Підготовка майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження відповідає планам науково-дослідної роботи Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука” в межах наукової теми „Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школах і вищих навчальних закладах” (державний реєстраційний номер 0106U002439). Тему дисертації затверджено вченою радою Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука” (протокол № 1 від 30.08.2005 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 26.02.2008 р.).

Мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні, експериментальній перевірці моделі та технології підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1) проаналізувати стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та практиці, обґрунтувати теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності й уточнити сутність ключового поняття дослідження „комп'ютерно-орієнтовані завдання”;

2) теоретично обґрунтувати педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності;

3) визначити критерії, показники, рівні професійної готовності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань;

4) проаналізувати результати впровадження моделі та технології підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності;

5) впровадити спецкурс і методичні рекомендації в процес підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

Предмет дослідження - модель підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення про єдність теорії та практики, дидактичні основи застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності, основні аспекти системного, особистісно-діяльнісного підходів до підготовки фахівця, що визначають умови формування необхідних професійно вагомих якостей майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей; сучасна парадигма вищої освіти в умовах її інформатизації, основні положення Законів України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про Концепцію Національної програми інформатизації”. підготовка учитель гуманітарний комп'ютерний

Теоретичну основу дослідження становлять засади гуманістичного підходу до підготовки майбутніх учителів-гуманітаріїв (А. Маслоу, Л. Мітіна, К. Роджерс, В. Сластьонін, В. Трачук); теорія організації комп'ютерного навчання (С. Архангельський, Н. Бабич, Б. Гершунський, Е. Машбиць, А. Петров); концепція діяльнісного підходу до розвитку особистості (Л. Виготський, К. Дурай-Новакова, С. Рубінштейн); специфіка професійної підготовки майбутнього вчителя у вищих навчальних закладах (В. Галузинський, І. Зязюн, М. Євтух, А. Ліненко, С. Сисоєва, Т. Шавва); дидактичні підходи до комп'ютеризації навчального процесу у вищих навчальних закладах (Ю. Брановський, Т. Вишнякова, Я. Ваграменко, Р. Гурін, М. Жалдак, Н. Морзе); наукові підходи до проблеми формування інформаційної культури (С. Антонова, О. Ільків, А. Єршов, В. Монахов, М. Скаткін, А. Ясінський).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань на різних етапах дослідження застосовувалися такі методи: теоретичні - системний аналіз філософських, психолого-педагогічних, навчально-методичних праць із досліджуваної проблеми (1.1; 1.2); емпіричні - вивчення, узагальнення та порівняльний аналіз передового педагогічного досвіду (1.1; 1.2); анкетування студентів, учителів гуманітарних спеціальностей (3.1); бесіди, опитування (3.1); моделювання навчальної діяльності з використанням комп'ютерно-орієнтованих технологій із урахуванням індивідуалізації та диференціації навчального процесу (3.2); статистичні - математична обробка кількісних показників дослідження (3.3) (перевірка вибірки реалізувалася з використанням t-критерію Стьюдента; аналіз отриманих статистичних вибірок здійснювався із застосуванням л критерію Колмогорова-Смирнова).

Експериментальна база. Дослідження реалізувалося на базі Рівненського державного гуманітарного університету, Національного університету „Острозька академія”, Волинського державного університету імені Лесі Українки, Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука”. Всього дослідженням охоплено 612 студентів гуманітарних спеціальностей і 24 викладача зазначених вищих навчальних закладів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено, теоретично обґрунтовано модель підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності; у науковий обіг уведено та уточнено поняття: „комп'ютерно-орієнтовані завдання”; визначено сутність проблеми підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань як однієї з найактуальніших для сучасної педагогічної теорії та практики; упроваджено у навчальний процес та експериментально перевірено технологію підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності; обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, що забезпечують підготовку майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності; визначено критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, результативно-оцінювальний) і рівні готовності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань; удосконалено процес підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань і його науково-методичний супровід. Подальшого розвитку набули зміст, форми та методи фахової підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в експериментальній перевірці моделі підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань; упровадженні спецкурсу „Комп'ютерно-орієнтовані завдання у системі підготовки майбутніх учителів-гуманітаріїв”, застосування якого дозволяє покращити ефективність процесу підготовки майбутніх педагогів гуманітарних спеціальностей; розробленні методичних рекомендацій із підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого вдосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів гуманітарних спеціальностей.

