Методичні основи організації позаурочної роботи з історії в профільних класах

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ

УДК 371.3: 373.54.3:94 «3752»

13.00.02 - теорія та методика навчання

(історія та суспільствознавчі дисципліни)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАУРОЧНОЇ РОБОТИ З ІСТОРІЇ В ПРОФІЛЬНИХ КЛАСАХ

Моцак Світлана Іванівна

Київ - 2011



Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті педагогіки НАПН України

Науковий керівник: член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Пометун Олена Іванівна, Інститут педагогіки НАПН України, завідувач лабораторії суспільствознавчої освіти

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Пустовіт Григорій Петрович, Національна академія педагогічних наук України, вчений секретар Відділення загальної педагогіки та філософії освіти;

кандидат історичних наук, професор Ладиченко Тетяна В'ячеславівна, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова,завідувач кафедри методики викладання історії та суспільно-політичних дисциплін.

Захист відбудеться «08» червня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.03 в Інституті педагогіки НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Інституту педагогіки НАПН України, 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

Автореферат розісланий «05» травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І.Мацейків



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні умови суспільного розвитку України потребують переходу вітчизняної освіти до нової гуманістичної особистісно-орієнтованої парадигми. Національна доктрина розвитку освіти в Україні, закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» наголошують на необхідності створення умов для формування творчої, ініціативної, активної особистості, її розвитку та самореалізації. Інноваційні процеси, що відбуваються у сучасній освіті, свідчать про посилення вимог до диференціації та індивідуалізації навчання, максимального задоволення освітніх потреб учня, особливо у старшій школі. Актуальності набуває проблема розбудови профільної школи, що у складних умовах сьогодення безперервно оновлюється і трансформується. Саме навчання у профільній школі найбільш адекватно відповідає реалізації завдань сучасної освіти, оскільки воно має виходити з потреб учня, найбільш повно забезпечувати його суб'єктну позицію у навчально-виховному процесі, вільний розвиток його здібностей, можливостей та інтересів, сприяти визначенню власної траєкторії розвитку, надавати учню право самостійно приймати рішення на рівні цілепокладання, вибору змісту, форм, методів навчання, оцінки його результатів.

У зв'язку із загальними процесами реформування шкільна історична освіта в Україні також зазнає значних змістових та організаційних змін. Сучасний період реформування школи в цілому, та історичної освіти зокрема потребує значної уваги до особливостей навчання історії у профільній школі, його змісту і методики. Навчально-виховний процес у профільній школі має включати не тільки уроки, а й доповнюватись позаурочною пізнавальною діяльністю учнів, що може покращити їхню мотивацію до навчання, сприяти підвищенню інтересу учнів до предмета і підвищувати їхні освітні результати. Крім того, спеціально організована навчально-виховна робота у позаурочний час має відігравати важливу роль у поглибленні знань і вмінь учнів, сприяти розвитку їхніх компетентностей і творчих здібностей, вихованню.

Разом з тим аналіз практики загальноосвітніх навчальних закладів свідчить про те, що як усталені в методиці викладання історії, так й інноваційні форми і види позаурочної роботи зі старшокласниками використовуються не завжди системно, поза увагою залишається їх зв'язок з навчальним предметом, недостатньо враховуються вікові особливості учнів, завдання та цілі профільного навчання тощо. Причинами цього є не лише відсутність належної уваги до позаурочної роботи з боку адміністрації та вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, а й недостатня методична підготовка педагогів до її організації та проведення.

Аналіз літератури з цього питання доводить, що проблема організації шкільної позаурочної роботи з історії досліджувалася в різних аспектах. Її вивчення розпочали такі дослідники як: В.Бернадський, А.Вагін, В.Гора, Н.Дайрі, М.Зінов'єв, Н.Сперанська, М.Лисенко та ін., які описали основні форми та методи організації позаурочної роботи з історії, визначили роль та місце у шкільній історичній освіті, її особливості порівняно з уроком.

Сучасні теоретичні проблеми викладання історії у вітчизняній школі відображено у науковому доробку К.Баханова, А.Булди, Н.Гупана, О.Пометун, Г.Сєрової, В.Сотниченка, О.Удода, Г.Фреймана та ін. Фахівці приділяють увагу окремим аспектам позаурочної роботи з історії, визначаючи її потенціал у громадянському вихованні учнів, розвитку їх дослідницьких умінь та предметної історичної компетентності.

Для нашого дослідження є важливими наукові праці дослідників В.Власова, Я.Камбалової, Т.Ладиченко, В.Мирошніченка, Ю.Малієнко, Т.Мацейків, П.Мороза, О.Пометун, А.Приходько, А.Старєвої та ін., в яких сформульовано загальні тенденції та особливості навчання історії у профільній школі, розроблено концептуальні засади курсів за вибором у структурі профільного навчання, з'ясовано методичні підходи до проблеми організації навчання історії у профільній школі тощо.

Значний внесок у розвиток концептуальних дидактичних засад організації позаурочної роботи зробили С.Гончаренко, В.Караковський, М.Красовицький, М.Осипова, В.Оржеховська, В.Постовий, Г.Пустовіт, А.Сидорків, К.Чорна.

Психологічні та вікові закономірності й принципи організації позаурочної роботи у сучасній школі висвітлено у дослідженнях І.Беха, М.Боришевського, А.Гречишкіна, С.Максименка, Л.Соколова та ін.

Психолого-дидактичні підходи до ролі і значення позаурочної діяльності школярів у профільній школі, її цілей та особливостей розглянуто у дослідженнях Г.Балла, І.Кона, І.Осадчого, Н.Перепелиці, В.Рибалки, А.Самодрина, Н.Шиян.

