Формування професійної компетентності майбутніх перекладачів засобами інформаційно-комунікаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

УДК 378.14:004.4:81`25

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Мацюк

Олена Олександрівна

Хмельницький

2011



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник -

доктор педагогічних наук, професор

Морська Лілія Іванівна,

Тернопільський національний педагогічний

університет імені Володимира Гнатюка,

завідувач кафедри англійської філології.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Коваль Тамара Іванівна,

Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри інформаційних технологій; кандидат педагогічних наук

Романишина Оксана Ярославівна,

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, асистент кафедри інформатики та методики її викладання.

Захист дисертації відбудеться " 5 " жовтня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.05 у Хмельницькому національному університеті за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Хмельницького національного університету за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 110/1. .

Автореферат розісланий " 2 " вересня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. В. Подлевська



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Модернізація системи вищої освіти України зумовлена процесами, які відбуваються на європейських теренах й актуалізують потребу в підготовці людини до життя в умовах інформаційного суспільства. Розширення та пожвавлення міжнародних політичних, економічних і культурних відносин з країнами близького та далекого зарубіжжя суттєво підвищує значущість перекладачів, які одні з перших представляють нашу державу на міжнародній арені, її могутній науковий і технічний потенціал, багату історію та культуру. Активізація процесів європейської та світової інтеграції до освітнього простору свідчить про необхідність пошуку нових, досконаліших підходів і технологій професійної підготовки перекладачів, які забезпечили б досягнення високих результатів, що зумовлює необхідність посилення уваги до різних аспектів їхньої фахової підготовки.

Основними нормативно-правовими документами регламентування діяльності освітньої галузі визначено головним завданням виведення освіти країни на рівень розвинутих держав. Для реалізації цього завдання передбачається здійснити докорінне реформування концептуальних, структурних і організаційних засад функціонування вищої освіти, а пріоритетними напрямами розвитку визначено інформатизацію та комп'ютеризацію. У цьому контексті особливої актуальності набуває проблема формування професійної компетентності перекладача засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) з урахуванням вимог світових стандартів і ринку праці. Процес комп'ютеризації набув цілеспрямованого характеру і загальнодержавного значення з часу розроблення і прийняття Концепції інформатизації освіти. Традиційно ІКТ застосовувалися під час вивчення технічних дисциплін, але в сучасних умовах інформаційного суспільства очевидною стала потреба у підготовці нових фахівців-гуманітаріїв, які були б здатні використовувати ІКТ під час навчання та в майбутній професійній діяльності, для самоосвіти, самовдосконалення та подальшого професійного зростання.

Проблема формування професійної компетентності перекладачів засобами ІКТ зумовлена низкою чинників, серед яких визначаємо такі: загальні, пов'язані з тотальною інформатизацією в Україні, що вимагає від фахівців будь-якого профілю володіння сучасними ІКТ для ефективного використання у професійній діяльності; спеціальні, зумовлені необхідністю оволодіння перекладачем найсучаснішою науковою та навчальною інформацією з метою досягнення вищого рівня професіоналізму. Знання програмних продуктів, алгоритмів перекладацької діяльності засобами ІКТ забезпечать трансформацію існуючої професійної парадигми у якісно новий стан, сприятиме самовираженню та самовдосконаленню фахівця.

Теоретичні та практичні основи підготовки перекладачів у вищих навчальних закладах стали предметом досліджень І. Алексєєвої, Л. Латишева, Г. Мірама, Р. Міньяр-Бєлоручева, П. Ньюмарка, Л. Размжоу, Д. Соєра А. Чужакіна та ін. Світоглядні позиції інформатизації навчального процесу розглядаються у працях зарубіжних учених М. Варшауера, Дж. Велінгтона Д. Евісона, Д. Чана, Р. Шенка, Г. Шетзера, та ін. Можливості використання ІКТ в освітньому процесі аналізують у своїх дослідженнях В. Беспалько, Б. Гершунський, Р. Гуревич, М. Жалдак, І. Роберт та ін. Використання інформаційних технологій у процесі викладання та вивчення іноземної мови досліджують В. Краснопольський, Л. Морська, Є. Полат, П. Сердюков та ін.

Результати аналізу теоретичних досліджень й емпіричного досвіду підготовки фахівців у галузі перекладу свідчать, що у системі професійної освіти існує низка нерозв'язаних суперечностей між: існуючою системою професійної підготовки майбутніх перекладачів і сучасними вимогами до рівня їхньої підготовки, що уможливило б ефективну працю в умовах інформаційного суспільства; можливістю застосування ІКТ під час професійної підготовки перекладачів та відсутністю методики організації навчального процесу і наявних комп'ютерних програм для формування професійних yмінь, навичок та особистісних якостей майбутніх фахівців; потребами впровадження ІКТ у професійну підготовку перекладачів і недостатнім науково-методичним забезпеченням навчального процесу цих фахівців.

Актуальність проблеми, недостатнє її теоретичне та методичне обґрунтування, наявні суперечності та можливість їх усунення зумовили вибір теми дослідження "Формування професійної компетентності перекладачів засобами інформаційно-комунікаційних технологій".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає тематичному плану наукових досліджень Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка і виконувалося в межах комплексної теми кафедри англійської філології "Теоретико-методичні аспекти професійного становлення та мовної підготовки фахівця гуманітарного профілю" (№ 0110U000046). Тема дисертації затверджена вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол № 5 від 22. 02. 2005 р.) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 29. 03. 2005 р.).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці сукупності педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх перекладачів засобами ІКТ.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

1. Дослідити стан розробленості проблеми формування професійної компетентності фахівців з перекладу засобами ІКТ у психолого-педагогічній літературі.

