Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (312 найменувань, із них 237 - іноземною мовою) та 12 додатків. Робота містить 6 таблиць, 4 рисунки і 1 схему. Загальний обсяг дисертації становить 330 сторінок, основний зміст викладено на 180 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт, предмет, дослідницькі методи, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, подано інформацію про впровадження її результатів. молодь батьківський обов'язок американський

У першому розділі - “Підготовка учнівської молоді до виконання батьківських обов'язків як соціально-педагогічна проблема” - здійснено аналіз історико-педагогічних проблем батьківства та теоретико-методологічних засад підготовки учнівської молоді до відповідального батьківства у школах США і Великої Британії, висвітлено основні зарубіжні педагогічні концепції та методичні проблеми прокреативної підготовки молоді на сучасному етапі розвитку американської, британської і вітчизняної науки, розкрито суть та основні історичні і соціокультурні передумови становлення етапів організації підготовки, проаналізовано зміст підготовки школярів до батьківства крізь призму сімейної та гендерної державної політики обох країн, розкрито генезу впровадження програм і курсів із підготовки до батьківства у школах Великої Британії та США з другої половини ХХ ст. до теперішнього часу.

Порівняльний аналіз наукової літератури засвідчив подібність теоретико-методологічних підходів до інституту батьківства у Великій Британії та США. Це також відображено у понятійно-термінологічному апараті щодо вживання понять “батьківство/материнство”, рядоположності термінів “відповідальне батьківство”, “ефективне батьківство”, “креативне батьківство” та ін. Еквівалентами загальноприйнятому у вітчизняній педагогіці поняттю “підготовка до батьківства” є такі терміни зарубіжної педагогіки: “батьківська освіта” (parenting education), “батьківські компетенції” (parental competences), “батьківський обов'язок” (parental duty), батьківське зобов'язання (parental obligation), батьківська відповідальність (parental responsibility) тощо. Багатоманітність термінів фіксує феноменологію функціонування такого явища, вказує на їх взаємозв'язок.

Аналіз наукової літератури дав змогу розкрити суть батьківства як соціального інституту прав та обов'язків батьків (“parenthood”), як процесу діяльності, тобто відповідних виховних практик і стилів поведінки батьків (“parenting”). Батьківство як соціокультурний феномен передбачає сукупність знань, уявлень та переконань людини про себе як про батька чи матір і реалізацію відповідної поведінки. Батьківські ролі розглядають у двох іпостасях - батьківства та материнства. Зріле батьківство, на думку багатьох учених (М. Борнштейн, Т. Говорун, В. Кравець, Р. Овчарова, Х. Хіс), є складною динамічною структурою, що охоплює цінності, установки, очікування, почуття, позиції, відповідальність, стилі сімейного виховання тощо.

Історико-генетичний аналіз досліджуваної проблеми у США і Великій Британії дав змогу виявити спільне та відмінне, розкрити зміст, структуру та особливості шкільної підготовки до батьківства впродовж століть. Засадничими у побудові навчальних курсів із батьківства стали ідеї філософії позитивізму та неопозитивізму (Велика Британія), есенціалізму і прагматичної педагогіки Д. Дьюї, гуманістичної та біхевіоральної психології (США). Аналіз історико-педагогічних джерел свідчить про спільні тенденції британського й американського народів у звичаях і традиціях, зокрема авторитету родини, збереження материнства і захисту дитинства, дотримання пуританських правил та моральних норм у вихованні підростаючого покоління.

Розкрита суть та основні історичні і соціокультурні передумови еволюції батьківсько-дитячих стосунків, виокремлено етапи організації прокреативної підготовки молоді до батьківства в обох країнах: виникнення (XVIII_XIX ст.), реформування (початок XX ст. - 1970 р.), трансформації (друга половина XX ст.) та модернізації (кінець XX - початок XXI ст.), з'ясовано їх провідні тенденції.

Виявлено специфіку підготовки молоді до батьківства залежно від конкретного історичного періоду, соціально-економічного розвитку країни, етно-культурних особливостей. Зокрема, американська модель характеризується реалістичною менеджерською освітою, децентралізацією, тоді як британська - феноменологічною, есенціалістською та централізацією. Характерними рисами для обох країн були розрізненість, амбівалентність і фрагментарність, відсутність чіткої концепції дитинства/батьківства. Зміст батьківських ролей до XVII ст. охоплював захисну, виховну, дисциплінарну, ментальну та соціальну функції. Введення шкільних курсів із батьківства у навчальний процес спочатку було стихійним, мало епізодичний характер, а з часом їх упровадження розширилося до реалізації системного та компетентнісного підходів.

