Виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Cхідноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

УДК 378.019.31:17.022.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів

13.00.07 - теорія і методика виховання

Костик Євгенія Володимирівна

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, доцент ЗЕЛЕНОВ Євгеній Анатолійович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, професор кафедри педагогіки. педагогічний навчальний професійний

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор ЧУМІЧЕВА Раїса Михайлівна, Південний Федеральний університет, Російська Федерація, директор Інституту педагогіки і психології;

кандидат педагогічних наук ДОЛЖЕНКО Валерій Олександрович Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, керівник навчально-наукового центру післядипломної освіти.

Захист відбудеться 27 жовтня 2011 року о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, ауд. 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розіслано 23 вересня 2011 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Фунтікова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В умовах модернізації сучасної загальноосвітньої та професійної школи в Україні значно актуалізуються проблеми виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів. Професійний статус педагога зумовлює наявність у нього високодуховних якостей, які формуються на основі духовно-моральних цінностей. Тому серед основних завдань сучасної вищої педагогічної школи постає виховання духовно-моральної особистості майбутнього вчителя.

Духовно-моральний вчитель здійснює найважливішу місію, яка спрямована не тільки на освічення особистості, а й на виховання Людини, здатної до перетворення дійсності на засадах Добра, Істини та Краси. Вчитель є носієм людських якостей, під впливом яких формується особистість із високою громадянською культурою, прагненням творити світ правди, совісті, милосердя, доброчинностей, краси і гуманності. Вчитель має бути взірцем культури у всіх її проявах, що сприяє ціннісному відношенню до Людини - Дитини - Особистості. Він покликаний сприяти формуванню у дітей естетичного ставлення до соціальних та культурних цінностей.

Педагогічні вищі навчальні заклади - заклади особливого призначення. Вони забезпечують таку підготовку майбутнього вчителя, яка б дала можливість як професійного, так і духовного розвитку особистості. Для педагогічної професії вирішальне значення мають моральні якості людини. Сенс життя людини полягає у вищих моральних категоріях, таких як милосердя, справедливість, чесність, толерантність, любов, добро тощо. У зв'язку з цим змінюється підхід до визначення змісту підготовки у педагогічному закладі. Особливого значення набуває не тільки предметна підготовка студента як майбутнього педагога, а й рівень його морально-етичної компетенції. Здійснення такої педагогічної діяльності потребує засвоєння студентами педагогічних університетів професійно-морального досвіду.

Аналіз наукової літератури свідчить про значний інтерес науковців і практиків до названої проблеми. Сьогодні все більше проявляються тенденції до інтеграції наукового знання. Завдяки цілісному погляду на природу духовності представники гуманітарних і природничих наук плідно розвивають ідеї зміни свідомості людини, приділяють серйозну увагу проблемам вивчення біоенергоінформаційних процесів та свідомості людини у світлі нової наукової парадигми про космопланетарну сутність людини (В. Александров, В. Казначеєв, В. Шадріков).

Різні аспекти виховання духовності особистості стали предметом дослідження сучасних вітчизняних (Л. Ахмедзянова, М. Бахтін, І. Бех, О. Бєлих, М. Бобак, О. Вишневський, Д. Гуненков, В. Іванченко, І. Карпенко, А. Корецька, Н. Красицька, Т. Люріна, С. Мукомел, Г. Шевченко, А. Ярошенко та інші) та зарубіжних вчених (А. Адамова, Т. Берсенєва, Є. Бондаревська, Р. Чумічева та інші), які у своїх працях значну увагу надали духовній культурі, духовно-моральним проблемам виховання шкільної та студентської молоді.

Проблеми духовних цінностей знайшли своє відображення в працях філософів В. Андрущенка, С. Анісімова, В. Барановського, Ю. Білодід, В. Кременя, С. Кримського; психологів І. Беха, Т. Безсонової, М. Боришевського, В. Вус, О. Пархоменко, Е. Помиткіна, В. Сергеєва та ін.

Заслуговують на увагу дисертаційні дослідження В. Долженка, С. Мукомел, В. Серебряка, А. Ярошенко, присвячені окремим аспектам духовно-моральних цінностей майбутніх фахівців.

Проблема виховання духовно-моральних цінностей набуває актуального характеру, адже є особливим питанням серед сучасних наукових досліджень. Аналіз теоретичних підходів до проблеми виховання духовно-моральних цінностей показав, що сьогодні знижується рівень духовності молоді, простежуємо у суспільстві тенденції відчуження, байдужості, замкнутості людини, особливо студентів - майбутніх вчителів, які є носіями духовно-моральних цінностей. Статистика свідчить, що випускники вищих педагогічних навчальних закладів (69%) байдуже ставляться до свого працевлаштування, серед молоді прогресують асоціальні явища, які негативно впливають на формування гармонійно розвиненої особистості, майбутніх громадян нашої держави. Це зумовлено змінами глобалізації, інтенсифікації, стандартизації як у соціальному, так і освітньому просторі.

Зважаючи на це, проблема виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів залишається недостатньо дослідженою, що стосується сутності духовно-моральних цінностей, формування їх у системі освітнього середовища педагогічного університету, визначення чинників педагогічного впливу на становлення духовності сучасного спеціаліста як носія духовно-моральних цінностей, чітко невизначено зміст методів, що мають забезпечити педагогічні умови виховання духовно-моральних цінностей у студентської молоді.

