Гендерна специфіка становлення професійного інтелекту у студентів вищого технічного навчального закладу

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С.КОСТЮКА

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ГЕНДЕРНА СПЕЦИФІКА СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У СТУДЕНТІВ ВИЩОГО ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

БІДЮК ІННА АРКАДІЇВНА

УДК 159.925. - 37.015.3:378.147

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології імені Г.С.Костюка НАПН України, лабораторія нових інформаційних технологій навчання

Науковий керівник

член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор

Смульсон Марина Лазарівна, Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України, лабораторія нових інформаційних технологій навчання, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Пов'якель Надія Іванівна,

Інститут соціології, психології та управління Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова МОН України, кафедра практичної психології та психотерапії, завідувач;

кандидат психологічних наук, доцент Зазимко Оксана Володимирівна,

Інститут психології імені Г.С.Костюка НАПН України, лабораторія когнітивної психології, старший науковий співробітник

Захист відбудеться 26 квітня 2011 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології імені Г.С.Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2

Автореферат розісланий 26 березня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.М.Третяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Швидкий розвиток інформаційних технологій, комп'ютерних систем, програм проектування та керування технічними й виробничими процесами вимагає від молодих фахівців технічного профілю високих професійних здібностей, знань і вмінь, високого рівня розвитку професійної діяльності. Крім того, різкі суспільні, політичні, економічні та інноваційні перетворення й зміни в усіх сферах діяльності потребують висококваліфікованих фахівців, які можуть зберігати й накопичувати власний інтелектуальний, творчий потенціал. Сучасному молодому фахівцю інженерної галузі необхідно вміти продуктивно та творчо розв'язувати завдання й вирішувати виробничі проблеми, виявляти здатність професійно інтелектуально розвиватися. Особливості професійного інтелектуального розвитку майбутніх фахівців впливають на процеси розвитку суспільства та людства.

Новітні підходи до забезпечення продуктивності навчання у вищому технічному навчальному закладі (ВТНЗ) вимагають створення спеціального інтелектуально-насиченого навчального середовища, з урахуванням при цьому вікових, індивідуально-психологічних і, зокрема, гендерних особливостей інтелекту студентів.

Проблема інтелекту, розвитку інтелектуальних здібностей, професійної діяльності, професійного особистісного становлення не втрачає актуальності. Учені розглядають інтелект як сукупність (систему) операцій мислення (А.В. Брушлінський, М. Вертгеймер, Л.С. Виготський, У. Джеймс, К. Дункер); як ефективний стратегічний підхід, що характеризується пізнавальною активністю (Д.Б. Богоявленська, Л.І. Божович, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, В.О. Моляко); як особливу форму взаємодії когнітивних стилів (Л.М. Веккер, Б.М. Величковський, Хелен Гейвін, Дж. Р.Андерсон, В.М. Дружинін) тощо.

Проблему формування, вияву, характеристик та складових інтелекту, інтелектуальної діяльності порушували в своїх дослідженнях Г.Ю. Айзенк, Б.Г. Ананьєв, А.В. Брушлінський, Б.М. Величковський, М. Вертгеймер, Л.С. Виготський, В.В. Давидов, Дж. Р. Андерсон, У. Джемс, В.М. Дружинін, О.В. Зазимко, І.А. Зимня, А.Б. Коваленко, Т.В. Кудрявцев, О.М. Леонтьєв, І.Я. Лернер, В.О. Моляко, О.М. Матюшкін, Л.В. Махмутов, І.Д. Пасічник, Ж. П'яже, С.Л. Рубінштейн, В.М. Синьов, М.Л. Смульсон, П.Тульвісте, М.О. Холодна, Н.В. Чепелєва, І.С. Якіманська та багато інших фахівців.

У наукових студіях показано, що розвиток інтелекту та його специфіка залежить від багатьох психологічних факторів: психофізіологічних і вікових особливостей, рівня освіти та досвіду особистості (див., наприклад, І.А. Зимня), сфери та специфіки професійної діяльності (О.І. Степанова, О.К. Тихомиров та інші) тощо. Однак гендерні особливості інтелекту й професійної діяльності майже не вивчалися.

Утім слід зазначити, що останнім часом розвиток соціальних, політичних процесів у суспільстві, особливості різних видів діяльності набувають гендерної специфіки. Учених цікавлять гендерні дослідження в професійних сферах діяльності. Жінки беруть активну участь у різних суспільних процесах, успішно розв'язують політичні, економічні, ділові питання. Дівчата навчаються у ВТНЗ, активно займаються науковою, пізнавальною та інтелектуальною діяльністю, беруть участь у розробленні нових технічних засобів, систем, механізмів.

Підґрунтям розвитку та вияву інтелектуальної діяльності, інтелекту чоловіків та жінок є генетичні особливості; вплив процесів навчання та виховання; вплив культури, традицій суспільства (Ш. Бен, Т.Б. Бендас, Є.П. Ільїн, О. Іванова та інші).

Механізми інтелектуальної діяльності, формування професійних інтелектуальних властивостей та їх функціонування будуть відрізнятися в чоловіків та жінок, тому що гендерні риси є визначальними в багатьох сферах - соціально-психологічній адаптації, психологічних і соматичних особливостях тощо. Особи чоловічої й жіночої статі висувають до професійної діяльності різні вимоги, убачають у ній джерела задоволення різних потреб.

Необхідність дослідження механізмів формування та гендерної специфіки професійного інтелекту, зокрема технічного, його становлення під час підготовки фахівців різної статі та недостатня вивченість цієї проблеми в сучасній психологічній науці визначили актуальність теми дисертаційного дослідження «Гендерна специфіка становлення професійного інтелекту у студентів вищого технічного навчального закладу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики наукових досліджень Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «ХАІ» (у межах наукової програми НДР «Створення інформаційно-аналітичного та психолого-педагогічного супроводу підготовки фахівців з галузі знань «Авіаційна та ракетно-космічна техніка», номер державної реєстрації 0108U011013). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України (протокол № 1 від 2 лютого 2006 р.) та узгоджена з Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 10 від 26 грудня 2006 р.).