Цікавими з точки зору предмета нашого дослідження є праці Т.Дем'янюк, В.Ігнатьєва, Б.Кобзара, І.Мартинюка, В.Рибалка, П.Щербаня та ін., в яких визначено зміст і напрями позаурочної роботи з окремих предметів.

Проте огляд джерел з проблеми дослідження засвідчує відсутність праць, в яких би були розглянуті цілісно та комплексно питання організації позаурочної діяльності учнів з історії у профільній школі.

Актуальність, важливе практичне значення проблеми та недостатня розробленість її теоретичних аспектів зумовили вибір теми дослідження «Методичні основи організації позаурочної роботи з історії в профільних класах».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України згідно з комплексним тематичним планом досліджень за темами «Методичні засади діяльнісного підходу до навчання історії» (реєстраційний номер 0105U000272), «Методичні засади навчання історії України в профільній школі» (реєстраційний номер 0108U000286). Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Інституту педагогіки НАПН України (протокол № 1 від 29.01.2007 р.) й узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №3 від 20.03.2007 р.).

Мета дослідження: визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику організації позаурочної роботи з історії у профільних класах.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

1.На підставі аналізу стану досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній та методичній літературі з'ясувати сутність, особливості, форми і методи організації позаурочної пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання історії у профільній школі.

2.Визначити й теоретично обґрунтувати методичні умови організації позаурочної роботи з історії учнів старшої школи.

3.З'ясувати стан розробленості проблеми у масовій практиці навчання історії у профільній школі.

4.Розробити та експериментально перевірити авторську методику організації позаурочної роботи з історії у профільній школі.

Об'єкт дослідження - позаурочна діяльність учнів у профільній школі.

Предмет дослідження - організація позаурочної роботи з історії у профільній школі. позаурочний пізнавальний історія учень

Методологічну основу дослідження становлять гносеологічні та аксіологічні підходи до розгляду педагогічної реальності, філософські положення про діяльність та її соціальну природу, єдність діяльності та свідомості особистості; психолого-педагогічні концепції поетапного формування розумових дій особистості, закономірності розвитку пізнавальної діяльності учнів старшого шкільного віку; Національна доктрина розвитку освіти України («Україна ХХІ століття»), закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепція профільного навчання, концептуальні засади вивчення історії в загальноосвітніх навчальних закладах.

Теоретичні засади дослідження становлять сучасні психолого-педагогічні теорії розвитку особистості (Л.Виготський, Г.Костюк, С.Рубінштейн), положення психологічної і педагогічної наук про взаємозв'язок навчання, виховання й розвиток особистості (М.Боришевський, С.Гончаренко, О.Савченко, О.Сухомлинська), про закономірності формування пізнавальної діяльності учнів основної школи (В.Давидов, Д.Ельконін, Н.Тализіна), положення про системний аналіз соціальних та навчально-виховних проблем (Ю.Бабанський, І.Лернер, В.Онищук), концепції і положення філософії освіти (І.Зязюн, С.Клепко, В.Лутай), положення методики щодо теоретичних засад викладання історії у старшій школі (К.Баханов, А.Булда, Ю.Комаров, Т.Ладиченко, О.Пометун).

Для вирішення завдань дослідження на різних етапах експериментальної роботи було використано комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження:

теоретичні: аналіз філософської, педагогічної, психологічної, історико-педагогічної, методичної літератури застосовані для визначення концептуальних засад дослідження, аналіз й узагальнення практичного педагогічного досвіду - з метою з'ясування сучасного стану позаурочної роботи та здійснення теоретичного моделювання, на основі якого обґрунтовано структуру та елементи авторської методики організації ефективної позаурочної діяльності учнів з історії;

емпіричні: діагностичні (анкетування, бесіда, самооцінювання, аналіз продуктів самостійної і творчої діяльності учнів), соціометричні, прогностичні (метод експертних оцінок) застосовані з метою вивчення стану розробленості проблеми в масовій практиці навчання і впливу експериментальної методики на рівень сформованості предметної компетентності учнів з історії;

педагогічний експеримент використовувався для перевірки ефективності розробленої методики організації позаурочної пізнавальної діяльності учнів профільної школи з історії;

методи математичної статистики застосовувалися для опрацювання отриманих даних. Установлення кількісних і якісних залежностей між досліджуваними явищами і процесами.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота здійснювалась на базі Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6, Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 9, Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10, Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Усього експериментом на різних етапах було охоплено 343 учні 10-11 класів суспільно-гуманітарного напрямy.

До констатувального етапу експерименту було залучено 59 учителів історії, які відвідували курси підвищення кваліфікації Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Дослідження проводилось протягом 2006-2011 років у три етапи.

На першому етапі (2006-2007рр.) здійснювався теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної й методичної літератури з досліджуваної проблеми, визначались мета й завдання роботи, уточнювався предмет та об'єкт дослідження, формулювалась робоча гіпотеза.

На другому етапі (2008-2009рр.) у процесі констатувального експерименту з'ясовувався сучасний стан позаурочної роботи з історії у загальноосвітніх навчальних закладах, розроблялись інструменти та механізм діагностики результатів експериментального навчання. Апробувались методи та прийоми організації пізнавальної діяльності учнів у позаурочній роботі.

