Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до використання природотерапії у роботі з учнями початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ПІДГОТОВКАМАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДОТЕРАПІЇУ РОБОТІ З УЧНЯМИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Малишевська Ірина Анатоліївна

Київ - 2011

Анотації

Малишевська І.А. Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до використання природотерапії у роботі з учнями початкової школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - "Теорія і методика професійної освіти". - Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, Київ, 2011.

Дисертація присвячена проблемам підготовки бакалаврів спеціальності "Початкова освіта" до використання природотерапії у роботі з учнями початкової школи. У дослідженні обґрунтовано психолого-педагогічну доцільність використання природотерапії у навчально-виховній роботі з молодшими школярами; проаналізовано сучасний стан та особливості підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання природотерапії у молодших класах; визначено доцільні форми і методи використання природотерапії у навчальному процесі початкової школи; розроблено і впроваджено авторську технологію підготовки майбутніх учителів до використання природотерапії у роботі з учнями початкової школи.

Доведено, що розроблена і впроваджена у навчальний процес підготовки бакалаврів технологія може бути основою підготовки студентів до використання природотерапії у роботі з учнями, що дасть можливість реалізувати оздоровчі цілі навчально-виховного процесу початкової школи.

Ключові слова: екологічна освіта, природотерапія, засоби природотерапії, готовність до використання природотерапії, навчально-оздоровча діяльність.

Малышевская И.А. Подготовка будущего учителя начальных классов к использованию природотерапии в работе с учащимися начальной школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - "Теория и методика профессионального образования". - Институт педагогического образования и образования взрослых НАПН Украины, Киев, 2011.

Диссертация посвящена проблемам подготовки бакалавров специальности "Начальное образование" к использованию природотерапии в работе с учащимися начальной школы. В исследовании обоснована психолого-педагогическая целесообразность использования природотерапии в работе с младшими школьниками; проанализировано положение и особенности подготовки будущих учителей начальной школы к использованию природотерапии в работе с учащимися младших классов на современном этапе; определены целесообразные формы и методы использования природотерапии в учебном процессе начальной школы.

Изучение состояния готовности будущих учителей начальной школы к использованию позитивного воздействия объектов природы на психофизическое здоровье учеников выявило недостаточные теоретическую подготовку и практические умения для выполнения подобного рода профессиональной деятельности.

Дефиниция "природотерапия" рассматривается как воздействие объектов природы на учащегося с целью формирования его активной жизненной позиции и сохранения его здоровья; как педагогическая технология сохранения и коррекции здоровья учащихся и активизации их познавательной деятельности; как педагогическое "лечение" посредством природы в учебно-воспитательном процессе начальной школы.

Готовность же к использованию природотерапии рассматривается как специфическая способность будущего педагога, предусматривающая реализацию природотерапевтического воздействия на психофизическое здоровье младшего школьника. В диссертации обоснована совокупность критериев готовности студентов к использованию природотерапии: эколого-профессиональная мотивация, эколого-профессиональные знания, гностическая деятельность. Эколого-профессиональная мотивация характеризуется осознанием ценности экологических и природотерапевтических знаний для профессионального усовершенствования. Эколого-профессиональные знания характеризуются эколого-профессиональным мышлением студентов, единством экологических, природотерапевтических и профессиональных знаний, умений и навыков и ориентацией на их практическое использование. Практическая деятельность характеризуется высокой активностью будущего педагога в участии, разработке и проведении экологических мероприятий, направленных на диагностику и профилактику психофизического здоровья младших школьников; нестандартным подходом, инициативностью, творческим поиском путей адаптации и интеграции средств природотерапии в учебный процес начальной школы.

В процессе исследования разработана авторская технология подготовки будущего учителя начальных классов к использованию природотерапии в работе с младшими школьниками на основе интеграции и междисциплинарных связей. Теоретической основой для структурирования содержания природотерапевтической компоненты служат природосоответствующие принципы, определяющие общий подход к их конструированию, и критерии, выступающие в качестве инструментов определения контента учебного материала предметов начальной школы.

Разработанная технология подготовки студентов к использованию природотерапии в работе с учащимися начальной школы была внедрена на протяжении 2008-2010 гг. в учебный процесс четырех высших педагогических учебных заведений. Экспериментально доказано, что предложенная технология может быть основой подготовки бакалавров специальности "Начальное образование" к использованию природотерапии в работе с учащимися младших классов, что, в безусловно, позволит реализовать оздоровительные цели учебно-воспитательного процесса начальной школы.

Определены педагогические условия, способствующие эффективному внедрению технологии подготовки будущих учителей начальной школы к использованию средств природотерапии в профессиональной деятельности. Педагогические условия структурированы по уровням объект-субъектного взаимодействия: аксиологично-мотивационного, когнитивного, технологического. С целью обеспечения педагогических условий реализации технологии подготовки студентов к использованию природотерапии в профессиональной деятельности были разработаны: спецкурс "Природотерапия", методические рекомендации "Методика использования природотерапевтических средств в профессиональной подготовке будущего учителя", учебно-методическое пособие "Природотерапия в работе с учащимися начальной школы", которые внедрены в практику.

Результаты опытно-экспериментальной работы доказали эффективность проведенного исследования.

Ключевые слова: экологическое образование, природотерапия, средства природотерапии, готовность к использованию природотерапии, учебно-оздоровительная деятельность.

Malyshevska I.A. Training of Future Primary School Teachers for Using Nature Therapy in the Work with Primary School Pupils. - Manuscript.