Таким чином, соціальна значущість проблеми, недостатній рівень її вивчення і теоретичного аналізу, потреба в систематизованих методичних рекомендаціях стосовно виховання духовно-моральних цінностей у студентів - майбутніх вчителів визначили вибір теми дисертаційного дослідження: «Виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження проводилось відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля «Духовність особистості: методологія, теорія та практика» (м. Луганськ). Тему дисертації затверджено Вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол № 2 від 24 вересня 2010 року) та Міжвідомчою Радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 8 від 30 листопада 2010 року).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови виховання духовно-моральних цінностей у студентської молоді в педагогічному університеті.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1) спираючись на аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з обраної проблематики, визначити теоретико-методологічні засади виховання духовно-моральних цінностей особистості;

2) на підставі аналізу наукової літератури і практичного досвіду розкрити сутність духовно-моральних цінностей у виховному процесі вищого навчального закладу та встановити особливості виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів;

3) уточнити критерії, показники та рівні сформованості духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів;

4) виявити педагогічні умови виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів та експериментально перевірити ефективність їх впровадження у педагогічний процес.

Об'єкт дослідження - процес виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету.

Предмет дослідження - педагогічні умови виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів.

Для розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні - історичний, системно-структурний і зіставно-порівняльний аналіз наукової вітчизняної та зарубіжної літератури з метою обґрунтування теоретико-методологічних засад виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів, державних документів про освіту, навчальних планів та програм вищої школи, який дав можливість визначити й охарактеризувати сучасний стан проблеми дослідження, узагальнення та систематизація концептуальних положень педагогічної науки з метою обґрунтування підготовки майбутнього вчителя у виховному процесі педагогічного університету; емпіричні - педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, що сприяло вивченню впливу та рівню духовно-моральних цінностей у студентської молоді; констатувальний експеримент дозволив визначити стан сформованості духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів, за допомогою формувального експерименту перевірили педагогічні умови та комплексну методику виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету у позааудиторній роботі; моделювання для розробки комплексної методики виховання духовно-моральних цінностей у студентів-майбутніх вчителів; статистичні - з метою здійснення кількісного та якісного аналізу результатів експериментальної роботи, визначення ефективності розроблених педагогічних умов виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано і експериментально перевірено педагогічні умови виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів, які полягають у стимулюванні мотивації до формування духовно-моральних цінностей у студентів, реалізації комплексної системи морального, інтелектуального та естетичного розвитку особистості, підготовки майбутнього вчителя стратегіям формування духовності особистості; розроблено комплексну методику виховання духовно-моральних цінностей студентів педагогічних університетів; уточнено сутність поняття «духовно-моральні цінності»; критерії, показники і рівні сформованості духовно-моральних цінностей у студентської молоді; подальшого розвитку набули наукові уявлення про сутність та особливості виховання духовно-моральних цінностей у студентів-майбутніх вчителів, які впливають на їхню професійну підготовку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці комплексної методики виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів та визначені педагогічних умов, що забезпечують його ефективність. Результати дослідження можуть бути використанні у виховній позааудиторній роботі зі студентами різних напрямків підготовки як у педагогічному університеті, так і в інших вищих навчальних закладах, що ефективно сприяє реалізації підготовки сучасного фахівця як компетентної, високопрофесійної особистості з духовно-моральними якостями.

Упровадження результатів дослідження здійснено у виховному процесі вищих педагогічних навчальних закладів: Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (довідка № 834 від 5.10.2010 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 1148 від 19.10.2010 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, відповідністю їх рівню сучасного розвитку психолого-педагогічної науки; вивченням і узагальненням досвіду виховання духовно-моральних цінностей у майбутніх вчителів; застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних його меті та завданням, доцільністю вибору методик експериментальної роботи.

Апробація результатів дослідження. Здійснювалася шляхом обговорення матеріалів дисертації на кафедрі педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Основні результати дослідження доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Сучасні педагогічні технології і освітні системи XXI століття» (Кіровоград, 2007, 2008), «Розвиток творчої особистості студента як суб'єкта педагогічної взаємодії» (Донецьк, 2008), «Духовність українства ХХІ століття» (Кіровоград, 2008, 2009, 2010), міжвузівській науково-практичній конференції: «Проблеми та перспективи сучасної педагогічної науки в умовах євроінтеграції і молодь» (Переяслав-Хмельницький, 2008).

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження викладено в 10 одноосібних публікаціях, із яких 6 надруковані в провідних наукових фахових виданнях, 3 - в збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків на 6 сторінках і списку використаних джерел (243 найменування, у тому числі 7 - іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації - 190 сторінок, із них 160 сторінок основного тексту.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, розкрито завдання та методи дослідження, його наукову новизну і практичне значення одержаних результатів дисертації; подано інформацію про апробацію та впровадження отриманих результатів, публікації автора та структуру роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів» проаналізовано філософську та психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, розкрито й уточнено сутність поняття «духовно-моральні цінності», розглянуто специфічні особливості виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів.

Проблема духовності особистості протягом усієї історії людства хвилювала філософів, просвітителів, психологів, теологів, педагогів. Кожна історична епоха формувала свій образ людини, складовою якої були духовно-моральні цінності особистості.

Зміни у розвитку навчання та виховання прослідковуються у стародавньому та античному світі, що зумовило філософів того часу писати праці у яких викладено нові ідеї про виховання та навчання. Зазначені вище ідеї були поштовхом для розвитку освіти нового періоду.