Об'єкт дослідження - професійний інтелект студентів ВТНЗ.

Предмет дослідження - гендерні особливості становлення професійного інтелекту студентів аерокосмічного ВТНЗ.

Мета дослідження - розробити програму становлення професійного інтелекту студентів ВТНЗ на підставі поглиблення теоретичних уявлень про структуру та гендерні особливості функціонування професійного інтелекту майбутніх інженерів аерокосмічної галузі.

Гіпотеза дослідження:

· професійний інтелект має ті ж компоненти, що й загальний інтелект, але їхня вага та взаємодії в його структурі визначені специфікою діяльності майбутнього фахівця аерокосмічної галузі;

· гендерні розбіжності існують в окремих компонентах і в загальному показникові інтелекту та впливають на його професіоналізацію.

Відповідно до мети роботи було поставлено наступні завдання дослідження:

проаналізувати теоретичні підходи до проблеми формування та функціонування професійного технічного інтелекту;

визначити особливості структури інтелекту у студентів ВТНЗ, які навчаються за різними напрямами аерокосмічної галузі;

виявити гендерні детермінанти структури та функцій професійного інтелекту у студентів - майбутніх інженерів;

розробити та апробувати програму розвитку професійного інтелекту інженерів аерокосмічної галузі залежно від гендерної специфіки.

Теоретико-методологічне підґрунтя дослідження складають: теоретичні положення про формування й функціонування інтелекту та інтелектуальної діяльності (Г.Ю. Айзенк, Б.Г. Ананьєв, А.В. Брушлінський, М. Вертгеймер, Л.С. Виготський, У. Джемс, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, П. Тульвісте); загальнопсихологічні положення когнітивної психології (Дж. Р. Андерсон, Б.М. Величковський, В.М. Дружинін, М.Л. Смульсон, Р. Стернберг, М.О. Холодна); концепції особистісного розвитку й закономірності становлення професіонала (Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, Н.І. Пов'якель); дослідження процесу мислення й пізнавальної діяльності (В.В. Давидов, І.А. Зимня, Т.В. Кудрявцев, І.Я. Лернер, О.М. Матюшкін, Л.В. Махмутов, Н.В. Чепелєва, І.С. Якіманська); підходи до дослідження конструкторської діяльності й технічного мислення (В.О. Моляко, Т.В. Кудрявцев); положення про генетичну природу інтелекту та його складові (Ж. П'яже, І.В. Равич-Щербо); дослідження статеворольової та гендерної ідентифікації особистості (Ш. Бен, Т.В. Бендас, Т.В. Говорун, В.Є. Каган, І.С. Кон, О.С. Кочарян, Т.М. Титаренко).

Методи дослідження. Для досягнення мети й відповідного розв'язання поставлених завдань було застосовано комплекс загальнонаукових теоретичних і емпіричних методів: теоретичний аналіз і осмислення наукової психологічної, педагогічної, філософської літератури з відповідних питань; розроблення методики дослідження, узагальнення результатів, застосування методів тестування.

Математичне оброблення результатів проводилося за допомогою методів математичної статистики (програмний пакет SPSS 11.5): методи описової статистики; методи перевірки достовірності відмінностей незв'язаних вибірок (критерій кутового перетворення Фішера); методи множинної статистики (кореляційний і факторний аналізи).

Організація та експериментальна база дослідження. Експериментальною роботою був охоплений 291 студент Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «ХАІ» трьох профільних механічних факультетів: літакобудівний - 155 осіб, авіаційних двигунів - 52 особи, систем управління літальними апаратами - 84 осіб. З них: студенти жіночої статі - 122 особи, студенти чоловічої статі - 169 осіб.

Дослідження здійснювалося впродовж 2005 - 2009 рр.

На першому етапі (2005 - 2007 рр.) досліджено гендерні детермінанти інтелекту студентів технічних спеціальностей аерокосмічного ВТНЗ. Вивчалися структурні складові професійного технічного інтелекту; вплив статеворольових особливостей особистості на формування професійно важливих якостей, умінь, знань і навичок.

На другому етапі (2007 - 2008 рр.) було розроблено та апробовано інтелектуальний тренінг з формування професійного інтелекту студентів - майбутніх інженерів аерокосмічної галузі з урахуванням гендерної специфіки.

На третьому етапі (2008 - 2009 рр.) було проведено інтелектуальний тренінг і з'ясовано зміни, що відбулися в розвитку професійного інтелекту майбутніх інженерів аерокосмічної галузі різної статі.

Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, комплексним використанням методів і методик, адекватних меті, об'єкту, предмету й завданням дослідження; застосуванням методів математичного оброблення емпіричних даних.

Наукова новизна й теоретичне значення дослідження: уперше визначено особливості становлення професійного інтелекту та його структурних характеристик у інженерів аерокосмічної галузі. Побудовано профілі професійного інтелекту юнаків і дівчат - студентів вищого технічного навчального закладу. Поглиблено теоретичні уявлення щодо ролі статеворольової сфери особистості в розвитку інтелекту майбутнього фахівця - інженера, показана відповідна гендерна специфіка. Подальшого розвитку отримали уявлення щодо структурних змін інтелектуальної сфери у жінок та чоловіків залежно від специфіки навчального закладу та психолого-педагогічних характеристик навчального середовища; вивчення психологічних механізмів формування професійно важливих складових інтелекту; теоретичні уявлення щодо інтелекту, інтелектуальної діяльності, складових професійного інтелекту. Удосконалено засоби формування професійної інтелектуальної діяльності інженерів аерокосмічної галузі з урахуванням гендерної специфіки.

Практичне значення дослідження. Розроблено програму й технології інтелектуального тренінгу з формування професійного технічного інтелекту майбутніх фахівців аерокосмічної галузі з урахуванням гендерної специфіки. Отримані дані використовуються для вдосконалення психодіагностичної та педагогічної роботи зі студентами, в роботі практичного психолога з коригування процесу професійного навчання у ВТНЗ.

