Размещено на http://www.allbest.ru/

Республіканський вищий навчальний заклад

"Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Дидактичні умови організації самостійної роботи майбутніх фахівців з комп'ютерних наук у політехнікумі

Спеціальність 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Каушан Тетяна Миколаївна

Ялта - 2011

 Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Миколаївському національному університеті імені

В.О. Сухомлинського, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор ПЄХОТА Олена Миколаївна, Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, директор Інституту педагогічної освіти, завідувач кафедри педагогіки середньої та вищої освіти.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник СОЛДАТЕНКО Микола Миколайович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, завідувач відділу теорії та історії педагогічної майстерності;

кандидат педагогічних наук, доцент ГЛУЗМАН Неля Анатоліївна, Республіканський вищий навчальний заклад "Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта), завідувач кафедри методик початкової та дошкільної освіти Євпаторійського інституту соціальних наук.

Захист дисертації відбудеться "26” травня 2011 р. о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 при Республіканському вищому навчальному закладі "Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта) за адресою: 98653, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд.15.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу "Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта) за адресою: 98653, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2.

Автореферат розісланий "22” квітня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Горбунова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Приєднання України до Європейського освітнього простору передбачає модернізацію системи підготовки кадрів із метою її ефективної інтеграції у світову економіку. Головні завдання та перспективи розвитку у сфері освіти визначено Державною національною програмою "Освіта” ("Україна ХХІ століття”), Законами України "Про освіту”, "Про професійно-технічну освіту”, "Про вищу освіту”, Національною доктриною розвитку освіти, Концепцією професійної освіти.

Професійна освіта набуває все більшої ваги як інформаційна та технологічна основа майбутньої діяльності фахівців. У Державній програмі "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці”, Законах "Про Національну програму інформатизації”, "Про освітні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки” визначено стратегію, тактику загальної інформатизації освіти та суспільства в цілому. Сучасний етап розвитку економіки, соціальної сфери країни зумовлюють створення високоефективної системи неперервної професійної освіти, спрямованої на задоволення пізнавальних потреб особистості, впровадження умов для її удосконалення в конкретних видах діяльності впродовж усього життя.

Дослідженню проблеми професійної підготовки значну увагу приділено у працях С. Гончаренка, В. Лугового, Н. Ничкало. Впровадження освітніх технологій до процесу професійної підготовки розглядають науковці В. Безпалько, О. Євдокимов, О. Пєхота, С. Сисоєва. Принципове значення в контексті проблеми мають наукові пошуки, спрямовані на використання інформаційних технологій у процесі професійної діяльності, що розглядаються в роботах Н. Апатової, В. Бикова, Є. Веліхова, Ю. Дорошенка, О. Кузнєцова, Н. Пака, Л. Петухової, З. Сейдаметової, О. Співаковського, В. Сухомліна. Питання вдосконалення методик навчання основам комп'ютерних наук відображено в дослідженнях А. Верланя, М. Жалдака, А. Єршова, В. Касаткіна, А. Кузнєцова, М. Лапчіка, В. Монахова, Н. Морзе, Ю. Рамського, Т. Тихонової.

Формування компетентних професіоналів, спроможних до здійснення інформаційного забезпечення сучасного підприємства, готових до застосування новітніх інформаційних і комунікаційних технологій в освіті є одним із основних завдань навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців із комп'ютерних наук в умовах розвитку інформаційного суспільства. Це вимагає спрямування організації навчально-виховного процесу на розвиток умінь та навичок студентів до самоосвіти із відповідною організацією їхньої самостійної роботи.

Визначення умов організації самостійної роботи студентів із метою розвитку їхньої самостійності як передумови подальшого професійного самовдосконалення, формування у них умінь та навичок до швидкого реагування на зміни інформаційного простору дозволить розширити можливості навчальних закладів щодо підвищення рівня якості професійної освіти.

Дослідження останніх років підтверджують необхідність і актуальність розв'язання проблеми організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів. У них значна увага приділяється визначенню її суті (В. Буряк, Н. Ванжа, Б. Єсипов, В. Козаков, П. Підкасистий); загальним положенням теорії і методики (Л. Журавська, І. Ільясов); організаційним і педагогічним аспектам самостійної роботи (В. Буринський, В. Качурівський, С. Кустовський, Н. Сичова, І. Шимко); професійної орієнтації самостійної роботи (В. Луценко, В. Паламарчук, А. Цюприк); її організаційним формам (С. Гончаренко, А. Дьомін, П. Олійник, І. Хом'юк); організаційно-педагогічним умовам самостійної пізнавальної діяльності студентів (В. Агєєв, С. Манойлова, М. Солдатенко, В. Хрипун); питанням формування самостійності студентів як якості особистості в процесі навчання (Л. Головко, С. Заскалєта, Н. Сидорчук).

За результатами аналізу науково-педагогічних досліджень, вимог до професійної підготовки майбутніх фахівців із комп'ютерних наук визначено суперечності, що існують у підготовці студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, між: організацією навчально-виховного процесу та завданнями професійної підготовки техніків-програмістів, у яких повинні бути сформовані самостійність, готовність до самоосвіти; традиційним змістом навчання й інноваційним предметом їхньої майбутньої професійної діяльності; індивідуальним характером навчальної роботи студента та специфікою колективного характеру виробничих функцій фахівця з комп'ютерних наук.