Культурно-освітні, історичні зміни в суспільстві зумовлюють зміни у формуванні духовності особистості, які для кожної доби мають свій тип світосприймання: християнський (XIV - XVIII ст.) - відзначився педагогічними ідеями та поглядами, які спрямовані на виховання релігійно-духовних цінностей (Я.А. Коменський, Дж. Локк, П. Могила, М. Монтень, Т. Мор, Г. Сковорода); народницький (XIX ст.) - характерний формуванням духовно-моральних цінностей особистості через розвиток національної освіти, першими проявами всеобучу народної школи (В. Бєлінський, І.Ф. Гербарт, І. Герцен, А. Дістерверг, М. Добролюбов, М. Драгоманов, О. Духнович, Й. Песталоцці, М. Пирогов, А. Радищев, К. Ушинський, Ю. Федькович, М. Чернишевський); концептуальний (ХХ - ХХІ ст.) - характеризується розвитком нових підходів у вихованні духовно-моральних цінностей спрямованих на особистісно орієнтоване виховання, розробкою концепцій виховання, які враховують суспільно-політичні зміни в суспільстві (Ш. Амонашвілі, В. Андрущенко, І. Бех, Ю. Білодід, Е. Вебер, О. Вишневський, Г. Гаудіг, В. Гумбольдт, М. Євтух, Е. Кей, В. Кузь, М. Левківський, Н. Миропольска, А. Нейл, О. Пархоменко, О. Пометун, Б. Рассел, О. Сухомлинська, В. Сухомлинський, С. Френч, Г. Шарельман, Г. Шевченко, Р. Штайнер та ін.). Кожен історичний період був зумовлений різними чинниками та впливами на розвиток духовності особистості, який відбивався на світосприйманні людини.

Огляд наукових розробок філософів, психологів та педагогів показав, що проблема духовності та моралі турбувала людство протягом усього часу його існування, і сьогодні привертає увагу багатьох вчених. Без специфічного прояву духовності нація існувати і розвиватись не може, адже виховання духовно-моральної особистості є головною метою сучасної освіти, зокрема одним із важливих завдань вищої школи.

З'ясовано, що на думку вчених категорія «духовність» є однією з ключових в історії розвитку людської культури, тому за своїм змістом вона надзвичайно ємна і багатоаспектна і її розуміння в сучасній науці не є однозначним. Деякі вчені розглядають поняття «духовність» як індивідуальну вираженість у системі мотивів двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби пізнання й соціальної потреби жити, «діяти для інших» (С. Гончаренко); як один із найпотужніших каналів зв'язку людини і суспільства, інтеріоризації, асиміляції всього багатства соціальних надбань і досвіду людства, його духовної і матеріальної культури (Н. Лавриненко); як певний стан людини і суспільства, який формується, виробляється важкою працею душі самої людини і самого суспільства, за участю їхньої власної волі та власних зусиль (О. Вишневський); як здатність переводити універсум зовнішнього буття у внутрішній всесвіт особистості на етичній основі, здатність створювати той внутрішній світ, завдяки якому реалізується собітотожність людини, її свободи перед обставинами, які постійно змінюються (С. Кримський); як така організація у виховному процесі, яка формується через педагогічне спілкування у навчальному закладі, і базується на позиції ціннісної свідомості, ціннісної поведінки у всіх формах людських відносин: моральних, політичних, релігійно-естетичних, художніх, інтелектуально-пізнавальних, мотиваційно-оцінних, але особливо суттєво у сфері моральних та ціннісних відносин (Л. Aхмедзянова, С. Іванников).

Проведений науковий аналіз категорії духовності дозволяє стверджувати, що проблема духовного розвитку особистості тісно пов'язана із системою цінностей та з рівнем розвитку моральних установ особистості.

З'ясовано, що більшість сучасних вчених (В. Андрущенко, Ю. Білодід, І. Бех, О. Вишневський, О. Горшкова, М. Каган, С. Кримський, О. Третяк) у поясненні природи цінності прагнуть поєднати позитивні елементи як суб'єктивного, так і об'єктивного в понятті «цінності», що характеризуються цілим рядом ознак, притаманних формам суспільної свідомості.

Аналіз різних підходів до визначення духовності та цінностей дозволив визначити сутність духовно-моральних цінностей та їх ролі у виховному процесі вищих педагогічних навчальних закладів.

З'ясовано, що духовні і моральні цінності сучасні науковці розглядають як: у нероздільному єднанні, по суті, в цілісному і гармонійному (В. Іванченко); визнання абсолютної цінності кожної людини, пріоритету її прав на повноцінну реалізацію своїх здібностей та інтересів (О. Хорошайло); цінності громадянського суспільства, народів, держави, їхніх традицій та культури (І. Метлик ).

На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних досліджень поняття «духовно-моральні цінності» охарактеризовано як внутрішні, світоглядні переконання, що визначають рівень розвитку культури, цінності, виховання людини, які базуються на моральних нормах притаманних певному суспільству, етнічним групам, об'єднанням та індивідам.

Слід зазначити, що структурними елементами виховання духовно-моральних цінностей визначено духовну, професійну і педагогічну культуру. Це ті складові які обумовлюють зміст послідовності виховання ціннісних орієнтирів. Змістом виховання духовно-моральних цінностей є створення у виховному процесі вищого педагогічного навчального закладу умов, які сприятимуть послідовності виховання духовно-моральних рис особистості майбутнього педагога.