2. Визначити критерії, показники і рівні сформованості складових професійної компетентності перекладачів.

3. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування професійної компетентності перекладачів та розробити модель цього процесу.

4. Експериментально перевірити сукупність педагогічних умов, що забезпечують формування професійної компетентності майбутніх перекладачів засобами ІКТ.

5. Удосконалити методику формування професійної компетентності перекладачів засобами ІКТ.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх перекладачів у вищих закладах освіти України.

Предмет дослідження - зміст професійної компетентності майбутніх перекладачів та форми і методи її формування засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Для досягнення поставленої мети і розв'язання завдань використано такі методи дослідження: теоретичні - систематизація та узагальнення вітчизняного та зарубіжного педагогічного досвіду, аналіз психолого-педагогічної, філософської, навчально-методичної літератури та інформаційних ресурсів Інтернет для виявлення сутності та уточнення змісту базових понять, які підлягають дослідженню, метод аналізу, порівняння, синтезу, класифікації теоретичних та емпіричних даних, за допомогою яких визначено стан сформованості професійної компетентності перекладача засобами ІКТ, моделювання - для побудови моделі формування професійної компетентності майбутнього перекладача; емпіричні - педагогічне спостереження, опитування, анкетування, бесіда, експертна оцінка, що використані для констатації стану предмета дослідження та діагностики процесу формування професійної компетентності перекладача засобами ІКТ; педагогічний експеримент з метою створення і перевірки ефективності педагогічних умов формування професійної компетентності перекладача засобами ІКТ; статистичні - методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу результатів дослідження.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять наукові положення і висновки вітчизняних та зарубіжних учених з проблем: сучасної філософії освіти (Б. Гершунський, І. Зязюн, В. Кудін, Н. Ничкало та ін.); концептуальних ідей теорії неперервної професійної освіти (С. Гончаренко, Н. Ничкало, С. Сисоєва та ін.); професійної підготовки фахівців у вищій школі (А. Алексюк, О. Пєхота, Л. Романишина та ін.); компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів (Е. Зеєр, І. Зязюн, О. Пометун, О. Пєхота, С. Сисоєва та ін.); глобалізації та інформатизації суспільства (В. Беспалько, Р. Гуревич, К. Кліері, Т. Коваль, Ю. Машбиць, Є. Полат, та ін.); інформатизації навчального процесу загалом та вивчення іноземних мов зокрема (Ю. Бабанський, М. Варшауер, М. Жалдак, І. Лернер, Л. Морська, І. Роберт, П. Сердюков та ін.); мотивації учіння (С. Занюк, Є. Ільїн, А. Маркова, С. Рубінштейн, П. Якобсон); змісту, форм, методів, засобів та шляхів формування професійної компетентності студентів (Д. Евісон, П. Підкасистий, М. Сметанський, М. Фіцула та ін.); структури і змісту підготовки перекладачів (Л. Латишев, Р. Міньяр-Бєлоручев, Г. Мірам, П. Ньюмарк, Л. Размжоу, А. Чужакін та ін.).

Етапи та дослідно-експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася упродовж 2005-2010 рр. на базі Хмельницького національного університету. Різними видами дослідження було охоплено 175 студентів 1-4 курсів спеціальності "Переклад" та 40 експертів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що уперше визначено сукупність педагогічних умов, які сприяють формуванню професійної компетентності перекладача засобами ІКТ (посилення мотивації у майбутніх перекладачів до професійного зростання засобами ІКТ; забезпечення міжпредметних зв'язків у фаховій підготовці на основі використання ІКТ; організація та актуалізація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів засобами ІКТ); розроблено модель формування професійної компетентності перекладача засобами ІКТ з такими складниками: мета, принципи, засоби ІКТ, функції засобів, особливості підготовки перекладачів, шляхи удосконалення їх мовної підготовки, типи компетенцій перекладача, компоненти, вимоги до критеріїв, критерії і показники рівнів сформованості професійної компетентності, результат; визначено і теоретично обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності перекладачів засобами ІКТ; удосконалено змістово-процесуальну основу професійної підготовки перекладачів засобами ІКТ; подальшого розвитку набули методи і форми організації навчального процесу на основі використання засобів ІКТ.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що розроблено комплекс тестових завдань для перевірки знань студентів з дисциплін "Лінгвокраїнознавство англомовних країн" (1 курс), "Практика перекладу англійської мови" (3 курс); навчальні матеріали з дисциплін "Практична фонетика англійської мови" (1 курс), "Лінгвокраїнознавство англомовних країн" (1 курс), "Практика перекладу англійської мови" (3 курс), практичне наповнення яких становлять самостійні та індивідуально-творчі завдання, зорієнтовані на активне залучення ІКТ та програмного забезпечення; конспект лекцій з курсу "Лінгвокраїнознавство англомовних країн" із запропонованими гіперпосиланнями. Усі зазначені матеріали занесені до модульного середовища навчального процесу університету і є доступними для студентів як денної, так і заочної форми навчання. Дослідницькі матеріали можуть стати цінним науковим джерелом у подальших наукових пошуках із проблеми використання ІКТ у підготовці перекладачів.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Хмельницького національного університету (довідка № 834 від 9.02.2010 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 926 від 24.03.2010 р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 551 від 24.06.2010 р.), Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт № 26/1145 від 21.04.2010 р.), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 612 від 12.10.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися та одержали схвалення на міжнародних конференціях - "Актуальні проблеми філології та перекладознавства" (Хмельницький, 2005), "Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи" (Тернопіль, 2006), "Европейская наука ХХІ века - 2007" (Дніпропетровськ, 2007), "Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу" (Одеса, 2008), "Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки" (Харків, 2009), "Актуальні проблеми філології та перекладознавства" (Хмельницький, 2009); всеукраїнських - "Становлення вчителя в умовах інформатизації суспільства: досвід і провідні тенденції" (Хмельницький, 2006), "Професійно-педагогічна підготовка та особливості виховання майбутніх фахівців в умовах Європейського освітнього простору" (Чернівці, 2006), "Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та навчання іноземних мов" (Хмельницький, 2008), "Інформаційні технології в професійній діяльності" (Рівне, 2009); звітних науково-практичних конференціях Хмельницького національного університету та Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2005 - 2010 рр.).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 11 праць, усі одноосібні. Основні теоретичні положення й висновки дисертації відображено в 6 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, 5 - у збірниках наукових праць і матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 12 додатків, списку використаних джерел (295 найменувань, з них 35 іноземною мовою). Загальний обсяг роботи - 242 сторінки. Основний зміст дисертації викладено на 165 сторінках друкованого тексту. Ілюстративний матеріал роботи подано у 10 таблицях і 8 рисунках.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми; відображено зв'язок роботи з науковими програмами і планами; сформульовано мету і завдання, визначено об'єкт i предмет дослідження; охарактеризовано методи наукового пошуку; методологічні та теоретичні засади дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; подано відомості про впровадження та апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретичні основи формування професійної компетентності перекладачів засобами ІКТ" - здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми професійної компетентності фахівця; обґрунтовано сутність ІКТ як засобу формування професійної компетентності перекладача; визначено стан сформованості професійної компетентності перекладачів у вищому навчальному закладі.

