Соціально-педагогічні чинники впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД

„ЛУГАНСЬКИЙ національний УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА”

УДК [37.013.42:316.723-053.6]:[37.015.13:78] (043.3)

13.00.05 - соціальна педагогіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Соціально-педагогічні чинники впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру

Лисенко Юлія Олегівна

Луганськ - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Харківській державній академії культури, Міністерство культури і туризму України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Рижанова Алла Олександрівна, Харківська державна академія культури, проректор з науково-педагогічної та виховної роботи, завідувач кафедри соціальної педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Савченко Сергій Вікторович, Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, ректор, завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук, доцент Соколова Алла Вікторівна, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, доцент кафедри теорії та методики мистецької освіти та вокально-хорової підготовки вчителя.

Захист відбудеться 20 жовтня 2011 о 9.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.03 у Державному закладі „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 20 вересня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Молодіжна субкультура є багатогранною складовою сучасної культури України, що, трансформуючись під впливами глобалізаційних і демократизаційних процесів, визначає специфіку формування культури молоді та водночас зазнає оновлення, збагачуючись соціокультурними здобутками нової генерації. Залежність перспектив динаміки країни від соціальних переконань і досвіду молоді потребує активізації уваги, насамперед, педагогічної громадськості до молодіжної субкультури, зокрема її соціального формування, що нині залишається переважно стихійним й ускладнюється послабленням природних соціальних зв'язків між дитиною й родиною, людиною й етносом тощо в інформаційному суспільстві. Становлення молодіжної субкультури, детермінація її соціального напряму в найближчому майбутньому залежить від соціальності старших підлітків (14 - 15 років), які є наймолодшими представниками цієї вікової субкультури. Отже, обґрунтування соціально-педагогічних чинників, спрямованих на інтеграцію соціально-виховних впливів провідних для цього віку соціальних агентів: родини, педагогічного колективу школи, співробітників телебачення, самих підлітків із метою вдосконалення їхньої соціальності, гармонізуватиме розвиток молодіжної субкультури та сприятиме усвідомленню підлітками своєї суб'єктності в ній.

Становлення старших підлітків як представників молодіжної субкультури відбувається насамперед завдяки музичним уподобанням, що визначатимуть стиль одягу, сленг, манери поведінки тощо різних молодіжних об'єднань на внутрішньому рівні цієї вікової субкультури. Сучасна естрадна музика є не лише одним із видів музичного мистецтва, що об'єднує молодь, а й засобом соціального виховання, який урізноманітнює набуття соціального досвіду для успішної інтеграції в суспільство та перенесення позитивних трансформацій до загальної культури. Однак соціально-виховний потенціал сучасної естрадної музики майже не використовується у вітчизняній практиці ані телебаченням, ані сімейним, ані шкільним вихованням. Через низку причин: комерціалізація сучасної естрадної музики; неузгодженість виховного впливу державних та інших соціально-виховних інститутів; здійснення підготовки майбутніх учителів музики в рамках лише академічного різновиду цього мистецтва; завершення викладання предмета „Музика” в школі саме в підлітковому віці (8 клас), коли до неї виникає стійкий інтерес.

Науковим підґрунтям для визначення молодіжної субкультури як невід'ємної складової загальної культури суспільства стали праці вчених Є. Борінштейна, Б. Єрасова, І. Зязюна, С. Левікової, А. Оганова, О. Омельченко, Ю. Савельєва, С. Савченка, І. Хангельдієвої та ін. Проблеми неформальних молодіжних груп як структурної складової молодіжної субкультури відображено в дослідженнях І. Башкатова, Н. Волкової, Н. Заверико, Ф. Мустаєвої, О. Панагушиної, Н. Петрук, О. Толстих, Л. Шабанова, В. Шкуріна та ін. Молодіжна субкультура як механізм соціалізації відіграє значну роль у соціальному розвитку молоді: С. Богданова, І. Кон, Л. Мардахаєв, А. Мудрик, С. Пальчевський, С. Харченко та ін. Специфіку молодіжної субкультури досліджували О. Безпалько, Н. Волкова, Ю. Волков, С. Левікова, В. Лісовський, Т. Щепанська та ін. Музичну складову молодіжної субкультури вивчали А. Барсамова, К. Борисова, Н. Долгая, М. Саркітов та ін. Учені акцентують увагу на молодіжній субкультурі як виявленні девіантності: О. Аксютіна, М. Бесіс, В. Зандін, У. Кокерхем, Д. Лайт та ін.

Особливості психофізіологічного та соціального розвитку особистості в підлітковому періоді охарактеризували Г. Абрамова, В. Авєрін, І. Бех, І. Булах, І. Кулагіна, С. Максименко, Р. Нємов, Л. Обухова, О. Панагушина, В. Собкін, Л. Столяренко, В. Сухомлинський, Т. Цюман, І. Шаповаленко та ін.

Проблему вдосконалення методів, форм і засобів соціального виховання в соціально-педагогічній діяльності в загальноосвітніх закладах досліджували Р. Вайнола, І. Звєрєва, А. Капська, Л. Нікітіна, А. Рижанова, С. Пальчевський, С. Харченко та ін. Теоретичні та практичні аспекти музичного мистецтва як ефективного засобу соціального виховання, терапії та профілактики відхилень у поведінці молодого покоління визначили Г. Батищева, Л. Гаврилова, В. Дряпіка, І. Звєрєва, Л. Коваль, Г. Лактіонова, С. Хлєбік та ін.

У дисертаційних роботах останніх років розглядаються проблеми молодіжної субкультури як предмета педагогічного дослідження (Н. Бушмаріна), соціально-педагогічної допомоги представникам юнацьких субкультур (М. Сенченко), молодіжної музичної субкультури як засобу виховання духовності старшокласників (Н. Долгая), музики як чинника формування молодіжних субкультур (О. Борисова). Проте дослідження впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру відсутні в соціальній педагогіці.