Аналіз існуючих досліджень показує, що виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів повинно здійснюватись через: підготовку конкурентоздатної особистості; розвиток інтелектуальних сил та здібностей; морально-вольові та емоційні складові характеру; свідоме засвоєння моральних принципів і способів поведінки в суспільстві; формування естетичного ставлення до дійсності та надання студентам можливостей для самореалізації творчого потенціалу і просування на зустріч вимогам майбутньої професії.

При визначені особливостей виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів, нами взято за основу поняття «педагогічна система», «педагогічне середовище», «виховання» та «мотиваційні фактори».

«Педагогічна система» - це полісистемне утворення (цілісність), що складається з багатьох взаємодіючих і взаємодоповнюючих частин (С. Кушнірук). «Педагогічне середовище» є одними із найбільш фундаментальних понять, евристичною основою якого стала адаптація до потреб освітніх досліджень (Т. Воронцової, В. Письменного, Н. Пустовіта, Ю. Хоменко, В. Ягупов, В. Ясвіна). «Виховання» - цілеспрямований процес формування особистості; він має свою внутрішню логіку і його можна визначити у вигляді функцій, які послідовно реалізуються (К. Бабанський, О. Вишневським, С. Гончаренко, В. Шапар, М. Ярмаченко). «Мотиваційні фактори» - ступінь зацікавленості суб'єктів у задоволенні їхніх духовно-ціннісних потреб (А. Бандура, А. Маслоу, В. Ягупов, Д. Янкелович).

Однією з головних умов виховання у майбутніх педагогів духовно-моральних цінностей є стимулювання мотивації по залученню їх до культурних надбань як макросередовища, так і мікросередовища. Стимулювання процесу виховання визначається як спонукання студентів до активної виховної та громадської діяльності, яка ґрунтується на власних переконаннях та вироблені навчальним закладом позитивних мотивів.

Дослідження «мотивації» дозволяє припустити, що при вихованні духовно-моральних цінностей необхідно створювати середовище в якому у студентів формується прагнення до залучення їх до найвищих цінностей середовища та формування на його основі особистості - носія високоморальних та духовних цінностей.

Особливостями виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів є часові межі, які визначають етапи виховного процесу в університеті, рання адаптація у виховне середовище майбутніх педагогів в якому вони одночасно є як суб'єктами виховання, так і суб'єктами, які виховують. Зміст виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів визначається особливостями педагогічної праці, яка є процесом взаємодії людей, у якій педагог сам є носієм духовно-моральних цінностей і одночасно прищеплює їх своїм вихованцям.

Таким чином, можна констатувати, що аналіз наукової літератури і практичного досвіду дав змогу розкрити змістову сутність духовно-моральних цінностей у виховному процесі та встановити особливості виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів.

У другому розділі «Педагогічні умови виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів» проведено діагностичний аналіз сформованості духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів, визначено критерії, показники і рівні їх сформованості, подано загальну характеристику й результати впровадження педагогічних умов та аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи.

На основі аналізу літературних джерел, спостережень, статистичних даних та соціологічних досліджень ми провели експериментальне дослідження із визначення сформованості духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів.

Дослідження проводилося з метою вивчення умов виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів та рівнів їхньої сформованості; мотивів одержання освіти; взаємозв'язку навчання із процесом формування особистості фахівця; співвідношення офіційної та неофіційної структур відносин у студентських групах.

Для експерименту було відібрано контрольну та експериментальну групи студентів із приблизно однаковими складом і вихідними рівнями сформованості особистості. Загалом у дослідженні взяли участь 400 студентів педагогічного факультету.

На констатувальному етапі дослідження було визначено рівень сформованості духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів в проекції на середовище в якому вони перебувають: навчальна, виховна, міжособистісна діяльність.

Ми вивчили значущість цінностей кожної діяльності студентів, їхню поширеність у студентському середовищі, реалізацію цих цінностей в обраній студентами професії, мотиви навчання, а також фактори, що впливають на формування духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів. З'ясовано, що мотивація студентів до навчання є незначною, що позначається на рівні професійного становлення та спрямованості студентів до формування високоморальних цінностей у майбутній професії.

З метою визначення рівня сформованості духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів була використана комплексна діагностична методика (анкетування, тестування «Ціннісні орієнтації» (М.Рокича), «Цінності виховання» (О.Вишневського), бесіди «Пріорітетні цінності у вашому житті», спостереження «Визначення мікроклімату у академічній групі»). У результаті було виявлено вихідний рівень сформованості духовно-моральних цінностей, характер їх відображення у свідомості, діяльності та поведінці студентів педагогічних університетів, їх ціннісні орієнтації, пріоритетні потреби, інтереси, ступінь впливу різних факторів на формування духовно-моральних цінностей.

В результаті аналізу отриманих матеріалів рівень культури спілкування майбутніх вчителів був визначений як низький, було зафіксовано байдуже ставлення до майбутнього працевлаштування тощо. Це зумовлено тим, що програма з виховної роботи орієнтована на фронтальне виховання духовності особистості, і цим самим недостатньо враховує індивідуальні особливості та творчі здібності студентів педагогічного університету.

Діагностика досліджуваної проблеми допомогла обґрунтувати педагогічні умови та визначити критерії, рівні та показники впливу педагогічної ланки університету на виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету.

У визначенні педагогічних умов виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів ми спиралися на взаємодію важливих факторів впливу на професійну підготовку майбутнього вчителя.