Вивчення результатів наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених дало підстави стверджувати, що одним із напрямів модернізації української освіти є системне використання компетентнісного підходу. Визначення сутності компетентності базується на розумінні цього феномену як результативно-діяльнісної характеристики особистості, спроможної кваліфіковано провадити діяльність через комплекс знань, умінь, навичок, спрямованих на досягнення стандартів у професійній компетентності, компонентами якої є: професійні знання, уміння; психологічні позиції і установки; особистісні якості, що забезпечують оволодіння професійними знаннями та вміннями. В умовах сьогодення професія перекладача вимагає від фахівця не тільки здатності утримувати в пам'яті мовленнєві продукти різного обсягу, швидко формувати і формулювати висловлювання, досконало володіти мовою та усвідомлювати соціокультурні (соціолінгвістичні, лінгвокраїнознавчі) особливості мовленнєвої взаємодії, а й уміти працювати з інформацією за допомогою ІКТ, знати програмні продукти і застосовувати їх для здійснення та редагування перекладів, використовувати комп'ютерні навчальні програми для самоосвіти, самовдосконалення тощо.

На цьому етапі дослідження визначено структуру професійної компетентності перекладача, яка складається з таких компонентів: лінгвістична компетенція (лексика, граматика, фонетика, орфографія); комунікативна компетенція (аудіювання, говоріння, читання, письмо); соціокультурна компетенція (лінгвокраїнознавча, соціологічна, загальнокультурна); професійно-перекладацька компетенція (професійні уміння та навички, професійні якості перекладача); інформаційно-технологічна компетенція (комп'ютерна грамотність, інформаційна культура).

На основі здійсненого аналізу науково-методичної літератури під ІКТ розуміємо сукупність електронних технічних засобів і програмного забезпечення, а також організацію, форми і методи їх застосування у навчальному процесі. З'ясовано, що ІКТ є засобами активізації та інтенсифікації навчального процесу з якісно новими можливостями щодо подання, переробки і збереження інформації, контролю знань, моделювання професійних ситуацій. Зокрема, вони уможливлюють реалізацію трьох основних функцій: тренувальної (для закріплення мовного та мовленнєвого матеріалу); творчої (для створення професійно спрямованих, інформаційно насичених різновидів усної комунікації переважно продуктивного типу); контролюючої (для проведення контролю сформованості знань, умінь і навичок мовленнєвої діяльності).

З'ясовано, що основними шляхами забезпечення ефективності мовної підготовки перекладачів з використанням засобів ІКТ є такі: застосування новітніх форм і методів організації навчальної діяльності; високий професіоналізм викладачів щодо використання ІКТ у навчально-виховному процесі; раціональне поєднання активної інтелектуальної і вольової діяльності студентів; використання особистісно орієнтованого та індивідуального підходів під час самостійної аудиторної та позааудиторної роботи; використання комп'ютерних навчальних програм та симуляцій.

З метою визначення реального стану залучення ІКТ у професійній підготовці перекладачів проводилося опитування й анкетування серед викладачів кафедри перекладу і кафедри практики іноземної мови та методики її викладання та студентів спеціальності "Переклад" факультету міжнародних відносин Гуманітарного інституту Хмельницького національного університету, яке передбачало визначення регулярності і частоти використання ІКТ у навчальному процесі; сформованості мотивації до професійної діяльності перекладачів засобами ІКТ; необхідних знань та умінь з ІКТ для успішного провадження професійної діяльності; ролі та місця ІКТ у професійній перекладацькій діяльності. З'ясовано, що викладачі несистематично використовують ІКТ, а студенти недооцінюють можливості ІКТ у професійній діяльності, через що рівень сформованості умінь з інформаційних технологій у випускників вищих навчальних закладів є недостатнім. Відтак, проблема формування умінь з ІКТ у майбутніх перекладачів потребує фундаментального і системного вирішення.