З'ясовано, що власне науковий підхід до проблеми батьківства бере свій початок із XVIІІ ст. у зв'язку із введенням у вжиток поняття “усвідомлений батьківський обов'язок”, появою перших освітньо-медичних курсів із материнства (1900 р.), що супроводжувалося визнанням самоцінності дитинства, дитиноцентричністю сім'ї та гуманізацією батьківсько-дитячих стосунків.

Порівняльний аналіз моделей батьківства/материнства в контексті сучасної сімейної та гендерної державної політики у США і Великій Британії дав можливість розкрити їх специфічні особливості на різних інституційних рівнях, виявити основні тенденції в організації підготовки молоді до батьківства залежно від освітніх систем обох країн, трансформаційні зміни в гендерній культурі, економічній емансипації жінок, плюралізації сімейних стосунків, розмежуванні батьківства і подружжя, явища відтермінованого батьківства, набуття різноманітних форм шлюбно-сімейних стосунків та видів батьківсько-дитячих взаємин. Моделі сімейної політики США та Великої Британії відрізняються високим ступенем лібералізації гендерних відносин, різноманітністю типів сімей і низкою соціокультурних, економічних та освітніх реформ, розробкою і впровадженням сучасних педагогічних технологій із підготовки молоді до батьківства у загальноосвітніх закладах.

Аналіз наукових джерел свідчить, що процес інтегрування курсів із батьківства у загальноосвітніх закладах США та Великої Британії у ХХ ст. має багатовекторний, різноплановий і суперечливий характер. Це пояснюється різним досвідом їх упровадження в обох країнах. Першість у створенні чітко структурованих програм із підготовки до батьківства належить Сполученим Штатам Америки (на основі філософії позитивізму та прагматизму Д. Дьюї, заперечення догматичного підходу у навчанні, пріоритету предметоцентризму, спрямованості на дитиноцентризм).

Виявлені як об'єктивні причини, які часто мають локальний характер (стихійність та епізодичність викладання, низька результативність, неакадемічний статус, вузька спеціалізація, фемінний характер викладання, дотримування традиційних стереотипних поглядів учителів і батьків на зміни у гендерних ролях, предметоцентричний характер викладання, недостатнє використання інноваційних технологій), так і суб'єктивні труднощі (пасивність, неактивна залученість юнаків, ігнорування гостроактуальних тем для юнацтва, загальний, формальний, стереотипний та недиференційований характер викладання). Недостатні кваліфікаційно-методична підготовленість учителів до викладання курсів, інформаційно-технологічне забезпечення, відсутність цілісної програми з дитячого догляду та системи безперервної освіти є факторами низької ефективності шкільних курсів з батьківства.

Спільним для обох країн є період упровадження навчальних курсів (із 60_70_х рр. ХХ ст.). Відмінності стосувалися назви курсів, їх спрямованості, особливостей підтримки національною асоціацією, освітнім проектом чи благодійним фондом. У контексті реформування освіти у США і Великій Британії засадничими у побудові навчальних курсів із батьківства є принципи мультикультуральності та особистісно-орієнтованого підходу.

Ретельне вивчення наукових джерел американських і британських учених (Дж. Па, Е. ДеАз, Т. Графтон, Ф. Мастерпаква) забезпечило можливість розкрити теоретико-методологічні засади та основні тенденції ґенези прокреативної підготовки учнівської молоді, різновекторний і різнорівневий характер шкільних курсів із батьківства, організацію співпраці школи з сім'єю та громадськими організаціями з окресленої проблеми.

У другому розділі - “Зміст підготовки учнівської молоді до виконання батьківських обов'язків у США та Великій Британії” - охарактеризовано сучасний стан прокреативної підготовки молоді до батьківства в американських та британських школах, проаналізовано навчальні плани, програми, форми, методи та засоби підготовки до виконання батьківських обов'язків у школах, проведено компаративістичний аналіз шкільних програм з підготовки молоді до батьківства у США та Великій Британії, визначено шляхи імплементації ідей американського та британського досвіду в практику національної школи.