Впровадження першої умови виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів - стимулювання мотивації студентів до цієї діяльності, яка здійснювалась через виховний процес відповідно до таких напрямів: уникнення надмірної зовнішньої мотивації, створення педагогічних ситуацій із позитивним моральним налаштуванням, урахування професійних інтересів студентів, урахування потреб студентів у досягненні, впливі та самовизначенні, урахування складності проблеми.

Головним ми вбачали вивчення мотивації у вихованні духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів. Мотивацію було визначено як процес зовнішнього та внутрішнього спонукання студентів до активної діяльності у середовищі. Таким чином, нами встановлено, що ефективність стимулювання мотивації залежить від використання мотиваційних прийомів, які походять із різних теорій: біхевіористичної теорії, теорії потреб, когнітивної теорії, соціальної теорії.

Другою умовою, виділеною у дослідженні, стала реалізація комплексної системи морального, інтелектуального та естетичного виховання особистості, які виражають зміст духовно-моральних цінностей майбутнього фахівця. Для реалізації цієї умови нами було використана методика Б. Бітінаса щодо виховних педагогічних ситуацій.

Педагогічна ситуація використана нами як реалізація комплексної системи морального, інтелектуального та естетичного розвитку особистості. Вона має велику цінність у сфері духовно-морального виховання, тому що передбачає збереження автономності внутрішнього світу і не допускає насильницького вторгнення в будь-які куточки духовного життя особистості.

Аналіз морального стану серед молоді показує, що для значної кількості студентів характерним є недостатній рівень вихованості морально ціннісних орієнтацій. Лише 15,2% студентів обрали цінності, які сприяють вихованню гуманної поведінки. 18,8% студентів в основному орієнтуються на цінності сприйняття людини. Для них важливі повага, чесність, чуйність, любов та інші гуманні цінності. Значна частина опитуваних студентів 28% цінують здоров'я та добробут. Для решти респондентів - 38% пріоритетними є цінності матеріального благополуччя. Із аналізу видно, що студенти надають перевагу прагматичними цінностям, і їхні погляди суперечать цінностям суспільства.

Саме це дозволило виявити, що зміни в духовній сфері студентів викликані найчастіше конкретними подіями, зіткненням із різними негативними явищами і необхідністю протистояти їм, новими умовами життя, що вимагають зміни точки зору на звичні речі, явища, «відкриттям» творів мистецтва, краси природи, необхідністю надати допомогу іншій людині.

Тому провідним принципом виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів є принцип безперервного розвитку особистості - морального, інтелектуального, естетичного.

Представимо найбільш вдалі рішення практичних завдань, що виникають в процесі впровадження ділової етики в організації або співтовариства (у нашому випадку, Кодекс честі викладача та Кодекс честі студента) із акцентом на систему її виконання. Наявність чітких і дотримуваних етичних норм в організації допомагає її членам орієнтуватися в складних ситуаціях, знижує ризик можливих порушень. І, якщо кодекс корпоративної етики визначає етичні принципи, норми і правила ділової поведінки, що підлягають виконанню членами організації, то система виконання: підтримує і заохочує таку поведінку членів співтовариства, яка відповідає прийнятим етичним принципам, нормам і правилам; попереджає відхилення поведінки членів співтовариства від заданих етичних стандартів; допомагає своєчасно виявляти факти етичних порушень; допомагає відповідним чином реагувати на факти етичних порушень.

Для того, щоб етичні норми стали індивідуальними життєвими правилами, вони мають бути глибоко вписані в повсякденну практику стосунків людини з навколишнім світом. Добровільне ж прийняття цих стандартів ґрунтується на актуальних потребах людини.

Третьою умовою виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів є підготовка майбутнього вчителя стратегіями формування духовності особистості через критерії та рівні підготовки сучасного фахівця. Були визначені критерії сформованості духовно-моральних цінностей студентів педагогічних університетів: професійно-моральна культура і духовно-моральна вихованість. Відповідно до критеріїв та залежно від зовнішньої та внутрішньої саморегуляції, виявлені рівні духовно-моральної вихованості студентів: високий, середній, низький.

Під «високим рівнем» ми розуміємо такий рівень поведінки студента, коли вчинки свідомі, стійкі в будь-яких ситуаціях і відповідають прийнятим моральним нормам, виявляється воля, цілеспрямованість у подоланні труднощів, не потребує сторонньої допомоги в прийняті будь-яких рішень.

Студенти «середнього рівня» менш активні, особливо в ускладнених ситуаціях, відчувають острах перед самостійним прийняттям рішення.

У понятті «низький рівень» ми визначаємо поведінку студента, коли вона нестійка, проявляється по-різному в різних ситуаціях, при цьому він може виявляти активність, яка не завжди відповідає загальноприйнятим моральним, правовим та естетичним нормам, так як внутрішні регулятори моральної поведінки у студента ще не сформовані.

Таким чином, основною метою підготовки майбутнього вчителя відповідно до стратегії формування духовності особистості, враховуючи вище названі критерії та рівні, є його самостійна діяльність у реалізації комплексної системи виховання.

На основі дослідження рівня духовно-моральної вихованості студентів педагогічних університетів було виявлено, що їхній загальний рівень вихованості є недостатньо сформованим щодо духовно-моральних цінностей для майбутньої педагогічної діяльності. Це дало змогу зробити висновок, що студентська молодь перебуває у кризовому становищі, її низький рівень вихованості призводить до серйозних проблем, як у навчанні, так і у вихованні, що згодом відбивається на їхній педагогічній діяльності.