Розв'язання зазначених суперечностей передбачає пошук таких дидактичних умов, які сприятимуть розвитку високого рівня самостійності майбутнього фахівця з комп'ютерних наук, формуванню його вмінь і навичок до самоосвіти з метою подальшого професійного розвитку. Це вимагає створення чіткої організації самостійної роботи студентів із відповідним управлінням нею з боку всіх структурних підрозділів навчального закладу. Функціональність розробленої системи залежить від урахування, розв'язання в процесі її реалізації основних дидактичних завдань навчально-виховного процесу: визначення мети навчання, суб'єкта, змісту, методів, форм і засобів, критеріїв і показників, що характеризують результат.

Недостатня розробленість визначених питань, їх актуальність зумовили вибір теми дослідження: "Дидактичні умови організації самостійної роботи майбутніх фахівців з комп'ютерних наук у політехнікумі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукової роботи Інституту педагогічної освіти Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського "Технологічна культура сучасного викладача як складова його педагогічної майстерності” (державний реєстраційний номер 0109U002904). Тему дисертаційного дослідження затверджено рішенням ученої ради Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (протокол № 67 від 31.03.2006 року), узгоджено рішенням Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 30.05.2006 року).

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні, теоретичній розробці й експериментальній перевірці запропонованих дидактичних умов організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації політехнічного напряму.

Відповідно до мети сформульовано такі завдання дослідження:

1. Дослідити стан розробленості проблеми у психолого-педагогічній науці та практичній діяльності вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації політехнічного напряму.

2. Визначити критерії, показники та рівні організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук у політехнікумі.

3. Теоретично обґрунтувати та здійснити експериментальну перевірку моделі, дидактичних умов організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук з урахуванням вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації.

4. Розробити навчально-методичне забезпечення самостійної роботи студентів, враховуючи результати експериментальної перевірки ефективності впровадження запропонованих дидактичних умов організації самостійної роботи студентів.

Об'єкт дослідження - організація самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук.

Предмет дослідження - дидактичні умови організації самостійної роботи майбутніх фахівців комп'ютерного напряму вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації.

Гіпотеза дослідження. Самостійна робота майбутніх фахівців із комп'ютерних наук сприяє формуванню високого рівня самостійності та готовності до самоосвіти за таких дидактичних умов: формування мотивації самостійної роботи студентів на основі підходів особистісно орієнтованого навчання; професійна спрямованість природничо-математичної підготовки; організація самостійної роботи студентів на основі контекстного навчання із застосуванням групових форм роботи; формування професійної компетентності студентів на основі поглиблення математичної підготовки.

Методологічну основу дослідження становлять закони діалектики та загальні положення теорії пізнання, її основні методологічні принципи (єдності теорії і практики, об'єктивності, науковості, системності, якості та кількості), психолого-педагогічні теорії розвитку, саморозвитку особистості, підходи (системний, особистісний, діяльнісний, компетентнісний, контекстний, технологічний, праксеологічний), сучасні теоретичні обґрунтування інноваційних підходів до змісту та форм організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. Визначальним методологічним орієнтиром у розв'язанні завдань дослідження є застосування ідей особистісного та контекстного підходів у професійний освіті.

Теоретичну основу дослідження становлять концептуальні положення психології та педагогіки, що розкривають закономірності та принципи: гуманізації та демократизації вищої освіти (О. Глузман, М. Євтух, І. Зязюн, В. Кремінь), її технологізації (О. Пєхота, А. Фурман, Г. Щедровицький); дидактики та методики навчання у вищій школі (А. Алексюк, Н. Ничкало, С. Сисоєва); взаємодії суб'єктів педагогічного процесу (Г. Васянович, Г. Гребенюк, Р. Гуревич); інформатизації освіти (В. Биков, А. Єршов, М. Жалдак); організації самостійної пізнавальної діяльності студентів (М. Ігнатенко, М. Солдатенко, О. Ярошенко).

Для реалізації поставленої мети та завдань застосовувалися такі методи дослідження: теоретичні - аналіз (1.1, 1.2, 2.1, 2.2), синтез (1.1), порівняння (2.1, 3.4), класифікація (1.1), систематизація й узагальнення категоріального апарату проблеми дослідження (1.1, 1.2); емпіричні: анкетування та тестування викладачів навчального закладу (2.1, 2.2), студентів і випускників комп'ютерних спеціальностей, спостереження за діяльністю викладачів і студентів під час навчально-виховного процесу (2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3), вивчення документації циклових комісій (2.1, 2.2). Використання комплексних експериментальних методів (констатувальний і формувальний експеримент) уможливило визначення необхідних дидактичних умов ефективної організації самостійної роботи студентів комп'ютерного напряму підготовки, розробку методики її організації; методи обробки результатів дослідження: кількісний і якісний аналіз (3.4), методи математичної статистики (3.4), що застосовувались із метою забезпечення достовірності й об'єктивності результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Експериментальне дослідження проводилося на базі Державного вищого навчального закладу "Миколаївський політехнічний коледж”, його результати впроваджувалися в Херсонському політехнічному коледжі Одеського національного політехнічного університету, Конотопському індустріально-педагогічному технікумі Конотопського інституту Сумського державного університету, Полтавському політехнічному коледжі Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут”, Одеському технічному коледжі Одеської національної академії харчових технологій. В експерименті взяли участь 378 студентів спеціальності 5.05010301,,Розробка програмного забезпечення”, 76 викладачів циклових комісій природничо-математичних і професійно-практичних дисциплін, психологічна служба навчальних закладів.

