Підготовка майбутніх економістів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. Ялта)

УДК 372.851:004.9

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КАСАТКІН Денис Олександрович

Ялта - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор ГОНЧАРОВА Оксана Миколаївна, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, професор кафедри економічної кібернетики.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент СЕМЕРІКОВ Сергій Олексійович, Криворізький металургійний факультет Національної металургійної академії України, професор кафедри фундаментальних дисциплін;

кандидат педагогічних наук, ВОЛКОВА Наталія Валентинівна, Криворізький державний педагогічний університет, доцент кафедри педагогіки та методики трудового навчання.

Захист відбудеться 27 жовтня 2011 року о 9.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд. 15.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2).

Автореферат розіслано 23 вересня 2011 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н. В. Горбунова

АНОТАЦІЯ

Касаткін Д. О. Підготовка майбутніх економістів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності. - Рукопис. інноваційний навчання економіст комунікативний

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта). - Ялта, 2011.

Дисертацію присвячено проблемі професійної підготовки майбутніх економістів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності. У роботі розкрито сутність професійної підготовки майбутніх економістів, понять „інформатична компетентність”, „комунікативна компетентність”, „дистанційна освіта”; запропоновано діяльнісну модель економіста; визначено інноваційні методи навчання. Розроблено й експериментально перевірено методику підготовки майбутніх економістів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності, впроваджено в практику вищих навчальних закладів навчально-методичне забезпечення професійної підготовки майбутніх економістів.

Ключові слова: підготовка економістів, інформаційно-комунікаційні технології, інформатичні та комунікативні компетентності, дистанційна освіта, професійно спрямоване навчання, методична система.

АННОТАЦИЯ

Касаткин Д. А. Подготовка будущих экономистов к использованию информационно-коммуникационных технологий в профессиональной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Республиканское высшее учебное заведение „Крымский гуманитарный университет” (г. Ялта). - Ялта, 2011.

Диссертация посвящена проблеме профессиональной подготовки будущих экономистов к применению информационно-коммуникационных технологий в профессиональной деятельности. В работе раскрыто суть профессиональной подготовки будущих экономистов, понятий „информатическая компетентность”, „коммуникативная компетентность”, „дистанционное образование”; предложено деятельностную модель экономиста; определено инновационные методы обучения. Установлено, что система профессиональной подготовки студентов экономических специальностей высших учебных заведений требует пересмотра с учетом основных тенденций развития информационно-коммуникационных технологий. Педагогическая технология информационной подготовки студентов-экономистов основывается на комплексном применении взаимодополняющих активных методов и средств обучения.

Обосновано изменение цели информатической подготовки в новейшем контексте развития образования: основное задание обучения информатике -формирование стойких навыков применения новых информационно-коммуникационных технологий, способности и стремления адаптироваться к постоянно изменяющейся информационной среде. Доказано, что именно содержание информатической подготовки подвергается значительным преобразованиям в современных условиях. Определены направления и ориентиры развития методов обучения: индивидуализация, развитие творчества и интерактивности, применение специфических форм общения в информационных средах. Предложен перечень знаний, умений и навыков, сформированность которых необходима для признания наличия у студентов информатических и коммуникативных компетентностей. Определены критерии и показатели уровня сформированности информатических и коммуникативных компетентностей будущих экономистов.

Теоретически обоснована и экспериментально проверена модель подготовки будущих экономистов к применению информационно-ком муни ка ционных технологий в профессиональной деятельности. Разработано содержание обучения экономической информатике с учетом тематического содержания специальных дисциплин. Внедрен ряд специальных методов обучения, призванных активизировать самостоятельную деятельность студентов, их интуицию, способность к принятию решений: интерактивные методы, методы обучения с использованием профессиональных задач, методы с использованием дистанционных технологий обучения. Создана информационно-образовательная среда, в рамках которой проводится дистанционное обучение будущих экономистов.

Определено, что подготовка будущих экономистов к применению информационно-коммуникационных технологий в профессиональной деятельности зависит от ряда педагогических условий: целесообразный выбор компонентов педагогического процесса, комплексное применение различных информационно-коммуникационных технологий, учет факторов, повышающих внутреннюю мотивацию студентов, реализация межпредметных связей, внедрение обучающих программных средств, создание информационно-образовательной среды по подготовке будущих экономистов к применению информационно-коммуникационных технологий.

Разработана, экспериментально проверена модель подготовки будущих экономистов к применению информационно-коммуникационных технологий в профессиональной деятельности, проанализированы результаты ее применения, внедрено в практику высших учебных заведений учебно-методическое обеспечение профессиональной подготовки будущих экономистов. Анализ результатов выполнения тестовых заданий свидетельствует, что в экспериментальных группах произошли значительные позитивные изменения в перераспределении уровней сформированности информатических и коммуникативных компетентностей. В ходе эксперимента доказано, что позитивные изменения в сформированности необходимого уровня информатических и коммуникативных компетентностей обусловлены применением предложенной модели подготовки студентов-экономистов к применению информационно-коммуникационных технологий в профессиональной деятельности.

Ключевые слова: подготовка экономистов, информационно-коммуникационные технологии, информатические и коммуникативные компетентности, дистанционное обучение, профессионально направленное обучение, методическая система.

ANNOTATION

Kasatkin D. O. Preparation of future economists on information and communication technologies implementation in their professional activities. - Manuscript.