На третьому етапі (2009-2011рр.) проводився формувальний експеримент, під час якого перевірялась результативність запропонованої методики навчання, узагальнювався матеріал, формулювались висновки, оформлювався текст дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше організацію позаурочної роботи учнів профільної школи з історії досліджено як особливу методичну проблему та засіб підвищення рівня предметної компетентності старшокласників;

визначено й теоретично обґрунтовано методичні умови організації позаурочної пізнавальної діяльності учнів з історії, серед яких: проведення вчителем спеціальної роботи з мотивації пізнавальної діяльності учнів на початку і під час позаурочних занять; систематична активізація навчально-пізнавальної діяльності старшокласників за допомогою спеціальних прийомів, методів і технологій; максимальне врахування індивідуальних особливостей учнів та відповідна індивідуалізація навчання; відбір змісту позаурочної роботи відповідно до: а) сучасних загальнодидактичних та методичних вимог; б) чинної навчальної програми з історії для підвищення загальних результатів навчання історії учнів; в)інтересів і пізнавальних потреб учнів; г)необхідності формувати у старшокласників інструментарій історичного пізнання та предметну компетентність; д)забезпечення зв'язку навчання з життям учнів; реалізація вчителем будь-якого заняття (циклу занять) з позаурочної навчальної діяльності учнів як певного завершеного циклу навчання - від планування результатів до їх отримання, перевірки та оцінки;

обґрунтовано та експериментально перевірено розроблену на цих засадах методику організації позаурочної роботи учнів старшої школи.

У процесі дослідження удосконалено понятійно-категорійний апарат досліджуваної проблеми, зокрема визначено й уточнено поняття «позаурочна робота з історії у профільній школі», «організація позаурочної роботи у профільній школі», «форми і методи організації пізнавальної діяльності учнів з історії у позаурочний час».

Дістали подальшого розвитку положення щодо особливостей методики організації позаурочної роботи зі старшокласниками у навчанні історії у профільній школі, зокрема зв'язок з урочною діяльністю, застосування інноваційних методів і технологій навчання, позиція старшокласника на заняттях як активного суб'єкта пізнавальної діяльності.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що фактичний матеріал, теоретичні положення та висновки можуть бути використані для методичного забезпечення організації позаурочної роботи з історії у профільній школі, підготовки посібників та методичних рекомендацій з питань позакласної роботи для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, у професійній підготовці педагогів та у практиці закладів післядипломної освіти, що здійснюють перепідготовку вчителів історії, вищих педагогічних навчальних закладів, а також як теоретичне підґрунтя для подальших наукових досліджень із зазначеної проблеми.

Основні положення, результати і висновки дослідження впроваджувались у навчальний процес навчальних закладів міста Суми (довідки про впровадження: № 41 від 25.01.2011 р., спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 9, № 10/3 від 25.01.11 загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6, № 41 від 31.01.2011 р. спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною й теоретичною обґрунтованістю його положень, використанням взаємопов'язаних методів дослідження, адекватних його предмету, меті й завданням, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних, коректною інтерпретацією результатів експериментального навчання та особистою участю дисертантки в апробації розробленої експериментальної методики.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях: сьомій Сумській науковій історико-краєзнавчій конференції (Суми, 2007), щорічних міжнародних наукових конференціях «Краєзнавство і учитель - 2010» (Харків, 2010), «Краєзнавство і учитель - 2011» (Харків, 2011), регіональній науково-практичній конференції молодих науковців «Від творчого пошуку - до професійного становлення» (Суми, 2011), щорічних науково-практичних конференціях Інституту педагогіки НАПН України (2008, 2010 рр.), засіданнях лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України, засіданнях кафедри методики викладання суспільних дисциплін Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка.

Публікації. Основні положення і результати дослідження відображено в 11публікаціях, серед яких 6статей у фахових наукових виданнях, 4 - матеріали конференцій, 1 - в інших виданнях. Усі публікації одноосібні.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (306 бібліографічних позицій). Основний зміст дисертації викладено на 179 сторінках, додатки подано на 46сторінках. Загальний обсяг роботи становить 254 сторінки. Робота містить 12таблиць, 3 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, розкрито методологічні засади та методи дослідницької роботи, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, достовірність та їх апробацію.

У першому розділі «Теоретико-методичні засади дослідження» охарактеризовано організацію профільного навчання історії в сучасній школі, висвітлено місце позаурочної роботи як складової частини шкільної історичної освіти у профільній школі, описано форми і методи навчання історії старшокласників у позаурочний час, визначено методичні умови ефективної позаурочної роботи з історії у профільній школі.

Проведені дослідження засвідчують, що профільний ступінь середньої освіти - це інституційна форма індивідуалізації навчання старшокласників, підкріплена відповідними стандартами та організаційними особливостями. Профілізація навчання спрямована на максимальне розкриття індивідуальності кожного учня, його здібностей і схильностей, підготовку до продовження освіти в обраній галузі професійної діяльності. Педагогічна доцільність профільної диференціації у старших класах середньої школи визначається низкою важливих особливостей учнів цього віку: наявністю у більшості старшокласників стійкого інтересу до певних видів діяльності, їх прагненням до професійної орієнтації та вибору майбутньої професії, необхідністю підготовки до наступного етапу навчання тощо.

Теоретичний аналіз дозволяє стверджувати, що вчені розглядають профільне навчання як у широкому розумінні - тип диференціації та індивідуалізації навчання, що передбачає орієнтацію на певний вид професійної діяльності та врахування індивідуальних нахилів і здібностей учнів, так і більш вузько - як форму організації навчального процесу, спрямовану на реалізацію особистісно-орієнтованого навчання, як спеціальний спосіб організації пізнавальної діяльності учнів. У нашому дослідженні ми розглядаємо профільне навчання як форму організації диференційованого навчання старшокласників, що здійснюється у старшій (профільній) школі відповідно до їхніх освітніх потреб, зумовлених орієнтацією на майбутню професію.