Матеріали дослідження використовуються під час лекційних і практичних занять для студентів під час викладання «Педагогічної психології», «Педагогіки», «Психології і педагогіки». Розроблена й апробована програма інтелектуального тренінгу може бути використана в роботі практичного психолога з учнями випускних класів шкіл і гімназій для підготовки до навчання в ВТНЗ, у процесі становлення професійно-інтелектуальних вмінь і навичок майбутніх фахівців технічних напрямків підготовки.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися й обговорювалися на 7 Міжнародній науково-практичній конференції «Людина, культура, техніка в новому тисячолітті» (Харків, 2006), Міжнародній науково-методичній конференції «Соціально-психологічні технології управління персоналом» (Харків, 2006), 8 Міжнародній науково-практичній конференції «Людина, культура, техніка в новому тисячолітті» (Харків, 2007), науково-практичній конференції «Нові технології навчання: психологічні аспекти» (Київ, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2008), науково-практичній конференції «Технології інтелектуальної діяльності» (Київ, 2009), міждисциплінарній науково-практичній конференції «Інноваційні технології навчання обдарованої молоді» (Київ, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції «Успішність особистості: потенціал та обмеження» (Київ, 2010), 2 Всеукраїнському психологічному конгресі, присвяченому 110-ій річниці від дня народження Г.С. Костюка (Київ, 2010), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2010), засіданнях кафедри психології Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «ХАІ» (2005 - 2009 рр.), лабораторії нових інформаційних технологій навчання Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України.

Результати дослідження впроваджені в навчально-виховний процес Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (довідка про впровадження № 213 від 17 червня 2010 р.), Краснокутської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 2 (довідка про впровадження № 1 від 24 червня 2010 р.)

Публікації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження викладено в 14 одноосібних публікаціях, із них 7 статей у наукових фахових виданнях, що включено до переліку, затвердженого ВАК України, 7 публікацій - у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 306 найменувань, у тому числі 29 іноземними мовами (26 стор.) і 10 додатків (16 стор.). Основний зміст дисертації викладений на 182 сторінках комп'ютерного тексту. Повний обсяг дисертації - 225 сторінок. Робота містить 20 таблиць (25 стор.) та 13 малюнків (9 стор.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

гендерний професійний інтелект студент

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження, розкрито теоретико-методологічне підґрунтя й методи дослідження, сформульовано гіпотезу, висвітлено наукову новизну, схарактеризовано експериментальну базу дослідження, розкрито теоретичне та практичне значення, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі роботи «Теоретико-методологічні засади дослідження інтелекту: генезис, структура, функції, гендерні особливості» розглянуті питання розвитку, становлення інтелекту й інтелектуальної діяльності, а також особливості - гендерні, генетичні, особистісні, - які впливають на вияв і розвиток професійного інтелекту.

Показано, що проблема інтелекту належить до фундаментальних; дослідження формування, вияву й розвитку інтелекту та інтелектуальної діяльності має винятково велике значення для розвитку як загальної теорії психології, так і теоретичних позицій спеціальних психологічних дисциплін. Інтелект - одна із найбільш соціально вагомих властивостей особистості, фактор вияву розумової діяльності, що завжди потребував і потребує особливої уваги спеціалістів різних галузей та напрямів науки і практики.

Особливості прояву людського інтелекту активно вивчали вітчизняні психологи в межах різних напрямків: психології загальних і спеціальних здібностей (Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Б.М. Теплов), психології та психофізіології індивідуальних відмінностей (Е.О. Голубєва, Г.С. Костюк, В.Д. Нєбиліцин, В.М. Русалов, Б.М. Теплов), психогенетики (Н.П. Дубінін, М.С. Єгорова, І.В. Равіч-Щербо), загальної психології інтелекту (М.О. Холодна), диференційної психології (Л.Ф. Бурлачук), психології творчості (В.О. Моляко, Я.О. Пономарьов).

Теоретичний аналіз показав, що інтелект визначали як процес мислення (А.В. Брушлінський, М. Вертгеймер), пояснювали як розумову діяльність (О.І. Бойко, Л.І. Божович, П.Я. Гальперін, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв), як здібність людини до адаптації в навколишньому середовищі (Ж. П'яже), як особливості прояву когнітивних та метакогнітивних процесів (Л.М. Веккер, Б.М. Величковський, В.М. Дружинін, М.Л. Смульсон, М.О. Холодна). Вивчалися питання співвідношення мислення й мови (Л.С. Виготський, В.В. Пєтухов), генетичні прояви (Ж. П'яже, І.В. Равіч-Щербо), вияв інтелекту під час використання комп'ютерних технологій (О.К. Тихомиров). Відповідно поняття «інтелект» має велику кількість визначень і характеристик; наявна в літературі класифікація дає змогу вважати «інтелект» складною, багатогранною властивістю особистості. Інтелект визначає поведінку особистості в будь-якому виді діяльності - професійному, соціальному, пізнавальному, навчальному тощо. У роботі віддано перевагу розумінню поняття «інтелект» як спеціалізованої складової цілісної структури особистості, що визначається поєднанням різноманітних факторів (мовного, математичного, просторових уявлень, мнемічного). На нашу думку, саме структурна модель найбільш точно відображає особливості професійного інтелекту, його складові, які визначають і характеризують професійні властивості, уміння майбутніх фахівців, зв'язок між окремими елементами і складовими.

Особливої актуальності проблема розвитку професійних інтелектуальних здібностей набула в 70-80 рр. ХХ ст. Дослідники (Л.О. Баранова, Н.В. Бачманова, М.Д. Дворяшина, В.К. Єлманова) вивчали питання зв'язку інтелекту з успішністю в навчанні, особливості розвитку інтелекту під час навчання у ВНЗ, особливості інтелекту студентів різних спеціальностей, технічних і гуманітарних напрямків підготовки. Професійний інтелект - це комплекс індивідуально-психологічних властивостей особистості, що забезпечує успішне опанування й виконання людиною певного виду діяльності. Інтелект людини визначений ефективністю та продуктивністю її розумової (професійної) діяльності.