Достовірність результатів дослідження забезпечена теоретичним і методичним обґрунтуванням вихідних положень, застосуванням комплексу методів дослідження, що відповідають меті, завданням, об'єкту та предмету наукового пошуку; дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; поєднанням кількісного та якісного аналізу експериментальних даних; можливістю відтворення експерименту.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уперше теоретично обґрунтовано й експериментально доведено доцільність упровадження в навчальний процес вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації дидактичних умов організації самостійної роботи майбутніх фахівців з комп'ютерних наук із застосуванням підходів особистісно орієнтованого, контекстного навчання на основі поглиблення математичної підготовки; визначено критерії (мотиваційний, змістовий, операційний, творчий) і показники сформованості вмінь і навичок щодо організації та здійснення студентами самостійної роботи, охарактеризовано рівні самостійності (низький, середній, високий); розроблено й експериментально перевірено модель організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу; уточнено понятійно-термінологічний апарат проблеми дослідження, зокрема, сутність понять "самостійна робота студентів”, "самостійна пізнавальна діяльність”, "самоосвіта”, "самостійність”; набули подальшого розвитку зміст професійної підготовки майбутніх фахівців із комп'ютерних наук у вищому навчальному закладі І-ІІ рівнів акредитації, теоретичні підходи до проблеми організації самостійної роботи студентів.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено навчально-методичні рекомендації для студентів і викладачів щодо організації самостійної роботи; тексти диференційованих самостійних робіт із дисциплін природничо-математичного та професійно-практичного циклів; тести модульного контролю знань; опорні конспекти лекцій. Упроваджено в навчально-виховний процес вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації: факультативний курс "Вчимося вчитися”; науково-методичний семінар викладачів "Особистісно орієнтований підхід у процесі застосування інноваційних технологій навчання”; цикли диференційованих самостійних робіт та інтегрованих занять із природничо-математичних і професійно-практичних дисциплін; групові форми роботи на основі контекстного навчання з метою активізації самостійної роботи студентів.

Наукові положення, експериментальні розробки та методичні рекомендації впроваджено в навчально-виховний процес Державного вищого навчального закладу "Миколаївський політехнічний коледж” (довідка про впровадження № 57 від 23.03.2010 р.), Херсонського політехнічного коледжу Одеського національного політехнічного університету (акт про впровадження № 08/111 від 07.09.2010 р.), Конотопського індустріально-педагогічного технікуму Конотопського інституту Сумського державного університету (акт про впровадження № 07/96 від 24.09.2010 р.), Полтавського політехнічного коледжу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут” (акт про впровадження № 09/116 від 05.10.2010 р.), Одеського технічного коледжу Одеської національної академії харчових технологій (акт про впровадження № 06/124 від 01.10.2010 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалась під час обговорення на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних: "Науковий потенціал вищої школи" (Миколаїв, 2005); "Технології педагогічної освіти: теорія, досвід, перспективи розвитку в умовах Болонського процесу" (Миколаїв,

2006); Треті міжнародні Батишевські наукові читання, присвячені 220-річчю міста Миколаєва (Миколаїв, 2009); "Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців” (Львів, 2009); "Управління процесом кадрового забезпечення інноваційного розвитку вищих навчальних закладів України" (Київ, 2010); всеукраїнських: науково-практична конференція "Методологічні та методичні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін" (Ялта, 2010); міжвузівських: "Науковий потенціал вищої школи (теорія, методологія, методика) ” (Миколаїв, 2006); "Могилянські читання" (Миколаїв, 2006); "Науковий потенціал вищої школи: політехнічна освіта в контексті Болонського процесу" (Миколаїв, 2007); "Науковий потенціал вищої школи: інформаційні технології навчання” (Миколаїв, 2011).

Хід і результати дослідження обговорювались на обласному семінарі викладачів фізики та математики вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (Миколаїв, 2010), засіданнях циклових комісій природничо-математичних і професійно-практичних дисциплін Миколаївського політехнічного коледжу, засіданнях кафедри педагогіки середньої та вищої освіти Інституту педагогічної освіти Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження представлено в 12 наукових і науково-методичних працях. Із них: 8 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 4 - у збірках наукових праць і матеріалах наукових конференцій; методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи з курсів вищої математики для студентів спеціальності 5.05010301 "Розробка програмного забезпечення”.

Структура дисертації складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (262 найменування, із них 7 - іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації 288 сторінок, із них - 198 сторінок основного тексту. Робота містить 21 таблицю, 8 рисунків, що займають 11 самостійних сторінок основного тексту,19 додатків на 64 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету,

завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу дослідження, розкрито методологічні та теоретичні основи, методи дослідження, висвітлено наукову новизну, практичну значущість отриманих результатів, подано інформацію про апробацію й упровадження результатів дослідно-експериментальної роботи, публікації автора та структуру дисертації.