У другому розділі - "Обґрунтування і реалізація педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх перекладачів засобами ІКТ" - визначено педагогічні умови формування цього процесу; розроблено модель формування професійної компетентності перекладачів засобами ІКТ.

Формування професійної компетентності майбутніх перекладачів здійснювалося за трьома етапами: теоретико-практичним (створювалася база формування професійної компетентності, коли студенти оволодівають знаннями і початковими вміннями, необхідними для здійснення професійної комунікації, через організацію аудиторних занять з фахових дисциплін на основі комп'ютерних програм, а також з використанням автентичних матеріалів мережі Інтернет); корегувальним (знання та вміння, отримані на першому етапі, набувають цілісного характеру); рефлексивно-закріплювальним (відбувалася стабілізація та закріплення вмінь і навичок, що відображають досліджувану компетентність; під час самостійної діяльності з використанням ІКТ формувалися професійні уміння та навички, розвивалися професійні якості і цінності, поповнювався досвід професійної діяльності).

Серед педагогічних умов формування професійної компетентності перекладачів засобами ІКТ було визначено такі: посилення мотивації у майбутніх перекладачів до професійного зростання засобами ІКТ (прогнозує врахування всіх груп мотивів (зовнішніх: професійних, соціальних, особистісно-престижних; внутрішніх: навчальних) для стимулювання студентів до професійного зростання та конкурентоспроможності в умовах інформаційного суспільства, що забезпечує формування ціннісно-мотиваційного компоненту); забезпечення міжпредметних зв'язків у фаховій підготовці на основі використання ІКТ (передбачає формування уміння використовувати і переносити знання з однієї фахової дисципліни в іншу для вирішення перекладацьких завдань, створювати власні продукти (переклади) за допомогою ІКТ, що сприяє формуванню когнітивного компоненту професійної компетентності); організація та актуалізація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів засобами ІКТ (реалізує оволодіння алгоритмами самостійної навчально-пізнавальної діяльності засобами ІКТ, які забезпечують необмежений доступ до інформації для самоосвіти й ефективного провадження професійної діяльності, комунікацію з колегами та бізнес-партнерами і заощаджують кошти на міжміські і міжнародні переговори; використання різних симуляцій - професійно-симулятивних ситуацій - передбачає імітацію ділової активності, оскільки відтворюють реальне професійне середовище, відпрацьовують уміння творчо підходити до вирішення перекладацьких завдань, що передбачає забезпечення професійно-діяльнісного компоненту). Отже, в умовах інформатизації суспільства комп'ютер і необхідні програмні засоби створюють автоматизоване робоче місце для перекладача та перетворюються для нього в персональну автоматизовану інформаційну систему.

Реалізація визначених у дослідженні педагогічних умов передбачає дотримання принципів науковості, систематичності й послідовності, доступності, свідомості й активності, наочності, фахової спрямованості навчання, індивідуалізації, демократизації, міжпредметності.

Необхідність оптимізації процесу підготовки майбутніх перекладачів зумовила розробку моделі формування професійної компетентності майбутнього перекладача засобами ІКТ, що відображає єдність ціннісно-мотиваційного (стимулює й закріплює стійке позитивне ставлення до діяльності, викликає допитливість, пізнавальний інтерес у студентів, розвиває ціннісне ставлення до професії перекладача та засобів ІКТ і, відповідно, забезпечує формування особистої мотиваційної налаштованості на таку діяльність), когнітивного (спрямовує фахівця на оволодіння системою необхідних для здійснення трудової діяльності теоретичних і практичних знань з перекладу та ІКТ, а також формування професійних якостей), професійно-діяльнісного (забезпечує володіння фахівцем методами та прийомами професійної діяльності, необхідними для досягнення її проміжних і кінцевих завдань). Найважливіша роль відводиться саме професійно-діяльнісному компоненту, оскільки він забезпечує оволодіння вміннями та навичками здійснення професійної діяльності засобами ІКТ.

Зазначені компоненти визначаються за певними критеріями, показниками та рівнями сформованості професійної компетентності в майбутніх перекладачів: творчим (студенти мають ґрунтовні знання з фахових дисциплін; усвідомлюють цінність ІКТ для майбутньої професійної діяльності; їм властивий стійкий інтерес до ІКТ, налаштованість на самовираження та самовдосконалення; оволоділи ІКТ, основами та прийомами перекладу; до вирішення перекладацьких завдань підходять творчо та нестандартно), продуктивним (студенти розуміють значущість ІКТ у професійній діяльності перекладача та усвідомлюють недоліки своєї підготовки з ІКТ, намагаються досягти вищого професіоналізму; мають достатній рівень теоретичних та спеціальних знань, але знання не глибокі; обізнані з основами та прийомами перекладу, основними програмними продуктами, але не завжди можуть застосовувати їх на практиці) та репродуктивним (студенти виявляють інтерес до ІКТ епізодично, не вміють працювати самостійно, використовують ІКТ з допомогою інших студентів, відзначаються слабкими знаннями з ІКТ, теорії та практики перекладу, використання ІКТ у майбутній професійній діяльності не вважають за необхідне). Професійна підготовка забезпечується теоретичним, процесуальним, оцінним блоками, що відображено на рис. 1.

