Етимологічний аналіз на уроках російської мови в 5-7 класах як засіб збагачення словникового запасу школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний університет

УДК 37.016:811.161.1'373.6

13.00.02 - теорія та методика навчання (російська мова)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Етимологічний аналіз на уроках російської мови в 5 - 7 класах як засіб збагачення словникового запасу школярів

Крюченкова Олена Юріївна

Херсон - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Херсонському державному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Михайловська Галина Олександрівна, Херсонський державний університет, завідувач кафедри слов'янських мов та методик їх викладання.

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Голобородько Євдокія Петрівна, Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, професор кафедри педагогіки і психології;

- кандидат педагогічних наук, доцент Давидюк Людмила Володимирівна, Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, професор кафедри методики викладання російської мови та світової літератури.

Захист дисертації відбудеться "___" травня 2011 року о ____годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.051.03 в Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27, зал засідань (ауд. 256).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету (73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27).

Автореферат розіслано "__" квітня 2011 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Г. Окуневич

Анотації

Крюченкова О.Ю. Етимологічний аналіз на уроках російської мови в 5-7 класах як засіб збагачення словникового запасу школярів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 - теорія та методика навчання (російська мова). - Херсонський державний університет. - Херсон, 2011.

Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням актуальної проблеми методики навчання російської мови - використання етимологічного аналізу як засобу збагачення словникового запасу учнів. У роботі теоретично обґрунтовано та апробовано дослідним шляхом умови ефективного розвитку словника школярів 5-7 класів засобами етимології. Визначено дидактичні засади лінгводидактичної моделі і методики збагачення словникового запасу за допомогою етимологічного аналізу (принципи, методи і прийоми, технології навчання, види вправ). Встановлено етапи експериментальної методики навчання, відбиті в лінгводидактичній моделі - рецептивний, репродуктивний, продуктивний. Розроблено систему вправ зі збагачення словника школярів на основі етимологічного аналізу (рецептивні, репродуктивні, продуктивні, комбіновані). Ефективність розвитку словникового запасу учнів за створеною моделлю та розробленою методикою підтверджена експериментально.

Ключові слова: збагачення словникового запасу, мисленнєво-мовленнєва діяльність, мовна особистість, мотивація, лексична компетенція, етимологічний аналіз.

Крюченкова Е.Ю. Этимологический анализ на уроках русского языка в 5-7 классах как средство обогащения словарного запаса школьников - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (русский язык). - Херсонский государственный университет. - Херсон, 2011.

Диссертация посвящена актуальной, но недостаточно исследованной проблеме применения этимологического анализа на уроках русского языка как средства обогащения словарного запаса учащихся.

Во введении обоснована тема и актуальность исследования, определены его цели, задачи, объект и предмет; описаны методы и этапы работы, освещены научная новизна, теоретическая и практическая значимость полученных результатов.

Актуальность научного поиска обусловливается требованиями к развитию языковой личности школьника в обучении русскому языку, необходимостью решения комплекса задач по развитию словарного запаса, потребностью в разработке методики применения этимологического анализа как средства развития словаря.

В первом разделе описаны лингвистические закономерности обогащения словаря в системе развития речемыслительных способностей учащихся, становления школьника как языковой личности. Рассмотрены психологические предпосылки успешного усвоения лексики учащимися 5-7 классов (формирование устойчивого познавательного интереса к слову средствами этимологии, поэтапное выполнение учащимися осознанных и активных действий с лексикой, опора на возрастные новообразования зоны "актуального развития" личности подростка, направленность усвоения слов на достижение зоны "ближайшего развития"). Выявлены дидактические условия обогащения словарного запаса школьников для применения этимологического анализа: описаны цели, содержание, принципы, методы и приёмы, технологии обучения; выделены виды упражнений (рецептивные, репродуктивные, продуктивные, комбинированные).

Во втором разделе проанализировано состояние проблемы обогащения словарного запаса с применением этимологии слов русского языка в теории и практике обучения. Анализ содержания учебных программ, учебников, методической литературы, педагогического опыта учителей-словесников свидетельствует о том, что этимологический анализ как метод усвоения лексики не нашёл комплексного системного применения в обогащении словарного запаса. Выделены критерии и определены уровни сформированности лексической компетенции учащихся 5-7 классов, совершенствование которой составляет конечную цель работы по обогащению словаря. В ходе констатирующего эксперимента на основе разработанных критериев установлено, что у учащихся общеобразовательных учебных заведений различных регионов Украины недостаточно развиты познавательный интерес к слову, умение самостоятельно выполнять действия и операции с лексическими единицами, а лексические умения и навыки в основном соответствуют среднему уровню.

В третьем разделе освещены цели, задачи и содержание экспериментального обучения. Представлены лингводидактическая модель и методика обогащения словарного запаса учащихся 5-7 классов с помощью этимологического анализа, которые включают три взаимосвязанных этапа усвоения лексики: рецептивный, репродуктивный, продуктивный. Изложены ход и результаты опытного обучения, доказана эффективность его внедрения в учебно-воспитательный процесс по русскому языку. Количественный и качественный анализ статистических данных подтвердили продуктивность разработанной методики (в среднем уровень лексической компетенции учащихся экспериментальных классов возрос на 12,2 %). Повысились устойчивость познавательного интереса школьников, уровень умений осуществлять оценку правильности и целесообразности использования слов в речевом высказывании, производить точное и уместное словоупотребление.

Проблема применения этимологии в развитии словаря школьников полностью не исчерпана и требует дальнейшей разработки, а именно: создания системы использования этимологического анализа как средства усвоения лексики на протяжении всего обучения русскому языку в 5-9 классах основной школы, построения методики этимологического анализа как средства обогащения словаря на сопоставительной основе в условиях украинско-русского двуязычия; обращения к этимологии в старшей профильной школе как к методу развития лингвистического мышления, первоначальных профессиональных умений и навыков школьников филологического профиля.

