007 р.); на П'ятих Костюківських читаннях (м. Київ, 1998 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено в 13 публікаціях, з них 5 статей надруковано в фахових наукових виданнях, включених до списку, затвердженого ВАК України, 5 статей у інших виданнях, 3 методичних посібники.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, 4 додатків, що займають 167 сторінок та списку використаних джерел, який налічує 294 найменування, з них 19 - іноземною мовою. Повний обсяг дисертації складає 411 сторінок. Основний обсяг дисертації викладено на 205 сторінках. Робота містить 53 таблиці (на 36 сторінках) та 14 рисунків (на 14 сторінках).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Вступ містить обгрунтування актуальності проблеми, визначає об'єкт, предмет, мету, формулює завдання, теоретико-методологічні засади дослідження, методичне забезпечення, наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічний аналіз психологічних умов розвитку творчого мислення старшокласників засобами рольових ігор» проаналізовано теоретичні та експериментальні дослідження щодо вивчення проблеми розвитку творчого мислення, його структури, механізму розгортання; визначено поняття творчого мислення як аксіо-когнітивного конструкту, структуру та психологічні умови його розвитку у старшокласників; розглянуто ефективність застосування рольових ігор у процесі розвитку творчого мислення.

Аналіз теоретичних та експериментальних досліджень виявив, що поняття творчого мислення має неоднозначне визначення і розглядається з позицій різних підходів: психодинамічного (З. Фрейд, А. Адлер), прагматичного (Е. де Боно), психометричного (Дж. Гілфорд, Е. П. Торренс), особистісного (Ф. Баррон, С. Д. Максименко, В. А. Роменець, О. М. Ткаченко), процесуального (Ж. Адамар, В. С. Біблер, Д. Б. Богоявленська, Л. С. Виготський, Я. О. Пономарьов, І. М. Семенов, О. К. Тихомиров), стратегіально-діяльнісного (В. О. Моляко, О. Л. Музика), структурно-інтегрованого (М. О. Холодна, В. Ф. Моргун) підходів. Творче мислення розглядається як властивість мислення та як особистісна характеристика. Так, творче мислення пов'язане з особливостями мислення і розглядається як здатність до генерування нових оригінальних ідей, які не є стереотипними. Розгляд теоретичних засад психологічного аналізу творчого мислення з позицій структурно-інтегрованого підходу, зокрема з урахуванням концепції багатовимірної структури особистості, дав змогу зближення процесуального та особистісного аспектів дослідження проблем творчості. Проведене дослідження дозволяє визначати мислення як багатовимірну системну особистісно-процесуальну психічну характеристику, якій притаманні усвідомлення (рефлексія) (С. Л. Рубінштейн, І. М. Семенов), співвідношення (компарація) (Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн) та співіснування (конекзистенція) (Д. Б. Богоявленська, К. Юнг) об'єктивних та суб'єктивних смислів діяльності, що є екстраполяцією відповідно інтерпсихічних
та інтрапсихічних умов його розвитку.

Аналізуючи характеристики творчого мислення, було актуалізовано необхідність формулювання психологічних умов його розвитку. Одним із основних теоретичних тверджень є те, що психологічні умови - це детермінанти, які впливають на процес розвитку творчого мислення. За характером перебігу процесу мислення психологічні умови є «зовнішніми» (інтерпсихічними) і «внутрішніми» (інтрапсихічними) (В. М. Бехтерев, Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн). Враховуючи твердження про те, що діяльність виступає як засіб формування і розвитку мислення (О. М. Леонтьєв, С. Л. Рубінштейн, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко), доведено, що зовнішня і внутрішня діяльність особистості - взаємопов'язані процеси складного психологічного змісту. Це дало можливість поєднати процеси пізнання і діяльності в єдиний психологічний механізм мислення та побудувати структуру творчого мислення особистості, що характеризується психічними новоутвореннями чотирьох рівнів ускладнення, а саме: психічне новоутворення першого рівня ускладнення - лабільність, новоутворення другого рівня ускладнення - уміння встановлювати логічні закономірності, новоутворення третього рівня ускладнення - логічно-понятійне мислення та вміння утворювати складні аналогії, психічні новоутворення четвертого рівня ускладнення, до яких відносяться - креативність, значуща конструктивність (рис. 1).