Актуальність дослідження підтверджується не лише нестачею теоретичних та практичних розробок, а й наявністю протиріч між: стихійним розвитком молодіжної субкультури та необхідністю суспільства впливати на її формування в просоціальному напрямі з метою позитивної динаміки загальної культури країни та вдосконалення соціального розвитку молодої людини; наявним виховним потенціалом сучасного естрадного музичного мистецтва для розвитку соціальності молодого покоління та браком практики його використання шкільними соціальними педагогами в соціальному вихованні старших підлітків як представників молодіжної субкультури, що визначають перспективи її розвитку; значним впливом факторів (сім'я, школа, однолітки, засоби масової інформації) через сучасну естрадну музику на молодіжну субкультуру і тим, що немає науково обґрунтованих соціально-педагогічних чинників інтеграції цих впливів через створення відповідних умов для просоціального формування молодіжної субкультури засобами сучасної естрадної музики.

Актуальність проблеми, недостатня теоретична та практична її розробленість, наявність протиріч зумовили вибір теми дослідження: „Соціально-педагогічні чинники впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема затверджена вченою радою Харківської державної академії куль-тури (протокол № 6 від 29 грудня 2006 року) і відповідає загальному напряму досліджень кафедри соціальної педагогіки ХДАК на 2006 - 2010 рр. „Теорія та практика соціально-педагогічної діяльності”, узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 30 жовтня 2007 року).

Об'єкт дослідження - соціальне виховання старших підлітків як представників молодіжної субкультури засобами музики.

Предмет дослідження - соціально-педагогічні чинники впливу сучасної естрадної музики на розвиток соціальності старших підлітків як представників молодіжної субкультури в середньому загальноосвітньому закладі. естрадний педагогічний підліток музика

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати соціально-педагогічні чинники впливу сучасної естрадної музики на розвиток соціальності старших підлітків як представників молодіжної субкультури й експериментально перевірити ефективність цих чинників відповідною програмою.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність розвитку соціальності старших підлітків підвищиться завдяки впровадженню соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру: підготовка шкільних соціальних педагогів до професійної діяльності з підлітками засобами сучасного естрадного музичного мистецтва; оптимізація міжпоколінних естрадно-музичних зв'язків для гармонізації взаємин дорослих (батьків, учителів) та старших підлітків як представників молодіжної субкультури; реалізація соціального та музичного досвіду старших підлітків як представників молодіжної субкультури в суспільно корисній діяльності; налагодження інтерактивного спілкування старших підлітків із представниками телебачення для нейтралізації негативних і посилення позитивних впливів сучасної естрадної музики (насамперед, музичних відеокліпів). Цілеспрямований розвиток соціальності старших підлітків завдяки реалізації соціально-педагогічних чинників сприятиме формуванню просоціальної молодіжної субкультури.

Реалізація мети дослідження передбачала вирішення таких завдань:

З'ясувати суть формування молодіжної субкультури як соціально-педагогічної проблеми.

Дослідити роль старших підлітків у становленні молодіжної субкультури та вплив останньої на розвиток їхньої соціальності.

Проаналізувати вплив сучасної естрадної музики на розвиток соціальності старших підлітків як представників молодіжної субкультури.

Обґрунтувати соціально-педагогічні чинники впливу сучасної естрадної музики на розвиток соціальності старших підлітків як представників молодіжної субкультури та програму їх реалізації.

Експериментально перевірити ефективність соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру за впровадженою програмою їх реалізації.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали: філософські закони діалектики - єдності та боротьби протилежностей, взаємного переходу кількісних змін у якісні, заперечення заперечення; культурологічний, комплексний, діяльнісний, оптимізаційний підходи (І. Зязюн, І. Ліпський, С. Савченко, А. Рижанова, С. Харченко). Крім того, теоретичні положення щодо: концептуальних засад розвитку субкультур та їхньої ролі у загальній культурі суспільства (І. Зязюн, Є. Борінштейн, Б. Єрасов, Ю. Савельєв, А. Флієр); молодіжної субкультури як феномену (Ю. Волков, С. Левікова, О. Омельченко, М. Соколов); молодіжної субкультури - мезофактору впливу на соціалізацію підлітків (Л. Мардахаєв, А. Мудрик, С. Пальчевський); соціального виховання молодого покоління (І. Звєрєва, Л. Коваль, А. Мудрик, А. Рижанова, С. Хлєбік); особливостей розвитку старших підлітків (І. Бех, М. Боришевський, І. Булах, І. Кон, С. Максименко, О. Панагушина, Л. Столяренко, В. Татенко); специфіки впливу різних стилів і жанрів музики на особистість (Т. Адорно, В. Березан, В. Откидач, В. Петрушин, В. Семенов, А. Сохор, Ю. Фохт-Бабушкін); музичного сприймання як основи формування музичної культури підлітків (Л. Виготський, В. Медушевський, Н. Назайкінський, В. Пушкар, О. Ростовський, О. Рудницька, А. Соколова, Р. Тельчарова, Б. Теплов,); виховання молодого покоління засобами сучасної естрадної музики (В. Дряпіка, І. Климук, Н. Долгая, О. Сапожнік, Г. Шостак); соціально-педагогічної діяльності у загальноосвітніх закладах (А. Капська, С. Пальчевський, А. Рижанова, О. Середюк, Т. Шишковець). Також дослідження ґрунтується на нормативно-законодавчих актах: Законах України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”, „Про захист суспільної моралі”, „Про телебачення і радіомовлення”, Концепція національно-патріотичного виховання молоді, Декларація принципів толерантності.