Метою американської шкільної підготовки до батьківства є набуття учнями вибіркових компетентностей, що передбачає чітку багатокомпонентну структуру (цільовий, змістовий, організаційний і результативний блоки), обов'язковість та неперервність викладання навчальних курсів із цього предмета. Кожен блок реалізовує свою функцію, зумовлену педагогічними цілями і рівнем підготовки вчителя, характеризується здатністю інтегруватися інваріантною складовою в обов'язкові навчальні дисципліни, може бути адаптованим як для індивідуального, так і для диференційованого навчання.

Провідними напрямками освітніх програм із підготовки учнівства до батьківства у школах США є: поглиблення і розширення теоретичних знань учнів про загальні механізми дитячого розвитку, набуття практичних навичок догляду за дитиною та методів її виховання, розвиток соціально-комунікативних умінь для конструктивної батьківсько-дитячої взаємодії. Серед принципів побудови змісту курсів із батьківства домінують гнучкість, відкритість, економічність, діалогічність, міждисциплінарність, диференціація, різновекторність (урахування вікових та індивідуальних особливостей учнівства), різнорівненість (дошкільний заклад _ початкова школа - середня школа _ старша школа). Спільним у побудові програм є їх циклічність і наступність: з кожним наступним класом поглиблюються знання, вміння та навички школярів, ускладнюються дослідницькі завдання, практичні уміння тощо. У цілому зміст програм (штати Пенсільванія, Міннесота, Огайо, Філадельфія та ін.) спрямований на краще розуміння учнями реальних механізмів соціалізації дітей і батьківського впливу на них, знання методів виховання, феномену “поганого” та “хорошого” батьківства, покращення навичок догляду за дітьми, прийняття самостійних, виважених рішень тощо.

Підготовка учнів до батьківства у США охоплює комплекс елективних програм та курсів, упроваджених у державні і приватні школи після обов'язкового проведення моніторингу на федеральному та регіональному рівнях, а також інваріантну складову предметів “Вивчення сім'ї та прав споживачів”, “Розвиток дитини, батьківство і розвиток батьків”, “Валеологія”, “Здоровий спосіб життя”, “Вчимося доглядати за дітьми” тощо. Проаналізовані обов'язкові модулі для всіх програм: блок особистісного пізнання (Я - концепція), основи перинатальної педагогіки та психології; сімейна економіка, домашній бюджет; конструктивне спілкування, побудова здорових батьківсько-дитячих стосунків та ін. (Д. Мак_Дермотт, Х. Хіс).

Різноманітність навчальних програм у США варіює від обов'язкових, варіативних до допоміжних і спеціалізованих, що визначається місцевими та регіональними умовами штату. Зокрема, у штатах Міннесота, Пенсільванія та ін. впроваджені спецкурси, які спрямовані на залучення юнаків до сімейно-домашньої сфери і виховання дітей. Також викладаються спецкурси для дівчаток-підлітків, метою яких є попередження небажаної підліткової вагітності, научіння майбутніх матерів усвідомленого та виваженого прийняття рішень щодо народження дитини і безпечної статевої поведінки. Специфіка змісту і викладання таких курсів залежить від взаємодії школи з батьками та громадськими організаціями (практикуються щомісячні зустрічі з батьками, візити психологів і медиків, проведення тренінгів з ефективного батьківства за Т. Гордоном: “Зріле батьківство і материнство”, “Відроджені пологи” тощо).

Важливим питанням є підготовка вчителя до викладання курсів із батьківства. Засадничими принципами професійної підготовки вважається неперервність освіти на курсах підвищення кваліфікації з наступною сертифікацією (в штатах Вісконсин, Філадельфія, Пенсільванія, Огайо та ін.), поєднання варіативних курсів із дистанційним навчанням, співпраця вчителів із досвідченими інструкторами. У низці університетів (Індіана, Айова, Пітсбурзький, Гарвардський та ін.) створені бібліотеки, відеотеки, комп'ютерні навчальні ігри з основ батьківства тощо. Широкомасштабна просвітницька робота передбачає партнерство школи із сім'єю і громадськістю, проведення пропедевтичної комплексної діяльності за підтримки громадських та волонтерських організацій, благодійних фондів, Центрів підтримки сім'ї, медико-соціальних служб та ін.

