Дидактико-методична система формування основ музичної культури молодших школярів у процесі загальної музичної освіти

До змісту навчальних тем уведено основний і варіативний різнорівневий матеріал, що реалізується через систему навчальних завдань, які окреслюють логіку розгортання навчальної теми, розкривають зміст навчального матеріалу та можуть бути диференційовані за: видом музично-творчої діяльності учнів; навчальними функціями і спрямуванням особистісного впливу; дидактичною метою (мотиваційні, інформаційні, формувальні, діагностичні тощо); джерелом інформації (словесні, наочні, практичні) і рівнем пізнавальної активності (репродуктивні, евристичні); типом дії (читання, слухання, спів, розглядання, рухи, гра на музичних інструментах тощо); рівнем складності (загальні й підвищеної складності); кількісним складом виконавців (індивідуальні, групові, фронтальні або сольні, ансамблеві, хорові, оркестрові); рівнем самостійності та місцем виконання (класні, домашні) тощо.

Суттєвого значення в змісті підручників набувають різнофункціональні (мотиваційні, пізнавальні, розвивальні, виховні) дидактичні казки та вірші, які виконують функції епіграфів, вступів, пояснень, правил, розповідей, повідомлень, спостережень, роздумів, загадок, жартів, тренінгів, ігор тощо.

Комплексне використання навчальних завдань різних типів створює передумови для забезпечення різноманітності й ефективності навчального процесу на всіх етапах уроку. Уведений до змісту підручників основний матеріал збагачено довідковими елементами „Словничок”, „Зверни увагу, запам'ятай”, додатковою інформацією „Це цікаво знати!”, завданнями для групового та колективного виконання „Попрацюймо разом!” .

Дидактична насиченість підручників надає вчителеві можливість педагогічно доцільного добору форм і методів роботи, а також інформаційного, музичного та іншого навчального матеріалу відповідно до поставлених завдань, рівня підготовленості учнів, власних методичних уподобань тощо.

У побудові цілісної тематичної структури підручника суттєве значення має дидактичний принцип „перспективи і ретроспективи” (Д.Кабалевський), згідно з яким навчальний матеріал спирається на вже вивчене і, разом із тим, містить пропедевтичні елементи. Деякі тематичні лінії мають наскрізний розвиток протягом багатьох уроків, а інколи й усього курсу вивчення музики.

Виявлено, що підручник із музики має перспективні резерви щодо формування основ музичної культури молодших школярів, якщо: у його змісті забезпечено узгоджене розкриття мотиваційно-ціннісного, когнітивно-теоретичного, діяльнісно-практичного, розвивального та виховного елементів змісту загальної музичної освіти; зміст навчальної книги особистісно орієнтований, структура підручників, стиль і форма подання навчального матеріалу максимально відповідають особливостям учнів молодшого шкільного віку („дрібна” внутрішньотематична структура; навчальні завдання невеликі за обсягом, різнопланові за видами діяльності тощо); тематичний зміст підручника реалізується через систему словесних, наочних, практичних методів і різнофункціональних навчальних завдань, домінувальними серед яких є ігрові, евристичні, діалогові й інші розвивально-творчі, а пріоритет належить активним видам діяльності зі сприймання та „творення” музики; при цьому забезпечено підпорядкування всіх елементів уроку певній навчальній темі; підручники надають можливості оптимального добору навчального матеріалу відповідно до стану підготовленості учнів і пріоритетних видів музично-естетичної діяльності, опрацювання його на різному рівні складності та є придатними для самостійної роботи; протягом усього курсу навчання збережено: методологічне підґрунтя й дидактичну стилістику навчальної книги, наступність і єдність методичних підходів, наскрізний розвиток провідних тематичних ліній, систему довідкових і додаткових елементів підручника тощо.

Специфічними принципами відбору та реалізації змісту шкільної музичної освіти в програмі та підручниках визначені: комплексність формування складових музичної культури школярів, передумовами якої є художня цінність і гуманістична спрямованість навчального змісту, необхідний і достатній рівень відображення змісту навчального предмета, наявність виховних і розвивальних резервів; „художня природовідповідність” змісту, що вимагає враховувати особливості загального та музичного розвитку, інтересів і потреб учнів, емоційно-образну й технічну доступність навчального матеріалу віковим і музично-психологічним можливостям школярів; емоціогенність навчального матеріалу та його реалізації, що забезпечується урахуванням емоційно-естетичного розвитку школярів, емоційної драматургії навчальної теми й уроку, використанням дидактичних ігор, віршів, казок тощо; творча домінанта - посилення творчої спрямованості всіх елементів змісту музичної освіти і впровадження проблемних, евристичних, креативних завдань в усіх видах навчальної діяльності; компенсаторний принцип, що передбачає надання можливостей компенсувати індивідуальні недоліки музичного розвитку дитини успішним виконанням інших видів музично-творчої діяльності; принцип „пролонгованої дії”, що забезпечується привабливістю навчального змісту для дитини та створює передумови для реалізації культуротворчих функцій музичної освіти в міжурочний період тощо.

Шостий розділ „Процес і результативність формування основ музичної культури молодших школярів за експериментальною системою” містить загальну характеристику процесу культуротворчої музичної освіти й методичний аналіз формування складових музичної культури дітей у початковій школі; аналіз експериментальної методики діагностики музичної культури молодших школярів і результатів дослідження ефективності дидактико-методичної системи.

Основою реалізації експериментальної дидактико-методичної системи визначено її процесуальний компонент, який стосується, насамперед, організації процесу навчання - полісуб'єктної взаємодії учнів і вчителя з мистецькими творами, змістом підручників, художнім мікросередовищем уроку тощо, де у процесі засвоєння молодшими школярами навчального змісту відбувається формування основ їхньої музичної культури.

Процесуальними особливостями експериментальної системи є: виділення у процесі навчання проектувального, мотиваційно-цільового, музично-діяльнісного, контрольно-оцінювального, прогнозувального етапів; упровадження комплексу загальнопедагогічних і спеціальних методів мистецького навчання, що забезпечують різноманітність музично-творчої діяльності учнів; створення умов для комплексного формування складових музичної культури школяра.