Профільне навчання може проводитися за різними напрямами та профілями, виділення яких створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів, потреб і нахилів учнів, формування в них свідомої орієнтації на певний вид професійної діяльності. Історія є профільним предметом у суспільно-гуманітарному напрямі, зокрема для таких профілів, як філологічний, історико-правовий, філософський, економічний, юридичний тощо. Для цього напряму специфічними освітніми цілями виступають як формування ключових соціальної та громадянської компетентностей учнів, так і галузевої - суспільствознавчої компетентності, а саме: здатності учнів досліджувати суспільні проблеми, пропонувати способи їх розв'язання, аргументовано оцінювати суспільні процеси і явища, прогнозувати тенденції розвитку суспільства та враховувати їх у своїх життєвих планах і стратегіях, знаходити у різних джерелах інформацію про життя суспільства і людини у суспільстві, аналізувати, систематизувати, інтерпретувати, критично оцінювати та ін.

Здійснений аналіз літератури з проблеми доводить, що вирішення цих завдань вимагає змін як у змісті освіти, так і в технологіях навчання у профільній школі. Важливими є активні та інтерактивні методи, комунікаційні та інформаційні технології, які дають учням можливість спілкуватися та взаємодіяти на локальному і глобальному рівнях, швидко здобувати знання, формувати вміння і навички, необхідні для адаптації, вибору професії, відповідального життя.

Аналіз напрацювань методистів-істориків минулого і сьогодення дає підстави для висновку про те, що позаурочна робота з історії у профільних класах є важливим резервом і засобом формування та розвитку інтересу учнів до історії, успішного оволодіння ними історичними знаннями, уміннями і навичками, розвитку творчої діяльності як учителів, так і учнів. Під поняттям «позаурочна робота» розуміють освітню і виховну роботу, спрямовану на задоволення інтересів і запитів учнів, організовану в позаурочний час педагогічним колективом школи. Особливістю позаурочної роботи з окремого предмета є її міцний взаємозв'язок з урочною діяльністю учнів та досягненнями цілей освіти, задекларованих державними програмами і документами.

Урочна і позаурочна робота з історії поєднані спільністю мети, завдань та змісту, тобто остання є продовженням, важливою складовою шкільної історичної освіти в цілому, однак позаурочна робота має певні особливості порівняно з навчальною, її зміст, методи й організаційні форми менше регламентовані, ніж у навчальному процесі і більше орієнтовані на потреби конкретних учнів. Вона організовується добровільно, на основі вільного вибору учасниками конкретних форм і видів позаурочної діяльності з предмета. Тематика позаурочних занять, коло історичних джерел і форми роботи є ширшими і різноманітнішими, ніж на звичайних уроках.

У нашому дослідженні позаурочна робота з історії визначається як невід'ємна складова шкільної історичної освіти - організація пізнавальної діяльності учнів під керівництвом учителя на добровільних засадах у позаурочний час, що здійснюється у різноманітних формах і забезпечує додаткові можливості для вирішення освітніх, виховних і розвивальних завдань шкільної історичної освіти у профільній школі, тим самим сприяє задоволенню індивідуальних освітніх запитів школярів, розвитку їх інтересів, нахилів і здібностей.

Проведені дослідження переконливо доводять, що позаурочна робота з історії у профільній школі має на меті поглиблення знань про історичне минуле світу, країни, рідного краю, власної сім'ї, формування стійкого пізнавального інтересу до історії і способів її вивчення, розвиток пізнавальних здібностей учнів, практичних і комунікативних умінь, виховання громадянськості, патріотизму, позитивних моральних якостей, почуття власної причетності та поваги до історико-культурної спадщини, відповідальності за її збереження. Основними формами позаурочної роботи з історії є: масова (історичні вечори, лекції та бесіди, історичні екскурсії, вікторини та конкурси, олімпіади, конференції); групова (історичний гурток, історичні клуби, робота в музеї, випуск історичних газет, журналів); індивідуальна (читання історичної літератури, робота в архівах, написання рефератів та доповідей, виконання творчих завдань). Вагоме місце серед напрямів позаурочної роботи з історії у профільній школі належить історико-краєзнавчій роботі, що можна розглядати як один із засобів забезпечення зв'язку навчання і виховання старшокласників з життям.

Аналіз науково-методичної літератури дав змогу з'ясувати, що позаурочна робота з історії у профільній школі вимагає застосування різноманітних методів, зокрема інноваційних (інтерактивні методи, учнівські дискусії, метод проектів тощо). Особливе місце посідає науково-дослідницька робота учнів, під якою розуміють роботу в архівах, поточному діловодстві установ та організацій, збирання листів, влаштування археологічної розвідки, складання карт та схем.

Позаурочна діяльність учнів профільної школи у процесі навчання історії буде ефективною, якщо вона сприятиме реалізації цілей і завдань навчання історії, що визначені чинною програмою, насамперед дозволить підвищити рівень сформованості предметної історичної компетентності учнів. Вона передбачає використання багатьох традиційних для методики форм і методів, проте її завдання обумовлюють специфіку їх застосування і відповідні методичні умови ефективної діяльності вчителя, під якими розуміємо сукупність обставин, засобів, що сприяють організації ефективної пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання історії.

У процесі дослідження встановлено, що методичними умовами організації ефективної позаурочної роботи з історії учнів профільної школи є:

1)проведення вчителем спеціальної роботи з мотивації пізнавальної діяльності учнів на початку і під час позаурочних занять;

2)систематична активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів за допомогою спеціальних прийомів, методів і технологій;

3)максимальне врахування індивідуальних особливостей учнів та відповідна індивідуалізація завдань пізнавальної діяльності;

4) відбір змісту навчання відповідно до: а) сучасних загальнодидактичних та методичних вимог; б) чинної навчальної програми з історії, щоб підвищувати загальні результати навчання історії учнів; в) інтересів і пізнавальних потреб учнів; г)необхідності формувати у старшокласників інструментарій історичного пізнання та інформаційно-комунікаційні вміння; д) забезпечення зв'язку навчання з життям учнів;

5) реалізація вчителем будь-якого заняття (циклу занять) з позаурочної навчальної діяльності учнів як певного завершеного циклу навчання - від планування результатів до їх отримання, перевірки та оцінки. Результати позаурочної роботи повинні бути зорієнтовані на формування історичної компетентності учнів та її компонентів через самостійну пошуково-дослідницьку діяльність.

