Формування естетичних почуттів молодших школярів засобами дитячої літератури в процесі гурткової роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

УДК 372.4:37.036:379.8

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ПРОЦЕСІ ГУРТКОВОЇ РОБОТИ

13.00.07 - теорія і методика виховання

КРУГЛЕНКО ІРИНА ОЛЕКСІЇВНА

Вінниця-2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, м. Вінниця.

Науковий керівник:

Тарасенко Галина Сергіївна, доктор педагогічних наук, професор, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, кафедра дошкільної та початкової освіти, завідувач, м. Вінниця.

Офіційні опоненти:

Миропольська Наталія Євгенівна, доктор педагогічних наук, професор, Інститут проблем виховання НАПН України, лабораторія естетичного виховання, завідувач, м. Київ.

Гагарін Микола Іванович, кандидат педагогічних наук, доцент, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, доцент, м. Умань.

Захист відбудеться "21" жовтня 2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.053.02 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, 2-й корпус, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.

Автореферат розіслано " 20" вересня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.Г. Кіт.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Одним із важливих завдань сучасної початкової школи є значне поліпшення художньої освіти й естетичного виховання учнів. Як ніколи, сьогодні необхідно розвивати в дітей почуття прекрасного, формувати високі естетичні смаки, уміння розуміти і цінувати твори мистецтва, краще використовуючи можливості кожного навчального предмета, особливо літератури, музики, образотворчого мистецтва, які мають велику пізнавальну і виховну силу. Зокрема, художня література була, є і завжди буде скарбницею духовно-ціннісного досвіду людства. Саме сучасна дитяча література дає можливість візуалізувати та конкретизувати взаємопроникнення та взаємодію різних видів мистецтва, інтегрувати історичне, етнографічне, культурне знання з педагогічною наукою, рідною та іноземною мовами, ознайомлювати маленького читача з основними категоріями моралі та естетики, розкривати причинно-наслідкові зв'язки, пропагувати найкращі чесноти людства.

Особливої актуальності набирає проблема використання навчально-виховного потенціалу дитячої літератури в умовах сучасного інформаційного суспільства, якому притаманне зростання аномальних відхилень у дитячій психіці, зокрема проявів агресивності. Завдяки силі слова дитяча література сприяє формуванню у дітей системи естетичних смаків та уявлень, що дозволяє сучасній дитині гармонізувати власне життя - створювати прекрасне, реалізовувати творчий потенціал, самовиражатися та одночасно релаксувати. Робота з художнім словом та отримання насолоди від художнього образу у процесі читання стимулює позитивні психоемоційні процеси, прискорює формування естетичної позиції дитини.

Проблема формування в дітей естетичних почуттів засобами дитячої літератури прямо і опосередковано вивчалась класиками світової педагогічної думки (Я. Коменський, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Локк, К. Ушинський, С. Русова, В. Сухомлинський), відомими зарубіжними (Р. Арнхейм, Дж. Дарелл, У. Іверзон, С. Літон, А. Маслоу, Л. Найтс, Л. Неш, І. Норвелл, Г. Ріко, Д. Селлі) та вітчизняними (М. Бахтін, І. Бех, П. Блонський, Л. Виготський, О. Запорожець, В. Зеньковський, М. Моляко, О. Леонтьєв, О. Потебня, Л. Рожина, В. Роменець, С. Рубінштейн, П. Якобсон) педагогами і психологами. Наукові праці В. Бутенка, Н. Волошиної, Н. Гавриш, І. Зязюна, Є. Квятковського, Ю. Крупника, В. Кудіна, Г. Кудіної, Б. Лихачова, Л. Масол, А. Мелік-Пашаєва, З. Новлянської, Н. Миропольської, О. Олексюк, Г. Падалки, Л. Печко, Г. Шевченко, Б. Юсова доводять необхідність інтегрування мови з мистецтвом і реалізації естетичного підходу до художнього виховання дітей. Роботи Н. Кічук, О. Куцевол, М. Лещенко, О. Отич, О. Рудницької, С. Сисоєвої, Г. Тарасенко, Л. Хомич, С. Шаргородської, О. Щолокової опосередковано висвітлюють питання розвитку літературно-творчого потенціалу майбутнього педагога в процесі його професійної підготовки.

Проблема використання художньої літератури у процесі виховання дітей нині викликає посилений науковий і практичний інтерес. В останні роки проведено ряд досліджень (С. Бакуліної, Р. Бєлашової, М. Вашуленка, В. Волочая, О. Дем'янчука, Д. Ольшанського, О. Савченко та ін.), присвячених розкриттю перспектив використання художньої літератури у процесі навчання і виховання молодших школярів. Аналізу окремих аспектів роботи з дитячою книгою у початковій школі приділяли увагу українські науковці і практики (Т. Алієва, Н. Бібік, О. Джежелей, С. Жупанин, В. Мартиненко, З. Романовська, Г. Ткачук, Т. Яблонська та ін.).

В останні десятиліття виконано ряд досліджень (С. Бакуліна, І. Вавілова, М. Гагарін, Н. Гоголь, Т. Голінська, А. Ємець, Р. Зозуляк, В. Пабат, В. Плахтій, О. Прушковська, Л. Руденко, Г. Ткаченко, І. Філатова та ін.), у яких стверджується безпосередній зв'язок літературного виховання школярів з їхнім емоційно-естетичним розвитком.

Ряд виконаних досліджень (Б. Брилін, Н. Гурець, Т. Дем'янюк, Д. Джола, Б. Кобзар, Т. Сущенко, А. Щербо та ін.) засвідчує, що великий виховний потенціал належить гуртковій роботі в школі. Ця форма позакласної виховної роботи задовольняє потреби й інтерес дитини до певних видів діяльності, розвиває її природні задатки, почуття, смаки, загальні та спеціальні здібності. Гурткова робота активізує дитячу творчість, своєчасно виявляє обдарованість учнів, сприяє успішній соціалізації вихованців. У той же час виховний потенціал шкільної гурткової роботи вивчений недостатньо. Тим більше цілісного дослідження допоки не здійснено.