Ключевые слова: обогащение словарного запаса, речемышление, языковая личность, мотивация, лексическая компетенция, этимологический анализ.

Krjuchenkova E.U. Etymological analysis at the lessons of the Russian language at the 5-7th form as means of enrichment of students' vocabulary. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Pedagogical Sciences. Specialty 13.00.02 - Theory and Methods of Education (Russian). - Kherson State University. - Kherson, 2011.

The thesis suggests a new theoretical and experimental approach to the investigation of the actual problem of the Russian language teaching methods based on the etymological analysis as means of improvement and enrichment of students' vocabulary and thesaurus. The research focuses on the theoretical background of the etymological analysis that has been experimentally tested and proved to be the most efficient means of pupils vocabulary skills improvement. It highlights the new mechanisms and linguistic study patterns according to the etymological principles. The present paper deals with the approach to vocabulary teaching based on the etymological analysis such as principles, methods, teaching strategies and tactics, range of assignments are concerned. The following stages of the vocabulary study have been experimentally worked out: receptive, reproductive and productive. The system of exercises aimed at enlargement of the students' vocabulary stock due to etymological analysis are provided (receptive, reproductive, productive and combined exercises). The new model of teaching has been successfully experimentally tested and proved out to be effective.

Key words: vocabulary enrichment, mental-speech activity, language personality, motivation, lexical competence, etymological analysis.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Основні зміни освітнього процесу сучасності зумовлені потребою суспільства в компетентному випускникові, здатному орієнтуватися в життєвих ситуаціях, вільно вступати в усне і писемне мовленнєве спілкування, використовувати ресурси мови для самореалізації в різних сферах людської діяльності. Саме тому в навчанні російської мови відповідно до Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті", Концепції загальної середньої освіти, Державного стандарту базової і повної середньої освіти особливого значення набуває формування мовної особистості школяра з високим рівнем мовної культури та багатим словником. За цих умов важливим є пошук ефективних засобів збагачення словникового запасу учнів, що сприяє вдосконаленню культури мовлення школяра, успішному використанню лексики в різних комунікативних ситуаціях.

Теорію і методику збагачення словника учнів на уроках російської мови широко представлено в дослідженнях другої половини ХІХ - початку ХХІ століть (М. Адріанова, М. Баранов, Є. Баринова, К. Бархін, Ф. Буслаєв, М. Гульчин, В. Добромислов, Г. Іваницька, Н. Купіна, Т. Ладиженська, Т. Новикова, Г. Приступа, І. Срезневський, М. Рибникова, О. Текучов, Д. Тихомиров, К. Ушинський та ін.). Значну увагу науковці приділяли визначенню поняття "збагачення словникового запасу" (М. Баранов, В. Добромислов та ін.), змісту і завданням цього напряму роботи як складової розвитку мовлення школярів (Г. Іваницька, Н. Купіна, Т. Ладиженська та ін.), особливостям формування словника учнів 5-9 класів і лексичному мінімуму для поглибленої словникової роботи в школі (Н. Купіна, Т. Ладиженська та ін.). Розроблено методи та прийоми словникової роботи, комплекси вправ, спрямовані на збагачення словника школярів (М. Баранов, Л. Вознюк, В. Добромислов, Г. Іваницька, Н. Купіна, Т. Ладиженська, М. Пентилюк та ін.); визначено шляхи реалізації комунікативного (Є. Голобородько, О. Горошкіна, Л. Давидюк, Г. Михайловська, В. Статівка та ін.) і культурологічного (Н. Мішатіна, Л. Новикова, Т. Новикова та ін.) підходів до засвоєння лексики.

Проблемі пошуку ефективних шляхів і засобів розвитку словника школярів присвячено низку дисертаційних досліджень: З. Гирич (збагачення словникового запасу молодших школярів шляхом засвоєння лексики творів дитячої літератури); Г. Грибан (здійснення міжпредметних зв'язків російської мови і літератури під час роботи над словом); Т. Лановик (збагачення словникового запасу учнів 5-7 класів у процесі роботи над текстом); О. Льовушкіної (збагачення словникового запасу молодших школярів засобами етимології); К. Пономарьової (збагачення словника молодших школярів синонімами на уроках української мови); О. Рябової (використання словотвірного аналізу як засобу засвоєння молодшими школярами лексичного значення слова) та ін.

Численні праці свідчать, що питання успішного розвитку словника учнів належить до одного з пріоритетних у методиці навчання російської мови. Однак теорія і практика означеної проблеми потребує вдосконалення. Недостатня теоретико-практична розробка теми обумовлена тим, що 1) не систематизовано мотиваційні фактори, які складають основу діяльності учнів щодо збагачення власного словника; 2) нечітко визначено шляхи і засоби збагачення словникового запасу, спрямовані на комплексне засвоєння слова як одиниці мови й мовлення, засобу збереження культурного досвіду народу, людства; 3) не повною мірою враховано можливості етимологічного аналізу як ефективного засобу збагачення словника учнів (етимологія розглядалася переважно в аспекті формування орфографічних навичок і семантизації слів); 4) не в повному обсязі використано методи сучасних етимологічних досліджень при розробці системи застосування етимології для засвоєння слів російської мови.

Разом з тим практика підтверджує доцільність звернення до етимології в дослідженнях проблеми успішного збагачення словникового запасу учнів. Її розв'язання особливо важливе під час навчання російської мови школярів 5-7 класів: саме в цьому віці відбувається інтенсивне поповнення словника новою лексикою, що вимагає посилення мотивації та пізнавальної активності підлітків до засвоєння слів. Це потребує розробки методики збагачення словникового запасу за допомогою етимології на уроках російської мови, що і спонукало до вибору теми дисертаційної роботи "Етимологічний аналіз на уроках російської мови в 5-7 класах як засіб збагачення словникового запасу школярів".