Thesis for Candidate Degree in Pedagogics, speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - The Institute of Pedagogical Education and Adult Education of National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2011.

The thesis is devoted to the problems of training bachelors on speciality “Primary Education” for using nature therapy in the work with primary school pupils. Pedagogical and psychological expedience of using nature therapy in the work with junior pupils has been substantiated; modern state and peculiarities of training future primary school teachers for using nature therapy in the work with junior pupils have been analysed; expedient forms and methods of using nature therapy in the educational process at primary school have been defined; teaching technology of training future primary school teachers for using nature therapy in the work with primary school pupils has been worked out.

Teaching technology worked out and introduced to educational process of bachelors' training has been proved to be the basis for preparing students to use nature therapy in the work with pupils. It will give the possibility to realize sanitary aims of educational process at primary school.

Key words: ecological education, nature therapy, means of nature therapy, readiness for using nature therapy, educational and health improving activity.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Сучасні світові тенденції актуалізували завдання щодо осмислення й пізнання нових педагогічних реалій, оновлення філософії освіти, відкритої до прагнень людини, її життєвого й духовного світу, формування нової педагогіки, центром якої є учень з його потребами, можливостями, потенціалом. Такий підхід спонукає до подолання усталених стереотипів щодо сприйняття дитини як пасивного об'єкта виховного впливу; пошуку ефективних технологій збереження фізичного, психічного, духовного здоров'я молодшого школяра; максимального використання позитивного впливу природних об'єктів на його особистість як у навчальний, так і позанавчальний час. Отже одним із пріоритетних завдань сучасної вищої педагогічної освіти є формування учителя нової генерації, спроможного системно здійснювати корекцію навчання й виховання дітей, використовуючи засоби живої природи.

Філософська й педагогічна спадщина Г. Сковороди, С. Русової, В. Сухомлинського є підґрунтям для підготовки дітей молодшого шкільного віку до складних суперечливих умов життя, опанування мистецтва самореабілітації. У наукових працях українських учених І. Беха, І. Єрмакова, М. Кирилової, О. Савченко, Л. Сохань, М. Шульги досліджується проблема фізичного, морального й духовного здоров'я молодших школярів.

Важливим чинником їхнього виховання українська педагогіка здавна визнавала живу природу. Спілкуючись з нею, вивчаючи її об'єкти і явища, діти молодшого шкільного віку пізнають навколишній світ, відкривають все його розмаїття, усвідомлюючи цінність такого пізнання, переживають морально-естетичні почуття, часто насолоду. Саме цей період у житті дітей є сприятливим для усвідомлення себе невід'ємною складовою природи, своєї ролі в її збереженні й примноженні її багатств.

У результаті аналізу наукових джерел з'ясовано, що теоретичні положення екологічної освіти, складовою якої є природотерапевтична підготовка, активно розробляються сучасними вітчизняними та зарубіжними педагогами. Так, проблеми екологічної освіти у середній школі досліджували І. Зверєв, О. Захлебний, М. Колесник, О. Колонькова, О. Пруцакова, Г. Пустовіт, Н. Пустовіт, І. Суравегіна, І. Удовиченко, С. Шмалєй. Наукові дослідження з теорії і практики екологічної підготовки у вищій школі здійснювали Л. Білик, Н. Грейда, Н. Демешкант, Н. Єфіменко, І. Костицька, О. Мітрясова, А. Некос, О. Плахотник, Л. Титаренко, Т. Чурилова. Екологічну підготовку майбутнього вчителя вивчали О. Біда, М. Бойчева, І. Матрусов, Т. Нінова, О. Сластьоніна, В. Танська, Г. Тарасенко, Є. Флешар, О. Чернікова, Н. Ясінська. Проблемам позитивного впливу природних об'єктів на психофізичне здоров'я учнів присвячені дисертаційні дослідження О. Федій "Теорія і практика підготовки педагогів до використання засобів естетотерапії у професійній діяльності" (2010 ), О. Грошовенко "Формування у молодших школярів дбайливого ставлення до природи у позаурочній виховній роботі" (2007 ), О. Крюкової "Формування екологічно доцільної поведінки молодших школярів" (2005 ), О. Паламар "Формування у молодших школярів мотивів учіння (на матеріалі природознавства)" (2004 ).

Теоретичний аналіз стану дослідженості проблеми, а також вивчення процесу професійної підготовки вчителя початкової школи дали змогу виявити такі суперечності: між потребами суспільства у висококваліфікованих учителях початкової школи, спроможних виконувати навчально-оздоровчу діяльність, та відсутністю розробленої педагогічної технології підготовки студентів до використання природотерапії у роботі з учнями; між прогресивними тенденціями, пов'язаними з екологізацією фахової підготовки майбутніх учителів початкових класів, та ефективністю практичної їх реалізації; між зростаючою необхідністю здобуття фахових, природовідповідних знань, умінь і навичок майбутніми вчителями початкової школи та відсутністю наукових досліджень, присвячених теорії та практиці їх підготовки до використання природотерапії у роботі з учнями.

Актуальність порушеної проблеми, недостатня її дослідженість та винятково важливе значення її розв'язання зумовили вибір теми дослідження - "Підготовка майбутнього вчителя початкових класів до використання природотерапії у роботі з учнями початкової школи".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблема дослідження є складовою комплексних програм науково-дослідної роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України "Теорія і практика професійного навчання дорослого населення у ПТНЗ і на виробництві" державний реєстраційний номер № 0107U011776, "Теоретико-методологічні і методичні засади освіти дорослих" державний реєстраційний номер № 0111U000415. Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (протокол № 10 від 27 жовтня 2008 р.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні 24 лютого 2009 р., протокол № 1.