У другому розділі «Організація позаурочної роботи учнів з історії в профільних класах» висвітлено результати аналізу сучасної практики позаурочної роботи з історії у профільній школі, охарактеризовано авторську методику позаурочної роботи з історії у профільних класах, описано хід та результати експериментального навчання.

Аналіз стану організації позаурочної роботи з історії у профільній школі у процесі констатувальних досліджень дав змогу виявити певні прогалини у розв'язанні означеної проблеми. Проведені опитування вчителів та учнів, вивчення сучасної практики використання позаурочної роботи у процесі навчання історії у профільній школі та результатів констатувального експерименту дають підстави стверджувати, що сьогодні у школі відсутня цілеспрямована, системна, позаурочна робота, яка спрямована на формування історичної компетентності старшокласників засобами пошуково-дослідницької діяльності.

Незважаючи на визнання більшістю опитаних учителів історії суспільно-гуманітарного напряму загальноосвітніх навчальних закладів позаурочної роботи як потужного засобу формування історичної компетентності учнів через їх пошуково-дослідницьку діяльність, вони лише частково реалізовують навчальний, розвивальний, виховний потенціал такого виду діяльності учнів. Позаурочна робота здебільшого проводиться фрагментарно (організація історичного вечора, зустрічі з видатними людьми, екскурсії тощо), з домінуванням репродуктивних методів і прийомів їх організації та проведення, які унеможливлюють застосування пошуково-дослідницької діяльності та не сприяють формуванню історичної компетентності учнів. Суттєвим недоліком є недостатнє використання вчителями всього спектра видів позаурочної роботи з історії у профільній школі, комунікаційних та інформаційних технологій, інноваційних форм та інтерактивних методів її організації. Спостереження за практикою проведення позаурочної роботи з історії у профільній школі дозволяють стверджувати, що переважна більшість учителів не реалізує визначені у дослідженні умови, що унеможливлює використання потенціалу позаурочної роботи для реалізації цілей і завдань навчання історії у профільній школі загалом та формування історичної компетентності старшокласників засобами пошуково-дослідницької діяльності зокрема.

Проведені експериментальні дослідження констатують, що ефективність позаурочної навчальної діяльності учнів з історії у профільній школі безпосередньо залежить від дотримання вчителями певних методичних умов, насамперед використання сукупності традиційних та інноваційних для методики форм, методів, засобів і технологій навчання, спрямованих на реалізацію цілей і завдань навчання історії, що визначені чинною програмою і сприятимуть підвищенню рівня сформованості предметної історичної компетентності учнів профільної школи.

Результатом аналізу теоретичних засад та обґрунтування методичних умов організації позаурочної роботи з історії стало розроблення експериментальної методики використання можливостей позаурочної роботи у формуванні історичної компетентності учнів профільної школи засобами пошуково-дослідницької навчальної діяльності. Вона передбачає використання вчителями послідовного проектування складових процесу навчання історії в контексті компетентнісного підходу в умовах позаурочної роботи (мети, змісту, організації), спрямованих на покращання його результатів.

Складовими розробленої експериментальної методики стали: застосування вчителями спеціальних прийомів з мотивації діяльності учнів на початку та під час позаурочних занять (бесіди, проблемні запитання, відеофрагменти тощо); систематична активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів протягом усього заняття через систему спеціальних завдань, що виконуються у парах чи малих групах; максимальне врахування індивідуальних особливостей учнів та відповідна індивідуалізація завдань для написання рефератів, доповідей та для роботи у проектах; відбір змісту навчання, що поглиблює урочну діяльність відповідно до пізнавальних інтересів та потреб учнів за їхнім вибором; систематичне формування у старшокласників навичок історичного пізнання засобами пошуково-дослідницької діяльності; зорієнтованість результатів позаурочної навчальної діяльності учнів профільної школи на формування історичної компетентності та її компонентів. Ефективність запропонованої методики перевірялась під час педагогічного експерименту.

З метою з'ясування початкового рівня сформованості історичної компетентності учнів суспільно-гуманітарного напряму загальноосвітніх навчальних закладів було проведено констатувальний зріз, яким охопили 343учні. Узагальнення результатів констатувального експерименту дало підстави для висновку про істотну невідповідність рівня сформованості історичної компетентності учнів 10-11 класів державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки, недостатню зорієнтованість навчального процесу на формування у старшокласників історичної компетентності через посилення інтересу до пошуково-дослідницької діяльності в умовах позаурочної роботи. Аналіз результатів визначення рівня історичної компетентності (за всіма компонентами) учнів 10-11-х класів суспільно-гуманітарного напряму профільної школи з традиційним викладанням історії України дозволив зробити висновок про те, що у цілому 34,9% учнів 10-х класів мають рівень сформованості історичної компетентності не вищий за середній. Відповідно цей показник для учнів 11-х класів становив 32,9%.

Узагальнення результатів констатувального експерименту дало підстави стверджувати про наявність певної суперечності між очікуваннями учнів, потребами сьогодення та значною мірою формальним підходом учителів до проведення позаурочної роботи з історії, недооцінкою можливостей пошуково-дослідницької діяльності старшокласників для визначення їх подальшої освітньої траєкторії, а також неусвідомленням ролі інноваційних технологій навчання, форм та методів його організації у позаурочний час як засобу формування історичної компетентності через зростання інтересу старшокласників до означеного виду діяльності.