Комплексну методику у вихованні духовно-моральних цінностей студентської молоді ми вбачали у розв'язанні проблем, зазначених при визначенні діагностики виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету. Системна сукупність методів, форм, прийомів і засобів виховної роботи була спрямована на виховання духовно-моральних цінностей особистості, у якій саморозвиток є кінцевою метою виховання таких цінностей. Цьому сприяло створення структурованої системи виховання, до якої входили основні умови та шляхи, принципи, засоби виховання духовно-моральних цінностей студентів педагогічних університетів.

Одним із підходів до організації виховної роботи було створення творчого об'єднання, яке спонукало студентів до формування в них світоглядних та ціннісних орієнтацій, розвитку творчих можливостей, залучення їх до культурно-духовного спілкування та формування духовно-моральних цінностей майбутнього педагога.

Основними напрямами діяльності творчого об'єднання, які базувалися на освоєні культурного середовища регіону, були: збереження і подальший розвиток культурних традицій університету, створення особливого культурного і естетичного середовища в університеті; створення умов для реалізації творчого потенціалу студентів, їхнього морального і естетичного виховання; організація творчих практик студентів; організація дозвілля студентів, створення умов для творчого спілкування студентів у позааудиторний час; надання освітніх та інших послуг, пов'язаних із художньою творчістю. Воно об'єднувало студентів на базі інтересів, що вже сформувалися, і працювали за розробленою програмою творчого об'єднання.

У зв'язку із цим, ми вважаємо, що створення такого об'єднання є важливим не лише на педагогічному факультеті, але й у виховному процесі всього педагогічного університету для будь-якого напрямку підготовки загалом. Тому запропонована комплексна система щодо виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету може стати одним із шляхів покращення якості підготовки майбутніх вчителів.

Ефективність педагогічних умов формування духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету була перевірена під час педагогічного експерименту, який проводився серед студентів Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди у 2009-2010 н.р..

У ньому брали участь 400 студентів педагогічного факультету. Їх було розподілено у контрольну (КГ) (191 особа) і експериментальну (ЕГ) (209 осіб) групи.

У контрольній групі організація позааудиторної роботи проводилася за загальною прийнятою системою, в експериментальній роботі виховання здійснювалося за пропонованою нами комплексною системою, що поєднувала стимулювання мотивації студентів до набуття духовно-моральних цінностей, реалізацію системи морального, інтелектуального та естетичного розвитку особистості, виховання стратегіям формування духовності особистості через критерії та рівні підготовки сучасного фахівця.

Щоб перевірити ефективність розроблених педагогічних умов виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів, необхідно було порівняти рівні спрямованості в експериментальній та контрольній групах.

Контрольний експеримент мав за мету перевірити рівень сформованості духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету, який визначався сукупністю сформованості компонентів досліджуваної готовності.

Для визначення рівня сформованості духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету ми використовували тестування, проведення бесід, спостереження та оцінку експертів. Аналіз результатів тестування студентів показав, що високий рівень мають 13 студентів (6,9%) у контрольній групі та 31 студент (14,1%) в експериментальній групі. Вивчення результатів бесід зі студентами засвідчило, що високий рівень мають 18 студентів (8,5%) в експериментальній групі та лише 2 студента (1,2%) у контрольній групі.

Готовність до формування духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету - це складне особистісне утворення, яке містить у собі усвідомлення студентами значущості цінностей для майбутньої професійної діяльності. Така готовність визначається через прагнення студента до самоствердження. Тому при впровадженні запропонованої нами системи особлива увага була приділена стратегії самостійного пошуку, формуванню відкритості іншим культурам, здатності входження в культурний діалог, розвитку інтелектуального, морального, творчого потенціалу майбутнього вчителя. Головною передумовою формування самовираження та самоствердження студента є різнобічна, творча діяльність, створення креативного середовища, що сприяє розвитку творчої уяви, здатності студентів до самостійного вирішення творчих завдань; формування навичок вирішувати творчі завдання, взаємодія інтелектуальної і особистісної рефлексії забезпечує співробітництво викладача і студента.

Вивчення результатів спостереження засвідчило, що 44 студенти (23,5%) у контрольній групі та 68 студентів (32%) в експериментальній групі виявили бажання і наполегливість щодо набуття ними духовно-моральних цінностей, які будуть сприяти їхньому становленню як громадянина та педагога. Аналіз даних в цілому показав, що в експериментальній групі кількість студентів із творчим (високим) рівнем була значно більшою, ніж у контрольній групі за всіма показниками, що пояснюється сприятливим впливом дії тих чинників, які застосовувалися протягом тривалого часу (уникнення надмірної зовнішньої мотивації; створення ситуацій з позитивним моральним налаштуванням; урахування професійних інтересів студентів, врахування потреб студентів у впливі, виборі та досягненні).

Проведенні дослідження дозволили нам виявити рівні сформованості готовності студентів до оволодіння духовно-моральними цінностями і введення їх у практику свого життя. Отримані результати досліджуваної готовності у студентів педагогічного університету представленні в таблиці 1.