У Великій Британії шкільна підготовка до батьківства є частиною Національної навчальної програми (1999 р.). Британські вчені вважають батьківство найпопулярнішою професією (кар'єрою) в світі (Ф. Вердон, Н. Ноддінгс, М. Прінгл). Метою підготовки до батьківства є формування досвідчених, турботливих, люблячих і приязних людей - високоморальних батьків. Подальше вдосконалення навчальних програм із батьківства проводиться відповідно до Закону “Про батьківську відповідальність” (1998 р.) на основі гуманістичної психології та філософії есенціалізму та міжпредметної інтеграції.

Система британської освіти забезпечує варіативність і мобільність викладання шкільних курсів із урахуванням індивідуальних та вікових потреб учнів, реалізації особистісного підходу, розвитку критичного мислення. Поряд із децентралізацією управління освіти моніторинг ефективності викладання курсу визначається спеціальним державним департаментом (з урахуванням регіональних/ муніципальних варіацій, які залежать від місцевих потреб закладів освіти). Слід зазначити практичну спрямованість курсів “Як набути батьківських навичок” та “Батьківська розмова для школярів”, їх міждисциплінарний та інтегрований характер у змісті обов'язкової дисципліни “Особистісна, соціальна, громадянська та валеологічна освіта” (PSСHE).

Організаційний (теоретичний) та технологічний (практичний) компоненти курсу з батьківства передбачають використання різноманітних форм, методів і прийомів: дискусії, мозковий штурм, метод проектів, написання “Декларації батьків”, сімейних історій та есе, створення наративів, аналіз життєвих ситуацій, акровірші, тести, кейс-стаді, портфоліо, прийом рефлексивного коментування, проведення спостережень за дітьми у дитсадках як науково-дослідницьких “життєвих” лабораторіях, сюжетно-рольові ігри “Театр в освіті” тощо. Просвітницька робота з батьківства передбачає також низку консультативних послуг від різних державних соціальних служб і медичних центрів для вагітних дівчат, юних матерів, молодого подружжя; участь громадських та релігійних об'єднань. Все зазначене є основою національної стратегії боротьби з підлітковою вагітністю й антисоціальними вадами серед підростаючого покоління.

Порівняльний аналіз навчальних програм для учнівської молоді з підготовки до виконання батьківських функцій, чинних у школах Великої Британії та США, в контексті освітніх реформ, державної гендерної і сімейної політики, дав змогу виявити спільне та відмінне у методології курсів із батьківства, специфіку їх упровадження на основі гуманістичного і мультикультурального підходів, практичного спрямування курсів.

Спільною освітньою стратегією державної політики США та Великої Британії є розробка і впровадження програм із батьківства з урахуванням специфіки штатів, місцевості, етнічних та національних груп, матеріально-економічного становища населення, статусу сімей тощо. Головними цілями підготовки є: попередження жорстокого ставлення до дітей через створення турботливого, освітньо-розвивального середовища; підтримка державних центрів у напрямку збереження репродуктивного здоров'я і запобігання підліткової вагітності, раннього та девіантного материнства; організація широкої просвітницької кампанії з профілактики захворювань, які передаються статевим шляхом (передусім СНІДу), наркоманії та алкоголізму.

Модель освітніх програм із батьківства, побудована на принципах інтегрованості та взаємодоповнюваності в контексті “випереджувального навчання”, охоплює такі компоненти: професійну підготовку вчителів до викладання курсу з батьківства та їх сертифікацію, постійне підвищення кваліфікації вчителів, забезпечення навчально-методичними ресурсами; розробку системи оцінювання знань учнів; поширення інформації через мережу Інтернет (сайти, відео, веб-логи), корекцію програм відповідно до місцевих особливостей та індивідуальних потреб учнів шкіл, обов'язковий моніторинг навчальних програм і т. д.

З'ясовано, що навчальні програми з підготовки до батьківства в обох країнах характеризуються різним змістом, але мають ідентичну багатокомпонентну структуру. Як правило, вони передбачають такі блоки: а) особистісний блок; б) основи перинатальної психології і педагогіки; в) навички конструктивного спілкування у побудові успішної родини (набуття навичок ефективного спілкування, вирішення життєвих проблем і розв'язання конфліктних ситуацій, знання стилів батьківського виховання тощо); г) усвідомлення цінностей батьківства та відповідального ставлення до виконання батьківських ролей і обов'язків.

В американських школах діють спеціальні освітні програми для груп “ризику” (підлітків-матерів, раннього батьківства, неповнолітніх правопорушників). Батькам-підліткам пропонуються не лише умови для продовження навчання у школі, а й широка підтримка вчителів та соціальних працівників у пристосуванні до нового життя з народженою дитиною та правильного виконання батьківських ролей, соціальний захист та допомога у подоланні труднощів, пов'язаних із ранньою вагітністю.