Thesis for the candidate of pedagogical sciences degree, speciality 13.00.04 - theory and methods of professional education. - Republican high education institution „Crimean Humanitarian University”. - Yalta, 2010.

Thesis focuses on future economists preparation for information and communication technologies implementation in their professional activities. Essence of the professional economists preparation, the terms „information competence”, „communicative competence”, „distance education”, pedagogical situation definition are exposed; economist's activity model is proposed; innovative teaching methods are identified . Training content of economics learning is developed taking into account the thematic content of specific subjects. A number of specific teaching methods introduced. An experimental methodic model of economists preparation for the information and communication technologies implementation in their professional activities developed, experimentally tested and implemented into higher education teaching practice.

Keywords: economists preparation, information and communication technologies, information and communication competences, distance learning, professionally oriented education, methodical system.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Удосконалення змісту вищої професійної освіти, впровадження сучасних технологій навчання та виховання, які б забезпечували подальшу методологічну орієнтацію вищої освіти на особистість студента, є досить актуальним завданням теорії та практики вищої школи. Поряд із цим, широке застосування нових інфор маційних технологій у всіх сферах суспільного життя вимагає від майбутнього фахівця знань, достатніх для впевненого використання таких технологій у власній професійній діяльності. Методи інформатики й інформаційні технології проникають до глибин економіки, впливають на стиль, зміст і методи економічної роботи, збагачують її, розширюючи сфери застосування. Інформатична підготовка за сучасних умов відіграє особливу роль у підготовці майбутніх фахівців сфери виробництва, економіки, управління як у плані формування відповідного рівня інформаційної культури, інтелектуального розвитку, так і у плані формування наукового світогляду, розуміння сутності практичної спрямованості інформатичних дисциплін, опанування інформатичних і комунікативних компетентностей. При цьому рівень такої підготовки має дозволити студентам у майбутньому створювати та впроваджувати нові технології, теоретична база яких може бути ще нерозробленою під час навчання у вищому навчальному закладі. Ця проблематика особливо актуальна для вищої економічної освіти, що пов'язано з вираженим інтеграційно-міждисциплінарним характером професійної економічної діяльності, зумовленої формуванням нових галузей знань на стику інформатики й економіки.

Професійна освіта має за мету, по-перше, підготувати висококваліфікованого, конкурентоспроможного працівника: відповідального, компетентного, який упевнено виконує професійні обов'язки й орієнтується в суміжних галузях діяльності, здатного ефективно працювати за фахом на рівні світових стандартів, а також прагне постійного професійного вдосконалення, соціально мобільного; по-друге, задовольнити потреби людини в набутті відповідної освіти. Саме тому реалізації компетентнісного підходу, спрямованого на формування професійних компетентностей, приділяється особлива увага. Формування компетентностей у галузі інформаційної діяльності студентів економічного профілю здійснюється в процесі вивчення курсу „Інформатика” та спеціальних курсів, пов'язаних із використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

Широке впровадження інформаційної діяльності зі збору, обробки, використання, передачі різноманітних повідомлень як у навчанні, так і в професійній діяльності зробили актуальними питання інформатичної підготовки членів інформаційного суспільства. Існуючі системи навчання не відповідають достатньою мірою новій освітній парадигмі та положенням Доктрини розвитку освіти України в XXI столітті. Особливо в частині застосування інформаційних технологій для інтенсифікації процесу навчання, розвитку творчого мислення студентів, формування вмінь працювати в умовах інформаційного суспільства.

Комплекс питань щодо застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні (ІТН) у середній і вищій школах, розглядається в працях Н. В. Апатової, А. Ф. Верланя, О. М. Гончарової, А. П. Єршова, М. І. Жалдака, В. М. Касаткіна, В. І. Клочко, А. А. Кузнецова, М. П. Лапчика, В. М. Монахова, Н. В. Морзе, Ю. А. Первіна, С. А. Ракова, Ю. С. Рамського, І. В. Роберт, В. Г. Разумовського, О. В. Співаковського, Ю. В. Тріуса. Дидактичні та психологічні аспекти застосування інформаційних технологій у навчанні досліджуються в роботах В. П. Безпалько, В. П. Зінченко, В. С. Лєдньова, В. Я. Ляудіса, Е. І. Машбиця, О. М. Леонтьєва, А. М. Пеникала, В. В. Рубцова, Н. Ф.Тализіної.

На жаль, мало праць присвячено глибоким дослідженням проблем застосування ІКТ при навчанні студентів-економістів. Є спроби окремих авторів наблизитись до розв'язання часткових питань цієї проблеми, в основному це стосується дослідження та розробки електронних навчальних систем і курсів, але ці розробки не мають системного та цілеспрямованого характеру. Окреслений стан проблеми інформатизації вищої економічної освіти дає підстави вважати, що обрана тема дослідження є актуальною.