Мета дослідження - вивчити та експериментально підтвердити особливості підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання засобів природотерапії у професійній діяльності; визначити умови і способи оптимізації використання природотерапії у роботі з учнями початкової школи.

Відповідно до мети дослідження визначені такі завдання:

1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми у педагогічній теорії та освітньо-виховній практиці вищого навчального педагогічного закладу.

2. Обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити авторську технологію підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання природотерапії у професійній діяльності.

3. Розробити і обґрунтувати педагогічні умови ефективного впровадження технології підготовки майбутніх вчителів початкової школи до використання засобів природотерапії у професійній діяльності.

4. Визначити й обґрунтувати критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до використання природотерапії у роботі з учнями.

5. Розробити навчально-методичний комплект матеріалів для забезпечення підготовки майбутніх учителів початкової школи до природотерапевтичної діяльності.

Об'єкт дослідження - підготовка майбутніх учителів початкової школи до природотерапевтичної діяльності.

Предмет дослідження - технологія підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання засобів природотерапії у професійній діяльності.

Концептуальна ідея дослідження. Підготовка майбутніх вчителів початкових класів до використання природотерапії у роботі з учнями, через свою новизну та недостатню розробленість, потребує принципово нових підходів до оновлення цілей, змісту, методик і проектування результатів навчально-виховного процесу вищих педагогічних навчальних закладів. Природотерапія розглядається в дослідженні як специфічна методика корекції здоров'я та активації пізнавальної діяльності учнів молодших класів на засадах впливу на них об'єктів природного оточення. Важливою умовою фахового вдосконалення майбутнього педагога є оволодіння цією методикою. Технологія підготовки студентів спеціальності "Початкова освіта" до використання природотерапії у майбутній професійній діяльності забезпечує поетапне досягнення відповідного рівня екологічно професійної мотивації, еколого-професійних знань і практичної діяльності.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що підготовка майбутніх вчителів початкової школи до використання засобів природотерапії у роботі з учнями набуде ефективності, якщо: екологічна освіта у педагогічному університеті здійснюється системно, комплексно на засадах міждисциплінарності, інтегративності; набуття екологічних знань усвідомлюється майбутніми вчителями як невід'ємна складова не тільки їх професійної підготовки, а й подальшої стратегії власного життя, особистісного та професійного розвитку; відбір та структурування змісту навчального матеріалу з екології, методики викладання дисциплін початкової ланки відображають вимоги до використання засобів природотерапії у роботі з учнями; педагогічні умови технологічної підготовки спрямовуються на творче засвоєння студентами знань, набуття необхідних практичних умінь і навичок, формування особистісних та професійно значимих якостей, що сприяють формуванню готовності до використання природотерапії у роботі з учнями початкової школи й професійній самореалізації майбутнього вчителя упродовж життя.

Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези дослідження використовувався комплекс взаємопов'язаних методів, зокрема: теоретичних - аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з проблеми дослідження, що дало змогу визначити сутність поняття "природотерапія", "готовність майбутніх учителів початкової школи до використання природотерапії у роботі з учнями"; а також нормативно-методичної документації з курсу екології, природознавства та методик ознайомлення дітей з природою для порівняння й узагальнення теоретичних положень і висновків дисертації з метою здійснення теоретичного аналізу стану дослідженості проблеми, визначення місця і ролі екологічної освіти в системі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до розробки і обґрунтування методики ознайомлення учнів з природою, виявлення доцільних форм та методів екологічної освіти майбутніх вчителів початкової школи; емпіричних - анкетування, тестування, педагогічне спостереження, самоспостереження, рефлексії власної професійної діяльності, самооцінка, статистична обробка одержаних даних для аналізу стану проблеми в практичній діяльності вищих педагогічних навчальних закладів, відбору методик експериментальної перевірки результатів впровадження авторської технології.

Експериментальні результати дослідження аналізувалися з використанням методів статистичної обробки кількісних показників та якісної інтерпретації одержаних результатів за допомогою методів математичної статистики і засобів комп'ютерної техніки.

Методологічна основа дослідження ґрунтується на: основних положеннях теорії наукового пізнання, психолого-педагогічних положеннях про особистість як активного суб'єкта розвитку і діяльності, теоретичних положеннях психологічної науки про єдність свідомості і діяльності, концептуальних положеннях формування гармонійної особистості в єдності духовного, психічного і фізичного компонентів, положеннях педагогіки щодо професійного розвитку особистості на засадах інтеграції та міждисциплінарності.