Інноваційною технологією у США та Великій Британії є “медіа-педагогіка”, яка спрямована на залучення молоді до вивчення курсів за допомогою візуалізації гостроактуальних проблем, серії комп'ютерних навчальних програм, що пропонуються для дистанційного навчання, інтерактивних он-лайнових навчальних відеокурсів, телебачення, DVD та Інтернет-мережі.

Відмінності в організації прокреативної підготовки молоді у США та Великій Британії зумовлені змінами у сімейній та гендерній політиці обох держав, специфікою батьківсько-дитячих стосунків як стрижневої проблеми соціального батьківства/материнства. Особливістю американських програм із батьківства є їх широка адаптація до специфіки вечірніх шкіл, релігійних установ та різновікових груп. Упровадження курсів відбувається разом із громадськими і благодійними організаціями (скаутські клуби, релігійні заклади, центри молоді, медико-психологічні служби тощо).

Для прокреативної підготовки учнів у Великій Британії характерним є більш вузький і конкретно-практичний характер курсів із батьківства, їх стадіальність та диференційованість, активне застосування арттерапевтичних прийомів, ігрових методик, позашкільні і самостійні заняття в сім'ї. На відміну від США, викладання курсів з основ батьківства проводить спеціально підготовлений учитель чи шкільний психолог.

Цілісна структура, насичений зміст і динамічність освітніх програм із батьківства у Великій Британії та США, інтерактивна взаємодія вчителя з учнями на “рівних правах”, система елективних навчальних курсів із підготовки до батьківства, їх ліцензування, співпраця школи з батьками (“життєві лабораторії” у дошкільних закладах і “шкільні візити батьків із немовлятами”), інноваційні методи і форми навчання (групові дискусії, мозковий штурм, есе-роздуми, аналіз життєвих ситуацій, створення наративів, проекти, портфоліо, кейс-стаді, лекція-візуалізація, тощо), використання власного життєвого досвіду учнів, урахування їх вікових та індивідуальних особливостей є факторами ефективної підготовки учнівської молоді до батьківства, що заслуговує впровадження у національну школу.

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження забезпечило можливість сформулювати загальні висновки.

1. Порівняльний аналіз наукової літератури засвідчив важливість підготовки учнівської молоді до виконання батьківських обов'язків у загальній системі виховання підростаючого покоління, ідентичність теоретико-методологічних підходів до батьківства у Великій Британії та США. Водночас наявні відмінності дефініцій “батьківство/материнство” “відповідальне батьківство”, “ефективне батьківство”, “креативне батьківство” у понятійно-термінологічному апараті. Засадничими у побудові навчальних курсів з батьківства стали ідеї філософії позитивізму і неопозитивізму (Велика Британія), есенціалізму та прагматичної педагогіки Д. Дьюї, гуманістичної і біхевіоральної психології (США).

2. Особливості становлення батьківства в історіографії Великої Британії і США визначаються соціально-економічною специфікою та етнокультурними відмінностями кожної з країн. Науковий підхід до проблеми батьківства бере свій початок із XVIІІ ст. у зв'язку із введенням у вжиток поняття “усвідомлений батьківський обов'язок”, появою перших освітньо-медичних курсів з материнства, що супроводжувалося визнанням самоцінності дитинства, дитиноцентричністю сім'ї і гуманізацією батьківсько-дитячих стосунків. Розкрито суть та основні історичні і соціокультурні передумови еволюції батьківсько-дитячих взаємин, відповідно до чого були виявлені етапи становлення організації прокреативної підготовки молоді до батьківства в обох країнах: виникнення (XVIII_XIX ст.), реформування (початок XX ст. - 1970 р.), трансформації (друга половина XX ст.) та модернізації (кінець XX - початок XXI ст.), з'ясовано їх провідні тенденції.

3. Основною стратегією в організації підготовки учнівської молоді до батьківства є гуманістичний, особистісний та цілісний підходи. Різноманітність моделей шкільної підготовки з батьківства в обох країнах зумовлена відмінностями теоретико-методологічних засад американських і британських учених. Американська модель характеризується реалістичною менеджерською освітою, централізацією, тоді як британська - феноменологічною, есенціалістською та децентралізацією. Генеза впровадження шкільних курсів відбувалася від стихійного, епізодичного характеру до системного і компетентнісного підходів. Комплексна підготовка з батьківства з кінця ХХ ст. до сьогодні охоплює врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей під час складання програм, планів і змісту матеріалу, їх різнорівневий та різновекторний характер, співпрацю з батьками і громадськими організаціями, розвиток медіа-освіти. Виявлено вертикальну та горизонтальну сегрегацію освітніх програм.