Таким чином, творче мислення характеризується наявністю багатовимірного психічного новоутворення четвертого рівня ускладнення, яке може бути зображене через структурні компоненти мислення в цілому, а саме: показники процесуальної характеристики мислення, показники особистісної характеристики мислення, показники діяльнісної характеристики мислення, функції мислення (рефлексію, компарацію, конекзистенцію) та має назву значущої конструктивності.

Теоретичні положення дослідників ціннісної когнітивної складності (О. Л. Музика) дозволили нам припустити, що найвищим результатом розвитку мислення в онтогенезі є сформованість творчого мислення в цілому як аксіо-конгнітивного конструкту (див. вище рис.1). Поняття «конструкт» означає смислову відповідність внутрішнім механізмам функціонування мислення, поняття «аксіо» означає те, що це значимий ступінь, ціннісна точка в особистісному розвитку, поняття «когнітивний» використано в традиційному розумінні - пізнавальний.

Аксіо-когнітивний конструкт - це інтегративна характеристика мислення, де провідним є новоутворення «значуща конструктивність», що: констатує суб'єктну цілеспрямованість; виникає в результаті освоєння діяльності; відтворюється семантичними засобами; має поліваріативну будову; набуває різної змістовної значимості в залежності від співвіднесення суб'єктом власної поведінки з зовнішніми умовами та в залежності від актуального стану освоєння досвіду; виявляє певну активність співіснування об'єктивних і суб'єктивних смислів діяльності; включається як складова частина до параметрів особистості.

До важливих «зовнішніх» психологічних умов розвитку творчого мислення відносять діяльність як реагування особистості на систему впливів оточуючого середовища, зокрема - організованої навчальної діяльності. До важливих «внутрішніх» психологічних умов відносять індивідуально-психологічні характеристики особистості, а саме досліджувались психологічна багатовимірна структура мислення, подвійна природа творчого мислення, гендерні та вікові його особливості. Показано, що у віковій психології виділяють ранній юнацький вік як один із сензитивних періодів розвитку творчого мислення. В роботах І. С. Кона, Г. С. Костюка, С. Д. Максименка та інших доведено, що у ранньому юнацькому віці особистісний розвиток продовжується за рахунок утворення стійких особистісних якостей ціннісної свідомості, основу яких складає ціннісний досвід, накопичений у процесі розвитку психічних якостей, спеціалізації та індивідуалізації здібностей.

У віковій та педагогічній психології вивчається вплив ігрових технологій на розвиток мислення особистості (О. К. Дусавицький, С. Д. Максименко, В. О. Моляко, В. Ф. Моргун, В. В. Рибалка, Г. П. Щедровицький, Д. Б. Ельконін та ін.). Існують розробки розвивальних програм (Г. М. Артамонов, П. В. Лушин та ін.), які грунтуються на використанні різних вправ, що сприяє залученню школярів до творчої діяльності і спрямовані на формування творчого мислення. Обгрунтовано використання методів розвитку творчого мислення, а саме парадоксалізації понять, конструктивного слухання, парадоксального контролю в ході реалізації ігрової розвивальної технології, які забезпечують оптимізацію процесу перетворення екстеріоризованих форм мислення в інтеріоризовані, обгрунтовано використання засобів рольових ігор з метою розвитку творчого мислення в ранньому юнацькому віці.

У другому розділі «Емпіричне дослідження умов розвитку творчого мислення у ранньому юнацькому віці» описано процедуру емпіричного дослідження та послідовність її реалізації, представлено емпіричні дані щодо розвитку творчого мислення старшокласників, досліджено психологічні умови розвитку механізму творчого мислення у віковому та гендерному аспектах.