Розвиток засобів інформатизації, інформаційних і, особливо, телекомунікаційних технологій призводить до істотних змін інформатики як навчальної дисципліни, що вимагає переосмислення цілей, змісту, методів і форм професійної підготовки студентів економічного профілю на сучасному рівні. При цьому вимоги інформаційного суспільства щодо підготовки випускників економічних спеціальностей до застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій вступають у суперечність із відсутністю необхідного навчально-методичного забезпечення такої підготовки; рівень наукових досягнень інформатичних, психолого-педагогічних наук вступає в протиріччя з їх відображенням у змісті, методах, формах і засобах навчання інформатичним дисциплінам студентів-економістів у вищих навчальних закладах. Існують суперечності між потребами формування професійних навичок студентів економічних спеціальностей і розробкою відповідної методики їхнього навчання, необхідністю застосовувати інформатичні дисципліни для формування інформатичних і комунікативних компетентностей студентів і недосконалістю такої системи. Актуальність проблеми та наявні суперечності зумовили вибір теми дослідження „Підготовка майбутніх економістів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності”.

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та управління навчальними закладами Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) в межах наукової теми „Розробка інноваційних технологій підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього середовища” (державний реєстраційний номер 0103U004597). Дисертаційне дослідження здійснювалось відповідно до вимог Законів України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Державної національної програми „Освіта”, Положення Кабінету Міністрів України „Про освітньо-кваліфікаційні рівні”, існуючих наукових психолого-педагогічних і методичних досліджень у сфері професійного навчання, наявного вітчизняного, зарубіжного, а також особистого викладацького досвіду роботи у вищих навчальних закладах зі студентами економічних спеціальностей. Тему дисертації затверджено вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол № 4 від 27.11.2009 року) й узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 23.02.2010 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці ефективності методики підготовки студентів-економістів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.

Відповідно до проблеми та мети дослідження поставлено такі завдання:

1) здійснити аналіз психолого-педагогічної та науково-методичної літератури з питань вивченості проблеми підготовки майбутніх економістів; визначити причини недоліків у інформатичній підготовці студентів економічних спеціальностей і практичній професійній роботі економістів; проаналізувати соціальне замовлення з формування інформатичних і комунікативних компетентностей економіста;

2) розробити й апробувати в практиці навчання модель підготовки економіста до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності, що розкриває характеристики, структуру знань і вмінь економіста в галузі інформатики, застосування інформаційно-комунікаційних технологій;

3) визначити компонентний склад, критерії та схарактеризувати рівні сформованості інформатичних і комунікативних компетентностей;

4) проаналізувати результати реалізації методики підготовки студентів-економістів до застосування ІКТ у професійній діяльності, спрямованої на формування інформатичних і комунікативних компетентностей майбутніх економістів.

Об'єкт дослідження - процес професійної підготовки у вищих навчальних закладах фахівців економічного профілю.

Предметом дослідження є інформатичні та комунікативні компетентності в професійній підготовці студентів-економістів.

Методологічну основу дослідження становлять концепції вітчизняних та зарубіжних учених із теорії наукового пізнання, розвивального навчання, диференціації, гуманізації та демократизації навчально-виховного процесу в умовах національного відродження України; загальні положення філософських і психологічних теорій про вплив характеру та змісту діяльності на професійне становлення майбутнього фахівця; Закони України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Державна національна програма „Освіта” (Україна XXI століття); компетентнісний підхід; діяльнісний підхід до процесу формування особистості майбутнього економіста; вивчення й узагальнення досвіду роботи викладачів інформатики й економічних дисциплін.