Метою формувального експерименту стала перевірка ефективності розробленої нами методики організації позаурочної роботи з історії у профільних класах та її впливу на формування історичної компетентності старшокласників засобами пошуково-дослідницької навчальної діяльності. Результати формувального експерименту засвідчили істотні відмінності в контрольних та експериментальних класах. Дані подано в таблиці 1.

Таблиця 1 - Рівні сформованості історичної компетентності (за всіма компонентами) в учнів 10-11 класів за результатами формувального експерименту

Класи		Низький	Середній	Достатній	Високий
	Усього учнів	До	Після	До	Після	До	Після	До	Після
10-ті класи Експериментальні	83	6,9%	3,2%	25,2%	14,7%	36%	44,3%	5,3%	16,6%
10-ті класи Контрольні	79	7,3%	6,9%	22,5%	24,7%	34,2%	36,1%	4,9%	5,9 %
11-ті класи Експериментальні	91	8,1%	3,9%	17,4%	10,6%	47,2%	58,5%	7,9%	17,2%
11-ті класи Контрольні	90	8,9%	4,5%	23%	19,2%	38,2%	41%	6%	7,5%

Результати формувального експерименту свідчать про істотне підвищення рівня історичної компетентності в учнів експериментальних класів в умовах позаурочної роботи з історії, який отримано в результаті експериментального навчання за авторською методикою організації позаурочної роботи. Одержані результати дають підстави стверджувати, що дослідження досягло поставленої мети, гіпотеза дослідження набула експериментального підтвердження.

На підставі одержаних результатів дослідження було сформульовано низку рекомендацій щодо впровадження експериментальної методики формування та розвитку історичної компетентності старшокласників засобами пошуково-дослідницької діяльності в умовах позаурочної роботи з історії у практику навчання.



ВИСНОВКИ

1.Одним із важливих напрямів оновлення освіти, що значною мірою залежить від зміни світових освітніх орієнтирів, є розвиток в Україні профільної школи, для якої характерне є перенесення головних акцентів зі знаннєвої складової змісту освіти на поглиблене засвоєння учнями способів пізнання та формування у них системи освітніх компетентностей. Ідея профільного навчання ґрунтується на врахуванні індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів старшої школи, забезпеченні якнайповнішого розкриття особистості під час навчання та в подальшій продуктивній діяльності, задоволенні характерної для цього віку потреби у самовизначенні, виборі кожним учнем власної освітньої траєкторії, що максимально відповідають бажаній сфері майбутньої професійної діяльності. Профільна школа є засобом диференціації та індивідуалізації навчання, що реалізується через зміни у структурі, змісті й організації навчального процесу відповідно до нахилів та здібностей школярів, їхніх інтересів і намірів щодо майбутньої професійної діяльності. Тому основним способом його організації визнається створення у загальноосвітньому навчальному закладі так званих профілів навчання, кожен з яких визначається як добором предметів, так і їх змістом.

Історія є одним з предметів профільної школи, який викладається як обов'язковий у всіх профілях, але на різному рівні. Вона відіграє важливу роль у загальній середній освіті, що пов'язано з її завданнями, які визначені державними документами щодо освіти і передбачають побудову її змісту на системі цінностей, які лежать в основі буття цивілізацій і вироблені як кожним окремим народом, так і людством в цілому. Навчання історії як профільного предмета потребує підвищення теоретичного рівня навчального матеріалу, тобто збагачення й уточнення поняттєвого апарату, засвоєння наукових законів і закономірностей, методологічних знань, оволодіння методами наукового пізнання. До змісту навчання історії у профільній школі мають бути включені завдання, що потребують дослідницької діяльності і спрямовані на розвиток спеціальних здібностей, творчого мислення учнів профільних класів, ціннісного ставлення до процесу пізнання. Сформований у такий спосіб зміст історії може забезпечити учням як предметну історичну, так і суспільствознавчу компетентність.

2.Важливим резервом і засобом формування, розвитку в учнів компетентності та їх інтересу до історії, успішного оволодіння ними історичними знаннями, уміннями і навичками, що надає більше можливостей для творчої діяльності як учителів, так і учнів, є позаурочна робота з історії у профільних класах. Позаурочна робота з окремого предмета визначається як організація пізнавальної діяльності учнів на добровільних засадах у позаурочний час та у різноманітних формах, які забезпечують додаткові можливості для вирішення освітніх, виховних і розвивальних навчально-виховних завдань цього предмета. Позаурочна робота з історії є невід'ємною складовою частиною шкільної історичної освіти. Лише поєднання урочної і позаурочної роботи утворює цілісний навчально-виховний процес профільної школи. Її завдання тісно взаємопов'язані із загальними завданнями вивчення історії в загальноосвітній школі. Серед них: збагачення предметних та міжпредметних знань і вмінь учнів, розвиток стійкого інтересу до історії як навчального предмета, формування почуття відповідальності за історичну спадщину власної країни та її майбутнє, сприяння збереженню історичного минулого та формування предметної компетентності особистості. У способах реалізації цих завдань у позаурочній роботі можна виділити низку суттєвих особливостей, урахування яких значно підвищує її ефективність.

Отже, позаурочну роботу з історії у профільній школі можна розглядати як пізнавальну діяльність учнів, що здійснюється під керівництвом учителя на основі добровільної участі і самостійності учнів у позанавчальний час, має своїм змістом пізнання історичного минулого та сприяє задоволенню індивідуальних освітніх запитів школярів, розвитку їх інтересів, нахилів і здібностей, повноцінному вирішенню освітньо-виховних завдань історичної освіти у профільній школі.