Для визначення критеріїв сформованості професійної компетентності враховувалися інформативність, об'єктивність, валідність, нейтральність, можливість якісного опису. Такий вибір зумовлений логікою діагностичних процедур, продиктованих метою дослідження.

Сформованість ціннісно-мотиваційного компоненту визначалася за такими критеріями: усвідомлення цінності ІКТ для роботи перекладача, що полегшують його професійну діяльність; прагнення використовувати ІКТ для самоактуалізації, самореалізації та самовдосконалення, підвищення особистого престижу; задоволення потреби стати висококваліфікованим перекладачем та бути конкурентоспроможним на ринку праці. Показниками сформованості цього компоненту є: наявність зовнішніх та внутрішніх мотивів, зацікавленість у знаннях і у власному професійному становленні, самореалізація та самовдосконалення.

Реалізація когнітивного компоненту визначалася за такими критеріями: зацікавленість в отриманні ґрунтовних фахових знань та вивчення ІКТ; знання програмних продуктів; інтеграція знань з інформатики та інформаційних технологій у фахові дисципліни. Здатність застосовувати набутий інтегрований досвід для розв'язання перекладацьких завдань та повнота знань з перекладу й ІКТ є показниками сформованості цього компоненту.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Сформованість професійно-діяльнісного компоненту визначалася за такими критеріями: раціональне застосування ІКТ під час професійної діяльності; використання ІКТ у професійній діяльності для вирішення перекладацьких завдань; творчий підхід до вирішення професійних завдань за допомогою засобів ІКТ. Показники сформованості зазначеного компоненту такі: рівень професійного саморозвитку та самовдосконалення, оптимізація професійної діяльності через використання знань та умінь з ІКТ, ступінь самостійності. Зазначені критерії покладені в основу визначення показників рівнів сформованості професійної компетентності за кожним компонентом.

У третьому розділі - "Організація і проведення педагогічного експерименту та аналіз його результатів" - описано організацію та проведення педагогічного експерименту; викладено методику організації занять з активним залученням ІКТ; здійснено аналіз та інтерпретацію результатів експерименту.

Дослідження охоплювало декілька етапів науково-педагогічного пошуку: констатувальний, формувальний, узагальнювальний. До формувального експерименту (контрольна та експериментальна група) було залучено 44 студенти спеціальності "Переклад" факультету міжнародних відносин Гуманітарного інституту Хмельницького національного університету. Проведення педагогічного експерименту здійснювалося на основі використання методики малих груп Е. Штульмана, обґрунтованої у дисертаційному дослідженні.

Формування професійної компетентності перекладачів відбувалося за допомогою методики організації занять, створеної на основі розробленої нами моделі.

Під час дослідження розроблено й сформульовано педагогічні аспекти методики впровадження у навчально-виховний процес експериментальної групи системи занять з використанням найбільш доступних засобів ІКТ (робота в мережі Інтернет, програми автоматизованого машинного перекладу, комп'ютерні навчальні програми, програмне забезпечення), з дотриманням обґрунтованих педагогічних умов. На теоретико-практичному етапі організації занять передбачалося ознайомити студентів з ІКТ та програмними продуктами, пропонувалися завдання, що вимагали використання різноманітних засобів, які демонстрували можливі шляхи вирішення перекладацьких завдань (використання ресурсів мережі Інтернет: програма GoogleEarth під час заняття-екскурсії, заняття-подорожі; використання енциклопедій, довідників, різноманітних браузерів для підготовки тематичних рефератів; використання програм-тренажерів для відпрацювання фонетичних умінь і навичок розпізнавання і виправлення граматичних помилок (Mister Higgins, Linguist та ін.), поповнення лексичного запасу, розвитку образного мислення, пам'яті, уваги. Такі завдання формували вміння, які відповідали переважно репродуктивному рівню. Задоволення від одержаних результатів дозволили "закріпити" навчальну мотивацію, стимулювати пізнавальну активність та збуджувати пізнавальний інтерес до ІКТ. Такі завдання виконувалися на базі персональних комп'ютерів з використанням пакету програм Microsoft Office 2000 або Microsoft Office XP в середовищі (Windows' 98, Millenium, 2000 prof., XP). На цьому етапі відбувалося посилення мотивації у майбутніх перекладачів до професійного зростання засобами ІКТ.

Корегувальний етап організації занять передбачав подальше удосконалення умінь роботи з електронними словниками, довідниками, енциклопедіями; здійснення перекладу матеріалів ЗМІ за допомогою мережі Інтернет; використання електронної пошти з метою ділового листування, медіа-порталів (наприклад, BBC World Service) для аудіювання та синхронного перекладу іноземних текстів; редагування студентами текстів перекладу, виконаних програмами-перекладачами тощо. На заняттях з курсу "Практика перекладу англійської мови" активно використовувалося аудіювання іншомовних текстів, яке полягало, насамперед, у тренуванні таких мовленнєвих механізмів: мовленнєвого слуху, промовляння, прогнозування. При цьому ставилося дидактичне завдання - сформувати у студентів уміння долати типові перекладацькі труднощі, які виникають у перекладачів у процесі трансляціїї змісту прослуханого тексту або його фрагменту. Метою таких занять було використання у практиці перекладу одномовних (Stylus, Collins) та багатомовних електронних словників (Lingvo); застосування програм-перекладачів (Socrat, Plaj, РУМП, Promt, Pragma та ін.) та врахування їх недоліків і переваг; виправлення лексико-стилістичних помилок машинного перекладу та подальшого редагування тексту перекладу, що вимагало знань з різних фахових дисциплін. Для машинного перекладу студентам добиралися тексти з фразеологічними одиницями, безеквівалентною лексикою або ж навмисно пропущеними фразами, чим створювалися умови для творчого пошуку студентом правильного варіанту перекладу за обмежений проміжок часу (метод інформаційної недостатності та часових обмежень). Саме моделювання залучало студентів до імпровізації та театралізації професійних ситуацій, стимулювало студентів відійти від шаблонної схеми прийняття рішення, давало змогу усвідомити майбутню професію як таку, що вимагає грунтовних знань з фахових дисциплін та ІКТ і уміння творчого підходу до розв'язання різних перекладацьких завдань (ситуаційні завдання, ділові ігри, підготовка проектів). На цьому етапі завдання, які пропонувалися студентам, давали змогу перевести репродуктивну активність студентів у продуктивну, відкрити шлях до прояву творчості кожної особистості, формували уміння поєднувати знання з різних фахових дисциплін для здійснення адекватного перекладу. Зазначений етап передбачав реалізацію другої педагогічної умови - забезпечення міжпредметних зв'язків у фаховій підготовці на основі використання ІКТ.