Емпіричне дослідження проводилось в три етапи (впродовж 2000-2010 рр.), на кожному з яких вирішувалися відповідні завдання та використовувалися спеціальні емпіричні методи. У дослідженні брало участь 133 старшокласники віком 15-16 років.

На першому етапі емпіричного дослідження було проведено попереднє вивчення властивостей мислення старшокласників, визначено вибірку дослідження. Проведене констатувальне дослідження з метою визначення репрезентативності діагностичного забезпечення сприяло створенню комплексу психодіагностичних методик, релевантних меті дослідження, до якого увійшли спеціально підібрані методики. На другому етапі емпіричного дослідження було проведено формувальний експеримент, в ході якого було сформовано експериментальну (ЕГ) та контрольну групи (КГ). На цьому етапі розроблено систему рольових ігор з розвитку творчого мислення старшокласників у формувальному експерименті, проведено вимір рівня розвитку структурних компонентів творчого мислення старшокласників. На третьому етапі, обробки і інтерпретації отриманих даних, зроблено кількісний і якісний аналіз результатів дослідження, в тому числі у віковому та гендерному аспектах.

В ході реалізації констатувальної частини дослідження враховано особливості застосування номотетичних і лонгітюдних досліджень. Організація експериментів вивчення інтелектуальних особливостей будується, як правило, за схемами «поперечних зрізів». Тому показники інтелекту представляються в номотетичних рамках і статичні показники структурних компонентів мислення відтворюють середні, абстрактні феномени. Використання лонгітюдних досліджень, що виконуються як «подовжні зрізи», дозволило дослідити зміни, які відбулися в онтогенезі мислення та такий метод узгоджується з проблемою дослідження процесу розвитку творчого мислення. Таким чином, констатувальне дослідження проведено з послідовним використанням «поперечних» та «подовжніх» зрізів, що репрезентовано в тексті дисертації відповідними показниками рівнів розвитку і динаміки змін кожного із компонентів мислення, що вивчались.

Керуючись особистісно-процесуальною характеристикою при побудові моделі констатувального експерименту, ми виходили з того, що значуща конструктивність мислення має подвійну характеристику, де процесуальним показником є повнота мислення, а особистісним показником - значущість (валентність) мислення. Таким чином, показником значущої конструктивності мислення особистості є сполучення показників значущості (валентності) та повноти мислення, де найвищим інтегрованим показником рівня розвитку є високий рівень значущості (валентності) та високий рівень повноти, а найнижчим - є низький рівень значущості і низький рівень повноти. Проведена діагностика структурних компонентів мислення дала змогу виявити особливості взаємодії внутрішніх і зовнішніх умов розвитку творчого мислення у старшокласників. Констатувальне дослідження проводилось протягом двох років під час навчання старшокласників послідовно у десятому та одинадцятому класах. Так, на початку констатувального дослідження, у десятикласників, було встановлено провідні рівні розвитку структурних компонентів мислення. А саме, домінує низький рівень розвитку наступних компонентів мислення: логічно-понятійного мислення та вміння утворювати складні аналогії - у 90,1 % осіб; уміння визначати логічні закономірності - у 88,12 % осіб; здібності до освоєння нового виду діяльності (лабільність) - у 49,51 % осіб. Креативність мислення домінуючим має середній показник рівня розвитку - у 42,58 % осіб; значуща конструктивність мислення домінуючим має високий рівень розвитку - у 58,42 % осіб.

Друге констатувальне дослідження, у одинадцятому класі, дало змогу простежити зміну показників рівня розвитку структурних компонентів мислення та встановити динаміку їх розвитку у віковому аспекті під впливом навчальної технології без застосування рольових ігор. За результатами цього дослідження встановлено, що домінує низький рівень розвитку: вміння визначати логічні закономірності - у 88,24 % осіб; логічно-понятійного мислення та вміння утворювати складні аналогії - у 84,70 % осіб; креативність мислення - у 70,59 % осіб. Домінує середній показник рівня розвитку: значущої конструктивності мислення - у 64,71 % осіб; здібності до освоєння нового виду діяльності (лабільність) - у 43,54 % осіб.