На різних етапах наукового дослідження застосовувалися методи: теоретичні: аналіз філософської, соціологічної, культурологічної, психологічної, педагогічної, мистецтвознавчої, соціально-педагогічної літератури для визначення стану розробленості проблеми; узагальнення, синтез, метод термінологічного аналізу й метод операціоналізації понять для визначення провідних понять дисертації; емпіричні: спостереження, індивідуальні бесіди, опитування (анкетування, інтерв'ювання) для визначення рівня соціальності старших підлітків, взаємин батьків і підлітків, учителів й учнів через їхнє ставлення до сучасної естрадної музики на початок експерименту та ефективність реалізованих чинників впливу - після завершення експерименту; аналіз документів для діагностування соціально-виховного середовища загальноосвітніх закладів; аналіз змісту музичних програм на телебаченні; дослідно-педагогічна робота як різновид педагогічного експерименту для перевірки гіпотези; математичні методи статистичної обробки для перевірки ефективності розроблених соціально-педагогічних чинників.

Експериментальною базою дослідження стали 5 середніх загальноосвітніх шкіл м. Сєвєродонецька Луганської області, зокрема СЗШ №№ 4, 8, 13, 20, ССШ № 17. В експерименті взяли участь 510 старших підлітків (14-15 років), зокрема експериментальна група - 251 учень (СЗШ № 4, ССШ № 17), контрольна - 259 (СЗШ №№ 8, 13, 20); 5 соціаль-них педагогів, 188 батьків, Сєвєродонецька телерадіокомпанія „СТВ”.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано соціально-педагогічні чинники впливу сучасної естрадної музики для підвищення рівня соціальності старших підлітків як представників молодіжної субкультури: підготовка шкільних соціальних педагогів до професійної діяльності з підлітками засобами сучасного естрадного музичного мистецтва; оптимізація міжпоколінних естрадно-музичних зв'язків для гармонізації взаємин дорослих (батьків, учителів) та старших підлітків як представників молодіжної субкультури; реалізація соціального та музичного досвіду старших підлітків як представників молодіжної субкультури в суспільно корисній діяльності; налагодження інтерактивного спілкування старших підлітків із представниками телебачення для нейтралізації негативних і посилення позитивних впливів сучасної естрадної музики (насамперед музичних відеокліпів); досліджено й розкрито взаємозв'язок соціального й музичного виховання, де останнє є ефективним засобом соціального виховання; набули подальшого розвитку наукові уявлення про суть субкультури, молодіжної субкультури, її структурні компоненти, роль старших підлітків у формуванні соціальної спрямованості молодіжної субкультури; удосконалено форми й методи соціального виховання старших підлітків засобами сучасної естрадної музики.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено програму реалізації соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на розвиток соціальності старших підлітків як представників молодіжної субкультури, завдяки інтеграції виховних соціальних і музичних впливів родини, школи, телебачення, однолітків; програму підготовки шкільних соціальних педагогів до професійної діяльності з підлітками засобами сучасного естрадного музичного мистецтва.

Результатами дисертації можуть послуговуватися соціальні педагоги, класні керівники, педагоги-організатори й учителі музики в загальноосвітніх закладах; у професійній підготовці майбутніх соціальних педагогів, учителів музики, працівників культурно-дозвіллєвих закладів у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації; при розробці курсів для фахової підготовки соціальних педагогів у вищих і середніх навчальних закладах, навчальних програм із предмета „Музика” для загальноосвітніх закладів.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес середніх загальноосвітніх шкіл м. Сєвєродонецька Луганської області: № 8 (довідка про впровадження № 84 від 06.05.2009 р.); № 4 (довідка про впровадження № 11 від 15.05.2009 р.); № 20 (довідка про впровадження № 130 від 06.05.2009 р.); № 13 (довідка про впровадження № 168 від 20.05.2009 р.); спеціалізованої середньої школи № 17 м. Сєвєродонецька Луганської області (довідка про впровадження № 566 від 18.05.2009 р.); а також у роботу методичних об'єднань соціальних педагогів м. Сєвєродонецька (довідка про впровадження № 550 від 08.05.2009 р.), Сєвєродонецької телерадіокомпанії „СТВ” (довідка про впровадження № 288 від 05.06.2009 р.), Харківської державної академії культури (довідка про впровадження № 740 від 04.12.2009 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях різного рівня. Міжнародних: „Освіта, культура та мистецтво в добу цивілізаційної глобалізації” (Харків, 2007), „Соціальні комунікації в стратегіях формування суспільства знань” (Харків, 2009); Всеукраїнських: „Соціально-педагогічні засади виховання морально гармонійної особистості” (Київ, 2008), „Реабілітаційна педагогіка: актуальні питання теорії та практики” (Полтава, 2008), „Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття” (Харків, 2007, 2008, 2009), а також на засіданнях кафедри соціальної педагогіки Харківської державної академії культури, методичних об'єднань соціальних педагогів, педагогічних рад загальноосвітніх шкіл (м. Сєвєродонецьк, Луганська область).

Публікації. Результати дослідження викладено у 12 одноосібних публікаціях, 6 із яких - у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 13 додатків на 38 сторінках, списку використаних джерел (268 найменувань, із них 11 - іноземною мовою), 10 таблиць, 6 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 258 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу, завдання, розкрито теоретико-методологічну основу, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення роботи, означено базу впровадження, апробацію результатів основних положень дисертації та її структуру.

У першому розділі „Теоретичні засади дослідження впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру” з'ясовано соціально-педагогічну суть молодіжної субкультури, досліджено роль старших підлітків у її становленні, проаналізовано вплив сучасного естрадного музичного мистецтва на розвиток соціальності старших підлітків як представників молодіжної субкультури.

