Формування пізнавальної мотивації студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення загальної фізики

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

13.00.02 - Теорія та методика навчання (фізика)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування пізнавальної мотивації студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення загальної фізики

Кузьменко Григорій Михайлович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник ? доктор фізико-математичних наук, професор

Руденко Олександр Пантелеймонович,

Полтавський національний педагогічний університет

імені В. Г. Короленка, завідувач кафедри загальної фізики.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сусь Богдан Арсентійович,

Національний технічний університет України «КПІ»,

професор кафедри загальної та теоретичної фізики;

кандидат педагогічних наук, професор

Тищук Віталій Іванович,

Рівненський державний гуманітарний університет,

завідувач кафедри методики викладання фізики і хімії.

Захист відбудеться «29» червня 2011 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.06 у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий «27» травня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А. В. Касперський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В сучасних умовах стрімкого зростання потоку наукової інформації проблема підвищення якості знань з фізики випускників вищих технічних навчальних закладів стає особливо актуальною. Адже опанування новітньою технікою, інноваційними технологіями виробництва неможливе без глибоких знань з фізики, оскільки фізичні закони лежать в основі всіх технічних наук. Крім того, останнім часом ціннісні орієнтири українських студентів не враховують зростання вимог ринку праці до їх фахової компетентності. Тому підготовка майбутніх інженерів до плідної творчої праці на високому професійному рівні вимагає знаходження нових шляхів активізації навчальної діяльності, визначальним чинником якої є формування пізнавальної мотивації.

У більшості наукових досліджень мотиваційної сфери та закономірностей її формування значна увага приділяється навчальній діяльності школярів. У зв'язку з тим, що навчальний процес з фізики в умовах вищого технічного навчального закладу має свою специфіку, виникає необхідність у спеціальному науковому дослідженні особливостей формування пізнавальної мотивації студентів.

У Національній доктрині розвитку освіти України, Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», рішенні колегії Міністерства освіти і науки України від 2 квітня 2009 року «Мета реформ у вищій школі - якість і доступність», наказі Міністерства освіти і науки України від 16 жовтня 2009 року № 943 «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи» пріоритет надається орієнтації на формування у студента таких професійних якостей, які б не лише забезпечували його ефективну діяльність, але й давали можливість постійно займатися самонавчанням, самостійно підвищувати рівень свого особистісного розвитку відповідно до потреб суспільства.

Структурні та ієрархічні зв'язки між пізнавальними та іншими мотивами, механізми функціонування навчальної мотивації, змістові та динамічні характеристики, вікові особливості, розвиток та оптимальні умови формування пізнавальної мотивації на різних етапах навчання, мотиваційний компонент навчальної діяльності суб'єктів учіння та засоби його формування знайшли відображення у роботах таких вчених як А. О. Вербицький, І. І. Ільясов, В. М. Клачко, Г. І. Костишина, А. К. Маркова, І. П. Підласий, Г. І. Щукіна та ін. Проблема формування пізнавального інтересу до вивчення фізики розглядається у дослідженнях таких педагогів-дидактів як П. С. Атаманчук, І. Т. Богданов, О. І. Бугайов, С. У. Гончаренко, Є. В. Коршак, І. Я. Ланіна, М. Т. Мартинюк, В. Г. Розумовський, П. І. Самойленко, О. В. Сергєєв, Б. А. Сусь, А. В. Усова, А. Г. Цвєткова та ін.

Важливу роль в осмисленні проблеми пізнавальної мотивації студентів вищого технічного навчального закладу відіграли положення, які розкривають основні позиції теорії мотивації, положення про єдність динамічного і змістового аспектів мотивації, принцип активності суб'єкта в процесі діяльності та спілкування, положення загально-психологічної теорії діяльності, концептуальні підходи до організації навчального процесу у вищій школі, його педагогічні та психологічні основи, основні положення теорії навчальної діяльності, концепція контекстного навчання, дидактичні й методичні підходи до викладання фізики у вищих навчальних закладах, про що йдеться у працях таких зарубіжних та вітчизняних дослідників: А. М. Алексюк,

В. Г. Асєєв, П. С. Атаманчук, Л. І. Божович, А. О. Вербицький, В. К. Вілюнас, С. У. Гончаренко, В. В. Давидов, О. І. Іваницький, Є. П. Ільїн, А. В. Касперський, Є. В. Коршак, Г. С. Костюк, В. Г. Леонтьєв, О. М. Леонтьєв, О. І. Ляшенко, А. К. Маркова, А. Маслоу, В. В. Рибалка, С. Л. Рубінштейн, В. П. Сергієнко, С. О. Сисоєва, Х. Хекхаузен, В. Д. Шадріков, М. І. Шут та ін.

Але проблема керування навчально-виховним процесом з метою забезпечення мотивованої навчальної діяльності студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення загальної фізики не знайшла достатнього відображення у наукових дослідженнях. У рамках даного дослідження виділяється контекстний підхід до навчання фізики як такий, що має найбільший потенціал у напрямку формування пізнавальної мотивації студентів. Практична спрямованість цієї проблеми та наявність передумов для її розв'язання зумовлюють актуальність теми дослідження: «Формування пізнавальної мотивації студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення загальної фізики».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження виконувалось у відповідності до законів України «Про освіту» № 1060-XII від 23 травня 1991 року, «Про вищу освіту» № 2984-ІІІ, із змінами від 4 листопада 2005 року, Указів президента України «Про національну доктрину розвитку освіти» № 347/2002 від 17 квітня 2002 року, «Про забезпечення подальшого розвитку вищої освіти в Україні» № 857 від 25 вересня 2008 року, освітніх стандартів сучасних психолого-педагогічних і методичних наукових досліджень, тематичного плану науково-дослідної роботи Полтавського військового інституту зв'язку та плану науково-дослідної роботи кафедри загальної фізики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

Тему дисертації затверджено Вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (протокол № 2 від 30 вересня 2004 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 26 квітня 2005 року).