Основні положення та результати наукового дослідження впроваджувалися в навчальний процес Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 52 від 22.03. 2011 р.), Національного університету „Острозька академія” (довідка № 355 від 27.12.2010 р.), Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука” (довідка № 04/546 від 17.05.2010 р.), Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 3/532 від 14.02.2011 р.).

Достовірність одержаних результатів забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю проблеми, педагогічним експериментом, ґрунтовним аналізом та узагальненням його результатів, поєднанням якісного та кількісного аналізу, позитивними наслідками впровадження результатів дослідження в практику підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей у галузі інформаційно-комунікаційних технологій навчання.

Апробація й упровадження результатів дослідження. Результати дослідження репрезентовано у формі доповідей під час проведення науково-практичних конференцій різних рівнів: міжнародних - „Професіоналізм педагога. Інноваційні підходи до процесу його формування” (Краматорськ, 2008), „Парадигма творення в сучасній науці: на шляху до інтегрованого світогляду” (Острог, 2008), „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2009); „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (Ялта, 2009); „Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у ІІІ тисячолітті” (Рівне, 2007); „Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології” (Рівне, 2010); всеукраїнських - „Педагогічне мислення в контексті теоретико-методичної спадщини А. С. Макаренка та сучасної педагогіки” (Рівне, 2008); „Сучасний стан і тенденції розвитку початкової освіти в Україні” (Слов'янськ, 2009).

Публікації. Основні положення дослідження висвітлено у 13 публікаціях, усі одноосібні, з них: 1 - методичні рекомендації, 9 статей - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 3 - в інших наукових збірниках і збірниках тез конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (233 найменування). Загальний обсяг дисертації складає 232 сторінки, з них 192 сторінки основного тексту. Робота містить 6 додатків на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь розробленості проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, розкрито методологічні та теоретичні основи, наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів, подано інформацію про апробацію результатів дослідження, публікації автора та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі - „Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань” - визначено результати теоретичного аналізу стану дослідженості проблеми; здійснено системний аналіз наукових праць із динаміки розвитку інформаційно-комунікаційних технологій; розглянуто підходи до інформатичної підготовки майбутнього вчителя-гуманітарія у ретроспективному контексті; уточнено сутність поняття „комп'ютерно-орієнтовані завдання”; простежено аспекти застосування комп'ютерних технологій при вивченні гуманітарних дисциплін як об'єктів вивчення і як ефективних засобів покращення готовності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до професійної діяльності.

Ретроспективний аналіз наукової літератури дозволив констатувати, що на сучасному етапі розвитку педагогічної науки особливого значення набула увага до особистості вчителя-гуманітарія як головного чинника навчально-виховного процесу, його ролі в інформаційному суспільстві, оскільки саме через його професійну діяльність формується інтелектуальний і духовний потенціал українського суспільства. Окреслено основні проблеми застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів: перегляд теоретичних положень педагогічних інформаційних технологій; недостатня забезпеченість студентів і викладачів педагогічними програмними засобами для вивчення гуманітарних дисциплін; слабка підготовка викладачів гуманітарних спеціальностей до роботи з комп'ютерним програмним забезпеченням; нерозробленість методики ефективного використання комп'ютерної техніки при вивченні гуманітарних дисциплін.

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій при підготовці майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей сприяє реалізації компетентісного підходу до навчання, що передбачає здатність майбутніх учителів-гуманітаріїв використовувати в професійній діяльності інноваційні технології, будувати інформаційні моделі, давати оцінку досягнутим результатам. Компетентнісний підхід розглядається нами як один із важливих чинників підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей при переході до суспільства сталого розвитку. Він передбачає переорієнтацію парадигми навчання із традиційного засвоєння знань на створення умов у вищому педагогічному навчальному закладі для оволодіння студентами гуманітарних спеціальностей комплексом нових компетенцій, що визначають інтелектуальний, творчий потенціал випускника. Із формуванням інформатичних компетенцій майбутнього вчителя пов'язана якість професійної освіти. При традиційному навчанні випускник може бути хорошим фахівцем, але не в змозі ефективно застосовувати набуті знання в професійній діяльності. Для того, щоб стати компетентним спеціалістом майбутній учитель повинен розвивати власні ключові компетенції, серед яких особливого значення набувають інформаційна, комунікаційна, управлінська. Вагомим засобом реалізації компетентнісного підходу до професійної підготовки висококваліфікованих учителів вважаємо застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань, які ми розглядаємо як завдання, компонентами яких є інформаційний масив, інструкція до виконання, операції з діями та процес контролювання, виконання яких забезпечується комп'ютерною підтримкою в інтерактивному режимі при різних формах навчання. Поєднання активних методів навчання із таким видом завдань сприяє ефективному формуванню професійно-інформаційної компетентності майбутнього вчителя-гуманітарія.