Розглядаючи молодіжну субкультуру в контексті загальної куль-тури суспільства, висвітлено її значущість у соціальних трансформаціях і культурному поступі суспільства: унаслідок наявних суперечностей на внутрішньому та зовнішньому рівнях субкультур відбуваються динамічні процеси як усередині молодіжної субкультури, так і в культурі суспільства загалом (Ю. Савельєв). Ґрунтуючись на філософських (С. Левікова), соціологічних (Ю. Волков, В. Лісовський, Н. Смелзер, М. Соколов), культурологічних (Є. Борінштейн, А. Оганов), психологічних (Г. Абрамова, І. Башкатов), педагогічних (І. Зязюн, Г. Коджаспирова, А. Мудрик) інтерпретаціях поняття молодіжної субкультури, уточнено його визначення, із точки зору соціальної педагогіки. Молодіжна субкультура - складова загальної культури суспільства, що реалізує потреби, відповідні психовіковим рівням і соціальному розвитку молодої людини, розкриваючи специфічність її ціннісних орієнтацій і способу життя в соціумі. Варто зазначити, що науковці, зокрема В. Кортунов, Д. Столяров, Н. Череповська й ін., ототожнюють поняття „молодіжна субкультура” та „неформальні об'єднання”. Проте в дисертації доведено, що різноманітні як неформальні, так і формальні групи є складовими молодіжної субкультури, що зсередини впливають на специфічність ціннісних орієнтацій її представників, норм поведінки, інтересів, смаків, зовнішнього вигляду, атрибутики, сленгу, способів проведення дозвілля тощо. Провідними функціями молодіжної субкультури є соціалізуюча, комунікативна, компенсаторна, охоронна, солідаристська (Є. Борін-штейн), психотерапевтична, прогностична (В. Абраменкова). Із соціально-педагогічного погляду, у соціалізуючій функції молодіжної субкультури виокремлено й доведено соціально-виховну складову.

Молодіжна субкультура за своєю ознакою належить до вікової субкультури, її представниками є молодь віком від 14 до 35 років. Утім, старші підлітки на етапі переходу від дитячої субкультури до молодіжної визначають соціальну спрямованість останньої, удосконалюючи або руйнуючи її попередню специфіку, виявляючи тим самим свою суб'єктність.

Дослідженнями вчених (Н. Долгая, М. Саркітов, О. Сухомлинська, Н. Черниш) підтверджено роль музичної складової в молодіжній субкультурі. Визначено соціально-виховний вплив на нову генерацію молоді сучасної естрадної музики, що є різновидом музичного мистецтва, що поєднує різноманітні стилі (рок, реп, R&B, диско тощо) та жанри (пісня, мюзикл, оперета тощо), представлені на сучасній естраді. Саме на підставі стильового та жанрового розмаїття сучасної естрадної музики відбувається об'єднання старших підлітків у процесі становлення молодіжної субкультури, оскільки музика - засіб самовираження, само-ствердження й самореалізації молоді. Однак стихійні музичні впливи провокують і підліткову агресію, спрямовану як на себе, так і на інші соціальні групи, тому обґрунтовано необхідність здійснення музичного виховання як засобу соціального з метою розвитку соціальності старших підлітків, профілактики негативних явищ у молодіжній субкультурі.

Провідний вплив на становлення молодіжної субкультури здійснюють: сім'я, що закладає фундамент соціальних цінностей особистості; школа, де є практичне середовище для набуття соціального досвіду старших підлітків; однолітки, у колі яких відбувається формування соціальних навичок реалізацією психовікових потреб молоді специфічними засобами (музики, моди, сленгу тощо); засоби масової інформації (зокрема телебачення), що діють переважно на емоційноціннісну сферу молодого покоління, нерідко, деформуючи її, а аудіовізуальні твори (відеокліпи) для старших підлітків є прикладом наслідування соціальних норм, ставлення до навколишніх і способу життя в цілому. Неузгодженість дій цих впливів призводить до посилення стихійних процесів у становленні молодіжної субкультури.

Особливості соціальності підліткового віку зумовлюються необхідністю формування толерантності на внутрішньосубкультурному, міжпоколінному, міжнаціональному рівнях і виявляються насамперед у прийнятті музичних відмінностей, що існують між представниками молодіжної субкультури, інших соціумів. Просоціальна активність як специфічна складова соціальності старших підлітків визначається в умінні співпрацювати з дорослими, однолітками, обмінюватися музичним досвідом і брати активну участь у музично-суспільному житті. Отже, основними критеріями для визначення розвиненості соціальності стали ціннісний і поведінковий. Відповідно до них визначені рівні (високий, середній, низький), змістом яких є толерантність і соціальна активність. Теоретичне дослідження суті формування молодіжної субкультури як соціально-педагогічної проблеми, ролі старших підлітків у становленні молодіжної субкультури, впливу сучасної естрадної музики на розвиток їхньої соціальності стало теоретико-методологічною базою для обґрунтування соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру.

У другому розділі „Обґрунтування і впровадження соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру” обґрунтовано й експериментально перевірено соціально-педагогічні чинники впливу сучасної естрадної музики на розвиток соціальності старших підлітків, проаналізовано їх ефективність.

Теоретичні положення дисертації стали основою обґрунтування соціально-педагогічних чинників, визначення розвиненості соціальності старших підлітків і практики послуговування сучасною естрадною музикою в соціальному вихованні родини, школи, однолітків, телебачення. Експериментальне дослідження проводилося в м. Сєвєродонецьку Луганської області, оскільки це місто не має великої кількості культурно-дозвіллєвих музичних закладів, проте являє собою середньо-розвинутий у культурному плані населений пункт.

У контексті нашого дослідження розглядаємо соціально-педагогічні чинники як педагогічно організовані умови для інтеграції виховних зусиль родини, школи, однолітків, телебачення, мінімізуючи їх негативні та посилюючи позитивні впливи на просоціальну динаміку молодіжної субкультури завдяки розвитку соціальності старших підлітків на рівні сімейного, шкільного середовищ і кола однолітків.