У першому розділі - "Науково-методичні засади організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук у вищому навчальному закладі І-ІІ рівнів акредитації" - розкрито сутність понять "самостійна робота”, "самостійна пізнавальна діяльність”, "самоосвіта”, "самостійність”, уточнено робоче поняття "самостійна робота студентів”; розглянуто специфіку вимог до професійної підготовки майбутніх фахівців із комп'ютерних наук у вищому навчальному закладі І-ІІ рівнів акредитації.

Теоретичний аналіз науково-педагогічних джерел свідчить про відсутність у педагогічній теорії єдиного підходу до визначення поняття "самостійна робота”. У дослідженнях науковців зазначений термін трактується, як: метод навчання (А. Ковальов, Н. Кузьміна); форма організації навчальних занять (П. Підкасистий); засіб організації навчального пізнання (О. Леонтьєв); вид навчальної діяльності (А. Молібог); активна розумова діяльність (А. Філіпенко); засіб розвитку творчої активності (Л. Туровська).

За результатами теоретичного аналізу уточнено, що самостійна робота студентів - це складний, багатогранний процес самостійного пізнання об'єктивної дійсності з обов'язковим залученням сучасних інформаційних засобів навчання, який виконує різноманітні освітні функції та завдання, інтегруючи в собі різні форми та методи; забезпечує одержання на високому рівні базових теоретичних знань, формування загальнонавчальних, професійних умінь і навичок для здійснення студентами самостійної пізнавальної діяльності, потреби до самоосвіти як умови неперервного професійного саморозвитку.

Самостійна робота у навчально-виховному процесі розглядається як специфічний педагогічний засіб організації та управління самостійною діяльністю студентів, в ході реалізації якої вирішуються такі основні завдання: засвоєння знань, набуття умінь та навичок їх застосовуння; розвиток самостійності як професійної якості особистості.

Самостійність є характеристикою діяльності студента в конкретних навчальних ситуаціях із виявом здібності досягати мети діяльності без стороньої допомоги. Як риса особистості самостійність виявляється в самостійній роботі, стимулює бажання вчитися, освоювати нові етапи пізнання, формує відповідальність за прийняті рішення, сприяє досягненню особистісних цілей

у житті. Формування самостійності студента як особистісної якості в процесі організації самостійної роботи значною мірою залежить від її мотивації.

Науковцями розглядаються різні підходи до класифікації рівнів самостійності. У дослідженні застосовано класифікацію самостійності за рівнями: низький, середній та високий. Розвиток самостійності студентів від низького рівня до високого відбувається в результаті впровадження в навчальний процес чітко організованої самостійної роботи студентів, тому в навчальному закладі необхідно створити оптимальні умови для організації цієї роботи.

Показником високого рівня самостійності студентів є готовність до самоосвіти. Самоосвіта це процес, що здійснюється за внутрішньою потребою людини, її власною ініціативою, з метою задоволення різнобічних інтересів і запитів, розширення світогляду, розв'язання завдань самовиховання і підвищення професійного рівня.

Самостійна робота в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу набуває особливого значення, вимагає організації й управління нею на новому якісному рівні. Самостійна робота орієнтована на розв'язання конкретних дидактичних завдань: набуття знань, їх осмислення та закріплення; формування та розвиток практичних, інтелектуальних, організаторських і гносеологічних навичок; подальше узагальнення і систематизацію знань за ходом просування студента від нижчого до вищого ступеня особистісного становлення як професіонала. За умови інформатизації освіти самостійній роботі відводиться значна роль у формуванні не тільки знань, умінь і навичок студентів, а й у розвитку такої особистісної якості, як самостійність, без якої професійний саморозвиток неможливий.

Згідно з вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки фахівців спеціальності 5.05010301 "Розробка програмного забезпечення” випускник повинен бути фундаментально підготовленим до роботи на промислових підприємствах, у комп'ютерних центрах, наукових, конструкторських, проектних організаціях, комерційних і банківських установах.

При підготовці фахівців цього напряму необхідно враховувати, що комп'ютерні науки інтегрують в собі принципи математики та головні положення фундаментальних наук, а саме: теорії алгоритмів, математичної логіки, теорії множин, доказу тощо. Тому дисциплінам природничо-математичного циклу в практичній підготовці техніків-програмістів необхідно приділити значної уваги.

Специфіка майбутньої професійної діяльності техніків-програмістів полягає у тому, що сучасне програмне забезпечення цілком змінюється кожні 2-3 роки. Фахівці, які займаються питаннями розробки, впровадження, експлуатації програмного забезпечення, повинні мати розвинені навички щодо самостійного оновлення знань та умінь.

Підготовка майбутніх фахівців із комп'ютерних наук, у якій організація самостійної роботи є провідною формою, розглядається як цілісний педа-гогічний процес взаємопов'язаної діяльності суб'єктів: викладача (викладання, організація й управління самостійною роботою студентів) і майбутнього фахівця з комп'ютерних наук (організація самостійної пізнавальної діяльності). Оволодіння студентами знаннями, вміннями, навичками та набуття досвіду щодо організації самостійної роботи призведе до гарантованих досягнень прогнозованого кінцевого результату - високого рівня самостійності та готовності до самоосвіти впродовж усього життя.

