Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У МАЙБУТНІХ ТЕХНОЛОГІВ ПОЛІГРАФІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.04 -- теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

МАТРОСОВА Інета Григорівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Південноукраїнському регіональному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, м. Херсон.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, доцент Слюсаренко Ніна Віталіївна, Херсонський державний університет, професор кафедри педагогіки і психології, м. Херсон.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Лозовецька Валентина Терентіївна, Інститут професійно-технічної освіти Національної Академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник лабораторії професійної орієнтації і виховання, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Литвин Андрій Вікторович, Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти НАПН України, провідний науковий співробітник відділу природничо-математичних дисциплін, м. Львів.

Захист відбудеться 27 жовтня 2011 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.458.01 в Інституті професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України за адресою: 03045, м. Київ, Чапаєвське шосе, буд. 98.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України (03045, м. Київ, Чапаєвське шосе, буд. 98).

Автореферат розісланий 26 вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І. С. Голіяд

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Зрослі вимоги до якості підготовки випускників вищих навчальних закладів (ВНЗ), зокрема бакалаврів, зумовлені науково-технічним прогресом, динамічним розвитком інформаційного суспільства. У зв'язку з цим зростає необхідність пошуку ефективної системи підготовки майбутніх технологів поліграфічного виробництва, здатних якісно і творчо виконувати виробничі завдання, постійно займатися самоосвітою. Це потребує створення відповідних умов для забезпечення адаптації майбутніх технологів до нових вимог поліграфічного виробництва ще під час навчання у вищих навчальних закладах, що обумовлено і вимогами Болонського процесу.

Інтенсивне використання комп'ютерних видавничих систем, розвиток додрукарського, друкарського й післядрукарського устаткування, швидке старіння технічних рішень призводять до появи якісно нових принципів роботи, що зумовлює необхідність внесення істотних змін у зміст професійної підготовки майбутніх бакалаврів поліграфічного виробництва. Динаміка розвитку поліграфічної галузі України відображена в навчальних планах підготовки фахівців і виражається в появі нових дисциплін. Це зумовлено необхідністю використання всебічно підготовлених і разом з тим фахово-орієнтованих спеціалістів, які досконало знають структуру сучасного виробництва, устаткування, володіють комп'ютерною технікою, програмним та інформаційним забезпеченням, мережевими інформаційними технологіями і мають достатню підготовку для ефективної реалізації технологічно важливих проектів і процесів.

Проблемі підготовці кадрів для поліграфічної галузі в сучасних умовах приділяли увагу В. Аугустайтіс, Б. Дурняк, М. Згуровський, Е. Лазаренко, О. Мельников, О. Розум, В. Турла. Оновленню змісту освіти, методів і форм організації навчального процесу при підготовці майбутніх фахівців поліграфічного виробництва присвячені праці О. Боженко. Розробкою основних напрямів модернізації професійної підготовки технологів у зв'язку із входженням України в європейський освітній простір займаються А. Дорош, П. Киричок. Особливості професійної підготовки фахівців для поліграфічної галузі знайшли відображення у працях О. Пушкар, Н. Прибиткової. Комплекс питань, пов'язаних з обґрунтованістю концептуальних основ наступності при вивченні спеціальних дисциплін в умовах ступеневої професійної підготовки, розглядають Ю. Жидецький, А. Литвин.

Нині у вітчизняних ВНЗ установлюється двоступенева підготовка фахівців, що сприятиме підвищенню фахового рівня бакалаврів поліграфічного профілю, які мають бути конкурентоспроможними на світовому ринку праці. З метою забезпечення якості їх професійної підготовки необхідно надати пріоритетності технологічним компетенціям.

У науковій педагогічній літературі детально витлумачені поняття «професійна компетентність» і «професійна компетенція». Суті цих понять присвячені дослідження таких вітчизняних і зарубіжних науковців, як В. Байденко, О. Гончарова, С. Гончаренко, І. Зимняя, В. Радкевич, В. Лозовецька, Д. Макклелланд, Дж. Равен та ін. Проте питання формування технологічної компетенції у майбутніх бакалаврів поліграфічного виробництва досліджено недостатньо. Тим часом відомо, що у формуванні професійної компетентності майбутнього бакалавра поліграфічного профілю особливе значення мають ті спеціальні дисципліни, предметом вивчення яких є технологічні процеси поліграфічного виробництва, їх аналіз і проектування.

Недостатня розробленість цієї проблеми у практиці професійної підготовки майбутніх технологів поліграфічного виробництва виявляється в обмеженому впровадженні в навчальний процес інноваційних педагогічних технологій, а також у невідповідності підготовки випускників-бакалаврів визначеним ЮНЕСКО «Вимогам до інженера XXІ століття».

Вивчення досвіду професійної діяльності технолога поліграфічного виробництва та його професійної підготовки дало змогу визначити наявність об'єктивних суперечностей між: інтегрованим і функціональним характером його професійної діяльності й недостатньою орієнтацією змісту спеціальних дисциплін на інтеграцію теоретичних і практичних знань; багатофакторністю технологічного процесу виготовлення друкованої продукції й відсутністю у випускників здатностей розв'язувати технічні завдання у реальних умовах виробництва; бурхливим розвитком нових технологій поліграфічного виробництва, його комп'ютеризацією і автоматизацією та недостатнім рівнем уміння бакалавра швидко адаптуватися до нової ситуації, обирати мету й планувати послідовність дій, уміти їх оцінити й удосконалити.