За результатами діагностування сучасна естрадна музика посідає чільне місце в житті старших підлітків як представників молодіжної субкультури. На підставі аналізу документації, спостереження, індивідуальних бесід визначено, що музика як засіб соціального виховання, зокрема сучасна естрадна, у загальноосвітніх закладах майже не застосовується. Викликано це нестачею знань у педагогічних працівників шкіл у галузі музики, зокрема соціальних педагогів, які скептично поставилися до наявності соціально-виховного потенціалу сучасної естрадної музики. 80 % соціальних педагогів визнали сучасну естрадну музику зовсім не ефективною у власній професійній діяльності, а 20 % - малоефективною, що зумовило необхідність спеціальної підготовки соціальних педагогів із метою вдосконалення процесу соціального виховання підлітків. Тож підготовка шкільних соціальних педагогів до професійної діяльності з підлітками засобами сучасного естрадного музичного мистецтва визначено як перший базоутворювальний соціально-педагогічний чинник, від ефективності впровадження якого залежатиме успішність реалізації наступних.

Вихідним положенням другого соціально-педагогічного чинника - оптимізація міжпоколінних естрадно-музичних зв'язків для гармонізації взаємин дорослих (батьків, учителів) та старших підлітків як представ-ників молодіжної субкультури - є закон діалектики - закон єдності та боротьби протилежностей. Результати опитування, спостереження, індивідуальних бесід показали, що сучасна естрадна музика нерідко стає причиною непорозумінь між дорослими та підлітками: 77 % підлітків скаржаться на несхвалення, незацікавленість і критику батьків стосовно їхніх музичних уподобань, лише 24 % учителів звертають увагу на музичні інтереси учнів. Отже, цей чинник ґрунтується, із одного боку, на взаємодії поколінь (дорослих і дітей), що передбачає спадкоємність надбань музичної культури дорослих молодими, із іншого, - на боротьбі поколінь, що виникає переважно через відмінність поглядів на музичні цінності й дає поштовх до трансформацій та інновацій у соціокультурному розвитку суспільства.

На підставі вивчення музичних уподобань старших підлітків засвідчуємо, що найпопулярнішими музичними стилями серед представників молодіжної субкультури є рок у різних його інтерпретаціях: „легкий” (51,9 %), „важкий” (26,1 %) - гурти „The rasmus”, „Аerosmith”, „Blink 182”, „Green day”, „Гражданская оборона” й ін.; хіп-хоп (74 %) - гурт „Баста”, Eminem та ін.; а також „Ранетки”, „Інь Ян”, „Пара Нормальних”, В. Цой, С. Лобода, Ю. Савичева, Мадонна, Б. Спірс та ін. Слід зауважити, що лише 18 % респондентів називають улюблених виконавців відповідно до напряму, стилю музики, яким надають перевагу.

Щодо визначення толерантності старших підлітків, то вони мають переважно середній рівень. Однак існує тенденція до його зниження, оскільки 58 % респондентів перебуває на межі переходу з високого рівня до середнього (24 %), із середнього - до низького (34 %), останні ж 42% - мають стабільний рівень толерантності. Отже, сприяння підвищенню рівня толерантності старших підлітків є актуальною проблемою. Якщо вчасно не здійснювати профілактики інтолерантності, то в процесі дорослішання відсоток низького й середнього рівня буде лише підвищуватися. Водночас, за показниками соціальної активності, спостерігалася готовність старших підлітків до громадської діяльності, співпраці з дорослими. Проте 26 % молоді не знають як реалізувати власний потенціал, а тому це своєрідна „група ризику”, активність якої необхідно спрямовувати в просоціальне русло. Отже, доцільним стало визначення третього соціально-педагогічного чинника - реалізація соціального та музичного досвіду старших підлітків як представників молодіжної субкультури в суспільно корисній діяльності.

Аналізуючи зміст програм кабельного телебачення в м. Сєвєродонецьку, зокрема тих музичних каналів, яким надають перевагу старші підлітки (MTV, RU.MUSIC), визначено, що музичних обмежень у них немає як за стилями, жанрами, так і за моральними критеріями. Останнє негативно впливає на розвиток соціальності старших підлітків як представників молодіжної субкультури, оскільки відеокліпи на пісні Eminem, Потапа і Насті, Б. Спірс деморалізують молодь, породжуючи антисоціальну активність. Щодо місцевого телебачення й музичної складової телеканалу (СТВ), то було виявлено, що підлітки співпрацюють із представниками телебачення, проте епізодично. Тож четвертим чинником є налагодження інтерактивного спілкування старших підлітків із представниками телебачення для нейтралізації негативних та посилення позитивних впливів сучасної естрадної музики (насамперед музичних відеокліпів).

Із урахуванням ієрархічної підпорядкованості чинників, що перебувають у тісній взаємодії й без реалізації попереднього не може відбутися ефективного здійснення наступного, було розроблено програму їх упровадження, що передбачала комплексний підхід для максимального досягнення поставленої мети дослідження. Мета програми полягає в реалізації комплексу соціально-педагогічних чинників для підвищення рівня розвиненості соціальності старших підлітків засобами сучасної естрадної музики завдяки гармонізації молодіжної субкультури як на внутрішньому, так і зовнішньому рівнях.

Розроблено окрему програму (у межах загальної) підготовки шкільних соціальних педагогів до професійної діяльності засобами сучасного естрадного музичного мистецтва, що впроваджена в роботу методичних об'єднань соціальних педагогів м. Сєвєродонецька. На цьому етапі - забезпечення соціальних педагогів музичними знаннями й уміннями для здійснення професійної діяльності засобами сучасної естрадної музики - суб'єктом програми був науковий консультант, адже від якості підготовки соціальних педагогів до діяльності засобами сучасної естрадної музики залежить ефективність розвитку соціальності старших підлітків як представників молодіжної субкультури. Змістом цієї підпрограми є теоретичні форми роботи: лекції („Сучасне музичне мистецтво як засіб соціального розвитку представників молодіжної субкультури” тощо), дискусія „Соціально-педагогічні умови впливу сучасної естрадної музики на соціалізацію особистості старшого підлітка”, бесіда „Виховний потенціал сучасної естрадної музики в інформаційному суспільстві” та практикум, завдяки якому соціальні педагоги виробляли навички впровадження музики в соціально-педагогічних технологіях.