Не применшуючи цінності названих вище досліджень, змушені констатувати, що проблема естетико-виховних можливостей літературної діяльності молодших школярів у процесі гурткової роботи допоки не дістала належного висвітлення. Потреба в розв'язанні означеної проблеми зумовила вибір теми нашого дисертаційного дослідження: "Формування естетичних почуттів молодших школярів засобами дитячої літератури в процесі гурткової роботи".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної наукової теми кафедри педагогіки та методики початкового навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського "Підвищення ефективності підготовки вчителів початкових класів до навчально-виховної роботи з молодшими школярами" (протокол № 11 від 07.04.2004 р.). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (протокол № 5 від 28.12.2005 р.), узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 28.11.2006 року).

Мета дослідження - визначити педагогічні умови, розробити, теоретично обґрунтувати методику формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами дитячої літератури в процесі гурткової роботи та експериментально перевірити їх ефективність.

У відповідності до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

1) проаналізувати психологічну і педагогічну літературу з метою з'ясування ступеня реалізації обраної проблеми дослідження в педагогічній теорії та практиці;

2) визначити критерії, показники та рівні сформованості естетичних почуттів до літературних образів у дітей молодшого шкільного віку;

3) обґрунтувати педагогічні умови ефективного формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами дитячої літератури в процесі гурткової роботи;

4) розробити та впровадити в гурткову роботу початкової школи методику формування естетичних почуттів молодших школярів засобами дитячої літератури й експериментально перевірити її ефективність.

Гіпотеза дослідження: ефективність формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами дитячої літератури уможливлюється дотриманням таких педагогічних умов:

- активізація емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів як основи літературного сприймання;

- залучення дітей до літературно-оцінної діяльності на основі варіативності оцінних позицій;

- формування в учнів естетично значущих поведінкових програм у контексті сценічно-ігрової інтерпретації літературних образів.

Об'єкт дослідження - естетичне виховання учнів початкових класів засобами літературного слова.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування естетичних почуттів молодших школярів засобами дитячої літератури в процесі гурткової роботи.

Теоретико-методологічною основою дослідження слугують філософські засади функціонування та розвитку сучасної освіти та виховання (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лутай, М. Сметанський, В. Шахов, О. Шестопалюк та ін.); положення про розвиток особистості у різноманітних процесах та формах взаємодії з навколишньою дійсністю (І. Бех, Л. Божович, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, В. Сухомлинський); концептуальні положення щодо естетичної цінності літературного слова та його впливу на емоційно-почуттєву сферу особистості (М. Бахтін, Н. Волошина, Є. Крупник, Ю. Лотман, Н. Миропольська та ін.); ідеї щодо використання дитячої книжки у процесі навчання і виховання молодших школярів (Н. Бібік, М. Вашуленко, Н. Вітковська, В. Мартиненко, Г. Мартьянова, Г. Ткачук, О. Савченко, Н. Скрипченко та ін.); нові освітні технології літературно-творчої діяльності молодших школярів (А. Богуш, Н. Гавриш, С. Жупанин, Г. Кудіна, А. Мелік-Пашаєв, В. Мірошниченко, З. Новлянська, Л. Побережна, Н. Сидорчук, Г. Тарасенко, А. Щербо та ін.); методика творчої підготовки вчителя до реалізації виховного потенціалу літературних образів (О. Акімова, Н. Кічук, О. Куцевол, С. Сисоєва та ін.).

Для досягнення поставленої мети й реалізації завдань використано комплекс взаємопов'язаних теоретичних й емпіричних методів наукового дослідження: теоретичні (аналіз філософської, педагогічної, психологічної та методичної літератури в аспекті досліджуваної проблеми; ретроспективний та прогностичний аналіз літературних джерел, навчальних програм, шкільних підручників з читання та методичних посібників; синтезування результатів експерименту та інші), які дали змогу сформувати власний погляд на поставлену проблему, виявити наукові засади створення експериментальної моделі; емпіричні (спостереження, бесіди з учителями й учнями з метою діагностики рівня сформованості естетичних почуттів молодших школярів засобами дитячої літератури, опитування, аналіз усних, письмових та творчих робіт дітей, педагогічний експеримент, які сприяли вивченню стану проблеми у сучасній школі і дали можливість перевірити гіпотезу; кількісний та якісний аналіз результатів експериментальної роботи, статистична обробка результатів дослідження, що забезпечили достовірність результатів експерименту).

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Вінницької СЗОШ I-III ступенів № 33, Пеньківської ЗОШ I-III ступенів Вінницької області, Луганської СЗОШ I-III ступенів № 39, Львівської СЗОШ I-III ступенів № 55, Хмельницької СЗОШ I-III ступенів № 4, Кам'янець-Подільського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - ліцей-інтернат Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області", Гришковецької гімназії Бердичівської районної ради Житомирської області, Дублянської, Великогрибовицької, Куликівської середніх ЗОШ I-III ступенів Жовківського району Львівської області. Усього дослідженням було охоплено 682 учні 3-4 класів середніх загальноосвітніх шкіл.

Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:

– уперше виокремлено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами дитячої літератури в процесі гурткової роботи (активізація емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів як основи літературного сприймання, залучення дітей до літературно-оцінної діяльності на основі варіативності оцінних позицій; формування в учнів естетично значущих поведінкових програм у контексті сценічно-ігрової інтерпретації літературних образів); теоретично обґрунтовано й реалізовано в практиці навчання етапну організаційно-педагогічну модель формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами дитячої літератури в процесі гурткової роботи (інформаційно-мотиваційний, художньо-образний, творчо-інтерпретаційний етапи); охарактеризовано критерії (потужність емоційного сприйняття учнями літературних образів, здатність молодших школярів до їх художньо-естетичної оцінки, характер творчої інтерпретації школярами літературних образів) та визначено рівні сформованості естетичних почуттів молодших школярів (відчужено-індиферентний, вибірково-зацікавлений, творчо-інтерпретаційний);

- уточнено сутність понять "естетичні почуття" (свідома, стабільна, тривала емоційно-інтелектуальна реакція на естетичні прояви дійсності, поведінки та вчинків людини чи на твори мистецтва, яка реалізується в емоційній оцінці відповідно до внутрішніх естетичних ідеалів, а також у прагненні до творчого самовираження через художню діяльність); "естетичні почуття школярів до літературного образу" (емоційно-оцінна реакція учнів на зміст і форму літературного матеріалу з опорою на емоційно-чуттєвий досвід та здатність до творчої інтерпретації художніх вражень з метою особистісного самотворення) співвідносно до проблеми дослідження;

– подальшого розвитку набули теоретико-методичні підходи до удосконалення літературно-творчої діяльності молодших школярів у процесі гурткової роботи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці й упровадженні методики формування естетичних почуттів молодших школярів у позакласній роботі; в розробці алгоритмів організації гурткових занять на літературному матеріалі. Матеріали дослідження та творчий зошит з друкованою основою "Грайлик-читайлик" можуть бути використані в гуртковій роботі з молодшими школярами, в практиці роботи вихователів груп продовженого дня, у підготовці майбутніх учителів початкових класів, а також у системі післядипломної освіти педагогічних працівників.

Основні результати дослідження впроваджено на курсах підвищення кваліфікації учителів з напряму "Початкова освіта" Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 335 від 28.05.10), у Вінницькій СЗОШ І-ІІІ ступенів № 33 (довідка №147 від 27.05.10), Пеньківській ЗОШ І-ІІІ ступенів Вінницької області (довідка №48 від 25.05.10); Львівській СЗОШ І-ІІІ ступенів № 55 (довідка № 123 від 11.05.10); Гришковецькій гімназії Житомирської області (довідка № 142 від 14.08.10); Дублянській, Великогрибовицькій, Куликівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Жовківського району Львівської області (довідка № 146 від 13.05.10); Кам'янець-Подільському НВК: "ЗОШ І-ІІІ ступенів ліцей-інтернат" Хмельницької області (довідка № 106 від 26.05.10); Луганській СЗОШ І-ІІІ ступенів № 39 (довідка № 146 від 28.05.10); Хмельницькій СЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 (довідка № 28 від 28.05.10).

Апробація результатів дослідження здійснювалася на 8 науково-практичних конференціях та 2 науково-практичних семінарах, у тому числі міжнародних: "Література для дітей і про дітей: історія, сучасність, перспективи" (Бердянськ, 2008), "Дитяча книжка у сучасному освітньому просторі: реалії та перспективи" (Кам'янець-Подільський, 2009), "Духовно-моральне виховання і професіоналізм особистості в сучасних умовах" (Вінниця, 2009); на міжнародному науково-практичному семінарі "Народні звичаї, традиції та обряди: етнорегіональний вимір у полікультурному просторі освіти" (Івано-Франківськ - Львів, 2009); на Всеукраїнських наукових конференціях: "Педагогічна діагностика в системі дошкільної та початкової освіти" (Луганськ, 2009), "Актуальні проблеми формування творчої особистості педагога в контексті наступності дошкільної та початкової освіти" (Вінниця, 2009), "Підготовка майбутніх вчителів початкової школи до професійної діяльності в умовах інноваційного простору" (Бердянськ, 2009), "Реалізація наступності дошкільної та початкової освіти" (Київ, 2009); на міжобласній науково-практичній конференції "Формування толерантності школярів у процесі їхнього культурологічного розвитку" (Вінниця, 2010); на науково-методичному семінарі "Психолого-педагогічні аспекти в етнокультурній традиції" (Коломия, 2009). Протягом 2005-2010 років теоретичні положення, висновки і методичні рекомендації представлялися на засіданнях кафедри педагогіки і методики початкового навчання, науково-методичних семінарах, звітних конференціях викладачів та студентів інституту педагогіки і психології Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Результати дослідження відображені у 14 одноосібних публікаціях, з яких 6 статей у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 посібник для учнів загальноосвітньої школи.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (304 найменування), 6 додатків. Робота містить 14 рисунків на 4 сторінках, 5 таблиць на 3 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 251 сторінку, з яких основного тексту - 183 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної для наукового пошуку проблеми; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження; сформульовано гіпотезу роботи; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Указано на зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами; визначено його теоретичну основу; наведено відомості про апробацію і впровадження основних положень дослідження.

У першому розділі - "Формування в дітей естетичних почуттів засобами літератури як педагогічна проблема" - на підставі аналізу філософської, історичної, психологічної і педагогічної літератури з'ясовано, що вивчення проблеми формування естетичних почуттів не можливе без урахування сучасних філософсько-культурологічних ідей та концепцій. Здійснений теоретичний аналіз філософсько-естетичних та психолого-педагогічних концепцій дозволяє стверджувати, що естетичні почуття, будучи центральною ланкою у духовному розвиткові особистості, здатні певною мірою змінити духовний образ людини, вплинути на її особистісний розвиток, її індивідуальність. Розвинені естетичні почуття - це можливість пізнання навколишньої дійсності та власного світу почуттів. Виховання ж естетичних почуттів є стрижневою основою навчально-виховного процесу, вінцем педагогічної майстерності вчителя у контексті суб'єктивного переживання власної педагогічної діяльності.