У другому розділі - "Стан організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук у вищому навчальному закладі І-ІІ рівнів акредитації" - виявлено й експериментально перевірено стан проблеми організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації; визначено дидактичні умови, розроблено модель організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук та представлено поетапну її реалізацію.

Із входженням України до Європейського освітнього простору самостійна робота студентів набуває ознак провідної форми організації навчально-виховного процесу. Це вимагає пошуку й упровадження нових підходів до її організації, інформаційного та методичного забезпечення.

За результатами вивчення проблеми дослідження визначено критерії та показники, за якими здійснювалась оцінка стану організації самостійної роботи: мотиваційний (сформованість мотивації студентів до здійснення самостійної роботи); змістовий (володіння викладачами формами та методами організації, управління самостійною роботою студентів); діяльнісний (самостійність студентів, що полягає в спроможності до організації власної самостійної навчальної діяльності); творчий (готовність студентів до самоосвіти).

Аналіз анкетування викладачів і студентів, даних спостережень за самостійною роботою під час практичних занять, проведення контрольних зрізів з дисциплін природничо-математичного та професійно-практичного циклів дозволив визначити основні недоліки організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук у політехнікумі. Для значної кількості студентів спеціальності 5.05010301 "Розробка програмного забезпечення” показники мотиваційного критерію вказують на низький та середній рівень (16%; 34%). Переважна більшість викладачів недостатньо володіють методами і формами організації та управління самостійною роботою (57%). Не відповідають вимогам професійної підготовки показники самостійності студентів щодо навичок роботи з інформаційними джерелами (31%), уміння планувати й організовувати самостійну роботу (27%), раціонально розподіляти навчальний і вільний час (36%). Результати контрольних зрізів із дисциплін природничо-математичного та професійно-практичного циклів ("Лінійна алгебра та аналітична геометрія”, "Математичний аналіз”, "Програмування та алгоритмічні мови”, "Об'єктно-орієнтоване програмування”) свідчать, що рівень готовності студентів до самостійного набуття знань коливається в межах від 48% до 57% та відповідає оцінці "задовільно”.

За результатами теоретичного аналізу проблеми та констатувального етапу експерименту розроблено модель організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації (див. рис.1, с.10). В основу запропонованих умов організації самостійної роботи покладено дидактичні принципи організації навчально-виховного процесу, що полягають у визначенні мети, суб'єкта, змісту, форм, методів і засобів навчання.

До них віднесено: формування мотивації самостійної роботи студентів на основі підходів особистісно орієнтованого навчання; професійна спрямованість природничо-математичної підготовки; організація самостійної роботи студентів на основі контекстного навчання із застосуванням групових форм роботи; формування професійної компетентності студентів на основі поглиблення математичної підготовки.

Не змінюючи основних цілей і задач традиційного освітнього процесу при впровадженні запропонованої моделі, у роботі акцентовано увагу на: сприянні формуванню суб'єкт-суб'єктних відносин між викладачами та студентами в результаті побудови навчально-виховного процесу на підходах особистісно орієнтованого навчання; його збагачення новими формами та методами активізації самостійної роботи при вивченні природничо-математичних і професійно-практичних дисциплін. За результатами дослідження зроблено припущення, що всі ці заходи позитивно вплинуть на якість професійної підготовки фахівців, сприятимуть підвищенню рівня самостійності студентів у результаті набуття професійних знань, умінь і навичок, які полягають в організації, зберіганні й обробці інформації комп'ютерними засобами; створенні й управлінні базами даних, організації доступу до них; створенні якісної нової інформації (розробка web-сайтів, володіння прийомами програмування і технологіями створення програмних продуктів).

У третьому розділі - "Експериментальна перевірка ефективності дидактичних умов організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук” - перевірено ефективність упровадження до навчального процесу вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації моделі організації самостійної роботи студентів, в основу якої покладено дидактичні умови.

Їх реалізація здійснювалася в процесі організаційно-мотиваційного, інформаційно-змістового, операційно-діяльнісного й інтегративно-творчого етапів, кожен із яких мав провідну дидактичну умову, відповідну мету, зміст, форми, методи та засоби організації самостійної роботи студентів, очікуваний результат.

дидактична умова комп'ютерна фахівець

На першому, організаційно-мотиваційному, етапі з метою формування мотивації студентів до здійснення самостійної роботи проведено вхідне психолого-педагогічне дослідження, організовано роботу факультативу "Вчимося вчитися”, для ознайомлення майбутніх фахівців із основами методики організації самостійної роботи в аудиторних і позааудиторних умовах.

На другому, інформаційно-змістовому, етапі з метою поглиблення рівня знань, умінь, навичок студентів із природничо-математичних і професійно-практичних дисциплін організовано роботу науково-практичного семінару викладачів циклових комісій, які забезпечують підготовку фахівців спеціальності 5.05010301 "Розробка програмного забезпечення”. Завдання семінару полягало в упровадженні в навчальний процес єдиних вимог щодо організації самостійної роботи студентів.