Актуальність теми дослідження зумовлена а) вимогами сучасної освіти щодо розвитку мовної особистості школяра, яка володіє багатим словником і культурою слововживання; б) необхідністю вирішення комплексу завдань збагачення словникового запасу, спрямованого на вдосконалення мисленнєво-мовленнєвих здібностей учнів; в) потребою в розробці методики збагачення словникового запасу засобами етимологічного аналізу як ефективного методу засвоєння лексики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження "Етимологічний аналіз на уроках російської мови в 5-7 класах як засіб збагачення словникового запасу школярів" є складовою науково-дослідної теми кафедри слов'янських мов та методик їх викладання Херсонського державного університету "Теорія і практика вивчення слов'янських мов", що входить до загальноуніверситетської теми "Провідні тенденції підготовки фахівців у галузі освіти в контексті Болонського процесу" (державний реєстраційний номер 0109U002277). Тему дисертації затверджено вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 6 від 05.02.2007 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 3 від 20.03.2007 р.).

Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики збагачення словникового запасу школярів 5-7 класів засобами етимологічного аналізу.

Завдання дослідження:

1) встановити лінгвістичні та психолого-педагогічні закономірності поповнення словникового запасу учнів 5-7 класів;

2) виявити педагогічні умови ефективного використання етимології в збагаченні словникового запасу учнів сучасної школи;

3) визначити й схарактеризувати критерії, показники, рівні сформованості лексичної компетенції учнів 5-7 класів шкіл з російською мовою навчання;

4) розробити систему вправ з розвитку словника школярів із застосуванням етимологічного аналізу;

5) створити лінгводидактичну модель і апробувати методику збагачення словникового запасу учнів за допомогою етимологічного аналізу.

Об'єктом дослідження є процес збагачення словникового запасу школярів 5-7 класів під час навчання російської мови, а предметом - методика збагачення словникового запасу учнів на уроках російської мови в 5-7 класах на основі етимологічного аналізу.

Гіпотеза дослідження. Збагачення словникового запасу школярів

5-7 класів за допомогою етимології буде успішним, якщо:

1) використовувати етимологічний аналіз як поліфункціональний метод, що підвищує інтерес учнів до засвоєння лексики російської мови та активізує їх мисленнєво-мовленнєву діяльність;

2) застосовувати етимологічний аналіз комплексно під час роботи над засвоєнням звучання, написання, будови, значення та вживання слова в усіх видах мовленнєвої діяльності;

3) звертатися до етимології на рецептивному, репродуктивному, продуктивному етапах засвоєння слів під час вивчення основних розділів шкільного курсу російської мови;

4) організовувати самостійну та спільну діяльність школярів зі збагачення їхнього словника;

5) формувати в учнів системні уявлення про навколишній світ, ціннісні орієнтири шляхом відбору відповідного лексичного матеріалу та роботи над усвідомленням ціннісно-культурного компонента значення слова;

6) оперувати науковою етимологією для засвоєння слів за умови, якщо цього потребують особливості внутрішньої форми лексичної одиниці.

Для досягнення мети й розв'язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:

- теоретичні - аналіз, синтез і узагальнення психолого-педагогічної та лінгвістичної літератури, що дозволило визначити теоретичні засади збагачення словникового запасу учнів за допомогою етимологічного аналізу; уточнити поняття "лексична компетенція"; конкретизувати мету і зміст роботи з розвитку словника учнів засобами етимологічного аналізу; теоретично осмислити досвід учителів-словесників з методики застосування етимології на уроках російської мови; проаналізувати навчальні програми і підручники, навчально-методичні посібники з російської мови для 5-7 класів з метою з'ясування вихідних даних і визначення історичного аспекту та сучасного стану досліджуваної проблеми; теоретичне моделювання методики розвитку словника учнів засобами етимології;

- емпіричні - педагогічне спостереження, аналіз навчально-методичної документації, анкетування вчителів та учнів, проведення й аналіз контрольних робіт з метою визначення стану засвоєння лексики засобами етимології і рівня сформованості лексичної компетенції учнів до початку експериментального навчання та за його підсумками; виявлення проблем і перспектив проведеного дослідження; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) як спосіб перевірки ефективності методики збагачення словникового запасу учнів засобами етимологічного аналізу;

- статистичні - кількісний і якісний аналіз експериментальних даних для узагальнення результатів дослідного навчання щодо підвищення рівня лексичної компетенції учнів 5-7 класів.

Упровадження результатів дослідження здійснювалося на базі навчально-виховного комплексу № 84 "Спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І-ІІІ ступенів - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" м. Одеси (акт № 350 від 12.08.2010 р.), навчально-виховного комплексу "Інтеграл" м. Євпаторії (акт № 24/01-16 від 26.01.2011 р.), Торезького навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 1 - ліцей "Спектр" Донецької області (акт № 323 від 04.06.2010 р.), загальноосвітніх шкіл № 24 м. Херсона (акт № 01-14/29 від 03.02.2011 р.), № 13 ім. Олександра Молодчого м. Луганська (акт № 98 від 22.06.2010 р.).

За експериментальною методикою навчалося 379 учнів 5-7 класів з російською мовою навчання.

Дослідження проводилося в три етапи.