На підставі аналізу філософсько-естетичної та психолого-педагогічної літератури було з'ясовано, що зародження і власне розвиток естетичних почуттів - продукт культурно-історичний і відбувається лише у процесі соціалізації особистості при організації планомірної, систематичної і цілеспрямованої роботи. Естетичні почуття більшість дослідників розуміє як усвідомлені, стабільні, тривалі емоційні переживання, за своєю природою властиві тільки людині, які переживаються у зіткненні із будь-якими явищами навколишнього світу, у спілкуванні, або у будь-якій діяльності і сприяють саморозкриттю, самопізнанню і самовдосконаленню. Естетичні почуття народжуються внаслідок потужного функціонування емоційної сфери людини і засвідчують народження естетичного ставлення її до навколишнього. Суб'єктивний образ світу, який утворюється в процесі пізнання особистістю природного та соціального життя, перш за все спирається на почуття, у тому числі естетичні. Вони є не лише продуктом емоційної сфери - естетичні почуття є своєрідними регуляторами поведінкових програм людини.

Аналіз естетико-філософських джерел дозволив виокремити такі суттєві ознаки естетичних почуттів: єдність з розумом та інтелектуальною діяльністю людини (Л. Виготський, І. Старкова, Е. Фаустова, А. Франс та ін.); пов'язаність з розвитком потреби у знаннях (В. Бєлінський, В. Сухомлинський та ін.), з моральними почуттями (Б. Констант, Т. Рейзенкінд, Г. Сковорода, Г. Шингаров та ін.), з емоційними реакціями людини (М. Каган, М. Овсянников, В. Скатерщиков, Л. Столович та ін.); соціальна обумовленість (М. Бахтін, С. Дементьєва, М. Лейзеров, В. Личковах, Л. Юлдашев та ін.), обумовленість мистецтвом (В. Сухомлинський, К. Ушинський, І. Франко та ін.), цілеспрямованим виховним впливом (М. Афасіжева, В. Бєлінський, О. Буров, Л. Виготський, С. Дементьєва, Т. Зайцева, Н. Крилова, Л. Пєчко, М. Чернишевський, П. Якобсон та ін.); втілюваність у творчій активності особистості (О. Буров, Л. Левчук та ін.).

У нашому розумінні естетичні почуття є невід'ємним атрибутом соціалізованої особистості, що сприяють розвиткові її потреби у знаннях, забезпечують моральність індивіда та його творчу активність. Естетичні почуття не є природженими. Вони з'являються під впливом навколишнього середовища, цілеспрямованого виховання, у процесі та результаті оволодіння людиною певною системою знань, оціночних умінь тощо. Лише за певних умов вони стають внутрішнім надбанням особистості, сприяють формуванню емоційної сфери, містять збуджувальні мотиви її поведінки, і з позиції відповідності даній системі людина визначає й оцінює явища навколишньої дійсності.

У контексті нашого дослідження поняття "естетичні почуття" трактуємо як свідому, стабільну, тривалу емоційно-інтелектуальну реакцію особистості на естетичні прояви дійсності, поведінки та вчинків людини чи на твори мистецтва, яка реалізується в емоційній оцінці відповідно до внутрішніх естетичних ідеалів, а також у прагненні до творчого самовираження через художню діяльність.

Оскільки естетичні почуття розвиваються лише під цілеспрямованим педагогічним керівництвом і є наслідком суб'єктивної емоційної реакції людини на мистецькі твори, то для теоретичного осмислення механізмів їх формування першорядного значення набуває дослідження психологічних основ їх розвитку з раннього віку у навчально-виховному процесі під впливом мистецького продукту, зокрема літератури.

Дитяча література як специфічна галузь словесного мистецтва виникла порівняно пізно. Кpім усної народної творчості в середовищі дітей довгий час була популярна написана для дорослих житійна (життя святих, Києво-Печерський патерик тощо) та перекладна література світського змісту - історичного або героїко-романтичного характеру. Однак особливостей літератури, створеної спеціально для дитини, вона набула тільки з часом, коли у суспільстві з досить високим рівнем культури почали більше уваги приділяти вихованню і розвитку дитини, а літературу розглядати як важливий засіб навчання і виховання.

Проблема дитячої книжки не втратила своєї актуальності і сьогодні. Її досліджували як педагоги, так і психологи, методисти, дитячі письменники тощо. У порівнянні з минулими десятиліттями репертуар та тиражі української літератури для дітей значно звузились. Це, звичайно, негативно відображається на задоволенні читацьких запитів. Дослідники відзначають, що сучасний стан української дитячої літератури - проблема не стільки художня, скільки соціальна. естетичне почуття літературний ігрова

Наразі грамотне й педагогічно доцільне використання дитячої книжки у навчально-виховному процесі освітніх закладів набуває надзвичайної актуальності. Сучасні дослідження (С. Бакуліна, І. Вавілова, Н. Волошина, М. Гагарін, Н. Гоголь, А. Ємець, Р. Зозуляк, О. Куцевол, В. Мартиненко, Н. Миропольська, В. Плахтій, Л. Руденко, Г. Ткаченко, Г. Ткачук та ін.) стверджують безпосередній зв'язок літературного виховання школярів з їхнім емоційно-естетичним розвитком. Важливим питанням роботи з дитячою книгою є методика відбору змісту літературних творів, який має здійснюватися за критеріями їх художньо-естетичної цінності, доступності для освоєння учнями певної вікової групи, насиченості пізнавальним змістом, урахування читацьких інтересів школярів.