Дослідження динаміки змін встановило, що основною тенденцією розвитку майже всіх компонентів структури мислення старшокласників, що досліджувались у віковому аспекті, є відсутність змін, а порівняння змін серед показників розвитку виявило, що негативні зміни (зменшення рівня розвитку компонентів структури мислення) мають більші статистичні значення показників, ніж позитивні зміни (збільшення рівня розвитку компонентів структури мислення) і лише показники здібності до освоєння нового виду діяльності (лабільність) виявляють тенденцію до позитивних змін.

За нашим припущенням така тенденція пояснюється недостатнім залученням старшокласників за умов «традиційного» навчання до творчої, продуктивної діяльності. Відсутність можливості реально брати участь у продуктивній соціально значимій діяльності, збільшення часового розриву між дорослішанням (15-16 років) та отриманням самостійного соціального статусу (19-22 роки) призводять до певного зниження рівня творчого мислення.

Особливості структури мислення старшокласників і його творчого рівня досліджувались у гендерному аспекті та при цьому було виявлено наступні тенденції розвитку компонентів структури мислення старшокласників. Так, за результатами порівняння динаміки змін показників, що отримані окремо хлопцями і дівчатами контрольної групи, виявлено відсутність різниці між цими показниками один від одного за провідними тенденціями. Провідною тенденцією прояву динаміки змін є їх відсутність в обох групах, як у хлопців, так у дівчат. Так, аналіз змін показника рівня розвиненості логічно-понятійного мислення та вміння утворювати складні аналогії виявив відсутність змін: у хлопців - 70,59 %, у дівчат - 58,82 % досліджуваних. Вказана тенденція за цим показником перевірена критеріями математичної статистики та встановлено, що доля позитивних змін у групі серед хлопців не більша у порівнянні з дівчатами (ц* = 0,65, p < 0,05). Дослідження показників рівня розвиненості вміння визначати логічні закономірності теж виявило відсутність змін як провідну тенденцію - у хлопців - 50,0 %, у дівчат - 39,22 %, міжстатева різниця за цим показником не значима (ц* = 0,57, p < 0,05), порівняння показників рівня розвиненості креативності мислення констатувало відсутність змін: у хлопців - 64,7 %, у дівчат - 47,06 % осіб, міжстатева відмінність не значима (ц* = 1,61, p < 0,05), порівняння показників значущої конструктивності мислення виявило відсутність змін: у хлопців - 67,65 %, у дівчат - 47,06 % осіб, доля позитивних змін за цим показником серед хлопців більша у порівнянні з дівчатами (ц* = 1,9, p < 0,05). Лише дослідження змін показників рівня розвиненості здібності до освоєння нового виду діяльності виявило провідною тенденцією позитивні зміни як у хлопців - 50,0 %, так і у дівчат - 51,0 %, хоча в міжстатевому порівнянні різниця між долями позитивних змін у хлопців та дівчат не значима (ц* = 0,09, p < 0,05). Дослідження динаміки змін всіх компонентів структури мислення старшокласників, які вивчались у гендерному аспекті, встановило, що основною тенденцією розвитку є відсутність змін серед показників як у хлопців, так і у дівчат, а негативні зміни мають більші статистичні значення показників, ніж позитивні зміни. Тенденції, що виявлені у гендерному аспекті, не відрізняються від тенденцій, виявлених у віковому аспекті.