Актуальність і водночас недостатня розробленість означеної проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - «Формування технологічної компетенції у майбутніх технологів поліграфічного виробництва у процесі вивчення спеціальних дисциплін».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану наукових досліджень Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів з теми «Теоретико-методологічні основи вдосконалення системи освіти та поліпшення її кадрового забезпечення» (РК №0104U010624). Тема дисертації затверджена вченою радою Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (протокол № 3 від 1 червня 2007 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 22 квітня 2008 р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування технологічної компетенції майбутніх технологів поліграфічного виробництва у процесі вивчення спеціальних дисциплін.

Для досягнення мети дослідження визначено такі завдання:

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури виявити рівень розробленості проблеми формування технологічної компетенції у майбутніх технологів поліграфічного виробництва, визначити її сутність та основні структурні компоненти.

2. Обґрунтувати концептуальні підходи та визначити педагогічні умови формування технологічної компетенції у майбутніх технологів поліграфічного виробництва у процесі вивчення спеціальних дисциплін.

3. Розробити та експериментально перевірити модель формування технологічної компетенції у майбутніх технологів поліграфічного виробництва у процесі вивчення спеціальних дисциплін.

4. Обґрунтувати технологію формування технологічної компетенції у майбутніх технологів поліграфічного виробництва й експериментально перевірити її ефективність.

5. Розробити і впровадити в навчальний процес методичні рекомендації з формування технологічної компетенції у майбутніх технологів поліграфічного виробництва при вивченні спеціальних дисциплін.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх технологів поліграфічного виробництва.

Предмет дослідження: формування технологічної компетенції у студентів поліграфічного профілю.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, досягнення мети дослідження було використано комплекс взаємодоповнюючих методів, зокрема: теоретичні - аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових психолого-педагогічних джерел, нормативно-правових документів, педагогічного досвіду ВНЗ у справі професійної підготовки фахівців поліграфічного виробництва з метою визначення стану й перспектив розробленості досліджуваної проблеми; класифікація, систематизація й узагальнення наукових даних для дослідження сутності й структури технологічної компетенції майбутніх бакалаврів поліграфічного виробництва й визначення специфіки їхньої професійної підготовки в процесі вивчення спеціальних дисциплін; моделювання формування технологічної компетенції у майбутніх бакалаврів в процесі вивчення спеціальних дисциплін; емпіричні - бесіди, опитування, анкетування науково-педагогічних працівників і студентів для визначення стану і рівнів сформованості технологічної компетенції в процесі професійної підготовки; педагогічний експеримент для визначення практичного стану професійної підготовленості майбутніх технологів поліграфічного виробництва зі спеціальних дисциплін і результатів формування технологічної компетенції; статистичні - методи математичної статистики для аналізу результатів експерименту.

Експериментальна база дослідження - Українська академія друкарства (м. Львів), Кримський інститут інформаційно-поліграфічних технологій Української академії друкарства (м. Сімферополь), Харківський національний університет радіоелектроніки. У педагогічному експерименті взяли участь 638 осіб (58 викладачів ВНЗ і 580 студентів зі спеціальності 6.092704 «Комп'ютеризовані технології й системи видавничо-поліграфічних виробництв» за напрямом підготовки 0927 «Видавничо-поліграфічна справа»).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування технологічної компетенції у студентів, що забезпечують інтеграцію змісту спеціальних дисциплін, спрямованих на ефективне засвоєння знань, практичних навичок проектування технологічного процесу з урахуванням компетентнісно-діяльнісного і особистісно орієнтованого підходів; визначено зміст (структурний і функціональний склад) технологічної компетенції майбутніх бакалаврів поліграфічного виробництва, їх здатність й готовність до здійснення ефективного управління життєвим циклом проекту виготовлення друкованої продукції; теоретично обґрунтовано та розроблено модель формування технологічної компетенції майбутніх технологів поліграфічного виробництва у процесі вивчення спеціальних дисциплін, особливість якої полягає в змістовому й процесуальному забезпеченні поетапного формування інформаційно-аналітичної, діагностично-прогностичної, операційно-практичної, організаційно-прогностичної компетенцій; удосконалено методичні підходи до навчання майбутніх технологів поліграфічного виробництва на основі використання професійно орієнтованої розвивальної технології оволодіння спеціальними дисциплінами; подальшого розвитку набули положення щодо інтеграції змісту спеціальних дисциплін, що дає змогу об'єднати загальнопрофесійні й спеціальні знання та навчити студентів встановлювати логічні зв'язки, передбачати хід технологічних процесів поліграфічного виробництва.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці та впровадженні навчального посібника «Формування у майбутніх поліграфістів технологічної компетенції», спецкурсу «Технологічна компетенція майбутніх технологів поліграфічного виробництва: авторська програма» для студентів зі спеціальності 6.092704 «Комп'ютеризовані технології й системи видавничо-поліграфічних виробництв» за напрямом підготовки «Видавничо-поліграфічна справа»; методичних рекомендацій «Формування технологічної компетенції у майбутніх технологів», система діагностування рівнів сформованості технологічної компетенції випускників для оперативного коригування змісту навчання.

Теоретичні розробки, експериментальні дані та висновки дослідження можуть використовуватися у процесі підготовки фахівців зі спеціальності 6.092704 «Комп'ютеризовані технології й системи видавничо-поліграфічних виробництв» у ВНЗ, в системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців поліграфічного виробництва.