ІІ етап програми - гармонізація та координація впливів на молодіжну субкультуру засобами сучасної естрадної музики - охоплював 4 напрями діяльності: 1) педагогізація сімейного середовища - передбачав проведення циклу бесід із батьками („Сучасна естрадна музика як засіб формування довірливих стосунків зі старшими підлітками” тощо), конференцій „Музичне дозвілля в соціальному розвиткові старших підлітків”, „Конфлікт із підлітком та способи його подолання”, практичне заняття тощо; 2) підготовка шкільного педагогічного колективу до музичної взаємодії зі старшими підлітками - це проведення з учителями бесід („Профілактика відхилень у поведінці представників молодіжної субкультури засобами сучасної естрадної музики” тощо), музичної рольової гри „Конфлікт із підлітком та способи його подолання”; 3) інформаційне збагачення соціальними та музичними знаннями старших підлітків - заходи зі старшими підлітками передбачали збагачення їх теоретичними знаннями: лекції, диспути, концерти-бесіди („Вплив музичних стилів і жанрів на особистість”, „Моя унікальність”, „Естрадна музика народів світу” тощо); 4) формування міжпоколінної музичної взаємодії - закріплення здобутих знань на практиці у взаємодії з дорослими - конкурс „Краща естрадна пісня”, вікторина-змагання „Естрадна музика різних поколінь”, психологічна ділова гра „Батьки і діти”.

Метою ІІІ етапу - побудова толерантного внутрішньосубкультурного середовища засобами сучасної естрадної музики - було формування міжособистісних взаємин однолітків на засадах толерантності та вираження соціальної активності в суспільно корисній діяльності завдяки музиці, що реалізовувалося в рольовій грі „Міністерство-Прем'єр”, проблемних ситуаціях, тренінгових вправах, також організовувалися зустрічі щодо профілактики асоціальної поведінки з представниками різних інституцій, екскурсії до ЦСССДМ тощо. У всіх цих заходах сучасна естрадна музика була стимулом для розвитку соціальності старших підлітків. Останній етап - налагодження взаємодії між представниками телебачення та суб'єктами молодіжної субкультури - охоплював 3 напрями діяльності: 1) підвищення мотивації працівників телебачення до співпраці зі старшими підлітками - проведення бесід („Потенціал телебачення для розвитку молодіжної субкультури засобами музики” тощо), організація „круглих столів”; 2) соціальне „загартування” представників молодіжної субкультури засобами музики - створення Музичного Клубу Соціальних Ініціатив, де старші підлітки були суб'єкта-ми свого соціального розвитку, зміцнення власної соціальності завдяки впливу на соціальне оточення; 3) активізація співпраці представників телебачення й суб'єктів молодіжної субкультури - старші підлітки відвідали майстер-клас по створенню музичних відеокліпів, був проведений конкурс на кращий його сюжет, а також активізувалася участь підлітків у прямих ефірах.

Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи засвідчив позитивну динаміку у рівнях соціальності підлітків. У табл. 1, 2 представ-лено кількісні показники розвиненості соціальності старших підлітків, де В, С, Н - високий, середній, низький рівні; КГ, ЕГ - контрольна та експериментальна групи до експерименту, КГ1, ЕГ1 - по завершенню.

Таблиця 1 - Кількісні показники розвиненості соціальності старших підлітків за ціннісним критерієм (у %)

Упровадження програми підготовки шкільних соціальних педагогів до професійної діяльності з підлітками засобами сучасного естрадного музичного мистецтва засвідчило суттєву зміну ставлення фахівців до необхідності музичної підготовки соціальних педагогів, до використання сучасної естрадної музики в соціально-педагогічній діяльності. У стосунках батьків і підлітків також можна відзначити позитивні зру-шення: до експерименту 40 % батьків зазначали, що музика часто є приводом для непорозумінь із підлітками, по закінченні таких зали-шилось 17 %, а 28 % - відповіли, що музика є темою для спілкування з дітьми. Кількість батьків, які не звертали увагу на телеінформацію, що отримують підлітки, суттєво зменшилась (з 59 % до 25 %).

Таблиця 2 - Кількісні показники розвиненості соціальності старших підлітків за поведінковим критерієм (у %)

Статистична значущість результатів дослідно-експериментальної роботи підтверджена за допомогою 2-критерію Пірсона.

Отже, результати експерименту свідчать про позитивні здобутки, що підтверджено динамікою змін у показниках і рівнях соціальності старших підлітків, а здійснений аналіз цих результатів дає підстави стверджувати про ефективність соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру.

На підставі проведеного наукового дослідження сформульовано такі висновки:

1. У роботі обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру, з'ясовано соціально-педагогічну сутність молодіжної субкультури, роль старших підлітків у її становленні, проаналізовано вплив сучасної естрадної музики на розвиток соціальності старших підлітків як представників молодіжної субкультури.

2. Соціально-педагогічна суть проблеми формування молодіжної субкультури полягає в необхідності звернення уваги не лише педагогічної громадськості до цього явища, а й різних соціальних інституцій із метою створення просоціальної молодіжної субкультури як механізму соціалізації нової генерації. У період становлення молодіжної субкультури відбувається руйнування чи вдосконалення її попередньої специфіки, що виявляється в ціннісних орієнтаціях молоді, нормах поведінки, моді на зовнішність, спосіб проведення дозвілля тощо. Формальні та неформальні групи, об'єднання просоціального й асоціального спрямувань є взаємодоповнювальними структурними компонентами молодіжної субкультури, а інтеграція виховних зусиль різних соціальних агентів спрямовується на гармонізацію становлення молодіжної субкультури через розвиток соціальності старших підлітків, які є її наймолодшими представниками.