Об'єкт дослідження: процес навчання загальної фізики студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів.

Предмет дослідження: пізнавальна мотивація студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення загальної фізики.

Мета дослідження: обґрунтування, розроблення та експериментальна перевірка методичних підходів до формування пізнавальної мотивації студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення загальної фізики з використанням елементів контекстного навчання.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну та науково-методичну літературу з метою встановлення стану проблеми дослідження і визначення основних напрямків у методичних підходах до формування пізнавальної мотивації студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів.

2. Визначити особливості формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів при вивченні загальної фізики як психолого-педагогічної проблеми.

3. Розробити зміст і засоби формування пізнавальної мотивації студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів при вивченні загальної фізики. пізнавальний мотивація студент

4. Експериментально перевірити ефективність розроблених методичних підходів до формування пізнавальної мотивації студентів (курсантів) у процесі вивчення загальної фізики.

Для розв'язання поставлених завдань та досягнення мети дослідження використовувався комплекс взаємопов'язаних методів дослідження: аналіз літературних джерел з проблеми дослідження, педагогічне спостереження, усне і письмове опитування, анкетування і тестування, констатуючий експеримент, формуючий експеримент, аналіз результатів навчальної діяльності академічних груп, методи математичної статистики (визначення дисперсії, критерію Пірсона, t-критерію Стьюдента, метод регресійного числення, метод лінійного кореляційного аналізу, метод рангової кореляції за Спірменом).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

вперше запропоновано методичні підходи до формування пізнавальної мотивації студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення загальної фізики засобами контекстного навчання;

дістала подальшого розвитку проблема керування навчально-виховним процесом з метою забезпечення мотивованої навчальної діяльності студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення загальної фізики;

удосконалено методику навчання загальної фізики студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів з використанням елементів контекстного навчання.

Практичне значення одержаних результатів:

визначено методичні основи контекстного навчання загальної фізики студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів та умови, за яких реалізація такого навчання є найбільш ефективною;

розроблено методичні підходи до формування пізнавальної мотивації студентів (курсантів) у процесі вивчення загальної фізики з використанням елементів контекстного навчання, а саме: методика проведення лекційних занять, методика проведення практичних занять, методика проведення лабораторних робіт;

розроблено методичні основи спецкурсу «Енергетичні ресурси України: проблеми та перспективи», а саме: модульну програму спецкурсу, методику його викладання;

розроблено методичні підходи до керування творчою діяльністю студентів (курсантів) у напрямку формування в них професійної компетентності;

розроблено методичні підходи до використання кредитно-модульної системи організації навчального процесу в напрямі стимуляції пізнавальної мотивації студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів;

розроблено і видано у співавторстві збірник професійно спрямованих задач з фізики для вищих навчальних закладів зв'язку.

Результати педагогічного дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі із загальної фізики вищих технічних навчальних закладів, а також при створенні навчально-методичного забезпечення для формування пізнавальної мотивації студентів.

Теоретичні положення й практичні результати дослідження впроваджено в процес навчання фізики у Полтавському військовому інституті зв'язку (нині факультет засобів військового зв'язку Військового інституту телекомунікацій та інформації Національного технічного університету України «КПІ») (довідка № 57 від 07.02.2011 р.), Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка (довідка № 194 від 25.01.2011 р.), Полтавській державній аграрній академії (довідка № 288 від 16.02.2011 р.).

Особистий внесок здобувача у працях, опублікованих разом із співавторами, полягає у:

визначенні педагогічних умов підвищення ефективності формування пізнавальної мотивації студентів (курсантів) у процесі вивчення загальної фізики та основних засобів забезпечення їх реалізації;

розробленні методичних підходів до контекстного навчання фізики у вищих технічних навчальних закладах;

розробленні методичного забезпечення навчального процесу з фізики вищих технічних навчальних закладів з елементами контекстного навчання;

розробленні методики вимірювання пізнавальної мотивації студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, науковий та практичний результат доповідались, обговорювались і отримували схвалення на засіданнях кафедри фізики та хімії Полтавського військового інституту зв'язку, кафедри загальної фізики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, на міжнародній конференції «Сучасні тенденції розвитку природничо-математичної освіти» (Херсон, 2002), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 25-річчю педагогічно-індустріального факультету «Сучасні освітні технології та напрямки підготовки майбутнього вчителя трудового навчання» (Полтава, 2003), IV Всеукраїнській науково-методичній конференції «Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики» (Кривий ріг, 2004), міжнародній науково-практичній конференції ПДПУ імені В.Г. Короленка «Єдність особистісного і соціального факторів у виховному процесі навчального закладу» (Полтава, 2004), звітній науковій конференції викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів фізико-математичного факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (Полтава, 2004, 2005, 2006), Всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми та зміст фундаментальної освіти сучасного інженера» (Харків, 2004), регіональній науково-практичній конференції «Самостійна робота студентів у структурі сучасної освіти» (Полтава, 2004), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Особистісно-орієнтоване навчання математики: сьогодення і перспективи» (Полтава, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції ПДПУ імені В. Г. Короленка «Організація навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації як соціально-педагогічних комплексів» (Полтава, 2006), ХХХVIII навчально-методичній конференції «Удосконалення практичної підготовки спеціалістів у відповідності з вимогами Болонської конвенції» (Полтава, 2006), Всеукраїнських читаннях, присвячених пам'яті Ю. В. Кондратюка «Кондратюківські читання, присвячені українському вченому винахіднику, піонеру теоретичної космонавтики Юрію Кондратюку» (Полтава, 2007), ХХХІХ навчально-методичній конференції «Кредитно-модульна система організації навчання у вищому навчальному закладі як одна з ключових позицій Болонської декларації» (Полтава, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Європейський вектор української освіти» (Полтава, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фізика, технічні науки: стан, досягнення і перспективи» (Полтава, 2008), науково-методичній конференції «Упровадження інноваційних технологій в навчальному процесі» (Полтава, 2009), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Безперервна фізико-математична освіта: проблеми, пошуки, перспективи» (Бердянськ, 2009), ІІІ міжнародній науково-методичній конференції «Актуальні проблеми викладання та навчання фізики у вищих освітніх закладах» (Львів, 2009), VIII Всеукраїнській науково-технічній конференції «Фізичні процеси та поля технічних і біологічних об'єктів» (Кременчук, 2009), Всеукраїнському семінарі «Актуальні питання методики навчання фізики і астрономії в середній та вищій школах» Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ, 2010).