На першому етапі (2006-2007 рр.) теоретично обґрунтовано тему дисертації, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, робочу гіпотезу, методи наукового пошуку. Вивчено наукову (психологічну, лінгвістичну, дидактичну і методичну) літературу з проблеми дослідження, встановлено лінгвометодичні, психологічні, дидактичні засади збагачення словникового запасу; визначено сучасні вимоги щодо поповнення словника учнів; виявлено особливості розвитку лексичної компетенції школярів та умови успішного застосування етимологічного аналізу для збагачення їхнього словника. Проаналізовано навчальні програми і навчально-методичні посібники, досвід учителів-словесників; проведено анкетування з учителями російської мови; підтверджено актуальність окресленої проблеми. Розроблено критерії визначення рівня сформованості лексичної компетенції учнів 5-7 класів.

На другому етапі (2007-2009 рр.) визначено рівні сформованості лексичної компетенції школярів 5-7 класів шляхом проведення констатувального експерименту. Побудовано лінгводидактичну модель і на її основі розроблено методику збагачення словника учнів 5-7 класів засобами етимологічного аналізу, що спирається на систему вправ, які передбачають з'ясування етимології слів. Розроблено програму експериментального навчання.

На третьому етапі (2009-2010 рр.) проведено формувальний експеримент, статистичну обробку (кількісний і якісний аналіз) експериментальних даних, що підтвердило ефективність дослідного навчання за розробленою методикою, правильність висунутої гіпотези. Результати дослідження узагальнено у висновках, завершено оформлення дисертаційної роботи.

Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що вперше науково обґрунтовано, експериментально перевірено та впроваджено в навчальний процес методику збагачення словника учнів 5-7 класів шкіл з російською мовою навчання засобами етимологічного аналізу; уточнено поняття "лексична компетенція"; конкретизовано зміст методу етимологічного аналізу, розкрито роль частковометодичних принципів етимологічного аналізу, з'ясовано завдання та зміст роботи зі збагачення словникового запасу учнів під час засвоєння лексики російської мови, спрямованої на розвиток мовної особистості школяра; розроблено критерії та визначено рівні сформованості лексичної компетенції учнів 5-7 класів з російської мови; проаналізовано стан розвитку словникового запасу сучасних школярів; побудовано лінгводидактичну модель розвитку словника учнів засобами етимології; створено систему вправ зі збагачення словникового запасу на основі етимологічного аналізу; подальшого розвитку набули лінгводидактичні, психолого-педагогічні концептуальні положення збагачення словника школярів за допомогою етимології.

Практична значущість отриманих результатів полягає в тому, що впровадження створеної на основі лінгводидактичної моделі експериментальної методики збагачення словникового запасу учнів із системою вправ для засвоєння слів з урахуванням етимологічного аналізу сприятиме вдосконаленню словника, підвищенню рівня лексичної компетенції учнів

5-7 класів, розвитку їхніх мисленнєво-мовленнєвих здібностей, формуванню ціннісно-культурних орієнтацій мовної особистості. Результати дослідження, зроблені висновки й висловлені рекомендації можуть бути використані вчителями на уроках російської мови, застосовані в процесі створення підручників і навчально-методичних посібників, під час проведення лекцій та практичних занять на курсах підвищення кваліфікації вчителів російської мови і літератури, у підготовці студентів середніх спеціальних та вищих навчальних закладів до професійної діяльності вчителя-словесника.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовано в процесі експериментальної роботи, під час власної педагогічної діяльності на уроках російської мови в 5-7 класах, викладено в численних виступах на наукових конференціях, у тому числі міжнародних: ХІV Міжнародній лінгвістичній конференції "Мова і світ" (Ялта, 2007), V Міжнародній науково-практичній конференції "Російська мова та література. Проблеми вивчення і викладання в школі і вузі" (Київ, 2009), ХІІ Міжнародній конференції "Русистика і сучасність" (Одеса, 2009), ІV Міжнародній конференції "Російська мова в полікультурному світі" (Ялта, 2010); усеукраїнських: "Лінгвістика тексту: теорія і практика" (Херсон, 2008), "Мовленнєва особистість студента і школяра в сучасній освітній парадигмі" (Суми, 2010); регіональній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми викладання російської мови та літератури" (Одеса, 2008); семінарах і курсах підвищення кваліфікації вчителів російської мови Одеської області.

Достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій забезпечується лінгвістичним, психологічним, дидактичним обґрунтуванням вихідних положень; результатами констатувального та формувального експериментів; використанням комплексу методів дослідження відповідно до мети, завдань, об'єкта і предмета наукового пошуку; достатнім обсягом і якісно-кількісним аналізом експериментальних даних; апробацією розробленої методики шляхом її впровадження в навчальний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

Публікації. Основні положення й результати дослідження висвітлено в 12 наукових працях, із них - 5 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, один навчально-методичний посібник "Етимологічний аналіз на уроках російської мови: збагачення словникового запасу учнів".

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 230 найменувань, 14 додатків. Повний обсяг дисертації становить 284 сторінки, з яких 186 сторінок основного тексту, що містить 18 таблиць і 4 рисунки.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт, предмет; розкрито методологічні й теоретичні засади, методи та етапи роботи, наукову новизну, теоретичне і практичне значення здобутих результатів; узагальнено інформацію про достовірність, апробацію та впровадження результатів дослідної роботи.

У першому розділі - "Теоретичні засади розвитку словника школярів 5-7 класів за допомогою етимологічного аналізу" - висвітлено лінгвістичні, психологічні та дидактичні засади розвитку словника учнів на уроках російської мови в 5-7 класах; визначено умови успішного засвоєння школярами російської лексики як однієї з найважливіших складових їх мовленнєвого розвитку, становлення мовної особистості на основі використання етимологічного аналізу; установлено вихідні положення експериментальної методики збагачення словникового запасу засобами етимології.