Теоретичну основу дослідження становлять висновки з наукових праць, що обґрунтовують і розкривають провідні положення: теорії особистості, суб'єктного, діяльнісного, суб'єктно-діяльнісного, ціннісного й системного підходів до вивчення природи (К. Альбуханова-Славська, Б. Ананьєв, І. Бех, Л. Виготський, В. Давидов, Д. Ельконін, А. Здравомислов, І. Кон, Г. Костюк, О. Леонтьєв, А. Петровський, Н. Тализіна); формування емоційно-ціннісного ставлення особистості до природи (І. Бех, Л. Божович, Л. Виготський, П. Гальперін, С. Дерябо, С. Рубінштейн, В. Ясвін); всебічного розвитку молодших школярів (О. Захаренко, С. Русова, Г. О. Савченко, В. Сухомлинський); екологічної освіти молодших школярів (Т. Машарова, Д. Мельник, І. Павленко, Н. Пустовіт); теоретичних основ психолого-педагогічної корекції суб'єктного ставлення до природи (Л. Білик, Г. Тарасенко, Г. Пустовіт, І. Чемерис, В. Ясвін); психолого-педагогічних основ професійної підготовки педагогів у системі вищої освіти (О. Дубасенюк, І. Зязюн); загальних принципів відбору змісту в освіті (Б. Гершунський, С. Гончаренко, І. Лернер); теорії і практики екологічної освіти і виховання у вищій школі (О. Біда, Г. Вайда, О. Дорошко, Л. Лук'янова, Е. Сластьоніна, С. Совгіра, Г. Тарасенко); методології та методики педагогічних досліджень (С. Гончаренко, О. Новіков).

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося впродовж 2005-2010 років у три етапи. На першому етапі (2005-2006) вивчався стан проблеми в її теоретичному аспекті та практичній діяльності педагогічних університетів; визначалися об'єкт, предмет дослідження, було сформульовано його мету, завдання, гіпотезу; розроблялася програма дослідницької роботи, здійснювався констатувальний експеримент. На другому етапі (2006-2008) розроблялася й теоретично обґрунтовувалася технологія підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання засобів природотерапії у роботі з учнями початкових класів; досліджувалися можливості й перспективи її впровадження на засадах міждисциплінарності та інтеграції. На третьому етапі (2008-2010) здійснювався формувальний експеримент, відбувалася апробація результатів дослідження шляхом упровадження авторської технології у професійній діяльності в навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів; відбувалася експериментальна перевірка гіпотези; узагальнювалися результати експерименту; розроблялися методичні матеріали для викладачів і студентів.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота на формувальному етапі проводилась автором та викладачами за його безпосереднього консультування і керівництва на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка та Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. В експериментально-дослідній роботі взяло участь 395 осіб.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що: вперше на основі концептуалізації психолого-педагогічних чинників виокремлено теоретичні підходи та схарактеризовано особливості підготовки майбутніх вчителів початкової школи до використання засобів природотерапії у майбутній професійній діяльності, зумовлені впливом сучасних модернізаційних процесів в освіті, що знайшло своє відображення у теоретичних конструктах теоретично обґрунтованої технології підготовки майбутніх вчителів початкових класів до використання природотерапії у роботі з учнями; обґрунтовано сукупність педагогічних умов, об'єднаних за рівнями об'єкт-суб'єктних взаємодій (аксіологічно-мотиваційна, когнітивна, технологічна), що сприяють ефективному впровадженню технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання засобів природотерапії у професійній діяльності; досліджено готовність до використання природотерапії у роботі з учнями як специфічну здатність майбутнього педагога, спрямовану на реалізацію природотерапевтичного впливу на психофізичне здоров'я школярів; класифіковано види природотерапії за критерієм інформаційного впливу на учня; розроблено критерії й рівні готовності до використання природотерапії у роботі з учнями молодших класів; уточнено змістові характеристики поняттєво-категоріального апарату дослідження, базові поняття якого розглядаються як дієвий світоглядно-методологічний засіб оздоровчого впливу об'єктів природи на особистість: "екологічна освіта", "екотерапія", "природотерапія", "природотерапевтична діяльність", "педагогічні технології"; удосконалено форми і методи психолого-педагогічної корекції суб'єктного ставлення до природи, спрямовані на становлення емоційно-ціннісної сфери взаємовідносин дитини з природою, формування інтересу до еколого-природотерапевтичних проблем, які узгоджуються із становленням загальнопізнавальних, навчальних та оздоровчих процесів, сенсорних природовідповідних еталонів та ціннісних орієнтацій, зокрема: методи виховання суб'єктного ставлення до природних об'єктів;

подальшого розвитку набули теоретичні й методичні основи особистісно діяльнісного підходу до організації природотерапевтичної діяльності у початковій школі.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці навчально-методичного комплексу до спецкурсу "Природотерапія" для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр спеціальності "Початкова освіта"; створенні навчально-методичного посібника "Природотерапія у роботі з учнями початкової школи" і методичних рекомендацій "Методика використання природотерапевтичних засобів у професійній підготовці майбутнього вчителя"; розробці методики підготовки студентів до використання природотерапії у своїй майбутній професійній діяльності.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані викладачами вищих педагогічних навчальних закладів, учителями початкової школи, методистами, на курсах підвищення кваліфікації вчителів.

Впровадження результатів дослідження. Основні висновки і практичні рекомендації, викладені в дослідженні, впроваджено у навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів освіти: Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 202/02 від 01.02.11 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка № 0399/0130/14 від 01.02.11 р.), Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (довідка № 96 від 25.01.11 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 98 від 26.01.11 р.), Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 3/331 від 01.02.11 р.).

Вірогідність та аргументованість результатів дослідження підтверджуються методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, використанням комплексу взаємодоповнюваних дослідницьких методів на різних етапах педагогічного експерименту, адекватних його меті та завданням, поєднанням кількісного та якісного аналізу дослідницьких даних, результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези, застосуванням методів математичної статистики.