Теоретичну основу дослідження становлять найважливіші положення теорії пізнання та розвитку мислення, системний, комплексний, особистісно орієнтований підходи, діяльнісна концепція навчання (Дж. Брунер, Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, В. В. Давидов, О. М. Леонтьєв, І. Я. Лернер, С. Л. Рубінштейн), теорія проблемного та розвивального навчання, прикладного спрямування, диференціації навчання, і, зокрема профільної (Г. П. Бевз, В. П. Берман, М. І. Бурда, М. І. Жалдак, І. Д. Звєрєв, І. А. Зимняя, М. Я. Ігнатенко, Т. В. Колесник, Т. В. Крилова, М. І. Махмутов, З. І. Слєп кань, Л. О. Соколенко, А. В. Хуторський, В. В. Фірсов, Т. М. Хмара, О. В. Швець, М. І. Шкіль, І. С. Якиманська), проблеми розвитку пізнавальної активності й управління процесом навчання (Д. Б. Богоявленська, Є. М. Кабанова-Меллер, Н. А. Менчинська, Н. Ф. Тализіна), роботи в галузі методики навчання інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій (Н. В. Апатова, Ю. С. Брановський, А. Ф. Верлань, О. М. Гончарова, С. Г. Григор'єв, Т. В. Добудько, А. П. Єршов, М. І. Жалдак, В. І. Клочко, К. К. Колін, Н. В. Макарова, О. В. Могильов, Н. В. Морзе, С. В. Панюкова, В. І. Пугач, С. А. Раков, Ю. С. Рамський, І. В. Роберт, І. А. Рум'янцев, І. Г. Семакин, О. В. Співаковський, Ю. В. Тріус, В. М. Ченців, М. В. Швецький).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань застосовано такі методи: теоретичні ? систематизація й узагальнення вітчизняного педагогічного досвіду, аналіз психолого-педагогічної, економічної літератури, змісту навчальних планів і програм, підручників, посібників, навчально-методичної літератури з інформатики й економічних дисциплін для виявлення сутності категоріального апарату, економіко-математичних понять, що підлягають дослідженню; емпіричні ? бесіда, інтерв'ювання, анкетування, спостереження, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) для визначення стану сформованості інформатичних і комунікативних компетентностей студентів економічних спеціальностей; методи математичної статистики ? для кількісного та якісного аналізу результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Апробація й упровадження результатів дослідження здійснювались у процесі теоретичної та пошуково-експериментальної роботи, що проводилась на базі Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського та Кримського коледжу економіки та управління. На різних етапах експерименту дослідженням охоплено близько 1200 студентів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розроблено, теоретично й експериментально обґрунтовано методику професійної підготовки економістів до застосування ІКТ у професійній діяльності; визначено основні напрями розвитку цієї методики з урахуванням подальшого вдосконалення системи вищої освіти, що вирізняються від елементів технологічного характеру застосуванням дистанційних технологій навчання та ґрунтуються на педагогічно доцільному поєднанні традиційних та інноваційних педагогічних технологій, застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій; запропоновано й обґрунтовано новий підхід до формування загальних цілей навчання на економічних спеціальностях у вищих навчальних закладах із урахуванням цілей навчання сучасним інформаційно-комунікаційним технологіям; розроблено компонентний склад, критерії та рівні сформованості інформатичних і комунікативних компетентностей майбутніх економістів; розроблено та досліджено узагальнену модель підготовки майбутніх фахівців економічних спеціальностей до застосування інформаційно-комунікаційних технологій; запропоновано нові підходи до формування інформатичних і комунікативних компетентностей майбутніх фахівців; підтверджено суттєвий вплив застосування студентами засобів ІКТ на розвиток їхнього творчого мислення, що дозволило напрацювати низку рекомендацій за змістом навчального матеріалу; удосконалено комплекс інноваційних методів навчання майбутніх економістів, що відповідає професійним вимогам до сучасних фахівців і розвитку сучасних інформаційних і педагогічних технологій навчання; уточнено сутність понять „професійна підготовка економістів”, „інформатичні та комунікативні компетентності”; набула подальшого розвитку підготовка майбутніх економістів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у впровадженні в практику навчального процесу вищих навчальних закладів із економічними спеціальностями комп'ютерно-орієнтованих навчально-методичних комплексів навчання таких дисциплін інформатичного циклу, як „Економічна інформатика”, „Системи обробки економічних даних”, „Інформаційні системи та технології в економіці” включно з навчально-методичними комплексами з економічної інформатики й інших дисциплін, збірками завдань і вправ, методичними рекомендаціями, інструментально-контролювальними програмними засобами, циклом статей із інформатичної підготовки та методики навчання інформатики, рекомендаціями з організації процесу навчання, інтеграції традиційних та інноваційних технологій навчання; комплектами практичних і тестових завдань для перевірки знань, умінь і навичок студентів із економічної інформатики, матеріалами для самостійної роботи студентів; запропоновані дидактичні прийоми, що дозволяють активізувати процес формування інформатичних і комунікативних компетентностей, а також забезпечують міцність знань, умінь і навичок студентів із ІКТ; напрацьовані результати дозволяють реалізувати нову структуру інформатичної підготовки майбутніх економістів. Обґрунтовані й експериментально підтверджені висновки та практичні рекомендації, викладені в дисертації, можуть використовуватися для подальших досліджень проблеми вдосконалення підготовки студентів вищих навчальних закладів, що готують економістів.

Достовірність одержаних результатів забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю проблеми, педагогічним експериментом, ґрунтовним аналізом та узагальненням його результатів, поєднанням якісного та кількісного аналізу, позитивними наслідками впровадження результатів дослідження в практику підготовки майбутніх економістів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях: „Нові інформаційні технології в навчальному процесі” (Одеса, 2006); „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіку” (Ірпінь, 2006); „Проблеми економічної освіти і науковий прогрес” (Кривий Ріг, 2007); „Дистанційна освіта в Україні: стан і перспективи розвитку” (Київ, 2007); „Професіоналізм педагога у контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2009); „Інформатичні технології в наукових дослідженнях і навчальному процесі” (Луганськ, 2009), а також викладені у публікаціях. Результати дослідження обговорювались і набули позитивної оцінки на засіданні кафедри педагогіки та управління навчальними закладами Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта).

Основні результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (довідка № 157 від 17.12.2010 р.), Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (довідка про впровадження № 327/17 від 20.01.2010 р.), Національного університету харчових технологій (довідка № 08 від 17.02.2010 р.), Приватного вищого навчального закладу „Сімферопольський економіко-гуманітарний інститут” (№ 12 від 03.02.2010 р.), Приватного вищого навчального закладу „Кримський коледж економіки і управління” (№ 34 від 14.05.2010 р).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових робіт, серед яких - 4 у співавторстві, 3 - методичні рекомендації, 6 статей - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 2 - у збірниках тез конференцій.