На рефлексивно-закріплювальному етапі студенти використовували весь арсенал знань і вмінь з фахових дисциплін та ІКТ для самостійного створення власних перекладацьких продуктів (переклад рекламних роликів, слоганів, підготовка презентацій в PowerPoint), що вимагало актуалізацію особистісного потенціалу майбутніх перекладачів; використовувалися резервні можливості ІКТ (комп'ютерні бізнес-тренінги, симуляції) для самопідготовки та професійного зростання. Використання засобів ІКТ забезпечувало ефективне керування навчальним матеріалом, оскільки засоби мультимедіа передбачають одночасне використання графіки, анімації, відеосюжетів, звуку, що полегшує сприйняття інформації та сприяє її кращому засвоєнню, уможливлює самостійне її опанування. Таким чином, на цьому етапі дослідження превалювала педагогічна умова - організація та актуалізація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів засобами ІКТ.

Формувальний експеримент підтвердив ефективність методики організації занять з ІКТ. За результатами вхідного та підсумкового контролю була виявлена позитивна динаміка сформованості професійної компетентності у студентів ЕГ.

На початковому та узагальнювальному етапах дослідження визначалися показники сформованості професійної компетентності студентів контрольної групи - КГ (ФІЛ-07-2) та студентів експериментальної групи - ЕГ (ФІЛ-07-1). Результати вхідного та підсумкового контролю за показниками рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх перекладачів, які навчалися в КГ та ЕГ, відображені в таблиці 1.

Аналіз результатів, занесених до таблиці 1, дав змогу дійти висновку, що на етапі вхідного контролю у студентів КГ та ЕГ показники всіх рівнів сформованості професійної компетентності дуже близькі за значенням: в обох категоріях груп немає студентів з творчим рівнем професійної компетентності; продуктивний рівень було визначено у 76,19% студентів КГ й у 73,91% студентів ЕГ; репродуктивний рівень професійної компетентності був властивий 23,81% студентам КГ і 26,09% студентам ЕГ. Ці показники свідчать, що на етапі вхідного контролю рівень сформованості професійної компетентності студентів КГ був вищим, ніж в ЕГ. Близькими були значення середнього показника рівнів сформованості професійної компетентності у студентів КГ (3,76 бала) та ЕГ (3,74 бала).

Таблиця 1

Показники рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх перекладачів на етапі вхідного і підсумкового контролю

Групи	Етапи конт-ролю	Середній показник	Показники сформованості рівнів професійної компетентності
			Творчий (5 балів - відмінно)	Продуктивний (4 бали - добре)	Репродуктивний (3 бали - задовільно)
			К-сть студ.	%	К-сть студ.	%	К-сть студ.	%
КГ 21 студ.	ВК	3,76	0	0	16	76,19	5	23,81
	ПК	3,95	0	0	20	95,24	1	4,76
ЕГ 23 студ.	ВК	3,74	0	0	17	73,91	6	26,09
	ПК	4,22	7	33,43	14	60,87	2	8,7

У результаті впровадження експериментальної методики формування професійної компетентності майбутніх перекладачів засобами ІКТ у студентів ЕГ відбулися більш значущі позитивні зміни у показниках сформованості кожного з рівнів, ніж у студентів КГ. Для доведення вірогідності результатів дисертаційного дослідження і визначення достовірності проведеного педагогічного експерименту було застосовано статистичні методи обробки результатів упровадження методики формування професійної компетентності майбутніх перекладачів засобами ІКТ за допомогою F-критерію.

Отже, можна стверджувати, що ефективність формування професійної компетентності майбутніх перекладачів засобами ІКТ залежить від цілеспрямованого застосування запропонованої в дослідженні методики навчання студентів цього профілю.

Таким чином, одержані результати формувального експерименту, достовірність яких підтверджено методами статистичного аналізу, свідчать про ефективність визначених педагогічних умов.