За результатами роботи семінару розроблено тексти диференційованих самостійних робіт із природничо-математичних і професійно-практичних дисциплін. Завдання самостійних робіт побудовано за рівнями складності (А - низький; В - середній; С - високий). Упровадження до навчального процесу диференційованих самостійних робіт сприяло поступовому підвищенню рівня набуття професійних знань, умінь і навичок від низького до високого. З метою професійної спрямованості природничо-математичної підготовки до навчального процесу введено цикл інтегрованих занять із математичних і професійно-практичних дисциплін.

Третій, операційно-діяльнісний, етап мав за мету набуття студентами вмінь і навичок щодо здійснення самостійної роботи. При вивченні дисциплін природничо-математичного циклу ("Лінійна алгебра та аналітична геометрія”, "Математичний аналіз”) у результаті впровадження в навчальний процес системи модульного контролю, побудованого на основі контекстного навчання із застосуванням групових форм роботи, відбувалося формування самостійності студентів.

Розробка програмного забезпечення це результат колективної діяльності. Відповідно, вибір форм і методів організації навчально-виховного процесу, спрямовано на розвиток комунікативних здібностей студентів, необхідних для роботи в команді, з наявністю чіткого розподілу обов'язків та ієрархії взаємовідносин.

Із метою формування готовності студентів до самоосвіти на четвертому - інтегративно-творчому - етапі організовано науково-практичну студентську конференцію та конкурс комп'ютерних програм. Розробка й упровадження до навчального процесу запропонованих дидактичних умов дозволили студентам оволодіти на високому рівні вміннями та навичками організації самостійної роботи, значно підвищили рівень їхньої самостійності в процесі набуття знань із дисциплін природничо-математичного та професійно-практичного циклів навчання. На контрольному етапі експериментальної роботи здійснено

порівняльний кількісний і якісний аналіз результатів, що засвідчили підвищення рівнів сформованості навичок студентів до виконання самостійної роботи (див. табл.1).

Таблиця 1

Рівні сформованості навичок студентів до виконання самостійної роботи (у %)

7 Рівні	Експериментальні групи	Контрольні групи
	до експерименту	після експерименту	до експерименту	після експерименту
Високий	21,11	35,55	19,10	20,22
Середній	55,56	60,00	58,43	61,80
Низький	23,33	4,45	22,47	17,98

В експериментальних групах відбулися позитивні зміни щодо перерозподілу рівнів сформованості навичок майбутніх фахівців до виконання самостійної роботи. Зросла кількість студентів з високим рівнем навичок із 21,11% до 35,55% та з середнім із 55,56% до 60%. А кількість респондентів із низьким рівнем сформованості навичок значно зменшилася - з 23,33% до 4,45%. У контрольних групах також відбулися позитивні зміни, але вони менш суттєві. Зросла кількість студентів із високим рівнем сформованості навичок щодо виконання самостійної роботи (з 19,10% до 20,22%) та з середнім (з 58,43% до 61,80%). Кількість респондентів з низьким рівнем сформованості навичок зменшилась (з 22,47% до 17,98%). Ефективність розробленої й упровадженої моделі підтверджено методами математичної статистики (критерій незалежності Пірсона).

Отже, кількісні та якісні результати свідчать про ефективність упровадження дидактичних умов організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук.

Висновки

У ході дослідження, присвяченого проблемі вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців із комп'ютерних наук вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації в процесі організації самостійної роботи студентів, дійшли таких висновків.

1. Однією з умов глобалізації світової економіки є розвиток інформаційно-комунікативних технологій, що потребує підготовки компетентних фахівців із комп'ютерних наук, здатних до швидкого реагування на зміни інформаційного простору. Приєднання України до Європейського освітнього простору вимагає від педагогів-науковців розв'язання низки актуальних проблем, провідною з яких є підготовка фахівців із високим рівнем самостійності та готовності до сталого саморозвитку впродовж усього життя.

Зміст професійної підготовки, форми і методи її організації не відповідають сучасному рівню європейських і світових стандартів, не повністю забезпечують необхідні знання, уміння, навички та досвід практичної діяльності майбутніх фахівців із комп'ютерних наук у вищому навчальному закладі І-ІІ рівнів акредитації. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку шляхів удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного напряму, серед яких самостійна робота є одним із найважливіших засобів забезпечення її ефективності. Організації самостійної роботи студентів значну увагу приділено в психолого-педагогічних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців. Проте, ще не визначено всіх можливих шляхів її розв'язання в практичній діяльності вищих навчальних закладів.

2. На підставі аналізу науково-педагогічної літератури обґрунтовано теоретико-методологічні засади організації самостійної роботи студентів. Виявлені її особливості в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців із комп'ютерних наук у вищому навчальному закладі І-ІІ рівнів акредитації, що полягають у необхідності формування у них самостійності як професійно значущої якості особистості, яка характеризується наявністю знань, умінь і навичок раціонально організовувати та здійснювати самостійну пізнавальну діяльність. Уточнено понятійно-термінологічний апарат проблеми дослідження, розкрито сутність поняття "самостійна робота” як складного, багатогранного процесу самостійного пізнання об'єктивної дійсності з обов'язковим залученням сучасних інформаційних засобів навчання, що виконує різноманітні освітні функції та завдання, інтегруючи в собі різні форми та методи, забезпечує опанування на високому рівні базових теоретичних знань, формування загальнонавчальних і професійних умінь та навичок для здійснення самостійної пізнавальної діяльності, потреби до самоосвіти як умови неперервного професійного саморозвитку.