Особистий внесок здобувача у роботах, опублікованих у співавторстві з О. М. Гончаровою, полягає в аналізі та визначенні шляхів розв'язання проблеми підготовки майбутніх економістів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності. У роботі, опублікованій у співавторстві з В. В. Карасіковим, особисто сформульовано педагогічні особливості оцінки тестових питань у режимі автоматичного тестування.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків і списку використаних джерел, що містить 262 найменування. Загальний обсяг дисертації складає 245 сторінок. Із них 198 сторінок основного тексту. У роботі міститься 14 рисунків і 17 таблиць, що займають 11 самостійних сторінок основного тексту, 7 додатків розміщені на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з проблеми, висвітлено зв'язок роботи з науковими програмами та планами, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичну значущість роботи, схарактеризовано апробацію й упровадження отриманих у ході дослідження результатів, подано відомості про публікації автора та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі - „Теоретико-методичні засади професійної підготовки студентів-економістів у галузі інформа ційно-комунікаційних технологій” - визначено дефініції проблеми професійної підготовки майбутніх економістів; сутність компетентнісного підходу в економічній освіті; проаналізовано вимоги до професійної підготовки майбутніх економістів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій; проведено дослідження цілей, завдань і змісту професійної підготовки студентів-економістів на базі інформаційно-комунікаційних технологій, засобів навчання в підготовці студентів економічних спеціальностей; здійснено оптимізацію процесу навчання на основі впровадження інноваційних методів навчання студентів економічних спеціальностей.

Професійна підготовка майбутнього економіста є цілісним процесом засвоєння та закріплення загальних і спеціальних знань, умінь і навичок; це орієнтація майбутніх фахівців на виконання певних професійних завдань. Результатом цього процесу вважається формування професійної компетентності. Компетентнісний підхід фактично є черговим етапом оновлення змісту освіти для збереження відповідності навчання потребам сучасної економіки та цивілізації. Компетентності не зводяться ні до знань, ні до вмінь, а є сферою взаємозв'язків, що існують між знанням і дією в людській практиці. Зв'язок цей очевидний: без знань немає компетентності, але не всякі знання і не у будь-якій ситуації виявляють себе як компетентність. Знання, що отримуються в загальноосвітніх установах, повинні мати практичне застосування, і з іншого боку, знання повинно мати пряме відношення до компетентностей.

Виходячи з об'єктивної необхідності розвитку компетентностей у галузі інформатики та необхідності застосування ІКТ, розроблено компонентний склад інформатичних і комунікативних компетентностей для підготовки сучасного економіста. У сучасній освіті формування інформаційної культури майбутнього економіста в системі його професійної підготовки пов'язане з навчанням інформатики (інформатичною підготовкою). При цьому, курс інформатики повинен розв'язувати дві групи основних завдань - загальнонаукові та практичні. Курс інформатики зі світоглядних позицій носить яскраво виражений міждисциплінарний, метапредметний характер, має необмежений резерв для формування загальнонавчальних та інтелектуальних умінь, творчого й операціонального мислення, нової методології здобуття студентом вищих навчальних закладів знань на основі інформаційних технологій. Інформатична підготовка студентів має бути нерозривно пов'язана з формуванням їхньої моральності та відповідальності за свої дії, з розвитком культури праці, спілкування та співпраці; особистим сприйняттям етичних і естетичних норм в інформаційному середовищі.

Одна з цілей професійного навчання полягає в тому, аби забезпечити соціалізацію випускника вищої економічної школи, підготувати його до активного повноцінного життя та роботи в умовах інформаційного суспільства. Розв'язання цього завдання пов'язано з набуттям майбутніми економістами інформаційної культури, опанування інформатичних і комунікативних компетентностей (розуміння та застосування знань із інформатики й інформаційних технологій; освоєння інструментальних технологічних засобів і способів інформаційної діяльності людини; творчий досвід практичної реалізації нових інформаційних технологій у практичній інформаційній діяльності в професійній сфері, науково-дослідній роботі; формування світогляду члена інформаційного суспільства) і є необхідною умовою для підготовки особистості до професійної творчої самореалізації в умовах інформаційного суспільства.

Без перегляду цільових, змістовних і процесуальних характеристик навчально-виховного процесу при навчанні інформатичним дисциплінам на економічних спеціальностях неможливо подолати суперечності та розв'язати проблеми формування цілісної інформаційної культури, інформатичних і комунікативних компетентностей, що сприяють гармонійному поєднанню професійного й особистісного в майбутньому економістові, інтеграції індивідуально і соціально значущих цінностей.

Зміст кожного етапу інформатичної підготовки повинен визначатися на основі рівневої структури системи вищої освіти, побудови моделі професійної діяльності й узагальнення інтегрованих вимог до знань, умінь і навичок, що забезпечують успішну реалізацію цієї моделі. Зміст професійно орієнтованого інформаційного навчання фахівців визначають дослідження потреб ринку праці, ефективності професійної діяльності випускників вищих навчальних закладів, перспектив розвитку професійних інформаційно-комунікаційних технологій. Зміст інформатичної підготовки витікає з основного завдання системи освіти, що полягає в задоволенні потреби людини та суспільства в здобутті громадянами вищої освіти. Рівень освіти має дозволяти здійснювати інтелектуальну професійну діяльність, розв'язання діагностичних завдань, що вимагають здійснення інформаційної діяльності, аналізу ситуації та вибору варіантів розв'язання на основі застосування засобів і методів інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій.

Вищевикладене дозволяє сформулювати цілі інформатичної підготовки, які полягають у формуванні: інформатичних і комунікативних компетентностей студента, в тому числі знань, умінь і навичок застосування засобів і методів інформатики, здійснення інформаційної діяльності в майбутній професійній діяльності фахівця економічного профілю; здатності до самореалізації студента, такого, що володіє теорією та практикою комунікацій в інформаційному суспільстві; потреби та здатності до безперервної самоосвіти на основі отриманого рівня інформатичної підготовки в умовах високих темпів інформатизації суспільства. Застосування нових інформаційних технологій активізує процеси вдосконалення системи освіти, всіх її ланок. Найістотніших змін зазнають засоби і технології навчання, а також його зміст.

Аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик економічних спеціальностей дозволяє зробити висновок, що в них недостатньо враховані реальні потреби суспільства в економістах нової формації, підготовлених до роботи на нових технологічних принципах. Нагально необхідною є побудова нового підходу формалізації мети навчання на економічних спеціальностях вищих навчальних закладів. Цей підхід характеризується набагато кращою адаптацією до умов реальної виробничої діяльності фахівця. Доведено, що побудовані узагальнені моделі діяльності для підготовки бакалаврів і магістрів на економічних спеціальностях вищих навчальних закладів є необхідними для розробки проекту освітньо-кваліфікаційної характеристики економіста. З'ясувати наявність інформатичних і комунікативних компетентностей студентів можливо з урахуванням сформованості знань, умінь і навичок згідно з переліком. Визначення переліку зроблено на основі бажаної й об'єктивної необхідності розвитку компетентностей у предметній галузі інформатики та необхідності застосування нових інформаційних технологій.

У дослідженні розроблено та науково обґрунтовано модель підготовки майбутніх економістів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.

Для уточнення структури системи формування інформатичних і комунікативних компетентностей студентів-економістів необхідно дослідити її компоненти. При здійсненні таких видів навчальної діяльності доцільно застосовувати ІКТ: інформаційно-пошукова, експериментально-дослідницька, діяльність з переробки даних, самостійна навчальна діяльність. Виявлення можливості вдосконалення методів і організаційних форм навчання за рахунок застосування програмних засобів нового покоління дозволяє впровадити в навчальний процес сучасні технології. Це можливо здійснити за допомогою аналізу застосування засобів інформатизації та комунікації при проведенні різного роду занять. Такі умови сприяють підвищенню ефективності навчання: доцільний вибір педагогами всіх компонентів педагогічного процесу (цілей, змісту, форм, методів і засобів навчання); комплексне застосування в навчальному процесі різних ІКТ; педагогічно виправдане впровадження в навчання конкретних програмних засобів навчального призначення.

Результати дослідження дидактичних аспектів підвищення ефективності навчання за допомогою сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій дозволяють визначити, що ефективність навчання на основі його інтенсифікації може бути збільшена у випадку комплексного застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі.

У другому розділі - „Реалізація педагогічних умов професійно спрямованого навчання інформатичних дисциплін і комунікативних компетентностей у підготовці студентів-економістів” - розроблено й апробовано методику професійної підготовки студентів-економістів із урахуванням виділених педагогічних умов, спрямовану на формування інформатичних і комунікативних компетентностей; здійснено експериментальну перевірку ефективності розробленої методики, проведено аналіз результатів педагогічного експерименту.

Навчання сучасним інформаційно-комунікаційним технологіям із урахуванням професійної підготовки вимагає докорінних змін у розробці навчальних програм порівняно з підходами концепції загальної „комп'ютерної грамотності”. Структура навчання інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій на економічних спеціальностях вищих навчальних закладів повинна безперервно продовжувати систему знань, отриманих у загальноосвітній школі, розширити теоретичну базу знань і адаптувати її до профільної підготовки, дати основу для постійного самовдосконалення знань, умінь і навичок в умовах швидкого зростання інформаційної компоненти в професійній діяльності, а також для подальшого навчання у вищому навчальному закладі, інакше кажучи, будуватися на принципах безперервності інформаційного навчання.

Процес формування компетентностей нерозривно пов'язаний із розумовою діяльністю. У практиці навчання є різні засоби формування розумових дій. Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, Б. Ф. Ломов, Н. А. Риков виділяють найважливіші з них: предметно-практичні дії, мова (слово), спостереження, дії з інформаційними моделями. В умовах інформатизації освіти всі ці засоби виявляються найтісніше пов'язаними, а проблема дій із інформаційними моделями, що формуються за допомогою ІКТ, заслуговує на спеціальну увагу. На підставі викладеного вище, можна зробити висновок, що при визначенні змісту навчання інформа тики необхідно включати в нього тести та вправи на аналітико-синтетичну діяльність, порівняння та класифікацію, узагальнення й утворення понять.

Завдання, що висуваються при підготовці студентів-економістів, визначають необхідність здобуття навичок застосування локальних і розгалужених баз даних, що містять комерційні, фінансові й економіко-статистичні дані. У технології навчання баз даних так само, як і в базовій дисципліні „Інформатика”, виділяються два взаємопов'язані блоки: теоретичний (основи проектування банків і баз даних) і прикладний (можливості застосування сучасної комп'ютерної технології зі зберігання, пошуку, обробки та представлення даних). Цей факт дозволяє використовувати результати, що отримуються при вивченні баз даних як доповнення для розуміння світоглядної й інструментальної ролі інформатики в становленні сучасного фахівця-економіста. Дані на сьогодні все частіше розглядаються як важливі стратегічні ресурси, які потрібно організувати так, щоб їх цінність була максимальною. Переробляти значні об'єми даних у визначені терміни практично неможливо без застосування сучасних систем управління базами даних, а тема „Бази даних” є складною для вивчення. Проте, сьогодні спостерігається стійка тенденція скорочення часу аудиторних занять студентів, тому при викладанні багатьох дисциплін активно застосовуються методи дистанційного навчання (ДН). Використання методів дистанційного навчання при вивченні баз даних актуально ще і тому, що в умовах ДН бази даних є не лише новою дисципліною, але одним із засобів навчання при ДН.