Виявлено, що ефективним є використання комп'ютерно-орієнтованих завдань на заняттях при викладанні гуманітарних дисциплін для опрацювання текстової інформації, засвоєння навчального матеріалу в процесі інтерактивної взаємодії (учень-комп'ютер), повторення та закріплення знань, умінь і навичок; для підсумкового контролю та самоконтролю результатів навчання. Для гуманітарних дисциплін важливим є те, що за допомогою комп'ютерних технологій можливо продемонструвати велику кількість потрібної інформації, не замінюючи традиційні засоби навчання, а лише доповнюючи їх. У ході дослідження виявлено, що нагальною є необхідність розроблення: методики використання комп'ютерно-орієнтованих завдань у конкретних навчальних ситуаціях; навчальних комп'ютерних програм із гуманітарних дисциплін - (навчальних, інформаційних, контролюючих, ігрових), які б забезпечували поступове й ефективне засвоєння знань. Важливим є те, що застосування комп'ютерних навчальних програм при вивченні гуманітарних дисциплін сприяє усуненню монотонності, індивідуалізації навчання, надає можливість працювати одночасно студентам, які мають високий, середній і задовільний рівень знань. Визначено переваги застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній підготовці майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей над навчанням за традиційною методикою. Зокрема використання комп'ютерно-орієнтованих завдань у гуманітарній освіті підвищує мотивацію студентів, забезпечує диференційований підхід у навчанні.

З'ясовано, що для успішного застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань при підготовці майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей необхідне інформаційне забезпечення, що являє собою сукупність технічних засобів навчання та прикладного програмного забезпечення, застосування якого сприятиме ефективному розв'язанню прикладних завдань фахової діяльності педагога. Здійснено аналіз наукових підходів до класифікації комп'ютерного програмного забезпечення, який дає змогу констатувати, що на сьогодні практично відсутнє педагогічне програмне забезпечення, орієнтоване на широке використання засобів сучасних інформаційних технологій при вивченні гуманітарних дисциплін. Відсутня навчально-методична література для викладачів, навчальні посібники для учнів середніх шкіл i студентів педагогічних вищих навчальних закладів, які б розкривали напрями та можливості застосування нових інформаційних технологій навчання при вивченні гуманітарних дисциплін. Необхідність удосконалення процесу підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності, реалізація мети, завдань дослідження спонукали до створення моделі та технології підготовки майбутніх учителів-гуманітаріїв до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань.

У другому розділі - „Модель підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності” - розглянуто специфіку підготовки майбутніх учителів-гуманітаріїв до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності, визначено структурні компоненти моделі.

Підготовка майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності - це цілеспрямований процес, що потребує створення відповідної моделі. Модель підготовки майбутніх учителів-гуманітаріїв до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності спрямовано на формування професійних якостей майбутніх педагогів, що пов'язані з інформаційною культурою та готовністю до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань. Теоретично обґрунтовано структурні компоненти моделі: мета-мотиваційний (характеризується створенням позитивної мотивації студентів до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань, визначає професійну спрямованість майбутнього вчителя - вміння застосовувати комп'ютерно-орієнтовані завдання у професійній діяльності), пізнавально-змістовий (спрямований на вдосконалення змісту підготовки майбутніх учителів). Включає використання таких видів комп'ютерно-орієнтованих завдань: у стандартних офісних програмах, для здійснення пошуку навчальної інформації, у мультимедійних середовищах, дослідницького рівня, створення моделей навчальних програм, інтегровані завдання, педагогічні вимірювання, використання мережевих ресурсів, розробка стратегії науково-пошукової роботи), операційно-діяльнісний (цілеспрямований на організацію навчального процесу при професійній підготовці майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей із урахуванням особливостей застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань), оцінювально-впроваджувальний (передбачає апробацію моделі, в основу якої покладено парадигму комп'ютерно-орієнтованого навчання та систему дидактичних вимог - основних принципів навчання: науковості, системності, послідовності, доступності, свідомості й активності, наочності, міцності, індивідуального підходу, гнучкості, інтерактивності.