З'ясовано, що формування музичної спрямованості учнів включає становлення мотиваційної, емоційної та ціннісно-орієнтаційної складових. Чинниками ефективності відповідної методичної роботи визначені: створення на уроці психологічно комфортної, творчої атмосфери; оптимальний відбір змісту музичної освіти; використання системи завдань, які зацікавлюють дитину, викликають бажання власної музичної діяльності на всіх етапах засвоєння та практично-творчого опрацювання навчального матеріалу.

Відповідні функції підручника реалізуються через: музично-дидактичні ігри, елементи театралізації та інсценізації; дидактичні казки та вірші; використання літературних і візуальних творів; рубрику „Це цікаво знати!”; музичні головоломки; завдання, що сприяють розвитку художніх смаків, потреб у спілкуванні з музикою та інших музично-ціннісних орієнтацій. Музична спрямованість є ланкою до розвитку загальнокультурної спрямованості учня.

Формування музичної обізнаності націлено на опанування теоретичних і практичних основ музичного мистецтва й відбувається в тісному зв'язку зі слухацькою та виконавською практикою. На становлення цієї складової музичної культури спрямовано навчальну інформацію у формі дидактичних казок і віршів, художніх і публіцистичних розповідей, лаконічно сформульованих правил; використання фольклору, літературних і живописних творів; різні види вокальної та інструментальної виконавської діяльності.

Перспективи досягнення відповідних „надзавдань” освіти пов'язуються зі становленням загальнокультурної компетентності й реалізуються через ознайомлення дітей із широким діапазоном відомостей щодо розвитку світової культури, специфіки різних видів мистецтв, формування навичок розуміння й аналізу літературних, візуальних, сценічних творів.

Виховний компонент дидактико-методичної системи передбачає такі напрями виховання молодших школярів: власне музичне (становлення культури спілкування з музикою в урочній і дозвіллєвій діяльності, потреби в музичному самовдосконаленні); загальнокультурне (формування культури споглядання та розуміння мистецьких творів, поведінки в установах культури тощо); гармонійне особистісне (духовне, моральне, естетичне, національне, інтернаціональне, комунікативне, трудове, екологічне, валеологічне тощо).

Передумовами реалізації виховних функцій музичної освіти в експериментальній системі визначені: відповідна спрямованість усього процесу навчальної взаємодії; гуманістичність навчального змісту; націленість дидактичних методів на формування культури спілкування з мистецтвом і збагачення духовного світу школярів; духовні резерви музичного репертуару для слухання й виконання; „приховані” виховні аспекти різних форм колективної музично-естетичної діяльності на уроках тощо.

Розвивальний компонент музичної освіти спрямовано на музичний (слухацький, виконавський і музично-творчий), загальнокультурний (розширення мистецького світогляду, формування загальнокультурного мислення, мовлення тощо) та загальний (розумовий, загальнонавчальний, фізичний тощо) розвиток молодших школярів. Реалізація розвивальних завдань відбувається із застосуванням різноманітних методів слухання і виконання музики, завдань евристичного й креативного типу, вправ на розвиток мовлення, уваги, пам'яті, мислення, навичок розумових дій, загальнонавчальних здібностей, фізичних якостей дитини тощо.

З'ясовано, що педагогічними умовами формування основ музичної культури молодших школярів і реалізації відповідних загальнокультурних і „надпредметних” орієнтирів музичної освіти є: систематичність і комплексність формування всіх складових музичної культури; безпосередній зв'язок музично-культурного становлення дитини з провідними видами навчальної музично-творчої діяльності; підпорядкованість усіх дидактичних елементів темі уроку із забезпеченням різноманітної активної праці учнів і посиленням творчої складової музичної освіти в усіх видах роботи; гнучкий і гуманістичний підхід до врахування індивідуальних можливостей учня, що передбачає створення ситуацій успіху для кожної дитини у різних видах навчальної діяльності; створення психологічно комфортного мікросередовища, коректність і ненав'язливість розвивальних і виховних впливів, що забезпечується емоціогенним змістом й ігровими формами подання матеріалу; тісний взаємозв'язок музичних, загальнокультурних і загальнорозвивальних впливів на особистість у контексті формування окремих складових і музичної культури школяра в цілому; визнання провідної ролі вчителя в забезпеченні педагогічної підтримки ефективної музичної освіти учнів та у розв'язанні культуротворчих завдань експериментальної системи.

Визначення результативності дидактико-методичної системи відбулося у ході довготривалого педагогічного експерименту, основу якого склали:

1) виявлення динаміки формування основ музичної культури молодших школярів на визначених критеріально-рівневих засадах (у ході безпосереднього формувального експерименту; через аналіз і узагальнення матеріалів щодо впровадження системи в роботу загальноосвітніх закладів протягом 2003-2010 років);

2) експертне оцінювання системи через масову апробацію та моніторинг підручників „Музика” та „Музичне мистецтво” за наказами МОН у різних областях України (2004-2009 роки).

Додатково проведено діагностичну роботу щодо: аналізу забезпечення наступності музичного навчання учнів початкової та основної школи на засадах єдиної концепції автора дослідження; фрагментарної діагностики професійної готовності й ставлення вчителів музики та початкових класів до реалізації культуротворчих, розвивальних і виховних функцій загальної музичної освіти.

Для забезпечення першого напряму дослідної роботи визначено критерії та показники сформованості музичної культури, які ґрунтуються на її структурі й відповідають компонентам музичної спрямованості, музичної обізнаності, музичної вихованості й музично-творчої розвиненості.

Зважаючи на мету формування основ музичної культури молодшого школяра, до кожної зі структурних складових дібрано один узагальнювальний критерій, що дає достатньо повне уявлення про сформованість певного компонента, зокрема: мотивацію музично-творчої діяльності, музичні знання й уміння школяра, музично-творчі здібності дитини та культуру її спілкування з музикою. Основними показниками сформованості музичної культури в цьому контексті є доступні для спостереження прояви визначених музично-культурних якостей учнів: наявність і стійкість потреб у музично-творчій діяльності, якість і спрямованість музичних інтересів дитини; повнота і глибина знань у галузі музичного мистецтва, сформованість умінь і навичок музично-творчої діяльності; розвиненість слухових і виконавських здібностей, різноманітність і оригінальність творчих проявів дитячої музикальності; сформованість культури слухача, виконавця у навчанні, дозвіллі, побуті, прагнення дитини до вдосконалення власних музичних якостей.