Апробація результатів дослідження здійснювалася на таких конференціях і семінарах як: Міжнародна науково-практична конференція "Професійно-мистецька школа у системі національної освіти України" (Київ-Чернівці, 2008), V Міжнародна науково-практична конференція "Dny vмdy - 2009" (Прага, 2009), ІІ Міжнародна науково-практична конференція "Інновація у вищій освіті: проблеми та перспективи" (Кременець, 2010), Восьмих міжнародних Захаренківських педагогічних читаннях "Формування особистості, Людини в закладах освіти" (Черкаси, 2011), Всеукраїнська науково-практична конференція "Формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкової школи в умовах ВНЗ" (Умань, 2009), Всеукраїнська науково-практична конференція "Пріоритети нової особистісно орієнтованої парадигми дошкільної освіти в Україні" (Умань, 2010), звітна наукова конференція Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України "Педагогічна майстерність як система професійно-мистецьких компетенцій" (Київ, 2009), Всеукраїнський науково-методичний семінар "Проблеми психології творчості" (Умань, 2011).

Основні положення і результати дисертації доповідались і обговорювались на навчальних семінарах, майстер-класах для викладачів Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка та Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 15 публікаціях (14 одноосібні). Серед них: 1 навчально-методичний посібник, 1 методичні рекомендації, 7 статей, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 6 тез у збірниках матеріалів міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-практичних конференцій, семінарів.

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (357 найменувань, з них 5 іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації складає 254 сторінки. Основний зміст викладено на 185 сторінках. Робота містить 19 рисунків, 22 таблиці, 6 додатків на 38 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність наукового пошуку з обраної проблеми, визначено стан її дослідженості, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, схарактеризовано теоретико-методологічні засади організації дослідження, його джерела, методи та етапи, наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретичні засади використання природотерапії в навчальному процесі початкової школи" - здійснено аналіз базових понять дослідження, зокрема таких, які дають можливість розкрити значення використання природотерапії у навчальному процесі початкової школи; обґрунтовано психолого-педагогічну доцільність природотерапії у роботі з молодшими школярами.

Ставлення майбутнього вчителя початкових класів до природи на засадах гармонійного співіснування людини, суспільства і природи розглядається нами як провідний чинник формування екологічної культури особистості, що ґрунтується на ціннісній діяльнісній екологічній активності. На особистісному рівні вона має пройти відповідні етапи становлення: від вироблення системи почуттів, установок, цінностей з домінантою природи через формування екологічно доцільної поведінки до свідомого втілення усталених екологічних позицій у повсякденному житті. Розвиток у студентів педагогічних ВНЗ екологічної активності, стійкої ціннісної позиції стосовно природи паралельно з формуванням фахових компетенцій має підготувати майбутнього вчителя початкової школи до усвідомленої педагогічної діяльності екологічного спрямування. Такий підхід, безумовно, потребує переосмислення змісту навчально-виховної роботи у ВНЗ, впровадження нових екологічних технологій навчання.

Для збереження і зміцнення здоров'я учнів молодших класів необхідна науково обґрунтована система засобів, спрямована на поліпшення медичного, психологічного і педагогічного супроводу дитини в розвивально-освітньому середовищі початкової школи. Раціональний режим передбачає передусім чергування різних видів навчальної діяльності і відпочинку молодших школярів. Створення навчального середовища, спрямованого на оздоровлення учнів, передбачає також впровадження системи оздоровчих впливів, у тому числі і природних засобів, сприятливих для їх розвитку, зміцнення і збереження здоров'я.

Різнотипна інформація, що надходить до людини з навколишнього середовища, спричиняє позитивний (терапевтичний) ефект і виконує спонукальні функції щодо виконання будь-якої (зокрема навчальної) діяльності з підвищеною внутрішньою мотивацією. Екстраполяція такого підходу на досліджувану проблему дає підстави для висновку про те, що у дефінітивному сенсі природотерапія - це позитивний вплив природної інформації на учня з метою формування активної операційно-діяльнісної життєвої позиції та збереження його особистого здоров'я. Водночас ми розглядаємо природотерапію як специфічну педагогічну технологію збереження і корекції здоров'я та активізації пізнавальної діяльності учнів молодших класів на засадах впливу об'єктів природного оточення, як педагогічне "лікування" засобами природи у навчально-виховному процесі початкової школи, усвідомлюючи при цьому необхідність розроблення сукупності відповідних технологічних прийомів щодо підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання природотерапії у роботі з учнями молодших класів. Тоді як готовність до використання природотерапії у навчальному процесі початкової школи ми розглядаємо як особливу здатність майбутнього педагога, спрямовану на реалізацію природотерапевтичного впливу на психофізичне здоров'я молодших школярів.

У другому розділі - "Технологія підготовки майбутнього вчителя початкових класів до використання природотерапії у роботі з учнями" - проаналізовано сучасний стан екологічної підготовки студентів у педагогічних університетах та особливості підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання природотерапії у роботі з учнями молодших класів; обґрунтовано складові технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання природотерапії у роботі з учнями; визначено педагогічні умови формування готовності студентів до використання природотерапії у роботі з учнями початкової школи; визначено форми і методи використання природотерапії у навчальному процесі початкової школи.

Підготовку вчителя початкової школи до природотерапевтичної педагогічної діяльності ми розглядаємо як складову екологічної освіти у ВНЗ, яка має набути в Україні статусу обов'язкової, поєднавши усі компоненти як природничо-наукової, так і гуманітарної освіти. Провідними завданнями такої підготовки є визнання пріоритетів відповідальності за природне оточення і здоров'я учнів; збагачення методики викладання фахових дисциплін природотерапевтичними методами; формування системи знань, умінь і навичок, що створюють основу творчого виконання професійних функцій, спрямованої на природоохоронну та природотерапевтичну діяльність; вироблення у майбутнього вчителя здатності створювати нові знання, методики і технології, які реалізовували б навчальну і оздоровчу цілі.