Публікації. Результати досліджень висвітлено у 31 публікації, серед них: одноосібні - 13 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 7 тез у матеріалах наукових конференцій; у співавторстві - 3 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 7 тез у матеріалах наукових конференцій, 1 збірник військово-прикладних задач з фізики для курсантів та студентів вищих навчальних закладів зв'язку.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 210 сторінок, з яких 177 сторінок основного тексту. Робота містить 9 таблиць, 15 рисунків і 4 додатки. Список використаних джерел налічує 270 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної теми, визначено його об'єкт, предмет і мету, сформульовано основні завдання дослідження, описано методи, які використовувались для виконання поставлених завдань, розкрито наукову новизну та практичне значення здобутих результатів. Висвітлено зв'язок обраного напряму дослідження із науковими програмами, планами і темами, визначено особистий внесок автора у працях, опублікованих у співавторстві, подано відомості щодо апробації та впровадження результатів педагогічного дослідження.

У першому розділі «Психолого-педагогічні основи формування пізнавальної мотивації студентів вищих навчальних закладів» проаналізовано психолого-педагогічну, науково-методичну літературу з теми дослідження; з'ясовано, що мотивація посідає центральне місце в структурі особистості та є основним чинником ефективності навчання; визначені основні мотиви, що впливають на навчально-виховний процес: соціальні, професійні та пізнавальні; обґрунтовано, що найвагоміший вплив на перебіг і результати навчання здійснюють пізнавальні мотиви; показано, що сукупність мотивів утворює мотиваційну сферу особистості.

Аналіз літературних джерел показав, що значні можливості для формування й розвитку особистості в процесі навчання забезпечує наявність пізнавального інтересу. Пізнавальний інтерес є найціннішим мотивом навчальної діяльності та найсуттєвішим його проявом, а, отже, забезпечує формування стійкої позитивної мотивації до навчання.

Обґрунтовано, що найкращі умови для становлення мотиваційної сфери особистості створюються у процесі самостійної пізнавальної діяльності, якій сьогодні приділяється велика увага в контексті впровадження кредитно-трансферної системи освіти.

У ході дослідження визначено, що одним з інноваційних підходів до освітнього процесу у вищих навчальних закладах є контекстне навчання. В умовах цього підходу в навчальній дисципліні, зокрема фізиці, відображення фундаментальних основ узгоджується з профілем підготовки майбутніх фахівців, а виконання навчальних завдань пов'язується з майбутньою професійною діяльністю. Контекстний підхід закладає основи професійних дій вже у процесі вивчення фізики, що дає можливість трансформувати професійну мотивацію студентів у пізнавальну.

У другому розділі «Зміст і засоби формування пізнавальної мотивації студентів у процесі вивчення загальної фізики з елементами контекстного навчання» розроблено та теоретично обґрунтовано методичні основи контекстного навчання фізики студентів вищих технічних навчальних закладів:

у процесі контекстного навчання фізики студенти залучаються до спеціально організованої діяльності, в ході якої у них виникають потреби, що забезпечують формування їх пізнавальної мотивації. При цьому засновується усвідомлення необхідності оволодіння фундаментальними знаннями з фізики з метою перетворення їх в подальшому на професійні знання у конкретній галузі;

використання контекстного навчання фізики ефективно впливає на формування фахової компетентності випускників вищих технічних навчальних закладів, в основі якої лежить поєднання загальнонаукових та професійних знань. При цьому висвітлюється можливість задіяння знань з фізики у різних видах професійної діяльності. Це забезпечує найвищий ефект у розвитку мислення студентів, їх пізнавальної мотивації, самоконтролю і самореалізації у пізнавальній діяльності;

контекстне навчання фізики формує у студентів цільові настанови на неперервну цілісну освіту шляхом відповідного змістового наповнення навчального матеріалу з фізики, створює умови для усвідомлення взаємозв'язку наукових і професійних знань, окреслює стратегію самоосвіти як невід'ємну частину майбутньої професійної діяльності;

контекстне навчання дає можливість цілеспрямовано формувати творчу активність особистості відповідно до її індивідуальних можливостей.