Для виявлення сформованості основ музичної культури молодших школярів визначено 4 взаємопов'язані рівні, для оцінювання яких застосовано 12-бальну шкалу: початковий (1-3), середній (4-6), достатній (7-9) і високий (10-12). Вибір методів і прийомів оцінювання музичної культури школярів визначено необхідністю психологічно комфортної діагностики в умовах природного експерименту, що не порушує навчально-виховний процес. Контрольні заміри (зрізи) проведено у 1, 4 і 8-му навчальних семестрах (на початку, в середині та на завершення навчання у початковій школі).

Для фіксації результатів розроблено діагностичну карту, зміст якої відобразив основні критерії і показники оцінювання музичної культури.

У результаті експертного оцінювання педагогами-музикантами динаміки формування музичної культури учнів, зафіксоване підвищення оцінки всіх параметрів і рівнів сформованості музичної культури школярів, що свідчить про дієвість експериментальної дидактико-методичної системи (табл. 1).

Таблиця 1 Узагальнені результати динаміки формування основ музичної культури молодших школярів (за 12-бальною шкалою)

Етапи проведення діагностики Критерії оцінювання основ музичної культури	Вихідні дані (1-ий семестр, I клас)	Проміжні дані (4-ий семестр, II клас)	Підсумкові дані (8-ий семестр, IV клас)	Коефіцієнт зростання
Міра прояву мотивації музично-творчої діяльності	4,58	7,10	8,47	+3,89
Ступінь сформованості музичних знань й умінь учнів	3,01	7,26	8,69	+5,68
Ступінь розвиненості музично-творчих здібностей	4,34	7,43	8,65	+4,31
Міра вияву культури спілкування учня з музикою	4,49	7,57	8,86	+4,37
Загальна оцінка музичної культури	4,10	7,34	8,67	+4,57

Для виявлення значущості розходжень середніх оцінок на початковому та завершальному етапах експерименту здобуті результати опрацьовано за t-критерієм Стьюдента. Результати автоматичного розрахунку за пов'язаними (залежними) вибірками вихідних і підсумкових даних виявили, що здобуте емпіричне значення знаходиться в зоні значущості.

Про результативність експериментальної системи свідчить і загальне підвищення рівнів сформованості основ музичної культури дітей протягом навчання у початковій школі. Об'єктивність педагогічного оцінювання результативності дидактико-методичної системи забезпечено масштабністю і довготривалістю експериментальної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах різного типу, репрезентативністю вибірки та використанням статистичних методів оброблення експериментальних даних.

Отже, практичне впровадження й оцінювання дидактико-методичної системи дозволяють стверджувати, що запропоновані підходи та методики створюють достатні передумови для формування основ музичної культури молодших школярів.

Для уточнення висновків щодо ефективності експериментальної системи, до дослідження було залучено інші джерела отримання діагностичних даних (зокрема, експертне оцінювання експериментальних підручників). За результатами широкої апробації в 10 областях України всі експериментальні підручники „Музика” здобули позитивні відгуки фахівців і затверджені МОН України як основна література для вивчення навчального предмета „Музика”.

Для здобуття додаткових відомостей щодо якості й особливостей використання підручників проведене анкетування 40 вчителів музики, які брали безпосередню участь у проведенні формувального експерименту в м. Суми. Зокрема, 80 % респондентів відзначили полегшення праці вчителя у зв'язку з впровадженням підручників; 82,5 % засвідчили, що уроки стали більш цікавими, різноманітними та насиченими. У зв'язку з впровадженням підручників переважна більшість (77,5 %) учителів засвідчили покращення ставлення школярів до уроків музики; підвищення інтересу (72,5 %), якості знань (60 %) і виконання домашніх завдань (25 %). Загальнокультурну функцію розширення світогляду відзначили 67,5 % респондентів. Жодний з експертів не спостерігав негативного впливу роботи з підручниками на ставлення учнів до уроків музики й організацію навчально-виховного процесу.

Отже, матеріали апробації підручників з музики і результати анкетування вчителів дозволяють зробити висновки щодо позитивної ролі навчальних книг і достатньої ефективності запропонованої дидактико-методичної системи у формуванні основ музичної культури молодших школярів.

У сьомому розділі „Дидактико-методичне забезпечення наступності формування музичної культури учнів початкової та основної школи” розкриті змістова і процесуальна наступність формування музичної культури школярів, а також роль особистості вчителя в цьому процесі.

З'ясовано, що важливим чинником реалізації культуротворчих функцій загальної музичної освіти є забезпечення наступності формування музичної культури учнів початкової та основної школи. Передумовами цього визначені: органічний зв'язок навчальних програм із музики (1-4 класи) та музичного мистецтва (5-8 класи), наявність наскрізних тематичних ліній у цілісному курсі навчання музики; збереження єдиної структури навчальних книг, підходів до організації музично-творчої діяльності дітей тощо.

На цих засадах підготовлено комплект підручників „Музичне мистецтво”, побудованих з урахуванням дидактико-методичних вимог до навчальних книг для молодших школярів і, водночас, вікових особливостей психічного й музичного розвитку підлітків та специфіки їх музичної освіти.

Спільними дидактико-методичними рисами підручників для учнів початкової та основної школи є: створення передумов для комплексного формування усіх складових музичної культури дитини; конструювання змісту підручників із урахуванням „надзавдань” гармонійного розвитку та різнобічного виховання школярів; широке використання діалогових, евристичних, ігрових методів навчання; застосування завдань різного рівня складності для диференційованого навчання школярів; забезпечення придатності книг для самостійної роботи, що дозволяє вивільнити урочний час для активного спілкування з музикою; надання вчителеві можливостей для варіативного й творчого відбору дидактичних завдань і музичних творів із урахуванням рівня підготовки конкретної дитячої аудиторії; структурна та стильова наступність у конструюванні змісту й художньому оформленні підручників тощо.