Здійснений теоретичний аналіз особливостей виявлення естетичних емоцій і почуттів у становленні та розвитку особистості, з'ясування естетико-педагогічних можливостей літератури у цьому процесі дали можливість визначити критерії та показники сформованості естетичних почуттів до літературних образів у дітей молодшого шкільного віку:

- потужність емоційного сприйняття учнями літературних образів (характер емоційної реакції сприйняття літературних образів; адекватність виокремлення естетичної основи літературного відтворення; влучність визначення емоційно-образної домінанти; емпатійність переживання образів твору);

- здатність молодших школярів до художньо-естетичної оцінки літературних образів (уміння оцінювати емоційний зміст художнього твору; уміння давати словесну характеристику емоційному стану героїв; уміння передавати ставлення до сприйнятого художнього твору та до позиції автора);

- характер творчої інтерпретації школярами літературних образів (оригінальність творчої інтерпретації літературних вражень; яскравість використання художніх засобів літературного відтворення дійсності; широта інтерпретації літературних вражень на поліхудожній основі; конструктивність побудови особистих поведінкових програм).

З урахуванням зазначених критеріїв та показників здійснено діагностичне обстеження учнів та виокремлено рівні сформованості у дітей молодшого шкільного віку естетичних почуттів до літературних образів. Було з'ясовано, що 47,50 % молодших школярів виявили відчужено-індиферентний, 37,70 % - вибірково-зацікавлений, 14,80 % - творчо-інтерпретаційний рівні сформованості естетичних почуттів до літературних образів. Зокрема, у ході діагностики виявлено слабко виражену здатність учнів початкових класів до естетичної оцінки та інтерпретації літературних образів. Вважаємо, що сучасна освітня практика безумовно є орієнтованою на розвиток духовної сфери школярів, утім естетико-виховний вплив літературних образів нерідко реалізується спонтанно, підпорядкований дидактичним завданням, що обумовлює необхідність пошуку вчителем додаткових резервів у позанавчальній діяльності. Естетичний вплив досить часто спирається лише на особисту самоініціативу і на індивідуальну вибіркову спрямованість дітей, що обумовлює його епізодичність і, як наслідок, - недостатній рівень сформованості естетичної культури особистості. Сьогодні на часі розробка і впровадження у практику навчання молодших школярів таких методик, які орієнтували б учнів на формування естетичних почуттів засобами дитячої літератури, цілісне пізнання світу через залучення до літературно-творчої діяльності.

У другому розділі "Методика формування естетичних почуттів молодших школярів засобами дитячої літератури в процесі гурткової роботи" висвітлено перебіг та результати формувального етапу експерименту, що спрямовувався на перевірку спрогнозованих педагогічних умов у процесі формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами дитячої літератури у процесі гурткової роботи.

Вважаємо гурткову роботу невід'ємною складовою системи позакласної діяльності, яка дає знання, формує вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації, сприяє інтелектуальному, духовному і фізичному розвитку тощо. Зокрема, таке завдання навчального процесу, як формування особистості дитини засобами художнього слова, на нашу думку, може бути якнайповніше реалізовано у межах гурткової роботи. Діяльність літературного гуртка, спрямована на навчання дітей сприймати художнє слово і отримувати насолоду від процесу читання, забезпечуватиме позитивний психоемоційний стан учнів і впливатиме на формування їхньої естетичної позиції.

До необхідних педагогічних умов формування у молодших школярів естетичних почуттів у процесі гурткової літературно-творчої діяльності відносимо:

- активізацію емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів як основи літературного сприймання;

- залучення дітей до літературно-оцінної діяльності на основі варіативності оцінних позицій;

- формування в учнів естетично значущих поведінкових програм у контексті сценічно-ігрової інтерпретації літературних образів.

Активізація емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів як основи літературного сприймання має вагоме значення, оскільки формування естетичних почуттів дитини до літературних образів розпочинається під час сприймання дітьми літературного твору, коли дитина уперше співвідносить опис певного об'єкта чи явища з набутим досвідом та пов'язаними з ним переживаннями, емоціями, почуттями. Емоційно-чуттєвий досвід, набутий дитиною, лягає в основу її перцептивних реакцій на мистецькі образи, які є художнім відображенням естетичного потенціалу реального світу. В ході уроку за браком часу важко виділити місце для повноцінної й різнопланової активізації емоційно-чуттєвого досвіду дітей, проте гурток дає можливість здійснювати таку діяльність послідовно і систематично.

Процес літературного сприймання організовувався по-різному на кожному з етапів формування естетичних почуттів. Основною метою організації сприймання літературних творів на інформаційно-мотиваційному етапі було забезпечення оптимальних емоційно-чуттєвих стимулів синестезійних вражень, залучення усіх органів чуття задля кращого сприймання вербальних образів твору. Художньо-образний етап в аспекті організації сприймання літературних творів молодшими школярами передбачав активізацію самостійності уяви учнів. Для організації сприймання на творчо-інтерпретаційному етапі формувальної частини експерименту характерним було використання методу творчого читання.

Особливого значення набуває залучення дітей до літературно-оцінної діяльності на основі варіативності оцінних позицій, оскільки найбільш яскравим і переконливим виявом естетичних почуттів вважаємо естетичну оцінку. Оцінюючи образи, створені автором у літературному творі, діти молодшого шкільного віку співставляють уявлений ними образ зі своїм естетичним ідеалом. Під час естетичного оцінювання дитина визначає красу сприйнятого явища і відповідно до цього висловлює своє ставлення до нього у формі безпосередньої емоційної реакції та оцінювального судження. Оскільки причиною того чи іншого особистісного ставлення до явища є певна цінність його для учня, то обґрунтування власної позиції розкриває розуміння дитиною цієї цінності. Гурток як форма організації навчального процесу у позаурочний час дає можливість ознайомити дітей з розмаїттям естетичних поглядів, смаків та уподобань на основі варіативності оцінних позицій усіх гуртківців.