Розроблено методичні підходи до впровадження контекстного навчання фізики у навчально-виховний процес вищих технічних навчальних закладів:

стратегічним напрямом контекстного навчання є не збільшення обсягу навчальної інформації з фізики, а створення умов для осмислення студентом значущості одержаних знань, активного залучення його до процесу навчання фізики в цьому контексті, що в кінцевому підсумку забезпечить підвищення рівня пізнавальної мотивації;

включення професійних знань у процес навчання фізики має бути адаптованим до рівня сформованості знань і мислення студентів та логічно пов'язаним з навчальним матеріалом, що забезпечить стимулюючий вплив на формування та розвиток пізнавальної мотивації студентів;

контекстне навчання слід будувати на основі діяльнісного підходу, який передбачає спрямованість навчання на залучення студентів до активної власної діяльності, що забезпечує засвоєння студентами теоретичних і методологічних основ фізики, а також елементів професійних знань у контексті цієї діяльності;

найбільш ефективно контекстне навчання здійснюється в умовах комплексного використання інноваційних педагогічних технологій за різних форм організації навчально-виховного процесу з фізики як в аудиторній, так і в позааудиторній роботі.

Запропоновано наступні прийоми стимуляції пізнавального інтересу змістом матеріалу лекційних занять: висвітлення новизни навчального матеріалу; оновлення знань, що вже засвоєні, їх поглиблення; розкриття наукового та практичного значень знань і способів дій; професійна спрямованість змісту; проблемний підхід до подачі матеріалу; наявність міжпредметних, внутрішньопредметних зв'язків; відомості з історії відкриття фізичних явищ і законів, біографій вчених; спрямування на подальшу самостійну пізнавальну діяльність; демонстрація досягнень сучасної фізики та перспектив розвитку фізичних теорій.

Виділено комунікаційні засоби стимуляції пізнавального інтересу на лекційних заняттях з фізики: оціночні стосунки викладача (зауваження, заперечення, згода, схвалення, відзначення); врахування рівня підготовленості аудиторії; заохочення, створення ситуації успіху; надання допомоги; стимулювання викладачем запитань з боку студентів; підтримування ініціатив; прийоми апперцепції (зв'язок з життєвим досвідом та інтересами студентів).

З'ясовано ролі викладача у формуванні пізнавальної мотивації на лекційних заняттях з фізики: 1) оратор, який переконує аудиторію, пропагуючи фізичну науку, обґрунтовуючи фізичні теорії, спонукаючи студентів до наукового мислення, самостійності та творчості; 2) педагог, який озброєний педагогічною майстерністю, володіє дієвою методикою читання лекцій, дидактичними підходами до побудови навчального матеріалу; 3) психолог, що відчуває аудиторію в цілому та кожного студента зокрема і використовує обізнаність у психологічних питаннях для реалізації головних задач навчального процесу.

Виведено структурну схему процесу формування пізнавальної мотивації на лекційних заняттях: лекційні демонстрації і проблемне запитання (прикладного характеру) > колективний пошук гіпотез (на фоні позитивних емоцій) > активна навчально-пізнавальна діяльність > відповідь на проблемне запитання (ситуація досягнення успіху) > формування пізнавальної мотивації.

Розроблено засади методики проведення лабораторних занять з фізики:

залучення студента не до механічного виконання вимог інструкції, а до складання завдань лабораторної роботи та визначення порядку її виконання, що зумовлює активну продуктивну діяльність та усвідомлену дослідницьку роботу;

формування у студента основ професійних дій, завдяки можливості самостійного освоєння приладів, що можуть використовуватись у його майбутній професійній діяльності;

оцінка студентом ролі й значення даної лабораторної роботи в курсі загальної фізики та виділення її найбільш суттєвих практичних аспектів у процесі самостійного складання контрольних питань;

формулювання висновків за запропонованою схемою, що забезпечує усвідомлення студентом можливостей практичного застосування результатів виконаних досліджень у своїй подальшій пізнавальній або професійній діяльності;

використання у змісті лабораторної роботи елементів фахового змісту, що в рамках контекстного навчання відіграє роль тренувальних вправ по відпрацюванню типових прийомів професійної діяльності;

самостійне конструювання студентом елементів лабораторної роботи, як варіант індивідуального завдання, дозволяє йому оцінити свої навчальні досягнення та створює умови для самокерування своєю навчальною діяльністю, що забезпечує стійку пізнавальну мотивацію під час виконання лабораторної роботи;

виконання студентом диференційованих індивідуальних завдань до лабораторних робіт, рівень складності яких поступово зростає.

Підготовлено рекомендації щодо створення технологій керування творчою діяльністю у напрямку формування пізнавальної мотивації та професійної компетентності студентів у навчальному процесі з фізики: різноманітні види занять - традиційні, проблемні, міжпредметні, інтегровані, дослідницькі, дискусії, ділові ігри, лекції-екскурсії; нові інформаційні технології, навчальні комп'ютерні програми; модульно-рейтингова система контролю за рівнем засвоєння студентами знань, умінь, навичок з використанням різнорівневих завдань; робота студентів у малих творчих групах, на кафедрах, в системі науково-дослідної роботи студентів; авторські нестандартні завдання підвищеної складності, інтегровані з профільними дисциплінами.

Визначено основні положення методики проведення практичних занять:

реалізація елементів контекстного навчання під час практичних занять, зокрема розв'язування прикладних задач з фізики, стимулює професійну мотивацію студентів, яка, в свою чергу, забезпечує розвиток пізнавальної мотивації;

розв'язування фізичних задач проблемного характеру формує у студентів узагальнені способи пізнання та орієнтовні основи дій, розвиває в них творчий стиль мислення, сприяє формуванню пізнавальної мотивації.