Основними формами позаурочної роботи з історії у профільній школі є:

-масова: історичні вечори, лекції та бесіди, історичні екскурсії, вікторини та конкурси, олімпіади, конференції, зустрічі, диспути, дебати, виставки тощо;

-групова: історичний гурток, історичний клуб, робота в музеї, випуск історичних газет, журналів, здійснення учнівських проектів;

-індивідуальна: опрацювання історичної літератури та інших джерел, робота в архівах, написання рефератів та доповідей, виконання творчих завдань.

Провідними методами позаурочної роботи зі старшокласниками на заняттях з історії у профільній школі, що орієнтовані на активізацію їх пізнавальних інтересів і потреб, індивідуалізацію навчання та ефективну комунікацію, коли учасники процесу взаємодії більш мобільні, є дослідницький метод, активні та інтерактивні методи, навчальні проекти та дискусії.

3.Позаурочна робота учнів з історії у профільній школі передбачає використання багатьох форм і методів організації пізнавальної діяльності, проте її завдання обумовлюють специфіку їх застосування і відповідні методичні умови ефективної діяльності вчителя.

Методичними умовами ефективної організації позаурочної роботи старшокласників з історії є:

проведення вчителем спеціальної роботи з мотивації пізнавальної діяльності учнів на початку і під час позаурочних занять;

систематична активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів за допомогою спеціальних прийомів, методів і технологій;

максимальне врахування індивідуальних особливостей учнів та відповідна індивідуалізація навчання;

відбір змісту навчання відповідно до: а) сучасних загальнодидактичних та методичних вимог; б) чинної навчальної програми з історії, щоб підвищувати загальні результати навчання історії учнів; в) інтересів і пізнавальних потреб учнів; г)необхідності формувати у старшокласників інструментарій історичного пізнання та інформаційно-комунікаційні вміння; д)забезпечення зв'язку навчання з життям учнів;

5) реалізація вчителем будь-якого заняття (циклу занять) з позаурочної навчальної діяльності учнів як певного завершеного циклу навчання - від планування результатів до їх отримання, перевірки та оцінки.

4. Чинні навчальні програми з історії для профільних навчальних закладів мають значний потенціал щодо організації позаурочної пізнавальної діяльності учнів, містять виразні ознаки сучасних педагогічних технологій, зокрема дають учителеві можливість передбачити майбутній сценарій організації пізнавальної діяльності учнів з урахуванням можливостей для їх дослідницької, творчої роботи, формулювання власних оцінок і суджень, рефлексивного осмислення змісту.

Разом з тим дослідження сучасного стану масової практики навчання історії у профільних школах свідчить про певні проблеми у діяльності багатьох учителів:

-для проведення позаурочної роботи обираються традиційні, пасивні методи навчання, з інтерактивних методів застосовуються лише кілька;

-недостатньо використовуються можливості документів, додаткової літератури, Інтернет-джерел чи неефективно організовується робота з ними;

-під час організації пізнавальної діяльності учнів на позаурочних заняттях і заходах не плануються очікувані результати діяльності учнів, не дотримується психологічно та дидактично обумовлена структура, не проводиться рефлексія діяльності. Такі етапи пізнавальної діяльності, як мотивація, усвідомлення цілей і завдань заняття, проведення учнями рефлексії власної діяльності взагалі відсутні.

Ці недоліки знижують як зацікавленість старшокласників змістом предмета, так і рівень ефективності позаурочних занять з історії у профільній школі.

5.Указані проблеми та прогалини у позаурочній роботі можна компенсувати шляхом запровадження науково обґрунтованої організації пізнавальної діяльності учнів, зокрема дотриманням зазначених методичних умов, спеціальним відбором змісту занять, конструюванням та використанням у процесі навчання комплексу методичних прийомів і засобів активізації навчання школярів. Такий підхід забезпечує чітку структуризацію діяльності вчителя й учнів у процесі навчання, що сприяє системності та міцності засвоєння знань і вмінь, формуванню предметних компетентностей учнів.

Експериментальна перевірка авторської методики навчання у трьох школах м.Суми засвідчила її обґрунтованість та дієвість, переваги над масовою практикою як у кількісних, так і в якісних показниках рівня навчальних досягнень учнів.

Результати формувального експерименту засвідчили істотні відмінності у рівнях предметної компетентності учнів з історії в контрольних та експериментальних класах. В експериментальних класах після завершення експерименту збільшилась кількість учнів з високим рівнем сформованості компетентності порівняно з початком експерименту. Натомість кількість учнів з низьким рівнем компетентності зменшилась порівняно зі станом на початок експерименту. За цими показниками учні експериментальних класів значно перевищили учнів контрольних класів. Одержані результати дають підстави стверджувати, що дослідження досягло поставленої мети, гіпотеза дослідження набула експериментального підтвердження.

6.Досягнуті позитивні зрушення у формуванні та розвитку історичної компетентності старшокласників в умовах позаурочної роботи з історії дозволили сформулювати деякі методичні рекомендації для вчителів історії профільної школи:

під час планування позаурочної роботи з історії вчитель має враховувати та реалізовувати її мотиваційний вплив на навчальну діяльність учнів через їх залучення до пошуково-дослідницької діяльності, результатом чого має стати формування та розвиток кожного з компонентів історичної компетентності. Формування та розвиток історичної компетентності (у всій сукупності її складових) в умовах позаурочної роботи уможливлюється зорієнтованістю останньої на розвиток в учнів умінь пошуково-дослідницької діяльності, здатності самостійно здобувати знання, аналізувати та застосовувати їх, формувати критичне мислення;

важливим моментом під час організації позаурочної діяльності є врахування вікових та психолого-педагогічних особливостей учнів;