Професійний інтелект розвивається в процесі конкретної професійної діяльності і спрямований на розв'язання виробничих завдань, реалізацію цілей діяльності. Особливості професійного інтелекту пов'язані з певним видом професійної практичної діяльності та специфічністю завдань, які доводиться розв'язувати фахівцю; виявом професійного технічного інтелекту є швидке засвоєння та використання технічної інформації, розроблення нових технічних засобів і приладів, удосконалення технологій.

Виявлено, що підґрунтям відмінностей професійних та інтелектуальних здібностей у чоловіків та жінок вчені вважають: 1) біологічні (генетичні) відмінності (вони є основними причинами різниці в успіхах чоловіків і жінок); 2) суспільні умови, що спричиняють розвиток домінанти чоловіків, тобто виховання, розподілення соціальних ролей. Генетики вважають, що чоловіки є носіями еволюційних ознак, а жінки - консервативних (В.М. Дружинін).

Відмінності у вміннях і навичках чоловіків та жінок пов'язані не з загальним рівнем інтелекту, а з розвитком його складових, що визначають специфіку й особливості прояву й використання цих умінь. Жінки, наприклад, краще виконують тести на швидкість сприйняття знакової інформації та образів. Чоловіки краще виконують тести на просторове мислення, на пошук простих фігур, що входять до структури складної. Вони швидше запам'ятовують маршрут, але гірше за жінок запам'ятовують шляхові орієнтири. У жінок більш розвинені перцептивні й вербальні здібності, у чоловіків зорові та просторові здібності (Ш. Бен, Т.В. Бендас, Т.В. Виноградова, Е.П. Ільїн, І.В. Равіч-Щербо).

У другому розділі “Експериментальне дослідження гендерних особливостей прояву професійного інтелекту студентів аерокосмічної галузі” обґрунтовано методику дослідження професійного інтелекту та його гендерної специфіки, визначено складові професійного інтелекту студентів - майбутніх інженерів аерокосмічної галузі, наведено психологічний аналіз та інтерпретацію результатів.

В експериментальному дослідженні вивчалися складові інтелекту, які визначають професійні інтелектуальні вміння студентів - майбутніх фахівців технічних напрямків підготовки з урахуванням гендерної специфіки.

Дослідження гендерної (статеворольової) ідентичності особистості ґрунтується, як відомо, на концепції психологічної андрогінії (С. Бем, А.Б. Хелбрен), психоаналітичній теорії (З. Фрейд), концепції статеворольового розвитку особистості (О.С. Кочарян). Процес формування образу справжнього чоловіка, справжньої жінки розглядаємо як такий, що має складну, системну природу і визначений специфікою процесу соціалізації, особистісного становлення, залежить від особливостей взаємодії індивіда з оточенням, зумовлюється специфікою діяльності особистості та її активності.

У дослідженнях показано, що всі зміни, які відбуваються в процесі соціального становлення людини, залежать безпосередньо від біологічного показника, тобто її статі. Усі політичні, соціальні, економічні процеси суспільства мають, в основному, характер гендерних стереотипів: чи то жінка, чи то чоловік мають риси характеру й поведінки, які відповідають їх статевим, психофізіологічним властивостям та ознакам.

Зазначимо, що в інженерних спеціальностях існують відмінності, які проявляються в професійній діяльності, залежать від специфіки психолого-педагогічного середовища та від професійних інтелектуальних здібностей, умінь, навичок. Відповідно до теми та задач дослідження, ми працювали зі студентами вищого технічного навчального закладу - майбутніми інженерами аерокосмічної галузі.

Для розкриття теми, задач дослідження використано наступні групи методів: методи діагностики структури особистості (багатофакторна особистісна методика Р. Кеттела), методи діагностики інтелектуальних властивостей особистості (прогресивні матриці Равена, тест структури інтелекту Р. Амтхауера), статеворольові шкали (АСL-шкала А.Б. Хелбрена, опитувальник С. Бем, шкала Dur-Moll в методиці Л. Сонді).

Дослідження показало, що гендерна поведінка студентів аерокосмічного університету визначена їхнім уявленням про чоловічі й жіночі властивості та характерні якості особистості, що визначають статеворольову «Я-концепцію». І дівчата, і юнаки уявляють свій «образ-Я» як андрогінний, визначають, описують наявність у себе і чоловічих, і жіночих рис поведінки й образу «Я».

Головним рівнем статеворольової ідентичності є біогенний рівень, що характеризує наявність у людини або суто «маскулінних», тобто чоловічих, або суто «фемінінних», тобто жіночих характеристик.

В роботі розглянуто кореляційні зв'язки між «Я - уявне» і « Я - реальне», що у маскулінних юнаків і фемінінних дівчат мають позитивну кореляцію (ф=0,53 за р<0,05); у маскулінних дівчат (ф = -0,29 за р<0,05) і фемінінних юнаків (ф= -0,39 за р<0,001) - негативну кореляцію. Це характеризує гендерні особливості студентів аерокосмічного ВТНЗ.

Констатувальний експеримент показав, що студенти аерокосмічного університету - учасники дослідження мають добре розвинені просторові здібності, які під час навчання вдосконалюються та формуються в професійні за допомогою задач на просторове уявлення (креслення, комп'ютерна графіка, конструкція).

Студенти літакобудівного факультету мають «провідну» схильність до динамічної спостережливості, просторового уявлення, що визначає професійну особливість майбутніх конструкторів аерокосмічної галузі. Ця особливість успішно корелює із такими компонентами інтелекту (за матрицями Равена): візуальне розрізнення, лінійна диференціація, уміння відзначати кількісні та якісні зміни у структурі предметів, схильність до аналітико-синтетичної діяльності. Студенти факультетів авіаційних двигунів і систем управління літальними апаратами провідної властивості просторового інтелекту не мають.

Предметне підґрунтя професійного інтелекту становить гнучка структура професійних знань. Визначено, що професійні (особливо інтелектуальні) характеристики складаються з окремих структурних одиниць і складників. До цих складників входять: вербальний, невербальний, математичний, логіка, пам'ять, увага, уява. Визначення цих складових дозволило встановити особливості вияву й розвитку професійних інтелектуальних якостей, умінь чи професійного інтелекту, визначити профіль складових професійного технічного інтелекту (рис.1).