Основними засобами навчання на основі реальних ситуацій виступають інформаційні, комунікаційні та мультимедіа-технології. Метод навчання на основі реальних ситуацій, поза сумнівом, належить до активних методів навчання та сприяє формуванню ключових компетентностей, до яких, насамперед, віднесено інформатичні та комунікативні компетентності. Застосування методу навчання на основі реальних ситуацій також сприяє розвитку досвіду творчої діяльності, інтегративності знань, виробленню професіоналізму у застосуванні інформаційнно-телекомунікаційних технологій, формуванню комунікативних якостей. Потенційно цінним у реалізації методу навчання на основі реальних ситуацій є можливість отримати якісні результати безпосередньо з організованого освітнього процесу, в ході якого майбутнього економіста можна озброїти необхідними інструментами для досягнення якомога більш високого рівня в реалізації здібностей, потреб і вмінь для досягнення особистих інтересів і суспільної вигоди.

Запропоновано застосування методу телекомунікаційних проектів (МТП), що відповідає як специфіці дистанційного навчання, так і вимогам студентів. Метод проектів при використанні на заняттях із інформатики у вищій школі поєднує інформаційні та педагогічні технології, сприяє, перш за все, розвитку професійного рівня особистості. Тематика проектів може формулюватись і викладачами спеціальних дисциплін, і викладачами інформаційних технологій як у межах затверджених навчальних програм, так і з урахуванням професійних інтересів та індивідуальних здібностей студентів.

Дослідження складається з констатувального, пошукового та формувального етапів експерименту. Мета педагогічного експерименту полягала в перевірці досягнення мети дослідження та у визначенні рівня ефективності системи формування інформатичних і комунікативних компетентностей майбутніх економістів у вищому навчальному закладі.

На констатувальному етапі експерименту здійснено діагностику готовності студентів до використання ІКТ, а також знань, умінь, у яких виявляються основні компоненти інформатичних і комунікативних компетентностей. Визначено три компоненти готовності студентів до використання ІКТ у майбутній професійній діяльності: мотиваційні (потреби успішного застосування ІКТ у навчальному процесі, інтерес до роботи з ЕОМ); пізнавальні (розуміння значущості застосування ІКТ у професійній діяльності, оцінка їх значущості, сформованості знань і вмінь у цьому виді діяльності); емоційно-вольові (впевненість в успіху майбутньої професійної діяльності, самооцінка власної підготовленості до роботи в умовах застосування ІКТ). Провідний метод дослідження на цьому етапі - анкетування й інтерв'ювання.

На етапі констатувального експерименту дійшли висновку: переважна більшість майбутніх економістів вважають, що їхня інформатична підготовка визначається знаннями матеріалу, безпосередньо пов'язаного з вивченням інформатики й обчислювальної техніки; вміння розв'язувати завдання з інформатики у більшості майбутніх економістів сформовані на рівні вміння розв'язувати стандартні алгоритмічні завдання; загальноосвітній курс інформатики та комп'ютерної техніки на економічних спеціальностях забезпечує низький рівень інформатичної підготовки і не дає систематичних знань у галузі застосування комп'ютерної техніки; рівень знань більшості студентів відповідає репродуктивному рівню опанування способів організації інформаційної діяльності та не дозволяє широко застосовувати нові засоби інформаційно-комунікаційних технологій; необхідне цілеспрямоване формування основних компонентів інформатичних і комунікативних компетентностей майбутніх економістів у процесі вивчення всіх профільних дисциплін.

Під час формувального експерименту досліджено рівень засвоєння студентами основних розділів програми з інформатики. Завдання формувального експерименту: перевірити ефективність пропонованої методичної системи навчання у формуванні основних компонентів інформатичних і комунікативних компетентностей студента-економіста; виявити можливості поліпшення структури курсу інформатики та відповідної методичної системи навчання; внести корективи до структури курсу інформатики та відповідної методичної системи навчання у вищих навчальних закладах. До структури інформатичної підготовки майбутніх економістів внесено зміни: зникла необхідність ознайомлення студентів першого курсу з основами шкільного курсу й основний акцент професійної підготовки повністю перенесено на формування інформатичних і комунікативних компетентностей при розв'язанні професійних завдань.

На цьому етапі здійснено добір і уточнення критеріїв експериментального дослідження; впроваджено розроблену методику навчання курсу інформатики та комп'ютерної техніки в університеті на економічних спеціальностях. Визначено методи дослідження: аналіз методичного експерименту; проведення занять і вивчення діяльності студентів; співбесіди й інтерв'ювання викладачів і студентів. У педагогічному експерименті відмовилися від принципово обмеженого підходу, коли пріоритет віддається якомусь одному з років дослідження, і зроблено спробу застосувати серію методів (інтерв'ювання й анкетування студентів, експертна оцінка викладачами вищого навчального закладу, спостереження за діяльністю студентів, економістів, методи математичної статистики).