Проведений кількісний та якісний аналіз розвитку творчого мислення дав змогу зробити висновок, що протягом навчання у старшій школі при застосуванні традиційних форм навчання відбувається зниження показників рівня розвиненості креативності, значущої конструктивності мислення. Дослідження констатувало наявність в навчальній діяльності взаємодії «зовнішніх» психологічних умов, до яких відносять діяльність як реагування особистості на систему впливів оточуючого середовища, зокрема організованої навчальної діяльності, і «внутрішніх» психологічних умов розвитку творчого мислення, до яких відносять індивідуально-психологічні характеристики особистості, а саме психологічна багатовимірна структура мислення, подвійна природа творчого мислення, гендерні та вікові його особливості. ігровий творчий мислення навчальний

Отримані результати дозволили сформулювати мету формувального експерименту - підсилити розвиток творчого мислення старшокласників шляхом активізації розумової діяльності засобами рольових ігор.

Третій розділ «Програма та результати формувального дослідження психологічних умов розвитку творчого мислення старшокласників засобами рольових ігор» містить опис побудови навчальної програми розвитку творчого мислення старшокласників шляхом застосування системи ігор, а також порівняльний аналіз результатів дослідження розвитку творчого мислення у традиційній та інноваційній навчальних технологіях.

Формувальний експеримент було проведено впродовж 2001-2008 рр. на базі загальноосвітньої школи № 17 «Вибір» імені М. Г. Неленя м. Кременчука. Для проведення формувального експерименту, в ході якого приймав участь 101 старшокласник, було сформовано експериментальну групу (ЕГ), що складалась із старшокласників, які потребували певного покращення параметрів творчого мислення, виявили бажання взяти участь у відповідній навчальній програмі, та контрольну групу (КГ).

Спираючись на роботи таких вчених, як Г. С. Альтшуллер, Г. М. Артамонов, П. В. Лушин, С.Д.Максименко, В. О. Моляко, В. Ф. Моргун, О. Л. Музика, Н. І. Пов'якель, В. В. Рибалка, Г. П. Щедровицький та інші, і, враховуючи результати констатувального експерименту, нами була розроблена спеціальна навчальна програма, спрямована на розвиток творчого мислення старшокласників засобами рольових ігор.

Розроблена програма розвитку творчого мислення старшокласників включає два типи ігрових засобів: 1) рольові ігри як форма узагальнення (інтеграції) навчальних дій, тобто вищий (творчий) рівень, та 2) ділові ігри як форма диференціації навчальних дій, нижчий (репродуктивний) рівень. При конструюванні кожного із цих двох видів використано структуру методичного алгоритму, а саме описано розвиток певного із інваріантів мислення шляхом побудови навчальних (технологічних) карт за наступною структурою: 1) зміст навчальної дії, 2) ситуація прояву, 3) критерії оцінки, 4) практична (зовнішня) модель, 5) способи (вправи) розвитку. Рольові ігри використовувались як форма освоєння діяльності, де провідним є її особистісний зміст, тобто ігрові обставини ставлять особистість у ситуацію «вимушеної» продуктивності, змушують її діяти творчо. Ділові ігри використовувались як елемент системи ігор, що дозволяв засвоїти етапи розумової діяльності, тобто слугував формою засвоєння діяльності, де провідним є процесуальний зміст.

Запропонована навчальна програма розвитку творчого мислення старшокласників за допомогою рольових ігор має три рівні та три етапи реалізації. Рівні реалізації характеризують процес ускладнення розвитку творчого мислення та мають наступну послідовність, в якій перший - пізнавальний, другий - репродуктивний, третій - творчий. Кожному рівневі відповідають основні форми навчальної роботи - усна відповідь, самостійна робота, реферативне викладення, контрольна робота, аналітична робота, круглий стіл, ділова гра, рольова гра. Реалізація першого, пізнавального рівня, відбувається за допомогою застосування засобів теоретико-лекційного викладення матеріалу, завдяки чому набуваються окремі пізнавальні вміння через виконання традиційних навчальних вправ. В умовах реалізації другого рівня, репродуктивного, відбувається синтезування отриманих вмінь, відтворення знань, схематизація внутрішнього розуміння. На третьому рівні реалізації навчальної програми, творчому, відбувається моделювання взаємодії розумових планів в діяльності.