Встановлено вимоги до прикладних задач, які стимулюють розвиток пізнавальної мотивації студентів (курсантів) засобами контекстного навчання: 1) зміст задач має відображати можливість задіяння знань з фізики у різних видах професійної діяльності; 2) процеси і явища, описані в задачах, повинні бути актуалізованими у свідомості студентів; 3) розв'язування задач має спрямовуватись на розвиток творчих здібностей; 4) умови задач потрібно формулювати таким чином, щоб під час їх розв'язування студенти залучались до пошуку нових принципів, фактів і методів; 5) складність і проблемність завдань необхідно поступово підвищувати від заняття до заняття і в межах кожного заняття. Відповідно до цих вимог нами розроблено і видано збірник професійно спрямованих задач з фізики для вищих навчальних закладів зв'язку.

У дослідженні обґрунтовано необхідність використання студентами, які не можуть самостійно розв'язувати складні проблемні завдання, готових алгоритмів розв'язування задач, створених викладачем або іншим студентом, що стимулює в подальшому інтерес до виконання завдань. Також доведено, що використання навчально-методичних карт при розв'язуванні задач студентами, які мають низький або середній рівень навчальних досягнень, започатковує в них уміння застосовувати теоретичні знання на практиці та дозволяє в подальшому розв'язувати подібні задачі без готового алгоритму.

У сучасних вищих технічних навчальних закладах студенти повинні мати можливість вибору спецкурсу відповідно до своїх інтересів і потреб, що забезпечує проектування власної освітньої траєкторії, а також професійне самовизначення. Нами розроблено модульну програму та методику викладання спецкурсу «Енергетичні ресурси України: проблеми та перспективи».

У дослідженні показано, що контекстне навчання з використанням проблемних завдань повністю відповідає вимогам, актуального у сучасній європейській освіті, компетентнісного підходу.

Встановлено здатність кредитно-модульної системи організації навчального процесу активізувати самостійну роботу студентів, мотивувати їх до постійної, а не лише під час екзаменаційної сесії, навчально-пізнавальної діяльності, тобто під дією зовнішнього мотиву (наприклад, підвищення свого рейтингу) формувати у них внутрішній мотив навчальної діяльності - пізнавальний інтерес.

У третьому розділі «Експериментальне дослідження ефективності методичних підходів до формування пізнавальної мотивації студентів у процесі вивчення загальної фізики» визначено етапи, завдання і умови проведення педагогічного експерименту. Досліджено динаміку формування пізнавальної мотивації та підвищення якісної успішності студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів внаслідок застосування розробленої методики навчання фізики.

Аналіз навчальних планів бакалаврів вищих закладів освіти України дав можливість визначитись з експериментальними базами дослідження. Ними стали технічні та аграрні вищі навчальні заклади, оскільки кількість годин, відведених на вивчення курсу загальної фізики, у них є практично однаковою та вивчається фізика лише на перших курсах.

Основні положення дисертаційної роботи експериментально перевірялися на базі Полтавського військового інституту зв'язку та інженерно-технологічного факультету Полтавської державної аграрної академії. В експерименті приймали участь 400 студентів. За результатами вхідної контрольної роботи академічні групи було розділено на експериментальні та контрольні.

Констатуючий експеримент першого рівня, проведений після вивчення студентами першої теми (змістового модуля) курсу фізики, передбачав анкетування з метою з'ясування вихідного стану мотиваційних сфер академічних груп та проведення контрольної роботи для визначення початкової якісної успішності студентів.

Формуючий експеримент полягав у всебічному впровадженні в навчальний процес експериментальних груп розроблених нами засад методики формування пізнавальної мотивації при вивченні фізики. У той же час, контрольні групи навчались за методикою, що, по можливості, уникає цих принципів.

Констатуючий експеримент другого рівня, проведений після вивчення студентами останнього змістового модуля курсу фізики, дав можливість методом анкетування визначити підсумковий стан мотиваційних сфер академічних груп та з'ясувати результуючу якісну успішність студентів за допомогою контрольної роботи.

Для того, щоб виміряти певним чином пізнавальну мотивацію, всю мотиваційну сферу, що впливає на навчання студентів фізики, нами умовно поділено на три види мотивації: професійну, пізнавальну та зовнішню. Аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив, що застосування запропонованої нами методики навчання фізики забезпечило 16,4 % приросту частки пізнавальної мотивації у мотиваційних сферах експериментальних груп, тоді як у контрольних групах приріст близький до нуля.

На початку эксперименту	Наприкінці експерименту
Рис. 1. Порівняння мотиваційних сфер контрольних та експериментальних груп
Контрольні групи	Експериментальні групи
Рис. 2. Порівняння пізнавальної мотивації на початку та наприкінці експерименту
Контрольні групи	Експериментальні групи
Рис. 3. Порівняння якісної успішності на початку та наприкінці експерименту

Визначено, що якісна успішність студентів протягом навчального року в контрольних групах збільшилась в середньому на 6 %, а в експериментальних ? на 14,5 %. При цьому вибіркове відхилення становить 4,9 % та 2,8 % відповідно.

Для експериментальної перевірки гіпотези, згідно з якою зростання якісної успішності значною мірою є наслідком формування пізнавальної мотивації, використано метод регресійного числення. Доведено, що між зростанням якісної успішності та формуванням пізнавальної мотивації існує прямопропорційна залежність зі значенням коефіцієнта лінійної кореляції близьким до одиниці.

Статистичну достовірність отриманих результатів проаналізовано за допомогою визначення дисперсії (7,8 %2), критерію Пірсона (похибка 0,001), t-критерію Стьюдента (похибка 0,001), методу регресійного числення (апроксимація лінійною функцією), методу лінійного кореляційного аналізу (коефіцієнт лінійної кореляції ), методу рангової кореляції за Спірменом (похибка 0,001).