Дослідження проблем збагачення словника школярів за допомогою етимологічного аналізу в лінгвістичному аспекті ґрунтується на прийнятому в сучасному мовознавстві уявленні про слово як мовний знак, що забезпечує мисленнєво-мовленнєву діяльність людини і впливає на формування її когнітивної сфери. Про це свідчать дані психолінгвістичних досліджень (М. Жинкін, І. Зимня, С. Кацнельсон, О. Кубрякова, І. Румянцева та ін.), положення теорії мовленнєвої діяльності (О. Леонтьєв, Н. Уфімцева, О. Шахнарович та ін.), теорії "мовної особистості" (Г. Богін, В. Виноградов, Л. Іванова, Ю. Караулов, І. Халєєва та ін.). Аналіз теоретичного матеріалу дозволив дійти висновку, що під збагаченням словника учнів слід розуміти вдосконалення вміння користовуватися словом як засобом формування та зовнішнього вираження думки (В. Виноградов, М. Шанський, Д. Шмельов та ін.). Робота над розвитком словникового запасу має бути спрямована на забезпечення такої його організації, що дає можливість адекватно здійснювати розпізнавання / вибір слів у мовленнєвому спілкуванні. Виявлено, що зміст збагачення словникового запасу включає формування ціннісних орієнтацій учнів, засвоєння концептуальної інформації, культурного компонента значення слова.

Установлено, що досягти цього можна за умови засвоєння значення лексичної одиниці у взаємозв'язку з її формальною організацією, значимістю (Ф. де Соссюр). Взаємообумовленість акустичного, графічного образу, морфемного складу і значення слова мотивовані його внутрішньою формою. Внутрішня форма може трактуватися як власне зміст слова, що представляє його в сукупності зі звуками (О. Потебня). Тому усвідомлення школярами внутрішньої форми слова сприяє найбільш глибокому засвоєнню лексичної одиниці в єдності форми і змісту. Це зумовлює звернення до етимології - використання учнями прийомів, що дозволяють установити походження слова, активізувати його внутрішню форму. Крім того, етимологічний аналіз є прийомом декодування ціннісно-культурної інформації, що міститься в слові (Л. Шелепова). Ефективність етимологічного аналізу як засобу збагачення словника досягається забезпеченням виконання школярами комплексу дій над значенням, формальним планом, значимістю слова. Використання етимології під час засвоєння лексики доцільне за умови, якщо внутрішня форма слова співвідноситься з сучасною його організацією, однак прихована від носія мови. При цьому слід ураховувати, що існує дійсна, а не гіпотетична етимологія слова, для роботи над якою школярі повинні оволодіти знаннями з фонетики, лексики і словотвору російської мови, споріднених та іноземних мов, а вчителі мати належний рівень філологічної підготовки.

Аналіз психологічних досліджень (Л. Виготський, Є. Ільїн, О. Леонтьєв, О. Лурія, А. Маркова, С. Рубінштейн та ін.) дозволив встановити, що збагачення словника учнів - різновид навчальної діяльності. Ії предметом є засвоєння знань про словниковий склад мови та способи його використання в мовленнєвому спілкуванні. Збагачення словникового запасу підпорядковано основним закономірностям навчальної діяльності і має такі компоненти: мету, мотиви, дії та операції, засоби. Провідним компонентом навчальної діяльності зі збагачення словника є мотиваційний, який потребує формування стійкої мотивації учнів до розвитку власного словника, використання чинників, що викликають у дітей внутрішнє спонукання до засвоєння слів та задоволення як від процесу, так і від результату діяльності. Визначено роль пізнавального інтересу в підтримці мотивації до засвоєння лексики. Встановлено доцільність використання етимології для забезпечення мотивації збагачення словникового запасу, оскільки звернення до етимології викликає в дітей інтерес до слова і є потужним мотиваційним чинником. Виявлено, що успішне застосування етимологічного аналізу потребує усвідомлення учнями кінцевої мети його проведення.

Основу навчальної діяльності зі збагачення словникового запасу складають механізми засвоєння (П. Гальперін, І. Зимня, І. Ільясов, В. Крутецький, О. Петровський, С. Рубінштейн та ін.) знань про слово, умінь і навичок вибору та розпізнавання слів відповідно до задуму висловлювання. Обов'язковими умовами цього процесу є свідомі активні дії та операції школярів з навчальним матеріалом, що містить етимологію слів; дотримання взаємозв'язку етапів та компонентів засвоєння: сприйняття, розуміння, запам'ятовування, застосування; наявність певних вольових зусиль дітей щодо виконання навчальних операцій зі словом на основі етимологічного аналізу.

Актуальність застосування етимологічного аналізу для засвоєння лексики російської мови в 5-7 класах зумовлена віковими особливостями учнів. Це передбачає опору на вікові новоутворення ососбистості, що складають зону її "актуального розвитку", та досягнення вікових новоутворень зони "найближчого розвитку" (Л. Виготський). Етимологічний аналіз за такої умови є розвивальним чинником засвоєння лексики російської мови учнями

5-7 класів. Зважаючи на це необхідно забезпечити вдосконалення навичок самостійної та спільної діяльності школярів, розвиток їх абстрактного мислення, поповнення словника абстрактною та образною лексикою.