Специфіка підручників із музичного мистецтва характеризується поступовим ускладненням і „укрупненням” завдань, збільшенням питомої ваги текстових компонентів, посиленням інформативності та реалістичності наочного матеріалу. У формуванні музичної спрямованості й обізнаності особливого значення набувають діалогові та проблемно-пошукові методи навчання, нетрадиційні прийоми залучення учнів до музичної діяльності. Домінування евристичних, розвивальних методів, активних видів діяльності зі сприймання та „творення” музики постають дієвим фактором різнобічного розвитку дітей. Естетичний, моральний, національний, патріотичний підтексти, що пронизують матеріали підручників, створюють умови для реалізації особистісно-виховних функцій загальної музичної освіти.

Виявлено, що в реалізації культуротворчих завдань музичної освіти провідним фактором постає особистість учителя, професіограма якого в умовах експериментальної системи розглядається в єдності трьох компонентів:

1) особистісного, що відображує провідні індивідуально-психологічні риси, необхідні для здійснення музично-педагогічної діяльності;

2) професійно-педагогічного, який передбачає наявність цілісного комплексу відповідних здібностей, знань, умінь і навичок тощо;

3) музично-фахового, що найбільш повно характеризується феноменом музично-педагогічної культури вчителя.

Серед загальних вимог до організації взаємодії вчителя й учня на уроці музики визначені: гуманістично-стимулювальний стиль спілкування, індивідуальний підхід, оптимістичне прогнозування та створення ситуацій успіху, емоційність викладання, творчість учителя тощо.

Для підвищення фахового рівня сучасного вчителя музики запропоновано спецкурс „Основи формування музичної культури школярів”.

Висновки

Дослідження проблеми формування основ музичної культури молодших школярів надало можливість встановити, що умовою ефективної реалізації культуротворчих функцій загальної музичної освіти є впровадження відповідно спрямованої дидактико-методичної системи. На підставі здобутих у процесі дослідної роботи результатів сформульовано такі висновки:

1. На основі ретроспективного аналізу розвитку музичної освіти виявлено, що ідея формування музичної культури особистості зародилась за часів античності й зазнала численних трансформацій, пов'язаних із різними підходами до розуміння ролі музики у вихованні: від ідеалу музично освіченої та культурної людини у Стародавній Греції - до заперечення загальної музичної освіти окремими представниками експериментальної педагогіки на початку ХХ ст. З'ясовано, що у вітчизняній педагогіці ідея культуротворчої музичної освіти пройшла шлях від накопичення досвіду народної педагогіки та фольклорних традицій музичного виховання дітей до визнання її серед пріоритетів особистісно орієнтованої освіти ХХІ ст.

2. Доведено, що, відображуючи прогресивні уявлення про сутність і завдання загальної музичної освіти, музична культура школяра є феноменом, який найбільш органічно втілює комплекс особистісних музичних досягнень учня. У контексті дослідження музична культура школяра розглядається як: складне інтегративне утворення, що надає дитині можливість адекватного й усвідомленого спілкування з музикою в навчанні та житті; органічна та необхідна складова художньої та духовної культури, різнобічного розвитку та гармонійного виховання особистості; мета загальної музичної освіти, що стосується кожної дитини, незалежно від рівня її музичної обдарованості.

Дослідження музично-особистісного портрета сучасного учня початкових класів виявило сенситивність молодшого шкільного віку для формування основ музичної культури, тобто її первинного, першорядного підґрунтя, необхідного й достатнього для подальшого музичного становлення особистості.

Визначено структуру основ музичної культури молодших школярів, що складається з чотирьох узагальнених блоків: музичної спрямованості, яка представлена єдністю мотиваційного, емоційного й аксіологічного компонентів; музичної обізнаності, що характеризується комплексом музичних знань, умінь і навичок; музично-творчої розвиненості й музичної вихованості. Усі структурні одиниці згуртовуються навколо музичної діяльності, яка є провідною умовою та засобом формування музичної культури школяра.

Доведено, що в умовах гуманістичної освіти складові музичної культури набувають змістовно-широких, особистісно орієнтованих властивостей, спрямовуючись на вирішення не лише вузькопредметних (суто музичних), а й розвивальних, виховних, культуротворчих завдань загальної музичної освіти.

Встановлено, що, зважаючи на нерозривний зв'язок усіх складових, музична культура школяра постає цілісною характеристикою, що є не сумою певних якостей, а індивідуально-неповторним інтегративним утворенням.

3. Означені теоретичні засади зумовили актуальність створення дидактико-методичної системи формування основ музичної культури молодших школярів - складного багатокомпонентного утворення, що цілісно відображує навчально-виховний процес і вибудовується в результаті узгодженого поєднання його елементів.

Метою експериментальної системи визначено формування основ музичної культури молодших школярів у процесі загальної музичної освіти (як інтегративної особистісної властивості); завданнями - комплексне формування усіх складових музичної культури учнів; „надзавданнями” - сприяння гармонійному розвитку та різнобічному вихованню школярів.

Враховуючи провідні тенденції розвитку загальної та музичної освіти, методологічною основою системи визначено чотири рівні методології: філософський (положення філософії освіти, теорії музичної культури суспільства й особистості; антропологічний, культурологічний, аксіологічний і системний підходи тощо); загальнопедагогічний (гуманістичні, особистісно орієнтовані та розвивальні концепції, система педагогічних принципів); дидактико-методичний (діяльнісний і структурно-функціональний підходи, семіотично-комунікативна концепція, теорії гри, ідеї та принципи дидактики та методики музичної освіти); впроваджувальний (теорії та документи, що регламентують створення навчально-методичного ресурсу музичної освіти).

Доведено доцільність побудови експериментальної дидактико-методичної системи за структурно-функціональною ознакою та розгляду її як узгодженого поєднання основних компонентів: цільового, методологічного, змістового, процесуального, підручникового, результативно-оцінювального й особистісних, представлених суб'єктами навчання - учнем і вчителем.

Специфічною структурною одиницею системи визначено підручник, в якому реалізується мета й завдання, інтегруються провідні ідеї цільового, методологічного, змістового та процесуального компонентів, враховуються особливості взаємодії суб'єктів педагогічного процесу й оцінювання результатів музичної освіти школярів.

4. Доведено, що системоутворювальним фактором формування основ музичної культури школярів є змістовий компонент, структурними елементами якого визначені: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-теоретичний, діяльнісно-практичний, розвивальний і виховний.