ВИСНОВКИ

Результати теоретичного аналізу та дослідно-експериментального дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Аналіз науково-педагогічних джерел з проблеми формування професійної компетентності фахівця, вивчення стану цієї проблеми і досвіду використання ІКТ під час підготовки студентів у вищих закладах освіти України засвідчили, що проблема використання ІКТ у навчальному процесі досліджена недостатньо, хоч і проводяться активні розвідки у цьому напрямі. Відтак, це зумовлює суперечність між вимогами до професійної підготовки та рівнем готовності майбутніх перекладачів до здійснення професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства. У результаті дослідження встановлено: для розв'язання наявних суперечностей та задоволення попиту на висококваліфікованих фахівців з перекладу слід удосконалити зміст, форми та методи формування професійної підготовки перекладачів засобами ІКТ, навчити студентів використовувати наявні програмні продукти для вивчення іноземної мови та адаптувати їх до перекладацьких дисциплін; активно залучати у навчально-виховний процес безкоштовні комп'ютерні навчальні програми та симуляції з мережі Інтернет, які б викликали інтерес і заохочували студентів до самовдосконалення та професійного зростання.

2. Критеріями і показниками сформованості рівнів професійної компетентності майбутніх перекладачів (творчого, продуктивного, репродуктивного) визначено такі: формування позитивної мотивації учіння у поєднанні зі спрямованістю студентів на творчу перекладацьку діяльність; наявність глибоких і всебічних знань, умінь, навичок; розвиненість професійно важливих якостей перекладача; самооцінка студентами власного перекладу, вироблення самоконтролю. Підвищення професіоналізму майбутніх перекладачів можливе лише у випадку спрямування педагога на формування у студентів продуктивного та творчого рівнів професійної компетентності.

3. Процес формування професійної компетентності майбутніх перекладачів виявився ефективним завдяки реалізації сукупності педагогічних умов: посилення мотивації до професійного зростання майбутніх перекладачів засобами ІКТ; забезпечення міжпредметних зв'язків у фаховій підготовці на основі ІКТ; організація та актуалізація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів засобами ІКТ. Зазначені педагогічні умови діють у навчальному процесі в комплексі і впливають на формування усіх компонентів компетентності. Розроблена у ході дослідження модель формування професійної компетентності фахівця у галузі перекладу передбачає такі складники: мета, принципи, засоби ІКТ, функції засобів, особливості підготовки перекладачів, шляхи удосконалення їх мовної підготовки, типи компетенцій перекладача, компоненти, вимоги до критеріїв, критерії і показники рівнів сформованості професійної компетентності, результат та педагогічні умови, які забезпечують дієвість моделі. Ці елементи взаємопов'язані між собою та забезпечують єдність і багатогранність впливу на процес формування професійної компетентності майбутніх перекладачів.

4. Активне використання засобів ІКТ під час професійної підготовки перекладачів сприяє кращому засвоєнню знань, створенню реального мовного середовища, формуванню вмінь і навичок, індивідуалізації та диференціації навчання, підвищенню об'єктивності контролю знань. Інноваційні методи (індивідуально-творчі проекти; репродуктивні та творчі вправи, що пропонуються у комп'ютерних програмах-тренажерах; комп'ютерне тестування; симуляції тощо), форми (інтегровані лекції, семінари-презентації, семінари-вікторини; ділові ігри, "круглі столи", брейн-ринги; заняття-екскурсії, заняття-подорожі; мультимедійні маршрути-екскурсії тощо) та засоби (Інтернет, електронна пошта, програми-перекладачі, програми-тренінги, енциклопедії та е-словники, медіа портали тощо) уможливили реалізацію педагогічних умов, що дозволило активізувати формування професійної компетентності майбутніх перекладачів та забезпечити ефективність цього процесу.

5. Експериментально доведена ефективність методики організації занять з ІКТ та позитивна динаміка рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх перекладачів з урахуванням дотримання педагогічних умов і моделі формування професійної компетентності майбутніх перекладачів. Результати формувального експерименту засвідчили збільшення кількості студентів з показниками творчого рівня професійної компетентності в ЕГ після проведення експерименту, і, відповідно, зменшення кількості студентів на репродуктивному рівні професійної компетентності. У КГ теж спостерігалася позитивна динаміка, однак показники значно поступаються показникам студентів ЕГ. Достовірність проведеного педагогічного експерименту доведено за допомогою F-критерію.

Результати дослідження дають підстави стверджувати, що ефективність формування професійної компетентності майбутніх перекладачів засобами ІКТ залежить від цілеспрямованого застосування запропонованої методики навчання студентів цього профілю на основі реалізації визначеної сукупності педагогічних умов.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів зумовлених визначеними суперечностями в підготовці майбутніх перекладачів. Подальшого розвитку потребує проблема вдосконалення професійної підготовки фахівців з перекладу за рахунок використання симуляційних технологій та вивчення їх впливу на підвищення результативності та ефективності цього процесу.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Мацюк О. О. Формування лінгвокраїнознавчої компетенції в підготовці фахівця в сфері іншомовної комунікації / О. О. Мацюк // Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського: Наукові записки. - Серія: Педагогіка і психологія. - Вип. 18. - 2006. - С. 160-163.

2. Мацюк О. О. Формування основ інформаційної культури майбутніх фахівців у сфері іншомовної комунікації / О. О. Мацюк // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. - Вип. 330. Педагогіка і психологія. - Чернівці: Рута, 2007. - С. 104-111.

3. Мацюк О. О. Використання інформаційних технологій і програмного забезпечення в підготовці перекладачів до професійної діяльності / О. О. Мацюк // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. : Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін. - Запоріжжя. - 2008. - Вип. 52. - С. 192-197.

4. Мацюк О. О. Міжпредметні зв'язки як педагогічна умова забезпечення ефективності процесу формування професійної компетентності перекладача засобами ІКТ / О. О. Мацюк // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв'язки: зб. наук. пр. / редкол. : Л. М. Черноватий (голов. ред.) та ін. - Харків. - 2009. - Вип. 14. - С. 145-151.