3. Сенситивність підліткового віку до розвитку соціальних цінностей, соціальних якостей, соціальної поведінки зумовлена не лише фізіологічними процесами, а й соціальними впливами, зокрема родини, школи, телебачення, однолітків. Розвиток соціальності, що виявляється в зміцненні толерантності, позитивній соціальній активності підлітків, детермінує просоціальну специфіку, унікальність молодіжної субкультури й доводить суб'єктність підлітків у її становленні. Одним із провідних засобів здійснювання підліткових психовікових потреб (самовираження, самоствердження, самореалізація) є сучасна естрадна музика, проте її соціально-виховний потенціал не застосовується повною мірою соціальними інституціями.

4. Сучасна естрадна музика, синтезуючи розмаїття стилів і жанрів, здійснює суттєвий вплив на психофізіологічне й соціальне формування представників молодіжної субкультури. Зміст музики впливає на емоційно-ціннісну сферу, що дає можливість використовувати якісну сучасну естрадну музику як ефективний засіб соціального виховання старших підлітків. Через музичне сприймання відбувається розвиток музичного смаку як основи музично-естетичного виховання, підвищення рівня музичної культури молоді, набувається музичний і соціальний досвід. Проте недостатність і неузгодженість використання якісної сучасної естрадної музики для виховання нової генерації родиною, школою, телебаченням породжує конфлікти між суб'єктами взаємодії. Із метою просоціального впливу на становлення молодіжної субкультури було обґрунтовано соціально-педагогічні чинники впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру для інтеграції соціально-виховних зусиль провідних соціальних інституцій.

5. Визначено комплекс соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на розвиток соціальності старших підлітків як представників молодіжної субкультури. Обґрунтовано, що першим і основоположним соціально-педагогічним чинником є підготовка шкільних соціальних педагогів до професійної діяльності з підлітками засобами сучасного естрадного музичного мистецтва, що спрямована на здобуття соціальними педагогами теоретичних знань щодо сучасної естрадної музики, умінь підбирати відповідний музичний матеріал і влучно застосовувати його на практиці для підвищення ефективності соціального виховання старших підлітків, сприяючи в такий спосіб просоціальному розвитку молодіжної субкультури. Другий чинник - оптимізація міжпоколінних естрадно-музичних зв'язків для гармонізації взаємин дорослих (батьків, учителів) та старших підлітків як представників молодіжної субкультури - забезпечує нейтралізацію конфліктних ситуацій, викликаних негативним ставленням до музики суб'єктів взаємодії, адже часто музика стає предметом непорозумінь між старшим і молодшим поколінням. Тож налагодження й гармонізація взаємин дорослих і підлітків, прищеплення поваги до естрадної музики різних поколінь стали важливими завданнями для розвитку міжпоколінної толерантності. Засвоєні навички толерантного спілкування підлітків із дорослими проектуються на формування таких взаємин із однолітками, тому третій чинник - реалізація соціального та музичного досвіду старших підлітків як представників молодіжної субкультури в суспільно корисній діяльності - орієнтований на розвиток внутрішньо субкультурної толерантності, соціальної активності, що виходить за межі молодіжної субкультури. Четвертий чинник визначався з позиції, що представники молодіжної субкультури набули достатнього соціального й музич-ного досвіду для налагодження інтерактивного спілкування з представниками телебачення для нейтралізації негативних та посилення позитив-них впливів сучасної естрадної музики (насамперед музичних відеокліпів). Це розвивало суб'єктність молоді, вміння впливати на різні соціальні інституції, на якість трансльованої музичної інформації на телебаченні.

6. Програма як засіб реалізації комплексу соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на розвиток соціальності старших підлітків розрахована на 4 етапи, що відповідають розробленим чинникам, і за необхідності, охоплюють кілька напрямів діяльності. До кожного етапу визначені окремі завдання. Найефективнішими методами та формами роботи стали інтерактивні: музичні рольові ігри, концерти-бесіди; конкурси, музичні вікторини, тренінгові вправи тощо.

7. Аналіз та узагальнення результатів експериментальної перевірки ефективності соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на розвиток соціальності старших підлітків як представників молодіжної субкультури, здійснювалися методами кількісного та якісного аналізу. Зокрема, параметричний коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона уможливив виявлення зв'язку показників толерантності та соціальної активності, засвідчив, що підвищення рівня толерантності суттєво впливає на підвищення соціальної активності.

Здійснене дослідження не претендує на вичерпне розв'язання проблеми молодіжної субкультури засобами сучасної естрадної музики. Подальшого дослідження потребує вивчення впливу сучасної естрадної музики на соціальний розвиток підлітків у різноманітних неформальних молодіжних об'єднаннях, використання сучасної естрадної музики в професійній підготовці майбутніх соціальних педагогів, у корекції соціальної поведінки важковиховуваних підлітків у закладах різного типу, у соціальній реабілітації шкільної молоді з особливими потребами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Лисенко Ю. О. Вплив дорослих на формування молодіжної субкультури: соціально-педагогічний аспект / Ю. О. Лисенко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. пр. / Харк. держ. акад. дизайну і мистец. - Х., 2007. - № 7. - С. 95- 99.

2. Лисенко Ю. О. Засоби масової інформації як чинник впливу на соціальне виховання підлітків / Ю. О. Лисенко // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. пр. У 2 кн - К., 2008. - Кн. 2. - С. 103 - 110.

3. Лисенко Ю. О. Розвиток соціальності молодших підлітків через неформальні об'єднання у період формування молодіжної субкультури / Ю. О. Лисенко // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х., 2009. - Вип. 24. - С. 248 - 255.

4. Лисенко Ю. О. „Молодіжна субкультура” як соціально-педагогічне поняття / Ю. О. Лисенко // Соціальна педагогіка: теорія та практика. - 2009. - № 2. - С. 12 - 18.

5. Лисенко Ю. О. Соціально-педагогічна програма просоціального розвитку старших підлітків як представників молодіжної субкультури засобами сучасної естрадної музики / Ю. О. Лисенко // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х., 2009. - Вип. 27. - С. 242 - 250.