Обґрунтовано доцільність реалізації змісту загальної музичної освіти в навчальній програмі „Музика” для 1-4 класів і створених на її основі підручниках. Останні розглядаються як інтегруючий фактор формування музичної культури молодших школярів і комплексної реалізації навчальних і розвивально-виховних завдань уроків музики.

Розроблено дидактичні основи та структурну модель підручника з музики, де головною одиницею визначено навчальну тему. Виявлено, що підручник має перспективні резерви щодо формування основ музичної культури молодших школярів, якщо: у його змісті забезпечено узгоджене розкриття всіх елементів змісту загальної музичної освіти, які підпорядковані певній навчальній темі; зміст навчальної книги особистісно орієнтований, структура підручників, стиль і форма подання навчального матеріалу максимально відповідають особливостям учнів молодшого шкільного віку („дрібна” внутрішньотематична структура; навчальні завдання невеликі за обсягом, різнопланові за видами діяльності тощо); тематичний зміст підручника реалізується через систему дидактичних завдань різного рівня і типу, домінувальними серед яких є ігрові, евристичні, діалогові й інші розвивально-творчі, а пріоритет належить активним видам діяльності зі сприймання та „творення” музики; підручники надають можливості оптимального добору навчального матеріалу відповідно до стану підготовленості учнів, опрацювання його на різному рівні складності та є придатними для самостійної роботи; протягом усього курсу навчання збережено методологічні підґрунтя й дидактичну стилістику навчальної книги, наступність і єдність методичних підходів, наскрізний розвиток провідних тематичних ліній, систему довідкових і додаткових елементів підручника тощо.

У процесі експериментальної роботи основними принципами відбору та реалізації змісту шкільної музичної освіти в програмі та підручниках визначені:

· комплексність формування всіх складових музичної культури молодших школярів;

· „художня природовідповідність” змісту особливостям загального та музичного розвитку учнів;

· емоціогенність навчального матеріалу та його реалізації засобами дидактичних віршів і казок, ігрових і діалогових методів навчання;

· посилення творчої спрямованості змісту музичної освіти через домінування евристичних та інших розвивально-творчих технологій;

· компенсаторний принцип, що створює умови для успішного навчання дітей з різними рівнями музичного розвитку;

· принцип „пролонгованої дії” навчального змісту музичної освіти в міжурочний період;

· гуманістичний підхід до оцінювання музично-творчої діяльності дітей тощо.

5. Розроблено методику формування основ музичної культури молодших школярів, сферою практичного втілення якої є навчальна взаємодія вчителя та учнів в контексті процесуального компоненту системи. Структурними етапами процесу музичного навчання визначені: проектувальний, мотиваційно-цільовий, музично-діяльнісний, контрольно-оцінювальний і прогнозувальний. Розв'язання завдань кожного етапу відбувається через застосування розлогої системи загально-педагогічних і спеціальних методів навчання.

У результаті дослідної роботи дидактико-методичними особливостями експериментальної системи визначені: реалізація мети і завдань формування та діагностики музичної культури дитини безпосередньо в навчальному процесі; гуманістична й особистісна орієнтованість змісту, навчального процесу й оцінювання музично-творчої діяльності учнів; спрямованість усіх компонентів навчання на гармонійний розвиток і різнобічне виховання школяра; різноманітна, цікава, приваблива для учня організація навчання з опорою на його життєвий досвід, враження та переживання; пріоритет ігрових, розвивально-творчих, діалогічних методів і прийомів навчальної полісуб'єктної взаємодії; можливість вільного трактування змісту й дидактико-методичної імпровізації в організації навчальної музично-творчої діяльності; розвантаження учнів через мінімізацію основного змісту з уведенням додаткового матеріалу як засобу диференціації навчання; підсилення інтеграції мистецтв і міжпредметних зв'язків; органічна підпорядкованість усіх дидактичних елементів уроку його темі; наступність, єдність і цілісність змісту й організації процесу музичної освіти на рівні теми (уроку), підручника (навчального року), комплекту підручників (усього курсу навчання).

Визначено педагогічні умови формування основ музичної культури школярів у дидактико-методичній системі, серед яких: систематичність і комплексність формування складових музичної культури в безпосередньому зв'язку з основними видами навчальної діяльності; максимальне врахування вікових психологічних, емоційних, музичних, творчих особливостей і потреб сучасної дитини; посилення творчої складової музичної освіти в усіх видах навчальної діяльності; гуманістичний підхід до врахування індивідуальних можливостей школяра зі створенням ситуацій успіху для кожного; коректність і ненав'язливість реалізації розвивальних і виховних завдань; зв'язок музичних, загальнокультурних і загальнорозвивальних впливів на учня в контексті формування його музичної культури.

6. Результативність дидактико-методичної системи підтверджена у ході довготривалого природного педагогічного експерименту, в основу якого покладено комплексне вивчення динаміки формування основ музичної культури дітей на початок, середину та завершення навчання у початковій школі (в умовах застосування розробленої методики) й експертну оцінку підручників „Музика” та „Музичне мистецтво” в ході широкої апробації на базі навчальних закладів різних областей України.

Для оцінювання динаміки формування основ музичної культури молодших школярів було визначено критерії та показники, що ґрунтуються на складових особистісної музичної культури, а також рівні її сформованості (початковий, середній, достатній і високий). Важливими умовами проведення діагностики стали забезпечення психологічно комфортного дослідження в реальній шкільній практиці та стабільність викладацького складу протягом усього періоду експериментальної роботи.

У результаті оцінювання музичної культури дітей у 1-му, 4-му та 8-му навчальних семестрах зафіксоване підвищення усіх показників і музичної культури вцілому. Водночас, кількість учнів з початковим рівнем сформованості музичної культури зменшилася, а чисельність школярів з високим рівнем зросла. Така динаміка надає підстави для визнання педагогічної доцільності впровадження експериментальної системи формування основ музичної культури молодших школярів.

7. Для забезпечення наступності формування музичної культури учнів початкової та основної школи підготовлено комплекти підручників „Музика” для 1-4 класів і „Музичне мистецтво” для 5-8 класів, що ґрунтуються на єдності цілей, завдань і педагогічних підходів до організації навчання.