Основні положення і результати дослідження впроваджено в навчальний процес ПТНЗ та ВНЗ - Української академії друкарства (акт № 64-12/589 від 14.05.2010 р.), Кримського інституту інформаційно-поліграфічних технологій Української академії друкарства (акт № 07/1367-04 від 18.05.2010 р.), Харківського національного університету радіоелектроніки (акт № 07-345/923 від 21.04.2010 р.), Міжрегіонального вищого професійного училища поліграфії та інформаційних технологій (акт № 234 від 28.05.2010 р.), Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (акт № 264 від 21.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. У навчальному посібнику «Формування у майбутніх поліграфістів технологічної компетенції», опублікованому спільно з Н. В. Слюсаренко, п'ять із шести розділів підготовлені дисертанткою; у статті «Дидактичні умови формування технологічної компетенції у майбутніх технологів у процесі вивчення спеціальних дисциплін», співавтором якої є Н. В. Слюсаренко, дисертантці належить обґрунтування дидактичних умов формування технологічної компетенції у майбутніх фахівців поліграфічного виробництва.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались на таких науково-практичних і науково-методичних конференціях: міжнародних - «Сучасні інформаційні технології й інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2008), «Підготовка вчителів трудового та професійного навчання у XXI сторіччі» (Київ, 2008); всеукраїнських - «Використання сучасних педагогічних технологій під час викладання дисциплін гуманітарного циклу в дошкільній і початковій ланках освіти» (Херсон, 2008), «Актуальні проблеми педагогіки й психології вищої технічної освіти» (Херсон, 2008), «Проблеми професійної підготовки фахівців з напряму "Професійна освіта"» (Херсон, 2008); «Сучасні пріоритети розвитку та виховання особистості» (Херсон, 2008), «Перспективні інновації у підготовці педагогічних та інженерних кадрів: теорія, методологія, досвід» (Херсон, 2010); регіональних - щорічні конференції кафедри педагогіки і психології Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Публікації. Основний зміст і результати дослідження висвітлено у 18 публікаціях (16 одноосібних): 8 статей у наукових фахових виданнях, 7 - у збірниках матеріалів конференцій, 1 програма авторського курсу, 1 методичні рекомендації, 1 навчальний посібник.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків на 76 сторінках, списку використаних джерел (299 найменувань, з них 12 іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації - 314 сторінок, основний текст - 204 сторінки. Робота містить 25 таблиць на 12 сторінках, 13 рисунків на 6 сторінках.

педагогічний компетенція поліграфічний навчання

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт і предмет, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, подано дані про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі -- «Формування технологічної компетенції у майбутніх технологів поліграфічного виробництва як проблема професійної педагогіки» -- проаналізовано сучасні вимоги та підходи до професійної освіти майбутніх фахівців поліграфічного виробництва, особливості їх професійної діяльності й підготовки, концептуальні засади й стан наукової розробленості проблеми формування технологічної компетенції у майбутніх бакалаврів поліграфічного виробництва.

Вивчення проблем професійної підготовки майбутніх технологів поліграфічного виробництва у сучасних умовах переходу до інформаційного суспільства засвідчило, що їхнє розв'язання залежить від урахування таких чинників: наукоємність сучасного поліграфічного виробництва, розширення поняттєвого поля «технології» і швидке старіння технологічної інформації. Доведено, що одним із шляхів оновлення змісту освіти стосовно вимог виробництва й технологій є компетентнісний підхід, який дає змогу підготувати конкурентоспроможних фахівців, здатних до професійного саморозвитку.

Аналіз джерельної бази свідчить, що проблема формування технологічної, проектно-технологічної, технічної компетенцій у майбутніх технологів поліграфічного виробництва не була предметом всебічного вивчення й не має наукового обґрунтування.

Дослідження особливостей професійної діяльності технолога поліграфічного виробництва дало змогу не тільки визначити її циклічно-фазовий характер і зв'язок з основними етапами життєвого циклу проекту виготовлення друкованої продукції, але і розглядати технологічну компетенцію як здатність і готовність до здійснення ефективного управління життєвим циклом проекту виготовлення друкованої продукції. Використання такого поняття як «життєвий цикл проекту», з одного боку, дає можливість виділити технологічну компетенцію з конструкта професійної компетенції, яка пов'язана з реалізацією й іншими видами діяльності, заявленими в ОКХ бакалавра поліграфічного виробництва (сервісно-експлуатаційна, технічна та ін.), а з іншого боку -- вказує на її універсальний характер, оскільки проектна діяльність не обмежується тільки реаліями поліграфічного виробництва. Встановлено, що здатність до управління проектом дає змогу освоювати різні види діяльності, не тільки в рамках певної предметної галузі, але і в суміжних галузях.

Обґрунтування структурних і функціональних компонентів технологічної компетенції майбутніх технологів поліграфічного виробництва допомогло виявити основні завдання професійної підготовки під час вивчення спеціальних дисциплін, а саме: оволодіння майбутнім фахівцем основними теоретичними та практичними знаннями у галузі проектування технологічних процесів виготовлення друкованої продукції; формування проектувальних та аналітичних умінь студента, вироблення в нього повноцінних уявлень про майбутню професійну діяльність, орієнтації на її зміст і готовність до самопізнання й самовдосконалення тощо.

Інтегративна педагогічна система вивчення спеціальних дисциплін забезпечує формування структурних і функціональних компонентів технологічної компетенції, оволодіння технологічною культурою, сучасним технологічним мисленням також сприятиме підвищенню мотивації до самоосвіти. Побудова такої системи вивчення спеціальних дисциплін на засадах компетентнісно-діяльнісного й особистісно орієнтованого підходів сприяє засвоєнню змісту спеціальних дисциплін, успішному оволодінню професійними обов'язками технолога поліграфічного виробництва, самоактуалізації на основі рефлексії майбутнього фахівця, неперервному професійному розвитку його особистості.