4. Педагогічне обґрунтування і проектування шляхів підготовки молоді до батьківства у США та Великій Британії забезпечується системною організацією навчально-виховного процесу загальноосвітніх шкіл у взаємодії із батьківським вихованням (партнерство школи і батьків), залученням провідних фахівців із медико-психологічних центрів, соціальних служб для молоді, громадських та релігійних організацій, благодійних фондів тощо. Підготовка учнівської молоді до виконання батьківських обов'язків передбачає використання різноманітних методів, форм і засобів: рефлексивний коментар, наратив, диспути та дискусії, імітація, аналіз конкретних ситуацій (кейс-стаді), метод вільного вибору, відеоуроки, проблемні лабораторії, метод проектів, портфоліо, письмові есе-роздуми, імітаційні та рольові ігри, тренінг.

5. Порівняльний аналіз моделей батьківства/материнства в контексті сучасної сімейної і гендерної державної політики у США та Великій Британії дав можливість розкрити їх специфічні особливості на різних інституційних рівнях, виявити основні тенденції в організації підготовки молоді до батьківства залежно від освітніх систем обох країн, трансформаційні зміни в гендерній культурі, економічній емансипації жінок, плюралізації сімейних стосунків, відмежування батьківства від подружжя, явища відстроченого батьківства, набуття різноманітних форм шлюбно-сімейних стосунків і видів батьківсько-дитячих взаємин. Моделі сімейної політики США та Великої Британії відрізняються ступенем лібералізації гендерних стосунків, різноманітністю типів сімей і низкою соціокультурних, економічних та освітніх реформ, розробкою і впровадженням сучасних педагогічних технологій із підготовки молоді до батьківства у загальноосвітні заклади. Виокремлено об'єктивні та суб'єктивні труднощі у впровадженні варіативних курсів із батьківства.

6. Порівняльний аналіз прокреативної підготовки учнів до виконання батьківських функцій у Великій Британії і США в контексті освітніх реформ, державної гендерної та сімейної політики дав змогу виявити спільне і відмінне у методології курсів з батьківства, специфіку їх упровадження на основі гуманістичного та мультикультурального підходів, інтегративний та інтерактивний характер викладання.

Моніторинг ефективності викладання курсу у британських та американських школах визначається з врахуванням регіональних / муніципальних варіацій, які залежать від потреб місцевих закладів освіти.

Метою американської шкільної підготовки до батьківства є набуття учнями батьківських компетентностей, що передбачає чітку багатокомпонентну структуру, обов'язковість і неперервність викладання навчальних курсів, їх різнорівневий та різновекторний характер. Метою британської прокреативної підготовки є становлення досвідчених, турботливих, люблячих і приязних людей - високоморальних батьків, яке здійснюється на основі гуманістичного та особистісного підходів, практичної спрямованості курсів.

На відміну від Британії, у США кожна школа, залежно від специфіки штату й етнічності громади, формує власну програму підготовки молоді до батьківства за допомогою оцінювання своїх потреб, можливостей, пріоритетів та адаптування доступних ресурсів.

Специфіка впровадження навчальних програм у школах Великої Британії полягає у дотриманні мультидисциплінарного та інтегративного підходу, що означає як розгляд окремих тем в обов'язкових предметах, так і введення нових розроблених варіативних курсів для учнів певних вікових груп у різних штатах. На відміну від США, у школах Великої Британії викладання курсів з основ батьківства проводить спеціально підготовлений учитель чи шкільний психолог. Їхня підготовка до читання курсів ґрунтується на механізмах ідентифікації та гнучкості (flexibility) як складових цілісного навчального процесу. Однією з найважливіших особливостей підготовки вчителів у Великій Британії, на відміну від США, є обов'язковість використання вчителем отриманих на курсах знань, нової інформації у практичній діяльності в процесі занять з учнями.