Підготовка майбутнього учителя початкової школи до використання природотерапії у професійній діяльності розглядається як системний процес з чітко окресленими структурними компонентами, інтегративними властивостями, функціями й керованою алгоритмічністю, а тому має усі ознаки технології, спрямованої на досягнення конкретних результатів (рис. 1). Її нормативна складова враховує державний стандарт початкової освіти; принципи як загально дидактичні, так і екологічної освіти, мету, спрямовану на формування системи професійних, екологічних та природоохоронних знань; системи інтелектуальних і практичних умінь щодо вивчення, оцінювання, покращення стану навколишнього природного середовища й здоров'я молодших школярів тощо.

Для досягнення поставленої мети було застосовано комбіновану навчальну модель, основу якої становить інтеграційний підхід, за якого базові знання щодо сутності, ролі й засобів використання природотерапевтичних технологій студенти набувають у процесі вивчення авторського спецкурсу "Природотерапія", а їх поглиблення відбувається під час доповнення природотерапевтичною компонентою методик фахових дисциплін.

Ефективність формування готовності майбутніх учителів початкових класів до використання природотерапії у роботі з учнями початкової школи забезпечується сукупністю розроблених педагогічних умов, об'єднаних за рівнями об'єкт-суб'єктних взаємодій у три групи: аксіологічно-мотиваційна, когнітивна, технологічна. Це дало можливість визначити основні критерії досліджуваної якості: 1) Еколого-професійна мотивація, формується під впливом аксіологічно-мотиваційної об'єкт-суб'єктної взаємодії. Характеризується умінням студента оцінювати інформацію екологічного та оздоровчого характеру в плані її корисності, необхідності і доступності. 2) Еколого-професійні знання, які формуються шляхом когнітивного впливу.

Характеризується еколого-професійним мисленням, єдністю екологічних, природотерапевтичних та професійних знань, умінь і навичок та орієнтацією на їх практичне використання. 3) Практична діяльність,характеризується активністю майбутнього педагога в участі, розробці і проведенні екологічних заходів, спрямованих на діагностування і профілактику психофізичного здоров'я молодших школярів; індивідуальним стилем еколого-педагогічної діяльності; нестандартним підходом, ініціативністю, самостійністю, творчістю у розв'язанні і реалізації природоохоронних та оздоровчих завдань.

Впровадження розробленої технології передбачає надавати перевагу таким формам і методам навчання, які стимулюють студентів до постійного поповнення знань (ділові та сюжетно-рольові ігри, конференції, семінари, бесіди, доповіді студентів, вікторини, диспути, дискусії, тренінги); сприяють розвитку творчого мислення майбутнього педагога, умінь передбачати наслідки природотерапевтичного впливу на учнів, забезпечують формування загально-інтелектуальних умінь (бесіда, спостереження, лабораторно-практичні роботи тощо); спонукають до корекції суб'єктного ставлення до природи; забезпечують розвиток дослідницьких навичок, уміння самостійно набувати нові екологічні знання й розробляти на їх основі природотерапевтичні методики; сприяють усвідомленню позитивного впливу природи на психофізичне здоров'я молодших школярів; залучають студентів до практичної діяльності з діагностування і корекції психофізичного здоров'я учнів початкових класів.

За основу методів підготовки студентів до використання природотерапії було взято класифікацію методів психолого-педагогічної корекції суб'єктного ставлення до природи В. Ясвіна. Сукупність методів було вдосконалено й адаптовано до процесу підготовки майбутнього учителя початкових класів до використання природотерапії у роботі з учнями.

У третьому розділі - "Експериментальна перевірка ефективності здійсненого дослідження" - визначено завдання та умови проведення педагогічного експерименту; обґрунтовано методику організації та проведення кожного з його етапів; висвітлено результати якісного та кількісного аналізу даних, одержаних у ході педагогічного експерименту.

Для перевірки гіпотези дослідження нами було проведено педагогічний експеримент, що складався з трьох етапів: констатувального, пошукового, формувального.

Для одержання емпіричних даних, конкретизації мети, гіпотези і завдань дослідження на констатувальному етапі використовувалась система взаємодоповнюваних методів дослідження: педагогічне спостереження, бесіда, інтерв'ю, анкетування. Узагальнення результатів цих заходів дало підстави для висновку про те, що знання вчителів і студентів про природотерапевтичні засоби та їх роль у зміцненні й корекції психофізичного здоров'я молодших школярів є недостатніми, тоді як шкільні предмети й навчальні дисципліни напряму "Початкова освіта" щодо впровадження у їхній зміст природотерапевтичних технологій мають високий потенціал.

Паралельно із опрацюванням даних констатувального експерименту проводилася дослідницька робота, спрямована на пошук шляхів підготовки бакалаврів напряму "Початкова освіта" до використання природотерапії у власній професійній діяльності. У ході пошукового експерименту було розроблено технологію підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання природотерапії у роботі з учнями; сформульовано основні критерії підготовки до використання засобів природотерапії у професійній діяльності (еколого-професійна мотивація, еколого-професійні знання, практична діяльність) як основні характеристики готовності студента до виконання еколого-оздоровчої діяльності у початковій школі; визначено педагогічні умови формування досліджуваної якості в умовах реального навчального процесу педагогічного вищого навчального закладу.