Таблиця 1 Рівні сформованості духовно-моральних цінностей студентів

Рівні / Критерії	Низький	Середній	Високий
	осіб	%	осіб	%	осіб	%
Вміння організувати свій час на самовдосконалення	КГ	44	23,8	145	75,7	2	1,1
	ЕГ	34	21,1	139	66,5	26	12,4
Усвідомлення необхідності духовно-моральних цінностей для майбутньої професійної діяльності	КГ	24	12,6	161	84,3	6	3,1
	ЕГ	25	11,9	159	76,2	25	11,9
Ставлення до духовно-моральних цінностей	КГ	59	31	125	65,4	7	3,6
	ЕГ	62	29,7	107	51,2	40	19,1
Самоаналіз та розробка своєї програми	КГ	26	13,7	162	84,8	3	1,5
	ЕГ	16	7,3	166	79,8	27	12,9
Середнє значення	КГ	38	19,8	147	77,6	5	2,6
	ЕГ	34	16,2	143	69,5	30	14,3

Аналіз показав, що найбільша відмінність в сформованості творчого рівня між студентами експериментальної групи та студентами контрольної групи спостерігається в ставленні до духовно-моральних цінностей, найменша різниця - в усвідомленні необхідності духовно-моральних цінностей для майбутньої професійної діяльності. Загалом, відсоткове співвідношення студентів із творчими рівнем сформованості готовності до формування духовно-моральних цінностей в експериментальній групі у п'ять разів більше ніж у контрольній групі.

Перевірка здійснювалась за допомогою статистичних методів, зокрема, використано критерій Р. Фішера. Генеральні сукупності студентів представлені вибірками: nx = 21 у контрольній та ny = 20 в експериментальних групах. Творчого рівня досягли чотири студенти контрольної групи, що становить 19,13% та 7 студентів експериментальної групи, що становить 31,2%.

Знаходимо табличні значення величини ц, що відповідають відсоткам кожної з груп:

ц (31,2%) = 1,61, а ц (19,13%) = 0,902. Для обрахунку емпіричного значення ц* = використовуємо формулу:

ц* = (ц1 - ц2) ,

де ц* - емпіричне значення критерію Р. Фішера,

ц1 - табличне значення величини ц, що відповідає більшому відсотку,

ц2 - табличне значення величини ц, що відповідає меншому відсотку,

nx - вибірка контрольної групи,

ny - вибірка експериментально групи.

У цьому разі:

ц* = (1,161 - 0,902)= 0,259= 0,259 20,49 = 6,31

Відповідно до прийнятих у психології рівнів статистичної значущості, критичне значення ц(0,05) = 1,64, а ц(0,01) = 2,31.

Тому можна зробити висновок, що отримане емпіричне значення ц* = 6,31 знаходиться в зоні значущості.

Отже, різниця, зафіксована між рівнями готовності до формування духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету у контрольної та експериментальної груп після експерименту має статистично достовірний характер.

Таким чином, контрольні виміри засвідчують, що проведений за обґрунтованими у нашому дослідженні педагогічними умовами експеримент сприяв покращенню формування духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету.

Експеримент підтвердив обґрунтованість педагогічних умов (стимулювання мотивації до формування духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету; реалізацію комплексної системи морального, інтелектуального та естетичного розвитку особистості; підготовку майбутнього вчителя стратегіям формування духовності особистості через критерії та рівні підготовки сучасного фахівця) та їхнього залучення у процес позааудиторної роботи для забезпечення професійного рівня сучасного педагога.

Використання розробленої нами комплексної системи свідчить, що за її допомогою ефективно вирішується проблема виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету. Розроблена комплексна система із формування духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету може стати одним із шляхів покращення якості підготовки майбутніх педагогів.

За результатами теоретичного аналізу науково-педагогічних джерел та дослідно-експериментальної роботи за темою дисертації було зроблено такі висновки:

1. Теоретико-методологічний аналіз досліджуваної проблеми дозволив зробити узагальнюючий висновок щодо поглядів філософів, педагогів, психологів, соціологів на визначення сутності та особливостей виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету. Основні ідеї, теорії, концепції представників античного періоду, християнського, народницького та концептуального типу світосприйняття щодо виховання духовних та моральних цінностей особистості розглядалися у кожному періоді історичного розвитку суспільства та наповнювали поняття «духовність» своїм змістом залежно від соціальних процесів, які відбувалися в конкретний період, розуміючи при цьому, що без духовного розвитку не буде розвитку держави як системи.

2. У дослідженні розкрито сутність духовно-моральних цінностей у виховному процесі вищих педагогічних навчальних закладів та встановлено, що виховання духовно-моральних цінностей дозволяє вирішити одне із найбільш актуальних завдань сучасної педагогічної науки - спонукати майбутніх педагогів до саморозвитку і самовдосконалення на основі розрізнення добра і зла, допомогти їм вибрати ціннісні орієнтири моральної оцінки як своїх дій, так і різних сторін міжособистісних відносин.

При визначені особливостей виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів було встановлено, що зміст виховання, в основу якого покладені поняття «виховання», «педагогічне середовище», «мотиваційні фактори», розглянуто через призму педагогічної системи виховання. Вона передбачає комплексну методику організації виховного процесу, яка буде ефективна за умови створення відповідних педагогічних умов для виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів.

3. У дослідженні визначено зміст, форми, методи і педагогічні умови виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів, які значно підвищили рівень вихованості студентів.