Профіль інтелекту спеціальностей відзначений незначними відхиленнями (за методикою Амтхауера) у субтестах 8 (завдання з кубиками) і 9 (завдання на уважність та вміння зберігати в пам'яті засвоєний матеріал), студенти факультету системи управління літальними апаратами мають високі показники вмінь оперувати об'ємними предметами в просторі та більш розвинені увагу й пам'ять.

Така особливість загального інтелектуального профілю студентів визначена специфікою факультету. Так, наприклад, спеціальність систем управління літальними апаратами передбачає вміння визначати траєкторії польоту літака, особливості його конфігурації, розташування об'єкту щодо інших, що перебувають у просторі. Найчастіше в своїй діяльності студенти використовують уміння об'ємного просторового уявлення предметів дійсності.



Примітка: ф-т 2 - авіаційних двигунів, ф-т 3 - системи управління літальними апаратами, ф-т 1 - літакобудівний

Рис. 1. Інтелектуальний профіль студентів аерокосмічного ВТНЗ (за факультетами)

У цілому студенти аерокосмічного ВТНЗ мають високі показники (вище середнього значення) субтестів методики Амтхауера: 1-логічний відбір, 2-визначення загальних ознак, 3-аналогії, 4-класифікація, 7-вибір фігур, 9-просторове узагальнення. Мають почуття реальності, самостійне мислення, добре розвинене почуття мови, індуктивне мовне мислення, здатність до уважного сприйняття інформації; уміння комбінувати інформацію, гнучкість та пластичність мислення, розуміння співвідношень між предметами та їх функціями, уміння знаходити правильне рішення.

Вони вміють структурувати думку, упорядковувати інформацію, що отримують чи використовують. Успішно оперують просторовими образами, узагальнюють їх, мають і використовують аналітико-синтетичне мислення, конструктивні та практичні вміння.

Низькі, порівняно з іншими, показники субтестів методики Амтхауера - 5-мнемічні здібності, 6-арифметичні задачі, 8-просторова уява. У роботі з завданнями тесту виявляли хорошу, але недосконалу, зосередженість уваги, інформацію запам'ятовували не повністю.

Інтелект студентів аерокосмічного ВТНЗ визначається (відповідно до отриманих результатів) структурністю та цілісністю, розвитком більш важливих для специфіки ВТНЗ компонентів, а саме: самостійність мислення, конкретно-практичне мислення, уміння комбінувати й абстрагувати; рухливість, пластичність мислення; індуктивне мислення, математичні здібності, уміння оперувати просторовими образами та їх співвідношеннями.

На складові компоненти інтелекту, їх розвиток і вияв впливають не тільки біологічні (генетичний потенціал) і соціальні фактори (навчання, культура), але й приналежність до статі.

Очевидних відмінностей у загальному рівні інтелекту між чоловіками й жінками не існує, і тому вчені в основному схильні до думки, що стать майже не впливає на особливості розвитку та вияву інтелекту. На особливості вияву й розвитку професійного інтелекту впливає ставлення суспільства до поведінки чоловіка чи жінки та їх гендерна ідентичність.

Виявлено, що відмінності між юнаками й дівчатами аерокосмічного університету існують у структурних компонентах інтелекту та внутрішніх зв'язках між ними: конкретно-практичне мислення, відчуття реальності (ц = 1,75 за р<0,04) та (ц = 1,98 за р<0,02); комбінування властивостей предметів, розуміння співвідношення між предметами та всередині самих предметів (ц = 2,35 за р<0,001); уміння оперувати словесними поняттями, узагальнювати їх співвідношення, конструктивність теоретичних і практичних умінь, розвиток оперативної пам'яті (ц = 2,06 за р<0,01). Ці незначні розбіжності підтверджують погляди вчених на психофізіологічну подібність наших організмів.

Гендерні характеристики вияву інтелекту студентів аерокосмічного ВТНЗ, визначаються, за нашими даними, відмінностями між маскулінними й фемінінними студентами аерокосмічної галузі. Отримано кореляційні зв'язки в показниках інтелекту (за методикою Амтхауера), які визначають професійні вміння майбутніх інженерів аерокосмічної галузі різної статі, а саме: фемінінні юнаки мають зв'язки між субтестами «логічний відбір» - (ф=0,43 за р<0,01), «знаходження загальних ознак» (ф=0,33 за р<0,05), «пам'ять, мнемічні здібності» (ф=0,29 за р<0,05), «арифметичні задачі» (ф=0,34 за р<0,05), «просторове узагальнення» (ф=0,36 за р<0,05). Особливо значні кореляційні зв'язки існують між субтестами «пам'ять» і «арифметичні задачі» (ф=0,41 за р<0,01), «пам'ять» і «просторове узагальнення» (ф=0,43 за р<0,01), «арифметичні задачі» і «просторове узагальнення» (ф=0,39 за р<0,01).

Примітка: М (Ю) - юнаки, що на всіх рівнях (біогенний, соціогенний) мають один показник; М/Ф (Ю) - юнаки, що мають різні показники Ф (Д) - дівчата, що на всіх рівнях (біогенний, соціогенний) мають один показник; М/Ф (Д) - дівчата, що мають різні показники.

Рис. 2. Інтелектуальний профіль студентів аерокосмічного ВТНЗ з урахуванням гендерних особливостей

У фемінінних дівчат кореляційні зв'язки мають «груповий» характер. Перша група складається із субтестів (методика Амтхауера): «логічний відбір» з «аналогії» (ф=0,62 за р<0,01), «узагальнення» (ф=0,53 за р<0,05), «пам'ять» (ф=0,64 за р<0,01); «пам'ять» та «аналогії» (ф=0,46 за р<0,05). Друга група - субтести, що відповідають за конструктивні вміння: «числовий ряд» з «просторове уявлення» (ф=0,47 за р<0,05), між «просторове уявлення» та «просторове узагальнення» (ф=0,53 за р<0,05).