Формувальний експеримент проводився у три етапи: початковий етап - діагностика початкового рівня підготовки студентів до використання природотерапії; основний - підготовка студентів до використання природотерапії шляхом впровадження авторської технології до навчального процесу бакалаврів за спеціальністю "Початкова освіта"; заключний етап - аналіз результатів формувального експериме нту.

Дослідно-експериментальна робота на формувальному етапі проводилась на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка та Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. У ході формувального експерименту було визначено контрольні та експериментальні групи з числа студентів спеціальності "Початкова освіта". В експериментально-дослідній роботі взяло участь 395 осіб, з них до контрольних груп (КГ) було віднесено 208 студентів, а до експериментальних (ЕГ) - 187.

На початковому етапі формувального експерименту була розроблена методика діагностування й оцінювання рівнів готовності студентів до використання природотерапії. Отримані дані було перевірено методами математичної статистики, зокрема непараметричним критерієм згоди Пірсона ч², для чого було сформульовано нульову і робочу гіпотези дослідження. Основний етап формувального експерименту передбачав власне реалізацію запропонованої технології підготовки студентів до використання природотерапії у майбутній фаховій діяльності, яка здійснювалась за комбінованою схемою. На цьому етапі визначалися окремі критерії досліджуваної якості: еколого-професійна мотивація та еколого-професійні знання, що утворювали систему вмотивованих інтегрованих знань, спрямованих на реалізацію природотерапії і формувались за рахунок змісту спецкурсу "Природотерапія" та інтегрованих включень природотерапевтичних технологій до методик фахових дисциплін; педагогічна практика була зорієнтованою на практичну реалізацію здобутих еколого-професійних знань і завдяки чому передбачала розвиток у студентів практичної діяльності.

На заключному етапі формувального експерименту аналізувалися й узагальнювалися дані, одержані на основному етапі. Їх опрацювання здійснювалося за такою ж методикою, яку було використано під час початкового етапу формувального експерименту. Аналіз отриманих даних (табл. 1) дозволяє зробити висновок про те, що в експериментальній групі відбулися якісні зміни. Зокрема, кількість студентів, які мали реконструктивний рівень готовності до використання природотерапії становила 11,2%, проти 4,8% на початку експерименту; виявлено досліджуваних з творчим рівнем досліджуваної якості. У студентів контрольної групи відмічено зменшення кількості осіб з реконструктивним рівнем - 4,8% (проти 5,3% на початку експерименту), й збільшення кількості учасників з початковим рівнем - 18,3% (на початку експерименту зафіксовано 15,4%). Серед учасників контрольної групи ніхто не перейшов до творчого рівня готовності до використання засобів природотерапії у професійній діяльності.

Порівняльний аналіз критерію згоди Пірсона ² засвідчує суттєві зміни, що відбулися в студентів експериментальної групи у порівнянні з контрольною групою: = 8,45 > 7,82 =. Отже, усі зміни, досягнуті в експериментальній групі, є статистично значущими, свідчать про ефективність розробленої технології підготовки студентів до використання природотерапії у роботі з учнями.

Висновки

Теоретико-методологічний аналіз та експериментальне розв'язання проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання природотерапії у роботі з учнями початкової школи дають підстави для таких висновків.

1. Аналіз філософських, наукових і навчально-методичних джерел показує, що науково-педагогічна думка завжди була спрямована на оновлення змісту екологічно просвітницької діяльності. Проте, незважаючи на загострення екологічної ситуації, наявність серйозних проблем із здоров'ям школярів, зокрема молодших класів, нині недостатньо уваги приділяється використанню природних об'єктів у навчально-виховному процесі початкової школи з метою профілактики і збереження здоров'я учнів. Так, дослідження стану підготовки бакалаврів спеціальності "Початкова освіта" до впровадження засобів природотерапії у майбутній професійній діяльності показало, що студенти не володіють достатніми теоретичними знаннями та практичними уміннями щодо використання позитивного впливу природних об'єктів на психофізичне здоров'я учнів. Тому одним із пріоритетних завдань сучасної вищої педагогічної освіти є формування учителя нової генерації, спроможного системно і систематично здійснювати корекцію навчання й виховання дітей, опираючись на живу природу. Хоча, не зважаючи на актуальність порушеної науково-педагогічної проблеми, вона не набула розвитку в теорії і практиці вищої педагогічної школи.

2. Сутність використання природотерапії у навчальному процесі початкової школи полягає у формування в учнів нової наукової картини світу й адекватної природовідповідної системи діяльності шляхом оздоровлення їхнього психофізичного здоров'я.

Авторська технологія підготовки майбутнього вчителя початкових класів до використання природотерапії у роботі з молодшими школярами на засадах міждисциплінарності та інтеграції, її мета спрямована на формування системи ціннісного ставлення до природи, знань, умінь і навичок, що забезпечують студентам можливість використовувати засоби природотерапії у навчальній, а згодом і в професійній діяльності. Підґрунтям для структурування змісту природотерапевтичної компоненти слугують природовідповідні принципи, що визначають загальний підхід до їх конструювання, і критерії, що виступають у якості інструментів визначення конкретного контенту змісту навчального матеріалу предметів початкової школи.