У визначенні педагогічних умов виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів ми спиралися на взаємодію важливих факторів впливу на професійну підготовку майбутнього вчителя. Головним ми вбачали вивчення мотивації у вихованні духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів. Наступною умовою постає реалізація комплексної системи морального, інтелектуального та естетичного виховання особистості, яка втілює зміст духовно-моральних цінностей майбутнього фахівця. Третьою умовою виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічних університетів є підготовка майбутнього вчителя, виходячи зі стратегії формування духовності особистості через критерії та рівні підготовки сучасного фахівця. Були визначені критерії сформованості духовно-моральних цінностей студентів педагогічних університетів: професійно-моральна культура і духовно-моральна вихованість. Відповідно до критеріїв та залежно від зовнішньої та внутрішньої саморегуляції виявлені рівні духовно-моральної вихованості студентів: високий, середній, низький.

4. На основі результатів діагностики було розроблено комплексну методику виховання духовно-моральних цінностей у майбутніх вчителів педагогічних університетів, яка вміщувала не лише зміст, форми і методи виховної роботи, а й розробку Кодексів честі студента та викладача, спрямованого на виховання духовно-моральних цінностей у майбутніх вчителів. Це сприяло створенню системи виховання, яка включала основні умови та шляхи, принципи, засоби виховання духовно-моральних цінностей студентів педагогічних університетів.

Одним із підходів до організації виховної роботи було створення творчого об'єднання, яке спонукало студентів до формування у них світоглядних та ціннісних орієнтацій, розвитку творчих можливостей, залучення їх до культурно-духовного спілкування та формування духовно-моральних цінностей майбутнього педагога. Створення такого об'єднання є важливим для виховання у майбутніх вчителів духовно-моральних цінностей.

Запропонована система виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету може стати одним із шляхів покращення якості підготовки майбутніх вчителів.

5. На основі теоретичного аналізу досліджуваної проблеми, проведеної експериментальної роботи виявлені педагогічні умови (стимулювання мотивації до формування духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету; реалізацію комплексної системи морального, інтелектуального та естетичного розвитку особистості; підготовку майбутнього вчителя стратегіям формування духовності особистості через критерії та рівні підготовки сучасного фахівця), що забезпечують ефективність виховання духовно-моральних цінностей майбутніх педагогів.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблемних аспектів виховання духовно-моральних цінностей у студентів педагогічного університету. Воно відкриває перспективу для більш детального і глибокого вивчення впливу духовно-моральних цінностей на майбутню професійну діяльність студентів, виявлення закономірностей, що обумовлюють їхній індивідуальний розвиток не лише в умовах виховного, а й навчального процесів у педагогічних університетах.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Костик Є. В. Основні вимоги до професійної підготовки вчителів початкових класів в умовах євроінтеграції / Є. В. Костик // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди» : наук.-теорет. зб. - Переяслав-Хмельницький : ДВНЗ «ПХДПУ ім. Г. Сковороди», 2007. - С. 165-170.

2. Костик Є. В. Гуманістичні засади та фактори педагогічного впливу на становлення духовності сучасного спеціаліста / Є. В. Костик // Наукові праці Донецького національного технічного університету : зб. наук. пр. Серія : Педагогіка, психологія і соціологія. - Випуск 2 (133).- Донецьк : ДВНЗ «ДонНТУ», 2008. - С. 203-208.

3. Костик Є. В. Формування духовних цінностей майбутнього спеціаліста як головна умова підготовки майстра-професіонала / Є. В. Костик // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : зб. наук. пр / Гол. ред. Г. П. Шевченко. - Вип. 3 (26). - Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2008. - С. 119-125.

4. Костик Є. В. Модель підготовки майбутнього спеціаліста у системі духовних цінностей / Є. В. Костик // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : зб. наук. пр. / Гол. ред. Г. П. Шевченко. - Вип. 4 (27). - Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2008. - С. 61-69.

5. Костик Є. В. Проблема формування духовних цінностей у майбутнього спеціаліста / Є. В. Костик // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. журн. / Гол. ред. С. С. Єрмаков. - Харків : ХДАДМ., 2009. - № 9. - С. 63-66.

6. Костик Є. В. Моральність як основа формування духовних цінностей у студентської молоді / Є. В. Костик // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : зб. наук. пр. / Гол. ред. Г. П. Шевченко. - Вип. 2 (31). - Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2009. - С. 108-113.

Статті в інших наукових виданнях:

7. Костик Є. В. Формування духовних цінностей у студентської молоді у процесі вивчення іноземної мови / Є. В. Костик // Теоретична і дидактична філологія : зб. наук. пр. - Переяслав-Хмельницький : СКД, 2010. - С.161-171.

Публікації у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій

8. Костик Є. В. Формування духовних цінностей як невід'ємний чинник професійної майстерності сучасного спеціаліста / Є. В. Костик // Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ ст. : матеріали V міжнародної наук.-практ. конф., 15-16 листопада 2007 р. - Кіровоград : КІРоЛ «Україна», 2007. - С. 164-169.

9. Костик Є. В. Морально-етичні цінності педагога ВНЗ / Є. В. Костик // Сучасні педагогічні технології і освітні системи ХХІ століття : матеріали VІ міжнародної наук.-практ. конф., 30-31 жовтня 2008 р. - Кіровоград : КІРоЛ «Україна», 2008. - С. 84-89.

10. Костик Є. В. Роль куратора у формуванні духовних цінностей студентів ВНЗ / Є. В. Костик // Духовність українства ХХІ ст. : матеріали VІІІ всеукраїнської наук.-практ. конф., 16-17 травня 2008 р. - Кіровоград : КІРоЛ «Україна», 2008. - С. 87-91.

...