Залучення дітей до літературно-оцінної діяльності на інформаційно-мотиваційному етапі передбачало вправляння молодших школярів в оформленні власних емоційних реакцій на твір та персонажів в оцінні судження, що допомагало учням відкрити для себе нові можливості емпатії. Здійснювалися перші спроби підійти до виокремлення головної думки, моралі опрацьованого твору. Художньо-образний етап в аспекті організації літературно-оцінної діяльності молодших школярів передбачав спрямованість роботи на усвідомлення емоційно-ціннісного ставлення дітей до художніх образів твору, що дозволяло з'ясувати спосіб передачі почуттів і ставлень автора через епітети, метафори, порівняння, усвідомити їх невипадковість й обумовленість. На творчо-інтерпретаційному етапі формувальної частини експерименту молодші школярі залучалися до вираження власної оцінної позиції у творчих роботах.

Формування в учнів естетично значущих поведінкових програм у контексті сценічно-ігрової інтерпретації літературних образів є незамінною умовою успішного розвитку їх емоційно-почуттєвої сфери. Адже кінцевою метою літературного сприйняття і художнього переживання літературного образу є формування в учнів таких поведінкових програм, які мають у своїй основі еталонну естетику почуттів і дій. Надійним засобом активізації роботи молодших школярів над літературним образом можна вважати сценічно-ігрову діяльність. Саме у цій діяльності вихованці залучаються до перетворення невідомого на відоме; перетворення дисгармонії на форму більш досконалої гармонії; попередження або подолання аморального вчинку. Сценічна діяльність учнів сприяє урізноманітненню і пожвавленню інтелектуальної роботи над літературним образом, підкреслює специфічні художньо-виразні засоби, використані автором твору, а також наближує школярів до ціннісно-виховної суті художнього образу, оскільки театралізовані форми опрацювання літературного матеріалу змушують дітей максимально ідентифікуватися з персонажами прочитаних книжок.

На інформаційно-мотиваційному етапі залучення молодших школярів до сценічно-ігрової діяльності передбачалось зацікавлення учнів драматичним мистецтвом, створення мотивації майбутнього творчого самовираження дітей. Художньо-образний етап зумовлював інтенсивну роботу з художніми зображеннями літературних персонажів. Гуртківцям пропонувалися завдання, спрямовані на моделювання сценічно-ігрової діяльності, моделювання сюжетних ліній, обставин, характерів героїв. Творчо-інтерпретаційний етап формувальної частини експерименту передбачав підготовку учнями повноцінного театрального дійства.

Зазначені педагогічні умови лягли в основу побудови організаційно-педагогічної моделі формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами дитячої літератури у процесі гурткової роботи (рис. 1).

Відповідно до розробленої моделі, процес формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами дитячої літератури в процесі гурткової роботи відбувався у три етапи. Результатом кожного етапу роботи вчителя з учнями є певний рівень розвитку естетичних почуттів дітей до літературних образів, зумовлений ефективністю, результативністю роботи на попередньому.

Основою методики формування в учнів початкових класів естетичних почуттів засобами дитячої літератури в процесі гурткової роботи вважаємо інформаційно-мотиваційний етап, який передбачає корекцію емоційно-ціннісних установок молодших школярів на взаємодію з літературними образами. У зміст даного етапу включено розвиток здатності дитини до співпереживання, захоплення, замилування літературними образами чи окремими об'єктами, описаними у літературному творі; розвиток потреби у читанні творів, які забезпечують естетичні переживання. Робота базується на розвитку в дітей уміння використовувати синестезію, уявляти чуттєві ознаки представлених у словесному описі об'єктів та явищ. Учні знайомляться з найрізноманітнішими способами представлення естетичних якостей об'єктів засобами слова на матеріалі казок та оповідань. Домінантна увага приділяється роботі з образами природи.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Організаційно-педагогічна модель формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами дитячої літератури у процесі гурткової роботи

Художньо-образний етап передбачає розвиток емоційно-ціннісної сфери молодших школярів з посиленням внутрішньої активності сприймання літературного твору. У процесі гурткової роботи в межах художньо-образного етапу формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами дитячої літератури доцільно використовувати активні методи роботи, що сприяє не лише активізації розумової діяльності дітей, розвитку їхніх творчих сил, формуванню естетичних смаків, а й формуванню позитивних мотиваційних установок на роботу з літературним твором. Використання ігрових прийомів навчання (участь у вікторинах, розв'язування чайнвордів, кросвордів, ребусів, криптограм) сприяє урізноманітненню навчальної діяльності учнів, активізації пізнавальних інтересів. Навчальні завдання в грі подаються опосередковано, у прихованому вигляді. Тому гра може бути і своєрідним компенсаторним засобом за умови недостатнього розвитку інтересу до предмета. Використання ігрових завдань сприяє зниженню втоми учнів, підвищує їхню працездатність.

Творчо-інтерпретаційний - заключний етап процесу формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами дитячої літератури в процесі гурткової роботи. На цьому етапі основна увага зосереджується на розвитку у молодших школярів здатності активно відтворювати літературні образи полімистецькими засобами. Метою творчо-інтерпретаційного етапу є обґрунтування механізмів дитячої літературної творчості на засадах естетичного сприйняття та оцінки художніх образів. В основі роботи знаходиться творчо-спрямована практична діяльність молодших школярів, яка дає змогу не лише набути практичних навичок відтворення у реальності та створення власного художнього образу, а й використати власні здібності, навички та уміння з метою поглиблення емоційно-чуттєвих вражень інших учасників гуртка, глядачів. Основна увага приділяється підвищенню значущості художнього слова для вираження естетично-ціннісного ставлення до світу, створенню мотивації художньої активності молодших школярів, а також стимулюванню творчої активності учнів, удосконаленню їхніх умінь та навичок відтворення авторських художніх образів та заохоченню до створення власних.