Етапи реалізації характеризують процес ускладнення форм прояву творчої діяльності як зовнішньої психологічної умови розвитку творчого мислення, мають наступну послідовність, де перший є навчально-діагностичним, другий - корекційним, третій - продуктивним. На кожному етапі здійснення навчальної технології провідним є певний рівень її реалізації. Так, на першому етапі головний акцент спрямовується на пізнавальний рівень, на другому етапі основний акцент спрямовується на репродуктивний рівень реалізації, на третьому етапі провідним є творчий рівень реалізації технології розвитку творчого мислення старшокласників.

Основними цілями на навчально-діагностичному етапі є виявлення показників мислення та рівня розвиненості творчого мислення старшокласників, ознайомлення учнів з основними поняттями та фактичним навчальним матеріалом, використовуючи який буде здійснюватись розвивальна функція. Другий - корекційний етап, являє собою систему репродуктивно-розвивальних вправ із застосуванням рольових і ділових ігор, під час якого старшокласники, по-перше, отримують досвід участі у рольовій та діловій грі, по-друге, навчаються моделювати та реалізовувати практичну діяльність певного профілю у ігровій формі, по-третє, усвідомлюють власні якості мислення та навчаються їх розвивати, працювати над їх корекцією. Третій - продуктивний етап реалізації комплексної методики розвитку творчого мислення старшокласників за допомогою рольових ігор, допомагає отримати старшокласникам досвід творчої діяльності за певним профілем. Втілення цієї мети полягає в самостійній розробці, складанні та захисті творчого проекту як обов'язкового елементу рольової гри.

Навчальна програма розвитку творчого мислення старшокласників використовує три види ігрових засобів: перший - звичайні навчальні форми - практичний рівень, другий - ділові ігри як форма диференціації навчальних дій, нижчий (репродуктивний) рівень, третій - рольові ігри як форма узагальнення (інтеграції) навчальних дій, тобто вищий (творчий) рівень.

Обсяг, періодичність і тривалість розвивальних занять були зумовлені особливостями змісту навчальної програми як факультативного курсу та тривалістю навчального року в загальноосвітньому навчальному закладі. Для вимірювання ефективності розвивальної програми було використано ті ж самі методи, що і на констатувальному етапі дослідження.

Використання запропонованої структури розвивальної програми дало можливість реалізувати в процесі психологічної оптимізації такі психологічні умови розвитку творчого мислення старшокласників: зовнішні умови - оволодіння навичками конструктивної ігрової діяльності як реагування особистості на систему впливів оточуючого середовища, внутрішні умови - оволодіння уміннями парадоксалізації понять, конструктивного слухання, парадоксального контролю, що виражається у багатовимірній структурі мислення, подвійній природі творчого мислення.

Оскільки нами розглядались як психологічні умови розвитку творчого мислення вік, гендерні особливості і спеціально організована діяльність (ігрова взаємодія), то нижче наведено порівняльний аналіз значимості цих психологічних умов. В ході дослідження нами було з'ясовано, що провідним параметром творчого мислення особистості є значуща конструктивність, тому саме за цим показником проведено порівняльний аналіз психологічних умов ( табл. 1).

Таблиця 1 Аналіз значущості психологічних умов у процесі розвитку творчого мислення за результатами формувального експерименту (на прикладі рівня розвитку значущої конструктивності мислення)

Якщо на початку експерименту за високим рівнем розвитку значущої конструктивності учні контрольної групи переважали учнів експериментальної групи (34,12 % > 25,0 %), то в кінці експерименту найвищий рівень демонструють представники експериментальної групи (37,5 % > 23,53).