5. Мацюк О. О. Стан сформованості професійної компетентності перекладачів засобами інформаційно-комунікаційних технологій / О. О. Мацюк // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Гол. ред.: Мартинюк М. Т. - Умань : РВЦ "Софія", 2009. - Ч. 1. - С. 139-146.

6. Мацюк О. О. Посилення мотивації учіння засобами ІКТ як педагогічна умова формування професійної компетентності перекладача / О. О. Мацюк // Збірник наукових праць № 55. Серія: педагогічні та психологічні науки / Гол. ред. Романишина Л. М. / Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. - Хмельницький : Видавництво НАДПСУ. - 2010. - С. 74-77.

Статті у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій

7. Мацюк О. О. Дидактичні принципи використання нових інформаційних технологій в професійній підготовці майбутніх перекладачів / О. О. Мацюк // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Матеріали І-ої міжнародної наукової конференції (Хмельницький, 19-20 квітня 2005 р.). - Хмельницький : ХНУ, 2005. - С. 173-175.

8. Мацюк О. О. Культурологічний аспект у професійній підготовці перекладачів / О. О. Мацюк / Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи: Тези доповідей міжнародної наукової конференції (Тернопіль, 25-26 травня 2006 р.). - Тернопіль, 2006. - С. 301-302.

9. Мацюк О. О. Інформаційний підхід до підготовки фахівців у сфері іншомовної комунікації / О. О. Мацюк // Европейская наука ХХІ века - 2007: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Дніпропетровськ, 16-31 травня 2007 р.). - Дніпропетровськ, 2007. - С. 142-143.

10. Мацюк О. О. Інформаційні знання та вміння як необхідний компонент професійної компетентності майбутніх перекладів / О. О. Мацюк // Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 22-23 травня 2008 р.). - Одеса : ОНУ імені І. І. Мечникова, 2008. - С. 188-190.

11. Мацюк О. О. Місце і роль інформаційних технологій у професійній діяльності / О. О. Мацюк // Інформаційні технології в професійній діяльності: Матеріали доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та науковців (Рівне, 12 березня 2009 р.). - Рівне : РІ ВМУРоЛ "Україна", 2009. - С. 46-48.



АНОТАЦІЇ

Мацюк О. О. Формування професійної компетентності майбутніх перекладачів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Хмельницький національний університет. - Хмельницький, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування професійної компетентності перекладачів засобами ІКТ. У дослідженні виявлено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування професійної компетентності перекладача (посилення мотивації до професійного зростання майбутніх перекладачів засобами ІКТ; забезпечення міжпредметних зв'язків у фаховій підготовці на основі ІКТ; організація та актуалізація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів засобами ІКТ) та модель їх реалізації з такими складниками: мета, завдання, шляхи забезпечення ефективності підготовки майбутніх перекладачів, особливості підготовки перекладачів, компоненти професійної компетентності перекладача, критерії, показники, рівні сформованості професійної компетентності перекладача засобами ІКТ, результат. Визначено, що структуру професійної компетентності майбутніх перекладачів складають ціннісно-мотиваційний, когнітивний і професійно-діяльнісний компоненти. Сформованість професійної компетентності майбутніх перекладачів визначається високим, середнім і низьким рівнями за певними показниками. У процесі експериментального дослідження методами математичної статистики доведено ефективність педагогічних умов використання засобів ІКТ у підготовці майбутніх перекладачів.

Ключові слова: професійна компетентність, перекладач, засоби інформаційно-комунікаційних технологій, педагогічні умови, компоненти професійної компетентності, методика формування професійної компетентності. педагогічний мотивація міжпредметний фаховий

Мацюк Е. А. Формирование профессиональной компетентности будущих переводчиков средствами информационно-коммуникационных технологий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04. - теория и методика профессионального образования. - Хмельницкий национальный университет. - Хмельницкий, 2011.

В диссертации доказано, что подготовка будущих переводчиков требует изменений характера и технологий обучения, а также создания необходимых педагогических условий для формирования профессиональной компетентности будущих специалистов этого профиля средствами ИКТ. В работе определены педагогические условия применения средств ИКТ в подготовке будущих переводчиков: усиление мотивации будущих переводчиков к профессиональному росту средствами ИКТ; реализация межпредметных связей в профессиональной подготовке на основе применения ИКТ; организация и актуализация самостоятельной учебно-познавательной деятельности студентов средствами ИКТ.

В диссертации представлена авторская модель формирования профессиональной компетентности будущих переводчиков средствами ИКТ. В модели выделены компоненты профессиональной компетентности, показатели и уровни её сформированности у студентов этого профиля. Использование предложенной модели предоставило возможность повысить уровень профессиональной компетентности будущих переводчиков и усовершенствовало подготовку студентов к профессиональной деятельности в информационном обществе.

В структуре профессиональной компетентности будущих переводчиков были определены следующие компоненты: ценностно-мотивационный; когнитивный; профессионально-деятельностный.

Сформированность ценностно-мотивационного компонента определяется по критериям: осознание ценности ИКТ для работы переводчика как таковых, которые облегчают его профессиональную деятельность; стремление использовать ИКТ для самоусовершенствования, повышения личного престижа; удовлетворение потребности стать высококвалифицированным переводчиком и быть конкурентоспособным на рынке труда. Показателями критерия является: наличие внешних и внутренних мотивов, заинтересованность в знаниях и в своем профессиональном становлении, самореализации и самоусовершенствовании.

...