У результаті факторного аналізу було визначено особливості професійного технічного інтелекту студентів аерокосмічного ВТНЗ з урахуванням гендерної специфіки. Аналіз показав, що професійний інтелект фахівців аерокосмічної галузі складається з відповідних для технічних спеціальностей компонентів інтелекту: конструкторських, вербальних, просторових та математичних. Поєднання структурних характеристик професійного інтелекту суттєво залежить від особистісних характеристик майбутніх фахівців аерокосмічної галузі й гендерних особливостей.

Проведений аналіз засвідчив, що інтелект дівчат визначається цілісністю. У професійному розвитку та становленні інтелекту основними є складові, які відповідають за вміння майбутніх фахівців аерокосмічної галузі оперувати числовою та просторовою інформацією. Інженер повинен уміти зробити розрахунки майбутньої деталі чи цілого механізму, уявити форму (технічні зовнішні характеристики) і зміст (функціональні характеристики) будь-якого механізму.

У юнаків під час навчання відбувається формування професійно вагомих інтелектуальних якостей і характеристик, вони успішно використовують у практичній роботі вміння розподіляти технічні структури на окремі частини, досконаліше розглядають структурні особливості технічних задач, звертають увагу не тільки на умови задачі, але й поділяють ці умови на суттєво важливі для розв'язання практичної задачі - «підумови».

Аналіз отриманих результатів констатувального дослідження дає можливість вважати, що професійний технічний інтелект студентів ВТНЗ визначається комплексом структурних складових інтелекту, характеризується впливом гендерних особливостей особистості.

У третьому розділі “Гендерна специфіка розвитку професійного інтелекту студентів аерокосмічного вищого технічного навчального закладу” розглянуто особливості створення психолого-педагогічного середовища для розвитку професійного інтелекту студентів аерокосмічної галузі з урахуванням гендерної специфіки, а також процес відповідного інтелектуального тренінгу.

Основне значення для розвитку чи формування інтелектуальних здібностей має створене тренером інтелектуально-насичене середовище, його особливості залежать від методів, засобів провідної діяльності чи сфери діяльності. Інтелектуальне тренінгове середовище має такі характеристики, як проблемність і невизначеність, метакогнітивний характер, процесуальність, інтегративно-діяльнісний характер, груповий характер середовища, взаємодія плинного і кристалізованого інтелекту (М.Л. Смульсон).

Вибираючи методики тренінгу, ми враховували, що пізній юності притаманна значна кількість чинників, які є казуальними, тобто потенціюють чи ретардують процес формування професійних властивостей інженерів аерокосмічної галузі. Відповідно до тренінгу входять вправи, методики, ділові ігри, дискусії, спрямовані на формування провідних складових, які характеризують і визначають професійний технічний інтелект майбутніх фахівців з урахуванням гендерної специфіки. Важливою, принциповою властивістю інтелектуального тренінгу є інтелектуальна насиченість, досягнута за допомогою створення проблемних ситуацій різного змісту та структури, використання психотехнічних процедур.

Тренінг формування інтелектуальних професійно важливих якостей характеризується специфічними для нього принципами. На нашу думку, такими принципами є:

· особиста зацікавленість і добровільна участь у програмі тренінгу;

· використання завдань для самоперевірки, самодіагностики, групове прийняття рішення у розв'язуванні задач, розраховані на розкриття учасників, усвідомлення ними своїх особистісних якостей;

· принцип зворотного зв'язку - умова збагачення змісту уявлень про себе кожного учасника;

· поєднання прийняття та емоційного підтримання кожного учасника;

· використання результатів тренінгу в життєвих, професійних, виробничих ситуаціях.

Тренінг формування й удосконалення професійно важливих інтелектуальних якостей було проведено у формі факультативних занять у межах навчального курсу психології зі студентами технічних спеціальностей. Розроблена тренінгова програма «Оптимізація професійного інтелектуального потенціалу» складається зі взаємопов'язаних тематичних блоків, які охоплюють вправи на підвищення самооцінки учасників тренінгу, розвитку професійної та особистісної рефлексії, удосконалення професійно важливих інтелектуальних якостей, умінь.

Тренінг «Оптимізація професійного інтелектуального потенціалу» орієнтований на забезпечення й утворення можливостей для розвитку самостійності, уміння вирішувати виробничі проблеми, готовність до подальшого власного особистісного та професійного розвитку.

Перший блок програми тренінгу орієнтований на розвиток самопізнання, самоусвідомлення кожного учасника, усвідомлення учасниками себе в системі стосунків під час розв'язання виробничих задач і об'єднує: знайомство; уміння описати, схарактеризувати свої можливості, свої характеристики, розвиток особистісної інтелектуальної гендерної рефлексії, підвищення самооцінки; розвиток і вдосконалення групового мислення, групового розв'язання професійних задач; розвиток вербального інтелекту - уміння розмірковувати, формувати технічний понятійний словниковий апарат; уміння сприймати себе та іншу людину як цілісну професійну особистість.

Другий блок програми тренінгу орієнтований на формування професійно важливих особистісних та інтелектуальних властивостей майбутніх фахівців технічних галузей, об'єднує: удосконалення слухової пам'яті; уміння розмірковувати, структурні особливості понятійного мислення, наочно-дійове мислення, особливості групового мислення, вербальне та технічне мислення, уміння розбирати й читати креслення. Акцент зроблено на відпрацюванні вправ, спрямованих на розвиток навичок і вмінь, необхідних для майбутньої професійної діяльності фахівців - інженерів аерокосмічної галузі.

Особливістю проведеного інтелектуального тренінгу є створення інтелектуально-творчих груп з урахуванням усіх показників (гендерні особливості, індивідуальні особистісні характеристики, рівень розвитку показників інтелекту), отриманих у дослідженні. Показано, що таке поєднання дає можливість для успішного формування та вдосконалення професійного технічного інтелекту студентів аерокосмічного ВТНЗ. Формування груп за гендерними характеристиками (маскулінність, фемінінність, андрогінність) не тільки на початку кожного тренінгового заняття, але й під час розв'язування відповідного інтелектуального завдання чи задачі дало можливість розглядати різноманітність варіантів розв'язання виробничих завдань.