У ході дослідження в експериментальних групах були зреалізовані педагогічні умови і пропонована модель формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами дитячої літератури в процесі гурткової роботи. Урахування складових моделі у їх послідовному взаємозв'язку і взаємодоповненні дало змогу системно впливати на свідомість молодшого школяра з метою розвитку рівня естетичних почуттів до літературних образів від відчужено-індиферентного до творчо-інтерпретаційного. У контрольних групах навчальний процес організовувався традиційним способом без залучення експериментальної методики та зі стихійним характером зіткнення виділених умов.

Аналіз результатів контрольного експерименту, проведеного на підсумковому етапі експериментального дослідження, виявив позитивну динаміку розвитку естетичних почуттів до літературних образів в експериментальних та контрольних групах за всіма визначеними рівнями (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Динаміка формування естетичних почуттів молодших школярів до літературних образів (а - ЕГ, б - КГ; внутрішнє коло діаграми - результати до експерименту, зовнішнє - після експерименту), %

Так, на початку експерименту зафіксовано 17,30 % молодших школярів з творчо-інтерпертаційним рівнем сформованості естетичних почуттів до літературних образів, після експерименту цей відсоток зріс до 34,11 %. Натомість зменшилася частка учнів з відчужено-індиферентним рівнем - з 45,30 % до 26,17 %. Вибірково-зацікавлений рівень сформованості естетичних почуттів на початку експерименту виявляли 37,40 % опитуваних, у кінці експерименту - 39,72 %. У контрольних групах динаміка формування естетичних почуттів до літературних образів не така значна: респондентів з творчо-інтерпретаційним рівнем готовності було 17,80 %, стало 26,03 %; з вибірково-зацікавленим - було 39,30 %, стало 37,90 %; з відчужено-індиферентним - було 42,90 %, стало 36,07 %.

Для контрольних груп обраховане значення ²-критерію (3,95) менше за відповідне табличне значення (5,99). Отже, зміни у сформованості естетичних почуттів до літературних образів в учасників контрольних груп, що відбулися протягом формувальної частини експерименту, не є статистично значущими. Для експериментальних груп значення ²-критерію (14,77) більше за відповідне граничне значення ²-критерію при m - 1 = 2 ступенях свободи, яке складає 5,99 при вірогідності допустимої помилки менше 0,05. Отже, з вірогідністю помилки не більше 5 % можна стверджувати, що в результаті застосування експериментальної методики розвитку естетичних почуттів до літературних образів в учнів експериментальних груп відбулися статистично значущі зміни.

Таким чином, порівняльний аналіз рівнів сформованості естетичних почуттів до літературних образів в молодших школярів до та після експерименту засвідчив ефективність розробленої методики. Проведена експериментально-дослідна робота значною мірою сприяла збагаченню емпатійності переживання дітьми образів літературно-художнього твору, формуванню в них системи умінь оцінювати емоційний зміст художнього твору, давати словесну характеристику емоційному стану героїв, передавати у судженнях особисте ставлення. Крім того, відбулося збагачення можливостей молодших школярів щодо інтерпретації літературних вражень завдяки використанню художніх засобів мистецького відтворення дійсності на поліхудожній основі тощо. Отримані в процесі дослідження якісні та кількісні результати дозволяють стверджувати дієвість та перспективність експериментальної моделі формування естетичних почуттів дітей до літературних образів.

ВИСНОВКИ

На підставі здобутих у процесі теоретико-експериментальної роботи результатів сформульовано такі висновки дослідження:

1. Аналіз філософської, психологічної і педагогічної літератури з проблеми дослідження уможливив визначення його проблемно-категоріального поля. Естетичні почуття у контексті дослідження позиціоновані як свідома, стабільна, тривала емоційно-інтелектуальна реакція школяра на естетичні прояви дійсності, поведінки та вчинків людини чи на твори мистецтва, яка реалізується в емоційній оцінці відповідно до внутрішніх естетичних ідеалів, а також у прагненні до творчого самовираження через художню діяльність. Естетичні почуття школярів до літературного образу є емоційно-оцінною реакцією учнів на зміст і форму літературного матеріалу з опорою на емоційно-чуттєвий досвід та здатність до творчої інтерпретації художніх вражень з метою особистісного самотворення.

Суттєвими ознаками естетичних почуттів є їх єдність з інтелектуальною, моральною та емоційною сферами особистості; обумовленість соціумом, його виховними впливами та мистецтвом як продуктом соціуму; втілюваність у творчій активності особистості. Формування і розвиток естетичних почуттів відбувається у процесі цілеспрямованої, систематичної діяльності із соціалізації особистості, тобто засвоєння нею культурно-історичного досвіду людства. Естетичні почуття як емоційне переживання мають усвідомлений, тривалий, стабільний характер і стимулюють саморозкриття, самопізнання та самовдосконалення особистості. Вони посідають центральне місце у її духовному становленні. Розвинуті до належного рівня, естетичні почуття надають дитині можливість пізнавати навколишній світ та власну внутрішню сутність. Виховання естетичних почуттів - це стрижнева основа навчально-виховного процесу.

Мистецтво слова набуває незамінного значення у розвитку естетичних почуттів дітей. У процесі сприймання та оцінки дитячої літератури відбувається формування в учнів первинного уявлення про прекрасне, про мистецькі жанри та напрямки, про естетичну виразність поетичного чи прозового твору. Завданнями учителя, який формує в учнів естетичні почуття до літературного образу, мають стати: розширення емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів; формування гнучкості мислення; розвиток логіко-аналітичних умінь; забезпечення уміння співвідносити власний життєвий досвід з отриманими літературними враженнями, стимулювання творчої уяви та прагнення до особистісного самотворення згідно естетичних ідеалів.