3. Аналіз стану організації самостійної роботи у вищому навчальному закладі І-ІІ рівнів акредитації свідчить про відсутність системного характеру, здійснюється вона без урахування підходів особистісно орієнтованого та контекстного навчання. Це зумовлює недостатній рівень мотивації студентів до виконання самостійної роботи; підготовленості викладацького складу до її організації та управління; сформованості навичок майбутніх фахівців із комп'ютерних наук щодо здійснення цього виду навчальної діяльності в процесі вивчення дисциплін природничо-математичного та професійно-практичного циклів із урахуванням вимог кредитно-модульної системи організації навчально-виховного процесу.

На основі зазначеного зроблено висновок про необхідність розробки й упровадження відповідних умов організації самостійної роботи студентів,

побудованих на дидактичних принципах організації навчально-виховного процесу: визначення мети навчання, суб'єкта, змісту, форм, методів і засобів. Вони полягають у формуванні мотивації самостійної роботи студентів на основі підходів особистісно орієнтованого навчання; професійній спрямованості природничо-математичної підготовки; організації самостійної роботи студентів на основі контекстного навчання із застосуванням групових форм роботи; формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців із комп'ютерних наук на основі поглиблення математичної підготовки.

4. У процесі дослідження визначено критерії та показники оцінки стану організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук: мотиваційний (ціннісне ставлення до виконання самостійної роботи; потреба особистісно професійного вдосконалення); змістовий (реалізація ідей і теорій особистісно орієнтованого навчання в процесі організації самостійної роботи студентів; готовність викладачів до використання у педагогічній діяльності засобів та методів навчання); операційний (формування вмінь планувати й організовувати самостійну роботу; навичок роботи з інформаційними джерелами); творчий (формування вмінь застосовувати набуті професійні знання для здійснення практичної роботи, що полягають в організації, зберіганні, обробці інформації комп'ютерними засобами; управлінні базами даних, організації доступу до них; створенні якісної нової інформації, володінні прийомами програмування та технологіями розробки програмних продуктів). На підставі визначених критеріїв і показників схарактеризовано рівні організації самостійної роботи фахівців із комп'ютерних наук: високий, середній, низький.

5. За результатами теоретичного аналізу проблеми та констатувального етапу експерименту розроблено модель, дидактичні умови організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук у політехнікумі. Науково обґрунтовано, що організація самостійної роботи має базуватися на підходах особистісно орієнтованого та контекстного навчання. Розроблена модель упроваджувалась у чотири етапи: організаційно-мотиваційний; інформаційно-змістовий; операційно-діяльнісний та інтегровано-творчий. Для кожного етапу визначено провідну дидактичну умову, сформульовано завдання, обрано форми, методи та засоби технологічного забезпечення етапу. Спроектовано результат формування вмінь і навичок студентів щодо організації та здійснення самостійної роботи.

6. Реалізація обґрунтованих дидактичних умов забезпечила підвищення рівня сформованості самостійності майбутніх фахівців із комп'ютерних наук вищого навчального закладу І-ІІ рівнів акредитації, готовності їх до самоосвіти як необхідної умови професійної підготовки. Кількісний і якісний порівняльний аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи дозволив простежити позитивну динаміку зростання показників рівнів сформованості самостійності як якісного особистісного показника професійної підготовки. Аналіз кількісних показників сформованості вмінь студентів щодо виконання самостійної роботи свідчить, що в контрольних групах вони принципово не змінилися. На відміну від цього в експериментальних групах показники високого рівня збільшилися з 21,11% до 35,55%, середнього - з 55,56% до 60%, а низького - зменшилися з 23,33% до 4,45%. Отже, спостерігається позитивна динаміка сформованості вмінь і навичок студентів щодо здійснення самостійної роботи.

7. За результатами експериментальної перевірки ефективності впровадження запропонованих дидактичних умов організації самостійної роботи студентів розроблено навчально-методичне забезпечення: рекомендації для викладачів і студентів щодо організації самостійної роботи; тексти диференційованих самостійних робіт; опорні конспекти лекцій; тести модульного контролю знань; збірники практичних завдань із дисциплін природничо-математичного та професійно-практичного циклів навчального плану спеціальності 5.05010301 "Розробка програмного забезпечення”.

Поставлені завдання повністю виконано, водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Одержані результати окреслюють перспективи для подальших досліджень із проблем пошуку нових форм, методів і засобів організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук у процесі професійної підготовки, подальшого детального розгляду потребує пошук шляхів активізації самостійної діяльності студентів у процесі вивчення дисциплін природничо-математичного та професійно-практичного циклів.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено в таких публікаціях автора:

Статті у наукових журналах та збірниках наукових праць

1. Каушан Т.М. Педагогічні умови формування готовності до самоосвіти у студентів вищих навчальних закладів / Т.М. Каушан // Науковий вісник Миколаївського державного університету: зб. статей. - Педагогічні науки. - Вип.12. Т.1. - Миколаїв: МДУ, 2006. - С.150-156.