Експериментальна апробація підручників „Музика” та „Музичне мистецтво” засвідчила їх ефективність стосовно формування музичної культури дітей, що дозволяє говорити про наявність цілісної культуротворчої дидактично-методичної системи загальної музичної освіти учнів початкової та основної школи й підтвердження гіпотези дисертаційного дослідження.

8. Виявлено, що важливим фактором реалізації ідей експериментальної системи формування музичної культури школярів є особистість учителя, що має поєднувати відповідні особистісні, професійно-педагогічні та музично-фахові якості.

Серед умов культуротворчої діяльності педагога визначені: забезпечення гуманістично-стимулювального стилю спілкування; індивідуальний підхід з урахуванням музичної обдарованості школярів; оптимістичне прогнозування та створення ситуацій успіху для кожної дитини; різноманітність і раціональність поєднання видів музичної діяльності, стимулювання активності учнів; широке застосування гри; творча спрямованість педагогічної діяльності тощо.

Фрагментарна діагностика професійної готовності вчителів до реалізації культуротворчих функцій загальної музичної освіти засвідчила проблемність забезпечення комплексного та гармонійного формування всіх компонентів музичної культури школярів і недостатньо професійне володіння педагогами теорією та практикою роботи з сучасним підручником музики тощо.

Для підвищення культуротворчої підготовки вчителів розроблено спецкурс „Основи формування музичної культури школярів”.

9. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів теоретичного та практичного розроблення дидактико-методичної системи формування основ музичної культури дитини. Перспективними напрямами розвитку означеної проблеми вважаємо:

· підготовку цілісних дидактико-методичних комплексів (підручник - робочий зошит - методичний посібник і хрестоматія) для повного курсу музичної освіти учнів початкової та основної школи;

· забезпечення наступності реалізації культуротворчих функцій музичної освіти між дошкільною та шкільною ланками через створення відповідних навчальних і методичних матеріалів;

· удосконалення традиційного у вищих навчальних закладах курсу методики музичного виховання з орієнтацією на цілеспрямований розгляд питань культуротворчої музичної освіти школярів;

· спеціальну підготовку вчителів до роботи з підручниками „Музика” та „Музичне мистецтво”.

Список одноосібних опублікованих праць за темою дисертації

Монографія

1. Лобова О.В. Формування основ музичної культури молодших школярів: теорія та практика : [Монографія] / Ольга Лобова. - Суми : ВВП „Мрія” ТОВ, 2010. - 516 с.

Навчальні програми, підручники, навчальні та методичні посібники

(з грифами „Рекомендовано МОН України” та „Затверджено МОН України”)

2. Лобова О.В. Музика. Програма для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів : 1-4 класи / О.В.Лобова. - К. : Школяр, 2004. - 64 с.

3. Лобова О.В. Музика. Програма для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів. 4 клас / О.В.Лобова // Початкова школа. - 2004. - № 8. - С. 59-61.

4. Лобова О.В. Музика. Програма для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів. 1 клас / О.В.Лобова // Початкова школа. - 2004. - № 9. - С. 41-47.

5. Лобова О.В. Музика. Програма для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів. 2 клас / О.В.Лобова // Початкова школа. - 2004. - № 11. - С. 31-34.

6. Лобова О.В. Музика. Програма для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів. 3 клас / О.В.Лобова // Початкова школа. - 2005. - № 2. - С. 42-45.

7. Лобова О.В. Музика / О.В.Лобова // Програми для середньої загальноосвітньої школи : 1-4 класи. - К. : Початкова школа, 2006. - С. 372-393. (Затверджено МОН України).

8. Лобова О.В. Музика. Програма / О.В.Лобова // Мистецтво та освіта. - 2007. - № 1. - С. 6-11; № 2. - С. 6-7; № 3. - С. 5-7; № 4. - С. 4-6. (Затверджено МОН України).

9. Лобова О.В. Здрастуй, Музико! : Навч. посіб. для 2 (1) кл. Ч. І / О.В.Лобова. - К. : Освіта, 1998. - 96 с. - (Планета Барвистої Музики).

10. Лобова О.В. Світ чарівних звуків : Навч. посіб. для 2 (1) кл. Ч. ІІ / О.В.Лобова. - К. : Освіта, 1998. - 96 с. - (Планета Барвистої Музики).

11. Лобова О.В. Здравствуй, Музыка! : Учеб. пособ. для 2 (1) кл. Ч. І. / О.В.Лобова. - К. : Освіта, 1998. - 96 с. - (Планета Разноцветной Музыки).

12. Лобова О.В. Мир волшебных звуков : Учеб. пособ. для 2 (1) кл. Ч. ІІ. - / О.В.Лобова. - К. : Освіта, 1998. - 96 с. - (Планета Разноцветной Музыки).

13. Лобова О.В. Уроки музики в 2 (1) класі : Посіб. для вчителя / О.В.Лобова. - К. : Освіта, 1998. - 63 с. - (Планета Барвистої Музики).

14. Лобова О.В. Музика : Підруч. для 2 кл. / О.В.Лобова. - К. : Школяр, 2003. - 142 с.

15. Лобова О.В. Музика : Підруч. для 3 кл. / О.В.Лобова. - К. : Школяр, 2004. - 143 с.

16. Лобова О.В. Музика : Підруч. для 4 кл. / О.В.Лобова. - К. : Школяр, 2004. - 143 с.

17. Лобова О.В. Музыка : Учеб. для 2 кл. шк. с рус. яз. обучения / О.В.Лобова. - К. : Школяр, 2003. - 142 с.

18. Лобова О.В. Музыка : Учеб. для 3 кл. шк. с рус. яз. обучения / О.В.Лобова. - К. : Школяр, 2004. - 143 с.

19. Лобова О.В. Музыка : Учеб. для 4 кл. шк. с рус. яз. обучения / О.В.Лобова. - К. : Школяр, 2004. - 143 с.

20. Лобова О.В. Мuzyka (Музика) : Підруч. для 2 кл. загальноосв. навч. закл. з навчанням польськ. мовою / O.Јobowa. - Львів : Світ, 2005. - 144 с.