У другому розділі -- «Методичні засади формування технологічної компетенції майбутніх технологів поліграфічного виробництва» -- обґрунтовано педагогічні умови, визначено основні шляхи їх реалізації, описано модель формування технологічної компетенції у майбутніх технологів поліграфічного виробництва у процесі вивчення спеціальних дисциплін і професійно орієнтовану розвивальну технологію оволодіння ними.

У ході теоретичного дослідження виявлено чинники, що негативно впливають на формування технологічної компетенції майбутніх бакалаврів у навчальному процесі: відсутність міждисциплінарного підходу до вивчення проектування технологічних процесів; використання традиційних (репродуктивних) методів вивчення спеціальних дисциплін; відсутність у студентів реальних уявлень про особливості професійної діяльності технолога поліграфічного виробництва; недостатня прикладна орієнтація навчання спеціальних дисциплін; несформованість у студентів навичок системного мислення, а також навичок ефективної організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності. У результаті порівняльного аналізу запропоновано такі педагогічні умови формування технологічної компетенції: відбір і структурування змісту навчального матеріалу спеціальних дисциплін, їх інтеграція на основі єдиних принципів проектування технологічного процесу; дотримання різних рівнів подання навчального матеріалу, відповідно до типових професійних завдань; реалізація інтерактивної взаємодії в ході навчальної проектувальної діяльності, усвідомлення змісту технологічної компетенції та нормативного рівня оволодіння нею; формування у студентів стійкої мотивації до засвоєння навчальної проектної діяльності; створення системи моніторингу якості професійної підготовки; готовність викладачів ВНЗ і студентів до формування технологічної компетенції.

Методичною основою реалізації педагогічних умов є: навчально-методичне забезпечення процесу опанування проектувальної діяльності на матеріалах спеціальних дисциплін; блочно-модульна структура навчального матеріалу спеціальної дисципліни; міждисциплінарний змістовий модуль (метамодуль), що розкриває основні принципи проектування технологічних процесів; організація самостійної роботи студентів з дидактичним комплексом, що включає систему практичних завдань і ситуацій різних рівнів складності; використання активних методів навчання, організація спецкурсу, який розкриває специфіку діяльності технолога поліграфічного виробництва й технологічної компетенції; метод проектів і колективних форм навчальної діяльності (міні-групи); наявність процедур контролю якості засвоєння навчального матеріалу -- поточний, проміжний, підсумковий, педагогічне тестування студентів з різним рівнем підготовленості.

Основними компонентами моделі є: цільовий, змістовий, організаційно-процесуальний, оцінно-результативний (рис. 1).

Цільовий блок відбиває структуру технологічної компетенції -- її функціонально-діяльнісний і професійно-особистісний компоненти, які являють собою структурні одиниці нормативної моделі майбутнього фахівця, і відображені в його ОКХ у вигляді знань, умінь, навичок і професійно важливих якостей особистості.

Рис. 1. Модель формування технологічної компетенції майбутніх технологів поліграфічного виробництва в процесі вивчення спеціальних дисциплін

Змістовий блок включає спеціальні дисципліни, зміст яких підлягає структуруванню та взаємнопроникній інтеграції для формування компонентів технологічної компетенції як результату оволодіння інтегрованими модулями, що містять фундаментальні й професійно орієнтовані знання та забезпечують безперервність і наступність проектно-технологічної підготовки майбутніх технологів поліграфічного виробництва. Цей блок охоплює дисципліни, змістом яких є проектування технологічних процесів із виготовлення друкованої продукції: «Додрукарська обробка текстової інформації», «Додрукарська обробка графічної інформації», «Технологія формних процесів», «Технологія друкарських процесів», «Технологія брошурувально-палітурних процесів». Організаційно-процесуальний блок відображає забезпечення реалізації педагогічних умов за допомогою адекватних технологій, методів, форм і засобів навчання. Оцінно-результативний блок сприяє оцінці досягнення запланованої мети, відповідності змісту й ефективності процесу формування технологічної компетенції відповідно до обраних педагогічних умов. Він містить процедури моніторингу й корекції.

Етап реалізації полягає у послідовному здійсненні професійно орієнтованої розвивальної технології навчання спеціальних дисциплін, спрямованої на розвиток структурних і функціональних компонентів досліджуваної компетенції. Запропонована професійно орієнтована розвивальна технологія має всі характерні ознаки технології: розробка діагностично поставлених цілей навчання; орієнтація всіх навчальних процедур на гарантоване досягнення цих цілей; оперативний зворотний зв'язок, оцінка поточних і підсумкових результатів; відтворюваність навчальних процедур.

Результат мотиваційно-орієнтаційного етапу цієї технології простежується у формі стійкого інтересу й мотивації студентів до проектування технологічних процесів, уявленні про професійно важливі якості особистості технолога поліграфічного виробництва, необхідності набуття знань, умінь і навичок та способів їх застосування в практичній діяльності, формування у студентів позитивного ідеального образу «Я-професіонал». Готовність майбутнього технолога до управління життєвим циклом проекту заснована на інтеграції предметних знань у цілісну структуру, що дає змогу аналізувати й вирішувати типові професійні завдання, формувати у студентів реальний образ «Я-професіонал», що є результатом когнітивного етапу технології. Рефлексивний етап технології полягає у практичній апробації студентами здобутих знань з проектування технологічних процесів під час написання й захисту курсового проекту. На цій стадії відбувається узагальнення студентами всього вивченого матеріалу, усвідомлення логіки технологічного процесу й управління якістю одержаної продукції, що сприяє формуванню інтегративного досвіду, активізації особистісних сфер (когнітивної, емоційно-вольової, поведінкової), адекватній оцінці своїх професійних можливостей, усвідомленню майбутнім технологом поліграфічного виробництва власного професійного «Я». Оцінка і корекція результатів формування технологічної компетенції студентів здійснюється на кожному етапі за допомогою різних оцінних процедур: експертної оцінки, тестування, кваліметричної оцінки результатів курсового проектування з відібраних спеціальних дисциплін, результатів контрольних робіт, анкетування викладачів ВНЗ.