Отже, засобами математичної статистики за результатами педагогічного експерименту підтверджено ефективність розроблених методичних підходів до формування пізнавальної мотивації студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення загальної фізики з використанням елементів контекстного навчання.

ВИСНОВКИ

У ході дослідження були виконані усі його завдання. Аналіз результатів дослідження дає можливість зробити такі висновки:

1. На основі аналізу літературних джерел встановлено, що мотивація особистості являє собою ієрархічну систему зовнішніх і внутрішніх мотивів, які визначають спрямованість та особистісний зміст навчально-пізнавальної діяльності студентів. Сукупність мотивів, які формуються і розвиваються протягом навчання, утворює мотиваційну сферу. З мотиваційної сфери виділяється підсистема пізнавальних мотивів, які є основними чинниками формування пізнавальної мотивації студентів (курсантів).

2. Визначено, що формування пізнавальної мотивації студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів зводиться до формування пізнавального інтересу, у зв'язку з чим дослідження методичних основ його формування є важливою проблемою на шляху вдосконалення навчально-виховного процесу з фізики. Обґрунтовано, що розвиток пізнавального інтересу студентів (курсантів) найкраще відбувається при використанні контекстного навчання, в умовах якого реалізується фундаменталізація та професіоналізація студентів (курсантів) шляхом включення до змісту навчання фізики основ професійних дій. Доведено, що найбільш ефективно пізнавальна мотивація студентів (курсантів) формується при впровадженні елементів контекстного навчання на різних етапах їх навчальної діяльності.

3. Розроблено методичні підходи до формування пізнавальної мотивації студентів (курсантів) у процесі вивчення загальної фізики з використанням елементів контекстного навчання, а саме: методика проведення лекційних занять; методика проведення практичних занять; методика проведення лабораторних робіт; методика використання модульно-рейтингового оцінювання. Розроблено методичні основи спецкурсу «Енергетичні ресурси України: проблеми та перспективи», а саме: модульну програму спецкурсу та методику його викладання. Розроблено і видано у співавторстві збірник професійно спрямованих задач з фізики для вищих військових навчальних закладів зв'язку.

4. Експериментально доведено ефективність запропонованих методичних підходів до формування пізнавальної мотивації студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення загальної фізики з використанням елементів контекстного навчання. Показано, що розроблене навчально-методичне забезпечення може бути використане у навчально-виховному процесі із загальної фізики вищих технічних навчальних закладів, у навчально-виховному процесі з використанням елементів контекстного навчання, а також при створенні методик формування пізнавальної мотивації студентів (курсантів).

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Навчально-методичні видання

Кузьменко М. Г. Збірник військово-прикладних задач з фізики: навчальне видання [для курсантів та студентів вищих навчальних закладів зв'язку] / М. Г. Кузьменко, Г. М. Кузьменко. ? Полтава: ПВІЗ, 2003. ? 108 с. (Особистий внесок: зібрано, впорядковано довідковий матеріал та розроблено задачі до розділів «Електричне поле. Конденсатори», «Закони постійного струму», «Магнітне поле постійного струму», «Електромагнітна індукція. Енергія магнітного поля», «Електричні властивості напівпровідників»).

Статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України

Кузьменко Г. М. Прикладна спрямованість практичних занять з фізики / Г. М. Кузьменко // Імідж сучасного педагога. - АСМІ, 2003. - № 1 (30). - С. 57.

Кузьменко Г. М. Започаткування фахових умінь на практичних заняттях з фізики у вищому технічному закладі освіти / Г. М. Кузьменко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Серія «Педагогічні науки». - Полтава: АСМІ, 2003.- Вип. 1-2 (28/29). - С. 181-183.

Кузьменко Г. М. Активізація самостійної роботи студентів на заняттях з фізики у вищому технічному закладі освіти / Г. М. Кузьменко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Серія «Педагогічні науки». - Полтава: АСМІ, 2003. - Вип. 5 (32).- С. 208-212.

Кузьменко Г. М. Психолого-педагогічне підґрунтя прикладної спрямованості практичних занять з фізики / Г. М. Кузьменко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Серія «Педагогічні науки». - Полтава: АСМІ, 2004. ? Вип. 2 (35). - С. 17-21.

Кузьменко Г. М. Формування мотивації вивчення фізики як фактор активізації самостійної роботи студентів / Г. М. Кузьменко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Серія «Педагогічні науки». - Полтава: АСМІ, 2004. - Випуск 3 (36). - С. 50-56.

Кузьменко Г. М. Мотивація навчання фізики / Г. М. Кузьменко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Серія «Педагогічні науки». - Полтава: АСМІ, 2004.- Вип. 5 (38). - С. 279-285.

Кузьменко Г. М. Самостійна робота студентів у процесі кредитно-модульного навчання / Г. М. Кузьменко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Серія «Педагогічні науки». - Полтава: Техсервіс, 2007. - Вип. 5 (57). - С. 273-278.

Кузьменко Г. М. Контекстний підхід до проведення занять з фізики як чинник формування пізнавального інтересу у студентів факультету технологій та дизайну / Г. М. Кузьменко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Серія «Педагогічні науки». - Полтава: Техсервіс, 2008. - Вип. 4 (62).- С. 69-76.

Кузьменко Г. М. Психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу на заняттях з фізики / Г. М. Кузьменко // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. Педагогічні науки. - Бердянськ: БДПУ, 2009. - № 4.- С. 209-213.

Кузьменко Г. М. Реалізація принципу проблемності в особистісно-орієнтованому навчанні фізики / Г. М. Кузьменко // Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін: збірник науково-методичних праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне: Волинські обереги, 2009. ? Випуск 13. - С. 172-175.