21. Лобова О.В. Мuzyka (Музика) : Підруч. для 3 кл. загальноосв. навч. закл. з навчанням польськ. мовою / O.Јobowa. - Львів : Світ, 2005. - 144 с.

22. Лобова О.В. Мuzyka (Музика) : Підруч. для 4 кл. загальноосв. навч. закл. з навчанням польськ. мовою / O.Јobowa. - Львів : Світ, 2005. - 144 с.

23. Лобова О.В A zene vilaga (Музика) : Підруч. для 2 кл. шкіл України з угорськ. мовою навч. / O.V.Lobova. - Львів : Світ, 2005. - 144 с.

24. Лобова О.В. A zene vilaga (Музика) : Підруч. для 3 кл. шкіл України з угорськ. мовою навч. / O.V.Lobova. - Львів : Світ, 2005. - 144 с.

25. Лобова О.В. A zene vilaga (Музика) : Підруч. для 4 кл. шкіл України з угорськ. мовою навч. / O.V.Lobova. - Львів : Світ, 2005. - 144 с.

26. Лобова О.В. Мuzica (Музика) : Підруч. для 2 кл. шкіл України з рум. мовою навч. / O.V.Lobova. - Львів : Світ, 2005. - 144 с.

27. Лобова О.В. Мuzica (Музика) : Підруч. для 3 кл. шкіл України з рум. мовою навч. / O.V.Lobova. - Львів : Світ, 2005. - 144 с.

28. Лобова О.В. Мuzica (Музика) : Підруч. для 4 кл. шкіл України з рум. мовою навч. / O.V.Lobova. - Львів : Світ, 2005. - 144 с.

29. Лобова О.В. Музичне мистецтво: Підруч. для 5 кл. / О.В.Лобова. - К. : Школяр, 2005. - 160 с.

30. Лобова О.В. Музичне мистецтво: Підруч. для 6 кл. / О.В.Лобова. - К. : Школяр, 2006. - 160 с.

Публікації у фахових виданнях:

31. Лобова О.В. Формування навчальних знань з музики / О.В.Лобова // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Суми, 1999. - С. 322-329.

32. Лобова О.В. Розвиток мотивації музично-естетичної діяльності молодших школярів / О.В.Лобова // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Суми, 2000. - С. 398-406.

33. Лобова О.В. Музично-естетична діяльність як основа формування музичної культури молодших школярів / О.В.Лобова // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Суми, 2001. - С. 369-374.

34. Лобова О.В. Формування загальнонавчальних здібностей молодших школярів за програмою „Планета Барвистої Музики” / О.В.Лобова // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Частина перша. - Суми, 2002. - С. 399-404.

35. Лобова О.В. Авторська програма „Музика”: новітні тенденції в музичній освіті молодших школярів / О.В.Лобова // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Суми, 2003. - С. 381-387.

36. Лобова О.В. Дидактичні основи організації музично-творчої діяльності молодших школярів за програмою „Музика” / О.В.Лобова // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Частина перша. - Суми, 2004. - С. 220-225.

37. Лобова О.В. Розвивальний компонент уроку за програмою і підручниками „Музика” / О.В.Лобова // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Частина друга. - Суми, 2005. - С. 239-244.

38. Лобова О.В. Музична освіта школярів: стан, проблеми, перспективи / О.В.Лобова // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Частина перша. - Суми, 2006. - С. 38-44.

39. Лобова О.В. Навчаємо мовою казки: дидактичні казки у підручниках „Музика” / Ольга Лобова // Початкова школа. - 2007. - № 4. - С. 38-41.

40. Лобова О.В. Про музику - гармонією рим: дидактичні вірші у підручниках „Музика” / Ольга Лобова // Початкова школа. - 2007. - № 9. - С. 28-32.

41. Лобова О.В. Виховний компонент музичної освіти школярів: діалектика національного та загальнокультурного / О.В.Лобова // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : Збірник наукових праць / За заг. редакцією Євтуха М.Б. - Вип. 32. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2007. - С. 138-141.

42. Лобова О.В. Підручник музики: резерви виховного впливу / О.В.Лобова // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти : Збірник наукових праць. - Вип. 4 (9). - К. : НПУ, 2007. - С. 48-52.

43. Лобова О.В. Підручник музики: історичні аспекти становлення / О.В.Лобова // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Частина четверта. - Суми, 2007. - С. 52-59.

44. Лобова О.В. Музична освіта школярів України в контексті сучасних педагогічних тенденцій / О.В.Лобова // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : Збірник наукових праць / За заг. редакцією
Євтуха М.Б. - Вип. 35. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2008. - С. 100-104.

45. Лобова О.В. Мотиваційні елементи підручника в системі музичної освіти молодших школярів / О.В.Лобова // Молодь і ринок : Щомісячний науково-педагогічний журнал. - № 5 (40). - Дрогобич, 2008. - С. 41-46.

46. Лобова О.В. Розвивальний компонент початкової освіти у сучасних нормативних документах / О.В.Лобова // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : Збірник наукових праць / За заг. редакцією
Євтуха М.Б. - Вип. 37.- К. : Вид. центр КНЛУ, 2008. - С. 146-150.

47. Лобова О.В. Зміст музичної освіти як чинник навчання та розвитку молодших школярів / О.В.Лобова // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 50. - Частина 1. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2008. - С. 343-348.

48. Лобова О.В. Тематичні розробки уроків музики у 1 класі: ІІ семестр / Ольга Лобова // Початкова школа. - 2008. - № 2. - С. 27-32; № 3. - С. 38-42.

49. Лобова О.В. Тематичне планування уроків музики: 1-2 класи / Ольга Лобова // Початкова школа. - 2008. - № 8. - С. 42-47.

50. Лобова О.В. Сутність і структура дидактико-методичної системи формування музичної культури молодших школярів / О.В.Лобова // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти : Збірник наукових праць. - Вип. 7 (12). - К. : НПУ, 2009. - С. 189-195.

51. Лобова О.В. Особистість учителя музики як чинник формування музичної культури молодших школярів / О.В.Лобова // Наукові записки Вінницького педагогічного університету імені М.Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія : Зб. наук. праць / Ред. кол. : М.І.Сметанський та ін. - Вип. 28. - Вінниця : ТОВ фірма „Планер”, 2009. - С. 354-359.