Запропонована модель формування технологічної компетенції реалізується за допомогою авторського спецкурсу «Технологічна компетенція фахівців поліграфічного виробництва», міждисциплінарного навчального змістового модуля «Системний підхід до проектування технологічних процесів поліграфічного виробництва», дидактично організованих практикумів зі спеціальних дисциплін, що містять повний комплекс типових навчально-професійних завдань і комплекс необхідних теоретичних відомостей з проектування технологічних процесів. У ході курсового проектування студенти опановують всі етапи управління життєвим циклом проекту.

Така система організації навчання майбутніх бакалаврів поліграфічного виробництва дала змогу забезпечити гарантований рівень сформованості технологічної компетенції в умовах варіативності, гнучкості, динамічності професійної підготовки зі спеціальних дисциплін.

У третьому розділі - «Організація і результати дослідження формування технологічної компетенції майбутніх технологів поліграфічного виробництва» - розглянуто загальні питання організації і проведення педагогічного експерименту; висвітлено процес формування технологічної компетенції майбутнього фахівця в експериментальних групах; наведено результати експериментального дослідження.

У ході експерименту в контрольних групах (КГ) навчально-виховний процес здійснювався за існуючим стереотипом професійної підготовки майбутніх технологів поліграфічного виробництва у ВНЗ. На констатувальному етапі виявлено неефективне використання дієвих факторів формування технологічної компетенції у майбутніх технологів поліграфічного виробництва. В експериментальних групах (ЕГ) максимально дотримувались реалізації обґрунтованих педагогічних умов. Методичним інструментарієм їх забезпечення стало впровадження технології формування технологічної компетенції майбутніх бакалаврів поліграфічного виробництва.

З метою оцінки результативності впроваджуваних педагогічних умов щодо формування технологічної компетенції майбутніх бакалаврів поліграфічного виробництва обґрунтовано такі критерії сформованості технологічної компетенції: когнітивно-діяльнісний, який висвітлював якість засвоєння спеціальних знань, умінь і навичок; критерій результативності -- якість виконаних творчих курсових проектів; критерій професійно-особистісного потенціалу студентів. Кожному з них відповідали конкретні показники. Когнітивно-діяльнісний відповідав таким показникам: володіння знаннями в галузі технологічних процесів, устаткування й матеріалів поліграфічного виробництва, їхніх властивостей, параметрів і характеристик, професійної термінології, уміннями виконувати технологічні розрахунки, навичками роботи з технічною, науковою, довідковою й нормативною літературою. Критерій результативності оцінювали за функціональними показниками якості курсового проектування (інформаційно-аналітичний, діагностичний, проектувальний, управлінський). Критерій професійно-особистісного потенціалу, що визначає здатність до послідовного й усвідомленого управління проектувальною діяльністю, до адекватної оцінки своїх професійних можливостей, оцінювався за такими параметрами: мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий, ціннісно-орієнтаційний, операційно-рефлексивний. У дослідженні виділено три рівні сформованості технологічної компетенції -- низький, середній і високий, -- які різнилися за наведеними показниками.

У формувальному експерименті (2007-2009 рр.) взяли участь 365 студентів 3-4-х курсів напряму підготовки «Видавничо-поліграфічна справа». До складу експериментальної групи увійшло 135, до складу контрольної -- 230 студентів. Студенти експериментальної та контрольної груп суттєво не відрізнялися за рівнем сформованості окремих показників технологічної компетенції, що дало нам змогу забезпечити однорідність складу груп на початку експерименту. Результати формувального експерименту, визначені на основі порівняльного аналізу рівнів сформованості технологічної компетенції студентів контрольної та експериментальної груп, відображено у таблиці (див. табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка рівня сформованості технологічної компетенції майбутніх бакалаврів поліграфічного виробництва контрольної та експериментальної груп

На заключному етапі дослідження одержані результати проаналізовано з урахуванням показників, критеріїв, виділених на початку експерименту й після його завершення. Перевірка статистичної вірогідності результатів здійснювалася із застосуванням статистичного критерію ?2. Ефективність реалізації моделі формування технологічної компетенції в процесі вивчення спеціальних дисциплін доведена статистично достовірним підвищенням рівнів сформованості технологічної компетенції у студентів експериментальної групи у порівнянні з контрольною (?2емп.>?2кр.0,05.; ?2емп.= 59,53; ?2кр.0,05.=5,99). Високого рівня досягли 35,0 % студентів експериментальної та 17,0 % контрольної групи; середнього -- відповідно 60 % і 28 %. На низькому рівні залишилося 5 % студентів експериментальної та 55 % студентів контрольної групи.

Таким чином, одержані на заключному етапі експерименту дані дають змогу зробити висновок: запропонована модель формування технологічної компетенції у майбутніх технологів у процесі вивчення спеціальних дисциплін є ефективною й може застосовуватися у професійній підготовці бакалаврів поліграфічного виробництва. Результати формувального експерименту переконливо засвідчили ефективність визначених педагогічних умов формування технологічної компетенції майбутніх фахівців видавничо-поліграфічного виробництва.

У дисертаційному дослідженні на підставі теоретичного аналізу психолого-педагогічної й спеціальної літератури, результатів педагогічного експерименту представлено новий підхід до розв'язання проблеми формування технологічної компетенції у майбутніх технологів поліграфічного виробництва у процесі вивчення спеціальних дисциплін, що враховує зміни, які відбуваються в галузі технології поліграфічного виробництва й орієнтує навчальний процес у технічному ВНЗ на формування й розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців.

Узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи дало змогу сформулювати такі висновки.

1. Актуальність проблеми формування технологічної компетенції майбутніх технологів поліграфічного виробництва зумовлена динамікою розвитку поліграфічної галузі, постійним удосконаленням поліграфічних технологій, наукоємністю сучасного поліграфічного виробництва та водночас нерозробленістю адекватної системи підготовки майбутніх бакалаврів у галузі проектування й моделювання сучасних технологічних процесів. Результати аналізу досліджуваної проблеми довели, що в центрі уваги вчених перебували тільки загальні аспекти організації професійної інженерної освіти. Наукові праці, присвячені дослідженню технологічної компетенції фахівця поліграфічного виробництва, її компонентному складу й проблемам формування в процесі вивчення спеціальних дисциплін у ВНЗ відсутні. На підставі вивчення змін, що відбуваються в професійній діяльності фахівця поліграфічного виробництва, зроблено висновки про домінуючу роль технологічної компетенції. Проведення структурно-функціонального аналізу професійної діяльності технолога поліграфічного виробництва й виявлення її характерних ознак дало змогу визначити технологічну компетенцію як здатність і готовність до здійснення ефективного управління життєвим циклом проекту виготовлення друкованої продукції. Результати аналізу підходів, прийнятих у науково-педагогічній літературі до структурного складу компетенції, є підставою для виявлення структурних (знання, вміння й навички, професійно важливі якості особистості) і функціональних компонентів технологічної компетенції -- функціонально-діяльнісного й професійно-особистісного.

2. Ефективність формування технологічної компетенції як структурного елемента нормативної моделі майбутніх технологів поліграфічного виробництва залежить від таких педагогічних умов: відбір і структурування змісту навчального матеріалу спеціальних дисциплін, їх інтеграція на основі єдиних принципів проектування технологічного процесу; дотримання різних рівнів подання навчального матеріалу відповідно до типових професійних завдань; реалізація інтерактивної взаємодії в ході навчальної проектувальної діяльності, усвідомлення змісту технологічної компетенції та нормативного рівня оволодіння нею; формування у студентів стійкої мотивації до засвоєння навчальної проектної діяльності; створення системи моніторингу якості професійної підготовки; готовність викладачів ВНЗ і студентів до формування технологічної компетенції.

Реалізація педагогічних умов досягається за допомогою навчально-методичного забезпечення процесу опанування проектувальної діяльності на матеріалі спеціальних дисциплін («Додрукарська обробка текстової інформації», «Додрукарська обробка графічної інформації», «Технологія формних процесів», «Технологія друкарських процесів», «Технологія брошурувально-палітурних процесів»). Блочно-модульна структура навчального матеріалу спеціальних дисциплін, міждисциплінарний змістовий модуль (метамодуль) розкриває основні методологічні й методичні підходи до проектування технологічних процесів. Організація самостійної роботи студентів ґрунтується на створенні викладачами ВНЗ дидактичних комплексів, що включають систему практичних завдань і ситуацій різних рівнів складності з використанням активних методів навчання, спецкурсу (розкриває специфіку діяльності технолога поліграфічного виробництва й предмета технологічної компетенції), використанні методу проектів і колективних форм навчальної діяльності (міні-групи), процедур контролю якості засвоєння навчального матеріалу (поточний, проміжний, підсумковий), педагогічного тестування студентів з різним рівнем підготовленості.

3. Узагальнення наукових підходів до побудови системи навчання спеціальних дисциплін на засадах компетентнісно-діяльнісного й особистісно орієнтованого підходів, дало змогу змоделювати педагогічну систему поетапного формування зазначеної компетенції, що реалізує змістове й процесуальне забезпечення педагогічних умов. Доведено, що реалізація моделі можлива за умови використання професійно орієнтованої розвивальної технології навчання спеціальних дисциплін, спрямованої на поетапний розвиток основних структурно-функціональних компонентів технологічної компетенції із широким використанням таких наукових підходів, як партнерське співробітництво (педагог-студент, студент-студент, педагог-група студентів); урахування психологічних особливостей студентів та індивідуальних траєкторій їх професійного розвитку із наданням права самостійно визначати рівень складності навчання та його темп; використання інтерактивних форм ведення занять, розмаїтість засобів і прийомів роботи суб'єктів навчання.

Дослідження реального стану професійної підготовки зі спеціальних дисциплін допомогло виявити відсутність міждисциплінарного підходу до вивчення проектування технологічних процесів. З'ясовано, що використання традиційних (репродуктивних) методів викладання спеціальних дисциплін, форм і методів навчання не сприяє розвитку знань студентів про особливості професійної діяльності технолога поліграфічного виробництва. Виявлено, що студенти не володіють навичками системного мислення й ефективної організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Визначено, що недостатність прикладної орієнтації навчання спеціальних дисциплін не сприяє формуванню необхідного рівня технологічної компетенції майбутніх технологів, більшість з яких перебуває на низькому й середньому рівні її сформованості.

Вивчення процесу засвоєння студентами знань, умінь і навичок, показників складових професійно-особистісного потенціалу, результатів якісного аналізу проектних рішень дало змогу обґрунтувати рівні технологічної компетенції, а саме: низький, середній і високий.

Визначено критерії сформованості досліджуваної компетенції: когнітивно-діяльнісний критерій (якість засвоєння професійно важливих знань, умінь і навичок); критерій результативності (якість виконаних творчих проектів зі спеціальних дисциплін); критерій професійно-особистісного потенціалу студентів.