Об'єднання груп дає можливість у межах формувального експерименту не тільки вдосконалювати та розвивати характеристики і складові професійного інтелекту, але й навчити майбутніх фахівців - інженерів аерокосмічної галузі сприймати себе як цілісну особистість, що має особистісні особливості, професійно-інтелектуальні показники й уміння, їх гендерну специфіку. Відповідно підґрунтям різного об'єднання груп учасників інтелектуального тренінгу є розвиток, удосконалення особистісної та професійної рефлексії з урахуванням гендерних особливостей, особистісного самопізнання, пізнання інших та їх особистісних характеристик, прийняття професійних інтелектуальних якостей і гендерної специфіки під час розв'язання виробничих завдань і ситуацій.

Гендерні характеристики впливають на розвиток структурних складових професійного інтелекту юнаків і дівчат - майбутніх фахівців аерокосмічної галузі. Відповідно до отриманих факторних моделей можна зробити припущення, що розвиток професійного інтелекту залежить від успішно сформованого психолого-педагогічного супроводу й навчального середовища, з урахуванням усіх можливостей майбутніх фахівців аерокосмічної галузі, а саме: маскулінності / фемінінності, чоловічих і жіночих рис особистості, генетичних основ структурних складових інтелекту.

Тренінг показав, що на професійний інтелект, а саме на окремі його компоненти, впливають статеворольові особливості людини, стиль поведінки фахівця-чоловіка й фахівця-жінки в соціумі. Особливості маскулінності / фемінінності (біогенний рівень) впливають на окремі структурні характеристики інтелекту у студентів аерокосмічної галузі, а саме уміння оперувати просторовими образами, аналітико-синтетичне мислення, здатність визначати принципи розвитку, диференціювати предмети та їх складові, динамічну увагу й уяву.

У результаті проведеного формувального експерименту виявилася тенденція до підвищення показників складових професійного інтелекту студентів з урахуванням гендерної специфіки. Ураховані під час проведення тренінгу творчі особливості груп, завдання на формування складових професійного технічного інтелекту, гендерні особливості кожного учасника експериментального дослідження сприяли не тільки підвищенню рівня розвитку структурних компонентів інтелекту, але й розвитку професійної та особистісної рефлексії, формуванню професійно важливих умінь для вирішення виробничих завдань і задач.

Отже, для успішного розвитку (становлення) професійного інтелекту у студентів ВТНЗ потрібно використовувати навчальні задачі професійного спрямування, ігрові методи, творчі задачі й ураховувати гендерні особистісні властивості та характеристики в утворенні творчих професійних груп.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове практичне вирішення наукової проблеми розвитку професійного інтелекту студентів ВТНЗ, що виявилося в обґрунтуванні й експериментальній перевірці гендерної специфіки професійного інтелекту студентів аерокосмічної галузі, розробленні технології становлення професійного інтелекту студентів аерокосмічної галузі з урахуванням гендерної специфіки.

1. Теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження дав змогу уточнити психологічний зміст поняття «професійний інтелект» і визначити його гендерні особливості. Дослідження формування, вияву й розвитку інтелекту та інтелектуальних здібностей має велике значення для розвитку як загальної теорії психології, так і теоретичних позицій спеціальних психологічних дисциплін. Професійні інтелектуальні вміння й характеристики доцільно розглядати через призму професійного мислення.

Професійний інтелект - це складна, багатогранна характеристика людини, категорія, що визначає особливості професійного становлення, розвитку професійних якостей. Інтелект - сукупність всіх пізнавальних процесів та метакогнітивних складових, їх індивідуальних особливостей, що визначають та характеризують розв'язання людиною задач у будь-яких сферах діяльності та життя. Поняття професійного інтелекту відповідає професійному мисленню, з його особливостями та характеристиками, індивідуальними можливостями. Розвиток професійного інтелекту залежить від таких чинників: інтерес до відповідної сфери діяльності; рівень підготовки до цієї діяльності; інтелектуальна творча активність та інтелектуальний потенціал особистості; загальний рівень розвитку інтелекту й усіх його складових. Професійний інтелект розвивається в процесі професійної діяльності і спрямований на реалізацію цілей цієї діяльності. Професійний технічний інтелект визначає спрямованість інтелектуальної професійної діяльності на розв'язання проектувальних, конструкторських, технологічних, практичних виробничих задач в системах «людина - техніка».

2. Дослідження особливостей структури інтелекту у студентів ВНЗ показало, що студенти аерокосмічного ВТНЗ мають добре розвинене почуття мови, індуктивне мовне мислення, здатність до уважного сприйняття будь-якої важливої інформації; уміння комбінувати інформацію, гнучкість та пластичність мислення, уміння знаходити правильне рішення, розуміють співвідношення між предметами та їх функціями. Вони самостійно мислять, чітко виражають словесні значення, уміють упорядковувати наукову інформацію, яку отримують чи використовують. Вони успішно оперують просторовими образами, узагальнюють їх, володіють та користуються аналітико-синтетичним мисленням, конструктивними та практичними вміннями. У роботі проявляли хорошу, але ще не досконалу, зосередженість уваги, існують проблеми під час запам'ятовування інформації. Розв'язуючи задачі, схильні до практичного мислення, але фіксування інформації «у розумі» для подальшої з нею роботи стикається з ускладненнями.

Студенти аерокосмічного ВТНЗ уміють розв'язувати геометричні задачі, володіють простими просторовими уявленнями, схильні моделювати виробничу чи технічну задачу на рівні конкретного та наочного мислення, їхні інтелектуальні вміння, якості мають практичну спрямованість. У студентів аерокосмічного ВТНЗ не досить досконало розвинена здібність до абстракції, часто вони не вміють грамотно висловлювати свій погляд чи характеризувати будь-які особливості предметів, їхні властивості.