Кузьменко Г. М. Методичні підходи до реалізації контекстного навчання фізики у вищих технічних навчальних закладах / Г. М. Кузьменко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 3. Фізика і математика у вищій і середній школі. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. - Випуск 5. - С. 30-33.

Кузьменко Г. М. Компетентнісний підхід до навчання фізики як фактор пізнавальної мотивації студентів вищих технічних навчальних закладів / Г. М. Кузьменко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: Реалії та перспективи. - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2010. - Випуск 23. - С. 149-152.

Кузьменко Г. М. Роль творчої діяльності у формуванні пізнавальної мотивації студентів при вивченні фізики / Г. М. Кузьменко // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна. - Кам'янець-Подільський: КПНУ ім. І. Огієнка, 2010. ? Вип. 16: Формування професійних компетентностей майбутніх учителів фізико-технологічного профілю в умовах євроінтеграції. - С. 29-31.

Кузьменко Г. М. Методика дослідження мотивації учіння фізики / Г. М. Кузьменко, О. П. Руденко // Фізика та астрономія в школі. - 2004. - № 6. - С. 10-11. (Особистий внесок: встановлено позитивний вплив професійної спрямованості навчальної діяльності студентів на розвиток пізнавальної мотивації, розроблено професійно-орієнтовані задачі з фізики).

Кузьменко Г. М. Кредитно-модульна технологія навчання і пізнавальна діяльність студентів / Г. М. Кузьменко, М. Г. Кузьменко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Серія “Педагогічні науки”. - Полтава: Техсервіс, 2006. - Вип. 6 (53). - С. 188-197. (Особистий внесок: розроблено методику оцінювання, обґрунтовано зв'язок кредитно-модульної системи навчання з формуванням пізнавальної мотивації студентів).

Кузьменко Г. М. Формування умінь і пізнавального мотиву на практичних заняттях з теми: «Електромагнітна індукція» / Г. М. Кузьменко, О. П. Руденко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 3. Фізика і математика у вищій і середній школі. - К.:НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. - Вип. 2.- С. 64-66. (Особистий внесок: розроблені навчально-методичні карти, що містять інформацію про застосування фізичних формул і алгоритми розв'язування практичних задач, та обґрунтовано доцільність їх використання на заняттях з фізики).

Тези доповідей у збірниках матеріалів конференцій:

Кузьменко Г. М. Прикладні питання фізики як фактор активізації пізнавальної діяльності курсантів та студентів / Г. М. Кузьменко // Сучасні тенденції розвитку природничо-математичної освіти: матеріали міжнародної конференції, (Херсон, 11-14 вересня 2002 р.). - Херсон: ХДПУ, 2002. - С. 175-176.

Кузьменко Г. М. С. П. Корольов і формування пізнавального інтересу / Г. М. Кузьменко // Кондратюківські читання, присвячені українському вченому винахіднику, піонеру теоретичної космонавтики Юрію Кондратюку: матеріали Всеукраїнських читань, присвячених пам'яті Ю. В. Кондратюка, (Полтава, 21 червня 2007 р.). ? Полтава: ПДПУ імені В. Г. Короленка, 2007. - С. 41-43.

Кузьменко Г. М. Актуальність формування пізнавальної мотивації студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчання / Г. М. Кузьменко // Європейський вектор української освіти: Збірник наукових праць укладений за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції, (Полтава, 22 листопада 2007 р.). - Полтава: АСМІ, 2008. - С. 338-341.

Кузьменко Г. М. Мотивація як чинник реалізації самостійної пізнавальної діяльності студентів / Г. М. Кузьменко // Фізика, технічні науки: стан, досягнення і перспективи: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, (Полтава, 30-31 жовтня 2008 р.). - Полтава: ФОП Рибалка, 2008. - С. 120-123.

Кузьменко Г. М. Психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу на заняттях з фізики / Г. М. Кузьменко // Безперервна фізико-математична освіта: проблеми, пошуки, перспективи: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, (Бердянськ, 8-9 вересня 2009 р.). - Бердянськ: БДПУ, 2009. - С. 65-66.

Кузьменко Г. М. Демонстраційна установка для вивчення електропровідності напівпровідників та методика її застосування / Г. М. Кузьменко // Актуальні проблеми викладання та навчання фізики у вищих освітніх закладах: матеріали ІІІ міжнародної науково-методичної конференції, (Львів, 8-9 жовтня 2009 р.). - Львів: Ліга-Прес, 2009. - С. 164-168.

Кузьменко Г. М. Пізнавальний інтерес як чинник активного самонавчання фізики / Г. М. Кузьменко // Фізичні процеси та поля технічних і біологічних об'єктів: тези наукових доповідей VIII Всеукраїнської науково-технічної конференції, (Кременчук, 6-8 листопада 2009 р.). - Кременчук: КДУ імені Михайла Остроградського, 2009. - С. 331-333.

Кузьменко Г. М. Формування мотивації вивчення фізики у вищому закладі освіти / Г. М. Кузьменко, М. Г. Кузьменко // Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики: Збірник наукових праць укладений за матеріалами IV Всеукраїнської науково-методичної конференції, (Кривий ріг, 8-9 квітня 2004 р.). - Кривий Ріг: НМетАУ, 2004. - Випуск 4: В трьох томах. - Т.2: Теорія та методика навчання фізики. - С. 241-243. (Особистий внесок: розроблено методичний підхід до застосування питань проблемного характеру на лекційних заняттях з фізики у вищих технічних навчальних закладах).