Аналіз динаміки змін рівня розвитку значущої конструктивності за результатами експерименту, як слідує нижче з табл. 2, показує, що учні ЕГ значно переважають учнів КГ у позитивних змінах (37,5 % > 9,42 %). Таким чином, аналізуючи віковий аспект розвитку творчого мислення старшокласників, було встановлено, що провідною тенденцією є відсутність змін (табл. 2), що перевірено статистичними критеріями, а саме ц* критерій (кутове перетворення Фішера) (ц* емп = 6,87, ц* емп > ц* кр, p < 0,01). Аналіз гендерних відмінностей розвитку творчого мислення старшокласників показав: виявлені міжстатеві відмінності є незначними (див. табл. 2), що перевірено статистичними критеріями, а саме ц* критерій (ц* емп = 0,59,ц* емп < ц* кр, p < 0,05).

Таблиця 2 Аналіз значущості психологічних умов за результатами формувального експерименту (на прикладі провідної та позитивної тенденції змін розвитку значущої конструктивності мислення)

Порівняння відмінностей розвитку творчого мислення старшокласників за результатами впливу традиційної та інноваційної навчальних діяльностей встановило високу значимість відмінностей, що перевірено статистичними критеріями (ц* емп = 2,55, ц* емп > ц* кр, p < 0,01).

Констатувальна і формувальна серії дослідження психологічних умов розвитку творчого мислення старшокласників встановили, що на першому місці за значущістю впливу на процес розвитку творчого мислення знаходяться інтерпсихічні умови, які є результатом взаємодії старшокласників із середовищем під час навчальної діяльності, на другому місці знаходяться інтрапсихічні умови, до яких було віднесено вік та гендерні відмінності, тобто інтерпсихічні умови є провідними умовами розвитку творчого мислення старшокласників, тоді як вік і гендерні відмінності мають незначний вплив.

Результати проведеного емпіричного дослідження виявили, що багатовимірна структура значущої конструктивності мислення особистості (інтрапсихічна умова) змінилась під впливом ігрових засобів його розвитку. Незмінність (константність) структури показника значущої конструктивності мислення має вигляд:

в експериментальній групі (ЕГ) незмінних структурних зв'язків між двома складовими - значущістю і повнотою, мають 18,75 % старшокласників, динамічних (змінних) - 81,25 %. Серед динамічних (змінних) структурних зв'язків мають позитивні зміни (збільшення показників рівнів розвитку) 50,75 % досліджуваних, негативні (зменшення показників рівнів розвитку) - 30,5 %. У контрольній групі (КГ) незмінні структурні зв'язки показника значущої конструктивності мислення мають 29,41 % досліджуваних, змінні - 70,59 %. Серед змінних структурних зв'язків позитивні зміни мають 28,24 % учнів контрольної групи, негативних - 42,35 %. Учні ЕГ значно переважають учнів КГ за позитивними змінами (50,75 % > 28,24 %). Перевірка значимості показників позитивних змін ц* критерієм (кутове перетворення Фішера) показала значну перевагу учнів ЕГ: ц* емп = 1,71, p < 0,01.

Наведені результати дослідження дають можливість стверджувати, що завдяки формувальному експерименту подолано негативну тенденцію до зменшення творчої активності у розумовій діяльності старшокласників. Порівняльний аналіз результатів експериментального дослідження показав, що більш оптимальними умовами розвитку творчого мислення старшокласників є цілеспрямована і синхронна активізація структурних компонентів мислення засобами рольових ігор під час здійснення спеціально побудованої навчальної технології. Запропонована інноваційна навчальна програма дає можливість розвинути складові творчого мислення: лабільність, логічно-понятійне мислення, уміння утворювати складні аналогії, креативність, значущу конструктивність.

Отримані результати дослідження дають підстави стверджувати, що розроблена нами навчальна програма як ігрова технологія сприяє оптимізації психологічних умов розвитку творчого мислення старшокласників. Вона дозволяє особистості розвинути складові компоненти, отримати навички і побудувати конструктивні стратегії мислення, здійснити перехід від стану проблемної невизначеності, ситуативної дезадаптованості до стану творчого мислення і конструктивної діяльності.