до організації позаурочної роботи з історії варто підходити з урахуванням вимог спеціального послідовного поетапного формування у них умінь пошуково-дослідницької діяльності. Формування вмінь є систематичним процесом поступового їх ускладнення як за кількістю елементів, що утворюють уміння, так і з погляду його універсальності (здатності до перенесення на нові ситуації навчання, на ширше коло явищ);

зміст позаурочної роботи з історії повинен мати багатоаспектне наповнення, його реалізація має відбуватися у різноманітних формах позаурочних заходів (навчальні проекти, екскурсії, зустрічі з видатними людьми, вечори, ігри, вікторини, конкурси) та за допомогою різних методів;

учитель повинен спрямувати організацію позаурочної роботи на оволодіння учнями новими способами пізнавальної діяльності, що сприяють розвитку співпраці і співтворчості. Реалізації цього завдання якнайкраще можна досягти за допомогою вибору оптимальних методів навчання і методичних прийомів (насамперед інтерактивних технологій), забезпечення постійної активної позиції учнів у процесі навчання;

використання краєзнавчого змісту у позаурочній роботі справляє не лише потужний мотиваційний і виховний вплив на учнів, а й допомагає вчителям заповнити існуючу у практиці навчання історії України прогалину, пов'язану з викладанням регіональної історії.

Дисертація не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого вивчення потребують методика організації клубної і гурткової форм діяльності учнів у старшій профільній школі, формування професійної готовності вчителя історії до позаурочної роботи з історії, зокрема на міжпредметній основі, проведення позаурочної роботи зі старшокласниками з використанням ІКТ.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ РОЗКРИТО В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. МоцакС. І. Історико-теоретичні основи профільного навчання історії в загальноосвітній школі / С.Моцак // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2006. - № 31. - С.278-281.

2. Моцак С. Поняття позаурочної роботи в шкільній історичній освіті / С.Моцак // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2008. - № 37 - С.150-153.

3. МоцакС. Метод проектів як одна з ефективних форм позаурочної роботи з історії учнів старшої школи / С.Моцак // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2010. - № 41. - С.278-281.

4. МоцакС. Використання краєзнавчого матеріалу в позаурочній роботі з історії / С.Моцак // Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія» / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х. : Майдан, 2010. - Вип. 39. - С.167-170.

5. Моцак С. І. Профільне навчання історії - актуальна проблема шкільної історичної освіти / С. І.Моцак // Теорія і методика навчання та виховання : зб. наук. пр. / за ред. чл.-кор. НАПН України А. В.Троцко.- Х., 2011. - Вип. 27. - С. 103-108.

6. МоцакС. І. Можливості позаурочної роботи у формуванні історичної компетентності учнів засобами краєзнавства / С. І.Моцак // Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія» / Харк. нац. пед. ун-т ім.Г.С.Сковороди.- Х.: Майдан, 2011. - Вип. 42. - С. 89-92.

7. МоцакС. Використання краєзнавчих матеріалів з історії Сумщини в позаурочній роботі / С.Моцак // Матеріали VII Сумської наукової історико-краєзнавчої конференції (22-23.11.2007р.). - Суми: СумДПУ, 2007. - С.253-258.

8. МоцакС. Організація позаурочної роботи з історії у профільній школі(на прикладі методичної розробки краєзнавчої екскурсії «Події Великої Вітчизняної і Другої світової воєн на території Сумщини») / С.Моцак // Історія в школі. - 2011. - №2. - С.38-44.

9. МоцакС. І. Формування історичної компетентності учнів профільної школи в позаурочній роботі з історії / С. І.Моцак // Від творчого пошуку - до професійного становлення : збірник матеріалів регіональної наук.-практ. конф. молодих науковців. - Суми : СОІППО, 2011. - С. 152-155.

10. МоцакС. І. Позаурочна робота, її роль і місце в шкільній освіті / С. І.Моцак // Анотовані результати науково-дослідної роботи інституту педагогіки за 2007р.: Інформ. вид. - К. : Пед. думка, 2008. - С. 171-172.

11. МоцакС. І. Поняття позаурочної роботи в шкільній історичній освіті / С.І.Моцак // Анотовані результати науково-дослідної роботи інституту педагогіки за 2009 р. : Інформ. вид. - К. : Пед. думка, 2010.- С. 164-165.



АНОТАЦІЇ

Моцак С. І. Методичні основи організації позаурочної роботи з історії в профільних класах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни). - Інститут педагогіки НАПН України, Київ, 2011.

У дисертації досліджено проблему організації позаурочної роботи з історії у профільних класах загальноосвітньої школи. Здійснено аналіз стану розробленості досліджуваної проблеми у теорії та практиці навчання історії у профільній школі. З'ясовано, що ця проблема є однією з недостатньо висвітлених у педагогічній науці.

Визначено і проаналізовано понятійний апарат дослідження, розкрито основні аспекти позаурочної роботи з історії як методичної категорії, обґрунтовано методичні умови ефективної організації позаурочної діяльності старшокласників.

У дослідженні висвітлено проблему використання різноманітних форм і методів організації пізнавальної діяльності учнів, їх вплив на ефективність позаурочної роботи з історії у профільних класах.

Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено методику організації позаурочної роботи з історії, використання якої в експериментальних класах сприяло позитивній динаміці формування та розвитку історичної компетентності старшокласників. Сформульовано методичні рекомендації для вчителів історії профільної школи щодо ефективної організації позаурочної роботи.

Ключові слова: позаурочна робота з історії, профільні класи, методичні основи організації позаурочної роботи.



Моцак С. И. Методические основы организации внеурочной работы по истории в профильных классах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (история и обществоведческие дисциплины) - Институт педагогики НАПН Украины, Киев, 2011.

...