2. Теоретичний аналіз особливостей вияву емоцій, формування та розвитку естетичних почуттів, їх ролі у становленні та розвитку особистості, з'ясування естетико-виховного потенціалу дитячої літератури обумовили визначення критеріїв та показників сформованості у дітей молодшого шкільного віку естетичних почуттів до літературних образів, серед яких: потужність емоційного сприйняття учнями літературних образів (характер емоційної реакції сприйняття літературних образів; адекватність виокремлення естетичної основи літературного відтворення; влучність визначення емоційно-образної домінанти; емпатійність переживання образів твору); здатність молодших школярів до художньо-естетичної оцінки літературних образів (уміння оцінювати емоційний зміст художнього твору; уміння давати словесну характеристику емоційному стану героїв; уміння передавати ставлення до сприйнятого художнього твору та до позиції автора) та характер творчої інтерпретації школярами літературних образів (оригінальність творчої інтерпретації літературних вражень; яскравість використання художніх засобів літературного відтворення дійсності; широта інтерпретації літературних вражень на поліхудожній основі; конструктивність побудови особистих поведінкових програм).

З урахуванням зазначених критеріальних підходів виокремлено рівні сформованості естетичних почуттів до літературних образів у дітей молодшого шкільного віку: відчужено-індиферентний, вибірково-зацікавлений, творчо-інтерпретаційний.

3. Формування у молодших школярів естетичних почуттів до літературних образів активно відбувається в процесі створення і функціонування гуртків літературного спрямування. Гурткова робота в початковій школі є важливою, тісно пов'язаною із навчанням формою організації дозвілля учнів. Це незамінна складова системи позакласної роботи в школі першого ступеня, яка надає знання, формує вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби дитини у творчій самореалізації, сприяє її інтелектуальному, морально-духовному і фізичному розвитку тощо.

Серед педагогічних умов формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами дитячої літератури в процесі гурткової роботи виокремлюємо наступні:

- активізацію емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів як основи літературного сприймання;

- залучення дітей до літературно-оцінної діяльності на основі варіативності оцінних позицій;

- формування в учнів естетично значущих поведінкових програм у контексті сценічно-ігрової інтерпретації літературних образів.

4. Методика формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами дитячої літератури у процесі гурткової роботи передбачає поетапну реалізацію вищезазначених педагогічних умов:

- інформаційно-мотиваційний етап спрямований на збагачення літературно-інформаційного поля та естетичного тезаурусу дитини молодшого шкільного віку;

- художньо-образний етап обумовлює активізацію художнього сприймання молодшими школярами літературних текстів, формування в них умінь та навичок аналізувати, порівнювати, зіставляти, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, висловлювати свої враження від прочитаного;

- творчо-інтерпретаційний етап уможливлює механізм дитячої літературної творчості на засадах естетичного сприйняття та оцінки літературних образів у контексті побудови особистих поведінкових програм.

Прикінцевий зріз після завершення формувального етапу експерименту засвідчив позитивну динаміку формування естетичних почуттів до літературних образів учнів експериментальних груп. Так, на початку експерименту молодших школярів з творчо-інтерпертаційним рівнем сформованості зафіксовано 17,30 %, після експерименту цей відсоток зріс до 34,11 %. Натомість зменшилася частка учнів з відчужено-індиферентним рівнем - з 45,30 % до 26,17 %. Вибірково-зацікавлений рівень сформованості естетичних почуттів на початку експерименту виявляли 37,40 % опитуваних, у кінці експерименту - 39,72 %. У контрольних групах динаміка сформованості естетичних почуттів до літературних образів не така значна: респондентів з творчо-інтерпретаційним рівнем готовності було 17,80 %, стало 26,03 %; з вибірково-зацікавленим - було 39,30 %, стало 37,90 %; з відчужено-індиферентним - було 42,90 %, стало 36,07 %.

Статистичний аналіз підтвердив, що зміни у сформованості естетичних почуттів учасників експериментальних груп до літературних образів, які відбулися протягом формувальної частини експерименту, є статистично значущими, на відміну від змін у контрольній групі. Отримані в процесі дослідження якісні та кількісні результати засвідчили достатню результативність розробленої методики. Таким чином, мети дослідження досягнуто, гіпотезу підтверджено, завдання виконано.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв'язання проблеми формування у молодших школярів естетичних почуттів засобами дитячої літератури у процесі гурткової роботи. Подальшого вивчення потребують методичний аспект організації літературно-мовленнєвої діяльності дітей в умовах гурткової роботи, а також особливості фахової підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації літературно-мистецьких гуртків.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ОДНООСІБНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Кругленко І.О. Морально-етичне виховання учнів молодших класів засобами дитячої літератури / І.О. Кругленко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського / гол. ред. М.І. Сметанський. - Вінниця: Едельвейс і К, 2007. - Вип. 21. - С. 117-119. - (Серія "Педагогіка і психологія").

2. Кругленко І.О. Сучасні підходи до морально-естетичного виховання молодших школярів засобами літератури в процесі гурткової роботи / І.О. Кругленко // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць / редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін.; АПН України, Інститут педагогіки і психології професійної освіти, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського. - Київ - Вінниця, 2007. - Вип. 14. - С. 116-121.

3. Кругленко І.О. Вплив естетичних почуттів на розвиток читацьких інтересів молодших школярів: аспект педагогічної діагностики / І.О. Кругленко // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка / редкол.: С.Я. Харченко (голов. ред.) та ін. - Луганськ: ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2009. - № 5 (березень), ч. ІІ. - С. 195-203. - (Серія "Педагогічні науки").