Збагачення словникового запасу школярів за допомогою етимологічного аналізу здійснювалося на дидактичних засадах. Виходячи з основних положень загальної дидактики (Ю. Бабанський, І. Лернер, М. Махмутов, В. Онищук, М. Поташник, М. Скаткін та ін.) і методики навчання російської мови (О. Архипова, М. Баранов, Л. Вознюк, Є. Голобородько, М. Львов, Г. Михайловська, О. Текучов, В. Статівка, Л. Федоренко та ін.), встановлено провідні принципи збагачення словника: загальнодидактичні (розвивального навчання, свідомості і творчої активності, доступності, наступності й перспективності, систематичності і послідовності, науковості, зв'язку навчання з життям, виховуючого навчання) та загальнометодичні (комунікативності, єдності вивчення одиниць мови і навчання мовлення, розвитку чуття мови, уваги до матерії мови, функціональності, взаємодії та взаємозв'язку української і російської мов). Доведено необхідність дотримання частковометодичних принципів словниково-семантичної роботи, як-от: екстралінгвістичного, парадигматичного і синтагматичного, принципів частотності та резервності відбору лексичного матеріалу, що вводиться у словниковий запас учнів. Розкрито частковометодичні принципи етимологічного аналізу: комплексного підходу до етимологічного аналізу, співвіднесення внутрішньої форми і сучасного значення та формальної організації слова, врахування специфіки споконвічних російських слів і запозичень.

Відповідно до загальнодидактичних та загальнометодичних засад розвитку словника школярів встановлено, що результати збагачення словникового запасу учнів засобами етимології залежать від застосування ефективних методів і прийомів засвоєння лексики. Визначено роль етимологічного аналізу як поліфункціонального методу мотивації та організації навчальної діяльності школярів щодо збагачення словникового запасу. Практика довела ефективність використання етимологічного аналізу в поєднанні з мовним синтезом, спостереженням, порівнянням, самоконтролем.

Спираючись на класифікації вправ, описані в лінгводидактиці (М. Ільїн, Е. Пассов, С. Шатілов, О. Щукін та ін.) і методиці навчання російської мови (О. Архипова, М. Баранов, Г. Іваницька, А. Купалова, М. Львов, Г. Михайловська, Н. Пашківська, В. Статівка та ін.), з'ясовано вихідні положення, що визначають систему вправ зі збагачення словника школярів засобами етимологічного аналізу - рецептивних, репродуктивних, продуктивних, комбінованих.

Рецептивні вправи передбачають формування вмінь розпізнавати лексичні одиниці в тексті, встановлювати особливості їх значення, правопису, використання шляхом етимологічного аналізу.

Репродуктивні вправи орієнтовані на закріплення сформованих у школярів умінь виконувати комплекс дій для розкриття особливостей лексичних одиниць за допомогою етимологічного аналізу, відтворювати слова у висловлюванні.

Продуктивні вправи сприяють розвитку вмінь використовувати лексику для трансформації готових і побудови власних мовленнєвих висловлювань з урахуванням особливостей лексичних одиниць, виявлених засобами етимології.

Комбіновані вправи спрямовані на розв'язання комплексу дидактичних завдань збагачення словникового запасу учнів, що виникають на різних етапах засвоєння лексики.

Дослідження лінгвістичних, психологічних і дидактичних засад розвитку словника школярів засобами етимології сприяло створенню експериментальної методики збагачення словникового запасу учнів 5-7 класів шкіл з російською мовою навчання за допомогою етимологічного аналізу.

У другому розділі - "Стан проблеми збагачення словникового запасу з використанням етимології слів російської мови в теорії і практиці навчання" - вивчено стан дослідження проблеми в науково-методичних працях, практиці навчання російської мови; проведено аналіз чинних програм, підручників і навчально-методичних посібників. Уточнено поняття "лексична компетенція", розроблено критерії рівнів лексичної компетенції учнів

5-7 класів, що є показником розвитку словникового запасу. Під час констатувального експерименту визначено рівні сформованості лексичної компетенції учнів 5-7 класів з російської мови.

Ретроспективний аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження дозволив встановити, що в методиці російської мови визнається ефективність етимологічного аналізу в засвоєнні лексики. Проте традиційно він розглядався як прийом оволодіння правописом слів, підвищення інтересу до російської мови, семантизації складних для розуміння слів. Системний і комплексний підходи до застосування етимології як засобу збагачення словникового запасу школярів повною мірою не реалізовано. Про це свідчать праці з методики викладання російської мови, зміст чинної навчальної програми з російської мови для 5-7 класів шкіл з російською мовою навчання, підручники та навчально-методичні посібники; вивчений досвід практичної діяльності вчителів-словесників.

Аналіз публікацій та анкетування вчителів виявили, що в цілому в педагогів використання етимології на уроках російської мови викликає інтерес. Проте застосування етимологічного аналізу має частковий, епізодичний характер і спрямований в основному на пояснення правопису слова.

Констатувальний експеримент, що передбачав установлення рівня сформованості лексичної компетенції школярів 5-7 класів, виявив певні проблеми в процесі збагачення їхнього словника: а) нестійкий пізнавальний інтерес до слова і недосконале володіння ним у мовленнєвій діяльності; б) відносно обмежений словниковий запас учнів, однотипність уживаних тематичних груп слів, абстрактної, образної, емоційно-експресивної лексики; в) слабка сформованість базових для збагачення словника учнів лексичних умінь і навичок; г) недостатньо повне і міцне засвоєння ціннісно-культурного компонента значення слова та лексики культурологічного характеру; д) невисокий рівень здатності учнів до самостійних дій з розвитку словника і вживання лексичних одиниць.

Стійкий пізнавальний інтерес школярів до слова виявили лише 40 % учнів. Якісний склад словника учнів обмежувався переважно тематичними групами слів, що означають поняття "мої рідні і близькі", "світ рослин", "світ тварин", "здоров'я та спорт". При цьому переважала лексика з конкретним значенням. Тематичні групи "Історія моєї сім'ї та людства", "Моя Батьківщина", "Труд і професії" представлено обмежено. Визначено, що якість лексичних знань школярів 5-7 класів складає 26 % (таблиця 1), умінь і навичок - 23 % (таблиця 2).