6. Лисенко Ю. О. Результати впровадження соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на соціальний розвиток старших підлітків / Ю. О. Лисенко // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х., 2010. - Вип. 29. - С. 252 - 261.

7. Лисенко Ю. О. Соціальний розвиток підлітків засобами сучасної музики / Ю. О. Лисенко // Наука та освіта - 2007 : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. - Дніпропетровськ, 2007. - Т.2. - С. 26 - 28.

8. Лисенко Ю. О. Взаємозв'язок молодіжної субкультури та сучасної естрадної музики / Ю. О. Лисенко // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали наук. конф. молодих учених, 24 - 25 квіт. 2007 р. - Х. : ХДАК, 2007. - С. 86 - 87.

9. Лисенко Ю. О. Соціально-педагогічний аспект дослідження молодіжної субкультури / Ю. О. Лисенко // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених, 24 - 25 квіт. 2008 р. - Х. : ХДАК, 2008. - С. 96 - 97.

10. Лисенко Ю. О. Соціальний розвиток молодших підлітків як представників молодіжної субкультури у сфері дозвілля / Ю. О. Лисенко // Освіта, культура та мистецтво в добу цивілізаційної глобалізації : матеріали Міжнар. наук. конф. 22 - 23 листоп. 2007 р. - Х. : ХДАК, 2007. - С. 86 - 89.

11. Лисенко Ю. О. Сучасна естрадна музика як засіб соціальної комунікації: соціально-педагогічний аспект / Ю. О. Лисенко // Соціальні комунікації в стратегіях формування суспільства знань : матеріали Міжнар. наук. конф., 26 - 27 лют. 2009 р. - Х. : ХДАК, 2009. - С. 151-152.

12. Лисенко Ю. О. До визначення поняття „молодіжна субкультура” / Ю. О. Лисенко // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали Всеукр. наук.-теорет. конф. молодих учених, 23 - 24 квіт. 2009 р. - Х. : ХДАК, 2009. - С. 73.

Лисенко Ю. О. Соціально-педагогічні чинники впливу сучасної естрадної музики на молодіжну субкультуру. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 - соціальна педагогіка. - Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, Луганськ, 2011.

У дисертації розкрито суть поняття „молодіжна субкультура” з точки зору соціальної педагогіки. Визначено, що молодіжна субкультура є потужним механізмом соціалізації та має свою специфіку, структуру, взаємозв'язок з іншими субкультурами й загальною культурою зокрема. Визначено, що старші підлітки - суб'єкти молодіжної субкультури, оскільки започатковують її соціальну спрямованість, руйнуючи або вдосконалюючи попередню специфіку. Проаналізовано вплив сучасного естрадного музичного мистецтва на старших підлітків. Доведено, що музичне виховання є ефективним засобом соціального, що сприяє підвищенню рівня розвиненості соціальності (як результату соціального виховання) старших підлітків. З'ясовано провідні соціальні інституції, що впливають на формування і спрямованість молодіжної субкультури: сім'я, школа, однолітки, засоби масової інформації (зокрема телебачення). Неузгодженість цих впливів зумовила обґрунтування й упровадження соціально-педагогічних чинників впливу сучасної естрадної музики на розвиток соціальності старших підлітків. Експериментальна перевірка соціально-педагогічних чинників довела їх ефективність.

Ключові слова: молодіжна субкультура, соціальне виховання, соціальність, сучасна естрадна музика, старші підлітки, соціально-педагогічні чинники.

Лысенко Ю. О. Социально-педагогические факторы влияния современной эстрадной музыки на молодежную субкультуру. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 - социальная педагогика. - Государственное учреждение „Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко”, Луганск, 2011.

Основываясь на философских, социологических, культурологических, психологических, педагогических интерпретациях понятия «молодежная субкультура», раскрыто его сущность с точки зрения социальной педагогики. Выявлены структурные компоненты молодежной субкультуры.

Рассматривая проблему формирования молодежной субкультуры как социально-педагогическую, определено, что она является механизмом социализации, поэтому существует необходимость влияния на нее в период зарождения через социальное развитие ее представителей. Старшие подростки (14 - 15 лет) - субъекты молодежной субкультуры, поскольку именно они определяют ее специфику на этапе становления. Следовательно, уровень развития социальности подростков обуславливает социальную направленность молодежной субкультуры.

Установлены основные социальные институции влияния на молодежную субкультуру: семья, школа, сверстники, средства массовой информации (телевидение).

Анализ теоретических и практических разработок показал, что значительную роль в молодежной субкультуре играет музыка, в частности, современная эстрадная, но ее педагогический потенциал не используется. Разработаны и обоснованы критерии, показатели, уровни развитости социальности старших подростков. Результаты эмпирического и теоретического исследования, стали фундаментом для определения и обоснования социально-педагогических условий влияния современной эстрадной музыки на развитие социальности старших подростков как представителей и субъектов молодежной субкультуры: 1) подготовка школьных социальных педагогов к профессиональной деятельности средствами современного эстрадного музыкального искусства; 2) оптимизация межпоколенных эстрадно-музыкальных связей для гармонизации отношений взрослых (родителей, учителей) и старших подростков как представителей молодежной субкультуры; 3) реализация социального и музыкального опыта старших подростков как представителей молодежной субкультуры в общественно полезной деятельности; 4) налаживание интерактивного общения старших подростков с представителями телевидения для нейтрализации негативных и усиления позитивных влияний современной эстрадной музыки (прежде всего, музыкальных видеоклипов). В контексте нашего исследования рассматриваем социально-педагогические факторы как педагогически организованные условия для интеграции воспитательных усилий семьи, школы, ровесников, телевидения, минимизируя негативные и усиливая позитивные влияния на просоциальную динамику молодежной субкультуры через развитие социальности старших подростков на уровне семейной среды, школьной, круга ровесников.