7. Педагогічне обґрунтування і проектування шляхів підготовки молоді до батьківства у США та Великій Британії забезпечується системною організацією навчально-виховного процесу, залученням провідних фахівців з означеної проблеми, проведенням обов'язкового моніторингу якості викладання, сертифікацією курсів, упровадженням спеціальних курсів для “груп ризику” (матерів-підлітків) та активізацією юнаків тощо. Широкомасштабна просвітницька робота передбачає партнерство школи із сім'єю та громадськістю, проведення пропедевтичної комплексної діяльності за підтримки громадських та волонтерських організацій, благодійних фондів, Центрів підтримки сім'ї, медико-соціальних служб та ін.

8. Здійснене в дослідженні всебічне вивчення досвіду США та Великої Британії дало змогу виокремити позитивні аспекти, які, на нашу думку, сприятимуть ефективнішій підготовці учнівської молоді до виконання батьківських обов'язків. Актуальним для імплементації багатогранного досвіду США та Великої Британії з підготовки до батьківства у національну школу є система елективних навчальних курсів, їх ліцензування, організація співпраці школи з батьками (“життєві лабораторії” у дошкільних закладах, “шкільні візити батьків із немовлятами”) та місцевими (релігійними й етнічними) громадами, підвищення кваліфікації вчителів, організація конференцій для педагогів, адміністрації шкіл, обмін досвідом тощо; розробка інтерактивних он-лайнових навчальних програм, дистанційне навчання, розвиток батьківської медіа-освіти, використання інноваційних методів і форм навчання, на основі власного життєвого досвіду учнів, урахування їх вікових та індивідуальних особливостей тощо.

Дослідження не вичерпує всіх проблем підготовки учнів до батьківства. Перспективи подальших досліджень стосуються творчого використання англо-американського досвіду з батьківства щодо створення програм дистанційного навчання та медіа-педагогіки, розширення освітньо-інформаційного простору через мережу Інтернет.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Левчик Н. С. Специфіка підготовки учнівської молоді до батьківства у Великій Британії / Наталя Левчик // Статева соціалізація та підготовка учнівської молоді до сімейного життя у педагогіці та шкільній практиці зарубіжних країн : монографія / [Т. В. Говорун, О. М. Кікінежді, В. П. Кравець та ін.] : за ред. В. Кравця. - Тернопіль, 2009. - С. 85-108.

2. Левчик Н. С. Школа як початковий етап підготовки молоді до батьківства у Великій Британії / Наталя Левчик // Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. : зб. наукових праць. - К., 2007. - № 8. - С. 154-159.

3. Левчик Н. С. Батьківство в контексті сімейної політики у США та Великій Британії / Наталя Левчик // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету ім. П. Г. Тичини. - Умань, 2008. - Ч. 5. - С. 103-110.

4. Левчик Н. С. Зміст і структура шкільних програм з підготовки молоді до батьківства у Великій Британії / Наталя Левчик // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, 2008. - № 4. - С. 135-140.

5. Левчик Н. С. Становлення батьківства у Великій Британії та США: історичний аспект / Наталя Левчик // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного університету імені Григорія Сковороди. - Переяслав-Хмельницький, 2008. - № 16. - С. 120-123.

6. Левчик Н. С. Шкільні програми з підготовки молоді до батьківства в США та Великій Британії / Наталя Левчик // Трудова підготовка в закладах освіти. - К., 2009. - № 3 (61). - С. 44-48.

7. Левчик Н. С. Підготовка учнівської молоді до батьківства у Сполучених Штатах Америки / Наталя Левчик // Вісник Харківської державної академії культури : зб. наук. праць. - Харків, 2009. - Вип. 26. - С. 213-221.

8. Левчик Н. С. Шляхи впровадження освітніх технологій з батьківства в національну школу: досвід США та Великої Британії // Наталя Левчик // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, 2010. - № 3. - С. 155-162.

9. Левчик Н. С. Особливості підготовки молоді до виконання батьківських обов'язків у англомовних країнах / Наталя Левчик // Формування гендерної культури майбутніх вчителів : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., 25_26 берез. 2005 р. - Тернопіль, 2005. - С. 145-149.

10. Левчик Н. С. Роль американської сім'ї у підготовці дітей до виконання гендерних ролей / Наталя Левчик // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. Ушинського / Інтеграція гендерного підходу в сучасну науку і освіту: результати та перспективи : зб. наук. праць. Міжнар. наук.-практ. конф., 28 жовт. 2005 р. - Одеса : ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2005. - С. 124-132. - (Спецвип.).