Спираючись на результати теоретичного узагальнення проблеми, виділено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань: забезпечення навчальної позитивної мотивації майбутніх учителів-гуманітаріїв до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності; формування навчально-інформаційного середовища вищого навчального закладу, компонентом якого є комп'ютерно-орієнтовані завдання; реалізація міжпредметних зв'язків із використанням комп'ютерно-орієнтованих завдань; формування інформаційної культури педагога.

Виокремлено етапи реалізації моделі підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань (інформаційно-пошуковий, організаційно-діяльнісний та оцінювально-результативний). І етап - інформаційно-пошуковий - передбачав визначення мети, завдань діяльності, індивідуальної спрямованості майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей; ознайомлення їх із теоретичними поняттями фахової підготовки; спрямування на оволодіння знаннями й уміннями застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань. ІІ етап - організаційно-діяльнісний - визначався сформованістю професійних знань, умінь і навичок застосовування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності. Показником готовності до засвоєння навчальної інформації, необхідної у подальшій професійній діяльності, є рівень виконання системи комп'ютерно-орієнтованих завдань. Цей етап передбачав засвоєння студентами спецкурсу „Комп'ютерно-орієнтовані завдання у системі підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей”. ІІІ етап - оцінювально-результативний - характеризувався як етап формування професійного самовизначення майбутніх учителів-гуманітаріїв, які оволодівають здатністю виступати розробником власних методик застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань. Цей етап визначався пошуковою діяльністю студентів (участь у науково-дослідній роботі, студентських науково-практичних конференціях) (див. рис. 1).

З метою виявлення ефективності моделі підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності визначено основні критерії та показники. Зокрема, мотиваційний (наявність у майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей позитивної мотивації та пізнавального інтересу до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності, готовність майбутніх учителів-гуманітаріїв до подолання труднощів, оскільки вчителі гуманітарних дисциплін найменше підготовлені до роботи з комп'ютерним програмним забезпеченням); когнітивний (наявність у майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей психолого-педагогічних знань, знань із основ інформатики й обчислювальної техніки для ефективного застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності, вмінь здійсню-вати пошук, відбір навчальної інформації у мережевих ресурсах із метою подальшого її зіставлення, порівняння, аналізу й обробки); діяльнісний (уміння використовувати стандартні офісні пакети Word, Excel для ефективного застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань, проводити педагогічні вимірювання із застосуванням комп'ютерної техніки з метою контролю за навчанням студентів, використовувати мультимедійне середовище при складанні комп'ютерно-орієнтованих завдань); результативно-оцінювальний (визначається здатністю майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до самовдосконалення у процесі професійної діяльності, уміння використовувати комп'ютерно-орієнтовані завдання у науково-дослідній роботі та прагнення до творчості, здобуття педагогічної майстерності шляхом ефективного застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань).

Для визначення ступеня готовності майбутніх учителів-гуманітаріїв до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності в ході експериментальної роботи виділено рівні підготовки: низький, середній, достатній, високий. Розроблена модель підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності є результатом теоретичного й експериментального дослідження, виступає фундаментом для розробки й упровадження технології підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності.

У третьому розділі - „Дослідно-експериментальна перевірка технології підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності” - охарактеризовано пошуково-експериментальне дослідження, представлено результати впровадження моделі підготовки майбутніх учителів до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності.

Розроблено й упроваджено спецкурс „Комп'ютерно-орієнтовані завдання в системі підготовки майбутнього вчителя-гуманітарія”, вивчення якого сприяє формуванню свідомого підходу студентів до виконання комп'ютерно-орієнтованих завдань. Аналіз результатів констатувального експерименту засвідчив недостатній рівень сформованості мета-мотиваційного, пізнавально-змістового, операційно-діяльнісного й оцінювально-впроваджувального компонентів підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності. Упроваджено технологію підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професій-ній діяльності. Представлена технологія - це обґрунтований процес проектування взаємопов'язаної роботи викладачів гуманітарних спеціальностей і студентів, що включає організацію та проведення ефективного навчально-виховного процесу, спрямований на досягнення навчальних цілей. Установлено, що застосування технології сприяє ефективності підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань.

Узагальнення результатів експериментального дослідження з використанням методів статистичної обробки дало змогу простежити динаміку кількісних і якісних змін у підготовці майбутніх учителів-гуманітаріїв (табл. 1).