Таблиця 1. Рівні лексичних знань учнів 5-7 класів

Класи	Рівні лексичних знань (%)
	Високий	Достатній	Середній	Низький
5	16	10	48	26
6	15	11	49	25
7	18	9	46	27

Таблиця 2. Рівні лексичних умінь і навичок учнів 5-7 класів

Класи	Рівні лексичних умінь і навичок (%)
	Високий	Достатній	Середній	Низький
5	10	12	51	27
6	11	13	50	26
7	13	11	48	28

Здатність сприймати ціннісно-культурний компонент значення слова виявлена в 97 % учнів. Проте навести приклади слів, у значенні яких міститься інформація історико-культурного характеру, змогло не більше 52 % школярів. При цьому кількість слововживань обмежувалася 1-2 лексичними одиницями. Уміння виконувати самостійно навчальні операції зі словом властиві 36,7 % школярів.

Окреслення зазначених проблем зумовило необхідність пошуку методичного ресурсу для їх вирішення. Одним з них, що випливає із лінгвістичних, психолого-педагогічних досліджень закономірностей розвитку словника учнів, є звернення до етимології. Таким чином, доведено доцільність побудови методики збагачення словникового запасу школярів за допомогою етимологічного аналізу.

У третьому розділі - "Експериментальна методика збагачення словникового запасу школярів 5-7 класів за допомогою етимологічного аналізу" - визначено мету, завдання, створено програму експериментального навчання. Розглянуто складові лінгводидактичної моделі розвитку словника учнів 5-7 класів засобами етимології (рис. 1) та компоненти експериментальної методики. Уточнено мету, зміст, охарактеризовано принципи збагачення словникового запасу школярів з використання етимологічного аналізу. Виокремлено методи і прийоми, технології, засоби навчання; розроблено види вправ. Представлено докладний опис дослідного навчання. Узагальнено результати роботи над збагаченням словникового запасу школярів 5-7 класів за експериментальною методикою, встановлено рівні сформованості лексичної компетенції учнів за результатами експериментального навчання, доведено його ефективність.

Мета й завдання навчання за експериментальною методикою передбачали розвиток лексичної компетенції школярів 5-7 класів у процесі збагачення словникового запасу засобами етимологічного аналізу, зокрема:

- формування стійкого інтересу до словникового складу російської мови;

- якісне та кількісне поповнення словника учнів;

- удосконалення знань про особливості лексичних одиниць, їх зв'язків і відношень;

- формування вмінь і навичок використання лексики в процесі мовленнєвого спілкування;

- становлення ціннісно-культурних орієнтацій учня як мовної особистості.

Під час розробки методики збагачення словникового запасу за допомогою етимології було враховано виявлені в перебігу теоретичного дослідження лінгвістичні, психолого-педагогічні умови якісного засвоєння лексики.

Зміст експериментального навчання складався з а) передбаченого для засвоєння шляхом використання етимологічного аналізу лексичного мінімуму; б) комплексу знань про особливості одиниць лексичного мінімуму, умінь і навичок їх розпізнавання / вибору в мовленнєвому спілкуванні.

Експериментальне навчання за розробленою методикою збагачення словникового запасу школярів 5-7 класів охоплювало три етапи засвоєння лексики: рецептивний, репродуктивний, продуктивний. Кожний етап передбачав виконання вправ відповідного виду.

На рецептивному етапі здійснювалося навчання розпізнавання слів у тексті, виявлення особливостей значення, вживання та формальної організації слова. Використовувались рецептивні вправи на сприйняття лексичної одиниці та спостереження над нею у висловлюванні з урахуванням відомостей про походження слова.

Рис. 1. Лінгводидактична модель розвитку словника учнів 5-7 класів засобами етимології

Дидактичне завдання репродуктивного етапу полягало в удосконаленні вмінь школярів відтворювати лексичні одиниці в структурі усних і писемних висловлювань. У навчальних ситуаціях на цьому етапі застосовувалися репродуктивні вправи з визначення на основі етимології особливостей слів (вимови, лексичного значення, норм правопису та використання в мовленні) з подальшим відтворенням лексичних одиниць у контексті з дотриманням установлених норм.

Завданням продуктивного етапу засвоєння лексики був розвиток у школярів умінь правильно, точно і доречно вживати слова для трансформації готових і створення власних текстів.

У навчальні ситуації вводилися продуктивні вправи на встановлення за допомогою часткового етимологічного аналізу особливостей слова (значення, написання, вживання) та виконання на основі виявленого дій, пов'язаних із а) виправленням невдалого слововживання; б) заміною лексичної одиниці в готовому тексті відповідно до комунікативного завдання; б) точним і доречним вживанням слів при створенні власного висловлювання.

На всіх етапах збагачення словникового запасу школярів (рецептивному, репродуктивному, продуктивному) у неоднорідних навчальних ситуаціях, спрямованих на розв'язання кількох дидактичних завдань, використовувалися комбіновані вправи.

Ефективність навчання за експериментальною методикою збагачення словникового запасу учнів було підтверджено під час проведення контрольного зрізу, що передбачав виявлення рівня сформованості лексичної компетенції учнів контрольних і експериментальних класів, здійснення порівняльного аналізу та узагальнення отриманих результатів.

За результатами контрольного зрізу встановлено більш високий рівень лексичної компетенції школярів експериментальних класів порівняно з контрольними. Показник стійкості пізнавального інтересу до лексики в процесі сприйняття і породження тексту, до усвідомлення ролі слова у висловлюванні в учнів експериментальних класів більший на 12,5% за відповідний показник у школярів контрольних класів (рис. 2).

Рис. 2. Показник стійкості інтересу до слова за даними контрольного зрізу

Школярі експериментальних класів ширше (більш ніж на 10 % від учнів контрольних класів) уживають слова різних тематичних груп ("Мої рідні та близькі", "Історія нашої родини і людства", "Моя Батьківщина", "Зовнішність людини", "Світ тварин", "Світ рослин", "Труд і професії" та ін.), включаючи лексику з абстрактним і образним значенням.