Відмінності у структурі і складових професійного інтелекту існують між спеціальностями, що дає змогу говорити про специфіку й особливості того чи іншого напрямку підготовки. Так, у структурі інтелекту студентів факультету «Авіаційні двигуни» існують горизонтальні зв'язки між комплексами: вербальні - математичні, вербальні - теоретичні, вербальні - практичні, математичні - конструктивні, математичні - практичні, теоретичні - практичні. Однак у студентів цього факультету відсутня цілісність інтелекту порівняно, зокрема, зі студентами літакобудівного факультету та факультету систем управління літальними апаратами. Отже, на формування професійних структурних компонентів інтелекту впливає зміст навчання, психолого-педагогічне середовище, а також навчально-методична організація навчального процесу.

3. Відмінності у вияві складових інтелекту залежать від генетичних, особистісних, гендерних особливостей людини. Генетичний потенціал людини впливає на інтелектуальні здібності, на вибір професії, у якій у неї існує можливість більш досконалого розвитку. Гендерна ідентичність (гендерні риси особистості) є найбільш впливовим особистісним чинником формування та вияву інтелекту. Індивідуальні розбіжності у структурі інтелекту залежать від статевих, культурних, соціальних факторів. Інтелект та інтелектуальні властивості в чоловіків і жінок подібні та схожі. Відмінності в цих показниках виявляються відповідно до соціальної ролі, виконуваної чоловіком чи жінкою, щодо вимог суспільства до індивідуальних характеристик, особливостей соціальної поведінки тієї чи іншої статі.

Гендерні особливості професійно важливих інтелектуальних здібностей виявляються у студентів на соціогенному рівні. Статеворольова сфера впливає на формування й вияв структурних одиниць інтелекту: у дівчат превалюють конструктивні здібності, у юнаків - математичні. У період професійного й особистісного становлення студентів відсутня стабільність в уявних і дійсних складових структури особистості.

Професійно-технічний інтелект у дівчат визначений впливом маскулінності, а саме здатністю до запам'ятовування, логічного, усвідомленого відтворення професійної інформації, конструктивно-практичні вміння залежать від маскулінних характеристик. У юнаків на розвиток вербальних складових професійного технічного інтелекту впливають (несуттєво) фемінінні особливості.

Професійно-технічний інтелект студентів аерокосмічного ВТНЗ розвивається під впливом об'єктивно сформованої андрогінної моделі. 60% юнаків, 51% дівчат, 61% всіх студентів з андрогінними характеристиками мають високий показник IQ; 6% таких юнаків і 4% дівчат - дуже високий показник IQ.

4. Для формування та вдосконалення професійних інтелектуальних властивостей студентів аерокосмічного ВТНЗ було створено спеціальне психолого-педагогічне середовище, у якому відбувався інтелектуальний тренінг, орієнтований на професійне, особистісне самопізнання, самовдосконалення, самосприйняття з урахуванням гендерних особливостей.

Інтелектуальний тренінг сприяв розвитку й удосконаленню професійних якостей інженерів - майбутніх фахівців аерокосмічної галузі: уміння розмірковувати, понятійне, наочно-дійове, вербальне, технічне мислення, уміння розбирати та читати креслення; розкриття професійних особистісних властивостей, гендерних характеристик фахівця й уміння їх використовувати у розв'язанні професійних виробничих завдань; успішне прийняття себе та іншої людини в професійній діяльності, ефективна інтелектуально-творча співпраця з урахуванням усіх інтелектуальних можливостей і гендерних особливостей.

Процес інтелектуального тренінгу показав, що групове розв'язання професійних і виробничих завдань формує не тільки групове мислення, але і сприйняття кожного учасника як особистості, як фахівця аерокосмічної галузі з урахуванням гендерної специфіки.

Тренінгова програма не претендує на повне вирішення професійних проблем, які виникають у сучасних інженерів аерокосмічної галузі. Зміст тренінгу спрямований на вдосконалення інтелектуальних властивостей, необхідних для становлення не тільки професійного інтелекту, але й якостей особистості професіонала - як чоловіка, так і жінки.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів указаної проблеми. Перспективою подальших досліджень є вивчення професійного інтелекту працюючих фахівців інженерних галузей, упровадження нових інформаційних технологій навчання під час розв'язання задач професійного спрямування гендерно-неоднорідними групами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті, опубліковані у фахових виданнях, що включені до переліку, затвердженого ВАК України:

1. Бідюк І. А. Особливості чоловічого та жіночого інтелекту / І. А. Бідюк // Вісник Харківського національного педагогічного університету. Психологія. Випуск 15. Ч.1. - Харків : ХНПУ. - 2005. - С. 17-22.

2. Бідюк І. А. Професійний інтелект та його характеристики / І. А.Бідюк // Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання. - Київ : Міленіум, 2006. - Т.8. - С. 69-80.

3. Бідюк І. А. Інтелект та його особливості (порівняльна характеристика інтелектуальних здібностей студентів гуманітарних та технічних спеціальностей) / І. А.Бідюк // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. - Серія «Психологія» - 2008 - № 793 - С. 40-45.

4. Бідюк І. А. Особистісні характеристики студентів технічного вузу / І. А.Бідюк // Вісник Харківського національного педагогічного університету. Психологія. Випуск 28. - Харків: ХНПУ. - 2008. - С. 5-10.

5. Бідюк І. А. Статеворольові особливості студентів технічного вузу / І. А.Бідюк // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна - Серія «Психологія» - 2009. - № 842 - С. 42-46.

6. Бідюк І. А. Особливості прояву інтелекту студентів технічного ВНЗ / І. А.Бідюк // Вісник Харківського національного педагогічного університету. Психологія. Випуск 29. - Харків : ХНПУ. - 2009. - С. 5-13.

7. Бідюк І. А. Гендерні особливості успішності особистості / І. А.Бідюк // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: зб. наук. праць. - К. : НПУ імені М.П. Драгоманова. - 2010. - № 30 (54). - С. 20-26.

Статті, опубліковані у спеціалізованих наукових журналах, збірниках наукових конференцій:

...