4. Доведено, що професійно орієнтована розвивальна технологія формування технологічної компетенції майбутніх бакалаврів поліграфічного виробництва в процесі вивчення спеціальних дисциплін дає змогу створювати проблемні ситуації, які містять суперечності міжпредметного змісту, що надає інтегрованого характеру процесу навчання спеціальних дисциплін, сприяє закріпленню, систематизації й застосовуванню базових знань студентів із блоку професійно орієнтованих дисциплін при вирішенні навчально-професійних завдань.

Використання міжпредметних зв'язків у змісті спеціальних дисциплін і застосування ІКТ в процесі професійного навчання позитивно впливає на якість навчально-пізнавальної діяльності студентів: значно збагачує мотиви, поглиблює зміст, узагальнює дії з оперування знаннями. У дисертації розкрито зміст технології формування технологічної компетенції та етапи її реалізації; обґрунтовано структуру, комплекс форм, методів і засобів навчання. У ході дослідження проведено апробацію розробленої технології за допомогою авторського спецкурсу «Технологічна компетенція фахівців поліграфічного виробництва»; міждисциплінарного навчального змістового модуля «Системний підхід до проектування технологічних процесів поліграфічного виробництва»; дидактично організованих практикумів зі спеціальних дисциплін, що містять повний комплекс типових навчально-професійних завдань і комплекс необхідних теоретичних відомостей з проектування технологічних процесів; творчого курсового проектування.

5. З урахуванням результатів проведеного дослідження підготовлено методичні рекомендації щодо формування технологічної компетенції у ході професійної підготовки технологів поліграфічного виробництва. Ці рекомендації базуються на застосуванні: методів педагогічного проектування; блочно-модульної структури змісту навчальної дисципліни; інтерактивних методів навчання з широким використанням комп'ютерних засобів; творчих навчальних і навчально-професійних практичних завдань; багаторівневого практикуму, творчого курсового проектування; системи моніторингу динаміки індивідуального й групового розвитку.

Авторські методичні розробки, навчальний посібник і методика оцінювання рівнів сформованості технологічної компетенції можуть бути використані для вдосконалення змісту освітньо-кваліфікаційних характеристик фахівця видавничо-поліграфічної справи; застосовані при розробці підручників і навчальних посібників зі спеціальних дисциплін поліграфічного профілю, а також при створенні методичних рекомендацій та при розробці дидактичних навчальних комплексів спеціальних дисциплін для майбутніх технологів поліграфічного виробництва.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективи подальшої роботи полягають у дослідженні особливостей формування технологічної компетенції у майбутніх технологів поліграфічного виробництва в процесі вивчення фундаментальних і загальнопрофесійних дисциплін, адаптації розробленої технології до всіх напрямів підготовки бакалаврів поліграфічного профілю. Подальше вивчення проблеми може бути також пов'язане з більш глибоким дослідженням закономірностей, принципів, умов індивідуалізації формування технологічної компетенції з урахуванням індивідуально-типологічних якостей майбутніх фахівців, можливостей стимулювання інтелектуальних здатностей студентів у процесі навчання й науково-дослідної роботи.

Основні положення і результати дослідження висвітлено в таких публікаціях

Навчальні, навчально-методичні та методичні посібники і рекомендації

1. Матросова И.Г. Формирование технологической компетенции у студентов в техническом вузе : [метод. рекоменд. для препод. высш. учеб. завед.] / И. Г. Матросова. - Симферополь : Копипринт, 2007. - 84 с.

2. Матросова И.Г. Технологическая компетенция будущих технологов полиграфического производства : авторская программа : спец. курс / И. Г. Матросова. - Симферополь : Копипринт, 2007. - 14 с.

3. Матросова И.Г. Формирование у будущих полиграфистов технологической компетенции : [учеб. пособие] / Н. В. Слюсаренко, И. Г. Матросова. - Симферополь : Доля , 2008. - 176 с. - (авт. 7,3 друк. арк.).

Статті у фахових наукових виданнях

1. Матросова І.Г. Структура технологічної компетенції майбутнього інженера-технолога поліграфічного виробництва / І. Г. Матросова // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Херсон : Видавництво ХДУ, 2008. - Вип. 48. - С. 253-259.

2. Матросова І.Г. Теоретичні основи формування професійної компетенції інженера-технолога / І. Г. Матросова // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Херсон : Видав. ХДУ, 2008. - Вип. 47. - С. 303-308.

3. Матросова И.Г. К проблеме формирования технологической компетенции у студентов-технологов в области допечатной обработки текстовой информации / И. Г. Матросова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. - Вінниця : ПП Едельвейс і К, 2008. - Вип. 23. - С. 412-415. - (Серія: Педагогіка і психологія).

4. Матросова І.Г. Технологічна компетенція як педагогічна категорія / І.Г. Матросова // Педагогічні науки : зб. наук. праць. - Вип. 50, ч. 2. - Херсон : Видав. ХДУ, 2008. - С. 181-186.

5. Матросова І.Г. Формування технологічного мислення як когнітивна складова виробничо-технологічної компетенції майбутніх інженерів-технологів / І. Г Матросова // Молодь і ринок. - 2008. - № 6 (41). - С. 104-107.

6. Матросова І.Г. Дидактичні умови формування технологічної компетенції у майбутніх технологів у процесі вивчення спеціальних дисциплін / Н.В. Слюсаренко, І.Г. Матросова // Вісник Київського міжнародного університету. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць. / редкол. : Л. В. Артемова (голов. ред.), Н. В. Слюсаренко та ін. - К. : КиМу, 2009. - Вип. 13. - С. 287-297. - (авт. 0,4 друк. арк.).