Кузьменко Г. М. Професійна орієнтація навчальної діяльності студентів з фізики як фактор розумового виховання / Г. М. Кузьменко, М. Г. Кузьменко // Єдність особистісного і соціального факторів у виховному процесі навчального закладу: матеріали міжнародної науково-практичної конференції ПДПУ імені В. Г. Короленка, (Полтава, 25 березня 2004 р.). - Полтава: АСМІ, 2004. - С. 115-117. (Особистий внесок: розроблені задачі прикладного характеру та запропонована методика їх застосування на практичних заняттях з фізики).

Кузьменко Г. М. Формування пізнавального мотиву як умова творчої навчальної діяльності студентів на лабораторних заняттях з фізики / Г. М. Кузьменко, М. Г. Кузьменко // Проблеми та зміст фундаментальної освіти сучасного інженера: матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції (Харків, 24-26 листопада 2004 р.). - Харків: НТУ „ХПІ”, 2004. - С. 34-35. (Особистий внесок: розроблено методичний підхід до застосування індивідуальних завдань на лабораторних заняттях з фізики та обґрунтовано педагогічну доцільність їх використання).

Кузьменко Г. М. Контекстне навчання фізики на практичному занятті з теми «Інтерференція електромагнітних хвиль» / Г. М. Кузьменко, О. П. Руденко // Наукові записки: Матеріали звітної наукової конференції викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів фізико-математичного факультету, (Полтава, 29 березня 2005 р.). - Полтава: ПДПУ, 2005. - С. 153-157. (Особистий внесок: розроблено систему задач для практичного заняття на тему «Інтерференція електромагнітних хвиль» з метою реалізації контекстного навчання з фізики).

Кузьменко Г. М. Формування пізнавального інтересу студентів на лабораторних заняттях з фізики / Г. М. Кузьменко, О. П. Руденко, Т. Ю. Рижкова // Особистісно-орієнтоване навчання математики: сьогодення і перспективи: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, (Полтава, 6-7 грудня 2005 р.). - Полтава: АСМІ, 2005. - С. 241-243. (Особистий внесок: розроблено методику проведення лабораторного заняття на тему «Дослідження явища резонансу в коливальному контурі» та окреслено її позитивний вплив на формування пізнавального інтересу студентів).

Кузьменко Г. М. Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення температурної залежності електропровідності напівпровідників та p-n-переходу / Г. М. Кузьменко, М. Г. Кузьменко // Організація навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації як соціально-педагогічних комплексів: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції ПДПУ імені В. Г. Короленка, (Полтава, 25 травня 2006 р.). - Полтава: АСМІ, 2006. - С. 94-97. (Особистий внесок: розроблено установку, що дозволяє створювати проблемні ситуації при проведенні лекційних демонстрацій).

Кузьменко М. Г. Формування пізнавального інтересу як умова успішного впровадження болонської технології навчання / М. Г. Кузьменко, Т. Ю. Рижкова, Г. М. Кузьменко // Кредитно-модульна система організації навчання у вищому навчальному закладі як одна з ключових позицій Болонської декларації: матеріали ХХХІХ навчально-методичної конференції. У двох частинах, (Полтава, 28 лютого 2008 р.). - Полтава: РВВ «TERRA» ПДАА, 2008. - Частина 1. - С. 53-57. (Особистий внесок: розроблено професійно орієнтовані задачі, показано їх вплив на розвиток пізнавального інтересу студентів технічних факультетів до вивчення фізики).

АНОТАЦІЯ

Кузьменко Г. М. Формування пізнавальної мотивації студентів вищих технічних навчальних закладів у процесі вивчення загальної фізики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (фізика). ? Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Полтава, 2011.

У дисертації визначено, що формування пізнавальної мотивації студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів зводиться до формування пізнавального інтересу. Теоретично обґрунтовано, що розвиток пізнавального інтересу студентів (курсантів) найкраще відбувається при використанні контекстного навчання, в умовах якого реалізується фундаменталізація та професіоналізація студентів (курсантів) шляхом включення до змісту навчання фізики основ професійних дій.

Розроблено методичні підходи до формування пізнавальної мотивації студентів (курсантів) у процесі вивчення загальної фізики з використанням елементів контекстного навчання. Створено елементи методичного забезпечення мотивованої навчальної діяльності студентів (курсантів) вищих технічних навчальних закладів на лекційних, практичних та лабораторних заняттях з фізики.

Експериментально підтверджено, що впровадження запропонованих методичних підходів у навчально-виховний процес з фізики вищих технічних навчальних закладів забезпечує зростання частки пізнавальної мотивації у мотиваційній сфері студентів.

Ключові слова: пізнавальний інтерес, мотиваційна сфера, пізнавальна мотивація, методичні підходи, професійно спрямовані задачі, контекстне навчання.

АННОТАЦИЯ

Кузьменко Г. М. Формирование познавательной мотивации студентов высших технических учебных заведений в процессе изучения общей физики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (физика). ? Полтавский национальный педагогический университет имени В. Г. Короленка, Полтава, 2011.

В диссертации разработаны и теоретически обоснованы методические подходы к формированию познавательной мотивации студентов (курсантов) высших технических учебных заведений в процессе изучения общей физики средствами контекстного обучения. На основе анализа литературных источников установлено, что мотивация личности представляет собой иерархическую систему внешних и внутренних мотивов, определяющих направленность и личностный смысл учебно-познавательной деятельности студентов. Совокупность мотивов, которые формируются и развиваются на протяжении обучения, образует мотивационную сферу. Из мотивационной сферы выделяется подсистема познавательных мотивов, которые являются основными факторами формирования познавательной мотивации студентов (курсантов).

...