У процесі впровадження авторської технології використовувалася сукупність методів психолого-педагогічної корекції суб'єктного ставлення до природи, зокрема, методи виховання суб'єктного ставлення до природних об'єктів (екологічної ідентифікації, екологічної емпатії, екологічної рефлексії); методи, спрямовані на формування системи екологічних уявлень (екологічних асоціацій, екологічної лабілізації, художньої репрезентації природних об'єктів); методи, що навчають конкретним практичним стратегіям екологічної діяльності (екологічної експектації, ритаулізації екологічної діяльності, екологічної турботи).

Впровадження розробленої технології підготовки студентів до використання природотерапії у роботі з учнями здійснювалося упродовж 2005-2010 рр. у трьох вищих педагогічних навчальних закладах. Порівняння даних щодо сформованості досліджуваної якості, одержаних на початку формувального експерименту та після його завершення показало, що в результаті цілеспрямованого педагогічного впливу досягнуто позитивних зрушень, які виявилися у студентів експериментальної групи. Усі зміни, що відбулися в експериментальній групі, є статистично значущими і свідчать про успіх формувального експерименту загалом і дають змогу говорити про ефективність авторської технології підготовки студентів до використання природотерапії у роботі з учнями.

Доведено, що розроблена і упроваджена у навчальний процес підготовки бакалаврів спеціальності "Початкова освіта" технологія є основою підготовки студентів до використання природотерапії у роботі з учнями, що дасть можливість реалізувати оздоровчі цілі навчально-виховного процесу початкової школи.

3. Педагогічні умови, що сприяють ефективному впровадженню технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до використання засобів природотерапії у професійній діяльності, це сукупність елементів навчального середовища у поєднанні з особливостями підготовки фахівця певної галузі, які впливають на здоров'я, працездатність учасників навчального процесу та ефективність і результати їхньої діяльності. Педагогічні умови структуровані нами у три групи за рівнями об'єкт-суб'єктної взаємодії: аксіологічно-мотиваційної, когнітивної, технологічної. Перша група умов стосується відбору та структурування змісту підготовки майбутніх вчителів початкової школи до використання природотерапії у роботі з учнями (впровадження спеціального курсу "Природотерапія"; збагачення змісту методик фахових дисциплін (методика викладання математики, української мови, природознавства, музики, фізичної культури, трудового навчання, образотворчого мистецтва) екологічно-оздоровчою компонентою). Основною метою означених впроваджень є забезпечення і реалізація в особистісно-орієнтованому педагогічному середовищі об'єкт-суб'єктних відносин шляхом здійснення аксіологічно-мотиваційного впливу. До другої групи педагогічних умов відносимо ті, що справляють когнітивний вплив на внутрішній світ студента. Вони повинні забезпечувати студентів системою професійних, екологічних та природотерапевтичних знань і умінь, які підготують їх до використання оздоровчих технологій у майбутній професійній діяльності. Основною метою педагогічних умов цієї групи є формування в студентів особистісних якостей (знань, умінь, навичок), що утворюють основу творчого виконання професійних функцій. Третя група педагогічних умов здійснює технологічний вплив на особистість студента й спрямована на використання екологічних та природотерапевтичних знань, умінь і навичок у процесі створення власних методик у майбутній професійній діяльності.

4. Готовність до використання природотерапії розглядаємо як специфічну здатність майбутнього педагога, спрямовану на реалізацію природотерапевтичного впливу на психофізичне здоров'я молодших школярів. учитель школа природотерапія професійній

Обґрунтовано сукупність критеріїв готовності студентів до використання природотерапії, якими еколого-професійна мотивація, еколого-професійні знання, практична діяльність. Еколого-професійна мотивація характеризується екологічним складом світогляду особистості студента, усвідомлення цінності екологічних та природотерапевтичних знань для професійного вдосконалення і росту, розумінням природотерапії як екологічної технології навчання лікуванням природною інформацією, а також наявністю стійких установок на обов'язкове використання її засобів у власній професійній діяльності. Еколого-професійні знання характеризуються еколого-професійним мисленням студентів, єдністю їхніх екологічних, природотерапевтичних та професійних знань, умінь і навичок та орієнтацією на практичне використання. Практичної діяльності характерна висока активність майбутнього педагога в участі, розробці і проведенні екологічних заходів, спрямованих на діагностування і профілактику психофізичного здоров'я молодших школярів; індивідуальний стиль еколого-педагогічної діяльності; нестандартний підхід, ініціативність, самостійність, творчість у розв'язанні і реалізації природоохоронних та оздоровчих завдань; спрямованість на пошук шляхів адаптації та інтеграції засобів природотерапії у навчальний процес початкової школи та корекцію психофізичного здоров'я молодших школярів. Кожний з критеріїв має вияв на чотирьох рівнях: початковому, репродуктивному, реконструктивному і творчому.

5. Розроблено й впроваджено у практику вищих педагогічних навчальних закладів навчально-методичний комплекс до спецкурсу "Природотерапія" (за вимогами кредитно-модульного навчання). Його складовими є програма спецкурсу, методичні рекомендації "Методика використання природотерапевтичних засобів у професійній підготовці майбутнього вчителя", навчально-методичний посібник "Природотерапія у роботі з учнями початкової школи" та методичні рекомендації щодо впровадження природотерапевтичних методів, засобів і організаційних форм у навчальний процес підготовки бакалаврів спеціальностей напряму "Початкова освіта". Запроваджений до використання комплект навчально-методичних матеріалів дає можливість по-новому організувати екологічне навчання студентів, інтегрувати природотерапевтичний зміст у методики фахових дисциплін.