7. Матросова И.Г. Синергетический аспект формирования технологической компетенции / И. Г. Матросова // Педагогічний альманах : зб. наук. праць / редкол. В. В. Кузьменко (голова) та ін. - Херсон : РІПО, 2010. - Вип. 8. - С. 144-150.

8. Матросова І.Г. Експериментальна перевірка результативності впровадження інтегративної моделі формування технологічної компетенції у майбутніх технологів поліграфічного виробництва / І. Г. Матросова // Молодь і ринок. - 2011. - № 2 (73). - С. 90-95.

Тези та статті у збірниках матеріалів наукових конференцій

1. Матросова И.Г. Использование структурно-модульного принципа обучения для повышения профессиональной компетентности студентов полиграфических вузов / И. Г. Матросова // Информация. Общество. Природа сб. научн.-метод. стат. - Симферополь : КИИПТ УАП, 2006. - № 4. - С. 72-78.

2. Матросова И.Г. Модель поэтапного формирования технологической компетенции у студентов-технологов в процессе преподавания специальных дисциплин / И. Г. Матросова // Педагогічний альманах: зб. наук. праць. - Херсон : РІПО, 2008. - Вип. 3. - С. 124-132.

3. Матросова И.Г. Педагогическое управление процессом формирования у студентов технологической компетенции / И. Г. Матросова // Державно-громадське управління сучасним закладом освіти : матеріали Другої обл. наук.-метод. конф. (19 грудня 2008 року). - Херсон : РІПО, 2008. - С. 77-82.

4. Матросова И.Г. Дидактический обучающий комплекс - основа профессионально ориентированной развивающей технологии / И. Г. Матросова // Январские педагогические чтения : педагогическая наука и образование : проблемы и перспективы. - Симферополь : КРП Крымучпедгиз, 2009. - С.32-35.

5. Матросова И.Г. Контроль процесса управления формированием технологической компетенции / И. Г. Матросова // Державно-громадське управління сучасним закладом освіти : матеріали ІІІ обл. наук.-метод. конф. (16 грудня 2009 року) / за ред. В.Ф. Петрова, Н.В. Слюсаренко, К.М. Товстухи. - Херсон : РІПО, 2009. - С. 86-93.

6. Матросова И.Г. Диагностика технологической компетенции у будущих технологов полиграфического производства / И. Г. Матросова // Психолого-педагогічні засади діяльності вчителя: історія, теорія, практика : матеріали регіон. наук.-метод. конф., (23 листопада 2010 р.). - Херсон : РІПО, 2010. - С. 85-92.

7. Матросова И.Г. Проектирование учебно-методических комплексов специальных дисциплин / И. Г. Матросова // Історія і перспективи розвитку масових комунікацій, друкарства, поліграфічних та інформаційно-видавничих технологій : матеріали респуб. наук.-практ. конф., (18 березня 2011 р.). - Сімферополь : КІІПТ УАД, 2011. - С. 50-53.

Анотації

Матросова І.Г. Формування технологічної компетенції у майбутніх технологів поліграфічного виробництва у процесі вивчення спеціальних дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - «Теорія та методика професійної освіти». - Інститут професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України, Київ, 2011.

Дисертація присвячена проблемі формування технологічної компетенції майбутніх технологів поліграфічного виробництва в процесі вивчення спеціальних дисциплін. Визначено зміст і структуру технологічної компетенції майбутніх технологів поліграфічного виробництва, обґрунтовано педагогічні умови, побудовано модель її формування; розкрито місце і роль спеціальних дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх технологів поліграфічного виробництва.

Розроблено і експериментально апробовано технологію формування технологічної компетенції студентів у процесі вивчення спеціальних дисциплін, розкрито її зміст, етапи, обґрунтовано структуру, визначено комплекс форм, методів і засобів навчання.

Основні результати роботи впроваджено в навчальний процес вищих навчальних закладів, які готують бакалаврів поліграфічного виробництва. Експериментально перевірено ефективність запропонованої технології, сформульовано методичні рекомендації для викладачів спеціальних дисциплін.

Ключові слова: технологічна компетенція, технолог поліграфічного виробництва, спеціальні дисципліни, професійно орієнтована розвивальна технологія, формування технологічної компетенції.

Матросова И.Г. Формирование технологической компетенции у будущих технологов полиграфического производства в процессе изучения специальных дисциплин. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - «Теория и методика профессионального образования». - Институт профессионально-технического образования Национальной академии педагогических наук Украины, Киев, 2011.

Диссертация посвящена проблеме формирования технологической компетенции будущих технологов полиграфического производства в процессе изучения специальных дисциплин. В работе раскрыта сущность основной дефиниции исследования «технологическая компетенция будущего технолога полиграфического производства», проанализированы теоретические основы формирования технологической компетенции будущих технологов полиграфического производства, особенности их профессиональной подготовки при изучении специальных дисциплин.

Технологическая компетенция рассматривается как способность и готовность к осуществлению эффективного управления жизненным циклом проекта изготовления печатной продукции. Выявлены структурные (специальные знания, умения и навыки, профессионально важные качества личности) и функциональные компоненты технологической компетенции, которые представляют комплекс компетенций (информационно-аналитическая, диагностико-прогностическая, операционно-практическая, организационно-прогностическая), находящихся в постоянном развитии и взаимосвязи в процессе профессиональной подготовки при изучении специальных дисциплин. Эти структурно-функциональные компоненты технологической компетенции студента проявляются в согласованном взаимодействии, динамичности и непрерывности развития, способствуют профессиональной социализации, проявляющейся в профессиональной и психологической готовности личности к продуктивной технологической деятельности.