Якість лексичних знань учнів експериментальних класів більша на 7 % (таблиця 3), ніж у школярів контрольних класів, лексичних умінь і навичок - на 10,7 % (таблиця 4).

Таблиця 3. Рівні лексичних знань учнів контрольних і експериментальних класів

Класи	Рівні лексичних знань (%)
	Високий	Достатній	Середній	Низький
КК	22	14	48	16
ЕК	24	19	47	10

Таблиця 4. Рівні лексичних умінь і навичок учнів контрольних і експериментальних класів

Класи	Рівні лексичних умінь і навичок (%)
	Високий	Достатній	Середній	Низький
КК	19	19	36,5	25,5
ЕК	22,3	26,4	35,4	15,9

Рівень усвідомлення ціннісної та культурологічної інформації, що міститься в слові, вищий у школярів експериментальних класів порівняно зі школярами контрольних класів на 22 %, а рівень навичок самостійної роботи зі словом підвищився в учнів експериментальних класів проти рівня навичок у контрольних класах на 11 %.

У цілому рівень сформованості лексичної компетенції учнів експериментальних класів вищий за рівень підготовки учнів контрольних класів на 12,2 %. Таким чином, аналіз результатів експериментального навчання підтверджує ефективність методики збагачення словникового запасу учнів 5-7 класів за допомогою етимології.

Висновки

школяр етимологія словагний дидактичний

На підставі даних теоретичного та емпіричного аспектів дослідження ми дійшли таких висновків:

1. Вивчення й аналіз лінгводидактичної, психологічної та педагогічної літератури, осмислення основних підходів до збагачення словникового запасу учнів, результати діагностико-констатувального зрізу підтвердили актуальність досліджуваної проблеми, необхідність удосконалення методики збагачення словникового запасу школярів за допомогою етимологічного аналізу.

2. Проведене дослідження наукової літератури дозволило виявити фактори, за яких застосування етимологічного аналізу з метою збагачення словникового запасу школярів може бути успішним. Установлено, що звернення до етимології є ефективним, якщо воно забезпечує комплексне засвоєння значення (включаючи його ціннісно-культурний компонент), формального плану, значущості та функції слова в процесі активних мисленнєво-мовленнєвих дій учнів.

3. Аналіз наукових досліджень у галузі психології допоміг з'ясувати психологічні передумови, що зумовлюють ефективність застосування етимологічного аналізу як засобу розвитку словника підлітків. Серед них: а) організація цілеспрямованих усвідомлених активних дій учнів з лексикою, заснованих на інтересі до слова завдяки етимології; б) звернення до етимології відповідно до етапів засвоєння лексики; в) забезпечення самостійних і спільних дій учнів зі словом; г) відбір для лексичного мінімуму школярів 5-7 класів абстрактної та образної лексики, що підлягає засвоєнню на основі етимології.

4. Виявлено дидактичні основи методики збагачення словникового запасу учнів 5-7 класів за допомогою етимологічного аналізу. Встановлено, що умовою ефективного розвитку словника із застосуванням етимології є реалізація загальнодидактичних принципів (розвивального навчання, свідомості і творчої активності, доступності, наступності та перспективності, систематичності й послідовності, науковості, зв'язку навчання з життям); загальнометодичних принципів (комунікативності, єдності вивчення одиниць мови та навчання мовлення, функціональності, розуміння мовних значень, розвитку чуття мови, уваги до матерії мови, взаємодії та взаємозв'язку української і російської мов); частковометодичних принципів словниково-семантичної роботи (екстралінгвістичного, парадигматичного і синтагматичного, частотності й резервного відбору лексичного матеріалу), етимологічного аналізу (комплексного підходу до етимологічного аналізу, співвіднесення внутрішньої форми і сучасного значення та формальної організації слова, урахування специфіки споконвічних російських слів та запозичень). Обґрунтовано важливість етимологічного аналізу як поліфункціонального методу стимуляції і мотивації, здійснення пізнавальної діяльності школярів зі словом і застосування зазначеного методу в поєднанні зі спостереженням, порівнянням, мовним синтезом, методом самоконтролю. Визначено доцільність використання елементів сучасних технологій навчання (особистісно зорієнтованої технології, технології групової навчальної діяльності, технології навчання як дослідження, комп'ютерних технологій) у збагаченні словникового запасу за допомогою етимологічного аналізу.

5. Важливою умовою створення експериментальної методики збагачення словникового запасу школярів за допомогою етимологічного аналізу є з'ясування стану цієї проблеми в теорії та практиці. Результати аналізу змісту навчальних програм, підручників, навчально-методичних посібників з російської мови для 5-7 класів та анкетування вчителів свідчать про те, що етимологія використовується як один зі способів ефективного засвоєння правопису й значення лексичних одиниць. Однак не вирішена проблема реалізації системного підходу до застосування етимологічного аналізу як методу комплексного засвоєння слова в єдності всіх його властивостей, що необхідно для розвитку мовної особистості школяра, його мовленнєвих здібностей, ціннісно-культурних орієнтацій і моральних настанов.

6. Дані констатувального експерименту на основі розроблених критеріїв дозволили встановити рівень лексичної компетенції школярів 5-7 класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання різних регіонів України. Встановлено, що в учнів недостатньо розвинені пізнавальний інтерес до слова, уміння самостійно виконувати дії та операції з лексичними одиницями. Уміння й навички точного і доречного слововживання в основному відповідають середньому рівню. Вивчення рівня лексичної компетенції школярів дало можливість визначити завдання експериментального навчання.

...