ВИСНОВКИ

У ході теоретико-експериментального дослідження проблеми розвитку творчого мислення виявлені його психологічні умови та доведено ефективність використання засобів рольових ігор для його оптимізації в юнацькому віці. Зокрема, здійснено наступне:

1. Проведено теоретико-методологічний аналіз підходів до дослідження творчого мислення, який показав, що дана проблема залишається актуальною, оскільки немає однозначності у визначенні поняття творчого мислення та уявлення про його психологічний механізм як у зарубіжній, так і у вітчизняній психологічній літературі. Творче мислення розглядається як особистісна характеристика та як властивість мислення. Проведене узагальнення досліджень розумової творчості констатує наявність у структурі процесу мислення разом з процесуальним особистісного аспекту, що задає його цілісність і системність, дозволяє визначити творче мислення через особистісно-процесуальну характеристику. Теоретичний аналіз дав змогу визначити психологічні умови як певну сукупність відносин між генетично зумовленими якостями, що внутрішньо детерміновані, та зовнішніми впливами, які є необхідними для виникнення, існування або зміни психічних утворень індивіда, джерелом його особистісного розвитку. Було розглянуто психологічні умови розвитку творчого мислення старшокласників: зовнішні - інтерпсихічні (спеціально організована діяльність), внутрішні - інтрапсихічні (вікові та гендерні особливості). Застосування системно-структурного підходу до вивчення розумової творчості констатує існування трьох рівнів взаємодії об'єктивних та суб'єктивних смислів діяльності, як екстраполяції відповідно інтерпсихічних та інтрапсихічних умов його розвитку, а саме певний рівень їх усвідомлення, співвідношення та співіснування.

2. Творче мислення особистості визначається як вид мислення, що характеризується впорядкованим багатовимірним ієрархічним взаємосполученням властивостей мислення як психічних новоутворень різних рівнів ускладнення, що включає лабільність, уміння встановлювати логічні закономірності, логічно-понятійне мислення та вміння утворювати складні аналогії, креативність мислення, значущу конструктивність; творче мислення може розглядатись як аксіо-когнітивний конструкт, який характеризує його як найвищий рівень опанування досвідом, індивідуально-психологічні особливості творчого мислення проявляються в якісно-кількісному поєднанні показників властивостей мислення, характер взаємодії яких залежить від психологічних умов його розвитку, зокрема поліструктурного механізму діяльності, вікових та гендерних особливостей.

Запропонована теоретична модель навчальної програми з використанням ігрових засобів як інструмент оптимізації психологічних умов розвитку творчого мислення старшокласників через взаємозв'язок складових її реалізації і структури мислення, коли при високому рівні розвитку структурних компонентів мислення учень конструктивно, швидко переживає та вирішує проблемну ситуації, продуктивно реагує на різноманітні зміни соціального середовища, пропонує творчий продукт, і таким чином, взаємодіє із зовнішніми умовами через призму власного творчого мислення.

3. У ході реалізації констатувального дослідження досліджено психологічні умови розвитку творчого мислення старшокласників, динаміку змін структурних компонентів мислення.

За результатами дослідження доведено, що існують індивідуальні особливості розвитку творчого мислення старшокласників та побудовано ієрархію значущості змін психічних новоутворень у віковому аспекті, показники якої перевірено статистичними критеріями: на першому місці показник лабільності, друге місце - показник логічності, третє місце - показник вміння утворювати складні аналогії, четверте місце - показник креативності мислення, п'яте місце - показник значущої конструктивності мислення. Встановлено, що основною тенденцією розвитку структури мислення старшокласників у віковому аспекті є відсутність змін і лише здібності до освоєння нового виду діяльності (лабільність) має позитивну тенденцію. Аналіз результатів проведеного емпіричного дослідження виявив, що переважна більшість старшокласників в умовах традиційної форми навчання має низькі показники мислення, а його творча характеристика має негативну тенденцію, тобто тенденцію до зниження рівня творчої активності розумової діяльності. Така тенденція пояснюється дефіцитом залучення старшокласників за традиційних умов навчання до творчої, продуктивної діяльності.