52. Лобова О.В. Культуротворчі тенденції у сучасній системі загальної музичної освіти школярів України / О.В.Лобова // Педагогіка і психологія. - 2009. - № 3. - С. 22-31.

53. Лобова О.В. Розвивальний потенціал загальної музичної освіти молодших школярів / О.В.Лобова // Нова педагогічна думка : Науково-методичний журнал. - Грудень. - Рівне, 2008. - С. 136-140.

54. Лобова О.В. Підручник у структурі сучасного уроку музики / О.В.Лобова // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. - Випуск 2. - Полтава, 2009. - С. 17-23.

55. Лобова О.В. Тенденції розвитку вітчизняної музичної освіти за часів зародження та виникнення музичної педагогіки / О.В.Лобова // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи : Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Ред. кол. : Побірченко Н.С. (гол. ред.) та ін. - Випуск 30. - Умань, 2009. - С. 229-236.

56. Лобова О.В. Методичні аспекти формування музично-теоретичних знань на уроках музики / О.В.Лобова // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. - № 6 (193), березень. - Частина І. - Луганськ, 2010. - С. 66-74.

57. Лобова О.В. Уроки музики очима вчителя початкових класів (результати анкетування) / Ольга Лобова // Початкова школа. - 2010. - № 5. - С. 41-45.

58. Лобова О.В. Наукові основи педагогічної діагностики музичної культури школярів / О.В.Лобова // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : Збірник наук. праць. - Вип. 42. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2010. - С. 184-188.

59. Лобова О.В. Молодший школяр: штрихи музичного портрету / Ольга Лобова // Початкова школа. - 2011. - № 3. - С. 37-40.

60. Лобова О.В. Культуротворчий потенціал аналізу музичних творів на уроках музики / Ольга Лобова // Мистецтво та освіта. - 2011. - № 1. - С. 14-19.

Публікації у зарубіжних виданнях

61. Јobowa О. Podrкczniki edukacji muzycznej dla szkoіy podstawowej na Ukrainie (Підручник у музичній освіті школярів України) / Olga Јobowa // Wychowanie muzyczne w szkole. - Кrakow, 2007. - № 3. - S. 25-30, 66-72.

62. Лобова О.В. Школьник - учебник - автор: литературный компонент в содержании учебной книги / О.В.Лобова // Автор как проблема теоретической и исторической поэтики : сб. науч. ст. В 2 ч. Ч. 2 / ГрГУ им. Я.Купалы ; редкол. : Т.Е.Автухович (отв. ред.) [и др.]. - Гродно : ГрГУ, 2008. - С. 376-384.

63. Лобова О.В. Мотивационные элементы учебника в системе музыкального образования школьников Украины / Ольга Лобова // Kontexty hudebni pedagogiky II: sbornik prispevku z conference konane 28. - 29. brezna 2007 v Brandyse nad Labem - Stare Boleslavi. - Praha, 2007. - S. 232-238.

64. Лобова О.В. Дидактичні казки та вірші в музичній освіті молодших школярів: досвід використання авторських підручників «Музика» / Ольга Лобова // Studia artystyczne. - Tom 5. Edukacja muzyczna wobec wyzwan XXI wieku / pod red. M.Kaczmarkiewicz. - Kielce : Wydawnictwo Uniwersytetu Humanistyczno-Przyrodniczego Jana Kochanowskiego, 2008. - S. 147-159.

65. Лобова О.В. Учебный репертуар как фактор воспитания школьника (на материале учебных программ и учебников Украины) / О.В. Лобова // Роль звуковой среды в формировании ментальности молодежи : Материалы международной научно-практической конференции. - Липецк : ЛГПУ, 2008. - С. 199-204.

Публікації у наукових збірниках і науково-методичних журналах, навчальні та методичні матеріали, статті, тези

66. Лобова О.В. Дидактичні особливості роботи за авторськими підручниками „Музика” в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів / О.В.Лобова // Мистецька освіта в контексті європейської інтеграції: Теоретичні та методичні засади розвитку / Тези міжнародної наукової конфер. - Київ - Суми : СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2004. - С. 261.

67. Лобова О.В. На шляхах до гармонії / О.В.Лобова // Педагогічна Сумщина. - 2004. - № 4. - С. 21-25.

68. Лобова О.В. Здрастуй, музико! : Робочий зошит для 1 кл. / Ольга Лобова. - К. : Школяр, 2007. - Ч. І. - 40 с.

69. Лобова О.В. Здрастуй, музико! : Робочий зошит для 1 кл. / Ольга Лобова. - К. : Школяр, 2007. - Ч. ІІ. - 48 с.

70. Лобова О.В. Музична обізнаність як складова музичної культури молодшого школяра / О.В.Лобова // Матеріали наукової конференції за підсумками науково-дослідної і науково-методичної роботи кафедр Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка у 2009 р. - Суми : Вид-во СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2010. - С. 220-221.

71. Лобова О.В. Наукові основи педагогічної діагностики музичної культури школярів / О.В.Лобова // Мистецька освіта в контексті європейської інтеграції: теоретичні та методичні засади розвитку / Матеріали ІІ міжнародної наукової конференції (28-30 вересня). - Суми : СумДПУ, 2010. - С. 101-102.

72. Лобова О.В. Музична вихованість як складова музичної культури молодшого школяра / О.В.Лобова // Матеріали наукової конференції за підсумками науково-дослідної і науково-методичної роботи кафедр Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка у 2010 р. - Суми : Вид-во СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2011. - С. 211-212.

73. Лобова О.В. Музична культура молодших школярів як феномен загальної музичної освіти / О.В.Лобова // Педагогічна майстерність як система професійних і мистецьких компетентностей : зб. матеріалів VІІІ педагогічно-мистецьких читань пам'яті професора О.П. Рудницької / гол. ред. І.А. Зязюн. - Вип. 3 (7). - Чернівці : Зелена Буковина, 2011. - С. 351-353.

74. Лобова О.В. Художньо-педагогічний аналіз музичних творів як чинник формування музичної культури школярів / О.В.Лобова // Матеріали науково-практичного семінару „Естетичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін та курсів духовно-етичного спрямування”. - Чернівці, 2011. - С. 19-27.

...