2. Каушан Т.М. Неперервна самоосвіта викладачів як складова системи самоосвіти у вищому навчальному закладі / Т.М. Каушан // Проблеми освіти: наук. - метод. зб. / [кол. авт.] - К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2007. - Вип.47. - С.55-59.

3. Каушан Т.М. Особливості планування неперервної освіти викладачів у вищому навчальному закладі / Т.М. Каушан // Наукові праці: науково-методичний журнал. - Т.46. Вип.33: Педагогічні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.П. Могили, 2006. - С.25-28.

4. Каушан Т.М. Застосування індивідуального підходу в організації самостійної роботи студентів вищого навчального закладу / Т.М. Каушан // Науковий вісник Миколаївського державного університету. - Педагогічні науки: збірник наукових праць. - Миколаїв: МДУ, 2007. - Вип.15. - С.125-132.

5. Каушан Т.М. Проблема вдосконалення самостійної роботи студентів на сучасному етапі розвитку вищої освіти / Т.М. Каушан // Науковий вісник

Миколаївського державного університету. - Педагогічні науки: збірник наукових праць / [за заг. ред.В.Д. Будака, О.М. Пєхоти]. - Миколаїв: МДУ, 2008. - Вип. 20. Т.2. - С.110-117.

6. Каушан Т.М. Особливості формування мотиваційної сфери особистості в процесі організації самостійної роботи студентів / Т.М. Каушан // науковий вісник Миколаївського державного університету. - Педагогічні науки: збірник наукових праць / [за заг. ред.В.Д. Будака, О.М. Пєхоти]. - Миколаїв: МДУ, 2008. - Вип.23. Т.1. - С.160-166.

7. Каушан Т.М. Інтегрований підхід до природничо-наукової та про-фесійної підготовки майбутніх фахівців з комп'ютерних наук / Т.М. Каушан // Педагогіка і психологія професійної освіти: науково-методичний журнал. - №5. - Львів, 2009. - С.54-60.

8. Каушан Т.М. Інтегрований підхід в організації самостійної роботи студентів ВНЗ / Т.М. Каушан // Нові технології навчання: наук. - метод. зб. / [кол. авт.] - К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, 2010. - Вип.64. - С.134-140.

Статті у збірниках матеріалів конференцій:

9. Каушан Т.М. Основні напрями формування та розвитку системи самоосвіти у вищому навчальному закладі / Т.М. Каушан // Науковий потенціал вищої школи: матеріали Міжвузівської науково-практичної конференції "Науковий потенціал вищої школи”, 28-29 квітня 2005 р., м. Миколаїв. - Миколаїв: КП "Миколаївська обласна друкарня”, 2005. - С.105-110.

10. Каушан Т.М. Особливості організації самостійної роботи студентів у вищому навчальному закладі / Т.М. Каушан // Науковий потенціал вищої школи: матеріали ІІ Міжвузівської науково-практичної конференції "Науковий потенціал вищої школи (теорія, методологія, методика)", 27-28 квітня 2006 р., м. Миколаїв. - Миколаїв: КП "Миколаївська обласна друкарня”, 2006. - С.30-36.

11. Каушан Т.М. Застосування індивідуального підходу в організації самостійної роботи студентів політехнічного коледжу / Т.М. Каушан // Науковий потенціал вищої школи: матеріали ІІІ Міжвузівської науково-практичної конференції "Науковий потенціал вищої школи: політехнічна освіта в контексті Болонського процесу”, 26-27 квітня 2007 р., м. Миколаїв. - Миколаїв: КП "Миколаївська обласна друкарня”, 2007. - С.174-180.

12. Каушан Т.М. Удосконалення методик групової роботи при поглибленні математичної підготовки майбутніх фахівців з комп'ютерних наук у політехнікумі / Т.М. Каушан // Всеукраїнська науково-практична конференція "Методологічні та методичні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математичних дисциплін”. - Ялта, 2010. - С.80-82.

Анотації

Каушан Т.М. Дидактичні умови організації самостійної роботи майбутніх фахівців з комп'ютерних наук у політехнікумі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Респуб-ліканський вищий навчальний заклад "Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта). - Ялта, 2011.

Дослідження присвячено проблемі організації самостійної роботи майбутніх фахівців із комп'ютерних наук у політехнікумі. На основі аналізу існуючого стану організації самостійної роботи студентів комп'ютерного напряму освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст” визначено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність моделі, дидактичних умов організації самостійної роботи, урізноманітнено прийоми та засоби мотивації студентів, створено цілісну систему форм, методів і засобів удосконалення навчально-виховного процесу при підготовці майбутніх фахівців із комп'ютерних наук. У роботі запропоновано шляхи вдосконалення педагогічної діяльності викладачів щодо формування високого рівня самостійності студентів та їхньої готовності до самоосвіти, оптимізовано систему управління та контролю за якістю самостійної роботи студентів.

...