Визначено критерії оцінки ефективності експериментального навчання - змістовні характеристики ступеня сформованості необхідного рівня інформатичних і комунікативних компетентностей майбутніх економістів в університетах та їхнє вміння працювати над розв'язанням професійних завдань в умовах зміни парадигми освіти та розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

Наведено узагальнені результати підсумкових контрольних заходів для визначення сформованого рівня інформатичних і комунікативних компетентностей; отримані результати розрахунків подано у вигляді діаграми.

Опрацювання результатів експерименту й оцінка ефективності запропонованої методики здійснювалось методами математичної статистики. Перевірку одержаних під час формувального експерименту даних виконано за критерієм Колмогорова. З'ясовано, що отримані вибірки для експериментальних та контрольних груп підпорядковуються різним законам розподілення, що їх функції розподілення не є пропорційними. Тобто доведено, що відмінність у результатах груп пояснюється саме застосуванням нової методики навчання.

Таким чином, аналіз результатів дослідження свідчить про ефективність пропонованої системи формування інформатичних і комунікативних компетентностей майбутніх економістів.

ВИСНОВКИ

Дослідження присвячено одному з важливих аспектів підготовки майбутніх економістів до професійної діяльності, зокрема до застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

1. Інформатична підготовка в сучасних умовах відіграє особливу роль у підготовці майбутніх фахівців у сфері виробництва, економіки, управління як із точки зору формування відповідного рівня інформаційної культури, інтелектуального розвитку, так і з огляду на формування наукового світогляду, розуміння суті практичної спрямованості інформатичних дисциплін, опанування інформатичних і комунікативних компетентностей. При цьому рівень такої підготовки має дозволити студентам у майбутній професійній діяльності створювати та впроваджувати нові технології, теоретична база яких може бути ще нерозробленою на час навчання у вищому навчальному закладі, що вимагає нових підходів до професійної підготовки майбутніх фахівців.

2. На підставі теоретичного аналізу вивченості проблеми підготовки майбутніх економістів у психолого-педагогічній і науково-методичній літературі встановлено, що система інформатичної підготовки студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів потребує перегляду з урахуванням основних тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Професійна самостійність фахівця визначається рівнем фундаментальної інформатичної підготовки, її зміст ураховує тенденції розвитку науки інформатики й інформаційно-комунікаційних технологій, а також рівнем професійної підготовки, що здійснюється в межах курсу інформаційних систем і технологій в економіці.

Педагогічна технологія інформатичної підготовки студентів-економістів ґрунтується на комплексному застосуванні взаємно доповнюваних активних методів і засобів навчання. Курс економічної інформатики покликаний поглибити фундаменталізацію інформатичної та професійної підготовки економіста: відбувається інтеграція знань загальнокультурного, професійно-орієнтованого та предметно-інформатичного циклів.

Обґрунтовано зміну мети інформатичної підготовки в новітньому контексті розвитку освіти. Прогрес інформаційно-комунікаційних технологій, відповідна переорієнтація напрямів розвитку освіти вимагають перегляду мети навчання інформатики. Відтепер основними завданнями навчання інформатики є формування стійких навичок застосування нових інформаційно-комунікаційних технологій, здатностей і прагнення адаптуватися до постійно змінюваного інформаційного середовища, пропедевтика безперервної інформатичної освіти протягом усього життя, особистісна орієнтація навчання на індивідуальні потреби студентів.

Досліджено зміни, що відбуваються в змісті навчання інформатики. Доведено, що саме зміст інформатичної підготовки як компонент системи інформатичної підготовки зазнає найбільших змін у сучасних умовах. Обґрунтовано зміни організаційних форм інформатичної підготовки, що диктується, перш за все, розвитком інформаційно-комунікаційних технологій і реалізується в напрямі індивідуальних і колективних проектних діяльностей у межах груп, організованих на базі елементів дистанційної освіти.

3. Теоретично обґрунтовано, побудовано й експериментально перевірено модель підготовки майбутніх економістів до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності. Розроблено зміст навчання економічної інформатики з урахуванням тематичного змісту спеціальних дисциплін. Упроваджено низку спеціальних методів навчання, покликаних активізувати самостійну діяльність студентів, їхню інтуїцію, здатність для прийняття рішень: інтерактивні методи, методи навчання з використанням професійних завдань, методи з використанням дистанційних технологій навчання. Розроблено комплекс завдань і контрольних питань, застосування яких дозволяє суттєво збільшити ефективність кожного виду педагогічного контролю. Розроблено програмні засоби комп'ютерного контролю за перебігом навчальної діяльності. Створено інформаційно-освітнє середовище, в межах якого проводиться дистанційне навчання майбутніх економістів.

4. Запропоновано перелік знань, умінь і навичок, сформованість яких необхідна для виявлення наявності інформатичних і комунікативних компетентностей студентів. Визначення переліків здійснено відштовхуючись від бажаного та необхідного розвитку компетентностей у предметній галузі інформатики та необхідності застосування нових інформаційних технологій у практичній діяльності. Визначено критерії та показники рівня сформованості інформатичних і комунікативних компетентностей майбутніх економістів до застосування ІКТ у професійній діяльності. Визначено напрями й орієнтири розвитку методів навчання: індивідуалізація, розвинення творчості й інтерактивності, застосування специфічних форм спілкування в інформаційних середовищах.